Вікіджерела ukwikisource https://uk.wikisource.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 MediaWiki 1.39.0-wmf.26 first-letter Медіа Спеціальна Обговорення Користувач Обговорення користувача Вікіджерела Обговорення Вікіджерел Файл Обговорення файлу MediaWiki Обговорення MediaWiki Шаблон Обговорення шаблону Довідка Обговорення довідки Категорія Обговорення категорії Автор Обговорення автора Архів Обговорення архіву Сторінка Обговорення сторінки Індекс Обговорення індексу TimedText TimedText talk Модуль Обговорення модуля Gadget Gadget talk Gadget definition Gadget definition talk 0 6995 468508 75188 2022-08-28T14:10:31Z LehBot 11101 LintErrors/obsolete-tag wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../]] | автор = Володимир Самійленко | секція = Розділ перший | попередня = [[../]] | наступна = [[../Розділ другий|Розділ другий]] | примітки = }} == Розділ перший == ''(Автор, марсіянин, прибуває на планету Гею. Які він мав перші вражіння, з ким насамперед він там спізнався і як порозумівся.)'' <poem> '''I''' Я обіцяв, як [лиш] сюди прибуду, На цю планету, дать правдивий звіт Про звичаї й порядки цього люду І як тут дивляться на Божий світ, Що викликає в їх душі осуду, А що хвалу дає на сотні літ, Яка їх віра та які ідеї Клопочуть голови мешканців Геї. '''II''' З дитинства цей космічний острівець Приваблював моє цікаве око. «То інший світ», — казав мій панотець, — І я, на Марс закинений глибоко, Журився, чом не маю я крилець, Щоб підлетіти вгору так високо, Туди, де та планета гарна йде, Розглянути лице її бліде. '''III''' І от я зміг справдити давню мрію. Нехай живе наука довгий вік! Тепер я тільки мовити посмію, Що я не зовсім темний чоловік, Бо в космосі багато правд одкрию І з'явищ, котрих бачити не звик, І більш, ніж перш, природи буду паном, Відколи володію космопланом. '''IV''' Як космопланом линув я сюди, Моя душа в непевності тремтіла: Чи той тут склад повітря та води, Який у нас, і чи знайду для тіла Поживу, чи не матиму біди Замість науки, що душа хотіла. Та ще боявсь, до всіх отих турбот, Що не знайду розумних тут істот. '''V''' Був ранній час, як я спустивсь так низько, Що міг поверхню Геї озирнуть. Яке величне пишне видовисько! Навряд чи те ви можете збагнуть. Передо мною, наче зовсім близько, В зелений берег хвилі моря б'ють, А просто вниз, під самими ногами, Високі гори, вкритії снігами. '''VI''' Ще більше я свій знизив апарат І роздивлявся, що передо мною: Під самою горою група хат, Отінених дерев гущавиною. А далі місто, де ряди палат Красуються над дужою рікою, Лани, гаї, залізна колія І море, котре так сподобав я. '''VII''' Щасливий той, хто міг спізнати море, Хто тішив очі в ясній глибині, Хто бачив, як — то темне, то прозоре — Воно хвилиться в тихому півсні, Або реве, коли по йому оре Рови глибокі буря, і в борні, Не хотячи коритись грубій силі, Наїжує сердиті гори-хвилі. '''VII'''I Тут море більш величне, ніж у нас, І розкішніші всі дари природи. Таких гаїв, таких скелястих мас Раніш я бачити не мав нагоди. Я дивувавсь, і думав я в той час: Щасливі, мабуть, тут живуть народи, Щасливі й, певно, добрі без кінця, Найближчі духом до свого Творця. '''IX''' Коли б мені скоріше їх спізнати, Ті образи найкращі чесноти! Але чи можу я в цей світ багатий Свою істоту вбогу принести? І чи захочуть тут мене приняти Вони, як брата рідного брати, Чи, може, й розмовлять ніхто не стане, А скаже: «Геть, нікчемний марсіяне!» '''Х''' І ще я думав: я ж сюди прийшов, Немов німий, це ж, знов, було клопотом. Хоч знав я цілих шість марсійських мов, Тому вважався дома поліглотом, Але навряд щоб тут я щось найшов Легке до вимови марсійським ротом, Тим більше, щоб що-небудь зрозумів У [з]начінню чужих для мене слів. '''XI''' Але дарма, якось воно та буде, Як той казав, і я прогнав свій страх, Поміркувавши: де існують люде, Там знайдеться порозуміння шлях, Адже одважний досі був я всюди, То буду сміливий і в цих краях. До мов я маю хист, а ще ж до того Методи є, щоб вивчити й німого. '''XII''' Осівся я на одному з верхів Гори високої й одсунув двері. Я в камері скляній тоді сидів Зачиненій, як линув ще в етері.<ref>''Етер'' – ефір; у поемі означає: космос.</ref> Тепер же барометр мені довів, Що саме я в найкращій атмосфері: Тут, на горі, така їі вага, Яка в нас на долину наляга. '''XIII''' Я вийшов з апарата й став на ноги, Та не багато зразу бачить міг. Передо мною не було дороги, Кругом білівся тільки чистий сніг; Оддалеки ж високий і розлогий Виднівся шпиль, неначе круглий стіг, А на шпилі побачив я будівлю, Що мала вежу й круглую покрівлю. '''XIV''' Я не боявсь лишити свій космО, Бо хоч і є в словниці слово «красти», Але в цей вік, коли ми живемо, Поняття це вже втрачене почасти; А щоб крадіння сталося само, Сто літ не знав ніхто тії напасти. Так, певно, й тут. Я рушив по снігах, Туди, де бачив той опуклий дах. '''XV''' Опуклий дах — це річ мені знайома; Я під таким і сам попрацював, Бо астрономії я вчився дома, Відколи так природу покохав. Тягла мене-бо сила невідома До справ небес, а не до власних справ. І зорі стежив я в пітьмі прозорій, Тому я й вигляд знав обсерваторій. '''XVI''' Я йшов і ледве-ледве вірив сам, Що так недавно вилетів із хати, І ось тут прийдеться моїм очам Цілком незнану людськість оглядати, Що це далекий світ новий, і там, Куди я йду, що маю я сказати? Який чекає там мене привіт? І в цих думках дійшов я до воріт. '''XVII''' Прийшов, постукав, і мене впустили. Сидів там мій колега за столом. Хоч нас не на одній планеті вчили, Але ж і він так саме астроном, Тому й колега. Тільки ж, Боже милий! — Я знаю, ви бажаєте притьмом, Щоб я не гаючись прискорив справу І постать гейця змалював яскраву. '''XVIII''' Вгамуйтеся, кохані земляки, Яскравості я більшу б мав охоту, А може, й хист, завдав би залюбки Собі я праці більшої й клопоту, Якби мені прийшлося насправжки Відмінну більше малювать істоту, Але ж тутешні постаті людей Цілком не вразили моїх очей. '''XIX''' Тут люде вищі, як зрівняти з нами, Але не більше, як на цалів<ref>''Цаль'' – те ж саме, що дюйм (близько 2,5 см).</ref> п'ять, І ходять теж, як ми, двома ногами, Орудують руками, як їдять, А не хапають навпростець зубами, Сидять на кріслах, і на ліжках сплять, І мають рот один і теж два уха. Хоч кожен з їх говорить більш, ніж слуха. '''XX''' Смуглявіші й кудлаті більш, ніж ми, Бо тут їх дуже сонце припікає, І одіж теж для літа й для зими Вони вживають, хто якую має, Але ж і в нас назвали б їх людьми. Різниці ж більшої між нас немає. Про це дізнався я не в першу мить. Подав же тут, бо знати вам кортить. '''XXI''' Але вертаюсь до тії хвилини, Як я ввійшов. Колега мій устав Мені назустріч; це був тип людини Приємної, таких я зустрічав Раніш чимало дома щогодини. Ласкавий, простий, він не мав об'яв Бундючності або пихи нудної, Часом ознаки вченості тупої. '''XXII''' Я привітавсь одною з наших мов, Чоло схиливши в чемному уклоні, Він щось сказав, до мене підійшов, Простягши на привіт свої долоні, Та й запросив сідать, і от, немов Два друзі, ми посіли на ослоні Прегарному, й розмова почалась, Та спершу все була чудна якась. '''XXIII''' Побачивши, що годі зрозуміти Йому мене, як і мені його, По тому, як ми спробували вжити По дві-три мови з засобу свого, Він догадався, як йому зробити, Щоб знати місце вродження мого. Він одійшов і знов передо мною Край столу став із мапою земною. '''XXIV''' Раніш я з Марса Гею розглядав І міг пізнати кожну тут країну. А він ось як тоді мене питав: На мапі вказував якусь місцину, Тоді на мене вказував, мов ждав, Що я себе признаю за людину З тії країни, тільки ж я довів, Що родом я зовсім не з тих країв. '''ХХV''' Він дивувавсь, як бачив я, над міру, Що я ніде не міг свій край пізнать, Уже, здається, певну недовіру В очах його було для мене знать, І я боявсь, чи не було заміру У його, щоб зовсім мене прогнать. Але я розв'язав його вагання, Хоч викликав страшенне здивування. '''XXVI''' Якось на стіну глянув я в куток І враз побачив, що мені робити. Була там мапа: сонячний гурток — Воно само, планети й сателіти. Я Марса рідного пізнав кружок, Бо знав положення його орбіти. Я ткнув на Марс, тоді на себе ткнув, А в знак того, що так, іще й кивнув. '''XXVII''' Мій астроном підскочив аж до стелі, Немов його сто вольтів припекло. Геть збив якісь прилади та моделі, Що аж посипалось побите скло; А я побачив карту Сквяпареллі, Де Марса намальовано було, Підбіг до неї й показав на точку, Де був мій край, де був я в сповиточку '''XXVIII''' Він ще не міг повірити мені, Що міг я тут зненацька опиниться, В такій далекій живши стороні; Була для його в цьому таємниця. «''Соmment? сomment?''»<ref>''Соmment? сomment?'' — Як, яким чином? (''фр''.)</ref> — шептав він як у сні. Я зрозумів те слово як годиться, Підвів до вікон і вказав між ґрат На місце, де стояв мій апарат. '''XXIX''' Він зрозумів і враз прийшов до тями, Лице його зробилося ясне. До мене він схиливсь, обняв руками І довго, довго цілував мене. Тоді ми вдвох, озброївшись чарками, До столу сіли й там вино смачне Пили, і хоч сиділи ми без мови, Були тут певні вправи язикові. '''XXX''' І от я став у його жити й там Доволі мав і пити й попоїсти. Господар мій — зовуть його ''La Flamme''<ref>''La Flamme'' — Прізвище, буквально означає: полум'я (''фр.'').</ref> — Просив мене на довший час осісти. Хоч зіставатись довго так гостям Не слід, але всі люде егоїсти, І я зіставсь. Я ж тут чужий усім, А де знайду такий гостинний дім? '''XXXI''' На півгорі, як із тії вершини Зіходити, колега мав шале; Він там проводив вільнії хвилини, І примостив мене він там не зле, І от щодня по дві, по три години Учив мене, немов дитя мале, Почавши з А, одної з мов, тієї, Що легшої нема на цілій Геї. '''XXXII''' Та мова не народна й не жива, А може здатися цілком живою. її одна створила голова, Щоб легко розумілись між собою Народи всі. Вона ще тут нова, Але пройшла вже з славою гучною По всіх краях; її приймає всяк, Як згоди всіх та як братерства знак. '''XXXIII''' Та мова штучна, та ні в одній мові Так тісно не сплелися у одно Слова й думки в гармонії чудовій; Тут слово кожне чистеє зерно. Нема в їй місця зайвій тій полові, Що в наші мови вмішана давно. Вона гнучка, дзвінка й ортологічна. Хоч для поетів трохи анемічна. '''XXXIV''' Але вже про поетів я мовчу, Поетам-бо не ввесь же світ зажерти, Хай рідну мову кожний досхочу Калічить і мордує хоч до смерти; А зверхпоетів я вже й не лічу, Бо їх футуристичні крутоверти Не більше потрібують людських слів, Як соло та дуети для котів. '''XXXV''' Про футуристів та про їх «поези» Згадав я, та нехай їм «Музагет»! Поки росте гнучка лоза й берези, Не буде без заплати зверхпоет. Але мене вже кличе дух тверезий, Щоб розгортав я далі свій сюжет. Отож, опанував я есперантом, Цим штучним, трохи блідим, діамантом. '''XXXVI''' За тиждень я й колега астроном Про все вже розмовляли між собою І, посідавши в хаті під вікном Або в садку під липою рясною, Вели розмову; а як сонце, сном Знеможене, сідало за горою, На вежу йшли і, стежучи зірки, Ще довго розмовляли залюбки. '''XXXVII''' Цікавивсь він планетою моєю, І я йому про все розповідав; А він мені відомості про Гею Подав докладні: дещо я списав. А потім ближче запізнався з нею, Бо що побачив сам, а що читав, І в дальшім розвитку мого сюжету Я вам поняття дам про цю планету. </poem> == Примітки == {{smallrefs}} {{c|[[../]] || '''Розділ першиий''' || [[../Розділ другий|Розділ другий]] || [[../Розділ третій|Розділ третій]]}} h2fy5jianp8srtt8rnfhp96ripou6nh 468517 468508 2022-08-28T14:17:28Z Leh Palych 5381 wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../]] | автор = Володимир Самійленко | секція = Розділ перший | попередня = [[../]] | наступна = [[../Розділ другий|Розділ другий]] | примітки = }} == Розділ перший == ''(Автор, марсіянин, прибуває на планету Гею. Які він мав перші вражіння, з ким насамперед він там спізнався і як порозумівся.)'' <poem> '''I''' Я обіцяв, як [лиш] сюди прибуду, На цю планету, дать правдивий звіт Про звичаї й порядки цього люду І як тут дивляться на Божий світ, Що викликає в їх душі осуду, А що хвалу дає на сотні літ, Яка їх віра та які ідеї Клопочуть голови мешканців Геї. '''II''' З дитинства цей космічний острівець Приваблював моє цікаве око. «То інший світ», — казав мій панотець, — І я, на Марс закинений глибоко, Журився, чом не маю я крилець, Щоб підлетіти вгору так високо, Туди, де та планета гарна йде, Розглянути лице її бліде. '''III''' І от я зміг справдити давню мрію. Нехай живе наука довгий вік! Тепер я тільки мовити посмію, Що я не зовсім темний чоловік, Бо в космосі багато правд одкрию І з'явищ, котрих бачити не звик, І більш, ніж перш, природи буду паном, Відколи володію космопланом. '''IV''' Як космопланом линув я сюди, Моя душа в непевності тремтіла: Чи той тут склад повітря та води, Який у нас, і чи знайду для тіла Поживу, чи не матиму біди Замість науки, що душа хотіла. Та ще боявсь, до всіх отих турбот, Що не знайду розумних тут істот. '''V''' Був ранній час, як я спустивсь так низько, Що міг поверхню Геї озирнуть. Яке величне пишне видовисько! Навряд чи те ви можете збагнуть. Передо мною, наче зовсім близько, В зелений берег хвилі моря б'ють, А просто вниз, під самими ногами, Високі гори, вкритії снігами. '''VI''' Ще більше я свій знизив апарат І роздивлявся, що передо мною: Під самою горою група хат, Отінених дерев гущавиною. А далі місто, де ряди палат Красуються над дужою рікою, Лани, гаї, залізна колія І море, котре так сподобав я. '''VII''' Щасливий той, хто міг спізнати море, Хто тішив очі в ясній глибині, Хто бачив, як — то темне, то прозоре — Воно хвилиться в тихому півсні, Або реве, коли по йому оре Рови глибокі буря, і в борні, Не хотячи коритись грубій силі, Наїжує сердиті гори-хвилі. '''VII'''I Тут море більш величне, ніж у нас, І розкішніші всі дари природи. Таких гаїв, таких скелястих мас Раніш я бачити не мав нагоди. Я дивувавсь, і думав я в той час: Щасливі, мабуть, тут живуть народи, Щасливі й, певно, добрі без кінця, Найближчі духом до свого Творця. '''IX''' Коли б мені скоріше їх спізнати, Ті образи найкращі чесноти! Але чи можу я в цей світ багатий Свою істоту вбогу принести? І чи захочуть тут мене приняти Вони, як брата рідного брати, Чи, може, й розмовлять ніхто не стане, А скаже: «Геть, нікчемний марсіяне!» '''Х''' І ще я думав: я ж сюди прийшов, Немов німий, це ж, знов, було клопотом. Хоч знав я цілих шість марсійських мов, Тому вважався дома поліглотом, Але навряд щоб тут я щось найшов Легке до вимови марсійським ротом, Тим більше, щоб що-небудь зрозумів У [з]начінню чужих для мене слів. '''XI''' Але дарма, якось воно та буде, Як той казав, і я прогнав свій страх, Поміркувавши: де існують люде, Там знайдеться порозуміння шлях, Адже одважний досі був я всюди, То буду сміливий і в цих краях. До мов я маю хист, а ще ж до того Методи є, щоб вивчити й німого. '''XII''' Осівся я на одному з верхів Гори високої й одсунув двері. Я в камері скляній тоді сидів Зачиненій, як линув ще в етері.<ref>''Етер'' – ефір; у поемі означає: космос.</ref> Тепер же барометр мені довів, Що саме я в найкращій атмосфері: Тут, на горі, така їі вага, Яка в нас на долину наляга. '''XIII''' Я вийшов з апарата й став на ноги, Та не багато зразу бачить міг. Передо мною не було дороги, Кругом білівся тільки чистий сніг; Оддалеки ж високий і розлогий Виднівся шпиль, неначе круглий стіг, А на шпилі побачив я будівлю, Що мала вежу й круглую покрівлю. '''XIV''' Я не боявсь лишити свій космО, Бо хоч і є в словниці слово «красти», Але в цей вік, коли ми живемо, Поняття це вже втрачене почасти; А щоб крадіння сталося само, Сто літ не знав ніхто тії напасти. Так, певно, й тут. Я рушив по снігах, Туди, де бачив той опуклий дах. '''XV''' Опуклий дах — це річ мені знайома; Я під таким і сам попрацював, Бо астрономії я вчився дома, Відколи так природу покохав. Тягла мене-бо сила невідома До справ небес, а не до власних справ. І зорі стежив я в пітьмі прозорій, Тому я й вигляд знав обсерваторій. '''XVI''' Я йшов і ледве-ледве вірив сам, Що так недавно вилетів із хати, І ось тут прийдеться моїм очам Цілком незнану людськість оглядати, Що це далекий світ новий, і там, Куди я йду, що маю я сказати? Який чекає там мене привіт? І в цих думках дійшов я до воріт. '''XVII''' Прийшов, постукав, і мене впустили. Сидів там мій колега за столом. Хоч нас не на одній планеті вчили, Але ж і він так саме астроном, Тому й колега. Тільки ж, Боже милий! — Я знаю, ви бажаєте притьмом, Щоб я не гаючись прискорив справу І постать гейця змалював яскраву. '''XVIII''' Вгамуйтеся, кохані земляки, Яскравості я більшу б мав охоту, А може, й хист, завдав би залюбки Собі я праці більшої й клопоту, Якби мені прийшлося насправжки Відмінну більше малювать істоту, Але ж тутешні постаті людей Цілком не вразили моїх очей. '''XIX''' Тут люде вищі, як зрівняти з нами, Але не більше, як на цалів<ref>''Цаль'' – те ж саме, що дюйм (близько 2,5 см).</ref> п'ять, І ходять теж, як ми, двома ногами, Орудують руками, як їдять, А не хапають навпростець зубами, Сидять на кріслах, і на ліжках сплять, І мають рот один і теж два уха. Хоч кожен з їх говорить більш, ніж слуха. '''XX''' Смуглявіші й кудлаті більш, ніж ми, Бо тут їх дуже сонце припікає, І одіж теж для літа й для зими Вони вживають, хто якую має, Але ж і в нас назвали б їх людьми. Різниці ж більшої між нас немає. Про це дізнався я не в першу мить. Подав же тут, бо знати вам кортить. '''XXI''' Але вертаюсь до тії хвилини, Як я ввійшов. Колега мій устав Мені назустріч; це був тип людини Приємної, таких я зустрічав Раніш чимало дома щогодини. Ласкавий, простий, він не мав об'яв Бундючності або пихи нудної, Часом ознаки вченості тупої. '''XXII''' Я привітавсь одною з наших мов, Чоло схиливши в чемному уклоні, Він щось сказав, до мене підійшов, Простягши на привіт свої долоні, Та й запросив сідать, і от, немов Два друзі, ми посіли на ослоні Прегарному, й розмова почалась, Та спершу все була чудна якась. '''XXIII''' Побачивши, що годі зрозуміти Йому мене, як і мені його, По тому, як ми спробували вжити По дві-три мови з засобу свого, Він догадався, як йому зробити, Щоб знати місце вродження мого. Він одійшов і знов передо мною Край столу став із мапою земною. '''XXIV''' Раніш я з Марса Гею розглядав І міг пізнати кожну тут країну. А він ось як тоді мене питав: На мапі вказував якусь місцину, Тоді на мене вказував, мов ждав, Що я себе признаю за людину З тії країни, тільки ж я довів, Що родом я зовсім не з тих країв. '''ХХV''' Він дивувавсь, як бачив я, над міру, Що я ніде не міг свій край пізнать, Уже, здається, певну недовіру В очах його було для мене знать, І я боявсь, чи не було заміру У його, щоб зовсім мене прогнать. Але я розв'язав його вагання, Хоч викликав страшенне здивування. '''XXVI''' Якось на стіну глянув я в куток І враз побачив, що мені робити. Була там мапа: сонячний гурток — Воно само, планети й сателіти. Я Марса рідного пізнав кружок, Бо знав положення його орбіти. Я ткнув на Марс, тоді на себе ткнув, А в знак того, що так, іще й кивнув. '''XXVII''' Мій астроном підскочив аж до стелі, Немов його сто вольтів припекло. Геть збив якісь прилади та моделі, Що аж посипалось побите скло; А я побачив карту Сквяпареллі, Де Марса намальовано було, Підбіг до неї й показав на точку, Де був мій край, де був я в сповиточку '''XXVIII''' Він ще не міг повірити мені, Що міг я тут зненацька опиниться, В такій далекій живши стороні; Була для його в цьому таємниця. «''Соmment? сomment?''»<ref>''Соmment? сomment?'' — Як, яким чином? (''фр''.)</ref> — шептав він як у сні. Я зрозумів те слово як годиться, Підвів до вікон і вказав між ґрат На місце, де стояв мій апарат. '''XXIX''' Він зрозумів і враз прийшов до тями, Лице його зробилося ясне. До мене він схиливсь, обняв руками І довго, довго цілував мене. Тоді ми вдвох, озброївшись чарками, До столу сіли й там вино смачне Пили, і хоч сиділи ми без мови, Були тут певні вправи язикові. '''XXX''' І от я став у його жити й там Доволі мав і пити й попоїсти. Господар мій — зовуть його ''La Flamme''<ref>''La Flamme'' — Прізвище, буквально означає: полум'я (''фр.'').</ref> — Просив мене на довший час осісти. Хоч зіставатись довго так гостям Не слід, але всі люде егоїсти, І я зіставсь. Я ж тут чужий усім, А де знайду такий гостинний дім? '''XXXI''' На півгорі, як із тії вершини Зіходити, колега мав шале; Він там проводив вільнії хвилини, І примостив мене він там не зле, І от щодня по дві, по три години Учив мене, немов дитя мале, Почавши з А, одної з мов, тієї, Що легшої нема на цілій Геї. '''XXXII''' Та мова не народна й не жива, А може здатися цілком живою. її одна створила голова, Щоб легко розумілись між собою Народи всі. Вона ще тут нова, Але пройшла вже з славою гучною По всіх краях; її приймає всяк, Як згоди всіх та як братерства знак. '''XXXIII''' Та мова штучна, та ні в одній мові Так тісно не сплелися у одно Слова й думки в гармонії чудовій; Тут слово кожне чистеє зерно. Нема в їй місця зайвій тій полові, Що в наші мови вмішана давно. Вона гнучка, дзвінка й ортологічна. Хоч для поетів трохи анемічна. '''XXXIV''' Але вже про поетів я мовчу, Поетам-бо не ввесь же світ зажерти, Хай рідну мову кожний досхочу Калічить і мордує хоч до смерти; А зверхпоетів я вже й не лічу, Бо їх футуристичні крутоверти Не більше потрібують людських слів, Як соло та дуети для котів. '''XXXV''' Про футуристів та про їх «поези» Згадав я, та нехай їм «Музагет»! Поки росте гнучка лоза й берези, Не буде без заплати зверхпоет. Але мене вже кличе дух тверезий, Щоб розгортав я далі свій сюжет. Отож, опанував я есперантом, Цим штучним, трохи блідим, діамантом. '''XXXVI''' За тиждень я й колега астроном Про все вже розмовляли між собою І, посідавши в хаті під вікном Або в садку під липою рясною, Вели розмову; а як сонце, сном Знеможене, сідало за горою, На вежу йшли і, стежучи зірки, Ще довго розмовляли залюбки. '''XXXVII''' Цікавивсь він планетою моєю, І я йому про все розповідав; А він мені відомості про Гею Подав докладні: дещо я списав. А потім ближче запізнався з нею, Бо що побачив сам, а що читав, І в дальшім розвитку мого сюжету Я вам поняття дам про цю планету. </poem> == Примітки == {{smallrefs}} {{c|[[../]] • '''Розділ першиий''' • [[../Розділ другий|Розділ другий]] • [[../Розділ третій|Розділ третій]]}} h7f5sl4tr2lorh3l16pmapfwsf3zdkl 0 6997 468507 75187 2022-08-28T14:10:24Z LehBot 11101 LintErrors/obsolete-tag wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../]] | автор = Володимир Самійленко | секція = Розділ другий | попередня = [[../Розділ перший|Розділ перший]] | наступна = [[../Розділ третій|Розділ третій]] | примітки = }} == Розділ другий == ''(Автор кидає сумний погляд на сучасне становище Геї. Кілька уваг про віру й світогляд її народів та про їх моральність.Хижацтво деяких з їх заохочується сваркою народів. З цієї нагоди баєчка для дітей і апострофа для дорослих. Що дає надію на кращі тут часи.)'' <poem> '''I''' Поживши довго на планеті цій, Я надививсь на всі її народи, І все скажу, що є в душі моїй, Не боячись образи й недогоди. Скажу найперше, що давніших мрій Про те, що люде тут краса природи, Не стало хутко; розійшлись як дим Під подихом холодним життьовим. '''II''' Дивлюсь на їх і вже не маю сили Любить їх так, як перше був хотів, Коли я бачу, що вони зробили З своїх для щастя створених країв, Де часто від колиски до могили Не мають люде двох веселих днів, Живуть не впоєні життя красою, Навряд чи й сонце бачуть над собою. '''III''' Їх ватажки, як вірить їх словам, Рятують люд, недолею прибитий, Але з своїх теорій та програм Уміють тільки пекло тут створити. І творять щиро, всім своїм життям, Воно вже скрізь, куди не позирни ти. Слухняні ж маси темної юрби Ідуть за тими, хто самі раби. '''IV''' Дух визволу народів із неволі Прийшов сюди з кайданами в руках, Братерства дух на бойовому полі Шикує всіх, і гинуть у боях, І дух життя зробив уже доволі, Бо трупом вимостив увесь свій шлях. Тут хутко смерть людей останніх скосить І всім загальну рівність проголосить. '''V''' А може, й ні? Я був би радий сам, Щоб не справдилось це пророкування, Щоб край прийшов самим отим катам, Що сіють смерть, неволю та знущання. І щоб народи справжнім ватажкам Довірили всю силу правування, Позбувшись тут великої брехні. Було б це тільки радісно мені. '''VI''' Та ще, на жаль, нема чого радіти. А так хотілось би, хоч би й тепер, Бо й ми, й тутешні люде — всі ми діти Того ж Творця, усіх один етер Обняв, ми всі, — як любить говорити Колега, — ''citoyens de l'Univers'',<ref>''citoyens de l'Univers'' — Громадяни всесвіту (фр.).</ref> Тож не дивуйтесь, що й події Геї Не є чужі задля душі моєї. '''VII''' Та про події я ще в інший час Вам розповісти матиму нагоду, Тепер же хочу познайомить вас Із вірою тутешнього народу. Тут віра не одна, тут їх запас Великий, та не буде це на шкоду, Коли я всі зведу їх у одно, Бо всі зростило їх одно зерно. '''VIII''' Тутешні люде, про будову світу Хоч добули вже деякі знаття, Живуть ще так, що за тісну орбіту Їх розум не сягає до пуття, Науку ж, довгим досвідом нажиту, Не вміють стосувати до життя: Хоч шлях пройшли чималий історичний, Світогляд їх цілком геоцентричний. '''IX''' Всесвіт для них — то тільки ліхтарі, Чи каганці для їхньої планети, Для вжитку їх повішені вгорі, Щоб на шляхах видніш було прикмети. Що гурт світів при кожній є зорі, Про це тут думають хіба поети, Для всіх же, як було й за давніх літ, Їх світ дрібний і єсть єдиний світ. '''X''' І їх боги теж дуже специфічні, Вони на кшталт своїх же землячків: Їх не цікавлять зовсім справи вічні, А інтереси тих дрібних людців. То все царки, часами енергічні, Часами мляві, й голови судів, Не непідкупні, бо не раз кадило Дешевим коштом вирок їх купило. '''XI''' А часом бог, охочий до жертов, І тиміямом не задовольниться; Йому вже мало простих молитов, Але вівця потрібна чи телиця. То до такого бога як прийшов, То вже й неси, що треба й що годиться. Бувало, що приносили й людей, Та вже тепер минає звичай цей. '''XII''' Про світ безмежний бог їх повітовий Не більше дбає, як вони сами; Зате ж на цілу вічність він готовий В'язатися з тутешніми людьми: До вчинку кожного та до їх мови Він, на зразок цікавої куми, Схиляє божеську свою увагу, Знаходячи видимо в тім розвагу. '''XIII''' Часом бува становище трудне Їх богові, як б'ються два народи, Як брат на брата армію жене, Щоб наробить йому найбільше шкоди. І хоч ні один з їх не осягне Ні щастя більшого, ані вигоди, То кожний з їх благає перемог, І кожний об'являє: «З нами Бог». '''XIV''' А бідний бог не знає, що робити, Котрому з їх у сварці помогти І дати змогу ворога побити, Бо ні в однім немає правоти; Бо й той зажерливий, і той неситий. Сказав би всім: «Ідіть під три чорти І не взивайте всує ім'я боже!» Але богам так мовити негоже. '''XV''' Христа наука чиста, як кришталь, І тут знайшли її найвищу точку: «Хто просить свиту, — май до його жаль І дай йому свитину, ще й сорочку». І люде тут високу цю мораль Засвоїли, ще бувши в сповиточку, І, вірні тій моралі, залюбки З братів деруть останні сорочки. '''XVI''' І все, не маючи ідеї Бога Правдивої, з людей творять богів. Їм хочеться, щоб бог їх якомога Подібний був до їх, щоб пив і їв, Як і вони, і їх думок дорога Веде до вбоження учителів; І їм самим запевно честь велика В легенді їх про Богочоловіка. '''XVII''' А Богокосмос не відомий їм, Вони не знають істини тієї, Що Бога людям не вмістити всім Усіх планет, тим менш дрібної Геї Одній людині, і якая в тім Дурниця, щоб з матерії всієї Він вибрав тільки точку для житла, Яка б вона прегарна не була. ''' XVIII''' У нас на Марсі всі питання віри Й світогляду стоять не так, як тут. Ми знаєм — світ межі не має й міри, А в йому Марс не більш як ліліпут. І ми давно покинули заміри Загнати бога в наш тісненький кут, Або, як тут зробили без клопоту, Його втілити у одну істоту. '''XIX''' Ми твердо віримо, що Бог один, І тільки він субстанція правдива, Що без межі просторів та годин Його втілили всі небесні дива Космічних тіл, що всій природі він Є дух, котрим вона жива й рухлива; Той дух, що кожний атом зогріва, Ми вірим, що матерія жива. '''XX''' Моральності високої закони Тут людям залишили вчителі. Їх школи та церковні всі амвони Старанно ширять їх по всій землі. Книжки й газети всякі б'ють у дзвони, Щоб люди дух свій не топили в злі. З тих довгих заходів ось звіт короткий: «Людей більш—менш моральних два відсотки». '''XXI''' А може, й менше; я ж їх не лічив І не робив широкої анкети, Гадаю ж так, бо я тут довго жив І рідко бачив вищі ті прикмети, Що відзначили справді тих мужів, Які були б окрасою планети. Хоч, правда, й тих, що стягнуть з вас пальто, Мабуть, не більш, як двадцять п'ять на сто. '''ХХІІ''' Тутешній світ дізнав би ще обнови І кращий лад до його ще б прийшов, Якби гучні, гуманні всі промови Перетворити в мовчазну любов; Щоб не штовхали серце постанови, А серце кликало б до постанов, Щоб не казали: «Добрим бути мушу», А просто люде мали добру душу. '''ХХІІІ''' Вони б тоді, хоч, може, й без програм, Життя людське приємнішим зробили, Бо як братам, а не як ворогам, Прийшлось би їм свої вживати сили; Тоді б ніхто не був щасливий там, Де навкруги руїни та могили; Старався б кожний щастя в тім знайти, Щоб менше стрАждали його брати. '''XXIV''' Але тут люд живе егоїстичний, І любить кожний тільки сам себе. Тут боротьба — закон єдине вічний, І всяк до себе все добро гребе; В повазі тут, хто дужий, енергічний, І кинуто під ноги все слабе, Не з чесності, але з грубої сили Тутешні люде ідола створили. '''ХХV''' Якось я бачив тут представника Народу, що душив усі народи, А сам тепер у ролі жебрака Без прав життя, без хліба й без свободи. І от той пан не стільки наріка На всі страшні в його краю пригоди, Як журиться, що земляків ярма На шиї в інших більш уже нема. '''XXVI''' А той народ безправний, напівдикий, Під батогом шалених ватажків, Гадає все, що він народ великий, І преться на народи всіх країв; Під гук гарматний, під звірячі крики, Він робить з їх таких, як сам, рабів, І там, де він проходить сараною, Лишає всюди пустку за собою. '''XXVII''' Це той народ, що пишно обіцяв Вести народи інші в царство Боже,<ref>Автор критикує тут ідеї про нібито виключну, месіанську роль російського народу.</ref> Що більш, ніж інші, правду покохав, Що ніби всім спізнать її поможе, Що всі чужі народи плямував, Як кривди вічної кубло негоже, Оце ж він слово вже прорік нове, Бо нищить і руйнує все живе. '''XXVIII''' Нещасний звір, у пітьмі безпросвітній Блукав він довго, цілії віки, І кожний огник думки непомітний Гасили в йому власні ватажки. Замість просвіти — учень малолітній — Він на поживу мав самі байки; Йому тим часом брак картоплі й жита Сто кінських сил додав до апетита. '''XXIX''' І от тепер пророк од сатани Йому новую віру провіщає: Ти цар землі, то все собі тягни, Що бачить око й де рука сягає. І всіх чужих країв гаї й лани Твої, бо власності ніде немає. І пам'ятай, що тільки в світі й є Одна святиня — черево твоє. '''XXX''' І він тепер, на жертву тій святині, Вбиває все, що дав їм людський дух, І непокірних звірові—людині Кладе під ніж і ставить під обух. А хто ж нещасних крик почує нині? Чужі народи? Кожний з їх оглух: Не вчує й не пошле злочинним кари, Бо в кожного свої рахунки й свари. '''XXXI''' Сліпі народи, чи не видно вам, Що ви й самі вже стали край безодні, Що, може, завтра пустка буде там, Де ви пишаєтесь іще сьогодні? Глядіть, щоб не стоптав ногою Хам І вашу волю й святощі народні, Поки ви гризетеся, як хорти, Та брата брат бажає знемогти. '''XXXII''' Чи то ж усім не вистачить свободи, Щоб так її ділити на пайки? Чи вічно мусять буть раби—народи Та ще, крім їх, народи—хижаки? Вам треба поділити землі й води? Діліть, але не будьте як вовки, Що, пай бажаючи дістати грубий, Найвищим аргументом мають зуби. '''XXXIII''' Чому, народи, ви не школярі Малі, а я не вчитель ваш старенький? Я залюбки складав би дітворі Такій, як ви, моральні побрехеньки. Одну з таких, хоч ви вже й застарі, Подам я тут, бо зміст її куценький. Вона сюжетом давня, як цей світ, Та пожиточна для дитячих літ. '''XXXIV''' «Гуляючи над річкою під гаєм, Побачила шкодлива дітвора Хорошу пташку — Ми її піймаєм! — Кричать. Та кожний до свого двора Її забрати хоче, і звичаєм Хлоп'ячим б'ються; з ліса ж визира Страшна Мара; а вийшла — всіх поїла, Вони й незчулись, пташка ж полетіла». '''XXXV''' Народи Геї! Нащо вам дала Природа все найкраще, все найвище? І нащо геній вам? Щоб воля зла Ваш світ перетворила в кладовище? Віків багато людськість тут жила, І все ж од звіра ви не одійшли ще, Бо всяк гадає, що його сусід — Найкраща страва на смачний обід. '''XXXVI''' «Най я живу, а інше все погине» — Боюся я, що тут це гасло всіх. Завдання поступу? — Мабуть, єдине: Підбити всіх, як ворогів своїх. І всі кують кайдани всім, і плине Річками кров, але те все не гріх, То способи почесної роботи Для краю, — кажуть їхні патріоти '''XXXVII''' «Все йде на краще в кращому з світів», — Сказав тут хтось. Утішна це заява, Та тільки я побачити б хотів, Де краще те, в чому тут честь і слава. Чи в тому, що багнетами катів Будується святої волі справа І в'яне все життя, як мерзлий цвіт? Е, ні, не до смаку мені цей світ... '''XXXVIII''' Та, часто дивлючися, в ніч погожу, На незчисленні ті зірок рої, Я серцем відчуваю Душу Божу, Що шле в простір вібрації свої. І вірю, що хоч силу їй ворожу Створили тут, все ж царство не її Колись тут буде, й кращий вік настане, Бо люде й тут — небесні громадяне. </poem> == Примітки == {{smallrefs}} {{c|[[../]] || [[../Розділ перший|Розділ перший]] || '''Розділ другий''' || [[../Розділ третій|Розділ третій]]}} p3n7wks16ix24i2jdv5hdyu6sw6rosc 468515 468507 2022-08-28T14:15:01Z Leh Palych 5381 wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../]] | автор = Володимир Самійленко | секція = Розділ другий | попередня = [[../Розділ перший|Розділ перший]] | наступна = [[../Розділ третій|Розділ третій]] | примітки = }} == Розділ другий == ''(Автор кидає сумний погляд на сучасне становище Геї. Кілька уваг про віру й світогляд її народів та про їх моральність.Хижацтво деяких з їх заохочується сваркою народів. З цієї нагоди баєчка для дітей і апострофа для дорослих. Що дає надію на кращі тут часи.)'' <poem> '''I''' Поживши довго на планеті цій, Я надививсь на всі її народи, І все скажу, що є в душі моїй, Не боячись образи й недогоди. Скажу найперше, що давніших мрій Про те, що люде тут краса природи, Не стало хутко; розійшлись як дим Під подихом холодним життьовим. '''II''' Дивлюсь на їх і вже не маю сили Любить їх так, як перше був хотів, Коли я бачу, що вони зробили З своїх для щастя створених країв, Де часто від колиски до могили Не мають люде двох веселих днів, Живуть не впоєні життя красою, Навряд чи й сонце бачуть над собою. '''III''' Їх ватажки, як вірить їх словам, Рятують люд, недолею прибитий, Але з своїх теорій та програм Уміють тільки пекло тут створити. І творять щиро, всім своїм життям, Воно вже скрізь, куди не позирни ти. Слухняні ж маси темної юрби Ідуть за тими, хто самі раби. '''IV''' Дух визволу народів із неволі Прийшов сюди з кайданами в руках, Братерства дух на бойовому полі Шикує всіх, і гинуть у боях, І дух життя зробив уже доволі, Бо трупом вимостив увесь свій шлях. Тут хутко смерть людей останніх скосить І всім загальну рівність проголосить. '''V''' А може, й ні? Я був би радий сам, Щоб не справдилось це пророкування, Щоб край прийшов самим отим катам, Що сіють смерть, неволю та знущання. І щоб народи справжнім ватажкам Довірили всю силу правування, Позбувшись тут великої брехні. Було б це тільки радісно мені. '''VI''' Та ще, на жаль, нема чого радіти. А так хотілось би, хоч би й тепер, Бо й ми, й тутешні люде — всі ми діти Того ж Творця, усіх один етер Обняв, ми всі, — як любить говорити Колега, — ''citoyens de l'Univers'',<ref>''citoyens de l'Univers'' — Громадяни всесвіту (фр.).</ref> Тож не дивуйтесь, що й події Геї Не є чужі задля душі моєї. '''VII''' Та про події я ще в інший час Вам розповісти матиму нагоду, Тепер же хочу познайомить вас Із вірою тутешнього народу. Тут віра не одна, тут їх запас Великий, та не буде це на шкоду, Коли я всі зведу їх у одно, Бо всі зростило їх одно зерно. '''VIII''' Тутешні люде, про будову світу Хоч добули вже деякі знаття, Живуть ще так, що за тісну орбіту Їх розум не сягає до пуття, Науку ж, довгим досвідом нажиту, Не вміють стосувати до життя: Хоч шлях пройшли чималий історичний, Світогляд їх цілком геоцентричний. '''IX''' Всесвіт для них — то тільки ліхтарі, Чи каганці для їхньої планети, Для вжитку їх повішені вгорі, Щоб на шляхах видніш було прикмети. Що гурт світів при кожній є зорі, Про це тут думають хіба поети, Для всіх же, як було й за давніх літ, Їх світ дрібний і єсть єдиний світ. '''X''' І їх боги теж дуже специфічні, Вони на кшталт своїх же землячків: Їх не цікавлять зовсім справи вічні, А інтереси тих дрібних людців. То все царки, часами енергічні, Часами мляві, й голови судів, Не непідкупні, бо не раз кадило Дешевим коштом вирок їх купило. '''XI''' А часом бог, охочий до жертов, І тиміямом не задовольниться; Йому вже мало простих молитов, Але вівця потрібна чи телиця. То до такого бога як прийшов, То вже й неси, що треба й що годиться. Бувало, що приносили й людей, Та вже тепер минає звичай цей. '''XII''' Про світ безмежний бог їх повітовий Не більше дбає, як вони сами; Зате ж на цілу вічність він готовий В'язатися з тутешніми людьми: До вчинку кожного та до їх мови Він, на зразок цікавої куми, Схиляє божеську свою увагу, Знаходячи видимо в тім розвагу. '''XIII''' Часом бува становище трудне Їх богові, як б'ються два народи, Як брат на брата армію жене, Щоб наробить йому найбільше шкоди. І хоч ні один з їх не осягне Ні щастя більшого, ані вигоди, То кожний з їх благає перемог, І кожний об'являє: «З нами Бог». '''XIV''' А бідний бог не знає, що робити, Котрому з їх у сварці помогти І дати змогу ворога побити, Бо ні в однім немає правоти; Бо й той зажерливий, і той неситий. Сказав би всім: «Ідіть під три чорти І не взивайте всує ім'я боже!» Але богам так мовити негоже. '''XV''' Христа наука чиста, як кришталь, І тут знайшли її найвищу точку: «Хто просить свиту, — май до його жаль І дай йому свитину, ще й сорочку». І люде тут високу цю мораль Засвоїли, ще бувши в сповиточку, І, вірні тій моралі, залюбки З братів деруть останні сорочки. '''XVI''' І все, не маючи ідеї Бога Правдивої, з людей творять богів. Їм хочеться, щоб бог їх якомога Подібний був до їх, щоб пив і їв, Як і вони, і їх думок дорога Веде до вбоження учителів; І їм самим запевно честь велика В легенді їх про Богочоловіка. '''XVII''' А Богокосмос не відомий їм, Вони не знають істини тієї, Що Бога людям не вмістити всім Усіх планет, тим менш дрібної Геї Одній людині, і якая в тім Дурниця, щоб з матерії всієї Він вибрав тільки точку для житла, Яка б вона прегарна не була. ''' XVIII''' У нас на Марсі всі питання віри Й світогляду стоять не так, як тут. Ми знаєм — світ межі не має й міри, А в йому Марс не більш як ліліпут. І ми давно покинули заміри Загнати бога в наш тісненький кут, Або, як тут зробили без клопоту, Його втілити у одну істоту. '''XIX''' Ми твердо віримо, що Бог один, І тільки він субстанція правдива, Що без межі просторів та годин Його втілили всі небесні дива Космічних тіл, що всій природі він Є дух, котрим вона жива й рухлива; Той дух, що кожний атом зогріва, Ми вірим, що матерія жива. '''XX''' Моральності високої закони Тут людям залишили вчителі. Їх школи та церковні всі амвони Старанно ширять їх по всій землі. Книжки й газети всякі б'ють у дзвони, Щоб люди дух свій не топили в злі. З тих довгих заходів ось звіт короткий: «Людей більш—менш моральних два відсотки». '''XXI''' А може, й менше; я ж їх не лічив І не робив широкої анкети, Гадаю ж так, бо я тут довго жив І рідко бачив вищі ті прикмети, Що відзначили справді тих мужів, Які були б окрасою планети. Хоч, правда, й тих, що стягнуть з вас пальто, Мабуть, не більш, як двадцять п'ять на сто. '''ХХІІ''' Тутешній світ дізнав би ще обнови І кращий лад до його ще б прийшов, Якби гучні, гуманні всі промови Перетворити в мовчазну любов; Щоб не штовхали серце постанови, А серце кликало б до постанов, Щоб не казали: «Добрим бути мушу», А просто люде мали добру душу. '''ХХІІІ''' Вони б тоді, хоч, може, й без програм, Життя людське приємнішим зробили, Бо як братам, а не як ворогам, Прийшлось би їм свої вживати сили; Тоді б ніхто не був щасливий там, Де навкруги руїни та могили; Старався б кожний щастя в тім знайти, Щоб менше стрАждали його брати. '''XXIV''' Але тут люд живе егоїстичний, І любить кожний тільки сам себе. Тут боротьба — закон єдине вічний, І всяк до себе все добро гребе; В повазі тут, хто дужий, енергічний, І кинуто під ноги все слабе, Не з чесності, але з грубої сили Тутешні люде ідола створили. '''ХХV''' Якось я бачив тут представника Народу, що душив усі народи, А сам тепер у ролі жебрака Без прав життя, без хліба й без свободи. І от той пан не стільки наріка На всі страшні в його краю пригоди, Як журиться, що земляків ярма На шиї в інших більш уже нема. '''XXVI''' А той народ безправний, напівдикий, Під батогом шалених ватажків, Гадає все, що він народ великий, І преться на народи всіх країв; Під гук гарматний, під звірячі крики, Він робить з їх таких, як сам, рабів, І там, де він проходить сараною, Лишає всюди пустку за собою. '''XXVII''' Це той народ, що пишно обіцяв Вести народи інші в царство Боже,<ref>Автор критикує тут ідеї про нібито виключну, месіанську роль російського народу.</ref> Що більш, ніж інші, правду покохав, Що ніби всім спізнать її поможе, Що всі чужі народи плямував, Як кривди вічної кубло негоже, Оце ж він слово вже прорік нове, Бо нищить і руйнує все живе. '''XXVIII''' Нещасний звір, у пітьмі безпросвітній Блукав він довго, цілії віки, І кожний огник думки непомітний Гасили в йому власні ватажки. Замість просвіти — учень малолітній — Він на поживу мав самі байки; Йому тим часом брак картоплі й жита Сто кінських сил додав до апетита. '''XXIX''' І от тепер пророк од сатани Йому новую віру провіщає: Ти цар землі, то все собі тягни, Що бачить око й де рука сягає. І всіх чужих країв гаї й лани Твої, бо власності ніде немає. І пам'ятай, що тільки в світі й є Одна святиня — черево твоє. '''XXX''' І він тепер, на жертву тій святині, Вбиває все, що дав їм людський дух, І непокірних звірові—людині Кладе під ніж і ставить під обух. А хто ж нещасних крик почує нині? Чужі народи? Кожний з їх оглух: Не вчує й не пошле злочинним кари, Бо в кожного свої рахунки й свари. '''XXXI''' Сліпі народи, чи не видно вам, Що ви й самі вже стали край безодні, Що, може, завтра пустка буде там, Де ви пишаєтесь іще сьогодні? Глядіть, щоб не стоптав ногою Хам І вашу волю й святощі народні, Поки ви гризетеся, як хорти, Та брата брат бажає знемогти. '''XXXII''' Чи то ж усім не вистачить свободи, Щоб так її ділити на пайки? Чи вічно мусять буть раби—народи Та ще, крім їх, народи—хижаки? Вам треба поділити землі й води? Діліть, але не будьте як вовки, Що, пай бажаючи дістати грубий, Найвищим аргументом мають зуби. '''XXXIII''' Чому, народи, ви не школярі Малі, а я не вчитель ваш старенький? Я залюбки складав би дітворі Такій, як ви, моральні побрехеньки. Одну з таких, хоч ви вже й застарі, Подам я тут, бо зміст її куценький. Вона сюжетом давня, як цей світ, Та пожиточна для дитячих літ. '''XXXIV''' «Гуляючи над річкою під гаєм, Побачила шкодлива дітвора Хорошу пташку — Ми її піймаєм! — Кричать. Та кожний до свого двора Її забрати хоче, і звичаєм Хлоп'ячим б'ються; з ліса ж визира Страшна Мара; а вийшла — всіх поїла, Вони й незчулись, пташка ж полетіла». '''XXXV''' Народи Геї! Нащо вам дала Природа все найкраще, все найвище? І нащо геній вам? Щоб воля зла Ваш світ перетворила в кладовище? Віків багато людськість тут жила, І все ж од звіра ви не одійшли ще, Бо всяк гадає, що його сусід — Найкраща страва на смачний обід. '''XXXVI''' «Най я живу, а інше все погине» — Боюся я, що тут це гасло всіх. Завдання поступу? — Мабуть, єдине: Підбити всіх, як ворогів своїх. І всі кують кайдани всім, і плине Річками кров, але те все не гріх, То способи почесної роботи Для краю, — кажуть їхні патріоти '''XXXVII''' «Все йде на краще в кращому з світів», — Сказав тут хтось. Утішна це заява, Та тільки я побачити б хотів, Де краще те, в чому тут честь і слава. Чи в тому, що багнетами катів Будується святої волі справа І в'яне все життя, як мерзлий цвіт? Е, ні, не до смаку мені цей світ... '''XXXVIII''' Та, часто дивлючися, в ніч погожу, На незчисленні ті зірок рої, Я серцем відчуваю Душу Божу, Що шле в простір вібрації свої. І вірю, що хоч силу їй ворожу Створили тут, все ж царство не її Колись тут буде, й кращий вік настане, Бо люде й тут — небесні громадяне. </poem> == Примітки == {{smallrefs}} {{c|[[../]] • [[../Розділ перший|Розділ перший]] • '''Розділ другий''' • [[../Розділ третій|Розділ третій]]}} 2bgietfybtyxcvgjj2jurxjcwi6qu4a 102 7202 468710 406881 2022-08-28T21:45:27Z Madvin 217 wikitext text/x-wiki {{автор | ім'я = Ольга | прізвище = Кобилянська }} __NOTOC__ == Твори == === Збірки === * [[До сьвіта]]. {{fine|Львів, 1905}} * Сниться. Новелі і нариси. Чернівці, 1922. [https://chtyvo.org.ua/authors/Kobylianska/Snytsia_Novely_i_narysy Chtyvo] === Оповідання === * [[Valse mélancolique]] (Меланхолійний вальс) * Некультурна. Новеля. Галицька накладня, 1900-ті (?) [https://chtyvo.org.ua/authors/Kobylianska/Nekulturna Чтиво] * Вовчиха. Прага-Берлін, 1923. [https://diasporiana.org.ua/proza/11237-kobilyanska-o-vovchiha/ Diasporiana] === Повісті === * [[Апостол черні]] * {{бі|[[Людина (Кобилянська Ольга)|Людина]]}} * {{l2s|Царівна|Ольга Кобилянська. Царівна. 1896.pdf}}. {{fine|Чернівці, 1896}} * {{бі|[[Земля (повість)|Земля]]}} * [[Ніоба]] {{PD-auto}} {{Authority control}} [[Категорія:Українські автори]] ozo288bwvylqxs7bic48p5unr24nijf 0 7568 468531 131535 2022-08-28T14:24:25Z LehBot 11101 LintErrors/obsolete-tag wikitext text/x-wiki __NOTOC__ {{Про_текст | Назва =Реєстри всього Війська Запорозького після Зборівського договору | Підзаголовок = | Частина = | Автор =[[Бодянський Осип Максимович]] | Без_автора = | Автори = | Автор1 = | Мова_оригіналу =[[w:російська мова|російська]] | Назва_оригіналу= | Перекладач =[[Користувач:Alex K|Alex K]] | Зміст = | З_циклу = | Із_збірника = | Джерело = | Зображення = }} <div style='font-family:Palatino Linotype,serif;font-size:110%;'> [[Файл:Бодянский.jpg|right|200px]] * ''Реестра всего Войска Запорожского послѣ Зборовскаго договора с королемъ Польскимъ Яномъ Казимиромъ составленные 1649 года, октября 16 дня'' / Изданные по подлиннику О.М.Бодянскимъ. [Чтенія въ Императорскомъ Обществѣ Исторіи и Древсностей Россійскихъ при Московскомъ Университетѣ 1874 г. кн.2 и 3-я.] — Москва: Изданіе Императорскаго Общества Исторіи и Древностей Российскіхъ при Московскомъ Университетѣ, 1875. [[Категорія:Бодянський Осип Максимович]] [[Категорія:Реєстр Війська Запорозького 1649]] ----------------------------- *[[#Титульна|Титульна]] *[[#Передмова|Передмова]] ::Сторінки: [[#— I — |I]]{{•}}[[#— II — |II]]{{•}}[[#— III — |III]]{{•}}[[#— IV — |IV]]{{•}}[[#— V — |V]]{{•}}[[#— VI — |VI]]{{•}}[[#— VII — |VII]]{{•}}[[#— VIII — |VIII]]{{•}}[[#— IX — |IX]]{{•}}[[#— X — |X]]{{•}}[[#— XI — |XI]]{{•}}[[#— XII — |XII]]{{•}}[[#— XIII — |XIII]]{{•}}[[#— XIV — |XIV]]{{•}}[[#— XV — |XV]]{{•}}[[#— XVI — |XVI]]{{•}}[[#— XVII — |XVII]]{{•}}[[#— VIII — |VIII]]{{•}}[[#— XIX — |XIX]]{{•}}[[#— XX — |XX]]{{•}}[[#— XXI — |XXI]]{{•}}[[#— XXII — |XXII]]{{•}}[[#— XXIIІ — |XXIIІ]]{{•}}[[#— XXIV — |XXIV]]{{•}}[[#— XXV — |XXV]]{{•}}[[#— XXVI — |XXVI]]{{•}}[[#— XXVII — |XXVII]]{{•}}[[#— XXVIII — |XXVIII]]{{•}}[[#— XXIX — |XXIX]]{{•}}[[#— XXX — |XXX]]{{•}}[[#— XXXI — |XXXIІ]]{{•}}[[#— XXXIІ — |XXXIІ]]{{•}}[[#— XXIII — |XXIII]]{{•}}[[#— XXXIV — |XXXIV]] *[[#Примітки|Примітки]] ==Титульна== {{ПТ |оригінал1 ={{c|[[Файл:Herb Moskovia-1 (Alex K).svg|50px]]<br/>[[w:Російська мова|Російською]]}} --------------------- |переклад1 ={{c|[[Файл:Herb Viyska Zaporozkoho.svg|50px]]<br/>[[w:Українська мова|Українською]]}} --------------------- }} {{ПТ |оригінал1= {{c|<big>'''РЕЕСТРА'''</big> ВСЕГО <big>'''ВОЙСКА ЗАПОРОЖСКАГО'''</big> ПОСЛѢ ЗБОРОВСКАГО ДОГОВОРА СЪ КОРОЛЕМЪ ПОЛЬСКИМЪ <big>ЯНОМЪ КАЗИМИРОМЪ</big> СОСТАВЛЕННЫЕ 1649 ГОДА, ОКТЯБРЯ 16 ДНЯ, " ИЗДАННЫЕ ПО ПОДЛИННИКУ <big>'''О.М. БОДЯНСКИМЪ.'''</big> <br/><br/> ИЗДАНІЕ Императорскаго Общества Исторіи и Древностей Российскіхъ при Московскомъ Университетѣ. <br/><br/><br/><br/> МОСКВА Въ Университетской типографіи (Катковъ и Ко), на Страсномъ бульварѣ. <big>1875</big>.}} |переклад1= {{c|<big>'''РЕЄСТРИ'''</big> ВСЬОГО <big>'''ВІЙСЬКА ЗАПОРОЗЬКОГО'''</big> ПІСЛЯ ЗБОРІВСЬКОГО ДОГОВОРУ З КОРОЛЕМ ПОЛЬСЬКИМ <big>ЯНОМ КАЗИМИРОМ</big> СКЛАДЕНІ 1649 РОКУ, ЖОВТНЯ 16 ДНЯ, " ВИДАНІ ЗА ОРИГІНАЛОМ <big>'''О.М. БОДЯНСЬКИМ.'''</big> <br/><br/> ВИДАННЯ Імператорського Товариства Історії й Старожитностей Російських при Московському Університети. <br/><br/><br/><br/> МОСКВА В Університетський типографії (Катков і Ко), на Страсному бульварі. <big>1875</big>.}} }} {{ПТ |оригінал1= {{c| -------------------------- ЧТЕНІЯ въ Императорскомъ Обществѣ Исторіи и Древсностей Россійскихъ при Московскомъ Университетѣ 1874 г. кн.2 и 3-я. }} |переклад1={{c| -------------------------- ЧИТАННЯ в Імператорському Товаристві Історії й Старожитностей Російських при Московському Університеті 1874 р. кн.2 и 3-я. }} }} ==Передмова== ====={{c|<span style='color: red'>— I —</span>}}===== {{ПТ |оригінал1={{c|ПРЕДИСЛОВІЕ}} |переклад1={{c|ПЕРЕДМОВА}} }} {{ПТ <!--ОРИГІНАЛ--> |оригінал1={{Абзац}}Возварщаясь изъ пятилѣтняго путешествія своего по заграничнымъ Славянскимъ землямъ лѣтомъ 1842 года, я остановился на мѣсяцъ въ Варшавѣ, сколько для знакомства съ Польскими писателями, столько и для осмотра тамошнихъ Архивовъ. Занимаясь преимущественно въ Главномъ Городскомъ Архиве, я получилъ приглашеніе посѣтить одного Русскаго Генерала, любителя Русской и Славянской исторіи и старины. Это былъ въ то время Тайный Совѣтникъ и Сенаторъ Варшавскихъ Департаментов, Андрей Яковлевичъ Стороженко, какъ оказалось, мой непосредственный землякъ по происхождению и владению, Малороссъ Полтавской Губерніи, ближній сосѣдъ и извѣстный мнѣ уже до того по имени, какъ писатель о Малороссийскихъ разнаго рода достопримѣчательностяхъ и тому подобном. Въ домѣ его принятъ былъ я чрезвычайно радушно и тотъ же часъ получилъ приглашеніе посещать его, ни чѣмъ не стесняясь, когда лишь вздумается. Въ одно изъ такихъ посѣщений, разговаривая о нашей родинѣ, узналъ я отъ него, что онъ имѣетъ теперь въ своемъ распоряженіи, подлинные «Реестра Войска Запорожскаго», составленные при Гетьманѣ его, Богдане Хмельницкомъ, послѣ знаменитой побѣды, имъ одержанной подъ Зборовымъ (въ нынѣшней Галичинѣ), въ Августѣ 1649 года, въ силу договора съ Польскимъ Королемъ Яномъ Казимиромъ, по которому полагалось имѣть Гетьману 40 тысяч, Козаков, въ реестръ внесенныхъ, не говоря уже объ охочекомонныхъ, и другихъ правахъ и преимуществахъ, Южнорусскому народу признаваемыхъ Королемъ. Въ подтвержденіе своихъ словъ Андрей Яковлевичъ тутъ же показалъ мнѣ и самые Реестра. Это толстый листовникъ, корешокъ коего въ ладонь, пере- <!--ПЕРЕКЛАД--> |переклад1={{Абзац}}Повертаючись із п'ятирічної подорожі своєї по закордонним слов'янським землям, влітку [[w:1842|1842]] року, я зупинився на місяць у [[w:Варшава|Варшаві]], скільки для знайомства з польськими письменниками, стільки й для огляду тамтешніх архівів. Займаючись переважно в [[w:Варшавський архів|Головному міському архіві]], я отримав запрошення відвідати одного російського генерала, любителя російської та слов'янської історії і старовини. Це був на той час [[w:таємний радник|таємний радник]] і [[w:сенат|сенатор]] [[w:Царство Польське|Варшавських департаментів]], [[w:Стороженко Андрій Якович|Андрій Якович Стороженко]], як виявилося, мій безпосередній земляк за походженням і володінням, [[w:українці|малорос]] [[w:Полтавська губернія|Полтавської губернії]], ближній сусід і відомий мені вже до того за іменем, як письменник про малоросійські різного роду пам'ятки і таке інше. У будинку його прийнятий був я надзвичайно привітно і одразу ж отримав запрошення відвідувати його, нічого не соромлячись, коли лише заманеться. В одне з таких відвідувань, розмовляючи про нашу [[w:Україна|батьківщину]], дізнався я від нього, що він має тепер у своєму розпорядженні, справжні «[[w:Реєстр Війська Запорозького 1649|Реєстри Війська Запорозького]]», складені за його [[w:гетьман Війська Запорозького|гетьмана]], [[w:Богдан Хмельницький|Богдана Хмельницького]], після знаменитої [[w:Битва під Зборовом|перемоги]], здобутої ним під [[w:Зборів|Зборовим]] (у нинішній [[w:Галичина|Галичині]]), в серпні [[w:1649|1649]] року, в силу договору з [[w:Польський король|польським королем]] [[w:Ян Казимір|Яном Казимиром]], за яким належало мати гетьману 40 тисяч козаків, до реєстру внесених, не кажучи вже про охочекомонних, та інші права та переваги, [[w:українці|південноросійському народу]], що були визнані королем. На підтвердження своїх слів Андрій Якович тут же показав мені й самі реєстри. Це грубий листівник, корінець якого в долоню, пере- }} ====={{c|<span style='color: red'>— II —</span>}}===== {{c| {| |- |[[Файл:Титул_реєстра_Війська_Запорозького_1649_року.jpg|center|250px]] |- |{{c|''Титульна сторінка Реєстру''}} |}}} {{ПТ <!--ОРИГІНАЛ--> |оригінал1=плѣтенъ въ красноватую кожу съ кожанными застежками сверху и снизу, на обыкновенной того времени бумагѣ, всего 190 листовъ, въ томъ числѣ бѣлыхъ въ начале ¾ листа, въ концѣ 2 листа, да послѣ разныхъ полковъ по нескольку бѣлыхъ полулистовъ и даже листовъ (послѣ Черкаскаго полка 4, изъ коихъ 1 неперекрещенъ; Каневскаго 6 ½, въ томъ два первые перекрещенны; Бѣлоцерковскаго 3 столбца, два перекрещенныхъ; Уманьскаго 6 столбцевъ; Браславскаго неполный столбецъ; Кальницкаго ½ столбца, Кіевскаго полулист; Переяславскаго 3 столбца безъ малаго; то же после Кропивенскаго; Миргородскаго почти два столбца; Полтавскаго почти листъ; Прилуцкаго два столбца; Нѣжинскаго ½ столбца, и Черниговскаго, какъ сказано уже, два листа. Счетъ листовъ сверху двойной: слѣва въ углу Церковный, и справа, на конце, Арабский. Въ счетѣ семъ все идетъ правильно по 209 включительно (начало полка Кіевскаго), но съ слѣдующаго полулиста вдругъ 300, и такъ до самаго конца 449; пропущено, стало быть, 91 полулистъ, да пропущенъ 77 и два раза помѣченъ 154, а по тому страницъ полулистовыхъ будетъ всѣхъ 259 съ половиной или 129 листов, на которыхъ помѣстились эти Козацкіе Реестра. Каждый полулисть распадается на два столбца. Письмо красивое, мелкое, но четкое, что можно видеть на 2-мъ литографированномъ снимке последняго полулиста и на 499-й страницѣ съ оборотомъ. Чернила побольшой части свѣтлорыжеватыя, почеркъ редко переходитъ въ нѣсколько покрупнѣе, но коегдѣ встречаются чернила и бледныя, особливо на первыхъ 3-хъ полулистахъ, сходныя съ чернилами подписи Богдана Хмельницкаго на оборотѣ 449-го, по Польски (вдоль всей страницы) и по Русски (вверху 3-го столбца), между темъ какъ чернила всего прочаго сходны во всемъ съ чернилами Польской подписи Виговскаго, внизу подъ Польской подписью Гетмана (см. самый снимок). Какъ почеркъ подписи Генеральнаго Писаря Войска Запорожскаго, Ивана Виговскаго, такъ и чернила, указываютъ на то, что всѣ «Реестра» писаны рукой последняго, что подтверждаетъ и <!--ПЕРЕКЛАД--> |переклад1=плетений у червонувату шкіру зі шкіряними застібками зверху і знизу, на звичайному для того часу папері, всього 190 аркушів, у тому числі білих на початку ¾ аркуші, в кінці 2 аркуші, та після різних полків по кілька білих напів-аркушів і навіть аркушів (після [[w:Черкаський полк|Черкаського полку]] 4, з яких 1 не перехрещений; [[w:Канівський полк|Канівського]] 6 ½, в якому два перші перехрещені; [[w:Білоцерківський полк|Білоцерківського]] 3 стовпчика, два перехрещених; [[w:Уманський полк|Уманського]] 6 стовпчиків; [[w:Брацлавський полк|Брацлавського]] неповний стовпчик; [[w:Кальницький полк|Кальницького]] ½ стовпчика, [[w:Київський полк|Київського]] напів-аркуш; [[w:Переяславський полк|Переяславського]] 3 стовпчика без малого; то ж після [[w:Кропивненський полк|Кропивненського]]; [[w:Миргородський полк|Миргородського]] майже два стовпчики; [[w:Полтавський полк|Полтавського]] майже аркуш; [[w:Прилуцький полк|Прилуцького]] два стовпчики; [[w:Ніжинський полк|Ніжинського]] ½ стовпчики, та [[w:Чернігівський полк|Чернігівського]], як сказано вже, два аркуші). Рахунок аркушів зверху подвійний: зліва в кутку [[w:Старослов'янська система числення|церковний]], і справа, на кінці, [[w:Арабська система числення|арабський]]. У цьому рахунку все йде правильно до 209 аркушу включно (початок полку Київського), але з наступного напів-аркуша — раптом 300, і так до самого кінця 449 сторінки; пропущено, значить, 91 напів-аркуш, а також пропущений 77 аркуш і два рази позначений 154 аркуш, а тому сторінок напів-аркушів буде всіх 259 із половиною або 129 аркушів, на яких помістилися ці козацькі реєстри. Кожен напів-аркуш розпадається на два стовпчика. Письмо гарне, дрібне, але чітке, що можна бачити на 2-м літографованому знімку останнього напів-аркуша і на 499-й сторінці з оборотом. Чорнила переважно світлоруді, почерк рідко переходить у дещо більший, але місцями зустрічаються і бліді чорнила, особливо на перших 3-х напів-аркушах, схожі з чорнилами підпису Богдана Хмельницького на звороті 449-го, [[w:польська мова|польською]] (вздовж всієї сторінки) і [[w:руська мова|руською]] (угорі 3-го стовпчика), в той час як інші чорнила схожі в усьому на чорнила польського підпису [[w:Іван Виговський|Виговського]], внизу під польським підписом гетьмана (див. той самий знімок). Як почерк підпису [[w:генеральний писар|генерального писаря]] Війська Запорізького, Івана Виговського, так і чорнило, вказують на те, що всі «Реєстри» писані рукою останнього, що підтверджує і }} ====={{c|<span style='color: red'>— III —</span>}}===== {{c| {| |- |[[Файл:Strozhenko Andriy Yakovych.jpg|center|200px]] |- |{{c|''Андрій Якович Стороженко''}} |}}} {{ПТ <!--ОРИГІНАЛ--> |оригінал1=сокращенная подпись его въ двухъ мѣстахъ «Реестровъ» (именно, подъ полкомъ Бѣлоцерковским, старн. 147: «І.В. Писарь, в.р.» и подъ Уманьскимъ, стран. 167: «І. Выгов. ІІ.»). |оригінал2={{Абзац}} Естественно, я просилъ владѣльца «Реестровъ Козацкихъ» позволить мнѣ познакомиться съ ними поближе, что и получилъ. Тогда, разсмотрѣвъ тщательно содержаніе ихъ, я сдѣлалъ оттуда довольно большія извлеченія для себя, выписавъ названія всѣхъ полковъ и ихъ старшины, такъ же и многое другое. Послѣ, по выходѣ въ отставку владѣльца сей рукописи, я всякой разъ, видаясь съ нимъ во время проѣздовъ его черезъ Москву въ Петербургъ и обратно, склонялъ его сообщить свою рукопись мнѣ для напечатанія въ «Чтеніяхъ въ Императорскомъ Обществе Исторіи и Древностей Российскихъ при Московскомъ Университетѣ», открытыхъ мною въ то время, яко Секретаремъ сего Общества, получалъ отъ него обещаніе захватить съ собою въ будущій проѣздъ черезъ Бѣлокаменную; но время лѣтело, а исполненія не видать было. По смерти же его, 4-го Іюля, 1857 года<ref>А.Я. родился 1790 года, въ 1806 выпущенъ изъ 2-го Кадетского Корпуса артиллерійскимъ Подпоручикомъ, присутствовалъ при осадѣ Измаила, за Базарджицкое дѣло получилъ золотой крестъ, участвовалъ въ штурмѣ Рущука 1810 г., былъ съ Генералъ-Маіоромъ Исаевымъ въ Сербіи, въ войне съ Наполеономъ Адъютантъ Начальника артилеріи 2-й арміи, за тѣмъ Адъютантъ Начальника 1-й арміи, принималъ участіе въ сраженияхъ подъ Смоленскомъ (здѣсь раненъ въ поясницу), Малымъ Ярославцемъ (раненъ въ правую ногу), Краснымъ, Дрезденомъ и Лейпцигомъ, и награжденъ за сіе 3-мя повышеніями въ чинахъ, золотою шпагой и орденами Владимира 4 съ бантомъ и Анны 2-й степени: послѣ Парижскаго мира въ отставкѣ Подполковникъ съ мундиром; въ конце 1817 г. чиновникъ особыхъ порученій особенной Канцеляріи Министерства Полиціи, вскорѣ зачисленъ Графомъ Аракчеевымъ въ 1-й Бугскій уланскій полкъ Маіоромъ противъ своего желания, а черезъ два года произведенъ опять въ Подполковники и за тѣмъ назначенъ старшимъ депутатомъ въ Екатеринославскую Межевую Контору при отраниченіи округовъ военнаго поселенія Бугской уланской дивизіи отъ помѣщичьихъ имений, за что, черезъ два года, получилъ алмазные знаки къ Анне 2-й степени, и поступилъ дежурнымъ Офицеромъ къ Графу Витту; спустя 5 лѣтъ Полковникъ за отличие; въ 1832 г. состоитъ при Наместникѣ Царства Польскаго, вскорѣ въ <span style='color: red'>/IV/</span> должности Генерелъ-Полицмейстера и Генералъ-Гевальдигера дѣйстувующей арміи съ переводомъ въ корпусъ жандармовъ, Предсѣдатель Слѣдственной Коммисіи въ теченіе первыхъ 17 лѣтъ. Кроме того съ 1833 по 1849 и Оберъ-Полицеймейстеръ Варшавскій, при чемъ получилъ 1833 орденъ Станислава 2-й ст. со звѣздою, Генералъ-Маіоръ и 10 л. асс., 1835 маіоратъ въ Царствѣ въ 1500 руб. сер. 1838 орденъ Станислава 1-й ст., 1841 Анны 1-й ст. въ концѣ же этого года Сенаторъ Варшавскихъ Департаментовъ и Тайный Совѣтникъ, съ сохранениемъ председательства въ Следственной Коммисіи; черезъ годъ награда въ 6 т. руб. сер. единовременно, а черезъ 3 (въ Феврале 1843) въ должности Главнаго Директора Правительственной Коммисіи Царства Польскаго Внутреннихъ и Духовныхъ Делъ, далѣе получаетъ Владимира 2-й ст., корону на Анну, и Белаго Орла. 17-го Июня, 1850 г., уволенъ съ мундиромъ и пенсиономъ въ 6750 руб. сер. по Царству, и удаляется въ Полтавскую Губернію въ селеніе Чивильчу, Лубенского Уѣзда, а съ 1856 на 1857 г. проводитъ зиму съ семействомъ своимъ въ Одессѣ, съ Сентября на 1857 по Апрѣль живетъ въ Кіевѣ, где и скончался; погребенъ въ Чивильчѣ, при св. храмѣ, имъ сооруженномъ. А.Я. былъ и писатель, помѣщалъ стихотворенія въ тогдашнихъ газетахъ и журналахъ, на прим.: въ Русскомъ Инвалидѣ, Славянинѣ (1831), статьи о Мазепѣ, Богданѣ Хмельницкомъ, разобралъ критически 1-ю часть Повѣстей пасѣчника Панька Рудого, подъ заглавиемъ: «Мысли Малороссіянина», изд. особой книжечкой, велъ записки, изъ коихъ нѣкоторые отрывки см. въ 4-й кн. «Чтеній въ Импер. Обществѣ Истор. и Древн. Рос.» 1871 г., Отд. V, стр. 41, также во 2-й книгѣ «Русскаго Архива» за 1873 г., стр. 175—54; сверхъ того описалъ «Слѣдственныя Дѣла о Польскихъ эмиссарахъ»; изъ нихъ нѣкоторыя напечатаны въ кн. 4-й 1870 г. упомянутыхъ выше «Чтеній», и составилъ большое собраніе весьма любопытныхъ, по отзывамъ видѣвшихъ то, и разнообразныхъ материяловъ и бумагъ, преимущественно до Малороссіи относящихся, библіотеку и картинную галерею: изъ нихъ бумаги и библіотека достались старшему сыну его, Вл. А., а галерея младшему.</ref>, я получилъ просимое уже отъ его старшого сына, Владимира Андреевича, при посред- <!--ПЕРЕКЛАД--> |переклад1=скорочений підпис його в двох місцях «Реєстрів» (саме, під полком Білоцерківськім, стор. 147: «І.В. Писар, в.р.» і під Уманським, країн. 167: «І. Вигов. ІІ.»). |переклад2={{Абзац}} Звичайно, я прохав власника «Реєстрів козацьких» дозволити мені познайомитися з ними ближче, що і отримав. Тоді, розгледівши ретельно їхній зміст, я зробив звідти досить великі витяги для себе, виписавши назви всіх полків та їхньої старшини, а також багато іншого. Згодом, після виходу у відставку власника цього рукопису, я кожен раз, бачачись із ним під час його проїздів через [[w:Москва|Москву]] до [[w:Петербург|Петербурга]] і назад, схиляв його надати свій рукопис мені для друку в «Читаннях в Імператорському [[w:Московське товариство історії та старожитностей російських|Товаристві історії та старожитностей російських при Московському Університеті]]», які я відкрив тоді в якості секретаря цього Товариства, й отримав від нього обіцянку захопити із собою рукопис під час майбутнього проїзду через Білокам'яну. Але час летів, а виконання обіцянки видно не було. Після смерті ж його, [[w:4 липня|4-го липня]], [[w:1857|1857]]<ref>[[w:Стороженко Андрій Якович|Андрій Якович Стороженко]] народився [[w:1790|1790]] року. [[w:1806|1806]] випущений з 2-го [[w:Кадетський корпус|Кадетського Корпусу]] [[w:артилерія|артилерійським]] [[w:підпоручик|підпоручиком]]. Брав участь в [[w:Штурм Ізмаїла|облозі Ізмаїла]]. За [[w:Битва за Базарджик|Базарджицьку справу]] отримав [[w:Орден святого Георгія|золотий хрест]]. Брав участь у [[w:Битва при Рущуці|штурмі Рущук]] [[w:1810|1810]] р. Був із [[w:генерал-майор|генерал-майором]] [[w:Ісаєв Іван Іванович|Ісаєвим]] в [[w:Сербії|Сербії]]. У [[w:Франко-російська війна 1812|війні з Наполеоном]] [[w:ад'ютант|ад'ютант]] начальника артилерії 2-ї армії, потім ад'ютант начальника 1-ї армії, брав участь у боях під [[w:Бій під Смоленськом (1812)|Смоленськом]] (тут поранений в поперек), [[w:Бій під Малоярославцем|Малим Ярославцем]] (поранений у праву ногу), [[w:Бій під Красним|Красним]], [[w:Битва під Дрезденом|Дрезденом]] та [[w:Битва під Лейпцигом 1813|Лейпцигом]], і нагороджений за це 3-ма підвищеннями в чинах, золотою шпагою та [[w:Орден Святого Володимира|орденами Володимира]] 4 з бантом і [[w:Орден Святої Анни|Анни]] 2-го ступеня. Після [[w:Паризька мирна угода 1814|Паризького миру]] у відставці, [[w:підполковник|підполковник]] з мундиром. Наприкінці [[w:1817|1817]] р. чиновник особливих доручень Особливою канцелярії [[w:Міністрество поліції Російської імперії|Міністерства поліції]]. Незабаром зарахований графом [[w:Аракчеєв Олексій Андрійович|Аракчеєвим]] до [[w:1-й Бузький уланський полк|1-го Бузького уланського полку]] [[w:майор|майором]] всупереч своєму бажанню, а через два роки знову переведений у підполковники і по тому призначений старшим [[w:депутат|депутатом]] в [[w:Катеринослав|Катеринославську]] межову контору при обмеженні округів військового поселення [[w:Бузька уланська дивізія|Бузької уланської дивізії]] від [[w:поміщик|поміщицьких]] маєтків, за що, через два роки, отримав алмазні знаки до Анни 2-го ступеня, і вступив черговим офіцером до графа [[w:Вітте|Вітте]]. Через 5 років отримав [[w:полковник|полковника]] за відмінність. [[w:1832|1832]] р. перебував при наміснику [[w:Царство Польське|Царства Польського]]. Згодом — на <span style='color:red'>/IV/</span> посаді [[w:генерал-поліцмейстер|генерела-поліцмейстера]] та [[w:генерал-гевальдігер|генерал-гевальдігера]] чинної армії з переведенням в [[w:Окремий корпус жандармів|корпус жандармів]], голова Слідчої комісії протягом перших 17 років. Крім того з [[w:1833|1833]] по [[w:1849|1849]] і [[w:обер-поліцмейстер|обер-поліцмейстер]] [[w:Варшава|Варшавський]], при чому отримав 1833 [[w:орден Станіслава|орден Станіслава]] 2-й ст. із зіркою, генерал-майор і 10 л. ас., [[w:1835|1835]] — майорат в Царстві в 1500 руб. сріб. [[w:1838|1838]] — орден Станіслава 1-й ст., [[w:1841|1841]] — Анни 1-й ст. Наприкінці цього року — сенатор [[w:Варшавські департаменти|Варшавських департаментів]] і [[w:таємний радник|таємний радник]], зі збереженням головування в Слідчої комісії. За рік — нагорода в 6 т. руб. сріб. одноразова, а за 3 роки (у лютому 1843) на посаді головного директора урядової Комісії Царства Польського внутрішніх справ та духовних. Далі отримує Володимира 2-й ст., корону на Анну, і [[w:Орден Білого Орла|Білого Орла]]. [[w:17 червня|17-го Червня]], [[w:1850|1850]] р., звільнений з мундиром і [[w:пенсія|пенсіоном]] в 6750 руб. сріб. по Царству, і відїхдить до [[w:Полтавська губернія|Полтавської губернії]] в селище [[w:Чівільча|Чівільчу]], [[w:Лубенський повіт|Лубенського повіту]], а з [[w:1856|1856]] на [[w:1857|1857]] р. проводить зиму зі своєю родиною в [[w:Одесі|Одесі]]. З вересня на 1857 по квітень живе в [[w:Київ|Києві]], де й помер. Похований в Чівільчі, при св. храмі, що був ним споруджений. А.Я. був також письменником, розміщував вірші в тогочасних газетах і журналах, на прин.: у «[[w:Русский инвалид|Російському Інваліді]]», «Слов'янин» (1831), статті про [[w:Іван Мазепа|Мазепу]], [[w:Богдан Хмельницький|Богдана Хмельницького]], розібрав критично 1-у частину [[w:Вечори на хуторі біля Диканьки|Повістей пасічника Рудого Панька]], під заголовком: «Думки малоросіянина» , вид. особливою книжечкою; вів записки, з яких деякі уривки див. в 4-й кн. «Читань в Імпер. Товаристві істор. та старожит. Рос.» [[w:1871|1871]] р., Від. V, стор. 41, а також у 2-ій книзі «[[w:Русский архив|Руського Архіву]]» за [[w:1873|1873]] р., стор. 175-54. Крім цього описав «Слідчі справи про польських емісарів», з них деякі надруковані в кн. 4-й [[w:1870|1870]] р. згаданих вище «Читань»; і склав велике зібрання вельми цікавих, за відгуками тих, хто бачив їх, і різноманітних матеріалів і паперів, що переважно стосувалися [[w:Малоросія|Малоросії]]; бібліотеку і картинну галерею. З них папери і бібліотека дісталися старшому синові його, [[w:тороженко Володимир Андрійович|Вл. А.]], а галерея молодшому.</ref>, я отримав, що прохав, вже від його старшого сина, [[w:Стороженко Володимир Андрійович|Володимира Андрійовича]], за посеред- }} ====={{c|<span style='color: red'>— IV —</span>}}===== {{ПТ <!--ОРИГІНАЛ--> |оригінал1=ствѣ двоюродного брата его, нынѣ Профессора Московскаго Университета, Николая Ильича Стороженка. |оригінал2={{Абзац}}Многіе, смотря на этѣ «Реестра Козацкіе», могутъ, пожалуй, замѣтить мнѣ: не лучше ли было бы сдѣлать изъ нихъ одно лишь извлеченіе того, что покажется достойнымъ извлеченія въ томъ или другомъ отношеніи? Конечно, можно бы удовольствоваться и подобнымъ извлеченіемъ; но я гляжу на «Реесьтра» нѣсколько иначе. Они мнѣ казались важными для Малороссійскаго народа, особливо его Козачества, во многихъ отношеніяхъ: |оригінал3={{Абзац}}Какъ подлинный правительственный документъ для <!--ПЕРЕКЛАД--> |переклад1=ництва його двоюрідного брата, нині професора [[w:Московський університет|Московського університету]] [[w:Стороженко Микола Ілліч|Миколи Ілліча Стороженка]]. |переклад2={{Абзац}}Багато хто, дивлячись на ці «Реєстри козацькі», може, мабуть, зауважити мені: чи не краще було б зробити з них один лише витяг того, що здасться гідним уваги в тому чи іншому відношенні? Звичайно, можна б вдовольнитися і подібним витягом, але я дивлюся на «Реєстри» дещо інакше. Вони мені здавалися важливими для [[w:українці|малоросійського народу]], особливо його [[w:козаки|козацтва]], у багатьох відношеннях. |переклад3={{Абзац}}Як справжній урядовий документ для }} ====={{c|<span style='color: red'>— V —</span>}}===== {{c| {| |- | |- |{{c|''Бій Кривоноса з Вишневецьким''}} |}}} {{ПТ <!--ОРИГІНАЛ--> |оригінал1=многихъ Малороссійскихъ дворянскихъ фамилій, особливо лѣваго берега Днѣпра, и множества Козацкихъ, коихъ предки находятся въ сихъ «Реестрахъ», либо какъ урядовыя должности занимающіе, либо же просто какъ Козаки, что въ ту пору давало послѣднимъ права, одинаковыя съ шляхтою; да и многіе изъ простаго народа (посполитыхъ) также отыщутъ тутъ своихъ Козацкихъ предковъ, потомки коихъ съ теченіемъ времени, по разнымъ неблагопріятнымъ для нихъ обстоятельствамъ, и даже часто по нерадѣнію о своемъ правѣ утратили оное въ послѣдствіи. |оригінал2={{Абзац}}Съ этѣмъ тѣсно связано другое также обстоятельство, именно: разсматривая фамильныя названія, видимъ, что огромное количество ихъ оканчивается на -чъ (собственно, по происхожденію, отченыя, patronymica nomina) и -скій (производныя отъ мѣстностей и.т.п.). Этѣ названія въ большей части принадлежатъ лицамъ дворянскимъ, шляхтѣ Русскаго происхожденія, и при томъ въ преобладающемъ числѣ Заднѣпровскимъ (праваго берега), нынѣшнихъ Губерній Кіевской, Волынской, Каменецъ-Подольской, и въ скромной наличности обитающимъ на лѣвомъ берегу Днѣпра. Это показываетъ, что не все же наше Старорусское дворянство къ этому времени ополячилось и окатоличилось, а которое и обезнародилось было уже, волею, неволею, должно было дѣйствовать тогда за одно съ поднявшимися противъ притѣснителей, Ляховъ, войти въ полки, какъ воители и защитники своего рода, земли и вѣроисповѣданія. Меньшее количество съ такими дворянскими прозваніями въ полкахъ лѣвобочныхъ Днѣпра объясняется тѣмъ, что здѣсь, въ этой «Вишневечинѣ» (т.е., владѣніи Князей Вишневецкихъ), заключавшей въ ту пору въ себѣ почти всю лѣвостороннюю Днѣпровскую Украину, съ средоточіемъ ея, Лубнами (дѣйствительно посреди ея лежащими), возставшіе страшно «мстились на отпадникахъ» своихъ, всюду истребляя ихъ смертью, отъ чего, естественно, число ихъ должно было значительно поубавиться. Что не было «выстинано» (истреблено, убито), то либо спѣшило за Днѣпръ, съ самимъ державцемъ Заднѣпровья, |переклад1=багатьох малоросійських дворянських прізвищ, особливо [[w:Лівобережжя|лівого берега Дніпра]], і безлічі козацьких, предки яких знаходяться в цих «Реєстрах», або як особи, що урядові посади займають, або ж просто як козаки, що в той час давало останнім права однакові зі [[w:шляхта|шляхтою]]. Та й багато з простого народу ([[w:посполиті|посполитих]]) також знайдуть тут своїх козацьких предків, нащадки яких з плином часу, за різними несприятливими для них обставинами, і навіть часто через недбальство про своє право, втратили його надалі. |переклад2={{Абзац}} З цим тісно пов'язана також інша обставина, а саме: розглядаючи прізвища, бачимо, що величезна кількість їх закінчується на ''-ч'' (власне, за походженням, батьківські, patronymica nomina) і ''-ський'' (похідне від місцевостей, тощо). Ці назви більшою частиною належать особам дворянським, шляхті руського походження, і при тому в переважній кількості [[w:Правобережжя|задніпровській]] (правого берега), з нинішніх губерній [[w:Київська губернія|Київської]], [[w:Волинська губернія|Волинської]], [[w:Подільська губернія|Кам'янець-Подільської]], і в скромній кількості шляхті, що мешкає на лівому березі [[w:Дніпро|Дніпра]]. Це показує, що не все ж наше староруське дворянство до цього часу [[w:полонізація|ополячилося]] й [[w:католицизм|окатоличилося]]; а те яке денаціоналізувалося, волею-неволею, повинно було діяти тоді за одне з повсталими проти гнобителів, [[w:ляхи|ляхів]], увійти в полки, як воїни і захисники свого [[w:українці|роду]], [[w:Україна|землі]] і [[w:православ'я|віросповідання]]. Менша кількість осіб із такими дворянськими прізвиськами в полках лівого берега Дніпра пояснюється тим, що тут, в цій «[[w:Вишнивеччина|Вишнивеччині]]» (тобто, володінні князів [[w:Вишнивецькі|Вишневецьких]]), яка в ту пору обіймала собою майже всю лівосторонню [[w:Надніпрянщина|Дніпровську Україну]], зі своїм осередком, [[w:Лубни|Лубнами]] (що дійсно посеред неї лежали), повсталі страшно «мстились на отпадникахъ» своїх, всюди винищуючи їх смертю, від чого, природно, число їх повинно було значно поменшати. Що не було «выстинано» (винищено, вбито), то або поспішало за Дніпро, із самим державцем Задніпров'я, }} ====={{c|<span style='color: red'>— VI —</span>}}===== {{c| {| |- |[[Файл:Ks Jeremi.JPG|center|200px]] |- |{{c|''Ярема Вишневецький''}} |}}} {{ПТ |оригінал1=Княземъ Яремой Вишневецкимъ, бѣжавшимъ съ Княгиней, сыномъ (Михайломъ) и многочисленнымъ «людомъ военнымъ грошовымъ» (на жалованьѣ), не считая «драгунъ и выбранцовъ, которыхъ съ подданныхъ своихъ начинилъ былъ по всѣхъ городахъ неизлѣченную рѣчь» (безчисленное множество), какъ замѣчаетъ современный «Лѣтописецъ о началѣ войны Хмельницкаго» (см. «Чтенія въ Импер. Обществѣ Исторіи и Древности Россійскихъ» 1846 г., Засѣданіе 1-го Іюня, Отд. ІІ, стр. 17), либо же вынуждены были, для избѣжанія наруганія отъ посполитыхъ людей, «любо (хотя) якій чоловѣкъ значный (знатный) и не хотѣлъ привязоватися до того Козацкого войска, только мусѣлъ, за для позбытя того насмѣвиска и нестерпимыхъ бѣдъ въ побояхъ на пояхъ (питьяхъ) приставати до того Козацтва». Какое невообразимое ожесточеніе возбуждали и оляшившіеся на Украинѣ, можно судить по тому, что передаетъ намъ тотъ же очевидецъ, говоря: «Где колвекъ знайшлася шляхта, слуги замковые, Жиды и уряды мѣскіи (городовые), усе забивали, не щадячи а ни жонъ и дѣтей ихъ, маетности (именія) грабовали, костелы палили, отвалювали, ксёнзовъ забивали, дворы и замки шляхетскіе пустошили, не зоставляючи жадного (ни одного) цѣлого. Рѣдкій въ той кровѣ на тотъ часъ рукъ своихъ не мочилъ и того грабленія тѣхъ добръ не чинилъ. И на тотъ часъ туга великая людямъ всякаго стану значнымъ была». Неудивительно, по тому что этѣхъ «значныхъ» почти не остлось на Заднѣпровьѣ лѣвомъ, что свидѣтельствуютъ и наши «Реестра Козацкіе», въ которыхъ, сравнительно съ прозваніями на -ичь и -скій, встрѣчающимися въ нихъ на Заднѣпровьѣ правом, далеко меньше: «все бо то мусѣло або утѣкати и уступовати зъ Украины, або, подостававши, выстинали». Дѣйствительно, нынѣшнія Малороссійскія дворянскія фамиліи сего боку Днѣпра по большей части новаго происхожденія, Козацкія, т.е., предки коихъ были разными Козацкими Старшинами<ref>На что указываютъ часто самыя ихъ прозванія, бывшія первоначально прозвищными, каковы: Тетеря, Свѣчка, Безбородко, Борозна, Гвинтовка, Гоголь, Гребныка, Дубяга, Журавка, Журманъ, Засядко, Искра, Кандыба, Кулябка, Лизогубъ, Лобода, Орликъ, Палій, Полуботокъ, Трясило, Цюцюра, Чорнышъ и т.п.</ref>. Разумѣется, отсюда исключаются прежнія, откуда бы то ни было |переклад1=князем [[w:Ярема Вишневецький|Яремою Вишневецьким]], який втік із княгинею, сином ([[w:Михайло Вишневецький|Михайлом]]) і численним «людомъ военнымъ грошовымъ» (на жалуванні), не рахуючи «драгунъ и выбранцовъ, которыхъ съ подданныхъ своихъ начинилъ былъ по всѣхъ городахъ неизлѣченную рѣчь» (незліченну кільскість), як зауважує сучасний «Літописець про початок війни Хмельницького» (див. «Читання в Імпер. Товаристві історії і старожитностей російських» 1846 р., Засідання 1-го червня, Від. ІІ, стор. 17), або ж змушені були, для уникнення наруги від посполитих людей, «любо (хоча) якій чоловѣкъ значный (знатний) и не хотѣлъ привязоватися до того Козацкого войска, только мусѣлъ, за для позбытя того насмѣвиска и нестерпимыхъ бѣдъ въ побояхъ на пояхъ (питтях) приставати до того Козацтва». Яку неймовірну ненависть викликали й ополячені в Україні, можна судити з того, що передає нам той же очевидець, кажучи: «де колвекъ знайшлася шляхта, слуги замковые, [[w:жид|Жиды]] и уряды мѣскіи (міські), усе забивали, не щадячи а ни жонъ и дѣтей ихъ, маетности (маєтки) грабовали, костелы палили, отвалювали, ксёнзовъ забивали, дворы и замки шляхетскіе пустошили, не зоставляючи жадного (жодного) цѣлого. Рѣдкій въ той кровѣ на тотъ часъ рукъ своихъ не мочилъ и того грабленія тѣхъ добръ не чинилъ. И на тотъ часъ туга великая людямъ всякаго стану значнымъ была». Тому не дивно, що тих «значних» майже не залишилося на лівому Задніпров'ї, про що свідчать і наші «Реєстри козацькі», в яких, порівняно з прізвищами на ''-ич'' і ''-ський'', що зустрічаються в них на правому Задніпров'ї, далеко менше: «все бо то мусѣло або утѣкати и уступовати зъ Украины, або, подостававши, выстинали». Дійсно, нинішні малоросійські дворянські прізвища цього боку Дніпра здебільшого нового походження, козацькі, тобто, предки яких були різними козацькими старшинами<ref> На що вказують часто самі їхні прізвища, які початково були прізвиськами, наприклад: [[w:Тетері|Тетеря]], [[w:Свічки|Свічка]], [[w:Безбродько|Безбородько]], [[w:Борозни|Борозна]], [[w:Гвинтівки|Гвинтівка]], [[w:Гоголі|Гоголь]], [[w:Гребники|Гребника]], [[w:Дуб'яги|Дуб'яга]], [[w:Журавки|Журавка]], [[w:Журмани|Журман]], [[w:Засядки|Засядко]], [[w:Іскри|Іскра]], [[w:Кандиби|Кандиба]], [[w:Кулябки|Кулябка]], [[w:Лизогуби|Лизогуб]], [[w:Лободи|Лобода]], [[w:Орлики|Орлик]], [[w:Палії|Палій]], [[w:Полуботки|Полуботок]], [[w:Трясили|Трясило]], [[w:Цюцюри|Цюцюра]], [[w:Чорниші|Чорниш]] і т.п. </ref>. Звісно, винятком з цього є колишні роди, які звідки б то не було [прибули в Україну] }} ====={{c|<span style='color: red'>— VII —</span>}}===== {{c| {| |- |[[Файл:Khmelnytskyi Chernihiv.jpg|center|200px]] |- |{{c|''Богдан Хмельницький''}} |}}} {{ПТ <!--ОРИГІНАЛ--> |оригінал1=и со временемъ омалоруссившіяся (Кочубеи, Галаганы, Гамаліи, Ригельманы, Милорадовичи, Дмитрашки-Райче, Капнисты, Томары, Маламы, Мартоси, Крыжановскіе, Бантышъ-Каменскіе, Зертисъ-Каменскіе, Орбеліяны, Монтанскіе, и др. под. имъ). |оригінал2={{Абзац}}Какъ подлинный документъ, для опредѣленія числа полковъ, въ это время бывшихъ, равно какъ, кто такова была тогдашнаяя Старшина и т.п. Малорусскія лѣтописныя сказанія разнорѣчатъ другъ другу въ показаніи этого. Теперь, благодаря «Реестрамъ Козацкимъ», мы знаемъ заподлинно и то и другое въ эту знаменитую пору; именно, въ самомъ началѣ «Реестровъ» читаемъ: <!--ПЕРЕКЛАД--> |переклад1=і з часом українізовані ([[w:Кочубеї|Кочубеї]], [[w:Галагани|Галагани]], [[w:Гамалія|Гамалії]], [[w:Рігельнами|Рігельмана]], [[w:Милорадовичі|Милорадовичі]], [[w:Дмитрашки-Райче|Дмитрашки-Райче]], [[w:Капністи|Капністи]], [[w:Томари|Томари]], [[w:Малами|Малами]], [[w:Мартос|Мартоси]], [[w:Крижанівські|Крижанівські]], [[w:Бантиш-Каменські|Бантиш-Каменські]], [[w:Зертис-Каменські|Зертис-Каменські]], [[w:Орбеліяни|Орбеліяни]], [[w:Монтанські|Монтанські]], та ін. під. ним). |переклад2={{Абзац}}Як справжні документи для визначення числа полків, тоді колишніх, а також того, ким була тогочасна старшина і т.п., [[w:козацькі літописи|малоросійські літописні оповіді]] суперечать один одному щодо цього. Тепер, завдяки «Реєстрам козацьким», ми знаємо точно про те й інше в цю знамениту пору. На самому початку «Реєстрів» читаємо: }} {|class="nice" width="100%" |- |width="49%" | |width="3%"| |width="48%"| |-{{СП}} |{{Абзац}}Его Милость Панъ Гетманъ Богданъ Хмельницкій. | |{{Абзац}}Його Милість Пан Гетьман [[w:Богдан Хмельницький|Богдан Хмельницький]]. |-{{СП}} |{{Абзац}}Томишъ Хмельницкій. | |{{Абзац}}[[w:Тиміш Хмельницький|Тиміш Хмельницький]]. |-{{СП}} |{{Абзац}}Иванъ Чернята Обозный Войсковый. | |{{Абзац}}[[w:Іван Чернята|Іван Чернята]], [[w:Генеральний обозний|Обозний Військовий]]. |-{{СП}} |{{Абзац}}Михайло Лученко Асавулъ Войсковый. | |{{Абзац}}[[w:Михайло Лученко|Михайло Лученко]], [[w:генеральний осавул|Осавул Військовий]]. |-{{СП}} |{{Абзац}}Демко Асавулъ Войсковый. | |{{Абзац}}Демко, [[w:генеральний осавул|Осавул Військовий]]. |-{{СП}} |{{Абзац}}Іоаннъ Остафиевичъ Писарь Войсковый. | |{{Абзац}}[[w:Іван Виговський|Іван Овстафійович]], [[w:генеральний писар|Писар Військовий]]. |} {{ПТ <!--ОРИГІНАЛ--> |оригінал1={{c|За темѣ слѣдуютъ:}} |переклад1={{c|Після цього йдуть:}} }} {{ПТ |оригінал1={{c|І.}} |оригінал2={{c|'''ПОЛКЪ ЧЕГИРИНСКІЙ.'''}} <!--ПЕРЕКЛАД--> |переклад1={{c|І.}} |переклад2={{c|'''[[w:Чигиринський полк|ПОЛК ЧИГИРИНСЬКИЙ]].'''}} }} {{ПТ |оригінал1={{Абзац}}Федоръ Якубовичъ Полковникъ. |переклад1={{Абзац}}[[w:Вешняк Федір Якубович|Федір Якубович]], [[w:Полковник (Гетьманщина)|Полковник]]. }} {|class="nice" width="100%" |- |width="49%" colspan=3| |width="3%"| |width="48%" colspan=3| |-{{СП}} |rowspan=2 style="vertical-align:top;" width="70px"|1.&nbsp;Сотня |rowspan=2 style="vertical-align:top;" width="120px"|'''Чегиринская''': | Андрей Пилиповичъ Асавулъ Полковый. | |rowspan=2 style="vertical-align:top;" width="70px"|1.&nbsp;Сотня |rowspan=2 style="vertical-align:top;" width="120px"|'''[[w:Чигиринська сотня|Чигиринська]]''': | [[w:Андрій Пилипович|Андрій Пилипович]], [[w:полковий осавул|Осавул Полковий]]. |-{{СП}} |Васько Литвиненко Асавулъ Полковый. | |[[w:Васько Литвиненко|Васько Литвиненко]], [[w:полковий осавул|Осавул Полковий]]. |} ====={{c|<span style='color: red'>— VIII —</span>}}===== {|class="nice" width="100%" |- |width="49%" colspan=5| |width="3%"| |width="48%" colspan=5| |-{{СП}} |rowspan=7 style="vertical-align:top;" width="70px"| |rowspan=7 style="vertical-align:top;" width="170px"| | Дацько Костенко Хоружый Полковый. | | | |rowspan=7 style="vertical-align:top;" width="70px"| |rowspan=7 style="vertical-align:top;" width="170px"| | [[w:Дацько Костенко|Дацько Костенко]], [[w:полковий хорунжий|Хорунжий Полковий]]. | | | |-{{СП}} |Васько Хоружій Бунчучный. | | | |Васько, [[w:бунчужний хорунжий|Хорунжий Бунчужний]]. | | | |-{{СП}} |Опанасъ Працовкинъ Хоружій Войсковый. |rowspan=4 |[[Файл:Accolade droite.png|18пкс]] |rowspan=4 style=|<br/><br/><br/>Въ реестрѣ | |Опанасъ Працовкинъ Хоружій Войсковый. |rowspan=4 |[[Файл:Accolade droite.png|18пкс]] |rowspan=4 |<br/><br/><br/>В реєстрі |-{{СП}} |Васько Томиленко Хоружій Гарматный. | ||[[w:Васько Томиленко|Васько Томиленко]], [[w:Гарматний хорунжий|Хорунжий Гарматний]]. |-{{СП}} |Петро Дорошенко Писаръ Гарматный. | |[[w:Петро Дорошенко|Петро Дорошенко]], [[w:гарматний писар|Писар Гарматний]]. |-{{СП}} |Гаврило Кульбабка Комисаръ. | |[[w:Гаврило Кульбабка|Гаврило Кульбабка]], [[w:Комісар|Комісар]]. |} {{ПТ |оригінал1={{c|Всѣхъ въ сотнѣ 467.}} |переклад1={{c|Всіх у сотні 467.}} }} {|class="nice" width="100%" |- |width="49%" colspan=3| |width="3%"| |width="48%" colspan=3| |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|2.&nbsp;Сотня |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Криловская''': | Лесько Волченко Сотникъ 148. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|2.&nbsp;Сотня |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Криловська сотня|Криловська]]''': | [[w:Лесько Волченко|Лесько Волченко]], [[w:Сотник|Сотник]], 148. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|3. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Вороновская''': | Хвесько Сотникъ 101. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|3. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Вороновська сотня|Вороновська]]''': | Хвесько, Сотник, 101. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|4. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Бужынская''': | Лукьянъ Сухина Сотникъ 168. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|4. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Бужинська сотня|Бужинська]]''': | [[w:Лук'ян Сухина|Лук'ян Сухина]], Сотник, 168. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|5. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Боровицкая''': | Иванъ Проскурненко Сотникъ 100. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|5. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Боровицька сотня|Боровицька]]''': | [[w:Іван Проскурненко|Іван Проскурненко]], Сотник, 100. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|6. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Медвѣдовская''': | Иванъ Ручка Сотникъ 261. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|6. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Медведівська сотня|Медведівська]]''': | [[w:Іван Ручка|Іван Ручка]], Сотник, 261. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|7. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Жаботинская''': | Иванъ Шуликъ Сотникъ, Хвесько Хоружій (Въ Реестрѣ) 174. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|7. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Жаботинська сотня|Жаботинська]]''': | [[w:Іван Шулік|Іван Шулік]], Сотник; Фесько, Хорунжий, (в реєстрі) 174. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|8. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Смѣловская''': | Мисько Стринча Сотникъ 221. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|8. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Сміловська сотна|Сміловська]]''': | [[w:Мисько Стринча|Мисько Стринча]], Сотник, 221. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|9. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Оловятинская''': | Семенъ Лиснякъ Сотникъ 101. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|9. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Оловятинська сотня|Оловятинська]]''': | [[w:Семен Лисняк|Семен Лисняк]], Сотник, 101. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|10. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Баклыкская''': | Захарка Сотникъ 80. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|10. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Бакликська сотня|Бакликська]]''': | Захарка, Сотник, 80. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|11. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Орловская''': | Жаданъ Донецъ Сотникъ 100. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|11. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Орловська сотня|Орловська]]''': | [[w:Жадан Донець|Жадан Донець]], Сотник, 100. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|12. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Ереміевская''': | зъ Заднѣпра: Рева Сотникъ 182. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|12. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Верміївська сотня|Верміївська]]''': | із Задніпра: Рева, Сотник, 182. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|13. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Жовнинская''': | Остапъ Сухомлинъ Сотникъ 159. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|13. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Жовнинська сотня|Жовнинська]]''': | [[w:Остап Сухомлин|Остап Сухомлин]], Сотник, 159. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|14. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Максимовская''': | Иванъ Скороходъ (?) 201. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|14. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Максимівська сотня|Максимівська]]''': | [[w:Іван Скороход|Іван Скороход]], (?), 201. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|15. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Кременчуцкая''': | Андрушко Супруненко (?) 150. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|15. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Кременчуцька сотня|Кременчуцька]]''': | [[w:Андрушко Супруненко|Андрушко Супруненко]], (?), 150. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|16. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Потоцкая''': | Василь Гулячка (?) 181. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|16. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Потоцька сотня|Потоцька]]''': | [[w:Василь Гулячка|Василь Гулячка]], (?), 181. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|17. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Омельницкая''': | Иванъ Шукоть Сотникъ 189. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|17. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Омельницька сотня|Омельницька]]''': | [[w:Іван Шукоть|Іван Шукоть]], Сотник, 189. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|18. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Голтвинская''': | Дмитро Андрусченко (?) 158. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|18. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Голов'ятинська сотня|Голтвинська]]''': | [[w:Дмитро Андрущенко|Дмитро Андрущенко]], (?), 158. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|19. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Остаповская''': | Иванъ Махненко 100. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|19. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Остапівська сотня|Остапівська]]''': | [[w:Іван Махненко|Іван Махненко]], 100. |} {{ПТ |оригінал1={{Абзац}}Всѣхъ сотень 19, изъ коихъ первыя 11 на правой сторонѣ Днѣпра, а послѣднія 8 на лѣвой. Всѣхъ Козаковъ въ Чеги- |переклад1={{Абзац}}Всіх сотень — 19, з яких перші 11 на правій стороні Дніпра, а останні — 8 на лівій. Всіх козаків в Чиги- }} ====={{c|<span style='color: red'>— IX —</span>}}===== {{ПТ |оригінал1=ринскомъ полку 3291, изъ коихъ 1921 въ сотняхъ правобережныхъ, 1370 въ лѣвобережныхъ, а съ Генеральною Старшиной 3297. |переклад1=ринському полку — 3291 осіб, з яких 1921 в сотнях правобережних, 1370 — в лівобережних, а з [[w:генеральною старшиною|генеральною старшиною]] — 3297. |оригінал2={{c|ІІ.}} |переклад2={{c|ІІ.}} |оригінал3={{c|'''ПОЛКЪ ЧЕРКАСКІЙ.'''}} |переклад3={{c|'''[[w:Черкаський полк|ПОЛК ЧЕРКАСЬКИЙ]].'''}} |оригінал4={{Абзац}}Ясько Воронченко Полковникъ. |переклад4={{Абзац}}[[w:Ясько Воронченко|Ясько Воронченко]], Полковник. }} {|class="nice" width="100%" |- |width="49%" colspan=3| |width="3%"| |width="48%" colspan=3| |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|1.&nbsp;Сотня |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Черкаская''': | Грицько Горилый Сотникъ (?)<ref>Симъ знакомъ отмѣчаю я тѣхъ, при комъ нѣтъ слова «Сотникъ» прямо, но, судя по другимъ даннымъ, они были тѣже Сотники.</ref> 260. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|1.&nbsp;Сотня |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Черкаська сотня|Черкаська]]''': | [[w:Грицько Горілий|Грицько Горілий]], Сотник (?)<ref>Цим знаком відмічаю тих, при яких немає слова «Сотник» прямо, але, судячи за іншими даними, вони були ті ж сотники.</ref>, 260. | |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|2. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Шубцева''': | Фесько Шубець Сотникъ 199. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|2. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Шубцева сотня|Шубцева]]''': | [[w:Фесько Шубець|Фесько Шубець]], Сотник, 199. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|3. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Петрашкова''': | Петро Синодановичъ Сотникъ 116. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|3. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Петрашкова сотня|Петрашкова]]''': | [[w:Петро Синоданович|Петро Синоданович]], Сотник, 116. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|4. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Драгилева''': | Андрѣй Драгиль Сотникъ 164. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|4. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Драгилева сотня|Драгилева]]''': | [[w:Андрій Драгиль|Андрій Драгиль]], Сотник, 164. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|5. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Мошенцева''': | Степанъ Мошенець Сотникъ 235. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|5. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Мошенцева сотня|Мошенцева]]''': | [[w:Степан Мошенець|Степан Мошенець]], Сотник, 235. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|6. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Маркова''': | Марко Сотникъ 288. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|6. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Маркова сотня|Маркова]]''': | Марко, Сотник, 288. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|7. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Лазарева''': | Лазарь Петровичъ Сотникъ 242. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|7. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Лазарева сотня|Лазарева]]''': | [[w:Лазарь Петрович|Лазарь Петрович]], Сотник, 242. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|8. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Саварского''': | Мартынъ Саварскій Сотникъ 97. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|8. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Саварського сотня|Саварського]]''': | [[w:Мартин Саварський|Мартин Саварський]], Сотник, 97. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|9. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Вовченкова''': | Фесько Вовченко Сотникъ 112. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|9. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Вовченкова сотня|Вовченкова]]''': | [[w:Фесько Вовченко|Фесько Вовченко]], Сотник, 112. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|10. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Кулаковского''': | Степанъ Кулаковскій Сотникъ 187. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|10. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Кулаковського сотня|Кулаковського]]''': | [[w:Степан Кулаковський|Степан Кулаковський]], Сотник, 187. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|11. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Островского''': | Александеръ Островскій Сотникъ 71. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|11. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Островського сотня|Островського]]''': | [[w:Олександр Островський|Олександр Островський]], Сотник, 71. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|12. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Микитина''': | Микита Трохимовичъ Сотникъ 50. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|12. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Микитина сотня|Микитина]]''': | [[w:Микита Трохимович|Микита Трохимович]], Сотник, 50. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|13. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Савина''': | Сава Горкушенко Сотникъ 87. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|13. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Савина сотня|Савина]]''': | [[w:Сава Горкушенко|Сава Горкушенко]], Сотник, 87. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|14. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Мошенская''': | Нестеръ Терещенко Сотникъ 226. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|14. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Мошенська сотня|Мошенська]]''': | [[w:Нестор Терещенко|Нестор Терещенко]], Сотник, 226. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|15. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Богушкова''': | Евхимъ Кіянченко Сотникъ 149. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|15. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Богушкова сотня|Богушкова]]''': | [[w:Юхим Киянченко|Юхим Киянченко]], Сотник, 149. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|16. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Золотоношская''': | Остапъ Заяцъ Сотникъ 168. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|16. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Золотоніська сотня|Золотоніська]]''': | [[w:Остап Заяць|Остап Заяць]], Сотник, 168. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|17. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Домонтовская''': | Степанъ Цапко Сотникъ 132. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|17. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Домонтовська сотня|Домонтовська]]''': | [[w:Степан Цапко|Степан Цапко]], Сотник, 132. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|18. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Нещанская''': | Костя Федоровичъ Сотникъ 127. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|18. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Нещанська сотня|Нещанська]]''': | [[w:Костя Федорович|Костя Федорович]], Сотник, 127. |} {{ПТ |оригінал1={{Абзац}}Сотень 18, изъ коихъ 15-ть на правой и 3 на лѣвой сторонѣ Днѣпра. Замѣчательно, что правостроннія носятъ названія по своимъ Сотникамъ, а лѣвостороннія по мѣстностямъ; всѣхъ 2,808, изъ коихъ въ первыхъ 2,381, и во вторыхъ 427. |переклад1={{Абзац}}Сотень — 18, з яких 15 на правій і 3 на лівій стороні Дніпра. Примітно, що правобічні носять назви за своїми сотниками, а лівобічні — за місцевостями; всіх — 2,808 козаків, з яких в перших 2,381, і в других 427. }} ====={{c|<span style='color: red'>— X —</span>}}===== {{ПТ |оригінал1={{c|ІII.}} |оригінал2={{c|'''ПОЛКЪ КАНЕВСКІЙ.'''}} |оригінал3={{Абзац}}Семенъ Савичъ Полковникъ. |переклад1={{c|ІII.}} |переклад2={{c|'''[[w:Канівський полк|ПОЛК КАНІВСЬКИЙ]].'''}} |переклад3={{Абзац}}[[w:Семен Савич|Семен Савич]], Полковник. }} {|class="nice" width="100%" |- |width="49%" colspan=3| |width="3%"| |width="48%" colspan=3| |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|1.&nbsp;Сотня |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Каневская''': | Васько Решетило Сотникъ (?), Гарасимъ Савичъ Писаръ 276. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|1.&nbsp;Сотня |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Канівська сотня|Канівська]]''': | [[w:Васько Решетило|Васько Решетило]], Сотник (?); [[w:Герасим Савич|Герасим Савич]], Писар, 276. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|2. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Стародубова''': | Иванъ Стародубъ Сотникъ 333. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|2. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Стародубова сотня|Стародубова]]''': | [[w:Іван Стародуб|Іван Стародуб]], Сотник, 333. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|3. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Волынцева''': | Павелъ Волынець Сотникъ 66. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|3. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Волинцева сотня|Волинцева]]''': | [[w:Павло Волинець|Павло Волинець]], Сотник, 66. | |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|4. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Кулагина''': | Якимъ Кулага Сотникъ 221. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|4. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Кулагина сотня|Кулагина]]''': | [[w:Яким Кулага|Яким Кулага]], Сотник, 221. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|5. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Богданенкова''': | Фесько Богданенко Сотникъ 218. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|5. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Богданенкова сотня|Богданенкова]]''': | [[w:Фесько Богданенко|Фесько Богданенко]], Сотник, 218. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|6. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Гунина''': | Федоръ Гуняка Сотникъ 215. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|6. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Гунина сотня|Гунина]]''': | [[w:Федір Гуняка|Федір Гуняка]], Сотник, 215. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|7. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Росченкова''': | Петро Росченко Сотникъ 161. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|7. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Рощенкова сотня|Рощенкова]]''': | [[w:Петро Рощенко|Петро Рощенко]], Сотник, 161. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|8. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Климова''': | Климъ Малашенко Сотникъ 158. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|8. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Климова сотня|Климова]]''': | [[w:Клим Малашенко|Клим Малашенко]], Сотник, 158. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|9. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Евхимова''': | Евхимъ Росченко Сотникъ 240. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|9. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Юхимова сотня|Юхимова]]''': | [[w:Юхим Рощенко|Юхим Рощенко]], Сотник, 240. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|10. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Андрѣева''': | Андрѣй Сотникъ 163. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|10. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Андрієва сотня|Андрієва]]''': | Андрій, Сотник, 163. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|11. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Межирецкая''': | Супрунъ Михайловичъ (?), Михайло Писарь 146. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|11. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Межиріцька сотня|Межиріцька]]''': | [[w:Супрун Михайлович|Супрун Михайлович]], (?); Михайло, Писар, 146. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|12. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Терехтимировская''': | Цепковскій Сотникъ 167. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|12. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Трахтемирівська сотня|Трахтемирівська]]''': | Цепковський, Сотник, 167. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|13. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Иржышчовская''': | Чугуй Сотникъ 219. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|13. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Іржишчовська сотня|Іржишчовська]]''': | Чугуй, Сотник, 219. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|14. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Стаяцкая''': | Тарасъ Шереметъ Сотникъ 170. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|14. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Стаяцька сотня|Стаяцька]]''': | [[w:Тарас Шеремет|Тарас Шеремет]], Сотник, 170. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|15. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Михайловская''': | Данило Евхимовичъ Сотникъ, Сахно Асавулъ 97. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|15. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Михайлівська сотня|Михайлівська]]''': | [[w:Данило Юхимович|Данило Юхимович]], Сотник; Сахно, Осавул, 97. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|16. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Масловская''': | Семенъ Евлашенко Сотникъ 101. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|16. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Маслівська сотня|Маслівська]]''': | [[w:Семен Евлашенко|Семен Евлашенко]], Сотник, 101. |} {{ПТ |оригінал1={{Абзац}}Сотень 16, всѣ, кажется, на правобережьи, изъ нихъ 7, по мѣстонахожденію, а 9-ть по Сотникамъ носятъ названія. Козаковъ въ нихъ всѣхъ 2,957. |переклад1={{Абзац}}Сотень — 16, всі, здається, на правобережжі, з нихъ 7 носять назви за місцем розташування, а 9 — за сотниками. Козаків в них всіх — 2957. }} {{ПТ |оригінал1={{c|ІV.}} |оригінал2={{c|'''ПОЛКЪ КОРСУНСКІЙ.'''}} |оригінал3={{Абзац}}Лукянъ Мозыра Полковникъ. |переклад1={{c|ІV.}} |переклад2={{c|'''[[w:Корсунський полк|ПОЛК КОРСУНСЬКИЙ]].'''}} |переклад3={{Абзац}}[[w:Лук'ян Мозира|Лук'ян Мозира]], Полковник. }} {|class="nice" width="100%" |- |width="49%" colspan=3| |width="3%"| |width="48%" colspan=3| |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|1.&nbsp;Сотня |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Корсунская''': | Ярохвей Гарасимовичъ (?) 250. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|1.&nbsp;Сотня |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Корсунська сотня|Корсунська]]''': | [[w:Ярофій Герасимович|Ярофій Герасимович]], (?), 250. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|2. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Горкушина''': | Остапъ Ярошенко Сотникъ 221. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|2. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Горкушина сотня|Горкушина]]''': | [[w:Остап Ярошенко|Остап Ярошенко]], Сотник, 221. |- |} ====={{c|<span style='color: red'>— XI —</span>}}===== {|class="nice" width="100%" |- |width="49%" colspan=3| |width="3%"| |width="48%" colspan=3| |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|3.&nbsp;Сотня |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Вергуненкова''': | Василь Горкуша Сотникъ 197. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|3.&nbsp;Сотня |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Вергуненкова сотня|Вергуненкова]]''': | [[w:Василь Горкуша|Василь Горкуша]], Сотник, 197. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|4. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Демкова''': | Демко Прутилчичъ 142. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|4. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Демкова сотня|Демкова]]''': | [[w:Демко Прутилчич|Демко Прутилчич]], 142. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|5. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Ивахниченкова''': | Мисько Ивахниченко Сотникъ 194. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|5. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Івахниченкова сотня|Івахниченкова]]''': | [[w:Мисько Івахниченко|Мисько Івахниченко]], Сотник, 194. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|6. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Маркова Бажаненкова''': | Марко Бажаненко Сотникъ 226. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|6. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Маркова Бажаненкова сотня|Маркова Бажаненкова]]''': | [[w:Марко Бажаненко|Марко Бажаненко]], Сотник, 226. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|7. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Тулюпенкова''': | Гарасимъ Тулюпенко Сотникъ 104. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|7. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Тулюпенкова сотня|Тулюпенкова]]''': | [[w:Герасим Тулюпенко|Герасим Тулюпенко]], Сотник, 104. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|8. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Курышкова''': | Курышко Сотникъ 231. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|8. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Куришкова сотня|Куришкова]]''': | Куришко, Сотник, 231. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|9. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Корчовская''': | Данило Корчовскій Сотникъ 235. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|9. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Корчовська сотня|Корчовська]]''': | [[w:Данило Корчовський|Данило Корчовський]], Сотник, 235. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|10. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Костенкова''': | Васько Костенко Сотникъ 103. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|10. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Костенкова сотня|Костенкова]]''': | [[w:Васько Костенко|Васько Костенко]], Сотник, 103. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|11. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Гарасименкова''': | Семенъ Гарасименко Сотникъ 151. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|11. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Герасименкова сотня|Герасименкова]]''': | [[w:Семен Герасименко|Семен Герасименко]], Сотник, 151. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|12. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Ниглѣевская''': | Мартынъ Сотникъ 151. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|12. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Нигліївська сотня|Нигліївська]]''': | Мартин, Сотник, 151. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|13. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Максима Городійского''': | Максимъ Кулѣй Сотникъ 138. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|13. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Максима Городійского сотня|Максима Городійского]]''': | [[w:Максим Кулій|Максим Кулій]], Сотник, 138. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|14. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Ясутина''': | Ярема Сотникъ 109. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|14. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Ясутина сотня|Ясутина]]''': | Ярема, Сотник, 109. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|15. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Лисянская''': | Яцько Губиненко Сотникъ (?) 121. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|15. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Лисянська сотня|Лисянська]]''': | [[w:Яцько Губиненко|Яцько Губиненко]], Сотник, (?) 121. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|16. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Демкова''': | Демкова Якимовичъ Сотникъ 264. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|16. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Демкова сотня|Демкова]]''': | [[w:Демкова Якимович|Демкова Якимович]], Сотник, 264. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|17. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Гавриленкова''': | Грынець Гавриленко Сотникъ 249. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|17. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Гавриленкова сотня|Гавриленкова]]''': | [[w:Гринець Гавриленко|Гринець Гавриленко]], Сотник, 249. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|18. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Олшанская''': | Кондратъ Свиридовичъ Сотникъ 209. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|18. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Ольшанська сотня|Ольшанська]]''': | [[w:Кіндрат Свиридович|Кіндрат Свиридович]], Сотник, 209. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|19. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Ситиницкая''': | Грыцько Воробѣенко Сотникъ (?) 48. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|19. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Ситиницька сотня|Ситиницька]]''': | [[w:Грицько Воробієнко|Грицько Воробієнко]], Сотник (?), 48. |} {{ПТ |оригінал1={{Абзац}}Всѣхъ сотень 19, а въ нихъ: 3,333, изъ коихъ 13 по Сотникамъ, а 6-ть по местностямъ; въ перевыхъ 2 по именамъ прежнихъ Сотниковъ (2 и 3). |переклад1={{Абзац}}Всіх сотень — 19, а в них: 3333 особи, з яких 13 за сотниками, а 6 за місцевосцями; в перших 2 за іменами попередніх сотників (2 і 3). }} {{ПТ |оригінал1={{c|V.}} |оригінал2={{c|'''ПОЛКЪ БѢЛОЦЕРКОВСКІЙ.'''}} |оригінал3={{Абзац}}Михайло Громика Полковникъ. |переклад1={{c|V.}} |переклад2={{c|'''[[w:Білоцерківський полк|ПОЛК БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ]].'''}} |переклад3={{Абзац}}[[w:Михайло Громика|Михайло Громика]], Полковник. }} {|class="nice" width="100%" |- |width="49%" colspan=3| |width="3%"| |width="48%" colspan=3| |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|1.&nbsp;Сотня |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Бѣлоцерковская''': | Григорій Громика Сотникъ (?), Иванъ Кравченко Асавулъ 1.742. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|1.&nbsp;Сотня |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Білоцерківська сотня|Білоцерківська]]''': | [[w:Григорій Громика|Григорій Громика]], Сотник (?), [[w:Іван Кравченко|Іван Кравченко]], Осавул, 1742. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"| |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Германовка''': | 99. | |style="vertical-align:top;" width="70px"| |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Германівка (Обухівський район)|Германівка]]''': | 99. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"| |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Каменный Бродъ''': | 30. | |style="vertical-align:top;" width="70px"| |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Кам'яний Брід (Лисянський район)|Кам'яний Брід]]''': | 30. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"| |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Зъ Хвастова''': | 100. | |style="vertical-align:top;" width="70px"| |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''З [[w:Фастів|Фастова]]''': | 100. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"| |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Мѣстечко Волховець''': | 100. | |style="vertical-align:top;" width="70px"| |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Містечко [[w:Волховець|Волховець]]''': | 100. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"| |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Мѣстечко Боярка''': | 30. | |style="vertical-align:top;" width="70px"| |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Містечко [[w:Боярка|Боярка]]''': | 30. |} ====={{c|<span style='color: red'>— XII —</span>}}===== {|class="nice" width="100%" |- |width="49%" colspan=3| |width="3%"| |width="48%" colspan=3| |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"| |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Мѣстечко Антоновъ''': | 69. | |style="vertical-align:top;" width="70px"| |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Містечко [[w:Антонів (Сквирський район)|Антонів]]''': | 69. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"| |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Торчица''': | 100. | |style="vertical-align:top;" width="70px"| |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Торчиця|Торчиця]]''': | 100. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"| |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Мѣстечко Пятигоре''': | 120. | |style="vertical-align:top;" width="70px"| |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Містечко [[w:П'ятигоре|П'ятигоре]]''': | 120. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"| |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Мѣстечко Сквира''': | 30. | |style="vertical-align:top;" width="70px"| |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Містечко [[w:Сквира|Сквира]]''': | 30. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"| |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Дѣдовщина''': | 50. | |style="vertical-align:top;" width="70px"| |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Дідівщина (Фастівський район)|Дідівщина]]''': | 50. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"| |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Карабчѣевъ''': | 21. | |style="vertical-align:top;" width="70px"| |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Карабчіїв|Карабчіїв]]''': | 21. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"| |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Паволочъ''': | 99. | |style="vertical-align:top;" width="70px"| |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Паволоч|Паволоч]]''': | 99. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"| |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Ходорковъ''': | 47. | |style="vertical-align:top;" width="70px"| |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Ходорків|Ходорків]]''': | 47. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"| |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Ивинчане''': | 50. | |style="vertical-align:top;" width="70px"| |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Івниця|Івинчани]]''': | 50. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"| |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Гришовъ''': | 68. | |style="vertical-align:top;" width="70px"| |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Гришів|Гришів]]''': | 68. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"| |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Водотія''': | 22. | |style="vertical-align:top;" width="70px"| |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Водотія|Водотія]]''': | 22. | |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"| |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Мѣстечко Вилля''': | 19. | |style="vertical-align:top;" width="70px"| |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Містечко [[w:Вілля|Вілля]]''': | 19. | |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"| |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Брусиловъ''': | 19. | |style="vertical-align:top;" width="70px"| |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Брусилів (смт)|Брусилів]]''': | 19. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"| |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Рожовъ''': | 50. | |style="vertical-align:top;" width="70px"| |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Рожів|Рожів]]''': | 50. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"| |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Войташовка''': | 39. | |style="vertical-align:top;" width="70px"| |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Войташівка|Войташівка]]''': | 39. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"| |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Коростишовъ''': | 90. | |style="vertical-align:top;" width="70px"| |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Коростишів|Коростишів]]''': | 90. |} {{ПТ |оригінал1={{Абзац}}Въ семъ полку сотни не показаны, но только мѣстечка и села, а въ оныхъ Козаки, исключая сотню Бѣлоцерковскую, въ которой насчитано 1,742, между тѣмъ какъ во всѣхъ прочихъ лишь 1,293, всего же 3,035. |переклад1={{Абзац}}У цьому полку сотні не показані, але тільки містечка і села, а в них — козаки, за винятком сотні Білоцерківської, в якій нараховано 1742 осіб, тоді як в усіх інших — лише 1293; всього ж 3035. }} {{ПТ |оригінал1={{c|VІ.}} |оригінал2={{c|'''ПОЛКЪ УМАНСКІЙ.'''}} |оригінал3={{Абзац}}Іосифъ Глухъ Полковникъ. |переклад1={{c|VІ.}} |переклад2={{c|'''[[w:Уманський полк|ПОЛК УМАНСЬКИЙ]].'''}} |переклад3={{Абзац}}[[w:Йосип Глух|Йосип Глух]], Полковник. }} {|class="nice" width="100%" |- |width="49%" colspan=3| |width="3%"| |width="48%" colspan=3| |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|1.&nbsp;Сотня |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Уманская''': | Кондратъ Голикъ Сотникъ (?) 295. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|1.&nbsp;Сотня |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Уманська сотня|Уманська]]''': | [[w:Кіндрат Голик|Кіндрат Голик]], Сотник (?), 295. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|2. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Манковская''': | Гришай Бовдыръ Сотникъ 251. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|2. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Маньківська сотня|Маньківська]]''': | [[w:Гришай Бовдир|Гришай Бовдир]], Сотник, 251. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|3. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Ивангородская''': | Василь Бубликъ Сотникъ 201. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|3. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Івангородська сотня|Івангородська]]''': | [[w:Василь Бублик|Василь Бублик]], Сотник, 201. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|4. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Бузовская''': | Иванъ Черкасъ Сотникъ 171. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|4. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Бузівська сотня|Бузівська]]''': | [[w:Іван Черкас|Іван Черкас]], Сотник, 171. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|5. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Бабанская''': | Степанъ Килимей Сотникъ 198. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|5. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Бабанська сотня|Бабанська]]''': | [[w:Степан Килимей|Степан Килимей]], Сотник, 198. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|6. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Бершадская''': | Лукьянъ Кгрозденко 188. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|6. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Бершадська сотня|Бершадська]]''': | [[w:Лук'ян Ґрозденко|Лук'ян Ґрозденко]], 188. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|7. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Кутобѣевская''': | Гринець Шелестъ Сотникъ 204. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|7. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Кутобіївська сотня|Кутобіївська]]''': | [[w:Гринець Шелест|Гринець Шелест]], Сотник, 204. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|8. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Цибулевская''': | Иванъ Кгрозденко Сотникъ 226. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|8. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Цибулівська сотня|Цибулівська]]''': | [[w:Іван Ґрозденко|Іван Ґрозденко]], Сотник, 226. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|9. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Иванская''': | Минько Сотникъ 248. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|9. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Іванівська сотня|Іванівська]]''': | Минько, Сотник, 248. |} ====={{c|<span style='color: red'>— XIII —</span>}}===== {|class="nice" width="100%" |- |width="49%" colspan=3| |width="3%"| |width="48%" colspan=3| |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|10.&nbsp;Сотня |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Бучанская''': | Присъ Сотникъ, Олекса Асавулъ 219. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|10.&nbsp;Сотня |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Бучанська сотня|Бучанська]]''': | Прис, Сотник; Олекса, Осавул, 219. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|11.&nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Романовская''': | Гриценъ Рудый Сотникъ 239. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|11.&nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Романівська сотня|Романівська]]''': | [[w:Грицень Рудий|Грицень Рудий]], Сотникъ, 239. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|12.&nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Кислянская''': | Степанъ Мовчанъ Сотникъ 201. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|12.&nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Кислянська сотня|Кислянська]]''': | [[w:Степан Мовчан|Степан Мовчан]], Сотник, 201. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|13.&nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Соболевская''': | Андрушко Филенко Сотникъ 154. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|13.&nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Соболівська сотня|Соболівська]]''': | [[w:Андрушко Филенко|Андрушко Филенко]], Сотник, 154. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|14.&nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Ладыжинская''': | Юрко Яхненко Сотникъ 153. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|14.&nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Ладижинська сотня|Ладижинська]]''': | [[w:Юрко Яхненко|Юрко Яхненко]], Сотник, 153. |-{{СП}} |} {{ПТ |оригінал1={{Абзац}}Всѣхъ сотень 14, всѣ по мѣстностямъ, и въ нихъ 2,949. |переклад1={{Абзац}}Всіх сотень — 14, всі за місцевостями, і в них — 2,949 осіб. }} {{ПТ |оригінал1={{c|VІI.}} |оригінал2={{c|'''ПОЛКЪ БРАСЛАВСКІЙ.'''}} |оригінал3={{Абзац}}Данило Нечай Полковникъ. |переклад1={{c|VІI.}} |переклад2={{c|'''[[w:Брацлавський полк|ПОЛК БРАЦЛАВСЬКИЙ]].'''}} |переклад3={{Абзац}}[[w:Данило Нечай|Данило Нечай]], Полковник. }} {|class="nice" width="100%" |- |width="49%" colspan=3| |width="3%"| |width="48%" colspan=3| |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|1.&nbsp;Сотня |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Браславская''': | Иванъ Малченко Сотникъ (?) 219. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|1.&nbsp;Сотня |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Брацлавська сотня|Брацлавська]]''': | [[w:Іван Малченко|Іван Малченко]], Сотник (?), 219. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|2. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Райгородская''': | Степанъ Атаманенко, Сотник, 189. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|2. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Райгородська сотня|Райгородська]]''': | [[w:Степан Атаманенко|Степан Атаманенко]], Сотник, 189. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|3. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Тулчинская''': | Михайло Стороженко Сотникъ 99. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|3. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Тульчинська сотня|Тульчинська]]''': | [[w:Михайло Стороженко|Михайло Стороженко]], Сотник, 99. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|4. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Клебанская''': | Матвѣй Мотуша Сотникъ (?) 70. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|4. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Клебанська|Клебанська]]''': | [[w:Матвій Мотуша|Матвій Мотуша]], Сотник (?), 70. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|5. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Краснянская''': | Гришко Лата Сотникъ 230. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|5. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Краснянська сотня|Краснянська]]''': | [[w:Гришко Лата|Гришко Лата]], Сотник, 230. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|6. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Браиловская''': | Романъ Шпаченко Сотникъ 49. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|6. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Браїлівська сотня|Браїлівська]]''': | [[w:Роман Шпаченко|Роман Шпаченко]], Сотник, 49. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|7. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Вулшанская''': | Дмитро Мурза Сотникъ 50. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|7. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Вульшанська сотня|Вульшанська]]''': | [[w:Дмитро Мурза|Дмитро Мурза]], Сотник, 50. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|8. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Вербская''': | Хома Стрѣлець Сотникъ 40. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|8. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Вербська сотня|Вербська]]''': | [[w:Хома Стрілець|Хома Стрілець]], Сотник, 40. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|9. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Горянецкая''': | Еремѣй Сотникъ 99. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|9. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Горянецька сотня|Горянецька]]''': | Єремій, Сотник, 99. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|10. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Тимоноская''': | Михайло Махоринскій Сотникъ 110. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|10. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Тимонівська сотня|Тимонівська]]''': | [[w:Михайло Махоринський|Михайло Махоринський]], Сотник, 110. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|11. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Александровская''': | Андрей Гуминскій Сотникъ 78. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|11. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Олександрівська сотня|Олександрівська]]''': | [[w:Андрій Гуминський|Андрій Гуминський]], Сотник, 78. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|12. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Яланицкая''': | Захарій Швайковскій Сотникъ 59. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|12. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Яланицька сотня|Яланицька]]''': | [[w:Захарій Швайковський|Захарій Швайковський]], Сотник, 59. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|13. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Ямпольская''': | Иванъ Александренко Сотникъ 108. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|13. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Ямпільська сотня|Ямпільська]]''': | [[w:Іван Олександренко|Іван Олександренко]], Сотник, 108. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|14. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Шаргородская''': | Иванъ Сотникъ 60. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|14. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Шаргородська сотня|Шаргородська]]''': | Іван, Сотник, 60. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|15. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Мураховская''': | Павелъ Мисенко Сотникъ 100. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|15. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Мурахівська сотня|Мурахівська]]''': | [[w:Павло Мисенко|Павло Мисенко]], Сотник, 100. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|16. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Станиславовская''': | Василій Сотникъ 80. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|16. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Станіславівська сотня|Станіславівська]]''': | Василій, Сотник, 80. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|17. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Мястковская''': | Михайло Зеленскій Сотникъ 256. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|17. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:М'ястківська сотня|М'ястківська]]''': | [[w:Михайло Зеленський|Михайло Зеленський]], Сотник, 256. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|18. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Лучицкая''': | Юхно Сотникъ 82. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|18. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Лучицька сотня|Лучицька]]''': | Юхно, Сотник, 82. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|19. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Баглановская''': | Штепа Бѣлоченко Сотникъ 208. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|19. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Багланівська сотня|Багланівська]]''': | [[w:Штепа Білоченко|Штепа Білоченко]], Сотник, 208. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|20. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Чачалницкая''': | Андрусь Дмитренко Сотникъ 146. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|20. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Чечельницька сотня|Чечельницька]]''': | [[w:Андрусь Дмитренко|Андрусь Дмитренко]], Сотник, 146. |} ====={{c|<span style='color: red'>— XIV —</span>}}===== {|class="nice" width="100%" |- |width="49%" colspan=3| |width="3%"| |width="48%" colspan=3| |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|21. Сотня |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Комаргородская''': | Андрушко Порожко Сотникъ 85. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|21. Сотня |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Комаргородська сотня|Комаргородська]]''': | [[w:Андрушко Порожко|Андрушко Порожко]], Сотник, 85. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|22. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Чернавецкая''': | Гаврило Новомѣрцій Сотникъ 196. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|22. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Чернавецька сотня|Чернавецька]]''': | [[w:Гаврило Новомірцій|Гаврило Новомірцій]], Сотник, 196. |} {{ПТ |оригінал1={{Абзац}} Всѣхъ сотень 22 (больше чѣмъ въ другомъ какомъ полку), изъ коихъ въ 11-ти показаны Козаки даже по селамъ, именно въ сотняхъ 2, 3, 5, 9, 10, 11, 15, 16, 17, 19, 20. Названія сотень по мѣстностямъ, а въ сотняхъ всѣхъ Козаковъ 2,662. |переклад1={{Абзац}} Всіх сотень — 22 (більше ніж в будь-якому іншому полку), з яких в 11 показані козаки навіть по селам, а саме в сотнях 2, 3, 5, 9, 10, 11, 15, 16, 17, 19, 20. Назви сотень за місцевостями, а в усіх сотнях козаків — 2662. }} {{ПТ |оригінал1={{c|VІII.}} |оригінал2={{c|'''ПОЛКЪ КАЛНИЦКІЙ.'''}} |оригінал3={{Абзац}}Иванъ Федоренко Полковникъ. |переклад1={{c|VІII.}} |переклад2={{c|'''[[w:Кальницький полк|ПОЛК КАЛЬНИЦЬКИЙ]].'''}} |переклад3={{Абзац}}[[w:Іван Федоренко|Іван Федоренко]], Полковник. }} {|class="nice" width="100%" |- |width="49%" colspan=3| |width="3%"| |width="48%" colspan=3| |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|1. Сотня |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Калницкая''': | Курило Волошинъ Сотникъ 199. | |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|2. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Животовская''': | Логвинъ Сотникъ, Филонъ Немира Судья, Василь Атаманъ, Семенъ Бузъ Сотникъ, Шимко Атаманъ, Васько Асавулъ 131. | |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|3. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Борщоговская''': | Криско Сотникъ, Фесько Редька Асавулъ 147. | |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|4. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Тетыевская''': | Фесько Фенченко Сотникъ, Стась Хоружный 79. | |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|5. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Погребыская''': | Федоръ Григоревичъ Сотникъ 175. | |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|6. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Липовецкая''': | Онисько Сотникъ 100. | |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|7. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Балабановская''': | Олексѣй Сотникъ 51. | |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|8. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Илѣнская''': | Иванъ Туровецъ Сотникъ, Василь Тупаловичъ Писарь 49. | |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|9. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Кунянская''': | Иляшъ Радуленко Сотникъ 77. | |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|10. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Рахновская''': | Павло Курбала Сотникъ 34. | |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|11. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Дашовская''': | Гришко Сурмачъ Сотникъ 40. | |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|12. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Терлецкая''': | Василь Вареница Сотникъ, Ярема Асавулъ, Юрко Атаманъ 100. | |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|13. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Жорницкая''': | Мартинъ Сотникъ 71. | |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|14. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Оментинская''': | Сергѣй Кгресько Сотникъ 30. | |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|15. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Бабинская''': | Игнатъ Сотникъ, Семенъ Атаманъ, Василь Атаманъ Пишненкій 100. |} ====={{c|<span style='color: red'>— XV —</span>}}===== {| |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|16. Сотня |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Прилуцкая''': | Василь Антоненко Сотникъ, Петро Консинскій Писарь 100. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|17. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Вѣницкая''': | Ярема Урошивичъ Сотникъ, Марко Атаманъ 296. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|18. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Немировская''': | Лавринъ Кгерелуха Сотникъ, Никифоръ Шрамко Хоружый, Панюта Атаманъ, Василь Атаманъ, Кубаха Асавулъ, Юрко Сотникъ, Тымъ Асаулъ, Педоръ Хоружый 214. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|19. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Вороновицкая''': | Семенъ Сотникъ, Сава Сотникъ, Лахно Сотникъ 59. |} {{Абзац}}Всѣхъ 19 сотень, всѣ по мѣстностямъ, а въ нихъ 1976. {{c|IX.}} {{c|'''ПОЛКЪ КІЕВСКІЙ.'''}} {{Абзац}}Антонъ Ждановичъ Полковникъ. {{Абзац}}Иванъ Яхимовичъ Писарь Полковый. {{Абзац}}Пилипъ Скороходенко Писарь. {| |- |{{Абзац}}Иванъ Зеленскій. |rowspan=4 |[[Файл:Accolade droite.png|10пкс]] |rowspan=4 |Прочая Старшина. |- |{{Абзац}}Захарія Скорина. |- |{{Абзац}}Опанасъ Хомченко. |- |{{Абзац}}Иванъ Демиденко. |} {| |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|1. Сотня |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Кіевская''': | Григорій Пѣшченко Сотникъ 186. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|2. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Бѣлецкого''': | Самуйло Бѣлецкій Сотникъ 182. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|3. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Нагорного''': | Тишко Нагорный Сотникъ 79. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|4. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Предримирского''': | Опанасъ Предримирскій Сотникъ Печерскій (?) 70. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|5. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Васильковская''': | Микита Бутъ Сотникъ 127. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|6. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Бѣлогородская''': | Каленикъ Сотникъ 94. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|7. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Ходосовская''': | Иванъ Бармацкій Сотникъ 91. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|8. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Трипольская''': | Андрѣй Ворона Сотникъ, Андрѣй Асавулъ, Хома Атаманъ, Иванъ Писарь 171. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|9. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Обуховская''': | Яцько Красовскій Сотникъ, Чорномазъ Асавулъ, Хворостина Атаманъ, Митько Ата- |} ====={{c|<span style='color: red'>— XVI —</span>}}===== {| |- |style="vertical-align:top;" width="70px"| |style="vertical-align:top;" width="170px"| | манъ, Зосимъ Атаманъ, Кулага Атаманъ, Таранець Атаманъ, Иванъ Атаманъ 152. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|10. Сотня |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Преварская''': | Евхимъ Сотникъ 94. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|11. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Гостомская''': | Ермола Басаренко Сотникъ 77. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|12. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Браварская''': | Федоръ Мудвичъ Сотникъ 53. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|13. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Ясногородская''': | Трохимъ Яценко Сотникъ 87. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|14. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Макаровская''': | Григорій Петрицкій Сотникъ, Ничипоръ Преколенко Асавулъ, Андрѣй Хоружый 110. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|15. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Мотовиловская''': | Степанъ Половецъ Сотникъ, Иванъ Петрашенко Асавулъ 146. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|16. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Ворсевская''': | Иванъ Кгузь Сотникъ (?) 105. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|17. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Овруцкая''': | Ксифъ Наталчинъ Сотникъ 119. |} {{Абзац}}Всѣхъ сотень 17, изъ коихъ 2 и 3-я по Сотникамъ, а прочія по мѣстностямъ, а въ нихъ Козаковъ 1,792. {{c|X.}} {{c|'''ПОЛКЪ ПЕРЕЯСЛАВСКІЙ.'''}} {{Абзац}}Хведоръ Лобода Полковникъ. {| |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|1. Сотня |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Переяславская''': | Петро Скукъ Сотникъ (?) 224. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|2. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Романенкова''': | Андрей Романенко Сотникъ 219. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|3. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Ивана Коваленка''': | Иванъ Коваленко Сотникъ 226. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|4. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Чикмѣнева''': | Иванъ Чикмѣнь Сотникъ 250. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|5. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Оверка Сидоровича''': | Оверко Сидоровичъ Сотникъ 129. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|6. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Ивана Бабыча''': | Иванъ Бабычъ Сотникъ 201. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|7. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Яготинская''': | Стась Оброжіевичъ Сотникъ (?) 108. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|8. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Гельмязовская''': | Яцько Иляшовичъ Сотникъ (?) 130. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|9. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Березанская''': | Полуянъ Быченко Сотникъ (?) 124. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|10. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Быковская''': | Онопрѣй Величко Сотникъ (?) 141. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|11. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Воромковская''': | Богданъ Крышненко Сотникъ (?) 101. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|12. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Баришпольская''': | Антонъ Гарасименко Сотникъ (?) 196. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|13. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Баришская''': | Евсѣй Шкабура Сотникъ (?) 111. |} ====={{c|<span style='color: red'>— XVII —</span>}}===== {| |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|14. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Басанская''': | Тишко Смѣлый Сотникъ (?) 80. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|15. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Гоголевская''': | Василь Гоголевскій Сотникъ 166. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|16. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Козельская''': | Прокопъ Гарячка Сотникъ, Гаврило Асаулъ, Петро Атаманъ 100. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|17. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Остранская''': | Ясько Кошинъ Сотникъ (?) 110. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|18. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Заворицкая''': | Иванъ Мищенко Сотникъ (?) 110. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|19. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Муравская''': | Ничипоръ Ткаченко Сотникъ (?) 131. |} {{Абзац}}Всѣхъ сотень 19, изъ коихъ 2—6 по Сотникамъ, а прочіи по мѣстностямъ; въ 1-й и 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 18 и 19 слово «Сотникъ» не выставлено при первомъ имени; въ нихъ Козаковъ 2,851. {{c|XI.}} {{c|'''ПОЛКЪ КРОПИВЕНСКІЙ.'''}} {{Абзац}}Филонъ Джалалый Полковникъ. {| |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|1. Сотня |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Кропивенская''': | Нестеръ Морозенко Сотникъ (?) 207. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|2. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Демская''': | Демко Сотникъ 88. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|3. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Аркліевская''': | Климъ Семеновичъ Сотникъ, Огій Асавулъ 323. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|4. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Аркліевская''': | Кузьма Вергунъ Сотникъ 185. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|5. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Аркліевская''': | Иванъ Воропай Сотникъ 132. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|6. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Оржицкая''': | Матюша Сотникъ, Ясько Асаулъ 97. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|7. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Яблоновская''': | Матвѣй Федоровичъ Сотникъ 137. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|8. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Пиратинская''': | Матвѣй Федоровичъ Сотникъ 187. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|9. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|&nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; | Иванъ Миколаенко Сотникъ 119. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|10. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Чернушикнская''': | Матвѣй Довгаль Сотникъ 134. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|11. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|&nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; | Иванъ Коханъ Сотникъ, Панько Хоружый 102. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|12. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Городская''': | Мартинъ Романенко Сотникъ, Романъ Хоружый 99. |} ====={{c|<span style='color: red'>— XVIII —</span>}}===== {| |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|13. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Журавская''': | Федоръ Бульба Сотникъ 120. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|2. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Курѣнская''': | Тымошъ Сотникъ 80. |} {{Абзац}}Всѣхъ сотень 14, изъ коихъ Ирклѣевскихъ 3, Пирятинскихъ 2 и Чорнушинскихъ также 2: это первое явленіе, что въ одной мѣстности по нѣскольку сотень: подобное встрѣчается и въ другихъ лѣвобочныхъ полкахъ. Козаковъ въ этомъ полку 2,010. {{Абзац}}Полкъ этотъ въ послѣдствіи отошелъ къ соседнимъ, а Кропивна — мѣстечко Золотоношскаго Уѣзда, при рѣчке Кропивнѣ, въ 10 верстахъ за Золотоношей, на большой почтовой дорогѣ, съ 381 дв., въ коихъ 1,767 д. об. п., церквей 3, ярмарокъ 2 и заводъ. {{c|XII.}} {{c|'''ПОЛКЪ МИРГОРОДСКІЙ.'''}} {{Абзац}}Матвѣй Гладкій Полковникъ. {| |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|1. Сотня |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Миргородская''': | Пилипъ Манадыка Сотникъ, Холодъ Писарь 118. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|2. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Гаврила Гладченка''': | Гаврило Гладченко Сотникъ, Васько Писарь 303. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|3. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Андросова''': | Андросъ Сотникъ (?) 119. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|4. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Кирила Поновскаго''': | Кирикъ Якименко Сотникъ 159. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|5. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Краснопольская''': | Муха Сотникъ, Александеръ Писаръ 132. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|6. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Уцтивицкая''': | Василь Хмѣль Сотникъ 130. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|7. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Комышанская''': | Павелъ Григоровичъ Сотникъ, Максимъ Атаманъ, Данило Асаулъ 199. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|8. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Хорольская''': | Фесько Джука Сотникъ 165. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|9. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Лубенская''': | Павелъ Сотникъ, Иванъ Атаманъ, Ясько Асаулъ 238. |- |} ====={{c|<span style='color: red'>— XIX —</span>}}===== {| |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|10. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Лубенская Сельская''': | Устинъ Леценко Сотникъ 161. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|11. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Роменская''': | Василь Сотникъ, Тимко Асаулъ, Фесько Атаманъ, Юсько Атаманъ 300. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|12. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Констаниновсакая''': | Тишко Сотникъ 90. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|13. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Лохвицкая''': | Василь Зубъ Сотникъ, Игнатъ Писарь, Матвѣй Асаулъ, Никонъ Хоружый 300. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|14. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Сенчанская''': | Михайло Шипало Сотникъ 112. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|15. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Панковская''': | Фесько Чигиринъ Сотникъ 113. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|16. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Глинская''': | Демко Мартиновичъ Сотникъ, Иванъ Хоружый 80. |} {{Абзац}}Всѣхъ сотенъ 16, изъ коихъ только 2, 3 и 4 по Сотникамъ, прочія по мѣстности своей. Козаковъ въ нихъ 2,630. {{c|XIII.}} {{c|'''ПОЛКЪ ПОЛТАВСКІЙ.'''}} {{Абзац}}Мартинъ Пушкаренко Полковникъ. {| |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|1. Сотня |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Полтавская''': | Иванъ Искренко Сотникъ 258. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|2. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Петрашова Полтавская''': | Петрашъ Яковенко Сотникъ 199. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|3. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Оксютина Полтавская''': | Оксюта Сотникъ 99. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|4. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Зѣнковская''': | Жаданъ Татаринченко Сотникъ 281. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|5. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Кобеляцкая''': | Прокопъ Борковскій Сотникъ (?) 101. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|6. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Зъ Опушлое''': | Сергѣй Тепличенко Сотникъ 159. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|7. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Богацкая''': | Иванъ Гузей Сотникъ, Новицкій Атаманъ, Иванъ Атаманъ 256. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|8. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Борковская''': | Мисько Телюченко Сотникъ, Петро Хоружый 60. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|9. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Кузимѣрская''': | Трохимъ Хурсенко Сотникъ 49. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|10. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Борковская''': | Мисанъ Сотникъ 98. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|11. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Ковалевская''': | Радько Сотникъ, Микита Хоружый, Зѣнецъ Асаулъ, Пилипъ Атаманъ, Ивашко Атаманъ, Ярмошъ Атаманъ 108. |} ====={{c|<span style='color: red'>— XX —</span>}}===== {| |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|12. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Балаклыйская''': | Терешко Исаевичъ Сотникъ, Гаврило Писарь 123. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|13. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Лукомская''': | Андрей Елецкій Сотникъ 228. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|14. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Венрицкая''': | Захарко Остапенко Сотникъ 271. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|15. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Гадяцкая''': | Иванъ Богодунъ Сотникъ, Матвѣй Атаманъ, Лазарь Атаманъ 235. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|16. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Кнышовская одъ Гадячого''': | Иванъ Донецъ Сотникъ 85. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|17. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Подольская Гадяцкого Повѣту''': | Павелъ Макаренко Сотникъ 79. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|18. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Рашевская''': | Фесько Живко Сотникъ, Максимъ Атаманъ, Костя Атаманъ 144. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|19. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Лютенская''': | Иванъ Масченко Сотникъ 157. |} {{Абзац}}Всѣхъ сотень 19, изъ коихъ Полтавскихъ 3, Борковскихъ 2, Гадяцкихъ 2, а 2 и 3-я Полтавскія по Сотникамъ, остальныя по мѣстностямъ. Въ полку 2,441. {{c|XIV.}} {{c|'''ПОЛКЪ ПРИЛУЦКІЙ.'''}} {{Абзац}}Тимофѣй Носачъ Полковникъ. {| |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|1. Сотня |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Прилуцкая''': | Сава Кременчуцкій Сотникъ, Васько Писарь 101. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|2. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Шкуратова''': | Иванъ Шкуратовичъ Сотникъ (?) 99. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|3. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Прилуцкая''': | Омелянъ Проценко Сотникъ (?) 100. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|4. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Варвинская''': | Микита Антоненко Сотникъ (?) 100. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|5. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|&nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; | Хведько Андривичъ Сотникъ (?) 100. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|6. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Прилуцкая''': | Павелъ Терехъ Сотникъ (?) 110. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|7. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Срибранская''': | Павелъ Хведоренко Сотникъ (?) 99. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|8. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Дѣвицкая''': | Огѣй Даниловичъ Сотникъ (?) 100. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|9. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Галицкая''': | Васько Колосъ Сотникъ (?) 101. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|10. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Переволочанская''': | Иванъ Маськовичъ Сотникъ 100. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|11. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Иченская''': | Иванъ Яновичъ Сотникъ (?) 99. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|12. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|&nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; | Федоръ Грыщенко Сотникъ (?) 100. |} ====={{c|<span style='color: red'>— XXI —</span>}}===== {| |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|13. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Городенская''': | Остапъ Еремѣенко Сотникъ (?) 100. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|14. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Иваницкая''': | Стефанъ Гриценко Сотникъ (?) 100. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|15. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Манастырская''': | Дацько Малченко Сотникъ (?) 98. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|16. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Кариботовская''': | Дацько Малченко Сотникъ (?) 100. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|17. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Краснянская''': | Давидъ Деркачъ Сотникъ (?) 100. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|18. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Горлюнская''': | Юрко Демченко Сотникъ (?) 99. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|19. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Гужовская''': | Матвѣй Романенко Сотникъ (?) 100. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|20. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Кропивенская''': | Михайло Торлало Сотникъ (?) 100. |} {{Абзац}}Всѣхъ сотень 20, изъ коихъ Прилуцкихъ 3, Варвинскихъ 2, Иченскихъ 2, и въ 20-й отмѣччены Липовчане особо, всѣ по мѣстностямъ, кроме 2-й (вѣроятно тоже Прилуцкой) по Сотнику. Козаковъ въ полку 2,106. {{c|XV.}} {{c|'''ПОЛКЪ НѢЖИНСКІЙ.'''}} {{Абзац}}Прокопъ Шумейко Полковникъ. {| |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|1. Сотня |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Нѣжинская''': | Иванъ Дорошковскій Сотникъ (?) 99. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|2. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Нѣжинская''': | Хвесько Мринскій Сотникъ (?) 100. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|3. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Нѣжинская''': | Григорій Красножонъ Сотникъ (?) 100. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|4. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Дѣвицкая''': | Карпъ Лѣтошный Сотникъ, Омеля Асаулъ 100. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|5. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Нѣжинская''': | Иванъ Нагорный Сотникъ 99. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|6. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Кобилецкая''': | Григорій Кобылецкій Сотникъ (?) 100. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|7. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Нѣжинская''': | Иванъ Борсукъ Сотникъ (?) 99. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|8. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Нѣжинская''': | Грицько Василенко Сотникъ (?), Павелъ Хоружый 100. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|9. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Березовская''': | Яцько Хвилоненко Сотникъ (?) 95. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|10. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Носовская и Кобызкая''': | Опанасъ Едута 99. |} {{Абзац}}Всѣхъ сотень 10, изъ коихъ 6 Нѣжинскихъ (1, 2, 3, 5, 7 и 8), — явленіе необычное, а послѣдняя съ двумя названіями, но всѣ по мѣстностямъ. Козаковъ въ Нѣжинскомъ полку 991. ====={{c|<span style='color: red'>— XXII —</span>}}===== {{c|XVI.}} {{c|'''ПОЛКЪ ЧЕРНѢГОВСКІЙ.'''}} {{Абзац}}Мартинъ Небаба Полковникъ. {| |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|1. '''Сотня''' |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Нѣжинская''': | Мартинъ Пободайло Сотникъ, Наумъ Хоружій, Иванъ Хоружый, Прокопъ Асаулъ 410. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|2. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Борзнянская''': | Пилипъ Сотникъ 100. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|3. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Бахмацкая''': | Панько Омеляновичъ Сотникъ 99. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|4. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Батуринская''': | Степанъ Окша Сотникъ (?) 99. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|5. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Конотопская''': | Иванъ Рыбалченко Сотникъ (?) 100. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|6. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Сосницкая''': | Михайло Жураковскій Сотникъ (?) 100. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|7. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Ивангородинская''': | Онисько Дорошенко Сотникъ (?) 99. |} {{Абзац}}Всѣхъ сотенъ 7; по числу сотень Черниговскій и Нѣжинскій полки въ это время были самые малосотенные. Въ 1-й сотнѣ отмѣчены особо Борзенци, хотя за ней и слѣдуетъ сотня Борзнянская. Козаковъ въ немъ 1,007. {{Абзац}}И такъ всѣхъ Козаковъ въ сихъ «Реестрахъ» 37,745. {{Абзац}}Разсматривая поближе эти «Реестра всего войска Запорожскаго», видимь, что всѣхъ полковъ въ нихъ 16-ть, изъ коихъ 9 на правомъ берегу Днѣпра и 7 на лѣвом. Въ томъ и другомъ по одному такому полку, который въ послѣдующее время исчезаетъ: на правомъ это полкъ Кальницкій, на рѣкѣ Собѣ, въ Уѣздѣ Винницкомъ: спустя 4 года, при соединеніи съ Московскимъ Царствомъ, вмѣсто его явяется полкъ Винницкій; на лѣвомъ же берегу такой полкъ былъ Кропивенскій, мѣсто котораго занялъ послѣ полкъ Лубенкскій; далѣе образовались тутъ полки: Гадяцкій и за Десной Сѣверскій, смѣненный послѣ Стародубскимъ. Замѣчательно еще, что при поступленіи подъ «высокую руку» считалось всѣхь полковъ 17, т.е., появился новый полкъ «Паволоцкій» (мѣстечко Сквирскаго Уѣзда Паво- ====={{c|<span style='color: red'>— XXIIІ —</span>}}===== лочъ) на правобережьи Днѣпровскомъ. Въ другихъ лѣтописяхъ и сборникахъ, вмѣсто полка Прилуцкаго, показывается въ эту пору (1649 — 1650 и далѣе) полкъ Острянскій, или же оба вмѣстѣ. Малочисленность сотень и, стало быть, и Козаковъ въ полкахъ Нѣжинскомъ и Черниговскомъ, кажется, можно объяснить тѣмь, что въ это время не вся еще Сѣвера прониклась было духомъ Козачества; въ послѣдствіи же, какъ извѣстно, эти полки были одни изъ самыхъ многочисленныхъ. {{Абзац}}Пространство, обнимаемое сими 16-тью полками, составляло владѣніе довольно огромное: съ запада рѣки Горынь съ Случью и Днѣстръ до впаднія въ него Егорлика, съ сѣвера Припеть, Днѣпръ у впаденія въ него Ипути. Десна и Сеймъ у устья Клевани, съ востока верхнее теченіе рѣкъ Сейма, Сулы, Псела и Ворсклы, а съ юга вершины Ингула, Ингульца, Тилигула и Куялника по устье Егорлика. И это только благодаря умѣренности еще Запорожскаго Вождя и его Южнорусскаго народа. Имѣлось, конечно, большее въ виду при такомъ необыкновенномъ успѣхѣ борьбы съ непріятелемъ, но на первый разъ и этого было довольно: «Est vi.tus licitis abslinuisse bonis». Этотъ новый властитель, признававшій подручничество свое Королю Польскому по договору, въ сущности былъ самобытный и сильный властитель, по тому что онъ располагалъ не одними лишь реестровыми воителями, но, какъ показалъ опытъ, силою всего своего народа, который, какъ замѣчаетъ Самовидецъ, «послышавши о знесеню войскъ Коронныхъ и Гетьмановъ, заразъ почали ся купити въ полки, не только тіи, але хто и нигды (никогда) Козацтва не зналъ... по розныхъ городахъ, розойшовшися, Полковникове Сотниковъ собѣ постановляли». И точно, когда произошелъ большой ропотъ при составленіи «Реестровъ», въ которые, не смортя на опредѣленное число, каждый изъ воевавшихъ желалъ быть внесеннымъ, Гетьманъ утѣшалъ не попавшихъ въ оные тѣмъ, что не въ однихъ только «Реестрахъ» Козацтво: «А на що жъ ====={{c|<span style='color: red'>— XXIV —</span>}}===== у насъ охочекомонство? Туды кожному дорога — своя воля.» Этѣхъ же охочихъ комонниковъ бывало во время войны во сто разъ болѣе реестровиковъ, и они-то составляли въ существѣ могущество Козацкое, одерживали побѣды, пополняя сами себя изъ себя же. По этому ни мало не удивительно показаніе, какъ своихъ, такъ и чужихъ, лѣтописцевъ объ Аттилиныхъ и Батыевыхъ полчищахъ Хмельницкаго въ борьбѣ съ Ляхами: «Воинства же Козацкого нихто изчести не можетъ», говорить одна Малорусская лѣтопись (Запорож. Старина, части 1-й т. ІІ-й, стр. 22 и слѣд.): «сколько бо конныхъ, столько и пѣшихъ, и сколько на Украинѣ въ Малороссіи людей, столько и Козаковъ. Речеть только на охотника региментъ держащій — абіе сколько треба воинства соберется. Не требе нуждою собирати, яко по иныхъ чужеземныхъ странахъ творять; не требе великого найму обѣщавати: речеть старшій слово — абіе войска числомъ аки трава будеть». А Очевидецъ, исчисливши полки, бывшіе у Хмельницкаго, продолжаетъ такъ: «Тіи усѣ полки были при Гетману Хмельницкому, въ которыхъ незличоная личба (число) войска была; бо иншій полкъ мѣлъ Козацтва тысячъ больше двадцяти; бо що село, то Сотникъ, а иная сотня мѣла люду тысячу. Такъ усе, що живо поднялося въ Козацтво, же заледво знайшолъ въ якомъ селѣ такого человѣка, жебы не имѣлъ альбо самъ, альбо сынъ, до войска ити, а ежели самъ не здужалъ, то слугу парубка посылалъ: а иные, колько ихъ было, всѣ ишли зъ двора, только одного зоставали, же трудно было въ наймитахъ... же наветь (даже) где въ городахъ были и права Магдебурскіе, и присяглые Буймистрове и Райцы (Совѣтники), свои уряды покидали, бороды голили (брили) и до того войска ишли; бо тіи собѣ зневагу (неуваженіе) держали, которые бы зъ бородою неголеною (небритою) въ войску зоставали» (стр. 14). Отсюда очевидно, на сколько справедливо мнѣніе тѣхъ, кто смотритъ на Козаковъ, какъ «на воинское братство (дружину), стремившееся подчинить себѣ все населеніе Малороссіи». Стало быть, вся ====={{c|<span style='color: red'>— XXV —</span>}}===== Малороссія, по ихъ мнѣнію, стараласъ подчинить сама же себѣ же: нелѣпость до осязанія! А все отъ заморскаго взгляда на дружину, которую нужно непремѣнно отыскать и у насъ, во что бы то ни стало, для объясненія того, что не поддается объясненію нашихъ исторіографовъ на свою руку. Но, оставляя въ сторонѣ такіе геніяльные взгляды на Козачество, спросимъ: Что же дивнаго, если къ Вождю такого воинственнаго народа въ ту пору отъ всѣхъ четырехъ сторонъ шли «послове» съ привѣтствіями и поминками? «Такъ заразъ по усѣхъ земляхъ слава Козацкая и Хмельницкаго пойшла, же Монархи разные отзывалися съ пріязню и подарки присылали», каковы: «послове отъ Короля Венгерского, Его Царского Величества зъ Москвы, одъ Господарей Волошскихъ (Валашскаго и Молдавскаго), зъ великими подарками начали приходити» (стр. 13). Какъ обыкновенно бываетъ въ подобномъ случаѣ, поздоравители, вмѣстѣ съ тѣмъ, предлагали поздравляемому не только благопожеланія своихъ «Потентатовъ», но и покровительство, сводившееся въ концѣ концовъ на поступленіе въ то же подданство. Но Гетьманъ Козацкій былъ сколько счастливый полководецъ, столько же и прозорливый политикъ: онъ зналъ и видѣлъ, что, для успѣха въ равной, а и того болѣе въ неравной, борьбѣ, необходимы добрыя отношенія къ своимъ сосѣдямъ, и по тому старался «выходить съ ними на политикѣ», т.е., не отчуждать ихъ отъ себя высокомѣріемъ, но и не подавать несбыточныхъ надеждъ, а между тѣмъ выжидать, что покажутъ обстоятельства, и по нимъ уже направлять свои шаги къ выяснившейся цѣли. Что при заключеніи Зборовскаго доовора Хмелницкій не помышлялъ еще ни о какомъ покровительствѣ чужесторннемъ, въ этомъ служить лучшимъ доказательствомъ его образъ дѣйствія во время военныхъ дѣйствій и самыя статьи договора, въ которыхъ ничего особеннаго не предлагалось въ отличіе прежнихъ Козацкихъ предложеній: не было ничего, что бы прямо направлено на гибель Рѣчи Посполитой, или для ====={{c|<span style='color: red'>— XXVI —</span>}}===== отдѣленія отъ нея, образованія самобытнаго существованія, о коемъ, по самому географическому положенію, не могло быть и мысли у такого дальновиднаго политика, каковъ былъ, по признанію всѣхъ современниковъ и самыхъ даже злѣйшихъ враговъ его, Козацкій Гетьманъ, но все клонилось въ этой мировой сдѣдкѣ единственно къ тому, «жебы только при стародавнихъ вольностяхъ своихъ Козацкихъ зоставали» (Самовидецъ, стр. 13). На это указываютъ и самыя слова въ заглавіи «Реестровъ», въ коихъ читаемъ: «Вольности wé (ведлугъ) Ег҃. Кр҃. Ми҃. и Рѣчи Посполитой здавна наданые Войску Запорозкому и теперь аппробование». Онъ полагалъ, что въ желаніи его оставаться въ соединеніи съ Польскимъ Государствомъ, самъ Король сего Государства, обязанный содѣйствію представителей Козацкихъ на избирательномъ сеймѣ въ Варшавѣ даже самою Польскою Короною, станетъ содѣйствовать Гетьману Украинскаго народа достигнуть этой цѣли, что и доказалъ Янъ Казимиръ самымъ дѣломъ, заступаясъ сильно за свой договоръ съ Козаками передъ Польской Шляхтой, и слышать не хотѣвшей о соглашеніи съ «подлыми хлопами». Въ такихъ благонамѣренныхъ видахъ Вождъ Южной Руси склонялъ даже Московскаго Государя искать Польскаго Престола по кончинѣ Владислава IV-го, расчитывая, что съ помощію единокровныхъ и единовѣрныхъ, легче будеть управиться съ безпокойною Шляхтой, уже тогда забиравшей въ свои руки все управленіе Рѣчи Посполитой. Къ счастью нашему, Ляцкая пыха и слѣпота осуетили доброе намѣреніе Хмельницкаго: Шляхта не одобрила Збровскаго договора, какъ договора хлопскаго, договора съ хлопами вельможныхъ пановъ Рѣчи Посполитой, и по тому предстояла новая война: которая вскорѣ и открылась и которая, разубѣдивъ доблестнаго Гетьмана въ возможности образумить Ляховъ и согласить ихъ на мирную жизнь соединившихся силою обстоятельствъ нѣкогда съ ними, какъ равныхъ съ равными и вольныхъ съ вольными, обратили его взоры туда, куда и слѣдовало по всему обратиться, если онъ ====={{c|<span style='color: red'>— XXVII —</span>}}===== желалъ поднятому имъ дѣлу и народу истиннаго добра и благихъ во всемъ будущемъ дней и лѣтъ, что, какъ извѣстно, и совершилось на вѣчно памятной Козацкой Радѣ въ Переяславлѣ, 8-го Генваря, 1654 года, соединившей въ одно цѣлое две важнѣйшія части Руси, бывшія (и нажившія въ эту пору кое-что и не къ лицу себѣ) цѣлыя столѣтія до того разрозненными, жившія долгое время особенною жизнію, но не прожившія своего родоваго происхожденія, не забывшія, что онѣ обѣ кость отъ костей и плоть отъ плоти единой, живутъ и движутся однимъ и тѣмъ же духомъ. Это событіе было рѣшительнымъ переворотомъ въ бытіи нашей Руси, переворотомъ равного которому важностью послѣдствій напрасно искали бы мы въ дотолѣшней ея жизни, и вмѣстѣ съ тѣмъ безвозвратный поворотъ къ лучшей жизни въ образѣ огромнаго, могущесвеннаго и величественнаго Всерусскаго Государства; для Польши же, до того времени сильнѣйшей Средне-Европейской Державы, наступило съ той поры склоненіе дней ея къ западу. Теперь уже самые Польскіе писатели нерѣдко проговариваются, что главной виной паденія ихъ Королевства были Козаки, именно: отриновеніе предложенія Козацкаго Вождя жить впредъ общею братскою жизнью. Такъ-то справедливо замѣмено еще древними: «Dum privatae utilitati consulitur, commodum universum perditur». А Польская Шляхта, извѣстно, только о себѣ одной думала, о своемъ благѣ, а по тому и пожала въ послѣдствіи, что посѣяла: «Quisque suae vitae semina jacta metet». Жаловаться на другихъ, сосѣдей и несосѣдей, не слѣдуетъ: напрасно обвинять въ коварствѣ, недобросовѣстности знаемыхъ и незнаемыхъ, если сами мы недобросовѣстно жили и живемъ. Впрочемъ, всегда «eventus stultorum magister». {{Абзац}}Обращаюсь къ нѣкоторымъ частностямъ, предлагаемымъ «Реестрами». Въ числѣ Генеральной Старшины читаемъ: «Іоаннъ Осафиевичъ Писаръ Войсковый». Это не кто иной, какъ тотъ же «Писарь Войсковый», что писалъ и подписался подъ самыми «Реестра»: «Joan Wyhowski Pisarz ====={{c|<span style='color: red'>— XXVIII —</span>}}===== Jego Kr҃. Ms҃c. Zaporozkiego»; только тутъ онъ не выставилъ своей фамиліи, а лишъ имя и отчество. Стало быть Выговскій былъ собственно ополячившійся Русинъ-шляхтичъ, по тому такъ скоро и легко разстался съ Ляхами и присталъ къ своимъ, у коихъ, при своихъ отличныхъ дарованіяхъ, легко было ему возвыситься. {{Абзац}}Разсматривая далѣе особенности «Реестровъ», я теперъ остановлюсь только на нѣсколькихъ, такъ называемыхъ, выпуклыхъ по чему либо, оставляя прочее до иного времени себѣ и другимъ. Тутъ прежде всего проситься Петръ Дорошенко, въ послѣдствіи славный Заднѣпровскій Гетьманъ. Онъ поименованъ, въ Чегиринскомъ Полку и Чегиринской сотнѣ, между другими такъ: «Петро Дорошенко Писарь Гарматный (Пушкарскій)». Другой же Дорошенко простой Козакъ, въ Корсунскомъ Полку и Корсунской Сотнѣ. Равно тутъ же Степанъ Дорошенко, Каневскаго полка сотни Кулагиной Ярошъ Дорошенко, Уманскаго полка Соболёвской сотни Стецько Дорошенко. Въ нѣкоторыхъ Полкахъ тоже встрѣчаются Дорошенки, на прим., въ Погребской сотнѣ Калницкаго полка, Кіевскаго полка сотень Трипольской и Гостимской, даже въ сотняхъ полковъ лѣваго Заднѣпрія: Переяславскаго полка въ сотняхъ Ирклѣевской и Яблоновской, Миргородскаго Панковской. Полтавскаго Зиньковской и Борковской, Прилуцкаго Дѣвицкой, Нѣжинскаго полка и сотни, Черниговскаго полка и сотни, и даже Ивангородской Сотникъ Онисько Дорошенко. Конечно, всѣ они были лишь однофамильцы, не болѣе, какъ Иваненки, Θедоренки, Семененки, по Ивану, Θедору, Семену и т.д. Полагаю, что первый изъ всѣхъ, упомянутыхъ тутъ Дорошенковъ былъ именно послѣ Гетьманомъ, тѣмъ болѣе, чото онъ вскорѣ является въ высшихъ Козацкихъ урядахъ, на примѣръ: 1656 года уже Прилуцкимь Полковникомъ. {{Абзац}}Съ послѣднимъ же Петромъ Дорошенкомъ въ Корсунскомъ полку, въ сотняхъ Корсунской и Горкушиной, запи- ====={{c|<span style='color: red'>— XXIX —</span>}}===== санъ и Грицько Гуляницкій, бывшій вскорѣ при Хмельницкомъ Судьей, посыланный имъ къ Царю еще въ Октябрѣ (9) этого года (1649 г.) съ предложеніемъ, что теперъ-то удобнѣе, чѣмъ когда, отнять у Полякомъ Смоленскъ и Бѣлоруссію, «за помочью нашою». Извѣстно, что совмѣстное дѣйствіе возможно было бы подъ условіемъ только соединенія Малороссіи съ Москвою навсегда. Гуляницкій тайну эту вскорѣ, проступившись передъ Гетьманомъ въ возбужденіи Козаковъ, недовольныхъ Зборовскимъ соглашеніемъ; и осужденный къ казни, но спасшійся бѣгствомъ въ Молдавію, а оттуда въ Польщу, выдалъ Полякамъ, и потомъ всегда держался противной стороны при Гетьманахъ Виговскомъ, Брюховецкомъ и Дорошенку. Родственниковъ или однофамильцевъ Гуляницкаго было въ другихъ сотняхъ нѣсколько человѣкъ, именно: въ Корсунской же сотнѣ сряду еще Гуляницкихъ: три Ивана, Климъ, Данило, Хома и Васько, два въ сотнѣ Горкушиной: Квѣтка и Яцько Гуляницкіе, да въ Бѣлоцерковскомъ села Карабчеева Семенъ Гуляницкій, въ Кіевскомъ Сотни Бѣлецкаго Гарасимъ, Макаровской Андрей Гуляницкіе, и въ лѣвобережныхъ: Переяславскомъ полку Воронковской сотни иной Семенъ Гуляницкій. {{Абзац}}Другой сподвижникъ неустрашимого Дорошенка, навсегда связавшій свое имя съ нимъ въ народной памяти, былъ Козакъ Сагайдачный, замыкавшій въ одномъ походѣ отрядъ своего Гетьмана: {{c| {| |- |«А позаду Сагайдачный, |- |Що промѣнявъ женку |- |На тютюнъ да люльку, |- |Необачный (неосмотрительный)!» |} }} {{Абзац}}Одинъ изъ Сагайдачныхъ записанъ въ «Реестрахъ» Чегиринскаго полка Остаповской сотни Семенъ Сагайдачный, Корсунскаго полка сотни Демка Якимовича, Иванъ Сагайдачный; другой Уманскаго полка сотни Ладыженской ====={{c|<span style='color: red'>— XXX —</span>}}===== Жаданъ Сагайдачный, Браславскаго сотни Райгородской Васько Сагайдачный, Кальницкаго сотни Немировской Иванъ Сагайдачный, да въ сотняхъ на лѣвой сторонѣ Днѣпра нѣсколько Сагайдачныхъ: Миргородскаго полка Камышанской сотны, Полтавскаго Богацкой и Черниговскаго Черниговской. Который изъ нихъ былъ именно забубуннымъ сподвижникомъ неугомоннаго предводителя храбрыхъ Козаковъ, шедшаго всегда въ челѣ ихъ: {{c| {| |- |«Попереду Дорошенко, |- |Веде своє войско, |- |Веде Запорозьке, |- |Хорошенько,» |} }} трудно навѣрное сказать, но позволительно, кажется, догадываться, что то былъ именно одинъ изъ сихъ «реестровиковъ». {{Абзац}}Въ «Реестрахъ» записанъ также «реестровикомъ» Корсунскаго полка и сотни Иванъ Золотаренко, любимый шуринъ Хмельницкаго, славный Козакъ и даже Наказный Гетьманъ при жизни еще самого Богдана, во время похода Козацкаго войска, соединенно съ Московскимъ. въ Бѣлоруссію, убитый измѣннически при проходѣ чрезъ Старый Быховъ органистомъ, выстрѣлившимъ въ него съ колокольни, и отправленный оттуда для погребенія въ родный городъ свой, Корсунь. {{Абзац}} Упоминается также въ «Реестрахъ» Козакомъ еще Лавринъ Ханенко. Это былъ младшій братъ извѣстнаго Михайла Ханенка, счастливаго соперника Дорошенка въ Заднѣпровскомъ Гетьманствѣ (по р. Случъ), обыкновенно названнаго Гетьманомъ Уманскимъ, и Многогрѣшному (на лѣвомъ берегу Днѣпра), Гетьману Батуринскому. Послѣ многолѣтнихъ треволненій, Уманскій Гетьманъ явился наконецъ въ Переяславль, сдалъ свою и бунчукъ Гетьману Самуй- ====={{c|<span style='color: red'>— XXXI —</span>}}===== ловичу, которому Заднѣпровье болѣе, или менѣе, уже передавалось, присягнулъ и получилъ себѣ въ награду, какъ Полковникъ, въ управленіе Уманскій полкъ (7-го Марта, 1674 года). Лишившись въ Заднѣпрьѣ нѣкоторыхъ имѣній, полученныхъ отъ Поляковъ, онъ былъ вознагражденъ за нихъ новыми, которыя и перешли, по смерти его, не оставившаго своего потомства, къ братьмъ его, въ томъ числѣ и къ Лаврентью, внукъ котораго, отъ старшаго сына его, Данила, Николай Даниловичъ прославился въ послѣдсвіи какъ Генеральный Хоружій (ум. 1760). Онъ оставилъ послѣ себя, такъ называемый, «Діаріушъ или Журналъ», бывши еще «Войсковой Канцеляріи Старшимъ Канцеляристомъ», изданный мною въ 1-й книгѣ «Чтеній въ Императорскомъ Обществѣ Исторіи и Древностей Россійскихъ» 1858 г., Отд. V. {{Абзац}}Другой соперникъ Дорошенка былъ Суховѣй, Гетьманъ при содѣйствіи Крымскаго Хана изъ Писарей Запорожскихъ. Не знаю, онъ ли записанъ въ это время реестровымъ Козельской сотни Переяславскаго полка по имени Иванъ Суховій, или это былъ родственникъ его, а, пожалуй, и однофамилецъ. Въ томъ же полку стони Бабича записанъ реестровымъ Васько Цюцюра, вѣроятно, отецъ Тимоθѣя Цюцюры, бывшаго, во время замѣшательствъ послѣ Богдана Хмельницкаго, Полковникомъ Переяславскимъ, тоже стремившимся стать Гетьманомъ. {{Абзац}}Въ Торчицѣ Бѣлоцерковскаго полка показанъ реестровымъ Козакомъ Лавринъ Кочубей. Спрашивается: родня ли это извѣстнаго Василья Леонтьевича Кочубея, замученаго съ Искрой Мазепой, или же только однофамилецъ, такой же выходецъ Татарскій, какъ и дѣдъ Генерального Судьи (съ 1694 года)? При Дорошенкѣ, окружившемъ было Польскій станъ подъ Подгайцами своимъ 104-тысячнымъ войскомъ такъ тѣсно, что приходилось помышлять либо о сдачѣ головой непріятелю, либо же о голодной смерти, такъ какъ не было никакой надежды на спасеніе оружіемъ, вдругъ ====={{c|<span style='color: red'>— XXXIІ —</span>}}===== прискакалъ къ Козакамъ вѣстнкъ, Мурза Уметъ Кочуба, съ донисеніемъ къ Хану о вторженіи въ безоружный Крымъ безстрашнаго Запорожскаго Кошеваго Сѣрка, и требовалъ скораго возвращенія туда Татаръ, для спасенія ихъ женъ, дѣтей и т.д., что и выручило Поляковъ изъ бѣды на приличныхъ мирныхъ условіяхъ. Имя этого Мурзы, конечно, подтверждаетъ происхожденіе теперешнихъ Кочубеевъ изъ Татарскаго Крыма. Впрочемъ, въ Лютенской сотнѣ Полтавскаго полка поименованъ Адрѣй Кочуба. {{Абзац}}Въ Прилуцкомъ полку сотни Проценка числится въ эту пору реестровымъ Козакомъ Лазарь Горленко, бывшій въ послѣдствіи Полковникомъ этого полку и доносившій, вмѣстѣ съ другими, на Гетьмана Самуйловича въ Москвѣ, но былъ выданъ послѣднему Царемъ, заключенъ въ темницу и т.д. Сынъ его, Дмитрій, тоже Прилуцкій Полковникъ, былъ замѣшанъ въ дѣлѣ Мазепы, какъ зятъ его, возвратился потомъ, просидѣлъ въ Москвѣ 16 лѣтъ, и только при Аннѣ Ивановнѣ отпущенъ на родину. Съ Лазаремъ тамъ же поименнованъ Яцько Горленко, но чѣмъ онъ былъ потомъ, мнѣ не извѣстно. {{Абзац}}Въ Кіевскомъ полку въ сотнѣ Макаровской показанъ реестровымъ «Савка Тупталенко», бывшій послѣ Сотникомъ въ этой сотнѣ: онь-то отецъ Святителя Димитрія Ростовскаго. {{Абзац}}Современникъ и губитель Кочубеевъ, какъ извѣстно былъ Гетьманъ Иванъ Степановичъ Мазепа. Доселѣ писатели разнорѣчатъ объ его происхожденіи, считая одни Мазепу Ляхомъ, другіе Козакомъ, третьи же тѣмъ, или другимъ, но съ оттѣнкомъ: «Ляхъ окозачевшійся», «Козакъ оляшившійся». Что Мазема фамилія Козацкая на правомъ Заднѣпровьѣ, доказательствомъ тому, во первыхъ: нѣсколько Козаковъ Мазепъ, внесенныхъ уже въ «Реестра» Хмельницкаго, каковы: 1) Черкаскаго полку сотни Лазаря Петровича Васько Мазепа, и тутъ же сотни Домонтовской Сер- ====={{c|<span style='color: red'>— XXXIII —</span>}}===== гѣй Мазепенко; 2) полку и сотни Бѣлоцерковскихъ Миронъ Мазепа; 3) Уманскаго полку сотни Романовской Максимъ Мазепа; 4) Кальницкаго полку сотни Оментовской просто Мазепа; а за Днѣпромъ въ Полтавскомъ полку и сотнѣ Василь Мазепа, Мирогородскомъ сотни Краснопольской тоже просто Мазепа; во вторыхъ, есть селеніе тамъ же Мазепинци, конечно, по родоначальнику Мазепѣ такъ названное, какъ Соколинци, Турковици, Савиници, Попковци, Ивановци, Иськовци и т.п., по Соколу, Турку, Савѣ, Попку, Ивану, Иську. Селеніе Мазепенци Кіевсковй Губерніи близь Бѣлой Церкви. Одна изъ Малороссійскихъ лѣтописей (Самовидца) прямо говоритъ, что Мазепа родомъ изъ окрестностей Бѣлоцерковскихъ, гдѣ село Мазепинци и по «Реестрамъ» Козакъ Миронъ Мазепа: «Того жъ року (1687) въ Іюлѣ мѣсяцѣ, войско постановило Гетьманомъ Асаула Войскового Ивана Мазепу, роду шляхетского, Повѣту Бѣлоцерковского старожитной шляхты Украинской и у войску значной» (стр.78). А современникъ и землякъ Мазепы, славный Θеофанъ Прокоповичъ, родомъ Кіевлянинъ, воспитанникъ Кіевской Академіи, Учитель и Ректоръ ея, безъ дальняго говоритъ (въ своей Исторіи Петра Великаго, гл. IV, стр. 156), что «Мазепа, служившій въ юномъ возрастѣ въ Польскихъ дворахъ и оттуда безчестно выгнанный, былъ уроженецъ Малороссійскій». Показаніе Θеофана согласно съ показаніемъ и другого современника Мазепина, который долженъ былъ хорошо знать Козацкаго Гетьмана: это Генералъ Гордонъ, который полагаетъ, что Мазепа былъ родомъ изъ упомянутаго выше села Мазепинець, стало быть, изъ окрестностей Бѣлоцерковскихъ. Позднѣйшія Малороссійскія записки (на прим., Шафонскаго и др.) не противорѣчатъ этимъ показаніямъ современниковъ и земляковъ Мазепы. Пребываніе же его въ «Польскихъ дворахъ» и любовныя похожденія могли подать поводъ позднѣйшимъ писателямъ (Голикову, Симонвскому, Конискому и Французамъ: Вольтеру, Леклерку и Лесюру) считать его Полякомъ, по однимъ родившимся въ Польшѣ, а по другимъ ====={{c|<span style='color: red'>— XXXIV —</span>}}===== изъ фамиліи Литовской. Ясно, по тому, что онъ былъ Русскій шляхтичъ, стариннаго и довольно численнаго рода, долго жившій съ Поляками на Волыни, Подолѣ и даже въ самомъ, пожалуй, Королевствѣ (при дворѣ Яна Казимира), гдѣ и успѣлъ усвоитъ себѣ современное образованіе, лоскъ тогдашней свѣтскости и Езуитскіе пріемы. Игуменство матери его (Маріи) въ Кіевскомъ дѣвичьемъ монастырѣ, а также и замужество сестеръ его, одной за Обидовскимъ, другой за Мировичемъ (Янели, уменьшительное по Польски отъ Яны, Іоанны, какъ Янка (Анка) въ Русскомъ отъ Анна), послѣ же за Войнаровскимъ, не противорѣчатъ нашему предположенію. Что Мазепа, «Царя одступивъ, захотѣвши самъ на столицѣ царствовати», по словамъ Думы, дѣло понятное: «въ семьѣ не безъ урода», но за то уроду и юродивая память, такъ какъ «Emitur sola virtute potestas atque memoria bona»; а это по тому, что «Virtus omnibus rebus anteit». Стало быть, очень естественно, ежели «fama et via pari passu ambulant», если посѣянное пожинаютъ. {{Абзац}}Слѣдовало бы, въ заключеніе, обратиться мнѣ еще къ самымъ именамъ и прозваніямъ внесенныхъ въ «Реестра», которыя представляютъ собою богатый предметъ для разныхъ историческихъ, филологическихъ и этнографическихъ соображеній и выводовъ, но это увлекло бы меня въ дальняя и дальняя: на сей разъ довольно будетъ и сказаннаго мною о «Реестрахъ Запорожскаго Войска» въ первую пору появленія знаменитаго его и всего Южнорусскаго народа Вождя и Освободителя «изъ неволи Египецкой Ляцкой»... <dd style="text-align:right">'''О. Бодянскій.'''</dd> {| |- |{{Абзац}}<small>12 Декабря,</small> |- |{{Абзац}}<small>1874 года.</small> |} ==Кінець== {{c|<span style='color: red'>— 335 —</span>}} {{c| ====[[Реєстр Війська Запорозького 1649/Сотня Конотопська|СОТНЯ КОНОТОПСКАЯ]]==== }} {{Абзац}}Иванъ Рибалченко, Марко Рибалченко, Хома Скуйбѣдинъ зять, Семенъ Денисченко, Павлюкъ Гриценко, Иванъ Зажирайло, Трохимъ Тарасенко, Васько Горбачъ, Гарасимъ Панченко, Иванъ Базавлученко, Семенъ Михайловичъ, Савка Хведоренко, Андрѣй Шевлюшенко, Ярошъ Пашенко, Кирикъ Опанасенко, Семенъ Озерянский, Хведоръ Бутъ, Олешко Козаченко, Харко Сонченко, Андрѣй Костырченко, Ярема Лихосавенко, Дмитро Проценко, Иванъ Калачникъ, Иванъ Поповский, Мисько Тимончинъ, Онисько Пилипець, Грицько Тяжкохлѣбъ, Кондратъ Карика, Иванъ Борисенко, Васько Кучура, Лесько Микитенко, Мисько Березюченко, Иванъ Хоменко, Хвесько Счербашинъ, Илко Кононенко, Хведоръ Нѣжинець, Иванъ Клименко, Грицько Шостакъ, Фесько Стеценко, Яковъ Рапотенко, Яцько Вакуленко, Юрко Стрѣлець, Иванъ Скиба, Іосько Чопенко, Омелько Гавриленко, Иванъ Зелезняченко, Лесько Русаченко, Зѣнець Дмитренко, Фесько Слѣпый, Дмитро Середенко, Грицько Ивахновъ зять, Хилко Сагайдаченко, Васько Швець, Фесько Волынець, Грицько Хоменко, Левко Уласенко, Иванъ Чорнышъ, Захарко Гарасименко, Игнатъ Киселенко, Яцько Пузикъ, Тимошъ Карпенко, Васько Бѣлоцерковець, Васько Сучка, Мисько Хоменко, Олекса Котляръ, Иванъ Лонченко, Ярошъ Губка, Илля Яременко, Остапъ Бѣлоцерковець, Грицько Коркачъ, Грицько Гарбузенко, Яцько Тимченко, Фесько Отурченко, Олихвѣръ Коваленко, Василь Рева, Степань Чорнопылка, Степанъ Донець, Андрѣй Донченко, Иванъ Петренко, Данило Чорный, Дацько Асавуленко, Данило Тонкий, Иванъ Петренко, Стецько Серга, Гарасимъ Коваль, Иванъ Дитенко, Михайло Голубенко, Костюкъ Расченко, Васько Стромило, Иванъ Матвѣенко, Иванъ, Розбейко, Тимошъ Кузменко, Яцько Миджуля, Ярема Стеценко, Хвесь- {{c|<span style='color: red'>— 336 —</span>}} ко Жидовчинъ, Никонъ Яременко, Василь Гриценко, Климъ Федченко, Иванъ Лясченко, Иванъ Іонашко. {{c| ====[[Реєстр Війська Запорозького 1649/Сотня Сосницька|СОТНЯ СОСНИЦКАЯ]]==== }} {{Абзац}}Михайло Жураковский, Грицько Борсукъ, Стецько Марцовый, Васько Ковпакь, Иванъ Красовский, Мартинъ Яцьковичъ, Грицько Кабанъ, Яцько Дрикга, Васько Коломыйченко, Семенъ Цилюрикъ, Шимко Веселовский, Ясько Костырь, Лукянъ Палченко, Илля Десченко, Петро Карабаненко, Федоръ Булава, Грицько Карабаненко, Прокопъ Ковпаковъ сынъ, Иванъ Тимошенко, Грицько Василенко, Левко Билавченко, Павло Волошинъ, Васько Брага, Иванъ Любарець, Василь Кондратенко, Сенко Поповичъ, Семенъ Ручка, Опанасъ Тертинникъ, Мисько Заколодный, Карпъ Ворбицкий, Супрунъ Гайдученко, Гарасимъ Корова, Кузьма Бутенко, Павелъ Андрѣевичъ, Дмитро Остапенко, Андрѣй Волоховченко, Остапъ Дмитренко, Хведоръ Шапка, Симонъ Антоненко, Тимошъ Зорка, Марко Иваненко, Карпъ Гриценко, Пилипь Беззубенко, Гордый Василенко, Иванъ Василенко, Онисько Максименко, Илляшъ Ясченко, Семенъ Сапаръ, Савка Дмитренко, Петруша Тимковичъ, Лукянъ Погорѣлый, Степенъ Деревяченко, Фесько Бѣлоцерковець, Романъ Скабаленко, Юрко Проценко, Андрушко Евтушенко, Карпъ Жлуктенко, Тимошъ Федоренко, Яковъ Коханенко, Павло Товстый, Стецько Захаряшовъ брать, Иванъ Семеновъ сынъ, Евтухъ Кузменко, Гаврило Мамченко, Ницько Деркаченко, Семенъ Сидоренко, Олексѣй Марченко, Гаврило Залузченко, Яцько Морозъ, Сидоръ Цилюрикъ, Романъ Олешковичъ, Максимъ Стелмаховичъ, Данило Киняченко, Грицько Емченко, Гринько Железнякъ, Грицько Душенко, Хвесько Чорный, Яцько Коваленко, Карпъ Шекула, Левко Редька, Климъ Счербина, Лукянъ Павленко, Кондратъ Куценко, Павелъ Онасченко, Савка Лукашенко, Хведоръ Видукъ, Матвѣй Поташникъ, Радько Савусченко, Максимъ Дерченко, Грицько Михайленко, Лесько Столяренко, Михайло Каневченко, Грицько Коваленко, Василь Омеляненко, Иванъ Голубеня, Петро Голубеня, Іосько Матюшенко, Тарасъ Мартиненко, Лавринъ Усенко, Васько Коткоченко. {{c| ====[[Реєстр Війська Запорозького 1649/Сотня Івангородська|СОТНЯ ИВАНГОРОДСКАЯ]]==== }} {{Абзац}}Онисько Дорошенко, Василь Тупчанко, Костюкъ Косчемаръ, Тарасъ Макаренко, Василь Хоменко, Кузьма Ничипоренко, Омелянъ {{c|<span style='color: red'>— 337 —</span>}} Матюшенко, Степанъ Болоховець, Тишко Сененко, Андрушко Хоменко, Данило Пилипенко, Макаръ Просченко, Грицько Бутъ, Васько Куриленко, Карпъ Иваненко, Жданъ Каневецъ, Юлко Фистовець, Курило Жданенко, Пасько Вюнникъ, Васько Болоховченко, Грицько Савченко, Фалко Шубанько, Трохимъ Счербиненко, Гаврилъ Гриневичъ, Іосько Брага, Процикъ Залозненко, Васько Высоколѣненко, Васько Шимоненко, Трохимъ Каневець, Мартинъ Вакуленко, Андрушко Шахворостенко, Яцько Гнилорибенко, Андрушко Куценко, Мартинъ Ничипоренко, Фома Малый, Огий Домашенко, Павелъ Балмачовский, Иванъ Кононенко, Васько Наливайко, Ярошко Гапоненко, Семенъ Наливайченко, Васько Петренко, Лесько Радиминский, Семенъ Романенко, Степанъ Радиминский, Ясько Радиминский, Иванъ Барсченко, Иванъ Рихликъ, Протасъ Шекеренко, Савка Молодый, Тимошъ Васченко, Яцько Лобаченко, Костюкъ Радиленский, Исай Гриценко, Гриць Цѣлуйченко, Демко Белоновичъ, Якимъ Перетятко, Грицько Сажченко, Олекса Лукяновичъ, Степанъ Скочко, Левко Зѣнченко, Грицько Закорка, Хвесько Сумъ, Юрко Романенко, Тарасъ Особинко, Васько Довгаль, Игнатъ Молодый, Матюша Онбицкий, Хвесько Шаповаленко, Стецько Животовченко, Каленикъ Романенко, Кушнеренко Семенъ, Гарасимъ Переяславець, Овдѣй Колотъ, Тарасъ Омылець, Яцько Лещенко, Якубъ Онбиский, Крисько Петренко, Грицько Переяславець, Павелъ Донець, Иванъ Сугаченко, Нестеръ Бобренко, Супрунъ Федоровичъ, Василь Довгаленко, Грицько Негреба, Данило Опанасенко, Тишко Колопинко, Иванъ Сыченко, Васько Чупиря, Оцрий Ясченко, Евхимъ Имхаровичъ, Иванъ Звѣрченко, Иванъ Павленко, Грицько Ключка, Семенъ Ярмаченко, Мисько Гнилорибенко. {{Абзац}}Według woli y postanowenia z Jego Kr. M. Panom moim miłosciwym pod Zborowem do tych rejestrow peczęć woyskową przycisnowszy ręką się swą własną podpisał {{Абзац}}'''Bohdan Chmielnicky''' Hetman z wojskiem Jego Kr. Mści Zaporoskim. {{Абзац}}'''Jvan Wyhowski''' Pisarz Woyska J-e Kr. Mśc. Zaporozkiego. {{Абзац}}'''Богданъ Хмельницкий''' Гетманъ Войска Его Кр. Мл҃сти　Запорозкого рука власна. == Примітки == <small>{{Примітки}}</small> </div> == Посилання == * [http://resource.history.org.ua/item/0006231 ''Реестра всего Войска Запорожского послѣ Зборовскаго договора с королемъ Польскимъ Яномъ Казимиромъ составленные 1649 года, октября 16 дня''] / Изданные по подлиннику О.М.Бодянскимъ. [Чтенія въ Императорскомъ Обществѣ Исторіи и Древсностей Россійскихъ при Московскомъ Университетѣ 1874 г. кн.2 и 3-я.] — Москва: Изданіе Императорскаго Общества Исторіи и Древностей Российскіхъ при Московскомъ Университетѣ, 1875. == Авторські права == * '''Оригінал:''' {{PD-JapanGov}} * '''Переклад:''' [[Користувач:Alex K]] {{Cc-by-sa-2.1-jp}} 1mufrkev7dovt7exog9r6rsfs8amfrb 468549 468531 2022-08-28T14:41:15Z Leh Palych 5381 Відкинуто редагування [[Special:Contributions/LehBot|LehBot]] ([[User talk:LehBot|обговорення]]) до зробленого [[User:Pvladko|Pvladko]] wikitext text/x-wiki __NOTOC__ {{Про_текст | Назва =Реєстри всього Війська Запорозького після Зборівського договору | Підзаголовок = | Частина = | Автор =[[Бодянський Осип Максимович]] | Без_автора = | Автори = | Автор1 = | Мова_оригіналу =[[w:російська мова|російська]] | Назва_оригіналу= | Перекладач =[[Користувач:Alex K|Alex K]] | Зміст = | З_циклу = | Із_збірника = | Джерело = | Зображення = }} <div style='font-family:Palatino Linotype,serif;font-size:110%;'> [[Файл:Бодянский.jpg|right|200px]] * ''Реестра всего Войска Запорожского послѣ Зборовскаго договора с королемъ Польскимъ Яномъ Казимиромъ составленные 1649 года, октября 16 дня'' / Изданные по подлиннику О.М.Бодянскимъ. [Чтенія въ Императорскомъ Обществѣ Исторіи и Древсностей Россійскихъ при Московскомъ Университетѣ 1874 г. кн.2 и 3-я.] — Москва: Изданіе Императорскаго Общества Исторіи и Древностей Российскіхъ при Московскомъ Университетѣ, 1875. [[Категорія:Бодянський Осип Максимович]] [[Категорія:Реєстр Війська Запорозького 1649]] ----------------------------- *[[#Титульна|Титульна]] *[[#Передмова|Передмова]] ::Сторінки: [[#— I — |I]]{{•}}[[#— II — |II]]{{•}}[[#— III — |III]]{{•}}[[#— IV — |IV]]{{•}}[[#— V — |V]]{{•}}[[#— VI — |VI]]{{•}}[[#— VII — |VII]]{{•}}[[#— VIII — |VIII]]{{•}}[[#— IX — |IX]]{{•}}[[#— X — |X]]{{•}}[[#— XI — |XI]]{{•}}[[#— XII — |XII]]{{•}}[[#— XIII — |XIII]]{{•}}[[#— XIV — |XIV]]{{•}}[[#— XV — |XV]]{{•}}[[#— XVI — |XVI]]{{•}}[[#— XVII — |XVII]]{{•}}[[#— VIII — |VIII]]{{•}}[[#— XIX — |XIX]]{{•}}[[#— XX — |XX]]{{•}}[[#— XXI — |XXI]]{{•}}[[#— XXII — |XXII]]{{•}}[[#— XXIIІ — |XXIIІ]]{{•}}[[#— XXIV — |XXIV]]{{•}}[[#— XXV — |XXV]]{{•}}[[#— XXVI — |XXVI]]{{•}}[[#— XXVII — |XXVII]]{{•}}[[#— XXVIII — |XXVIII]]{{•}}[[#— XXIX — |XXIX]]{{•}}[[#— XXX — |XXX]]{{•}}[[#— XXXI — |XXXIІ]]{{•}}[[#— XXXIІ — |XXXIІ]]{{•}}[[#— XXIII — |XXIII]]{{•}}[[#— XXXIV — |XXXIV]] *[[#Примітки|Примітки]] ==Титульна== {{ПТ |оригінал1 =<center>[[Файл:Herb Moskovia-1 (Alex K).svg|50px]]<br/>[[w:Російська мова|Російською]]</center> --------------------- |переклад1 =<center>[[Файл:Herb Viyska Zaporozkoho.svg|50px]]<br/>[[w:Українська мова|Українською]]</center> --------------------- }} {{ПТ |оригінал1= <center><big>'''РЕЕСТРА'''</big> ВСЕГО <big>'''ВОЙСКА ЗАПОРОЖСКАГО'''</big> ПОСЛѢ ЗБОРОВСКАГО ДОГОВОРА СЪ КОРОЛЕМЪ ПОЛЬСКИМЪ <big>ЯНОМЪ КАЗИМИРОМЪ</big> СОСТАВЛЕННЫЕ 1649 ГОДА, ОКТЯБРЯ 16 ДНЯ, " ИЗДАННЫЕ ПО ПОДЛИННИКУ <big>'''О.М. БОДЯНСКИМЪ.'''</big> <br/><br/> ИЗДАНІЕ Императорскаго Общества Исторіи и Древностей Российскіхъ при Московскомъ Университетѣ. <br/><br/><br/><br/> МОСКВА Въ Университетской типографіи (Катковъ и Ко), на Страсномъ бульварѣ. <big>1875</big>.</center> |переклад1= <center><big>'''РЕЄСТРИ'''</big> ВСЬОГО <big>'''ВІЙСЬКА ЗАПОРОЗЬКОГО'''</big> ПІСЛЯ ЗБОРІВСЬКОГО ДОГОВОРУ З КОРОЛЕМ ПОЛЬСЬКИМ <big>ЯНОМ КАЗИМИРОМ</big> СКЛАДЕНІ 1649 РОКУ, ЖОВТНЯ 16 ДНЯ, " ВИДАНІ ЗА ОРИГІНАЛОМ <big>'''О.М. БОДЯНСЬКИМ.'''</big> <br/><br/> ВИДАННЯ Імператорського Товариства Історії й Старожитностей Російських при Московському Університети. <br/><br/><br/><br/> МОСКВА В Університетський типографії (Катков і Ко), на Страсному бульварі. <big>1875</big>.</center> }} {{ПТ |оригінал1= <center> -------------------------- ЧТЕНІЯ въ Императорскомъ Обществѣ Исторіи и Древсностей Россійскихъ при Московскомъ Университетѣ 1874 г. кн.2 и 3-я. </center> |переклад1=<center> -------------------------- ЧИТАННЯ в Імператорському Товаристві Історії й Старожитностей Російських при Московському Університеті 1874 р. кн.2 и 3-я. </center> }} ==Передмова== =====<center><span style='color: red'>— I —</span></center>===== {{ПТ |оригінал1=<center>ПРЕДИСЛОВІЕ</center> |переклад1=<center>ПЕРЕДМОВА</center> }} {{ПТ <!--ОРИГІНАЛ--> |оригінал1={{Абзац}}Возварщаясь изъ пятилѣтняго путешествія своего по заграничнымъ Славянскимъ землямъ лѣтомъ 1842 года, я остановился на мѣсяцъ въ Варшавѣ, сколько для знакомства съ Польскими писателями, столько и для осмотра тамошнихъ Архивовъ. Занимаясь преимущественно въ Главномъ Городскомъ Архиве, я получилъ приглашеніе посѣтить одного Русскаго Генерала, любителя Русской и Славянской исторіи и старины. Это былъ въ то время Тайный Совѣтникъ и Сенаторъ Варшавскихъ Департаментов, Андрей Яковлевичъ Стороженко, какъ оказалось, мой непосредственный землякъ по происхождению и владению, Малороссъ Полтавской Губерніи, ближній сосѣдъ и извѣстный мнѣ уже до того по имени, какъ писатель о Малороссийскихъ разнаго рода достопримѣчательностяхъ и тому подобном. Въ домѣ его принятъ былъ я чрезвычайно радушно и тотъ же часъ получилъ приглашеніе посещать его, ни чѣмъ не стесняясь, когда лишь вздумается. Въ одно изъ такихъ посѣщений, разговаривая о нашей родинѣ, узналъ я отъ него, что онъ имѣетъ теперь въ своемъ распоряженіи, подлинные «Реестра Войска Запорожскаго», составленные при Гетьманѣ его, Богдане Хмельницкомъ, послѣ знаменитой побѣды, имъ одержанной подъ Зборовымъ (въ нынѣшней Галичинѣ), въ Августѣ 1649 года, въ силу договора съ Польскимъ Королемъ Яномъ Казимиромъ, по которому полагалось имѣть Гетьману 40 тысяч, Козаков, въ реестръ внесенныхъ, не говоря уже объ охочекомонныхъ, и другихъ правахъ и преимуществахъ, Южнорусскому народу признаваемыхъ Королемъ. Въ подтвержденіе своихъ словъ Андрей Яковлевичъ тутъ же показалъ мнѣ и самые Реестра. Это толстый листовникъ, корешокъ коего въ ладонь, пере- <!--ПЕРЕКЛАД--> |переклад1={{Абзац}}Повертаючись із п'ятирічної подорожі своєї по закордонним слов'янським землям, влітку [[w:1842|1842]] року, я зупинився на місяць у [[w:Варшава|Варшаві]], скільки для знайомства з польськими письменниками, стільки й для огляду тамтешніх архівів. Займаючись переважно в [[w:Варшавський архів|Головному міському архіві]], я отримав запрошення відвідати одного російського генерала, любителя російської та слов'янської історії і старовини. Це був на той час [[w:таємний радник|таємний радник]] і [[w:сенат|сенатор]] [[w:Царство Польське|Варшавських департаментів]], [[w:Стороженко Андрій Якович|Андрій Якович Стороженко]], як виявилося, мій безпосередній земляк за походженням і володінням, [[w:українці|малорос]] [[w:Полтавська губернія|Полтавської губернії]], ближній сусід і відомий мені вже до того за іменем, як письменник про малоросійські різного роду пам'ятки і таке інше. У будинку його прийнятий був я надзвичайно привітно і одразу ж отримав запрошення відвідувати його, нічого не соромлячись, коли лише заманеться. В одне з таких відвідувань, розмовляючи про нашу [[w:Україна|батьківщину]], дізнався я від нього, що він має тепер у своєму розпорядженні, справжні «[[w:Реєстр Війська Запорозького 1649|Реєстри Війська Запорозького]]», складені за його [[w:гетьман Війська Запорозького|гетьмана]], [[w:Богдан Хмельницький|Богдана Хмельницького]], після знаменитої [[w:Битва під Зборовом|перемоги]], здобутої ним під [[w:Зборів|Зборовим]] (у нинішній [[w:Галичина|Галичині]]), в серпні [[w:1649|1649]] року, в силу договору з [[w:Польський король|польським королем]] [[w:Ян Казимір|Яном Казимиром]], за яким належало мати гетьману 40 тисяч козаків, до реєстру внесених, не кажучи вже про охочекомонних, та інші права та переваги, [[w:українці|південноросійському народу]], що були визнані королем. На підтвердження своїх слів Андрій Якович тут же показав мені й самі реєстри. Це грубий листівник, корінець якого в долоню, пере- }} =====<center><span style='color: red'>— II —</span></center>===== <center> {| |- |[[Файл:Титул_реєстра_Війська_Запорозького_1649_року.jpg|center|250px]] |- |<center>''Титульна сторінка Реєстру''</center> |}</center> {{ПТ <!--ОРИГІНАЛ--> |оригінал1=плѣтенъ въ красноватую кожу съ кожанными застежками сверху и снизу, на обыкновенной того времени бумагѣ, всего 190 листовъ, въ томъ числѣ бѣлыхъ въ начале ¾ листа, въ концѣ 2 листа, да послѣ разныхъ полковъ по нескольку бѣлыхъ полулистовъ и даже листовъ (послѣ Черкаскаго полка 4, изъ коихъ 1 неперекрещенъ; Каневскаго 6 ½, въ томъ два первые перекрещенны; Бѣлоцерковскаго 3 столбца, два перекрещенныхъ; Уманьскаго 6 столбцевъ; Браславскаго неполный столбецъ; Кальницкаго ½ столбца, Кіевскаго полулист; Переяславскаго 3 столбца безъ малаго; то же после Кропивенскаго; Миргородскаго почти два столбца; Полтавскаго почти листъ; Прилуцкаго два столбца; Нѣжинскаго ½ столбца, и Черниговскаго, какъ сказано уже, два листа. Счетъ листовъ сверху двойной: слѣва въ углу Церковный, и справа, на конце, Арабский. Въ счетѣ семъ все идетъ правильно по 209 включительно (начало полка Кіевскаго), но съ слѣдующаго полулиста вдругъ 300, и такъ до самаго конца 449; пропущено, стало быть, 91 полулистъ, да пропущенъ 77 и два раза помѣченъ 154, а по тому страницъ полулистовыхъ будетъ всѣхъ 259 съ половиной или 129 листов, на которыхъ помѣстились эти Козацкіе Реестра. Каждый полулисть распадается на два столбца. Письмо красивое, мелкое, но четкое, что можно видеть на 2-мъ литографированномъ снимке последняго полулиста и на 499-й страницѣ съ оборотомъ. Чернила побольшой части свѣтлорыжеватыя, почеркъ редко переходитъ въ нѣсколько покрупнѣе, но коегдѣ встречаются чернила и бледныя, особливо на первыхъ 3-хъ полулистахъ, сходныя съ чернилами подписи Богдана Хмельницкаго на оборотѣ 449-го, по Польски (вдоль всей страницы) и по Русски (вверху 3-го столбца), между темъ какъ чернила всего прочаго сходны во всемъ съ чернилами Польской подписи Виговскаго, внизу подъ Польской подписью Гетмана (см. самый снимок). Какъ почеркъ подписи Генеральнаго Писаря Войска Запорожскаго, Ивана Виговскаго, такъ и чернила, указываютъ на то, что всѣ «Реестра» писаны рукой последняго, что подтверждаетъ и <!--ПЕРЕКЛАД--> |переклад1=плетений у червонувату шкіру зі шкіряними застібками зверху і знизу, на звичайному для того часу папері, всього 190 аркушів, у тому числі білих на початку ¾ аркуші, в кінці 2 аркуші, та після різних полків по кілька білих напів-аркушів і навіть аркушів (після [[w:Черкаський полк|Черкаського полку]] 4, з яких 1 не перехрещений; [[w:Канівський полк|Канівського]] 6 ½, в якому два перші перехрещені; [[w:Білоцерківський полк|Білоцерківського]] 3 стовпчика, два перехрещених; [[w:Уманський полк|Уманського]] 6 стовпчиків; [[w:Брацлавський полк|Брацлавського]] неповний стовпчик; [[w:Кальницький полк|Кальницького]] ½ стовпчика, [[w:Київський полк|Київського]] напів-аркуш; [[w:Переяславський полк|Переяславського]] 3 стовпчика без малого; то ж після [[w:Кропивненський полк|Кропивненського]]; [[w:Миргородський полк|Миргородського]] майже два стовпчики; [[w:Полтавський полк|Полтавського]] майже аркуш; [[w:Прилуцький полк|Прилуцького]] два стовпчики; [[w:Ніжинський полк|Ніжинського]] ½ стовпчики, та [[w:Чернігівський полк|Чернігівського]], як сказано вже, два аркуші). Рахунок аркушів зверху подвійний: зліва в кутку [[w:Старослов'янська система числення|церковний]], і справа, на кінці, [[w:Арабська система числення|арабський]]. У цьому рахунку все йде правильно до 209 аркушу включно (початок полку Київського), але з наступного напів-аркуша — раптом 300, і так до самого кінця 449 сторінки; пропущено, значить, 91 напів-аркуш, а також пропущений 77 аркуш і два рази позначений 154 аркуш, а тому сторінок напів-аркушів буде всіх 259 із половиною або 129 аркушів, на яких помістилися ці козацькі реєстри. Кожен напів-аркуш розпадається на два стовпчика. Письмо гарне, дрібне, але чітке, що можна бачити на 2-м літографованому знімку останнього напів-аркуша і на 499-й сторінці з оборотом. Чорнила переважно світлоруді, почерк рідко переходить у дещо більший, але місцями зустрічаються і бліді чорнила, особливо на перших 3-х напів-аркушах, схожі з чорнилами підпису Богдана Хмельницького на звороті 449-го, [[w:польська мова|польською]] (вздовж всієї сторінки) і [[w:руська мова|руською]] (угорі 3-го стовпчика), в той час як інші чорнила схожі в усьому на чорнила польського підпису [[w:Іван Виговський|Виговського]], внизу під польським підписом гетьмана (див. той самий знімок). Як почерк підпису [[w:генеральний писар|генерального писаря]] Війська Запорізького, Івана Виговського, так і чорнило, вказують на те, що всі «Реєстри» писані рукою останнього, що підтверджує і }} =====<center><span style='color: red'>— III —</span></center>===== <center> {| |- |[[Файл:Strozhenko Andriy Yakovych.jpg|center|200px]] |- |<center>''Андрій Якович Стороженко''</center> |}</center> {{ПТ <!--ОРИГІНАЛ--> |оригінал1=сокращенная подпись его въ двухъ мѣстахъ «Реестровъ» (именно, подъ полкомъ Бѣлоцерковским, старн. 147: «І.В. Писарь, в.р.» и подъ Уманьскимъ, стран. 167: «І. Выгов. ІІ.»). |оригінал2={{Абзац}} Естественно, я просилъ владѣльца «Реестровъ Козацкихъ» позволить мнѣ познакомиться съ ними поближе, что и получилъ. Тогда, разсмотрѣвъ тщательно содержаніе ихъ, я сдѣлалъ оттуда довольно большія извлеченія для себя, выписавъ названія всѣхъ полковъ и ихъ старшины, такъ же и многое другое. Послѣ, по выходѣ въ отставку владѣльца сей рукописи, я всякой разъ, видаясь съ нимъ во время проѣздовъ его черезъ Москву въ Петербургъ и обратно, склонялъ его сообщить свою рукопись мнѣ для напечатанія въ «Чтеніяхъ въ Императорскомъ Обществе Исторіи и Древностей Российскихъ при Московскомъ Университетѣ», открытыхъ мною въ то время, яко Секретаремъ сего Общества, получалъ отъ него обещаніе захватить съ собою въ будущій проѣздъ черезъ Бѣлокаменную; но время лѣтело, а исполненія не видать было. По смерти же его, 4-го Іюля, 1857 года<ref>А.Я. родился 1790 года, въ 1806 выпущенъ изъ 2-го Кадетского Корпуса артиллерійскимъ Подпоручикомъ, присутствовалъ при осадѣ Измаила, за Базарджицкое дѣло получилъ золотой крестъ, участвовалъ въ штурмѣ Рущука 1810 г., былъ съ Генералъ-Маіоромъ Исаевымъ въ Сербіи, въ войне съ Наполеономъ Адъютантъ Начальника артилеріи 2-й арміи, за тѣмъ Адъютантъ Начальника 1-й арміи, принималъ участіе въ сраженияхъ подъ Смоленскомъ (здѣсь раненъ въ поясницу), Малымъ Ярославцемъ (раненъ въ правую ногу), Краснымъ, Дрезденомъ и Лейпцигомъ, и награжденъ за сіе 3-мя повышеніями въ чинахъ, золотою шпагой и орденами Владимира 4 съ бантомъ и Анны 2-й степени: послѣ Парижскаго мира въ отставкѣ Подполковникъ съ мундиром; въ конце 1817 г. чиновникъ особыхъ порученій особенной Канцеляріи Министерства Полиціи, вскорѣ зачисленъ Графомъ Аракчеевымъ въ 1-й Бугскій уланскій полкъ Маіоромъ противъ своего желания, а черезъ два года произведенъ опять въ Подполковники и за тѣмъ назначенъ старшимъ депутатомъ въ Екатеринославскую Межевую Контору при отраниченіи округовъ военнаго поселенія Бугской уланской дивизіи отъ помѣщичьихъ имений, за что, черезъ два года, получилъ алмазные знаки къ Анне 2-й степени, и поступилъ дежурнымъ Офицеромъ къ Графу Витту; спустя 5 лѣтъ Полковникъ за отличие; въ 1832 г. состоитъ при Наместникѣ Царства Польскаго, вскорѣ въ <span style='color: red'>/IV/</span> должности Генерелъ-Полицмейстера и Генералъ-Гевальдигера дѣйстувующей арміи съ переводомъ въ корпусъ жандармовъ, Предсѣдатель Слѣдственной Коммисіи въ теченіе первыхъ 17 лѣтъ. Кроме того съ 1833 по 1849 и Оберъ-Полицеймейстеръ Варшавскій, при чемъ получилъ 1833 орденъ Станислава 2-й ст. со звѣздою, Генералъ-Маіоръ и 10 л. асс., 1835 маіоратъ въ Царствѣ въ 1500 руб. сер. 1838 орденъ Станислава 1-й ст., 1841 Анны 1-й ст. въ концѣ же этого года Сенаторъ Варшавскихъ Департаментовъ и Тайный Совѣтникъ, съ сохранениемъ председательства въ Следственной Коммисіи; черезъ годъ награда въ 6 т. руб. сер. единовременно, а черезъ 3 (въ Феврале 1843) въ должности Главнаго Директора Правительственной Коммисіи Царства Польскаго Внутреннихъ и Духовныхъ Делъ, далѣе получаетъ Владимира 2-й ст., корону на Анну, и Белаго Орла. 17-го Июня, 1850 г., уволенъ съ мундиромъ и пенсиономъ въ 6750 руб. сер. по Царству, и удаляется въ Полтавскую Губернію въ селеніе Чивильчу, Лубенского Уѣзда, а съ 1856 на 1857 г. проводитъ зиму съ семействомъ своимъ въ Одессѣ, съ Сентября на 1857 по Апрѣль живетъ въ Кіевѣ, где и скончался; погребенъ въ Чивильчѣ, при св. храмѣ, имъ сооруженномъ. А.Я. былъ и писатель, помѣщалъ стихотворенія въ тогдашнихъ газетахъ и журналахъ, на прим.: въ Русскомъ Инвалидѣ, Славянинѣ (1831), статьи о Мазепѣ, Богданѣ Хмельницкомъ, разобралъ критически 1-ю часть Повѣстей пасѣчника Панька Рудого, подъ заглавиемъ: «Мысли Малороссіянина», изд. особой книжечкой, велъ записки, изъ коихъ нѣкоторые отрывки см. въ 4-й кн. «Чтеній въ Импер. Обществѣ Истор. и Древн. Рос.» 1871 г., Отд. V, стр. 41, также во 2-й книгѣ «Русскаго Архива» за 1873 г., стр. 175—54; сверхъ того описалъ «Слѣдственныя Дѣла о Польскихъ эмиссарахъ»; изъ нихъ нѣкоторыя напечатаны въ кн. 4-й 1870 г. упомянутыхъ выше «Чтеній», и составилъ большое собраніе весьма любопытныхъ, по отзывамъ видѣвшихъ то, и разнообразныхъ материяловъ и бумагъ, преимущественно до Малороссіи относящихся, библіотеку и картинную галерею: изъ нихъ бумаги и библіотека достались старшему сыну его, Вл. А., а галерея младшему.</ref>, я получилъ просимое уже отъ его старшого сына, Владимира Андреевича, при посред- <!--ПЕРЕКЛАД--> |переклад1=скорочений підпис його в двох місцях «Реєстрів» (саме, під полком Білоцерківськім, стор. 147: «І.В. Писар, в.р.» і під Уманським, країн. 167: «І. Вигов. ІІ.»). |переклад2={{Абзац}} Звичайно, я прохав власника «Реєстрів козацьких» дозволити мені познайомитися з ними ближче, що і отримав. Тоді, розгледівши ретельно їхній зміст, я зробив звідти досить великі витяги для себе, виписавши назви всіх полків та їхньої старшини, а також багато іншого. Згодом, після виходу у відставку власника цього рукопису, я кожен раз, бачачись із ним під час його проїздів через [[w:Москва|Москву]] до [[w:Петербург|Петербурга]] і назад, схиляв його надати свій рукопис мені для друку в «Читаннях в Імператорському [[w:Московське товариство історії та старожитностей російських|Товаристві історії та старожитностей російських при Московському Університеті]]», які я відкрив тоді в якості секретаря цього Товариства, й отримав від нього обіцянку захопити із собою рукопис під час майбутнього проїзду через Білокам'яну. Але час летів, а виконання обіцянки видно не було. Після смерті ж його, [[w:4 липня|4-го липня]], [[w:1857|1857]]<ref>[[w:Стороженко Андрій Якович|Андрій Якович Стороженко]] народився [[w:1790|1790]] року. [[w:1806|1806]] випущений з 2-го [[w:Кадетський корпус|Кадетського Корпусу]] [[w:артилерія|артилерійським]] [[w:підпоручик|підпоручиком]]. Брав участь в [[w:Штурм Ізмаїла|облозі Ізмаїла]]. За [[w:Битва за Базарджик|Базарджицьку справу]] отримав [[w:Орден святого Георгія|золотий хрест]]. Брав участь у [[w:Битва при Рущуці|штурмі Рущук]] [[w:1810|1810]] р. Був із [[w:генерал-майор|генерал-майором]] [[w:Ісаєв Іван Іванович|Ісаєвим]] в [[w:Сербії|Сербії]]. У [[w:Франко-російська війна 1812|війні з Наполеоном]] [[w:ад'ютант|ад'ютант]] начальника артилерії 2-ї армії, потім ад'ютант начальника 1-ї армії, брав участь у боях під [[w:Бій під Смоленськом (1812)|Смоленськом]] (тут поранений в поперек), [[w:Бій під Малоярославцем|Малим Ярославцем]] (поранений у праву ногу), [[w:Бій під Красним|Красним]], [[w:Битва під Дрезденом|Дрезденом]] та [[w:Битва під Лейпцигом 1813|Лейпцигом]], і нагороджений за це 3-ма підвищеннями в чинах, золотою шпагою та [[w:Орден Святого Володимира|орденами Володимира]] 4 з бантом і [[w:Орден Святої Анни|Анни]] 2-го ступеня. Після [[w:Паризька мирна угода 1814|Паризького миру]] у відставці, [[w:підполковник|підполковник]] з мундиром. Наприкінці [[w:1817|1817]] р. чиновник особливих доручень Особливою канцелярії [[w:Міністрество поліції Російської імперії|Міністерства поліції]]. Незабаром зарахований графом [[w:Аракчеєв Олексій Андрійович|Аракчеєвим]] до [[w:1-й Бузький уланський полк|1-го Бузького уланського полку]] [[w:майор|майором]] всупереч своєму бажанню, а через два роки знову переведений у підполковники і по тому призначений старшим [[w:депутат|депутатом]] в [[w:Катеринослав|Катеринославську]] межову контору при обмеженні округів військового поселення [[w:Бузька уланська дивізія|Бузької уланської дивізії]] від [[w:поміщик|поміщицьких]] маєтків, за що, через два роки, отримав алмазні знаки до Анни 2-го ступеня, і вступив черговим офіцером до графа [[w:Вітте|Вітте]]. Через 5 років отримав [[w:полковник|полковника]] за відмінність. [[w:1832|1832]] р. перебував при наміснику [[w:Царство Польське|Царства Польського]]. Згодом — на <span style='color:red'>/IV/</span> посаді [[w:генерал-поліцмейстер|генерела-поліцмейстера]] та [[w:генерал-гевальдігер|генерал-гевальдігера]] чинної армії з переведенням в [[w:Окремий корпус жандармів|корпус жандармів]], голова Слідчої комісії протягом перших 17 років. Крім того з [[w:1833|1833]] по [[w:1849|1849]] і [[w:обер-поліцмейстер|обер-поліцмейстер]] [[w:Варшава|Варшавський]], при чому отримав 1833 [[w:орден Станіслава|орден Станіслава]] 2-й ст. із зіркою, генерал-майор і 10 л. ас., [[w:1835|1835]] — майорат в Царстві в 1500 руб. сріб. [[w:1838|1838]] — орден Станіслава 1-й ст., [[w:1841|1841]] — Анни 1-й ст. Наприкінці цього року — сенатор [[w:Варшавські департаменти|Варшавських департаментів]] і [[w:таємний радник|таємний радник]], зі збереженням головування в Слідчої комісії. За рік — нагорода в 6 т. руб. сріб. одноразова, а за 3 роки (у лютому 1843) на посаді головного директора урядової Комісії Царства Польського внутрішніх справ та духовних. Далі отримує Володимира 2-й ст., корону на Анну, і [[w:Орден Білого Орла|Білого Орла]]. [[w:17 червня|17-го Червня]], [[w:1850|1850]] р., звільнений з мундиром і [[w:пенсія|пенсіоном]] в 6750 руб. сріб. по Царству, і відїхдить до [[w:Полтавська губернія|Полтавської губернії]] в селище [[w:Чівільча|Чівільчу]], [[w:Лубенський повіт|Лубенського повіту]], а з [[w:1856|1856]] на [[w:1857|1857]] р. проводить зиму зі своєю родиною в [[w:Одесі|Одесі]]. З вересня на 1857 по квітень живе в [[w:Київ|Києві]], де й помер. Похований в Чівільчі, при св. храмі, що був ним споруджений. А.Я. був також письменником, розміщував вірші в тогочасних газетах і журналах, на прин.: у «[[w:Русский инвалид|Російському Інваліді]]», «Слов'янин» (1831), статті про [[w:Іван Мазепа|Мазепу]], [[w:Богдан Хмельницький|Богдана Хмельницького]], розібрав критично 1-у частину [[w:Вечори на хуторі біля Диканьки|Повістей пасічника Рудого Панька]], під заголовком: «Думки малоросіянина» , вид. особливою книжечкою; вів записки, з яких деякі уривки див. в 4-й кн. «Читань в Імпер. Товаристві істор. та старожит. Рос.» [[w:1871|1871]] р., Від. V, стор. 41, а також у 2-ій книзі «[[w:Русский архив|Руського Архіву]]» за [[w:1873|1873]] р., стор. 175-54. Крім цього описав «Слідчі справи про польських емісарів», з них деякі надруковані в кн. 4-й [[w:1870|1870]] р. згаданих вище «Читань»; і склав велике зібрання вельми цікавих, за відгуками тих, хто бачив їх, і різноманітних матеріалів і паперів, що переважно стосувалися [[w:Малоросія|Малоросії]]; бібліотеку і картинну галерею. З них папери і бібліотека дісталися старшому синові його, [[w:тороженко Володимир Андрійович|Вл. А.]], а галерея молодшому.</ref>, я отримав, що прохав, вже від його старшого сина, [[w:Стороженко Володимир Андрійович|Володимира Андрійовича]], за посеред- }} =====<center><span style='color: red'>— IV —</span></center>===== {{ПТ <!--ОРИГІНАЛ--> |оригінал1=ствѣ двоюродного брата его, нынѣ Профессора Московскаго Университета, Николая Ильича Стороженка. |оригінал2={{Абзац}}Многіе, смотря на этѣ «Реестра Козацкіе», могутъ, пожалуй, замѣтить мнѣ: не лучше ли было бы сдѣлать изъ нихъ одно лишь извлеченіе того, что покажется достойнымъ извлеченія въ томъ или другомъ отношеніи? Конечно, можно бы удовольствоваться и подобнымъ извлеченіемъ; но я гляжу на «Реесьтра» нѣсколько иначе. Они мнѣ казались важными для Малороссійскаго народа, особливо его Козачества, во многихъ отношеніяхъ: |оригінал3={{Абзац}}Какъ подлинный правительственный документъ для <!--ПЕРЕКЛАД--> |переклад1=ництва його двоюрідного брата, нині професора [[w:Московський університет|Московського університету]] [[w:Стороженко Микола Ілліч|Миколи Ілліча Стороженка]]. |переклад2={{Абзац}}Багато хто, дивлячись на ці «Реєстри козацькі», може, мабуть, зауважити мені: чи не краще було б зробити з них один лише витяг того, що здасться гідним уваги в тому чи іншому відношенні? Звичайно, можна б вдовольнитися і подібним витягом, але я дивлюся на «Реєстри» дещо інакше. Вони мені здавалися важливими для [[w:українці|малоросійського народу]], особливо його [[w:козаки|козацтва]], у багатьох відношеннях. |переклад3={{Абзац}}Як справжній урядовий документ для }} =====<center><span style='color: red'>— V —</span></center>===== <center> {| |- | |- |<center>''Бій Кривоноса з Вишневецьким''</center> |}</center> {{ПТ <!--ОРИГІНАЛ--> |оригінал1=многихъ Малороссійскихъ дворянскихъ фамилій, особливо лѣваго берега Днѣпра, и множества Козацкихъ, коихъ предки находятся въ сихъ «Реестрахъ», либо какъ урядовыя должности занимающіе, либо же просто какъ Козаки, что въ ту пору давало послѣднимъ права, одинаковыя съ шляхтою; да и многіе изъ простаго народа (посполитыхъ) также отыщутъ тутъ своихъ Козацкихъ предковъ, потомки коихъ съ теченіемъ времени, по разнымъ неблагопріятнымъ для нихъ обстоятельствамъ, и даже часто по нерадѣнію о своемъ правѣ утратили оное въ послѣдствіи. |оригінал2={{Абзац}}Съ этѣмъ тѣсно связано другое также обстоятельство, именно: разсматривая фамильныя названія, видимъ, что огромное количество ихъ оканчивается на -чъ (собственно, по происхожденію, отченыя, patronymica nomina) и -скій (производныя отъ мѣстностей и.т.п.). Этѣ названія въ большей части принадлежатъ лицамъ дворянскимъ, шляхтѣ Русскаго происхожденія, и при томъ въ преобладающемъ числѣ Заднѣпровскимъ (праваго берега), нынѣшнихъ Губерній Кіевской, Волынской, Каменецъ-Подольской, и въ скромной наличности обитающимъ на лѣвомъ берегу Днѣпра. Это показываетъ, что не все же наше Старорусское дворянство къ этому времени ополячилось и окатоличилось, а которое и обезнародилось было уже, волею, неволею, должно было дѣйствовать тогда за одно съ поднявшимися противъ притѣснителей, Ляховъ, войти въ полки, какъ воители и защитники своего рода, земли и вѣроисповѣданія. Меньшее количество съ такими дворянскими прозваніями въ полкахъ лѣвобочныхъ Днѣпра объясняется тѣмъ, что здѣсь, въ этой «Вишневечинѣ» (т.е., владѣніи Князей Вишневецкихъ), заключавшей въ ту пору въ себѣ почти всю лѣвостороннюю Днѣпровскую Украину, съ средоточіемъ ея, Лубнами (дѣйствительно посреди ея лежащими), возставшіе страшно «мстились на отпадникахъ» своихъ, всюду истребляя ихъ смертью, отъ чего, естественно, число ихъ должно было значительно поубавиться. Что не было «выстинано» (истреблено, убито), то либо спѣшило за Днѣпръ, съ самимъ державцемъ Заднѣпровья, |переклад1=багатьох малоросійських дворянських прізвищ, особливо [[w:Лівобережжя|лівого берега Дніпра]], і безлічі козацьких, предки яких знаходяться в цих «Реєстрах», або як особи, що урядові посади займають, або ж просто як козаки, що в той час давало останнім права однакові зі [[w:шляхта|шляхтою]]. Та й багато з простого народу ([[w:посполиті|посполитих]]) також знайдуть тут своїх козацьких предків, нащадки яких з плином часу, за різними несприятливими для них обставинами, і навіть часто через недбальство про своє право, втратили його надалі. |переклад2={{Абзац}} З цим тісно пов'язана також інша обставина, а саме: розглядаючи прізвища, бачимо, що величезна кількість їх закінчується на ''-ч'' (власне, за походженням, батьківські, patronymica nomina) і ''-ський'' (похідне від місцевостей, тощо). Ці назви більшою частиною належать особам дворянським, шляхті руського походження, і при тому в переважній кількості [[w:Правобережжя|задніпровській]] (правого берега), з нинішніх губерній [[w:Київська губернія|Київської]], [[w:Волинська губернія|Волинської]], [[w:Подільська губернія|Кам'янець-Подільської]], і в скромній кількості шляхті, що мешкає на лівому березі [[w:Дніпро|Дніпра]]. Це показує, що не все ж наше староруське дворянство до цього часу [[w:полонізація|ополячилося]] й [[w:католицизм|окатоличилося]]; а те яке денаціоналізувалося, волею-неволею, повинно було діяти тоді за одне з повсталими проти гнобителів, [[w:ляхи|ляхів]], увійти в полки, як воїни і захисники свого [[w:українці|роду]], [[w:Україна|землі]] і [[w:православ'я|віросповідання]]. Менша кількість осіб із такими дворянськими прізвиськами в полках лівого берега Дніпра пояснюється тим, що тут, в цій «[[w:Вишнивеччина|Вишнивеччині]]» (тобто, володінні князів [[w:Вишнивецькі|Вишневецьких]]), яка в ту пору обіймала собою майже всю лівосторонню [[w:Надніпрянщина|Дніпровську Україну]], зі своїм осередком, [[w:Лубни|Лубнами]] (що дійсно посеред неї лежали), повсталі страшно «мстились на отпадникахъ» своїх, всюди винищуючи їх смертю, від чого, природно, число їх повинно було значно поменшати. Що не було «выстинано» (винищено, вбито), то або поспішало за Дніпро, із самим державцем Задніпров'я, }} =====<center><span style='color: red'>— VI —</span></center>===== <center> {| |- |[[Файл:Ks Jeremi.JPG|center|200px]] |- |<center>''Ярема Вишневецький''</center> |}</center> {{ПТ |оригінал1=Княземъ Яремой Вишневецкимъ, бѣжавшимъ съ Княгиней, сыномъ (Михайломъ) и многочисленнымъ «людомъ военнымъ грошовымъ» (на жалованьѣ), не считая «драгунъ и выбранцовъ, которыхъ съ подданныхъ своихъ начинилъ былъ по всѣхъ городахъ неизлѣченную рѣчь» (безчисленное множество), какъ замѣчаетъ современный «Лѣтописецъ о началѣ войны Хмельницкаго» (см. «Чтенія въ Импер. Обществѣ Исторіи и Древности Россійскихъ» 1846 г., Засѣданіе 1-го Іюня, Отд. ІІ, стр. 17), либо же вынуждены были, для избѣжанія наруганія отъ посполитыхъ людей, «любо (хотя) якій чоловѣкъ значный (знатный) и не хотѣлъ привязоватися до того Козацкого войска, только мусѣлъ, за для позбытя того насмѣвиска и нестерпимыхъ бѣдъ въ побояхъ на пояхъ (питьяхъ) приставати до того Козацтва». Какое невообразимое ожесточеніе возбуждали и оляшившіеся на Украинѣ, можно судить по тому, что передаетъ намъ тотъ же очевидецъ, говоря: «Где колвекъ знайшлася шляхта, слуги замковые, Жиды и уряды мѣскіи (городовые), усе забивали, не щадячи а ни жонъ и дѣтей ихъ, маетности (именія) грабовали, костелы палили, отвалювали, ксёнзовъ забивали, дворы и замки шляхетскіе пустошили, не зоставляючи жадного (ни одного) цѣлого. Рѣдкій въ той кровѣ на тотъ часъ рукъ своихъ не мочилъ и того грабленія тѣхъ добръ не чинилъ. И на тотъ часъ туга великая людямъ всякаго стану значнымъ была». Неудивительно, по тому что этѣхъ «значныхъ» почти не остлось на Заднѣпровьѣ лѣвомъ, что свидѣтельствуютъ и наши «Реестра Козацкіе», въ которыхъ, сравнительно съ прозваніями на -ичь и -скій, встрѣчающимися въ нихъ на Заднѣпровьѣ правом, далеко меньше: «все бо то мусѣло або утѣкати и уступовати зъ Украины, або, подостававши, выстинали». Дѣйствительно, нынѣшнія Малороссійскія дворянскія фамиліи сего боку Днѣпра по большей части новаго происхожденія, Козацкія, т.е., предки коихъ были разными Козацкими Старшинами<ref>На что указываютъ часто самыя ихъ прозванія, бывшія первоначально прозвищными, каковы: Тетеря, Свѣчка, Безбородко, Борозна, Гвинтовка, Гоголь, Гребныка, Дубяга, Журавка, Журманъ, Засядко, Искра, Кандыба, Кулябка, Лизогубъ, Лобода, Орликъ, Палій, Полуботокъ, Трясило, Цюцюра, Чорнышъ и т.п.</ref>. Разумѣется, отсюда исключаются прежнія, откуда бы то ни было |переклад1=князем [[w:Ярема Вишневецький|Яремою Вишневецьким]], який втік із княгинею, сином ([[w:Михайло Вишневецький|Михайлом]]) і численним «людомъ военнымъ грошовымъ» (на жалуванні), не рахуючи «драгунъ и выбранцовъ, которыхъ съ подданныхъ своихъ начинилъ былъ по всѣхъ городахъ неизлѣченную рѣчь» (незліченну кільскість), як зауважує сучасний «Літописець про початок війни Хмельницького» (див. «Читання в Імпер. Товаристві історії і старожитностей російських» 1846 р., Засідання 1-го червня, Від. ІІ, стор. 17), або ж змушені були, для уникнення наруги від посполитих людей, «любо (хоча) якій чоловѣкъ значный (знатний) и не хотѣлъ привязоватися до того Козацкого войска, только мусѣлъ, за для позбытя того насмѣвиска и нестерпимыхъ бѣдъ въ побояхъ на пояхъ (питтях) приставати до того Козацтва». Яку неймовірну ненависть викликали й ополячені в Україні, можна судити з того, що передає нам той же очевидець, кажучи: «де колвекъ знайшлася шляхта, слуги замковые, [[w:жид|Жиды]] и уряды мѣскіи (міські), усе забивали, не щадячи а ни жонъ и дѣтей ихъ, маетности (маєтки) грабовали, костелы палили, отвалювали, ксёнзовъ забивали, дворы и замки шляхетскіе пустошили, не зоставляючи жадного (жодного) цѣлого. Рѣдкій въ той кровѣ на тотъ часъ рукъ своихъ не мочилъ и того грабленія тѣхъ добръ не чинилъ. И на тотъ часъ туга великая людямъ всякаго стану значнымъ была». Тому не дивно, що тих «значних» майже не залишилося на лівому Задніпров'ї, про що свідчать і наші «Реєстри козацькі», в яких, порівняно з прізвищами на ''-ич'' і ''-ський'', що зустрічаються в них на правому Задніпров'ї, далеко менше: «все бо то мусѣло або утѣкати и уступовати зъ Украины, або, подостававши, выстинали». Дійсно, нинішні малоросійські дворянські прізвища цього боку Дніпра здебільшого нового походження, козацькі, тобто, предки яких були різними козацькими старшинами<ref> На що вказують часто самі їхні прізвища, які початково були прізвиськами, наприклад: [[w:Тетері|Тетеря]], [[w:Свічки|Свічка]], [[w:Безбродько|Безбородько]], [[w:Борозни|Борозна]], [[w:Гвинтівки|Гвинтівка]], [[w:Гоголі|Гоголь]], [[w:Гребники|Гребника]], [[w:Дуб'яги|Дуб'яга]], [[w:Журавки|Журавка]], [[w:Журмани|Журман]], [[w:Засядки|Засядко]], [[w:Іскри|Іскра]], [[w:Кандиби|Кандиба]], [[w:Кулябки|Кулябка]], [[w:Лизогуби|Лизогуб]], [[w:Лободи|Лобода]], [[w:Орлики|Орлик]], [[w:Палії|Палій]], [[w:Полуботки|Полуботок]], [[w:Трясили|Трясило]], [[w:Цюцюри|Цюцюра]], [[w:Чорниші|Чорниш]] і т.п. </ref>. Звісно, винятком з цього є колишні роди, які звідки б то не було [прибули в Україну] }} =====<center><span style='color: red'>— VII —</span></center>===== <center> {| |- |[[Файл:Khmelnytskyi Chernihiv.jpg|center|200px]] |- |<center>''Богдан Хмельницький''</center> |}</center> {{ПТ <!--ОРИГІНАЛ--> |оригінал1=и со временемъ омалоруссившіяся (Кочубеи, Галаганы, Гамаліи, Ригельманы, Милорадовичи, Дмитрашки-Райче, Капнисты, Томары, Маламы, Мартоси, Крыжановскіе, Бантышъ-Каменскіе, Зертисъ-Каменскіе, Орбеліяны, Монтанскіе, и др. под. имъ). |оригінал2={{Абзац}}Какъ подлинный документъ, для опредѣленія числа полковъ, въ это время бывшихъ, равно какъ, кто такова была тогдашнаяя Старшина и т.п. Малорусскія лѣтописныя сказанія разнорѣчатъ другъ другу въ показаніи этого. Теперь, благодаря «Реестрамъ Козацкимъ», мы знаемъ заподлинно и то и другое въ эту знаменитую пору; именно, въ самомъ началѣ «Реестровъ» читаемъ: <!--ПЕРЕКЛАД--> |переклад1=і з часом українізовані ([[w:Кочубеї|Кочубеї]], [[w:Галагани|Галагани]], [[w:Гамалія|Гамалії]], [[w:Рігельнами|Рігельмана]], [[w:Милорадовичі|Милорадовичі]], [[w:Дмитрашки-Райче|Дмитрашки-Райче]], [[w:Капністи|Капністи]], [[w:Томари|Томари]], [[w:Малами|Малами]], [[w:Мартос|Мартоси]], [[w:Крижанівські|Крижанівські]], [[w:Бантиш-Каменські|Бантиш-Каменські]], [[w:Зертис-Каменські|Зертис-Каменські]], [[w:Орбеліяни|Орбеліяни]], [[w:Монтанські|Монтанські]], та ін. під. ним). |переклад2={{Абзац}}Як справжні документи для визначення числа полків, тоді колишніх, а також того, ким була тогочасна старшина і т.п., [[w:козацькі літописи|малоросійські літописні оповіді]] суперечать один одному щодо цього. Тепер, завдяки «Реєстрам козацьким», ми знаємо точно про те й інше в цю знамениту пору. На самому початку «Реєстрів» читаємо: }} {|class="nice" width="100%" |- |width="49%" | |width="3%"| |width="48%"| |-{{СП}} |{{Абзац}}Его Милость Панъ Гетманъ Богданъ Хмельницкій. | |{{Абзац}}Його Милість Пан Гетьман [[w:Богдан Хмельницький|Богдан Хмельницький]]. |-{{СП}} |{{Абзац}}Томишъ Хмельницкій. | |{{Абзац}}[[w:Тиміш Хмельницький|Тиміш Хмельницький]]. |-{{СП}} |{{Абзац}}Иванъ Чернята Обозный Войсковый. | |{{Абзац}}[[w:Іван Чернята|Іван Чернята]], [[w:Генеральний обозний|Обозний Військовий]]. |-{{СП}} |{{Абзац}}Михайло Лученко Асавулъ Войсковый. | |{{Абзац}}[[w:Михайло Лученко|Михайло Лученко]], [[w:генеральний осавул|Осавул Військовий]]. |-{{СП}} |{{Абзац}}Демко Асавулъ Войсковый. | |{{Абзац}}Демко, [[w:генеральний осавул|Осавул Військовий]]. |-{{СП}} |{{Абзац}}Іоаннъ Остафиевичъ Писарь Войсковый. | |{{Абзац}}[[w:Іван Виговський|Іван Овстафійович]], [[w:генеральний писар|Писар Військовий]]. |} {{ПТ <!--ОРИГІНАЛ--> |оригінал1=<center>За темѣ слѣдуютъ:</center> |переклад1=<center>Після цього йдуть:</center> }} {{ПТ |оригінал1=<center>І.</center> |оригінал2=<center>'''ПОЛКЪ ЧЕГИРИНСКІЙ.'''</center> <!--ПЕРЕКЛАД--> |переклад1=<center>І.</center> |переклад2=<center>'''[[w:Чигиринський полк|ПОЛК ЧИГИРИНСЬКИЙ]].'''</center> }} {{ПТ |оригінал1={{Абзац}}Федоръ Якубовичъ Полковникъ. |переклад1={{Абзац}}[[w:Вешняк Федір Якубович|Федір Якубович]], [[w:Полковник (Гетьманщина)|Полковник]]. }} {|class="nice" width="100%" |- |width="49%" colspan=3| |width="3%"| |width="48%" colspan=3| |-{{СП}} |rowspan=2 style="vertical-align:top;" width="70px"|1.&nbsp;Сотня |rowspan=2 style="vertical-align:top;" width="120px"|'''Чегиринская''': | Андрей Пилиповичъ Асавулъ Полковый. | |rowspan=2 style="vertical-align:top;" width="70px"|1.&nbsp;Сотня |rowspan=2 style="vertical-align:top;" width="120px"|'''[[w:Чигиринська сотня|Чигиринська]]''': | [[w:Андрій Пилипович|Андрій Пилипович]], [[w:полковий осавул|Осавул Полковий]]. |-{{СП}} |Васько Литвиненко Асавулъ Полковый. | |[[w:Васько Литвиненко|Васько Литвиненко]], [[w:полковий осавул|Осавул Полковий]]. |} =====<center><span style='color: red'>— VIII —</span></center>===== {|class="nice" width="100%" |- |width="49%" colspan=5| |width="3%"| |width="48%" colspan=5| |-{{СП}} |rowspan=7 style="vertical-align:top;" width="70px"| |rowspan=7 style="vertical-align:top;" width="170px"| | Дацько Костенко Хоружый Полковый. | | | |rowspan=7 style="vertical-align:top;" width="70px"| |rowspan=7 style="vertical-align:top;" width="170px"| | [[w:Дацько Костенко|Дацько Костенко]], [[w:полковий хорунжий|Хорунжий Полковий]]. | | | |-{{СП}} |Васько Хоружій Бунчучный. | | | |Васько, [[w:бунчужний хорунжий|Хорунжий Бунчужний]]. | | | |-{{СП}} |Опанасъ Працовкинъ Хоружій Войсковый. |rowspan=4 |[[Файл:Accolade droite.png|18пкс]] |rowspan=4 style=|<br/><br/><br/>Въ реестрѣ | |Опанасъ Працовкинъ Хоружій Войсковый. |rowspan=4 |[[Файл:Accolade droite.png|18пкс]] |rowspan=4 |<br/><br/><br/>В реєстрі |-{{СП}} |Васько Томиленко Хоружій Гарматный. | ||[[w:Васько Томиленко|Васько Томиленко]], [[w:Гарматний хорунжий|Хорунжий Гарматний]]. |-{{СП}} |Петро Дорошенко Писаръ Гарматный. | |[[w:Петро Дорошенко|Петро Дорошенко]], [[w:гарматний писар|Писар Гарматний]]. |-{{СП}} |Гаврило Кульбабка Комисаръ. | |[[w:Гаврило Кульбабка|Гаврило Кульбабка]], [[w:Комісар|Комісар]]. |} {{ПТ |оригінал1=<center>Всѣхъ въ сотнѣ 467.</center> |переклад1=<center>Всіх у сотні 467.</center> }} {|class="nice" width="100%" |- |width="49%" colspan=3| |width="3%"| |width="48%" colspan=3| |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|2.&nbsp;Сотня |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Криловская''': | Лесько Волченко Сотникъ 148. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|2.&nbsp;Сотня |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Криловська сотня|Криловська]]''': | [[w:Лесько Волченко|Лесько Волченко]], [[w:Сотник|Сотник]], 148. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|3. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Вороновская''': | Хвесько Сотникъ 101. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|3. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Вороновська сотня|Вороновська]]''': | Хвесько, Сотник, 101. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|4. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Бужынская''': | Лукьянъ Сухина Сотникъ 168. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|4. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Бужинська сотня|Бужинська]]''': | [[w:Лук'ян Сухина|Лук'ян Сухина]], Сотник, 168. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|5. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Боровицкая''': | Иванъ Проскурненко Сотникъ 100. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|5. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Боровицька сотня|Боровицька]]''': | [[w:Іван Проскурненко|Іван Проскурненко]], Сотник, 100. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|6. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Медвѣдовская''': | Иванъ Ручка Сотникъ 261. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|6. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Медведівська сотня|Медведівська]]''': | [[w:Іван Ручка|Іван Ручка]], Сотник, 261. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|7. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Жаботинская''': | Иванъ Шуликъ Сотникъ, Хвесько Хоружій (Въ Реестрѣ) 174. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|7. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Жаботинська сотня|Жаботинська]]''': | [[w:Іван Шулік|Іван Шулік]], Сотник; Фесько, Хорунжий, (в реєстрі) 174. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|8. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Смѣловская''': | Мисько Стринча Сотникъ 221. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|8. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Сміловська сотна|Сміловська]]''': | [[w:Мисько Стринча|Мисько Стринча]], Сотник, 221. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|9. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Оловятинская''': | Семенъ Лиснякъ Сотникъ 101. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|9. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Оловятинська сотня|Оловятинська]]''': | [[w:Семен Лисняк|Семен Лисняк]], Сотник, 101. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|10. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Баклыкская''': | Захарка Сотникъ 80. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|10. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Бакликська сотня|Бакликська]]''': | Захарка, Сотник, 80. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|11. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Орловская''': | Жаданъ Донецъ Сотникъ 100. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|11. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Орловська сотня|Орловська]]''': | [[w:Жадан Донець|Жадан Донець]], Сотник, 100. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|12. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Ереміевская''': | зъ Заднѣпра: Рева Сотникъ 182. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|12. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Верміївська сотня|Верміївська]]''': | із Задніпра: Рева, Сотник, 182. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|13. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Жовнинская''': | Остапъ Сухомлинъ Сотникъ 159. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|13. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Жовнинська сотня|Жовнинська]]''': | [[w:Остап Сухомлин|Остап Сухомлин]], Сотник, 159. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|14. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Максимовская''': | Иванъ Скороходъ (?) 201. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|14. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Максимівська сотня|Максимівська]]''': | [[w:Іван Скороход|Іван Скороход]], (?), 201. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|15. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Кременчуцкая''': | Андрушко Супруненко (?) 150. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|15. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Кременчуцька сотня|Кременчуцька]]''': | [[w:Андрушко Супруненко|Андрушко Супруненко]], (?), 150. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|16. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Потоцкая''': | Василь Гулячка (?) 181. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|16. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Потоцька сотня|Потоцька]]''': | [[w:Василь Гулячка|Василь Гулячка]], (?), 181. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|17. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Омельницкая''': | Иванъ Шукоть Сотникъ 189. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|17. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Омельницька сотня|Омельницька]]''': | [[w:Іван Шукоть|Іван Шукоть]], Сотник, 189. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|18. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Голтвинская''': | Дмитро Андрусченко (?) 158. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|18. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Голов'ятинська сотня|Голтвинська]]''': | [[w:Дмитро Андрущенко|Дмитро Андрущенко]], (?), 158. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|19. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Остаповская''': | Иванъ Махненко 100. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|19. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Остапівська сотня|Остапівська]]''': | [[w:Іван Махненко|Іван Махненко]], 100. |} {{ПТ |оригінал1={{Абзац}}Всѣхъ сотень 19, изъ коихъ первыя 11 на правой сторонѣ Днѣпра, а послѣднія 8 на лѣвой. Всѣхъ Козаковъ въ Чеги- |переклад1={{Абзац}}Всіх сотень — 19, з яких перші 11 на правій стороні Дніпра, а останні — 8 на лівій. Всіх козаків в Чиги- }} =====<center><span style='color: red'>— IX —</span></center>===== {{ПТ |оригінал1=ринскомъ полку 3291, изъ коихъ 1921 въ сотняхъ правобережныхъ, 1370 въ лѣвобережныхъ, а съ Генеральною Старшиной 3297. |переклад1=ринському полку — 3291 осіб, з яких 1921 в сотнях правобережних, 1370 — в лівобережних, а з [[w:генеральною старшиною|генеральною старшиною]] — 3297. |оригінал2=<center>ІІ.</center> |переклад2=<center>ІІ.</center> |оригінал3=<center>'''ПОЛКЪ ЧЕРКАСКІЙ.'''</center> |переклад3=<center>'''[[w:Черкаський полк|ПОЛК ЧЕРКАСЬКИЙ]].'''</center> |оригінал4={{Абзац}}Ясько Воронченко Полковникъ. |переклад4={{Абзац}}[[w:Ясько Воронченко|Ясько Воронченко]], Полковник. }} {|class="nice" width="100%" |- |width="49%" colspan=3| |width="3%"| |width="48%" colspan=3| |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|1.&nbsp;Сотня |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Черкаская''': | Грицько Горилый Сотникъ (?)<ref>Симъ знакомъ отмѣчаю я тѣхъ, при комъ нѣтъ слова «Сотникъ» прямо, но, судя по другимъ даннымъ, они были тѣже Сотники.</ref> 260. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|1.&nbsp;Сотня |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Черкаська сотня|Черкаська]]''': | [[w:Грицько Горілий|Грицько Горілий]], Сотник (?)<ref>Цим знаком відмічаю тих, при яких немає слова «Сотник» прямо, але, судячи за іншими даними, вони були ті ж сотники.</ref>, 260. | |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|2. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Шубцева''': | Фесько Шубець Сотникъ 199. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|2. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Шубцева сотня|Шубцева]]''': | [[w:Фесько Шубець|Фесько Шубець]], Сотник, 199. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|3. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Петрашкова''': | Петро Синодановичъ Сотникъ 116. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|3. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Петрашкова сотня|Петрашкова]]''': | [[w:Петро Синоданович|Петро Синоданович]], Сотник, 116. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|4. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Драгилева''': | Андрѣй Драгиль Сотникъ 164. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|4. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Драгилева сотня|Драгилева]]''': | [[w:Андрій Драгиль|Андрій Драгиль]], Сотник, 164. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|5. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Мошенцева''': | Степанъ Мошенець Сотникъ 235. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|5. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Мошенцева сотня|Мошенцева]]''': | [[w:Степан Мошенець|Степан Мошенець]], Сотник, 235. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|6. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Маркова''': | Марко Сотникъ 288. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|6. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Маркова сотня|Маркова]]''': | Марко, Сотник, 288. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|7. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Лазарева''': | Лазарь Петровичъ Сотникъ 242. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|7. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Лазарева сотня|Лазарева]]''': | [[w:Лазарь Петрович|Лазарь Петрович]], Сотник, 242. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|8. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Саварского''': | Мартынъ Саварскій Сотникъ 97. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|8. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Саварського сотня|Саварського]]''': | [[w:Мартин Саварський|Мартин Саварський]], Сотник, 97. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|9. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Вовченкова''': | Фесько Вовченко Сотникъ 112. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|9. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Вовченкова сотня|Вовченкова]]''': | [[w:Фесько Вовченко|Фесько Вовченко]], Сотник, 112. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|10. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Кулаковского''': | Степанъ Кулаковскій Сотникъ 187. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|10. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Кулаковського сотня|Кулаковського]]''': | [[w:Степан Кулаковський|Степан Кулаковський]], Сотник, 187. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|11. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Островского''': | Александеръ Островскій Сотникъ 71. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|11. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Островського сотня|Островського]]''': | [[w:Олександр Островський|Олександр Островський]], Сотник, 71. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|12. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Микитина''': | Микита Трохимовичъ Сотникъ 50. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|12. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Микитина сотня|Микитина]]''': | [[w:Микита Трохимович|Микита Трохимович]], Сотник, 50. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|13. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Савина''': | Сава Горкушенко Сотникъ 87. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|13. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Савина сотня|Савина]]''': | [[w:Сава Горкушенко|Сава Горкушенко]], Сотник, 87. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|14. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Мошенская''': | Нестеръ Терещенко Сотникъ 226. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|14. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Мошенська сотня|Мошенська]]''': | [[w:Нестор Терещенко|Нестор Терещенко]], Сотник, 226. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|15. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Богушкова''': | Евхимъ Кіянченко Сотникъ 149. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|15. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Богушкова сотня|Богушкова]]''': | [[w:Юхим Киянченко|Юхим Киянченко]], Сотник, 149. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|16. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Золотоношская''': | Остапъ Заяцъ Сотникъ 168. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|16. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Золотоніська сотня|Золотоніська]]''': | [[w:Остап Заяць|Остап Заяць]], Сотник, 168. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|17. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Домонтовская''': | Степанъ Цапко Сотникъ 132. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|17. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Домонтовська сотня|Домонтовська]]''': | [[w:Степан Цапко|Степан Цапко]], Сотник, 132. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|18. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Нещанская''': | Костя Федоровичъ Сотникъ 127. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|18. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Нещанська сотня|Нещанська]]''': | [[w:Костя Федорович|Костя Федорович]], Сотник, 127. |} {{ПТ |оригінал1={{Абзац}}Сотень 18, изъ коихъ 15-ть на правой и 3 на лѣвой сторонѣ Днѣпра. Замѣчательно, что правостроннія носятъ названія по своимъ Сотникамъ, а лѣвостороннія по мѣстностямъ; всѣхъ 2,808, изъ коихъ въ первыхъ 2,381, и во вторыхъ 427. |переклад1={{Абзац}}Сотень — 18, з яких 15 на правій і 3 на лівій стороні Дніпра. Примітно, що правобічні носять назви за своїми сотниками, а лівобічні — за місцевостями; всіх — 2,808 козаків, з яких в перших 2,381, і в других 427. }} =====<center><span style='color: red'>— X —</span></center>===== {{ПТ |оригінал1=<center>ІII.</center> |оригінал2=<center>'''ПОЛКЪ КАНЕВСКІЙ.'''</center> |оригінал3={{Абзац}}Семенъ Савичъ Полковникъ. |переклад1=<center>ІII.</center> |переклад2=<center>'''[[w:Канівський полк|ПОЛК КАНІВСЬКИЙ]].'''</center> |переклад3={{Абзац}}[[w:Семен Савич|Семен Савич]], Полковник. }} {|class="nice" width="100%" |- |width="49%" colspan=3| |width="3%"| |width="48%" colspan=3| |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|1.&nbsp;Сотня |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Каневская''': | Васько Решетило Сотникъ (?), Гарасимъ Савичъ Писаръ 276. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|1.&nbsp;Сотня |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Канівська сотня|Канівська]]''': | [[w:Васько Решетило|Васько Решетило]], Сотник (?); [[w:Герасим Савич|Герасим Савич]], Писар, 276. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|2. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Стародубова''': | Иванъ Стародубъ Сотникъ 333. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|2. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Стародубова сотня|Стародубова]]''': | [[w:Іван Стародуб|Іван Стародуб]], Сотник, 333. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|3. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Волынцева''': | Павелъ Волынець Сотникъ 66. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|3. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Волинцева сотня|Волинцева]]''': | [[w:Павло Волинець|Павло Волинець]], Сотник, 66. | |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|4. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Кулагина''': | Якимъ Кулага Сотникъ 221. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|4. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Кулагина сотня|Кулагина]]''': | [[w:Яким Кулага|Яким Кулага]], Сотник, 221. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|5. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Богданенкова''': | Фесько Богданенко Сотникъ 218. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|5. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Богданенкова сотня|Богданенкова]]''': | [[w:Фесько Богданенко|Фесько Богданенко]], Сотник, 218. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|6. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Гунина''': | Федоръ Гуняка Сотникъ 215. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|6. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Гунина сотня|Гунина]]''': | [[w:Федір Гуняка|Федір Гуняка]], Сотник, 215. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|7. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Росченкова''': | Петро Росченко Сотникъ 161. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|7. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Рощенкова сотня|Рощенкова]]''': | [[w:Петро Рощенко|Петро Рощенко]], Сотник, 161. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|8. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Климова''': | Климъ Малашенко Сотникъ 158. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|8. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Климова сотня|Климова]]''': | [[w:Клим Малашенко|Клим Малашенко]], Сотник, 158. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|9. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Евхимова''': | Евхимъ Росченко Сотникъ 240. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|9. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Юхимова сотня|Юхимова]]''': | [[w:Юхим Рощенко|Юхим Рощенко]], Сотник, 240. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|10. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Андрѣева''': | Андрѣй Сотникъ 163. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|10. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Андрієва сотня|Андрієва]]''': | Андрій, Сотник, 163. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|11. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Межирецкая''': | Супрунъ Михайловичъ (?), Михайло Писарь 146. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|11. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Межиріцька сотня|Межиріцька]]''': | [[w:Супрун Михайлович|Супрун Михайлович]], (?); Михайло, Писар, 146. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|12. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Терехтимировская''': | Цепковскій Сотникъ 167. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|12. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Трахтемирівська сотня|Трахтемирівська]]''': | Цепковський, Сотник, 167. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|13. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Иржышчовская''': | Чугуй Сотникъ 219. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|13. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Іржишчовська сотня|Іржишчовська]]''': | Чугуй, Сотник, 219. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|14. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Стаяцкая''': | Тарасъ Шереметъ Сотникъ 170. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|14. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Стаяцька сотня|Стаяцька]]''': | [[w:Тарас Шеремет|Тарас Шеремет]], Сотник, 170. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|15. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Михайловская''': | Данило Евхимовичъ Сотникъ, Сахно Асавулъ 97. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|15. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Михайлівська сотня|Михайлівська]]''': | [[w:Данило Юхимович|Данило Юхимович]], Сотник; Сахно, Осавул, 97. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|16. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Масловская''': | Семенъ Евлашенко Сотникъ 101. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|16. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Маслівська сотня|Маслівська]]''': | [[w:Семен Евлашенко|Семен Евлашенко]], Сотник, 101. |} {{ПТ |оригінал1={{Абзац}}Сотень 16, всѣ, кажется, на правобережьи, изъ нихъ 7, по мѣстонахожденію, а 9-ть по Сотникамъ носятъ названія. Козаковъ въ нихъ всѣхъ 2,957. |переклад1={{Абзац}}Сотень — 16, всі, здається, на правобережжі, з нихъ 7 носять назви за місцем розташування, а 9 — за сотниками. Козаків в них всіх — 2957. }} {{ПТ |оригінал1=<center>ІV.</center> |оригінал2=<center>'''ПОЛКЪ КОРСУНСКІЙ.'''</center> |оригінал3={{Абзац}}Лукянъ Мозыра Полковникъ. |переклад1=<center>ІV.</center> |переклад2=<center>'''[[w:Корсунський полк|ПОЛК КОРСУНСЬКИЙ]].'''</center> |переклад3={{Абзац}}[[w:Лук'ян Мозира|Лук'ян Мозира]], Полковник. }} {|class="nice" width="100%" |- |width="49%" colspan=3| |width="3%"| |width="48%" colspan=3| |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|1.&nbsp;Сотня |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Корсунская''': | Ярохвей Гарасимовичъ (?) 250. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|1.&nbsp;Сотня |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Корсунська сотня|Корсунська]]''': | [[w:Ярофій Герасимович|Ярофій Герасимович]], (?), 250. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|2. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Горкушина''': | Остапъ Ярошенко Сотникъ 221. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|2. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Горкушина сотня|Горкушина]]''': | [[w:Остап Ярошенко|Остап Ярошенко]], Сотник, 221. |- |} =====<center><span style='color: red'>— XI —</span></center>===== {|class="nice" width="100%" |- |width="49%" colspan=3| |width="3%"| |width="48%" colspan=3| |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|3.&nbsp;Сотня |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Вергуненкова''': | Василь Горкуша Сотникъ 197. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|3.&nbsp;Сотня |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Вергуненкова сотня|Вергуненкова]]''': | [[w:Василь Горкуша|Василь Горкуша]], Сотник, 197. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|4. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Демкова''': | Демко Прутилчичъ 142. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|4. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Демкова сотня|Демкова]]''': | [[w:Демко Прутилчич|Демко Прутилчич]], 142. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|5. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Ивахниченкова''': | Мисько Ивахниченко Сотникъ 194. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|5. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Івахниченкова сотня|Івахниченкова]]''': | [[w:Мисько Івахниченко|Мисько Івахниченко]], Сотник, 194. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|6. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Маркова Бажаненкова''': | Марко Бажаненко Сотникъ 226. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|6. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Маркова Бажаненкова сотня|Маркова Бажаненкова]]''': | [[w:Марко Бажаненко|Марко Бажаненко]], Сотник, 226. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|7. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Тулюпенкова''': | Гарасимъ Тулюпенко Сотникъ 104. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|7. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Тулюпенкова сотня|Тулюпенкова]]''': | [[w:Герасим Тулюпенко|Герасим Тулюпенко]], Сотник, 104. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|8. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Курышкова''': | Курышко Сотникъ 231. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|8. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Куришкова сотня|Куришкова]]''': | Куришко, Сотник, 231. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|9. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Корчовская''': | Данило Корчовскій Сотникъ 235. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|9. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Корчовська сотня|Корчовська]]''': | [[w:Данило Корчовський|Данило Корчовський]], Сотник, 235. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|10. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Костенкова''': | Васько Костенко Сотникъ 103. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|10. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Костенкова сотня|Костенкова]]''': | [[w:Васько Костенко|Васько Костенко]], Сотник, 103. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|11. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Гарасименкова''': | Семенъ Гарасименко Сотникъ 151. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|11. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Герасименкова сотня|Герасименкова]]''': | [[w:Семен Герасименко|Семен Герасименко]], Сотник, 151. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|12. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Ниглѣевская''': | Мартынъ Сотникъ 151. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|12. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Нигліївська сотня|Нигліївська]]''': | Мартин, Сотник, 151. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|13. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Максима Городійского''': | Максимъ Кулѣй Сотникъ 138. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|13. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Максима Городійского сотня|Максима Городійского]]''': | [[w:Максим Кулій|Максим Кулій]], Сотник, 138. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|14. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Ясутина''': | Ярема Сотникъ 109. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|14. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Ясутина сотня|Ясутина]]''': | Ярема, Сотник, 109. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|15. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Лисянская''': | Яцько Губиненко Сотникъ (?) 121. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|15. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Лисянська сотня|Лисянська]]''': | [[w:Яцько Губиненко|Яцько Губиненко]], Сотник, (?) 121. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|16. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Демкова''': | Демкова Якимовичъ Сотникъ 264. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|16. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Демкова сотня|Демкова]]''': | [[w:Демкова Якимович|Демкова Якимович]], Сотник, 264. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|17. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Гавриленкова''': | Грынець Гавриленко Сотникъ 249. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|17. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Гавриленкова сотня|Гавриленкова]]''': | [[w:Гринець Гавриленко|Гринець Гавриленко]], Сотник, 249. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|18. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Олшанская''': | Кондратъ Свиридовичъ Сотникъ 209. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|18. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Ольшанська сотня|Ольшанська]]''': | [[w:Кіндрат Свиридович|Кіндрат Свиридович]], Сотник, 209. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|19. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Ситиницкая''': | Грыцько Воробѣенко Сотникъ (?) 48. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|19. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Ситиницька сотня|Ситиницька]]''': | [[w:Грицько Воробієнко|Грицько Воробієнко]], Сотник (?), 48. |} {{ПТ |оригінал1={{Абзац}}Всѣхъ сотень 19, а въ нихъ: 3,333, изъ коихъ 13 по Сотникамъ, а 6-ть по местностямъ; въ перевыхъ 2 по именамъ прежнихъ Сотниковъ (2 и 3). |переклад1={{Абзац}}Всіх сотень — 19, а в них: 3333 особи, з яких 13 за сотниками, а 6 за місцевосцями; в перших 2 за іменами попередніх сотників (2 і 3). }} {{ПТ |оригінал1=<center>V.</center> |оригінал2=<center>'''ПОЛКЪ БѢЛОЦЕРКОВСКІЙ.'''</center> |оригінал3={{Абзац}}Михайло Громика Полковникъ. |переклад1=<center>V.</center> |переклад2=<center>'''[[w:Білоцерківський полк|ПОЛК БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ]].'''</center> |переклад3={{Абзац}}[[w:Михайло Громика|Михайло Громика]], Полковник. }} {|class="nice" width="100%" |- |width="49%" colspan=3| |width="3%"| |width="48%" colspan=3| |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|1.&nbsp;Сотня |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Бѣлоцерковская''': | Григорій Громика Сотникъ (?), Иванъ Кравченко Асавулъ 1.742. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|1.&nbsp;Сотня |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Білоцерківська сотня|Білоцерківська]]''': | [[w:Григорій Громика|Григорій Громика]], Сотник (?), [[w:Іван Кравченко|Іван Кравченко]], Осавул, 1742. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"| |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Германовка''': | 99. | |style="vertical-align:top;" width="70px"| |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Германівка (Обухівський район)|Германівка]]''': | 99. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"| |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Каменный Бродъ''': | 30. | |style="vertical-align:top;" width="70px"| |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Кам'яний Брід (Лисянський район)|Кам'яний Брід]]''': | 30. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"| |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Зъ Хвастова''': | 100. | |style="vertical-align:top;" width="70px"| |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''З [[w:Фастів|Фастова]]''': | 100. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"| |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Мѣстечко Волховець''': | 100. | |style="vertical-align:top;" width="70px"| |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Містечко [[w:Волховець|Волховець]]''': | 100. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"| |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Мѣстечко Боярка''': | 30. | |style="vertical-align:top;" width="70px"| |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Містечко [[w:Боярка|Боярка]]''': | 30. |} =====<center><span style='color: red'>— XII —</span></center>===== {|class="nice" width="100%" |- |width="49%" colspan=3| |width="3%"| |width="48%" colspan=3| |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"| |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Мѣстечко Антоновъ''': | 69. | |style="vertical-align:top;" width="70px"| |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Містечко [[w:Антонів (Сквирський район)|Антонів]]''': | 69. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"| |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Торчица''': | 100. | |style="vertical-align:top;" width="70px"| |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Торчиця|Торчиця]]''': | 100. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"| |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Мѣстечко Пятигоре''': | 120. | |style="vertical-align:top;" width="70px"| |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Містечко [[w:П'ятигоре|П'ятигоре]]''': | 120. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"| |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Мѣстечко Сквира''': | 30. | |style="vertical-align:top;" width="70px"| |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Містечко [[w:Сквира|Сквира]]''': | 30. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"| |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Дѣдовщина''': | 50. | |style="vertical-align:top;" width="70px"| |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Дідівщина (Фастівський район)|Дідівщина]]''': | 50. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"| |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Карабчѣевъ''': | 21. | |style="vertical-align:top;" width="70px"| |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Карабчіїв|Карабчіїв]]''': | 21. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"| |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Паволочъ''': | 99. | |style="vertical-align:top;" width="70px"| |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Паволоч|Паволоч]]''': | 99. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"| |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Ходорковъ''': | 47. | |style="vertical-align:top;" width="70px"| |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Ходорків|Ходорків]]''': | 47. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"| |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Ивинчане''': | 50. | |style="vertical-align:top;" width="70px"| |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Івниця|Івинчани]]''': | 50. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"| |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Гришовъ''': | 68. | |style="vertical-align:top;" width="70px"| |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Гришів|Гришів]]''': | 68. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"| |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Водотія''': | 22. | |style="vertical-align:top;" width="70px"| |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Водотія|Водотія]]''': | 22. | |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"| |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Мѣстечко Вилля''': | 19. | |style="vertical-align:top;" width="70px"| |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Містечко [[w:Вілля|Вілля]]''': | 19. | |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"| |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Брусиловъ''': | 19. | |style="vertical-align:top;" width="70px"| |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Брусилів (смт)|Брусилів]]''': | 19. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"| |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Рожовъ''': | 50. | |style="vertical-align:top;" width="70px"| |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Рожів|Рожів]]''': | 50. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"| |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Войташовка''': | 39. | |style="vertical-align:top;" width="70px"| |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Войташівка|Войташівка]]''': | 39. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"| |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Коростишовъ''': | 90. | |style="vertical-align:top;" width="70px"| |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Коростишів|Коростишів]]''': | 90. |} {{ПТ |оригінал1={{Абзац}}Въ семъ полку сотни не показаны, но только мѣстечка и села, а въ оныхъ Козаки, исключая сотню Бѣлоцерковскую, въ которой насчитано 1,742, между тѣмъ какъ во всѣхъ прочихъ лишь 1,293, всего же 3,035. |переклад1={{Абзац}}У цьому полку сотні не показані, але тільки містечка і села, а в них — козаки, за винятком сотні Білоцерківської, в якій нараховано 1742 осіб, тоді як в усіх інших — лише 1293; всього ж 3035. }} {{ПТ |оригінал1=<center>VІ.</center> |оригінал2=<center>'''ПОЛКЪ УМАНСКІЙ.'''</center> |оригінал3={{Абзац}}Іосифъ Глухъ Полковникъ. |переклад1=<center>VІ.</center> |переклад2=<center>'''[[w:Уманський полк|ПОЛК УМАНСЬКИЙ]].'''</center> |переклад3={{Абзац}}[[w:Йосип Глух|Йосип Глух]], Полковник. }} {|class="nice" width="100%" |- |width="49%" colspan=3| |width="3%"| |width="48%" colspan=3| |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|1.&nbsp;Сотня |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Уманская''': | Кондратъ Голикъ Сотникъ (?) 295. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|1.&nbsp;Сотня |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Уманська сотня|Уманська]]''': | [[w:Кіндрат Голик|Кіндрат Голик]], Сотник (?), 295. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|2. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Манковская''': | Гришай Бовдыръ Сотникъ 251. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|2. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Маньківська сотня|Маньківська]]''': | [[w:Гришай Бовдир|Гришай Бовдир]], Сотник, 251. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|3. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Ивангородская''': | Василь Бубликъ Сотникъ 201. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|3. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Івангородська сотня|Івангородська]]''': | [[w:Василь Бублик|Василь Бублик]], Сотник, 201. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|4. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Бузовская''': | Иванъ Черкасъ Сотникъ 171. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|4. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Бузівська сотня|Бузівська]]''': | [[w:Іван Черкас|Іван Черкас]], Сотник, 171. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|5. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Бабанская''': | Степанъ Килимей Сотникъ 198. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|5. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Бабанська сотня|Бабанська]]''': | [[w:Степан Килимей|Степан Килимей]], Сотник, 198. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|6. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Бершадская''': | Лукьянъ Кгрозденко 188. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|6. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Бершадська сотня|Бершадська]]''': | [[w:Лук'ян Ґрозденко|Лук'ян Ґрозденко]], 188. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|7. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Кутобѣевская''': | Гринець Шелестъ Сотникъ 204. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|7. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Кутобіївська сотня|Кутобіївська]]''': | [[w:Гринець Шелест|Гринець Шелест]], Сотник, 204. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|8. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Цибулевская''': | Иванъ Кгрозденко Сотникъ 226. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|8. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Цибулівська сотня|Цибулівська]]''': | [[w:Іван Ґрозденко|Іван Ґрозденко]], Сотник, 226. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|9. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Иванская''': | Минько Сотникъ 248. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|9. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Іванівська сотня|Іванівська]]''': | Минько, Сотник, 248. |} =====<center><span style='color: red'>— XIII —</span></center>===== {|class="nice" width="100%" |- |width="49%" colspan=3| |width="3%"| |width="48%" colspan=3| |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|10.&nbsp;Сотня |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Бучанская''': | Присъ Сотникъ, Олекса Асавулъ 219. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|10.&nbsp;Сотня |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Бучанська сотня|Бучанська]]''': | Прис, Сотник; Олекса, Осавул, 219. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|11.&nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Романовская''': | Гриценъ Рудый Сотникъ 239. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|11.&nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Романівська сотня|Романівська]]''': | [[w:Грицень Рудий|Грицень Рудий]], Сотникъ, 239. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|12.&nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Кислянская''': | Степанъ Мовчанъ Сотникъ 201. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|12.&nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Кислянська сотня|Кислянська]]''': | [[w:Степан Мовчан|Степан Мовчан]], Сотник, 201. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|13.&nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Соболевская''': | Андрушко Филенко Сотникъ 154. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|13.&nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Соболівська сотня|Соболівська]]''': | [[w:Андрушко Филенко|Андрушко Филенко]], Сотник, 154. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|14.&nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Ладыжинская''': | Юрко Яхненко Сотникъ 153. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|14.&nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Ладижинська сотня|Ладижинська]]''': | [[w:Юрко Яхненко|Юрко Яхненко]], Сотник, 153. |-{{СП}} |} {{ПТ |оригінал1={{Абзац}}Всѣхъ сотень 14, всѣ по мѣстностямъ, и въ нихъ 2,949. |переклад1={{Абзац}}Всіх сотень — 14, всі за місцевостями, і в них — 2,949 осіб. }} {{ПТ |оригінал1=<center>VІI.</center> |оригінал2=<center>'''ПОЛКЪ БРАСЛАВСКІЙ.'''</center> |оригінал3={{Абзац}}Данило Нечай Полковникъ. |переклад1=<center>VІI.</center> |переклад2=<center>'''[[w:Брацлавський полк|ПОЛК БРАЦЛАВСЬКИЙ]].'''</center> |переклад3={{Абзац}}[[w:Данило Нечай|Данило Нечай]], Полковник. }} {|class="nice" width="100%" |- |width="49%" colspan=3| |width="3%"| |width="48%" colspan=3| |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|1.&nbsp;Сотня |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Браславская''': | Иванъ Малченко Сотникъ (?) 219. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|1.&nbsp;Сотня |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Брацлавська сотня|Брацлавська]]''': | [[w:Іван Малченко|Іван Малченко]], Сотник (?), 219. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|2. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Райгородская''': | Степанъ Атаманенко, Сотник, 189. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|2. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Райгородська сотня|Райгородська]]''': | [[w:Степан Атаманенко|Степан Атаманенко]], Сотник, 189. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|3. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Тулчинская''': | Михайло Стороженко Сотникъ 99. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|3. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Тульчинська сотня|Тульчинська]]''': | [[w:Михайло Стороженко|Михайло Стороженко]], Сотник, 99. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|4. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Клебанская''': | Матвѣй Мотуша Сотникъ (?) 70. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|4. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Клебанська|Клебанська]]''': | [[w:Матвій Мотуша|Матвій Мотуша]], Сотник (?), 70. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|5. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Краснянская''': | Гришко Лата Сотникъ 230. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|5. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Краснянська сотня|Краснянська]]''': | [[w:Гришко Лата|Гришко Лата]], Сотник, 230. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|6. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Браиловская''': | Романъ Шпаченко Сотникъ 49. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|6. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Браїлівська сотня|Браїлівська]]''': | [[w:Роман Шпаченко|Роман Шпаченко]], Сотник, 49. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|7. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Вулшанская''': | Дмитро Мурза Сотникъ 50. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|7. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Вульшанська сотня|Вульшанська]]''': | [[w:Дмитро Мурза|Дмитро Мурза]], Сотник, 50. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|8. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Вербская''': | Хома Стрѣлець Сотникъ 40. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|8. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Вербська сотня|Вербська]]''': | [[w:Хома Стрілець|Хома Стрілець]], Сотник, 40. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|9. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Горянецкая''': | Еремѣй Сотникъ 99. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|9. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Горянецька сотня|Горянецька]]''': | Єремій, Сотник, 99. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|10. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Тимоноская''': | Михайло Махоринскій Сотникъ 110. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|10. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Тимонівська сотня|Тимонівська]]''': | [[w:Михайло Махоринський|Михайло Махоринський]], Сотник, 110. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|11. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Александровская''': | Андрей Гуминскій Сотникъ 78. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|11. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Олександрівська сотня|Олександрівська]]''': | [[w:Андрій Гуминський|Андрій Гуминський]], Сотник, 78. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|12. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Яланицкая''': | Захарій Швайковскій Сотникъ 59. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|12. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Яланицька сотня|Яланицька]]''': | [[w:Захарій Швайковський|Захарій Швайковський]], Сотник, 59. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|13. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Ямпольская''': | Иванъ Александренко Сотникъ 108. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|13. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Ямпільська сотня|Ямпільська]]''': | [[w:Іван Олександренко|Іван Олександренко]], Сотник, 108. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|14. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Шаргородская''': | Иванъ Сотникъ 60. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|14. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Шаргородська сотня|Шаргородська]]''': | Іван, Сотник, 60. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|15. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Мураховская''': | Павелъ Мисенко Сотникъ 100. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|15. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Мурахівська сотня|Мурахівська]]''': | [[w:Павло Мисенко|Павло Мисенко]], Сотник, 100. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|16. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Станиславовская''': | Василій Сотникъ 80. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|16. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Станіславівська сотня|Станіславівська]]''': | Василій, Сотник, 80. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|17. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Мястковская''': | Михайло Зеленскій Сотникъ 256. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|17. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:М'ястківська сотня|М'ястківська]]''': | [[w:Михайло Зеленський|Михайло Зеленський]], Сотник, 256. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|18. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Лучицкая''': | Юхно Сотникъ 82. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|18. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Лучицька сотня|Лучицька]]''': | Юхно, Сотник, 82. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|19. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Баглановская''': | Штепа Бѣлоченко Сотникъ 208. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|19. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Багланівська сотня|Багланівська]]''': | [[w:Штепа Білоченко|Штепа Білоченко]], Сотник, 208. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|20. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Чачалницкая''': | Андрусь Дмитренко Сотникъ 146. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|20. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Чечельницька сотня|Чечельницька]]''': | [[w:Андрусь Дмитренко|Андрусь Дмитренко]], Сотник, 146. |} =====<center><span style='color: red'>— XIV —</span></center>===== {|class="nice" width="100%" |- |width="49%" colspan=3| |width="3%"| |width="48%" colspan=3| |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|21. Сотня |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Комаргородская''': | Андрушко Порожко Сотникъ 85. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|21. Сотня |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Комаргородська сотня|Комаргородська]]''': | [[w:Андрушко Порожко|Андрушко Порожко]], Сотник, 85. |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|22. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Чернавецкая''': | Гаврило Новомѣрцій Сотникъ 196. | |style="vertical-align:top;" width="70px"|22. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''[[w:Чернавецька сотня|Чернавецька]]''': | [[w:Гаврило Новомірцій|Гаврило Новомірцій]], Сотник, 196. |} {{ПТ |оригінал1={{Абзац}} Всѣхъ сотень 22 (больше чѣмъ въ другомъ какомъ полку), изъ коихъ въ 11-ти показаны Козаки даже по селамъ, именно въ сотняхъ 2, 3, 5, 9, 10, 11, 15, 16, 17, 19, 20. Названія сотень по мѣстностямъ, а въ сотняхъ всѣхъ Козаковъ 2,662. |переклад1={{Абзац}} Всіх сотень — 22 (більше ніж в будь-якому іншому полку), з яких в 11 показані козаки навіть по селам, а саме в сотнях 2, 3, 5, 9, 10, 11, 15, 16, 17, 19, 20. Назви сотень за місцевостями, а в усіх сотнях козаків — 2662. }} {{ПТ |оригінал1=<center>VІII.</center> |оригінал2=<center>'''ПОЛКЪ КАЛНИЦКІЙ.'''</center> |оригінал3={{Абзац}}Иванъ Федоренко Полковникъ. |переклад1=<center>VІII.</center> |переклад2=<center>'''[[w:Кальницький полк|ПОЛК КАЛЬНИЦЬКИЙ]].'''</center> |переклад3={{Абзац}}[[w:Іван Федоренко|Іван Федоренко]], Полковник. }} {|class="nice" width="100%" |- |width="49%" colspan=3| |width="3%"| |width="48%" colspan=3| |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|1. Сотня |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Калницкая''': | Курило Волошинъ Сотникъ 199. | |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|2. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Животовская''': | Логвинъ Сотникъ, Филонъ Немира Судья, Василь Атаманъ, Семенъ Бузъ Сотникъ, Шимко Атаманъ, Васько Асавулъ 131. | |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|3. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Борщоговская''': | Криско Сотникъ, Фесько Редька Асавулъ 147. | |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|4. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Тетыевская''': | Фесько Фенченко Сотникъ, Стась Хоружный 79. | |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|5. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Погребыская''': | Федоръ Григоревичъ Сотникъ 175. | |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|6. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Липовецкая''': | Онисько Сотникъ 100. | |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|7. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Балабановская''': | Олексѣй Сотникъ 51. | |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|8. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Илѣнская''': | Иванъ Туровецъ Сотникъ, Василь Тупаловичъ Писарь 49. | |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|9. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Кунянская''': | Иляшъ Радуленко Сотникъ 77. | |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|10. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Рахновская''': | Павло Курбала Сотникъ 34. | |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|11. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Дашовская''': | Гришко Сурмачъ Сотникъ 40. | |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|12. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Терлецкая''': | Василь Вареница Сотникъ, Ярема Асавулъ, Юрко Атаманъ 100. | |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|13. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Жорницкая''': | Мартинъ Сотникъ 71. | |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|14. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Оментинская''': | Сергѣй Кгресько Сотникъ 30. | |-{{СП}} |style="vertical-align:top;" width="70px"|15. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Бабинская''': | Игнатъ Сотникъ, Семенъ Атаманъ, Василь Атаманъ Пишненкій 100. |} =====<center><span style='color: red'>— XV —</span></center>===== {| |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|16. Сотня |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Прилуцкая''': | Василь Антоненко Сотникъ, Петро Консинскій Писарь 100. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|17. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Вѣницкая''': | Ярема Урошивичъ Сотникъ, Марко Атаманъ 296. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|18. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Немировская''': | Лавринъ Кгерелуха Сотникъ, Никифоръ Шрамко Хоружый, Панюта Атаманъ, Василь Атаманъ, Кубаха Асавулъ, Юрко Сотникъ, Тымъ Асаулъ, Педоръ Хоружый 214. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|19. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Вороновицкая''': | Семенъ Сотникъ, Сава Сотникъ, Лахно Сотникъ 59. |} {{Абзац}}Всѣхъ 19 сотень, всѣ по мѣстностямъ, а въ нихъ 1976. <center>IX.</center> <center>'''ПОЛКЪ КІЕВСКІЙ.'''</center> {{Абзац}}Антонъ Ждановичъ Полковникъ. {{Абзац}}Иванъ Яхимовичъ Писарь Полковый. {{Абзац}}Пилипъ Скороходенко Писарь. {| |- |{{Абзац}}Иванъ Зеленскій. |rowspan=4 |[[Файл:Accolade droite.png|10пкс]] |rowspan=4 |Прочая Старшина. |- |{{Абзац}}Захарія Скорина. |- |{{Абзац}}Опанасъ Хомченко. |- |{{Абзац}}Иванъ Демиденко. |} {| |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|1. Сотня |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Кіевская''': | Григорій Пѣшченко Сотникъ 186. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|2. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Бѣлецкого''': | Самуйло Бѣлецкій Сотникъ 182. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|3. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Нагорного''': | Тишко Нагорный Сотникъ 79. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|4. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Предримирского''': | Опанасъ Предримирскій Сотникъ Печерскій (?) 70. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|5. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Васильковская''': | Микита Бутъ Сотникъ 127. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|6. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Бѣлогородская''': | Каленикъ Сотникъ 94. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|7. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Ходосовская''': | Иванъ Бармацкій Сотникъ 91. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|8. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Трипольская''': | Андрѣй Ворона Сотникъ, Андрѣй Асавулъ, Хома Атаманъ, Иванъ Писарь 171. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|9. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Обуховская''': | Яцько Красовскій Сотникъ, Чорномазъ Асавулъ, Хворостина Атаманъ, Митько Ата- |} =====<center><span style='color: red'>— XVI —</span></center>===== {| |- |style="vertical-align:top;" width="70px"| |style="vertical-align:top;" width="170px"| | манъ, Зосимъ Атаманъ, Кулага Атаманъ, Таранець Атаманъ, Иванъ Атаманъ 152. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|10. Сотня |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Преварская''': | Евхимъ Сотникъ 94. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|11. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Гостомская''': | Ермола Басаренко Сотникъ 77. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|12. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Браварская''': | Федоръ Мудвичъ Сотникъ 53. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|13. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Ясногородская''': | Трохимъ Яценко Сотникъ 87. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|14. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Макаровская''': | Григорій Петрицкій Сотникъ, Ничипоръ Преколенко Асавулъ, Андрѣй Хоружый 110. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|15. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Мотовиловская''': | Степанъ Половецъ Сотникъ, Иванъ Петрашенко Асавулъ 146. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|16. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Ворсевская''': | Иванъ Кгузь Сотникъ (?) 105. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|17. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Овруцкая''': | Ксифъ Наталчинъ Сотникъ 119. |} {{Абзац}}Всѣхъ сотень 17, изъ коихъ 2 и 3-я по Сотникамъ, а прочія по мѣстностямъ, а въ нихъ Козаковъ 1,792. <center>X.</center> <center>'''ПОЛКЪ ПЕРЕЯСЛАВСКІЙ.'''</center> {{Абзац}}Хведоръ Лобода Полковникъ. {| |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|1. Сотня |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Переяславская''': | Петро Скукъ Сотникъ (?) 224. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|2. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Романенкова''': | Андрей Романенко Сотникъ 219. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|3. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Ивана Коваленка''': | Иванъ Коваленко Сотникъ 226. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|4. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Чикмѣнева''': | Иванъ Чикмѣнь Сотникъ 250. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|5. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Оверка Сидоровича''': | Оверко Сидоровичъ Сотникъ 129. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|6. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Ивана Бабыча''': | Иванъ Бабычъ Сотникъ 201. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|7. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Яготинская''': | Стась Оброжіевичъ Сотникъ (?) 108. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|8. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Гельмязовская''': | Яцько Иляшовичъ Сотникъ (?) 130. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|9. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Березанская''': | Полуянъ Быченко Сотникъ (?) 124. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|10. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Быковская''': | Онопрѣй Величко Сотникъ (?) 141. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|11. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Воромковская''': | Богданъ Крышненко Сотникъ (?) 101. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|12. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Баришпольская''': | Антонъ Гарасименко Сотникъ (?) 196. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|13. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Баришская''': | Евсѣй Шкабура Сотникъ (?) 111. |} =====<center><span style='color: red'>— XVII —</span></center>===== {| |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|14. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Басанская''': | Тишко Смѣлый Сотникъ (?) 80. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|15. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Гоголевская''': | Василь Гоголевскій Сотникъ 166. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|16. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Козельская''': | Прокопъ Гарячка Сотникъ, Гаврило Асаулъ, Петро Атаманъ 100. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|17. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Остранская''': | Ясько Кошинъ Сотникъ (?) 110. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|18. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Заворицкая''': | Иванъ Мищенко Сотникъ (?) 110. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|19. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Муравская''': | Ничипоръ Ткаченко Сотникъ (?) 131. |} {{Абзац}}Всѣхъ сотень 19, изъ коихъ 2—6 по Сотникамъ, а прочіи по мѣстностямъ; въ 1-й и 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 18 и 19 слово «Сотникъ» не выставлено при первомъ имени; въ нихъ Козаковъ 2,851. <center>XI.</center> <center>'''ПОЛКЪ КРОПИВЕНСКІЙ.'''</center> {{Абзац}}Филонъ Джалалый Полковникъ. {| |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|1. Сотня |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Кропивенская''': | Нестеръ Морозенко Сотникъ (?) 207. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|2. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Демская''': | Демко Сотникъ 88. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|3. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Аркліевская''': | Климъ Семеновичъ Сотникъ, Огій Асавулъ 323. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|4. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Аркліевская''': | Кузьма Вергунъ Сотникъ 185. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|5. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Аркліевская''': | Иванъ Воропай Сотникъ 132. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|6. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Оржицкая''': | Матюша Сотникъ, Ясько Асаулъ 97. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|7. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Яблоновская''': | Матвѣй Федоровичъ Сотникъ 137. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|8. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Пиратинская''': | Матвѣй Федоровичъ Сотникъ 187. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|9. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|&nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; | Иванъ Миколаенко Сотникъ 119. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|10. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Чернушикнская''': | Матвѣй Довгаль Сотникъ 134. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|11. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|&nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; | Иванъ Коханъ Сотникъ, Панько Хоружый 102. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|12. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Городская''': | Мартинъ Романенко Сотникъ, Романъ Хоружый 99. |} =====<center><span style='color: red'>— XVIII —</span></center>===== {| |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|13. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Журавская''': | Федоръ Бульба Сотникъ 120. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|2. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Курѣнская''': | Тымошъ Сотникъ 80. |} {{Абзац}}Всѣхъ сотень 14, изъ коихъ Ирклѣевскихъ 3, Пирятинскихъ 2 и Чорнушинскихъ также 2: это первое явленіе, что въ одной мѣстности по нѣскольку сотень: подобное встрѣчается и въ другихъ лѣвобочныхъ полкахъ. Козаковъ въ этомъ полку 2,010. {{Абзац}}Полкъ этотъ въ послѣдствіи отошелъ къ соседнимъ, а Кропивна — мѣстечко Золотоношскаго Уѣзда, при рѣчке Кропивнѣ, въ 10 верстахъ за Золотоношей, на большой почтовой дорогѣ, съ 381 дв., въ коихъ 1,767 д. об. п., церквей 3, ярмарокъ 2 и заводъ. <center>XII.</center> <center>'''ПОЛКЪ МИРГОРОДСКІЙ.'''</center> {{Абзац}}Матвѣй Гладкій Полковникъ. {| |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|1. Сотня |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Миргородская''': | Пилипъ Манадыка Сотникъ, Холодъ Писарь 118. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|2. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Гаврила Гладченка''': | Гаврило Гладченко Сотникъ, Васько Писарь 303. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|3. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Андросова''': | Андросъ Сотникъ (?) 119. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|4. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Кирила Поновскаго''': | Кирикъ Якименко Сотникъ 159. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|5. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Краснопольская''': | Муха Сотникъ, Александеръ Писаръ 132. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|6. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Уцтивицкая''': | Василь Хмѣль Сотникъ 130. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|7. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Комышанская''': | Павелъ Григоровичъ Сотникъ, Максимъ Атаманъ, Данило Асаулъ 199. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|8. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Хорольская''': | Фесько Джука Сотникъ 165. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|9. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Лубенская''': | Павелъ Сотникъ, Иванъ Атаманъ, Ясько Асаулъ 238. |- |} =====<center><span style='color: red'>— XIX —</span></center>===== {| |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|10. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Лубенская Сельская''': | Устинъ Леценко Сотникъ 161. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|11. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Роменская''': | Василь Сотникъ, Тимко Асаулъ, Фесько Атаманъ, Юсько Атаманъ 300. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|12. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Констаниновсакая''': | Тишко Сотникъ 90. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|13. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Лохвицкая''': | Василь Зубъ Сотникъ, Игнатъ Писарь, Матвѣй Асаулъ, Никонъ Хоружый 300. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|14. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Сенчанская''': | Михайло Шипало Сотникъ 112. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|15. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Панковская''': | Фесько Чигиринъ Сотникъ 113. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|16. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Глинская''': | Демко Мартиновичъ Сотникъ, Иванъ Хоружый 80. |} {{Абзац}}Всѣхъ сотенъ 16, изъ коихъ только 2, 3 и 4 по Сотникамъ, прочія по мѣстности своей. Козаковъ въ нихъ 2,630. <center>XIII.</center> <center>'''ПОЛКЪ ПОЛТАВСКІЙ.'''</center> {{Абзац}}Мартинъ Пушкаренко Полковникъ. {| |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|1. Сотня |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Полтавская''': | Иванъ Искренко Сотникъ 258. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|2. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Петрашова Полтавская''': | Петрашъ Яковенко Сотникъ 199. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|3. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Оксютина Полтавская''': | Оксюта Сотникъ 99. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|4. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Зѣнковская''': | Жаданъ Татаринченко Сотникъ 281. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|5. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Кобеляцкая''': | Прокопъ Борковскій Сотникъ (?) 101. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|6. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Зъ Опушлое''': | Сергѣй Тепличенко Сотникъ 159. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|7. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Богацкая''': | Иванъ Гузей Сотникъ, Новицкій Атаманъ, Иванъ Атаманъ 256. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|8. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Борковская''': | Мисько Телюченко Сотникъ, Петро Хоружый 60. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|9. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Кузимѣрская''': | Трохимъ Хурсенко Сотникъ 49. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|10. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Борковская''': | Мисанъ Сотникъ 98. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|11. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Ковалевская''': | Радько Сотникъ, Микита Хоружый, Зѣнецъ Асаулъ, Пилипъ Атаманъ, Ивашко Атаманъ, Ярмошъ Атаманъ 108. |} =====<center><span style='color: red'>— XX —</span></center>===== {| |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|12. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Балаклыйская''': | Терешко Исаевичъ Сотникъ, Гаврило Писарь 123. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|13. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Лукомская''': | Андрей Елецкій Сотникъ 228. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|14. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Венрицкая''': | Захарко Остапенко Сотникъ 271. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|15. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Гадяцкая''': | Иванъ Богодунъ Сотникъ, Матвѣй Атаманъ, Лазарь Атаманъ 235. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|16. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Кнышовская одъ Гадячого''': | Иванъ Донецъ Сотникъ 85. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|17. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Подольская Гадяцкого Повѣту''': | Павелъ Макаренко Сотникъ 79. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|18. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Рашевская''': | Фесько Живко Сотникъ, Максимъ Атаманъ, Костя Атаманъ 144. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|19. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Лютенская''': | Иванъ Масченко Сотникъ 157. |} {{Абзац}}Всѣхъ сотень 19, изъ коихъ Полтавскихъ 3, Борковскихъ 2, Гадяцкихъ 2, а 2 и 3-я Полтавскія по Сотникамъ, остальныя по мѣстностямъ. Въ полку 2,441. <center>XIV.</center> <center>'''ПОЛКЪ ПРИЛУЦКІЙ.'''</center> {{Абзац}}Тимофѣй Носачъ Полковникъ. {| |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|1. Сотня |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Прилуцкая''': | Сава Кременчуцкій Сотникъ, Васько Писарь 101. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|2. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Шкуратова''': | Иванъ Шкуратовичъ Сотникъ (?) 99. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|3. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Прилуцкая''': | Омелянъ Проценко Сотникъ (?) 100. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|4. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Варвинская''': | Микита Антоненко Сотникъ (?) 100. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|5. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|&nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; | Хведько Андривичъ Сотникъ (?) 100. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|6. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Прилуцкая''': | Павелъ Терехъ Сотникъ (?) 110. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|7. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Срибранская''': | Павелъ Хведоренко Сотникъ (?) 99. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|8. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Дѣвицкая''': | Огѣй Даниловичъ Сотникъ (?) 100. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|9. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Галицкая''': | Васько Колосъ Сотникъ (?) 101. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|10. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Переволочанская''': | Иванъ Маськовичъ Сотникъ 100. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|11. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Иченская''': | Иванъ Яновичъ Сотникъ (?) 99. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|12. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|&nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; | Федоръ Грыщенко Сотникъ (?) 100. |} =====<center><span style='color: red'>— XXI —</span></center>===== {| |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|13. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Городенская''': | Остапъ Еремѣенко Сотникъ (?) 100. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|14. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Иваницкая''': | Стефанъ Гриценко Сотникъ (?) 100. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|15. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Манастырская''': | Дацько Малченко Сотникъ (?) 98. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|16. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Кариботовская''': | Дацько Малченко Сотникъ (?) 100. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|17. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Краснянская''': | Давидъ Деркачъ Сотникъ (?) 100. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|18. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Горлюнская''': | Юрко Демченко Сотникъ (?) 99. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|19. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Гужовская''': | Матвѣй Романенко Сотникъ (?) 100. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|20. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Кропивенская''': | Михайло Торлало Сотникъ (?) 100. |} {{Абзац}}Всѣхъ сотень 20, изъ коихъ Прилуцкихъ 3, Варвинскихъ 2, Иченскихъ 2, и въ 20-й отмѣччены Липовчане особо, всѣ по мѣстностямъ, кроме 2-й (вѣроятно тоже Прилуцкой) по Сотнику. Козаковъ въ полку 2,106. <center>XV.</center> <center>'''ПОЛКЪ НѢЖИНСКІЙ.'''</center> {{Абзац}}Прокопъ Шумейко Полковникъ. {| |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|1. Сотня |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Нѣжинская''': | Иванъ Дорошковскій Сотникъ (?) 99. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|2. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Нѣжинская''': | Хвесько Мринскій Сотникъ (?) 100. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|3. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Нѣжинская''': | Григорій Красножонъ Сотникъ (?) 100. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|4. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Дѣвицкая''': | Карпъ Лѣтошный Сотникъ, Омеля Асаулъ 100. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|5. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Нѣжинская''': | Иванъ Нагорный Сотникъ 99. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|6. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Кобилецкая''': | Григорій Кобылецкій Сотникъ (?) 100. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|7. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Нѣжинская''': | Иванъ Борсукъ Сотникъ (?) 99. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|8. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Нѣжинская''': | Грицько Василенко Сотникъ (?), Павелъ Хоружый 100. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|9. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Березовская''': | Яцько Хвилоненко Сотникъ (?) 95. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|10. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Носовская и Кобызкая''': | Опанасъ Едута 99. |} {{Абзац}}Всѣхъ сотень 10, изъ коихъ 6 Нѣжинскихъ (1, 2, 3, 5, 7 и 8), — явленіе необычное, а послѣдняя съ двумя названіями, но всѣ по мѣстностямъ. Козаковъ въ Нѣжинскомъ полку 991. =====<center><span style='color: red'>— XXII —</span></center>===== <center>XVI.</center> <center>'''ПОЛКЪ ЧЕРНѢГОВСКІЙ.'''</center> {{Абзац}}Мартинъ Небаба Полковникъ. {| |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|1. '''Сотня''' |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Нѣжинская''': | Мартинъ Пободайло Сотникъ, Наумъ Хоружій, Иванъ Хоружый, Прокопъ Асаулъ 410. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|2. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Борзнянская''': | Пилипъ Сотникъ 100. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|3. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Бахмацкая''': | Панько Омеляновичъ Сотникъ 99. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|4. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Батуринская''': | Степанъ Окша Сотникъ (?) 99. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|5. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Конотопская''': | Иванъ Рыбалченко Сотникъ (?) 100. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|6. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Сосницкая''': | Михайло Жураковскій Сотникъ (?) 100. |- |style="vertical-align:top;" width="70px"|7. &nbsp;&nbsp;"&nbsp;&nbsp; |style="vertical-align:top;" width="170px"|'''Ивангородинская''': | Онисько Дорошенко Сотникъ (?) 99. |} {{Абзац}}Всѣхъ сотенъ 7; по числу сотень Черниговскій и Нѣжинскій полки въ это время были самые малосотенные. Въ 1-й сотнѣ отмѣчены особо Борзенци, хотя за ней и слѣдуетъ сотня Борзнянская. Козаковъ въ немъ 1,007. {{Абзац}}И такъ всѣхъ Козаковъ въ сихъ «Реестрахъ» 37,745. {{Абзац}}Разсматривая поближе эти «Реестра всего войска Запорожскаго», видимь, что всѣхъ полковъ въ нихъ 16-ть, изъ коихъ 9 на правомъ берегу Днѣпра и 7 на лѣвом. Въ томъ и другомъ по одному такому полку, который въ послѣдующее время исчезаетъ: на правомъ это полкъ Кальницкій, на рѣкѣ Собѣ, въ Уѣздѣ Винницкомъ: спустя 4 года, при соединеніи съ Московскимъ Царствомъ, вмѣсто его явяется полкъ Винницкій; на лѣвомъ же берегу такой полкъ былъ Кропивенскій, мѣсто котораго занялъ послѣ полкъ Лубенкскій; далѣе образовались тутъ полки: Гадяцкій и за Десной Сѣверскій, смѣненный послѣ Стародубскимъ. Замѣчательно еще, что при поступленіи подъ «высокую руку» считалось всѣхь полковъ 17, т.е., появился новый полкъ «Паволоцкій» (мѣстечко Сквирскаго Уѣзда Паво- =====<center><span style='color: red'>— XXIIІ —</span></center>===== лочъ) на правобережьи Днѣпровскомъ. Въ другихъ лѣтописяхъ и сборникахъ, вмѣсто полка Прилуцкаго, показывается въ эту пору (1649 — 1650 и далѣе) полкъ Острянскій, или же оба вмѣстѣ. Малочисленность сотень и, стало быть, и Козаковъ въ полкахъ Нѣжинскомъ и Черниговскомъ, кажется, можно объяснить тѣмь, что въ это время не вся еще Сѣвера прониклась было духомъ Козачества; въ послѣдствіи же, какъ извѣстно, эти полки были одни изъ самыхъ многочисленныхъ. {{Абзац}}Пространство, обнимаемое сими 16-тью полками, составляло владѣніе довольно огромное: съ запада рѣки Горынь съ Случью и Днѣстръ до впаднія въ него Егорлика, съ сѣвера Припеть, Днѣпръ у впаденія въ него Ипути. Десна и Сеймъ у устья Клевани, съ востока верхнее теченіе рѣкъ Сейма, Сулы, Псела и Ворсклы, а съ юга вершины Ингула, Ингульца, Тилигула и Куялника по устье Егорлика. И это только благодаря умѣренности еще Запорожскаго Вождя и его Южнорусскаго народа. Имѣлось, конечно, большее въ виду при такомъ необыкновенномъ успѣхѣ борьбы съ непріятелемъ, но на первый разъ и этого было довольно: «Est vi.tus licitis abslinuisse bonis». Этотъ новый властитель, признававшій подручничество свое Королю Польскому по договору, въ сущности былъ самобытный и сильный властитель, по тому что онъ располагалъ не одними лишь реестровыми воителями, но, какъ показалъ опытъ, силою всего своего народа, который, какъ замѣчаетъ Самовидецъ, «послышавши о знесеню войскъ Коронныхъ и Гетьмановъ, заразъ почали ся купити въ полки, не только тіи, але хто и нигды (никогда) Козацтва не зналъ... по розныхъ городахъ, розойшовшися, Полковникове Сотниковъ собѣ постановляли». И точно, когда произошелъ большой ропотъ при составленіи «Реестровъ», въ которые, не смортя на опредѣленное число, каждый изъ воевавшихъ желалъ быть внесеннымъ, Гетьманъ утѣшалъ не попавшихъ въ оные тѣмъ, что не въ однихъ только «Реестрахъ» Козацтво: «А на що жъ =====<center><span style='color: red'>— XXIV —</span></center>===== у насъ охочекомонство? Туды кожному дорога — своя воля.» Этѣхъ же охочихъ комонниковъ бывало во время войны во сто разъ болѣе реестровиковъ, и они-то составляли въ существѣ могущество Козацкое, одерживали побѣды, пополняя сами себя изъ себя же. По этому ни мало не удивительно показаніе, какъ своихъ, такъ и чужихъ, лѣтописцевъ объ Аттилиныхъ и Батыевыхъ полчищахъ Хмельницкаго въ борьбѣ съ Ляхами: «Воинства же Козацкого нихто изчести не можетъ», говорить одна Малорусская лѣтопись (Запорож. Старина, части 1-й т. ІІ-й, стр. 22 и слѣд.): «сколько бо конныхъ, столько и пѣшихъ, и сколько на Украинѣ въ Малороссіи людей, столько и Козаковъ. Речеть только на охотника региментъ держащій — абіе сколько треба воинства соберется. Не требе нуждою собирати, яко по иныхъ чужеземныхъ странахъ творять; не требе великого найму обѣщавати: речеть старшій слово — абіе войска числомъ аки трава будеть». А Очевидецъ, исчисливши полки, бывшіе у Хмельницкаго, продолжаетъ такъ: «Тіи усѣ полки были при Гетману Хмельницкому, въ которыхъ незличоная личба (число) войска была; бо иншій полкъ мѣлъ Козацтва тысячъ больше двадцяти; бо що село, то Сотникъ, а иная сотня мѣла люду тысячу. Такъ усе, що живо поднялося въ Козацтво, же заледво знайшолъ въ якомъ селѣ такого человѣка, жебы не имѣлъ альбо самъ, альбо сынъ, до войска ити, а ежели самъ не здужалъ, то слугу парубка посылалъ: а иные, колько ихъ было, всѣ ишли зъ двора, только одного зоставали, же трудно было въ наймитахъ... же наветь (даже) где въ городахъ были и права Магдебурскіе, и присяглые Буймистрове и Райцы (Совѣтники), свои уряды покидали, бороды голили (брили) и до того войска ишли; бо тіи собѣ зневагу (неуваженіе) держали, которые бы зъ бородою неголеною (небритою) въ войску зоставали» (стр. 14). Отсюда очевидно, на сколько справедливо мнѣніе тѣхъ, кто смотритъ на Козаковъ, какъ «на воинское братство (дружину), стремившееся подчинить себѣ все населеніе Малороссіи». Стало быть, вся =====<center><span style='color: red'>— XXV —</span></center>===== Малороссія, по ихъ мнѣнію, стараласъ подчинить сама же себѣ же: нелѣпость до осязанія! А все отъ заморскаго взгляда на дружину, которую нужно непремѣнно отыскать и у насъ, во что бы то ни стало, для объясненія того, что не поддается объясненію нашихъ исторіографовъ на свою руку. Но, оставляя въ сторонѣ такіе геніяльные взгляды на Козачество, спросимъ: Что же дивнаго, если къ Вождю такого воинственнаго народа въ ту пору отъ всѣхъ четырехъ сторонъ шли «послове» съ привѣтствіями и поминками? «Такъ заразъ по усѣхъ земляхъ слава Козацкая и Хмельницкаго пойшла, же Монархи разные отзывалися съ пріязню и подарки присылали», каковы: «послове отъ Короля Венгерского, Его Царского Величества зъ Москвы, одъ Господарей Волошскихъ (Валашскаго и Молдавскаго), зъ великими подарками начали приходити» (стр. 13). Какъ обыкновенно бываетъ въ подобномъ случаѣ, поздоравители, вмѣстѣ съ тѣмъ, предлагали поздравляемому не только благопожеланія своихъ «Потентатовъ», но и покровительство, сводившееся въ концѣ концовъ на поступленіе въ то же подданство. Но Гетьманъ Козацкій былъ сколько счастливый полководецъ, столько же и прозорливый политикъ: онъ зналъ и видѣлъ, что, для успѣха въ равной, а и того болѣе въ неравной, борьбѣ, необходимы добрыя отношенія къ своимъ сосѣдямъ, и по тому старался «выходить съ ними на политикѣ», т.е., не отчуждать ихъ отъ себя высокомѣріемъ, но и не подавать несбыточныхъ надеждъ, а между тѣмъ выжидать, что покажутъ обстоятельства, и по нимъ уже направлять свои шаги къ выяснившейся цѣли. Что при заключеніи Зборовскаго доовора Хмелницкій не помышлялъ еще ни о какомъ покровительствѣ чужесторннемъ, въ этомъ служить лучшимъ доказательствомъ его образъ дѣйствія во время военныхъ дѣйствій и самыя статьи договора, въ которыхъ ничего особеннаго не предлагалось въ отличіе прежнихъ Козацкихъ предложеній: не было ничего, что бы прямо направлено на гибель Рѣчи Посполитой, или для =====<center><span style='color: red'>— XXVI —</span></center>===== отдѣленія отъ нея, образованія самобытнаго существованія, о коемъ, по самому географическому положенію, не могло быть и мысли у такого дальновиднаго политика, каковъ былъ, по признанію всѣхъ современниковъ и самыхъ даже злѣйшихъ враговъ его, Козацкій Гетьманъ, но все клонилось въ этой мировой сдѣдкѣ единственно къ тому, «жебы только при стародавнихъ вольностяхъ своихъ Козацкихъ зоставали» (Самовидецъ, стр. 13). На это указываютъ и самыя слова въ заглавіи «Реестровъ», въ коихъ читаемъ: «Вольности wé (ведлугъ) Ег҃. Кр҃. Ми҃. и Рѣчи Посполитой здавна наданые Войску Запорозкому и теперь аппробование». Онъ полагалъ, что въ желаніи его оставаться въ соединеніи съ Польскимъ Государствомъ, самъ Король сего Государства, обязанный содѣйствію представителей Козацкихъ на избирательномъ сеймѣ въ Варшавѣ даже самою Польскою Короною, станетъ содѣйствовать Гетьману Украинскаго народа достигнуть этой цѣли, что и доказалъ Янъ Казимиръ самымъ дѣломъ, заступаясъ сильно за свой договоръ съ Козаками передъ Польской Шляхтой, и слышать не хотѣвшей о соглашеніи съ «подлыми хлопами». Въ такихъ благонамѣренныхъ видахъ Вождъ Южной Руси склонялъ даже Московскаго Государя искать Польскаго Престола по кончинѣ Владислава IV-го, расчитывая, что съ помощію единокровныхъ и единовѣрныхъ, легче будеть управиться съ безпокойною Шляхтой, уже тогда забиравшей въ свои руки все управленіе Рѣчи Посполитой. Къ счастью нашему, Ляцкая пыха и слѣпота осуетили доброе намѣреніе Хмельницкаго: Шляхта не одобрила Збровскаго договора, какъ договора хлопскаго, договора съ хлопами вельможныхъ пановъ Рѣчи Посполитой, и по тому предстояла новая война: которая вскорѣ и открылась и которая, разубѣдивъ доблестнаго Гетьмана въ возможности образумить Ляховъ и согласить ихъ на мирную жизнь соединившихся силою обстоятельствъ нѣкогда съ ними, какъ равныхъ съ равными и вольныхъ съ вольными, обратили его взоры туда, куда и слѣдовало по всему обратиться, если онъ =====<center><span style='color: red'>— XXVII —</span></center>===== желалъ поднятому имъ дѣлу и народу истиннаго добра и благихъ во всемъ будущемъ дней и лѣтъ, что, какъ извѣстно, и совершилось на вѣчно памятной Козацкой Радѣ въ Переяславлѣ, 8-го Генваря, 1654 года, соединившей въ одно цѣлое две важнѣйшія части Руси, бывшія (и нажившія въ эту пору кое-что и не къ лицу себѣ) цѣлыя столѣтія до того разрозненными, жившія долгое время особенною жизнію, но не прожившія своего родоваго происхожденія, не забывшія, что онѣ обѣ кость отъ костей и плоть отъ плоти единой, живутъ и движутся однимъ и тѣмъ же духомъ. Это событіе было рѣшительнымъ переворотомъ въ бытіи нашей Руси, переворотомъ равного которому важностью послѣдствій напрасно искали бы мы въ дотолѣшней ея жизни, и вмѣстѣ съ тѣмъ безвозвратный поворотъ къ лучшей жизни въ образѣ огромнаго, могущесвеннаго и величественнаго Всерусскаго Государства; для Польши же, до того времени сильнѣйшей Средне-Европейской Державы, наступило съ той поры склоненіе дней ея къ западу. Теперь уже самые Польскіе писатели нерѣдко проговариваются, что главной виной паденія ихъ Королевства были Козаки, именно: отриновеніе предложенія Козацкаго Вождя жить впредъ общею братскою жизнью. Такъ-то справедливо замѣмено еще древними: «Dum privatae utilitati consulitur, commodum universum perditur». А Польская Шляхта, извѣстно, только о себѣ одной думала, о своемъ благѣ, а по тому и пожала въ послѣдствіи, что посѣяла: «Quisque suae vitae semina jacta metet». Жаловаться на другихъ, сосѣдей и несосѣдей, не слѣдуетъ: напрасно обвинять въ коварствѣ, недобросовѣстности знаемыхъ и незнаемыхъ, если сами мы недобросовѣстно жили и живемъ. Впрочемъ, всегда «eventus stultorum magister». {{Абзац}}Обращаюсь къ нѣкоторымъ частностямъ, предлагаемымъ «Реестрами». Въ числѣ Генеральной Старшины читаемъ: «Іоаннъ Осафиевичъ Писаръ Войсковый». Это не кто иной, какъ тотъ же «Писарь Войсковый», что писалъ и подписался подъ самыми «Реестра»: «Joan Wyhowski Pisarz =====<center><span style='color: red'>— XXVIII —</span></center>===== Jego Kr҃. Ms҃c. Zaporozkiego»; только тутъ онъ не выставилъ своей фамиліи, а лишъ имя и отчество. Стало быть Выговскій былъ собственно ополячившійся Русинъ-шляхтичъ, по тому такъ скоро и легко разстался съ Ляхами и присталъ къ своимъ, у коихъ, при своихъ отличныхъ дарованіяхъ, легко было ему возвыситься. {{Абзац}}Разсматривая далѣе особенности «Реестровъ», я теперъ остановлюсь только на нѣсколькихъ, такъ называемыхъ, выпуклыхъ по чему либо, оставляя прочее до иного времени себѣ и другимъ. Тутъ прежде всего проситься Петръ Дорошенко, въ послѣдствіи славный Заднѣпровскій Гетьманъ. Онъ поименованъ, въ Чегиринскомъ Полку и Чегиринской сотнѣ, между другими такъ: «Петро Дорошенко Писарь Гарматный (Пушкарскій)». Другой же Дорошенко простой Козакъ, въ Корсунскомъ Полку и Корсунской Сотнѣ. Равно тутъ же Степанъ Дорошенко, Каневскаго полка сотни Кулагиной Ярошъ Дорошенко, Уманскаго полка Соболёвской сотни Стецько Дорошенко. Въ нѣкоторыхъ Полкахъ тоже встрѣчаются Дорошенки, на прим., въ Погребской сотнѣ Калницкаго полка, Кіевскаго полка сотень Трипольской и Гостимской, даже въ сотняхъ полковъ лѣваго Заднѣпрія: Переяславскаго полка въ сотняхъ Ирклѣевской и Яблоновской, Миргородскаго Панковской. Полтавскаго Зиньковской и Борковской, Прилуцкаго Дѣвицкой, Нѣжинскаго полка и сотни, Черниговскаго полка и сотни, и даже Ивангородской Сотникъ Онисько Дорошенко. Конечно, всѣ они были лишь однофамильцы, не болѣе, какъ Иваненки, Θедоренки, Семененки, по Ивану, Θедору, Семену и т.д. Полагаю, что первый изъ всѣхъ, упомянутыхъ тутъ Дорошенковъ былъ именно послѣ Гетьманомъ, тѣмъ болѣе, чото онъ вскорѣ является въ высшихъ Козацкихъ урядахъ, на примѣръ: 1656 года уже Прилуцкимь Полковникомъ. {{Абзац}}Съ послѣднимъ же Петромъ Дорошенкомъ въ Корсунскомъ полку, въ сотняхъ Корсунской и Горкушиной, запи- =====<center><span style='color: red'>— XXIX —</span></center>===== санъ и Грицько Гуляницкій, бывшій вскорѣ при Хмельницкомъ Судьей, посыланный имъ къ Царю еще въ Октябрѣ (9) этого года (1649 г.) съ предложеніемъ, что теперъ-то удобнѣе, чѣмъ когда, отнять у Полякомъ Смоленскъ и Бѣлоруссію, «за помочью нашою». Извѣстно, что совмѣстное дѣйствіе возможно было бы подъ условіемъ только соединенія Малороссіи съ Москвою навсегда. Гуляницкій тайну эту вскорѣ, проступившись передъ Гетьманомъ въ возбужденіи Козаковъ, недовольныхъ Зборовскимъ соглашеніемъ; и осужденный къ казни, но спасшійся бѣгствомъ въ Молдавію, а оттуда въ Польщу, выдалъ Полякамъ, и потомъ всегда держался противной стороны при Гетьманахъ Виговскомъ, Брюховецкомъ и Дорошенку. Родственниковъ или однофамильцевъ Гуляницкаго было въ другихъ сотняхъ нѣсколько человѣкъ, именно: въ Корсунской же сотнѣ сряду еще Гуляницкихъ: три Ивана, Климъ, Данило, Хома и Васько, два въ сотнѣ Горкушиной: Квѣтка и Яцько Гуляницкіе, да въ Бѣлоцерковскомъ села Карабчеева Семенъ Гуляницкій, въ Кіевскомъ Сотни Бѣлецкаго Гарасимъ, Макаровской Андрей Гуляницкіе, и въ лѣвобережныхъ: Переяславскомъ полку Воронковской сотни иной Семенъ Гуляницкій. {{Абзац}}Другой сподвижникъ неустрашимого Дорошенка, навсегда связавшій свое имя съ нимъ въ народной памяти, былъ Козакъ Сагайдачный, замыкавшій въ одномъ походѣ отрядъ своего Гетьмана: <center> {| |- |«А позаду Сагайдачный, |- |Що промѣнявъ женку |- |На тютюнъ да люльку, |- |Необачный (неосмотрительный)!» |} </center> {{Абзац}}Одинъ изъ Сагайдачныхъ записанъ въ «Реестрахъ» Чегиринскаго полка Остаповской сотни Семенъ Сагайдачный, Корсунскаго полка сотни Демка Якимовича, Иванъ Сагайдачный; другой Уманскаго полка сотни Ладыженской =====<center><span style='color: red'>— XXX —</span></center>===== Жаданъ Сагайдачный, Браславскаго сотни Райгородской Васько Сагайдачный, Кальницкаго сотни Немировской Иванъ Сагайдачный, да въ сотняхъ на лѣвой сторонѣ Днѣпра нѣсколько Сагайдачныхъ: Миргородскаго полка Камышанской сотны, Полтавскаго Богацкой и Черниговскаго Черниговской. Который изъ нихъ былъ именно забубуннымъ сподвижникомъ неугомоннаго предводителя храбрыхъ Козаковъ, шедшаго всегда въ челѣ ихъ: <center> {| |- |«Попереду Дорошенко, |- |Веде своє войско, |- |Веде Запорозьке, |- |Хорошенько,» |} </center> трудно навѣрное сказать, но позволительно, кажется, догадываться, что то былъ именно одинъ изъ сихъ «реестровиковъ». {{Абзац}}Въ «Реестрахъ» записанъ также «реестровикомъ» Корсунскаго полка и сотни Иванъ Золотаренко, любимый шуринъ Хмельницкаго, славный Козакъ и даже Наказный Гетьманъ при жизни еще самого Богдана, во время похода Козацкаго войска, соединенно съ Московскимъ. въ Бѣлоруссію, убитый измѣннически при проходѣ чрезъ Старый Быховъ органистомъ, выстрѣлившимъ въ него съ колокольни, и отправленный оттуда для погребенія въ родный городъ свой, Корсунь. {{Абзац}} Упоминается также въ «Реестрахъ» Козакомъ еще Лавринъ Ханенко. Это былъ младшій братъ извѣстнаго Михайла Ханенка, счастливаго соперника Дорошенка въ Заднѣпровскомъ Гетьманствѣ (по р. Случъ), обыкновенно названнаго Гетьманомъ Уманскимъ, и Многогрѣшному (на лѣвомъ берегу Днѣпра), Гетьману Батуринскому. Послѣ многолѣтнихъ треволненій, Уманскій Гетьманъ явился наконецъ въ Переяславль, сдалъ свою и бунчукъ Гетьману Самуй- =====<center><span style='color: red'>— XXXI —</span></center>===== ловичу, которому Заднѣпровье болѣе, или менѣе, уже передавалось, присягнулъ и получилъ себѣ въ награду, какъ Полковникъ, въ управленіе Уманскій полкъ (7-го Марта, 1674 года). Лишившись въ Заднѣпрьѣ нѣкоторыхъ имѣній, полученныхъ отъ Поляковъ, онъ былъ вознагражденъ за нихъ новыми, которыя и перешли, по смерти его, не оставившаго своего потомства, къ братьмъ его, въ томъ числѣ и къ Лаврентью, внукъ котораго, отъ старшаго сына его, Данила, Николай Даниловичъ прославился въ послѣдсвіи какъ Генеральный Хоружій (ум. 1760). Онъ оставилъ послѣ себя, такъ называемый, «Діаріушъ или Журналъ», бывши еще «Войсковой Канцеляріи Старшимъ Канцеляристомъ», изданный мною въ 1-й книгѣ «Чтеній въ Императорскомъ Обществѣ Исторіи и Древностей Россійскихъ» 1858 г., Отд. V. {{Абзац}}Другой соперникъ Дорошенка былъ Суховѣй, Гетьманъ при содѣйствіи Крымскаго Хана изъ Писарей Запорожскихъ. Не знаю, онъ ли записанъ въ это время реестровымъ Козельской сотни Переяславскаго полка по имени Иванъ Суховій, или это былъ родственникъ его, а, пожалуй, и однофамилецъ. Въ томъ же полку стони Бабича записанъ реестровымъ Васько Цюцюра, вѣроятно, отецъ Тимоθѣя Цюцюры, бывшаго, во время замѣшательствъ послѣ Богдана Хмельницкаго, Полковникомъ Переяславскимъ, тоже стремившимся стать Гетьманомъ. {{Абзац}}Въ Торчицѣ Бѣлоцерковскаго полка показанъ реестровымъ Козакомъ Лавринъ Кочубей. Спрашивается: родня ли это извѣстнаго Василья Леонтьевича Кочубея, замученаго съ Искрой Мазепой, или же только однофамилецъ, такой же выходецъ Татарскій, какъ и дѣдъ Генерального Судьи (съ 1694 года)? При Дорошенкѣ, окружившемъ было Польскій станъ подъ Подгайцами своимъ 104-тысячнымъ войскомъ такъ тѣсно, что приходилось помышлять либо о сдачѣ головой непріятелю, либо же о голодной смерти, такъ какъ не было никакой надежды на спасеніе оружіемъ, вдругъ =====<center><span style='color: red'>— XXXIІ —</span></center>===== прискакалъ къ Козакамъ вѣстнкъ, Мурза Уметъ Кочуба, съ донисеніемъ къ Хану о вторженіи въ безоружный Крымъ безстрашнаго Запорожскаго Кошеваго Сѣрка, и требовалъ скораго возвращенія туда Татаръ, для спасенія ихъ женъ, дѣтей и т.д., что и выручило Поляковъ изъ бѣды на приличныхъ мирныхъ условіяхъ. Имя этого Мурзы, конечно, подтверждаетъ происхожденіе теперешнихъ Кочубеевъ изъ Татарскаго Крыма. Впрочемъ, въ Лютенской сотнѣ Полтавскаго полка поименованъ Адрѣй Кочуба. {{Абзац}}Въ Прилуцкомъ полку сотни Проценка числится въ эту пору реестровымъ Козакомъ Лазарь Горленко, бывшій въ послѣдствіи Полковникомъ этого полку и доносившій, вмѣстѣ съ другими, на Гетьмана Самуйловича въ Москвѣ, но былъ выданъ послѣднему Царемъ, заключенъ въ темницу и т.д. Сынъ его, Дмитрій, тоже Прилуцкій Полковникъ, былъ замѣшанъ въ дѣлѣ Мазепы, какъ зятъ его, возвратился потомъ, просидѣлъ въ Москвѣ 16 лѣтъ, и только при Аннѣ Ивановнѣ отпущенъ на родину. Съ Лазаремъ тамъ же поименнованъ Яцько Горленко, но чѣмъ онъ былъ потомъ, мнѣ не извѣстно. {{Абзац}}Въ Кіевскомъ полку въ сотнѣ Макаровской показанъ реестровымъ «Савка Тупталенко», бывшій послѣ Сотникомъ въ этой сотнѣ: онь-то отецъ Святителя Димитрія Ростовскаго. {{Абзац}}Современникъ и губитель Кочубеевъ, какъ извѣстно былъ Гетьманъ Иванъ Степановичъ Мазепа. Доселѣ писатели разнорѣчатъ объ его происхожденіи, считая одни Мазепу Ляхомъ, другіе Козакомъ, третьи же тѣмъ, или другимъ, но съ оттѣнкомъ: «Ляхъ окозачевшійся», «Козакъ оляшившійся». Что Мазема фамилія Козацкая на правомъ Заднѣпровьѣ, доказательствомъ тому, во первыхъ: нѣсколько Козаковъ Мазепъ, внесенныхъ уже въ «Реестра» Хмельницкаго, каковы: 1) Черкаскаго полку сотни Лазаря Петровича Васько Мазепа, и тутъ же сотни Домонтовской Сер- =====<center><span style='color: red'>— XXXIII —</span></center>===== гѣй Мазепенко; 2) полку и сотни Бѣлоцерковскихъ Миронъ Мазепа; 3) Уманскаго полку сотни Романовской Максимъ Мазепа; 4) Кальницкаго полку сотни Оментовской просто Мазепа; а за Днѣпромъ въ Полтавскомъ полку и сотнѣ Василь Мазепа, Мирогородскомъ сотни Краснопольской тоже просто Мазепа; во вторыхъ, есть селеніе тамъ же Мазепинци, конечно, по родоначальнику Мазепѣ такъ названное, какъ Соколинци, Турковици, Савиници, Попковци, Ивановци, Иськовци и т.п., по Соколу, Турку, Савѣ, Попку, Ивану, Иську. Селеніе Мазепенци Кіевсковй Губерніи близь Бѣлой Церкви. Одна изъ Малороссійскихъ лѣтописей (Самовидца) прямо говоритъ, что Мазепа родомъ изъ окрестностей Бѣлоцерковскихъ, гдѣ село Мазепинци и по «Реестрамъ» Козакъ Миронъ Мазепа: «Того жъ року (1687) въ Іюлѣ мѣсяцѣ, войско постановило Гетьманомъ Асаула Войскового Ивана Мазепу, роду шляхетского, Повѣту Бѣлоцерковского старожитной шляхты Украинской и у войску значной» (стр.78). А современникъ и землякъ Мазепы, славный Θеофанъ Прокоповичъ, родомъ Кіевлянинъ, воспитанникъ Кіевской Академіи, Учитель и Ректоръ ея, безъ дальняго говоритъ (въ своей Исторіи Петра Великаго, гл. IV, стр. 156), что «Мазепа, служившій въ юномъ возрастѣ въ Польскихъ дворахъ и оттуда безчестно выгнанный, былъ уроженецъ Малороссійскій». Показаніе Θеофана согласно съ показаніемъ и другого современника Мазепина, который долженъ былъ хорошо знать Козацкаго Гетьмана: это Генералъ Гордонъ, который полагаетъ, что Мазепа былъ родомъ изъ упомянутаго выше села Мазепинець, стало быть, изъ окрестностей Бѣлоцерковскихъ. Позднѣйшія Малороссійскія записки (на прим., Шафонскаго и др.) не противорѣчатъ этимъ показаніямъ современниковъ и земляковъ Мазепы. Пребываніе же его въ «Польскихъ дворахъ» и любовныя похожденія могли подать поводъ позднѣйшимъ писателямъ (Голикову, Симонвскому, Конискому и Французамъ: Вольтеру, Леклерку и Лесюру) считать его Полякомъ, по однимъ родившимся въ Польшѣ, а по другимъ =====<center><span style='color: red'>— XXXIV —</span></center>===== изъ фамиліи Литовской. Ясно, по тому, что онъ былъ Русскій шляхтичъ, стариннаго и довольно численнаго рода, долго жившій съ Поляками на Волыни, Подолѣ и даже въ самомъ, пожалуй, Королевствѣ (при дворѣ Яна Казимира), гдѣ и успѣлъ усвоитъ себѣ современное образованіе, лоскъ тогдашней свѣтскости и Езуитскіе пріемы. Игуменство матери его (Маріи) въ Кіевскомъ дѣвичьемъ монастырѣ, а также и замужество сестеръ его, одной за Обидовскимъ, другой за Мировичемъ (Янели, уменьшительное по Польски отъ Яны, Іоанны, какъ Янка (Анка) въ Русскомъ отъ Анна), послѣ же за Войнаровскимъ, не противорѣчатъ нашему предположенію. Что Мазепа, «Царя одступивъ, захотѣвши самъ на столицѣ царствовати», по словамъ Думы, дѣло понятное: «въ семьѣ не безъ урода», но за то уроду и юродивая память, такъ какъ «Emitur sola virtute potestas atque memoria bona»; а это по тому, что «Virtus omnibus rebus anteit». Стало быть, очень естественно, ежели «fama et via pari passu ambulant», если посѣянное пожинаютъ. {{Абзац}}Слѣдовало бы, въ заключеніе, обратиться мнѣ еще къ самымъ именамъ и прозваніямъ внесенныхъ въ «Реестра», которыя представляютъ собою богатый предметъ для разныхъ историческихъ, филологическихъ и этнографическихъ соображеній и выводовъ, но это увлекло бы меня въ дальняя и дальняя: на сей разъ довольно будетъ и сказаннаго мною о «Реестрахъ Запорожскаго Войска» въ первую пору появленія знаменитаго его и всего Южнорусскаго народа Вождя и Освободителя «изъ неволи Египецкой Ляцкой»... <dd style="text-align:right">'''О. Бодянскій.'''</dd> {| |- |{{Абзац}}<small>12 Декабря,</small> |- |{{Абзац}}<small>1874 года.</small> |} ==Кінець== <center><span style='color: red'>— 335 —</span></center> <center> ====[[Реєстр Війська Запорозького 1649/Сотня Конотопська|СОТНЯ КОНОТОПСКАЯ]]==== </center> {{Абзац}}Иванъ Рибалченко, Марко Рибалченко, Хома Скуйбѣдинъ зять, Семенъ Денисченко, Павлюкъ Гриценко, Иванъ Зажирайло, Трохимъ Тарасенко, Васько Горбачъ, Гарасимъ Панченко, Иванъ Базавлученко, Семенъ Михайловичъ, Савка Хведоренко, Андрѣй Шевлюшенко, Ярошъ Пашенко, Кирикъ Опанасенко, Семенъ Озерянский, Хведоръ Бутъ, Олешко Козаченко, Харко Сонченко, Андрѣй Костырченко, Ярема Лихосавенко, Дмитро Проценко, Иванъ Калачникъ, Иванъ Поповский, Мисько Тимончинъ, Онисько Пилипець, Грицько Тяжкохлѣбъ, Кондратъ Карика, Иванъ Борисенко, Васько Кучура, Лесько Микитенко, Мисько Березюченко, Иванъ Хоменко, Хвесько Счербашинъ, Илко Кононенко, Хведоръ Нѣжинець, Иванъ Клименко, Грицько Шостакъ, Фесько Стеценко, Яковъ Рапотенко, Яцько Вакуленко, Юрко Стрѣлець, Иванъ Скиба, Іосько Чопенко, Омелько Гавриленко, Иванъ Зелезняченко, Лесько Русаченко, Зѣнець Дмитренко, Фесько Слѣпый, Дмитро Середенко, Грицько Ивахновъ зять, Хилко Сагайдаченко, Васько Швець, Фесько Волынець, Грицько Хоменко, Левко Уласенко, Иванъ Чорнышъ, Захарко Гарасименко, Игнатъ Киселенко, Яцько Пузикъ, Тимошъ Карпенко, Васько Бѣлоцерковець, Васько Сучка, Мисько Хоменко, Олекса Котляръ, Иванъ Лонченко, Ярошъ Губка, Илля Яременко, Остапъ Бѣлоцерковець, Грицько Коркачъ, Грицько Гарбузенко, Яцько Тимченко, Фесько Отурченко, Олихвѣръ Коваленко, Василь Рева, Степань Чорнопылка, Степанъ Донець, Андрѣй Донченко, Иванъ Петренко, Данило Чорный, Дацько Асавуленко, Данило Тонкий, Иванъ Петренко, Стецько Серга, Гарасимъ Коваль, Иванъ Дитенко, Михайло Голубенко, Костюкъ Расченко, Васько Стромило, Иванъ Матвѣенко, Иванъ, Розбейко, Тимошъ Кузменко, Яцько Миджуля, Ярема Стеценко, Хвесь- <center><span style='color: red'>— 336 —</span></center> ко Жидовчинъ, Никонъ Яременко, Василь Гриценко, Климъ Федченко, Иванъ Лясченко, Иванъ Іонашко. <center> ====[[Реєстр Війська Запорозького 1649/Сотня Сосницька|СОТНЯ СОСНИЦКАЯ]]==== </center> {{Абзац}}Михайло Жураковский, Грицько Борсукъ, Стецько Марцовый, Васько Ковпакь, Иванъ Красовский, Мартинъ Яцьковичъ, Грицько Кабанъ, Яцько Дрикга, Васько Коломыйченко, Семенъ Цилюрикъ, Шимко Веселовский, Ясько Костырь, Лукянъ Палченко, Илля Десченко, Петро Карабаненко, Федоръ Булава, Грицько Карабаненко, Прокопъ Ковпаковъ сынъ, Иванъ Тимошенко, Грицько Василенко, Левко Билавченко, Павло Волошинъ, Васько Брага, Иванъ Любарець, Василь Кондратенко, Сенко Поповичъ, Семенъ Ручка, Опанасъ Тертинникъ, Мисько Заколодный, Карпъ Ворбицкий, Супрунъ Гайдученко, Гарасимъ Корова, Кузьма Бутенко, Павелъ Андрѣевичъ, Дмитро Остапенко, Андрѣй Волоховченко, Остапъ Дмитренко, Хведоръ Шапка, Симонъ Антоненко, Тимошъ Зорка, Марко Иваненко, Карпъ Гриценко, Пилипь Беззубенко, Гордый Василенко, Иванъ Василенко, Онисько Максименко, Илляшъ Ясченко, Семенъ Сапаръ, Савка Дмитренко, Петруша Тимковичъ, Лукянъ Погорѣлый, Степенъ Деревяченко, Фесько Бѣлоцерковець, Романъ Скабаленко, Юрко Проценко, Андрушко Евтушенко, Карпъ Жлуктенко, Тимошъ Федоренко, Яковъ Коханенко, Павло Товстый, Стецько Захаряшовъ брать, Иванъ Семеновъ сынъ, Евтухъ Кузменко, Гаврило Мамченко, Ницько Деркаченко, Семенъ Сидоренко, Олексѣй Марченко, Гаврило Залузченко, Яцько Морозъ, Сидоръ Цилюрикъ, Романъ Олешковичъ, Максимъ Стелмаховичъ, Данило Киняченко, Грицько Емченко, Гринько Железнякъ, Грицько Душенко, Хвесько Чорный, Яцько Коваленко, Карпъ Шекула, Левко Редька, Климъ Счербина, Лукянъ Павленко, Кондратъ Куценко, Павелъ Онасченко, Савка Лукашенко, Хведоръ Видукъ, Матвѣй Поташникъ, Радько Савусченко, Максимъ Дерченко, Грицько Михайленко, Лесько Столяренко, Михайло Каневченко, Грицько Коваленко, Василь Омеляненко, Иванъ Голубеня, Петро Голубеня, Іосько Матюшенко, Тарасъ Мартиненко, Лавринъ Усенко, Васько Коткоченко. <center> ====[[Реєстр Війська Запорозького 1649/Сотня Івангородська|СОТНЯ ИВАНГОРОДСКАЯ]]==== </center> {{Абзац}}Онисько Дорошенко, Василь Тупчанко, Костюкъ Косчемаръ, Тарасъ Макаренко, Василь Хоменко, Кузьма Ничипоренко, Омелянъ <center><span style='color: red'>— 337 —</span></center> Матюшенко, Степанъ Болоховець, Тишко Сененко, Андрушко Хоменко, Данило Пилипенко, Макаръ Просченко, Грицько Бутъ, Васько Куриленко, Карпъ Иваненко, Жданъ Каневецъ, Юлко Фистовець, Курило Жданенко, Пасько Вюнникъ, Васько Болоховченко, Грицько Савченко, Фалко Шубанько, Трохимъ Счербиненко, Гаврилъ Гриневичъ, Іосько Брага, Процикъ Залозненко, Васько Высоколѣненко, Васько Шимоненко, Трохимъ Каневець, Мартинъ Вакуленко, Андрушко Шахворостенко, Яцько Гнилорибенко, Андрушко Куценко, Мартинъ Ничипоренко, Фома Малый, Огий Домашенко, Павелъ Балмачовский, Иванъ Кононенко, Васько Наливайко, Ярошко Гапоненко, Семенъ Наливайченко, Васько Петренко, Лесько Радиминский, Семенъ Романенко, Степанъ Радиминский, Ясько Радиминский, Иванъ Барсченко, Иванъ Рихликъ, Протасъ Шекеренко, Савка Молодый, Тимошъ Васченко, Яцько Лобаченко, Костюкъ Радиленский, Исай Гриценко, Гриць Цѣлуйченко, Демко Белоновичъ, Якимъ Перетятко, Грицько Сажченко, Олекса Лукяновичъ, Степанъ Скочко, Левко Зѣнченко, Грицько Закорка, Хвесько Сумъ, Юрко Романенко, Тарасъ Особинко, Васько Довгаль, Игнатъ Молодый, Матюша Онбицкий, Хвесько Шаповаленко, Стецько Животовченко, Каленикъ Романенко, Кушнеренко Семенъ, Гарасимъ Переяславець, Овдѣй Колотъ, Тарасъ Омылець, Яцько Лещенко, Якубъ Онбиский, Крисько Петренко, Грицько Переяславець, Павелъ Донець, Иванъ Сугаченко, Нестеръ Бобренко, Супрунъ Федоровичъ, Василь Довгаленко, Грицько Негреба, Данило Опанасенко, Тишко Колопинко, Иванъ Сыченко, Васько Чупиря, Оцрий Ясченко, Евхимъ Имхаровичъ, Иванъ Звѣрченко, Иванъ Павленко, Грицько Ключка, Семенъ Ярмаченко, Мисько Гнилорибенко. {{Абзац}}Według woli y postanowenia z Jego Kr. M. Panom moim miłosciwym pod Zborowem do tych rejestrow peczęć woyskową przycisnowszy ręką się swą własną podpisał {{Абзац}}'''Bohdan Chmielnicky''' Hetman z wojskiem Jego Kr. Mści Zaporoskim. {{Абзац}}'''Jvan Wyhowski''' Pisarz Woyska J-e Kr. Mśc. Zaporozkiego. {{Абзац}}'''Богданъ Хмельницкий''' Гетманъ Войска Его Кр. Мл҃сти　Запорозкого рука власна. == Примітки == <small>{{Примітки}}</small> </div> == Посилання == * [http://resource.history.org.ua/item/0006231 ''Реестра всего Войска Запорожского послѣ Зборовскаго договора с королемъ Польскимъ Яномъ Казимиромъ составленные 1649 года, октября 16 дня''] / Изданные по подлиннику О.М.Бодянскимъ. [Чтенія въ Императорскомъ Обществѣ Исторіи и Древсностей Россійскихъ при Московскомъ Университетѣ 1874 г. кн.2 и 3-я.] — Москва: Изданіе Императорскаго Общества Исторіи и Древностей Российскіхъ при Московскомъ Университетѣ, 1875. == Авторські права == * '''Оригінал:''' {{PD-JapanGov}} * '''Переклад:''' [[Користувач:Alex K]] {{Cc-by-sa-2.1-jp}} gz44aww38l0nspww3ozdioxy2178iie 0 7948 468519 243642 2022-08-28T14:19:30Z LehBot 11101 LintErrors/obsolete-tag wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = Мартин Боруля | автор = Іван Карпенко-Карий | секція = Дія перша | попередня = | наступна = [[../Дія друга|Дія друга]] | примітки = }} {{c|<small>Кімната в хаті Мартина Борулі. Двері прямо і другі з правого боку. Грубка з лежанкою. Дерев’яні стільці, канапка і стіл, покритий білою скатеркою.</small>}} == {{c|<small><i>ЯВА І</i></small>}} == {{c|<small>За столом сидять Трандалєв, а з бокових дверей виходить Боруля з бумагою в руках.</small>}} <p>Б о р у л я. Нате, читайте! (Дає бумагу). Читайте відціля. <p>Т р а н д а л є в (чита). По выслушании всех вышеизложенных обстоятельств и на основании представленных документов Дворянское депутатское собрание определяет: Мартына, Геннадиева сына, внука Матвея Карлова, правнука Гервасия Протасьева, Борулю з сыном Степаном, согласно 61 ст[атьи] IX тома Свода законов о состояниях, издания 1857 года сопричислить к дворянскому его роду, признанно йому в дворянском достоинстве, по определению сего собрания, состоявшемуся 14 декабря 1801 года, со внесением во 2-ю часть дворянской родословной книги и дело сие с копиями, как настоящего определения, так равно и определения от 14-го декабря 1801 года представить на утверждение в Правительствующий Сенат, по Департаменту Герольдии. <p>М а р т и н. О!. Виходить, я — не бидло і син мій — не теля!. І щоб після цього Мартин Боруля, уродзоний шляхтич, записаний во 2-ю часть дворянської родословної книги, подарував якому-небудь приймаку Красовському свою обіду? Та скоріще у мене на лисині виросте таке волосся, як у їжака, ніж я йому подарую. <p>Т р а н д а л є в. Так, виходить, візьмемо на апеляцію? <p>М а р т и н (б’є кулаком по столу). На апеляцію! Безпремінно на апеляцію! Що то за суд такий, що признав обіду обоюдною?. Я вас питаю: яка тут обоюдна обіда? Він каже на мене — бидло, а я мовчи? Він кричить на сина, на чиновника земського суда — теля, а я мовчи? Мовчи, коли дворянина так лають? То що ж би я був тоді за дворянин? Ну, і я сказав йому: свиня, безштанько, приймак!. Але яка ж це обоюдна обіда? <p>Т р а н д а л є в. Стривайте, не гарячіться! Будем апелювать. <p>М а р т и н. Апелювать! <p>Т р а н д а л є в. А за вивод подамо встрєчний іск. <p>М а р т и н. А коли треба, то й поперечний! <p>Т р а н д а л є в. Поперечних не полагається. Ви заспокойтесь, уголовна палата одмінить рішеніє — ми виграємо діло. Когда я був ще фотографом, то для практики вів діло Горбенка з Щербиною, таке саме діло, як ваше, тілько там не словесная була між ними обіда, а кулачная. Щербина, знаєте, схопив Горбенка за чуба і так ним мотнув кругом себе, що і сам не вдержався на ногах — упав! А магістрат признав, що драка була обоюдна. В рішенії сказано було: «Хотя Щербина, взяв Горбенка за волоса, обвел его вокруг себя, причем в руках остался значительный пучок волос, имеющийся при деле как вещественное доказательство; но, принимая во внимание, что при этом действии, тяжестью тела Горбенка и сам Щербина был повергнут на землю, то признать обіду обоюдною»!. Це було перве моє діло, я апелював, і уголовна палата одмшила… І по вашему ділу одмінить — не журіться… Ітак, виходить, по ділу об обіді апеляція? <p>М а р т и н. Апеляція! Та таку апеляцію напишіть, щоб у Красовського у носі закрутило, щоб йому свербіло!. Я грошей не пожалію, аби мені Красовського у острог посадить. <p>Т р а н д а л є в. О, не я буду, — ми йому докажемо! Всі ходи знаю, вже мені прошеній не вернуть за нехворменноє написаніє, ні! Як напишу, то прямо точная копія з форми — усе по пунктах. <p>М а р т и н. І скажіть, що буде коштувать? <p>Т р а н д а л є в. Стрічний іск… і апеляція… (Набік.) Як би не продешевить! (До Мартина.) Щоб і для вас не було обідно… з бумагою… Сто рублів, а непредвідєнниє расходи на ваш кошт. <p>М а р т и н. Дам сто двадцять! Тілько ж і накрутіть йому; щоб нюхав, чхав, щоб… Усі закони виставте! <p>{{c|<small>Входе Омелько.</small>}} <p>О м е л ь к о. Коні їх готові, фурман послав мене сказать, що той… <p>М а р т и н. Скажи там, щоб дали на дорогу дві мірки вівса, — ну, чого очі вивалив? <p>О м е л ь к о (іде). Ніколи він тобі не дасть договорить. (Пішов.) <p>Т р а н д а л є в. Я б вам і не казав… знаю, що від вас будлі-коли получиш… та… здержався… <p>М а р т и н. Гроші? За цим діло не стане — я зараз! (Пішов у бокові двері.) == {{c|<small><i>ЯВА II</i></small>}} == <p>Т р а н д а л є в (сам). Добре діло це повіренничество, єй-богу! Другого такого прибильного не знайдеш. А поки-то я на цей шлях вибрався, то чим не був? Був і писарем в пітейній конторі, був обер-об’їждчиком, був прикащиком по економіях, держав биржу в городі, служив у маклера, — скрізь важко! І роботи до біса, і користі мало, а тілько схибив дерощот, і бігай, шукай місця… Зробився я сам хазяїном: купив машину, одкрив фотографію… Хліб не важкий, і на первих порах копійчина гарна стала перепадать; коли ж і тут біда: усі патрети виходили без очей! Приняв я у компанію лабаранта Плащинського, і як ми не билися — не виходять очі. Усе як слід, а очей нема… Плащинський і очі добре од руки навчився робить, а діло не пішло. Скасував я свою фотографію і взявся за повіренничество — пішло як по маслу. От і тепер: діло Борулі веду протій Красовського, а діло Красовського протів Борулі. їздю на своїх конях по просителях, — і коней годують, і мене годують, і фурмана годують, і платять!. Наберу діл доволі, приїду в город, піду до столоначальника, до того-таки самого, щ,о й діла послі буде рішать, і він мені напише, що треба, а я тілько підпишу, якщо маю довіренность, а ні, то однесу підписать просителю. Апеляцію треба — так саме: той же, що рішав діло, і апеляцію напише, а коли діло замисловате — вдаришся до секретаря. Мало чим дорожче заплатиш. Нарешті: чи виграв, чи програв, а грошики дай! Живи — не тужи! Все одно що лікар: чи вилічив, чи залічив — плати! <p>{{c|<small>Входе Мартин.</small>}} <p>М а р т и н (дає гроші). Я вже на вас покладаю всі свої надії. <p>Т р а н д а л є в. Не турбуйтесь — докажемо! Ну, прощайте. <p>{{c|<small>Чоломкаються і цілуються.</small>}} <p>Якщо буде нове діло, то дайте звістку, я приїду; а може, и сам заверну. (Пішов.) == {{c|<small><i>ЯВА III</i></small>}} == {{c|<small>Мартин, а потім Степан.</small>}} <p>М а р т и н. Діловий чоловік! Нема розумнішої служби, як гражданська! Здається, якби мене опреділив був покійний папінька на гражданську, то вийшов би первий чиновник! Коли ж покійний і не думав про це — все дбав про хазяйство. Пасіка, чумачка голову йому заморочили, а тепер другий світ настав: треба чина, дворянства; а поки-то вилізеш в люде, станеш на дворянську ногу, то багато клопоту! От сина опреділив у земський суд, та ще мало знає, не натерся, а, бог дасть, натреться, тоді повіреного не треба — самі всі іски поведем! Коли б ще дочку пристроїть за благородного чоловіка. Щось Степан мені казав про одного чиновника… Треба з ним побалакать. <p>{{c|<small>Входе Степан.</small>}} <p>С т е п а н. Я вже зібрався, папінька, в дорогу. <p>М а р т и н. От зараз коні запряжуть, та й з богом! (У двері.) Омелько! Запрягай коней, та натачанку підмазать не забудь! Я хотів з тобою ще побалакать про того… як його? От що був у нас з тобою на масниці… А, дай бог пам’ять… чиновник. На гитарі добре грає. <p>С т е п а н. Націєвський. <p>М а р т и н. Еге-ге! Націєвський! Ти, здається, казав, що йому Марися уподобалась? <p>С т е п а н. Він питав мене, чи багато за нею приданого дасте, то, певно, уподобалась. <p>М а р т и н. А він же сам має який чин чи так ще — канцелярист? <p>С т е п а н. Ні, він уже губернський секретар. <p>М а р т и н. О, чин має немалий! <p>С т е п а н. Давно веде ісходящу. <p>М а р т и н. Ісходящу? А що то за штука та ісходяща? <p>С т е п а н. Така книга. Через його руки всі бумаги ісходять: він їх і в розносні записує і печата пакети. Без нього ні одна бумага не вийде з ратуші. <p>М а р т и н. Виходить, важна птиця. <p>С т е п а н. Скоро і вступающі йому поручать. <p>М а р т и н. Вступающі?! <p>С т е п а н. Тоді вже всі бумаги і в ратушу, і з ратуші будуть іти через його руки. <p>М а р т и н. Яка ж це должность? <p>С т е п а н. Регістратор. <p>М а р т и н. Губерський секретар, ще й регістратор!. Якраз для нашої Марисі жених, а за придане нехай не турбується. Скажи, щоб приїздив. Коли хоче, то нехай на наших же конях і приїде, я його і звідціля одвезу в город на своїх. Побалакай з ним… так, знаєш, політичне, і, коли тепер не приїде, то напиши мені, що скаже. <p>{{c|<small>Входе Марися.</small>}} <p>М а р и с я. Тату, Степане, ідіть: мати кличуть! <p>М а р т и н. Марисю, скілько раз я вже тобі приказував, не кажи так по-мужичи: мамо, тато. А ти все по-свойому… Ти цими словами, мов батогом, по уху мене хльоскаєш. <p>М а р и с я. Ну, а як же? Я забуваю. <p>М а р т и н. Он як Степан каже: папінька, мамінька… <p>С т е п а н. Або: папаша, мамаша. <p>М а р т и н. Ілі: папаша, мамаша… треба так казать, як дворянські діти кажуть. <p>М а р и с я. Я так і не вимовлю. <p>М а р т и н. Привчайся: ти на такій линії. (До Степана.) Ходім! (Обніма його за стан.) Канцелярист! <p>{{c|<small>Пішли.</small>}} == {{c|<small><i>ЯВА IV</i></small>}} == {{c|<small>Марися, а потім Микола.</small>}} <p>М а р и с я (одна). І що це з батьком сталось, все переначують! Папінька… Мамінька… Аж чудно! Папаша… Мамаша… ще чудніще! Ха-ха-ха! Не можу я так балакать. <p>{{c|<small>Входе Микола.</small>}} <p>А ти чого притисся? <p>М и к о л а. Хіба не можна? <p>М а р и с я. Та нема часу й побалакать з тобою: Степана виряджаємо в город. А я люблю з тобою сидіть і розмовлять так, щоб нам ніхто не заважав і ніхто нас не бачив. <p>М и к о л а. А мені вже обридло ждать і ховаться од людей. Сьогодня скажу своєму батькові, щоб побалакав з твоїм, а після провід і поженимся. Чи так, Марисю? <p>М а р и с я. Авжеж так, чого ще ждать? <p>М и к о л а. Поклич мені Степана, я хотів з ним побалакать. <p>М а р и с я. Зараз. <p>М и к о л а. А йому сказать? <p>М а р и с я. З якої речі? <p>М и к о л а. А щоб на весілля приїхав. <p>М а р и с я. Поспіємо ще. (Іде.) <p>М и к о л а (оглядається). Марисю! <p>М а р и с я. Чого? <p>М и к о л а (підходе). Не будеш сердиться, я тебе поцілую? <p>М а р и с я. Ну, мерщій! <p>{{c|<small>Микола цілує її раз, хоче ще, Марися одводить його.</small>}} <p>Годі! (На відході.) А то ти до весілля націлуєшся, а послі обридну. (Пішла.) == {{c|<small><i>ЯBA V</i></small>}} == {{c|<small>Микола, а потім Степан.</small>}} <p>М и к о л а (один). І ніколи більше разу не хоче, тілько оскому наб’є!. Стривай же, я женюсь. Завтра батько побалакають з дядьком Мартином, а через два тижні Марися буде моя жінка! Жінка моя!. Тілько подумать — та й гарно, а як оженюсь? О Мариночко моя кохана, ти, моє сонечко, і світиш мені, і грієш мене. <p>{{c|<small>Входе Степан.</small>}} <p>Здрастуй, Степане! <p>{{c|<small>Чоломкаються.</small>}} <p>Сьогодня вже й їдеш? Т до нас не зайшов. Може, гордуєш? <p>С т е п а н. Та знаєш, не через те, щоб там що… а від того, що… той… якось часу не було — короткий отпуск. Непремений засідатель одпустив мене на малий срок з родителями повидаться… А тут бумаги про дворянство… то все з папінькою читали… А ти ж як поживаєш? <p>М и к о л а. Нам що? Вдень наробишся, а ввечері, разом з соловейком, щебечемо по садках!. От у вас, мабуть, скучно там у городі? <p>С т е п а н. Чого нам скучать? У нас є біліярд, бульвар чудесний, панночок скілько хочеш: у неділю бульвар ними цвіте, мов маком всіяний… А то збереться компанія, та поїдемо на Сугаклей, варимо кашу, ловимо рибу, печеруємо раки ілі запиваємо трехпробною і співаємо крамбамбулі! <p>М и к о л а. Що ж то: трехпробная і крамбамбулі? <p>Степан. Ха-ха-ха! Трехпробная — водка, а крамбамбулі — романс! І скучать немає часу: у нас щодня бумаг приносять з пошти по мішку… <p>М и к о л а. Що ж ви з ними робите? <p>Степан. Записуємо у діжурну, а потім у вступающу, списуємо копії. <p>М и к о л а. Навіщо ж то? <p>С т е п а н. А які є бумаги? Ай-ай-ай! Особливо як заведеться пререканіє: кому діло треба зробить. Тут один другого бриє так… що аж пальці знать!. Наш секретар пише: <p>«Прошу не вдаваться в излишнюю, обременительную, безполезную и для времени разорительную переписку, ибо 215, 216 и 217 ст[атьи] XV тома II части издания 1857 года поучают, как следует сие дело направить…» А нам знову отвичають: «Если категорически вныкнуть в указанные статьи, то оные к делу не относятся, ибо…» Чудесно! <p>М и к о л а. Ти їх, як молитви, знаєш… <p>С т е п а н. Напам’ять заучую. Мені Антон Спиридоновнч совітують виучувать бумаги напам’ять. Він тоже виучував, а тепер столоначальником по уголовній часті. <p>М и к о л а. Ну, як собі хочеш, а я б скорій рови копав, ніж таку роботу робить. <p>С т е п а н. Да, ето правда—важко… Умственная робота — висшого порядка предмет! Я, брат, зразу аж плакав, як определили мене в казначейство. Дали мені, знаєш, якусь відомость: одні графки та цифри. Очі розбіглися — не знаю, котру поставив, котру ставить: проминув одну графіку, всунув цифру — не туди, нагородив харків-макогоників і заморочився так, що замість пісошниці взяв чорнильницю і покропив відомость. Злякався, щоб не прив’язали до столу, та й утік… А.потім определили мене у земський суд. Тут зовсім другі діла… Два годи писав присяжні листи та всякі копії, а тепер і сочиняемо… <p>М и к о л а. До чого ж ти там дослужишся? <p>С т е п а н. Столоначальником буду, а потім, може, й секретарем, чин дадуть, женюся на багатій… <p>М и к о л а. Так. А мені скучно за тобою: умісті вчились у отця Ксенофонта, умісті й науку скінчили, та й розійшлися! Пам’ятаєш, як на гречку отець Ксенофонт нас становив за те, що не вивчили дев’ятого псалма? А ми повтікали додому й поховалися у бур’янах, а Марися нам їсти носила… Сміха! == {{c|<small><i>ЯВА VI</i></small>}} == {{c|<small>Ті ж і Мартин.</small>}} <p>М а р т и н. Ну, сину, поснідаєш, та й з богом в путь! Уже коні готові, щоб сьогодня за сонця в город поспів, бо завтра і на службу треба, — це не то, що воза підмазувать або воли на пашу гнать, там діла поважній. (До Миколи.) А ти, хлопче, все батькові воли пасеш? <p>М и к о л а. Пасу. Не всім же, дядюшка Мартин, і в чиновники йти… <p>М а р т и н. Правда, правда! Не всякий може діло розуміть… Кому до волів, кому до бумаг — така жеч… <p>М и к о л а (подає Степанові руку). Ну, прощай, брат, благополучної тобі дороги. <p>С т е п а н. Спасибі. <p>М и к о л а. Прощайте, дядюшка Мартин. <p>М а р т и н. Іди здоров! (Микола пішов.) Чого він до тебе в’язне, які ви товариші? Мало чого, що з одного села, що однолітки, та у кожного з вас інша дорога! Ти, сину, не дружи з нерівнею, краще з вищими, ніж з нижчими. Яка тобі компанія Микола? Мужик — одно слово, а ти на такій линії, трешся між людьми інчого коліна… Може, бог дасть, і столоначальником будеш або й письмоводителем у станового — це не то, що «цоб, половий!.», «цабе, перістий!», а піт йому ллє, а пил принада на лице, і смуги по всій тварі, та дьогтьом смердить від нього, як від мазниці, а у тебе друга линія! Одно те, що не сьогодня-завтра утвердять в дворянстві, та от тобі й чин на той рік дадуть; атестат з уездного училища нужен, казав мені секретар, то ми достанемо; а друге, хоч би й зараз: глянь на себе і глянь на Миколу. То таки мужик репаний, а ти канцелярист!. Так-то!. Ну, а як будеш колежеський регістратор, то тобі й мундир який полагається, і кокарда? <p>С т е п а н. Аякже. Воротник, вишитий по чорному бархату золотом, застібається в один борт на дев’ять пугвиць! <p>М а р т и н. От бач! Де ж йому рівняться? Коли б, господи, тілько утвердили у дворянстві мерщій. Ти кажеш, що Каєтан Іванович завіря, що коли вже депутатське собраніє признало, то й сенат признає. <p>С т е п а н. Каєтан Іванович казав мені: поклонись батькові і скажи, що от-от буде не доказующий, а настоящий дворянин, тепер безпремінно утвердять, бо діло в сенаті вже шостий місяць!. <p>М а р т и н. Треба йому четвертей п’ять вівса послать. Там як побачиш Каєтана Івановича, нагадай йому про мендаль, він вже знає. Скажи: папінька просили за мендаль. Не забудь. <p>С т е п а н. Добре, не забуду. <p>М а р т и н. Іди ж снідай, а я дещо звелю Омелькові. <p>{{c|<small>Степан пішов.</small>}} == {{c|<small><i>ЯВА VII</i></small>}} == {{c|<small>Мартин, а потім Омелько.</small>}} <p>М а р т и н (один). Ну, тепер вже все одно що й дворянин! Треба тілько дворянські порядки позаводить… Вирядю Степана і приймусь за дворянські порядки. (У двері.) Омелько, Омелько!. (До себе.) Хоч і коштує багато, та зате ж порівняюся з Красовським. <p>{{c|<small>Входе Омелько.</small>}} <p>Ти б надів чоботи. <p>О м е л ь к о. На біса я їх буду таскать у дорогу та ще й у будень, добре і в постолах. <p>М а р т и н. Що ти тямиш, гаво! Повезеш у город канцелярського — і в постолах! <p>О м е л ь к о. Хіба я його буду везти? Коні повезуть. А я сяду на повозку, ноги в сіно засуну, те мені й байдуже. <p>М а р т и н. Не базікай! Надінь, кажу тобі, чоботи! <p>О м е л ь к о. Та що ж мене там танцювать заставлятимуть, чи що? <p>М а р т и н. Роби, що велять! Візьми рядно велике квітчасте та гарненько закрий сіно, щоб панич у реп’яхи не вбрався. <p>О м е л ь к о. Який панич?. Хіба Красовського панич поїде з нами? <p>М а р т и н. Сто чортів тобі в потилицю! Наш панич, Степан Мартинович! Подавись ти своїм Красовським… Степан Мартинович — такий самий панич! <p>О м е л ь к о. Степан?! Давно ж його призвели, хазяїн? <p>М а р т и н. От я як трісну тебе в пику твою репану, то ти не тілько Степана Мартиновича будеш паничем величать, та й мене не хазяїном, а паном зватимеш. <p>О м е л ь к о. Та за що ж биться? Панич — то й панич, пан — то й пан! Хіба мені язик одпаде, коли я вас буду паном величать? Про мене, мені однаково. Звелите, то й юнкером вас зватиму. <p>М а р т и н. Та одшукай ще, там, у коморі, був вандальський дзвінок, і причепи під дугу. <p>О м е л ь к о. Добре, пане. <p>М а р т и н. Ти яких коней запріг? <p>О м е л ь к о. Лиску, Красавку і Блоху. <p>М а р т и н. Ну й не ірод ти? Всі три з лошатами, а у Блохи аж двоє… Панича везе в город тройкою з дзвінком, і ззаду табун лошат буде бігти? Зараз мені перепряжи! <p>О м е л ь к о. Та хіба я знав, що його призвели! Яких же запрягти, бо знову не вгодю, то до вечера буду запрягать та випрягать… <p>М а р т и н. Кулката в корінь. Зозулю і Карякошку на пристяжку. Іди мерщій! <p>О м е л ь к о (про себе). Поки був чоловіком — і не вередував, а паном зробили — чорт тепер на нього й потрапе. (Пішов.) == {{c|<small><i>ЯВА VIII</i></small>}} == {{c|<small>Мартин, а потім Степан і Палажка.</small>}} <p>М а р т и н (один). Поки-то ще люде навикнуть, як величать! Воно й самому наче трохи чудно: то було «Мартин, дядьку Мартине», а тепер — пан!. Нічого, призвичаяться! <p>{{c|<small>Входять Степан і Палажка.</small>}} <p>П а л а ж к а. Гляди ж мені сорочок, платків, щоб не порозкрадали. Там я тобі вирізала три пари нових онучок і все поскладала як слід. <p>М а р т и н. Яка це в тебе шинеля? Я ж тобі казав: зроби таку, як у столоначальника. <p>С т е п а н. Сукна не стало на дармовіса. <p>М а р т и н. На ж тобі грошей і безпремінно зроби дармовіса (дає), та купи самуваря, чаю, сахарю і… кофію і пришлеш з Омельком. А там, що останеться, візьмеш собі: може, рукавички купиш… Дивись, як люде, так і ти. Та чоботи чисть раз у раз, щоб блищали, як у засідателя; одежа — перве діло. Та ще не забудь про те, що я тобі казав: нехай приїздить хоч і на наших конях — я його і назад одішлю. <p>П а л а ж к а. Хто? <p>М а р т и н. А, послі! Як приїде, тоді побачиш. Присядьмо ж на дорогу, так годиться. Я на неділю пришлю Каєтану Івановичу вівса і сіна, а ти, Стьопа, нагадай йому про мендаль… <p>{{c|<small>Входе Омелько, в чоботях і в дранім кобеняку.</small>}} <p>О м е л ь к о. Та йдіть, бо Кулкат не стоїть, аж ляга. <p>М а р т и н. Ти б ще мішок драний надів на голову. Він там осоромить панича! Надінь мені добрий кобеняк! <p>О м е л ь к о. Та ви ж за кобеняк нічого не казали, а тілько за чоботи! (Набік.) От наказаніє господнє з таким паном: звелів надіть чоботи, а чіпляється за кобеняка. (Пішов.) <p>М а р т и н. Ну, тепер з богом! (Встає.) Прощай. (Цілує Степана.) Слухай старших, виписуй почерка, завчай бумаги напам’ять… трись, трись меж людьми — і з тебе будуть люде! <p>П а л а ж к а. Здоров’я бережи, шануйся, сину. (Цілує його.) Молися богу по книжці. <p>С т е п а н. Прощайте, папінька! Прощайте, мамінька!! <p>М а р т и н. Кланяйся ж там Каєтану Івановичу, Свириду Петровичу… <p>{{c|<small>Виходять.</small>}} <p>{{c|<small>Завіса.</small>}} [[Категорія:Мартин Боруля]] kfpova2xtklv60m4z4c626twvp1vtdr 469374 468519 2022-08-29T11:15:45Z LehBot 11101 -- wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = Мартин Боруля | автор = Іван Карпенко-Карий | секція = Дія перша | попередня = | наступна = [[../Дія друга|Дія друга]] | примітки = }} {{c|<small>Кімната в хаті Мартина Борулі. Двері прямо і другі з правого боку. Грубка з лежанкою. Дерев’яні стільці, канапка і стіл, покритий білою скатеркою.</small>}} == {{c|<small><i>ЯВА І</i></small>}} == {{c|<small>За столом сидять Трандалєв, а з бокових дверей виходить Боруля з бумагою в руках.</small>}} Б о р у л я. Нате, читайте! (Дає бумагу). Читайте відціля. Т р а н д а л є в (чита). По выслушании всех вышеизложенных обстоятельств и на основании представленных документов Дворянское депутатское собрание определяет: Мартына, Геннадиева сына, внука Матвея Карлова, правнука Гервасия Протасьева, Борулю з сыном Степаном, согласно 61 ст[атьи] IX тома Свода законов о состояниях, издания 1857 года сопричислить к дворянскому его роду, признанно йому в дворянском достоинстве, по определению сего собрания, состоявшемуся 14 декабря 1801 года, со внесением во 2-ю часть дворянской родословной книги и дело сие с копиями, как настоящего определения, так равно и определения от 14-го декабря 1801 года представить на утверждение в Правительствующий Сенат, по Департаменту Герольдии. М а р т и н. О!. Виходить, я — не бидло і син мій — не теля!. І щоб після цього Мартин Боруля, уродзоний шляхтич, записаний во 2-ю часть дворянської родословної книги, подарував якому-небудь приймаку Красовському свою обіду? Та скоріще у мене на лисині виросте таке волосся, як у їжака, ніж я йому подарую. Т р а н д а л є в. Так, виходить, візьмемо на апеляцію? М а р т и н (б’є кулаком по столу). На апеляцію! Безпремінно на апеляцію! Що то за суд такий, що признав обіду обоюдною?. Я вас питаю: яка тут обоюдна обіда? Він каже на мене — бидло, а я мовчи? Він кричить на сина, на чиновника земського суда — теля, а я мовчи? Мовчи, коли дворянина так лають? То що ж би я був тоді за дворянин? Ну, і я сказав йому: свиня, безштанько, приймак!. Але яка ж це обоюдна обіда? Т р а н д а л є в. Стривайте, не гарячіться! Будем апелювать. М а р т и н. Апелювать! Т р а н д а л є в. А за вивод подамо встрєчний іск. М а р т и н. А коли треба, то й поперечний! Т р а н д а л є в. Поперечних не полагається. Ви заспокойтесь, уголовна палата одмінить рішеніє — ми виграємо діло. Когда я був ще фотографом, то для практики вів діло Горбенка з Щербиною, таке саме діло, як ваше, тілько там не словесная була між ними обіда, а кулачная. Щербина, знаєте, схопив Горбенка за чуба і так ним мотнув кругом себе, що і сам не вдержався на ногах — упав! А магістрат признав, що драка була обоюдна. В рішенії сказано було: «Хотя Щербина, взяв Горбенка за волоса, обвел его вокруг себя, причем в руках остался значительный пучок волос, имеющийся при деле как вещественное доказательство; но, принимая во внимание, что при этом действии, тяжестью тела Горбенка и сам Щербина был повергнут на землю, то признать обіду обоюдною»!. Це було перве моє діло, я апелював, і уголовна палата одмшила… І по вашему ділу одмінить — не журіться… Ітак, виходить, по ділу об обіді апеляція? М а р т и н. Апеляція! Та таку апеляцію напишіть, щоб у Красовського у носі закрутило, щоб йому свербіло!. Я грошей не пожалію, аби мені Красовського у острог посадить. Т р а н д а л є в. О, не я буду, — ми йому докажемо! Всі ходи знаю, вже мені прошеній не вернуть за нехворменноє написаніє, ні! Як напишу, то прямо точная копія з форми — усе по пунктах. М а р т и н. І скажіть, що буде коштувать? Т р а н д а л є в. Стрічний іск… і апеляція… (Набік.) Як би не продешевить! (До Мартина.) Щоб і для вас не було обідно… з бумагою… Сто рублів, а непредвідєнниє расходи на ваш кошт. М а р т и н. Дам сто двадцять! Тілько ж і накрутіть йому; щоб нюхав, чхав, щоб… Усі закони виставте! {{c|<small>Входе Омелько.</small>}} О м е л ь к о. Коні їх готові, фурман послав мене сказать, що той… М а р т и н. Скажи там, щоб дали на дорогу дві мірки вівса, — ну, чого очі вивалив? О м е л ь к о (іде). Ніколи він тобі не дасть договорить. (Пішов.) Т р а н д а л є в. Я б вам і не казав… знаю, що від вас будлі-коли получиш… та… здержався… М а р т и н. Гроші? За цим діло не стане — я зараз! (Пішов у бокові двері.) == {{c|<small><i>ЯВА II</i></small>}} == Т р а н д а л є в (сам). Добре діло це повіренничество, єй-богу! Другого такого прибильного не знайдеш. А поки-то я на цей шлях вибрався, то чим не був? Був і писарем в пітейній конторі, був обер-об’їждчиком, був прикащиком по економіях, держав биржу в городі, служив у маклера, — скрізь важко! І роботи до біса, і користі мало, а тілько схибив дерощот, і бігай, шукай місця… Зробився я сам хазяїном: купив машину, одкрив фотографію… Хліб не важкий, і на первих порах копійчина гарна стала перепадать; коли ж і тут біда: усі патрети виходили без очей! Приняв я у компанію лабаранта Плащинського, і як ми не билися — не виходять очі. Усе як слід, а очей нема… Плащинський і очі добре од руки навчився робить, а діло не пішло. Скасував я свою фотографію і взявся за повіренничество — пішло як по маслу. От і тепер: діло Борулі веду протій Красовського, а діло Красовського протів Борулі. їздю на своїх конях по просителях, — і коней годують, і мене годують, і фурмана годують, і платять!. Наберу діл доволі, приїду в город, піду до столоначальника, до того-таки самого, щ,о й діла послі буде рішать, і він мені напише, що треба, а я тілько підпишу, якщо маю довіренность, а ні, то однесу підписать просителю. Апеляцію треба — так саме: той же, що рішав діло, і апеляцію напише, а коли діло замисловате — вдаришся до секретаря. Мало чим дорожче заплатиш. Нарешті: чи виграв, чи програв, а грошики дай! Живи — не тужи! Все одно що лікар: чи вилічив, чи залічив — плати! {{c|<small>Входе Мартин.</small>}} М а р т и н (дає гроші). Я вже на вас покладаю всі свої надії. Т р а н д а л є в. Не турбуйтесь — докажемо! Ну, прощайте. {{c|<small>Чоломкаються і цілуються.</small>}} Якщо буде нове діло, то дайте звістку, я приїду; а може, и сам заверну. (Пішов.) == {{c|<small><i>ЯВА III</i></small>}} == {{c|<small>Мартин, а потім Степан.</small>}} М а р т и н. Діловий чоловік! Нема розумнішої служби, як гражданська! Здається, якби мене опреділив був покійний папінька на гражданську, то вийшов би первий чиновник! Коли ж покійний і не думав про це — все дбав про хазяйство. Пасіка, чумачка голову йому заморочили, а тепер другий світ настав: треба чина, дворянства; а поки-то вилізеш в люде, станеш на дворянську ногу, то багато клопоту! От сина опреділив у земський суд, та ще мало знає, не натерся, а, бог дасть, натреться, тоді повіреного не треба — самі всі іски поведем! Коли б ще дочку пристроїть за благородного чоловіка. Щось Степан мені казав про одного чиновника… Треба з ним побалакать. {{c|<small>Входе Степан.</small>}} С т е п а н. Я вже зібрався, папінька, в дорогу. М а р т и н. От зараз коні запряжуть, та й з богом! (У двері.) Омелько! Запрягай коней, та натачанку підмазать не забудь! Я хотів з тобою ще побалакать про того… як його? От що був у нас з тобою на масниці… А, дай бог пам’ять… чиновник. На гитарі добре грає. С т е п а н. Націєвський. М а р т и н. Еге-ге! Націєвський! Ти, здається, казав, що йому Марися уподобалась? С т е п а н. Він питав мене, чи багато за нею приданого дасте, то, певно, уподобалась. М а р т и н. А він же сам має який чин чи так ще — канцелярист? С т е п а н. Ні, він уже губернський секретар. М а р т и н. О, чин має немалий! С т е п а н. Давно веде ісходящу. М а р т и н. Ісходящу? А що то за штука та ісходяща? С т е п а н. Така книга. Через його руки всі бумаги ісходять: він їх і в розносні записує і печата пакети. Без нього ні одна бумага не вийде з ратуші. М а р т и н. Виходить, важна птиця. С т е п а н. Скоро і вступающі йому поручать. М а р т и н. Вступающі?! С т е п а н. Тоді вже всі бумаги і в ратушу, і з ратуші будуть іти через його руки. М а р т и н. Яка ж це должность? С т е п а н. Регістратор. М а р т и н. Губерський секретар, ще й регістратор!. Якраз для нашої Марисі жених, а за придане нехай не турбується. Скажи, щоб приїздив. Коли хоче, то нехай на наших же конях і приїде, я його і звідціля одвезу в город на своїх. Побалакай з ним… так, знаєш, політичне, і, коли тепер не приїде, то напиши мені, що скаже. {{c|<small>Входе Марися.</small>}} М а р и с я. Тату, Степане, ідіть: мати кличуть! М а р т и н. Марисю, скілько раз я вже тобі приказував, не кажи так по-мужичи: мамо, тато. А ти все по-свойому… Ти цими словами, мов батогом, по уху мене хльоскаєш. М а р и с я. Ну, а як же? Я забуваю. М а р т и н. Он як Степан каже: папінька, мамінька… С т е п а н. Або: папаша, мамаша. М а р т и н. Ілі: папаша, мамаша… треба так казать, як дворянські діти кажуть. М а р и с я. Я так і не вимовлю. М а р т и н. Привчайся: ти на такій линії. (До Степана.) Ходім! (Обніма його за стан.) Канцелярист! {{c|<small>Пішли.</small>}} == {{c|<small><i>ЯВА IV</i></small>}} == {{c|<small>Марися, а потім Микола.</small>}} М а р и с я (одна). І що це з батьком сталось, все переначують! Папінька… Мамінька… Аж чудно! Папаша… Мамаша… ще чудніще! Ха-ха-ха! Не можу я так балакать. {{c|<small>Входе Микола.</small>}} А ти чого притисся? М и к о л а. Хіба не можна? М а р и с я. Та нема часу й побалакать з тобою: Степана виряджаємо в город. А я люблю з тобою сидіть і розмовлять так, щоб нам ніхто не заважав і ніхто нас не бачив. М и к о л а. А мені вже обридло ждать і ховаться од людей. Сьогодня скажу своєму батькові, щоб побалакав з твоїм, а після провід і поженимся. Чи так, Марисю? М а р и с я. Авжеж так, чого ще ждать? М и к о л а. Поклич мені Степана, я хотів з ним побалакать. М а р и с я. Зараз. М и к о л а. А йому сказать? М а р и с я. З якої речі? М и к о л а. А щоб на весілля приїхав. М а р и с я. Поспіємо ще. (Іде.) М и к о л а (оглядається). Марисю! М а р и с я. Чого? М и к о л а (підходе). Не будеш сердиться, я тебе поцілую? М а р и с я. Ну, мерщій! {{c|<small>Микола цілує її раз, хоче ще, Марися одводить його.</small>}} Годі! (На відході.) А то ти до весілля націлуєшся, а послі обридну. (Пішла.) == {{c|<small><i>ЯBA V</i></small>}} == {{c|<small>Микола, а потім Степан.</small>}} М и к о л а (один). І ніколи більше разу не хоче, тілько оскому наб’є!. Стривай же, я женюсь. Завтра батько побалакають з дядьком Мартином, а через два тижні Марися буде моя жінка! Жінка моя!. Тілько подумать — та й гарно, а як оженюсь? О Мариночко моя кохана, ти, моє сонечко, і світиш мені, і грієш мене. {{c|<small>Входе Степан.</small>}} Здрастуй, Степане! {{c|<small>Чоломкаються.</small>}} Сьогодня вже й їдеш? Т до нас не зайшов. Може, гордуєш? С т е п а н. Та знаєш, не через те, щоб там що… а від того, що… той… якось часу не було — короткий отпуск. Непремений засідатель одпустив мене на малий срок з родителями повидаться… А тут бумаги про дворянство… то все з папінькою читали… А ти ж як поживаєш? М и к о л а. Нам що? Вдень наробишся, а ввечері, разом з соловейком, щебечемо по садках!. От у вас, мабуть, скучно там у городі? С т е п а н. Чого нам скучать? У нас є біліярд, бульвар чудесний, панночок скілько хочеш: у неділю бульвар ними цвіте, мов маком всіяний… А то збереться компанія, та поїдемо на Сугаклей, варимо кашу, ловимо рибу, печеруємо раки ілі запиваємо трехпробною і співаємо крамбамбулі! М и к о л а. Що ж то: трехпробная і крамбамбулі? Степан. Ха-ха-ха! Трехпробная — водка, а крамбамбулі — романс! І скучать немає часу: у нас щодня бумаг приносять з пошти по мішку… М и к о л а. Що ж ви з ними робите? Степан. Записуємо у діжурну, а потім у вступающу, списуємо копії. М и к о л а. Навіщо ж то? С т е п а н. А які є бумаги? Ай-ай-ай! Особливо як заведеться пререканіє: кому діло треба зробить. Тут один другого бриє так… що аж пальці знать!. Наш секретар пише: «Прошу не вдаваться в излишнюю, обременительную, безполезную и для времени разорительную переписку, ибо 215, 216 и 217 ст[атьи] XV тома II части издания 1857 года поучают, как следует сие дело направить…» А нам знову отвичають: «Если категорически вныкнуть в указанные статьи, то оные к делу не относятся, ибо…» Чудесно! М и к о л а. Ти їх, як молитви, знаєш… С т е п а н. Напам’ять заучую. Мені Антон Спиридоновнч совітують виучувать бумаги напам’ять. Він тоже виучував, а тепер столоначальником по уголовній часті. М и к о л а. Ну, як собі хочеш, а я б скорій рови копав, ніж таку роботу робить. С т е п а н. Да, ето правда—важко… Умственная робота — висшого порядка предмет! Я, брат, зразу аж плакав, як определили мене в казначейство. Дали мені, знаєш, якусь відомость: одні графки та цифри. Очі розбіглися — не знаю, котру поставив, котру ставить: проминув одну графіку, всунув цифру — не туди, нагородив харків-макогоників і заморочився так, що замість пісошниці взяв чорнильницю і покропив відомость. Злякався, щоб не прив’язали до столу, та й утік… А.потім определили мене у земський суд. Тут зовсім другі діла… Два годи писав присяжні листи та всякі копії, а тепер і сочиняемо… М и к о л а. До чого ж ти там дослужишся? С т е п а н. Столоначальником буду, а потім, може, й секретарем, чин дадуть, женюся на багатій… М и к о л а. Так. А мені скучно за тобою: умісті вчились у отця Ксенофонта, умісті й науку скінчили, та й розійшлися! Пам’ятаєш, як на гречку отець Ксенофонт нас становив за те, що не вивчили дев’ятого псалма? А ми повтікали додому й поховалися у бур’янах, а Марися нам їсти носила… Сміха! == {{c|<small><i>ЯВА VI</i></small>}} == {{c|<small>Ті ж і Мартин.</small>}} М а р т и н. Ну, сину, поснідаєш, та й з богом в путь! Уже коні готові, щоб сьогодня за сонця в город поспів, бо завтра і на службу треба, — це не то, що воза підмазувать або воли на пашу гнать, там діла поважній. (До Миколи.) А ти, хлопче, все батькові воли пасеш? М и к о л а. Пасу. Не всім же, дядюшка Мартин, і в чиновники йти… М а р т и н. Правда, правда! Не всякий може діло розуміть… Кому до волів, кому до бумаг — така жеч… М и к о л а (подає Степанові руку). Ну, прощай, брат, благополучної тобі дороги. С т е п а н. Спасибі. М и к о л а. Прощайте, дядюшка Мартин. М а р т и н. Іди здоров! (Микола пішов.) Чого він до тебе в’язне, які ви товариші? Мало чого, що з одного села, що однолітки, та у кожного з вас інша дорога! Ти, сину, не дружи з нерівнею, краще з вищими, ніж з нижчими. Яка тобі компанія Микола? Мужик — одно слово, а ти на такій линії, трешся між людьми інчого коліна… Може, бог дасть, і столоначальником будеш або й письмоводителем у станового — це не то, що «цоб, половий!.», «цабе, перістий!», а піт йому ллє, а пил принада на лице, і смуги по всій тварі, та дьогтьом смердить від нього, як від мазниці, а у тебе друга линія! Одно те, що не сьогодня-завтра утвердять в дворянстві, та от тобі й чин на той рік дадуть; атестат з уездного училища нужен, казав мені секретар, то ми достанемо; а друге, хоч би й зараз: глянь на себе і глянь на Миколу. То таки мужик репаний, а ти канцелярист!. Так-то!. Ну, а як будеш колежеський регістратор, то тобі й мундир який полагається, і кокарда? С т е п а н. Аякже. Воротник, вишитий по чорному бархату золотом, застібається в один борт на дев’ять пугвиць! М а р т и н. От бач! Де ж йому рівняться? Коли б, господи, тілько утвердили у дворянстві мерщій. Ти кажеш, що Каєтан Іванович завіря, що коли вже депутатське собраніє признало, то й сенат признає. С т е п а н. Каєтан Іванович казав мені: поклонись батькові і скажи, що от-от буде не доказующий, а настоящий дворянин, тепер безпремінно утвердять, бо діло в сенаті вже шостий місяць!. М а р т и н. Треба йому четвертей п’ять вівса послать. Там як побачиш Каєтана Івановича, нагадай йому про мендаль, він вже знає. Скажи: папінька просили за мендаль. Не забудь. С т е п а н. Добре, не забуду. М а р т и н. Іди ж снідай, а я дещо звелю Омелькові. {{c|<small>Степан пішов.</small>}} == {{c|<small><i>ЯВА VII</i></small>}} == {{c|<small>Мартин, а потім Омелько.</small>}} М а р т и н (один). Ну, тепер вже все одно що й дворянин! Треба тілько дворянські порядки позаводить… Вирядю Степана і приймусь за дворянські порядки. (У двері.) Омелько, Омелько!. (До себе.) Хоч і коштує багато, та зате ж порівняюся з Красовським. {{c|<small>Входе Омелько.</small>}} Ти б надів чоботи. О м е л ь к о. На біса я їх буду таскать у дорогу та ще й у будень, добре і в постолах. М а р т и н. Що ти тямиш, гаво! Повезеш у город канцелярського — і в постолах! О м е л ь к о. Хіба я його буду везти? Коні повезуть. А я сяду на повозку, ноги в сіно засуну, те мені й байдуже. М а р т и н. Не базікай! Надінь, кажу тобі, чоботи! О м е л ь к о. Та що ж мене там танцювать заставлятимуть, чи що? М а р т и н. Роби, що велять! Візьми рядно велике квітчасте та гарненько закрий сіно, щоб панич у реп’яхи не вбрався. О м е л ь к о. Який панич?. Хіба Красовського панич поїде з нами? М а р т и н. Сто чортів тобі в потилицю! Наш панич, Степан Мартинович! Подавись ти своїм Красовським… Степан Мартинович — такий самий панич! О м е л ь к о. Степан?! Давно ж його призвели, хазяїн? М а р т и н. От я як трісну тебе в пику твою репану, то ти не тілько Степана Мартиновича будеш паничем величать, та й мене не хазяїном, а паном зватимеш. О м е л ь к о. Та за що ж биться? Панич — то й панич, пан — то й пан! Хіба мені язик одпаде, коли я вас буду паном величать? Про мене, мені однаково. Звелите, то й юнкером вас зватиму. М а р т и н. Та одшукай ще, там, у коморі, був вандальський дзвінок, і причепи під дугу. О м е л ь к о. Добре, пане. М а р т и н. Ти яких коней запріг? О м е л ь к о. Лиску, Красавку і Блоху. М а р т и н. Ну й не ірод ти? Всі три з лошатами, а у Блохи аж двоє… Панича везе в город тройкою з дзвінком, і ззаду табун лошат буде бігти? Зараз мені перепряжи! О м е л ь к о. Та хіба я знав, що його призвели! Яких же запрягти, бо знову не вгодю, то до вечера буду запрягать та випрягать… М а р т и н. Кулката в корінь. Зозулю і Карякошку на пристяжку. Іди мерщій! О м е л ь к о (про себе). Поки був чоловіком — і не вередував, а паном зробили — чорт тепер на нього й потрапе. (Пішов.) == {{c|<small><i>ЯВА VIII</i></small>}} == {{c|<small>Мартин, а потім Степан і Палажка.</small>}} М а р т и н (один). Поки-то ще люде навикнуть, як величать! Воно й самому наче трохи чудно: то було «Мартин, дядьку Мартине», а тепер — пан!. Нічого, призвичаяться! {{c|<small>Входять Степан і Палажка.</small>}} П а л а ж к а. Гляди ж мені сорочок, платків, щоб не порозкрадали. Там я тобі вирізала три пари нових онучок і все поскладала як слід. М а р т и н. Яка це в тебе шинеля? Я ж тобі казав: зроби таку, як у столоначальника. С т е п а н. Сукна не стало на дармовіса. М а р т и н. На ж тобі грошей і безпремінно зроби дармовіса (дає), та купи самуваря, чаю, сахарю і… кофію і пришлеш з Омельком. А там, що останеться, візьмеш собі: може, рукавички купиш… Дивись, як люде, так і ти. Та чоботи чисть раз у раз, щоб блищали, як у засідателя; одежа — перве діло. Та ще не забудь про те, що я тобі казав: нехай приїздить хоч і на наших конях — я його і назад одішлю. П а л а ж к а. Хто? М а р т и н. А, послі! Як приїде, тоді побачиш. Присядьмо ж на дорогу, так годиться. Я на неділю пришлю Каєтану Івановичу вівса і сіна, а ти, Стьопа, нагадай йому про мендаль… {{c|<small>Входе Омелько, в чоботях і в дранім кобеняку.</small>}} О м е л ь к о. Та йдіть, бо Кулкат не стоїть, аж ляга. М а р т и н. Ти б ще мішок драний надів на голову. Він там осоромить панича! Надінь мені добрий кобеняк! О м е л ь к о. Та ви ж за кобеняк нічого не казали, а тілько за чоботи! (Набік.) От наказаніє господнє з таким паном: звелів надіть чоботи, а чіпляється за кобеняка. (Пішов.) М а р т и н. Ну, тепер з богом! (Встає.) Прощай. (Цілує Степана.) Слухай старших, виписуй почерка, завчай бумаги напам’ять… трись, трись меж людьми — і з тебе будуть люде! П а л а ж к а. Здоров’я бережи, шануйся, сину. (Цілує його.) Молися богу по книжці. С т е п а н. Прощайте, папінька! Прощайте, мамінька!! М а р т и н. Кланяйся ж там Каєтану Івановичу, Свириду Петровичу… {{c|<small>Виходять.</small>}} {{c|<small>Завіса.</small>}} [[Категорія:Мартин Боруля]] henykto3lh0xdqgu23s0viuxd81z3b8 0 7949 468520 75181 2022-08-28T14:19:35Z LehBot 11101 LintErrors/obsolete-tag wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../]] | автор = Іван Карпенко-Карий | секція = Дія друга | попередня = [[../Дія перша|Дія перша]] | наступна = [[../Дія третя|Дія третя]] | примітки = }} {{c|<small>Кімната у Борулі.</small>}} == {{c|<small><i>ЯВА І</i></small>}} == {{c|<small><i>За столом сидять Мартин, Гервасій і Матвій.</i></small>}} <p>Г е р в а с і й. Так от яке діло, пане Мартине: ти знаєш, що я чоловік не бідний, Микола у мене один, то й він не буде бідувать; а в тебе одна дочка… Мій Микола і твоя Марися умісті виросли і полюбили одно другого, а ми з тобою давні приятелі… То як ти скажеш: чи не поженимо ми своїх дітей? Нехай давня наша приязнь закінчиться весіллям наших діток!. <p>М а т в і й. І я з охотою потанцюю на весіллі свого хрещеника! Ану, Мартине, рішайте, бо мені вже й танцювать схотілось! <p>М а р т и н. Так-то так, приятелю мій, я знаю, що ти не бідний, і, може, справді діти наші любляться, та не випада тепер віддать мені Марисю за твого Миколу. <p>Г е р в а с і й. Чого так?! <p>М а р т и н. Дочка моя дворянка, а твій син… ні дворянин, ні чиновник… так не приходиться дворянці йти за простого хлібороба, я тепер на такій линії… <p>Г е р в а с і й. Он що! Я тебе, Мартине, не пізнаю: поки ти не ганявся за дворянством, був чоловік, як і всі люде; тепер же десь тебе вкусила шляхетська муха і так дворянство у тебе засвербіло, що ти рівняєш себе з Красовським… <p>М а р т и н. Що мені Красовський! Я сам уродзоний шляхтич! Красовський був безштанько, і батько його так само сидів у Шадурського на чинші, як і ми; а що він женився на дочці Шадурського і через те зробився державцем, то це ще не велика жеч! І мій Степан, бог дасть, дослужиться до чина та жениться на Тридурській, і ми зовсім тоді порівняємся з Красовським! <p>Г е р в а с і й. Далеко ходить! Красовський вчений, лікар, Красовський державець, а ти надимаєшся через силу, щоб з ним порівняться, бундючишся дутим дворянством, з добра-дива посварився з ним, — вір мені, що як будеш отак роздувать свій гонор, то Красовський з’їсть тебе!. <p>М а р т и н. Подавиться, пане Гервасію, подавиться — я глевкий! <p>М а т в і й. Глядіть, щоб він вас не підпік, ха-ха-ха! <p>Г е р в а с і й. Що ж ти тепер зробиш? От він не хоче, щоб ти сидів на його власності, — і вибирайся! А сам не підеш — під руки виведуть, за ноги витягнуть, викинуться за межу зо всім збіжжям! Що там рівняться!. <p>М а р т и н. Мене викинуть? Мене за ноги витягнуть з прапрадідівського грунту?! О-о!. Та хто посміє? А стрічний іск, а апеляція? Я його ще в острог посадю за обіду, я правду судом одшукаю, я йому покажу, яке я бидло і яке теля мій син! <p>Г е р в а с і й. Ти осліп од дворянства! І поки ту правду знайдеш, то все хазяйство профиськаєш і все-таки нічого не доб’єшся, і Красовський тебе випре звідціля! <p>М а р т и н. Не діжде! Не будь я Мартин Боруля! Мав би все хазяйство сплюндрувать, а докажу Красовському, докажу, що я такий самий дворянин, як і він. (Б’є себе в груди.) Уродзоний шляхтич Мартин, Генадієв син, внук Матвія Кардова, правнук Протасія Гервасієва, Боруля з сином Степаном, герба Тшівдар!. О, стокроць дяблів його мамці і його таткові! <p>Г е р в а с і й. Гай-гай! Та ще й зелененький! Герб?. А звідкіля, що означа те слово Тшівдар, ти сам не знаєш. <p>М а р т и н. А нащо мені знать? Герб — то єсть знак шляхетського достоїнства! <p>Г е р в а с і й. Де вже нам носиться з гербами! Правда, що ми всі шляхтичі і всі дворяни, тільки щабльові. <p>М а т в і й. Ха-ха-ха! Щабльові? Як-то, пане Гервасію, щабльові? <p>Г е р в а с і й. Такі, виходить, маленькі, що повипадали крізь щаблі своїх не вшитих лубками возів і розгубились… Одно слово, голопуза шляхта! <p>М а т в і й. Ха-ха-ха! <p>М а р т и н. Може, ти й щабльовий, і голопузий шляхтич, а я уродзоний! Не віриш? У мене є копія з протоколу депутатського собранія, коли хочеш — покажу; Я і сам не знав, а тепер довідався, що прапрадід мій був стражником таможеного скарбу і на його бумагах підписаний сам суперетендент Севастян Подлевський… от що! І у Красовського не кращі бумаги. <p>Г е р в а с і й. Що там бумаги! Красовський на лікаря вивчився, то йому і шляхетство пристало. Тепер він їздить у калясі, його вже крізь щаблі не протягнеш, а бумаги — тьфу! І в мене було їх доволі, а тілько я переконався, що нам дворянство так личить, як корові сідло. <p>М а р т и н. Може, ти й корова; а мій прапрадід… <p>Г е р в а с і й. Був стражник? Чув! А мій був підкоморий! <p>М а р т и н. Твій під коморою тілько сидів, то інша жеч… <p>Г е р в а с і й. А твій стеріг тієї самої, комори, де мій сидів?. <p>М а т в і й. Ха-ха-ха! Та буде, панове, а то ще полаєтесь! Цо там по титулі — коли нема ніц в шкатулі!. Краще, пане Мартине, віддайте Марисю за Миколу та зап’ємо могорич! <p>М а р т и н. Ні, пане Дульський… У мене, слава богу, є і в шкатулі… Я на другій линії… <p>Г е р в а с і й. Він дворянин! <p>М а р т и н. Щоб ти знав! <p>Г е р в а с і й. Горе з такими дворянами! А по-моєму, хто вчену голову має, то дворянин, а вже як неграмотні дворяне, то… <p>М а р т и н. Я неграмотний? Вибачай! То ти неграмотний, бо умієш тілько молитви читать, та й то по батьківському молитвенику, а по чужому не втнеш!. А я й скоропись розбираю. <p>Г е р в а с і й. По батьківському молитвенику тепліше молиться. <p>М а т в і й. Ну, годі, панове, бо я бачу, що посваритесь! Що там до титулу, якщо немає нічого в гаманці!. <p>Г е р в а с і й. І справді! Як наше не в лад, то ми з своїм назад!. Прощайте, пане уродзоний! Тілько глядіть, щоб не чухалися, як дворянство крізь щаблі випаде. (Іде.) <p>М а р т и н. Не журись, у нас вози лубками вшиті! <p>М а т в і й. От і не вгадав: думав могорич пить, а піднесли дулю, — і ніс, здається, не свербів. <p>М а р т и н. Чого ж, милості просю: сідайте, я зараз почастую, то одна жеч, а це друга. <p>Г е р в а с і й. Де вже нам з дворянами за одним столом сидіть. (Пішов.) <p>М а т в і й. Прощайте, пане Мартине! Жаль, що так розходимось. <p>М а р т и н. Оставайся, закусимо. <p>М а т в і й. Нехай другим разом, а тепер не приходиться: умісті прийшли, умісті й вийдем… Іще раз скажу: жаль, що ви не віддаєте Марисю за мого хрещеника, славний парубіяка… <p>М а р т и н. Я й сам знаю… так не рівня по званію. <p>М а т в і й. До зобачення! (На відході.) Може, ще роздумаєте і на тройцю потанцюємо! (Пішов.) == {{c|<small><i>ЯВА II</i></small>}} == {{c|<small>Мартин, а потім Палажка.</small>}} <p>М а р т и н (один). Може, й на тройцю потанцюємо, тілько не на Миколинім весіллі. Бач, хлоп, підніжок пана Красовського! Туди ж, у рідню лізе, — умийся попереду!. Якби не в моїй хаті, єй, наплював би Гервасієві у самісіньку пику за його хлопські речі… І він зо мною рівняється!. Далеко!. От як приїде сьогодня з города наш жених — губернський секретар-регістратор, — тоді милості просю подивиться, за кого Боруля віддає свою дочку!. Ха! <p>{{c|<small>Входе Палажка.</small>}} <p>П а л а ж к а. Чого це Гервасій і Матвій заходили? <p>М а р т и н. Гервасій свата нашу Марисю за свого Миколу. <p>П а л а ж к а. От і слава богу! Я рада, що такого зятя мати буду: поштивий, добрий і хазяйський син. <p>М а р т и н. І хлоп. <p>П а л а ж к а. Такий, як і ми. <p>М а р т и н. Дурна! <p>П а л а ж к а. Сам ти дурний! Чого лаєшся? Що ж ти маєш против Миколи? <p>М а р т и н. Сліпа! <p>П а л а ж к а. Тьфу! То тобі, мабуть, повилазило. <p>М а р т и н. Глуха! <p>П а л а ж к а. Отже, єй-богу, так і вчеплюся у чуприну, як будеш лаяться! <p>М а р т и н (набік). Чого доброго, вчепиться! Це буде не по-дворянськи. (До Палажки.) Не сердься, Палазю, а скажи мені — тії бачила ту бумагу, що Степан привіз? <p>П а л а ж к а. Бачила. <p>М а р т и н. І чула, що він читав у бумазі? <p>П а л а ж к а. Чого ти причепився до мене? Не балакай навтямки; кажи товком: чи віддамо Марисю за Миколу? Не мороч мене. <p>М а р т и н. Діло шість місяців в герольдії, не сьогодня-завтра утвердять в дворянстві, а я дочку віддам за мужика!. Що ж то я з глузду з’їхав, чи як? <p>П а л а ж к а. Здається мені, що з’їхав: не велиш ні мені, ні дочці робить, сам не робиш, понаймав наймитів, наймичок, хазяйство псується… <p>М а р т и н. Палазю! Дворянин — одно, хлоп — друге!. Може, ти цього не розумієш, то тобі ясніше скажу: сметана — одно, а кисле молоко — друге! О! Розумієш? <p>П а л а ж к а. Одно розумію, що ти стерявся розумом. <p>М а р т и н. О господи, о господи! Нащо ти мене довів до того, що я одружився з простою мужичкою! Нічого не тяме — як до пенька балакаєш. І казав же покійний папінька: женись, сину, на шляхтянці. Ні, таки погнався за чорними бровами! От і дожив: брови злиняли, а гонору як не було; так і нема! <p>П а л а ж к а. Божевільний! Єй-богу, божевільний! Ти б дроку напився. <p>М а р т и н. Що ти з нею будеш балакать?. Хіба тобі краще буде бачить свою дочку за репаним мужиком Миколою, ніж за губернським секретарем-регістратором? Краще? Кажи! <p>П а л а ж к а. А де ж він у біса, той… ростератор? <p>М а р т и н. Регістратор. <p>П а л а ж к а. Та не вимовлю. <p>М а р т и н. Ото-то ж боже! Приїде, душко, приїде! Про нього же й казав Степанові на од’їзді — чула? <p>П а л а ж к а. То чом же ти мені не сказав? А то: і сліпа, і глуха — тілько роздратував мене… Ну, а Марися?. Ти ж її питав, — може, вона не схоче? <p>М а р т и н. І питать не буду, нащо питать? Вона не дурна, в ній батькова кров, розбере, не бійсь, де пан, а де мужик! <p>П а л а ж к а. Дай боже! Хіба я їй ворог? <p>М а р т и н. I я не ворог своїм дітям, хочу обох дітей пристроїть по-дворянськи!. Тілько ти, Палазю-душко, зділа.й милость, не супереч мені, слухай мене. <p>П а л а ж к а. Не дратуй мене, то все буду робить, як звелиш. <p>М а р т и н. Ну, годі! Сідай, душко! Омелько привезе самуварь, чаю, сахарю і… кофію. Чай я пив і знаю, як його настановлять, то сам тобі розкажу; а кофію не знаю, як роблять. Піди ти зараз до Сидоровички — вона зна — і повчися у неї. І розпитай гарненько, як його роблять і коли його подають: чи до борщу, чи на ніч? <p>П а л а ж к а. А коли ж приїде жених? <p>М а р т и н. От Омелько привезе звістку, а може, й самого привезе, бо недурно ж його так довго нема, мабуть, задержав, поки з присутствія вийдуть. <p>П а л а ж к а. То я ж зараз і піду, бо, може, сьогодня й привезе. <p>М а р т и н. Іди, іди, душко! Та розпитай гарненько про всі звичаї і порядки дворянські. <p>{{c|<small>Палажка пішла.</small>}} == {{c|<small><i>ЯВА III</i></small>}} == {{c|<small>Мартин, а потім Трохим і Омелько.</small>}} <p>М а р т и н (один). Довго ж нема Омелька! Певно, привезе жениха. Та вже пора б йому й приїхать давно. Треба буде попросить на вечір Протасія; він гарно і багато уміє балакать… А важко і в дворянстві жить: розходу, розходу, — самим уробить якось, не приходиться… <p>{{c|<small>Входе Трохим.</small>}} <p>Т р о х и м. Пане! Наших дві пари волів і дві корови зайняв економ у двір. <p>М а р т и н. Де ж вони паслись? <p>Т р о х и м. Та в череді, з череди й зайняв! <p>М а р т и н. Як він смів?! <p>Т р о х и м. Так пан Красовський звелів. <p>М а р т и н. О, виродок з шляхетського заводу! О, гайдамака! Грабитель! За що ж? <p>Т р о х и м. Каже, що на вас накинули чинш і поки не заплатите — не віддасть. <p>М а р т и н. Не віддасть?. Бери палицю і мені знайди доброго дрючка!. Я їм покажу… Я… Ми їм покажемо! <p>Т р о х и м. Ні, пане, я не піду. Він похваляється і вам на спині горба зробить. Каже: Боруля добивається бумажного горба, а я йому на спині горба надрюкую. <p>М а р т и н. Хто це казав? <p>Т р о х и м. Економ. <p>М а р т и н. О, хлоп поганий! Він, наймит Красовського, мені горба зробе? Мені?. Та я… Запрягай коней, поїду зараз в стан! Це грабіж, грабіж!… <p>Т р о х и м. Нема ж натачанки ще з города. <p>М а р т и н. Біжи до Сидоровички, позич. <p>{{c|<small>Трохим пішов.</small>}} <p>Граблять!. Граб… Граб… Це мені ще і на руку — нехай граблять!. Разом за все отвіт даси! Ні, пане Красовський, Боруля ще потягається з тобою! Мабуть, почув, що діло в герольдії… апеляція… стрічний іск йому в печінку сіли… О пресвята діво! Вмішайся в моє діло, поможи мені ворога свого доканать. <p>{{c|<small>Входе Трохим</small>}} <p>Т р о х и м. Там прийшов Омелько. <p>М а р т и н. Який Омелько? <p>Т р о х и м. Та наш же Омелько. <p>М а р т и н. Сам? <p>Т р о х и м. Сам. <p>М а р т и н (набік). Що ж це за знак: і забарився, і жениха не привіз? (До Трохима.) Запрягай же свіжих коней у нашу натачанку, та поїдемо зо мною у стан, а Омелько нехай зараз іде в хату… <p>Т р о х и м. Він боїться іти в хату. <p>М а р т и н. Чи ти не здурів? Чого він боїться? <p>Т р о х и м. Та коней наших покрали в городі. <p>М а р т и н. Як?. О господи! Нова напасть… Тягни його сюди, за чуба тягни! (Біжить до дверей.) Омелько! Ірод! Супостат! Іди в хату! <p>{{c|<small>Входе Омелько, босий.</small>}} <p>М а р т и н. Де коні, азіят? <p>О м е л ь к о. Украли. <p>М а р т и н. Украли? <p>О м е л ь к о. І чоботи, і кобеняк украли… <p>М а р т и н. Як же в тебе голови не вкрали? <p>О м е л ь к о. Бо нікому не потрібна: у кожного є своя, хоч поганенька. <p>М а р т и н. Що ж мені тепер з тобою робить? Га? Що?. Бодай ти галушки не проковтнув, щоб ти вареником подавився, кажи: шкуру з тебе здерти?. Розказуй, анахтема, як було діло? <p>О м е л ь к о. Та так було діло. То як приїхали ми з паничем, зараз понаходило тих судейських видимо-невидимо. Послали за горілкою, панич достали сало, курей і прийнялися трощить та пить. А далі, спасибі їм, і мене почастували; а чарка така, що й собака не перескочить; я довго не хотів випить повної і таки випив; випив, закусив салом — у мене з дому було своє сало і хліб… <p>М а р т и н. Мерщій розказуй! Ти з мене печінки витягнеш. <p>О м е л ь к о. Не перебаранчайте, пане, бо ви мене зіб’єте з пантелику. <p>М а р т и н. Я тебе з ніг зіб’ю і шерсть на тобі вискубу! <p>О м е л ь к о. От я й забув, що казав. <p>М а р т и н. Говори, говори, бісова патяка, буду мовчать, говори!. <p>О м е л ь к о. Випив, закусив салом. <p>М а р т и н. Ну? <p>О м е л ь к о. У мене з дому було своє сало і хліб. <p>М а р т и н (крізь зуби). Чув, чув!. <p>О м е л ь к о. Напоїв коней і хотів спать лягать, а тут, спасибі їм, ще піднесли… Потім третій раз почастували, і вже не скажу вам: чи частували ще й четвертий раз, чи ні, бо не пам’ятаю, як і заснув. Вранці, до схід сонця, прокинувся — не можу голови підвести… Почав пригадувать: де я? Не пригадаю. Глянув набік: чиїсь босі ноги на полудрабку. Що воно за твар, думаю собі, втислася до мене на повозку, чи не Горпина. Далі думаю: коли є ноги, то повинна буть і голова, — а голови не видко, тілько моя, та й своєї голови не бачу, а чую, що на в’язах щось таке важке теліпається, мов хто начепив клунок з піском… Помалу-помалу підвів я голову. Дивлюсь: нікого нема, кругом чужа оселя… Боже мій! Тут зразу голова моя зробилась легка, як вівсяна полова, і я догадався, де я і що зо мною було! Схопивсь… сюди, туди — нема ні коней, ні чобіт, ні кобеняка! Сів я та й заплакав. <p>М а р т и н. Заплакав? <p>О м е л ь к о. Заплакав. Гіркими сльозами заплакав: чоботи були настоящі шкапові і кобеняк… <p>М а р т и н. Луципір! А коней тобі не жаль? <p>О м е л ь к о. Та коні знайдуться, бо там якийсь судейський, з мідною бляхою на грудях, списав усе: і як коней звуть на ймення, і до якого полудрабка котра коняка була прив’язана, і полудрабки розгляділи, — усе як слід, я розказав усі прикмети. Записали і те, що як удариш батогом, то Кулкат крутить хвостом собе а, Зозуля крутить хвостом цабе, — все записали, коні знайдуться!. (Зітхає.) А чоботи і кобеняк… <p>М а р т и н. Геть з очей, паршивий робітник! Тобі гиндика пасти, а не коней глядіть! Самі кращі коні пропали! Будеш же ти одслужувать мені за коней шість літ. <p>О м е л ь к о. А буду. Таке діло. (Набік.) А хто ж мені одслуже за чоботи та за кобеняк? Якби не ти, то я б їх і не брав. <p>М а р т и н (до Трохима). Біжи до Сидоровички, візьми натачанку чи візок, запрягай коней, та хоч уночі поїдемо до станового. <p>{{c|<small>Трохим вийшов.</small>}} <p>(Омелькові). Ти чого стоїш? Пішов, не печи моїх очей! <p>О м е л ь к о. Та тут ще лист від панича. <p>М а р т и н. Чого ж мовчиш? Давай мерщій, шелепа! <p>О м е л ь к о (достає з шапки). Та не гримайте ж хоч за листа, бачите, зашив як далеко — боявся, щоб хто не вкрав. Думаю: «Хоч шапку і вкраде, то лист буде цілий, чорта з два найде». Нате. <p>М а р т и н (прочитавши). Що його робить?. Жених обіщав приїхать, як коней пришлю за натачанкою… Тут грабіж… там коней покрали!. Памороки забило… (До Омелька.) Іди, розумна голово, надівай постоли, поїдем зо мною у стан, а Трохим поїде в город зараз же, щоб завтра і натачанку привіз… Упряж де ти зоставив? <p>О м е л ь к о. Злодії взяли, тілько черезсідельник зостався. <p>М а р т и н. Щоб ти на ньому повісився! І упряж позич в Сидоровички. <p>О м е л ь к о. А коней яких запрягать? <p>М а р т и н. Не питай мене!. І дорогою не балакай до мене, бо я тебе, каплоуха собако, чисто всього обпатраю! <p>О м е л ь к о. Ну й сердитий… Що то пан! (Пішов.) <p>М а р т и н (один). І язик став як кілок, і в роті пересохло!. А синок… синок!. Я тут із шкури вилазю, щоб його в люде вивести, а він там п’янствує… <p>{{c|<small>Входе Омелько.</small>}} <p>Ти чого знову у вічі лізеш? Кортить, щоб поскуб? <p>О м е л ь к о. Письмоводитель станового приїхав, питається, чи ви дома, та я не знав, що й сказать, боявся, щоб не лаяли… Що йому сказать? <p>М а р т и н. Зви! Проси! Бачиш — дома, хіба тобі повилазило? <p>{{c|<small>Омелько вийшов. Мартин біжить до бокових дверей.</small>}} <p>Палажко! Письмоводитель приїхав… І-і! Я й забув, що її нема! Марисю! Пошли за матір’ю до Сидоровички, а сама вари вареники, печи курчат, нехай дівчата печериць назбирають, у сметані насмажиш, та яєць звари уснятку і молока спар!. Нехай Омелько порося заколить… Та квас, квас щоб був, бо він раз у раз з похмілля… Певно, привіз утвержденіє в дворянстві. Отепер, пане Красовський, я тобі покажу, яке я бидло і яке теля мій син… (До дверей.) А, Нефодій Осипович! Пожалуйте, пожалуйте, дорогий гостю!. <p>{{c|<small>Завіса.</small>}} [[Категорія:Мартин Боруля]] 1b0w4tj8rmynu7uc80nk4x9rfd1yqsq 469375 468520 2022-08-29T11:16:25Z LehBot 11101 -- wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../]] | автор = Іван Карпенко-Карий | секція = Дія друга | попередня = [[../Дія перша|Дія перша]] | наступна = [[../Дія третя|Дія третя]] | примітки = }} {{c|<small>Кімната у Борулі.</small>}} == {{c|<small><i>ЯВА І</i></small>}} == {{c|<small><i>За столом сидять Мартин, Гервасій і Матвій.</i></small>}} Г е р в а с і й. Так от яке діло, пане Мартине: ти знаєш, що я чоловік не бідний, Микола у мене один, то й він не буде бідувать; а в тебе одна дочка… Мій Микола і твоя Марися умісті виросли і полюбили одно другого, а ми з тобою давні приятелі… То як ти скажеш: чи не поженимо ми своїх дітей? Нехай давня наша приязнь закінчиться весіллям наших діток!. М а т в і й. І я з охотою потанцюю на весіллі свого хрещеника! Ану, Мартине, рішайте, бо мені вже й танцювать схотілось! М а р т и н. Так-то так, приятелю мій, я знаю, що ти не бідний, і, може, справді діти наші любляться, та не випада тепер віддать мені Марисю за твого Миколу. Г е р в а с і й. Чого так?! М а р т и н. Дочка моя дворянка, а твій син… ні дворянин, ні чиновник… так не приходиться дворянці йти за простого хлібороба, я тепер на такій линії… Г е р в а с і й. Он що! Я тебе, Мартине, не пізнаю: поки ти не ганявся за дворянством, був чоловік, як і всі люде; тепер же десь тебе вкусила шляхетська муха і так дворянство у тебе засвербіло, що ти рівняєш себе з Красовським… М а р т и н. Що мені Красовський! Я сам уродзоний шляхтич! Красовський був безштанько, і батько його так само сидів у Шадурського на чинші, як і ми; а що він женився на дочці Шадурського і через те зробився державцем, то це ще не велика жеч! І мій Степан, бог дасть, дослужиться до чина та жениться на Тридурській, і ми зовсім тоді порівняємся з Красовським! Г е р в а с і й. Далеко ходить! Красовський вчений, лікар, Красовський державець, а ти надимаєшся через силу, щоб з ним порівняться, бундючишся дутим дворянством, з добра-дива посварився з ним, — вір мені, що як будеш отак роздувать свій гонор, то Красовський з’їсть тебе!. М а р т и н. Подавиться, пане Гервасію, подавиться — я глевкий! М а т в і й. Глядіть, щоб він вас не підпік, ха-ха-ха! Г е р в а с і й. Що ж ти тепер зробиш? От він не хоче, щоб ти сидів на його власності, — і вибирайся! А сам не підеш — під руки виведуть, за ноги витягнуть, викинуться за межу зо всім збіжжям! Що там рівняться!. М а р т и н. Мене викинуть? Мене за ноги витягнуть з прапрадідівського грунту?! О-о!. Та хто посміє? А стрічний іск, а апеляція? Я його ще в острог посадю за обіду, я правду судом одшукаю, я йому покажу, яке я бидло і яке теля мій син! Г е р в а с і й. Ти осліп од дворянства! І поки ту правду знайдеш, то все хазяйство профиськаєш і все-таки нічого не доб’єшся, і Красовський тебе випре звідціля! М а р т и н. Не діжде! Не будь я Мартин Боруля! Мав би все хазяйство сплюндрувать, а докажу Красовському, докажу, що я такий самий дворянин, як і він. (Б’є себе в груди.) Уродзоний шляхтич Мартин, Генадієв син, внук Матвія Кардова, правнук Протасія Гервасієва, Боруля з сином Степаном, герба Тшівдар!. О, стокроць дяблів його мамці і його таткові! Г е р в а с і й. Гай-гай! Та ще й зелененький! Герб?. А звідкіля, що означа те слово Тшівдар, ти сам не знаєш. М а р т и н. А нащо мені знать? Герб — то єсть знак шляхетського достоїнства! Г е р в а с і й. Де вже нам носиться з гербами! Правда, що ми всі шляхтичі і всі дворяни, тільки щабльові. М а т в і й. Ха-ха-ха! Щабльові? Як-то, пане Гервасію, щабльові? Г е р в а с і й. Такі, виходить, маленькі, що повипадали крізь щаблі своїх не вшитих лубками возів і розгубились… Одно слово, голопуза шляхта! М а т в і й. Ха-ха-ха! М а р т и н. Може, ти й щабльовий, і голопузий шляхтич, а я уродзоний! Не віриш? У мене є копія з протоколу депутатського собранія, коли хочеш — покажу; Я і сам не знав, а тепер довідався, що прапрадід мій був стражником таможеного скарбу і на його бумагах підписаний сам суперетендент Севастян Подлевський… от що! І у Красовського не кращі бумаги. Г е р в а с і й. Що там бумаги! Красовський на лікаря вивчився, то йому і шляхетство пристало. Тепер він їздить у калясі, його вже крізь щаблі не протягнеш, а бумаги — тьфу! І в мене було їх доволі, а тілько я переконався, що нам дворянство так личить, як корові сідло. М а р т и н. Може, ти й корова; а мій прапрадід… Г е р в а с і й. Був стражник? Чув! А мій був підкоморий! М а р т и н. Твій під коморою тілько сидів, то інша жеч… Г е р в а с і й. А твій стеріг тієї самої, комори, де мій сидів?. М а т в і й. Ха-ха-ха! Та буде, панове, а то ще полаєтесь! Цо там по титулі — коли нема ніц в шкатулі!. Краще, пане Мартине, віддайте Марисю за Миколу та зап’ємо могорич! М а р т и н. Ні, пане Дульський… У мене, слава богу, є і в шкатулі… Я на другій линії… Г е р в а с і й. Він дворянин! М а р т и н. Щоб ти знав! Г е р в а с і й. Горе з такими дворянами! А по-моєму, хто вчену голову має, то дворянин, а вже як неграмотні дворяне, то… М а р т и н. Я неграмотний? Вибачай! То ти неграмотний, бо умієш тілько молитви читать, та й то по батьківському молитвенику, а по чужому не втнеш!. А я й скоропись розбираю. Г е р в а с і й. По батьківському молитвенику тепліше молиться. М а т в і й. Ну, годі, панове, бо я бачу, що посваритесь! Що там до титулу, якщо немає нічого в гаманці!. Г е р в а с і й. І справді! Як наше не в лад, то ми з своїм назад!. Прощайте, пане уродзоний! Тілько глядіть, щоб не чухалися, як дворянство крізь щаблі випаде. (Іде.) М а р т и н. Не журись, у нас вози лубками вшиті! М а т в і й. От і не вгадав: думав могорич пить, а піднесли дулю, — і ніс, здається, не свербів. М а р т и н. Чого ж, милості просю: сідайте, я зараз почастую, то одна жеч, а це друга. Г е р в а с і й. Де вже нам з дворянами за одним столом сидіть. (Пішов.) М а т в і й. Прощайте, пане Мартине! Жаль, що так розходимось. М а р т и н. Оставайся, закусимо. М а т в і й. Нехай другим разом, а тепер не приходиться: умісті прийшли, умісті й вийдем… Іще раз скажу: жаль, що ви не віддаєте Марисю за мого хрещеника, славний парубіяка… М а р т и н. Я й сам знаю… так не рівня по званію. М а т в і й. До зобачення! (На відході.) Може, ще роздумаєте і на тройцю потанцюємо! (Пішов.) == {{c|<small><i>ЯВА II</i></small>}} == {{c|<small>Мартин, а потім Палажка.</small>}} М а р т и н (один). Може, й на тройцю потанцюємо, тілько не на Миколинім весіллі. Бач, хлоп, підніжок пана Красовського! Туди ж, у рідню лізе, — умийся попереду!. Якби не в моїй хаті, єй, наплював би Гервасієві у самісіньку пику за його хлопські речі… І він зо мною рівняється!. Далеко!. От як приїде сьогодня з города наш жених — губернський секретар-регістратор, — тоді милості просю подивиться, за кого Боруля віддає свою дочку!. Ха! {{c|<small>Входе Палажка.</small>}} П а л а ж к а. Чого це Гервасій і Матвій заходили? М а р т и н. Гервасій свата нашу Марисю за свого Миколу. П а л а ж к а. От і слава богу! Я рада, що такого зятя мати буду: поштивий, добрий і хазяйський син. М а р т и н. І хлоп. П а л а ж к а. Такий, як і ми. М а р т и н. Дурна! П а л а ж к а. Сам ти дурний! Чого лаєшся? Що ж ти маєш против Миколи? М а р т и н. Сліпа! П а л а ж к а. Тьфу! То тобі, мабуть, повилазило. М а р т и н. Глуха! П а л а ж к а. Отже, єй-богу, так і вчеплюся у чуприну, як будеш лаяться! М а р т и н (набік). Чого доброго, вчепиться! Це буде не по-дворянськи. (До Палажки.) Не сердься, Палазю, а скажи мені — тії бачила ту бумагу, що Степан привіз? П а л а ж к а. Бачила. М а р т и н. І чула, що він читав у бумазі? П а л а ж к а. Чого ти причепився до мене? Не балакай навтямки; кажи товком: чи віддамо Марисю за Миколу? Не мороч мене. М а р т и н. Діло шість місяців в герольдії, не сьогодня-завтра утвердять в дворянстві, а я дочку віддам за мужика!. Що ж то я з глузду з’їхав, чи як? П а л а ж к а. Здається мені, що з’їхав: не велиш ні мені, ні дочці робить, сам не робиш, понаймав наймитів, наймичок, хазяйство псується… М а р т и н. Палазю! Дворянин — одно, хлоп — друге!. Може, ти цього не розумієш, то тобі ясніше скажу: сметана — одно, а кисле молоко — друге! О! Розумієш? П а л а ж к а. Одно розумію, що ти стерявся розумом. М а р т и н. О господи, о господи! Нащо ти мене довів до того, що я одружився з простою мужичкою! Нічого не тяме — як до пенька балакаєш. І казав же покійний папінька: женись, сину, на шляхтянці. Ні, таки погнався за чорними бровами! От і дожив: брови злиняли, а гонору як не було; так і нема! П а л а ж к а. Божевільний! Єй-богу, божевільний! Ти б дроку напився. М а р т и н. Що ти з нею будеш балакать?. Хіба тобі краще буде бачить свою дочку за репаним мужиком Миколою, ніж за губернським секретарем-регістратором? Краще? Кажи! П а л а ж к а. А де ж він у біса, той… ростератор? М а р т и н. Регістратор. П а л а ж к а. Та не вимовлю. М а р т и н. Ото-то ж боже! Приїде, душко, приїде! Про нього же й казав Степанові на од’їзді — чула? П а л а ж к а. То чом же ти мені не сказав? А то: і сліпа, і глуха — тілько роздратував мене… Ну, а Марися?. Ти ж її питав, — може, вона не схоче? М а р т и н. І питать не буду, нащо питать? Вона не дурна, в ній батькова кров, розбере, не бійсь, де пан, а де мужик! П а л а ж к а. Дай боже! Хіба я їй ворог? М а р т и н. I я не ворог своїм дітям, хочу обох дітей пристроїть по-дворянськи!. Тілько ти, Палазю-душко, зділа.й милость, не супереч мені, слухай мене. П а л а ж к а. Не дратуй мене, то все буду робить, як звелиш. М а р т и н. Ну, годі! Сідай, душко! Омелько привезе самуварь, чаю, сахарю і… кофію. Чай я пив і знаю, як його настановлять, то сам тобі розкажу; а кофію не знаю, як роблять. Піди ти зараз до Сидоровички — вона зна — і повчися у неї. І розпитай гарненько, як його роблять і коли його подають: чи до борщу, чи на ніч? П а л а ж к а. А коли ж приїде жених? М а р т и н. От Омелько привезе звістку, а може, й самого привезе, бо недурно ж його так довго нема, мабуть, задержав, поки з присутствія вийдуть. П а л а ж к а. То я ж зараз і піду, бо, може, сьогодня й привезе. М а р т и н. Іди, іди, душко! Та розпитай гарненько про всі звичаї і порядки дворянські. {{c|<small>Палажка пішла.</small>}} == {{c|<small><i>ЯВА III</i></small>}} == {{c|<small>Мартин, а потім Трохим і Омелько.</small>}} М а р т и н (один). Довго ж нема Омелька! Певно, привезе жениха. Та вже пора б йому й приїхать давно. Треба буде попросить на вечір Протасія; він гарно і багато уміє балакать… А важко і в дворянстві жить: розходу, розходу, — самим уробить якось, не приходиться… {{c|<small>Входе Трохим.</small>}} Т р о х и м. Пане! Наших дві пари волів і дві корови зайняв економ у двір. М а р т и н. Де ж вони паслись? Т р о х и м. Та в череді, з череди й зайняв! М а р т и н. Як він смів?! Т р о х и м. Так пан Красовський звелів. М а р т и н. О, виродок з шляхетського заводу! О, гайдамака! Грабитель! За що ж? Т р о х и м. Каже, що на вас накинули чинш і поки не заплатите — не віддасть. М а р т и н. Не віддасть?. Бери палицю і мені знайди доброго дрючка!. Я їм покажу… Я… Ми їм покажемо! Т р о х и м. Ні, пане, я не піду. Він похваляється і вам на спині горба зробить. Каже: Боруля добивається бумажного горба, а я йому на спині горба надрюкую. М а р т и н. Хто це казав? Т р о х и м. Економ. М а р т и н. О, хлоп поганий! Він, наймит Красовського, мені горба зробе? Мені?. Та я… Запрягай коней, поїду зараз в стан! Це грабіж, грабіж!… Т р о х и м. Нема ж натачанки ще з города. М а р т и н. Біжи до Сидоровички, позич. {{c|<small>Трохим пішов.</small>}} Граблять!. Граб… Граб… Це мені ще і на руку — нехай граблять!. Разом за все отвіт даси! Ні, пане Красовський, Боруля ще потягається з тобою! Мабуть, почув, що діло в герольдії… апеляція… стрічний іск йому в печінку сіли… О пресвята діво! Вмішайся в моє діло, поможи мені ворога свого доканать. {{c|<small>Входе Трохим</small>}} Т р о х и м. Там прийшов Омелько. М а р т и н. Який Омелько? Т р о х и м. Та наш же Омелько. М а р т и н. Сам? Т р о х и м. Сам. М а р т и н (набік). Що ж це за знак: і забарився, і жениха не привіз? (До Трохима.) Запрягай же свіжих коней у нашу натачанку, та поїдемо зо мною у стан, а Омелько нехай зараз іде в хату… Т р о х и м. Він боїться іти в хату. М а р т и н. Чи ти не здурів? Чого він боїться? Т р о х и м. Та коней наших покрали в городі. М а р т и н. Як?. О господи! Нова напасть… Тягни його сюди, за чуба тягни! (Біжить до дверей.) Омелько! Ірод! Супостат! Іди в хату! {{c|<small>Входе Омелько, босий.</small>}} М а р т и н. Де коні, азіят? О м е л ь к о. Украли. М а р т и н. Украли? О м е л ь к о. І чоботи, і кобеняк украли… М а р т и н. Як же в тебе голови не вкрали? О м е л ь к о. Бо нікому не потрібна: у кожного є своя, хоч поганенька. М а р т и н. Що ж мені тепер з тобою робить? Га? Що?. Бодай ти галушки не проковтнув, щоб ти вареником подавився, кажи: шкуру з тебе здерти?. Розказуй, анахтема, як було діло? О м е л ь к о. Та так було діло. То як приїхали ми з паничем, зараз понаходило тих судейських видимо-невидимо. Послали за горілкою, панич достали сало, курей і прийнялися трощить та пить. А далі, спасибі їм, і мене почастували; а чарка така, що й собака не перескочить; я довго не хотів випить повної і таки випив; випив, закусив салом — у мене з дому було своє сало і хліб… М а р т и н. Мерщій розказуй! Ти з мене печінки витягнеш. О м е л ь к о. Не перебаранчайте, пане, бо ви мене зіб’єте з пантелику. М а р т и н. Я тебе з ніг зіб’ю і шерсть на тобі вискубу! О м е л ь к о. От я й забув, що казав. М а р т и н. Говори, говори, бісова патяка, буду мовчать, говори!. О м е л ь к о. Випив, закусив салом. М а р т и н. Ну? О м е л ь к о. У мене з дому було своє сало і хліб. М а р т и н (крізь зуби). Чув, чув!. О м е л ь к о. Напоїв коней і хотів спать лягать, а тут, спасибі їм, ще піднесли… Потім третій раз почастували, і вже не скажу вам: чи частували ще й четвертий раз, чи ні, бо не пам’ятаю, як і заснув. Вранці, до схід сонця, прокинувся — не можу голови підвести… Почав пригадувать: де я? Не пригадаю. Глянув набік: чиїсь босі ноги на полудрабку. Що воно за твар, думаю собі, втислася до мене на повозку, чи не Горпина. Далі думаю: коли є ноги, то повинна буть і голова, — а голови не видко, тілько моя, та й своєї голови не бачу, а чую, що на в’язах щось таке важке теліпається, мов хто начепив клунок з піском… Помалу-помалу підвів я голову. Дивлюсь: нікого нема, кругом чужа оселя… Боже мій! Тут зразу голова моя зробилась легка, як вівсяна полова, і я догадався, де я і що зо мною було! Схопивсь… сюди, туди — нема ні коней, ні чобіт, ні кобеняка! Сів я та й заплакав. М а р т и н. Заплакав? О м е л ь к о. Заплакав. Гіркими сльозами заплакав: чоботи були настоящі шкапові і кобеняк… М а р т и н. Луципір! А коней тобі не жаль? О м е л ь к о. Та коні знайдуться, бо там якийсь судейський, з мідною бляхою на грудях, списав усе: і як коней звуть на ймення, і до якого полудрабка котра коняка була прив’язана, і полудрабки розгляділи, — усе як слід, я розказав усі прикмети. Записали і те, що як удариш батогом, то Кулкат крутить хвостом собе а, Зозуля крутить хвостом цабе, — все записали, коні знайдуться!. (Зітхає.) А чоботи і кобеняк… М а р т и н. Геть з очей, паршивий робітник! Тобі гиндика пасти, а не коней глядіть! Самі кращі коні пропали! Будеш же ти одслужувать мені за коней шість літ. О м е л ь к о. А буду. Таке діло. (Набік.) А хто ж мені одслуже за чоботи та за кобеняк? Якби не ти, то я б їх і не брав. М а р т и н (до Трохима). Біжи до Сидоровички, візьми натачанку чи візок, запрягай коней, та хоч уночі поїдемо до станового. {{c|<small>Трохим вийшов.</small>}} (Омелькові). Ти чого стоїш? Пішов, не печи моїх очей! О м е л ь к о. Та тут ще лист від панича. М а р т и н. Чого ж мовчиш? Давай мерщій, шелепа! О м е л ь к о (достає з шапки). Та не гримайте ж хоч за листа, бачите, зашив як далеко — боявся, щоб хто не вкрав. Думаю: «Хоч шапку і вкраде, то лист буде цілий, чорта з два найде». Нате. М а р т и н (прочитавши). Що його робить?. Жених обіщав приїхать, як коней пришлю за натачанкою… Тут грабіж… там коней покрали!. Памороки забило… (До Омелька.) Іди, розумна голово, надівай постоли, поїдем зо мною у стан, а Трохим поїде в город зараз же, щоб завтра і натачанку привіз… Упряж де ти зоставив? О м е л ь к о. Злодії взяли, тілько черезсідельник зостався. М а р т и н. Щоб ти на ньому повісився! І упряж позич в Сидоровички. О м е л ь к о. А коней яких запрягать? М а р т и н. Не питай мене!. І дорогою не балакай до мене, бо я тебе, каплоуха собако, чисто всього обпатраю! О м е л ь к о. Ну й сердитий… Що то пан! (Пішов.) М а р т и н (один). І язик став як кілок, і в роті пересохло!. А синок… синок!. Я тут із шкури вилазю, щоб його в люде вивести, а він там п’янствує… {{c|<small>Входе Омелько.</small>}} Ти чого знову у вічі лізеш? Кортить, щоб поскуб? О м е л ь к о. Письмоводитель станового приїхав, питається, чи ви дома, та я не знав, що й сказать, боявся, щоб не лаяли… Що йому сказать? М а р т и н. Зви! Проси! Бачиш — дома, хіба тобі повилазило? {{c|<small>Омелько вийшов. Мартин біжить до бокових дверей.</small>}} Палажко! Письмоводитель приїхав… І-і! Я й забув, що її нема! Марисю! Пошли за матір’ю до Сидоровички, а сама вари вареники, печи курчат, нехай дівчата печериць назбирають, у сметані насмажиш, та яєць звари уснятку і молока спар!. Нехай Омелько порося заколить… Та квас, квас щоб був, бо він раз у раз з похмілля… Певно, привіз утвержденіє в дворянстві. Отепер, пане Красовський, я тобі покажу, яке я бидло і яке теля мій син… (До дверей.) А, Нефодій Осипович! Пожалуйте, пожалуйте, дорогий гостю!. {{c|<small>Завіса.</small>}} [[Категорія:Мартин Боруля]] 5i1vs7dh0r5omfr60e3327yi9bw22fs 0 7951 468509 75182 2022-08-28T14:10:40Z LehBot 11101 LintErrors/obsolete-tag wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../]] | автор = Іван Карпенко-Карий | секція = Дія третя | попередня = [[../Дія друга|Дія друга]] | наступна = [[../Дія четверта|Дія четверта]] | примітки = }} {{c|<small>Декорація та ж.</small>}} == {{c|<small><i>ЯВА І</i></small>}} == <p>М а р т и н. Цілу ніч з досади не спав! Як прочитав Нефодій Осипович бумагу, щоб мене безотлагательно вивести з імєнія Красовського, то наче п’ять котів вскочило у груди і разом почали дряпать там своїми гострими кігтями!. Ну, пане Красовський! Сипеш ти грішми, щоб мене вивести звідціля, — і я посиплю, де треба, щоб тебе у острог посадить!. Нефодій Осипович за грабіж узяв заявленіє, каже: це уголовне діло!. Красовський хвалиться та похваляється!. Хвались, хвались!. Коли б мені ще роздратувать його, щоб він розбій який зробив, та на Сибір… Що Сибір? На каторгу його!. Будеш ти знать Борулю і дітям закажеш!. Я не буду хвалиться, ні, а тим часом і в острог, і в Сибір, і на каторгу тебе запру… О, не я буду! Якби не ждав сьогодня жениха, то зараз би поїхав у город — до повіреного, там голова: губерньою править! Ну, та день-два підожду… Гей, Омелько!. Бог дасть, дочку пристрою, тоді заживу настоящим дворянином: собак розведу, буду на охоту їздить, у карти грать. <p>{{c|<small>Входе Омелько.</small>}} <p>Чого ти лізеш, як черепаха? <p>О м е л ь к о. А хіба я птиця? Літать не можу, поки встанеш, поки прийдеш… <p>М а р т и н. Ну, ну, годі… <p>О м е л ь к о. Коли б чоловік крила мав… <p>М а р т и н. Годі! <p>О м е л ь к о (набік). Ніколи не дасть договорить… <p>М а р т и н. Іди мені зараз аж на шпиль, звідтіля видко верстов на п’ять по дорозі в город, там будеш сидіть і ждать… <p>О м е л ь к о. Чого? <p>М а р т и н. Слухай! <p>О м е л ь к о. Та я ж слухаю. <p>М а р т и н. Мовчки слухай! <p>О м е л ь к о. Мовчу… <p>М а р т и н. Як побачиш наші коні і нашу натачанку і буде там сидіть двоє, прибіжиш додому попереду… <p>О м е л ь к о. А як я не добіжу попереду? <p>М а р т и н. Що ти йому будеш казать? <p>О м е л ь к о. Трохим же буде кіньми їхать, а я пішком бігтиму, то хоч би з мене й дух виперло, а я не поспію вперед, хіба разом прибіжимо. <p>М а р т и н. Не разом, бусурмене, не разом! А треба, щоб ти його здалеку побачив і вперед прибіг. <p>О м е л ь к о. Не прибіжу. Годів п’ять тому назад, може б, і прибіг разом, а тепер не прибіжу. Та й нащо ж я буду бігти разом з ним? Він буде їхать, а я буду бігти біля натачанки, на сміх людям, як собака! Та Трохим на зло мені запустить так коней, що й чорт з ним не збіжить. <p>М а р т и н. Хіба ж я тебе, супесе клятий, затим посилаю, щоб ти наввипередки з кіньми біг? <p>О м е л ь к о. А хіба я знаю. <p>М а р т и н (бере його за груди). Не знаєш? <p>О м е л ь к о (набік). Отже, останню свиту порве. <p>М а р т и н. Звістку, звістку, звістку щоб подав вперед — гость важний приїде! <p>О м е л ь к о. То дозвольте коня взять. <p>М а р т и н. Бери, бодай тебе за пупа взяло, тілько не муч мене! <p>О м е л ь к о. А якого ж коня взять? Я візьму Рака… <p>{{c|<small>Мартин бере його за шиворот, поверта до дверей і виводить.</small>}} <p>Та постривайте, пане, я сам піду, а то ви мені свиту порвете. (Випхнув.) == {{c|<small><i>ЯВА II</i></small>}} == {{c|<small>Мартин, а потім Марися.</small>}} <p>М а р т и н. От мука мені з цим каторжним Омельком! І вигнав би, жаль — давно служить, і привик до нього так, що як не бачу довго, аж скучно. А він, чорт його знає, чи нарошне дражнить мене, чи таки справді дурний трохи зробився. <p>{{c|<small>Входить Марися і несе клунок.</small>}} <p>Куди це? Що це? <p>М а р и с я. Треба прати сорочки тощо, багато набралося вже шмаття. <p>М а р т и н. Я тебе постираю! Страмить мене хочеш? Дворянська дочка сама стирає! Може, ще й на річку підеш? Для чого ж то я двох робітниць найняв? <p>М а р и с я. Вони на городі копають, а я ж що буду робить? <p>М а р т и н (набік). Справді!. і сам не знаю, що б вона робила, яку б їй роботу дворянську знайти… (До Марисі.) Нічого не роби! <p>М а р и с я. Та я ж так занудюсь без роботи, захворію. <p>М а р т и н. Глупство! Наглядай, щоб другі робили, а сама надінь мені зараз нове плаття, помий гарненько руки та й сиди, як панночці слід. Та руки, руки мені мий разів три на день, не жалій мила. Ну, на лиці вона й так гарненька; а треба б присипать ще борошенцем, — є таке борошенце, та не знаю, як його звуть і де воно продається… <p>М а р и с я. Як собі хочете, а я, єй-богу, без роботи не буду сидіть. <p>М а р т и н. Не смій мені, кажу! (Набік.) Яку б їй роботу найти пристойну?. А! (До Марисі.) Я тобі п’яльця достану, будеш вишивать у п’яльцях. <p>М а р и с я. Та я ж не вмію. <p>М а р т и н. Навчишся. Не святі горшки ліплять! А шмаття однеси назад. <p>{{c|<small>Марися знизує плечима і виходить.</small>}} <p>Піду справді до Сидоровички, я бачив у неї п’яльця, вона вже стара, не бачить, то віддасть для Марисі, для своєї хрещениці, і покаже, як на них вишивать… Ох, поки-то все поставиш на дворянську ногу, то й чуб тобі свердлом стане! (Пішов.) == {{c|<small><i>ЯВА III</i></small>}} == {{c|<small>Марися, а потім Микола.</small>}} <p>М а р и с я (одна). Таке щось чудне у нас робиться, що хоч з хати тікай!. Чую я, що батько все про дворянство балакають, а ніяк не розберу, чого-то дворянці стидно робить. Дивно… Перше батько казали, що всякий чоловік на світі живе затим, щоб робить, і що тілько той має право їсти, хто їжу заробляє; тепер же все навиворіт. Коли б Миколу побачить… Вчора був його батько у нас, чи говорив же він про наше весілля? Микола, певно, знає, хоч би прийшов заспокоїв мене, а то чогось невесело на душі, наче що недобре серце віщує!. Хотіла вчора увечері вийти до Миколи, лихий приніс письмоводителя, з ним порались до півночі… поки нагодували… Сьогодня ввечері побачусь… <p>М и к о л а (під вікном). Марисю, можна зайти? <p>М а р и с я. Микола! Заходь, заходь — я одна: ні батька, ні матері нема. <p>{{c|<small>Входе Микола.</small>}} <p>М и к о л а. Марисю, моя рибонько, що ж ми будемо робить?. Твій батько не хоче віддать тебе за мене!. <p>М а р и с я. Чом?! <p>М и к о л а. А що я не дворянин! І тепер мій батько розсердились, хочуть, щоб я сватав дочку Котовича. <p>М а р и с я. Що ж ти зробиш? <p>М и к о л а. Не знаю!. Посватать, замість тебе, дочку Котовича, розбить свої надії, а з ними й серце — все одно що живим лягти у домовину!. Знов же, не послухать батька, то прийдеться з ним посвариться! А тим часом ти, покірна волі свого батька, підеш за другого, тоді удвоє тяжча моя мука буде: я потеряю і батькову ласку, і тебе!. О, чом я не дворянин?! <p>М а р и с я. Ти мене любиш? <p>М и к о л а. Умру без тебе! <p>М а р и с я. І я люблю тебе так само і ні на кого не проміняю. Слухай же мене. Корися батькові свойому, та тілько сватать Юльку не спіши! Проси його, щоб підождав, поки її ти сам не розпізнаєш, — він тебе любить і згодиться! А я чим часом роздивлюсь, прислухаюсь і розміркую, що робить. <p>М и к о л а (кидається до неї). Марисю! Ти мій розум, моє серце, мої очі! Дай поцілую тебе за пораду! <p>М а р и с я. Тепер нам не до того! Іди додому краще, щоб нас тут не зуспіли, — тоді й заміри наші розлетяться… <p>М и к о л а. Іду, іду, Мариночко моя! А ввечері ж ми зійдемось знову? <p>М а р и с я. Жди мене під яблуньою у садку. <p>М и к о л а. О, коли б мерщій зайшло сьогодня сонце! (Пішов). == {{c|<small><i>ЯВА IV</i></small>}} == {{c|<small>Марися, потім Палажка.</small>}} <p>М а р и с я (одна). Так от яке зуспіло мене горе! Дворянина батькові в зяті схотілось. О боже мій! Та де ж на всім широкім світі знайдеться дворянин, щоб так мене любив, як любить мій Микола? І я? Кого так щиро полюблю, щоб промінять його, забуть? О, нікого, нікого! Краще смерть, ніж заміж за другого!. <p>{{c|<small>Входе Палажка.</small>}} <p>Мати! Вони, певне, не знають нічого… Мамо! <p>П а л а ж к а. Чого, дитино моя? <p>М а р и с я. Що в нас робиться? Чом батько від Миколи старостів не прийняли? Я ж вам давно казала, що люблю його, що він буде мене сватать, і ви самі тому раділи… <p>П а л а ж к а. Ох, дитино моя! Не пристало тобі тепер іти за Миколу. Батько каже, що ми в дворяне вийшли — панами стали, а Микола не дворянин і через те нерівня тобі. <p>М а р и с я. Нерівня?. Боже мій! А хто ж нам рівня? Хіба хочете, щоб я дівкою посивіла? <p>П а л а ж к а. Не журись, дочко, не посивієш — жених є… гарний… і чин має. <p>М а р и с я. Є?! Хто? <p>П а л а ж к а. Отой судейський, що приїздив до нас з Стьопою на масляній… Ти йому уподобалась… Пам’ятаєш? Що грав на гитарі і співав… Чин великий на ньому… ростиратор, либонь… <p>М а р и с я. Мамо, голубко моя! Я вже давно люблю Миколу, а того судейського тілько раз бачила, не знаю його — і знать не хочу. <p>П а л а ж к а. Ох, не завдавай же і мені жалю! У мене у самої серце болить за Миколою, я сама його люблю… та що ж нам робить, що нам робить, коли тепер не приходиться тебе за простого віддать, бо ми в дворяне вийшли. <p>М а р и с я. Мамо! Жили ж ми перше без дворянства, і всі були щасливі!. Нащо ж дворянство нам здалося, коли воно горе приносе? Коли через нього ви хочете мене нещасною зробить, занапастить мій вік молодий!. Мамо! Я ж ваша кров, — не губіть мене, віддайте заміж за Миколу. Я не хочу буть дворянкою! Краще жить на світі щасливим мужиком, ніж нещасним паном, — це всяке знає!. <p>П а л а ж к а. Правда твоя! Ох, правда, моя добра ти, моя розумна дитино!. Ти побалакала зо мною — і в мене наче полуда з очей упала. Сама бачу, що дворянство нам біду робе. А почну батькові казать, щоб не видумував нічого, щоб жив по-старовині, — то закричить, затопа ногами, почне читать мені якісь бумаги про дворянство, затуркає мене, чагиркає, зіб’є з пантелику, і я думаю: може, ми й справді вже дворяне, — і починаю по-панськи привчаться, і самій тоді хочеться тебе за благородного віддать заміж!. Тепер не знаю, що й казаті, що і робить, вимучилась зовсім і одуріла. От вже другий день ходжу до Сидоровички, вчуся дворянським звичаям, щоб прийнять жениха, бо він сьогодня і приїде. <p>М а р и с я. Сьогодня?! Мамо! Уговоріть же татка, щоб не губили мене! <p>П а л а ж к а. Ох, не можу, дочко, не можу, тілько посваримось, дитино моя, а товку не буде! Ще й поб’ємось на старість, бо вже два рази мало-мало не бились… <p>За коном голос Мартина: «Сюди, сюди, помалу тілько!» <p>Батько іде!. Ходім звідціля. (Пішла.) <p>М а р и с я. Що мені робить?. Ще батькові упаду в ноги… (Пішла.) == {{c|<small><i>ЯВА V</i></small>}} == {{c|<small>Мартин, а за ним хлопець вносить п’яльця; потім Марися.</small>}} <p>М а р т и н. Отут, хлопче, постав та й іди собі. <p>{{c|<small>Хлопець ставить п’яльця на місто і виходить.</small>}} <p>П’яльця! І нехитра штука, а зараз красу господі придали. Якось аж веселіше горниця дивиться. Нехай Марися вчиться. Сидоровичка обіщала показать, спасибі їй. От і благородна кума в пригоді стала! Кумів завше треба вибирать значних і благородних! А як, бог дасть, Марися вийде заміж, то первого онука он як охрестю: кумом візьму, полковника Лясковського, а за куму — генеральшу Яловську. <p>{{c|<small>Входе Марися і пада йому в ноги.</small>}} <p>Що це?! <p>М а р и с я. Не губіть мене, не топіть мене — я у вас одна! <p>М а р т и н. Ото господи, як злякала, аж ноги затрусились… Встань! Чого тобі? <p>М а р и с я. Не віддавайте мене заміж за того жениха, що приїде з города, — я його не люблю, я за нього не хочу… <p>М а р т и н. Як?! За благородного чоловіка не хочеш? За кого ж тебе тоді віддать? <p>М а р и с я. Віддайте мене за Миколу. <p>М а р т и н. Світ навиворіт. Панночці — мужика забажалось!. Не смій мені про це й заїкаться! <p>М а р и с я. Я люблю Миколу, і він мене любить, ми будемо щасливі… <p>М а р т и н. Що то за слово таке — любить? Кажи мені, що то за слово таке?. Га? Що воно означа: чина чи дворянство? <p>М а р и с я. Я не вмію розказать… Я… <p>М а р т и н. Видумка! Витребеньки! Баб’ячі химерики! Чина, дворянство треба любить, а другої любові нема на світі!. <p>М а р и с я. Я собі смерть заподію, коли… <p>М а р т и н. Не сердь мене, бо я порву на собі всю одежу!. Чуєш?. Здуріла дівка, ще й не розгляділа добре благородного жениха, а вже ерегується! Та жених такий, що хоч би яка панночка, то з охотою пішла б за нього, — от приїде, то побачиш!. А про Миколу і не думай! Та я скоріще вб’ю тебе, ніж віддам за мужика; я тебе з дому вижену, я тебе!. Та я не знаю, що зроблю!. От дітки! Ти для них піклуєшся, побиваєшся, з шкури лізеш, а вони, замість дяки, серце тобі надвоє роздирають! Мало мені муки з Красовським і так, та ще тебе віддам за мужика, щоб він зуби скалив?. Іди! Жених, може, вже з гори з’їжджає… Іди одягнися мені у нове плаття, а цих речей щоб я більше не чув! <p>М а р и с я. Тату?. <p>М а р т и н. Який я тато? Що то за тато? <p>М а р и с я. Папінька! <p>М а р т и н. І слухать не хочу! Іди роби, що велять. <p>{{c|<small>Марися пішла.</small>}} <p>Не знає свого щастя; сказано: молоде — дурне… Ох, діти-діти! Якби ви знали, як-то хочеться бачить вас хорошими людьми, щоб ви не черствий хліб їли… Якби-то знали… тоді б ви зрозуміли, що батьки не вороги вам… От трохи погримав, а вже й жаль!. Воно ж, дурне, дума, що я їй ворог! Ворог за те, що витягаю з мужичества… А чого мені це коштує?. Колись подякує. <p>{{c|<small>Входе Омелько.</small>}} <p>Ідуть? == {{c|<small><i>ЯВА VI</i></small>}} == <p>О м е л ь к о (задихався, не може говорить). І-ї-ду-уть! <p>М а р т и н. Чого ти так засапався? Сопеш, як підпалений кінь. Далеко? <p>О м е л ь к о. Ху-ху-ху!. Утомився… <p>М а р т и н. Ти ж конем їхав? <p>О м е л ь к о. Де там! Упав, к бісовому батькові, з коня… <p>М а р т и н. Я ж кажу, що так!. Далеко? <p>О м е л ь к о. Ні, зараз за могилою і впав! Тілько що виліз на Рака, а… <p>М а р т и н. Не про те! Не про те я питаю! Чи далеко їдуть? <p>О м е л ь к о. Та, мабуть, уже близько біля двору. <p>М а р т и н. Ти ж бачив, хто їде? <p>О м е л ь к о. А хто ж? Трохим їде — нашими кіньми і нашою натачанкою… <p>М а р т и н. А в задку сидить хто-небудь? <p>О м е л ь к о. В задку?. Не примітив! <p>М а р т и н. Чого ж ти біг, бодай ти луснув! (Іде до вікна.) <p>О м е л ь к о. Чисто коліно збив, болить, як печене, прибіг попереду, а він ще й лається!. Чорт на тебе угодить… (Пішов.) <p>М а р т и н. Він… Жених!. (До дверей.) Душко! Палазю! Приїхав! Жених приїхав! Одягайтесь мерщій! А господи, аж серце забилось! Принять треба на славу… (Відчиня середні двері.) <p>{{c|<small>Входе Націєвський, з гітарою в руках, у шерстяній накидці. Мартин іде до дверей, розставивши руки.</small>}} <p>Милості прошу, дорогий гостю! <p>{{c|<small>Націєвський кладе гітару на стілець. Обнімаються і цілуються.</small>}} <p>{{c|<small>Завіса.</small>}} [[Категорія:Мартин Боруля]] 73snxwbfddrw5bgal3hkryo6yrjc9uv 469371 468509 2022-08-29T11:13:18Z LehBot 11101 -- wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../]] | автор = Іван Карпенко-Карий | секція = Дія третя | попередня = [[../Дія друга|Дія друга]] | наступна = [[../Дія четверта|Дія четверта]] | примітки = }} {{c|<small>Декорація та ж.</small>}} == {{c|<small><i>ЯВА І</i></small>}} == М а р т и н. Цілу ніч з досади не спав! Як прочитав Нефодій Осипович бумагу, щоб мене безотлагательно вивести з імєнія Красовського, то наче п’ять котів вскочило у груди і разом почали дряпать там своїми гострими кігтями!. Ну, пане Красовський! Сипеш ти грішми, щоб мене вивести звідціля, — і я посиплю, де треба, щоб тебе у острог посадить!. Нефодій Осипович за грабіж узяв заявленіє, каже: це уголовне діло!. Красовський хвалиться та похваляється!. Хвались, хвались!. Коли б мені ще роздратувать його, щоб він розбій який зробив, та на Сибір… Що Сибір? На каторгу його!. Будеш ти знать Борулю і дітям закажеш!. Я не буду хвалиться, ні, а тим часом і в острог, і в Сибір, і на каторгу тебе запру… О, не я буду! Якби не ждав сьогодня жениха, то зараз би поїхав у город — до повіреного, там голова: губерньою править! Ну, та день-два підожду… Гей, Омелько!. Бог дасть, дочку пристрою, тоді заживу настоящим дворянином: собак розведу, буду на охоту їздить, у карти грать. {{c|<small>Входе Омелько.</small>}} Чого ти лізеш, як черепаха? О м е л ь к о. А хіба я птиця? Літать не можу, поки встанеш, поки прийдеш… М а р т и н. Ну, ну, годі… О м е л ь к о. Коли б чоловік крила мав… М а р т и н. Годі! О м е л ь к о (набік). Ніколи не дасть договорить… М а р т и н. Іди мені зараз аж на шпиль, звідтіля видко верстов на п’ять по дорозі в город, там будеш сидіть і ждать… О м е л ь к о. Чого? М а р т и н. Слухай! О м е л ь к о. Та я ж слухаю. М а р т и н. Мовчки слухай! О м е л ь к о. Мовчу… М а р т и н. Як побачиш наші коні і нашу натачанку і буде там сидіть двоє, прибіжиш додому попереду… О м е л ь к о. А як я не добіжу попереду? М а р т и н. Що ти йому будеш казать? О м е л ь к о. Трохим же буде кіньми їхать, а я пішком бігтиму, то хоч би з мене й дух виперло, а я не поспію вперед, хіба разом прибіжимо. М а р т и н. Не разом, бусурмене, не разом! А треба, щоб ти його здалеку побачив і вперед прибіг. О м е л ь к о. Не прибіжу. Годів п’ять тому назад, може б, і прибіг разом, а тепер не прибіжу. Та й нащо ж я буду бігти разом з ним? Він буде їхать, а я буду бігти біля натачанки, на сміх людям, як собака! Та Трохим на зло мені запустить так коней, що й чорт з ним не збіжить. М а р т и н. Хіба ж я тебе, супесе клятий, затим посилаю, щоб ти наввипередки з кіньми біг? О м е л ь к о. А хіба я знаю. М а р т и н (бере його за груди). Не знаєш? О м е л ь к о (набік). Отже, останню свиту порве. М а р т и н. Звістку, звістку, звістку щоб подав вперед — гость важний приїде! О м е л ь к о. То дозвольте коня взять. М а р т и н. Бери, бодай тебе за пупа взяло, тілько не муч мене! О м е л ь к о. А якого ж коня взять? Я візьму Рака… {{c|<small>Мартин бере його за шиворот, поверта до дверей і виводить.</small>}} Та постривайте, пане, я сам піду, а то ви мені свиту порвете. (Випхнув.) == {{c|<small><i>ЯВА II</i></small>}} == {{c|<small>Мартин, а потім Марися.</small>}} М а р т и н. От мука мені з цим каторжним Омельком! І вигнав би, жаль — давно служить, і привик до нього так, що як не бачу довго, аж скучно. А він, чорт його знає, чи нарошне дражнить мене, чи таки справді дурний трохи зробився. {{c|<small>Входить Марися і несе клунок.</small>}} Куди це? Що це? М а р и с я. Треба прати сорочки тощо, багато набралося вже шмаття. М а р т и н. Я тебе постираю! Страмить мене хочеш? Дворянська дочка сама стирає! Може, ще й на річку підеш? Для чого ж то я двох робітниць найняв? М а р и с я. Вони на городі копають, а я ж що буду робить? М а р т и н (набік). Справді!. і сам не знаю, що б вона робила, яку б їй роботу дворянську знайти… (До Марисі.) Нічого не роби! М а р и с я. Та я ж так занудюсь без роботи, захворію. М а р т и н. Глупство! Наглядай, щоб другі робили, а сама надінь мені зараз нове плаття, помий гарненько руки та й сиди, як панночці слід. Та руки, руки мені мий разів три на день, не жалій мила. Ну, на лиці вона й так гарненька; а треба б присипать ще борошенцем, — є таке борошенце, та не знаю, як його звуть і де воно продається… М а р и с я. Як собі хочете, а я, єй-богу, без роботи не буду сидіть. М а р т и н. Не смій мені, кажу! (Набік.) Яку б їй роботу найти пристойну?. А! (До Марисі.) Я тобі п’яльця достану, будеш вишивать у п’яльцях. М а р и с я. Та я ж не вмію. М а р т и н. Навчишся. Не святі горшки ліплять! А шмаття однеси назад. {{c|<small>Марися знизує плечима і виходить.</small>}} Піду справді до Сидоровички, я бачив у неї п’яльця, вона вже стара, не бачить, то віддасть для Марисі, для своєї хрещениці, і покаже, як на них вишивать… Ох, поки-то все поставиш на дворянську ногу, то й чуб тобі свердлом стане! (Пішов.) == {{c|<small><i>ЯВА III</i></small>}} == {{c|<small>Марися, а потім Микола.</small>}} М а р и с я (одна). Таке щось чудне у нас робиться, що хоч з хати тікай!. Чую я, що батько все про дворянство балакають, а ніяк не розберу, чого-то дворянці стидно робить. Дивно… Перше батько казали, що всякий чоловік на світі живе затим, щоб робить, і що тілько той має право їсти, хто їжу заробляє; тепер же все навиворіт. Коли б Миколу побачить… Вчора був його батько у нас, чи говорив же він про наше весілля? Микола, певно, знає, хоч би прийшов заспокоїв мене, а то чогось невесело на душі, наче що недобре серце віщує!. Хотіла вчора увечері вийти до Миколи, лихий приніс письмоводителя, з ним порались до півночі… поки нагодували… Сьогодня ввечері побачусь… М и к о л а (під вікном). Марисю, можна зайти? М а р и с я. Микола! Заходь, заходь — я одна: ні батька, ні матері нема. {{c|<small>Входе Микола.</small>}} М и к о л а. Марисю, моя рибонько, що ж ми будемо робить?. Твій батько не хоче віддать тебе за мене!. М а р и с я. Чом?! М и к о л а. А що я не дворянин! І тепер мій батько розсердились, хочуть, щоб я сватав дочку Котовича. М а р и с я. Що ж ти зробиш? М и к о л а. Не знаю!. Посватать, замість тебе, дочку Котовича, розбить свої надії, а з ними й серце — все одно що живим лягти у домовину!. Знов же, не послухать батька, то прийдеться з ним посвариться! А тим часом ти, покірна волі свого батька, підеш за другого, тоді удвоє тяжча моя мука буде: я потеряю і батькову ласку, і тебе!. О, чом я не дворянин?! М а р и с я. Ти мене любиш? М и к о л а. Умру без тебе! М а р и с я. І я люблю тебе так само і ні на кого не проміняю. Слухай же мене. Корися батькові свойому, та тілько сватать Юльку не спіши! Проси його, щоб підождав, поки її ти сам не розпізнаєш, — він тебе любить і згодиться! А я чим часом роздивлюсь, прислухаюсь і розміркую, що робить. М и к о л а (кидається до неї). Марисю! Ти мій розум, моє серце, мої очі! Дай поцілую тебе за пораду! М а р и с я. Тепер нам не до того! Іди додому краще, щоб нас тут не зуспіли, — тоді й заміри наші розлетяться… М и к о л а. Іду, іду, Мариночко моя! А ввечері ж ми зійдемось знову? М а р и с я. Жди мене під яблуньою у садку. М и к о л а. О, коли б мерщій зайшло сьогодня сонце! (Пішов). == {{c|<small><i>ЯВА IV</i></small>}} == {{c|<small>Марися, потім Палажка.</small>}} М а р и с я (одна). Так от яке зуспіло мене горе! Дворянина батькові в зяті схотілось. О боже мій! Та де ж на всім широкім світі знайдеться дворянин, щоб так мене любив, як любить мій Микола? І я? Кого так щиро полюблю, щоб промінять його, забуть? О, нікого, нікого! Краще смерть, ніж заміж за другого!. {{c|<small>Входе Палажка.</small>}} Мати! Вони, певне, не знають нічого… Мамо! П а л а ж к а. Чого, дитино моя? М а р и с я. Що в нас робиться? Чом батько від Миколи старостів не прийняли? Я ж вам давно казала, що люблю його, що він буде мене сватать, і ви самі тому раділи… П а л а ж к а. Ох, дитино моя! Не пристало тобі тепер іти за Миколу. Батько каже, що ми в дворяне вийшли — панами стали, а Микола не дворянин і через те нерівня тобі. М а р и с я. Нерівня?. Боже мій! А хто ж нам рівня? Хіба хочете, щоб я дівкою посивіла? П а л а ж к а. Не журись, дочко, не посивієш — жених є… гарний… і чин має. М а р и с я. Є?! Хто? П а л а ж к а. Отой судейський, що приїздив до нас з Стьопою на масляній… Ти йому уподобалась… Пам’ятаєш? Що грав на гитарі і співав… Чин великий на ньому… ростиратор, либонь… М а р и с я. Мамо, голубко моя! Я вже давно люблю Миколу, а того судейського тілько раз бачила, не знаю його — і знать не хочу. П а л а ж к а. Ох, не завдавай же і мені жалю! У мене у самої серце болить за Миколою, я сама його люблю… та що ж нам робить, що нам робить, коли тепер не приходиться тебе за простого віддать, бо ми в дворяне вийшли. М а р и с я. Мамо! Жили ж ми перше без дворянства, і всі були щасливі!. Нащо ж дворянство нам здалося, коли воно горе приносе? Коли через нього ви хочете мене нещасною зробить, занапастить мій вік молодий!. Мамо! Я ж ваша кров, — не губіть мене, віддайте заміж за Миколу. Я не хочу буть дворянкою! Краще жить на світі щасливим мужиком, ніж нещасним паном, — це всяке знає!. П а л а ж к а. Правда твоя! Ох, правда, моя добра ти, моя розумна дитино!. Ти побалакала зо мною — і в мене наче полуда з очей упала. Сама бачу, що дворянство нам біду робе. А почну батькові казать, щоб не видумував нічого, щоб жив по-старовині, — то закричить, затопа ногами, почне читать мені якісь бумаги про дворянство, затуркає мене, чагиркає, зіб’є з пантелику, і я думаю: може, ми й справді вже дворяне, — і починаю по-панськи привчаться, і самій тоді хочеться тебе за благородного віддать заміж!. Тепер не знаю, що й казаті, що і робить, вимучилась зовсім і одуріла. От вже другий день ходжу до Сидоровички, вчуся дворянським звичаям, щоб прийнять жениха, бо він сьогодня і приїде. М а р и с я. Сьогодня?! Мамо! Уговоріть же татка, щоб не губили мене! П а л а ж к а. Ох, не можу, дочко, не можу, тілько посваримось, дитино моя, а товку не буде! Ще й поб’ємось на старість, бо вже два рази мало-мало не бились… За коном голос Мартина: «Сюди, сюди, помалу тілько!» Батько іде!. Ходім звідціля. (Пішла.) М а р и с я. Що мені робить?. Ще батькові упаду в ноги… (Пішла.) == {{c|<small><i>ЯВА V</i></small>}} == {{c|<small>Мартин, а за ним хлопець вносить п’яльця; потім Марися.</small>}} М а р т и н. Отут, хлопче, постав та й іди собі. {{c|<small>Хлопець ставить п’яльця на місто і виходить.</small>}} П’яльця! І нехитра штука, а зараз красу господі придали. Якось аж веселіше горниця дивиться. Нехай Марися вчиться. Сидоровичка обіщала показать, спасибі їй. От і благородна кума в пригоді стала! Кумів завше треба вибирать значних і благородних! А як, бог дасть, Марися вийде заміж, то первого онука он як охрестю: кумом візьму, полковника Лясковського, а за куму — генеральшу Яловську. {{c|<small>Входе Марися і пада йому в ноги.</small>}} Що це?! М а р и с я. Не губіть мене, не топіть мене — я у вас одна! М а р т и н. Ото господи, як злякала, аж ноги затрусились… Встань! Чого тобі? М а р и с я. Не віддавайте мене заміж за того жениха, що приїде з города, — я його не люблю, я за нього не хочу… М а р т и н. Як?! За благородного чоловіка не хочеш? За кого ж тебе тоді віддать? М а р и с я. Віддайте мене за Миколу. М а р т и н. Світ навиворіт. Панночці — мужика забажалось!. Не смій мені про це й заїкаться! М а р и с я. Я люблю Миколу, і він мене любить, ми будемо щасливі… М а р т и н. Що то за слово таке — любить? Кажи мені, що то за слово таке?. Га? Що воно означа: чина чи дворянство? М а р и с я. Я не вмію розказать… Я… М а р т и н. Видумка! Витребеньки! Баб’ячі химерики! Чина, дворянство треба любить, а другої любові нема на світі!. М а р и с я. Я собі смерть заподію, коли… М а р т и н. Не сердь мене, бо я порву на собі всю одежу!. Чуєш?. Здуріла дівка, ще й не розгляділа добре благородного жениха, а вже ерегується! Та жених такий, що хоч би яка панночка, то з охотою пішла б за нього, — от приїде, то побачиш!. А про Миколу і не думай! Та я скоріще вб’ю тебе, ніж віддам за мужика; я тебе з дому вижену, я тебе!. Та я не знаю, що зроблю!. От дітки! Ти для них піклуєшся, побиваєшся, з шкури лізеш, а вони, замість дяки, серце тобі надвоє роздирають! Мало мені муки з Красовським і так, та ще тебе віддам за мужика, щоб він зуби скалив?. Іди! Жених, може, вже з гори з’їжджає… Іди одягнися мені у нове плаття, а цих речей щоб я більше не чув! М а р и с я. Тату?. М а р т и н. Який я тато? Що то за тато? М а р и с я. Папінька! М а р т и н. І слухать не хочу! Іди роби, що велять. {{c|<small>Марися пішла.</small>}} Не знає свого щастя; сказано: молоде — дурне… Ох, діти-діти! Якби ви знали, як-то хочеться бачить вас хорошими людьми, щоб ви не черствий хліб їли… Якби-то знали… тоді б ви зрозуміли, що батьки не вороги вам… От трохи погримав, а вже й жаль!. Воно ж, дурне, дума, що я їй ворог! Ворог за те, що витягаю з мужичества… А чого мені це коштує?. Колись подякує. {{c|<small>Входе Омелько.</small>}} Ідуть? == {{c|<small><i>ЯВА VI</i></small>}} == О м е л ь к о (задихався, не може говорить). І-ї-ду-уть! М а р т и н. Чого ти так засапався? Сопеш, як підпалений кінь. Далеко? О м е л ь к о. Ху-ху-ху!. Утомився… М а р т и н. Ти ж конем їхав? О м е л ь к о. Де там! Упав, к бісовому батькові, з коня… М а р т и н. Я ж кажу, що так!. Далеко? О м е л ь к о. Ні, зараз за могилою і впав! Тілько що виліз на Рака, а… М а р т и н. Не про те! Не про те я питаю! Чи далеко їдуть? О м е л ь к о. Та, мабуть, уже близько біля двору. М а р т и н. Ти ж бачив, хто їде? О м е л ь к о. А хто ж? Трохим їде — нашими кіньми і нашою натачанкою… М а р т и н. А в задку сидить хто-небудь? О м е л ь к о. В задку?. Не примітив! М а р т и н. Чого ж ти біг, бодай ти луснув! (Іде до вікна.) О м е л ь к о. Чисто коліно збив, болить, як печене, прибіг попереду, а він ще й лається!. Чорт на тебе угодить… (Пішов.) М а р т и н. Він… Жених!. (До дверей.) Душко! Палазю! Приїхав! Жених приїхав! Одягайтесь мерщій! А господи, аж серце забилось! Принять треба на славу… (Відчиня середні двері.) {{c|<small>Входе Націєвський, з гітарою в руках, у шерстяній накидці. Мартин іде до дверей, розставивши руки.</small>}} Милості прошу, дорогий гостю! {{c|<small>Націєвський кладе гітару на стілець. Обнімаються і цілуються.</small>}} {{c|<small>Завіса.</small>}} [[Категорія:Мартин Боруля]] tot6b4glrj6n8thkbvpm6az16ijnsc0 0 7952 468511 75183 2022-08-28T14:11:11Z LehBot 11101 LintErrors/obsolete-tag wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../]] | автор = Іван Карпенко-Карий | секція = Дія четверта | попередня = [[../Дія третя|Дія третя]] | наступна = [[../Дія п’ята|Дія п’ята]] | примітки = }} {{c|<small>Декорація та ж.</small>}} == {{c|<small><i>ЯВА І</i></small>}} == {{c|<small>Омелько і Трохим вносять стола.</small>}} <p>О м е л ь к о. То це жених нашої Марисі, сьогодня й заручини? <p>Т р о х и м. Еге. Дорогою він мене частував біля кожного шинку, — гарний панич! <p>О м е л ь к о. Він же й мене частував тоді, як чоботи і кобеняк украли, бодай йому… <p>Т р о х и м. І що вони там роблять, ті судейські, — такого їх, як галок восени? <p>О м е л ь к о. Бумаги, каже, пишуть. <p>Т р о х и м. Нащо ж ті бумаги? <p>О м е л ь к о. На продаж. Продають. <p>Т р о х и м. Та хто ж їх купує, кому вони потрібні, хіба на цигарки? <p>О м е л ь к о. Виходить, є такі люде, що купують. От бачив повіреного, що приїздив? Коні, як змії, тарантас блищить, фурман, наче коробейник Улас!. Бачив? Отже він бумаги продає. Його фурман дав мені на цигарку легкого тютюну і розказував, що, каже, його пан якісь бумаги пише і продає людям, що кому потрібно, з того і хліб їсть, і будинок має у городі. От і наш пан, каже, купив якісь бумаги у нього на Красовського, а Красовський, каже, довідався, приїздив аж у город, заплатив дорожче, і він продав йому бумаги вже на нашого пана. Так і торгує! <p>Т р о х и м. Диви! <p>О м е л ь к о. Всякому чоловікові назначено, що робить, з чого хліб їсти і що йому мать! От мені назначено, щоб я без чобіт був і без кобеняка, — і вкрадено. <p>Т р о х и м. Мабуть, що так… А не чув, коли буде весілля? <p>О м е л ь к о. Не чув. Вчора гуляли довго, — жених і досі спить. == {{c|<small><i>ЯВА II</i></small>}} == {{c|<small>Входе Мартин.</small>}} <p>М а р т и н. Чого ви тут стовбичите? <p>О м е л ь к о. Стола від Сидоровича принесли. <p>М а р т и н. Ага! Ну, біжи ж ти, Омельку, принеси умиваться паничеві. <p>{{c|<small>Омелько і Трохим виходять.</small>}} <p>Ще спить. Сказано, чиновний чоловік, не то що простий шляхтич: ще й чорти навкулачки не бились, а він схопиться і гасає по хазяйству!. Нащо вже я, от, здається, зовсім вибився на дворянську линію, а не можу уранці довго спать — боки болять, а треба привчаться! Воно якось так зовсім другу пиху тобі дає. Прийшов хто рано, чи там яке діло по хазяйству, а ти спиш! «Дома пан?» — питають. «Та ще сплять!» О! І всі на пальчиках… Безпремінно заведу такий порядок: чи прокинувся, чи ні, а буду лежать до сніданку. <p>{{c|<small>Омелько несе ночви і відро води.</small>}} <p>Що це? <p>О м е л ь к о. Та умиваться ж. <p>М а р т и н. Ну і що тобі сказать? Де ж ти бачив, бусурмене, щоб люде в ночвах умивались? Поросят тілько у ночвах патрають, а ти хочеш благородного чоловіка… <p>О м е л ь к о. Та я ж письмоводителеві над ночвами ціле відро води на голову вилив. <p>М а р т и н. То інча річ — чоловік сирий і на похмілля. <p>О м е л ь к о. А цей хіба тверезий вчора ліг? <p>М а р т и н. Не твоє діло! Іди візьми велику дерев’яну миску і води в полив’яний глечик. <p>О м е л ь к о. І щоб то відразу сказать, а то носись. (Пішов.) <p>М а р т и н (один). Треба десь такого служку достать, що при горницях був, бо Омелько старий для послуги, нічого не тяме. <p>{{c|<small>Омелько вертається з глечиком і мискою.</small>}} <p>Там постав, і якщо спить, то навідайся через яке врем’я. <p>{{c|<small>Омелько пішов у другу хату, входе Палажка.</small>}} <p>Спить ще. А що, як там, душко, у тебе: чи все готово? <p>П а л а ж к а. Поки люде посходяться, усе буде готово. <p>{{c|<small>Входе Омелько.</small>}} <p>М а р т и н. А що? <p>О м е л ь к о. Потягнувсь, лупнув очима, повернувся на другий бік і знову захріп. <p>М а р т и н. Навідайся ж опісля. <p>О м е л ь к о. Може б, я там посидів, поки прокинеться? <p>М а р т и н. Опісля, кажу тобі. Чого ти там будеш стирчать, ще й сам заснеш. <p>О м е л ь к о. А потім прозіваю — будете лаять. <p>М а р т и н. Не патякай! Поклич панночку. Де вона? <p>О м е л ь к о. Порося патрають. <p>М а р т и н. О-о-о!. Нехай одягнеться і сюди йде. <p>О м е л ь к о пішов, <p>(До Палажки.) Я ж тобі казав, я ж тебе прохав, щоб ти їй не давала ніякої роботи, руки чисто порепаються, — а ти порося, її заставила патрать! <p>П а л а ж к а. Та цить уже, не гримай! Який же чорт буде обід варить, коли робітниці не тямлять нічого. <p>М а р т и н. Палазю, Палазю, не кричи, душко, а то почує. Ну, іди, душко, сама обід готов, а вона нехай ще побуде з женихом. <p>П а л а ж к а. А ти ж з ним балакав? <p>М а р т и н. Та ми вже зовсім скінчили з ним: п’ятсот рублів приданого, весілля на наш кошт, два годи доставлять у город топливо і деякі предмети на продовольствіє і хату поставить у городі — місце у нього є. <p>{{c|<small>Входе Марися.</small>}} <p>Ну, то іди ж, Палазю, щоб справді там робітниці не нашкодили чого в обіді, а то замість поросяти подадуть обгорілий оцупок. <p>П а л а ж к а пішла. Ну, моя дитино, я вже скінчив з твоїм женихом. Сьогодня заручини, а на тройцю й весілля. <p>М а р и с я. Не любите ви мене… випихаєте з дому… <p>М а р т и н. Я тебе не люблю! Господи! Душу свою готов тобі віддать!. Для кого ж я побиваюсь, як не для вас? Послухай мене, доню моя: краще білий хліб, ніж чорний, краще пан, ніж хам! І батькове око, як прийдеться умирать, закриється спокійно, бо душа моя знатиме, що мої унуки — дворяне, не хлопи, що не всякий на них крикне: бидло! теля! Ох, дочко, ти не знаєш, як тяжко хлопом буть, усіх бояться, усіх лічить вищими від себе! І дай бог, щоб ти не знала; а я всього попробував і знаю. Не хмурся ж, не хмурся… Жених вийде, а ти сядь за п’яльці, будь з ним приязна. Сядь, доню, за п’яльцями якось пристойніше сидіть… так, ніби за роботою. (Садовить її.) Отак. Я ж зараз вернуся, а ти поводься з женихом як слід дочці Мартина Борулі, уродзоного шляхтича! (Пішов.) == {{c|<small><i>ЯВА ІІІ</i></small>}} == {{c|<small>Марися, потім Омелько, проходе у кімнату, де спить Націєвський.</small>}} <p>М а р и с я (одна). Ох тату, тату! Якби ви знали, як мені тяжко слухать ваші речі! Наче тронулись, борони боже. Що мені робить? Щоб не сердить батька, я тим часом покірствую, а чого наговорю женихові, то нехай тілько слуха! Коли ж і після того не одчепиться, то піду вже на одчай: нехай хоч б’ють, хоч ріжуть — однаково! <p>{{c|<small>Входе Омелько.</small>}} <p>О м е л ь к о (несе обома руками миску, а в мисці глечик). Вже одягся! Ну, жених!. Яка у нього червона жилетка, аж очі в себе вбирає!. Одчиніть мені двері, а то воду розхлюпаю… <p>{{c|<small>Марися одчиня.</small>}} <p>Хоч би нас почастували добре на заручинах, дома не страшно й випить… (Вийшов.) <p>М а р и с я (одна). Виходь, виходь скорій… Може, сам одцураєшся, коли почуєш, як я тебе поважаю. == {{c|<small><i>ЯВА IV</i></small>}} == {{c|<small>Входе Націєвський, одягнений у сюртук з куцими полами. Рукава з буфами, коло плечей ужчі,. а біля руки ширші. Штани широкі, трубою, коло чобота зовсім узенькі. Жилетка червона, двобортна, без манишки, з мідними пугвицями, шия пов’язана чорним шовковим платком.</small>}} <p>Н а ц і є в с ь к и й. З добрим утром, Марина Мартиновна, як спалось-спочивалось? <p>М а р и с я. Лягли легко, встали ще легче; а ви як? Здається, і лягли важко, і встали тяжко… <p>Н а ц і є в с ь к и й (набік). Зразу збрила! (До Марисі.) О, яка ви гострая і строгая!. (Бере гітару і побренькує.) Нам з привички. Інчий раз, як вернешся од Шулемки, так ще тяжче ляжеш, одначе діла за нас ніхто не робе!. А ви вишиваєте? <p>М а р и с я. Ні, я не вмію, так сидю, батько звеліли вас піджидать за п’яльцями, щоб ви подумали, що я баришня… <p>Н а ц і є в с ь к и й. А хіба ви не баришня? <p>М а р и с я. Не знаю, як вам здається… Я проста дівчина, мужичка, нічого не вмію; я умію жать у полі, громадить, мазать, корів доїть, свиней годувать… Подивіться, які у мене руки… <p>Н а ц і є в с ь к и й. І разпрекрасно! А як вийдете за мене заміж — ібо ми вже з папінькою вашим сіє діло покончили, не знаю, як ви, — тоді не будете жать, найдеться друга робота, болєє благородная… і руки побіліють… А по вечорам я буду вам грать на гитарі. Буде весело, у мене знакомих доволі… <p>М а р и с я. Я за вас не хочу заміж, то татко мене силують, а я вас не люблю… <p>Н а ц і є в с ь к и й. Як побрачимся, тоді полюбите!. Любов — ета злодійка приходить зря, сьогодня нєт єйо, а завтра вот она! Та ви ще мене не знаєте! (Б’є акорд на гітарі і співа.) <blockquote>«Гандалер молодой, <br>Взор твой полон огня, <br>Я стройна, молода, <br>Не свезешь ли меня? <br>Я в Риальто спешу до заката. <br>Видишь ли пояс мой <br>С жемчугом, с бирюзой? <br>А в средине его <br>Изумруд дорогой? <br>Вот тебе за провоз моя плата!» <br>«Нет, не нужен он мне, <br>Твой жемчужный убор: <br>Ярче камней и звёзд <br>Твой блистательный взор, — <br>Жажду я одного поцелуя!»</blockquote> <p>У нас многія баришні од меня тають, і ви розтаїте. <p>М а р и с я. А я чого буду таять, я не сніг. <p>Н а ц і є в с ь к и й. Ну, розтопитесь… <p>М а р и с я. Борони боже! Хіба я смалець?. <p>Н а ц і є в с ь к и й. Ха-ха-ха! Остроумно! Одно слово, полюбите мене — ручаюсь. <p>М а р и с я. О ні! Ви мені противні… <p>Н а ц і є в с ь к и й. Ето даже обідно, ібо я всегда правілая женщинам… Почему же у вас такая злость протів меня? <p>М а р и с я. Я вас не люблю і прямо вам кажу, а ви таки лізете у вічі, от через це ви мені противні. <p>Н а ц і є в с ь к и й. Та нєт! Ето ви шуткуєте!. Ето ви говоріте по той простой причині, что мало знаєте меня; а когда вийдете замуж, присмотрітесь і апробуєте — как пишется в журналах, — тогда другоє скажете!. А тепер заключим наш разговор поцілуєм, как жених і невеста. (Співає.) Жажду я одного поцілуя!. Позвольте! <p>М а р и с я. Цього ніколи не буде! Мені легше випить оливи з мухами, ніж вас поцілувать! Душа моя до вас не лежить, і очі мої не стрінуться з вашими; а коли ви й після цього все-таки хочете, щоб мене присилували за вас заміж, то знайте: я люблю давно другого, чуєте? Люблю другого, йому слово подала, і не розлучить нас ніхто — хіба могила, а за вас я тоді вийду заміж, як у спасівку соловейко заспіває! От вам уся моя правда. І нічого нам балакать, розміркуйте гарненько і більше до нас не приїздіть; а тепер — прощайте! (Хутко виходе.) == {{c|<small><i>ЯВА V</i></small>}} == {{c|<small>Націєвський, а потім Мартин і Палажка.</small>}} <p>Н а ц і є в с ь к и й (один). Любить другого… Положим, єжелі только любить, то це крупний пустяк, но єжелі любов з фіналом… Це для меня мучітєльно будить і позорно даже!. Впрочем, до свадьби далеко, ми і ето разузнаем; а отказаться і перед вінцем можна… Как би я не вскочіл у корито! <p>За окном голос Мартина: «Так я хочу!» Голос Палажки «А я не хочу!» <p>Голос отца і матері… один — хоче, другий — не хоче. Желательно послушать, об чом спор? Наверно, про меня… Сюда, здається, ідуть! Сховаюсь. Де б же?. Тут нема місця… А, в етой комнаті, де спав, біля дверей є шкап, за шкапом стану. (Пішов.) <p>{{c|<small>Входять Палажка і Мартин.</small>}} <p>П а л а ж к а. Не хочу, не хочу я твоїх кумів!. <p>М а р т и н. Цс-с! Дурна! (Іде на пальчиках до дверей і загляда.) Нема. Пішли, мабуть, з Марисею на проходку у садок. Так не буде, як ти, душко, кажеш! Кумом візьмемо Лясковського, — чоловік значний і нужний, а кумою буде генеральша Яловська — вона крижмо хороше дасть… <p>П а л а ж к а. Та кажу ж тобі, що я не хочу ні Лясковського за кума, ні Яловської за куму. <p>М а р т и н. У Лясковського дітей нема, багатий, він і дитину воспитає по-дворянськи. <p>П а л а ж к а. Якраз! Такий скупий та буде він тобі пеклуваться про чужу дитину? Мені страшно на нього й глянуть. Краще ми візьмемо кумом Гарбузинського, а за куму Трщинську. <p>М а р т и н. От вигадала! Ну, Трщинська ще нічого кума, а в Гарбузинського своїх десятеро, чого від нього можна сподіваться для хрещеника? <p>П а л а ж к а. І ніколи ти мені не уважиш; я ж згодилась, щоб хлопчика звали Матвієм, а ти уваж за кумів. <p>М а р т и н. Та не уважу! Лясковський полковник, а Гарбузинський копитан. <p>П а л а ж к а. Та нехай же тобі чорт, коли так! Вибирай собі сам кумів, нічого було й питать мене! (Іде назад.) <p>М а р т и н. Куди ж ти, стривай! <p>П а л а ж к а. Ніколи мені, через тебе порося ще перепечеться! Бери собі кого хочеш. (Пішла.) <p>М а р т и н (іде за нею). Ти ж розміркуй… Нічого в чинах не тяме (Пішов.) == {{c|<small><i>ЯВА VI</i></small>}} == {{c|<small>Входить Націєвський, з накидкою в руках, а потім Омелько.</small>}} <p>Н а ц і є в с ь к и й (надіва накидку). Це так! Невеста з приплодом!. Благодарю!. Я ще тілько сватаю дівку, а вони, бачу, вже й дитину хрестить будуть. Ні, шукайте собі дурніщого. (Бере гітару під полу.) Давай бог ноги від такого шлюбу. Піду наче у проходку і — поминай, як звали! (Хоче йти). <p>{{c|<small>Входе Омелько.</small>}} <p>О м е л ь к о. Ану, скиньте лиш чоботи, посидьте трохи босі, тепер тепло… <p>Н а ц і є в с ь к и й (набік). От тобі й маєш! (До Омелька.) З якої статі? Для якої надобності? <p>О м е л ь к о. Та я достав трохи галанської сажі, то по-чистю, щоб блищали… Я вмент… я чистив і письмоводителеві, і… <p>Н а ц і є в с ь к и й. А!. Не нужно, брат. Скажи мені, чи тут є корчма? <p>О м е л ь к о. А як же без шинку? Отут зараз за містком… Без шинку не можна. <p>Н а ц і є в с ь к и й. То я піду трохи пройдусь, а кстаті у мене є діло до жида… (Пішов.) <p>О м е л ь к о (один). Похмелиться пішов… І не диво! У чоловіка голова тріщить після вчорашнього, по собі знаю. А наші завели сварку за кумів. Ну й чудні! На тройцю ще тілько весілля, та, може, й дітей у Марисі не буде, а вони вже збираються хрестить онука!. Старий хоче кумом полковника, а стара — копитана! І таке підняли, що страх! Стара вже двічі за качалку хапалась!. == {{c|<small><i>ЯВА VII</i></small>}} == {{c|<small>Входять Мартин і Палажка.</small>}} <p>М а р т и н. Ну, годі, ну, не сердься, душко, а то ти і при гостях надмешся, як гиндичка!. Я вже згоджуюсь: нехай первого охрестять твої куми, а другу дитину мої… <p>П а л а ж к а. Отак добре! Як так, то я вже не сердюсь… Натомилася з обідом, а тут ще й через сварку… Ну, обід, слава богу, готов… <p>М а р т и н. А ти чого тут виснеш? <p>О м е л ь к о. Та я достав галанської сажі, хотів паничеві чоботи почистить, а він пішов у корчму… <p>М а р т и н. Чого? <p>О м е л ь к о. Похмелиться. <p>М а р т и н (підступа до нього). А ти почім знаєш? Га? Хіба він тобі казав, що йде похмелиться? Звідкіля ти це узяв? <p>О м е л ь к о. Та я так догадуюсь, а він казав — діло є до жида. <p>М а р т и н. Н-ну! Не такий сьогодня день, а коли я тобі зубів не повибиваю за твої речі, то не я буду!. Так і ляпнеш, що в голову влізе. У чиновників у кожного є діло до жида! Біжи поклич його зараз, скажи — гості збираються, будемо обідать. А Марисі не бачив? <p>О м е л ь к о. У садку сидять. <p>М а р т и н. Гукни й на неї, щоб ішла. <p>{{c|<small>Омелько пішов.</small>}} <p>П а л а ж к а (у двері). Дівчата! Готуйте стіл! <p>М а р т и н. Що ж це нема гостей? <p>{{c|<small>Входять дівчата і пораються коло столу.</small>}} <p>П а л а ж к а. Кого ж ти кликав? <p>М а р т и н. Дульського, Протасія, Сидоровича, Рачлинського, з жінками, з дочками, — набереться доволі. == {{c|<small><i>ЯВА VIII</i></small>}} == {{c|<small>Входе Дульський з жінкою.</small>}} <p>Д у л ь с ь к и й. Здоровенькі були! Мартин. Просимо, просимо… <p>{{c|<small>Жінки цілуються, сідають і тихо балакають.</small>}} <p>Д у л ь с ь к и й. Ну, поздоровляю тебе! Дай боже діждать онуків! <p>М а р т и н. Спасибі! <p>{{c|<small>Входе Протасїй з жінкою, двома дочками. От і Протасїй з сімейством.</small>}} <p>{{c|<small>Дульський ховається між бабами.</small>}} <p>П р о т а с і й. Всього доброго вам у хату! (До Мартина.) Голова трохи боліла після вчорашнього… А добре співа гражданський офицер, твій зять! Я ше як жив на Дідовій Балці… А там здавна осівся Кирило Гарболінський, він був, кажуть, маркитантом в тисяча вісімсот двадцять дев’ятому году і нажився здорово: свій табун коней, пар сорок волів, корови, вівці… тоді не так ще сутужно було на землі, як тепер… А ми держали сад і став графа Рип’яшинського, на одкупі… Сад був чудесний… Одних груш, бувало, в Херсонщину фур десять одішлемо, а скілько свині поїдять, та доволі того з тебе, що ми тоді вигодували десять кабанів, та які кабани!. <p>{{c|<small>Тимчасом як Протасїй говоре, входе ще Сидорович з жінкою, здоровкаються, жінки цілуються; входе Марися; Сидорович глянув на Протасія, махнув рукою і пішов до Дульського. Слуха один Мартин, которий теж покида Протасія, і той, смазавши слів десять на вітер, заміча, що ніхто його не слуха, замовк і в цей мент побачив Дульського.</small>}} <p>Ага! Дульський вже тут! Пане Мартине, а скоро будем обідать? <p>М а р т и н. От зараз прийде панич наш, він пішов трохи прогуляться… <p>П р о т а с і й (Цульському). От ї добре, поки обідать, я тобі скінчу про церкву, — вчора недоговорив, хтось перебив. <p>Д у л ь с ь к и й (набік.). Нікуди від нього не сховаєшся, заговорить на смерть. <p>{{c|<small>Входе Рачинський з жінкою і ще гості. Цілуються. Протасій застукав Дульського і розказує йому, а той тілько головою хитає. Мартин почина нудиться: то в двері вигляда, то на столі поправля, то жінку манить до себе пальцем, шепчеться з нею, розводить руками, зве Марисю. Під кінець монологу він зовсім стурбований.</small>}} <p>П р о т а с і й. Так ото, знаєш, поїхали ми у Кременчук з Сидором Карповичем Жироїдовим, може, чув?. Він літ п’ятнадцять, а може, й двадцять буде, як умер в Яструбинцях … царство йому тебесне… Балка упала на голову і вбила його… славний чоловік — я з ним спізнався ще у Плискові, імінії графа Лопушанського, Лопушанський охотник був на всю округу… Я в нього достав собі хорта, та така була собака, що зайцьові й писнуть не дасть… Поїхав у Плисків до свого давнього знакомого Івана Жука, а старий Жук і каже: шкода, млин стоїть, поправляють. Нічого робить, стали ми годувать воли, а тут прийшов Сидор Карпович — він підрядився в Розлогах, у Херсонщині, строїть церкву і ото попросив мене поїхать з ним у Кременчук лісу куповать. Діло було напровесні. Не доїжджаючи Кременчука, є город Крилов, а там живе давній мій приятель, ще й кум — Супостатов. Лісом торгує. Ми з ним у венгерську кампанію познакомились, я хрестив з його жінкою дочку у Митрофанова, — може, знаєш? Єлена Вікентьєвна… <p>{{c|<small>Входе Омелько.</small>}} <p>О м е л ь к о. Оказія, пане… <p>М а р т и н. А що? Де панич? <p>О м е л ь к о. Подався у город. <p>М а р т и н. Як? <p>О м е л ь к о. Наняв Шулима, і той його повіз на своїй коняці у город. <p>М а р т и н. Брешеш, іроде!! <p>О м е л ь к о. Побий мене бог! Я сам бачив, як виїхав з двору, ще й сказав мені: кланяйся своєму панові, скажи, щоб не ждали мене більш ніколи… Я, каже, пошуткував!. Жид ударив кобилу батогом, повозка заторохтіла, і я більш нічого не чув. <p>М а р т и н. О господи! Що ж це? Насмішка? Не може статься, тобі так здалося! <p>О м е л ь к о. Та нехай мені повилазять! Коли не вірите, то спитайте Голду. <p>М а р т и н хватається за голову і сіда, гості сполошилися, шепчуться. <p>Д у л ь с ь к и й. Ходім, панове, бачите — чоловік у такій оказії, чого нам тут стирчать. <p>{{c|<small>Виходять.</small>}} <p>П е р ш и й г і с ть (на відході). От тобі й заручини… <p>Д р у г и й г і с т ь. От тобі й чиновний жених… Ха-ха! <p>П р о т а с і й. То я тобі другим разом розкажу. Прощайте! <p>{{c|<small>Всі виходять.</small>}} <p>М а р т и н (вскакує). Осудовисько! На весь світ осудовисько!! Палажко! Що мені робить? Що нам робить?. <p>П а л а ж к а (обніма Марисю). Бідна моя дитина! Ославив, покинув!. (Плаче.) Хто тебе візьме тепер?. <p>М а р т и н. Цить!! Я йому так не подарую!. О мізерний, о паскудний! Кипить моя кров!. Кипить!! Мені страм, дочці страм!. Перед усіма дворянами страм… Ні! Я ж і тобі, я ж і тебе… (Біжить до дверей і гука.) Омелько! <p>О м е л ь к о. Я тут, ось. <p>М а р т и н. Сідлай мені Рака, а сам сідай на Блоху. <p>{{c|<small>Омелько вийшов.</small>}} <p>Палажко! Достань гарапник, давай шапку! <p>П а л а ж к а. Опам’ятайся, що ти робиш?. <p>М а р т и н (тупа ногами). Не питай!! Роби, що велю! <p>{{c|<small>Палажка пішла.</small>}} <p>Я ж на твоїй спині всю свою обіду випишу!. Я ж тобі… <p>М а р и с я. Папінька… <p>М а р т и н. Мовчи! Геть пішла! <p>{{c|<small>Марися вийшла.</small>}} <p>Не будеш ти славить, а будеш ти струпи гоїть! <p>Палажко! Давай шапку, давай гарапник!. О, злість мене задавить… Омелько! Мерщій! <p>{{c|<small>Входять Омелько з середніх дверей, Палажка — з бокових. Палажка подає шапку і гарапник.</small>}} <p>О м е л ь к о. Готово! <p>М а р т и н (надіва шапку, бере гарапник). Бери і ти батога, за мною! Я ж з тебе зроблю писанку!. Я ж тобі покажу, як шуткувать з дворянином! <p>{{c|<small>Мартині Омелько виходять. Палажка обнімає Марисю, плачуть.</small>}} <p>{{c|<small>Завіса.</small>}} [[Категорія:Мартин Боруля]] 9sbnsddg0u083svzenpsmyrzqcfzhth 469373 468511 2022-08-29T11:15:43Z LehBot 11101 -- wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../]] | автор = Іван Карпенко-Карий | секція = Дія четверта | попередня = [[../Дія третя|Дія третя]] | наступна = [[../Дія п’ята|Дія п’ята]] | примітки = }} {{c|<small>Декорація та ж.</small>}} == {{c|<small><i>ЯВА І</i></small>}} == {{c|<small>Омелько і Трохим вносять стола.</small>}} О м е л ь к о. То це жених нашої Марисі, сьогодня й заручини? Т р о х и м. Еге. Дорогою він мене частував біля кожного шинку, — гарний панич! О м е л ь к о. Він же й мене частував тоді, як чоботи і кобеняк украли, бодай йому… Т р о х и м. І що вони там роблять, ті судейські, — такого їх, як галок восени? О м е л ь к о. Бумаги, каже, пишуть. Т р о х и м. Нащо ж ті бумаги? О м е л ь к о. На продаж. Продають. Т р о х и м. Та хто ж їх купує, кому вони потрібні, хіба на цигарки? О м е л ь к о. Виходить, є такі люде, що купують. От бачив повіреного, що приїздив? Коні, як змії, тарантас блищить, фурман, наче коробейник Улас!. Бачив? Отже він бумаги продає. Його фурман дав мені на цигарку легкого тютюну і розказував, що, каже, його пан якісь бумаги пише і продає людям, що кому потрібно, з того і хліб їсть, і будинок має у городі. От і наш пан, каже, купив якісь бумаги у нього на Красовського, а Красовський, каже, довідався, приїздив аж у город, заплатив дорожче, і він продав йому бумаги вже на нашого пана. Так і торгує! Т р о х и м. Диви! О м е л ь к о. Всякому чоловікові назначено, що робить, з чого хліб їсти і що йому мать! От мені назначено, щоб я без чобіт був і без кобеняка, — і вкрадено. Т р о х и м. Мабуть, що так… А не чув, коли буде весілля? О м е л ь к о. Не чув. Вчора гуляли довго, — жених і досі спить. == {{c|<small><i>ЯВА II</i></small>}} == {{c|<small>Входе Мартин.</small>}} М а р т и н. Чого ви тут стовбичите? О м е л ь к о. Стола від Сидоровича принесли. М а р т и н. Ага! Ну, біжи ж ти, Омельку, принеси умиваться паничеві. {{c|<small>Омелько і Трохим виходять.</small>}} Ще спить. Сказано, чиновний чоловік, не то що простий шляхтич: ще й чорти навкулачки не бились, а він схопиться і гасає по хазяйству!. Нащо вже я, от, здається, зовсім вибився на дворянську линію, а не можу уранці довго спать — боки болять, а треба привчаться! Воно якось так зовсім другу пиху тобі дає. Прийшов хто рано, чи там яке діло по хазяйству, а ти спиш! «Дома пан?» — питають. «Та ще сплять!» О! І всі на пальчиках… Безпремінно заведу такий порядок: чи прокинувся, чи ні, а буду лежать до сніданку. {{c|<small>Омелько несе ночви і відро води.</small>}} Що це? О м е л ь к о. Та умиваться ж. М а р т и н. Ну і що тобі сказать? Де ж ти бачив, бусурмене, щоб люде в ночвах умивались? Поросят тілько у ночвах патрають, а ти хочеш благородного чоловіка… О м е л ь к о. Та я ж письмоводителеві над ночвами ціле відро води на голову вилив. М а р т и н. То інча річ — чоловік сирий і на похмілля. О м е л ь к о. А цей хіба тверезий вчора ліг? М а р т и н. Не твоє діло! Іди візьми велику дерев’яну миску і води в полив’яний глечик. О м е л ь к о. І щоб то відразу сказать, а то носись. (Пішов.) М а р т и н (один). Треба десь такого служку достать, що при горницях був, бо Омелько старий для послуги, нічого не тяме. {{c|<small>Омелько вертається з глечиком і мискою.</small>}} Там постав, і якщо спить, то навідайся через яке врем’я. {{c|<small>Омелько пішов у другу хату, входе Палажка.</small>}} Спить ще. А що, як там, душко, у тебе: чи все готово? П а л а ж к а. Поки люде посходяться, усе буде готово. {{c|<small>Входе Омелько.</small>}} М а р т и н. А що? О м е л ь к о. Потягнувсь, лупнув очима, повернувся на другий бік і знову захріп. М а р т и н. Навідайся ж опісля. О м е л ь к о. Може б, я там посидів, поки прокинеться? М а р т и н. Опісля, кажу тобі. Чого ти там будеш стирчать, ще й сам заснеш. О м е л ь к о. А потім прозіваю — будете лаять. М а р т и н. Не патякай! Поклич панночку. Де вона? О м е л ь к о. Порося патрають. М а р т и н. О-о-о!. Нехай одягнеться і сюди йде. О м е л ь к о пішов, (До Палажки.) Я ж тобі казав, я ж тебе прохав, щоб ти їй не давала ніякої роботи, руки чисто порепаються, — а ти порося, її заставила патрать! П а л а ж к а. Та цить уже, не гримай! Який же чорт буде обід варить, коли робітниці не тямлять нічого. М а р т и н. Палазю, Палазю, не кричи, душко, а то почує. Ну, іди, душко, сама обід готов, а вона нехай ще побуде з женихом. П а л а ж к а. А ти ж з ним балакав? М а р т и н. Та ми вже зовсім скінчили з ним: п’ятсот рублів приданого, весілля на наш кошт, два годи доставлять у город топливо і деякі предмети на продовольствіє і хату поставить у городі — місце у нього є. {{c|<small>Входе Марися.</small>}} Ну, то іди ж, Палазю, щоб справді там робітниці не нашкодили чого в обіді, а то замість поросяти подадуть обгорілий оцупок. П а л а ж к а пішла. Ну, моя дитино, я вже скінчив з твоїм женихом. Сьогодня заручини, а на тройцю й весілля. М а р и с я. Не любите ви мене… випихаєте з дому… М а р т и н. Я тебе не люблю! Господи! Душу свою готов тобі віддать!. Для кого ж я побиваюсь, як не для вас? Послухай мене, доню моя: краще білий хліб, ніж чорний, краще пан, ніж хам! І батькове око, як прийдеться умирать, закриється спокійно, бо душа моя знатиме, що мої унуки — дворяне, не хлопи, що не всякий на них крикне: бидло! теля! Ох, дочко, ти не знаєш, як тяжко хлопом буть, усіх бояться, усіх лічить вищими від себе! І дай бог, щоб ти не знала; а я всього попробував і знаю. Не хмурся ж, не хмурся… Жених вийде, а ти сядь за п’яльці, будь з ним приязна. Сядь, доню, за п’яльцями якось пристойніше сидіть… так, ніби за роботою. (Садовить її.) Отак. Я ж зараз вернуся, а ти поводься з женихом як слід дочці Мартина Борулі, уродзоного шляхтича! (Пішов.) == {{c|<small><i>ЯВА ІІІ</i></small>}} == {{c|<small>Марися, потім Омелько, проходе у кімнату, де спить Націєвський.</small>}} М а р и с я (одна). Ох тату, тату! Якби ви знали, як мені тяжко слухать ваші речі! Наче тронулись, борони боже. Що мені робить? Щоб не сердить батька, я тим часом покірствую, а чого наговорю женихові, то нехай тілько слуха! Коли ж і після того не одчепиться, то піду вже на одчай: нехай хоч б’ють, хоч ріжуть — однаково! {{c|<small>Входе Омелько.</small>}} О м е л ь к о (несе обома руками миску, а в мисці глечик). Вже одягся! Ну, жених!. Яка у нього червона жилетка, аж очі в себе вбирає!. Одчиніть мені двері, а то воду розхлюпаю… {{c|<small>Марися одчиня.</small>}} Хоч би нас почастували добре на заручинах, дома не страшно й випить… (Вийшов.) М а р и с я (одна). Виходь, виходь скорій… Може, сам одцураєшся, коли почуєш, як я тебе поважаю. == {{c|<small><i>ЯВА IV</i></small>}} == {{c|<small>Входе Націєвський, одягнений у сюртук з куцими полами. Рукава з буфами, коло плечей ужчі,. а біля руки ширші. Штани широкі, трубою, коло чобота зовсім узенькі. Жилетка червона, двобортна, без манишки, з мідними пугвицями, шия пов’язана чорним шовковим платком.</small>}} Н а ц і є в с ь к и й. З добрим утром, Марина Мартиновна, як спалось-спочивалось? М а р и с я. Лягли легко, встали ще легче; а ви як? Здається, і лягли важко, і встали тяжко… Н а ц і є в с ь к и й (набік). Зразу збрила! (До Марисі.) О, яка ви гострая і строгая!. (Бере гітару і побренькує.) Нам з привички. Інчий раз, як вернешся од Шулемки, так ще тяжче ляжеш, одначе діла за нас ніхто не робе!. А ви вишиваєте? М а р и с я. Ні, я не вмію, так сидю, батько звеліли вас піджидать за п’яльцями, щоб ви подумали, що я баришня… Н а ц і є в с ь к и й. А хіба ви не баришня? М а р и с я. Не знаю, як вам здається… Я проста дівчина, мужичка, нічого не вмію; я умію жать у полі, громадить, мазать, корів доїть, свиней годувать… Подивіться, які у мене руки… Н а ц і є в с ь к и й. І разпрекрасно! А як вийдете за мене заміж — ібо ми вже з папінькою вашим сіє діло покончили, не знаю, як ви, — тоді не будете жать, найдеться друга робота, болєє благородная… і руки побіліють… А по вечорам я буду вам грать на гитарі. Буде весело, у мене знакомих доволі… М а р и с я. Я за вас не хочу заміж, то татко мене силують, а я вас не люблю… Н а ц і є в с ь к и й. Як побрачимся, тоді полюбите!. Любов — ета злодійка приходить зря, сьогодня нєт єйо, а завтра вот она! Та ви ще мене не знаєте! (Б’є акорд на гітарі і співа.) <blockquote>«Гандалер молодой, <br>Взор твой полон огня, <br>Я стройна, молода, <br>Не свезешь ли меня? <br>Я в Риальто спешу до заката. <br>Видишь ли пояс мой <br>С жемчугом, с бирюзой? <br>А в средине его <br>Изумруд дорогой? <br>Вот тебе за провоз моя плата!» <br>«Нет, не нужен он мне, <br>Твой жемчужный убор: <br>Ярче камней и звёзд <br>Твой блистательный взор, — <br>Жажду я одного поцелуя!»</blockquote> У нас многія баришні од меня тають, і ви розтаїте. М а р и с я. А я чого буду таять, я не сніг. Н а ц і є в с ь к и й. Ну, розтопитесь… М а р и с я. Борони боже! Хіба я смалець?. Н а ц і є в с ь к и й. Ха-ха-ха! Остроумно! Одно слово, полюбите мене — ручаюсь. М а р и с я. О ні! Ви мені противні… Н а ц і є в с ь к и й. Ето даже обідно, ібо я всегда правілая женщинам… Почему же у вас такая злость протів меня? М а р и с я. Я вас не люблю і прямо вам кажу, а ви таки лізете у вічі, от через це ви мені противні. Н а ц і є в с ь к и й. Та нєт! Ето ви шуткуєте!. Ето ви говоріте по той простой причині, что мало знаєте меня; а когда вийдете замуж, присмотрітесь і апробуєте — как пишется в журналах, — тогда другоє скажете!. А тепер заключим наш разговор поцілуєм, как жених і невеста. (Співає.) Жажду я одного поцілуя!. Позвольте! М а р и с я. Цього ніколи не буде! Мені легше випить оливи з мухами, ніж вас поцілувать! Душа моя до вас не лежить, і очі мої не стрінуться з вашими; а коли ви й після цього все-таки хочете, щоб мене присилували за вас заміж, то знайте: я люблю давно другого, чуєте? Люблю другого, йому слово подала, і не розлучить нас ніхто — хіба могила, а за вас я тоді вийду заміж, як у спасівку соловейко заспіває! От вам уся моя правда. І нічого нам балакать, розміркуйте гарненько і більше до нас не приїздіть; а тепер — прощайте! (Хутко виходе.) == {{c|<small><i>ЯВА V</i></small>}} == {{c|<small>Націєвський, а потім Мартин і Палажка.</small>}} Н а ц і є в с ь к и й (один). Любить другого… Положим, єжелі только любить, то це крупний пустяк, но єжелі любов з фіналом… Це для меня мучітєльно будить і позорно даже!. Впрочем, до свадьби далеко, ми і ето разузнаем; а отказаться і перед вінцем можна… Как би я не вскочіл у корито! За окном голос Мартина: «Так я хочу!» Голос Палажки «А я не хочу!» Голос отца і матері… один — хоче, другий — не хоче. Желательно послушать, об чом спор? Наверно, про меня… Сюда, здається, ідуть! Сховаюсь. Де б же?. Тут нема місця… А, в етой комнаті, де спав, біля дверей є шкап, за шкапом стану. (Пішов.) {{c|<small>Входять Палажка і Мартин.</small>}} П а л а ж к а. Не хочу, не хочу я твоїх кумів!. М а р т и н. Цс-с! Дурна! (Іде на пальчиках до дверей і загляда.) Нема. Пішли, мабуть, з Марисею на проходку у садок. Так не буде, як ти, душко, кажеш! Кумом візьмемо Лясковського, — чоловік значний і нужний, а кумою буде генеральша Яловська — вона крижмо хороше дасть… П а л а ж к а. Та кажу ж тобі, що я не хочу ні Лясковського за кума, ні Яловської за куму. М а р т и н. У Лясковського дітей нема, багатий, він і дитину воспитає по-дворянськи. П а л а ж к а. Якраз! Такий скупий та буде він тобі пеклуваться про чужу дитину? Мені страшно на нього й глянуть. Краще ми візьмемо кумом Гарбузинського, а за куму Трщинську. М а р т и н. От вигадала! Ну, Трщинська ще нічого кума, а в Гарбузинського своїх десятеро, чого від нього можна сподіваться для хрещеника? П а л а ж к а. І ніколи ти мені не уважиш; я ж згодилась, щоб хлопчика звали Матвієм, а ти уваж за кумів. М а р т и н. Та не уважу! Лясковський полковник, а Гарбузинський копитан. П а л а ж к а. Та нехай же тобі чорт, коли так! Вибирай собі сам кумів, нічого було й питать мене! (Іде назад.) М а р т и н. Куди ж ти, стривай! П а л а ж к а. Ніколи мені, через тебе порося ще перепечеться! Бери собі кого хочеш. (Пішла.) М а р т и н (іде за нею). Ти ж розміркуй… Нічого в чинах не тяме (Пішов.) == {{c|<small><i>ЯВА VI</i></small>}} == {{c|<small>Входить Націєвський, з накидкою в руках, а потім Омелько.</small>}} Н а ц і є в с ь к и й (надіва накидку). Це так! Невеста з приплодом!. Благодарю!. Я ще тілько сватаю дівку, а вони, бачу, вже й дитину хрестить будуть. Ні, шукайте собі дурніщого. (Бере гітару під полу.) Давай бог ноги від такого шлюбу. Піду наче у проходку і — поминай, як звали! (Хоче йти). {{c|<small>Входе Омелько.</small>}} О м е л ь к о. Ану, скиньте лиш чоботи, посидьте трохи босі, тепер тепло… Н а ц і є в с ь к и й (набік). От тобі й маєш! (До Омелька.) З якої статі? Для якої надобності? О м е л ь к о. Та я достав трохи галанської сажі, то по-чистю, щоб блищали… Я вмент… я чистив і письмоводителеві, і… Н а ц і є в с ь к и й. А!. Не нужно, брат. Скажи мені, чи тут є корчма? О м е л ь к о. А як же без шинку? Отут зараз за містком… Без шинку не можна. Н а ц і є в с ь к и й. То я піду трохи пройдусь, а кстаті у мене є діло до жида… (Пішов.) О м е л ь к о (один). Похмелиться пішов… І не диво! У чоловіка голова тріщить після вчорашнього, по собі знаю. А наші завели сварку за кумів. Ну й чудні! На тройцю ще тілько весілля, та, може, й дітей у Марисі не буде, а вони вже збираються хрестить онука!. Старий хоче кумом полковника, а стара — копитана! І таке підняли, що страх! Стара вже двічі за качалку хапалась!. == {{c|<small><i>ЯВА VII</i></small>}} == {{c|<small>Входять Мартин і Палажка.</small>}} М а р т и н. Ну, годі, ну, не сердься, душко, а то ти і при гостях надмешся, як гиндичка!. Я вже згоджуюсь: нехай первого охрестять твої куми, а другу дитину мої… П а л а ж к а. Отак добре! Як так, то я вже не сердюсь… Натомилася з обідом, а тут ще й через сварку… Ну, обід, слава богу, готов… М а р т и н. А ти чого тут виснеш? О м е л ь к о. Та я достав галанської сажі, хотів паничеві чоботи почистить, а він пішов у корчму… М а р т и н. Чого? О м е л ь к о. Похмелиться. М а р т и н (підступа до нього). А ти почім знаєш? Га? Хіба він тобі казав, що йде похмелиться? Звідкіля ти це узяв? О м е л ь к о. Та я так догадуюсь, а він казав — діло є до жида. М а р т и н. Н-ну! Не такий сьогодня день, а коли я тобі зубів не повибиваю за твої речі, то не я буду!. Так і ляпнеш, що в голову влізе. У чиновників у кожного є діло до жида! Біжи поклич його зараз, скажи — гості збираються, будемо обідать. А Марисі не бачив? О м е л ь к о. У садку сидять. М а р т и н. Гукни й на неї, щоб ішла. {{c|<small>Омелько пішов.</small>}} П а л а ж к а (у двері). Дівчата! Готуйте стіл! М а р т и н. Що ж це нема гостей? {{c|<small>Входять дівчата і пораються коло столу.</small>}} П а л а ж к а. Кого ж ти кликав? М а р т и н. Дульського, Протасія, Сидоровича, Рачлинського, з жінками, з дочками, — набереться доволі. == {{c|<small><i>ЯВА VIII</i></small>}} == {{c|<small>Входе Дульський з жінкою.</small>}} Д у л ь с ь к и й. Здоровенькі були! Мартин. Просимо, просимо… {{c|<small>Жінки цілуються, сідають і тихо балакають.</small>}} Д у л ь с ь к и й. Ну, поздоровляю тебе! Дай боже діждать онуків! М а р т и н. Спасибі! {{c|<small>Входе Протасїй з жінкою, двома дочками. От і Протасїй з сімейством.</small>}} {{c|<small>Дульський ховається між бабами.</small>}} П р о т а с і й. Всього доброго вам у хату! (До Мартина.) Голова трохи боліла після вчорашнього… А добре співа гражданський офицер, твій зять! Я ше як жив на Дідовій Балці… А там здавна осівся Кирило Гарболінський, він був, кажуть, маркитантом в тисяча вісімсот двадцять дев’ятому году і нажився здорово: свій табун коней, пар сорок волів, корови, вівці… тоді не так ще сутужно було на землі, як тепер… А ми держали сад і став графа Рип’яшинського, на одкупі… Сад був чудесний… Одних груш, бувало, в Херсонщину фур десять одішлемо, а скілько свині поїдять, та доволі того з тебе, що ми тоді вигодували десять кабанів, та які кабани!. {{c|<small>Тимчасом як Протасїй говоре, входе ще Сидорович з жінкою, здоровкаються, жінки цілуються; входе Марися; Сидорович глянув на Протасія, махнув рукою і пішов до Дульського. Слуха один Мартин, которий теж покида Протасія, і той, смазавши слів десять на вітер, заміча, що ніхто його не слуха, замовк і в цей мент побачив Дульського.</small>}} Ага! Дульський вже тут! Пане Мартине, а скоро будем обідать? М а р т и н. От зараз прийде панич наш, він пішов трохи прогуляться… П р о т а с і й (Цульському). От ї добре, поки обідать, я тобі скінчу про церкву, — вчора недоговорив, хтось перебив. Д у л ь с ь к и й (набік.). Нікуди від нього не сховаєшся, заговорить на смерть. {{c|<small>Входе Рачинський з жінкою і ще гості. Цілуються. Протасій застукав Дульського і розказує йому, а той тілько головою хитає. Мартин почина нудиться: то в двері вигляда, то на столі поправля, то жінку манить до себе пальцем, шепчеться з нею, розводить руками, зве Марисю. Під кінець монологу він зовсім стурбований.</small>}} П р о т а с і й. Так ото, знаєш, поїхали ми у Кременчук з Сидором Карповичем Жироїдовим, може, чув?. Він літ п’ятнадцять, а може, й двадцять буде, як умер в Яструбинцях … царство йому тебесне… Балка упала на голову і вбила його… славний чоловік — я з ним спізнався ще у Плискові, імінії графа Лопушанського, Лопушанський охотник був на всю округу… Я в нього достав собі хорта, та така була собака, що зайцьові й писнуть не дасть… Поїхав у Плисків до свого давнього знакомого Івана Жука, а старий Жук і каже: шкода, млин стоїть, поправляють. Нічого робить, стали ми годувать воли, а тут прийшов Сидор Карпович — він підрядився в Розлогах, у Херсонщині, строїть церкву і ото попросив мене поїхать з ним у Кременчук лісу куповать. Діло було напровесні. Не доїжджаючи Кременчука, є город Крилов, а там живе давній мій приятель, ще й кум — Супостатов. Лісом торгує. Ми з ним у венгерську кампанію познакомились, я хрестив з його жінкою дочку у Митрофанова, — може, знаєш? Єлена Вікентьєвна… {{c|<small>Входе Омелько.</small>}} О м е л ь к о. Оказія, пане… М а р т и н. А що? Де панич? О м е л ь к о. Подався у город. М а р т и н. Як? О м е л ь к о. Наняв Шулима, і той його повіз на своїй коняці у город. М а р т и н. Брешеш, іроде!! О м е л ь к о. Побий мене бог! Я сам бачив, як виїхав з двору, ще й сказав мені: кланяйся своєму панові, скажи, щоб не ждали мене більш ніколи… Я, каже, пошуткував!. Жид ударив кобилу батогом, повозка заторохтіла, і я більш нічого не чув. М а р т и н. О господи! Що ж це? Насмішка? Не може статься, тобі так здалося! О м е л ь к о. Та нехай мені повилазять! Коли не вірите, то спитайте Голду. М а р т и н хватається за голову і сіда, гості сполошилися, шепчуться. Д у л ь с ь к и й. Ходім, панове, бачите — чоловік у такій оказії, чого нам тут стирчать. {{c|<small>Виходять.</small>}} П е р ш и й г і с ть (на відході). От тобі й заручини… Д р у г и й г і с т ь. От тобі й чиновний жених… Ха-ха! П р о т а с і й. То я тобі другим разом розкажу. Прощайте! {{c|<small>Всі виходять.</small>}} М а р т и н (вскакує). Осудовисько! На весь світ осудовисько!! Палажко! Що мені робить? Що нам робить?. П а л а ж к а (обніма Марисю). Бідна моя дитина! Ославив, покинув!. (Плаче.) Хто тебе візьме тепер?. М а р т и н. Цить!! Я йому так не подарую!. О мізерний, о паскудний! Кипить моя кров!. Кипить!! Мені страм, дочці страм!. Перед усіма дворянами страм… Ні! Я ж і тобі, я ж і тебе… (Біжить до дверей і гука.) Омелько! О м е л ь к о. Я тут, ось. М а р т и н. Сідлай мені Рака, а сам сідай на Блоху. {{c|<small>Омелько вийшов.</small>}} Палажко! Достань гарапник, давай шапку! П а л а ж к а. Опам’ятайся, що ти робиш?. М а р т и н (тупа ногами). Не питай!! Роби, що велю! {{c|<small>Палажка пішла.</small>}} Я ж на твоїй спині всю свою обіду випишу!. Я ж тобі… М а р и с я. Папінька… М а р т и н. Мовчи! Геть пішла! {{c|<small>Марися вийшла.</small>}} Не будеш ти славить, а будеш ти струпи гоїть! Палажко! Давай шапку, давай гарапник!. О, злість мене задавить… Омелько! Мерщій! {{c|<small>Входять Омелько з середніх дверей, Палажка — з бокових. Палажка подає шапку і гарапник.</small>}} О м е л ь к о. Готово! М а р т и н (надіва шапку, бере гарапник). Бери і ти батога, за мною! Я ж з тебе зроблю писанку!. Я ж тобі покажу, як шуткувать з дворянином! {{c|<small>Мартині Омелько виходять. Палажка обнімає Марисю, плачуть.</small>}} {{c|<small>Завіса.</small>}} [[Категорія:Мартин Боруля]] eayuhz85exhejjm54mjvskkjwiqrqdq 0 7953 468510 75184 2022-08-28T14:10:49Z LehBot 11101 LintErrors/obsolete-tag wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../]] | автор = Іван Карпенко-Карий | секція = Дія п’ята | попередня = [[../Дія четверта|Дія четверта]] | наступна = | примітки = }} {{c|<small>Декорація та ж.</small>}} == {{c|<small><i>ЯВА І</i></small>}} == {{c|<small>Входять Степан і Омелько. Степан одягнений по-дорожньому. Омелько несе за ним скриньку.</small>}} <p>С т е п а н. Ну, слава богу, — дома. (Роздягається.) <p>О м е л ь к о. Де його поставить? <p>С т е п а н. Став тут і доказуй мерщій, як далі було. Далеко ж ви його догнали? <p>О м е л ь к о. От зараз на повороті, біля розкопаної могили. <p>С т е п а н. Ну? <p>О м е л ь к о. Стали наближаться, а панич той, певно, пізнав нас, почав штовхать жида у спину; а жид оглянувся і зараз затріпав обома руками, зашарпав кобилку віжками і ну її цвьохать батогом; а кобилка вскач пустилась, а ми ще гірше припустили. Коні наші потомились, бо ми з копита вскач погнались. Блоха вже стала спотикаться, а Рак аж стогне під паном! Вони не втечуть, а ми не доженем… А біля могили дорога переорана, повозка застрибала по борознах, потім задок схиливсь на лівий бік, потім одскочило колесо, вісь одбилась, кобилка стала, жид схопився і що є духу попер у бур’яни…. Отут ми їх догнали… і я напарив жида, а панича пан частували…. Спасибі, чумаки одняли, а то, мабуть, і вбили б. А потім пан злізли з коня, стали пить воду, трусяться та й упали як неживі… Чумаки ті їх і додому довезли. <p>С т е п а н. От нещастя!. Іди ж випрягай коні. <p>{{c|<small>Омелько пішов.</small>}} == {{c|<small><i>ЯВА II</i></small>}} == {{c|<small>Степан, а потім Марися.</small>}} <p>С т е п а н (роздягається). І хто б сподівався, що так скінчиться сватання? Добре й Націєвському сердешному досталось, одначе хоч би тобі пару з рота пустив!. Як приїхав, то слабів дві неділі. Я його питаю: а що, як?. Нічого, каже, приймали гаряче. Тепер і сам бачу, що гаряче. Погані наші діла, усе пішло шкереберть — і в дворянстві одказали, і земський суд скасували, і я остався за штатом — і куди примоститься, сам не знаю… <p>{{c|<small>Входе Марися.</small>}} <p>М а р и с я. Стьопа! Приїхав? Здрастуй, братику! (Обніма його.) Слава богу, що ти приїхав, — ми вже з мочі вибились і ради не дамо!. Батько дуже слабі, — мабуть, умруть. (Плаче.) <p>С т е п а н. Що ж йому таке? <p>М а р и с я. Одно до другого… Тут оказія з тим женихом, ти, мабуть, чув? <p>С т е п а н. Чув, Омелько розказував. <p>М а р и с я. Не вспіли батько очунять після тієї оказії, а тут Красовський зібрав людей, виганяв нас з села, хотів розвалить хату; батько дуже сердились, сварились, кричали, і з ними зробилась якась причина: упали на землю зовсім як мертві. А, не доведи господи!. Ми з матір’ю в ногах у Красовського валялись — насилу одпросились на місяць, та й то дядько Гервасій заступились… І це ще не кінець! Пройшло скілько днів, батько стали поправляться, як знову получили бумагу, що в дворянстві одказано, і зовсім уже занедужали, з сили вибились, нічого не їдять… все зітхають та читають ту проклятущу бумагу… Коли б хоч з Красовським помирились, а то він знищить нас зовсім; завтра строк вибираться, а куди вибираться, що робить з слабим батьком, самі не знаємо! Слава богу, хоч ти приїхав! <p>С т е п а н. От наказаніє господнє!. Не знаю, як і признаться тепер батькові!. Я вже, Марисю, теж не служу — мене за штатом оставили. <p>М а р и с я. Не кажи, не кажи батькові, борони боже! Вони зараз і вмруть, як ще довідаються, що й ти не служиш. Після скажеш… <p>С т е п а н. А мати ж де? <p>М а р и с я. Пішли до дядюшки Гервасія просить, щоб помирився з батьком, чи не дасть якої ради, — його так татко любили, завше слухали — і посварились… <p>С т е п а н. А за що ж уже з Гервасієм папінька посварився? <p>М а р и с я. Багато говорить, я тобі послі розкажу, — а тепер іди до батька, вони тебе дуже нетерпляче ждали. Тілько не кажи, що ти не служиш, борони боже! Послі… <p>С т е п а н. У мене аж ноги стали труситься… Стілько біди кругом, що й… (Махнувши рукою, пішов у бокові двері.) == {{c|<small><i>ЯВА III</i></small>}} == {{c|<small>Марися, а потім Микола і Степан</small>}} <p>М а р и с я (одна). А, господи милосердний! Верни ти спокій і мир у нашу сім’ю! Так уже вимучились всі, що, здається, і умерти було б краще, ніж щодня турбоваться і не бачить краю всім бідам і напастям! На дядюшку Гервасія уся надія… Чи ублагають же то його мати? <p>{{c|<small>Входе Микола.</small>}} <p>Ну що? Мати у вас? <p>М и к о л а. У нас. Батько згодилися, зараз прийдуть сюди. Я почув і побіг мерщій тобі сказать про цю радість! Може, й нам щастя знову усміхнеться! <p>М а р и с я. Слава богу! <p>М и к о л а. Здається, і Степан приїхав? <p>М а р и с я. Приїхав, він у батька. <p>М и к о л а. То я зостанусь… <p>{{c|<small>Входить Степан.</small>}} <p>С т е п а н. Іди, Марисю, папінька тебе кличуть. А, Микола! Здрастуй. <p>М и к о л а (поцілувавшись). А що, як батько? <p>С т е п а н. Хоч і не питай!. Змарніли зовсім. <p>М и к о л а. Ти ж надовго приїхав? <p>С т е п а н. Зовсім! <p>М и к о л а. От і чудесно! І який же я радий, що ти зостанешся у селі! Знов затоваришуєм. == {{c|<small><i>ЯВА IV</i></small>}} == {{c|<small>Входять Палажка, Гервасій і Протасій.</small>}} <p>П а л а ж к а. Стьопа! (Обніма і цілує його.) Що? Бачив батька? <p>С т е п а н (зітхнувши). Бачив. <p>П а л а ж к а (через сльози). Як смерть… як смерть. <p>Г е р в а с і й. Заспокойтесь, заспокойтесь, — сльозами не поможете. <p>С т е п а н. Здрастуйте, Гервасій Семенович! Протасій Матвійович! <p>Г е р в а с і й. Здоров, козаче, здоров! <p>{{c|<small>Чоломкаються.</small>}} <p>П р о т а с і й (чоломкається). Як же служебні діла? <p>Г е р в а с і й (побачивши Миколу). А ти чого тут опинився? <p>М и к о л а. Почув, що Степан приїхав. <p>П а л а ж к а (до Гервасія). Заходьте ж, Гервасій Семенович, прямо сюди. <p>Г е р в а с і й. Може б, попереду ви йому сказали, щоб не стривожить. <p>П а л а ж к а. Ну-ну, добре, я скажу. (Пішла.) <p>Г е р в а с і й. А що ж, Степан Мартинович, скоро столоначальником будеш? <p>С т е п а н. Де там! Я вже не служу, Гервасій Семенович. <p>Г е р в а с і й. Ну?! <p>С т е п а н. За штатом остався. <p>Г е р в а с і й. О?! Чув, чув, — мені казав Красовський, що земський суд скасували. Так ти, виходить, лишній! <p>І нащо тобі та служба? Чи багато ж ти там брав жалування? <p>С т е п а н. Два годи нічого не получав, а оце на третій, по розкладці, два з половиною у місяць назначили. <p>Г е р в а с і й. Два з половиною?! Господи! Здоровий, молодий чоловік два годи дурно сидить, а на третій у місяць получа два з половиною!! <p>П р о т а с і й. Я ще, як служив у покійного землеміра, Харитона Харитоновича Кацавейченка, він жив у Трахтомирові, на Дворянській вулиці, в будинку… дай бог пам’ять… в будинку графа… <p>Г е р в а с і й (маха рукою на Протасія і перебива його). Послухай мене, Степане, покинь ти думку про чиновника! Зовсім одурів старий: робітникові плате на своїх харчах тридцять рублів, а сина, замість того щоб привчать до хазяйства, віддав у службу — байди бить!. Тепер не ті часи, з твоєю наукою далеко не заскочиш. І все то дворянство наробило. І батька треба збить, щоб він з дворянської зарубки зскочив, бо все хазяйство піде прахом, а чиновника з тебе не буде… <p>С т е п а н. Та я вже набив руку, Гервасій Семенович, деякі бумаги і сам умію писать… <p>П р о т а с і й. Покійний землемір Кацавейченко… <p>Г е р в а с і й (не слуха Протасія, до Степана). Плюнь ти на це діло! Батько старий, слабий, а одному синові, мавши добре своє хазяйство, не варт тиняться по канціляріях і за два з половиною в місяць тратить здоров’я, зводить готові гроші на одежу, на харчі… Добре, як дослужишся до чого путнього; а як так і вмреш канцеляристом, а хазяйства не навчишся, не привикнеш, — що ж робить під старість? От і тепер — за штатом, якби не було хазяйства, що його робить? Покинь, сину, берись за прадідівське рукомесло. <p>С т е п а н. Та… воно… я й сам бачу тепер… я не від того… не знаю, як батько… <p>Г е р в а с і й. От я з ним побалакаю. <p>С т е п а н. Тепер не кажіть, Гервасій Степанович, бо, борони боже, ще гірше заслабне… <p>Г е р в а с і й. Я знаю, коли сказать, тілько не потурай батькові, не шукай дворянства, усе буде гаразд. <p>П а л а ж к а (з дверей). Ідіть, Гервасій Семенович! <p>{{c|<small>Гервасій іде.</small>}} <p>{{c|<small>Зрадів старий, аж наче ожив трохи!</small>}} <p>{{c|<small>Гервасій і Палажка пішли.</small>}} == {{c|<small><i>ЯВА V</i></small>}} == {{c|<small>Протасій, Микола і Степан.</small>}} <p>П р о т а с і й. Стьопа! Микола! Ідіть, я вам розкажу. <p>{{c|<small>Микола і Степан беруть стільці і сідають коло Протасія.</small>}} <p>От Гервасій каже, що два з половиною мало, а як я у покійного землеміра Кацавейченка брав півтора! Правда, раз у раз в командировках, то на його харчах… Раз, знаєте, поїхали межувать землю до Губачевських-Носачів… Вони жили тоді всі вмісті у Семикратах… а батько їх, — ніхто з вас не знав батька? Він літ п’ятдесят тому як умер, не знали?. Ні, ні, не знали… Перерізав собі горло бритвою… Він був жонатий на Свербихвостовій, — там лукава була жінка, борони боже всякого хрещеного від такої!. Змолоду крутила хвоста з уланами… Недалеко від них стояв уланський повк, так вона одного улана… от забув, як його фамилія… на умі вертиться… так якось чи на птицю, чи на лоша скидається… так окрутила, що він покинув службу і переїхав до неї у село ніби управляющий і почав заправлять… Гі! Гі! А сам Губачевський-Носач тут же живе і нічого не каже… Заперся собі в своїм кабінеті і наче його нема… Гі! Гі!. Так мужикам стало жаль пана, він, покійний, добрий чоловік був, і таки улан той… от забув фамилію… обіжав їх. Застукали мужики того улана… Ксьокачевський! А бодай тебе, так-так, Ксьокачевський! Я ж кажу, що на лоша скидається, — ксьо, ксьо, Ксьокачевський! Застукали на току, зв’язали і одвели в стан! Отаке було… А під старість, як уже почало від старої Губачевської трухлявим деревом одгонить, вона добивалась від старого Губачевського-Носача любові… все співала йому: гори, гори, моя лампада… Гі! Гі! І до того його довела, що він перерізав собі горло бритвою. Так з’їхались наслідники, і треба було розмежувать землю. Кацавейченко покійний — царство йому небесне — й каже мені: бери астролябію — поїдемо! А дощ як із відра… <p>{{c|<small>Виводять Мартина під руки Гервасій і Палажка, Марися йде за ними.</small>}} <p>То я вам послі докажу. Це дуже цікаво. == {{c|<small><i>ЯВА VI</i></small>}} == {{c|<small>Мартин, Гервасій, Протасій, Палажка, Марися, Микола і Степан. Мартина садовлять на стільці. Він жовтий — від розлиття жовчі.</small>}} <p>М а р т и н. Здрастуйте!. Бачите, як перевівся Боруля! <p>Г е р в а с і й. Послухай же мене. Мартине, я тобі добра зичу. Зараз і поздоровшаєш. <p>М а р т и н. Ні… ще поїду в город, повезу всі дворянські бумаги Каєтану Івановичу… <p>Г е р в а с і й. Знову за своє! Мало тобі лиха через те химерне дворянство? <p>М а р т и н. Бумаг же, бумаг багато… П’ять літ діло йшло… зовсім було признали, сопричислили… і не утвердили! І через що? Пустяк! Сказано у бумазі, що не так хвамилія стоїть: у нових бумагах — Боруля, а у старих — Беруля!. Бодай тому писареві руки назад лопатками повикручувало, що написав — Беруля… Я і сам не знаю, хто я: чи Боруля, чи Беруля… Може, й Беруля!. Та так і покинуть? Жаль живий бере мене за серце… А може, ще Каєтан Іванович… <p>Г е р в а с і й. Витягне з тебе яку сотню або й дві. <p>М а р т и н. А як докаже, що Боруля й Беруля — однаково? <p>Г е р в а с і й. Чом же він і досі не доказав? Повір мені, Мартине, нічого з цього не буде, тілько хазяйство зведеш, дітей старцями зробиш і сам у бідності помреш. Чого ж ти хочеш? <p>М а р т и н. Дворянства… <p>Г е р в а с і й. Ні, торби! Воно ж тебе в хворобу угнало, глянь на себе… воно тебе посварило з Красовським і зо мною, — всі біди твої від нього!. Хазяйство ледве живе, а дворянство без розуму і без науки хліба не дасть. Послухай мене: спали всі бумаги, щоб і не свербіло, бо ти слабий на дворянство і умреш, від цієї хвороби. <p>М а р т и н. А як утвердять?. Може, хоч після смерті утвердять… <p>Г е р в а с і й. Ну, роби як хочеш! <p>П а л а ж к а. Старий, зглянься на нас, послухай Гервасія, нащо нам те дворянство, як ти помреш, а ми без хліба останемся… <p>М а р и с я. Рідний мій, дорогий тат… папінька! Нам не треба дворянства; одного бажаєм: щоб ви одужали, і знову будем жить весело, як колись… <p>{{c|<small>Боруля шука очима Степана.</small>}} <p>С т е п а н. І я, папінька, не хочу дворянства… <p>М а р т и н. І ти, Стьопа?! Не хочеш? Дворянства не хочеш?. Ти? (Зітхає.) Всі не хочуть… Хлопи… хлопи!. (До Палажки.) Піди, душко, принеси палятурку, там у мене під подушкою… <p>{{c|<small>Палажка пішла.</small>}} <p>Нехай Омелько принесе соломи і затопе грубку. <p>{{c|<small>Марися пішла, а-через яке врем’я вертається з Омельком, котрий вносе солому, запихає у грубку і підтоплює.</small>}} <p>Потухне послідня іскра від бумаг, потухне моє життя… Умру на ваших очах, побачите! <p>{{c|<small>Палажка вносе палятурку, повну бумаг. Мартин розв’язує.</small>}} <p>Право на дворянство!. Грамота… герб!. І це все спалить?. (Читає крізь сльози.) Отношеніє Дворянского депутатського собранія от 16 февраля 1858 года за № 1541 о признанії рода Борулі в дворянстві. (Говоре.) Було ж, виходить, за що признать… Атестат прапрапрадіда. Підписав сам суперетендент Савостьян Подлевський… Бумага синя… як лубок… старинна бумага! (Чита.) Отношеніє Казенной Палати о несостоянії рода Борулі в подушнім окладі… (Говоре.) Скрізь Боруля, а там десь Беруля!. Ох!. Копія свидетельства дванадцяти дворян, що весь рід Боруль завше вів род жизні, свойственний дворянам… Особливо я! Герб… герб!. Червоне поле, а по червоному полю хрест голубий, знамена зверху і внизу дві пушки… <p>О м е л ь к о. Підпалив, горить! <p>М а р т и н. Не кричи! Чого кричиш? Видай тебе чорти підпалили у пеклі, — поспішаєш! І своїми руками спалить дворянські достоїнства?. Не можу!. <p>Г е р в а с і й (хоче взять). То давай, я спалю. <p>М а р т и н (захища бумаги). Стривай, стривай! Дай я ще надивлюся на них!. Хоч герб оставить на пам’ять онукам, і грамоту прапрапрадіда, і атестат… <p>Г е р в а с і й. Щоб знов розсвербілось дворянство? Та не будь дитиною, пали! <p>М а р т и н. А!! Ну, підведіть мене! <p>{{c|<small>Підводять.</small>}} <p>(Він бере бумаги, робе два ступні до грубки і стає.) Не можу!! Руки тремтять… у серце шпигає… <p>О м е л ь к о. То віддайте, мені, пане, на цигарки! <p>М а р т и н. А щоб ти подавився! А щоб ти утопився!. Дворянські бумаги на цигарки?! Щастя твоє, що я слабий. <p>О м е л ь к о. Та що ж я таке сказав? <p>М а р т и н. Мовчи! Бо я тобі з носа печерицю зроблю! <p>О м е л ь к о. Поки зберетесь, то воно й погасне. Піду ще соломи внесу. <p>М а р т и н. Стьопа!. А як же ти будеш служить без дворянських бумаг? Тобі й чина не дадуть? <p>Г е р в а с і й. Та він і так не служить, його оставили за штатом, — земський суд скасували, тепер такі чиновники не нужні. <p>М а р т и н. Як?! <p>С т е п а н. Так, папінька! Це правда, та я боявся вам сказать! Нас тридцять чоловік оставили за штатом. <p>М а р т и н. За штатом?. Не служиш?. Не нужен?. Земського суда нема?. Ведіть мене!! <p>{{c|<small>Ведуть.</small>}} <p>За штатом!. (Кида бумаги в піч.) Горять червоно, як кров дворянська, горять!. О-о-о! Нещасний хлоп Мартин Боруля!. Тепер ти бидло! Бидло! А Степан — теля! (Ридає.) Пустіть! Рятуйте бумаги!. Я сам поїду у дворянське собраніє, у сенат поїду… (Підбіга до печі.) Згоріли… Тисяча рублів згоріла, половина хазяйства пропала, і все-таки — бидло! (Тихо плаче.) <p>П а л а ж к а. Годі, старий! Слава богу, що дворянство згоріло! Тепер будемо жить по-старосвітськи… <p>С т е п а н і Марися (цілують його). Папінька, заспокойтесь! <p>М а р т и н. Не кажіть на мене тепер папінька, кажіть татко! <p>Г е р в а с і й. Заспокойся, Мартине!. А тепер я знов просю тебе: давай поженим наших дітей, вони любляться, а ми на весіллі забудемо усе лихо! Та накажемо їм, щоб унуків наших добре вчили, то й будуть діти їх дворяне! <p>М а р т и н. Я з радістю! Ідіть, діти, сюди. Нехай вас бог благословить, та вчіть, вчіть дітей своїх, щоб мої онуки були дворянами. <p>М а р и с я і Микола обнімають Гервасія, Палажку, цілуються з Степаном. <p>П р о т а с і й. А я вам на цей случай розкажу цікаву річ… Літ тридцять тому назад… <p>Г е р в а с і й. Нехай на весіллі кому-небудь розкажеш. <p>П р о т а с і й. Га? <p>Г е р в а с і й. Кажу, на весіллі кому-небудь розкажеш. <p>П р о т а с і й. Тьфу! Де чорт упре цього Гервасія, то прямо і рота не роззявляй… <p>{{c|<small>Входе Омелько з соломою.</small>}} <p>М а р т и н. Не треба, згоріло! Все згоріло, і мов стара моя душа на тім огні згоріла!. Чую, як мені легко робиться, наче нова душа сюди ввійшла, а стара, дворянська, попелом стала. Візьми, Омельку, попіл і розвій по вітру!. <p>О м е л ь к о. І що б то було на цигарки віддать! <p>{{c|<small>Завіса.</small>}} <p> <p>1886. Новочеркаськ. [[Категорія:Мартин Боруля]] li52sfdh3jv61c6b5mdwh6hum2askf0 469372 468510 2022-08-29T11:15:42Z LehBot 11101 -- wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../]] | автор = Іван Карпенко-Карий | секція = Дія п’ята | попередня = [[../Дія четверта|Дія четверта]] | наступна = | примітки = }} {{c|<small>Декорація та ж.</small>}} == {{c|<small><i>ЯВА І</i></small>}} == {{c|<small>Входять Степан і Омелько. Степан одягнений по-дорожньому. Омелько несе за ним скриньку.</small>}} С т е п а н. Ну, слава богу, — дома. (Роздягається.) О м е л ь к о. Де його поставить? С т е п а н. Став тут і доказуй мерщій, як далі було. Далеко ж ви його догнали? О м е л ь к о. От зараз на повороті, біля розкопаної могили. С т е п а н. Ну? О м е л ь к о. Стали наближаться, а панич той, певно, пізнав нас, почав штовхать жида у спину; а жид оглянувся і зараз затріпав обома руками, зашарпав кобилку віжками і ну її цвьохать батогом; а кобилка вскач пустилась, а ми ще гірше припустили. Коні наші потомились, бо ми з копита вскач погнались. Блоха вже стала спотикаться, а Рак аж стогне під паном! Вони не втечуть, а ми не доженем… А біля могили дорога переорана, повозка застрибала по борознах, потім задок схиливсь на лівий бік, потім одскочило колесо, вісь одбилась, кобилка стала, жид схопився і що є духу попер у бур’яни…. Отут ми їх догнали… і я напарив жида, а панича пан частували…. Спасибі, чумаки одняли, а то, мабуть, і вбили б. А потім пан злізли з коня, стали пить воду, трусяться та й упали як неживі… Чумаки ті їх і додому довезли. С т е п а н. От нещастя!. Іди ж випрягай коні. {{c|<small>Омелько пішов.</small>}} == {{c|<small><i>ЯВА II</i></small>}} == {{c|<small>Степан, а потім Марися.</small>}} С т е п а н (роздягається). І хто б сподівався, що так скінчиться сватання? Добре й Націєвському сердешному досталось, одначе хоч би тобі пару з рота пустив!. Як приїхав, то слабів дві неділі. Я його питаю: а що, як?. Нічого, каже, приймали гаряче. Тепер і сам бачу, що гаряче. Погані наші діла, усе пішло шкереберть — і в дворянстві одказали, і земський суд скасували, і я остався за штатом — і куди примоститься, сам не знаю… {{c|<small>Входе Марися.</small>}} М а р и с я. Стьопа! Приїхав? Здрастуй, братику! (Обніма його.) Слава богу, що ти приїхав, — ми вже з мочі вибились і ради не дамо!. Батько дуже слабі, — мабуть, умруть. (Плаче.) С т е п а н. Що ж йому таке? М а р и с я. Одно до другого… Тут оказія з тим женихом, ти, мабуть, чув? С т е п а н. Чув, Омелько розказував. М а р и с я. Не вспіли батько очунять після тієї оказії, а тут Красовський зібрав людей, виганяв нас з села, хотів розвалить хату; батько дуже сердились, сварились, кричали, і з ними зробилась якась причина: упали на землю зовсім як мертві. А, не доведи господи!. Ми з матір’ю в ногах у Красовського валялись — насилу одпросились на місяць, та й то дядько Гервасій заступились… І це ще не кінець! Пройшло скілько днів, батько стали поправляться, як знову получили бумагу, що в дворянстві одказано, і зовсім уже занедужали, з сили вибились, нічого не їдять… все зітхають та читають ту проклятущу бумагу… Коли б хоч з Красовським помирились, а то він знищить нас зовсім; завтра строк вибираться, а куди вибираться, що робить з слабим батьком, самі не знаємо! Слава богу, хоч ти приїхав! С т е п а н. От наказаніє господнє!. Не знаю, як і признаться тепер батькові!. Я вже, Марисю, теж не служу — мене за штатом оставили. М а р и с я. Не кажи, не кажи батькові, борони боже! Вони зараз і вмруть, як ще довідаються, що й ти не служиш. Після скажеш… С т е п а н. А мати ж де? М а р и с я. Пішли до дядюшки Гервасія просить, щоб помирився з батьком, чи не дасть якої ради, — його так татко любили, завше слухали — і посварились… С т е п а н. А за що ж уже з Гервасієм папінька посварився? М а р и с я. Багато говорить, я тобі послі розкажу, — а тепер іди до батька, вони тебе дуже нетерпляче ждали. Тілько не кажи, що ти не служиш, борони боже! Послі… С т е п а н. У мене аж ноги стали труситься… Стілько біди кругом, що й… (Махнувши рукою, пішов у бокові двері.) == {{c|<small><i>ЯВА III</i></small>}} == {{c|<small>Марися, а потім Микола і Степан</small>}} М а р и с я (одна). А, господи милосердний! Верни ти спокій і мир у нашу сім’ю! Так уже вимучились всі, що, здається, і умерти було б краще, ніж щодня турбоваться і не бачить краю всім бідам і напастям! На дядюшку Гервасія уся надія… Чи ублагають же то його мати? {{c|<small>Входе Микола.</small>}} Ну що? Мати у вас? М и к о л а. У нас. Батько згодилися, зараз прийдуть сюди. Я почув і побіг мерщій тобі сказать про цю радість! Може, й нам щастя знову усміхнеться! М а р и с я. Слава богу! М и к о л а. Здається, і Степан приїхав? М а р и с я. Приїхав, він у батька. М и к о л а. То я зостанусь… {{c|<small>Входить Степан.</small>}} С т е п а н. Іди, Марисю, папінька тебе кличуть. А, Микола! Здрастуй. М и к о л а (поцілувавшись). А що, як батько? С т е п а н. Хоч і не питай!. Змарніли зовсім. М и к о л а. Ти ж надовго приїхав? С т е п а н. Зовсім! М и к о л а. От і чудесно! І який же я радий, що ти зостанешся у селі! Знов затоваришуєм. == {{c|<small><i>ЯВА IV</i></small>}} == {{c|<small>Входять Палажка, Гервасій і Протасій.</small>}} П а л а ж к а. Стьопа! (Обніма і цілує його.) Що? Бачив батька? С т е п а н (зітхнувши). Бачив. П а л а ж к а (через сльози). Як смерть… як смерть. Г е р в а с і й. Заспокойтесь, заспокойтесь, — сльозами не поможете. С т е п а н. Здрастуйте, Гервасій Семенович! Протасій Матвійович! Г е р в а с і й. Здоров, козаче, здоров! {{c|<small>Чоломкаються.</small>}} П р о т а с і й (чоломкається). Як же служебні діла? Г е р в а с і й (побачивши Миколу). А ти чого тут опинився? М и к о л а. Почув, що Степан приїхав. П а л а ж к а (до Гервасія). Заходьте ж, Гервасій Семенович, прямо сюди. Г е р в а с і й. Може б, попереду ви йому сказали, щоб не стривожить. П а л а ж к а. Ну-ну, добре, я скажу. (Пішла.) Г е р в а с і й. А що ж, Степан Мартинович, скоро столоначальником будеш? С т е п а н. Де там! Я вже не служу, Гервасій Семенович. Г е р в а с і й. Ну?! С т е п а н. За штатом остався. Г е р в а с і й. О?! Чув, чув, — мені казав Красовський, що земський суд скасували. Так ти, виходить, лишній! І нащо тобі та служба? Чи багато ж ти там брав жалування? С т е п а н. Два годи нічого не получав, а оце на третій, по розкладці, два з половиною у місяць назначили. Г е р в а с і й. Два з половиною?! Господи! Здоровий, молодий чоловік два годи дурно сидить, а на третій у місяць получа два з половиною!! П р о т а с і й. Я ще, як служив у покійного землеміра, Харитона Харитоновича Кацавейченка, він жив у Трахтомирові, на Дворянській вулиці, в будинку… дай бог пам’ять… в будинку графа… Г е р в а с і й (маха рукою на Протасія і перебива його). Послухай мене, Степане, покинь ти думку про чиновника! Зовсім одурів старий: робітникові плате на своїх харчах тридцять рублів, а сина, замість того щоб привчать до хазяйства, віддав у службу — байди бить!. Тепер не ті часи, з твоєю наукою далеко не заскочиш. І все то дворянство наробило. І батька треба збить, щоб він з дворянської зарубки зскочив, бо все хазяйство піде прахом, а чиновника з тебе не буде… С т е п а н. Та я вже набив руку, Гервасій Семенович, деякі бумаги і сам умію писать… П р о т а с і й. Покійний землемір Кацавейченко… Г е р в а с і й (не слуха Протасія, до Степана). Плюнь ти на це діло! Батько старий, слабий, а одному синові, мавши добре своє хазяйство, не варт тиняться по канціляріях і за два з половиною в місяць тратить здоров’я, зводить готові гроші на одежу, на харчі… Добре, як дослужишся до чого путнього; а як так і вмреш канцеляристом, а хазяйства не навчишся, не привикнеш, — що ж робить під старість? От і тепер — за штатом, якби не було хазяйства, що його робить? Покинь, сину, берись за прадідівське рукомесло. С т е п а н. Та… воно… я й сам бачу тепер… я не від того… не знаю, як батько… Г е р в а с і й. От я з ним побалакаю. С т е п а н. Тепер не кажіть, Гервасій Степанович, бо, борони боже, ще гірше заслабне… Г е р в а с і й. Я знаю, коли сказать, тілько не потурай батькові, не шукай дворянства, усе буде гаразд. П а л а ж к а (з дверей). Ідіть, Гервасій Семенович! {{c|<small>Гервасій іде.</small>}} {{c|<small>Зрадів старий, аж наче ожив трохи!</small>}} {{c|<small>Гервасій і Палажка пішли.</small>}} == {{c|<small><i>ЯВА V</i></small>}} == {{c|<small>Протасій, Микола і Степан.</small>}} П р о т а с і й. Стьопа! Микола! Ідіть, я вам розкажу. {{c|<small>Микола і Степан беруть стільці і сідають коло Протасія.</small>}} От Гервасій каже, що два з половиною мало, а як я у покійного землеміра Кацавейченка брав півтора! Правда, раз у раз в командировках, то на його харчах… Раз, знаєте, поїхали межувать землю до Губачевських-Носачів… Вони жили тоді всі вмісті у Семикратах… а батько їх, — ніхто з вас не знав батька? Він літ п’ятдесят тому як умер, не знали?. Ні, ні, не знали… Перерізав собі горло бритвою… Він був жонатий на Свербихвостовій, — там лукава була жінка, борони боже всякого хрещеного від такої!. Змолоду крутила хвоста з уланами… Недалеко від них стояв уланський повк, так вона одного улана… от забув, як його фамилія… на умі вертиться… так якось чи на птицю, чи на лоша скидається… так окрутила, що він покинув службу і переїхав до неї у село ніби управляющий і почав заправлять… Гі! Гі! А сам Губачевський-Носач тут же живе і нічого не каже… Заперся собі в своїм кабінеті і наче його нема… Гі! Гі!. Так мужикам стало жаль пана, він, покійний, добрий чоловік був, і таки улан той… от забув фамилію… обіжав їх. Застукали мужики того улана… Ксьокачевський! А бодай тебе, так-так, Ксьокачевський! Я ж кажу, що на лоша скидається, — ксьо, ксьо, Ксьокачевський! Застукали на току, зв’язали і одвели в стан! Отаке було… А під старість, як уже почало від старої Губачевської трухлявим деревом одгонить, вона добивалась від старого Губачевського-Носача любові… все співала йому: гори, гори, моя лампада… Гі! Гі! І до того його довела, що він перерізав собі горло бритвою. Так з’їхались наслідники, і треба було розмежувать землю. Кацавейченко покійний — царство йому небесне — й каже мені: бери астролябію — поїдемо! А дощ як із відра… {{c|<small>Виводять Мартина під руки Гервасій і Палажка, Марися йде за ними.</small>}} То я вам послі докажу. Це дуже цікаво. == {{c|<small><i>ЯВА VI</i></small>}} == {{c|<small>Мартин, Гервасій, Протасій, Палажка, Марися, Микола і Степан. Мартина садовлять на стільці. Він жовтий — від розлиття жовчі.</small>}} М а р т и н. Здрастуйте!. Бачите, як перевівся Боруля! Г е р в а с і й. Послухай же мене. Мартине, я тобі добра зичу. Зараз і поздоровшаєш. М а р т и н. Ні… ще поїду в город, повезу всі дворянські бумаги Каєтану Івановичу… Г е р в а с і й. Знову за своє! Мало тобі лиха через те химерне дворянство? М а р т и н. Бумаг же, бумаг багато… П’ять літ діло йшло… зовсім було признали, сопричислили… і не утвердили! І через що? Пустяк! Сказано у бумазі, що не так хвамилія стоїть: у нових бумагах — Боруля, а у старих — Беруля!. Бодай тому писареві руки назад лопатками повикручувало, що написав — Беруля… Я і сам не знаю, хто я: чи Боруля, чи Беруля… Може, й Беруля!. Та так і покинуть? Жаль живий бере мене за серце… А може, ще Каєтан Іванович… Г е р в а с і й. Витягне з тебе яку сотню або й дві. М а р т и н. А як докаже, що Боруля й Беруля — однаково? Г е р в а с і й. Чом же він і досі не доказав? Повір мені, Мартине, нічого з цього не буде, тілько хазяйство зведеш, дітей старцями зробиш і сам у бідності помреш. Чого ж ти хочеш? М а р т и н. Дворянства… Г е р в а с і й. Ні, торби! Воно ж тебе в хворобу угнало, глянь на себе… воно тебе посварило з Красовським і зо мною, — всі біди твої від нього!. Хазяйство ледве живе, а дворянство без розуму і без науки хліба не дасть. Послухай мене: спали всі бумаги, щоб і не свербіло, бо ти слабий на дворянство і умреш, від цієї хвороби. М а р т и н. А як утвердять?. Може, хоч після смерті утвердять… Г е р в а с і й. Ну, роби як хочеш! П а л а ж к а. Старий, зглянься на нас, послухай Гервасія, нащо нам те дворянство, як ти помреш, а ми без хліба останемся… М а р и с я. Рідний мій, дорогий тат… папінька! Нам не треба дворянства; одного бажаєм: щоб ви одужали, і знову будем жить весело, як колись… {{c|<small>Боруля шука очима Степана.</small>}} С т е п а н. І я, папінька, не хочу дворянства… М а р т и н. І ти, Стьопа?! Не хочеш? Дворянства не хочеш?. Ти? (Зітхає.) Всі не хочуть… Хлопи… хлопи!. (До Палажки.) Піди, душко, принеси палятурку, там у мене під подушкою… {{c|<small>Палажка пішла.</small>}} Нехай Омелько принесе соломи і затопе грубку. {{c|<small>Марися пішла, а-через яке врем’я вертається з Омельком, котрий вносе солому, запихає у грубку і підтоплює.</small>}} Потухне послідня іскра від бумаг, потухне моє життя… Умру на ваших очах, побачите! {{c|<small>Палажка вносе палятурку, повну бумаг. Мартин розв’язує.</small>}} Право на дворянство!. Грамота… герб!. І це все спалить?. (Читає крізь сльози.) Отношеніє Дворянского депутатського собранія от 16 февраля 1858 года за № 1541 о признанії рода Борулі в дворянстві. (Говоре.) Було ж, виходить, за що признать… Атестат прапрапрадіда. Підписав сам суперетендент Савостьян Подлевський… Бумага синя… як лубок… старинна бумага! (Чита.) Отношеніє Казенной Палати о несостоянії рода Борулі в подушнім окладі… (Говоре.) Скрізь Боруля, а там десь Беруля!. Ох!. Копія свидетельства дванадцяти дворян, що весь рід Боруль завше вів род жизні, свойственний дворянам… Особливо я! Герб… герб!. Червоне поле, а по червоному полю хрест голубий, знамена зверху і внизу дві пушки… О м е л ь к о. Підпалив, горить! М а р т и н. Не кричи! Чого кричиш? Видай тебе чорти підпалили у пеклі, — поспішаєш! І своїми руками спалить дворянські достоїнства?. Не можу!. Г е р в а с і й (хоче взять). То давай, я спалю. М а р т и н (захища бумаги). Стривай, стривай! Дай я ще надивлюся на них!. Хоч герб оставить на пам’ять онукам, і грамоту прапрапрадіда, і атестат… Г е р в а с і й. Щоб знов розсвербілось дворянство? Та не будь дитиною, пали! М а р т и н. А!! Ну, підведіть мене! {{c|<small>Підводять.</small>}} (Він бере бумаги, робе два ступні до грубки і стає.) Не можу!! Руки тремтять… у серце шпигає… О м е л ь к о. То віддайте, мені, пане, на цигарки! М а р т и н. А щоб ти подавився! А щоб ти утопився!. Дворянські бумаги на цигарки?! Щастя твоє, що я слабий. О м е л ь к о. Та що ж я таке сказав? М а р т и н. Мовчи! Бо я тобі з носа печерицю зроблю! О м е л ь к о. Поки зберетесь, то воно й погасне. Піду ще соломи внесу. М а р т и н. Стьопа!. А як же ти будеш служить без дворянських бумаг? Тобі й чина не дадуть? Г е р в а с і й. Та він і так не служить, його оставили за штатом, — земський суд скасували, тепер такі чиновники не нужні. М а р т и н. Як?! С т е п а н. Так, папінька! Це правда, та я боявся вам сказать! Нас тридцять чоловік оставили за штатом. М а р т и н. За штатом?. Не служиш?. Не нужен?. Земського суда нема?. Ведіть мене!! {{c|<small>Ведуть.</small>}} За штатом!. (Кида бумаги в піч.) Горять червоно, як кров дворянська, горять!. О-о-о! Нещасний хлоп Мартин Боруля!. Тепер ти бидло! Бидло! А Степан — теля! (Ридає.) Пустіть! Рятуйте бумаги!. Я сам поїду у дворянське собраніє, у сенат поїду… (Підбіга до печі.) Згоріли… Тисяча рублів згоріла, половина хазяйства пропала, і все-таки — бидло! (Тихо плаче.) П а л а ж к а. Годі, старий! Слава богу, що дворянство згоріло! Тепер будемо жить по-старосвітськи… С т е п а н і Марися (цілують його). Папінька, заспокойтесь! М а р т и н. Не кажіть на мене тепер папінька, кажіть татко! Г е р в а с і й. Заспокойся, Мартине!. А тепер я знов просю тебе: давай поженим наших дітей, вони любляться, а ми на весіллі забудемо усе лихо! Та накажемо їм, щоб унуків наших добре вчили, то й будуть діти їх дворяне! М а р т и н. Я з радістю! Ідіть, діти, сюди. Нехай вас бог благословить, та вчіть, вчіть дітей своїх, щоб мої онуки були дворянами. М а р и с я і Микола обнімають Гервасія, Палажку, цілуються з Степаном. П р о т а с і й. А я вам на цей случай розкажу цікаву річ… Літ тридцять тому назад… Г е р в а с і й. Нехай на весіллі кому-небудь розкажеш. П р о т а с і й. Га? Г е р в а с і й. Кажу, на весіллі кому-небудь розкажеш. П р о т а с і й. Тьфу! Де чорт упре цього Гервасія, то прямо і рота не роззявляй… {{c|<small>Входе Омелько з соломою.</small>}} М а р т и н. Не треба, згоріло! Все згоріло, і мов стара моя душа на тім огні згоріла!. Чую, як мені легко робиться, наче нова душа сюди ввійшла, а стара, дворянська, попелом стала. Візьми, Омельку, попіл і розвій по вітру!. О м е л ь к о. І що б то було на цигарки віддать! {{c|<small>Завіса.</small>}} 1886. Новочеркаськ. [[Категорія:Мартин Боруля]] bmld0j64ki2sjfmkahl0hme2b3zjb1o 0 8690 468528 146406 2022-08-28T14:24:01Z LehBot 11101 LintErrors/obsolete-tag wikitext text/x-wiki {{Заголовок_перекладу | вікіпереклад_мова_оригіналу = англійська | назва = Акт про воєнну капітуляцію Німеччини | автор = | перекладач = | секція = | попередня = [[Акт про воєнну капітуляцію Німеччини (7 травня 1945)]] | наступна = | рік = 1945 | примітки = }} [[Файл:German Instrument of Surrender (May 8, 1945) - page 1.jpg|міні|праворуч|170пкс|]] [[Файл:German Instrument of Surrender (May 8, 1945) - page 2.jpg|міні|праворуч|170пкс|]] [[Файл:German Instrument of Surrender (May 8, 1945) - page 3.jpg|міні|праворуч|170пкс|]] {{c| {{u|{{uc|АКТ ПРО ВОЄННУ КАПІТУЛЯЦІЮ}}}} }} <ol style="list-style-position:inside; margin-left:0; padding-left:0; text-indent:3em;"> <li> Ми, що нижче підписалися, діючи за уповноваженням Німецького Верховного Командування, погоджуємось на беззастережну капітуляцію всіх збройних сил на суші, на морі і в повітрі, що перебувають в даний час під німецьким контролем, Верховному Командуванню Союзних Експедиційних Сил і водночас Верховному Головнокомандуванню Червоної Армії. <li>Німецьке Верховне Командування негайно видасть розпорядження всім органам влади сухопутних, морських і повітряних сил та всім силам, які перебувають під німецьким контролем, припинити бойові дії о 23.01 за центральноєвропейським часом 8 травня 1945 року, залишатись на тих позиціях, які вони займають в даний час, повністю роззброїтися, передавши всю їхню зброю та обладнання місцевим союзним командирам або офіцерам, призначених представниками Союзного Верховного Командування. Жодному кораблю, судну чи літаку не повинні бути завдані руйнування та будь-яким іншим чином не можуть бути пошкоджені їх двигуни, корпуси і обладнання, а також машини, озброєння, апарати та, взагалі, всі військово-технічні засоби ведення війни. <li>Німецьке Верховне Командування негайно виділить відповідних командирів і забезпечить виконання всіх наступних наказів, виданих Верховним Командуванням Союзних Експедиційних Сил і Верховним Головнокомандуванням Червоної Армії. <li>Даний акт про військову капітуляцію не буде перешкодою для заміни його іншим генеральним документом про капітуляцію, укладеним Об'єднаними Націями або від їх імені стосовно НІМЕЧЧИНИ і німецьких збройних сил в цілому. <li>У випадку, якщо Німецьке Верховне Командування або будь-які збройні сили, що перебувають під його контролем, не діятимуть відповідно до даного акта про капітуляцію, Верховне Командування Союзних Експедиційних Сил, а також Верховне Головнокомандування Червоної Армії застосують такі каральні заходи або інші дії, які вони вважатимуть за необхідні. <li>Даний акт складений англійською, російською та німецькою мовами. Тільки англійський та російський тексти є автентичними.</li> Підписано в ''Берліні'' ''8'' травня, 1945 {{c| {{smallcaps|Фон Фрідебург}}{{gap|3em}}{{smallcaps|Кейтель}}{{gap|3em}}{{smallcaps|Штумпф}} {{c|За уповноваженням Німецького Верховного Командування:}} {{c|{{u|{{uc|В ПРИСУТНОСТІ:}}}} {{smallcaps|Г.Жуков}}{{gap|3em}}{{smallcaps|А.Теддер}}{{gap|3em}} {{c| {| |width=200px align=center valign=bottom|За уповноваженням Верховного Командування Червоної Армії |width=200px align=center valign=bottom|За уповноваженням Верховного Командувача Союзних Експедиційних Сил |} }} {{c| {{c|При підписанні також присутні як свідки:}} {{smallcaps|Карл Спаатс}}{{gap|3em}}{{smallcaps|Латр де Тассіньї}}{{gap|3em}} {| |width=200px align=center valign=bottom|Головнокомандувач Першої Французької Армії |width=200px align=center valign=bottom|Генерал, Командувач стратегічними повітряними силами США |} }} etrbf9o5ci6tx22r8exnbhtvcfx8mqm 468545 468528 2022-08-28T14:38:32Z Leh Palych 5381 wikitext text/x-wiki {{Заголовок_перекладу | вікіпереклад_мова_оригіналу = англійська | назва = Акт про воєнну капітуляцію Німеччини | автор = | перекладач = | секція = | попередня = [[Акт про воєнну капітуляцію Німеччини (7 травня 1945)]] | наступна = | рік = 1945 | примітки = }} [[Файл:German Instrument of Surrender (May 8, 1945) - page 1.jpg|міні|праворуч|170пкс|]] [[Файл:German Instrument of Surrender (May 8, 1945) - page 2.jpg|міні|праворуч|170пкс|]] [[Файл:German Instrument of Surrender (May 8, 1945) - page 3.jpg|міні|праворуч|170пкс|]] {{c|{{u|АКТ ПРО ВОЄННУ КАПІТУЛЯЦІЮ}}}}}} <ol style="list-style-position:inside; margin-left:0; padding-left:0; text-indent:3em;"> <li> Ми, що нижче підписалися, діючи за уповноваженням Німецького Верховного Командування, погоджуємось на беззастережну капітуляцію всіх збройних сил на суші, на морі і в повітрі, що перебувають в даний час під німецьким контролем, Верховному Командуванню Союзних Експедиційних Сил і водночас Верховному Головнокомандуванню Червоної Армії. <li>Німецьке Верховне Командування негайно видасть розпорядження всім органам влади сухопутних, морських і повітряних сил та всім силам, які перебувають під німецьким контролем, припинити бойові дії о 23.01 за центральноєвропейським часом 8 травня 1945 року, залишатись на тих позиціях, які вони займають в даний час, повністю роззброїтися, передавши всю їхню зброю та обладнання місцевим союзним командирам або офіцерам, призначених представниками Союзного Верховного Командування. Жодному кораблю, судну чи літаку не повинні бути завдані руйнування та будь-яким іншим чином не можуть бути пошкоджені їх двигуни, корпуси і обладнання, а також машини, озброєння, апарати та, взагалі, всі військово-технічні засоби ведення війни. <li>Німецьке Верховне Командування негайно виділить відповідних командирів і забезпечить виконання всіх наступних наказів, виданих Верховним Командуванням Союзних Експедиційних Сил і Верховним Головнокомандуванням Червоної Армії. <li>Даний акт про військову капітуляцію не буде перешкодою для заміни його іншим генеральним документом про капітуляцію, укладеним Об'єднаними Націями або від їх імені стосовно НІМЕЧЧИНИ і німецьких збройних сил в цілому. <li>У випадку, якщо Німецьке Верховне Командування або будь-які збройні сили, що перебувають під його контролем, не діятимуть відповідно до даного акта про капітуляцію, Верховне Командування Союзних Експедиційних Сил, а також Верховне Головнокомандування Червоної Армії застосують такі каральні заходи або інші дії, які вони вважатимуть за необхідні. <li>Даний акт складений англійською, російською та німецькою мовами. Тільки англійський та російський тексти є автентичними.</li> Підписано в ''Берліні'' ''8'' травня, 1945 {{c|{{smallcaps|Фон Фрідебург}}{{gap|3em}}{{smallcaps|Кейтель}}{{gap|3em}}{{smallcaps|Штумпф}}}} {{c|За уповноваженням Німецького Верховного Командування:}} {{c|{{u|В ПРИСУТНОСТІ:}}}} {{c|{{smallcaps|Г.Жуков}}{{gap|3em}}{{smallcaps|А.Теддер}}{{gap|3em}}}} {{block center/s}} {| |width=200px align=center valign=bottom|За уповноваженням Верховного Командування Червоної Армії |width=200px align=center valign=bottom|За уповноваженням Верховного Командувача Союзних Експедиційних Сил |} {{block center/e}} {{c|При підписанні також присутні як свідки:}} {{c|{{smallcaps|Карл Спаатс}}{{gap|3em}}{{smallcaps|Латр де Тассіньї}}{{gap|3em}}}} {{block center/s}} {| |width=200px align=center valign=bottom|Головнокомандувач Першої Французької Армії |width=200px align=center valign=bottom|Генерал, Командувач стратегічними повітряними силами США |} {{block center/e}} o6q6xkrbdvsubrfhqzcypp41loabwwh 468546 468545 2022-08-28T14:39:23Z Leh Palych 5381 wikitext text/x-wiki {{Заголовок_перекладу | вікіпереклад_мова_оригіналу = англійська | назва = Акт про воєнну капітуляцію Німеччини | автор = | перекладач = | секція = | попередня = [[Акт про воєнну капітуляцію Німеччини (7 травня 1945)]] | наступна = | рік = 1945 | примітки = }} [[Файл:German Instrument of Surrender (May 8, 1945) - page 1.jpg|міні|праворуч|170пкс|]] [[Файл:German Instrument of Surrender (May 8, 1945) - page 2.jpg|міні|праворуч|170пкс|]] [[Файл:German Instrument of Surrender (May 8, 1945) - page 3.jpg|міні|праворуч|170пкс|]] {{c|{{u|АКТ ПРО ВОЄННУ КАПІТУЛЯЦІЮ}}}} <ol style="list-style-position:inside; margin-left:0; padding-left:0; text-indent:3em;"> <li> Ми, що нижче підписалися, діючи за уповноваженням Німецького Верховного Командування, погоджуємось на беззастережну капітуляцію всіх збройних сил на суші, на морі і в повітрі, що перебувають в даний час під німецьким контролем, Верховному Командуванню Союзних Експедиційних Сил і водночас Верховному Головнокомандуванню Червоної Армії. <li>Німецьке Верховне Командування негайно видасть розпорядження всім органам влади сухопутних, морських і повітряних сил та всім силам, які перебувають під німецьким контролем, припинити бойові дії о 23.01 за центральноєвропейським часом 8 травня 1945 року, залишатись на тих позиціях, які вони займають в даний час, повністю роззброїтися, передавши всю їхню зброю та обладнання місцевим союзним командирам або офіцерам, призначених представниками Союзного Верховного Командування. Жодному кораблю, судну чи літаку не повинні бути завдані руйнування та будь-яким іншим чином не можуть бути пошкоджені їх двигуни, корпуси і обладнання, а також машини, озброєння, апарати та, взагалі, всі військово-технічні засоби ведення війни. <li>Німецьке Верховне Командування негайно виділить відповідних командирів і забезпечить виконання всіх наступних наказів, виданих Верховним Командуванням Союзних Експедиційних Сил і Верховним Головнокомандуванням Червоної Армії. <li>Даний акт про військову капітуляцію не буде перешкодою для заміни його іншим генеральним документом про капітуляцію, укладеним Об'єднаними Націями або від їх імені стосовно НІМЕЧЧИНИ і німецьких збройних сил в цілому. <li>У випадку, якщо Німецьке Верховне Командування або будь-які збройні сили, що перебувають під його контролем, не діятимуть відповідно до даного акта про капітуляцію, Верховне Командування Союзних Експедиційних Сил, а також Верховне Головнокомандування Червоної Армії застосують такі каральні заходи або інші дії, які вони вважатимуть за необхідні. <li>Даний акт складений англійською, російською та німецькою мовами. Тільки англійський та російський тексти є автентичними.</li> Підписано в ''Берліні'' ''8'' травня, 1945 {{c|{{smallcaps|Фон Фрідебург}}{{gap|3em}}{{smallcaps|Кейтель}}{{gap|3em}}{{smallcaps|Штумпф}}}} {{c|За уповноваженням Німецького Верховного Командування:}} {{c|{{u|В ПРИСУТНОСТІ:}}}} {{c|{{smallcaps|Г.Жуков}}{{gap|3em}}{{smallcaps|А.Теддер}}{{gap|3em}}}} {{block center/s}} {| |width=200px align=center valign=bottom|За уповноваженням Верховного Командування Червоної Армії |width=200px align=center valign=bottom|За уповноваженням Верховного Командувача Союзних Експедиційних Сил |} {{block center/e}} {{c|При підписанні також присутні як свідки:}} {{c|{{smallcaps|Карл Спаатс}}{{gap|3em}}{{smallcaps|Латр де Тассіньї}}{{gap|3em}}}} {{block center/s}} {| |width=200px align=center valign=bottom|Головнокомандувач Першої Французької Армії |width=200px align=center valign=bottom|Генерал, Командувач стратегічними повітряними силами США |} {{block center/e}} qaqxqilmy60s0xtloy1j8lysgksxakx 469362 468546 2022-08-29T10:45:41Z Leh Palych 5381 wikitext text/x-wiki {{Заголовок_перекладу | вікіпереклад_мова_оригіналу = англійська | назва = Акт про воєнну капітуляцію Німеччини | автор = | перекладач = | секція = | попередня = [[Акт про воєнну капітуляцію Німеччини (7 травня 1945)]] | наступна = | рік = 1945 | примітки = }} [[Файл:German Instrument of Surrender (May 8, 1945) - page 1.jpg|міні|праворуч|170пкс|]] [[Файл:German Instrument of Surrender (May 8, 1945) - page 2.jpg|міні|праворуч|170пкс|]] [[Файл:German Instrument of Surrender (May 8, 1945) - page 3.jpg|міні|праворуч|170пкс|]] {{c|{{u|АКТ ПРО ВОЄННУ КАПІТУЛЯЦІЮ}}}} <ol style="list-style-position:inside; margin-left:0; padding-left:0; text-indent:3em;"> <li> Ми, що нижче підписалися, діючи за уповноваженням Німецького Верховного Командування, погоджуємось на беззастережну капітуляцію всіх збройних сил на суші, на морі і в повітрі, що перебувають в даний час під німецьким контролем, Верховному Командуванню Союзних Експедиційних Сил і водночас Верховному Головнокомандуванню Червоної Армії. <li>Німецьке Верховне Командування негайно видасть розпорядження всім органам влади сухопутних, морських і повітряних сил та всім силам, які перебувають під німецьким контролем, припинити бойові дії о 23.01 за центральноєвропейським часом 8 травня 1945 року, залишатись на тих позиціях, які вони займають в даний час, повністю роззброїтися, передавши всю їхню зброю та обладнання місцевим союзним командирам або офіцерам, призначених представниками Союзного Верховного Командування. Жодному кораблю, судну чи літаку не повинні бути завдані руйнування та будь-яким іншим чином не можуть бути пошкоджені їх двигуни, корпуси і обладнання, а також машини, озброєння, апарати та, взагалі, всі військово-технічні засоби ведення війни. <li>Німецьке Верховне Командування негайно виділить відповідних командирів і забезпечить виконання всіх наступних наказів, виданих Верховним Командуванням Союзних Експедиційних Сил і Верховним Головнокомандуванням Червоної Армії. <li>Даний акт про військову капітуляцію не буде перешкодою для заміни його іншим генеральним документом про капітуляцію, укладеним Об'єднаними Націями або від їх імені стосовно НІМЕЧЧИНИ і німецьких збройних сил в цілому. <li>У випадку, якщо Німецьке Верховне Командування або будь-які збройні сили, що перебувають під його контролем, не діятимуть відповідно до даного акта про капітуляцію, Верховне Командування Союзних Експедиційних Сил, а також Верховне Головнокомандування Червоної Армії застосують такі каральні заходи або інші дії, які вони вважатимуть за необхідні. <li>Даний акт складений англійською, російською та німецькою мовами. Тільки англійський та російський тексти є автентичними. </ol> Підписано в ''Берліні'' ''8'' травня, 1945 {{c|{{smallcaps|Фон Фрідебург}}{{gap|3em}}{{smallcaps|Кейтель}}{{gap|3em}}{{smallcaps|Штумпф}}}} {{c|За уповноваженням Німецького Верховного Командування:}} {{c|{{u|В ПРИСУТНОСТІ:}}}} {{c|{{smallcaps|Г.Жуков}}{{gap|3em}}{{smallcaps|А.Теддер}}{{gap|3em}}}} {{block center/s}} {| |width=200px align=center valign=bottom|За уповноваженням Верховного Командування Червоної Армії |width=200px align=center valign=bottom|За уповноваженням Верховного Командувача Союзних Експедиційних Сил |} {{block center/e}} {{c|При підписанні також присутні як свідки:}} {{c|{{smallcaps|Карл Спаатс}}{{gap|3em}}{{smallcaps|Латр де Тассіньї}}{{gap|3em}}}} {{block center/s}} {| |width=200px align=center valign=bottom|Головнокомандувач Першої Французької Армії |width=200px align=center valign=bottom|Генерал, Командувач стратегічними повітряними силами США |} {{block center/e}} jbfkudm7fsfg087azyjma5hw44mormc 0 9009 468526 164589 2022-08-28T14:21:31Z LehBot 11101 LintErrors/obsolete-tag wikitext text/x-wiki {{Про_текст | Назва =Навчальна програма з української літератури 7 клас | Підзаголовок = | Частина = | Автор = [[Міністерство освіти і науки України]] | Без_автора = | Автори = | Автор1 = | Мова_оригіналу = українська | Назва_оригіналу= | Підзаголовок_оригіналу= | Перекладач = | Зміст = | З_циклу = | Із_збірника = | Дата_публікації= | Джерело =[http://www.mon.gov.ua/index.php/ua/diyalnist/osvita/doshkilna-ta-zagalna-serednya/zagalna-serednya-osvita/23-diyalnist/osvita/doshkilna-ta-zagalna-serednya/4324] | Дата_створення = | Вікіпедія = | Інше = | Зображення = | Опис_зображення= | Попередній =[[Навчальна програма з української літератури 6 клас|6 клас]] | Наступний =[[Навчальна програма з української літератури 8 клас|8 клас]] }} ==ОСНОВНА ШКОЛА 7-й клас== *Усього — 70 год. *На тиждень — 2 год. *Позакласне читання — 4 год. *Текстуальне вивчення творів — 58 год. *Резервний час — 8 год. ==ВСТУП== * К-ть год - 1 
Художній твір як явище мистецтва, новий ірреальний світ, створений письменником. Його особливість і значення. Функції мистецтва. Розуміти функції літератури як мистецтва слова і називати їх.
Висловлювати міркування з приводу функцій мистецтва, його місця в житті людини.
Усвідомлення потреби зацікавлення мистецтвом, його впливу на людину. ==ІЗ ПІСЕННИХ СКАРБІВ== * К-ть год - (3)
3 
Суспільно-побутові пісні: *“[[Ой на горі та й женці жнуть]]” *“[[Стоїть явір над водою]]” *“[[Гомін, гомін по діброві]]”, *“[[Ой у степу криниченька]]” 
Висловлювання відомих людей про українські народні пісні. Їхнє ідейно-художнє багатство. Жанрово-тематичне розмаїття пісень (козацькі, чумацькі, кріпацькі, солдатські, бурлацькі, заробітчанські тощо). Трагічний і героїчний пафос козацьких і чумацьких пісень. 
Коломийки: *“[[Дозвілля молоді]]”, *“[[Жартівливі коломийки]]” — “[[перли розсипаного намиста]]”. 
Особливість жанру і його життєвість. Побудова, ритм коломийок. Життєствердний, гумористичний пафос.
ТЛ: коломийки, пафос твору. Розуміти пафос козацьких і чумацьких пісень.
Підібрати висловлювання відомих людей про українські пісні, прокоментувати їх. Виразно і вдумливо читати тексти пісень, коломийок. Вміти проаналізувати їхній зміст, образи, настрої, з’ясовуючи художні засоби, специфічні ознаки народної пісні та коломийки.
Вивчити напам’ять: 2 пісні (на вибір). 
Осмислення значення пісенної спадщини українців, бажання відроджувати і вивчати оригінальну творчість. Доба козаччини в історії України. *[[w:Лисенко Микола Віталійович|М. Лисенко]], “Запорозький марш” (музичне мистецтво). *[[w:Мурашко Олександр Олександрович|О. Мурашко]], “Похорон кошового”, [[w:Іван Айвазовський|І. Айвазовський]], “Чумацька валка” (образотворче мистецтво). {{c| <gallery widths="200" > Image:Aivasovsky Ivan Constantinovich - Chumaks Waggons.jpg|{{c|“Чумацька валка” (Айвазовський, 1862 р.)}} </gallery> }} ==ПРО ДАЛЕКІ МИНУЛІ ЧАСИ [[Іван Франко]] (1856-1916)== * К-ть год - (19)
5 * “[[Захар Беркут]]” Короткі відомості про митця і його багатогранну творчість.
Змалювання героїчної боротьби русичів проти монголо-татарських нападників. Патріотичний мотив, його зв’язок із розгортанням сюжету. 
ТЛ: історична повість, сюжет. Розповідати коротко про І. Франка.
Знати зміст та історичну основу повісті. Переказувати і коментувати зміст. Вміти визначити тему повісті та її провідні мотиви. Володіти навичками аналізу епічного твору. Характеризувати образи Захара Беркута, Максима, Мирослави, Тугара Вовка, підтверджувати власну думку текстовими цитатами. Визначати улюбленого героя. Аналізувати роль художніх засобів, особливості мови. Пояснювати роль діалектизмів. Обговорювати проблему вибору людини у вирішальній ситуації. 
Виховання патріотичного почуття, поваги до батьків, вірності у дружбі й коханні як загальнолюдських морально-етичних цінностей. *Боротьба українців проти монголо-татар (історія України). *Б. Лятошинський, “Золотий обруч” (музичне мистецтво). *Сербська народна балада “[[Смерть матері Юговичів]]” (зарубіжна література). ==[[Тарас Шевченко]] (1814-1861)== * К-ть год - 3 *“[[Мені тринадцятий минало|Мені тринадцятий минало…]]” *“[[Тополя]]” *“[[Заповіт]]” 
Повторення життєпису поета.
Мотив всеперемагаючого життєлюбства, доброти, любові. Зміна емоційного стану незахищеної дитячої душі у великому і складному світі (“Мені тринадцятий минало”). Романтична ідея незнищенності справжнього кохання, краси, вірності (“Тополя”). “Заповіт” — твір, що єднає минуле, теперішнє і майбутнє. Історія його написання. Ідея єднання з рідною землею. Мрія про щасливе майбутнє свого народу, віра в нього.
ТЛ: балада, романтичний пейзаж, мотив у художньому творі, прийоми контрасту, метаморфози, ідея. Знати про творче життя поета. Розуміти значення його творчості для українського народу. Виразно і осмислено читати твори. Проаналізувати роздум поета про сирітське дитинство, пояснити роль контрасту та інших художніх засобів у творі “Мені тринадцятий минало”. Аналізувати казково-фантастичні мотиви, художні засоби змалювання природи, драматизм ситуації, внутрішній світ героїв як ознаки балади (“Тополя”). З’ясувати фольклорну основу твору, роль символів у ній, народно-пісенних засобів, зокрема прийому метаморфози. Розкрити мрію поета про майбутнє свого народу, ідею твору “Заповіт”.
Вивчити напам’ять: “Заповіт”.
Усвідомлення того, що здатність мріяти – невід’ємна риса характеру розвиненої людини. Усвідомлення великого значення для формування особистості почуття вірності (ідеї, батьківщині, любові, принципам). *Типологічний зв’язок з баладою “[[Вільшаний король]]” Й. В. Ґете. *[[w:Гладкий Гордій Павлович|Г. Гладкий]], “Заповіт” (музичне мистецтво). *[[w:Їжакевич Іван Сидорович|І. Їжакевич]], “Тарас-пастух” (образотворче мистецтво). ==[[Андрій Чайковський]] (1857 - 1935)== * К-ть год - 4 *“[[За сестрою (Чайковський)|За сестрою]]” Коротко про митця. Відтворення історичних подій з позицій гуманізму. Напружений динамічний сюжет героїко-романтичної повісті.
Використання фольклорних мотивів, засобів (зокрема прийому гіперболізації). Благородство, відповідальність, мужність, вірність, життєлюбство запорозьких козаків.
ТЛ: героїко-романтична повість, романтичний герой, композиція. Вміти проаналізувати повість, визначити її жанрові ознаки. Характеризувати козаків-запорожців. Вміти складати план до характеристики Павлуся. З’ясувати фольклорні мотиви, засоби. Висловлювати власні судження про геройство і лицарську відвагу головного героя.
Виховання лицарських чеснот, почуття патріотизму, відданості, віри в перемогу добра, краси, справедливості. *[[w:Манастирський Антін Іванович|А. Манастирський]], “У погоні за татарином” (образотворче мистецтво). *Романтика пригод, історичний колорит у романі “[[Айвенго]]” В. Скотта (зарубіжна література). ==[[w:Михайло Стельмах|Михайло Стельмах]] (1912 - 1983)== * К-ть год - 5 * “[[Гуси-лебеді летять]]” (фрагменти) 
Автобіографічна повість про дитинство. Єдність світу природи і світу дитячої душі (у вчинках, поведінці, роздумах, переживаннях).
Звичаї, традиції українців. Символ образу гусей-лебедів. Образ чутливого до краси хлопчика Михайлика.
ТЛ: автобіографічний твір, символ. Знати про звичаї та традиції українського народу.
Переказувати зміст фрагментів повісті. Вміти розкрити образ Михайлика, розповісти про його сприйняття дорослого світу. Схарактеризувати інші образи (діда, батьків, подружки Люби). Вміти визначити головну ідею твору. З’ясувати роль художніх засобів та елементів фольклору. Розкрити власне розуміння образу гусей-лебедів. Виховання любові до батьків, пошани до старших, любові до природи і світу. Розвиток фантазії, уяви в житті творчої особистості. Типологічний зв’язок із “Зачарованою Десною” О. Довженка. ==[[w:Григір Тютюнник|Григір Тютюнник]] (1931-1980)== * К-ть год - 5 * “[[Климко]]” 
Цікавий епізод з дитинства письменника.
Воєнне дитинство в повісті. Ідея самопожертви. Морально-етичні уроки доброти, чуйності, турботи про рідних. Художні особливості твору (мова персонажів, художня деталь).
ТЛ: художня деталь. Знати про події часів воєнного лихоліття в Україні (Друга світова війна).
Знати і вміти переказувати зміст повісті.
Вміти проводити паралелі між особистим життям автора і сюжетом твору. Розвивати навички аналізу епічного твору. Характеризувати образ Климка. Пояснювати художні особливості твору. Виділяти і переказувати найбільш вражаючий епізод з повісті (аргументувати свій вибір). Висловлювати власні роздуми про значення доброти і чуйності в людському житті. 
Виховання важливих гуманних якостей людини — чуйності, доброти, турботи про ближнього, здатності співпереживати. *Друга світова війна на території України (історія України).
 *Художня деталь у оповіданнях А. Чехова (зарубіжна література). ==ТИ ЗНАЄШ, ЩО ТИ ЛЮДИНА? [[
Олекса Стороженко]] (1806-1874)== * К-ть год -(12)
2 *“[[Скарб (Стороженко)|Скарб]]” 
Короткі відомості про автора, його гумористичні твори. Морально-етичні проблеми оповідання. Гумористичне, викривальне зображення головного героя. Скарб — узагальнений образ щастя. Повчальний характер оповідання.
ТЛ: поглиблення поняття про гумор (засоби гумористичного зображення). Вміти переказувати сюжет оповідання, коментувати його. Висвітлити особливості гумористичного змалювання образу головного героя, його поведінки. Вміти розкрити символічне (приховане) значення образу скарбу. Висловлювати власні міркування про сенс людського буття, щастя людини. 
Осмислення цінності життя людини, його наповненості й сенсу. ==[[Богдан Лепкий]] (1872 - 1941)== * К-ть год - 2 “[[Мишка (Лепкий)|Мишка (Казка для дітей: для малих і великих)]]” 
Коротко про письменника. Трагічна і комічна ситуації, їхня роль у розкритті головної думки, моралі. Виразно і вдумливо читати твір, переказувати його зміст, виділяти головну думку. Вміти знаходити та коментувати реальне і уявне у творі. Розкрити трагічну і комічну ситуації, їхню роль у втiленні головної думки, притчевої моралі. ==[[w:Ліна Костенко|Ліна Костенко]] (1930)== * К-ть год -2 *“[[Чайка на крижині]]” *“[[Крила]]”
 Коротко про письменницю. Розгорнута притчева метафора про глибоке духовне наповнення людини — її “крилатість”, що проявляється індивідуально. Духовне багатство — найбільший скарб у житті.
ТЛ: диптих. Розуміння різниці між матеріальним і духовним. Виразно і вдумливо читати диптих. Визначати провідну думку кожної частини. Вміти розшифровувати і коментувати метафоричний підтекст образів. Висловлювати власні міркування про духовне наповнення кожного, індивідуальні способи його проявів у реальному сучасному житті. Дискутувати про необхідність бути духовно розвиненим і багатим. 
Вивчити напам’ять: один вірш (на вибір).
Усвідомлення високих моральних якостей, духовного багатства людини. “Якщо...” Р. Кіплінга ==[[w:Борис Харчук|Борис Харчук]] (1931-1988)== * К-ть год - 3 *“[[Планетник]]” 
Казкове й реалістичне в повісті-притчі, час теперішній і минулий у ній. Роздуми про сенс людського життя, моральний вибір кожної людини. Добро і зло в повісті, в сучасному світі і в людині.
ТЛ: повість-притча. Розглядати і коментувати сюжет повісті. Вмiти знаходити в ній казкове і реальне. Характеризувати образ Планетника за планом, аналізувати його вчинки. Розкрити символічне значення образу квітки. Виділити і з’ясувати роль у творі художніх засобів. Висловлювати власні роздуми про суть людського життя, моральний вибір Планетника і кожної людини.
Спонука до творення і примноження добра, краси. Усвідомлення відповідальності за свою справу і свої вчинки. [[А. де Сент-Екзюпері]] “[[Маленький принц]]” (зарубіжна література). ==[[w:Євген Гуцало|Євген Гуцало]] (1937-1995)== * К-ть год - 2 *“[[Сім’я дикої качки]]” 
Твір про людину і світ крізь призму морально-етичних проблем. Людська доброта і жорстокість, милосердя і справжня турбота про природу. Вміти складати план розповіді про події, змальовані в оповіданні. Переказувати сюжет. Характеризувати образи Тосі і Юрка, порівнюючи їхні вчинки. Вміти пояснювати особливість композиції, виділити кульмінацію. Запропонувати власну версію подальшого розвитку подій.
Осмислення критичного ставлення до власних вчинків, дій, проявів доброти, благородства, чесності. ==[[w:Пономаренко Любов Петрівна|Любов Пономаренко]] (1955)== * К-ть год - 1 *“[[Гер переможений]]” 
Наскрізний гуманістичний пафос новели. Художні засоби його втілення (деталь, поєднання різних часових площин тощо).
ТЛ: новела. Знати і розуміти значення терміна “новела”.
Уважно читати новелу. Пояснювати провідну думку в кожному епізоді. Прокоментувати власне розуміння закінчення твору. Розвиток уміння визначити основну ідею твору, висловити своє розуміння її.
Усвідомлення ролі й значення гуманізму в розвитку людства і духовності кожної людини. ==МИ — УКРАЇНЦІ [[
w:Василь Симоненко|Василь Симоненко]] (1935-1963)== * К-ть год - (17)
4 *“[[Лебеді материнства]]” *“[[Ти знаєш, що ти — людина?]]” *“[[Гей, нові Колумби й Магеллани]]” *“[[Перехожий]]” 
В. Симоненко — “лицар на білому коні” в українській літературі. Громадянські, патріотичні мотиви, романтичний пафос його лірики. Втілення в ній особливостей української ментальності, рис національного характеру. Загальнолюдські цінності та ідеї. Проблема індивідуальності й натовпу (“Перехожий”).
ТЛ: ліричний герой (поглиблено). Поглибити поняття “ліричний герой”. Виразно і вдумливо читати поезії. Аналізувати їх, визначити їхні провідні мотиви та ідеї, прокоментувати художні засоби, з’ясувати символічний зміст образу лебедів, романтичний пафос твору. Розкрити алегоричний зміст вірша “Перехожий”. Висловлювати власні роздуми про сенс людського буття, патріотизм, романтичний максималізм, почуття власної гідності і самодостатності. Дискутувати про проблему індивідуальності й натовпу.
Вивчити напам’ять: “Лебеді материнства”; “Ти знаєш, що ти людина?”.
Виховання любові до матері, Батьківщини, почуття власної гідності. Осмислення необхідності активної життєвої позиції та максимальної самореалізації. *“[[Чесна бідність]]” [[Р. Бернса]] *
“[[Якщо...]]” [[Р. Кіплінга]]. ==[[w:Андрій Малишко|Андрій Малишко]] (1912-1970)== * К-ть год - 3 *“[[Пісня про рушник]]” *“[[Стежина]]” (“Чому, сказати, й сам не знаю...”) *“[[Вогник]]” *“[[Приходять предки]]” 
Відомий український поет і його пісні, що стали народними. Патріотичні почуття, найвищі духовні цінності в них. Художні засоби донесення до читача ідей патріотизму, гуманізму, історичної пам’яті. Ліризм поезій А. Малишка. Знати основні відомості про поета та його пісні.
Виразно і вдумливо читати поезії. Визначити і прокоментувати основні мотиви, роль художніх засобів, символічність образів. Розвиток уміння аргументовано висловлювати власні роздуми.
Вивчити напам’ять: 2 вірші (на вибір).
Формування морально-етичних цінностей, розвиток естетичного смаку. П. Майборода, Г. Майборода, О. Білаш, П. Козицький, Л. Ревуцький, М. Вериківський, А. Штогаренко — композитори, що писали музику на слова А. Малишка (музичне мистецтво). ==[[w:Анатолій Дімаров|Анатолій Дімаров]] (н.1922)== * К-ть год - 4 *“[[Блакитна дитина]]” (скорочено)
 Автобіографічна повість (перша частина тетралогії “На коні й під конем”). Динамічний сюжет, прозорість та іронічність оповіді, морально-етична проблематика твору. Доброта і любов, розуміння, взаємопідтримка в українській родині. Внутрішня гідність і повага до людей — риси характеру юного героя, стимули його поведінки. Прочитати самостійно твір. Вміти прокоментувати морально-етичні проблеми людського співжиття, родинних стосунків, порушені в ньому. Схарактеризувати образ головного героя. Простежити за текстом гуманістичний пафос, іронічність оповіді, роль гумору. Видiлити і переказати найцікавішу пригоду героя-підлітка, аргументувати своє зацікавлення. 
Розвиток вміння про серйозне й важливе говорити доступно і зрозуміло. Твори “Тореадори з Васюківки” В. Нестайка, “Митькозавр з Юрківки” Я. Стельмаха, “Звук павутинки” В. Близнеця, вивчені в 6-му класі. ==[[w:Василь Голобородько|Василь Голобородько]] (н.1945)== * К-ть год - 4 *“[[Наша мова]]” *“[[Ми йдемо]]” *“[[З дитинства: Дощ]]” (“Я вплетений...”) *“[[Лелека]]” (фрагмент) 
Самобутня постать поета в українській літературі. Наскрізний патріотизм, філософічність, фольклорна основа його поезій, народознавчі аспекти. Оригінальність, простота висловлення глибоких почуттів, важливих думок. 
ТЛ: вільний вірш. Знати визначення поняття вільного вірша, розуміти його специфічну форму. Виразно і усвідомлено читати поезії. Пояснювати власне розуміння їхнього образного змісту, коментувати художні засоби. Визначати основний пафос поезій, ідею кожної з них. Розкривати образи рідної хати, шляху, ліричного героя, лелеки. Розглядати специфічну форму фрагмента поеми “Лелека” і коментувати його. Висловлювати міркування про роль рідної мови в житті й долі кожної людини, її глибинний зв’язок з рідною землею, ментальністю і традиціями рідного народу. 
Вивчити напам’ять: одну з поезій (на вибір).
Формування життєстверджуючих, оптимістичних настроїв. Розвиток естетичного відчуття і смаку. *Птахи, які живуть на території України (природознавство). ==[[w:Леонід Кисельов|Леонід Кисельов]] (1946-1968)== * К-ть год - 2 *“[[Стати б хоч на менти лічені...]]” *“[[Земля така гаряча]]” *“[[Додому]]” *“[[Катерина (Кисельов)|Катерина]]” 
Доля молодого поета. Наскрізний гуманістичний пафос його віршів. Ідея оптимізму, життєствердження. Патріотичний мотив вірша “Додому”. Вселюдське і національне значення образу української Мадонни (“Катерина”). Переказувати історію трагічного життя молодого поета.
Виразно і вдумливо читати вірші. Визначати основну думку (ідею), пояснювати художні засоби, прихований, підтекстовий зміст образів. Характеризувати образ Катерини. Висловлювати власні думки про вірші Л. Кисельова.
Вивчити напам’ять: один вірш (на вибір).
Усвідомлення радості спілкування з високим мистецтвом слова. Виховання небайдужого ставлення до емоцій та почуттів. ==ЛІТЕРАТУРА РІДНОГО КРАЮ
== * К-ть год - 2 Ознайомлення з письменниками-земляками, їхніми творами. Знати письменників, що народилися в рідному краї.
Прочитати зразки їхніх творів. Висловлювати власні міркування про них.
Виховання шанобливого ставлення до творців прекрасного. ==УРОК-ПІДСУМО== * К-ть год - 1 
Бесіда про твори, що вивчалися упродовж року й викликали найбільшу зацікавленість. Назвати імена митців та їхні твори, що вивчалися. Виділити серед них ті, що найбільше запам’яталися. Висловлювати міркування про найулюбленіші.
Формування власної думки та власної позиції у процесі пізнання і вивчення. ==ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА ДЛЯ ЧИТАННЯ 7 клас== #[[Тарас Шевченко|Т. Шевченко]]. “[[Чигрине, Чигрине...]]” #[[Пантелеймон Куліш|П. Куліш]]. “[[Січові гості]]” #[[Олекса Стороженко|О. Стороженко]]. “[[Закоханий чорт (Стороженко)|Закоханий чорт]]”, “[[Голка]]”, “[[Вуси]]” #[[Іван Франко|І. Франко]] (1856-1916). “[[Під оборогом]]” #[[Андрій Чайковський|А. Чайковський]]. “[[Богданко]]”, “[[Сагайдачний]]” #[[Адріан Кащенко|А. Кащенко]]. “[[Над Кодацьким порогом (Кащенко)|Над Кодацьким порогом]]” #[[Богдан Лепкий|Б. Лепкий]]. “[[Казка мойого життя (Лепкий)|Казка мойого життя]]” #[[Юліан Опільський|Ю. Опільський]]. “[[Золотий лев (Опільський)|Золотий лев]]”, “[[Ідоли падуть]]” #[[Степан Васильченко|С. Васильченко]]. “[[Олив’яний перстень]]”, “[[Приблуда (Васильченко)|Приблуда]]” #М. Стельмах. “Гуси-лебеді летять” #У. Самчук. “Куди тече та річка” (перша частина “Волині”) #М. Трублаїні. “Лахтак”, “Глибинний шлях”, “Шхуна “Колумб” #О. Гончар. “Романові яблука” (з роману “Твоя зоря”) #Г. Тютюнник. “Вогник далеко в степу”, “Облога” #С. Тельнюк. “Грає синє море” #В. Малик. “Таємний посол” #А. Дімаров. “Друга планета”, “Три грані часу”, “Діти” #Є. Гуцало. Оповідання та повісті #Б. Харчук. “Горохове чудо”, “Діана” [[Категорія:Навчальна програма з української літератури 7 клас]] [[Категорія:Міністерство освіти і науки України]] qrxhccgpcorb6nc8z92arsgd34xpkrf 0 9110 468525 214277 2022-08-28T14:21:25Z LehBot 11101 LintErrors/obsolete-tag wikitext text/x-wiki {{Про_текст | Назва =Навчальна програма з української літератури 8 клас | Підзаголовок = | Частина = | Автор = [[Міністерство освіти і науки України]] | Без_автора = | Автори = | Автор1 = | Мова_оригіналу = українська | Назва_оригіналу= | Підзаголовок_оригіналу= | Перекладач = | Зміст = | З_циклу = | Із_збірника = | Дата_публікації= | Джерело =[http://www.mon.gov.ua/index.php/ua/diyalnist/osvita/doshkilna-ta-zagalna-serednya/zagalna-serednya-osvita/23-diyalnist/osvita/doshkilna-ta-zagalna-serednya/4324] | Дата_створення = | Вікіпедія = | Інше = | Зображення = | Опис_зображення= | Попередній =[[Навчальна програма з української літератури 7 клас|7 клас]] | Наступний =[[Навчальна програма з української літератури 9 клас|9 клас]] }} ==ОСНОВНА ШКОЛА 8-й клас== *Усього — 70 год. *На тиждень — 2 год. *Позакласне читання — 4 год. *Текстуальне вивчення творів — 56 год. Резервний час — 10 год. К-ть год. ==ВСТУП
== * К-ть год - 1 Художня література як одна з форм духовної дiяльності людини. Функції художньої літератури. Багатозначність художнього образу. Різновиди образів (образ-персонаж, образ-символ, словесні, зорові, слухові тощо). Аналіз художнього твору.
ТЛ: поглиблення понять про художній образ, художній твір. Розуміти багатозначність художнього образу.
Називати і вміти відрізняти різні типи образів.
За допомогою слова вміти створювати елементарні образи.
Розвиток відчуття краси і сили художнього слова. ==УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ== * К-ть год - (8)
3 
Українські історичні пісні
. Пісні про звитяжну боротьбу козаків з турецько-татарськими нападниками *“[[Зажурилась Україна]]”, *“[[Та, ой, як крикнув же козак Сірко]]”; про боротьбу проти соціального та національного гніту *“[[Ой Морозе, Морозенку]]”, *“[[Максим козак Залізняк]]”, *“[[Чи не той то Хміль]]”, *“[[За Сибіром сонце сходить]]”. Образи історичних осіб, лицарів-оборонців рідної землі, створені народною уявою. Пригадати історичні відомості про часи, змальовані в піснях. 
Вміти виразно і вдумливо читати тексти, розповідати про національних героїв, які змальовано в них. Вміти створювати уявні словесні картини.
Визначати провідні мотиви пісень. Розвиток уміння характеризувати образи історичних осіб, лицарів-оборонців рідної землі. Висловлювати власні судження про те, за що народ увіковічнив імена своїх героїв.
Усвідомлення лицарства, сміливості, фізичної, духовної сили наших героїчних предків. Виховання і утвердження цих якостей у наш час. *Часи козаччини, [[w:Національно-визвольна війна 1648-1657|національно-визвольної боротьби]] (історія України). *[[w:Юзеф Брандт|Ю. Брандт]], “Пісня перемоги”, [[w:Айвазовський Іван Костянтинович|І. Айвазовський]], “Комиші на Дніпрі”, невідомий художник, “Богдан Хмельницький” (образотворче мистецтво). {{c| <gallery widths="200" > Image:Aivazovsky Kamyshy na Dnepre.jpg|{{c|“Комиші на Дніпрі” (Айвазовський, 1850 р.)}} Image:Glaspalast München 1890 138.jpg|{{c|“Пісня перемоги” (Юзеф Брандт, 1870 р.)}} Image: Bohdan Chmelnicki-port.png|{{c|“Богдан Хмельницький” (невідомий художник, 2 половина 17 століття)}} </gallery> }} ==Пісні [[Маруся Чурай|Марусі Чурай]] (1625-1653)
== * К-ть год - 2 *“[[Засвіт встали козаченьки]]”, *“[[Віють вітри, віють буйні]]”, *“[[Ой не ходи, Грицю|Ой не ходи, Грицю...]]” 
Легендарна поетеса з Полтави. Трагічна історія її життя. 
Пісні, що стали народними. Їхня популярність, фольклорна основа, народнопоетичні образи. Розуміти значення і функції пісні в житті українського народу. Знати і розповідати легенду про Марусю Чурай. Розвиток уміння виразного читання, коментування пісень. Розглядати і пояснювати художні засоби. Висловлювати власне ставлення до Марусі та її пісень. Вміти створювати уявний словесний портрет легендарної поетеси.
Вивчити напам’ять: “Засвіт встали козаченьки”.
Усвідомлення того, що добра слава про обдаровану людину живе у віках, що поет — активний творець духовності. *[[w:Визвольна війна українського народу|Визвольна війна українського народу]] ([[w:Історія України|історія України]]). *
Давньогрецька поетеса [[w:Сапфо|Сапфо]] (зарубіжна література). *[[w:ru:Маковский, Александр Владимирович|В. Маковський]], “Українська дівчина” (образотворче мистецтво). ==Українські народні думи== * К-ть год - 4 *“[[Дума про Марусю Богуславку|Маруся Богуславка]]”, *“[[Буря на Чорному морі]]”
 Героїчний епос українського народу. Різновиди дум (історико-героїчні, соціально-побутові). Кобзарі та лірники — виконавці народних дум (О. Вересай, Г. Гончаренко, М. Кравченко та ін.). Сучасні виконавці: В. Та М. Литвини, В. Нечема, Національна капела бандуристів України. Жанрова своєрідність, історична основа, героїчний зміст дум. Специфічність поетичної форми, ритму. Морально-етична проблематика. Проблема вибору, душевна роздвоєність Марусі Богуславки між любов’ю до рідної землі та становищем дружини турецького вельможі. (“Маруся Богуславка”). Символ гріхопадіння і порятунку через усвідомлення покаяння (“Буря на Чорному морі”).
ТЛ: думи. Виразно і осмислено читати думи, переказувати зміст, вміти визначати їхню тематику, художні особливості. Розвиток навичок аналізу художнього образу (аналізувати образ української полонянки Марусі, її сміливий, героїчний вчинок). Вміти прокоментувати проблему відповідності життя і поведінки людини християнським, загальнолюдським цінностям, переоцінку героями своєї поведінки, стосунків з іншими людьми (“Буря на Чорному морі”). Розвивати вміння розкрити власне розуміння узагальненого образу (“бурі на морі”). Дискутувати про поняття гріха і покаяння.
Усвідомлення того, що любов до вітчизни — одна з найбільших людських чеснот. Прагнення до гармонії вчинків із загальнолюдськими, християнськими цінностями. Усвідомлення понять гріховності та покаяння. *Боротьба українського козацтва проти зовнішніх ворогів (історія України).
 *Україна — морська держава (географія).
 *[[w:Микола Лисенко|М. Лисенко]], “Марш чорноморських козаків”, опера “Маруся Богуславка” (музичне мистецтво). *[[w:Сластьон Опанас Георгійович|О. Сластьон]], “Запорозькі судна”, [[w:Іван Айвазовський|І. Айвазовський]], “Чорне море” (образотворче мистецтво). {{c| <gallery widths="200" > Image:Ukrainian cossack ships.jpg|{{c|“Запорозькі судна” (Опанас Сластьон, 1900 р.)}} Image:Aivazovsky - The Black Sea.jpg|{{c|“Чорне море” (І. Айвазовський, 1881 р.)}} </gallery> }} ==З ДАВНЬОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ
== * К-ть год - (4)
4 *“[[Слово про похід Ігорів]]” 
Давньоруська пам’ятка, перлина українського ліро-епосу. Історична основа “Слова...”. Переклади і переспіви у ХІХ—ХХ ст. Питання авторства. Особливості композиції та стилістичних засобів. Образи руських князів у творі. Наскрізна ідея патріотизму. Символічно-міфологічні образи та їхнє значення. Фольклорні мотиви. Роль пейзажу в розгортанні сюжету. Поетичність образу Ярославни. Знати історію відкриття пам’ятки, основні гіпотези авторства, історичну основу, про її переклади та переспіви.
Виразно і усвідомлено читати поему, вміти переказувати і коментувати сюжет “Слова...”. Вміти аналізувати, характеризувати образи руських князів, княгині Ярославни, образ Руської землі, символічно-міфологічні образи, фольклорні мотиви, стилістичні засоби, особливості композиції твору. Розвивати навички визначення основної ідеї. Вміти висловлювати власні міркування про її актуальність у наш час.
Усвідомлення того, що любов до рідної землі, вірність у коханні — вічні загальнолюдські цінності. Розуміння “золотої середини” у вчинках людини. *Типологічна подібність з іспанським епосом ХІІ ст. — з “Піснею про мого Сіда”.

 *Похід новгород-сіверського князя Ігоря проти половців у 1185 р. (історія України). ==СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ
 [[Тарас Шевченко]] (1814-1861) == * К-ть год - (20)
5 *“[[Думи мої, думи мої...]]”; *“[[Ой три шляхи широкії...]]”, *“[[Мені однаково, чи буду|Мені однаково, чи буду...]]” (з циклу “В казематі”), *“[[Минають дні, минають ночі...]]” 
Викуп поета з неволі, причини його покарання царем, арешт, перебування в казематі, заслання.
Усвідомлення власної місії поета. Роздуми автора про власну долю, долю України, плинність, скороминущість життя людини на землі, про її долю.
ТЛ: філософська лірика, силабо-тонічне віршування (рими, стопи, віршований розмір). Повторення вивченого про Т. Шевченка в попередніх класах.
Вміти розповідати про викуп поета з неволі та заслання. Виразно і вдумливо читати поезії. Розвиток навичок аналізу художнього тексту — аналізувати філософську лірику поета в контексті його біографії. Вміти коментувати основні мотиви, ідеї поезій Т. Шевченка, художні засоби. Використані в них. Висловлювати власні міркування.
Вивчити напам’ять: “Мені однаково, чи буду...”; “Думи мої, думи мої...” (фрагмент).
Усвідомлення громадянської позиції людини як одного із проявів духовності. *Імперія і нацiональний поет (історія України).
 *[[w:Рахманінов Сергій Васильович|С. Рахманінов]], “Дума” (музичне мистецтво). ==[[Леся Українка]] (1871-1913)== * К-ть год - 6 *“[[Ви щасливі, пречистії зорі|Ви щасливі, пречистії зорі]]”, *“[[Давня весна|Давня весна]]”, *“[[Хотіла б я піснею стати|Хотіла б я піснею стати...]]”, *“[[Давня казка|Давня казка]]”
 Розповідь про життя поетеси, її мужність і силу духу. Потужне ліричне начало, романтичність, волелюбність, оптимізм, мрія і дійсність як провідні мотиви. Тема гармонійного єднання людини з природою (“Давня весна”). Ідея вільної творчості, вільнолюбства людини. Проблеми і мотиви: роль митця в суспільстві, служіння музі й народові, суть людського щастя, вдячності (поема “Давня казка”). Знати і вміти розповідати про Лесю Українку. Розвиток навичок виділення основних мотивів у поезіях. Вміти прокоментувати зміст поеми “Давня казка”, визначити її основні проблеми і мотиви, головну думку. Розвиток уміння здійснювати порівняльну характеристику образів (Поета і Бертольда), складати план порівняльної характеристики. Висловлювати власні судження про свободу творчості, про вільнолюбство людини.
Вивчити напам’ять: “Хотіла б я піснею стати...”; уривок з “Давньої казки” (на вибір). *Ліричні поезії [[w:Франческо Петрарка|Ф. Петрарки]], [[w:Генрих Гейне|Г. Гейне]], [[w:Михайло Лермонтов|М. Лермонтова]].
 *Мариністичний живопис [[w:Айвазовський Іван Костянтинович|І. Айвазовського]].
 *Музика [[w:Фридерик Франсуа Шопен|Ф. Шопена]], [[w:Чайковський Петро Ілліч|П. Чайковського]], [[w:Вольфґанґ Амадей Моцарт|В. А. Моцарта]]. Розуміння того, що сила духу — конструктивне начало в житті.
Усвідомлення важливості формування і розвитку індивідуальності, неповторності творчої особистості. ==[[Володимир Сосюра]] (1898-1965)== * К-ть год - 3 *“[[Любіть Україну!]]”, *“[[Сад]]” (“В огні нестримної навали...”), *“[[Васильки]]” 
Патріотичні та інтимні мотиви творів поета. Щирість його ліричного самовираження. Образ України, ідея нерозривної єдності людини з рідною землею, алегоричність образів (“Сад”). Патрiотичний пафос поезії “Любіть Україну!”. “Васильки” — взірець інтимної лірики.
ТЛ: інтимна лірика, віршовані розміри. Виразно і осмислено читати твори, здійснювати їх текстовий аналіз, пояснювати алегоричність образів, визначати віршовані розміри. Аналізувати образ України, ідею єдності з рідною землею (“Сад”). Вміти визначати різницю між патріотичною та інтимною лірикою.
Вивчити напам’ять: “Любіть Україну!”. 
Усвідомлення того, що щирість особистих почуттів людини — невід’ємне багатство її духовного світу. ==[[w:Борис Олійник|Борис Олійник]] (1935)== * К-ть год - 2 *“Вибір”, *“Ринг”
 Народне визнання сучасного українського поета. Вічна проблема життєвого вибору, стоїчної позиції. Філософія чину і мудрості у творах поета. Виразно і вдумливо читати поезії. Характеризувати образ ліричного героя, шліфувати вміння визначати провідні думки у віршах, аналізувати їх, проводячи аналогії з власними спостереженнями і міркуваннями. Дискутувати про це. ==[[w:Володимир Підпалий|Володимир Підпалий]] (1936-1973)== * К-ть год - 2 *“[[Тиха елегія]]”, *“[[Запросини]]” 
Щирість патріотичних почуттів ліричного героя у вірші “Тиха елегія”. Оптимізм, впевненість у правильності обраного шляху (“Запросини”). Виразно і вдумливо читати вірші. Вміти коментувати основні ідеї, втілені в них. Співвідносити їх із власними думками про мову, народ, його сучасне і майбутнє. ==[[w:Іван Малкович|Іван Малкович]] (1961)== * К-ть год - 2 *“[[Свічечка букви Ї]]”, *“Музика, що пішла”, *“З янголом на плечі” 
Глибокі роздуми сучасного поета про те, якою повинна бути людина, щоб уберегти себе, своїх близьких, свою мову, душевне багатство від зла. Оптимістичний пафос, віра в перемогу добра. Виразно і усвідомлено читати вірші. Вміти аналізувати їхній прихований зміст, переданий за допомогою художніх засобів. Вміти словесно відтворювати світ, відображений в образах поезій. Удосконалювати навички висловлення власних роздумів, навіяних прочитаними віршами. 
Вивчити напам’ять: “З янголом на плечі”. 
Усвідомлення того, що моральні якості — стрижень гуманізму.
Розвиток естетичного смаку як запоруки культурологічної компетентності й стимулу загальної розвиненості людини. ==НАЦІОНАЛЬНА ДРАМА
 [[Іван Карпенко-Карий]] (1845-1907)== * К-ть год - (4)
4 *“[[Сто тисяч]]” 
Короткі відомості про життя і творчість видатного українського драматурга ХІХ ст., про театр “корифеїв”. Трагікомедія “Сто тисяч” (скорочено) — класичний взірець українського “театру корифеїв”. Проблема бездуховності людини, засліпленої прагненням до наживи. Проблема влади грошей — наскрізна і “вічна” у світовому мистецтві. Засоби сатиричного змалювання. 
ТЛ: драматичний твір (поглиблено), комедія, трагікомедія. Знати найголовніші відомості про видатного українського драматурга ХІХ ст. Розповідати про його життя і творчість за складеним планом. Самостійно читати текст комедії. Визначати основні засоби змалювання образу Герасима Калитки, характеризувати його та інших дійових осіб п’єси. Розуміти актуальність проблем комедії для сучасного життя. Дискутувати про бездуховність людини, про сенс людського життя та інші думки, викликані прочитанням твору. Удосконалювати вміння робити власні висновки і узагальнення.
Усвідомлення того, що бездуховність — прояв зла у житті людини. *“Скупий” Мольєра (зарубіжна література). ==З УКРАЇНСЬКОЇ ПРОЗИ [[
Михайло Коцюбинський]] (1864-1913)== * К-ть год - (13)
4 *“[[Дорогою ціною]]” 
Пригодницький, романтичний сюжет повісті. Вічний тип шукача правди. Протест Остапа і Соломії проти кріпосницької наруги — протест проти будь-якого насильства над людиною. Проблема волі людини та можливостей її здобуття. Кохання Остапа і Соломії як центральний мотив у творі. Його непереможна сила, що рухає вчинками, поведінкою, вибором героїв. Час і вічність у повісті, символічні образи. Романтичність, мужність і сила волі української жінки Соломії. Удосконалювати навички аналізу пригодницького романтичного сюжету, композиційних особливостей твору. Пояснювати відмінність між сюжетом і композицією. Розповідати про почуття героїв, спираючись на текст. Аналізувати образ Соломії (за складеним планом). Розвивати вміння робити власні висновки, аналізуючи вчинки героїв. Аналізувати образи часу і вічності у повісті, символічні образи, роль і сенс кольорів, звуків.
Висловлювати роздуми про проблему волі людини і можливості її досягнення в сучасних умовах.
Усвідомлення необхідності особистої свободи для гармонійного розвитку, краси глибокого почуття кохання, мужності, сили волі як рис характеру, необхідних для боротьби зі злом.
Розвиток естетичного смаку, вміння бачити красу і досконалість художнього слова. Тема волі та справедливості в зарубіжній романтичній літературі (Ш. Петефі, М. Лермонтов, Р. Л. Стівенсон, Р. Бернс та ін.). ==[[Автор:Осип Назарук|Осип Назарук]] (1883-1940)== * К-ть год - 4 *“[[Роксоляна|Роксолана]]” 
Події історичної доби ХVІ ст. Проблема кохання і служіння народові в історичній повісті. Незалежна вдача, щирість у стосунках з людьми, природний розум і врода Роксоляни. Розуміти, як створюється історична повість, різницю між історичним фактом та художнім вимислом. Удосконалювати вміння переказувати сюжет твору (акцентуючи на ІХ, Х, ХІ розділах), характеризувати образ Роксоляни. Виразно читати і коментувати ХІ розділ повісті “Перша подорож на прощу Роксолани”. Вміти описувати монастир на горі Афон. Закріплення вміння висловлювати свої судження про вчинки і почуття людей, описані в повісті. Дискутувати про те, якою повинна бути дружина державного діяча, що значить служити Богові і людям.
Усвідомлення духовного багатства народу, знаковості постаті Роксолани в історії України. Розвиток уміння вести дискусію. *Історична доба, зображена в повісті (історія України). *Невідомий художник, “[[w:Роксолана|Роксолана]]”, “[[w:Сулейман Пишний|Сулейман Пишний]]” (образотворче мистецтво). {{c| <gallery widths="150" > Image:Khourrem.jpg|{{c|“Роксолана”, (невідомий художник, XVI століття)}} Image:Haseki Huerrem Sultan Roxelane.jpg|{{c|“Роксолана” (Портрет Роксолани невідомий художник, Венеція, XVIII століття)}} Image:EmperorSuleiman.jpg|{{c|Сулейман I Пишний}} </gallery> }} ==[[w:Володимир Дрозд|Володимир Дрозд]] (1939-2003)== * К-ть год - 5 *“[[Ирій]]”, *“[[Білий кінь Шептало]]” 
Іронічна, алегорично-химерна проза сучасного прозаїка. “Ирій” — химерна повість про неповторний світ юності, про вічне і швидкоплинне в житті людини. Проблема людини в суспільстві, її знеосіблення, свободи і неволі, особистості й натовпу, дійсності і мрії (“Білий кінь Шептало”). Удосконалення навичок коментувати сюжет творів, переказувати найвагоміші епізоди. Вміти простежувати за текстом повісті “Ирій” химерні стилістичні прийоми художнього письма, поєднання уявного з реальним, пояснювати їхню роль у сюжеті твору, в донесенні основних ідей, мотивів. Пояснювати алегоричність образу коня Шептала, характеризувати його, давати власну оцінку його поведінці. Дискутувати про життєвий вибір сучасної людини, її можливість зберегти свою індивідуальність (на основі оповідання). 
Вміння зберегти власну індивідуальність — важлива риса характеру людини. Поєднання фантастики й реальності у творах Г. Уеллса, Е. Т. А. Гофмана та ін. (зарубіжна література). ==УКРАЇНСЬКИЙ ГУМОР І САТИРА
 [[Самійленко Володимир Іванович|Володимир Самійленко]] (1864-1925)== * К-ть год - (2)
2 *“[[Патріоти]]”, Коротко про митця. Гумор і сатира поета як поштовх до роздумів про справжній патріотизм, чесність, самовідданість, порядність та лицемірство, пристосуванство людини. Засоби творення гумору та сатири. Сатирична іронія вірша. 
ТЛ: гумор і сатира (поглиблено), антитеза, іронія. Знати і вміти розповісти найцікавіші відомості про письменника.
Виразно і вдумливо читати поезію. Розвивати вміння описувати гумористичні ситуації. Розрізняти гумор і сатиру. 
Вміти простежувати роль антитези в розкритті ідеї твору. Висловлювати власні міркування про способи вияву патріотичних почуттів. 
Усвідомлення цінності дотепного, а часом і в’їдливого слова у житті людини. ==ЛІТЕРАТУРА РІДНОГО КРАЮ
== * К-ть год - 2 Ознайомлення з письменниками-земляками та їхніми творами. Знати про письменників, що народилися в рідному краї. Прочитати їхні твори (на вибір). Вміти прокоментувати їхні ідейно-художні особливості, висловити власні судження і враження про ці твори.
Шанобливе ставлення до талановитих земляків. ==УРОК-ПІДСУМОК
== * К-ть год - 1 Бесіда про твори, що вивчалися упродовж року й викликали найбільше роздумів, суперечок, зацікавлення. Згадати про письменників і твори, що вивчалися упродовж року.
Закріплення вміння висловлювати власні міркування про найулюбленіші твори.
Усвідомлення того, що власна думка і власна позиція — важливі риси характеру особистості. ==ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА ДЛЯ ЧИТАННЯ 8 клас== #Народні думи: “[[Дума про козака Голоту]]”, “[[Три брати самарські|Самарські брати]]”, “[[Дума про Хмельницького і Барабаша|Хмельницький та Барабаш]]”, “[[Втеча трьох братів з города Азова, з турецької неволі|Втеча трьох братів з города Азова]]”, “[[Дума про Самійла Кішку|Самійло Кішка]]” #[[Тарас Шевченко|Т. Шевченко]]. “[[Кобзар]]” #Наталена Королева. “Легенди старокиївські” #Ірина Вільде. “Повнолітні діти” #[[Автор:Людмила Старицька-Черняхівська|Л. Старицька-Черняхівська]] (1868-1941). “[[Діамантовий перстень]]” #І. Сенченко (1901-1975). “Діамантовий берег”, “Руді вовки”, “Чорна брама” #Остап Вишня. “Мисливські усмішки” #А. Дімаров. “На коні й під конем” #О. Гончар. “Берег любові”, “Бригантина” #І. Чендей. “Сестри” #В. Дрозд. “Кінь Шептало на молочарні” #П. Загребельний. “Роксолана” #М. Руденко. “Ковчег всесвіту” #О. Бердник. “Лабіринти мінотавра” #В. Малик. “Черлені щити” #В. Чемерис. “Ольвія” #Ю. Мушкетик. “Селена”, “Літній птах на зимовому березі”, “Динозавр” [[Категорія:Навчальна програма з української літератури 8 клас]] [[Категорія:Міністерство освіти і науки України]] 3arbow6sz36euve0h06kib0slg6cxzt 0 9131 468527 263230 2022-08-28T14:21:36Z LehBot 11101 LintErrors/obsolete-tag wikitext text/x-wiki {{Про_текст | Назва =Навчальна програма з української літератури 9 клас | Підзаголовок = | Частина = | Автор = [[Міністерство освіти і науки України]] | Без_автора = | Автори = | Автор1 = | Мова_оригіналу = українська | Назва_оригіналу= | Підзаголовок_оригіналу= | Перекладач = | Зміст = | З_циклу = | Із_збірника = | Дата_публікації= | Джерело =[http://www.mon.gov.ua/index.php/ua/diyalnist/osvita/doshkilna-ta-zagalna-serednya/zagalna-serednya-osvita/23-diyalnist/osvita/doshkilna-ta-zagalna-serednya/4324] | Дата_створення = | Вікіпедія = | Інше = | Зображення = | Опис_зображення= | Попередній =[[Навчальна програма з української літератури 8 клас|8 клас]] | Наступний =[[Навчальна програма з української літератури 10 клас|10 клас]] }} ==ОСНОВНА ШКОЛА 9-й клас== *Усього — 70 год. *На тиждень — 2 год. *Резервний час — 8 год. *Текстуальне вивчення творів — 62 год. ==ВСТУП
== *К-ть год. - 1 Роль і місце літератури в житті нації. Розвиток літератури. Творча індивідуальність митця. Художній твір — нова естетична дійсність, що “вбирає” свій час і є носієм загальнолюдських вартостей. Аналіз твору в історичному та естетичному контекстах.
ТЛ: аналіз художнього твору, контекст, естетика. Вміти пояснювати відмінність усної словесності від “книжної” літератури (повторення вивченого).
Усвідомлення національного і вселюдського значення мистецтва. ==УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ== *К-ть год. -(4)
2 
Родинно-побутові пісні. *“[[Місяць на небі, зiроньки сяють]]”, *“[[Цвіте терен, цвіте терен]]”, *“[[Сонце низенько, вечір близенько]]”, *“[[В кінці греблі шумлять верби]]”, *“[[За городом качки пливуть]]”, *“[[Світи, світи, місяченьку]]”, *“[[Лугом іду, коня веду]]” (на вибір) 
Процес виникнення фольклору. Багатство і розмаїття українського фольклору (повторення і узагальнення вивченого). Види родинно-побутових пісень (про кохання, про сімейне життя). Культ романтизованих почуттів, сентиментальний пафос, традиційна символіка.
ТЛ: поглиблення знань з поетики народної пісні. Вміти розрізняти види і жанри усної народної творчості, розкрити роль фольклору в житті українського народу, його місце в розвитку літератури.
Розрізняти види родинно-побутових пісень. Вміти аналізувати тексти, визначати їхні мотиви, тематику, художньо-поетичні засоби, зокрема образи-символи. 
Вивчити напам’ять: 2 пісні (на вибір). 
Усвідомлення значення давньої культурної спадщини свого народу. Фольклор слов’янських народів. *
[[w:Соколов Іван Іванович|І. Соколов]], “З базару”, [[w:Микола Пимоненко|М. Пимоненко]], “Суперниці”, “Святочне ворожіння”, [[w:Васильківський Сергій Іванович|С. Васильківський]], “А що мати скажуть” (образотворче мистецтво). *
Музика [[w:Микола Лисенко|М. Лисенка]] до українських народних пісень. {{c| <gallery> Image:Суперниці. біля криниці.jpg|{{c|''Суперниці (Пимоненко, 1904 р.)''}} Image:Mykola Pymonenko-Vorozhinnia.jpg|{{c|''Святочне ворожіння (Пимоненко)''}} Image:Vasilkivskii a sho mati skaje.gif|{{c| ''А що мати скажуть (Пимоненко)''}} </gallery> }} ==Українське весілля
== *К-ть год. - 1 Весілля — один із провідних жанрів родинно-обрядової творчості. Основні етапи весілля та їхній пісенний супровід. Весільні пісні: *“[[До бору, дружечки, до бору]]”, *“[[А брат сестрицю та й розплітає]]”, *“[[Розвий, сосно, сімсот квіток]]”, *“[[Летять галочки у три рядочки]]”, *“[[Ой матінко, та не гай мене]]” — (на вибір). Естетична специфіка весільної пісні як обрядової. Використання елементів народної обрядовості у творах українських письменників ([[Григорій Квітка-Основ’яненко|Г. Квітка-Основ’яненко]], [[Іван Котляревський|І. Котляревський]], [[Тарас Шевченко|Т. Шевченко]], [[Марко Вовчок]], [[Пантелеймон Куліш|П. Куліш]], [[w:Стельмах Михайло Панасович|М. Стельмах]], [[w:Самчук Улас Олексійович|У. Самчук]] та ін. ). Мати уявлення про обряд українського весілля. Виразно читати весільні пісні, вміти їх аналізувати, звертаючи увагу на мотиви, настрій, художні засоби.
Усвідомлення значення збереження звичаїв і традицій свого народу. *[[w:Костянтин Трутовський|К. Трутовський]], “Весільний викуп”, [[w:Маковський Володимир Єгорович|В. Маковський]], “Дівич-вечір”, [[w:Соколов Іван Іванович|І. Соколов]], “Весілля” (образотворче мистецтво). {{c| <gallery widths="200" > Image:Трутовский Свадебный-выкуп 1881.jpg|{{c|“Весільний викуп” (Трутовський, 1881 р.)}} Image:Маковский Девичник 1882.jpg|{{c|“Дівич-вечір” (Маковський, 1860 р.)}} Image:Свадьба Соколов.jpg|{{c|“Весілля” (Соколов, 1860 р.)}} </gallery> }} ==Українські народні балади== *К-ть год. - 1 *
“[[Бондарівна]]”, *“[[Ой летіла стріла]]”, *“[[Ой на горі вогонь горить]]”, *“[[Козака несуть]]” 
Тематичні та стильові особливості, сюжет, герої українських балад. Класифікація балад (легендарні, історичні, сімейні, любовні та ін.).
ТЛ: балада. Вміти розкривати зміст поняття “балада”. Розрізняти види балад.
Аналізувати тексти за змістом і стильовими особливостями.
Пояснювати драматизм колізії, специфічність закінчення, реалістичне і фантастичне в баладі.

Усвідомлення понять трагічного і оптимістичного, їхнє місце в житті людини. *Балади [[Тарас Шевченко|Т. Шевченка]], [[Ф. Війона]], [[Й. В. Ґете]], [[Ф. Шіллера]], [[О. Пушкіна]], [[Р. Кіплінга]] та ін.
 *[[w:Соколов Іван Іванович|І. Соколов]], “Дівчата ворожать уночі проти Івана Купала” (образотворче мистецтво). {{c| <gallery widths="200" > Image:Sokolov kupala.jpg|{{c|“Дівчата ворожать уночі проти Івана Купала” (Соколов)}} </gallery> }} ==ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА
== *К-ть год. - (12)
3 Українська середньовічна література ХІ—ХV ст.
Розвиток писемності після хрещення Руси-України (988 р.) Найдавніші рукописні книги Київської Русі ([[w:Остромирове Євангеліє|Остромирове Євангеліє]], [[w:Ізборник Святослава|Ізборник Святослава]]).
 Перекладна література 
Біблія (фрагменти) 
Легенди: про створення світу, про перших людей Адама і Єву, [[w:Всесвітній потоп|про потоп на землі]], про [[w:Вавилонська вежа|Вавилонську вежу]], про [[w:Мойсей|Мойсея]]. [[w:Десять заповідей|Десять заповідей]]. [[w:Притча про блудного сина|Притча про блудного сина]]. Притча про сіяча. 
Біблія — Святе письмо (Старий і Новий Заповіти) і збірки літературних пам’яток ([[w:Книга Буття|Книга Буття]], [[w:Книга Псалмів|Книга Псалмів]], [[w:Пісня пісень|Пісня пісень]]). 
Біблійні книги в давній Україні: [[w:Псалтир|Псалтир]] (молитви), [[w:Євангелія|Євангелії]] (про Ісуса Христа), Апостол (про Його учнів). [[w:Переклади Біблії українською мовою|Українські переклади Біблії]] (П. Куліш, І. Пулюй, І. Нечуй-Левицький, І. Огiєнко, І. Хоменко та ін.). Використання біблійних тем, сюжетів, мотивів, образів у світовій та українській літературах.
ТЛ: поглиблення поняття про притчу. Пригадати і переказати легенду про [[w:Хрещення Руси-України|хрещення Руси-України]]. 
Розуміти роль християнства (Біблії) в духовному житті українського народу. 
Мати уявлення про найдавніші книги Київської Русі. 

Називати і мати уявлення про біблійні книги в давній Україні, знати перекладачів Біблії українською мовою. Вміти розповісти про Старий і Новий Заповіти. Переказувати і тлумачити біблійні легенди, притчі.
Пізнання і засвоєння християнської моралі: ідеалів правди, чесності, патріотизму, скромності, любові до ближнього.
Зацікавлення й повага до літератури інших народів, зокрема стародавнього Сходу як невід’ємної складової української національної культури.
Усвідомлення універсальності євангельських істин людського буття. *Історія українського середньовіччя (історія України). ==Оригінальна література княжої Руси-України== *К-ть год. - 2 
Літописи як історико-художні твори
“Повість минулих літ” — історична книга і збірка епічних творів. Виникнення Києво-Печерського монастиря.
Києво-Печерський Патерик як пам’ятка житійної літератури, місце його укладання, головні герої. Зміст оповідання про Прохора чорноризця... . Вміти розповісти основні відомості про “Повість минулих літ” і легендарного автора Нестора Лiтописця, про виникнення Києво-Печерського монастиря. Мати уявлення про Києво-Печерський патерик. Переказувати і тлумачити зміст оповiдання про ченця Прохора. Вміти пояснити значення давніх літописів для збереження відомостей про життя, культуру, звичаї наших пращурів. Виховання поваги до історичного минулого нашого народу, до його культурних пам’яток. Усвідомлення переваг праведного життя ченців Києво-Печерської лаври. *Малюнки Лаврської іконописної майстерні.

[[w:Тарасевич Леонтій|Л. Тарасевич]], “Нестор-літописець” (ілюстрація до кн. “Патерик Печерський” (1702) (образотворче мистецтво). {{c| <gallery widths="200" > Image:Tarasevich_Nestor_Litopisec.jpg|{{c| ''Нестор-літописець, ілюстрація до кн. Патерик Печерський (1702)''}} </gallery> }} ==Українська література ренесансу і бароко
== *К-ть год. - 2 Роль православних братств, Острозької та Києво-Могилянської академій у розвитку української культури, зокрема книгодрукування. Перші друковані книги в Україні (Буквар — 1574, Апостол — 1574, Біблія — 1581). Іван Вишенський — мислитель, богослов, полеміст.
ТЛ: Ренесанс, бароко.

Історично-мемуарна проза
Загальні відомості про козацькі літописи (Самовидця, Г. Грабянки, С. Величка).
“Історія русів” (фрагменти) анонімного автора. Політична і культурна історія України, зображення національного і релігійного гніту. Називати перші друковані книги в Україні. Мати уявлення про епохи Ренесансу і Бароко. Розуміти місце постаті І. Вишенського в українській культурі цього часу.
Виховання толерантності, почуття патрiотизму.



Мати уявлення про козацькі літописи, розуміти їхню роль у відтворенні історичного минулого України. Знати час створення “Історії русів”. Вміти розповісти історію виникнення твору, прокоментувати фрагменти з нього. Розповідати про постаті Б. Хмельницького, І. Мазепи, зображені у творі.
Виховання поваги до козаків — оборонців України. Осмислення з позицій сьогодення трагічних сторінок давноминулої історії рідного народу. *Постаті І. Федорова, І. Вишенського, П. Могили, Г. Смотрицького, І. Мазепи, Б. Хмельницького (історія України). *
Книжкова графiка XVI—XVIII ст.
 *Музика [[w:Артем Ведель|А. Веделя]], [[w:Максим Березовський|М. Березовського]], [[w:Дмитро Бортнянський|Д. Бортнянського]] (музичне мистецтво). *
Живопис [[w:Руткович Іван|І. Рутковича]], [[w:Левицький Дмитро Григорович|Д. Левицького]] {{Data|commons:Category:Portraits by Dmitry Levitzky}}, [[w:Боровиковський Володимир Лукич|В. Боровиковського]] {{Data|commons:Category:Vladimir Borovikovsky}} (образотворче мистецтво). *
Поема [[Іван Франко|І. Франка]] “[[Іван Вишенський]]”, вивчена раніше. ==Поезія 
[[Іван Величковський]]== *К-ть год. - 1 Фігурні (курйозні) вірші (із рукописних книг “Зегар з полузегарком” і “Млеко”) 
Семен Климовський. “[[Їхав козак за Дунай]]” 
Зразок давньої любовної лірики. Світова слава пісні.
ТЛ: фігурний (курйозний) вірш. Розглядати і пояснювати ідейно-художні особливості фігурних віршів І. Величковського. Вміти розрізняти їхню релігійну і світську тематики.
Виразно і вдумливо читати вірш С. Климовського, коментувати його зміст і версифікаційні особливості. Знати про світову славу пісні С. Климовського. ==Драматургія
== *К-ть год. - 1 Час і місце побутування шкільної драми, її роль, виконавці. “Владимир” Ф. Прокоповича — зразок шкільної драми. Роль Києво-Могилянської академії в розвитку театрального мистецтва.
Вертеп як вид лялькового театрального дійства. Автори і виконавці вертепу. Його євангельська й етнографічно-побутова основи.
Відродження вертепної традиції в наш час.
ТЛ: шкільна драма, вертеп. Мати уявлення про шкільну драму, зокрема драму Ф. Прокоповича. Вміти розповісти про авторів, виконавців і дiйових осіб вертепу, його композиційні особливості, зміст вертепного дійства.
Відродження традицій, що уособлюють вселюдські, вічні цінності. *Києво-Могилянська академія в історії України. *“Життя — це сон” П. Кальдерона (зарубіжна література). ==[[Григорій Сковорода]]== *К-ть год. - 3 *“[[Бджола та Шершень]]”, *“[[Собака і Вовк]]”, *“[[Всякому місту — звичай і права]]”, *“[[De libertate]]”, *“[[Вступні двері до християнської добронравності]]”, *афоризми (наявні у всій творчості)
 Життя і творчість філософа, просвітителя, поета. Його християнські морально-етичні ідеали. “Сад божественних пісень”, “Байки харківські”, філософські трактати. Біблійна основа творчості Г. Сковороди та його вчення про самопізнання і “сродний труд”. Повчальний характер і художні особливості притч зб. “Байки харківські”.
ТЛ: афоризм. Знати і розповісти про життя Г. Сковороди. Вміти проаналізувати зміст поезій “Всякому місту — звичай і права”, “De libertate”, одну з його байок-притч. Прокоментувати філософський трактат “Вступні двері до християнської добронравності”, афоризми митця. Вміти сформулювати власне розуміння і актуальність для сьогоднішнього життя положень філософії Г. Сковороди. 
Вивчити напам’ять: “Всякому місту — звичай і права”; кілька афоризмів (на вибір).
Осмислення важливості для становлення і реалізації себе як особистості ідей самопізнання та гармонії зі світом. Французькі просвітителі Вольтер, Руссо, Дідро. ==НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА== *К-ть год. - (35)
5 
Суспільно-історичні обставини наприкінці ХVІІІ ст. Духовне поневолення нації. Життя народу — предмет художнього зображення. Актуальність фольклорної традиції. Розвиток фольклористики, етнографії. Основні художні напрями (класицизм, романтизм, початкові форми реалізму). Бурлескна стильова течія. *Найвидатніші митці: І. Котляревський, Г. Квітка-Основ’яненко, М. Шашкевич, Т. Шевченко, П. Куліш, Л. Глiбов, Марко Вовчок, Ю. Федькович).
 *Іван Котляревський. “[[Енеїда (Котляревський)|Енеїда]]” (скорочено), “[[Наталка Полтавка]]”
 Творчість І. Котляревського — новий етап у розвитку національного самоусвідомлення. Драматург і театральний діяч. Історія створення “Енеїди”. Національний колорит, зображення життя всіх верств суспільства, алюзії на українську історію в ній. Бурлескний гумор, народна українська мова. Утвердження народної моралі (картини пекла, раю) в дусі просвітительства.
Соціально-побутова драма “Наталка Полтавка” — перший твір нової української драматургії. Її довготривале сценічне життя. Торжество народної етики. Наталка як уособлення кращих рис української жінки, що відстоює людську гідність, бореться за своє щастя.
ТЛ: травестія, пародія, бурлеск, алюзія. Поглиблення знань про силабо-тонічне віршування. Знати про суспільно-історичний контекст становлення нової української літератури. Назвати найвизначніших письменників цього часу.
Знати про життя і творчість І. Котляревського. Розуміти його роль у розвитку української літератури, в розвитку національного самоусвідомлення. Аналізувати розділи “Енеїди”: початок мандрів Енея — І, 1—26; Еней у пеклі — ІІІ, 68—130; Еней на березі Тибру — V, 1—10; оплакування вбитих — VІ, 89—95. Визначати провідні проблеми і мотиви твору. Характеризувати героїв поеми, образ Енея. Висловлювати власні міркування про його вчинки і характер. Коментувати проблему війни: погляд автора і героїв.
Характеризувати головну героїню “Наталки Полтавки”, інших персонажів п’єси, аналізувати художні засоби розкриття внутрішнього світу Наталки, гумористичні засоби у творі. Робити порівняльну характеристику Миколи і Петра, їхніх життєвих позицій. Пояснювати роль і функцію пісень у драмі. Вміти розкрити значення творчості І. Котляревського в українському культурному відродженні.
Вивчити напам’ять: уривок з “Енеїди” (на вибір). 
Формування активної життєвої позиції, розвиток уміння відстоювати людську гідність, власні принципи, усвідомлення можливості вибороти власне щастя. *Суспільно-історичні обставини в Україні наприкінці ХVІІІ ст. (історія України). *

Верґілій, “Енеїда”;
 [[Тарас Шевченко|Т. Шевченко]], “[[На вічну пам’ять Котляревському]]”.

 *Опери [[w:Микола Лисенко|М. Лисенка]] “Енеїда”, “Наталка Полтавка”. *Ілюстрації [[w:Базилевич Анатолій Дмитрович|А. Базилевича]] до “[[Енеїда|Енеїди]]”. ==[[Григорій Квітка-Основ’яненко]]== *К-ть год. - 4 *“[[Конотопська відьма]]”
 Батько української прози, один із перших у Європі “творців людової повісті” (І. Франко). Гуманістичний пафос, християнські ідеали, етнографічне тло творів. “Маруся” — перша україномовна повість нової української літератури, взірець сентименталізму. Головні персонажі твору — уособлення високих морально-етичних якостей простої людини. Картини життя українського суспільства за часів Великої Руїни в “Конотопській відьмі”. Іронія і сатира у ній, поєднання реалізму і фантастики.
ТЛ: літературний напрям, течія, поняття про сентименталізм, реалізм. Знати основні віхи життя і творчості письменника. Розуміти причини написання перших творів російською мовою і необхідність його виступів на захист рідної мови. Мати уявлення про художні засоби сентименталізму, християнські ідеали повісті “Маруся”. Вміти коментувати зміст “Конотопської відьми”, виокремити і пояснити художні засоби сатиричного зображення персонажів, елементи реалізму і фантастики. Схарактеризувати роль оповідача. Оцінити значення Г. Квітки-Основ’яненка для розвитку української культури і духовності.
Усвідомлення необхідності соціально активної позиції в житті. *Україна під час Великої Руїни (історія України). *[[w:Василь Тропінін|

В. Тропінін]], “Дівчина з Поділля” (образотворче мистецтво). {{c|<gallery> Файл:Girl from Podolye by V.Tropinin (b. 1821, Kursk).jpg|Дівчина з Поділля. 1821 File:Vasily Tropinin 79.jpg|Дівчина з Поділля. </gallery>}} ==Література українського романтизму== *К-ть год. - 2 
Ідейно-художні особливості романтизму. Поглиблення бачення розбіжності між ідеалом і дійсністю. Зв’язок із національним рухом.
Поети-романтики
 *П. Гулак-Артемовський, “[[Рибалка (Гулак-Артемовський)|Рибалка]]”, *Є. Гребінка, “Українська мелодія”, *М. Костомаров, “Соловейко”, *В. Забіла, “Соловей”, *М. Петренко, “Небо”
 *М. Шашкевич. “Веснівка”
 Зачинатель нової української літератури на західних землях. Роль “Руської трійці” у національному духовному відродженні. Значення романтизму для нового етапу розвитку слов’янських літератур.
ТЛ: романтизм, елегія, романс. Вміти визначити головні мотиви поезій, прокоментувати їх у зв’язку з художніми особливостями і народнопісенною лірикою. Знати про М. Шашкевича, про “Руську трійцю”, про альманах “Русалка Дністрова”.
Вивчити напам’ять: одну з поезій (на вибір).
Усвідомлення того, що романтик — духовно багата, творча людина. Виховання шанобливого ставлення до засад народної моралі й етики: працелюбності, щирості, любові й поваги до батьків. Краса вірності в коханні. *Зарубіжні романтики В. Скотт, Дж. Байрон, В. Гюго, А. Міцкевич, Г. Гейне, Е. Т. А. Гофман, М. Лермонтов (зарубіжна література).

 *[[w:Глинка Михайло Іванович|М. Глінка]]. Романси (музичне мистецтво). *Романтичний живопис [[w:Світлицький Григорій Петрович|Г. Світлицького]], [[w:Самокиш Микола Семенович|М. Самокиша]], [[w:Мокрицький Аполлон Миколайович|А. Мокрицького]] (образотворче мистецтво). ==[[Микола Гоголь]]== *К-ть год. - 2 *“[[Вечір проти Івана Купала]]” 
Літературна діяльність М. Гоголя, її значення для української культури. Вираження глибин національного духу у творчості Гоголя. Український фольклор — джерело творів митця української тематики.
Романтична умовність оповідання “Вечір проти Івана Купала”. Зв’язок з “нечистою силою” як метафора злодіяння. Знати біографію М. Гоголя, мати уявлення про його основні твори. Розуміти місце творчості письменника на порубіжжі культур двох народів — українського і російського. Розуміти культурно-історичні обставини, що впливали на мовний вибір письменника. Знати думку Т. Шевченка про М. Гоголя. Вміти переказувати зміст оповідання, пояснювати його зв’язок з фольклором, етичними уявленнями українського народу. Розкрити моральні мотиви твору і його ідейний зміст. Вміти визначати основне у сюжеті твору, формулювати провідну думку, виражену в ньому.
Усвідомлення того, що Україна — країна визначних мистецьких талантів, які зробили великий внесок у культуру інших народів.
Формування переконання, що чистота душі, остереження гріха — божий і людський заповіти. *Т. Шевченко, “Гоголю”. М. Гоголь у контексті зарубіжної літератури. *
М. Старицький, М. Лисенко, опера “Різдвяна ніч” (1872), музична драма “Тарас Бульба” (1890). ==[[Тарас Шевченко]]== *К-ть год. - 15 
Геніальний поет, мислитель, пророк національного відродження в Україні. Його винятково велике значення. Рання творчість. Перші поетичні твори баладного та елегійного жанрів. Вісь неперервності історичного часу *“[[До Основ’яненка]]”, *“[[На вічну пам’ять Котляревському]]”, *“[[Думка]]” *“[[Нащо мені чорні брови...]]”). Умовність у баладі, тривога за жіночу долю *“[[Причинна]]”, *“[[Лілея]]”. 
ТЛ: елегія, поглиблення поняття про лірику й ліро-епіку. Знати біографію і основні віхи творчості поета. Розуміти його життєвий подвиг в умовах підневільного становища нації в першій половині ХІХ ст. 
Вміти розрізняти лірику й ліро-епіку, визначати жанрову групу, до якої належить твір. Розрізняти елементи, що посилюють емоційну напругу елегії (думки) та балади. Виразно читати поезії, коментувати їх ідейно-художній зміст. *Т. Шевченко, “Тополя” (1839), “Автопортрет” (1840), “Будинок І. Котляревського в Полтаві” (1845). *“[[Гайдамаки]]” 
Складність історичної долі українського народу, невідворотність його боротьби за визволення. Повсталий народ як герой поеми. Одна з її головних ідей — “крила” особи у злитості її боротьби за щастя із боротьбою свого народу (образ Яреми). Необхідність перегорнути трагічну сторінку історії, по-сучасному оцінити минуле. Заклик до єднання слов’янських народів. Розглядати і вміти прокоментувати окремі фрагменти з “Гайдамаків” (“Вступ”, “Конфедерати”, “Червоний бенкет”, “Бенкет у Лисянці”, “Епілог”, “Гонта в Умані”, “Передмова”). 
Вміти визначати основні сюжетні лінії твору, кульмінаційні вершини. Характеризувати героїв поеми (Ярема, Гонта). 
Вивчити напам’ять: фрагмент (на вибір).
Усвідомлення того, що здобуття незалежності — ідеал історичного розвитку нації, осмислення можливостей вирішення конфліктів між народами-сусідами, історичного примирення народів. *Невідомий художник “Іван Гонта” (1822), М. Зінов’єв, “Гонта в Умані” (1880-ті роки). Національна проблематика у творчості Т. Шевченка періоду “[[Трьох літ]]” 
“[[Кавказ]]” 
Пристрасний відгук на тогочасну загарбницьку імперську політику. Продовження теми національно-визвольної боротьби. Узагальнена ідея поеми — неприйняття насильства, поневолення людей, осуд загарбницьких воєн. Вміти коментувати фрагменти поеми, визначати епізоди з ліричним, іронічним, інвективним забарвленнями. Вміти пояснювати узагальнену ідею твору.
Виховання почуття солідарності з боротьбою народів за визволення від гніту. Формування світоглядних переконань неприйняття насильства, осуду загарбницьких воєн. *“[[Чигрине, Чигрине...]]”, *“[[Великий льох]]” 
Глибокі роздуми поета про минуле й майбутнє України (“Чигрине, Чигрине...”). Епізод культурної історії (проведення археологічних розкопок російськими вченими із залученням наглядачів-поліцейських), що став поштовхом до написання містерії “Великий льох”. Його образне переосмислення. Моральна й політична оцінка “розкопаного” історичного минулого. Лірико-романтичний, алегорично-сатиричний, реалістичний плани твору. Поетова оцінка історичних постатей (з точки зору їхніх ролей для України).
ТЛ: містерія. Вміти співвіднести містерійні образи твору з історичними реаліями. Пояснити суворість авторської позиції щодо найменших відступів від почуття національної єдності. Розкрити символічний образ “великого льоху”. 
Виховання почуття безкомпромісності у ставленні до гнобителів нації. Розвиток естетичного сприйняття явищ мистецтва. *Т. Шевченко, “Дари в Чигирині 1649 року” (1844). “[[Стоїть в селі Суботові…]]” 
Художня оцінка діяльності Богдана Хмельницького (зокрема, так званого возз’єднання України з Росією 1654 р.). Зв’язок із “Великим льохом”. Навчитися визначати в поетичному тексті образи і фрагменти додаткового символічного значення, самостійно розкривати їхній зміст. Т. Шевченко, “Смерть Богдана Хмельницького”(1836—1837), Формування віри у майбутнє України, краса вираження цієї віри через художнє слово. “Богданова церква в Суботові” (1845).
Ікона “Покрова” з портретом Б. Хмельницького (ХVІІ ст.). 
Постать Б. Хмельницького в історії України. *“[[Сон]]” *“[[У всякого своя доля...]]” *
Поема (“комедія”) “Сон” і сучасна поетові суспільно-політична дійсність. Композиційний прийом “сну”, його роль для розширення можливостей поетичного зображення. Протистояння імперського режиму і вільнодумної, національно свідомої особистості. Сатиричний пафос поеми, його спрямування.
ТЛ: алегорія, гротеск, поетика контрасту, умовність. Коментувати зміст твору, визначити головні ідеї, контрастні картини в ньому. Схарактеризувати змалювання поетом морально звироднілих “землячків” і власне ставлення до таких людей. Визначити фрагменти поеми, що справили найбільше враження, вміти пояснити свій вибір.
Вивчити напам’ять: фрагмент (на вибір).
Усвідомлення гнітючої долі народу, підкореного імперією. Розуміння конструктивних засад, на яких ґрунтується “комедія”: рух у напрямку до демократичного устрою, національного визволення, вільного розвитку особистості. “І мертвим, і живим, і ненарожденним...” 
Продовження теми “земляків” у посланні. Викриття конформізму значної частини української еліти. Бичування комплексу меншовартості. Критичний перегляд національної історії задля перспективи її кращого майбутнього. Настроєві інтонації твору (суперечка, пересторога, погроза, заклик тощо). Розуміти культурні й політичні чинники, що спонукали поета до написання цього твору. Виразно і усвідомлено читати твір. Визначити і схарактеризувати адресата послання, провідну думку твору. Орієнтуватись у складній композиції твору, виявляти його різні настроєві інтонації. 
Вивчити напам’ять: фрагмент (на вибір). 
Формування переконання, що за будь-яких обставин необхідно залишатися з народом, його цінностями. Т. Шевченко, “Селянська родина” (1843). Тема жіночої долі у творчості Т. Шевченка *“[[Катерина]]”, *“[[Наймичка]]”, *“[[На панщині пшеницю жала...]]”, *“[[Марія]]”, *“[[У нашім раї на землі...]]” 
Одна з провідних тем Шевченкової творчості. Розуміти становище жінки в кріпацькій Україні часів Шевченка. Знати новозавітний переказ про Богородицю Марію. Вміти порівнювати різні типи втілення теми жіночої долі у Богородиця в українському іконописі.
Т. Шевченко- Захоплення поета красою жінки, мрія бачити жінку щасливою. Еволюція жіночого образу в поезії Шевченка. Тема матері й сина. Творча інтерпретація поетом образу жінки і пієтет християнина. Різні типи втілення теми жіночої долі: романтичний (“Катерина”), реалістично-побутовий (“Наймичка”, “На панщині пшеницю жала...”), символічно-узагальнений (“Марія”). творчості поета (на прикладі творів). Виділити біблеїзми в поемі “Марія”, пояснити їхню стильову функцію. 
Формування шанобливого ставлення до жінки в усіх її іпостасях (жінка-мати, жінка-кохана та ін.). Усвідомлення того, що жінка — уособлення краси на землі, що Свята Мати — джерело добра, яке змінює світ. *художник: “Марія” (1840), “Циганка-ворожка” (1841), “Катерина” (1842), “Сліпа з дочкою” (1842). *“[[Садок вишневий коло хати...]]”, *“[[Доля]]”, *“[[Росли укупочці, зросли...]]” 
Лірика Т. Шевченка періоду арешту й заслання і після повернення із заслання. 
Вершинні зразки Шевченкової лірики. Риси автобіографізму в образі ліричного героя. Ностальгія за ідилією родинного життя, висока філософія життя людини на землі (“Садок вишневий коло хати...”. Самотність і пошуки її долання. Підбиття підсумків чесно прожитого життя. 
ТЛ: поглиблення поняття про ліричного героя, психологізм у літературі, жанр ліричної медитації. Вміти розповісти про обставини написання цих творів. 
Проникнути уявою у настрої, у внутрішній світ героїв Шевченка, вчитися бачити красу особистості. Назвати зразки поетичної образності, визначити їхню роль у структурі творів. 
Вивчити напам’ять: “Доля”.
Формування переконань, що контакт із друзями, однодумцями, зі світом є підтримкою особистості, що прожити життя треба чесно, в добрі та взаємоповазі. *Т. Шевченко, “Автопортрет” (1847), “Шевченко серед товаришів” (1851), “Байгуші” (1853), “Казашка Катя” (1856— 1857) та ін. Тарас Шевченко і Біблія. “Ісаія. Глава 35” 
Духовна присутність Біблії в усій творчості поета. Цикл “Давидові псалми”.
Ставлення Шевченка до Біблії (суперечка, захоплення, творче наслідування, переосмислення, віра і натхнення). Осмислення поетом Бога, України, власного життя крізь біблійні тексти. Переспіви і “подражанія” у творчій спадщині поета.
ТЛ: псалом, гімн. Вміти обґрунтувати розуміння Шевченком ідеї Бога. Мати уявлення про її стильове і образне вираження у творчості поета. Зуміти зiставити переспів Шевченка і оригінальні біблійні тексти псалмів, визначити домінанти поетового почуття. 
Осмислення беззаконня життя “без Бога”. Усвідомлення Бога як високого духовного оплоту особистості, щасливого майбутнього України при благословенні Бога, на шляхах праведних. *Т. Шевченко, “Видубецький монастир” (1844), “Притча про робітників на винограднику” (1859). Серія “Притча про блудного сина” (1856—1857), “Свята родина” (1858). Підсумковий урок: Світова велич українського поета
Огляд вивченої поетичної спадщини Т. Шевченка і його малярського доробку, прози, драматургії, міркувань із “Щоденника”. Визначні діячі світової культури про Шевченка. Його вплив на літератури інших народів. Шевченко та історичний поступ України. Вшанування пам’яті поета. Розуміти той великий духовний імпульс, який подала діяльність Шевченка у боротьбі за політичну незалежність і культурне збагачення України. Вміти схарактеризувати внесок Т. Шевченка у скарбницю української поезії, у розвиток української літературної мови, у світовий мистецький поступ. Усвідомлення краси українського художнього слова, представленого в поезії Шевченка; того, що Т. Шевченко — гордість України. *Т. Шевченко, “Дерево” (1859), “Автопортрет із свічкою” (1860). “Портрет Л. Полусмакової” (1860), “Автопортрет” (1861). ==[[Пантелеймон Куліш]]== *К-ть год. - 5 *“[[До рідного народу]]”, *“[[Троє схотінок]]”, *“[[Заворожена криниця]]”, *“[[Чорна рада]]” 
П. Куліш — письменник, перший український професійний літературний критик, перекладач (“Біблія”, твори В. Шекспіра, Й. В. Ґете), автор підручників для школи, першого українського правопису “кулішівка”.
Вплив на П. Куліша ідей європейського просвітництва: “Українець у Європі, європеєць в Україні”. Романтичний світогляд. Ентузіазм і жертовність П. Куліша у громадській та культурницькій роботі на шляху духовного відродження і культурного збагачення нації. Осуд, біль і гнів поета-громадянина (“До рідного народу”). Кредо митця, його романтична лірика (“Троє схотінок”, “Заворожена криниця”).
“Чорна рада” — перший україномовний історичний роман. Версії тлумачення його назви. Історична основа сюжету. Показ протистояння сил державотворення і руїнництва. Чоловік Божий — носій основної ідеї. Хутір — символ українського способу життя; Черевань — уособлення щасливого хутірського життя; Іван Шрам і Яким Сомко — носії ідеї державності України; Леся і Петро Шраменко — уособлення сімейної ідилії, як символу незнищенності українців, України; Кирило Тур — втілення запорозької вольниці та козацького лицарства. Романтичний мотив дороги і його місце у творі. Оцінка роману Т. Шевченком.
ТЛ: роман, роман-хроніка, історичний роман. Знати основні віхи життєвого і творчого шляху письменника.
Вміти визначити і пояснити провідні ідеї поезій, аналізувати художні засоби. Висловлювати власні міркування з приводу актуальності порушених у віршах проблем.
Вміти розрізняти жанри: роман, історичний роман, роман-хроніка. Вміти розрізняти історичну і художню правди у романі. Визначати основний конфлікт твору. Пояснити роль образу Чоловіка Божого.
Вміти розкрити образи і символи твору, пояснити особливості оповіді, різноманітність засобів розкриття образів, історичний колорит.
Робити порівняльну характеристику образів Якима Сомка та Іванця Брюховецького. Співвідносити образи твору з художніми образами інших історичних творів вітчизняних і зарубіжних письменників. 
Вміти аргументовано пояснити значення дiяльності П. Куліша для відродження, культурного збагачення української нації.
Усвідомлення значення ініціативності, наполегливості й працьовитості для досягнення поставленої мети. 
Усвідомлення важливості для громадянина України збереження свободи і незалежності рідного краю, його державності.
Бачення і розуміння поезії як сповіді душі, вияву найсокровенніших думок і почуттів людини. Формування рис справедливості, колегiальності, лицарства, щирості, вірності почуттю і обов’язку. *Історичні романи В. Скотта, В. Гюго.

Перебендя Т. Шевченка, пророк В. Скотта і Чоловік Божий П. Куліша. 
 *Народні перекази про козака Мамая. *

Історичні події в Ніжині 1663 р. (“Чорна рада”); Літопис Самовидця (історія України). ==Марко Вовчок== *К-ть год. - 2 *“[[Максим Гримач]]” 
Життя і творчість (твори українською, російською, французькою мовами). Премія Академії Франції за історичну повість “Маруся”. Вміти прокоментувати зміст оповідання, визначити жанр твору, пояснити особливості сюжету, роль описів природи, знаходити фольклорні образи-символи. Розуміти зміст поняття характеру у творі. Вміти розпізнати характер романтичного типу. Розуміти причину заборони Максима Гримача на одруження Катрі з Семеном. Знати думки П. Куліша, Т. Шевченка про творчість Марка Вовчка. Висловлювати власні судження про ідейно-художні особливості оповідання.
Усвідомлення високої місії митця-гуманіста, борця проти насильства над людиною, за національне відродження і культурне збагачення суспільства. Виховання вміння за будь-яких умов зберігати власну гідність, наполегливість у досягненні мети. Формування позиції — жити власною працею. Поєднання у творах реалізму і романтизму, використання художніх засобів фольклору. Марко Вовчок як перекладач (Ж. Верна, Г. К. Андерсена, П. Е. Брема).
Романтичність оповідання “Максим Гримач”, особливості його сюжету, характеротворення. Почуття відповідальності та вини як уселюдські почуття. 
ТЛ: романтичний характер у творі. Усвідомлення переваг життя в суспільстві, де поважаються права людини, відсутнє поневолення особистості. Вплив Cтендаля, О. де Бальзака, П. Меріме, Г. Флобера, Е. Золя, В. Гюго, Г. К. Андерсена, І. Тургенєва, М. Некрасова на творчість Марка Вовчка. ==З ЛІТЕРАТУРИ ХX ст== *К-ть год. - (7)
1 
Вступна бесіда
 Література ХХ ст. — мистецтво оновлених традицій і сміливого новаторства. Імена і твори найвідоміших українських письменників ХХ ст., зокрема тих, що вивчалися в попередніх класах.
Непростий шлях розвитку української літератури в ХХ ст. Її жанрове, тематичне, стильове розмаїття. Пригадати твори письменників ХХ ст., що вивчалися раніше чи були прочитані самостійно. Вміти сформулювати і висловити власну думку про них. *Твори М. Стельмаха, М. Вінграновського, Гр. Тютюнника, Л. Костенко, В. Симоненка, О. Довженка та ін., вивчені в попередніх класах. ==[[Автор:Іван Липа|Іван Липа]]== *К-ть год. - 1 *“[[У невідому путь]]” “Практичний ідеалізм” письменника-борця. Його життєва біографія як спалах. Притчі “для тих, хто сам кермує власним життям”. Життя — постійна боротьба, людина в ньому — борець, шлях цієї боротьби — непередбачуваний і невідомий. Знати про письменника-патріота І. Липу. Вмiти самостійно прокоментувати зміст притчи, виділивши головну ідею тексту. Вміти проводити аналогії із власного життєвого досвіду. 
Усвідомлення власної готовності до життя у прекрасному, але жорстокому світі. *Казка “[[Близнята]]” І. Липи, вивчена раніше. ==[[Іван Багряний]]== *К-ть год. - 3 *“Тигролови” (скорочено)
 Українська еміграційна література ХХ ст. І. Багряний — один із найталановитіших із когорти письменників-емігрантів. Популярність його творів у повоєнній Європі.
“Тигролови” — авантюрно-пригодницький роман. Динамічність сюжету, романтичність стилю, символіка, гуманістична ідея перемоги добра над злом. Сильний тип української людини — головний герой І. Багряного.
ТЛ: пригодницький роман. Знати основне про письменника. Вміти аналiзувати образ Григорія Многогрішного, членів родини Сірків, майора Медвина. Визначити основні ідеї, мотиви роману, роль патріотичного мотиву в сюжеті. Вміти пояснити риси пригодницького твору. Написати твір-роздум про сильну українську людину. Формування рис вольового характеру, непереборного оптимізму, віри в перемогу. *Образи романтичних героїв Р. Кіплінга, Джека Лондона (зарубіжна література). ==Візуальна (зорова) поезія сьогодні
== *К-ть год. - 1 *“[[Фенікс-птах із земель руських]]” М. Мірошниченка, *“[[Стогін]]” В. Женченка, *“[[Дзвін гетьмана Івана Мазепи]]” М. Сарми-Соколовського, * паліндром “[[Хижих мечем мирим]]” А. Мойсієнка. Поєднання тексту і малюнку (зорових і слухових образів) у зоровій поезії.
Джерела сучасної української візуальної поезії — її барокові взірці ХVІІ—ХVІІІ ст. (курйозний вірш І. Величковського). 
ТЛ: візуальна (зорова) поезія. Вміти пояснити власне розуміння змісту взірців зорової поезії, витрактовувати їхній ідейно-образний зміст.
Усвідомлення того, що мистецтво — безмежне поле втілення авторської уяви, фантазії, думки, почуттів. *“[[Раки літеральні]]” І. Величковського. ==[[Василь Герасим’юк]]== *К-ть год. - 1 *“[[Чоловічий танець]]”, *“[[Перший сніг]]”, *“[[Жива ватра]]” 
Сповідь душі у віршах сучасного поета. Поєднання в них глибинної історичності бачення світу із відчуттям сучасної присутності в ньому. Філософічні роздуми крізь призму художньої деталі: про повноцінне буття людини, її духовне наповнення. Виразно і вдумливо прочитати вірші, вміти схарактеризувати їхній ідейно-образний зміст, пояснити алегоричність поетичного образу. Вміти висловлювати власні думки з приводу прочитаних поезій.
Формування естетичного смаку, вміння відчувати і бачити красу художнього світу. Формування самостверджуючої життєвої позиції. ==ЛІТЕРАТУРА РІДНОГО КРАЮ== *К-ть год. - 2 
Ознайомлення з найцікавішими, зрозумілими для учнів цього віку творами митців рідного краю. Запам’ятати імена і твори найталановитіших митців, що народилися в рідному краї, вміти характеризувати і самостійно оцінювати їхні твори. 
Усвідомлення необхідності шанобливого ставлення до талановитих митців-земляків. ==УРОК-ПІДСУМОК== *К-ть год. - 1 Проведення бесіди або диспуту про твори, що вивчалися упродовж року й найбільше запам’яталися. Вміти робити загальні висновки про письменників, їхні твори, особливості поетики тощо. 
Формування вміння толерантно і переконливо обґрунтовувати свою думку. [[Категорія:Навчальна програма з української літератури 9 клас]] 79ocxtzlcv8jgegiouf14l1rne5sr4y 0 34371 468529 208147 2022-08-28T14:24:04Z LehBot 11101 LintErrors/obsolete-tag wikitext text/x-wiki {{Заголовок_перекладу | вікіпереклад_мова_оригіналу = англійська | назва = Акт про воєнну капітуляцію Німеччини | автор = | перекладач = | секція = | попередня = | наступна = [[Акт про воєнну капітуляцію Німеччини (8 травня 1945)]] | рік = 1945 | примітки = }} [[Файл:German Instrument of Surrender (May 7, 1945) - page 1.jpg|міні|праворуч|190пкс|]] [[Файл:German Instrument of Surrender (May 7, 1945) - page 2.jpg|міні|праворуч|190пкс|]] {{c| Тільки даний текст англійською мовою є авторитетним {{u|{{uc|АКТ ПРО ВОЄННУ КАПІТУЛЯЦІЮ}}}} }} <ol style="list-style-position:inside; margin-left:0; padding-left:0; text-indent:3em;"> <li>Ми, що нижче підписалися, діючи за уповноваженням Німецького Верховного Командування, погоджуємось на беззастережну капітуляцію всіх збройних сил на суші, на морі і в повітрі, що перебувають в даний час під німецьким контролем, Верховному Командуванню Союзних Експедиційних Сил і водночас Радянському Верховному Командуванню. <li>Німецьке Верховне Командування негайно видасть розпорядження всім органам влади сухопутних, морських і повітряних сил та всім силам, які перебувають під німецьким контролем, припинити бойові дії о ''2301'' за центральноєвропейським часом ''8 травня'' 1945 року та залишатись на тих позиціях, які вони займають в даний час. Жоден корабель, судно чи літак не повинен бути знищений, а його корпусу, двигунам або обладнанню не повинно бути завдано ніякої шкоди. <li>Німецьке Верховне Командування негайно виділить відповідних командирів і забезпечить виконання всіх наступних наказів, виданих Верховним Командуванням Союзних Експедиційних Сил і Радянським Верховним Командуванням. <li>Даний акт про військову капітуляцію не буде перешкодою для заміни його іншим генеральним документом про капітуляцію, укладеним Об'єднаними Націями або від їх імені стосовно НІМЕЧЧИНИ і німецьких збройних сил в цілому. <li>У випадку, якщо Німецьке Верховне Командування або будь-які збройні сили, що перебувають під його контролем, не діятимуть відповідно до даного акта про капітуляцію, Верховне Командування Союзних Експедиційних Сил, а також Радянське Верховне Командування застосують такі каральні заходи або інші дії, які вони вважатимуть за необхідні. </ol> Підписано в <span style="margin-right:-3.5em;white-space:nowrap">''Реймсі в 0241''<span style="display:inline-block;position:relative;left:-6em;top:1.5em">''Франція''</span></span>на ''7-й'' день травня, 1945.<!-- positioning works-out in presentation layer --> <br /><br /> Від імені Німецького Верховного Командування.<br /> [[Image:Jodl signature.png|160px|Jodl]] {{c|{{u|{{uc|В ПРИСУТНОСТІ}}}} {| | {{c|За уповноваженням <br />Верховного Головнокомандувача<br />Союзних Експедиційних Сил.}} | &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; | {{c|За уповноваженням Радянського<br />Верховного Командування.}} |} {| | {{c|[[Image:W. B. Smith signature.png|200px|W. B. Smith]]}} | &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; | {{c|[[Image:Sousloparov signature.png|170px|Sousloparov]]}} |} {| | {{c|[[Image:F. Sevez.png|190px|F. Sevez]]<br />Генерал-майор, Французька Армія<br />(Свідок)}} | &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; | [[Image:Blank300.png|190px]] |} }} {{nop}} bkk34viiwdn9e23yoxdd7k3cpjyykas 468560 468529 2022-08-28T14:48:17Z Leh Palych 5381 wikitext text/x-wiki {{Заголовок_перекладу | вікіпереклад_мова_оригіналу = англійська | назва = Акт про воєнну капітуляцію Німеччини | автор = | перекладач = | секція = | попередня = | наступна = [[Акт про воєнну капітуляцію Німеччини (8 травня 1945)]] | рік = 1945 | примітки = }} [[Файл:German Instrument of Surrender (May 7, 1945) - page 1.jpg|міні|праворуч|190пкс|]] [[Файл:German Instrument of Surrender (May 7, 1945) - page 2.jpg|міні|праворуч|190пкс|]] {{c| Тільки даний текст англійською мовою є авторитетним {{u|АКТ ПРО ВОЄННУ КАПІТУЛЯЦІЮ}} }} <ol style="list-style-position:inside; margin-left:0; padding-left:0; text-indent:3em;"> <li>Ми, що нижче підписалися, діючи за уповноваженням Німецького Верховного Командування, погоджуємось на беззастережну капітуляцію всіх збройних сил на суші, на морі і в повітрі, що перебувають в даний час під німецьким контролем, Верховному Командуванню Союзних Експедиційних Сил і водночас Радянському Верховному Командуванню. <li>Німецьке Верховне Командування негайно видасть розпорядження всім органам влади сухопутних, морських і повітряних сил та всім силам, які перебувають під німецьким контролем, припинити бойові дії о ''2301'' за центральноєвропейським часом ''8 травня'' 1945 року та залишатись на тих позиціях, які вони займають в даний час. Жоден корабель, судно чи літак не повинен бути знищений, а його корпусу, двигунам або обладнанню не повинно бути завдано ніякої шкоди. <li>Німецьке Верховне Командування негайно виділить відповідних командирів і забезпечить виконання всіх наступних наказів, виданих Верховним Командуванням Союзних Експедиційних Сил і Радянським Верховним Командуванням. <li>Даний акт про військову капітуляцію не буде перешкодою для заміни його іншим генеральним документом про капітуляцію, укладеним Об'єднаними Націями або від їх імені стосовно НІМЕЧЧИНИ і німецьких збройних сил в цілому. <li>У випадку, якщо Німецьке Верховне Командування або будь-які збройні сили, що перебувають під його контролем, не діятимуть відповідно до даного акта про капітуляцію, Верховне Командування Союзних Експедиційних Сил, а також Радянське Верховне Командування застосують такі каральні заходи або інші дії, які вони вважатимуть за необхідні. </ol> Підписано в <span style="margin-right:-3.5em;white-space:nowrap">''Реймсі в 0241''<span style="display:inline-block;position:relative;left:-6em;top:1.5em">''Франція''</span></span>на ''7-й'' день травня, 1945.<!-- positioning works-out in presentation layer --> <br /><br /> Від імені Німецького Верховного Командування.<br /> [[Image:Jodl signature.png|160px|Jodl]] {{block center/s}} {{c|{{u|В ПРИСУТНОСТІ}}}} {| style="text-align:center" | За уповноваженням <br />Верховного Головнокомандувача<br />Союзних Експедиційних Сил. | &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; | За уповноваженням Радянського<br />Верховного Командування. |} {| | [[Image:W. B. Smith signature.png|200px|center|W. B. Smith]] | &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; | [[Image:Sousloparov signature.png|170px|center|Sousloparov]] |} {| style="text-align:center" | [[Image:F. Sevez.png|190px|F. Sevez]]<br />Генерал-майор, Французька Армія<br />(Свідок) | &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; | [[Image:Blank300.png|190px]] |} {{block center/e}} 5q5ys24mud1stbwkfrbowof7u4ho4n2 102 48781 469343 209121 2022-08-29T09:59:07Z Arxivist 4314 wikitext text/x-wiki {{автор |прізвище=Атаманюк |ім'я=Михайло }} == Переклади == * [[Незвичайні дива природи]] ([[Автор:Олександр Нечаєв|О. П. Нечаєв]]), 1919 {{PD-auto}} {{Authority control}} 33wyvdy67zc3hafkjmzld13gv0e8erm 116 52039 468620 466515 2022-08-28T17:58:25Z Denys.lebed 7220 wikitext text/x-wiki {{Архіви/опис | назва = Метричні книги Новоград-Волинського, Овруцького, Старокостянтинівського повітів. Сповідальні відомості по Старокостянтинівському повіту | примітки = [[c:File:Державний архів Житомирської області. Каталог метричних книг. Том 1.pdf|Державний архів Житомирської області. Каталог метричних книг. Том 1.]]<br/>[[c:File:Державний архів Житомирської області. Каталог метричних книг. Том 2.pdf|Державний архів Житомирської області. Каталог метричних книг. Том 2.]]<br/>https://drive.google.com/open?id=1hdLQISMf1jYWblbmcQCnUvMUzHFPva0S }} == Справи == {| class="wikitable sortable" !№||Назва||Повіт||Роки||Аркуші |- |[[/1/]]|| || || |- |[[/2/]]|| || || |- |[[/2а/]]|| || || |- |[[/3/]]|| || || |- |[[/4/]]|| Метричні книги || Новоград-Волинський || 1800 |- |[[/5/]]|| || || |- |[[/6/]]|| Метричні книги || Новоград-Волинський || 1802 |- |[[/7/]]|| || || |- |[[/8/]]|| || || |- |[[/9/]]|| || || |- |[[/10/]]|| || || |- |[[/11/]]|| || || |- |[[/12/]]|| Метричні книги || Новоград-Волинський ||1805 |- |[[/13/]]|| || || |- |[[/14/]]|| || || |- |[[/15/]]|| Метричні книги || Новоград-Волинський ||1807 |- |[[/16/]]|| || || |- |[[/17/]]|| || || |- |[[/18/]]|| || || |- |[[/19/]]|| || || |- |[[/20/]]|| || || |- |[[/21/]]|| || || |- |[[/22/]]|| || || |- |[[/23/]]|| || || |- |[[/24/]]|| || || |- |[[/25/]]|| || || |- |[[/26/]]|| || || |- |[[/27/]]|| || || |- |[[/28/]]|| || || |- |[[/29/]]|| || || |- |[[/30/]]|| || || |- |[[/31/]]|| || || |- |[[/32/]]|| || || |- |[[/33/]]|| Метричні книги || Новоград-Волинський || 1820 |- |[[/34/]]|| || || |- |[[/35/]]|| || || |- |[[/36/]]|| Метричні книги || Новоград-Волинський || 1822 |- |[[/37/]]|| || || |- |[[/38/]]|| Метричні книги || Новоград-Волинський || 1823 |- |[[/39/]]|| || || |- |[[/40/]]|| || || |- |[[/41/]]|| || || |- |[[/42/]]|| || || |- |[[/43/]]|| || || |- |[[/44/]]|| || || |- |[[/45/]]|| Метричні книги || Новоград-Волинський || 1828 |- |[[/46/]]|| || || |- |[[/47/]]|| || || |- |[[/48/]]|| || || |- |[[/49/]]|| || || |- |[[/50/]]||Метричні книги || Новоград-Волинський || 1834 |- |[[/51/]]|| || || |- |[[/52/]]|| || || |- |[[/53/]]|| || || |- |[[/54/]]|| || || |- |[[/55/]]|| Метричні книги || Новоград-Волинський || 1837 |- |[[/56/]]|| || || |- |[[/57/]]|| || || |- |[[/58/]]|| || || |- |[[/59/]]|| Метричні книги || Новоград-Волинський || 1839 |- |[[/60/]]|| || || |- |[[/61/]]|| || || |- |[[/62/]]|| Метричні книги || Новоград-Волинський || 1840 |- |[[/63/]]|| Метричні книги || Новоград-Волинський || 1841 |- |[[/64/]]|| || || |- |[[/65/]]|| Метричні книги || Новоград-Волинський || 1842 |- |[[/66/]]|| || || |- |[[/67/]]|| Метричні книги || Новоград-Волинський || 1843 |- |[[/68/]]|| Метричні книги || Новоград-Волинський || 1843 |- |[[/69/]]|| Метричні книги || Новоград-Волинський || 1844 |- |[[/70/]]|| || || |- |[[/71/]]|| || || |- |[[/72/]]|| || || |- |[[/73/]]|| Метрична книга с. Ульхи. Народження|| Новоград-Волинський || 1896-1912 |- |[[/74/]]|| || || |- |[[/75/]]|| || || |- |[[/76/]]|| || || |- |[[/77/]]|| || || |- |[[/78/]]|| || || |- |[[/79/]]|| || || |- |[[/80/]]|| Метричні книги православних церков Новоград-Волинського повіту. Села М-Я|| Новоград-Волинський || 1849 || 1384 |- |[[/81/]]|| || || |- |[[/82/]]|| || || |- |[[/83/]]|| Метричні книги || Новоград-Волинський || 1850 |- |[[/84/]]|| || || |- |[[/85/]]|| Метричні книги || Новоград-Волинський || 1851 |- |[[/86/]]|| || || |- |[[/87/]]|| || || |- |[[/88/]]|| || || |- |[[/89/]]|| || || |- |[[/90/]]|| || || |- |[[/91/]]|| || || |- |[[/92/]]|| || || |- |[[/93/]]|| || || |- |[[/94/]]|| || || |- |[[/95/]]|| || || |- |[[/96/]]|| || || |- |[[/97/]]|| || || |- |[[/98/]]|| || || |- |[[/99/]]|| || || |- |[[/100/]]||Метричні книги православні||Новоград-Волинський||1857 |- |[[/101/]]|| || || |- |[[/102/]]|| || || |- |[[/103/]]|| || || |- |[[/104/]]|| || || |- |[[/105/]]|| || || |- |[[/106/]]|| || || |- |[[/107/]]|| || || |- |[[/108/]]|| || || |- |[[/109/]]|| || || |- |[[/110/]]|| || || |- |[[/111/]]|| || || |- |[[/112/]]|| || || |- |[[/113/]]|| || || |- |[[/114/]]|| || || |- |[[/115/]]|| || || |- |[[/116/]]||Метричні книги православні||Новоград-Волинський||1863 |- |[[/117/]]|| || || |- |[[/118/]]|| || || |- |[[/119/]]|| || || |- |[[/120/]]|| || || |- |[[/121/]]|| || || |- |[[/122/]]|| || || |- |[[/123/]]|| || || |- |[[/124/]]|| || || |- |[[/125/]]|| || || |- |[[/126/]]|| || || |- |[[/127/]]|| || || |- |[[/128/]]|| || || |- |[[/129/]]|| || || |- |[[/130/]]|| || || |- |[[/131/]]|| || || |- |[[/132/]]|| || || |- |[[/133/]]|| || || |- |[[/134/]]|| || || |- |[[/135/]]|| || || |- |[[/136/]]|| || || |- |[[/139/]]||Метричні книги православні||Новоград-Волинський||1807 |- |[[/140/]]|| || || |- |[[/141/]]|| Метричні книги|| Базалейський повіт Подільської губернії|| 1796 |- |[[/142/]]|| || || |- |[[/143/]]|| || || |- |[[/144/]]|| Метричні книги || Старокостянтинівський || 1799 |- |[[/145/]]|| Метричні книги || Старокостянтинівський || 1800 |- |[[/146/]]|| Метричні книги || Старокостянтинівський || 1801 |- |[[/147/]]|| Метричні книги || Старокостянтинівський || 1801 |- |[[/148/]]|| Метричні книги || Старокостянтинівський || 1804 |- |[[/149/]]|| Метричні книги || Старокостянтинівський || 1804 |- |[[/150/]]|| || || |- |[[/151/]]|| || || |- |[[/152/]]|| || || |- |[[/153/]]|| || || |- |[[/154/]]|| Метричні книги || Старокостянтинівський || 1808 |- |[[/155/]]|| || || |- |[[/156/]]|| || || |- |[[/157/]]|| || || |- |[[/158/]]|| || || |- |[[/159/]]||Метричні книги||Житомирський||1811 |- |[[/160/]]|| || || |- |[[/161/]]|| || || |- |[[/162/]]||Метричні книги||Старокостянтинівський||1814 |- |[[/163/]]|| || || |- |[[/164/]]||Метричні книги||Старокостянтинівський||1817 |- |[[/165/]]|| || || |- |[[/166/]]|| || || |- |[[/167/]]||Метричні книги||Старокостянтинівський||1820 |- |[[/168/]]||Метричні книги||Старокостянтинівський||1821 |- |[[/169/]]|| || || |- |[[/170/]]|| || || |- |[[/171/]]|| || || |- |[[/172/]]|| || || |- |[[/173/]]||Метричні книги||Старокостянтинівський||1825 |- |[[/174/]]|| || || |- |[[/175/]]|| || || |- |[[/176/]]|| || || |- |[[/177/]]|| || || |- |[[/178/]]|| || || |- |[[/179/]]|| || || |- |[[/180/]]|| || || |- |[[/181/]]|| || || |- |[[/182/]]|| || || |- |[[/183/]]|| || || |- |[[/184/]]|| || || |- |[[/185/]]||Метричні книги||Старокостянтинівський||1839 |- |[[/186/]]|| || || |- |[[/187/]]|| || || |- |[[/188/]]|| || || |- |[[/189/]]|| || || |- |[[/190/]]|| || || |- |[[/191/]]|| || || |- |[[/192/]]|| || || |- |[[/193/]]|| || || |- |[[/194/]]|| || || |- |[[/195/]]|| || || |- |[[/196/]]|| || || |- |[[/197/]]|| || || |- |[[/197/]]|| || || |- |[[/199/]]|| || || |- |[[/200/]]|| || || |- |[[/201/]]|| || || |- |[[/202/]]|| || || |- |[[/203/]]|| || || |- |[[/204/]]|| || || |- |[[/205/]]|| || || |- |[[/206/]]|| || || |- |[[/207/]]|| || || |- |[[/208/]]|| || || |- |[[/209/]]|| Метричні книги || Старокостянтинівський || 1850 |- |[[/210/]]|| || || |- |[[/211/]]|| || || |- |[[/212/]]|| || || |- |[[/213/]]|| || || |- |[[/214/]]|| || || |- |[[/215/]]|| || || |- |[[/216/]]|| || || |- |[[/217/]]|| || || |- |[[/218/]]|| || || |- |[[/219/]]|| || || |- |[[/220/]]|| || || |- |[[/221/]]|| || || |- |[[/222/]]|| || || |- |[[/223/]]|| || || |- |[[/224/]]|| || || |- |[[/225/]]|| || || |- |[[/226/]]|| || || |- |[[/227/]]|| || || |- |[[/228/]]|| || || |- |[[/229/]]|| || || |- |[[/230/]]|| || || |- |[[/231/]]|| || || |- |[[/232/]]|| || || |- |[[/233/]]|| || || |- |[[/234/]]|| || || |- |[[/235/]]|| || || |- |[[/236/]]|| || || |- |[[/237/]]|| || || |- |[[/238/]]|| || || |- |[[/239/]]|| || || |- |[[/240/]]|| || || |- |[[/241/]]|| || || |- |[[/242/]]|| || || |- |[[/243/]]|| || || |- |[[/244/]]|| || || |- |[[/245/]]|| || || |- |[[/246/]]|| || || |- |[[/247/]]|| || || |- |[[/248/]]|| || || |- |[[/249/]]|| || || |- |[[/250/]]|| || || |- |[[/251/]]|| || || |- |[[/252/]]|| || || |- |[[/253/]]|| || || |- |[[/254/]]|| || || |- |[[/255/]]|| || || |- |[[/256/]]|| || || |- |[[/257/]]|| || || |- |[[/258/]]|| || || |- |[[/259/]]|| || || |- |[[/260/]]|| || || |- |[[/261/]]|| || || |- |[[/262/]]|| || || |- |[[/263/]]|| || || |- |[[/264/]]|| || || |- |[[/265/]]|| || || |- |[[/266/]]|| || || |- |[[/270/]]|| || || |- |[[/271/]]|| || || |- |[[/272/]]|| || || |- |[[/273/]]|| || || |- |[[/274/]]|| || || |- |[[/275/]]|| || || |- |[[/276/]]|| || || |- |[[/277/]]|| || || |- |[[/278/]]|| || || |- |} [[Категорія:Волинська губернія]] ndl9asodsw17isn9ixz3qgdethb5r39 116 55911 468610 468409 2022-08-28T17:48:10Z Hodomych 14106 /* Справи */ wikitext text/x-wiki {{Архіви/опис | назва = Клірові відомості церков Новоград-Волинського, Овруцького, Житомирського, Заславського, Острозького, Кременецького, Старокостянтинівського, Ковельського, Ковельського, Ровенського, Луцького повітів. Сповідальні відомості по Житомирському, Новоград-Волинському, Острозькому повітах | примітки = [[c:File:Державний архів Житомирської області. Каталог метричних книг. Том 1.pdf|Державний архів Житомирської області. Каталог метричних книг. Том 1.]]<br/>[[c:File:Державний архів Житомирської області. Каталог метричних книг. Том 2.pdf|Державний архів Житомирської області. Каталог метричних книг. Том 2.]]<br/>[https://drive.google.com/open?id=1kCeBVG4A54vbUNKQMHwFO7cdPjNuTi6P Інвентарний опис №73]<br/> [https://drive.google.com/file/d/1WM2j5YgZ7LlWQSE9OmfLHolYsfDeMjyA/view Довідник сканованих сповідних відомостей ДАЖО]<br/> }} == Справи == {| class="wikitable sortable" !№||Назва||Повіт||Роки||Аркушів |- |[[/4/]]||Клірові відомості та описи церков||Новоград-Волинський||1812|| |- |[[/56/]]||Клірові відомості та описи церков||Новоград-Волинський||1911||1348 |- |[[/60/]]||Клірові відомості та описи церков||Житомирський||1833-1834||277 |- |[[/305/]]||Клірові відомості та описи церков||Кременецький||1829|| |- |[[/489/]]||Клірові відомості та описи церков||Рівненський||1912|| |- |[[/490/]]||Сповідальні відомості. Села С–Т||Житомирський||1893||819 |- |[[/491/]]||Клірові відомості||Житомирський||1910|| |- |[[/492/]]||Сповідальні відомості. Села А–Г||Житомирський||1912||1193 |- |[[/494/]]||Сповідальні відомості. Села Н–С||Житомирський||1913||1070 |- |[[/496/]]||Сповідальні відомості. Села А–Г||Житомирський||1913||1078 |- |[[/498/]]||Сповідальні відомості. Села К–Н||Житомирський||1913|| |- |[[/499/]]||Сповідальні відомості. Села C–Я||Житомирський||1913|| |- |[[/501/]]||Сповідальні відомості. Села К-М||Новоград-Волинський||1912||1040 |- |[[/502/]]||Сповідальні відомості. Села Р–Я||Новоград-Волинський||1912||1018 |- |[[/503/]]||Сповідальні відомості. Села А–Г||Новоград-Волинський||1913||729 |- |[[/504/]]||Сповідальні відомості. Села Д–К||Новоград-Волинський||1913||629 |- |[[/505/]]||Сповідальні відомості. Села К-М||Новоград-Волинський||1913 |- |[[/506/]]||Сповідальні відомості. Села M-O||Новоград-Волинський||1913||683 |- |[[/507/]]||Сповідальні відомості. Села П–Р||Новоград-Волинський||1913||741 |- |[[/509/]]||Сповідальні відомості. Села А-Ж||Острозький||1912|| |- |[[/511/]]||Сповідальні відомості. Села О-Ю||Острозький||1912|| |} ta05ty1smrd9s44c7mjfcpygm50lk39 116 56498 469363 458493 2022-08-29T10:46:14Z Walentyna2020 9886 wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Ревізькі казки поміщицьких селян Васильківського повіту (частина 3) | рік = 1795 | попередня = 2а | примітки = [[c:File:ДАКО фонд 280, опис 2, справа 3. 1795 рік. Ревізькі казки поміщицьких селян Васильківського повіту (частина 3).pdf]] }} [[File:ДАКО фонд 280, опис 2, справа 3. 1795 рік. Ревізькі казки поміщицьких селян Васильківського повіту (частина 3).pdf|thumb]] :2 с. Барахты :64 с. Паляничинцы :106 с. Ксаверовка :150 с. Устимовка :190 с. Пинчуки :236 с. Тростинка :299 с. Митниця :313 с. Дрозды :357 с. Дзюдиновка :365 сл. Монастырий :383 с. Руда :400 с. Дучино :426 с. Сухолесы :439 с. Кожанка (частково втрачений двір 15) :467 с. Зубары :479 с. Марьяновка :500 с. Краснолесы :535 с. Лосятин :577 с. Чупира :591 с. М. Ольшанка :627 д. Троицкая :642 с. Яблоновка :664 д. Фесюры :680 д. Сорокотяги :704 д. Поправка :712 х. Однорог :722 с. Черное :754 х. Юдчин :762 с. Узин :803 с. Быкова Гребля :817 с. Севериновка :851 с. Антоновка :869 с. Юшков Рог :889 с. Янковка :926 с. Аксентовка :937 с. Саварка :961 с. Тетеровка :977 с. Городища :996 д. Бакалы :1008 с. Кадлубинцы :1018 с. Деремезна (дворовые люди) :1020 с. М. Ольшанка (дворовые люди) :1022 с. Казаринова (дворовые люди) [[Категорія:Васильківський повіт]] [[Категорія:Ревізькі казки Київської губернії 1795 року|Васильківський]] hkyiodgr5gp62p881l2q0us7va2d4ia 469365 469363 2022-08-29T10:47:21Z Walentyna2020 9886 wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Ревізькі казки поміщицьких селян Васильківського повіту (частина 3) | рік = 1795 | попередня = 2а | примітки = [[c:File:ДАКО фонд 280, опис 2, справа 3. 1795 рік. Ревізькі казки поміщицьких селян Васильківського повіту (частина 3).pdf]] }} [[File:ДАКО фонд 280, опис 2, справа 3. 1795 рік. Ревізькі казки поміщицьких селян Васильківського повіту (частина 3).pdf|thumb]] :2 с. Барахты :64 с. Паляничинцы :106 с. Ксаверовка :150 с. Устимовка :190 с. Пинчуки :236 с. Тростинка :299 с. Митниця :313 с. Дрозды :357 с. Дзюдиновка :365 сл. Монастырий :383 с. Руда :400 с. Дучино :426 с. Сухолесы :439 с. Кожанка (частково втрачений двір 15) :467 с. Зубари :479 с. Марьяновка :500 с. Краснолесы :535 с. Лосятин :577 с. Чупира :591 с. М. Ольшанка :627 д. Троицкая :642 с. Яблоновка :664 д. Фисюры :680 д. Сорокотяги :704 д. Поправка :712 х. Однорог :722 с. Черное :754 х. Юдчин :762 с. Узин :803 с. Быкова Гребля :817 с. Севериновка :851 с. Антоновка :869 с. Юшков Рог :889 с. Янковка :926 с. Аксентовка :937 с. Саварка :961 с. Тетеровка :977 с. Городища :996 д. Бакалы :1008 с. Кадлубинцы :1018 с. Деремезна (дворовые люди) :1020 с. М. Ольшанка (дворовые люди) :1022 с. Казаринова (дворовые люди) [[Категорія:Васильківський повіт]] [[Категорія:Ревізькі казки Київської губернії 1795 року|Васильківський]] ovvynfqfjtbala3k6calrxx82jal571 116 56499 469367 464562 2022-08-29T10:52:08Z Walentyna2020 9886 wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Ревізькі казки поміщицьких селян Васильківського повіту (частина 4) | рік = 1795 | примітки = [[c:File:ДАКО фонд 280, опис 2, справа 4. 1795 рік. Ревізькі казки поміщицьких селян Васильківського повіту (частина 4-а).pdf]] }} [[File:ДАКО фонд 280, опис 2, справа 4. 1795 рік. Ревізькі казки поміщицьких селян Васильківського повіту (частина 4-а).pdf|thumb]] <poem> 2 [[Шкарівка]] 57 Молодецкое 70 Мисовка 128 Яновка 164 Ромашки 202 [[Бакумівка (Рокитнянський район)|Бакумівка]] 221 Мотовиловка 334 [[Мала Солтанівка]] 362 [[Велика Солтанівка]] 465 Криштофовка (Шпендовка) 515 Перегоновка 547 Перегоновка 581 Розалиевка 601 Моисеевка 671 Жидовский став 707 Бандюговка 735 Деремезна 751 Яцки 778 Кадлубица 806 Фастов 842 Фастовец 856 Снетинка 868 Красное 884 Бердник 902 В. Снетинка 932 Волица 944 Дмитровка 954 Снегиревка 969 Ставки 977 Черногородка 1021 Кощиевка 1037 Дорогинка 1065 Веприк 1099 Офирна 1103 Пришивальня 1119 Пришивальня 1121 Ярошовка 1133 Кадлубица </poem> [[Категорія:Васильківський повіт]] [[Категорія:Ревізькі казки Київської губернії 1795 року|Васильківський]] kvql0888l4vgbq5arjlcv9zobgjo2x6 469369 469367 2022-08-29T10:52:53Z Walentyna2020 9886 wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Ревізькі казки поміщицьких селян Васильківського повіту (частина 4) | рік = 1795 | примітки = [[c:File:ДАКО фонд 280, опис 2, справа 4. 1795 рік. Ревізькі казки поміщицьких селян Васильківського повіту (частина 4-а).pdf]] }} [[File:ДАКО фонд 280, опис 2, справа 4. 1795 рік. Ревізькі казки поміщицьких селян Васильківського повіту (частина 4-а).pdf|thumb]] <poem> 2 [[Шкарівка]] 57 Молодецкое 70 Мисовка 128 Яновка 164 Ромашки 202 [[Бакумівка (Рокитнянський район)|Бакумівка]] 221 Мотовиловка 334 [[Мала Солтанівка]] 362 [[Велика Солтанівка]] 465 Криштофовка (Шпендовка) 515 Перегоновка 547 Перегоновка 581 Розалиевка 601 Моисеевка 671 Жидовский став 707 Бендюговка 735 Деремезна 751 Яцки 778 Кадлубица 806 Фастов 842 Фастовец 856 Снетинка 868 Красное 884 Бердник 902 В. Снетинка 932 Волица 944 Дмитровка 954 Снегиревка 969 Ставки 977 Черногородка 1021 Кощиевка 1037 Дорогинка 1065 Веприк 1099 Офирна 1103 Пришивальня 1119 Пришивальня 1121 Ярошовка 1133 Кадлубица </poem> [[Категорія:Васильківський повіт]] [[Категорія:Ревізькі казки Київської губернії 1795 року|Васильківський]] bg5x3dn5nor9apeidmra8u1yu0fbjq9 116 56501 469349 464564 2022-08-29T10:24:38Z Walentyna2020 9886 wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Ревізькі казки поміщицьких селян Васильківського повіту (частина 2, том 1) | наступна = 2а | рік = 1795 | примітки = [[c:File:ДАКО фонд 280, опис 2, справа 2. 1795 рік. Ревізькі казки поміщицьких селян Васильківського повіту (частина 2-а).pdf]] }} [[File:ДАКО фонд 280, опис 2, справа 2. 1795 рік. Ревізькі казки поміщицьких селян Васильківського повіту (частина 2-а).pdf|thumb]] <poem> 1-ша частина 1 с. Трушки 85 с. Прусы 105 д. Болкун 118 д. Новояновка 125 д. Чепелиевка 146 д. Лещаница 164 д. Кривая 174 д. Саловка 201 д. Томиловка 228 д. Юзефовка 240 д. Савинцы 254 д. Черника 284 с. Блощинцы 304 с. Острийки 362 с. Керданы 402 с. Улашевка 432 с. Синява 516 с. Остров 580 с. Винцентовка 2-га частина (''файл відсутній'') 656 с. Житнигоры 688 с. Яхны 715 с. Напрасники 733 с. Пологи 773 с. М. Половецкая 833 с. В. Половецкая 884 с. Храпачи 898 с. Мазепинцы 912 с. Глушки 926 с. Саливонки 954 с. Ковалевка 1025 с. Пивни 1053 с. Трилесы 1168 с. Кищинцы </poem> [[Категорія:Васильківський повіт]] [[Категорія:Ревізькі казки Київської губернії 1795 року|Васильківський]] naivz0w2ntpk8ra195l7e5ul49yjyl6 469350 469349 2022-08-29T10:25:47Z Walentyna2020 9886 wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Ревізькі казки поміщицьких селян Васильківського повіту (частина 2, том 1) | наступна = 2а | рік = 1795 | примітки = [[c:File:ДАКО фонд 280, опис 2, справа 2. 1795 рік. Ревізькі казки поміщицьких селян Васильківського повіту (частина 2-а).pdf]] }} [[File:ДАКО фонд 280, опис 2, справа 2. 1795 рік. Ревізькі казки поміщицьких селян Васильківського повіту (частина 2-а).pdf|thumb]] <poem> 1-ша частина 1 с. Трушки 85 с. Прусы 105 д. Болкун 118 д. Новояновка 125 д. Чепелиевка 146 д. Лещиновка 164 д. Кривая 174 д. Саловка 201 д. Томиловка 228 д. Юзефовка 240 д. Савинцы 254 д. Черника 284 с. Блощинцы 304 с. Острийки 362 с. Керданы 402 с. Улашевка 432 с. Синява 516 с. Остров 580 с. Винцентовка 2-га частина (''файл відсутній'') 656 с. Житнигоры 688 с. Яхны 715 с. Напрасники 733 с. Пологи 773 с. М. Половецкая 833 с. В. Половецкая 884 с. Храпачи 898 с. Мазепинцы 912 с. Глушки 926 с. Саливонки 954 с. Ковалевка 1025 с. Пивни 1053 с. Трилесы 1168 с. Кищинцы </poem> [[Категорія:Васильківський повіт]] [[Категорія:Ревізькі казки Київської губернії 1795 року|Васильківський]] lnoxuizwrp1vmmommlln9wbd63ya5qe 469357 469350 2022-08-29T10:38:53Z Walentyna2020 9886 wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Ревізькі казки поміщицьких селян Васильківського повіту (частина 2, том 1) | наступна = 2а | рік = 1795 | примітки = [[c:File:ДАКО фонд 280, опис 2, справа 2. 1795 рік. Ревізькі казки поміщицьких селян Васильківського повіту (частина 2-а).pdf]] }} [[File:ДАКО фонд 280, опис 2, справа 2. 1795 рік. Ревізькі казки поміщицьких селян Васильківського повіту (частина 2-а).pdf|thumb]] <poem> 1-ша частина 1 с. Трушки 85 с. Прусы 105 д. Болкун 118 д. Новояновка 125 д. Чепелиевка 146 д. Лещиновка 164 д. Кривая 174 д. Саловка 201 д. Томиловка 228 д. Юзефовка 240 д. Савинцы 254 д. Черника 284 с. Блощинцы 304 с. Острийки 362 с. Керданы 402 с. Улашевка 432 с. Синява 516 с. Остров 580 с. Винцентовка 2-га частина ДАКО 280-2-2а 656 с. Житнигоры 688 с. Яхны 715 с. Напрасники 733 с. Пологи 773 с. М. Половецкая 833 с. В. Половецкая 884 с. Храпачи 898 с. Мазепинцы 912 с. Глушки 926 с. Саливонки 954 с. Ковалевка 1025 с. Пивни 1053 с. Трилесы 1168 с. Кищинцы </poem> [[Категорія:Васильківський повіт]] [[Категорія:Ревізькі казки Київської губернії 1795 року|Васильківський]] 3lj1ab8t0xk9xfxvvdh1meqxnwut10q 469358 469357 2022-08-29T10:40:01Z Walentyna2020 9886 wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Ревізькі казки поміщицьких селян Васильківського повіту (частина 2, том 1) | наступна = 2а | рік = 1795 | примітки = [[c:File:ДАКО фонд 280, опис 2, справа 2. 1795 рік. Ревізькі казки поміщицьких селян Васильківського повіту (частина 2-а).pdf]] }} [[File:ДАКО фонд 280, опис 2, справа 2. 1795 рік. Ревізькі казки поміщицьких селян Васильківського повіту (частина 2-а).pdf|thumb]] <poem> '''1-ша частина''' 1 с. Трушки 85 с. Прусы 105 д. Болкун 118 д. Новоянов 125 д. Чепелиевка 146 д. Лещиновка 164 д. Кривая 174 д. Саловка 201 д. Томиловка 228 д. Юзефовка 240 д. Савинцы 254 д. Черника 284 с. Блощинцы 304 с. Острийки 362 с. Керданы 402 с. Улашевка 432 с. Синява 516 с. Остров 580 с. Винцентовка '''2-га частина ДАКО 280-2-2а''' 656 с. Житнигоры 688 с. Яхны 715 с. Напрасники 733 с. Пологи 773 с. М. Половецкая 833 с. В. Половецкая 884 с. Храпачи 898 с. Мазепинцы 912 с. Глушки 926 с. Саливонки 954 с. Ковалевка 1025 с. Пивни 1053 с. Трилесы 1168 с. Кищинцы </poem> [[Категорія:Васильківський повіт]] [[Категорія:Ревізькі казки Київської губернії 1795 року|Васильківський]] angubvxtihphrz7jhl6q7ndhd2x9bcm 469359 469358 2022-08-29T10:41:10Z Walentyna2020 9886 wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Ревізькі казки поміщицьких селян Васильківського повіту (частина 2, том 1) | наступна = 2а | рік = 1795 | примітки = [[c:File:ДАКО фонд 280, опис 2, справа 2. 1795 рік. Ревізькі казки поміщицьких селян Васильківського повіту (частина 2-а).pdf]] }} [[File:ДАКО фонд 280, опис 2, справа 2. 1795 рік. Ревізькі казки поміщицьких селян Васильківського повіту (частина 2-а).pdf|thumb]] <poem> '''1-ша частина''' 1 с. Трушки 85 с. Прусы 105 д. Болкун 118 д. Новоянов 125 д. Чепелиевка 146 д. Лещиновка 164 д. Кривая 174 д. Саловка 201 д. Томиловка 228 д. Юзефовка 240 д. Савинцы 254 д. Чернин 284 с. Блощинцы 304 с. Острийки 362 с. Керданы 402 с. Улашевка 432 с. Синява 516 с. Остров 580 с. Винцентовка '''2-га частина ДАКО 280-2-2а''' 656 с. Житнигоры 688 с. Яхны 715 с. Напрасники 733 с. Пологи 773 с. М. Половецкая 833 с. В. Половецкая 884 с. Храпачи 898 с. Мазепинцы 912 с. Глушки 926 с. Саливонки 954 с. Ковалевка 1025 с. Пивни 1053 с. Трилесы 1168 с. Кищинцы </poem> [[Категорія:Васильківський повіт]] [[Категорія:Ревізькі казки Київської губернії 1795 року|Васильківський]] pdwciy5doeyqsvtp4nft4wgm6ksqgjk 116 57074 468656 278988 2022-08-28T20:49:11Z Madvin 217 wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Сповідальні відомості Житомирського повіту. Села Н–С | рік = 1913 | примітки = [[c:File:ДАЖО 1-73-0494. 1913 рік. Сповідальні відомості Житомирського повіту. Села Н-С.pdf]] }} [[File:ДАЖО 1-73-0494. 1913 рік. Сповідальні відомості Житомирського повіту. Села Н-С.pdf|thumb]] [[Категорія:Житомирський повіт]] m0a1jtrkpowhtvl47lkf6wxki81sxjn 116 59908 468659 278991 2022-08-28T20:50:35Z Madvin 217 wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Сповідальні відомості Новоград-Волинського повіту. Села К–М | рік = 1912 | примітки = [[c:File:ДАЖО 1-73-0501. 1912 рік. Сповідальні відомості Новоград-Волинського повіту. Села К-М.pdf]] }} [[File:ДАЖО 1-73-0501. 1912 рік. Сповідальні відомості Новоград-Волинського повіту. Села К-М.pdf|thumb]] <poem> Корець – Косьмо-Дем'янівська та Миколаївська церкви; Косинева; Котелянка; Красилівка; Красностав; Кулиші; Купчинці; Курмани; Курне; Кустівці; Кутки; Кашперівка; Курчичі; Липно; М-ко Любар – Воскресенська, Воздвиженська, Троїцька, Успенська, Покровська та Георгіївська церкви; Любомирка; Мартинівка; Меленці; Михиринці; Миропіль – Преображенська та Миколаївська церкви; Мокро; Мшанець; Мяколовичі; Мухарева; Майдан Волянський; Мокляків. </poem> [[Категорія:Новоград-Волинський повіт]] ini5w4l2lntkxor5r199f4twzoo5cy0 116 59909 468661 278992 2022-08-28T20:51:47Z Madvin 217 wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Сповідальні відомості Новоград-Волинського повіту. Села Р–Я | рік = 1912 | примітки = [[c:File:ДАЖО 1-73-0502. 1912 рік. Сповідальні відомості Новоград-Волинського повіту. Села Р-Я.pdf]] }} [[File:ДАЖО 1-73-0502. 1912 рік. Сповідальні відомості Новоград-Волинського повіту. Села Р-Я.pdf|thumb]] <poem> Рогізна; Романівка Мала; Романівка; Романів; Северини; Семаківка; Срби; Смолдирев; Соколове; Сторожева; Суємци; Селичев; Свинобич; Тожир; Тиранівка; Харківці; Хвощівка; Хутори; Ульха; Цвиля Велика; Чортория Стара; Чортория Нова; Черниця; Черникаль; Черна; Шуляйки; Юзефівка; Емільчин; Янушівка; Ярунь. </poem> [[Категорія:Новоград-Волинський повіт]] g77jfyfy86s7xat7ox13brigz5bu4nd 116 59910 468660 278993 2022-08-28T20:51:41Z Madvin 217 wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Сповідальні відомості Новоград-Волинського повіту. Села А–Г | рік = 1913 | примітки = [[c:File:ДАЖО 1-73-0503. 1913 рік. Сповідальні розписи Новоград-Волинського повіту. Села А-Г.pdf]] }} [[File:ДАЖО 1-73-0503. 1913 рік. Сповідальні розписи Новоград-Волинського повіту. Села А-Г.pdf|thumb]] <poem> Андреєвичі; Адамів; М-ко Баранівка; М-ко Берездів; Борушківець; Браженці; Білецькі; Булдичів; Вороб'ївка; Врублівка; Вишнопіль; Вигнанка; Войтівець; Головниця; Горбані Великі; Городниця; Глубочек; Гизовщина; Глумча Велика; Горенци; Горопай; Гульск; Івашкевичі; Губин. </poem> [[Категорія:Новоград-Волинський повіт]] 1db249px8n7riafvokev51ab26mep0p 116 59911 468667 278996 2022-08-28T20:53:26Z Madvin 217 wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Сповідальні відомості Новоград-Волинського повіту. Села П–Р | рік = 1913 | примітки = [[c:File:ДАЖО 1-73-0507. 1913 рік. Сповідальні розписи Новоград-Волинського повіту. Села П-Р.pdf]] }} [[File:ДАЖО 1-73-0507. 1913 рік. Сповідальні розписи Новоград-Волинського повіту. Села П-Р.pdf|thumb]] <poem> Печанівка; Пасічна; Пилиповичі; Пищев; Поддубці; Подлуби; Полоне – Петропавлівська, Почаєво-Богородицька, Володимирівська, Покровська, Різдво-Богородицька, Троїцька церкви; Полчини; Провалівка; Пилипо-Кошари; Пилипо-Кошари єдиновірська церква; Привитів; Пашки; Радулин; Райки; Рогачів; Рогозно; Романівка Мала; М. Романів; Романівка. </poem> [[Категорія:Новоград-Волинський повіт]] 8e9ondvt7kysnsy8w1s291gojh1cobd 116 59922 468663 278994 2022-08-28T20:52:25Z Madvin 217 wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Сповідальні відомості Новоград-Волинського повіту. Села Д–К | рік = 1913 | примітки = [[c:File:ДАЖО 1-73-0504. 1913 рік. Сповідальні розписи Новоград-Волинського повіту. Села Д-К.pdf]] }} [[File:ДАЖО 1-73-0504. 1913 рік. Сповідальні розписи Новоград-Волинського повіту. Села Д-К.pdf|thumb]] <poem> Деражня Середня, Деревичі, Дідовичі, Дубровка, Жаборица, Жадківка, Жалібне, Козарка Мала, Камінь, Кам'янка, Корець – Параскевська, Вознесенська, Косьмо-Дем'янівська, Миколаївська церкви; Купчинець; Курмань; Курне; Кустівці; Кутки. </poem> [[Категорія:Новоград-Волинський повіт]] tqunmlfekga1leujhjvn4ms4er7sicw 116 59923 468665 278995 2022-08-28T20:52:49Z Madvin 217 wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Сповідальні відомості Новоград-Волинського повіту. Села К–М | рік = 1913 | примітки = [[c:File:F 1-73-0505. 1913 рік. Сповідальні розписи Новоград-Волинського повіту. Села К-М.pdf]] }} [[File:F 1-73-0505. 1913 рік. Сповідальні розписи Новоград-Волинського повіту. Села К-М.pdf|thumb]] <poem> Кашперівка; Курчичі; Кикова; Кіянка; Кобильня; Козаки; Колодіжне; Коростки; Косинів; Котелянка; Красилівка; Красностав; Кулеші; Липно; Любар – Воскресенська, Хрестовоздвиженська, Троїцька, Успенська, Покровська церкви та Георгієвський монастир; Любомирка. </poem> [[Категорія:Новоград-Волинський повіт]] 9uxhcuxxxfid8x9bg16ssr4525d2kjm 116 60420 468479 467431 2022-08-28T13:02:37Z Alexkrakovsky 4488 /* Описи */ wikitext text/x-wiki {{Архіви/фонд | назва = Управління Новоросійського і Бессарабського генерал-губернатора | примітки = | попередня = / }} ==Описи== {|class="wikitable" !№||Анотація||Крайні дати||Справ |- |[[/1/]]|||||| |- |[[/2/]]|||||| |- |[[/2a/]]|||||| |- |[[/3/]]|||||| |- |[[/5a/]]|||||| |- |[[/6a/]]|||||| |- |[[/7a/]]|||||| |- |[[/8a/]]|||||| |- |[[/16/]]|||||| |- |[[/17/]]|||||| |- |[[/41/]]|||||| |- |[[/42/]]|||||| |- |[[/43/]]|||||| |- |[[/44/]]|||||| |- |[[/60/]]|||||| |- |[[/61/]]|||||| |- |[[/62/]]|||||| |- |[[/63/]]|||||| |- |[[/81/]]|||||| |- |[[/82/]]|||||| |- |[[/83/]]|||||| |- |[[/84/]]|||||| |- |[[/85/]]|||||| |- |[[/94/]]|||||| |- |[[/95/]]|||||| |- |[[/97/]]|||||| |- |[[/98/]]|||||| |- |[[/99/]]|||||| |- |[[/100/]]|||||| |- |[[/101/]]|||||| |- |[[/109/]]|||||| |- |[[/110/]]|||||| |- |[[/111/]]|||||| |- |[[/112/]]|||||| |- |[[/113/]]|||||| |- |[[/114/]]|||||| |- |[[/115/]]|||||| |- |[[/116/]]|||||| |- |[[/123/]]|||||| |- |[[/124/]]|||||| |- |[[/125/]]|||||| |- |[[/139/]]|||||| |- |[[/140/]]|||||| |- |[[/146/]]|||||| |- |[[/147/]]|||||| |- |[[/149/]]|||||| |- |[[/150/]]|||||| |- |[[/151/]]|||||| |- |[[/152/]]|||||| |- |[[/153/]]|||||| |- |[[/154/]]|||||| |- |[[/166/]]|||||| |- |[[/167/]]|||||| |- |[[/168/]]|||||| |- |[[/169/]]|||||| |- |[[/170/]]|||||| |- |[[/171/]]|||||| |- |[[/172/]]|||||| |- |[[/173/]]|||||| |- |[[/174/]]|||||| |- |[[/190/]]|||||| |- |[[/191/]]||Справи канцелярії Новоросійського та Бесарабського генерал-губернатора||1830-1840||979 |- |[[/192/]]|||||| |- |[[/193/]]|||||| |- |[[/194/]]|||||| |- |[[/195/]]|||||| |- |[[/196/]]|||||| |- |[[/197/]]|||||| |- |[[/198/]]|||||| |- |[[/199/]]|||||| |- |[[/200/]]|||||| |- |[[/202/]]|||||| |- |[[/203/]]|||||| |- |[[/206/]]|||||| |- |[[/207/]]|||||| |- |[[/214/]]|||||| |- |[[/215/]]|||||| |- |[[/218/]]|||||| |- |[[/219/]]|||||| |- |[[/220/]]|||||| |- |[[/221/]]|||||| |- |[[/223/]]|||||| |- |[[/228/]]|||||| |- |[[/229/]]|||||| |- |[[/229а/]]|||||| |- |[[/229б/]]|||||| |- |[[/230/]]|||||| |- |[[/230а/]]|||||| |- |[[/231/]]|||||| |- |[[/236/]]|||||| |- |[[/248/]]|||||| |- |[[/249/]]|||||| |- |[[/250/]]|||||| |- |[[/251/]]|||||| |- |[[/252/]]|||||| |- |} 0ruq8t848fie2u3phybumu0pg8wifmy 468493 468479 2022-08-28T13:41:12Z Alexkrakovsky 4488 /* Описи */ wikitext text/x-wiki {{Архіви/фонд | назва = Управління Новоросійського і Бессарабського генерал-губернатора | примітки = | попередня = / }} ==Описи== {|class="wikitable" !№||Анотація||Крайні дати||Справ |- |[[/1/]]|||||| |- |[[/2/]]|||||| |- |[[/2a/]]|||||| |- |[[/3/]]|||||| |- |[[/5a/]]|||||| |- |[[/6a/]]|||||| |- |[[/7a/]]|||||| |- |[[/8a/]]|||||| |- |[[/16/]]|||||| |- |[[/17/]]|||||| |- |[[/41/]]|||||| |- |[[/42/]]|||||| |- |[[/43/]]|||||| |- |[[/44/]]|||||| |- |[[/60/]]|||||| |- |[[/61/]]|||||| |- |[[/62/]]|||||| |- |[[/63/]]|||||| |- |[[/81/]]|||||| |- |[[/82/]]|||||| |- |[[/83/]]|||||| |- |[[/84/]]|||||| |- |[[/85/]]|||||| |- |[[/94/]]|||||| |- |[[/95/]]|||||| |- |[[/97/]]|||||| |- |[[/98/]]|||||| |- |[[/99/]]|||||| |- |[[/100/]]|||||| |- |[[/101/]]|||||| |- |[[/109/]]|||||| |- |[[/110/]]|||||| |- |[[/111/]]|||||| |- |[[/112/]]|||||| |- |[[/113/]]|||||| |- |[[/114/]]|||||| |- |[[/115/]]|||||| |- |[[/116/]]|||||| |- |[[/123/]]|||||| |- |[[/124/]]|||||| |- |[[/125/]]|||||| |- |[[/139/]]|||||| |- |[[/140/]]|||||| |- |[[/146/]]|||||| |- |[[/147/]]|||||| |- |[[/149/]]|||||| |- |[[/150/]]|||||| |- |[[/151/]]|||||| |- |[[/152/]]|||||| |- |[[/153/]]|||||| |- |[[/154/]]|||||| |- |[[/166/]]|||||| |- |[[/167/]]|||||| |- |[[/168/]]|||||| |- |[[/169/]]|||||| |- |[[/170/]]|||||| |- |[[/171/]]|||||| |- |[[/172/]]|||||| |- |[[/173/]]|||||| |- |[[/174/]]|||||| |- |[[/190/]]|||||| |- |[[/191/]]||Справи канцелярії Новоросійського та Бесарабського генерал-губернатора||1830-1840||979 |- |[[/192/]]|||||| |- |[[/193/]]|||||| |- |[[/194/]]|||||| |- |[[/195/]]|||||| |- |[[/196/]]|||||| |- |[[/197/]]|||||| |- |[[/198/]]|||||| |- |[[/199/]]|||||| |- |[[/200/]]|||||| |- |[[/202/]]|||||| |- |[[/203/]]|||||| |- |[[/206/]]|||||| |- |[[/207/]]|||||| |- |[[/214/]]|||||| |- |[[/215/]]|||||| |- |[[/218/]]|||||| |- |[[/219/]]|||||| |- |[[/220/]]|||||| |- |[[/221/]]|||||| |- |[[/223/]]|||||| |- |[[/228/]]||Справи комітета, створеного в Одесі для видачі пособій чинам військовосухопутного відомства в м. Севастополь, Керчь, Єниколі, Євпаторія та Кінбурн||1856||207 |- |[[/229/]]||Справи чиновника особливих доручень при Новоросійському та Бесарабському генерал-губернатора Надворного совітника Турчанинова про вільних матросів||1862-1877||132 |- |[[/229а/]]|||||| |- |[[/229б/]]|||||| |- |[[/230/]]|||||| |- |[[/230а/]]|||||| |- |[[/231/]]|||||| |- |[[/236/]]|||||| |- |[[/248/]]|||||| |- |[[/249/]]|||||| |- |[[/250/]]|||||| |- |[[/251/]]|||||| |- |[[/252/]]|||||| |- |} 46r9nv2f1gyewyuij5d9vlcor7oomsi 468632 468493 2022-08-28T19:38:02Z Alexkrakovsky 4488 /* Описи */ wikitext text/x-wiki {{Архіви/фонд | назва = Управління Новоросійського і Бессарабського генерал-губернатора | примітки = | попередня = / }} ==Описи== {|class="wikitable" !№||Анотація||Крайні дати||Справ |- |[[/1/]]|||||| |- |[[/2/]]|||||| |- |[[/2a/]]|||||| |- |[[/3/]]|||||| |- |[[/5a/]]|||||| |- |[[/6a/]]|||||| |- |[[/7a/]]|||||| |- |[[/8a/]]|||||| |- |[[/16/]]|||||| |- |[[/17/]]|||||| |- |[[/41/]]|||||| |- |[[/42/]]|||||| |- |[[/43/]]|||||| |- |[[/44/]]|||||| |- |[[/60/]]|||||| |- |[[/61/]]|||||| |- |[[/62/]]|||||| |- |[[/63/]]|||||| |- |[[/81/]]|||||| |- |[[/82/]]|||||| |- |[[/83/]]|||||| |- |[[/84/]]|||||| |- |[[/85/]]|||||| |- |[[/94/]]|||||| |- |[[/95/]]|||||| |- |[[/97/]]|||||| |- |[[/98/]]|||||| |- |[[/99/]]|||||| |- |[[/100/]]|||||| |- |[[/101/]]|||||| |- |[[/109/]]|||||| |- |[[/110/]]|||||| |- |[[/111/]]|||||| |- |[[/112/]]|||||| |- |[[/113/]]|||||| |- |[[/114/]]|||||| |- |[[/115/]]|||||| |- |[[/116/]]|||||| |- |[[/123/]]|||||| |- |[[/124/]]|||||| |- |[[/125/]]|||||| |- |[[/139/]]|||||| |- |[[/140/]]|||||| |- |[[/146/]]|||||| |- |[[/147/]]|||||| |- |[[/149/]]|||||| |- |[[/150/]]|||||| |- |[[/151/]]|||||| |- |[[/152/]]|||||| |- |[[/153/]]|||||| |- |[[/154/]]|||||| |- |[[/166/]]|||||| |- |[[/167/]]|||||| |- |[[/168/]]|||||| |- |[[/169/]]|||||| |- |[[/170/]]|||||| |- |[[/171/]]|||||| |- |[[/172/]]|||||| |- |[[/173/]]|||||| |- |[[/174/]]|||||| |- |[[/190/]]|||||| |- |[[/191/]]||Справи канцелярії Новоросійського та Бесарабського генерал-губернатора||1830-1840||979 |- |[[/192/]]|||||| |- |[[/193/]]|||||| |- |[[/194/]]|||||| |- |[[/195/]]|||||| |- |[[/196/]]|||||| |- |[[/197/]]|||||| |- |[[/198/]]|||||| |- |[[/199/]]|||||| |- |[[/200/]]|||||| |- |[[/202/]]|||||| |- |[[/203/]]|||||| |- |[[/206/]]|||||| |- |[[/207/]]|||||| |- |[[/214/]]|||||| |- |[[/215/]]|||||| |- |[[/218/]]|||||| |- |[[/219/]]|||||| |- |[[/220/]]|||||| |- |[[/221/]]|||||| |- |[[/223/]]|||||| |- |[[/228/]]||Справи комітета, створеного в Одесі для видачі пособій чинам військовосухопутного відомства в м. Севастополь, Керчь, Єниколі, Євпаторія та Кінбурн||1856||207 |- |[[/229/]]||Справи чиновника особливих доручень при Новоросійському та Бесарабському генерал-губернатора Надворного совітника Турчанинова про вільних матросів||1862-1877||132 |- |[[/229а/]]|||||| |- |[[/229б/]]|||||| |- |[[/230/]]||Справи головного комітета, створеного в Одесі для надання пособій мешканцям Новоросійського краю через втрати війни 1853-1856||1857||1121 |- |[[/230а/]]||Справи, проведені головним комітетом надання пособій мешканцям Новоросійського краю через втрати війни 1853-1856||1857||117 |- |[[/231/]]|||||| |- |[[/236/]]|||||| |- |[[/248/]]|||||| |- |[[/249/]]|||||| |- |[[/250/]]|||||| |- |[[/251/]]|||||| |- |[[/252/]]|||||| |- |} 2ohchrfx2pm1wql5fzsoqtg01alo6vx 116 60792 469309 289136 2022-08-29T07:36:00Z Alexkrakovsky 4488 /* Описи */ wikitext text/x-wiki {{Архіви/фонд | назва = Нотаріус Мішобенцький Павло Федорович, м. Балта Подільської губернії | примітки = | попередня = 739 }} ==Описи== {|class="wikitable" !№||Анотація||Крайні дати||Справ |- |[[/1/]]||||1882–1906||1433 |- |[[/2/]]|||||| |- |} [[Категорія:Подільська губернія]] ktnd2wgrwu0z8hlht6rg8g5six00lm7 0 82464 468589 174922 2022-08-28T17:04:30Z Ykvach 1694 Ykvach перейменував сторінку з [[Дубки (Савранський район)]] на [[Дубки (Подільський район)]] wikitext text/x-wiki {{НП}} d7nt9ke94z3zpes3ztzuy4ynwn0d1b8 250 102542 468513 195561 2022-08-28T14:13:18Z Brunei 5054 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Brunei" /></noinclude>Наук (Постійна комісія для виучування продукційних сил — УКОПС) і Окрпляни. Зроблене обслідування наукових організацій та установ дало багатющий матеріал. Зважаючи на ту вагу, яку має зібраний матеріал для плянової роботи, як для союзного так і республіканських Держплянів, для широких наукових кол, для промислових та господарських установ і організацій, — Бюро для вивчення продукційних сил і постановило цей матеріал опублікувати окремим збірником. Окремі урядництва брали участь не тільки в самому обслідуванні, але і в опрацюванні всього зібраного матеріялу. При Бюрі для вивчення продукційних сил зорганізовано було з членів Бюра та представників урядництв редакційну комісію. До складу редакційної комісії ввійшли: Голова Бюра проф. А. В. Желехівський (Голова Ред. Комісії), представники Укрнауки — Ю. Озерський та К. Коник, член Бюра В. І. Баланін, Член Бюра й представник УАН — В. О. Шпанбок, представник НТУ ВРНГ — проф. М. К. Шматько, представник НКЗему — Б. А. Паншін (згодом його заступник Д. Домрачов), представник HKЗдоров'я — Д. С. Катан і Г. Ф. Турлей (Секретар — Ред. Комісії). Для того, щоб матеріяли були висвітлені як найоб'єктивніше і найповніше Редакційна Комісія запросила ще й окремих фахівців з різних галузів знання. Цей збірник являє собою першу спробу охопити всю ту дослідчу роботу, що провадять як окремі наукові установи урядництв України, так і науково-громадські організації. Та хоч Редакційна комісія і прагнула того, щоб найповніше виявити як число всіх науково-дослідчих організацій, так і всі моменти їхньої діяльности, проте вона не певна, що в її роботі не буде жодних прогалин, маючи<noinclude></noinclude> 860jw2d6z3b23f5npr4oej6x9h2t68l 250 102731 468496 467068 2022-08-28T13:44:50Z Brunei 5054 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Brunei" /></noinclude>Наукові співробітники катедри: д-ри Бушкович В. Н., Черкес Л. А., Гольденберґ Є. Е., Лаврент'єв А. П., Маєвський В. Є. і Хаютiн Д. М. Катедра провадить науково-дослідницькі роботи в галузі вивчення людини, як продукційної сили. На ближчий час накреслено антропометричне обслідування робітничої людности Одеси, щоб вивчити ступінь її продукційної потужности. Катедра є при Одеському медичному інституті, у віданні Укрнауки. Kатедра користується лябораторіями та установами медичного інституту. {{c|НАУКОВО-ДОСЛІДЧА КАТЕДРА ПРОФІЛАКТИЧНОЇ МЕДИЦИНИ м. ОДЕСИ}} {{c|Одеський медичний інститут, Одеса, Зовнішня, № 2}} Заснована 1923 року. Зав. катедри проф. Громашівський Л. В., Дійсні члени професори: Стефанський В. К., Костямiн Н. Н., Єлін В. М., Заболотний Д. К., Щасний С. М., Станішевська М. Б. Катедра у віданні Укрнауки. Катедра користується апаратурою, лябораторіями й бібліотекою медінституту. Катедра провадить науково-дослідницьку роботу в напрямку визначення стану здоров'я людности Одеси, визначення метод запобігання й боротьби з масовими хворобами (шкарлятина, глистоносіння, професійні хвороби та інш.). Випущено до 70 наукових праць (надруковано їх у періодичних виданнях - руських і чужоземних, а також окремими збірниками). {{c|НАУКОВО-ДОСЛІДЧА КАТЕДРА ТЕОРЕТИЧНОЇ МЕДИЦИНИ ПРИ КиївськоМУ МЕДІНСТИТУТІ}} {{c|Київ, вул. Леніна, № 37}} У віданні Укрнауки Наркомосу УСРР. Має секці: 1. Мікробіології, 2. Морфології. 3. Фізіології. 4. Працезнавства і гігієни з епідеміологією. Керівник і зав. секції мікіробіології проф. Нещадименко М. П., зав. секції морфології проф. Вашетко М. П., зав. секції фізіології проф. Чаговець В. Ю., зав. секції працезнавства і гігієни з епідеміологією акад. Корчак-Чепурківський А. В. Дійсний член катедри: проф. Черняхівський Є. Г. Науковий співробітник Коган С. С. Аспірантів 18. Праці катедри друкується в журналі «Українські медичні вісті» (1926—1927 р.р.), у збірнику «Праці наукового товариства студентів при Київському медінституті» та по інших медичних журналах.<noinclude></noinclude> 6qezsgurd0se8087ki0d5rasiwyj8cf 250 102740 468497 195759 2022-08-28T13:52:12Z Brunei 5054 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Brunei" /></noinclude>Наукові робітники клініки оголосили за минулий рік 16 робіт із зазначених галузей, і на ближчий час накреслено роботи в тому ж напрямкові. Праці клініки друкується в руських медичних журналах: «Врачебное дело», «Современная психоневрология», та в чужоземних: «Deut. Zeitschr. f. Nervenheil», «Arch. f. Psych», «Моnatschrift f. Psychiatrie» та інш. {{c|ЛЯБОРАТОРІЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ГІГІЄНИ КИЇВСЬКОГО МЕДИЧНОГО ІНСТИТУТУ}} {{c|Київ, вул. Короленка, 58, середній двір}} Заснована 1923 ркоу. Наукові співробітники лікарі: Кудрицький Н. А. (гігієна виховання), приват-доцент Лебедев В. Ю. (гігієна, військової праці), Драпалюк С. І. (фізіологія праці), Вітте Н. К. (гігієна сільської праці); хемік Лазаркевич Н. О. (професійна токсикологія). Лабораторія у віданні Київського медичного інституту; витрати на науково-дослідницькі роботи робиться із коштів інституту. Лябораторія провадить роботу в двох основних напрямках: у науково-дослідницькому та педагогічному. Проблеми науково-дослідницького характеру проробляє лабораторія на завдання Окр. PCI, окружної ради НОП, військового урядництва, окрінспектури охорони здоров'я, станції сільсько-господарського працезнавства тощо. Лабораторія провела роботу в питаннях вивчення харчування сільсько-господарського пролетаріяту, продуктивности праці на бурякових плянтаціях, промислового травматизму в сільському господарстві, раціоналізації режиму дня в Червоній армії, енергетичної оцінки різних робіт військових професій, впливу промислових отрут на жіночий організм тощо. Праці лабораторії друкується в журналах «Українські медичні вісті», «Профилактическая медицина», «Гигиена труда» тощо. Видано окремий збірник праць за 1926 рік. Педагогічна функція лабораторії полягає в тому, що лабораторія керує курсами професійної гігієни і низкою інших необов'язкових курсів, запроваджує поглиблене семінарське пророблення питань, що увіходять у коло відання лабораторії. {{c|ЛЯБОРАТОРІЯ ЛУГАНСЬКОГО ОКРУЖНОГО ВІДДІЛЛУ ПРАЦІ}} {{c|Луганське, вул. К. Маркса}} Заснована 1925 року. Зав. лабораторії інженер-хемiк - Бах E. І. Завдання лабораторії--вивчати умови праці, виробничі шкідності з санітарно-технічного та санітарно-гігієнічного погляду. Крім того, лабораторія виконує низку дослідницьких робіт, зв'язаних з<noinclude></noinclude> ev2ct0d73bh801tz04cf91uwdhy15pk 250 102741 468499 195760 2022-08-28T13:59:23Z Brunei 5054 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Brunei" /></noinclude>поточним санітарно-технічним наглядом за виробництвом і підприємствами. Більше як за два роки проведено роботи в справі вивчення:<br/> а) умовин праці в окремих цехах паровозобудівельного заводу;<br/> б) умовин праці жінок на емальзаводі;<br/> в) умовин праці вибійників в антрацитових копальнях;<br/> г) умови праці в кокусовій дробарці металюрґійного заводу та інш. На ближчий час накреслено продовжувати зазначені роботи — вивчати метеорологічний фактор у шахтах, вивчати умовини праці на кокусобензолових заводах. Праці друкується в журналах: «Санитарная охрана труда» (Харків) і «Гигиена труда» (Москва). Лабораторія утримується коштом Наркомпраці і почасти за гроші від самоокупности. {{c|ЛАБОРАТОРІЯ ПРИ САНІТАРНІЙ ІНСПЕКЦІЇ КИЇВСЬКОГО ОКР. ВІДДІЛУ ПРАЦІ}} {{c|Київ, Пушкінська, № 4}} Заснована 1925 року. Санітарні інспектори Соловйов Н. В., Зайчик В. І., Брагинський П. Л., Фішман К. П. Зав. лабораторії — Соловйов Н. В. Лабораторія утримується на спеціальні кошти Наркомпраці. Лабораторія виконує поточну роботу, зв'язану з санітарним наглядом за підприємствами, і плянову роботу — вивчає умовини праці. Основні роботи, що вийшли з лабораторії: Н. В. Соловйов — «Санитарное состояние Киевских типографий», Бєлєнькая К. Б. — «Исследование пыли на 5-й махорочной фабрике в Киеве»; Фішман К. П. — «Санитарные условия труда на мельнице в Киеве»; її ж — «Условия труда и профвредности на кожзаводах Киевщины»; Брагинський П. Л. — «Температурные условия труда в закалочных печах стеклозаводов Киевщины»; його ж — «Заболевания носоглотки у рабочих лабораторий керамических красок Фарфор-фаянс треста»; Зайчик В. І. — «Профвредности на киевском асфальтовом заводе Коксобензола». Праці лябораторії друкується в журналах: «Гигиена труда»,«Санитарная охрана труда», «Сборник работ санинспекции на Украине», «Профилактическая медицина», «Врачебное дело» тощо. На ближчий час накреслено такі теми: умови праці на київській каналізації; вентиляційні установки на заводах Київщини; вивчення умов праці робітників медико-санітарної справи; умови пращі робітників харчової промисловости.<noinclude></noinclude> 878fz8r94ucwe4b82o8jcp8kzi2fbno 250 102743 468505 195762 2022-08-28T14:06:53Z Brunei 5054 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Brunei" /></noinclude>{{c|ЛЯБОРАТОРІЯ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОї психології І РЕФЛЕКСОЛОГІЇ ОДЕСЬКОГО ІНСТИТУТУ НАРОДНЬОЇ ОСВІТИ}}{{c|}} {{c|Одеса, вул. Комінтерну, № 5}} Занонвана 1905 року. Складається з лабораторії експериментальної психології та рефлексолотічної лабораторії. Зав. професор, доктор медицини Шевалев Є. О. Асистент біолог — Елькін Д. Г. Лябораторія у віданні Одеського ін-ту народньої освіти, на держ. бюдж. За останні 10 років лябораторія проробляла питання, скеровані на те, щоб вивчити особливості дорослої людини й дитини, головним чином у галузі процесів пам'яті, орієнтування щодо часу та простору, процесів сприймання. Друга група робіт обіймає питання психотехніки (психотехнічні дослідження окремих професій, груп та інш). Праці друкується в журналі «Труды научного общества рефлексологии, педологии и психологии им. акад. Бехтерева». Надруковані роботи: проф. Е. Шевалев — «Психическая активность»; «О коленном рефлексе», «Психотехническое исследование студентов медиков»; Д. Елькiн — «О влиянии коллектива на процесс памяти», «Ориентация ребенка во временных отношениях», «О влиянии коллектива на процесс восприятия» та інші. Закінчується робота психотехнічного добору в школи ФЗУ. {{c|КАБІНЕТ ПРОФЕСІЙНОЇ ГІГІЄНИ ПРИ КИЇВСЬКОМУ ПОЛІТЕХНІЧНОМУ ІНСТИТУТІ}} {{c|Київ, Політехнічний Інститут}} Заснований 1926 року. Зав. кабінету лікар-гігієніст — Лебедев В. О., лаборант — Шикович К. А. Кабінет розробив питання про освітлення підприємств м. Києва і про значіння атмосферного фактору в пекарнях. На ближчий час накреслено далі вивчати санітарно-гігієнічні умовини роботи в пeкарнях. Наслідки робіт дружується в журналах: «Гипиена труда», «Укрїнські медичні вісті». {{c|НАУКОВО-ДОСЛІДЧИЙ ВІДДІЛ КИЇВСЬКОЇ ОКРУЖНОЇ ІНСПЕКТУРИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я}} {{c|Київ, Червоноармійська, № 1}} Заснований 1926-27 р. Складається з чотирьох секцій: 1. Соціальної гігієни (проф. Каган С. С.). 2. Клініко-обслідувальний (проф. Свенсон М. О.). 3. Професійної гігієни і 4. Статистичний відділ (проф. Чорний Б. О.).<noinclude></noinclude> ryz0x1itxs1pgfr1mh1tmcsi6ji24ny 250 102744 468521 195763 2022-08-28T14:19:46Z Brunei 5054 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Brunei" /></noinclude>Відділ фінансується коштом лікувального фонду меддопомоги застрахованим. Відділ провадить науково-дослідницьку роботу в галузі вивчення професійної патології окремих виробничих груп. На ближчий час накреслено основні роботи в справі вивчення професійної шкідности цукрового виробництва. {{c|НАУКОВО-ТЕХНІЧНИЙ КАБІНЕТ УПРАВЛІННЯ РОБІТНИЧО-СЕЛЯНСЬКОЇ МІЛІЦІЇ УСРР}}{{c|}} {{c|Харків, вул. Чернишевська, № 23-б.}} Заснований 1922 року. Складається з 4 відділів: 1. Центральне реєстраційне бюро; 2. Фотолабораторія; 3. Статистичний відділ і 4. Науково-показовий музей. Основні співробітники: Іванов В. Я., Старцев-Левицький Б. І., Грицикієвич В. В. і Бризгалін А. О. Кабінет у віданні Наркомвнусправ; бюджет — близко 5.000 карб. на рік. Роботу провадиться в галузі застосування наукових метод для розкриття злочинів та запобігання ним. На ближчий час накреслено: вивчити способи фіксування слідів злочинів, монодактилоскопічна система реєстрації, застосування радіо-телефонії та радіо-телеграфії в боротьбі з кримінальною злочинністю. За участю кабінету видано: проф. Бокаріус — «Научный осмотр Трупа», його ж — «Справочный альбом словесного портрета». {{c|ОКРУЖНА ВІЙСЬКОВО-ВЕТЕРИНАРНА БАКТЕРІОЛОГІЧНА ЛЯБОРАТОРІЯ № 3 УВО}} {{c|Київ, Тимофіївська вул., № 3}} Засновано 1919 р. Зав. лабораторії Пінус А. А. Помічники зава Казанський І. І. і Рубінський Є. Н. Адміністративно лябораторія підлягає Військово-ветеринарному управлінню УВ0; спеціально як лябораторія підлягає Ветеринарно-мікробіологічному інститутові РСЧА (Ленінград). Утримується коштом військового урядництва. Розроблені такі теми:<br/> а) вірулентність патолого-анатомічного матеріалу від знищуваних підозрілих на сап коней;<br/> б) питання патологічної гістології сапа;<br/> в) Halmoproteus Columboe в Туркестанських голубів. На ближчий час накреслені такі теми:<noinclude></noinclude> f5cd4u7u1nv9e30fxo8iv3glnknvk2u 116 124391 469354 386028 2022-08-29T10:36:46Z Alexkrakovsky 4488 /* Фонди радянського періоду */ wikitext text/x-wiki {{заголовок ||назва = [[../]] ||автор = ||секція = Державний архів Одеської області. Фонди радянського періоду та періоду Незалежності ||попередня = [[../Д/]] ||наступна = [[../П/]] ||примітки = http://archive.odessa.gov.ua/el_arh/radjanski-nezalejnist/ }} == Фонди радянського періоду == {| class="wikitable" !Номер||Назва фонду||Справ||Крайні дати |- |[[../Р-8065/]]||Архів управління Служби безпеки України в Одеській області||40 940||1927-2006 |- |[[../Р-8085/]]||Архів відділу реєстрації актів цивільного стану Одеського обласного управління юстиції||1549||1919-1935 |} ppjlfb9ys1ccd6gcv5pz27p5wcnsy0s 469355 469354 2022-08-29T10:37:44Z Alexkrakovsky 4488 /* Фонди радянського періоду */ wikitext text/x-wiki {{заголовок ||назва = [[../]] ||автор = ||секція = Державний архів Одеської області. Фонди радянського періоду та періоду Незалежності ||попередня = [[../Д/]] ||наступна = [[../П/]] ||примітки = http://archive.odessa.gov.ua/el_arh/radjanski-nezalejnist/ }} == Фонди радянського періоду == {| class="wikitable" !Номер||Назва фонду||Справ||Крайні дати |- |[[../Р-8065/]]||Архів управління Служби безпеки України в Одеській області||40 940||1927-2006 |- |[[../Р-8085/]]||Архів відділу реєстрації актів цивільного стану Одеського обласного управління юстиції|| || |} qwgd6ojocnk05p7unieufadnsobxdlk 116 124393 469346 289341 2022-08-29T10:15:39Z Alexkrakovsky 4488 wikitext text/x-wiki {{Архіви/опис | назва = Справи репресованих. Опис 2. | примітки = }} ==Справи== {| class="wikitable sortable" !№||Назва||Роки||Сторінки |- |[[/1110/]]||Демурат Владимир Антонович||1937-1949||141 |- |[[/1859/]]||Дзенгл Иосиф Лаврентьевич||1938-1956||55 |- |[[/4140/]]||Домбровский Афанасий Демидович||1932-1962||22 |- |[[/4938/]]||Гульницкая Анна Антоновна||1937||40 |- |[[/6281/]]||Гурский Филимон Галактионович||1938-1989||34 |- |[[/6459/]]||Домбровская Эмилия Федоровна||1944-1989||26 |- |[[/7120/]]||Драгомирецкий Георгий Миронович||1937-1989||21 |- |[[/7255/]]||Дидора Франц Петрович||1938-1989||35 |- |[[/7292/]]||Дзерович Мирослав Игнатьевич||1937||21 |- |[[/7357/]]||Добровольская Ядвига Викентьевна||1938-1989||32 |} [[Категорія:справи репресованих]] i49tdpphacobw3br3eaqr9olyf5t4wz 469347 469346 2022-08-29T10:16:59Z Alexkrakovsky 4488 /* Справи */ wikitext text/x-wiki {{Архіви/опис | назва = Справи репресованих. Опис 2. | примітки = }} ==Справи== {| class="wikitable sortable" !№||Назва||Роки||Сторінки |- |[[/1110/]]||Демурат Владимир Антонович||1937-1949||141 |- |[[/1859/]]||Дзенгл Иосиф Лаврентьевич||1938-1956||55 |- |[[/2591/]]||Голодний Михайло Йосипович||1936-1962||55 |- |[[/4140/]]||Домбровский Афанасий Демидович||1932-1962||22 |- |[[/4938/]]||Гульницкая Анна Антоновна||1937||40 |- |[[/6281/]]||Гурский Филимон Галактионович||1938-1989||34 |- |[[/6459/]]||Домбровская Эмилия Федоровна||1944-1989||26 |- |[[/7120/]]||Драгомирецкий Георгий Миронович||1937-1989||21 |- |[[/7255/]]||Дидора Франц Петрович||1938-1989||35 |- |[[/7292/]]||Дзерович Мирослав Игнатьевич||1937||21 |- |[[/7357/]]||Добровольская Ядвига Викентьевна||1938-1989||32 |} [[Категорія:справи репресованих]] nj29vyi4kt5dbi8q0tij5kn0ifirh4c 116 125887 468654 278985 2022-08-28T20:48:08Z Madvin 217 wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Клірові відомості та описи церков Кременецького повіту | рік = 1829 | примітки = [[c:File:ДАЖО 1-73-305. 1829 рік. Клірові відомості та описи церков Кременецького повіту.pdf]] }} [[File:ДАЖО 1-73-305. 1829 рік. Клірові відомості та описи церков Кременецького повіту.pdf|thumb]] [[Категорія:Кременецький повіт]] 0dtwle3c2cqj3yomudhy43yop0o86tn 116 126516 468655 278987 2022-08-28T20:48:53Z Madvin 217 wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Сповідальні відомості Житомирського повіту | рік = 1910 | примітки = [[c:File:ДАЖО 1-73-491. 1910 рік. Сповідальні відомості Житомирського повіту.pdf]] }} [[File:ДАЖО 1-73-491. 1910 рік. Сповідальні відомості Житомирського повіту.pdf|thumb]] [[Категорія:Житомирський повіт]] 019k1wyatallf8wmubli1eq1t0xzfgy 116 126517 468657 278990 2022-08-28T20:49:28Z Madvin 217 wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Сповідальні відомості Житомирського повіту. Села C–Я | рік = 1913 | примітки = [[c:File:ДАЖО 1-73-499. 1913 рік. Сповідальні відомості Житомирського повіту. Села C–Я.pdf]] }} [[File:ДАЖО 1-73-499. 1913 рік. Сповідальні відомості Житомирського повіту. Села C–Я.pdf|thumb]] [[Категорія:Житомирський повіт]] cpfpmcjhzzekecy8fdp53hvwhj5jmvc 10 134433 468711 366510 2022-08-28T22:19:22Z Alexkrakovsky 4488 wikitext text/x-wiki <table width="100%" cellpadding="0" cellspacing="0"> <tr> <td>&nbsp;</td> <td width="100" style="padding:0 0 1.2em 0; text-align:left;">[[File:COA of Volin gubernia.png|75px|link=w:uk:Волинська губернія]]</td> <td width="780" style="padding:0 0 1.5em 0; line-height:1.2em; font-size:75%; font-weight:bold; text-align:left;"><span style="color:#ED1C24;">{{xx-larger|РЕВІЗЬКІ КАЗКИ}}<br />ВОЛИНСЬКОЇ ГУБЕРНІЇ</span></td> <td width="80" valign="bottom" style="padding:0 0 0.5em 0;">[[File:Fxemoji u1F5C4.svg|75px|right|link=Архіви]]</td> <td>&nbsp;</td> </tr> <tr style="background-color:#ED1C24"> <td>&nbsp;</td> <td>&nbsp;</td> <td class="plainlinks" colspan="2" style="color:#FFFFFF; text-align:right; font-size:85%; height: 30px"><span style="color:#FFFFFF;">Проєкт [[Архіви|<span style="color:#FFFFFF;">Архіви</span>]]</span></td> <td>&nbsp;</td> </tr> </table> <div class="plainlinks" style="display: flex; flex-direction: row; flex-wrap: wrap; justify-content: center; color:#ED1C24; font-weight:bold; line-height:1.2em; margin-top:1em; margin-bottom:1em;"> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[File:Home icon red-1.png|25px|link=//uk.wikisource.org/wiki/Архів:Ревізькі_казки_Волинської_губернії]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Волинської губернії/Довідка|<span style="color:#ED1C24;">ДОВІДКА</span>]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Волинської губернії/Покажчики|<span style="color:#ED1C24;">ПОКАЖЧИКИ</span>]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Волинської губернії/1795|<span style="color:#ED1C24;">1795</span>]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Волинської губернії/1806|<span style="color:#ED1C24;">1806</span>]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Волинської губернії/1811|<span style="color:#ED1C24;">1811</span>]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Волинської губернії/1816|<span style="color:#ED1C24;">1816</span>]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Волинської губернії/1834|<span style="color:#ED1C24;">1834</span>]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Волинської губернії/1850|<span style="color:#ED1C24;">1850</span>]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Волинської губернії/1858|<span style="color:#ED1C24;">1858</span>]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Волинської губернії/Після 1858|<span style="color:#ED1C24;">Після 1858</span>]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Волинської губернії/Бібліографія|<span style="color:#ED1C24;">БІБЛІОГРАФІЯ</span>]]</div> <div style="padding:0.2em 0.7em;">[//uk.wikisource.org/wiki/Обговорення_архіву:Ревізькі_казки_Волинської_губернії<span style="color:#ED1C24;">ОБГОВОРЕННЯ</span>]</div> </div> <noinclude> oe7df7h18rb26oea0f89s8o90emte4e 4 166899 469376 458819 2022-08-29T11:25:27Z Leh Palych 5381 /* Основний простір */ wikitext text/x-wiki {{Ad fontes}} __NOTOC__ == 2022 рік == * '''24 січня''': Вікіджерела налічують '''600''' вичитаних (''173'') та перевірених (''427'') окремих видань творів та документів. == 2021 рік == * '''30 жовтня''': у Вікіджерелах розпочато трьоденний марафон вичитування творів [[Автор:Дніпрова Чайка|Дніпрової Чайки]]. * '''18 жовтня''': вперше у Вікіджерелах розпочато [[Вікіджерела:Двотижневик/Йогансенівський|Двотижневик]] спільного вичитування творів. Захід присвячений пам'яті українського письменника [[Автор:Майк Йогансен|Майка Йогансена]]. * '''24 вересня''': Вікіджерела подолали відмітку '''500''' вичитаних (''151'') та перевірених (''350'') окремих видань творів та документів. * '''3 вересня''': впродовж конкурсу «[[Вікіджерела:Книжкова Шафа/2021|Книжкова шафа-2021]]», що тривав 4 місяці з 1 травня до 31 серпня, було вичитано й одночасно перевірено в просторі ''Сторінка:'' '''5764''' сторінки. Це більше ніж десята частина (12%) всієї кількості сторінок (''46 403'') простору ''Сторінка:'', що були лише вичитані або вичитані та перевірені за весь час існування україномовних Вікіджерел, та майже чверть (більше 24%) усіх перевірених сторінок (''23 924''). * '''12 серпня''': вперше у просторі ''Сторінка:'' загальна кількість перевірених сторінок ('''22 342''') перевищила кількість лише вичитаних ('''22 296'''). ([https://web.archive.org/web/20210813202127/https://phetools.toolforge.org/statistics.php архів]) * '''29 липня''': Вікіджерела містять '''300''' перевірених окремих видань творів та документів. * '''26 березня''': у Вікіджерелах ініційовано створення спільноти '''''Ad fontes'''''. == ProofreadPage статистика == === Основний простір === * Сторінки Основного простору, уміст яких створений шляхом трансклюзії вмісту сторінок простору ''Сторінка:'', (мають скани) {| class="wikitable" style="margin-left:2em" |- !Дата!!Кількість!!%%!!Місце!! |- |colspan=5|'''''2022 рік''''' |- |''29 серпня''||'''20 000'''||77,73||8||[https://web.archive.org/web/20220829112353/https://phetools.toolforge.org/statistics.php архів] |- |''9 серпня''||'''14 000'''||28,54||8||[http://web.archive.org/web/20220810092528/https://phetools.toolforge.org/statistics.php архів] |- |''10 травня''||'''13 000'''||27,03||8||[https://web.archive.org/web/20220510151923/https://phetools.toolforge.org/statistics.php архів] |- |colspan=5|'''''2021 рік''''' |- |''27 листопада''||'''12 000'''||25,42||8||[https://web.archive.org/web/20211128165451/https://phetools.toolforge.org/statistics.php архів] |- |''13 вересня''||'''11 000'''||23,81||9||[https://web.archive.org/web/20210914184029/https://phetools.toolforge.org/statistics.php архів] |- |''17 травня''||9837||21,80||9||[https://web.archive.org/web/20210517181113/https://phetools.toolforge.org/statistics.php архів] |- |''25 лютого''||8710||19,76||10||[https://web.archive.org/web/20210225184646/https://phetools.toolforge.org/statistics.php архів] |} === Простір Сторінка: === * Вичитані та перевірені сторінки простору ''Сторінка:'' {| class="wikitable" style="margin-left:2em" |- !Дата!!style="background-color: #ffe867;"|Вичитані!!style="background-color: #90ff90;"|Перевірені!!style="background-color: #90ff90;"|Місце!!Разом!!Місце!! |- |colspan=7|'''''2022 рік''''' |- |''31 липня''||27 388||'''35 000'''||10||62 388||13||[https://web.archive.org/web/20220731232031/https://phetools.toolforge.org/statistics.php архів] |- |''5 червня''||26 778||33 222|| ||'''60 000'''||13||[https://web.archive.org/web/20220606225547/https://phetools.toolforge.org/statistics.php архів] |- |''25 січня''||25 860||'''30 000'''||10||55 860||13||[https://web.archive.org/web/20220126133622/https://phetools.toolforge.org/statistics.php архів] |- |colspan=7|'''''2021 рік''''' |- |''28 грудня''||25 610||29 390|| ||'''55 000'''||12||[https://web.archive.org/web/20211230001325/https://phetools.toolforge.org/statistics.php архів] |- |''11 грудня''||25 428||'''29 000'''||10||54 428|| ||[https://web.archive.org/web/20211213001733/https://phetools.toolforge.org/statistics.php архів] |- |''18 жовтня''|| || || ||'''50 000'''||13||[https://web.archive.org/web/20211019004317/https://phetools.toolforge.org/statistics.php архів] |- |''26 вересня''||23 215||'''25 000'''||12||48 215|| ||[https://web.archive.org/web/20210926174501/https://phetools.toolforge.org/statistics.php архів] |- |''19 серпня''|| || || ||'''45 000'''||13|| |- |''22 липня''|| ||'''20 000'''||11|| |||| |} t5kv6854n5cb1b45sifjc2fnua98441 116 168235 468652 327503 2022-08-28T20:47:39Z Madvin 217 wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Клірові відомості та описи церков Новоград-Волинського повіту | рік = 1812 | примітки = [[c:File:ДАЖО 1-73-4. 1812. Клірові відомості та описи церков Новоград-Волинського повіту.pdf]] }} [[File:ДАЖО 1-73-4. 1812. Клірові відомості та описи церков Новоград-Волинського повіту.pdf|thumb]] [[Категорія:Новоград-Волинський повіт]] cano47iln6q5mm8o8o8rlsmy1ei0mbm 250 189852 469307 391172 2022-08-29T07:10:53Z Ivakode 10266 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Ivakode" /></noinclude>{{block center/s|style=white-space:nowrap; width:30em}} {{dhr}} {{block center|{{c|{{xxx-larger|'''{{sp|НА КРИЛАХ ПІСЕНЬ}}'''}}}} {{dhr}} [[Файл:Леся Українка. На крилах пісень. №1 1892.jpg|50px|безрамки|центр]] {{dhr}} }} {{c|{{larger|'''ТВОРИ'''}}}} {{dhr}} {{c|{{x-larger|'''Лесі Українки'''}}}} {{dhr}}{{dhr}} {{rule|12em}} {{c|'''НАКЛАДОМ АВТОРКИ'''}} {{rule|12em}} {{dhr}} {{dhr}} {{c|{{sp|ЛЬВІВ}} 1892.}} {{rule|3em}} {{c|'''З друкарні Товариства імени Шевченка'''}} {{c|{{smaller|'''''під зарядом К. Беднарського.'''''}}}} {{dhr}} {{block center/e}}<noinclude></noinclude> 39v4zdfwzr408yegyvwz6ojumzg7o51 116 201042 468532 419202 2022-08-28T14:24:32Z Walentyna2020 9886 wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Посімейні списки однодворців Богуславського повіту | рік = 1834 | примітки = [[c:File:ДАКО 280-2-430. 1834. Посімейні списки однодворців Богуславського повіту.pdf]] }} [[File:ДАКО 280-2-430. 1834. Посімейні списки однодворців Богуславського повіту.pdf|thumb]] <poem> також дивись ДАКО 280-2-423. 1833. - Посімейні списки однодворцях Васильківського повіту починаючи з сторінки 625 і до кінця «....об однодворцах и гражданах из шляхты по Богуславскому уезду 1833г.» стрінка 964 - доп. именной список Дворян 2го разряда: Кохановкий, Кучинский </poem> [[Категорія:Київська губернія]] m056yi8551ydlf0gq73e6n8fg7j1zrx 468534 468532 2022-08-28T14:25:14Z Walentyna2020 9886 wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Посімейні списки однодворців Богуславського повіту | рік = 1834 | примітки = [[c:File:ДАКО 280-2-430. 1834. Посімейні списки однодворців Богуславського повіту.pdf]] }} [[File:ДАКО 280-2-430. 1834. Посімейні списки однодворців Богуславського повіту.pdf|thumb]] <poem> також дивись ДАКО 280-2-423. 1833. - Посімейні списки однодворцях Васильківського повіту починаючи з сторінки 625 (аркуш 623) і до кінця «....об однодворцах и гражданах из шляхты по Богуславскому уезду 1833г.» стрінка 964 - доп. именной список Дворян 2го разряда: Кохановкий, Кучинский </poem> [[Категорія:Київська губернія]] as4dhjryuwwl7yqhms0qscilvdvuz37 10 217263 469265 464109 2022-08-28T23:32:00Z Leh Palych 5381 wikitext text/x-wiki __NOTOC__ <div style="text-align:center; {{#if:{{{style|}}}|{{{style}}}}}">{{#invoke:Alphabet|main|1={{{1|А:Б:В:Г:Ґ:Д:Е:Є:Ж:З:И:І:Ї:Й:К:Л:М:Н:О:П:Р:С:Т:У:Ф:Х:Ц:Ч:Ш:Щ:Ю:Я}}}|2={{{2|:}}}|3={{{gap|0.2em}}}|4={{{symbol|·}}}|5={{{type|1}}}|6={{{ex|}}}|7={{{add|}}}|8={{{bold|}}}|9={{{base|}}}|10={{{row|1}}}}}</div><noinclude>{{doc}}</noinclude> kidr448n7ogtdi9vhbwptuv0zo06ghv 828 217264 469266 464125 2022-08-28T23:33:08Z Leh Palych 5381 Scribunto text/plain -- uk.wikisource.org/wiki/User:Leh_Palych -- local p = {} -- function p.main(frame) local ab = frame.args[1] local sep = frame.args[2] local gap = frame.args[3] local sym = frame.args[4] local typ = tonumber(frame.args[5]) local ex = frame.args[6] local add = frame.args[7] local bold = frame.args[8] local base = frame.args[9] local row = tonumber(frame.args[10]) local str, n, nmax, letter, nrow, count if sep == nil then sep = '%s' end if typ == nil then typ = 1 end if row == nil then row = 1 end t_ab = mw.text.split(ab, sep) if ex == nil then t_ex = {} else t_ex = mw.text.split(ex, sep) end if add == nil then t_add = {} else t_add = mw.text.split(add, sep) end for k, v in pairs(t_add) do if v ~= '' then table.insert(t_ab, v) end end nmax = #t_ab str = '' nrow = math.ceil(nmax/row) count=0 for n=1, nmax do letter = t_ab[n] use = true for k, v in pairs(t_ex) do if letter == v then use = false end end if use then if typ == 1 then str = str .. '[[../' .. letter .. '/]]' elseif typ == 2 then str = str .. '[[/' .. letter .. '/]]' elseif typ == 3 then str = str .. '[[#' .. letter .. '|' .. letter .. ']]' elseif typ == 4 then str = str .. '[[' .. base ..'/' .. letter .. '|' .. letter .. ']]' end else str = str .. letter end count = count+1 if n < nmax and count < nrow then str = str .. '{{gap|' .. gap .. '}}' .. sym .. '{{gap|' .. gap .. '}}' end if count == nrow then count = 0 str = str .. '<br/>' end end return frame:preprocess(str) end -- return p 566y5iqwuyd3tv6pqhqiazyzdb0ftld 469267 469266 2022-08-28T23:40:19Z Leh Palych 5381 Scribunto text/plain -- uk.wikisource.org/wiki/User:Leh_Palych -- local p = {} -- function p.main(frame) local ab = frame.args[1] local sep = frame.args[2] local gap = frame.args[3] local sym = frame.args[4] local typ = tonumber(frame.args[5]) local ex = frame.args[6] local add = frame.args[7] local bold = frame.args[8] local base = frame.args[9] local row = tonumber(frame.args[10]) local str, n, nmax, letter, nrow, count local t_ex, t_add, t_bold if sep == nil then sep = '%s' end if typ == nil then typ = 1 end if row == nil then row = 1 end t_ab = mw.text.split(ab, sep) if ex == nil then t_ex = {} else t_ex = mw.text.split(ex, sep) end if bold == nil then t_bold = {} else t_bold = mw.text.split(bold, sep) end if add == nil then t_add = {} else t_add = mw.text.split(add, sep) end for k, v in pairs(t_add) do if v ~= '' then table.insert(t_ab, v) end end nmax = #t_ab str = '' nrow = math.ceil(nmax/row) count=0 for n=1, nmax do letter = t_ab[n] use = true l_bold = false for k, v in pairs(t_ex) do if letter == v then use = false end end for k, v in pairs(t_bold) do if letter == v then use = false l_bold = true end end if use then if typ == 1 then str = str .. '[[../' .. letter .. '/]]' elseif typ == 2 then str = str .. '[[/' .. letter .. '/]]' elseif typ == 3 then str = str .. '[[#' .. letter .. '|' .. letter .. ']]' elseif typ == 4 then str = str .. '[[' .. base ..'/' .. letter .. '|' .. letter .. ']]' end else if l_bold then str = str .. "'''" .. letter .. "'''" else str = str .. letter end end count = count+1 if n < nmax and count < nrow then str = str .. '{{gap|' .. gap .. '}}' .. sym .. '{{gap|' .. gap .. '}}' end if count == nrow then count = 0 str = str .. '<br/>' end end return frame:preprocess(str) end -- return p 9inzog27h92muvoowcxdwd3p7gbqdif 4 218188 468623 468371 2022-08-28T18:00:18Z Luda.slominska 6575 /* Учасники */ wikitext text/x-wiki {{Книжкова Шафа/2022}} '''Книжкова Шафа''' — конкурс, присвячений розвитку та популяризації проєкту Вікіджерела, а також поширенню інформації про проєкт серед вікіпедистів, популяризації Вікіджерел у Вікіпедії, сестринських проєктів, залученню нових користувачів. Принцип проєкту такий: вичитуєте книжки — отримуєте подарунки. Тобто, користувачі можуть отримати сертифікати в обмін на вичитані вільні тексти вільної бібліотеки. Конкурс триває з 25 серпня по 1 листопада 2022 року. Цього року конкурс поділений на спеціальні номінації. Водночас у загальних підсумках буде враховуватись сумарна вичитка. {{text|''Для того, щоб дізнатися правила проєкту та особливості вичитки, необхідно зазирнути у '''[[Довідка:Довідка|Довідку]]'''. На будь-які питання, що виникають, вам також будуть раді відповісти в '''[[Обговорення Вікіджерел:Книжкова Шафа/2022|Обговоренні]].''}} == Учасники == #--[[Користувач:Erik tavr|Erik tavr]] ([[Обговорення користувача:Erik tavr|обговорення]]) 11:06, 18 серпня 2022 (UTC) #--[[Користувач:Kyslinka27|Kyslinka27]] ([[Обговорення користувача:Kyslinka27|обговорення]]) 14:43, 19 серпня 2022 (UTC) #--[[User:AlexKozur|'''<span style="color:black;">『</span><span style="color:#C08;"><ruby>白梟<rt><span style="color:#298">シロフクロウ</span></rt></ruby></span><span style="color:black;">』</span>''']]^{[[User talk:AlexKozur|'''<small>Обг.</small>''']]} 15:33, 19 серпня 2022 (UTC) #--[[Користувач:Madvin|Madvin]] ([[Обговорення користувача:Madvin|обговорення]]) 16:44, 19 серпня 2022 (UTC) #--[[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 15:37, 22 серпня 2022 (UTC) #--[[Спеціальна:Внесок/217.196.161.72|217.196.161.72]] 06:45, 24 серпня 2022 (UTC) #--[[Користувач:ДмитроСавченко|ДмитроСавченко]] ([[Обговорення користувача:ДмитроСавченко|обговорення]]) 12:16, 24 серпня 2022 (UTC) #--[[Користувач:Visem|Visem]] ([[Обговорення користувача:Visem|обговорення]]) 05:50, 25 серпня 2022 (UTC) #--[[Користувач:Anna Korcheva|Anna Korcheva]] ([[Обговорення користувача:Anna Korcheva|обговорення]]) 11:49, 25 серпня 2022 (UTC) #--[[Користувач:Samuel.A.Kim|Samuel.A.Kim]] ([[Обговорення користувача:Samuel.A.Kim|обговорення]]) 13:39, 25 серпня 2022 (UTC) #--[[Користувач:Mahnka|Mahnka]] ([[Обговорення користувача:Mahnka|обговорення]]) 12:13, 26 серпня 2022 (UTC) #----[[Користувач:Anarkk|Anarkk]] ([[Обговорення користувача:Anarkk|обговорення]]) 07:43, 28 серпня 2022 (UTC) #--[[Користувач:Luda.slominska|Luda.slominska]] ([[Обговорення користувача:Luda.slominska|обговорення]]) 18:00, 28 серпня 2022 (UTC) == Координатори == * --[[Користувач:Arxivist|Arxivist]] ([[Обговорення користувача:Arxivist|обговорення]]) 06:01, 18 серпня 2022 (UTC) [[Категорія:Конкурси Вікіджерел]] tfk486kqh3d0gyozmtrlqxdtzvjq4nj 468630 468623 2022-08-28T18:55:29Z Немчук 9762 /* Учасники */ wikitext text/x-wiki {{Книжкова Шафа/2022}} '''Книжкова Шафа''' — конкурс, присвячений розвитку та популяризації проєкту Вікіджерела, а також поширенню інформації про проєкт серед вікіпедистів, популяризації Вікіджерел у Вікіпедії, сестринських проєктів, залученню нових користувачів. Принцип проєкту такий: вичитуєте книжки — отримуєте подарунки. Тобто, користувачі можуть отримати сертифікати в обмін на вичитані вільні тексти вільної бібліотеки. Конкурс триває з 25 серпня по 1 листопада 2022 року. Цього року конкурс поділений на спеціальні номінації. Водночас у загальних підсумках буде враховуватись сумарна вичитка. {{text|''Для того, щоб дізнатися правила проєкту та особливості вичитки, необхідно зазирнути у '''[[Довідка:Довідка|Довідку]]'''. На будь-які питання, що виникають, вам також будуть раді відповісти в '''[[Обговорення Вікіджерел:Книжкова Шафа/2022|Обговоренні]].''}} == Учасники == #--[[Користувач:Erik tavr|Erik tavr]] ([[Обговорення користувача:Erik tavr|обговорення]]) 11:06, 18 серпня 2022 (UTC) #--[[Користувач:Kyslinka27|Kyslinka27]] ([[Обговорення користувача:Kyslinka27|обговорення]]) 14:43, 19 серпня 2022 (UTC) #--[[User:AlexKozur|'''<span style="color:black;">『</span><span style="color:#C08;"><ruby>白梟<rt><span style="color:#298">シロフクロウ</span></rt></ruby></span><span style="color:black;">』</span>''']]^{[[User talk:AlexKozur|'''<small>Обг.</small>''']]} 15:33, 19 серпня 2022 (UTC) #--[[Користувач:Madvin|Madvin]] ([[Обговорення користувача:Madvin|обговорення]]) 16:44, 19 серпня 2022 (UTC) #--[[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 15:37, 22 серпня 2022 (UTC) #--[[Спеціальна:Внесок/217.196.161.72|217.196.161.72]] 06:45, 24 серпня 2022 (UTC) #--[[Користувач:ДмитроСавченко|ДмитроСавченко]] ([[Обговорення користувача:ДмитроСавченко|обговорення]]) 12:16, 24 серпня 2022 (UTC) #--[[Користувач:Visem|Visem]] ([[Обговорення користувача:Visem|обговорення]]) 05:50, 25 серпня 2022 (UTC) #--[[Користувач:Anna Korcheva|Anna Korcheva]] ([[Обговорення користувача:Anna Korcheva|обговорення]]) 11:49, 25 серпня 2022 (UTC) #--[[Користувач:Samuel.A.Kim|Samuel.A.Kim]] ([[Обговорення користувача:Samuel.A.Kim|обговорення]]) 13:39, 25 серпня 2022 (UTC) #--[[Користувач:Mahnka|Mahnka]] ([[Обговорення користувача:Mahnka|обговорення]]) 12:13, 26 серпня 2022 (UTC) #----[[Користувач:Anarkk|Anarkk]] ([[Обговорення користувача:Anarkk|обговорення]]) 07:43, 28 серпня 2022 (UTC) #--[[Користувач:Luda.slominska|Luda.slominska]] ([[Обговорення користувача:Luda.slominska|обговорення]]) 18:00, 28 серпня 2022 (UTC) #--[[Користувач:Немчук|Немчук]] ([[Обговорення користувача:Немчук|обговорення]]) 18:55, 28 серпня 2022 (UTC) == Координатори == * --[[Користувач:Arxivist|Arxivist]] ([[Обговорення користувача:Arxivist|обговорення]]) 06:01, 18 серпня 2022 (UTC) [[Категорія:Конкурси Вікіджерел]] 31o4r224rjycb9qz6dlhgxwaj3vg6t8 469306 468630 2022-08-29T07:00:22Z Ivakode 10266 /* Учасники */ wikitext text/x-wiki {{Книжкова Шафа/2022}} '''Книжкова Шафа''' — конкурс, присвячений розвитку та популяризації проєкту Вікіджерела, а також поширенню інформації про проєкт серед вікіпедистів, популяризації Вікіджерел у Вікіпедії, сестринських проєктів, залученню нових користувачів. Принцип проєкту такий: вичитуєте книжки — отримуєте подарунки. Тобто, користувачі можуть отримати сертифікати в обмін на вичитані вільні тексти вільної бібліотеки. Конкурс триває з 25 серпня по 1 листопада 2022 року. Цього року конкурс поділений на спеціальні номінації. Водночас у загальних підсумках буде враховуватись сумарна вичитка. {{text|''Для того, щоб дізнатися правила проєкту та особливості вичитки, необхідно зазирнути у '''[[Довідка:Довідка|Довідку]]'''. На будь-які питання, що виникають, вам також будуть раді відповісти в '''[[Обговорення Вікіджерел:Книжкова Шафа/2022|Обговоренні]].''}} == Учасники == #--[[Користувач:Erik tavr|Erik tavr]] ([[Обговорення користувача:Erik tavr|обговорення]]) 11:06, 18 серпня 2022 (UTC) #--[[Користувач:Kyslinka27|Kyslinka27]] ([[Обговорення користувача:Kyslinka27|обговорення]]) 14:43, 19 серпня 2022 (UTC) #--[[User:AlexKozur|'''<span style="color:black;">『</span><span style="color:#C08;"><ruby>白梟<rt><span style="color:#298">シロフクロウ</span></rt></ruby></span><span style="color:black;">』</span>''']]^{[[User talk:AlexKozur|'''<small>Обг.</small>''']]} 15:33, 19 серпня 2022 (UTC) #--[[Користувач:Madvin|Madvin]] ([[Обговорення користувача:Madvin|обговорення]]) 16:44, 19 серпня 2022 (UTC) #--[[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 15:37, 22 серпня 2022 (UTC) #--[[Спеціальна:Внесок/217.196.161.72|217.196.161.72]] 06:45, 24 серпня 2022 (UTC) #--[[Користувач:ДмитроСавченко|ДмитроСавченко]] ([[Обговорення користувача:ДмитроСавченко|обговорення]]) 12:16, 24 серпня 2022 (UTC) #--[[Користувач:Visem|Visem]] ([[Обговорення користувача:Visem|обговорення]]) 05:50, 25 серпня 2022 (UTC) #--[[Користувач:Anna Korcheva|Anna Korcheva]] ([[Обговорення користувача:Anna Korcheva|обговорення]]) 11:49, 25 серпня 2022 (UTC) #--[[Користувач:Samuel.A.Kim|Samuel.A.Kim]] ([[Обговорення користувача:Samuel.A.Kim|обговорення]]) 13:39, 25 серпня 2022 (UTC) #--[[Користувач:Mahnka|Mahnka]] ([[Обговорення користувача:Mahnka|обговорення]]) 12:13, 26 серпня 2022 (UTC) #----[[Користувач:Anarkk|Anarkk]] ([[Обговорення користувача:Anarkk|обговорення]]) 07:43, 28 серпня 2022 (UTC) #--[[Користувач:Luda.slominska|Luda.slominska]] ([[Обговорення користувача:Luda.slominska|обговорення]]) 18:00, 28 серпня 2022 (UTC) #--[[Користувач:Немчук|Немчук]] ([[Обговорення користувача:Немчук|обговорення]]) 18:55, 28 серпня 2022 (UTC) #--[[Користувач:Ivakode|Ivakode]] ([[Обговорення користувача:Ivakode|обговорення]]) 07:00, 29 серпня 2022 (UTC) == Координатори == * --[[Користувач:Arxivist|Arxivist]] ([[Обговорення користувача:Arxivist|обговорення]]) 06:01, 18 серпня 2022 (UTC) [[Категорія:Конкурси Вікіджерел]] 22c057qc2xpj96614orxgcqu12ir2e1 4 218190 469320 468392 2022-08-29T08:19:16Z Ivakode 10266 /* Мандри */ wikitext text/x-wiki {{Книжкова Шафа/2022}} Цього року конкурс поділений на спеціальні номінації. Водночас у загальних підсумках буде враховуватись сумарна вичитка. У збірних матеріалах (часописи) слід вказувати статтю (або діапазон сторінок), яку плануєте вичитати. Якщо сторінка простору Індекс не створена — ви можете її створити. Перелік не є остаточний. __NOTOC__ == Твори для вичитки == === «Червона калина»: Українське Військо === {{text|''До вичитки пропонується невичитана/недочитана робота (сторінки) з історії, споминів, збірок та інше про минуле Українського Війська з часописів «Червона калина», «За Державність. Матеріали до Історії Війська Українського» та альбом Геройська Україна.''}} {| class="wikitable sortable" style="max-width:60em; width:100%" |- !style="width:3em"|№ з/п||colspan=2|Твір||style="width:5em"|Сторінок||style="width:15em"|Учасники||style="width:5em"|Примітки||Стан |- |style="text-align:center;"|1 |[[Файл:За Державність. Матеріали до Історії Війська Українського. Збірник 1. 1929.pdf|page=7|alt=Обкладинка|100px|link=]] |style="width:20em"|[[За Державність/I|За Державність. Матеріяли до історії українського війська]]. Збірка 1. 1929<br>[[Індекс:За Державність. Матеріали до Історії Війська Українського. Збірник 1. 1929.pdf|Індекс]] |style="text-align:right;"| |[[Користувач:lxlalexlxl|lxlalexlxl]] | | |- |style="text-align:center;"|2 |[[Файл:За Державність. Матеріали до Історії Війська Українського. Збірник 2. 1930.pdf|page=7|alt=Обкладинка|100px|link=]] |style="width:20em"|[[За Державність/1|За Державність. Матеріяли до історії українського війська]]. Збірка 2. 1930<br>[[Індекс:За Державність. Матеріали до Історії Війська Українського. Збірник 2. 1930.pdf|Індекс]] |style="text-align:right;"| | | | |- |style="text-align:center;"|3 |[[Файл:За Державність. Матеріали до Історії Війська Українського. Збірник 3. 1932.pdf|page=7|alt=Обкладинка|100px|link=]] |style="width:20em"|[[За Державність/3|За Державність. Матеріяли до історії українського війська]]. Збірка 3. 1932<br>[[Індекс:За Державність. Матеріали до Історії Війська Українського. Збірник 3. 1932.pdf|Індекс]] |style="text-align:right;"| | | | |- |style="text-align:center;"|4 |[[Файл:Геройська Україна. Ілюстровані спомини з України. 1920.pdf|page=5|alt=Обкладинка|100px|link=]] |style="width:20em"|[[Геройська Україна]]. Ілюстровані спомини з України. 1920<br>[[Індекс:Геройська Україна. Ілюстровані спомини з України. 1920.pdf|Індекс]] |style="text-align:right;"| | | | |- |style="text-align:center;"|5 |[[Файл:Літопис Червоної калини, Львів. 1929.pdf|page=6|alt=Обкладинка|100px|link=]] |style="width:20em"|[[Літопис Червоної калини/1929|Літопис Червоної калини]]. 1929<br>[[Індекс:Літопис Червоної калини, Львів. 1929.pdf|Індекс]] |style="text-align:right;"| | | | |- |style="text-align:center;"|6 |[[Файл:Літопис Червоної калини, Львів. Ч.1-4. 1930.pdf|page=7|alt=Обкладинка|100px|link=]] |style="width:20em"|[[Літопис Червоної калини/1930|Літопис Червоної калини]]. Ч. 1-4. 1930<br>[[Індекс:Літопис Червоної калини, Львів. Ч.1-4. 1930.pdf|Індекс]] |style="text-align:right;"| | | | |- |style="text-align:center;"|7 |[[Файл:Літопис Червоної калини, Львів. Ч.5-12. 1930.pdf|page=7|alt=Обкладинка|100px|link=]] |style="width:20em"|[[Літопис Червоної калини/1930|Літопис Червоної калини]]. Ч.5-12. 1929<br>[[Індекс:Літопис Червоної калини, Львів. Ч.5-12. 1930.pdf|Індекс]] |style="text-align:right;"| | | | |- |style="text-align:center;"|8 |[[Файл:Літопис Червоної калини, Львів. 1931.pdf|page=9|alt=Обкладинка|100px|link=]] |style="width:20em"|[[Літопис Червоної калини/1931|Літопис Червоної калини]]. 1931<br>[[Індекс:Літопис Червоної калини, Львів. 1931.pdf|Індекс]] |style="text-align:right;"| | | | |- |style="text-align:center;"|9 |[[Файл:Літопис Червоної калини, Львів. 1932.pdf|page=7|alt=Обкладинка|100px|link=]] |style="width:20em"|[[Літопис Червоної калини/1932|Літопис Червоної калини]]. 1932<br>[[Індекс:Літопис Червоної калини, Львів. 1932.pdf|Індекс]] |style="text-align:right;"| | | | |- |style="text-align:center;"|10 |[[Файл:Літопис Червоної калини, Львів. 1933.pdf|page=6|alt=Обкладинка|100px|link=]] |style="width:20em"|[[Літопис Червоної калини/1933|Літопис Червоної калини]]. 1933<br>[[Індекс:Літопис Червоної калини, Львів. 1933.pdf|Індекс]] |style="text-align:right;"| | | | |- |style="text-align:center;"|11 |[[Файл:Літопис Червоної калини, Львів. 1934.pdf|page=7|alt=Обкладинка|100px|link=]] |style="width:20em"|[[Літопис Червоної калини/1934|Літопис Червоної калини]]. 1934<br>[[Індекс:Літопис Червоної калини, Львів. 1934.pdf|Індекс]] |style="text-align:right;"| | | | |- |style="text-align:center;"|12 |[[Файл:Літопис Червоної калини, Львів. 1935.pdf|page=7|alt=Обкладинка|100px|link=]] |style="width:20em"|[[Літопис Червоної калини/1935|Літопис Червоної калини]]. 1935<br>[[Індекс:Літопис Червоної калини, Львів. 1935.pdf|Індекс]] |style="text-align:right;"| | | | |- |} === Це написала вона === {{text|''До вичитки пропонується невичитана/недочитана робота (сторінки) з творів письменниць.''}} {| class="wikitable sortable" style="max-width:60em; width:100%" |- !style="width:3em"|№ з/п||colspan=2|Твір||style="width:5em"|Сторінок||style="width:15em"|Учасники||style="width:5em"|Примітки||Стан |- |style="text-align:center;"|1 |[[Файл:Еліза Ожешко. Низини. 1888.pdf|page=6|alt=Обкладинка|100px|link=]] |style="width:20em"|[[Автор:Еліза Ожешко|Еліза Ожешко]]<br>[[Низины]]. 1888<br>[[Індекс:Еліза Ожешко. Низини. 1888.pdf|Індекс]] |style="text-align:right;"| | | | |- |style="text-align:center;"|2 |[[Файл:Еліза Ожешко. Хам. 1895.pdf|page=6|alt=Обкладинка|100px|link=]] |style="width:20em"|[[Автор:Еліза Ожешко|Еліза Ожешко]]<br>[[Хамъ]]. 1895<br>[[Індекс:Еліза Ожешко. Хам. 1895.pdf|Індекс]] |style="text-align:right;"| | | | |- |style="text-align:center;"|3 |[[Файл:Кобилянська. Ніоба (1929).pdf|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]] |style="width:20em"|[[Автор:Ольга Кобилянська|Ольга Кобилянська]]<br>[[Ніоба]]. 1929<br>[[Індекс:Кобилянська. Ніоба (1929).pdf|Індекс]] |style="text-align:right;"| | --[[Користувач:Kyslinka27|Kyslinka27]] ([[Обговорення користувача:Kyslinka27|обговорення]]) 16:48, 27 серпня 2022 (UTC) | | |- |style="text-align:center;"|4 |[[Файл:Ольга Кобилянська. Царівна. 1896.pdf|page=5|alt=Обкладинка|100px|link=]] |style="width:20em"|[[Автор:Ольга Кобилянська|Ольга Кобилянська]]<br>[[Царівна]]. 1896<br>[[Індекс:Ольга Кобилянська. Царівна. 1896.pdf|Індекс]] |style="text-align:right;"| | --[[Користувач:Luda.slominska|Luda.slominska]] ([[Обговорення користувача:Luda.slominska|обговорення]]) 13:59, 27 серпня 2022 (UTC) | | |- |style="text-align:center;"|5 |[[Файл:Твори Марка Вовчка. Том I. 1930.pdf|page=7|alt=Обкладинка|100px|link=]] |style="width:20em"|[[Автор:Марко Вовчок|Марко Вовчок]]<br>[[Твори Марка Вовчка/1|Твори Марка Вовчка]]. Том I. 1930<br>[[Індекс:Твори Марка Вовчка. Том I. 1930.pdf|Індекс]] |style="text-align:right;"| | | | |- |style="text-align:center;"|6 |[[Файл:Н. Мірза-Авакянц. Читанка з історії України. Частина I. Випуск I. 1922.pdf|page=3|alt=Обкладинка|100px|link=]] |style="width:20em"|[[Автор:Наталія Мірза-Авак'янц|Наталія Мірза-Авакянц]]<br>[[Читанка з історії України]]. 1922<br>[[Індекс:Н. Мірза-Авакянц. Читанка з історії України. Частина I. Випуск I. 1922.pdf|Індекс]] |style="text-align:right;"| | | | |- |style="text-align:center;"|7 |[[Файл:Софія Русова. Мої спомини. 1937.pdf|page=5|alt=Обкладинка|100px|link=]] |style="width:20em"|[[Автор:Софія Русова|Софія Русова]]<br>[[Мої спомини]]. 1937<br>[[Індекс:Софія Русова. Мої спомини. 1937.pdf|Індекс]] |style="text-align:right;"| | | | |- |style="text-align:center;"|8 |[[Файл:Софія Русова. Наші визначні жінки. 1934.pdf|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]] |style="width:20em"|[[Автор:Софія Русова|Софія Русова]]<br>[[Наші визначні жінки]]. 1934<br>[[Індекс:Софія Русова. Наші визначні жінки. 1934.pdf|Індекс]] |style="text-align:right;"| | | | |- |style="text-align:center;"|9 |[[Файл:Софія Русова. Серед рідної природи. 1922.pdf|page=5|alt=Обкладинка|100px|link=]] |style="width:20em"|[[Автор:Софія Русова|Софія Русова]]<br>[[Серед рідної природи]]. 1922<br>[[Індекс:Софія Русова. Серед рідної природи. 1922.pdf|Індекс]] |style="text-align:right;"| | --[[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 15:53, 23 серпня 2022 (UTC) {{c|(с. 1–86, D.V.)}} | | |- |style="text-align:center;"|10 |[[Файл:Леся Українка. Стародавня історія східних народів. 1918.pdf|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]] |style="width:20em"|[[Автор:Леся Українка|Леся Українка]]<br>[[Стародавня історія східних народів]]. 1918<br>[[Індекс:Леся Українка. Стародавня історія східних народів. 1918.pdf|Індекс]] |style="text-align:right;"| | --[[Користувач:Samuel.A.Kim|Samuel.A.Kim]] ([[Обговорення користувача:Samuel.A.Kim|обговорення]]) 15:53, 25 серпня 2022 (UTC) | | |- |style="text-align:center;"|11 |[[Файл:Любов Яновська. Оповідання. 1902.pdf|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]] |style="width:20em"|[[Автор:Любов Яновська|Любов Яновська]]<br>[[Оповідання (Яновська)|Оповідання]]. 1902<br>[[Індекс:Любов Яновська. Оповідання. 1902.pdf|Індекс]] |style="text-align:right;"| | | | |- |style="text-align:center;"|12 |[[Файл:Ольга Кобилянська. Апостол черні. Том 1. 1936.djvu|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]] |style="width:20em"|[[Автор:Ольга Кобилянська|Ольга Кобилянська]]<br>[[Апостол черні/1|Апостол черні]]. Том I. 1936<br>[[Індекс:Ольга Кобилянська. Апостол черні. Том 1. 1936.djvu|Індекс]] |style="text-align:right;"| | --[[Користувач:Madvin|Madvin]] ([[Обговорення користувача:Madvin|обговорення]]) 20:25, 24 серпня 2022 (UTC) | | |- |style="text-align:center;"|13 |[[Файл:Ольга Кобилянська. Апостол черні. Том 2. 1936.djvu|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]] |style="width:20em"|[[Автор:Ольга Кобилянська|Ольга Кобилянська]]<br>[[Апостол черні/2|Апостол черні]]. Том II. 1936<br>[[Індекс:Ольга Кобилянська. Апостол черні. Том 2. 1936.djvu|Індекс]] |style="text-align:right;"| | --[[Користувач:Madvin|Madvin]] ([[Обговорення користувача:Madvin|обговорення]]) 20:25, 24 серпня 2022 (UTC) | | |- |style="text-align:center;"|14 |[[Файл:Ольга Кобилянська. Людина. 1931.djvu|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]] |style="width:20em"|[[Автор:Ольга Кобилянська|Ольга Кобилянська]]<br>[[Людина (Кобилянська)|Людина]]. 1931<br>[[Індекс:Ольга Кобилянська. Людина. 1931.djvu|Індекс]] |style="text-align:right;"| | | | |- |style="text-align:center;"|15 |[[Файл:Катерина Грушевська. Українські народні думи. Том 1. 1927.pdf|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]] |style="width:20em"|[[Автор:Катерина Грушевська|Катерина Грушевська]]<br>[[Українські народні думи/1|Українські народні думи]]. Том I. 1927<br>[[Індекс:Катерина Грушевська. Українські народні думи. Том 1. 1927.pdf|Індекс]] |style="text-align:right;"| | --[[User:AlexKozur|'''<span style="color:black;">『</span><span style="color:#C08;"><ruby>白梟<rt><span style="color:#298">シロフクロウ</span></rt></ruby></span><span style="color:black;">』</span>''']]^{[[User talk:AlexKozur|'''<small>Обг.</small>''']]} 12:50, 24 серпня 2022 (UTC) | | |- |style="text-align:center;"|16 |[[Файл:Катерина Грушевська. Українські народні думи. Том 2. 1927.pdf|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]] |style="width:20em"|[[Автор:Катерина Грушевська|Катерина Грушевська]]<br>[[Українські народні думи/2|Українські народні думи]]. Том II. 1927<br>[[Індекс:Катерина Грушевська. Українські народні думи. Том 2. 1927.pdf|Індекс]] |style="text-align:right;"| | --[[User:AlexKozur|'''<span style="color:black;">『</span><span style="color:#C08;"><ruby>白梟<rt><span style="color:#298">シロフクロウ</span></rt></ruby></span><span style="color:black;">』</span>''']]^{[[User talk:AlexKozur|'''<small>Обг.</small>''']]} 12:50, 24 серпня 2022 (UTC) | | |- |style="text-align:center;"|17 |[[Файл:Христя Алчевська. Моєму краю. 1914.pdf|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]] |style="width:20em"|[[Автор:Христина Алчевська|Христя Алчевська]]<br>[[Моєму краю]]. 1914<br>[[Індекс:Христя Алчевська. Моєму краю. 1914.pdf|Індекс]] |style="text-align:right;"| | -- [[Користувач:Anna Korcheva|Anna Korcheva]] ([[Обговорення користувача:Anna Korcheva|обговорення]]) 12:00, 25 серпня 2022 (UTC) | | |- |style="text-align:center;"|18 |[[Файл:Наталія Кобринська. Оповідання. 1929.pdf|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]] |style="width:20em"|[[Автор:Наталія Кобринська|Наталія Кобринська]]<br>[[Оповідання (Кобринська)|Оповідання]]. 1929<br>[[Індекс:Наталія Кобринська. Оповідання. 1929.pdf|Індекс]] |style="text-align:right;"| | | | |- |style="text-align:center;"|19 |[[Файл:Уляна Кравченко. Спогади учительки.1936.pdf|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]] |style="width:20em"|[[Автор:Уляна Кравченко|Уляна Кравченко]]<br>[[Спогади учительки]]. 1936<br>[[Індекс:Уляна Кравченко. Спогади учительки.1936.pdf|Індекс]] |style="text-align:right;"| | --[[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 15:53, 23 серпня 2022 (UTC) {{c|(весь твір, D.V.)}} | | |- |} === Мандри === {{text|''До вичитки пропонується невичитана/недочитана робота (сторінки) творів, присвячених мандрам.''}} {| class="wikitable sortable" style="max-width:60em; width:100%" |- !style="width:3em"|№ з/п||colspan=2|Твір||style="width:5em"|Сторінок||style="width:15em"|Учасники||style="width:5em"|Примітки||Стан |- |style="text-align:center;"|1 |[[Файл:Арнольд Гельріґель. Тисяча і один острів. 1929.pdf|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]] |style="width:20em"|[[Автор:Арнольд Гельріґель|Арнольд Гельріґель]]<br>[[Тисяча і один острів]]. 1929<br>[[Індекс:Арнольд Гельріґель. Тисяча і один острів. 1929.pdf|Індекс]] |style="text-align:right;"| | --[[User:AlexKozur|'''<span style="color:black;">『</span><span style="color:#C08;"><ruby>白梟<rt><span style="color:#298">シロフクロウ</span></rt></ruby></span><span style="color:black;">』</span>''']]^{[[User talk:AlexKozur|'''<small>Обг.</small>''']]} 12:50, 24 серпня 2022 (UTC) | | |- |style="text-align:center;"|2 |[[Файл:Валеріян Поліщук. Розкол Европи. 1925.pdf|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]] |style="width:20em"|[[Автор:Валер'ян Поліщук|Валеріян Поліщук]]<br>[[Розкол Европи]]. 1925<br>[[Індекс:Валеріян Поліщук. Розкол Европи. 1925.pdf|Індекс]] |style="text-align:right;"| | | | |- |style="text-align:center;"|3 |[[Файл:Дмитро Грудина. Перший рейд. 1930.pdf|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]] |style="width:20em"|[[Автор:Дмитро Грудина|Дмитро Грудина]]<br>[[Перший рейд]]. 1930<br>[[Індекс:Дмитро Грудина. Перший рейд. 1930.pdf|Індекс]] |style="text-align:right;"| | --[[Користувач:Ivakode|Ivakode]] ([[Обговорення користувача:Ivakode|обговорення]]) 08:19, 29 серпня 2022 (UTC) | | |- |style="text-align:center;"|4 |[[Файл:Іван Ковтун. Люди моря. 1935.pdf|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]] |style="width:20em"|[[Автор:Іван Ковтун|Іван Ковтун]]<br>[[Люди моря]]. 1935<br>[[Індекс:Іван Ковтун. Люди моря. 1935.pdf|Індекс]] |style="text-align:right;"| | | | |- |style="text-align:center;"|5 |[[Файл:Іван Микитенко. Голуби мира. Подорож за кордон. 1930.pdf|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]] |style="width:20em"|[[Автор:Іван Микитенко|Іван Микитенко]]<br>[[Голуби мира : подорож за кордон]]. 1930<br>[[Індекс:Іван Микитенко. Голуби мира. Подорож за кордон. 1930.pdf|Індекс]] |style="text-align:right;"| | | | |- |- |style="text-align:center;"|6 |[[Файл:Кость Котко. Сонце поза мінаретами. 1928.pdf|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]] |style="width:20em"|[[Автор:Микола Любченко|Кость Котко]]<br>[[Сонце поза мінаретами]]. 1928<br>[[Індекс:Кость Котко. Сонце поза мінаретами. 1928.pdf|Індекс]] |style="text-align:right;"| | | | |- |- |style="text-align:center;"|7 |[[Файл:Кость Котко. Щоденник кількох міст. 1930.pdf|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]] |style="width:20em"|[[Автор:Микола Любченко|Кость Котко]]<br>[[Щоденник кількох міст]]. 1930<br>[[Індекс:Кость Котко. Щоденник кількох міст. 1930.pdf|Індекс]] |style="text-align:right;"| | | | |- |- |style="text-align:center;"|8 |[[Файл:Микола Трублаїні. До Арктики через тропіки. 1931.pdf|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]] |style="width:20em"|[[Автор:Микола Трублаїні|Микола Трублаїні]]<br>[[До Арктики через тропіки]]. 1931<br>[[Індекс:Микола Трублаїні. До Арктики через тропіки. 1931.pdf|Індекс]] |style="text-align:right;"| | | | |- |- |style="text-align:center;"|9 |[[Файл:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]] |style="width:20em"|[[Автор:Олександр Борзаківський|Олександр Борзаківський]]<br>[[По незнаних закутках]]. 1930<br>[[Індекс:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf|Індекс]] |style="text-align:right;"| | --[[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 15:53, 23 серпня 2022 (UTC) {{c|(уся книжка, D.V.)}} | | |- |- |style="text-align:center;"|10 |[[Файл:Олесь Досвітній. Нотатки мандрівника. 1929.pdf|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]] |style="width:20em"|[[Автор:Олесь Досвітній|Олесь Досвітній]]<br>[[Нотатки мандрівника]]. 1929<br>[[Індекс:Олесь Досвітній. Нотатки мандрівника. 1929.pdf|Індекс]] |style="text-align:right;"| | --[[Користувач:Mahnka|Mahnka]] ([[Обговорення користувача:Mahnka|обговорення]]) 12:15, 26 серпня 2022 (UTC) | | |} === «Україна в минулому» === {{text|''До вичитки пропонується невичитана/недочитана робота (сторінки) з видання «Україна в минулому».''}} {| class="wikitable sortable" style="max-width:60em; width:100%" |- !style="width:3em"|№ з/п||colspan=2|Твір||style="width:5em"|Сторінок||style="width:15em"|Учасники||style="width:5em"|Примітки||Стан |- |style="text-align:center;"|1 |[[Файл:«Україна в минулому», 1992. – №1.pdf|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]] |style="width:20em"|[[Україна в минулому/1|Україна в минулому]]. №1. 1992<br>[[Індекс:«Україна в минулому», 1992. – №1.pdf|Індекс]] |style="text-align:right;"| |[[Користувач:Erik_tavr|Erik_tavr]] | | |- |style="text-align:center;"|2 |[[Файл:«Україна в минулому», 1992. – №2.pdf|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]] |style="width:20em"|[[Україна в минулому/2|Україна в минулому]]. №2. 1992<br>[[Індекс:«Україна в минулому», 1992. – №2.pdf|Індекс]] |style="text-align:right;"| | | | |- |style="text-align:center;"|3 |[[Файл:«Україна в минулому», 1993. – №3.pdf|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]] |style="width:20em"|[[Україна в минулому/3|Україна в минулому]]. №3. 1993<br>[[Індекс:«Україна в минулому», 1993. – №3.pdf|Індекс]] |style="text-align:right;"| |[[Користувач:ДмитроСавченко|ДмитроСавченко]] | | |- |style="text-align:center;"|4 |[[Файл:«Україна в минулому», 1993. – №4.djvu|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]] |style="width:20em"|[[Україна в минулому/4|Україна в минулому]]. №4. 1993<br>[[Індекс:«Україна в минулому», 1993. – №4.djvu|Індекс]] |style="text-align:right;"| | | | |- |style="text-align:center;"|5 |[[Файл:«Україна в минулому», 1994. – №5.djvu|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]] |style="width:20em"|[[Україна в минулому/5|Україна в минулому]]. №5. 1994<br>[[Індекс:«Україна в минулому», 1994. – №5.djvu|Індекс]] |style="text-align:right;"| | | | |- |style="text-align:center;"|6 |[[Файл:«Україна в минулому», 1994. – №6.pdf|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]] |style="width:20em"|[[Україна в минулому/6|Україна в минулому]]. №6. 1994<br>[[Індекс:«Україна в минулому», 1994. – №6.pdf|Індекс]] |style="text-align:right;"| | | | |- |style="text-align:center;"|7 |[[Файл:«Україна в минулому», 1995. – №7.pdf|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]] |style="width:20em"|[[Україна в минулому/7|Україна в минулому]]. №7. 1995<br>[[Індекс:«Україна в минулому», 1995. – №7.pdf|Індекс]] |style="text-align:right;"| | | | |- |style="text-align:center;"|8 |[[Файл:«Україна в минулому», 1996. – №8.pdf|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]] |style="width:20em"|[[Україна в минулому/8|Україна в минулому]]. №8. 1996<br>[[Індекс:«Україна в минулому», 1996. – №8.pdf|Індекс]] |style="text-align:right;"| | | | |- |style="text-align:center;"|9 |[[Файл:«Україна в минулому», 1996. – №9.djvu|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]] |style="width:20em"|[[Україна в минулому/9|Україна в минулому]]. №9. 1996<br>[[Індекс:«Україна в минулому», 1996. – №9.djvu|Індекс]] |style="text-align:right;"| | | | |} m3cbt8hiddj3qqmftqh1i9rf2mphgkg 0 220192 469286 463621 2022-08-29T00:04:47Z Leh Palych 5381 wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = Ж | попередня = [[../Є/]] | наступна = [[../З/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} {{абетка}} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=515 onlysection="1" /> {{абетка|Ж–Жа:Жб–Жє:Жи–Жл:Жм–Жу|gap=0.7em|bold=Ж–Жа}} {{justify|[[../ж/]]  •  [[../жаба/]]  •  [[../жабалуха/]]  •  [[../жабарь/]]  •  [[../жабелуха/]]  •  [[../жабеня/]]  •  [[../жаберина/]]  •  [[../жаберовина/]]  •  [[../жабини/]]  •  [[../жабиний/]]  •  [[../жабинський/]]  •  [[../жабище/]]  •  [[../жабій/]]  •  [[../жабійка/]]  •  [[../жабка/]]  •  [[../жабник/]]  •  [[../жабня/]]  •  [[../жабовина/]]  •  [[../жабовиння/]]  •  [[../жабоїд/]]  •  [[../жабоколець/]]  •  [[../жабокряківка/]]  •  [[../жабоніти/]]  •  [[../жабонька/]]  •  [[../жаборіння/]]  •  [[../жабрик/]]  •  [[../жабрій/]]  •  [[../жабрь/]]  •  [[../жабський/]]  •  [[../жабука/]]  •  [[../жабуніти/]]  •  [[../жабур/]]  •  [[../жабуріння/]]  •  [[../жаб'ячий/]]  •  [[../жавкий/]]  •  [[../жавряти/]]  •  [[../жага/]]  •  [[../жагнути/]]  •  [[../жада/]]  •  [[../жаданий/]]  •  [[../жаданка/]]  •  [[../жадання/]]  •  [[../жадано/]]  •  [[../жадати/]]  •  [[../жадатися/]]  •  [[../жаден (I)/]]  •  [[../жаден (II)/]]  •  [[../жадібка/]]  •  [[../жадібний/]]  •  [[../жадливість/]]  •  [[../жадний (I)/]]  •  [[../жадний (II)/]]  •  [[../жаднісінький/]]  •  [[../жадність/]]  •  [[../жадно/]]  •  [[../жадоба/]]  •  [[../жадота/]]  •  [[../жаждивий/]]  •  [[../жаждувати/]]  •  [[../жайвір/]]  •  [[../жайворінка/]]  •  [[../жайворінок/]]  •  [[../жайворінячий/]]  •  [[../жайворонків/]]  •  [[../жайворонник/]]  •  [[../жайворонок/]]  •  [[../жайвороня/]]  •  [[../жайворонячий/]]  •  [[../жак/]]  •  [[../жаків/]]  •  [[../жаківка/]]  •  [[../жакування/]]  •  [[../жакувати/]]  •  [[../жалива/]]  •  [[../жалити/]]  •  [[../жалитися/]]  •  [[../жалиця/]]  •  [[../жаліб/]]  •  [[../жалібний/]]  •  [[../жалібник/]]  •  [[../жалібниця/]]  •  [[../жалібно/]]  •  [[../жалізний/]]  •  [[../жаління (I)/]]  •  [[../жаління (II)/]]  •  [[../жалісливець/]]  •  [[../жалісливий/]]  •  [[../жалісливо/]]  •  [[../жалісний/]]  •  [[../жалісно/]]  •  [[../жалість/]]  •  [[../жаліти/]]  •  [[../жалітися/]]  •  [[../жалка/]]  •  [[../жалкий/]]  •  [[../жалко/]]  •  [[../жалкування/]]  •  [[../жалкувати/]]  •  [[../жалкуватися/]]  •  [[../жалливий/]]  •  [[../жалля/]]  •  [[../жалнощі/]]  •  [[../жало/]]  •  [[../жалоба (I)/]]  •  [[../жалоба (II)/]]  •  [[../жалобний (I)/]]  •  [[../жалобний (II)/]]  •  [[../жалосливий/]]  •  [[../жалосний/]]  •  [[../жалосник/]]  •  [[../жалостонька/]]  •  [[../жалощі/]]  •  [[../жалування/]]  •  [[../жалувати/]]  •  [[../жалуватися/]]  •  [[../жаль (I)/]]  •  [[../жаль (II)/]]  •  [[../жалько/]]  •  [[../жальний/]]  •  [[../жально/]]  •  [[../жальнощі/]]  •  [[../жальок/]]  •  [[../жальце/]]  •  [[../жальчливий/]]  •  [[../жаля/]]  •  [[../жалячка/]]  •  [[../жандар/]]  •  [[../жандарка/]]  •  [[../жандарський/]]  •  [[../жар/]]  •  [[../жара/]]  •  [[../жарений/]]  •  [[../жареня/]]  •  [[../жариво/]]  •  [[../жарина/]]  •  [[../жаристий/]]  •  [[../жарити/]]  •  [[../жаріння/]]  •  [[../жаркий/]]  •  [[../жаркість/]]  •  [[../жарко/]]  •  [[../жарливий/]]  •  [[../жарливість/]]  •  [[../жарнівка/]]  •  [[../жарок/]]  •  [[../жарота/]]  •  [[../жарочок/]]  •  [[../жарт/]]  •  [[../жартівливий/]]  •  [[../жартівливо/]]  •  [[../жартівник/]]  •  [[../жартівниця/]]  •  [[../жартливий/]]  •  [[../жартливість/]]  •  [[../жартливо/]]  •  [[../жартовливий/]]  •  [[../жартовне/]]  •  [[../жартовник/]]  •  [[../жартування/]]  •  [[../жартувати/]]  •  [[../жартуватися/]]  •  [[../жартун/]]  •  [[../жартушки/]]  •  [[../жаруха/]]  •  [[../жарьоха/]]  •  [[../жас/]]  •  [[../жасати/]]  •  [[../жаско/]]  •  [[../жасмин/]]  •  [[../жасминний/]]  •  [[../жасний/]]  •  [[../жасно/]]  •  [[../жаснути/]]  •  [[../жати (I)/]]  •  [[../жати (II)/]]  •  [[../жатий/]]  •  [[../жатися (I)/]]  •  [[../жатися (II)/]]  •  [[../жатка/]]  •  [[../жаття/]]  •  [[../жах/]]  •  [[../жаханка/]]  •  [[../жахання/]]  •  [[../жахати/]]  •  [[../жахатися/]]  •  [[../жахливий/]]  •  [[../жахливість/]]  •  [[../жахливо/]]  •  [[../жахний/]]  •  [[../жахно/]]  •  [[../жахнути/]]  •  [[../жахнутися/]]  •  [[../жахота/]]  •  [[../жахтіти/]]  •  [[../жачка/]]|style=text-align-last:center}} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=540 onlysection="1" /> 4baj3jkhyv7yj6ndwyapzt9hh5xrksc 0 220229 469287 463620 2022-08-29T00:05:14Z LehBot 11101 -- wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = Ж | попередня = [[../Є/]] | наступна = [[../З/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} {{абетка|bold=Ж}} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=515 onlysection="1" /> {{абетка|Ж–Жа:Жб–Жє:Жи–Жл:Жм–Жу|gap=0.7em}} {{justify|[[../жбан/]]  •  [[../жбановий/]]  •  [[../жбанок/]]  •  [[../жбанячий/]]  •  [[../жбир/]]  •  [[../жбирь/]]  •  [[../жбурити/]]  •  [[../жбурляти/]]  •  [[../жбурнути/]]  •  [[../жбух!/]]  •  [[../жбухати/]]  •  [[../жбухнути/]]  •  [[../жвавий/]]  •  [[../жвавість/]]  •  [[../жваво/]]  •  [[../жвавота/]]  •  [[../жвака/]]  •  [[../жвакання/]]  •  [[../жвакати/]]  •  [[../жвакнути/]]  •  [[../жвакота/]]  •  [[../жвакування/]]  •  [[../жвакувати/]]  •  [[../жвакун/]]  •  [[../жвакуня/]]  •  [[../жвати/]]  •  [[../жвахтати/]]  •  [[../жвачка/]]  •  [[../жвякати/]]  •  [[../жвяхтіти/]]  •  [[../жгут/]]  •  [[../жґринджатися/]]  •  [[../жґут/]]  •  [[../жданий/]]  •  [[../жданики/]]  •  [[../жданки/]]  •  [[../ждання/]]  •  [[../ждати/]]  •  [[../жджок/]]  •  [[../же/]]  •  [[../жеб/]]  •  [[../жебоніти/]]  •  [[../жебрак/]]  •  [[../жебран/]]  •  [[../жебраний/]]  •  [[../жебранина/]]  •  [[../жебрати/]]  •  [[../жебрацтво/]]  •  [[../жебрацький/]]  •  [[../жебрачий/]]  •  [[../жебрачка/]]  •  [[../жебри/]]  •  [[../жебрій/]]  •  [[../жебрувати/]]  •  [[../жевжик/]]  •  [[../жевжикувати/]]  •  [[../жевжичок/]]  •  [[../жевріти/]]  •  [[../жеврітися/]]  •  [[../жегнання/]]  •  [[../жегнати/]]  •  [[../жегнатися/]]  •  [[../жежель/]]  •  [[../жежко/]]  •  [[../жезл/]]  •  [[../жезло/]]  •  [[../желізний/]]  •  [[../желіпало/]]  •  [[../желіпання/]]  •  [[../желіпати/]]  •  [[../желонка/]]  •  [[../жельман/]]  •  [[../жемериння/]]  •  [[../жемчуг/]]  •  [[../жемчужина/]]  •  [[../жемчужний/]]  •  [[../жемчужок/]]  •  [[../женавий/]]  •  [[../женило/]]  •  [[../женити/]]  •  [[../женитися/]]  •  [[../жених/]]  •  [[../женихання/]]  •  [[../женихатися/]]  •  [[../женихівський/]]  •  [[../женихливий/]]  •  [[../женихливість/]]  •  [[../женишенько/]]  •  [[../женишина/]]  •  [[../женишище/]]  •  [[../женишок/]]  •  [[../женіння/]]  •  [[../женничка/]]  •  [[../жентиця/]]  •  [[../жентичник/]]  •  [[../женців/]]  •  [[../женчик/]]  •  [[../женчиха/]]  •  [[../женчуг/]]  •  [[../жень/]]  •  [[../женькиня/]]  •  [[../женьчар/]]  •  [[../женьчарка/]]  •  [[../женьчуги/]]  •  [[../жербій/]]  •  [[../жерва/]]  •  [[../жерделя/]]  •  [[../жердина/]]  •  [[../жердка/]]  •  [[../жердь/]]  •  [[../жердя (I)/]]  •  [[../жердя (II)/]]  •  [[../жердяний/]]  •  [[../жереб/]]  •  [[../жеребець/]]  •  [[../жеребитися/]]  •  [[../жеребна/]]  •  [[../жеребцювати/]]  •  [[../жеребчик/]]  •  [[../жереб'я/]]  •  [[../жереб'ячий/]]  •  [[../жерелатий/]]  •  [[../жерело/]]  •  [[../жерелуха/]]  •  [[../жерельце/]]  •  [[../жереп/]]  •  [[../жерепмик/]]  •  [[../жеретій/]]  •  [[../жеретія/]]  •  [[../жеретіяка/]]  •  [[../жерех/]]  •  [[../жерецький/]]  •  [[../жерібна/]]  •  [[../жерій/]]  •  [[../жерлига/]]  •  [[../жерлистий/]]  •  [[../жерло/]]  •  [[../жерлуха/]]  •  [[../жерлянка/]]  •  [[../жерниця/]]  •  [[../жернівка/]]  •  [[../жерства/]]  •  [[../жерстина/]]  •  [[../жерстити/]]  •  [[../жерсть/]]  •  [[../жерстяний/]]  •  [[../жерстянка/]]  •  [[../жертва/]]  •  [[../жертвувати/]]  •  [[../жерти/]]  •  [[../жертівня/]]  •  [[../жертка/]]  •  [[../жертовник/]]  •  [[../жерть/]]  •  [[../жеруха/]]  •  [[../жерцем/]]  •  [[../жерявий/]]  •  [[../жестер/]]  •  [[../жєс/]]  •  [[../жєсати/]]|style=text-align-last:center}} 2dp5o9cajydk1g6aevivppb1lcuwjpq 0 220230 469288 463619 2022-08-29T00:05:15Z LehBot 11101 -- wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = Ж | попередня = [[../Є/]] | наступна = [[../З/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} {{абетка|bold=Ж}} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=515 onlysection="1" /> {{абетка|Ж–Жа:Жб–Жє:Жи–Жл:Жм–Жу|gap=0.7em}} {{justify|[[../жибець/]]  •  [[../жибрій/]]  •  [[../жив!/]]  •  [[../живати/]]  •  [[../живетень/]]  •  [[../живець/]]  •  [[../живжик/]]  •  [[../живжикувати/]]  •  [[../живий/]]  •  [[../живило/]]  •  [[../живина/]]  •  [[../живити/]]  •  [[../живитися/]]  •  [[../живиця/]]  •  [[../живичка/]]  •  [[../живичний/]]  •  [[../живичуватий/]]  •  [[../живісінький/]]  •  [[../живісінько/]]  •  [[../живіт/]]  •  [[../живіття/]]  •  [[../живкий/]]  •  [[../живко/]]  •  [[../живло/]]  •  [[../живлющий/]]  •  [[../живність/]]  •  [[../живняк/]]  •  [[../живо/]]  •  [[../живоїд/]]  •  [[../живокіст/]]  •  [[../живолуп/]]  •  [[../живопихом/]]  •  [[../живопліт/]]  •  [[../живоробка/]]  •  [[../живосилом/]]  •  [[../животвір/]]  •  [[../животворити/]]  •  [[../животворний/]]  •  [[../животик/]]  •  [[../животина/]]  •  [[../животинник/]]  •  [[../животиння/]]  •  [[../животище/]]  •  [[../животіти/]]  •  [[../животок/]]  •  [[../живоття/]]  •  [[../живти/]]  •  [[../живучий/]]  •  [[../живучість/]]  •  [[../живушечка/]]  •  [[../живущий/]]  •  [[../живцем/]]  •  [[../живчик/]]  •  [[../жигавка/]]  •  [[../жигалка/]]  •  [[../жигало/]]  •  [[../жигаль/]]  •  [[../жигальце/]]  •  [[../жигун/]]  •  [[../жигучка/]]  •  [[../жид/]]  •  [[../жидва/]]  •  [[../жидел/]]  •  [[../жиденя/]]  •  [[../жидик/]]  •  [[../жидів/]]  •  [[../жидівка/]]  •  [[../жидівочка/]]  •  [[../жидівство/]]  •  [[../жидівський/]]  •  [[../жидівча/]]  •  [[../жидівчин/]]  •  [[../жидова/]]  •  [[../жидовин/]]  •  [[../жидовина/]]  •  [[../жидовіти/]]  •  [[../жидок/]]  •  [[../жидолюбець/]]  •  [[../жидочок/]]  •  [[../жидувати/]]  •  [[../жидюга/]]  •  [[../жидюк/]]  •  [[../жидя/]]  •  [[../жижа/]]  •  [[../жижаки/]]  •  [[../жижель/]]  •  [[../жижка/]]  •  [[../жижкати/]]  •  [[../жижкий/]]  •  [[../жижло/]]  •  [[../жижуха/]]  •  [[../жизний/]]  •  [[../жизність/]]  •  [[../жизнь/]]  •  [[../жизняний/]]  •  [[../жила/]]  •  [[../жилавий/]]  •  [[../жилавіти/]]  •  [[../жилба/]]  •  [[../жилетка/]]  •  [[../жилище/]]  •  [[../жилка/]]  •  [[../жилля/]]  •  [[../жилляр/]]  •  [[../жиллярити/]]  •  [[../жилний/]]  •  [[../жилник/]]  •  [[../жило/]]  •  [[../жилочка/]]  •  [[../жилуватий/]]  •  [[../жилявий/]]  •  [[../жиляний/]]  •  [[../жиляник/]]  •  [[../жим/]]  •  [[../жимоїдник/]]  •  [[../жимолость/]]  •  [[../жинзівер/]]  •  [[../жир/]]  •  [[../жиркувати/]]  •  [[../жирненький/]]  •  [[../жирний/]]  •  [[../жирно/]]  •  [[../жирнючий/]]  •  [[../жированє/]]  •  [[../жирований/]]  •  [[../жировий/]]  •  [[../жировитий/]]  •  [[../жировиця/]]  •  [[../жировлина/]]  •  [[../жироїд/]]  •  [[../жирування/]]  •  [[../жирувати/]]  •  [[../жируватися/]]  •  [[../жирун/]]  •  [[../жируха (I)/]]  •  [[../жируха (II)/]]  •  [[../жирушка/]]  •  [[../житво/]]  •  [[../жительний/]]  •  [[../житець/]]  •  [[../житечко/]]  •  [[../житечний/]]  •  [[../жити/]]  •  [[../житина/]]  •  [[../житися/]]  •  [[../житка/]]  •  [[../житло/]]  •  [[../житний/]]  •  [[../житник/]]  •  [[../житнисько/]]  •  [[../житниця/]]  •  [[../житнище/]]  •  [[../житняк/]]  •  [[../житняний/]]  •  [[../житнянка/]]  •  [[../жито/]]  •  [[../житов'я/]]  •  [[../життєвий/]]  •  [[../життєпис/]]  •  [[../життєписний/]]  •  [[../життєчко/]]  •  [[../життя/]]  •  [[../житце/]]  •  [[../житяний/]]  •  [[../жихлий/]]  •  [[../жихунець/]]  •  [[../жиця/]]  •  [[../жичати/]]  •  [[../жичечка/]]  •  [[../жичити/]]  •  [[../жичка (I)/]]  •  [[../жичка (II)/]]  •  [[../жичливий/]]  •  [[../жичливість/]]  •  [[../жінва/]]  •  [[../жінка/]]  •  [[../жінота/]]  •  [[../жінотва/]]  •  [[../жіноцтво/]]  •  [[../жіноцький/]]  •  [[../жіночий/]]  •  [[../жіночка/]]  •  [[../жінощина/]]  •  [[../жінчин/]]  •  [[../жлоктання/]]  •  [[../жлуктання/]]  •  [[../жлуктати/]]  •  [[../жлуктечко/]]  •  [[../жлуктити/]]  •  [[../жлуктій/]]  •  [[../жлуктійка/]]  •  [[../жлуктіяка/]]  •  [[../жлукто/]]|style=text-align-last:center}} nnbps0xrmao29d45oq7hxf1ftt76wy0 0 220231 469289 463616 2022-08-29T00:05:16Z LehBot 11101 -- wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = Ж | попередня = [[../Є/]] | наступна = [[../З/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} {{абетка|bold=Ж}} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=515 onlysection="1" /> {{абетка|Ж–Жа:Жб–Жє:Жи–Жл:Жм–Жу|gap=0.7em}} {{justify|[[../жмак/]]  •  [[../жмакання/]]  •  [[../жмакати/]]  •  [[../жмаки/]]  •  [[../жмакувати/]]  •  [[../жменя/]]  •  [[../жмикати/]]  •  [[../жмикрут/]]  •  [[../жмикрутня/]]  •  [[../жмикрутський/]]  •  [[../жмиток/]]  •  [[../жмихи/]]  •  [[../жміль/]]  •  [[../жмінечка/]]  •  [[../жмінька/]]  •  [[../жморнути/]]  •  [[../жмуком/]]  •  [[../жмури/]]  •  [[../жмурити/]]  •  [[../жмуритися/]]  •  [[../жмурки/]]  •  [[../жмурко/]]  •  [[../жмут/]]  •  [[../жмуття/]]  •  [[../жнець/]]  •  [[../жнива/]]  •  [[../жниварь/]]  •  [[../жнивний/]]  •  [[../жниво/]]  •  [[../жнивовий/]]  •  [[../жниця/]]  •  [[../жнійка/]]  •  [[../жнія/]]  •  [[../жовдак/]]  •  [[../жовклий/]]  •  [[../жовкляк/]]  •  [[../жовкніти/]]  •  [[../жовкнути/]]  •  [[../жовна (I)/]]  •  [[../жовна (II)/]]  •  [[../жовни/]]  •  [[../жовнір/]]  •  [[../жовнірство/]]  •  [[../жовнірський/]]  •  [[../жовнірування/]]  •  [[../жовнірувати/]]  •  [[../жовнірщина/]]  •  [[../жовнуватий/]]  •  [[../жовняний/]]  •  [[../жовняр/]]  •  [[../жовтавий/]]  •  [[../жовтачка/]]  •  [[../жовтень (I)/]]  •  [[../жовтень (II)/]]  •  [[../жовтизна/]]  •  [[../жовтий/]]  •  [[../жовтило/]]  •  [[../жовтина/]]  •  [[../жовтинці/]]  •  [[../жовтити/]]  •  [[../жовтільниця/]]  •  [[../жовтісінький/]]  •  [[../жовтість/]]  •  [[../жовтіський/]]  •  [[../жовтіти/]]  •  [[../жовтішати/]]  •  [[../жовтка/]]  •  [[../жовтковина/]]  •  [[../жовтлявий/]]  •  [[../жовтляк/]]  •  [[../жовтневий/]]  •  [[../жовто/]]  •  [[../жовтобокий/]]  •  [[../жовтобрюх/]]  •  [[../жовтобрюха/]]  •  [[../жовтобрюшок/]]  •  [[../жовтогарячий/]]  •  [[../жовтогарячка/]]  •  [[../жовтогрудий/]]  •  [[../жовтогрудка/]]  •  [[../жовтожар/]]  •  [[../жовтозелений/]]  •  [[../жовтозілля/]]  •  [[../жовток/]]  •  [[../жовтокрилий/]]  •  [[../жовтолиций/]]  •  [[../жовтоногий/]]  •  [[../жовтопуз/]]  •  [[../жовтоцвіт/]]  •  [[../жовточеревий/]]  •  [[../жовточниця/]]  •  [[../жовтушка/]]  •  [[../жовтюх/]]  •  [[../жовтявий/]]  •  [[../жовтяк/]]  •  [[../жовтяниця/]]  •  [[../жовтячище/]]  •  [[../жовтячок/]]  •  [[../жовч/]]  •  [[../жовчок/]]  •  [[../жоден/]]  •  [[../жодний/]]  •  [[../жолдак/]]  •  [[../жолдашня/]]  •  [[../жоліб/]]  •  [[../жолоб/]]  •  [[../жолобець/]]  •  [[../жолобина/]]  •  [[../жолобитися/]]  •  [[../жолобиця/]]  •  [[../жолобкуватий/]]  •  [[../жолобниця/]]  •  [[../жолобовий/]]  •  [[../жолобок/]]  •  [[../жолобуватий/]]  •  [[../жолобчастий/]]  •  [[../жоломіґа/]]  •  [[../жоломійка/]]  •  [[../жоломійковий/]]  •  [[../жоломія/]]  •  [[../жолопати/]]  •  [[../жолуддя/]]  •  [[../жолуденька/]]  •  [[../жолудик/]]  •  [[../жолудистий/]]  •  [[../жолудовий/]]  •  [[../жолудь/]]  •  [[../жона/]]  •  [[../жонва/]]  •  [[../жоних/]]  •  [[../жонота/]]  •  [[../жоноха/]]  •  [[../жоноцький/]]  •  [[../жоночий/]]  •  [[../жонухна/]]  •  [[../жоренця/]]  •  [[../жоржина/]]  •  [[../жорілка/]]  •  [[../жорна/]]  •  [[../жорнавка/]]  •  [[../жорнівка/]]  •  [[../жорно/]]  •  [[../жорновий/]]  •  [[../жорняний/]]  •  [[../жорость/]]  •  [[../жорства/]]  •  [[../жорсткий/]]  •  [[../жорстокий/]]  •  [[../жорстокість/]]  •  [[../жорстоко/]]  •  [[../жостір/]]  •  [[../жость/]]  •  [[../жребувати/]]  •  [[../жрець/]]  •  [[../жриця/]]  •  [[../жубелиця/]]  •  [[../жубовіти/]]  •  [[../жубровий/]]  •  [[../жувати/]]  •  [[../жуватися/]]  •  [[../жугало/]]  •  [[../жужелитися/]]  •  [[../жужелиця/]]  •  [[../жужель/]]  •  [[../жужмитися/]]  •  [[../жужмом/]]  •  [[../жуйка/]]  •  [[../жук/]]  •  [[../жуковина/]]  •  [[../жукуватий/]]  •  [[../жумрати/]]  •  [[../жумрити/]]  •  [[../жупа/]]  •  [[../жупан/]]  •  [[../жупанець/]]  •  [[../жупанина/]]  •  [[../жупаниченько/]]  •  [[../жупанний/]]  •  [[../жупання/]]  •  [[../жупанок/]]  •  [[../жупанчик/]]  •  [[../жупел/]]  •  [[../жупити/]]  •  [[../жупище/]]  •  [[../жупнок/]]  •  [[../жур/]]  •  [[../жура (I)/]]  •  [[../жура (II)/]]  •  [[../журабки/]]  •  [[../журав/]]  •  [[../журавель/]]  •  [[../журавець/]]  •  [[../журавина/]]  •  [[../журавка/]]  •  [[../журавлевий/]]  •  [[../журавлик/]]  •  [[../журавлина/]]  •  [[../журавлиний/]]  •  [[../журавлинний/]]  •  [[../журавлиця/]]  •  [[../журавличок/]]  •  [[../журавлище/]]  •  [[../журавлюка/]]  •  [[../журавочка/]]  •  [[../журавчик/]]  •  [[../журат/]]  •  [[../журах/]]  •  [[../журахвина/]]  •  [[../журашин/]]  •  [[../журба/]]  •  [[../журбовий/]]  •  [[../журбота/]]  •  [[../журбочка/]]  •  [[../журина/]]  •  [[../журити/]]  •  [[../журитися/]]  •  [[../журиця/]]  •  [[../журіння/]]  •  [[../журка/]]  •  [[../журливий/]]  •  [[../журливість/]]  •  [[../журливо/]]  •  [[../журнал/]]  •  [[../журналист/]]  •  [[../журнальний/]]  •  [[../журний/]]  •  [[../журно/]]  •  [[../журовець/]]  •  [[../жученя/]]  •  [[../жучина/]]  •  [[../жучиха/]]  •  [[../жучище/]]  •  [[../жучок/]]|style=text-align-last:center}} k1rg5f5omrj0631326xwlww9z1qti15 10 220643 469269 464119 2022-08-28T23:46:37Z Leh Palych 5381 wikitext text/x-wiki {{підсторінка документації}} == Використання == Меню: українська абетка або будь-який набір літер. == Параметри == * '''1-й''': набір літер. За замовчуванням — українська абетка без літери '''Ь'''. Літери відокремлюються одна від одної сепаратором (див. 2-й параметр). * '''2-й''': сепаратор між літерами. За замовчуванням — дві крапки (''':''') * '''symbol''': символ між літерами. За замовчуванням — '''·''' * '''gap''': інтервал між літерою та '''symbol'''. За замовчуванням — 0.2em. Значення параметра '''gap''' використовується в шаблоні {{tl|gap}} * '''type''': тип посилання в меню : 1: <code><nowiki>[[../А/]]</nowiki></code> (за замовчуванням) : 2: <code><nowiki>[[/А/]]</nowiki></code> : 3: <code><nowiki>[[#А|А]]</nowiki></code> : 4: <code><nowiki>[[base/А|А]]</nowiki></code> (base — назва головної сторінки) * '''base''': для параметра '''type''' = 4 * '''row''': кількість рядків меню. За замовчуванням — 1 * '''ex''': набір літер, які входять у перелік меню, але не створюють посилання * '''bold''': набір літер, які входять у перелік меню, зображуються жирним шрифтом, але не створюють посилання * '''add''': додатковий набір літер. Наприклад, латиські літери, додані до української абетки * '''style''': CSS для оформлення блокового елемента <code><nowiki><div></nowiki></code>, в якому міститься меню. За замовчуванням: <code>text-align:center</code> == Приклад == * <code><nowiki>{{абетка|А:Б:В:Я|base=Словарь української мови (1924)|type=4|gap=0.5em|symbol={{!}}|ex=Б|bold=В|style=text-align:left}}</nowiki></code> {{абетка|А:Б:В:Я|base=Словарь української мови (1924)|type=4|gap=0.5em|symbol={{!}}|ex=Б|bold=В|style=text-align:left}} <includeonly> [[Категорія:Шаблони змісту]] </includeonly> 20xbmnnktvwcg2x7rsqt7he6n3k5xqq 0 220895 469278 464438 2022-08-28T23:55:42Z Leh Palych 5381 wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = Ц | попередня = [[../Х/]] | наступна = [[../Ч/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} {{абетка}} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=936 onlysection="1" /> {{абетка|Ца–Цє:Ци–Ці:Цм–Ця|gap=0.7em|bold=Ца–Цє}} {{justify|[[../цабанити/]]  •  [[../цабати/]]  •  [[../цабатися/]]  •  [[../цабе/]]  •  [[../цалевий/]]  •  [[../цалівка/]]  •  [[../цаль/]]  •  [[../цаністра/]]  •  [[../цап/]]  •  [[../цапар/]]  •  [[../цапеня/]]  •  [[../цаперка/]]  •  [[../цапина/]]  •  [[../цапиний/]]  •  [[../цапів/]]  •  [[../цапіна/]]  •  [[../цапки/]]  •  [[../цаплений/]]  •  [[../цаплячий/]]  •  [[../цапня/]]  •  [[../цапок/]]  •  [[../цапур/]]  •  [[../цапура/]]  •  [[../цапусенько/]]  •  [[../цап'юга/]]  •  [[../цара/]]  •  [[../царгати/]]  •  [[../царгнути/]]  •  [[../царева/]]  •  [[../царевич/]]  •  [[../царедворець/]]  •  [[../царенків/]]  •  [[../царенко/]]  •  [[../цареня/]]  •  [[../царик/]]  •  [[../царина/]]  •  [[../царинка/]]  •  [[../царинний/]]  •  [[../царинник/]]  •  [[../цариночка/]]  •  [[../цариночок/]]  •  [[../цариха/]]  •  [[../царицин/]]  •  [[../цариця/]]  •  [[../царів/]]  •  [[../царівна/]]  •  [[../царівний/]]  •  [[../царівнин/]]  •  [[../царівниця/]]  •  [[../царівночка/]]  •  [[../царівство/]]  •  [[../Царіград/]]  •  [[../царіградський/]]  •  [[../царок/]]  •  [[../царствечко/]]  •  [[../царство/]]  •  [[../царствувати/]]  •  [[../царський/]]  •  [[../царь/]]  •  [[../царювання/]]  •  [[../царювати/]]  •  [[../царя/]]  •  [[../царяградка/]]  •  [[../цахати/]]  •  [[../цвайка/]]  •  [[../цвак/]]  •  [[../цваркати/]]  •  [[../цвах/]]  •  [[../цвеник/]]  •  [[../цвентюх/]]  •  [[../цвенькати/]]  •  [[../цвигати/]]  •  [[../цвиндрити/]]  •  [[../цвинтарний/]]  •  [[../цвинтарь/]]  •  [[../цвиркати/]]  •  [[../цвист/]]  •  [[../цвікати/]]  •  [[../цвікований/]]  •  [[../цвілий/]]  •  [[../цвілити/]]  •  [[../цвілля/]]  •  [[../цвіль/]]  •  [[../цвінтар/]]  •  [[../цвірготати/]]  •  [[../цвіргун/]]  •  [[../цвірінчання/]]  •  [[../цвірінчати/]]  •  [[../цвірінь/]]  •  [[../цвірінькання/]]  •  [[../цвірінькати/]]  •  [[../цвірінькнути/]]  •  [[../цвіріньок/]]  •  [[../цвіріньчук/]]  •  [[../цвіркати/]]  •  [[../цвіркіт/]]  •  [[../цвіркнути/]]  •  [[../цвіркотати/]]  •  [[../цвіркун/]]  •  [[../цвіркунча/]]  •  [[../цвірний/]]  •  [[../цвірчати/]]  •  [[../цвірчок/]]  •  [[../цвісти/]]  •  [[../цвістися/]]  •  [[../цвіт/]]  •  [[../цвітень/]]  •  [[../цвітин/]]  •  [[../цвітистий/]]  •  [[../цвітка/]]  •  [[../цвіткований/]]  •  [[../цвітли/]]  •  [[../цвітний/]]  •  [[../цвітовиня/]]  •  [[../цвіток/]]  •  [[../цвітонний/]]  •  [[../цвітонько/]]  •  [[../цвіточок/]]  •  [[../цвітущий/]]  •  [[../цвітчастий/]]  •  [[../цвіцькувати/]]  •  [[../цвічений/]]  •  [[../цвічення/]]  •  [[../цвічити/]]  •  [[../цвоняк/]]  •  [[../цвонястий/]]  •  [[../цв'ягнути/]]  •  [[../цв'якати/]]  •  [[../цвях/]]  •  [[../цвяхований/]]  •  [[../цвяхувати/]]  •  [[../цвяшкований/]]  •  [[../цвяшок/]]  •  [[../це/]]  •  [[../цебенити (I)/]]  •  [[../цебенити (II)/]]  •  [[../цебер/]]  •  [[../цеберка/]]  •  [[../цебрик/]]  •  [[../цебрина/]]  •  [[../цебриця/]]  •  [[../цебрувати/]]  •  [[../цегелля/]]  •  [[../цегельний/]]  •  [[../цегельник/]]  •  [[../цегельників/]]  •  [[../цегельницький/]]  •  [[../цегельня/]]  •  [[../цегея/]]  •  [[../цегла/]]  •  [[../цеглина/]]  •  [[../цегловий/]]  •  [[../цегляний/]]  •  [[../цеглястий/]]  •  [[../цегольня/]]  •  [[../цедрина/]]  •  [[../цедулка/]]  •  [[../цей/]]  •  [[../цекотати/]]  •  [[../цендибор/]]  •  [[../цензор/]]  •  [[../цензорувати/]]  •  [[../цензура/]]  •  [[../цент/]]  •  [[../центаврія/]]  •  [[../центовий/]]  •  [[../центро/]]  •  [[../центротяжний/]]  •  [[../центурія/]]  •  [[../ценцерія/]]  •  [[../цень/]]  •  [[../цепати/]]  •  [[../цера/]]  •  [[../церата/]]  •  [[../цереґлювати/]]  •  [[../церемонитися/]]  •  [[../церемонія/]]  •  [[../церква/]]  •  [[../церківка/]]  •  [[../церківник/]]  •  [[../церківця/]]  •  [[../церковний/]]  •  [[../церькати/]]  •  [[../цес/]]  •  [[../цесарець/]]  •  [[../цех/]]  •  [[../цеха/]]  •  [[../цехлити/]]  •  [[../цехмистер/]]  •  [[../цехмистриха/]]  •  [[../цеховий/]]  •  [[../цеховик/]]  •  [[../цешка/]]  •  [[../цєпати/]]  •  [[../цєп'є/]]|style=text-align-last:center}} ftslm4rhls6kbybpkdz4rydc6ogptco 252 220940 469381 464644 2022-08-29T11:50:54Z Balakun 8632 proofread-index text/x-wiki {{:MediaWiki:Proofreadpage_index_template |Type=book |Title=Спогади учительки |Subtitle= |Language=uk |Volume= |Author=[[Автор:Уляна Кравченко|Уляна Кравченко]] |Translator= |Editor= |Illustrator= |Publisher=Загальна Книгозбірня |Address=Коломия |Year=1936 |Key= |ISBN= |OCLC= |irbis= |LCCN= |BNF_ARK= |ARC= |Source=pdf |Image=1 |Progress=V |Pages=<pagelist 1="Cover" 2="-" 3="Title" 4="1" 9="155" 8="-" 170="-" /> |Volumes= |Remarks= |Width= |Css= |Header= |Footer= |Categories= }} s6bw84z0rv3v3olysgj2sllqqtkwjhr 0 221371 469276 465134 2022-08-28T23:55:13Z LehBot 11101 -- wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = Ц | попередня = [[../Х/]] | наступна = [[../Ч/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} {{абетка|bold=Ц}} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=936 onlysection="1" /> {{абетка|Ца–Цє:Ци–Ці:Цм–Ця|gap=0.7em}} {{justify|[[../ци/]]  •  [[../ци!/]]  •  [[../циб/]]  •  [[../циб!/]]  •  [[../циба/]]  •  [[../цибань/]]  •  [[../цибатень/]]  •  [[../цибати/]]  •  [[../цибатий/]]  •  [[../цибилатий/]]  •  [[../цибка/]]  •  [[../цибнути/]]  •  [[../цибок/]]  •  [[../цибук/]]  •  [[../цибулин/]]  •  [[../цибулина/]]  •  [[../цибулиння/]]  •  [[../цибулиця/]]  •  [[../цибулька/]]  •  [[../цибульний/]]  •  [[../цибульовище/]]  •  [[../цибуля/]]  •  [[../цибуляний/]]  •  [[../цибулянка/]]  •  [[../цибух/]]  •  [[../цивільний/]]  •  [[../циган/]]  •  [[../циганенко/]]  •  [[../циганити/]]  •  [[../циганиха/]]  •  [[../циганія/]]  •  [[../циганка/]]  •  [[../циганочок/]]  •  [[../циганство/]]  •  [[../циганський/]]  •  [[../цигануватий/]]  •  [[../циганча/]]  •  [[../циганчик/]]  •  [[../циганчук/]]  •  [[../циганщина/]]  •  [[../циганя/]]  •  [[../цигара/]]  •  [[../цигарка/]]  •  [[../цигарковий/]]  •  [[../цигарник/]]  •  [[../цигарниця/]]  •  [[../цигарцара/]]  •  [[../цигикати/]]  •  [[../цидрина/]]  •  [[../цизорик/]]  •  [[../цизром/]]  •  [[../цикавка/]]  •  [[../циконіти/]]  •  [[../цили/]]  •  [[../цилюрик/]]  •  [[../цимбал/]]  •  [[../цимбали/]]  •  [[../цимбалист/]]  •  [[../цимбалистий/]]  •  [[../цимбриння/]]  •  [[../цимбрований/]]  •  [[../цина/]]  •  [[../цинамон/]]  •  [[../цинамоновий/]]  •  [[../цингакора/]]  •  [[../цинґель/]]  •  [[../циндра/]]  •  [[../циндрити/]]  •  [[../циндря/]]  •  [[../цинобра/]]  •  [[../цинобря/]]  •  [[../циновий/]]  •  [[../цинтір/]]  •  [[../циприс/]]  •  [[../циранка/]]  •  [[../цирка/]]  •  [[../циркати/]]  •  [[../цирклювати/]]  •  [[../циркул/]]  •  [[../цирочка/]]  •  [[../цитати/]]  •  [[../цитрина/]]  •  [[../цитринка/]]  •  [[../цитриновий/]]  •  [[../цитувати/]]  •  [[../цить/]]  •  [[../цифра/]]  •  [[../цифрувати/]]  •  [[../цихвирувати/]]  •  [[../цихвіра/]]  •  [[../цицак/]]  •  [[../цицечка/]]  •  [[../цицінька/]]  •  [[../цицовий/]]  •  [[../цицуля/]]  •  [[../цицуня/]]  •  [[../цицька/]]  •  [[../цицьката/]]  •  [[../цицьковий/]]  •  [[../циця/]]  •  [[../цицятий/]]  •  [[../ці/]]  •  [[../ціба/]]  •  [[../цібе/]]  •  [[../ціва/]]  •  [[../цівати/]]  •  [[../цівка/]]  •  [[../цівкати/]]  •  [[../цівкун/]]  •  [[../цівуватий/]]  •  [[../цід/]]  •  [[../цідивко/]]  •  [[../цідилка/]]  •  [[../цідилко/]]  •  [[../цідило/]]  •  [[../цідилок/]]  •  [[../цідити/]]  •  [[../цідитися/]]  •  [[../цідіння/]]  •  [[../цідула/]]  •  [[../ціжби/]]  •  [[../цізю/]]  •  [[../цік!/]]  •  [[../цікавий/]]  •  [[../цікавити/]]  •  [[../цікавитися/]]  •  [[../цікавість/]]  •  [[../цікаво/]]  •  [[../ціле/]]  •  [[../цілець/]]  •  [[../цілечкий/]]  •  [[../цілий/]]  •  [[../цілик/]]  •  [[../цілина/]]  •  [[../цілинний/]]  •  [[../цілитель/]]  •  [[../цілити (I)/]]  •  [[../цілити (II)/]]  •  [[../цілитися/]]  •  [[../цілиця/]]  •  [[../ціліндра/]]  •  [[../ціліненький/]]  •  [[../цілісінький/]]  •  [[../цілість/]]  •  [[../ціліський/]]  •  [[../цілка/]]  •  [[../цілкий/]]  •  [[../цілковий (I)/]]  •  [[../цілковий (II)/]]  •  [[../цілком/]]  •  [[../цілник/]]  •  [[../цілоденне/]]  •  [[../цілоденний/]]  •  [[../цілорічний/]]  •  [[../цілосвітній/]]  •  [[../цілування/]]  •  [[../цілувати/]]  •  [[../цілуватися/]]  •  [[../цілух/]]  •  [[../цілушка/]]  •  [[../цілцем/]]  •  [[../ціль/]]  •  [[../цільба/]]  •  [[../цільник/]]  •  [[../цільно/]]  •  [[../цілювати/]]  •  [[../цілюрник/]]  •  [[../цілючий/]]  •  [[../цілющий/]]  •  [[../ціляти/]]  •  [[../цімбра/]]  •  [[../цімбрина/]]  •  [[../цімбринє/]]  •  [[../ціна (I)/]]  •  [[../ціна (II)/]]  •  [[../цінитель/]]  •  [[../цінити/]]  •  [[../цінований/]]  •  [[../ціновий/]]  •  [[../ціновка/]]  •  [[../цінування/]]  •  [[../цінувати/]]  •  [[../цінціпер/]]  •  [[../цінь/]]  •  [[../цінь!/]]  •  [[../цінькало/]]  •  [[../цінькати/]]  •  [[../ціп/]]  •  [[../ціп!/]]  •  [[../ціпа-ціпа/]]  •  [[../ціпивно/]]  •  [[../ціпило/]]  •  [[../ціпильна/]]  •  [[../ціпильно/]]  •  [[../ціпина/]]  •  [[../ціпка/]]  •  [[../ціпкати/]]  •  [[../ціпкор/]]  •  [[../ціпкур/]]  •  [[../ціплятися/]]  •  [[../ціпов'яз/]]  •  [[../ціпок/]]  •  [[../ціпуга/]]  •  [[../ціпун/]]  •  [[../ціпура/]]  •  [[../ціпух/]]  •  [[../ціпчак/]]  •  [[../ціпчати/]]  •  [[../ціркати/]]  •  [[../ціркованик/]]  •  [[../цірувати/]]  •  [[../цірчати/]]  •  [[../цірчок/]]  •  [[../цісавий/]]  •  [[../цісарева/]]  •  [[../цісарець/]]  •  [[../цісаречок/]]  •  [[../цісарик/]]  •  [[../цісарів/]]  •  [[../цісарівна/]]  •  [[../Цісарія/]]  •  [[../цісарка/]]  •  [[../цісаронько/]]  •  [[../цісарство/]]  •  [[../цісарський/]]  •  [[../Цісарщина/]]  •  [[../цісарь/]]  •  [[../цісарювати/]]  •  [[../ціт/]]  •  [[../цітати/]]  •  [[../ціточка/]]  •  [[../цітрин/]]  •  [[../цітуватися/]]  •  [[../ціха/]]  •  [[../ціцаня/]]  •  [[../ціцати/]]  •  [[../ціцвірь/]]  •  [[../ціці-баба/]]  •  [[../ціцібенька/]]  •  [[../ціця/]]  •  [[../цічка/]]  •  [[../ціша/]]  •  [[../цішиця/]]|style=text-align-last:center}} lowbimjqiykqxihbk5tv0iyiv4ah2u4 0 221372 469277 465135 2022-08-28T23:55:15Z LehBot 11101 -- wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = Ц | попередня = [[../Х/]] | наступна = [[../Ч/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} {{абетка|bold=Ц}} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=936 onlysection="1" /> {{абетка|Ца–Цє:Ци–Ці:Цм–Ця|gap=0.7em}} {{justify|[[../цмакати/]]  •  [[../цмин/]]  •  [[../цмок (I)/]]  •  [[../цмок (II)/]]  •  [[../цмокання/]]  •  [[../цмокати/]]  •  [[../цмокатися/]]  •  [[../цмокнути/]]  •  [[../цмокнутися/]]  •  [[../цмоковик/]]  •  [[../цмоковина/]]  •  [[../цмокотіти/]]  •  [[../цмоктання/]]  •  [[../цмоктати/]]  •  [[../цмолити/]]  •  [[../цмулити/]]  •  [[../цнота/]]  •  [[../цнотливий/]]  •  [[../цнотливо/]]  •  [[../цнотонька/]]  •  [[../цо!/]]  •  [[../цоб/]]  •  [[../цовта/]]  •  [[../цок!/]]  •  [[../цокати/]]  •  [[../цокнути/]]  •  [[../цокатися/]]  •  [[../цокнутися/]]  •  [[../цокотання/]]  •  [[../цокотати/]]  •  [[../цокотіти/]]  •  [[../цокотнеча/]]  •  [[../цокотун/]]  •  [[../цокотуха/]]  •  [[../цокувати/]]  •  [[../цомоґи/]]  •  [[../цомпель/]]  •  [[../цоркати/]]  •  [[../цоркіт/]]  •  [[../цоркнути/]]  •  [[../цоркотіти/]]  •  [[../цотатися/]]  •  [[../цпеник/]]  •  [[../цубірка/]]  •  [[../цубом/]]  •  [[../цуговий/]]  •  [[../цуголка/]]  •  [[../цугундер/]]  •  [[../цуґа/]]  •  [[../цуґлі/]]  •  [[../цукар/]]  •  [[../цукарня/]]  •  [[../цукер/]]  •  [[../цукерок/]]  •  [[../цукор/]]  •  [[../цукур/]]  •  [[../цукрівка/]]  •  [[../цукровий/]]  •  [[../цукруха/]]  •  [[../цундра/]]  •  [[../цундравий/]]  •  [[../цундравка/]]  •  [[../цундрак/]]  •  [[../цундрина/]]  •  [[../цундрій/]]  •  [[../цундря/]]  •  [[../цуня-на!/]]  •  [[../цуп!/]]  •  [[../цупати/]]  •  [[../цупечка/]]  •  [[../цупити/]]  •  [[../цупитися/]]  •  [[../цупка/]]  •  [[../цупкати/]]  •  [[../цупкий/]]  •  [[../цупко/]]  •  [[../цуприкувати/]]  •  [[../цур/]]  •  [[../цура/]]  •  [[../цуравий/]]  •  [[../цурання/]]  •  [[../цурати/]]  •  [[../цураха/]]  •  [[../цурганитися/]]  •  [[../цуреля/]]  •  [[../цурка/]]  •  [[../цуркий/]]  •  [[../цуркувати/]]  •  [[../цурма/]]  •  [[../цурочка/]]  •  [[../цурпак/]]  •  [[../цурпалка/]]  •  [[../цурпалля/]]  •  [[../цурпалок/]]  •  [[../цурпек/]]  •  [[../цурпелити/]]  •  [[../цурувати/]]  •  [[../цурупал/]]  •  [[../цурупалля/]]  •  [[../цурупалок/]]  •  [[../цуря/]]  •  [[../цуц/]]  •  [[../цуцак/]]  •  [[../цуценя/]]  •  [[../цуценячий/]]  •  [[../цуцик/]]  •  [[../цуцу!/]]  •  [[../цуцукати/]]  •  [[../цьвак/]]  •  [[../цьвапкати/]]  •  [[../цьвох/]]  •  [[../цьвохати/]]  •  [[../цьвохкати/]]  •  [[../цькування/]]  •  [[../цькувати/]]  •  [[../цьмок/]]  •  [[../цьом!/]]  •  [[../цьомати/]]  •  [[../цьомкання/]]  •  [[../цьомкати/]]  •  [[../цьон/]]  •  [[../цьонка/]]  •  [[../цьонтати/]]  •  [[../цьонь!/]]  •  [[../цьопати/]]  •  [[../цьопинка/]]  •  [[../цьопка/]]  •  [[../цьора/]]  •  [[../цьохля/]]  •  [[../цю!/]]  •  [[../цюди/]]  •  [[../цюдити/]]  •  [[../цюдою/]]  •  [[../цюк/]]  •  [[../цюкання/]]  •  [[../цюкати/]]  •  [[../цюкнути/]]  •  [[../цюку/]]  •  [[../цюлувати/]]  •  [[../цюнечка/]]  •  [[../цюник/]]  •  [[../цюпа/]]  •  [[../цюпасом/]]  •  [[../цюпати/]]  •  [[../цюприк/]]  •  [[../цюра/]]  •  [[../цюрити/]]  •  [[../цюрка/]]  •  [[../цюрком/]]  •  [[../цюркотати/]]  •  [[../цюркотіти/]]  •  [[../цюрпіль/]]  •  [[../цюці/]]  •  [[../цюцінька/]]  •  [[../цюць!/]]  •  [[../цюцька/]]  •  [[../цюцько/]]  •  [[../цюцю/]]  •  [[../цюцюня/]]  •  [[../цюця/]]  •  [[../цюцяти/]]  •  [[../цябрина/]]  •  [[../цябро/]]  •  [[../цяв!/]]  •  [[../цявкання/]]  •  [[../цявкати/]]  •  [[../цявкнути/]]  •  [[../цямбати/]]  •  [[../цямбрина/]]  •  [[../цямкати/]]  •  [[../цямра/]]  •  [[../цямрина/]]  •  [[../цямриння/]]  •  [[../цямрочка/]]  •  [[../цянути/]]  •  [[../цяп/]]  •  [[../цяпати/]]  •  [[../цяпка/]]  •  [[../цяпкати/]]  •  [[../цяпнути/]]  •  [[../цяпусю/]]  •  [[../цята/]]  •  [[../цятатий/]]  •  [[../цятатися/]]  •  [[../цятина/]]  •  [[../цятка/]]  •  [[../цяткований/]]  •  [[../цятований/]]  •  [[../цяточка/]]  •  [[../цяцінька/]]  •  [[../цяцька/]]  •  [[../цяцькатися/]]  •  [[../цяцькування/]]  •  [[../цяцькувати/]]  •  [[../цяцькуватий/]]  •  [[../цяцькуватися/]]  •  [[../цяця/]]  •  [[../цяцянка/]]  •  [[../цяцятися/]]|style=text-align-last:center}} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=955 onlysection="1" /> 5q3n2gnowvffmid65rnkb1mikmxn0xf 250 221399 469382 465218 2022-08-29T11:56:45Z Balakun 8632 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Balakun" /></noinclude>Боже! Юрко захвилювався, він теж хотів ловити птахів, а мама лежить, у неї голова болить, заборонено її турбувати. «Павлусь, серце моє, а ще довго ловитимеш?» запитав Юрко, затримуючи свій голос. «Ні, мені треба піти в ліс», заклопотано відповів хлопець, нахиляючись до своїх сільців. Юрко зовсім стурбувався: ліс розлягався недалеко, за невеликим простором поля, але — чи мама пустить з Павлом? День же такий гарний. Юрко [[File:Сорока.png|center|250px]] {{c|Сорока.}} за всю зіму ходив лише до парку з мамою, або по цих нецікавих вулицях, де самі ворони та горобці. А тут ліс, та ще з Павлом, він же кожну пташечку знає. Юрко тихенько відчинив двері до маминої кімнати. Мама лежала з перевязаною головою, в кімнаті пахло оцетом і ще якимись ліками. «Це ти, Юрусь?» озвалася мама, не відкриваючи очей. «Чи-ж ти робиш свої лекції?» «Мамуся люба, я вже зробив усе, пусти мене погуляти; дивись, як на дворі добре, а там Павлусь, я з ним»… Юрко вагався: чи висловитися до кінця: — піду до лісу, — чи за ліс перемовчати?{{nop}}<noinclude></noinclude> oiclwmgt7ocdk0r6c3y5075yzeg265s 250 221400 469304 465423 2022-08-29T06:58:40Z Visem 3776 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="1" user="Visem" /></noinclude>Читанка з історії України . Передмова автора <ref>Передмова стосується до всього збірника в цілому, а не лише до 1 йего частини, якою являється ця книга.</ref>. Мета цеі книжки, як свідчить іі назва — допомогти учителев викладати в школі історію Украіни. В сучасних обставинах, коли доводиться робити перші спроби методичного переведення курсу, учительство наше опинилося в незвичайно скрутному становищі: сталоі методики історіі Украіни власне ще нема, серед широких кол шкільних робітників бракує не лише методичної підготовки, а й докладного знання минулого нашого народу, необхідні ж для праці книжки дістати дуже важко, а то й зовсім неможливо, бо багато з них встигло стати бібліографічною рідкостю. Тому конче необхiдно дати в руки учителям та людям, що готуються до шкільної праці таку збірку, яка з одного боку поширює іх знання, з другого — наводить матеріяли для використання на лекціях. Маючи на меті переважно учителів та слухачів педагогічних шкіл, книжка ця може бути не зайвою і безпосередно для школи в тім випадку, коли учні старіших або навіть середніх класів використуватимуть матеріяли іі під керуванням вчителя. Зрозуміло , що при таких умовах, збірник не може бути присто сований до програму якоїсь школи ( розуміючи під словом „пристосо ваний “ повну подібіність рубрик певного шкільного програму та книжки ): він наводить матеріяли , що можна використати в кожній школі відповідно віку та інтересам учнів, бо це є історичні іх жерела і ріжниця для типів шкіл може бути лише в підході та освітленні іх , а не в фактах. Але збіраючи матеріал, упорядчиця керувалася думкою дати збірник в першу чергу для учителів початкових шкіл і тому багато цінного та цікавого , що по змісту курсу ціеі школи не Мае особливого значiвня , було усунуто. Дві провідні думки керували упоряд чицею при складанні збір ника : дати розвиток народнього життя й укласти це життя в цілком конкретні, побутові форми. Відповідно першій ідеі брався такий ма теріял, що дає яскравий нарис життя народнього в ріжні його мо менти , а не малюе лише діяльність окремих осіб-історичних героїв . Я не хочу цим сказати , що біографія повинна бути усунена з навчання історії , що індивідуальність історичного діяча не грає ніякої ролі : безперечно, особисті якости мають деяке значіння , дають иноді напрям діяльности , але кожний з історичних діячів е перш за все продукт своеі доби та свого осередка і в залежности від них утворю еться його індивідуальність . А тому треба рішуче застерегти від перебільшування ролі окремої людини в історичному процесові, яке зустрічається часто, все навчання в такому разі переводиться в формі студіювання біографій окремих „ героів “, однаково як позитивних так і негативних ; єдиний же чинник історичного життя — нарід - зовсім зникае за ними.<noinclude></noinclude> ed2jse07wpiqdqmgrtnfcu7nut5fd8p 0 222208 469281 466217 2022-08-28T23:58:48Z Leh Palych 5381 wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = Ч | попередня = [[../Ц/]] | наступна = [[../Ш/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} {{абетка}} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=956 onlysection="1" /> {{абетка|Ча–Чв:Че–Чер:Чес–Чє:Чи–Чм:Чо–Чт:Чу–Чя|gap=0.5em|bold=Ча–Чв}} {{justify|[[../ча/]]  •  [[../чабак/]]  •  [[../чабала/]]  •  [[../чабан/]]  •  [[../чабаненко/]]  •  [[../чабаний/]]  •  [[../чабанистий/]]  •  [[../чабанити/]]  •  [[../чабаниха/]]  •  [[../чабанів/]]  •  [[../чабанівна/]]  •  [[../чабанка/]]  •  [[../чабанство/]]  •  [[../чабанський/]]  •  [[../чабанування/]]  •  [[../чабанувати/]]  •  [[../чабанчук/]]  •  [[../чабанюга/]]  •  [[../чабара/]]  •  [[../чабарашка/]]  •  [[../чабарня/]]  •  [[../чабачина/]]  •  [[../чабачок/]]  •  [[../чабер/]]  •  [[../чабрак/]]  •  [[../чабрець/]]  •  [[../чабрик/]]  •  [[../чабулькнути/]]  •  [[../чавити/]]  •  [[../чавкати/]]  •  [[../чавун/]]  •  [[../чавунний/]]  •  [[../чавучити/]]  •  [[../чав'ядіти/]]  •  [[../чагарець/]]  •  [[../чагарник/]]  •  [[../чагарняк/]]  •  [[../чагарь/]]  •  [[../чагун/]]  •  [[../чад/]]  •  [[../чаденько/]]  •  [[../чадити/]]  •  [[../чадіти/]]  •  [[../чадний/]]  •  [[../чадно/]]  •  [[../чадо/]]  •  [[../чаєня/]]  •  [[../чаєчка/]]  •  [[../чаїний/]]  •  [[../чаїник/]]  •  [[../чай/]]  •  [[../чайка/]]  •  [[../чайма/]]  •  [[../чайний/]]  •  [[../чайник/]]  •  [[../чайня/]]  •  [[../чайом/]]  •  [[../чакан/]]  •  [[../чаклій/]]  •  [[../чаклування/]]  •  [[../чаклувати/]]  •  [[../чаклун/]]  •  [[../чако/]]  •  [[../чала!/]]  •  [[../чалапати/]]  •  [[../чалапкати/]]  •  [[../чалапкотіти/]]  •  [[../чалапути/]]  •  [[../чалий/]]  •  [[../чалитися/]]  •  [[../чалітися/]]  •  [[../чалка/]]  •  [[../чамайдан/]]  •  [[../чамара/]]  •  [[../чамаришок/]]  •  [[../чамбул/]]  •  [[../чамняний/]]  •  [[../чамур/]]  •  [[../чапавка/]]  •  [[../чапайло/]]  •  [[../чапак/]]  •  [[../чапати/]]  •  [[../чапаш/]]  •  [[../чапелинка/]]  •  [[../чапіти/]]  •  [[../чапкий/]]  •  [[../чапко/]]  •  [[../чапленя/]]  •  [[../чаплиїльно/]]  •  [[../чаплин/]]  •  [[../чаплія/]]  •  [[../чаплюра/]]  •  [[../чапля/]]  •  [[../чаполоть/]]  •  [[../чаполоч/]]  •  [[../чапрак/]]  •  [[../чапуга/]]  •  [[../чапула/]]  •  [[../чапура/]]  •  [[../чар/]]  •  [[../чара/]]  •  [[../чардак/]]  •  [[../чарівка/]]  •  [[../чарівкий/]]  •  [[../чарівний/]]  •  [[../чарівник/]]  •  [[../чарівництво/]]  •  [[../чарівницький/]]  •  [[../чарівниця/]]  •  [[../чарівничий/]]  •  [[../чарівничка/]]  •  [[../чарівочка/]]  •  [[../чарка/]]  •  [[../чаркувати/]]  •  [[../чаркуватися/]]  •  [[../чаровина/]]  •  [[../чародінник/]]  •  [[../чаронька/]]  •  [[../чароньки/]]  •  [[../чарпати/]]  •  [[../чарствий/]]  •  [[../чарування/]]  •  [[../чарувати/]]  •  [[../чарупина/]]  •  [[../чарупка/]]  •  [[../чарчина/]]  •  [[../чаряпкатися/]]  •  [[../час/]]  •  [[../часина/]]  •  [[../часловець/]]  •  [[../часний/]]  •  [[../часник/]]  •  [[../часниковий/]]  •  [[../часовий/]]  •  [[../часок/]]  •  [[../часом/]]  •  [[../часопис/]]  •  [[../часочок/]]  •  [[../частий/]]  •  [[../частина/]]  •  [[../частити/]]  •  [[../частиця/]]  •  [[../частка/]]  •  [[../часто/]]  •  [[../частокіл/]]  •  [[../частоколистий/]]  •  [[../частом/]]  •  [[../частонить/]]  •  [[../часточка/]]  •  [[../частування/]]  •  [[../частувати/]]  •  [[../частуватися/]]  •  [[../частуха/]]  •  [[../часть/]]  •  [[../частюка/]]  •  [[../часувати/]]  •  [[../часунка/]]  •  [[../чата/]]  •  [[../чатина/]]  •  [[../чатівник/]]  •  [[../чатівницький/]]  •  [[../чатки/]]  •  [[../чатовий/]]  •  [[../чатовник/]]  •  [[../чатовницький/]]  •  [[../чатування/]]  •  [[../чатувати/]]  •  [[../чах!/]]  •  [[../чахати/]]  •  [[../чахлик/]]  •  [[../чахниця/]]  •  [[../чахнути/]]  •  [[../чаховина/]]  •  [[../чахонька/]]  •  [[../чахоня/]]  •  [[../чахрувати/]]  •  [[../чаша/]]  •  [[../чашечка/]]  •  [[../чашина/]]  •  [[../чашка/]]  •  [[../чашовина/]]  •  [[../чвак/]]  •  [[../чвакати/]]  •  [[../чвалай/]]  •  [[../чвалати/]]  •  [[../чвалем/]]  •  [[../чванитися/]]  •  [[../чваніння/]]  •  [[../чванливий/]]  •  [[../чванливо/]]  •  [[../чванство/]]  •  [[../чвань/]]  •  [[../чванька/]]  •  [[../чванько/]]  •  [[../чваньковитий/]]  •  [[../чванькуватий/]]  •  [[../чвара/]]  •  [[../чварахнути/]]  •  [[../чваркати/]]  •  [[../чварснути/]]  •  [[../чваруватий/]]  •  [[../чвати/]]  •  [[../чвертівка/]]  •  [[../чвертка/]]  •  [[../чвертувати/]]  •  [[../чвертуха/]]  •  [[../чверть/]]  •  [[../чверщок/]]  •  [[../чвир/]]  •  [[../чвирк/]]  •  [[../чвиркати/]]  •  [[../чвиркнути/]]  •  [[../чвиря/]]  •  [[../чвіртка/]]  •  [[../чвохнути/]]  •  [[../чвохтіти/]]  •  [[../чв'якати/]]  •  [[../чв'яхкотіти/]]|style=text-align-last:center}} fuan42j2mbvt1ltuabz0lqwd3vr56u1 0 222209 469279 466218 2022-08-28T23:58:47Z LehBot 11101 -- wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = Ч | попередня = [[../Ц/]] | наступна = [[../Ш/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} {{абетка|bold=Ч}} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=956 onlysection="1" /> {{абетка|Ча–Чв:Че–Чер:Чес–Чє:Чи–Чм:Чо–Чт:Чу–Чя|gap=0.5em}} {{justify|[[../чеберхнути/]]  •  [[../чеберчати/]]  •  [[../чеберячка/]]  •  [[../чебрець/]]  •  [[../чебрик/]]  •  [[../чебриця/]]  •  [[../чебчик/]]  •  [[../чеверниця/]]  •  [[../чеверногий/]]  •  [[../чевріти/]]  •  [[../чев'ядіти/]]  •  [[../чезнути/]]  •  [[../чей/]]  •  [[../чек/]]  •  [[../чекання/]]  •  [[../чекарь/]]  •  [[../чекати/]]  •  [[../чекіт/]]  •  [[../чекман/]]  •  [[../чекмінь/]]  •  [[../чекотати/]]  •  [[../чекуша/]]  •  [[../челенко/]]  •  [[../челенок/]]  •  [[../челепати/]]  •  [[../челестник/]]  •  [[../челлений/]]  •  [[../чельний/]]  •  [[../челюсти/]]  •  [[../челюстники/]]  •  [[../челяда/]]  •  [[../челядин/]]  •  [[../челядина/]]  •  [[../челядинець/]]  •  [[../челядинка/]]  •  [[../челядинонька/]]  •  [[../челядинський/]]  •  [[../челядка/]]  •  [[../челядний/]]  •  [[../челядник/]]  •  [[../челядникувати/]]  •  [[../челядницький/]]  •  [[../челядниця/]]  •  [[../челядно/]]  •  [[../челядонька/]]  •  [[../челядочка/]]  •  [[../челядський/]]  •  [[../челядь/]]  •  [[../чембор/]]  •  [[../чемер/]]  •  [[../чемера/]]  •  [[../чемерис/]]  •  [[../чемериця/]]  •  [[../чемерівка/]]  •  [[../чемерка/]]  •  [[../чемерчина/]]  •  [[../чемесити/]]  •  [[../чемір/]]  •  [[../чемліт/]]  •  [[../чемний/]]  •  [[../чемність/]]  •  [[../чемно/]]  •  [[../чемсати/]]  •  [[../чемчикувати/]]  •  [[../ченець/]]  •  [[../ченцювати/]]  •  [[../ченчик/]]  •  [[../ченчух/]]  •  [[../ченш/]]  •  [[../ченшовий/]]  •  [[../чень/]]  •  [[../чепа/]]  •  [[../чепак/]]  •  [[../чепарити/]]  •  [[../чепаритися/]]  •  [[../чепати/]]  •  [[../чепачок/]]  •  [[../чепелик/]]  •  [[../чепелина/]]  •  [[../чепель/]]  •  [[../чепельгати/]]  •  [[../чепеля/]]  •  [[../чепеляти/]]  •  [[../чепера/]]  •  [[../чеперга/]]  •  [[../чеперуха/]]  •  [[../чепець/]]  •  [[../чепиргач/]]  •  [[../чепіга/]]  •  [[../чепілик/]]  •  [[../чепіль/]]  •  [[../чепірнатий/]]  •  [[../чепія/]]  •  [[../чепкий/]]  •  [[../чепко/]]  •  [[../чеплія/]]  •  [[../чепляти/]]  •  [[../чеплятися/]]  •  [[../чепрага/]]  •  [[../чепуляти/]]  •  [[../чепуристий/]]  •  [[../чепурити/]]  •  [[../чепуритися/]]  •  [[../чепурість/]]  •  [[../чепурка/]]  •  [[../чепуркуватий/]]  •  [[../чепурний/]]  •  [[../чепурніти/]]  •  [[../чепурно/]]  •  [[../чепурун/]]  •  [[../чепуруха/]]  •  [[../чепчик/]]  •  [[../черв/]]  •  [[../черва/]]  •  [[../червак/]]  •  [[../черваковий/]]  •  [[../черваковитий/]]  •  [[../червачок/]]  •  [[../червений/]]  •  [[../червениця/]]  •  [[../червеніти/]]  •  [[../червенобочка/]]  •  [[../червенодупец/]]  •  [[../червень/]]  •  [[../червеняк/]]  •  [[../червець/]]  •  [[../червивий/]]  •  [[../червивіти/]]  •  [[../червити/]]  •  [[../червиця/]]  •  [[../червишник/]]  •  [[../червінець/]]  •  [[../червінка/]]  •  [[../червінь (I)/]]  •  [[../червінь (II)/]]  •  [[../червінька/]]  •  [[../червіньковий/]]  •  [[../червіти/]]  •  [[../черво/]]  •  [[../червонастий/]]  •  [[../червоний/]]  •  [[../червонити/]]  •  [[../червоність/]]  •  [[../червоніти/]]  •  [[../червоно/]]  •  [[../червонобокий/]]  •  [[../червоноверхий/]]  •  [[../червоновидий/]]  •  [[../червоногрудий/]]  •  [[../червоножовтий/]]  •  [[../червонозлотий/]]  •  [[../червонокрилий/]]  •  [[../червонолиций/]]  •  [[../червономордий/]]  •  [[../червононогий/]]  •  [[../червонопикий/]]  •  [[../червонорожевий/]]  •  [[../червонуватий/]]  •  [[../червонюк/]]  •  [[../червонюх/]]  •  [[../червонявий/]]  •  [[../червонястий/]]  •  [[../червотока/]]  •  [[../червотокий/]]  •  [[../червоточина/]]  •  [[../червцевий/]]  •  [[../червчатий/]]  •  [[../червчатка/]]  •  [[../червчик/]]  •  [[../червчистий/]]  •  [[../черв'як/]]  •  [[../черв'ячок/]]  •  [[../черга/]]  •  [[../чергинькати/]]  •  [[../черговець/]]  •  [[../черговий/]]  •  [[../черготіти/]]  •  [[../чергуватися/]]  •  [[../чердак/]]  •  [[../чердаш/]]  •  [[../черевань/]]  •  [[../череванька/]]  •  [[../череватий/]]  •  [[../череватіти/]]  •  [[../черевець/]]  •  [[../черевик/]]  •  [[../черевина/]]  •  [[../черевича/]]  •  [[../черевиченько/]]  •  [[../черевичний/]]  •  [[../черевичник/]]  •  [[../черевичок/]]  •  [[../черевірний зуб/]]  •  [[../черевко/]]  •  [[../черево/]]  •  [[../черевуга/]]  •  [[../черевуха/]]  •  [[../череда/]]  •  [[../чередарь/]]  •  [[../чередільниця/]]  •  [[../чередник/]]  •  [[../чередникувати/]]  •  [[../чередниця/]]  •  [[../чередниченко/]]  •  [[../чередниченько/]]  •  [[../чередничка/]]  •  [[../чередничок/]]  •  [[../чережний/]]  •  [[../через/]]  •  [[../черезножиця/]]  •  [[../черезплічник/]]  •  [[../черезсіделень/]]  •  [[../черезсіделок/]]  •  [[../черемуха/]]  •  [[../черемха/]]  •  [[../черемшина/]]  •  [[../черен/]]  •  [[../черенка/]]  •  [[../черенки/]]  •  [[../черенній зуб/]]  •  [[../череп/]]  •  [[../черепанька/]]  •  [[../черепаня/]]  •  [[../черепаха/]]  •  [[../черепашеня/]]  •  [[../черепашка/]]  •  [[../черепинка/]]  •  [[../черепиця/]]  •  [[../черепок/]]  •  [[../черепушечка/]]  •  [[../черепушка/]]  •  [[../черепча/]]  •  [[../череп'я/]]  •  [[../череп'яний/]]  •  [[../череп'янка/]]  •  [[../черес/]]  •  [[../чересло/]]  •  [[../чересок/]]  •  [[../черет/]]  •  [[../черетка/]]  •  [[../черетниця/]]  •  [[../череха/]]  •  [[../черець/]]  •  [[../черешенька/]]  •  [[../черешина/]]  •  [[../черешневий/]]  •  [[../черешник/]]  •  [[../черешнина/]]  •  [[../черешня/]]  •  [[../черешняк/]]  •  [[../черешнянка/]]  •  [[../черешняр/]]  •  [[../черити/]]  •  [[../черичка/]]  •  [[../черідка/]]  •  [[../черінь/]]  •  [[../черк (I)/]]  •  [[../черк (II)/]]  •  [[../черкавка/]]  •  [[../черкасевий/]]  •  [[../черкасин/]]  •  [[../черкасиновий/]]  •  [[../черкати/]]  •  [[../черкатися/]]  •  [[../черкач/]]  •  [[../черкес/]]  •  [[../черкеска/]]  •  [[../черкеський/]]  •  [[../черкітка/]]  •  [[../черкнути/]]  •  [[../черкнутися/]]  •  [[../черконути/]]  •  [[../черкоти/]]  •  [[../черлений/]]  •  [[../черлениця/]]  •  [[../чернетка/]]  •  [[../чернецтво/]]  •  [[../чернець/]]  •  [[../чернецький/]]  •  [[../чернечий/]]  •  [[../чернеччина/]]  •  [[../чернещина/]]  •  [[../чернило/]]  •  [[../чернити/]]  •  [[../черниця/]]  •  [[../черничити/]]  •  [[../черничка/]]  •  [[../черніт/]]  •  [[../чернітка/]]  •  [[../чернобіль/]]  •  [[../чернобривець/]]  •  [[../чернуля/]]  •  [[../чернушечка/]]  •  [[../чернушка/]]  •  [[../чернь/]]  •  [[../черня/]]  •  [[../чернява/]]  •  [[../чернядка/]]  •  [[../черпак/]]  •  [[../черпаковий/]]  •  [[../черпати/]]  •  [[../черпіта/]]  •  [[../черпітиха/]]  •  [[../черсак/]]  •  [[../черсати/]]  •  [[../черснути/]]  •  [[../черствак/]]  •  [[../черствий/]]  •  [[../черствіти/]]  •  [[../чертежник/]]  •  [[../чертец/]]  •  [[../чертець/]]  •  [[../чертина/]]  •  [[../чертити/]]  •  [[../чертиця/]]  •  [[../чертіж/]]  •  [[../черть!/]]  •  [[../черун/]]  •  [[../черцьовий/]]  •  [[../черч/]]  •  [[../черчати/]]  •  [[../черчатий/]]  •  [[../черчатка/]]  •  [[../черчеть/]]  •  [[../черчик/]]  •  [[../черчиковий/]]  •  [[../черчистий/]]  •  [[../черчук/]]  •  [[../черянка/]]  •  [[../черятися/]]|style=text-align-last:center}} r509p4jl6x795juniw6hx8twcfnhwc8 0 222210 469280 466219 2022-08-28T23:58:48Z LehBot 11101 -- wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = Ч | попередня = [[../Ц/]] | наступна = [[../Ш/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} {{абетка|bold=Ч}} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=956 onlysection="1" /> {{абетка|Ча–Чв:Че–Чер:Чес–Чє:Чи–Чм:Чо–Чт:Чу–Чя|gap=0.5em}} {{justify|[[../чесальний/]]  •  [[../чесанний/]]  •  [[../чесання/]]  •  [[../чесати/]]  •  [[../чесатися/]]  •  [[../чесний/]]  •  [[../чесність/]]  •  [[../чесно/]]  •  [[../чеснота/]]  •  [[../чеснути/]]  •  [[../чесняк/]]  •  [[../честень/]]  •  [[../честь/]]  •  [[../чеськи/]]  •  [[../четвер/]]  •  [[../четверговий/]]  •  [[../четверень/]]  •  [[../четверик/]]  •  [[../четверинка/]]  •  [[../четверник/]]  •  [[../четверниця/]]  •  [[../четверня/]]  •  [[../четверняк/]]  •  [[../четверо/]]  •  [[../четвертак/]]  •  [[../четвертака/]]  •  [[../четвертий/]]  •  [[../четвертина/]]  •  [[../четвертувати/]]  •  [[../четверть/]]  •  [[../четвертяк/]]  •  [[../четверуватися/]]  •  [[../четверуха/]]  •  [[../четвірко/]]  •  [[../четен/]]  •  [[../четирня/]]  •  [[../четирхатий/]]  •  [[../четь/]]  •  [[../чех/]]  •  [[../чехмейстер/]]  •  [[../чехнути/]]  •  [[../чехоня/]]  •  [[../чечевиця/]]  •  [[../чечекати/]]  •  [[../чечик/]]  •  [[../чечиченя/]]  •  [[../чечітка/]]  •  [[../чечуватися/]]  •  [[../чечуга/]]  •  [[../чечура/]]  •  [[../чечутиня/]]  •  [[../чеша/]]  •  [[../чєгір/]]  •  [[../чєра/]]|style=text-align-last:center}} 9aghgj318cvp99f2ybe4ixbothz7zjt 116 222275 468653 466306 2022-08-28T20:47:56Z Madvin 217 wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Клірові відомості та описи церков Житомирського повіту | рік = 1833–1834 | примітки = [[c:File:ДАЖО 1-73-60. 1833-1834. Клірові відомості та описи церков Житомирського повіту.pdf]] }} [[File:ДАЖО 1-73-60. 1833-1834. Клірові відомості та описи церков Житомирського повіту.pdf|thumb]] [[Категорія:Житомирський повіт]] 9iwn07aqdhyq06cwabjrohi8zus6u15 250 222303 468514 466334 2022-08-28T14:14:15Z Madvin 217 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" /></noinclude>Їмость почала виривати матері бутлю з рук, але надаремно. Візник ударив коні так сильно, що ті сіпнувшись, пігнали далі, а Юліян глядів з побілілим обличчям ще довго-довго, мов побачив примару. — Чоловіче! — кликнув Юліян. — Що це таке? — Що? Для тебе це тайна? Grossmütterchen Орелецька алькоголістка. Юліян дивився на нього і не сказавши ні слова, вдарився в чоло. Аж тепер довідався Юліян, що пані Орелецька була жінкою одного українця, почтаря з гір, що хоч і сама з лиця негарна, та мудра, дотепна, з польського роду, вийшла за нього для маєтку і крутила ним, мов залюбленим ґімназистом. Коли їх єдина донька мала чотири роки, помер батько. Підчас жалоби пізнала ледви 24-літня вдова одного військового і закохалась у ньому так шалено, що коли він не звертав на неї уваги, сама йому освідчилася. Запропонувала йому свій маєток до виплати його довгів, а це здавалося їй, було найважніше. Він хоча вдовець і як на той час, правда, у грошових клопотах, не прийняв її освідчин, і вона з жалю, а може з інших причин покинула гори. До року постаралася за пошту в містині А., куди й перенеслася. Спродавши посілість по чоловіці, зложила частину капіталу в банк, другу вложила у землю, доньку помістила кудись на виховання і вела<noinclude></noinclude> so1be0tjo9qed03iptowr4ot16kkn99 250 222500 468552 466584 2022-08-28T14:43:25Z Brunei 5054 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="2" user="Brunei" /></noinclude>Константи для обох інфузорій досить близькі між собою: для довжини в Paramecium пересічно К = 0,293, для площі в Blepharisma пересічно К = 517. До цього треба взяти на увагу, що при одній і тій об'ємній константі відношення константи лінійного приросту до константи приросту площі дорівнює 1:2 ({{sp|І. Шмальгаузен}}, 1927). В Аctinophrys константа вища, ніж в обох інфузорій, для площі пересічно К = 0,900. Те, що в інфузорій константа росту настільки низька, очевидно є наслідком дуже високого диференціювання їхнього тіла, вищого ніж у Аctinophrys, і поготів вищого, ніж в ембріональних тканинах у хребетних. {{block center|{{bar}}}} {{right|''Таблиця 1''}} {{c|Ріст ''Paramecium caudatum''}} {| class="wikitable" |- ! Вік на години !! Величина мікрони (довж)!! mt² !!C_i !! K |- | 0<br/>1<br/>2<br/>3<br/>6<br/>9<br/>12<br/>15<br/>18|| 175<br>215<br/>230<br/>235<br/>250<br/>260<br/>265<br/>270<br/>275|| 0<br/>40<br/>55<br/>60<br/>75<br/>85<br/>90<br/>95<br/> 100|| <br/>0,318<br/>0,083<br/>0,074<br/>0,042<br/>0,019<br/>0,018<br/>0,017|| <br/>0,48<br/>0,22<br/>0,33<br/>0,31<br/>0,20<br/>0,24<br/>0,28 |} {{right|''Таблиця 2''}} {{c|Ріст ''Ріст Вlepharisma lateritia''}} {| class="wikitable" |- ! Вік на години !! Виміри площі!!Швидкість росту без віднімання початкової величини!!Приріст площі ''F - P₀''!!Швидкість росту з відніманням початкової величини!! t !! K |- | 0<br/>1<br/>2<br/>3<br/>6<br/>12<br/>24<br/>30|| 86,53<br>99,62<br/>105,08<br/>235<br/>108,56<br/>119,41<br/>141,02<br/>160,65|| 0<br/>13,09<br/>18,55<br/>22,03<br/>32,88<br/>54,49<br/>74,12<br/>80,41|| <br/>0,318<br/>0,083<br/>0,074<br/>0,042<br/>0,019<br/>0,018<br/>0,017|| <br/>0,48<br/>0,22<br/>0,33<br/>0,31<br/>0,20<br/>0,24<br/>0,28 |} 86,53 0 0,140 1 0,053 2 105,08 18,55 108,56 22,03 119,41 32,88 141,02 54,49 160,65 74,12 166,94 - 0,522 2,5 0,427 4,5 0,578 9 0,756 18 0,450 27 0,351 0,013 80,41 - 1,5 0,025 0,006 30 - 0,084 0,011 24 - 0,133 0,027 12 - 0,171 0,031 6 - 0,348 0,032 3 К 0 13,09 99,62 t НiМаННЯМ ПОЧАТК. ВЄ.Л. - - - 0,517<noinclude></noinclude> 1zifkq9e2sobmsi1ozhdr1a5531i7fy 0 223095 469282 467203 2022-08-28T23:58:49Z LehBot 11101 -- wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = Ч | попередня = [[../Ц/]] | наступна = [[../Ш/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} {{абетка|bold=Ч}} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=956 onlysection="1" /> {{абетка|Ча–Чв:Че–Чер:Чес–Чє:Чи–Чм:Чо–Чт:Чу–Чя|gap=0.5em}} {{justify|[[../чи/]]  •  [[../чиберачки/]]  •  [[../чибрик/]]  •  [[../чига/]]  •  [[../чигати/]]  •  [[../чигінь/]]  •  [[../чиж/]]  •  [[../чижемки/]]  •  [[../чижмак/]]  •  [[../чижмар/]]  •  [[../чижми/]]  •  [[../чий/]]  •  [[../чик (I)/]]  •  [[../чик (II)/]]  •  [[../чика/]]  •  [[../чикавка/]]  •  [[../чикало/]]  •  [[../чикати/]]  •  [[../чикач/]]  •  [[../чики-чики/]]  •  [[../чикилдиха/]]  •  [[../чикір/]]  •  [[../чикнути/]]  •  [[../чиколодок/]]  •  [[../чиколонок/]]  •  [[../чиколоток/]]  •  [[../чикулівка/]]  •  [[../чим/]]  •  [[../чималий/]]  •  [[../чимало/]]  •  [[../чимбарка/]]  •  [[../чимбарь/]]  •  [[../чимбір/]]  •  [[../чимбрас/]]  •  [[../чимерка/]]  •  [[../чимисувати/]]  •  [[../чимсати/]]  •  [[../чимчикувати/]]  •  [[../чин/]]  •  [[../чина/]]  •  [[../чинарка/]]  •  [[../чинарчина/]]  •  [[../чинбарити/]]  •  [[../чинбариха/]]  •  [[../чинбарня/]]  •  [[../чинбарство/]]  •  [[../чинбарський/]]  •  [[../чинбарь/]]  •  [[../чинбурка/]]  •  [[../чингал/]]  •  [[../чиндокора/]]  •  [[../чиненник/]]  •  [[../чини/]]  •  [[../чинити/]]  •  [[../чинитися/]]  •  [[../чинка/]]  •  [[../чинки/]]  •  [[../чиноватий/]]  •  [[../чиноватний/]]  •  [[../чиновать/]]  •  [[../чинч/]]  •  [[../чинчериї/]]  •  [[../чинчикувати/]]  •  [[../чинш/]]  •  [[../чиншій/]]  •  [[../чиншовий/]]  •  [[../чиншовик/]]  •  [[../чиншуватися/]]  •  [[../чиньба/]]  •  [[../чинянка/]]  •  [[../чиняти (I)/]]  •  [[../чиняти (II)/]]  •  [[../чипавка/]]  •  [[../чипуга/]]  •  [[../чир/]]  •  [[../чиранка/]]  •  [[../чирва/]]  •  [[../чирвовий/]]  •  [[../чиргикати/]]  •  [[../чиренка/]]  •  [[../чирка/]]  •  [[../чиркот/]]  •  [[../чиркун/]]  •  [[../чирун/]]  •  [[../чирус/]]  •  [[../чирч/]]  •  [[../чирчак/]]  •  [[../чиря/]]  •  [[../чиряк/]]  •  [[../чирякуватий/]]  •  [[../чирянка/]]  •  [[../чирячка/]]  •  [[../численний/]]  •  [[../численність/]]  •  [[../численно/]]  •  [[../числити/]]  •  [[../числитися/]]  •  [[../число/]]  •  [[../чисниця/]]  •  [[../чистак/]]  •  [[../чисташ/]]  •  [[../чистенина/]]  •  [[../чистець/]]  •  [[../чистий/]]  •  [[../чистик/]]  •  [[../чистилище/]]  •  [[../чистило/]]  •  [[../чистина/]]  •  [[../чистити/]]  •  [[../чиститися/]]  •  [[../чистісінький/]]  •  [[../чистісінько/]]  •  [[../чистість/]]  •  [[../чистник/]]  •  [[../чистняк/]]  •  [[../чисто/]]  •  [[../чистобреха/]]  •  [[../чистобрьоха/]]  •  [[../чистовід/]]  •  [[../чистоплодний/]]  •  [[../чистополина/]]  •  [[../чистота/]]  •  [[../чистюк/]]  •  [[../чистюнький/]]  •  [[../чистюх/]]  •  [[../чистючка/]]  •  [[../читавий/]]  •  [[../читака/]]  •  [[../читальник/]]  •  [[../читання/]]  •  [[../читати/]]  •  [[../читач/]]  •  [[../читець/]]  •  [[../чич/]]  •  [[../чичва/]]  •  [[../чичекати/]]  •  [[../чичерчик/]]  •  [[../чичирк/]]  •  [[../чичиркнути/]]  •  [[../чичка/]]  •  [[../чичмаря/]]  •  [[../чичморіти/]]  •  [[../чишка/]]  •  [[../чівка/]]  •  [[../чілка/]]  •  [[../чільний/]]  •  [[../чільце/]]  •  [[../чімируха/]]  •  [[../чімка/]]  •  [[../чімкати/]]  •  [[../чімхати/]]  •  [[../чіп (I)/]]  •  [[../чіп (II)/]]  •  [[../чіпа/]]  •  [[../чіпати/]]  •  [[../чіпатися/]]  •  [[../чіпець/]]  •  [[../чіпє/]]  •  [[../чіпкий/]]  •  [[../чіпко/]]  •  [[../чіпляти/]]  •  [[../чіплятися/]]  •  [[../чіпнарь/]]  •  [[../чіпок/]]  •  [[../чіпочок/]]  •  [[../чіпчик/]]  •  [[../чіпчичок/]]  •  [[../чірєний/]]  •  [[../чірівний/]]  •  [[../чірхавий/]]  •  [[../чірхатися/]]  •  [[../чістрити/]]  •  [[../чіт/]]  •  [[../чітуватися/]]  •  [[../чітура/]]  •  [[../чіхратий/]]  •  [[../чіхратися/]]  •  [[../чічечка/]]  •  [[../чічка/]]  •  [[../чічкатий/]]  •  [[../чічник/]]  •  [[../чїрка/]]  •  [[../чкатися/]]  •  [[../чке-чке-чкоу!/]]  •  [[../чколити/]]  •  [[../чкурити/]]  •  [[../чкурнути/]]  •  [[../чля/]]  •  [[../чмакати/]]  •  [[../чмалений/]]  •  [[../чмана/]]  •  [[../чманіти/]]  •  [[../чмара/]]  •  [[../чмелений/]]  •  [[../чмелик/]]  •  [[../чмель/]]  •  [[../чмига/]]  •  [[../чмирь/]]  •  [[../чмих (I)/]]  •  [[../чмих (II)/]]  •  [[../чмихання/]]  •  [[../чмихати/]]  •  [[../чмихнути/]]  •  [[../чміль/]]  •  [[../чмовх/]]  •  [[../чмовхальниця/]]  •  [[../чмовхати/]]  •  [[../чмовхачка/]]  •  [[../чмок/]]  •  [[../чмола/]]  •  [[../чморкати/]]  •  [[../чморкнути/]]  •  [[../чмурь/]]  •  [[../чмут/]]  •  [[../чмутник/]]  •  [[../чмутовитий/]]  •  [[../чмутовиха/]]  •  [[../чмутувати/]]|style=text-align-last:center}} 4niswnie668mnavx7rs4viyqj2voygq 0 223096 469283 467204 2022-08-28T23:58:51Z LehBot 11101 -- wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = Ч | попередня = [[../Ц/]] | наступна = [[../Ш/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} {{абетка|bold=Ч}} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=956 onlysection="1" /> {{абетка|Ча–Чв:Че–Чер:Чес–Чє:Чи–Чм:Чо–Чт:Чу–Чя|gap=0.5em}} {{justify|[[../чо/]]  •  [[../чобан/]]  •  [[../чобаник/]]  •  [[../чобіт/]]  •  [[../чобіток/]]  •  [[../чоботаренко/]]  •  [[../чоботариха/]]  •  [[../чоботарь/]]  •  [[../чоботець/]]  •  [[../чоботина/]]  •  [[../чоботище/]]  •  [[../чоботонько/]]  •  [[../чоботоробець/]]  •  [[../чоботя/]]  •  [[../човг/]]  •  [[../човгання/]]  •  [[../човгати/]]  •  [[../човгатися/]]  •  [[../човен/]]  •  [[../човенце/]]  •  [[../човник/]]  •  [[../човниченько/]]  •  [[../човничок/]]  •  [[../човно/]]  •  [[../човновий/]]  •  [[../човпти/]]  •  [[../човптися/]]  •  [[../чого/]]  •  [[../чогокати/]]  •  [[../чогось/]]  •  [[../чок/]]  •  [[../чокалка/]]  •  [[../чоко/]]  •  [[../чолак/]]  •  [[../чолатий/]]  •  [[../чолко/]]  •  [[../чолкувати/]]  •  [[../чоло/]]  •  [[../чоловий/]]  •  [[../чоловік/]]  •  [[../чоловіколюбець/]]  •  [[../чоловіколюбство/]]  •  [[../чоловіцький/]]  •  [[../чоловіченько/]]  •  [[../чоловічество/]]  •  [[../чоловічий/]]  •  [[../чоловічина/]]  •  [[../чоловічок/]]  •  [[../чолов'яга/]]  •  [[../чоломкання/]]  •  [[../чоломкатися/]]  •  [[../чолопок/]]  •  [[../чолпа/]]  •  [[../чом/]]  •  [[../чому/]]  •  [[../чомусь/]]  •  [[../чомхати/]]  •  [[../чоник/]]  •  [[../чонок/]]  •  [[../чоп/]]  •  [[../чопатий/]]  •  [[../чопень/]]  •  [[../чопець/]]  •  [[../чопити/]]  •  [[../чопове/]]  •  [[../чоповий/]]  •  [[../чопок/]]  •  [[../чопочок/]]  •  [[../чорен/]]  •  [[../чорна/]]  •  [[../чорненечкий/]]  •  [[../чорний/]]  •  [[../чорнило/]]  •  [[../чорнити/]]  •  [[../чорниця/]]  •  [[../чорниш/]]  •  [[../чорнісінький/]]  •  [[../чорнісінько/]]  •  [[../чорність/]]  •  [[../чорніти/]]  •  [[../чорно/]]  •  [[../чорнобил/]]  •  [[../чорнобиль/]]  •  [[../чорнобильник/]]  •  [[../чорнобіл/]]  •  [[../чорнобіль/]]  •  [[../чорнобілий/]]  •  [[../чорнобрив/]]  •  [[../чорнобривець/]]  •  [[../чорнобривий/]]  •  [[../чорнобривка/]]  •  [[../чорнобров/]]  •  [[../чорноволосий/]]  •  [[../чорноволотка/]]  •  [[../чорноголовець/]]  •  [[../чорноголовий/]]  •  [[../чорноголовка/]]  •  [[../чорногривий/]]  •  [[../чорногрудка/]]  •  [[../чорногуз/]]  •  [[../чорноземля/]]  •  [[../чорноземний/]]  •  [[../чорнозілля/]]  •  [[../чорноклен/]]  •  [[../чорнокленовий/]]  •  [[../чорнокленок/]]  •  [[../чорноклина/]]  •  [[../чорнокнижник/]]  •  [[../чорнокнижництво/]]  •  [[../чорнокнижній/]]  •  [[../чорнокорінь/]]  •  [[../чорнокосий/]]  •  [[../чорнокрилець/]]  •  [[../чорнокрилий/]]  •  [[../чорнолоз/]]  •  [[../чорноморець/]]  •  [[../чорноморка/]]  •  [[../чорноморський/]]  •  [[../чорноокий/]]  •  [[../чорнопірка/]]  •  [[../чорноризка/]]  •  [[../чорнороб/]]  •  [[../чорноротий/]]  •  [[../чорноталь/]]  •  [[../чорнотроп/]]  •  [[../чорноус/]]  •  [[../чорноусий/]]  •  [[../чорнохлібний/]]  •  [[../чорнуха/]]  •  [[../чорнушка/]]  •  [[../чорнюха/]]  •  [[../чорнява/]]  •  [[../чорнявий/]]  •  [[../чорнявка/]]  •  [[../чороліс/]]  •  [[../чорпіта/]]  •  [[../чорт/]]  •  [[../чортаника/]]  •  [[../чортеня/]]  •  [[../чортик/]]  •  [[../чортисько/]]  •  [[../чортиха/]]  •  [[../чортиця/]]  •  [[../чортище/]]  •  [[../чортів/]]  •  [[../чортівня/]]  •  [[../чортіянів/]]  •  [[../чортовиння/]]  •  [[../чорток/]]  •  [[../чортокрап/]]  •  [[../чортополох/]]  •  [[../чортопхайка/]]  •  [[../чортя/]]  •  [[../чортяк/]]  •  [[../чортяка/]]  •  [[../чортяцтво/]]  •  [[../чортячий/]]  •  [[../чос/]]  •  [[../чосник/]]  •  [[../чотирдесять/]]  •  [[../чотиренко/]]  •  [[../чотиречка/]]  •  [[../чотирі/]]  •  [[../чотиріста/]]  •  [[../чотирка/]]  •  [[../чотирнадцятеро/]]  •  [[../чотирнадцятий/]]  •  [[../чотирнадцятка/]]  •  [[../чотирнадцять/]]  •  [[../чотирниця/]]  •  [[../чотирогранястий/]]  •  [[../чотирьохскладовий/]]  •  [[../чотки/]]  •  [[../чохла/]]  •  [[../чохлатий/]]  •  [[../чохлиця/]]  •  [[../чрести/]]  •  [[../чтері/]]  •  [[../чтець/]]  •  [[../чтирі/]]  •  [[../чтити/]]  •  [[../чтитися/]]|style=text-align-last:center}} 6z1n9cp7i803lw82bx4s9qfhtvc6ph8 0 223097 469284 467205 2022-08-28T23:58:52Z LehBot 11101 -- wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = Ч | попередня = [[../Ц/]] | наступна = [[../Ш/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} {{абетка|bold=Ч}} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=956 onlysection="1" /> {{абетка|Ча–Чв:Че–Чер:Чес–Чє:Чи–Чм:Чо–Чт:Чу–Чя|gap=0.5em}} {{justify|[[../чу!/]]  •  [[../чуб/]]  •  [[../чубаєчка/]]  •  [[../чубайка/]]  •  [[../чубак/]]  •  [[../чубанина/]]  •  [[../чубатий/]]  •  [[../чубатник/]]  •  [[../чубашечка/]]  •  [[../чубашка/]]  •  [[../чубелів/]]  •  [[../чуберка/]]  •  [[../чубик/]]  •  [[../чубити/]]  •  [[../чубитися/]]  •  [[../чубица/]]  •  [[../чубко/]]  •  [[../чубогрійка/]]  •  [[../чубок/]]  •  [[../чуботрус/]]  •  [[../чубрик/]]  •  [[../чубрикатися/]]  •  [[../чубрій/]]  •  [[../чубук/]]  •  [[../чубчик/]]  •  [[../чувак/]]  •  [[../чувал/]]  •  [[../чувати/]]  •  [[../чуватися/]]  •  [[../чуга/]]  •  [[../чугаїна/]]  •  [[../чугай/]]  •  [[../чуганя/]]  •  [[../чугар/]]  •  [[../чуд/]]  •  [[../чудак/]]  •  [[../чудан/]]  •  [[../чудар/]]  •  [[../чударний/]]  •  [[../чудасія/]]  •  [[../чудачка/]]  •  [[../чуденний/]]  •  [[../чудернастий/]]  •  [[../чудернацький/]]  •  [[../чудерняцький/]]  •  [[../чудерний/]]  •  [[../чудерство/]]  •  [[../чудесний/]]  •  [[../чудитися/]]  •  [[../чудний/]]  •  [[../чудно/]]  •  [[../чуднота/]]  •  [[../чудняй/]]  •  [[../чудо/]]  •  [[../чудовий/]]  •  [[../чудовисько/]]  •  [[../чудовний/]]  •  [[../чудовно/]]  •  [[../чудово/]]  •  [[../чудородія/]]  •  [[../чудородний/]]  •  [[../чудотвор/]]  •  [[../чудотворець/]]  •  [[../чудотворний/]]  •  [[../чудотворник/]]  •  [[../чудувати/]]  •  [[../чудуватися/]]  •  [[../чужанина/]]  •  [[../чужаниця/]]  •  [[../чужатися/]]  •  [[../чужениця/]]  •  [[../чужий/]]  •  [[../чужина/]]  •  [[../чужинець/]]  •  [[../чужинка/]]  •  [[../чужинонька/]]  •  [[../чужиночка/]]  •  [[../чужиня/]]  •  [[../чужісінький/]]  •  [[../чужоварник/]]  •  [[../чужовірний/]]  •  [[../чужовірство/]]  •  [[../чужоземець/]]  •  [[../чужоземний/]]  •  [[../чужоземський/]]  •  [[../чужоземщина/]]  •  [[../чужоложити/]]  •  [[../чужоложство/]]  •  [[../чужомовній/]]  •  [[../чужосілець/]]  •  [[../чужосільський/]]  •  [[../чужосторон/]]  •  [[../чужосторонець/]]  •  [[../чужосторонній/]]  •  [[../чуйко/]]  •  [[../чуйний/]]  •  [[../чуйність/]]  •  [[../чуйно/]]  •  [[../чук/]]  •  [[../чукан/]]  •  [[../чукати/]]  •  [[../чукикати/]]  •  [[../чукурлій/]]  •  [[../чулий/]]  •  [[../чулинда/]]  •  [[../чулість/]]  •  [[../чулко/]]  •  [[../чуло/]]  •  [[../чума/]]  •  [[../чумак/]]  •  [[../чумаків/]]  •  [[../чумакувати/]]  •  [[../чуманіти/]]  •  [[../чумарка/]]  •  [[../чумарчина/]]  •  [[../чумацтво/]]  •  [[../чумацький/]]  •  [[../чумаченько/]]  •  [[../чумачина/]]  •  [[../чумачиха/]]  •  [[../чумачія/]]  •  [[../чумачка/]]  •  [[../чумачня/]]  •  [[../чуменя/]]  •  [[../чумище/]]  •  [[../чумів/]]  •  [[../чуні/]]  •  [[../чунок/]]  •  [[../чунтук/]]  •  [[../чупарний/]]  •  [[../чупарно/]]  •  [[../чупер/]]  •  [[../чуперадло/]]  •  [[../чупкар/]]  •  [[../чуприна/]]  •  [[../чуприндирь/]]  •  [[../чупринка/]]  •  [[../чупрій/]]  •  [[../чупровий/]]  •  [[../чупрун/]]  •  [[../чупрявий/]]  •  [[../чура/]]  •  [[../чуріти/]]  •  [[../чуркало/]]  •  [[../чуркати/]]  •  [[../чурком/]]  •  [[../чуркотіти/]]  •  [[../чурок/]]  •  [[../чурування/]]  •  [[../чурувати/]]  •  [[../чустрати/]]  •  [[../чустрий/]]  •  [[../чустрити/]]  •  [[../чустря/]]  •  [[../чути/]]  •  [[../чутися/]]  •  [[../чутіти/]]  •  [[../чутка/]]  •  [[../чуткий/]]  •  [[../чутко/]]  •  [[../чутком/]]  •  [[../чутний/]]  •  [[../чутнісько/]]  •  [[../чутно/]]  •  [[../чуття/]]  •  [[../чуть/]]  •  [[../чуха/]]  •  [[../чуханиці/]]  •  [[../чухання/]]  •  [[../чухати/]]  •  [[../чухатися/]]  •  [[../чухачка/]]  •  [[../чухи/]]  •  [[../чухмарити/]]  •  [[../чухмаритися/]]  •  [[../чухна/]]  •  [[../чухнути/]]  •  [[../чухнутися/]]  •  [[../чухра/]]  •  [[../чухрай/]]  •  [[../чухран/]]  •  [[../чухрання/]]  •  [[../чухрати/]]  •  [[../чухрій/]]  •  [[../чучверіти/]]  •  [[../чучуга/]]  •  [[../чхати/]]  •  [[../чхатися/]]  •  [[../чхнути/]]  •  [[../чхун/]]  •  [[../чякра/]]|style=text-align-last:center}} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=994 onlysection="1" /> 3th0qi7cur4nqwydt48wfz3w1lbgy33 116 223233 468495 467454 2022-08-28T13:42:49Z Alexkrakovsky 4488 wikitext text/x-wiki {{Архіви/опис | назва = Справи канцелярії Новоросійського та Бесарабського генерал-губернатора | примітки = [[c:file:ДАОО фонд 1 опис 191.pdf|ДАОО фонд 1 опис 191]] }} == Справи == {| class="wikitable sortable" !№||Назва||Рік||Аркушів |- |[[/1/]]||Про створення комісії військового суду над мешканцями Корабельної слободки, що ігнорували розпорядження керівництва підчас чуми в Севастополі||1830||1243 |- |[[/85/]]||Про бунти в Севастополі 3-4 червня між чинами флотного та сухопутного відомств||1830||661 |- |[[/92/]]||Претензії різних осіб, постраждалих від пограбувань підчас бунту в Севастополі||1830||144 |} bnlb8201qt6olg7lukywiak3uzwkhj2 250 223237 469264 467452 2022-08-28T23:18:43Z Leh Palych 5381 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Leh Palych" /></noinclude><section begin="шальвір" />''{{hwe|шальверю|Козаче-шальверю}}, не губ моє серденько.'' Гол. I. 126.<section end="шальвір" /> <section begin="шальвіра" />'''Шальві́ра, ри,''' ''м.'' Мошенникъ, плутъ. ''Отак шальвіра забрав гроші, а роботи, як бачите, нема нічого.'' Брацл. у.<section end="шальвіра" /> <section begin="шальвія" />'''Шальві́я, вії,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/шавлія|Шавлія]]'''. ''Ой, Ганнусю, душенько, що шальвія подоптана? — Коні ся розбрикали, шальвію подоптали.'' Чуб. I. 64.<section end="шальвія" /> <section begin="шалька" />'''Ша́лька, ки,''' ''ж.'' 1) Чашка на вѣсахъ. Мн. '''ша́льки'''. Маленькіе вѣсы. ''І все на шальках розважали.'' Котл. Ен. VI. 86. 2) Мѣшокъ, въ которомъ дается овесъ лошадямъ. Черном.<section end="шалька" /> <section begin="шальовка" />'''Шальо́вка, ки,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/шалівка|Шалівка]]'''. ''Поклали шальовки соснові.'' Котл.<section end="шальовка" /> <section begin="шальово" />'''Шальово́,''' ''нар.'' Вздоръ, пустяки. ''Шальово! каже: — захочу, так моє буде зверху.'' Лебед. у.<section end="шальово" /> <section begin="шальон" />'''Шальо́н, на,''' ''м.'' Родъ одежды. ''Привіз мені золоті дари, дорогі дари: тонкий рубок, дорогий шальон по саму землю.'' Чуб. III. 404.<section end="шальон" /> <section begin="шальтатися" />'''Шальтатися, таюся, єшся,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/швандяти|Швандяти]]'''. Вх. Лем. 484.<section end="шальтатися" /> <section begin="шалювати" />'''Шалюва́ти, лю́ю, єш,''' ''гл.'' Обивать шалевкой.<section end="шалювати" /> <section begin="шам" />'''Шам''', ''меж.'', выражающее быстрыя и легкія движенія съ сопровождающимъ ихъ шумомъ, напр. шаги, движенія серпа у жницы и пр.<section end="шам" /> <section begin="шамати" />'''Ша́мати, маю, єш,''' ''гл.'' 1) Шуршать, шелестѣть. ''Ой пливе човен да води повен, да й шамає листом.'' Грин. III. 67. 2) Живѣй гресть. ''А ну бо шамай, шамай, а то наче не їв.'' Вас. 212.<section end="шамати" /> <section begin="шамкати" />'''Ша́мкати, каю, єш,''' ''гл.'' Ходить проворно.<section end="шамкати" /> <section begin="шамкий" />'''Шамки́й, а́, е́.''' Проворный, скорый. ''Шамка, легка, станом струнька.'' МВ. II. 37. ''Шамкий у роботі.'' Черк. у.<section end="шамкий" /> <section begin="шамко" />'''Ша́мко,''' ''нар.'' Проворно, скоро, быстро. ''Шуми ж, вітре буйнесенький, в хмарі й на землі, ганяй же ти шпарко-шамко човни по воді.'' О. 1861. XI. 44. Ум. '''Шамке́нько'''. ''Шамкенько жне.'' Черк. у.<section end="шамко" /> <section begin="шамнути" />'''Шамну́ти, мну́, не́ш,''' ''гл.'' 1) Быстро побѣжать, шмыгнуть. (Заєць) ''так попід ногами і шамнув.'' О. 1861. V. 69. 2) Поналечь на весла. Вас. 212. ''Шамни разом, друзі, — крикнув Карпо. І гребці шамнули; а байдак полетів неначе на крилах.'' Левиц. Пов. 350. 3) Зашелестѣть, зашуршать, шелохнуться. ''Ніхто не писне, не шамне.'' Кролев. у. ''Ніщо не шамне.'' Лохв. у.<section end="шамнути" /> <section begin="шамотатися" />'''Шамота́тися, та́юся, та́єшся,''' ''гл.'' Шевелиться, возиться, рваться. Зміев. у. ''Як його надушить, то мало не згинув. Що він ся шамотав, не міг з себе зсадити.'' Драг. 48.<section end="шамотатися" /> <section begin="шамотіти" />'''Шамоті́ти, чу́, ти́ш,''' ''гл.'' Шелестѣть. ''Забрався в чужу солому та й шамотить.''<section end="шамотіти" /> <section begin="шамотня" />'''Шамотня́, ні́,''' ''ж.'' 1) Шелесть, шорохъ. 2) Суетня, возня.<section end="шамотня" /> <section begin="шамотнява" />'''Шамо́тнява, ви,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/шамотня|Шамотня]]'''.<section end="шамотнява" /> <section begin="шампанка" />'''Шампа́нка, ки,''' ''ж.'' Сортъ картофеля. МУЕ. I. 101.<section end="шампанка" /> <section begin="шамрити" />'''Шамри́ти, рю́, ри́ш,''' ''гл.'' Шелестѣть, шуршать. ''Шамрять та й шамрять там у куточку, аж то жуки.'' Харьк. у. ''А він рукою туди-сюди шамрить, шука чогось.'' Новомоск. у. '''До́щик шамри́ть''' — о тихомъ дождѣ. Зміев. у.<section end="шамрити" /> <section begin="шамротіти" />'''Шамроті́ти, рочу́, ти́ш,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/шамтіти|{{errata|Шамрі́ти|Шамті́ти}}]]'''. Прилуц. у.<section end="шамротіти" /> <section begin="шамряти" />'''Шамря́ти, ря́ю, єш,''' ''гл.'' 1) = '''[[Словарь української мови (1924)/шамрити|Шамрити]]'''. Харьк. у. 2) '''Сумлі́ння шамряє'''. Совѣсть не чиста. ''Радіють всі; хиба той мовчав, в кого сумління шамряло, бо трясся, що й йому може доведеться.'' Св. Л. 297.<section end="шамряти" /> <section begin="шамтіти" />'''Шамті́ти, мчу́, ти́ш,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/шамотіти|Шамотіти]]'''. ''Черевики або постільці більш свинячі наверх шерстю, щоб не шамтіло в траві.'' О. 1862. II. 65.<section end="шамтіти" /> <section begin="шамушіння" />'''Шамуші́ння, ня,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/лушпиння|Лушпиння]]'''. Рк. Левиц.<section end="шамушіння" /> <section begin="шамша" />'''Шамша́, ші́,''' ''об.'' Шамкающій, шамкающая.<section end="шамша" /> <section begin="шамшити" />'''Шамши́ти, шу́, ши́ш,''' ''гл.'' Шуршать. ''Спідниця аж шамшить.'' Кролев. у. ''На їй усе аж шамшить.''<section end="шамшити" /> <section begin="шана" />'''Ша́на, ни,''' ''ж.'' Почтеніе, уваженіе, честь. ''Життя панське, та шана собача.'' Грин. 235. ''Ой я водила і визволяла, а мені молодій одна шана.'' Нп. ''Ти окрив його красою, шаною царською.'' К. Псал. 47.<section end="шана" /> <section begin="шандарак" />'''Шандара́к, ка́,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/андарак|Андарак]]'''. ''І шандарак свій скинула, так спотіла бідна.'' Козел. у.<section end="шандарак" /> <section begin="шандарик" />'''Шанда́рик, ка,''' ''м.'' Пт. = '''[[Словарь української мови (1924)/одуд|Одуд]]'''. Шух. I. 23.<section end="шандарик" /> <section begin="шандра" />'''Ша́ндра, ри,''' ''ж.'' 1) Раст. a) Phlomis tuberosa L. ЗЮЗО. I. 178. ''Кучерява шандра.'' Лебед. у. б) Marrubium vulgare L. ЗЮЗО. I. 128. в) Marrubium album L. Мил. М. 33. г) Calamintha Clinopodium<section end="шандра" /><noinclude></noinclude> 6bo2ioghkjsneoaac4vzo274d0bonxn 250 223254 469263 467485 2022-08-28T23:11:28Z Leh Palych 5381 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Leh Palych" /></noinclude><section begin="шия" />381. 3) Часть топора. См. '''[[Словарь української мови (1924)/сокира|Сокира]]'''. Шух. I. 175. Ум. '''[[Словарь української мови (1924)/шийка|Ши́йка]], ши́єчка'''.<section end="шия" /> <section begin="шияка" />'''Шия́ка, ки,''' ''ж.'' Ув. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/шия|шия]]'''. К. ПС. 22. ''Є такії, що душать нас, взявши за шияку.'' К. ЧР. 73.<section end="шияка" /> <section begin="шілцувати" />'''Шілцувати, цу́ю, єш,''' ''гл.'' Дѣлить? ''Шілцує воли гой на три плуги.... шілцує коні — на три броні, шілцує вівці — да й на три струнці.'' Kolb. I. 97.<section end="шілцувати" /> <section begin="шіпавий" />'''Шіпавий, а, е''' = '''[[Словарь української мови (1924)/шолудивий|Шолудивий]]'''. Вх. Зн. 82.<section end="шіпавий" /> <section begin="шіпавка" />'''Шіпавка, ки,''' ''ж.'' Зудъ, свербежъ. Ум. '''Шіпавочка'''. Гн. I. 29.<section end="шіпавка" /> <section begin="шіпатися" />'''Шіпатися, паюся, єшся,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/чухатися|Чухатися]]'''. Вх. Зн. 82.<section end="шіпатися" /> <section begin="шісдесят" />'''Шісдеся́т,''' ''числ.'' Шестьдесятъ. ''Пішли в село гоней за шісдесят од Єрусалима.'' Єв. Л. XXIV. 13.<section end="шісдесят" /> <section begin="шіснадцятеро" />'''Шісна́дцятеро,''' ''числ.'' Шестнадцать душъ, штукъ.<section end="шіснадцятеро" /> <section begin="шіснадцятий" />'''Шісна́дцятий,''' ''числ.'' Шестнадцатый.<section end="шіснадцятий" /> <section begin="шіснадцятка" />'''Шісна́дцятка, ки,''' ''ж.'' Счетная единица ('''[[Словарь української мови (1924)/копа|копа]]'''), продающихся на базарѣ оконъ — въ 16-ть штукъ. Вас. 150.<section end="шіснадцятка" /> <section begin="шіснадцять" />'''Шісна́дцять, тьо́х,''' ''числ.'' Шестнадцать.<section end="шіснадцять" /> <section begin="шіст" />'''Шіст, (та?),''' ''м.'' Родъ игры въ карты. КС. 1887. VI. 469.<section end="шіст" /> <section begin="шістерняк" />'''Шістерняк, ка,''' ''м.'' Раст. Hordeum hexastichon. Вх. Пч. II. 32.<section end="шістерняк" /> <section begin="шістка" />'''Ші́стка, ки,''' ''числ.'' 1) Шестерка въ картахъ. КС. 1887. VI. 463. 2) Первоначально 6, а потомъ 10 крейцаровъ австрійской валюты. Желех.<section end="шістка" /> <section begin="шість" />'''Ші́сть, тьо́х,''' ''числ.'' Шесть. '''Шістома́, шістьма́'''. Шестью.<section end="шість" /> <section begin="шкабалка" />'''Шка́балка, ки,''' ''ж.'' Палка для игры '''[[Словарь української мови (1924)/шапошник|шапошник]]'''. Чуб. IV. 41.<section end="шкабалка" /> <section begin="шкабати" />'''Шкаба́ти, ба́ю, єш,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/кабутати|Кабутати]]'''. (Въ игрѣ '''[[Словарь української мови (1924)/шапошник|шапошник]]'''). Чуб. IV. 41.<section end="шкабати" /> <section begin="шкаберка" />'''Шкабе́рка, ки,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/тріска|Тріска]]'''. Шух. I. 173, 206.<section end="шкаберка" /> <section begin="шкабора" />'''Шкабо́ра, ри,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/щілина|Щілина]]'''. Вх. Лем. 484.<section end="шкабора" /> <section begin="шкаворіжний" />'''Шкаворі́жний, а, е.''' Отвратительный, гадкій. Вх. Лем. 484.<section end="шкаворіжний" /> <section begin="шкаворонок" />'''Шкаворо́нок, нка,''' ''м.'' '''шкаворо́нка, ки''', ''ж.'' 1) = '''[[Словарь української мови (1924)/жайворонок|Жайворонок]]'''. Вх. Лем. 484. 2) — '''зімовий''' = '''[[Словарь української мови (1924)/посміттюха|Посміттюха]]''', Alauda arborea. Вх. Пч. II. 8.<section end="шкаворонок" /> <section begin="шкадло" />'''Шка́дло, ла,''' ''с.'' Падаль, стерво. Борз. у.<section end="шкадло" /> <section begin="шкадрон" />'''Шкадро́н, на,''' ''м.'' Эскадронъ. ''Не було в Білій Церкві польського війська більш як один шкадрон.'' КС. 1884. VIII. 722.<section end="шкадрон" /> <section begin="шкалі" />'''Шкалі,''' ''мн.'' Клепки (бочечныя). Вх. Зн. 82.<section end="шкалі" /> <section begin="шкалубати" />'''Шкалубати, баю, єш,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/колупати|Колупати]]'''. Вх. Зн. 82.<section end="шкалубати" /> <section begin="шкалубина" />'''Шкалуби́на, ни,''' ''ж.'' Щель, разсѣлина. Черк. у.<section end="шкалубина" /> <section begin="шкалюба" />'''Шкалю́ба, би, шкалю́бина, ни,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/шкалубина|Шкалубина]]'''. НВолын. у.<section end="шкалюба" /> <section begin="шкалювати" />'''Шкалюва́ти, люю, єш,''' ''гл.'' 1) Поднимать на смѣхъ, поносить, ругать. ''Шкалював мене, шкалював.'' Черк. у. 2)? ''Шо вже оббивають бляхою баню? Та ні, ше но тільки шкалюють.'' Брацл. у.<section end="шкалювати" /> <section begin="шкаляруща" />'''Шкаляру́ща, щі,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/шкаралуща|Шкаралуща]]'''. ''На воду виносять першу шкалярущу з писанок і крашанок.'' Ном. № 299.<section end="шкаляруща" /> <section begin="шкаметка" />'''Шкаме́тка, ки,''' ''ж.'' Отрѣзокъ отъ куска необработаннаго сукна, украденный сукноваломъ. Вас. 211. ''Як би ступареві не шкаметки, то погубив би від чобіт підметки.'' Вас. 212.<section end="шкаметка" /> <section begin="шкаметник" />'''Шкаме́тник, ка,''' ''м.'' Крадущій куски необработаннаго сукна (см. '''[[Словарь української мови (1924)/шкаметка|шкаметка]]'''); вообще воръ. Вас. 212.<section end="шкаметник" /> <section begin="шкандиба" />'''Шканди́ба, би,''' ''м.'' Хромой.<section end="шкандиба" /> <section begin="шкандибати" />'''Шкандиба́ти, ба́ю, єш,''' ''гл.'' 1) Хромать, прихрамывать. ''Коло пустки на милиці москаль шкандибає.'' Шевч. 397. 2) Итти хромая, итти съ трудомъ. ''Близько видати, та далеко шкандибати.'' Ном. № 11423. ''Іде Катря, шкандибає.'' Шевч. 81.<section end="шкандибати" /> <section begin="шкандибки" />'''Шканди́бки, бок,''' ''ж. мн.'' Родъ дѣтской игры. КС. 1887. VI. 476.<section end="шкандибки" /> <section begin="шкандиляти" />'''Шкандиля́ти, ля́ю, єш,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/шкандибати|Шкандибати]]'''. Мнж. 194.<section end="шкандиляти" /> <section begin="шкапа (I)" />'''Шка́па, пи,''' ''ж.'' Кляча, плохая лошадь. Чуб. III. 426. ''Вівса шкапа ззіла, так і віз побила.'' Посл. Ум. '''Шка́пка'''.<section end="шкапа (I)" /> <section begin="шкапа (II)" />'''Шкапа́, пи́,''' ''ж.'' Порода орла. Харьк. у.<section end="шкапа (II)" /> <section begin="шкап'є" />'''Шкап'є, п'я,''' ''с.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/шкапина|Шкапина 1]].''' Шух. I. 26, 84.<section end="шкап'є" /> <section begin="шкапина" />'''Шкапи́на, ни,''' ''ж.'' 1) = '''[[Словарь української мови (1924)/шкапа (I)|Шка́па]]'''. 2) Снятая конская кожа. Чуб. VII. 418; КС. 1893. V. 279; Вас. 157.<section end="шкапина" /> <section begin="шкапиняка" />'''Шкапиня́ка, ки,''' ''ж.'' Очень плохая кляча. Мнж. 114.<section end="шкапиняка" /> <section begin="шкапійка" />'''Шкапі́йка, ки,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/шкапина|Шкапина]]'''. Мир. ХРВ. 372. ''Завів Лейба й пару шкапійок.'' Мир. ХРВ. 101.<section end="шкапійка" /> <section begin="шкапійчина" />'''Шкапійчи́на, ни,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/шкапина|Шкапина]]'''. ''Шкапійчина тюпа.'' Мир. Пов. II. 84.<section end="шкапійчина" /> <section begin="шкапіка" />'''Шкапі́ка, ки,''' ''ж.''= '''[[Словарь української мови (1924)/шкапійка|Шкапійка]]''' = '''[[Словарь української мови (1924)/шкапина|Шкапина]]'''.<section end="шкапіка" /> <section begin="шкапка" />'''Шка́пка, ки,''' ''ж.'' Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/шкапа (I)|шкапа]]'''.<section end="шкапка" /> <section begin="шкаповий" />'''Шкапо́вий, а, е.''' Сдѣланный изъ конской кожи. ''Чобітки шкапові.'' Шевч. 461.<section end="шкаповий" /><noinclude></noinclude> cgzp0860tewytuyx1ntsjwq0hgwc3ib 250 223259 469262 467495 2022-08-28T23:08:27Z Leh Palych 5381 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Leh Palych" /></noinclude><section begin="шкунтувати" />'''Шкунтува́ти, ту́ю, єш,''' ''гл.'' Насмѣхаться. Ном. стр. 287, № 6156.<section end="шкунтувати" /> <section begin="шкунтуватися" />'''Шкунтува́тися, ту́юся, єшся,''' ''гл.'' Ссориться? драться? ''Пани шкунтуються, а нашого брата ріжуть.'' Ном. № 1304.<section end="шкунтуватися" /> <section begin="шкура" />'''Шку́ра, ри,''' ''ж.'' 1) Шкура, кожа. ''З одчого вола двох шкур не деруть.'' Ном. № 7472. ''Пошився в собачу шкуру.'' Ном. № 2910. ''Жвавий, аж шкура на ньому говорить.'' Ном. № 5764. '''В одну́ шку́ру.''' Крайне настойчиво (хотѣть, добиваться чего). ''Чіпка розвередувався: „Їсти та й їсти, бабо!“ В одну шкуру: „їсти!“'' Мир. ХРВ. 33. ''Затялись в одну шкуру: давай рощот! — і дав.'' Мир. ХРВ. 259. 2) Бранное: женщина легкаго поведенія. Ум. '''[[Словарь української мови (1924)/шкурка|Шку́рка]], шку́рочка'''.<section end="шкура" /> <section begin="шкурат" />'''Шкура́т, та́,''' ''м.'' Кусокъ кожи. ''Дметься, як шкурат на огні.'' Ном. № 2502. Ум. '''Шкурато́к'''. ''Постоли з шкуратка.'' Стор. М. Пр. 4.<section end="шкурат" /> <section begin="шкуратина" />'''Шкурати́на, ни,''' ''ж.'' Кожа, кусокъ кожи. Ум. '''Шкурати́нка'''. ''Між дубинки та ліщинки шматок шкуратинки.'' Ном. стр. 301, № 379. ''Жаб'яча шкуратинка.'' Радом. у.<section end="шкуратина" /> <section begin="шкураток" />'''Шкурато́к, тка,''' ''м.'' Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/шкурат|шкурат]]'''.<section end="шкураток" /> <section begin="шкураття" />'''Шкура́ття, тя,''' ''соб.'' Куски кожи. ''Позбірав шкураття.''<section end="шкураття" /> <section begin="шкуратяний" />'''Шкуратя́ний, а, е.''' Кожаный. ''Славні бубни за горами, а зблизька шкуратяні.'' Ном. № 2623. ''У якому капшуці ваші гроші? — У шкуратяному гаманці.'' О. 1862. IX. 121.<section end="шкуратяний" /> <section begin="шкурина" />'''Шкури́на, ни,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/шкорина|Шкорина]]'''. Ум. '''Шкури́нка'''. ''Такий, мамо, хліб удавсь, — під шкуринку хоч сховайсь.'' Грин. III. 660.<section end="шкурина" /> <section begin="шкурка" />'''Шку́рка, ки,''' ''ж.'' 1) Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/шкура|шкура]]'''. 2) Кожица на плодахъ. ''Як положиш кислицю у піч спектись, то шкурка на ній репне.'' Дещо. 3) Пленка. ''Пождіть, діти, поки Біг на кісіль шкурку натягне.'' Ном.<section end="шкурка" /> <section begin="шкурлат" />'''Шкурла́т, та,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/шкурат|Шкурат]]'''. Св. Л. 168. ''Дметься, як шкурлат на огні.'' Ном. № 2503.<section end="шкурлат" /> <section begin="шкурник" />'''Шку́рник, ка,''' ''м.'' Шкуродеръ. Лохв. у.<section end="шкурник" /> <section begin="шкурнути" />'''Шкурну́ти, рну́, не́ш,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/чкурнути|Чкурнути]]'''. ''Так шкурнув, що тільки куряву видко.''<section end="шкурнути" /> <section begin="шкуропея" />'''Шкуропея, пеї,''' ''ж.'' По народному повѣрью: царица змѣй. ''Що то за змія — шкуропея? — Над усіма старша. У неї голова золота, усіх гадюк вона у вирей веде.'' Грин. II. 316.<section end="шкуропея" /> <section begin="шкурочка" />'''Шку́рочка, ки,''' ''ж.'' Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/шкура|шкура]]'''.<section end="шкурочка" /> <section begin="шкуряк" />'''Шкуря́к, ка,''' ''м.'' Лапоть изъ нечиненной кожи. Вх. Зн. 82.<section end="шкуряк" /> <section begin="шкуряний" />'''Шкуряни́й, а́, е́'''= '''[[Словарь української мови (1924)/шкуратяний|Шкуратяний]]'''. ''Гарапник шкуряний, плетений.'' ЕЗ. V. 40. ''То ще тоді діялося, як шкуряні гроші на світі були.'' Ном. № 6855.<section end="шкуряний" /> <section begin="шкут" />'''Шкут, та,''' ''м.'' 1) Ни къ чему негодный человѣкъ. Вх. Лем. 485. 2) Слабосильная скотина. Вх. Лем. 485.<section end="шкут" /> <section begin="шкутильгати" />'''Шкутильга́ти, га́ю, єш,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/шкатильгати|Шкатильгати]]'''. ''Аж он Семен шкутильгає.'' Черк. у.<section end="шкутильгати" /> <section begin="шлак" />'''Шлак, ку,''' ''м.'' Кромка сукна. Желех. Гол. Од. 55.<section end="шлак" /> <section begin="шланк" />'''Шланк, ку,''' ''м.'' Рядъ? шеренга? ''От постановились усі'' (салдати) ''в шланку і ну загравать на духову музику.'' ЕЗ. V. 23.<section end="шланк" /> <section begin="шлапатник" />'''Шла́патник, ка,''' ''м.'' Оборвышъ. Харьк. у.<section end="шлапатник" /> <section begin="шлаптю" />'''Шла́птю,''' ''нар.'' Рысцой. ''Проїхавсь геть від возів шлаптю.... Попустив поводи, — пішов вороний ристю.'' О. 1861. X. Кух. 23.<section end="шлаптю" /> <section begin="шлейка" />'''Шле́йка, ки,''' ''ж.'' 1) Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/шлея|шлея]]'''. 2) Подтяжка. Гол. Од. 13.<section end="шлейка" /> <section begin="шлентавий" />'''Шлентавий, а, е''' = '''[[Словарь української мови (1924)/шанталавий|{{errata|Шанталовий|Шанталавий}}]]'''. Вх. Зн. 32.<section end="шлентавий" /> <section begin="шлея" />'''Шлея́, шлеї́,''' ''ж.'' Шлея. Ум. '''[[Словарь української мови (1924)/шлейка|Шле́йка]]'''.<section end="шлея" /> <section begin="шлик" />'''Шлик, ка́,''' ''м.'' Родъ шапки. К. ЧР. 428. Въ Галиціи: суконная круглая шапочка съ загнутою мѣховою опушкою. Гол. Од. 70. Въ думѣ — бархатная. АД. I. 171. ''Шлики із себе скидали.'' Мет. 396. Ум. '''Шличо́к'''. ''Старший син у хату ухожає, шличок здіймає, низенько вклоняє.'' Чуб. V. 848.<section end="шлик" /> <section begin="шлия" />'''Шлия́, шлиї́,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/шлея|Шлея]]'''. Kolb. I. 65.<section end="шлия" /> <section begin="шліхта" />'''Шлі́хта, ти,''' ''ж.'' Запаренный кипяткомъ изъ ржаной муки клейстеръ, которымъ ткачи смазываютъ пряжу передъ тканьемъ. Вас. 167. Мнж. См. '''[[Словарь української мови (1924)/піспа|Піспа]]'''.<section end="шліхта" /> <section begin="шліхтинка" />'''Шліхтинка, ки,''' ''ж.'' Каждый изъ тонкихъ прутиковъ лозы, которыми на верхнемъ навоѣ перекладываются слои нитокъ основы послѣ '''[[Словарь української мови (1924)/шліхтування|шліхтування]]'''. МУЕ. III. 22.<section end="шліхтинка" /> <section begin="шліхтування" />'''Шліхтування, ня,''' ''с.'' Смазываніе пряжи '''[[Словарь української мови (1924)/шліхта|шлі́хтою]], [[Словарь української мови (1924)/піспа|пі́спою]]'''. МУЕ. III. 13.<section end="шліхтування" /> <section begin="шліхтувати" />'''Шліхтува́ти, ту́ю, єш,''' ''гл.'' Смазывать пряжу '''[[Словарь української мови (1924)/шліхта|шліхтою]], [[Словарь української мови (1924)/піспа|піспою]]'''. ''Робе піспу та й шліхтує нитки.'' Лебед. у.<section end="шліхтувати" /> <section begin="шломак" />'''Шлома́к, ка,''' ''м.'' У горшечниковъ: оскребки глины, счищаемые съ рукъ и съ круга во время формировки мисокъ. Вас. 182.<section end="шломак" /> <section begin="шлунковий" />'''Шлункови́й, а, е.''' Желудочный.<section end="шлунковий" /> <section begin="шлунок" />'''Шлу́нок, нку,''' ''м.'' Желудокъ. Лохв. у.; Гадяч. у.; НСѣверск.; Кіевск. у. ''Не йде на шлунок, та й годі.'' Лохв. у. ''От {{hws|чо|чоловік}}''<section end="шлунок" /><noinclude></noinclude> k5hvon8rzoj4dez5tuoqgn0dlk6w18c 0 224099 469268 468339 2022-08-28T23:41:53Z Leh Palych 5381 wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = Ш | попередня = [[../Ч/]] | наступна = [[../Щ/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} {{абетка}} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=995 onlysection="1" /> {{абетка|Ша:Шв–Шє:Ши–Ші:Шк:Шл–Шо:Шп–Шр:Шт–Шш|gap=0.5em|bold=Ша}} {{justify|[[../ша/]]  •  [[../шабас/]]  •  [[../шабатувати/]]  •  [[../шабатурка/]]  •  [[../шабаш/]]  •  [[../шабашівка/]]  •  [[../шабашковий/]]  •  [[../шабашовий/]]  •  [[../шабашувати/]]  •  [[../шабеленька/]]  •  [[../шабелька/]]  •  [[../шабельний/]]  •  [[../шабельтас/]]  •  [[../шабльований/]]  •  [[../шаблюка/]]  •  [[../шабля/]]  •  [[../шабувати/]]  •  [[../шавкати/]]  •  [[../шавкун/]]  •  [[../шавлія/]]  •  [[../шаг/]]  •  [[../шагати/]]  •  [[../шагнути/]]  •  [[../шаговий/]]  •  [[../шаделина/]]  •  [[../шадий/]]  •  [[../шадровий/]]  •  [[../шадуля/]]  •  [[../шаєчка/]]  •  [[../шажок/]]  •  [[../шайба/]]  •  [[../шайварок/]]  •  [[../шайда/]]  •  [[../шайка/]]  •  [[../шайність/]]  •  [[../шайнути/]]  •  [[../шайтан/]]  •  [[../шайтур/]]  •  [[../шакша/]]  •  [[../шал/]]  •  [[../шалабастер/]]  •  [[../шалава/]]  •  [[../шалавистий/]]  •  [[../шаламатня/]]  •  [[../шаламок/]]  •  [[../шаланда/]]  •  [[../шалапут/]]  •  [[../шалапутнява/]]  •  [[../шалапутство/]]  •  [[../шалата/]]  •  [[../шалатися/]]  •  [[../шалахва/]]  •  [[../шалаш/]]  •  [[../шалдувати/]]  •  [[../шалевий/]]  •  [[../шаленець/]]  •  [[../шалений/]]  •  [[../шаленистий/]]  •  [[../шаленство/]]  •  [[../шаленяк/]]  •  [[../шаливіра/]]  •  [[../шалиґан/]]  •  [[../шалина/]]  •  [[../шалівка/]]  •  [[../шаліти/]]  •  [[../шалон/]]  •  [[../шалтай/]]  •  [[../шалупайка/]]  •  [[../шаль/]]  •  [[../шальвір/]]  •  [[../шальвіра/]]  •  [[../шальвія/]]  •  [[../шалька/]]  •  [[../шальовка/]]  •  [[../шальово/]]  •  [[../шальон/]]  •  [[../шальтатися/]]  •  [[../шалювати/]]  •  [[../шам/]]  •  [[../шамати/]]  •  [[../шамкати/]]  •  [[../шамкий/]]  •  [[../шамко/]]  •  [[../шамнути/]]  •  [[../шамотатися/]]  •  [[../шамотіти/]]  •  [[../шамотня/]]  •  [[../шамотнява/]]  •  [[../шампанка/]]  •  [[../шамрити/]]  •  [[../шамротіти/]]  •  [[../шамряти/]]  •  [[../шамтіти/]]  •  [[../шамушіння/]]  •  [[../шамша/]]  •  [[../шамшити/]]  •  [[../шана/]]  •  [[../шандарак/]]  •  [[../шандарик/]]  •  [[../шандра/]]  •  [[../шандриця/]]  •  [[../шанець/]]  •  [[../шанк/]]  •  [[../шаноба/]]  •  [[../шанобливий/]]  •  [[../шановливий/]]  •  [[../шановний/]]  •  [[../шанта/]]  •  [[../шантавий/]]  •  [[../шанталавий/]]  •  [[../шанування/]]  •  [[../шанувати/]]  •  [[../шануватися/]]  •  [[../шанька/]]  •  [[../шапарка/]]  •  [[../шапарувати/]]  •  [[../шапарь/]]  •  [[../шапище/]]  •  [[../шапівка/]]  •  [[../шапка/]]  •  [[../шапкарь/]]  •  [[../шапкати/]]  •  [[../шапкобрання/]]  •  [[../шапковитий/]]  •  [[../шапкування/]]  •  [[../шапкувати/]]  •  [[../шаплик/]]  •  [[../шаповал/]]  •  [[../шаповальня/]]  •  [[../шаповальський/]]  •  [[../шапонька/]]  •  [[../шапошки/]]  •  [[../шапошник/]]  •  [[../шапран/]]  •  [[../шапранівка/]]  •  [[../шапурина/]]  •  [[../шапурка/]]  •  [[../шапучка/]]  •  [[../шапчерина/]]  •  [[../шапчина/]]  •  [[../шапчорина/]]  •  [[../шап'я/]]  •  [[../шар/]]  •  [[../шарабурити/]]  •  [[../шаравари/]]  •  [[../шараґи/]]  •  [[../шаран/]]  •  [[../шарапатка/]]  •  [[../шарафан/]]  •  [[../шарах!/]]  •  [[../шарахнути/]]  •  [[../шарварок/]]  •  [[../шарґот/]]  •  [[../шарий/]]  •  [[../шарило/]]  •  [[../шаріти/]]  •  [[../шаркан/]]  •  [[../шаркий/]]  •  [[../шаркнути/]]  •  [[../шарконути/]]  •  [[../шарлай/]]  •  [[../шарлат/]]  •  [[../шарлатовий/]]  •  [[../шарляк/]]  •  [[../шарнути/]]  •  [[../шарнутися/]]  •  [[../шаровільник/]]  •  [[../шарок/]]  •  [[../шарпак/]]  •  [[../шарпанина/]]  •  [[../шарпанка/]]  •  [[../шарпати/]]  •  [[../шарпатися/]]  •  [[../шарпнути/]]  •  [[../шарпонути/]]  •  [[../шарпун/]]  •  [[../шарувальниця/]]  •  [[../шарування/]]  •  [[../шарувати/]]  •  [[../шарудіти/]]  •  [[../шаснути/]]  •  [[../шастати/]]  •  [[../шастувати/]]  •  [[../шасть/]]  •  [[../шат/]]  •  [[../шата/]]  •  [[../шатан/]]  •  [[../шатанина/]]  •  [[../шататися/]]  •  [[../шатерник/]]  •  [[../шатило/]]  •  [[../шатирити/]]  •  [[../шатковниця/]]  •  [[../шаткувати/]]  •  [[../шатно/]]  •  [[../шатнути/]]  •  [[../шатнутися/]]  •  [[../шатонька/]]  •  [[../шатро/]]  •  [[../шатровий/]]  •  [[../шатувати/]] <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1001 onlysection="шаф" /> [[../шахва/]]  •  [[../шахварка/]]  •  [[../шахварня/]]  •  [[../шахварь/]]  •  [[../шахвран/]]  •  [[../шахвувати/]]  •  [[../шаховка/]]  •  [[../шахрай/]]  •  [[../шахрайка/]]  •  [[../шахрайство/]]  •  [[../шахрайський/]]  •  [[../шахран/]]  •  [[../шахрувати/]]  •  [[../шахрун/]]  •  [[../шахта/]]  •  [[../шахтарь/]]  •  [[../шаш/]]  •  [[../шашелиця/]]  •  [[../шашель/]]  •  [[../шашина/]]  •  [[../шашка/]]  •  [[../шашкірня/]]  •  [[../шашлак/]]  •  [[../шашок/]]  •  [[../шашча/]]|style=text-align-last:center}} 2ry94zrw1s7ws1uzou5ksov838rvh9v 0 224100 469270 468340 2022-08-28T23:51:07Z LehBot 11101 LintErrors/obsolete-tag wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = Ш | попередня = [[../Ч/]] | наступна = [[../Щ/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} {{абетка|bold=Ш}} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=995 onlysection="1" /> {{абетка|Ша:Шв–Шє:Ши–Ші:Шк:Шл–Шо:Шп–Шр:Шт–Шш|gap=0.5em}} {{justify|[[../шваб/]]  •  [[../шваба/]]  •  [[../швабка/]]  •  [[../швабський/]]  •  [[../швагер/]]  •  [[../шваґер/]]  •  [[../швадрон/]]  •  [[../швадрона/]]  •  [[../шваєчка/]]  •  [[../швай/]]  •  [[../швайка/]]  •  [[../швайкало/]]  •  [[../швайковитий/]]  •  [[../швайкуватий/]]  •  [[../швалька/]]  •  [[../шваля/]]  •  [[../швандрикати/]]  •  [[../швандяти/]]  •  [[../швара/]]  •  [[../шварґотання/]]  •  [[../шварґотати/]]  •  [[../шварґотіти/]]  •  [[../шваркнути/]]  •  [[../шварний/]]  •  [[../шварнути/]]  •  [[../шварок/]]  •  [[../шварунок/]]  •  [[../шварц/]]  •  [[../шваха/]]  •  [[../швацький/]]  •  [[../швачечка/]]  •  [[../швачка/]]  •  [[../швачкувати/]]  •  [[../швед/]]  •  [[../шведин/]]  •  [[../шведка/]]  •  [[../шведський/]]  •  [[../шведчина/]]  •  [[../швейнога/]]  •  [[../швельбавий/]]  •  [[../швендалка/]]  •  [[../швендати/]]  •  [[../швендя/]]  •  [[../швендяння/]]  •  [[../швендяти/]]  •  [[../швець/]]  •  [[../швея/]]  •  [[../шв'єткий/]]  •  [[../швиг/]]  •  [[../швигавка/]]  •  [[../швигати/]]  •  [[../швигнути/]]  •  [[../швиґар/]]  •  [[../швидкати/]]  •  [[../швидкий/]]  •  [[../швидкість/]]  •  [[../швидко/]]  •  [[../швидковіддя/]]  •  [[../швидкома/]]  •  [[../швидкувати/]]  •  [[../швидче/]]  •  [[../швиндати/]]  •  [[../швиргати/]]  •  [[../швиргома/]]  •  [[../швиргонути/]]  •  [[../швирдиць!/]]  •  [[../швиркати/]]  •  [[../швірень/]]  •  [[../швірньовий/]]  •  [[../шво/]]  •  [[../шворінь/]]  •  [[../шворка/]]  •  [[../шворний/]]  •  [[../шворньовий/]]  •  [[../шворочка/]]  •  [[../ше/]]  •  [[../шебенути/]]  •  [[../шебер/]]  •  [[../шебернути/]]  •  [[../шеберхнути/]]  •  [[../шебсько/]]  •  [[../шевдатися/]]  •  [[../шевеліти/]]  •  [[../шевелюха/]]  •  [[../шеверногий/]]  •  [[../шевлія/]]  •  [[../шевлюг/]]  •  [[../шевлюга/]]  •  [[../шевляга/]]  •  [[../шевня/]]  •  [[../шевство/]]  •  [[../шевський/]]  •  [[../шевців/]]  •  [[../шевцівна/]]  •  [[../шевцювати/]]  •  [[../шевцюга/]]  •  [[../шевцюра/]]  •  [[../шевченко/]]  •  [[../шевчик/]]  •  [[../шевчина/]]  •  [[../шевчиха/]]  •  [[../шевчук/]]  •  [[../шегерявий/]]  •  [[../шеґеря/]]  •  [[../шейкатися/]]  •  [[../шекало/]]  •  [[../шелевило/]]  •  [[../шелевіти/]]  •  [[../шелегейдик/]]  •  [[../шелеп/]]  •  [[../шелепа/]]  •  [[../шелепати/]]  •  [[../шелепнути/]]  •  [[../шелепотіти/]]  •  [[../шелепуватий/]]  •  [[../шелеснатий/]]  •  [[../шелеснути/]]  •  [[../шелест/]]  •  [[../шелестіння/]]  •  [[../шелестіти/]]  •  [[../шелесть/]]  •  [[../шелехнути/]]  •  [[../шелихвіст/]]  •  [[../шелом/]]  •  [[../шеломок/]]  •  [[../шелудівка/]]  •  [[../шельвах/]]  •  [[../шельвія/]]  •  [[../шельма/]]  •  [[../шельмованець/]]  •  [[../шельмувати/]]  •  [[../шельпотіти/]]  •  [[../шелюг/]]  •  [[../шелюга/]]  •  [[../шелюговий/]]  •  [[../шелюжина/]]  •  [[../шелюхатися/]]  •  [[../шелюшковий/]]  •  [[../шеляг/]]  •  [[../шемелити/]]  •  [[../шемінь/]]  •  [[../шемтіти/]]  •  [[../шенелія/]]  •  [[../шенеля/]]  •  [[../шепелявий/]]  •  [[../шепеляти/]]  •  [[../шепіт/]]  •  [[../шепнути/]]  •  [[../шепотання/]]  •  [[../шепотати/]]  •  [[../шепотатися/]]  •  [[../шепоти/]]  •  [[../шепотильник/]]  •  [[../шепотильниця/]]  •  [[../шепотинник/]]  •  [[../шепотинниця/]]  •  [[../шепотун/]]  •  [[../шепт/]]  •  [[../шептання/]]  •  [[../шептати/]]  •  [[../шептатися/]]  •  [[../шептій/]]  •  [[../шептун/]]  •  [[../шептуня/]]  •  [[../шептуха/]]  •  [[../шерег/]]  •  [[../шерегувати/]]  •  [[../шерепа/]]  •  [[../шерепатий/]]  •  [[../шерепеня/]]  •  [[../шерестіти/]]  •  [[../шерет/]]  •  [[../шеретовка/]]  •  [[../шеретування/]]  •  [[../шеретувати/]]  •  [[../шеретуватися/]]  •  [[../шерех/]]  •  [[../шерехатий/]]  •  [[../шерешень/]]  •  [[../шерешінь/]]  •  [[../шериквас/]]  •  [[../шерітвас/]]  •  [[../шермицерія/]]  •  [[../шерпатий/]]  •  [[../шерстебка/]]  •  [[../шерстень/]]  •  [[../шерстєнник/]]  •  [[../шерстина/]]  •  [[../шерстка/]]  •  [[../шерсткий/]]  •  [[../шерсть/]]  •  [[../шерстяний/]]  •  [[../шерть-верть/]]  •  [[../шерхнути/]]  •  [[../шершак/]]  •  [[../шершебка/]]  •  [[../шершень/]]  •  [[../шершун/]]  •  [[../шестерик/]]  •  [[../шестерниця/]]  •  [[../шестерня/]]  •  [[../шестеро/]]  •  [[../шестиголовний/]]  •  [[../шестидесятка/]]  •  [[../шестикрилий/]]  •  [[../шестикрилка/]]  •  [[../шестикутний/]]  •  [[../шестикутник/]]  •  [[../шестина/]]  •  [[../шестинеділька/]]  •  [[../шестипазурний/]]  •  [[../шестишаговик/]]  •  [[../шестірко/]]  •  [[../шех/]]  •  [[../шєва/]]|style=text-align-last:center}} 9z6d0cc7tux2z1bkeurm87e1hvbou35 0 224102 469271 468342 2022-08-28T23:51:09Z LehBot 11101 LintErrors/obsolete-tag wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = Ш | попередня = [[../Ч/]] | наступна = [[../Щ/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} {{абетка|bold=Ш}} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=995 onlysection="1" /> {{абетка|Ша:Шв–Шє:Ши–Ші:Шк:Шл–Шо:Шп–Шр:Шт–Шш|gap=0.5em}} {{justify|[[../шиб/]]  •  [[../шиба/]]  •  [[../шибайголова/]]  •  [[../шибак/]]  •  [[../шибати/]]  •  [[../шибатися/]]  •  [[../шибен/]]  •  [[../шибеник/]]  •  [[../шибениця/]]  •  [[../шибеняк/]]  •  [[../шибиткуватий/]]  •  [[../шибка/]]  •  [[../шибкий/]]  •  [[../шибко/]]  •  [[../шибнем/]]  •  [[../шибнути/]]  •  [[../шибонути/]]  •  [[../шибучий/]]  •  [[../шигалля/]]  •  [[../шигирявий/]]  •  [[../шиголля/]]  •  [[../шиєчка/]]  •  [[../ший!/]]  •  [[../шийка/]]  •  [[../шик/]]  •  [[../шикувати/]]  •  [[../шикуватися/]]  •  [[../шилитися/]]  •  [[../шило/]]  •  [[../шилуватий/]]  •  [[../шильник/]]  •  [[../шильце/]]  •  [[../шилюдистий/]]  •  [[../шимбалок/]]  •  [[../шиминути/]]  •  [[../шина/]]  •  [[../шиналь/]]  •  [[../шинар/]]  •  [[../шинґель/]]  •  [[../шинґльовец/]]  •  [[../шиндокора/]]  •  [[../шиндрити/]]  •  [[../шиндувати/]]  •  [[../шинеля/]]  •  [[../шинє/]]  •  [[../шинк/]]  •  [[../шинка/]]  •  [[../шинкаренко/]]  •  [[../шинкарити/]]  •  [[../шинкарівна/]]  •  [[../шинкарка/]]  •  [[../шинкарство/]]  •  [[../шинкарський/]]  •  [[../шинкарь/]]  •  [[../шинкарювати/]]  •  [[../шинкувати/]]  •  [[../шинок/]]  •  [[../шинувати/]]  •  [[../шиньок/]]  •  [[../шип/]]  •  [[../шипарина/]]  •  [[../шипах/]]  •  [[../шипи/]]  •  [[../шипіти/]]  •  [[../шипкати/]]  •  [[../шипок/]]  •  [[../шипорні/]]  •  [[../шипот/]]  •  [[../шипотіти/]]  •  [[../шипош/]]  •  [[../шипучий/]]  •  [[../шипчак/]]  •  [[../шипшина/]]  •  [[../шипшиновий/]]  •  [[../шир/]]  •  [[../ширина/]]  •  [[../ширити/]]  •  [[../ширитися/]]  •  [[../ширінька/]]  •  [[../ширітвас/]]  •  [[../ширник/]]  •  [[../ширнути/]]  •  [[../широкий/]]  •  [[../широкість/]]  •  [[../широко/]]  •  [[../широкобородий/]]  •  [[../широковерхий/]]  •  [[../широковидий/]]  •  [[../широкогіллястий/]]  •  [[../ширококрижий/]]  •  [[../ширококрилий/]]  •  [[../широколистий/]]  •  [[../широкомовний/]]  •  [[../широкончик/]]  •  [[../широкоплечий/]]  •  [[../широкополий/]]  •  [[../широкопросторий/]]  •  [[../широкорукавий/]]  •  [[../широкославний/]]  •  [[../широкоустий/]]  •  [[../широчезний/]]  •  [[../широченний/]]  •  [[../широченький/]]  •  [[../широченько/]]  •  [[../широчиня/]]  •  [[../широчити/]]  •  [[../широчінь/]]  •  [[../ширшати/]]  •  [[../ширше/]]  •  [[../ширший/]]  •  [[../ширяння/]]  •  [[../ширяти/]]  •  [[../шитво/]]  •  [[../шитенько/]]  •  [[../шити/]]  •  [[../шитий/]]  •  [[../шитик/]]  •  [[../шитися/]]  •  [[../шитінки/]]  •  [[../шитки/]]  •  [[../шиття/]]  •  [[../шихтарь/]]  •  [[../шиць/]]  •  [[../шишак/]]  •  [[../шишальниця/]]  •  [[../шишечка/]]  •  [[../шиширхати/]]  •  [[../шиширхнути/]]  •  [[../шишка/]]  •  [[../шишкати/]]  •  [[../шишкатий/]]  •  [[../шишкобгальниця/]]  •  [[../шишкуватий/]]  •  [[../шишлак/]]  •  [[../шия/]]  •  [[../шияка/]]  •  [[../шілцувати/]]  •  [[../шіпавий/]]  •  [[../шіпавка/]]  •  [[../шіпатися/]]  •  [[../шірінька/]]  •  [[../шісдесят/]]  •  [[../шіснадцятеро/]]  •  [[../шіснадцятий/]]  •  [[../шіснадцятка/]]  •  [[../шіснадцять/]]  •  [[../шіст/]]  •  [[../шістерняк/]]  •  [[../шістка/]]  •  [[../шість/]]|style=text-align-last:center}} hr2onevq2fa1m3feqjvzh8a0y1m4frv 0 224103 469272 468343 2022-08-28T23:51:10Z LehBot 11101 LintErrors/obsolete-tag wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = Ш | попередня = [[../Ч/]] | наступна = [[../Щ/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} {{абетка|bold=Ш}} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=995 onlysection="1" /> {{абетка|Ша:Шв–Шє:Ши–Ші:Шк:Шл–Шо:Шп–Шр:Шт–Шш|gap=0.5em}} {{justify|[[../шкабалка/]]  •  [[../шкабати/]]  •  [[../шкаберка/]]  •  [[../шкабора/]]  •  [[../шкаворіжний/]]  •  [[../шкаворонка/]]  •  [[../шкаворонок/]]  •  [[../шкадло/]]  •  [[../шкадрон/]]  •  [[../шкалі/]]  •  [[../шкалубати/]]  •  [[../шкалубина/]]  •  [[../шкалюба/]]  •  [[../шкалюбина/]]  •  [[../шкалювати/]]  •  [[../шкаляруща/]]  •  [[../шкаметка/]]  •  [[../шкаметник/]]  •  [[../шкандиба/]]  •  [[../шкандибати/]]  •  [[../шкандибки/]]  •  [[../шкандиляти/]]  •  [[../шкапа (I)/]]  •  [[../шкапа (II)/]]  •  [[../шкап'є/]]  •  [[../шкапина/]]  •  [[../шкапиняка/]]  •  [[../шкапійка/]]  •  [[../шкапійчина/]]  •  [[../шкапіка/]]  •  [[../шкапка/]]  •  [[../шкаповий/]]  •  [[../шкаравать/]]  •  [[../шкарадний/]]  •  [[../шкаралупа/]]  •  [[../шкаралуща/]]  •  [[../шкаралюпа/]]  •  [[../шкаралюща/]]  •  [[../шкарапаня/]]  •  [[../шкарб/]]  •  [[../шкарбан/]]  •  [[../шкарбун/]]  •  [[../шкарда/]]  •  [[../шкардувати/]]  •  [[../шкареберть/]]  •  [[../шкаред/]]  •  [[../шкаредитися/]]  •  [[../шкаредний/]]  •  [[../шкарідь/]]  •  [[../шкарка/]]  •  [[../шкарлубина/]]  •  [[../шкарпетки/]]  •  [[../шкарубина/]]  •  [[../шкарубитися/]]  •  [[../шкарубіти/]]  •  [[../шкарубкий/]]  •  [[../шкарубнути/]]  •  [[../шкарупа/]]  •  [[../шкарупиний/]]  •  [[../шкарупіль/]]  •  [[../шкарупкий/]]  •  [[../шкатильгати/]]  •  [[../шкатула/]]  •  [[../шкатулка/]]  •  [[../шкафа/]]  •  [[../шкахва/]]  •  [[../шквара/]]  •  [[../шкваренина/]]  •  [[../шкварити/]]  •  [[../шкваритися/]]  •  [[../шкварка/]]  •  [[../шкваркливий/]]  •  [[../шкваркнути/]]  •  [[../шкваркотня/]]  •  [[../шкварно/]]  •  [[../шкварнути/]]  •  [[../шкварок/]]  •  [[../шкварчати/]]  •  [[../шквирдявий/]]  •  [[../шквирк/]]  •  [[../шквиря/]]  •  [[../шкворівщина/]]  •  [[../шкворінь/]]  •  [[../шкелет/]]  •  [[../шкельце/]]  •  [[../шкепитє/]]  •  [[../шкереберть/]]  •  [[../шкилики/]]  •  [[../шкилити/]]  •  [[../шкиль/]]  •  [[../шкилювати/]]  •  [[../шкинтати/]]  •  [[../шкипа/]]  •  [[../шкип'яр/]]  •  [[../шкирготати/]]  •  [[../шкиринда/]]  •  [[../шкитавий/]]  •  [[../шкитильг/]]  •  [[../шкитильгати/]]  •  [[../шкитирь/]]  •  [[../шкібля/]]  •  [[../шкідливий/]]  •  [[../шкідливість/]]  •  [[../шкідливо/]]  •  [[../шкідний/]]  •  [[../шкідник/]]  •  [[../шкідниця/]]  •  [[../шкідність/]]  •  [[../шкідно/]]  •  [[../шкільний/]]  •  [[../шкільник/]]  •  [[../шкінька/]]  •  [[../шкіра/]]  •  [[../шкірений/]]  •  [[../шкірити/]]  •  [[../шкіритися/]]  •  [[../шкірка/]]  •  [[../шкіродравець/]]  •  [[../шкіролупець/]]  •  [[../шкірочка/]]  •  [[../шкірчина/]]  •  [[../шкіряний/]]  •  [[../шкітильгати/]]  •  [[../шклити/]]  •  [[../шкло/]]  •  [[../шкляний/]]  •  [[../шкляниця/]]  •  [[../шклянка/]]  •  [[../шкляр/]]  •  [[../шкляриха/]]  •  [[../шклярка/]]  •  [[../шкоблити/]]  •  [[../шкода/]]  •  [[../шкодити/]]  •  [[../шкодіти/]]  •  [[../шкодливий/]]  •  [[../шкодливо/]]  •  [[../шкодник/]]  •  [[../шкодниця/]]  •  [[../шкоднійш/]]  •  [[../шкодувати/]]  •  [[../школа/]]  •  [[../школуб/]]  •  [[../школяр/]]  •  [[../школярка/]]  •  [[../школярство/]]  •  [[../школярський/]]  •  [[../шкопердати/]]  •  [[../шкопирта/]]  •  [[../шкопиртати/]]  •  [[../шкопиртка/]]  •  [[../шкопирть/]]  •  [[../шкора/]]  •  [[../шкорба/]]  •  [[../шкорбати/]]  •  [[../шкорина/]]  •  [[../шкорупа/]]  •  [[../шкорупкий/]]  •  [[../шкоруплий/]]  •  [[../шкорух/]]  •  [[../шкраб/]]  •  [[../шкребло/]]  •  [[../шкребти/]]  •  [[../шкрегліти/]]  •  [[../шкремітки/]]  •  [[../шкромадити/]]  •  [[../шкрум/]]  •  [[../шкрябання/]]  •  [[../шкрябати/]]  •  [[../шкрябнути/]]  •  [[../шкряботіти/]]  •  [[../шкряботуха/]]  •  [[../шкувати/]]  •  [[../шкулити/]]  •  [[../шкулкий/]]  •  [[../шкулко/]]  •  [[../шкулький/]]  •  [[../шкулько/]]  •  [[../шкульний/]]  •  [[../шкульно/]]  •  [[../шкунтувати/]]  •  [[../шкунтуватися/]]  •  [[../шкура/]]  •  [[../шкурат/]]  •  [[../шкуратина/]]  •  [[../шкураток/]]  •  [[../шкураття/]]  •  [[../шкуратяний/]]  •  [[../шкурина/]]  •  [[../шкурка/]]  •  [[../шкурлат/]]  •  [[../шкурник/]]  •  [[../шкурнути/]]  •  [[../шкуропея/]]  •  [[../шкурочка/]]  •  [[../шкуряк/]]  •  [[../шкуряний/]]  •  [[../шкут/]]  •  [[../шкутильгати/]]|style=text-align-last:center}} 2r3xt80xk20rntd3qgp79at5szok7u6 116 224128 468666 468424 2022-08-28T20:53:04Z Madvin 217 wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Сповідальні відомості Новоград-Волинського повіту. Села М–О | рік = 1913 | примітки = [[c:File:ДАЖО 1-73-0506. 1913 рік. Сповідальні розписи Новоград-Волинського повіту. Села М-О.pdf]] }} [[File:ДАЖО 1-73-0506. 1913 рік. Сповідальні розписи Новоград-Волинського повіту. Села М-О.pdf|thumb]] [[Категорія:Новоград-Волинський повіт]] fybngkrncnyfgqpnra8d54o5izyxbt8 250 224187 468475 2022-08-28T12:48:01Z Balakun 8632 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Balakun" /></noinclude>Всі діти, а найбільш дівчатка, горнуться до вчительки з довірям мов до рідної мами. Чую, що одна тутешна бабуня на питання, чи добра ваша пані учителька, дістала від унуки відповідь: „Коби лише ви були такі добрі!“ Діти в школі потребують жіночого материнського серця. У всіх своїх діточих клопотах — журбах шукають вони ради–поради в мене; бо ж і де і в кого тут було їм її шукати? В учителів, котрі вірили тільки в кару? — Часто дивуємося — говорить один з них — у нас день не минеться без биття, без кари, без крику. А в вашій клясі не чуємо ні вашого крику, ні дитячого. Гіпноза — чи чари? — Ні се, ні те. Спробуйте зайняти дітвору, а крику не буде. Коли ви на коридорах на розмові, або в клясі читаєте часописи чи романи, так і діти не можуть вічно без думки переписувати з читанки чи з узорів. Мусять кричати. Чари се щире тепле, хоч і тихе слово, теплота серця, жар душі; се віддача всіх сил дітворі… — Добре то говорити; в практиці кращий бук. Але дітиська — драби, не бояться; мечу патиком між них, не помагає. Так. Діти до учителів не горнулися. А панна Маня? Ах, як вона між тим дробом — маком виглядала… До неї належали першаки. Це зовсім не та учителька, яку бачить Аліція Едмондо як добру матір між дітьми. Її лице зраджує не журливу любов, а щось наче відразу й сором, що найшлася не в окруженні гідному її. Соромиться, що між бідною<noinclude></noinclude> pinet1r30lvjksssa3ka1cumwmbgxgg 469378 468475 2022-08-29T11:44:50Z Balakun 8632 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Balakun" /></noinclude>Всі діти, а найбільш дівчатка, горнуться до вчительки з довірям мов до рідної мами. Чую, що одна тутешна бабуня на питання, чи добра ваша пані учителька, дістала від унуки відповідь: „Коби лише ви були такі добрі!“ Діти в школі потребують жіночого материнського серця. У всіх своїх діточих клопотах — журбах шукають вони ради–поради в мене; бо ж і де і в кого тут було їм її шукати? В учителів, котрі вірили тільки в кару? — Часто дивуємося — говорить один з них — у нас день не минеться без биття, без кари, без крику. А в вашій клясі не чуємо ні вашого крику, ні дитячого. Гіпноза — чи чари? — Ні се, ні те. Спробуйте зайняти дітвору, а крику не буде. Коли ви на коридорах на розмові, або в клясі читаєте часописи чи романи, так і діти не можуть вічно без думки переписувати з читанки чи з узорів. Мусять кричати. Чари се щире тепле, хоч і тихе слово, теплота серця, жар душі; се віддача всіх сил дітворі… — Добре то говорити; в практиці кращий бук. Але дітиська — драби, не бояться; мечу патиком між них, не помагає. Так. Діти до учителів не горнулися. А панна Маня? Ах, як вона між тим дробом — маком виглядала… До неї належали першаки. Це зовсім не та учителька, яку бачить {{errata|Аліція|Аміція}} Едмондо як добру матір між дітьми. Її лице зраджує не журливу любов, а щось наче відразу й сором, що найшлася не в окруженні гідному її. Соромиться, що між бідною<noinclude></noinclude> ii6cra32mkune1npw0br6u57yv7t6nu 250 224188 468476 2022-08-28T12:50:27Z Balakun 8632 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Balakun" /></noinclude>дітворою находиться, що часом доведеться говорити до дітвори по хлопськи, бо панської мови діти не розуміють. Як дивно добуваються слова з її уст… як боїться, щоб порох крейди не забрукав руркованих блакитних фальбанок. Ні! Це місце не для неї. Тут треба забути про фальбанки та коронки, а стати до праці; памятати про кожну дитину, про все памятати, щоб не ломити, не затемнювати, а підносити душу дитини до світла; тут терпеливости треба, щоб ту дрібноту навчити читати, писати, думати, показати, як тримати писальце; тут треба часто дитину зацитькати, заспокоїти, заговорити, помогти вбратися. Але вона — та учителька з мусу — мала тільки проклін для їх материн. — Чому в першій купелі не потопили їх? — Чому повиростали на її муку? Товариші за порадою панни Мані написали до заряду школи, що в моїй клясі є азиль для всіх збиточників, що я всі діти виправдую, гуртую для невідомих цілий. Але управитель дожидав тільки кінця року і на таке письмо нічого не відповідав. — Та на жаль — управитель не відповів також на моє зажалення: не заборонив знущатися над дітворою моєї кляси, ні взагалі бити діти в їх клясах. В школі запанувала анархія та право сильніщого. Моє чуття бунтується, коли бачу, що дитину карається нагайкою. Я рада б виховувати дітвору без бука і взагалі без кар. Хай привикають до того, що в житті треба сповняти обовязки без кар. Не убивати карою в дитині сорому й гідности людини… Хтось уже казав про те: Боги, щоб гординю<noinclude></noinclude> a0nwpqem1hefs3qgj1k5xt6jyf15h8a 250 224189 468477 2022-08-28T12:55:37Z Balakun 8632 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Balakun" /></noinclude>людини зменшити, сотворили нагайку. Гордий пан землі, високий дух, що знає закони зір, нічим не є так понижений як нагайкою. Досі я тут не була в такій немилій ситуації, щоб була змушена сказати дитині прикре слово, а не те щоб дитину бити. Пізнання індивідуальности дитини, не жадання того, що над її сили; заохота, зацікавлення, нагорода — ось і цілий секрет в осягненні гарних успіхів у навчанні Нема дітий злих. Товариші стали нападати на моїх учнів як пчоли на пчоли з иншого улия… Де котре попаде їм у руки, бють та лають: — Виростаєте на розбишак — гайдамаків; ваша пані не має костура на вас; возьмемо ми вас у руки. Не можу лишити на перервах дітвори самої ні на хвилину без опіки. Ніби за якусь провину ставлять навколішки на коридорі, або мотузом привяжуть, що не можу відшукати й позбирати всю дітвору. В моїй клясі був дуже бідний хлопчина, каліка. Його кликали з глумом „Печінка“. Тип: каліцтво тіла — і жадоба знання… Приголомшений дома, голодний… Відколи звернула я на нього увагу, скоро умово розвивався. Справді [[w:Еллен Кей|Ellen Key]], що опікується дітворою, мимо всього спочуття вагається, чи для добра людського роду не краще б діти каліки — хворі лишати на якому [[w:Тайгет|Тайгеті]], нищити їх, як це практикували у Греції спартани. Та я обороняю хлопця перед нападами панів — педаґоґів. Хто стрінув хлопця, ганьбив. „Чого ти, найдо, лазиш до школи? Не соромишся,<noinclude></noinclude> gzazxh3b9ulty7k9tor65c6udfokmrf 250 224190 468478 2022-08-28T12:57:48Z Balakun 8632 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Balakun" /></noinclude>горбачу, як ти зодягнений? Чого тут заваджаєш?“ Та він — усе заляканий, маломовний — нічого не відповідав. Недавно, на перерві в десятій годині, коли дітвора цілої школи була зібрана на площі, один із панів учителів ухопив хлопця і поставив на підвищенні неначе на глум… В широкій та довгій капоті — з батька чи старшого брата, в завеликих чоботях, блідий, нужденний, з виразом лиця, прикмітним усім горбатим, стоїть безборонний хлопчина. Сотки здорових, румяних, гарно зодягнених дітий дивляться на товариша, регочуться… Нужда, каліцтво на глум виставлене… Контраст і те „за богато“, що мене все так вражало… Пару слів подяки панам — педаґоґам за практичну лєкцію альтруїзму і пару слів пояснення дітворі, щоб зле не розуміла панів — професорів і не сміялася з бідного каліки, але вважала його за товариша — брата, закінчило ту дику сцену. Тут саме, в школі повинна дітвора учитися милосердя. Милосердя повинно бути більше ніж нужда. Милосердя повинно прогнати нужду з лица землі… Збентежились темні — ті, що світло повинні були нести. Діти моєї кляси від тієї години відносилися до товариша каліки з великою ввічливістю.{{nop}}<noinclude></noinclude> bzefj16v8hx34yepz85crhvn39t4iaq 250 224191 468480 2022-08-28T13:02:58Z Balakun 8632 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Balakun" /></noinclude>{{c|{{larger|XIV.}}}} Не можу зрозуміти своїх товаришів. Ті люди хиба виїмки між апостолами науки. Але чому стрічаю їх на початку своєї служби? Чи контраст ідеалу й дійсности помагає розбуджувати думки, розвивати самостійність, краще сповняти обовязки, що для них скидаються на кару? Неможливо, щоб усюди були такі світлоносці. [[Біблія (Огієнко)/Новий Заповіт/Євангелія від св. Луки|Господи! Прости їм; не знають, що роблять.]] Суди їх діла за їхньою свідомістю. Може не такі злобні їхні серця, але брак їм самим свідомости. Знов оживає моя туга за святими ідеалами… Не сміє доля зморозити бажання й золоті мрії моєї молодости. Бажаю збільшити працю над собою, хочу здобути знання, щоб огненним словом не тільки освідомлювати діти, але й таких, як вони…. Чи багато треба, щоб школа одягла й накормила кількох справді найбідніщих? Хоч би з доходу вечірків, вистав, які уладжують тут учителі. Мушу їм про це в найближчому часі сказати. У зорґанізованій суспіль-<noinclude></noinclude> c2ah3s5sti4trke3x2zyaaow855dsx6 250 224192 468481 2022-08-28T13:05:32Z Balakun 8632 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Balakun" /></noinclude>ности має право одиниця жадати помочі, засобів до життя. Чи своєю нуждою не кличе така дитина, як та придорожна запорошена цвітка — [[w:Стокротки|стократка]]: Не топчи мене, але піднеси до світла… Як сумно бачити, що ті, котрі повинні піднести ту цвітку до світла догори, власне топчуть її; не ратують, але ще глибше в болото тручають, принижують. Дитина може розумом ще й не збагнула, але інстинктом відчула кривду. І звірина чує, хто її гладить, а хто побиває. Сьогодні дитина не скаже вам того словами, але коли виросте, пригадає — злочином. Використовую кожну нагоду у своїй клясі, — як і при годинах робіт в инших клясах — щоб та пригода з горбатим хлопцем розбудила в дітях спочуття для людської недолі. Кожна людина має крім самолюбства вроджений альтруїзм, впливи окруження і виховання причиняються до розвою егоїзму або альтруїзму. Малий, незручний, несмілий хлопець каліка, що не вміє сказати слова оборони, то не ідіот. Погляньте з глибшою увагою на його сумне лице, задумані очі; він навчить вас думати. Се не ідіотизм, се нужда. Дайте дитині їсти, заспокійте перші потреби, а розбудиться душа дитини. Цілі дні проводить чорним сухарем, а лишене без освіти на що виросте: на діда чи на розбишаку? Таке нетактовне поступовання учителів може хиба вбити зародок альтруїстичного чуття в серцях дітвори, окруженої морем тем-<noinclude></noinclude> ta25ris8ni11fdp8ezqakom48oeprkv 250 224193 468482 2022-08-28T13:09:34Z Balakun 8632 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Balakun" /></noinclude>ноти, грубости, нужди. Я б хотіла бачити людий згуртованих в якомусь товаристві, шо зветься „Харітас“. Ліґу доброти створити хотіла б… Дістаю від дітий багато гарних городових цвітів, що тепер весною розцвитають: фіялки, нарцизи, а далі вже і бози, півонії. І горбатий хлопчик рад би виявити вдяку пані учительці; та звідки цвітів дістати йому — дитині бідної комірниці, зарібниці? Городів не має, а спромоги піти на луги, в ліс також немає. Однак щоднини приносить мені цвіти, на які инші діти не дивляться: приносять стократки, морончики, що ростуть на оболоні біля хати, де мешкає, і при дорозі, якою йде до школи. Пилом вулиці вони покриті, сірою конопляною ниточкою повязані. Я за кожну вязаночку дякую йому, ніколи не лишаю її на шкільному столі ані не викидаю. Коли дівчатка відносять до мого дому гарні китички {{errata|твоздиків|гвоздиків}} чи рож, я сама беру кілька морончиків, повязаних сірою ниткою. Придорожні запорошені стократки, з пелюстками неначе окровавленими, жертвовані в доказ дяки… Щож більше могла дитина здобути? Вони говорять про його серце більше ніж букет беззапашних камелій, на дротах, штучно уложений… І ця дитина подібна до того найбідніщого цвіту… Худа, бліда дитина дивиться в ситі обличча, а всеж не воно повинно соромитись своєї нужди, але ситі громадяни, педаґоґи, що уладили „видовище“–демонстрацію. Здається, жити ме в моїй памяті все і та сіра порошина, атом людства, і ті учителі…{{nop}}<noinclude></noinclude> kmtel615f2xv98r80vrvftonxnx9pnp 250 224194 468483 2022-08-28T13:12:26Z Balakun 8632 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Balakun" /></noinclude>А стократки, морончики? Чи справді ті цвіти мені милі? З часом стали наймиліщими, стали символом. Між усіми ростинами народ стократок найдрібніщий, але його живучість велика. Перебувають хуртовини і морози, цвитуть майже цілий рік. Окрайчики пелюстків у пупянках уже окровавлені в боротьбі за істнування, побідно тривають, покривають широкі простори оболоння… Дорогі мойому серцю квіти тепер заєдно у фляконі на крайчику столика, при котрім працюю. Від весни мешкаю в домі біля церкви, в затишній вулиці. Зараз близько оболоння, річка і міст, стежка поміж корчі тернини вгору, де в лісі самітна капличка святої Покрови. Манить мене те тихе чарівне місце, де не стрічаю нікого, та не богато лишається мені часу на думки на самоті. Хочу пізнати хати, де живуть мої учениці та учні, хочу знати, в якому окруженні й гаразді живуть діти. Чи моє слово поради не причинилось би до кращого життя хоч би такої бідноти, як горбатий Івась… Поволи познайомлююся з мешканцями Оболоння і Зарічча. Відтак пізнаю Загатник і Замлиння. Замлиння найгарніща часть міста, як село; велика лука Козакевичів простягається аж до дороги, при котрій стоїть наша школа. Між нашими є тут родини німців євангеликів, навіть одну доріжку називають: Hohlweg. Доми й обійстя кольоністів німців удержувані гіґієнічно. Дітвора чисто одягнена<noinclude></noinclude> pskeix4xj2bvv4g8em11o0cgdkz0nq9 250 224195 468484 2022-08-28T13:19:03Z Balakun 8632 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Balakun" /></noinclude>і добре відживлена. Між старшими і дітьми бачу національну свідомість. Діти говорять по німецьки; нашу мову розуміють і можна з ними розмовитися. А коли я питала дитину в клясі, чому при молитві не хреститься, вона гордо сказала: — Я ані русин, ані поляк, я німець-євангелик. Родичі і діти тих родин відносяться до мене з довірям і симпатією; здається, задля мого німецького „названня“, а також тому, що розумію їхню бесіду і нею говорю. Німки оцінюють також те, що вчу дівчат ручних робіт: вишивання, роблення цвітів і т. п. Досі в тутешній школі не вчилися дівчата ручних робіт. Німці консервативні: привикли тут, що діти вчилися в українській школі, дома говорили по німецьки, а з сусідами по українськи, тепер були огірчені зміною викладової мови. Всі пані Вільгельміни й Елізи говорили, щоб дальше було, як бувало. Soll alles bleiben, soll man weiter ruthenisch reden — це була наша спільна турбота, і наші міщани були консервативні: тоді не хотіли зміняти мови і одягу на панський міський не зміняли. Часом при тих оглядинах стріну панотця Дзеровича. Ззертаю увагу, що Бібрка не має читальні „[[w:Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка|Просвіти]]“, та прошу, щоб покищо дозволив отворити читальню в будинку, де була колись церковна школа. Лишається ще оглянути Загіря ген до жидівського цвинтаря й дороги до села [[w:Стрілки (Львівський район)|Стрілок]].{{nop}}<noinclude></noinclude> ivzzxmevd8yjoyhuxk3m8qk7lkgbi3q 250 224196 468485 2022-08-28T13:22:04Z Madvin 217 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" /></noinclude>була запальна патріотка-націоналістка, а тепер вона ніби охолола від того. Коли в політичних дебатах заходило питання, чи потрібний шовінізм українцям, яким іноді його закидали їх політичні противники, вона зворушувалася. Коли батько або Юліян мотивували необхідність шовінізму як відпорного засобу наболілої душі, у боротьбі за незалежність, у відповідь на шовінізм противника, вона цього не могла спокійно слухати. Признавала, що є силою у боротьбі і засобом тепер майже конечним, але загнана у безвихідну вуличку, покидала з піднятою головою кімнату, або переходила на іншу тему. Наречений дивився зачудованими великими очима за нею, одначе своїх поглядів не відкликував. — Панна Ева хоче нам защіпити бациль космополітизму — говорили деякі гості, — але це відай їй не вдасться. Мудренька вона в вас, нема де правди діти; і знає добре та ясно, що хоче і куди її шлях. {{c|*}} Одного ясного передполудня при кінці вересня, коли обоє вертались від бабуні, йшли через ліс. Ева сіла спочити на улюбленій лавці недалеко ставу, скинула свій капелюх на землю в траву і дивилася задумана на поверхню ставу. Юліян у добрім настрою, спитав її з ким вона у Ціріху найбільше товаришує. Вона пояснювала. З росіянами не приставала, бо вони підсміхувалися, дізнавшись, що вона українка, і вважали українців за ворогів, не шукала їх товариства. З францужанками і деякими молодими французами підтримувала знайомство,<noinclude></noinclude> q2lp30qayvjip2civwxitlol8om5gff 250 224197 468486 2022-08-28T13:26:29Z Balakun 8632 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Balakun" /></noinclude>А час минає скоро. Весна скінчилася. — Я зі здивуванням побачила косарів на великій луці Козакевичів… Не стало золотих козельців, синіх незабудьок, ні стрілчастих яснівців, що їх тут дітвора називає „[[w:Коронарія зозуляча|бузьків вогонь]]“.{{nop}}<noinclude></noinclude> cgd8hb2vhxuz1pmv9tjvhls957egxgf 250 224198 468487 2022-08-28T13:30:46Z Balakun 8632 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Balakun" /></noinclude>{{c|{{larger|XV.}}}} Наближається гарячий час жнива. Кінець шкільного року. Серед труднощів, ріжних невзгодин кінчиться перший рік моєї шкільної практики. Шкільний рік 1881/2 минув як вода, що спливає по лотоках — скоро — скоро. Дивлюся — думаю… Рік обовязків… Чи добре сповнених? Не знаю… Не маю тут нікого, хто б порадив, сказав слово… Знаю тільки, що я бажала сповняти обовязки добре, робила, що могла і як уміла. Минув і рік моєї крилатої молодости, з якою добре мені, яка сягом своїх крил рада б обняти все… яка прощає, забуває зло… Надійшов і день іспиту. Панна Маня, вчителька першої кляси, стає перша до попису. Убрана, як модель найновіщого журналу мод, в легкій рожевій сукні, декольтованій в carré, в білих рукавичках — зі штучними цвітами в припудрованому волоссю. З усміхом зверталася туди, де позасідали ріжні впливові матадори з урядничої верстви.{{nop}}<noinclude></noinclude> a45a1mweazywbvrw3843e5q2jz350vq 250 224199 468488 2022-08-28T13:32:09Z Madvin 217 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" /></noinclude>щоби вправлятися в їх мові, з німцями жила під кожним оглядом добре, а більше… — Українців не було там? — Ох, українців! — була її відповідь знеохочу. — Тих можна на пальцях почислити. Вони-ж убогі, куди їм за кордон виїжджати, та ще у Швайцарію. Кількох наддніпрянців, правда, блукало на політехніці у Ціріху та в Женеві; вони були й познайомились з нею, але опісля відстали, вважаючи мене за польку, бо я товаришувала переважно з поляками з Королівства і говорила з ними по польськи. Є між ними один, що мене переслідує доказами, що моїм обовязком є вернутись до польського народу. Він — варшавяк, зветься Кава, ботанік, а його сестра найліпша моя товаришка, студентка медицини. Ми разом на однім відділі і мешкаємо разом через сіни. От і все. На чужині, далеко від своїх, без любови, ми вдячні кожному випадкові, що нам дозволяв зживатися з гарними людьми. Та мій бог — наука. В тебе інакше. Ти в семинарії маєш свою доґматику і тому ми потрохи розходимося в думках. — Твій бог обмежений, Ево, замкнений у книжках, а мій великий, оповитий безконечністю і непізнавальний. У його безмежнім просторі гуляють наші мрії та ідеали. Залиши ти мою доґматику. Тут ми ледви чи зійдемося. — Ти не хочеш признати, Юліяне, що ти заздрісний. — Любов поважна як смерть навіть і в жарті. Будь обережна. Вона розсміялася своїм збиточним сміхом. — Не кажу я? Ти не довіряєш мені. Не бійся. Там Юлі-<noinclude></noinclude> dekdnotxd41fyv774it875h2nk1egbx 250 224200 468489 2022-08-28T13:34:38Z Madvin 217 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" /></noinclude>яна Цезаревича нема. Він у Покутівці або в семинарії, по Женевах і Ціріхах не стрінеш його. — Ні, Ево. Я не боюся, і я незаздрісний. Я лише остерігаю тебе заздалегідь, пізнавши твою вдачу, що любить грати „ва банк“, щоб не зазнала колись через це прикростей. Ти не знаєш, що значить вразити амбітного мужчину там, де він найвразливіший. Поводись у мужеському товаристві так, наче б твій батько або твій наречений знаходилися біля тебе. Вона стояла перед ним із сльозами в очах. Він наблизився до неї, і якась доброта взяли верх над ним. Він підняв руку, якби хотів охоронити її від чогось, але вона виховзнулася зпід його рук. — Ти чудний, Юліяне, — сказала холодно. — Пощо це? Він опустив руку, затиснув капелюх на чоло і не оглянувшись, перескочив несподівано паркан, як колись, щезаючи з її очей. Вона теж неподивившись за ним, пішла вільною ходою до дому. {{c|*}} Над вечором того дня сидів Юліян із своєю сестрою на приспі під хатою. Сонце щойно зайшло і вечір був ясний. Довкола невеличкого домика чистого, з блискучими як дзеркальця вікнами, панував спокій. Запах цвітів недалекого зільника нісся з грядок, де ховались між іншими осінніми цвітами, повні барв левкої. — Над чим ти так думаєш, брате? — спитала перша сестра. — Ще час тобі поважно журитися.<noinclude></noinclude> e9kanxwhe9hzct7xrml20d9x2fc799t 250 224201 468490 2022-08-28T13:34:43Z Balakun 8632 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Balakun" /></noinclude>Діти тільки дуже несміло, тихо стали складати букви у слова; а котре певніще читало, сувало пальці вище то нижче по книжці: читало з памяти. Вона — учителька — не добачувала того. І в численні до двацять, що для першаків було обовязкове, помилялися і чисел не уміли написати. На усміхи учительки ніхто не відповідав усміхом. Звичайно, тут хами — міщани засідали, а вони на красі не розуміються. Ні для дітвори ні для пані учительки ніхто не знайшов слова признання. Зате хтось із гостий досить голосно запримітив: — Декольтована красота зі штучними цвітами і румянцями на лиці не повинна стояти перед дітьми, учити їх правди життя… Тепер треба було до іспитової салі впровадити мою другу клясу. Я схвильована більше ніж у дні своєї матури, бо тут доводиться доказати, чого научилися діти нам повірені. Священник, котрий либонь запримітив моє збентеження, приговорює, сміється: Нічого не поможе. Тепер ви, паннунцю, мусите дати доказ вашої праці, треба перейти огневу пробу… Діти чекали в бічній салі, всі чисто одягнені. Дівчатка, в барвінкових віночках, в мережаних вишиваних сорочках власної роботи. Після збірної молитви священник питає релігію. Бачу, що діти відповідають добре і сміло. І без тривоги беру з дітьми уступ, із їхньої читанки: „Збіжжа“, наче б я була сама в клясі на щоденній годині. Діти розпі-<noinclude></noinclude> dau3mu84tk5bnkd00m339dshbqdg9q9 250 224202 468491 2022-08-28T13:37:55Z Madvin 217 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" /></noinclude>Іспити здаєш один за другим, адміністрація, а пізніше парафія в Покутівці тобі забезпечена в Едварда Ґанґа як майбутнього дідича Покутівки, маєш наречену, яку любиш… — Справді, — сказав брат і з тими словами відвернув лице від неї: — Коли Ева відїжджає? — Десь за дванацять день. — Чому-ж сьогодні не зайшла до нас, як звичайно? — Мабуть щось їй перешкодило. — Телєґрама, Юліяне! — почувся нараз знайомий голос із недалекої виноградної алєї, голос Зарка, за яким ішов листонош. — Підпиши, — сказав, подаючи зчудованому молодцеві телєґраму. — А тобі, моя пані, лист. Як не помиляюся, від нашої Оксани. — І погладивши жінку по личку, додав: — Я надобре зголоднів, ґаздинько, але кіш з цвітами і паку з яриною відіслав до двірця. — Я мушу ще цієї ночі відїжджати, — сказав Юліян. Зарко з жінкою злякалися. — Що сталося? Від кого телєґрама? — Нічого злого. Це сам ректор телєґрафував. Єдина донька його сестри виходить за кілька день заміж і він просить, щоб найліпші співаки-богослови приїхали на весілля. А я дириґент богословського хору. — Повечеряй, — пригадав Зарко. — Нема часу. Може, як вернусь — і вийшов. {{c|*}}<noinclude></noinclude> sgqbu2u05vzbsfypbmbvhfcz03khqdv 250 224203 468492 2022-08-28T13:39:46Z Balakun 8632 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Balakun" /></noinclude>знавали з природних зразків всілякі роди збіжжа і вміли відповісти на питання практичного пристосування. Родичі міщани, для котрих рільництво було тут таки найважніщою справою, слухали уважно, що дітвора знає про збіжжа. Де хто сам питав, або сказав дітям дещо зі свого досвіду. Після вимогів тодішніх іспитів треба було вже в другій клясі питати з граматики і рахунків, а також із бувальщини, і замість [[w:П'ясти|передпястовських]] лєґенд діти оповідали про княгиню [[w:Ольга (княгиня)|Ольгу]] і [[w:Хрещення Русі|хрещення Руси]]. Та тут мої товариші спробували ще раз мені докучити: посідали між дітворою і наче б зі щирою допомогою підповідають не влучно; властиво хотіли публиці показати, що діти самі не вміють відповідати. Та я подякувала панам за поміч і просила, щоб усіли між гістьми та не баламутили дітвори. На закінчення деклямація і спів, оглядини вистави робіт і задач, і діти дістали від предсідника нагороди: гарні книжечки образці. Мені дісталася подяка родичів міщан і предсідника шкільної місцевої ради. День побіди. Жниво з цілорічної праці — на ниві шкільництва. {{Asterism||3em}} У відповідь на звідомлення з іспиту — з волею опінії — перенесла Рада Шкільна Окружна панну Маню й усіх моїх товаришів. Пан Супрун повторив ще свою сповідь. Чи ж я могла щось инше сказати тій людині, як звернути його до праці?{{nop}}<noinclude></noinclude> mqurqo69mq8vgfo9w6dorslzuzhn3kk 250 224204 468494 2022-08-28T13:42:39Z Madvin 217 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" /></noinclude>— Ця Ева цілком хлопця проглинула, — сказала Марія до чоловіка. — Так воно буває іноді, жінко, із {{errata|найкращим|найкращими}} і найповажнішими мужчинами. Юліян стрінувся з о. Захарієм, який вийшов із свого обійстя на вулицю, поза браму. Парох з обличчя молодця вичитав зараз, що щось трапилось. — Що там, Юліяне? — спитав привитавшись. — Я виїжджаю, отче, — і пояснив зміст телєґрами. — Шкода, що саме так складається, — сказав о. Захарій якось сумно. — Ви молоді наче-б змовилися на нас старих. Саме сьогодні по обіді прийшов до Еви лист з Варшави від якихось товаришів, щоб лагодилася в дорогу. Їдуть у Швайцарію. Лист цілком зелєктризував дівчину. Вона думала, як знаєте, ще з кільканацять день у нас побути, тимчасом чужі люди виривають мені дитину із спокійної хати. Юліян поблід. — Де вона? Складала свої речі і книжки до подорожі. Мабуть сидить у своїй кімнаті чи в зільнику. Стара слуга, що вийшла з подвіря за браму поглянути за їмостю, вмішалася по звичаю довголітніх слуг до розмови: — Панна Ева у своїй кімнаті при отвертім вікні. Відай читають. Юліян, закритий кущами наближався до вікна. Ева не чула шелесту його кроків. Його серце забилося. Чи гнівалася на нього? Ах, вона не знала, які почування зворушували його серце, чим була вона для нього! Перед нею на вікні лежала книжка, але дівочі очі не читали. — Ево! — закликав упівголос.{{nop}}<noinclude></noinclude> agq8qc1carczmg9ofiw64ogt1dme7ew 250 224205 468498 2022-08-28T13:53:18Z Madvin 217 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" /></noinclude>— Юліяне! — зойкнула Ева, мов ударена ззаду невидною рукою, і похилила раптом голову над книжкою. — Серденько… — Ти мене перелякав… — Чого? Я був би може сьогодні й не заходив до тебе, але зайшло таке, що я прийшов попрощатися з тобою, бо за дві години мушу відїхати. Вона видивилася наче б він говорив з гарячки. — Ти, виїжджаєш? Що сталося? Він пояснив кількома словами причину відїзду. — Але чому ти мусиш скорше відїжджати, Ево? — спитав. — Мені писали. — Хто? — {{sp|Вони}}, мої знайомі з Варшави. Тобі батько казав? — Так, Ево. Але чи це мусить бути? Я думав тебе по моїм повороті відпровадити, якби ти ще була залишилася до мого повороту з весілля. В її очах замиготіло. — З весілля?… — сказала протяжно і похитала головою… — Не можу, Юліяне. І батько це вже зрозумів і не затримує мене. Я рада, що не буду сама їхати до Швайцарії. Я не люблю сама їздити. Зрозумій мене, Юліяне! — додала благально, коли він замовк і простягла рамена до нього. — Що, Ево? Він, заслонив собою до половини вікно знадвору і схилився над нею, шукаючи її уст. — Ти не відчуваєш, Ево, що діється в тій хвилині в моїй душі, — сказав. — Ти спокійна, я бачу<noinclude></noinclude> ak2md6jb2snnv7nbz01a2g8hjuejeza 250 224211 468506 2022-08-28T14:08:25Z Madvin 217 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" /></noinclude>і вірю, то лише я такий дурень, що серце кричить в мені боляче і не хоче вмовкати. Ти їдеш… Вона нахилилася наново до нього і шептала: — Я би тобі одну половину з себе залишила і може тобі добре було б. — Все-ж не можеш мені себе цілу залишити. Що сталося? Маєш жаль до мене? Вона підняла головку і усміхнулася до нього. — Ти, мій орле, в демонічній одежі, — а за хвилинку додала споважнівши: — Мене переслідує часом почуття, що ми не побачимося. Ні, ні, побачимося, але як воно буде? — Буде так, що вже не розстанемося. Коли поберемося, я тебе не пущу більше на студії. — Побачимо, маємо ще час. Досі я не знала, що значить правдива, поважна любов, що вона робить із нас невільників, викликує стільки страждання. Зразу манила мене чужина, новина, чар незнаного, але тепер чар для мене поблід. Тепер не мучся, Юліяне, вибач мені. Юліян дивився на неї і слухав її мовчки. Нараз зробив такий рух, якби прикладав револьвер до чола: — Мною не журися, Ево. Бувай здорова. Прийде час і з моєї душі опаде листя… — і заломився йому голос. Ева з острахом вихилилася через вікно і нехотячи зачіпила за книжку. Книжка впала Юліянові під ноги. Він підняв її і побачив заголовок витиснений великими золотими буквами: „Пан Тадеуш“ Міцкевича. Механічно творив книжку, обернув перший листок і прочитав: „Дроґєй товажишце Евє Захарій — оддани Зиґмунт Кава“.{{nop}}<noinclude></noinclude> sl7n4w7ll08vww7ubohioeog0xlbn25 116 224212 468512 2022-08-28T14:12:09Z Alexkrakovsky 4488 Створена сторінка: {{Архіви/опис | назва = Справи комітета, створеного в Одесі для видачі пособій чинам військовосухопутного відомства в м. Севастополь, Керчь, Єниколі, Євпаторія та Кінбурн | примітки = [[c:file:ДАОО фонд 1 опис 228.pdf|ДАОО фонд 1 опис 228]] }} == Справи == {| class="wikitable sor... wikitext text/x-wiki {{Архіви/опис | назва = Справи комітета, створеного в Одесі для видачі пособій чинам військовосухопутного відомства в м. Севастополь, Керчь, Єниколі, Євпаторія та Кінбурн | примітки = [[c:file:ДАОО фонд 1 опис 228.pdf|ДАОО фонд 1 опис 228]] }} == Справи == {| class="wikitable sortable" !№||Назва||Рік||Аркушів |- |[[/24/]]||За клопотанням відставних нижніх чинів військовосухопутного відомства та родин про нагородження за спустошені в Севастополі будинки||1856||149 |- |[[/25/]]||За клопотанням службовці нижніх чинів військовосухопутного відомства та їх жінок про винагороду за спустошені в Севастополі будинки||1856||243 |- |[[/317/]]||Журнали комітета, заснованого в Одесі для надання допомоги чинам військовосухопутного відомства, що втратили майно в м. Севастопіль, Керчь, Єникалі, Євпаторія, Кінбурн||1856|| |} i8p5xhkc0qiuhbrrru9faangzkli2j9 468522 468512 2022-08-28T14:20:11Z Alexkrakovsky 4488 /* Справи */ wikitext text/x-wiki {{Архіви/опис | назва = Справи комітета, створеного в Одесі для видачі пособій чинам військовосухопутного відомства в м. Севастополь, Керчь, Єниколі, Євпаторія та Кінбурн | примітки = [[c:file:ДАОО фонд 1 опис 228.pdf|ДАОО фонд 1 опис 228]] }} == Справи == {| class="wikitable sortable" !№||Назва||Рік||Аркушів |- |[[/24/]]||За клопотанням відставних нижніх чинів військовосухопутного відомства та родин про компенсацію за спустошені в Севастополі будинки||1856||149 |- |[[/25/]]||За клопотанням службовці нижніх чинів військовосухопутного відомства та їх жінок про винагороду за спустошені в Севастополі будинки||1856||243 |- |[[/317/]]||Журнали комітета, заснованого в Одесі для надання допомоги чинам військовосухопутного відомства, що втратили майно в м. Севастопіль, Керчь, Єникалі, Євпаторія, Кінбурн||1856|| |} 1fx1ho483akxvt9n5i0uviellsamqtj 468523 468522 2022-08-28T14:21:08Z Alexkrakovsky 4488 /* Справи */ wikitext text/x-wiki {{Архіви/опис | назва = Справи комітета, створеного в Одесі для видачі пособій чинам військовосухопутного відомства в м. Севастополь, Керчь, Єниколі, Євпаторія та Кінбурн | примітки = [[c:file:ДАОО фонд 1 опис 228.pdf|ДАОО фонд 1 опис 228]] }} == Справи == {| class="wikitable sortable" !№||Назва||Рік||Аркушів |- |[[/24/]]||За клопотанням відставних нижніх чинів військовосухопутного відомства та родин про компенсацію за спустошені в Севастополі будинки||1856||149 |- |[[/25/]]||За клопотанням службовців нижніх чинів військовосухопутного відомства та їх жінок про компенсацію за спустошені в Севастополі будинки||1856||243 |- |[[/317/]]||Журнали комітета, заснованого в Одесі для надання допомоги чинам військовосухопутного відомства, що втратили майно в м. Севастопіль, Керчь, Єникалі, Євпаторія, Кінбурн||1856|| |} gatvkev6wdtxlf2zdq8gwhlqtkt2k8r 250 224213 468516 2022-08-28T14:17:17Z Madvin 217 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" /></noinclude>Блідина покрила лице Юліяна і він сказав стисненим голосом: — Ховай свої дарунки ліпше, Ево. Вона стояла випростована в рямах вікна і побілілими устами сказала: — Я тобі не спроневірилася, Юліяне, можеш мені вірити. Ані один Його погляд не промайнув по ній. — Є ще і гірші вчинки як зрада у любові, — сказав. Вона простягнула руку за ним, але його вже не було. {{c|*}} Півтора години пізніше Юліян покинув Покутівку. Їдучи мав Еву безнастанно в уяві. Село було оповите нічною легкою темрявою. А там, ледво помітно на узгіррі пробивалися, якби від срібної білини стіни старого приходства. {{StrRepChars|5|—}} Тепер заглянемо на якийсь час у гірське містечко М., що по роках стало лікувальною місцевістю, і де проживав директор Альбінський із своєю родиною, та єдиною своєю внучкою Дорою Могиленко. Там учителювала ще завжди Оксана Цезаревич, мешкаючи із своєю мамою у повдовілої Софії Рибко, сестри батька. Коло мешкання Альбінського, де давніше покривала подвіря тільки зелена мурава, пишався тепер зільник. До „ластівяної“ веранди тиснулися білі і фіолєтові кліматиси, а колюче галуззя білої і рожевої рожі пнялося по стінних драбинках високо аж під покрівлю хати.{{nop}}<noinclude></noinclude> cj3nbstr4dpjt173lvjkkvh6ksqhvit 250 224214 468518 2022-08-28T14:18:40Z Lxlalexlxl 5160 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Lxlalexlxl" /></noinclude>30-XII Івaньки — Паланочка (церехід через залізничну лінію Умань — Христинівка — Звенигородка) — Роги — Легезино. 31-XII Легезино — Оксанина — Небелівка. 5-I Небелівка — Рогове — Перегонівка. Штаб Армії в с. Рогове, 4 версти на північ від Перегонівки. Київська дивізія в с. Дубова. 5-I (по старому стилю 23-XII) Армія заняла район Коржево, Дубова (Штаб Київської дивізії), Бабанка, Оксанина (Волиyська дивізія) і Перегонівка — Рогове (Штаб Армії), Покотилове (8 кін. Залізний полк). Волинська дивізія під час всього маршу була на північ, а Київська на південь від зазначеного на мапі маршруту. Волинці часово захопили Сквиру; ворог прогнаний; взято здобич. За м. Жашків — бій Київської дивізії в частинами Добрармії. Волинська дивізія проходить в 4 верстах від Устингородка, занятого великими силами Добровольців. Бій 6-го Запорозького загону з Добровольцями під ст. Поташ. 8 визначніших епізодів за час цих маршів були: {{sp|сутичка Київської дивізії з Добровольцями в м. Жашкові, зaxoплення Чорними Запорожцями Ставища, напад Добровольців на 3-ю Стрілецьку дивізію й захоплення нами міста Уманя}}. Через кілька днів маршу, коли Армія наша між 21-25-XII була зосереджена для відпочинку й мобілізації в районі Тетіїв — Пятигори — Животів (Таращанського повіту), до нас почали наближатися з півночі по шляху: Біла Церква, Ставище, Жашків, Умань значні маси добровольців; було одержано цілком певну звістку про наближення кількох сильних полків ворожої кінноти, між якими був також відомий „Вовчанський відділ". Щоб уникнути зустрічі з цією кіннотою, Армії на 26-XII було визначене нове розміщення, зовсім осторонь на схід від великого Білоцерківсько-Уманського шляху, по присілках й хуторах: — Тихий Хутір й околиці — Високе — Жашків, бо звичайно, відступаюча маса використовує лишень великі шляхи. Початок маршу для всіх колон був призначений на 6 годину ранку, понеже відомо було, що добровольцi розпочинають свої денні марші пізно, приблизно від години 8-9; до 12 години все наше переґруповання мусіло бути закінчене. Командування мало на думці пропустити повз себе великі ворожі ґрупи, а далі чинити відповідно до обставин. Всі дивізії наказ цей виконали, за винятком 3-ої Стрілецької; колона полковника Трутенка*) стала на марш замісць 6 години майже в південь. Добровольці (кін. полк в 600 шаб. Кавказької «Сводной" дивізії під керуванням полковника князя Голіцина) не дали навіть охоронним відділам колони полковника Трутенка обсадити свої<noinclude>{{rule|10em}} *) П Чернявський. Коротка історія 3-ої Стрілецької дивізії. 21</noinclude> 8k523dlv0a68mes5enrha68momzm1oo 250 224215 468524 2022-08-28T14:21:17Z Madvin 217 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" /></noinclude>Довкола сніжно білого будинку пашіла рістня, у літі увихалися безнастанно бджоли і так само від білих китиць пяніли акації. Сад зачинався поза домом і зільником і тягнувся вдовж дому з залізною огорожею аж до гірської ріки. Ріка бігла між кінцем саду і невеличкою горою, званою „Мельниківкою“, тулилася більше до гори, творячи через те під садом і дальше поза ним зарінок, де росли мов порозкидувані невеличкими кущами лози. {{c|*}} На Мельниківці, де білілося не багато селянських хаток, що їх винаймали власники деяким літникам, знаходилась і посілість директора Альфонса Альбінського, ведена більше невсипущою „тетою“ Олею, ніж самим директором. Був там скромний домик, гарний огород, садок і відповідні господарські будинки. Тут хотіла тета Оля на старість жити, доки Господь дозволить, щоб не бути нікому з родини тягарем. Та вуйко Альфонс, що не любив мешкати близько худоби і дробу, як висловлявся, „коло господарського швиндання“, виарендував цю невеличку посілість своєї родички, щоб мати ще один дохід крім веденої ним почти, арендованих кількох прегарних сіножатей і управи лісом своєї внучки. Вела господарку на Мельниківці здебільша тета Оля за наказами свого вуйка, який уважав жінку за нездатну до самостійної управи земельної господарки. Допомагав їй старий слуга Олекса Дурило, колишній послугач до дітей у домі Альбін-<noinclude></noinclude> fbcqb6l0wblygo5jg0hb5mex3wcdind 250 224216 468530 2022-08-28T14:24:09Z Madvin 217 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" /></noinclude>ських. Коли збиралося більше гостей, він перебирався у стрій гірничого робітника і був льокаєм, найчастіш ляйбкучером, метереольоґом, помічником при пасіці, садівником, одним словом неабиякою важною особою. Він любив оповідати про панування вельмож Ґанингаймів, і не боявся нічого, крім свого пана, який одним своїм похмурим поглядом умів наказувати йому послух. Олекса Дурило був потайною правою рукою тети Олі, — невсипущого янгола-хранителя родини Альбінських, усіх вбогих і страждущих, що зверталися в потребі за поміччю та радою до неї. {{c|*}} Два місяці перед смертю Максима Цезаревича ввійшов одного дня по обіді Олекса до кімнати свого пана і станув коло порога. — Олексо! Ти в мене відраня нині не був. Скажи, що там на Мельниківці чувати? І чи не видко зміни на погоду. Вже чотирнацятий день як ми від дощу пропадаємо. — Я боявся нині старим мостом переходити, — обізвався Олекса. — Сіно так, якби пропало, бараболя під корчем зогниє, бідна бджола зівяла… — Листонош удруге ще не був? — Був, але лиш до старшої панни була господарська ґазета. — А всі здорові і все впорядку там у нас нагорі? — спитав Альбінський. — Та ніби здорові і в порядку, пане, тільки цієї ночі зсунувся в сальоні образ покійної пані із стіни на землю і роздерся надвоє.{{nop}}<noinclude></noinclude> jk4vmtf5d37z0jtxib78if7tcs3q67e 116 224217 468533 2022-08-28T14:25:01Z Alexkrakovsky 4488 Створена сторінка: {{Ревізькі казки Катеринославської губернії/Заголовок}} '''Ревізькі казки''' — документи, що відображають результати проведення ревізій податного населення Російської імперії у XVIII — 1-й половині XIX століття, що проводилися з метою подушного податково... wikitext text/x-wiki {{Ревізькі казки Катеринославської губернії/Заголовок}} '''Ревізькі казки''' — документи, що відображають результати проведення ревізій податного населення Російської імперії у XVIII — 1-й половині XIX століття, що проводилися з метою подушного податкового обкладення населення. Ревізькі казки були поіменними списками населення, в яких вказувалися ім'я, по батькові та прізвище власника двору, його вік, ім'я та по батькові членів родини із зазначенням віку, стосунків до глави сім'ї. До ревізьких казок (крім 1, 2 та 6 ревізій) включалися особи чоловічої та жіночої статі, але у зведених таблицях жіноча стать ніколи не фігурувала. У містах ревізькі казки складалися представниками міського управління, в селищах державних селян — старостами, в приватних володіннях — поміщиками або їх управителями. У проміжках між ревізіями ревізькі казки уточнювалися. Здійснювалася фіксація наявності або відсутності особи на момент поточного обліку, причому в разі відсутності фіксувалася причина (помер, на втіках, відселений, в солдатах і т. п.). Всі уточнення ревізьких казок ставилися до наступного року, тому кожна «ревізька душа» вважалася наявною до наступної ревізії навіть в разі смерті людини, що дозволяло державі з одного боку підвищувати збирання подушного податку, а з другого створювало умови для зловживань (цей факт отримав відображення в творі [[Автор:Микола Гоголь|Миколи Гоголя]] «Мертві душі»). Сьогодні матеріали ревізьких казок є одним з джерел в генеалогічних дослідженнях. [[Категорія:Ревізькі казки Катеринославської губернії]] lfivbj4kehte8nlstiqm1tmyd6n6ezu 250 224218 468535 2022-08-28T14:25:17Z Balakun 8632 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Balakun" /></noinclude>Від'їжджаючи, прислав мені свій памятник: двацять аркушів дрібно записаних. Хоч українець, писав по польськи, з тих самих причин, що й Гордієнко. На першій картині читаю: „Kilka chwil z życia nieszczęśliwego poświęcone w cześć wierności dozgonnej mojej najdroższej, która blaskiem zaćmiła wszystkie gwiazdy na firmamencie niebieskim, przewyższyła słońce wdziękiem kwiaty i słowiki…“, я це перечитала — і кинула памятник між старі рукописи, папері. Читати вже не було в мене настрою, ні часу… Верх пересади… Для панни Мані перенесення прийшло в сам час; гадаю, може й пожадане. Через скандал вона тут більше неможлива. Перед іспитом спровадилася до панства касієрів. Пан касієр хотів мати учительку для доні, хоч дитина мала шойно пять літ. Пан касієр був мабуть сам інтересований, бо побив і викинув котрогось із поклонників, що вікном дістався в ночі до покою панни Мані. Пані касієрова ще тої самої ночі викинула всякі коробочки, пуделка і куфри панни Мані. З цілого елєґантного шкільного збору лишилася тільки я. Свобідно підчас ферій продовжую свої студії, порядкую записки, очікую нових товаришів, а з ними враз нових досвідів. Як воно дальше не було б, здається, запалу до праці не страчу…{{nop}}<noinclude></noinclude> 50s329fx8wmsrk5pbqii5x6svo24m7u 250 224219 468536 2022-08-28T14:26:28Z Madvin 217 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" /></noinclude>Альбінським якби щось підкинуло. — Портрет покійної пані, той великий на головній стіні? Як це могло статися? — Хто його знає? Впав та й роздерся. Панна Оля скрикнула „Єзус Марія“ і вдарила в долоні, коли я їй це розказав. Коли я хотів покійницю назад повісити, вона заборонила і казала, що по роботі сама це зробить, бо тепер не має часу. Альбінський станув на рівні ноги і відгортаючи волосся з чола, зморщив його грізно. — То ніхто не винен, лише ви обоє самі, особливо старша панна. Ви з тими своїми вічними порядками та обтиранням порохів певно нарушили цвях у стіні. Вас усіх варто з хати повиганяти!… — Все може бути, пане. Я лиш кажу… — Забирайся. Де панна Оля? — У коморі, чи в їдальні. Вони дуже в роботі. — До лиха з тою роботою, Олексо! товчуться з нею від кількох день, а зайти сюди до мене, поспитати, чи мені чого не треба, не прийдуть. Кілько разів я не наказував, щоб мені про все здавали звіт, якщо в хаті скоїться добре, чи лихе. — Ага, — схаменувся Олекса, — от що я ще хотів доказати та за образом був би забув. Срібний голуб, той чубатий, що панна Дорочка, що я кажу: пані Дорочка собі вибрала і випестила, згинув цієї ночі і я найшов його мертвим у зільнику. З очей Альбінського, якого можна було старцем назвати, блиснуло майже молодечим вогнем гніву. — Ти що не скажеш, Олексо, то все глупотою дише, стара баба з тебе. Іди і зачини двері від моєї веранди, бо віє.{{nop}}<noinclude></noinclude> 65rgfi73dqcngkgiuig5pbnpp1mbz6s 250 224220 468537 2022-08-28T14:29:01Z Madvin 217 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" /></noinclude>Господар дому наче тільки ждав, щоб за слугою зачинилися двері. Відкинув з колін теплу шкіру і попрямував до сальону. Тут станув як остовпілий. Великий портрет його жінки, з літ молодости, з білим, прозорим серпанком, лежав на землі. Цвях був прибитий на своїм місці. Альбінський оглянувся по обширній кімнаті, мов би шукав за винуватцем. Глибока тиша заповняла кімнату і лиш знадвору було чути, як бився голосно дощ об великі вікна, як бушував вітер і як нісся тяжкий шум. Це був шум розіграної ріки і шум шпилькових лісів. Альбінський підняв портрет із землі, поставив його до стіни і задивився в нього. Яка гарна була тоді його дружина, та дорога, єдина. Пригадував, як по шлюбі замовив портрет у славного артиста, що перебував у Ґанингаймів, щоб мати її назавжди і такою молодою. Пригадував далі клопоти звязані з тодішнім матеріяльним становищем хлібодавців, як над пропастю висіло все його істнування, ріжні свої вчинки з того часу під впливом людської обмежености, недбальства та слабої волі, ситуації, в яких використовував слабших, коли казав собі з погордою для себе: „Хто хоче бути молотом — мусить уміти бути і ковалом“. Матеріяльні здобутки вийшли блискучі, але рівночасно Немизис забрала йому її з собою — ту найдорожчу цвітку враз з новонародженим немовлятком-сином, а потім всі діти, поки не залишився сам як пустир. Найстарша донька ще в молодім віці вийшла за вдівця, багатого, чесного купця, німця Вальде, батька одніського сина, тепер військового лікаря, а єдина внучка, наймолодшої також уже покійної<noinclude></noinclude> pc9s769vxdvy82n47lumd4yf9n9pc00 250 224221 468538 2022-08-28T14:31:33Z Madvin 217 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" /></noinclude>доньки — Дора, подружена не з ким іншим як саме з єдиним сином, того купця зятя, лікарем Еґоном Вальде. Їх саме дожидали сьогодні над вечір перед пошлюбною подорожжю молодих. Альбінський закрив обличчя долонями. Так на нього находив сум і тяжкі спомини по втрачених дітях. Так мало залишилося йому з тих блискучих часів, часів панування Ґанингаймів, із його колишньої сили і становища. Коли подався в їдальню, застав свою братаницю, Ольгу Альбінську, — потрохи вже посивілу, струнку, з папіроскою в устах. Вона переглядала ще раз прибраний у цвіти, порцеляну та срібло стіл до вечері для новоженців, а з ними і найстаршої доньки вуйка Альфонса, її кузинки — пані Цецилії Вальде, що справила в себе весілля для єдиної своєї сестрінки, Дори та її пасерба, військового лікаря Еґона Вальде. Коло стола, біля тети Олі стояла одягнена в ґумовий плащ, готова до відходу дівоча постать — Оксана Цезаревич, надягаючи рукавиці. При появі Альбінського збентежилася. Він так чудно до неї ставився, якби не знав як властиво з нею поводитись: раз ласкаво, раз похмуро, раз як до дитини, то як до поважної жінки на становищі. — Це все добре і гарно, Ольго, — сказав директор не без вдоволення, кинувши оком знавця на стіл, по панськи вкритий. — Але справа з портретом, з портретом, Ольго, попсувала мені гумор. Як це могло статися? І то саме нині. Нині вже нічого не кажу, бо не хочу собі вечора псувати, але якби не так… ти знаєш…{{nop}}<noinclude></noinclude> hxd4zpyrmr2q5zrf4j367taptb0srit 250 224222 468539 2022-08-28T14:32:17Z Balakun 8632 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Balakun" /></noinclude>{{c|{{larger|{{sp|ЗАКІНЧЕНН|0.3em}}Я.}}}} Два роки пізніще, коли бував у мене Франко, з моїми рукописами забрав і той зшиток пана Супруна. Написав навіть на верхній картці: „О miłości, Łamiesz kości, Nich ci nikto Nie zazdrości“, Діялєкт рихтицький. Іронія. Але сліди перечитання полишилися в „[[Зів'яле листя|Зівялому листі]]“. Я щойно тоді, коли Франко звернув увагу на картки писані Супруном, перечитала їх, на жаль, пізно. Не знаю, чи може справді і він скінчив як Вертер. В учительськім шематизмі не було більш його імени. Шукали, писали за ним тутешні купці — найбільше кравець Туна — в котрого пан Супрун у днях манії убиратися брав ґарнітури. Але нічого про нього не довідався. Досада, хоч і жаль людий, що не вміють виповнити життя. Не зважаючи на мою довголітню блуканину, лист зберігся, хоч богато з моїх рукописів пропало. Може через слова Франка, одного з мужів Плютарха, як пан Супрун називав літератів, я зберегла той лист… Про товариша з першого курсу п. Гор-<noinclude></noinclude> gshdzl6mgnvtpnem7znhovo0l3b8tvx 250 224223 468540 2022-08-28T14:33:24Z Balakun 8632 /* Проблематична */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="2" user="Balakun" /></noinclude>дієнка згадує Франко у своїм листі: „був у мене Гордієнко, великий ваш поклонник“… Бачила я ще Гордієнка, коли була учителькою в дрогобицькому окрузі. Для нашої літератури таки нічого не зробив. {{dhr|3em}} {{Потрібне зображення}}<noinclude></noinclude> 6k6w947ytfh5zuln70u9216j65mvxd4 250 224224 468541 2022-08-28T14:33:41Z Balakun 8632 /* Без тексту */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="0" user="Balakun" /></noinclude><noinclude></noinclude> tl0okbhmtgtrswnz6t80ecbe9in6nxz 250 224225 468542 2022-08-28T14:34:40Z Madvin 217 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" /></noinclude>— Знаю, вуйку! — відповіла панна Альбінська спокійно, не підводячи очей та пересуваючи тарелі. Пів години пізніше Ольга майже з {{errata|тріюмофм|тріюмфом}} принесла показати вуйкові портрет, що здалека виглядав ненарушний. — Хоч би і не можна було його направити — сказала — то „жива копія“ з нього все нам залишилася. — Тобі також дотепи не в пору до голови впадають, — відповів сухо вуйко. — Не в пору, вуйку? — сказала та оглянулася — Наша Дора, вуєчку, наша Дора чи це не чиста копія своєї покійної бабуні? Хто з всіх ваших дітей перебрав так цілковито її риси, очі, ті глибокі карі очі, барву її волосся, як не єдина її внучка Дора? Чи не маю рації? — Маєш рацію, донько, — притакнув Альбінський і постоявши біля неї в сальоні, доки не повісила портрет на своє місце, задивився на двір. Легко і певно зіскочила панна Альбінська з крісла і сівши недалеко вуйка, витягнула з кишені папіросницю і з якимось внутрішнім вдоволенням почала курити. Її думки кружляли коло Дори, бабуниної копії. Дора жила тут дома по смерти батьків перед вступом до школи; її доглядали і виховували мов під шклом, — це ж була одиначка в діда і в тітки Ціллі Вальде. Коли настав час, тітка відвезла її до перемиського дівочого інституту на бажання померлих родичів, особливо батька, — вчителя Могиленка. Звідти на бажання молодої матері-вдовиці переїхала до виховного заведення у В., щоб вивчитися німець-<noinclude></noinclude> dr8ardsfwzswl3z2k1qjdyxb493sd14 250 224226 468543 2022-08-28T14:35:07Z Balakun 8632 /* Без тексту */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="0" user="Balakun" /></noinclude><noinclude></noinclude> tl0okbhmtgtrswnz6t80ecbe9in6nxz 250 224227 468544 2022-08-28T14:37:18Z Madvin 217 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" /></noinclude>кої мови, музики, трохи співу або і гри на якімсь інструменті. Бажання матері і батька сповнено. Коли Дора приїздила на ферії, була дідуневою і тетиною пташиною і мотилем. У столиці мала тітку Ціллю, вуйка Вальде і старшого від себе кузина Евгена, якому ще малим дівчатком вкралася в серце… Коли Еґон приїздив уже медиком до дому, Дора відчувала для нього те саме, що він для неї. Він знав, що з жадною іншою крім неї не одружиться, коли не здобуде її. І доля була ласкава для обоїх і в чистій любові злучила їх. Він дійшов до гарного становища, любить та обожає її, а вона, як та голубка, всією душею припадає до нього. Панна Альбінська встала. Великий годинник на стіні вдарив пів до шестої. Директор звернувся до неї: — Як гадаєш, чи приїде і моя донька Цілля до мене з молодими? Зробила б мені цим величезну втіху. Та моя єдина, що мене розуміє, що… — тут урвав від якогось раптового зворушення. — Жаль, на віки жаль, що я не міг особисто бути на шлюбі Дори. Так гнали вони з тим вінчанням, якби одружіння тиждень пізніше, як я цього бажав, не було б так само важне. — Це так, вуйку, — відповіла тета Альбінська. — Цілля, її муж і молоді були б певно вволили вашу волю, бо знаєте як шанують вас, але як вам відомо, несподіване перенесення Еґона до другого полку не дозволило відкладати весілля на пізніше. Та ми не багато втратили, вуйку, обоє приїжджають сюди, щоб рука дідуня поблагословила їх… Ви невдоволені, вуйку, а я інакше думаю. Я лиш одного вижидаю<noinclude></noinclude> jw8hqlg51tvkx2zywujmh8jngtyytvi 250 224228 468547 2022-08-28T14:39:37Z Balakun 8632 /* Невичитані сторінки */ Створена сторінка: {{dhr|7em}} {{c|{{xxx-larger|Із записок учительки}}}} {{dhr|7em}} proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="1" user="Balakun" /></noinclude>{{dhr|7em}} {{c|{{xxx-larger|Із записок учительки}}}} {{dhr|7em}}<noinclude></noinclude> 74fxdznf6f1ty3u8kfiku930c489fgk 468548 468547 2022-08-28T14:39:56Z Balakun 8632 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Balakun" /></noinclude>{{dhr|12em}} {{c|{{xxx-larger|Із записок учительки}}}} {{dhr|7em}}<noinclude></noinclude> t6hluk16mh8ru40oj74wwih39aa3xsp 250 224229 468550 2022-08-28T14:42:02Z Madvin 217 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" /></noinclude>— побачити своє дитинятко заміжнім. Чи поважне воно таке сімнацятьлітне! Дідо усміхнувся: — Та яке там поважне може стати за день-два подружжя. Еґон її більше розпещує, як повинен. Панна Альбінська дивилася за димом, що плив рівним пасмом з одного кутика її уст, коли хтось застукав у двері. Листонош передав панні Альбінській телєґраму і лист із чорною обвідкою. В ній забилося неспокійно серце; поглянувши на директора, завагалася. — Читай уголос, Ольго. Вижидання мене дратує, я вже старий, — сказав, якби наказуючи. Вона прочитала: „Молоді не приїдуть, бо лиш одно з них живе. Лист висланий. Цілля.“ — Боже, Боже, що сталося! — кликнула тета Оля заломивши руки, а Альбінський почав сміятися. Сумний це вид, коли стара людина ридає, але ще страшніший, коли вона заллється спазматичним сміхом. — Вуйку, Господь з вами! — кликнула. — Спамятайтеся. Ми ще незнаємо, що сталося. Є й лист від вашої Ціллі, він нам пояснить усе, — вспокоювала і, приступивши до нього, взяла його за руку і присилувала сісти. Сама розтяла лист від кузинки і попросивши старого чоловіка не зворушитися, читала звільна вголос: „Ольго, не дозволь, щоб мій батько зворушувався, бо і в мене вже не багато сил. По шлюбній вечері я просила обоїх залишитись у нас ще хоч на ніч і не відїжджати в дощ, бо вже їзда до церкви, була дуже прикра. Він забув<noinclude></noinclude> dw99rpm6nyxscoo7tlrr8x0ekpkthra 250 224230 468551 2022-08-28T14:42:06Z Balakun 8632 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Balakun" /></noinclude>{{c|{{larger|I.}}}} Першого вересня 1884 року шкільний дзвінок покликав дітвору й учителів до нової праці… Я лишилася при тій самій школі, де вчу від 1881 року. На жаль — бачу й ті самі ворожі лиця Савицького й Костецького. Власне від них замість товариської помочі — поради довелося мені минулого року зазнати багато перепон у навчанню дітвори та прикростий. По коридорах та клясах глота й гамір. Зібрана дітвора має про що балакати, тільки затривожені першаки мовчать. Ходжу й я по довгих коридорах, заглядаю до кожної кляси. Ні! Ніде тут нема для мене місця, думаю. І неначе холодом овіяло мене. Мабуть тому, що не бачу тут більше тих моїх дітий, що їх я досі вчила, що їх любила — і вони мене любили… Вони сюди в ті мури не ввійдуть більше… Життя буде їм школою… Коби тільки доля берегла їх сердешних від зла! Прочуття, ти скарб жінок, ти ключ поетів, ти в сю хвилину мною заволоділо. Я не знала, що, де, як… та чула, що тут не залишуся, що жде мене якась зміна.{{nop}}<noinclude></noinclude> 3ef380rluxc73fgvb5ruumgjufs5d5u 250 224231 468553 2022-08-28T14:44:39Z Balakun 8632 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Balakun" /></noinclude>Шкільний рік почався. Наш рєґулямін у пятій главі § 43. забороняє всякі переносини на бажання учителя, а влада хиба (хай не приключається) на випадок переступства дорогою дисциплінарки переносить учителя на иншу посаду. Шкільний рік почався — як звичайно Богослуженням, а відтак учительською конференцією. Управитель школи представив учительському зборові пана Сєлінського, призначеного окружною Радою на місце Гутовського. Ми знали перед кінцем шкільного року, що його шкільна Рада перенесе, або цілком звільнить зі служби; се й належалося йому — за недбайливість у виконуванню учительських обовязків, а ще й за неморальне життя. Тепер по доконанім факті управитель повідомив про те наш збір урядово. З доручення влади відчитав догану і перенесення Гутовського — як пересторогу для вчителів, а властиво для укінченого семинариста п. Сєлінського, щоб не йшов слідами свого попередника. На черзі конференції того дня було приділення поодиноких кляс учителям. Управитель з чемности, якої відмовити йому не можу, запитав мене першу, котру клясу бажала б я провадити. Я знала, що кожний з товаришів рад би вчити дальше своїх учнів, тому рішилася взяти осиротілу по Гутовськім другу клясу. Хочу нагородити дітям минулий рік, в котрім не мали ні наукового корму, ні помочі в їх інтелєктуальному розвитку.{{nop}}<noinclude></noinclude> c2cy96dpyn0euqr0wvz9l1a4519v6tl 116 224232 468554 2022-08-28T14:45:25Z Alexkrakovsky 4488 Створена сторінка: {{Архіви/справа | назва = За клопотанням відставних нижніх чинів військовосухопутного відомства та родин | рік = 1856 | примітки = [[c:File:ДАОО 1-228-24. 1856. За клопотанням відставних нижніх чинів військовосухопутного відомства та родин.pdf]] }} File:ДАОО 1-228-24. 1856. З... wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = За клопотанням відставних нижніх чинів військовосухопутного відомства та родин | рік = 1856 | примітки = [[c:File:ДАОО 1-228-24. 1856. За клопотанням відставних нижніх чинів військовосухопутного відомства та родин.pdf]] }} [[File:ДАОО 1-228-24. 1856. За клопотанням відставних нижніх чинів військовосухопутного відомства та родин.pdf|thumb]] [[Категорія:Таврійська губернія]] pyr7pwaumujfig3xuzxtr328ncu8ry6 468559 468554 2022-08-28T14:48:16Z Alexkrakovsky 4488 wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = За клопотанням відставних нижніх чинів військовосухопутного відомства та родин про компенсацію за спустошені в Севастополі будинки | рік = 1856 | примітки = [[c:File:ДАОО 1-228-24. 1856. За клопотанням відставних нижніх чинів військовосухопутного відомства та родин.pdf]] }} [[File:ДАОО 1-228-24. 1856. За клопотанням відставних нижніх чинів військовосухопутного відомства та родин.pdf|thumb]] [[Категорія:Таврійська губернія]] fnu7puvaspn6t4ddjgfin1bpmo1srrb 250 224233 468555 2022-08-28T14:45:52Z Madvin 217 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" /></noinclude>шаблю і приладжені обручки не міг віднайти (нечуване при його військовій педантерії!) так, що треба було наборзі другі купувати. Молоді не послухали нас, вперлися і відїхали. З ними і я поїхала, Еґон просив мене ще перед вінчанням відвідати тітку тепер разом з ними і мені жаль було його щирому проханню опертися. Я їхала в окремім купе, бо буда дуже втомлена. Дві години їхали ми поспішним, але яка то була їзда, громи били, та заглушували слова, а дощ не падав, а лив. Нараз недалеко одної стації вдарило нашим ваґоном так сильно, наче б викинуло нас із шин. Залізничий міст, де наш поїзд надїхав, заломився, — перша частина його впала з висоти в ріку, решта висить у повітрі. Ніч темна хоч око виколи, а громи-блискавиці не вгавають. Ольго! Як оповісти, що там діялося в той час? Крики, зойки, плач, оклики розпуки „де ми“, „що сталося“, „рятуйте!“ Я кричу напів божевільна і теліпаюсь із перестраху. Кидаюсь від одного вікна до другого, бігаю між пасажирами, вискакую з ваґону в темряві і біжу їх обоїх шукати! Коли смолоскипи освітили катастрофу, я побачила, як перша частина поїзду лежала справді вдолині у воді, що бісилася дико довкола заліза, і всіх відразу рятувати було неможливо. Дора впала у воду і на щастя чи нещастя Еґон за нею. Вона не вміла пливати, він славний пливак, виплив з нею на беріг, залишив її тут і завернув по нещасну жінку полковника. Врятував її так само, залишив біля Дори і сам кинувся у воду шукати за мною і шукати інших. Еґоне, Еґоне! Ти був би все вчинив, що твоє шляхотне серце наказувало! Але, о великий Боже, смерть простягла руку за тобою!<noinclude></noinclude> otu7hdtc9dkin3bsb09zvxu9uiz4mij 116 224234 468556 2022-08-28T14:46:23Z Alexkrakovsky 4488 Створена сторінка: {{Архіви/справа | назва = За клопотанням службовців нижніх чинів військовосухопутного відомства та їх жінок про компенсацію | рік = 1856 | примітки = c:File:ДАОО 1-228-25. 1856. За клопотанням службовців нижніх чинів військовосухопутного відомства та їх жінок пр... wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = За клопотанням службовців нижніх чинів військовосухопутного відомства та їх жінок про компенсацію | рік = 1856 | примітки = [[c:File:ДАОО 1-228-25. 1856. За клопотанням службовців нижніх чинів військовосухопутного відомства та їх жінок про компенсацію.pdf]] }} [[File:ДАОО 1-228-25. 1856. За клопотанням службовців нижніх чинів військовосухопутного відомства та їх жінок про компенсацію.pdf|thumb]] [[Категорія:Таврійська губернія]] 5blp7wjaw62o0sy8tog1kjq71ia6z0y 468562 468556 2022-08-28T14:48:32Z Alexkrakovsky 4488 wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = За клопотанням службовців нижніх чинів військовосухопутного відомства та їх жінок про компенсацію за спустошені в Севастополі будинки | рік = 1856 | примітки = [[c:File:ДАОО 1-228-25. 1856. За клопотанням службовців нижніх чинів військовосухопутного відомства та їх жінок про компенсацію.pdf]] }} [[File:ДАОО 1-228-25. 1856. За клопотанням службовців нижніх чинів військовосухопутного відомства та їх жінок про компенсацію.pdf|thumb]] [[Категорія:Таврійська губернія]] odbc0vnbiw0aezr3rz76xaxmp4ayl8n 116 224235 468557 2022-08-28T14:47:58Z Alexkrakovsky 4488 Створена сторінка: {{Архіви/справа | назва = Журнали комітета, заснованого в Одесі для надання допомоги чинам військовосухопутного відомства, що втратили майно в м. Севастопіль, Керчь, Єникалі, Євпаторія, Кінбурн | рік = 1856 | примітки = c:File:ДАОО 1-228-317 ч1. 1856. Журнали комітет... wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Журнали комітета, заснованого в Одесі для надання допомоги чинам військовосухопутного відомства, що втратили майно в м. Севастопіль, Керчь, Єникалі, Євпаторія, Кінбурн | рік = 1856 | примітки = [[c:File:ДАОО 1-228-317 ч1. 1856. Журнали комітета, заснованого в Одесі для надання допомоги чинам військовосухопутного відомства.pdf]] [[c:File:ДАОО 1-228-317 ч1. 1856. Журнали комітета, заснованого в Одесі для надання допомоги чинам військовосухопутного відомства.pdf]] [[c:File:ДАОО 1-228-317 ч2. 1856. Журнали комітета, заснованого в Одесі для надання допомоги чинам військовосухопутного відомства.pdf]] [[c:File:ДАОО 1-228-317 ч3. 1856. Журнали комітета, заснованого в Одесі для надання допомоги чинам військовосухопутного відомства.pdf]] [[c:File:ДАОО 1-228-317 ч4. 1856. Журнали комітета, заснованого в Одесі для надання допомоги чинам військовосухопутного відомства.pdf]] [[c:File:ДАОО 1-228-317 ч6. 1856. Журнали комітета, заснованого в Одесі для надання допомоги чинам військовосухопутного відомства.pdf]] [[c:File:ДАОО 1-228-317 ч7. 1856. Журнали комітета, заснованого в Одесі для надання допомоги чинам військовосухопутного відомства.pdf]] }} [[File:ДАОО 1-228-317 ч1. 1856. Журнали комітета, заснованого в Одесі для надання допомоги чинам військовосухопутного відомства.pdf|thumb| Частина 1]] [[File:ДАОО 1-228-317 ч2. 1856. Журнали комітета, заснованого в Одесі для надання допомоги чинам військовосухопутного відомства.pdf|thumb| Частина 2]] [[File:ДАОО 1-228-317 ч3. 1856. Журнали комітета, заснованого в Одесі для надання допомоги чинам військовосухопутного відомства.pdf|thumb| Частина 3]] [[File:ДАОО 1-228-317 ч4. 1856. Журнали комітета, заснованого в Одесі для надання допомоги чинам військовосухопутного відомства.pdf|thumb| Частина 4]] [[File:ДАОО 1-228-317 ч6. 1856. Журнали комітета, заснованого в Одесі для надання допомоги чинам військовосухопутного відомства.pdf|thumb| Частина 6]] [[File:ДАОО 1-228-317 ч7. 1856. Журнали комітета, заснованого в Одесі для надання допомоги чинам військовосухопутного відомства.pdf|thumb| Частина 7]] [[Категорія:Таврійська губернія]] fbglyy0rlfg6ep4p9w73d8lqzyasbfo 468580 468557 2022-08-28T15:27:13Z Madvin 217 wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Журнали комітета, заснованого в Одесі для надання допомоги чинам військово-сухопутного відомства, що втратили майно в м. Севастопіль, Керчь, Єникалі, Євпаторія, Кінбурн | рік = 1856 | примітки = [[c:File:ДАОО 1-228-317 ч1. 1856. Журнали комітета, заснованого в Одесі для надання допомоги чинам військовосухопутного відомства.pdf]] [[c:File:ДАОО 1-228-317 ч2. 1856. Журнали комітета, заснованого в Одесі для надання допомоги чинам військовосухопутного відомства.pdf]] [[c:File:ДАОО 1-228-317 ч3. 1856. Журнали комітета, заснованого в Одесі для надання допомоги чинам військовосухопутного відомства.pdf]] [[c:File:ДАОО 1-228-317 ч4. 1856. Журнали комітета, заснованого в Одесі для надання допомоги чинам військовосухопутного відомства.pdf]] [[c:File:ДАОО 1-228-317 ч6. 1856. Журнали комітета, заснованого в Одесі для надання допомоги чинам військовосухопутного відомства.pdf]] [[c:File:ДАОО 1-228-317 ч7. 1856. Журнали комітета, заснованого в Одесі для надання допомоги чинам військовосухопутного відомства.pdf]] }} [[File:ДАОО 1-228-317 ч1. 1856. Журнали комітета, заснованого в Одесі для надання допомоги чинам військовосухопутного відомства.pdf|thumb| Частина 1]] [[File:ДАОО 1-228-317 ч2. 1856. Журнали комітета, заснованого в Одесі для надання допомоги чинам військовосухопутного відомства.pdf|thumb| Частина 2]] [[File:ДАОО 1-228-317 ч3. 1856. Журнали комітета, заснованого в Одесі для надання допомоги чинам військовосухопутного відомства.pdf|thumb| Частина 3]] [[File:ДАОО 1-228-317 ч4. 1856. Журнали комітета, заснованого в Одесі для надання допомоги чинам військовосухопутного відомства.pdf|thumb| Частина 4]] [[File:ДАОО 1-228-317 ч6. 1856. Журнали комітета, заснованого в Одесі для надання допомоги чинам військовосухопутного відомства.pdf|thumb| Частина 6]] [[File:ДАОО 1-228-317 ч7. 1856. Журнали комітета, заснованого в Одесі для надання допомоги чинам військовосухопутного відомства.pdf|thumb| Частина 7]] [[Категорія:Таврійська губернія]] tanjvx2us0524ejzku456hmotjtzqv7 250 224236 468558 2022-08-28T14:48:05Z Balakun 8632 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Balakun" /></noinclude>Савицькому, що мав минулого року третю клясу, належалася тепер четверга. Однак управитель приділив йому першу, найчисленніщу із усіх кляс. Виправдує те приділення тим, що Савицький найстарший та найсильніщий зі збору, а перша кляса сього року числом велика. А що приділення кляс належить до управителя, то і спротив до окружної Ради на ніщо б не придався. Се зарядження було для Савицького громом із ясного неба. В четвертій клясі були діти й деяких урядників, і за приготовлений їх до гімназії сподівався Савицький окремої винагороди від родичів. Гордість Савицького була понижена… І пригадався мені минулий рік, коли то Савицький на конференції сказав своє „veto“ проти того, щоб я провадила четверту клясу. Вже перед кінцем шкільного року говорив моїм учням: Пані в четвертій клясі не буде вас учити, є нові мапи, яких вона сама не знає; візьму я вас, гільтаї, в свої руки. Буде біда! Не попалися — славити Господа! — мої учні в його руки. Звичайне учительки в мішаній школі вище другої кляси не вчать. Однак я взялась за те діло. Бажала доказати, що лагідністю і працею більше може осягнути учителька ніж учитель-ремісник буком і погрозами. Управитель і тепер пропонував мені взяти четверту клясу, а Сєлінському хотів дати другу; але я вже лишилася при другій. За велика була б перемога: Савицький ще жов-<noinclude></noinclude> 4rwoaxw4y56edk3frwijsusjoezn2us 250 224237 468561 2022-08-28T14:48:21Z Madvin 217 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" /></noinclude>Грубий бальок розваленого моста, нанесений розшалілою водою, вдарив його в чоло! Переодягнену в чужі сукні Дору, неначе божевільну, привезли ми з жінкою полковника до дому. Вона лежить безнадійно хора, без памяти, омліваю з остраху, що стратить розум. Бідний батько, довідавшись про траґічну смерть сина, вдарив головою об стіну і там впав. Двох лікарів щоденно буває в хаті. Дору рятують, бо що нам залишиться, коли збожеволіє, або загасне? Бідний мій батько, бідний дідуньо, бідне і твоє серце, Ольго. Сумний буде ваш нинішній вечір. Доглядай батька. Коли можливо, приїжджай. Ні, не приїжджай, прилітай. Я сама хитаюся між життям і смертю. Чи є правда, чи є справедливість? {{right|Ваша Цілля.“|2em}} Скінчивши читати лист, тета Оля глянула на свого вуйка. Він виглядав страшно. В його очах горів огонь болю і жалю. — Їдь, Ольго, — сказав, опускаючись обезсилено у фотель, — залиши мене. Ти бачиш, що я переживаю всіх. На те Господь мене і тримає. Їдь доки ще вони живі, доки бє в них живчик. Я ще маю надію, їдь. {{c|*}} Коли два тижні пізніше тета Оля вернулась із столиці, проти неї вийшов директор Альбінський і спитав уже здалека: — Як там, донько? — Ліпше, славити Бога, — відповіла. — Потрохи Дорі память вертається, вона в неї була наче засипана. Почала до мене горнутися, гладила по ли-<noinclude></noinclude> 9fk1xrmrf3qtmlrdvu2a55cru7hmpet 250 224238 468563 2022-08-28T14:50:59Z Madvin 217 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" /></noinclude>ці, лиш не знала, як мене назвати. Треба при ній із кожним словом рахуватися, казав лікар. З поясненням пережитого і його наслідків треба починати обережно і то лише тоді, коли сама рушить ту тему. Лікар має надію, що до кількох місяців вона буде вилікувана, і що зможемо її сюди забрати, бо галас міста впливає шкідливо на її потрясені нерви. Сталося як лікар передбачив. Тіло і змисли Дори кріпшали з тижня та тиждень, память верталась і хора сама почала згадувати страшну пригоду та ставити питання. Щоб сказати їй правду — це сумне й нелегке завдання перебрав на себе батько померлого її чоловіка — її тесть, купець Вальде. Зразу на її питання повні зачудовання і несупокою, де знаходиться Еґон і чому вона в чорній одежі відповідав натяками, а пізніше виявив їй усю правду. Сам прибитий нею батько з жахом у серцю попрохав її, притуливши її до своїх грудей лише одну хвилину і над тим застановитися, що з утратою свого єдиного сина, він утратив все, що мав найдорожчого на світі і що тепер лиш вона одна йому сина заступає. Тому вона мусить старатися для нього, своєї тети та їх усіх виздоровіти. Дора вислухавши ці слова з якимось німим послухом, після хвилини застанови обняла тестя за шию і довший час не рухалася, та вслід за тим, якби аж тепер зрозуміла цілу вагу своєї втрати, вибухнула сильним і конвульсійним плачем. Коли панна Альбінська прийшла повідомити Дору, що збирається до відїзду, Дора притиснула хустину до очей, щоб стримати сльози, які поплили по змарнілім її обличчі.{{nop}}<noinclude></noinclude> 4ia4dlea88vo982catgls72wplv619n 250 224239 468564 2022-08-28T14:53:16Z Balakun 8632 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Balakun" /></noinclude>тінницю або [[w:Апоплексія|удару]] дістане; адже він такий біснуватий. Я все привикла платити ворогам чемністю за їхню злобу. Та це мабуть їх ще більше лютило; їм треба людини, яка б мірила їхньою мірою, боролася їхньою зброєю… По конференції я ввійшла до кляси, яку я сама вибрала. Поглянула на моїх нових малих учнів, як полковник дивиться на новий полк, бистро, цікаво, щоб оцінити його, відгадати, чи дасться йому ним здобути твердиню та славу. Дивлюсь, пізнаю, думаю: чи легко буде мені нишити мури незнання, чи легко буде добуватися до світла правди? Нічого надійного — захопливого не нагоджу. Моїм жовнірикам перші вправи зовсім чужі. Кажучи мовою „наукового пляну“, діти не були приспособлені до „myślenia і należytego wyrażania się“… Діти міської бідноти — погано замаргані — не вміли ні читати, ні по людськи слова сказати. Неохайні жидики, непосидющі дикі пастушки, здається, перший раз переступили пороги школи. У всьому сліди недбайливости мого попередника. Класифікація не скінчена. Не знаю, котрі діти завернути до першої кляси. Самій треба дітвору склясифікувати. Досліди вельми сумні. Як тії [[w:Катеринка|катеринки]] вигривають свої арії, отак і діти читають із букваря, що їм скажу — і „со-ло-ма“ — „са-ла-ма-ха“ — — і „зять“ — „дяк“ — усе теє знають. Дивлюся. Даремна втіха. Вони щебечуть — з памяти, але з таблиці написаного слова, букви не вміють перечитати, „ніже ти-<noinclude></noinclude> jlq07t442mmbo7b0m1owq243ind9qkp 250 224240 468565 2022-08-28T14:53:29Z Madvin 217 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" /></noinclude>— Я цього не пережию довго, побачите, — сказала. — Я не буду довго плакати і вас турбувати собою. Еґон сам покличе мене. Що ви знаєте як ми любилися! Який він був для мене, яка це була людина! Та як усі великі почування болю чи радощів уміють у людській душі проминати, так і молоденька вдовиця вспокоїлася небавком так, що не було остраху, що її нервова хороба повториться. Тета Оля своєю щирістю, тонким почуванням, часами і рішучою енерґією, що не любила накидатися, а лиш кріпити духа, стала для неї як для всіх страждающих правдивим янголом-опікуном. Дора, стративши маленьким дівчатком батька, опісля шестилітня і маму, у домі діда звертала свою дитячу душу до панни Альбінської. Коли приїхала вдруге до хати діда, оповита у глибоку жалобу, знов тільки теті Олі заявила: — Я буду вашою, тіточко, аж до хвилини, доки мене не покличе Еґон до себе. {{StrRepChars|5|—}} Якось дивно склалося так, що в пору, коли прибула повдовіла пані Цезаревич до своєї братової пані Софії Рибко, директор Альбінський привіз до себе свою, тяжким горем прибиту 17-літню повдовілу внучку. Дора помагала теті у господарстві і обі перебували разом на пожиточній праці довгий час. Під впливом тети Дора ставала чимраз спокійніша. Тета Оля не говорила багато, вона і не любила пестити, але те, що притягало до неї, це була свіжість її духа, природність. Хто і не хотів, мусів<noinclude></noinclude> 9xk2syni5vemi8df58xyfm5dg170v77 250 224241 468566 2022-08-28T14:56:07Z Balakun 8632 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Balakun" /></noinclude>тли ніже тої коми…“ Всіх ялось би відіслати до першої кляси, так тоді в сьому році другої кляси не буде? Зле. Усі лишу. В першому півроці навчимося з букваря читати, відтак підемо дальше. На сьому пізнанні учнів, перепитуванні та повторенні самих початків минає перший тиждень, минає другий. На мою журу — думки неслухняні кудись то дальше летять крилаті… Душа мов ладнається до нового лету, до дальшої боротьби, немов би знала, що не тут уже поле її праці… Душа моя вічно бажала чогось, чому могла б віддатися ціла… Тих, що їх я любила та в їх очах бачила любов і довіря, не стало. Тут, перед собою бачу грубий матеріял, який треба щойно обробити, обтесати з перших ломів… розбудити, огріти теплом власної душі, як той [[w:Пігмаліон|Пиґмаліон]], щоб можна бути в контакті з їхніми душами, порозумітися — провадити їх вище — любити їх… Поволи… Кілько праці се вимагає… За рік, за два може вдасться мені виховати їх на моїх, на любих моїх учнів… Та тепер при всьому труді ведення цієї кляси я бажаю чогось, що було би хоч трохи вдовіллям душі. Оглядаюся. Ах, знаю вже… По годинах біжу з поверху, де була моя кляса, і кажу сторожеві просити пана Сєлінського до шкільної канцелярії. В першому ентузіязмі мабуть я висловилася незручно. Пан Сєлінський не зрозумів моєї бесіди. Здається, гадав, що шукаю розради, що мені не йде тут про науку в його клясі, а шукаю нагоди стрічатися з ним…{{nop}}<noinclude></noinclude> 6tdbki21c0f2qwh1zef2ca6lsi92a0g 468581 468566 2022-08-28T15:30:00Z Madvin 217 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Madvin" /></noinclude>тли ніже тої коми…“ Всіх ялось би відіслати до першої кляси, так тоді в сьому році другої кляси не буде? Зле. Усі лишу. В першому півроці навчимося з букваря читати, відтак підемо дальше. На сьому пізнанні учнів, перепитуванні та повторенні самих початків минає перший тиждень, минає другий. На мою журу — думки неслухняні кудись то дальше летять крилаті… Душа мов ладнається до нового лету, до дальшої боротьби, немов би знала, що не тут уже поле її праці… Душа моя вічно бажала чогось, чому могла б віддатися ціла… Тих, що їх я любила та в їх очах бачила любов і довіря, не стало. Тут, перед собою бачу грубий матеріял, який треба щойно обробити, обтесати з перших ломів… розбудити, огріти теплом власної душі, як той [[w:Пігмаліон|Пиґмаліон]], щоб можна бути в контакті з їхніми душами, порозумітися — провадити їх вище — любити їх… Поволи… Кілько праці се вимагає… За рік, за два може вдасться мені виховати їх на моїх, на любих моїх учнів… Та тепер при всьому труді ведення цієї кляси я бажаю чогось, що було би хоч трохи вдовіллям душі. Оглядаюся. Ах, знаю вже… По годинах біжу з поверху, де була моя кляса, і кажу сторожеві просити пана Сєлінського до шкільної канцелярії. В першому ентузіязмі мабуть я висловилася незручно. Пан Сєлінський не зрозумів моєї бесіди. Здається, гадав, що шукаю розради, що мені не йде тут про науку в його клясі, а шукаю нагоди стрічатися з ним…{{nop}}<noinclude></noinclude> le70pq937cogrg1cjfglzpdodipbw0t 250 224242 468567 2022-08-28T14:56:58Z Madvin 217 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" /></noinclude>покладати віру в її слово і виявлятись перед нею щиро і отверто. {{c|*}} Дора полюбила {{errata|Мельниківну|Мельниківку}} і заходила туди часто. Зразу ходили з панною Альбінською, а далі й сама. Особливо, коли треба було від дідуня важніші припоручення передати Олексі, вона йшла на гору сама. Годинами ходила на проходи. То лісом, де почувала себе мов у святині, то каменистими стежками, де стрічалась із гірськими людьми і вислухувала супокійно їх жалі та радісні події, то споглядала задумливо на сусідні заліснені верхи та тонула у божеській красі природи. Любила пересиджувати над потоками, що спадали голосно, заглушуючи інші звуки, у розгоні почерез скалисті стіни. Там, де плила гірська ріка і місцями, здавалося, наче сунулася вперед, вона ті місця обминала. Зелена, понура вода манила її своєю лякливою тайною і викликала мороз на тілі. Як дика серна, що іноді з нічого, від одного несподіваного ледви замітного шелесту в лісі сполошена, утікала, так{{errata|,|}} утікала і Дора. Ліс мав свої тайни, а вона їх ще не знала. Не хотіла знати. Зате так на самоті, без товариства, полишена виключно на свої сили, ніби дужчала. Любила Дора заходити на Мельниківку; тому, що тут пригадував їй кожний куток дитячі літа. Сюди приносили її з великого мешкання, коли сильно плакала і нелегко було її чимнебудь заспокоїти.<noinclude></noinclude> i784ut6p0ckhz3mp299ah6sf790vf82 250 224243 468568 2022-08-28T15:00:10Z Madvin 217 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" /></noinclude>Коли була слухняна, особливо при науці, бувало дозволяли їй іти з тетою Олею на Мельниківку. Тут в одній з кімнат відкрила Дора одного разу одну річ, яка зачудувала її і врадувала чимало. Була це прядка з колесом, на якій пряла ще її покійна бабуня Альбінська, а пізніше й тета Оля. Прядка не стояла тут невживана. Видко було, що вона ще недавно була в руху. На куделі при прядці знаходився гарно приготований лен, а на гребені звиті напрядені нитки. — Тіточко, — сказала вона ще того вечора до панни Альбінської, коли обі розходилися до своїх кімнат на супочинок, — ви мусите мене навчити прясти. Наші бабки і прабабки всі вміли прясти. І моя бабуня напевно теж. — Твоя бабуня дуже любила прясти, а дідо гнівався, що вона підтримує старосвітчину, бо з жінок гірничих урядовців ніхто цим не займався. Він все тримався здалека від демократичних почувань і не любив, щоб його хата нагадувала село і „низи“. — А чому-ж дідо з попівською донькою оженився? Урядничих доньок певно було досить. — Ах, тоді, бабуня{{errata|,|}} була донькою вже не звичайного душпастиря, а вище поставленої духовної особи і з літературної праці знаної особи. І гарна була, Доро. Із своїм білим личком і очима як у серни, із своєю незвичайною солодкістю в усміху, і виразом обличчя вміла чарувати. Та все бували моменти, де він… — і тут урвала. Дора не питала більше.{{nop}}<noinclude></noinclude> m1k9kspo9iizmqi9nmkafadz0mwtlg2 250 224244 468569 2022-08-28T15:02:32Z Madvin 217 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" /></noinclude>Вона знала бабуню лише з портрету і перед ним могла вистоювати годинами. — Ах, тіточко, — додала з якимось нервовим поспіхом молода вдова. — Ви мене мусите всього навчити, що самі знаєте. Коли я так подумаю скільки всього знають інші дівчата, жінки і взагалі мої ровесниці, то я видаюся собі проти них наче без змісту, і по цім світі, мов автомат блукаю… Мені соромно. І коли я так думками вперед іду, тіточко, то Еґон мусів у глибині душі перед моєю беззмістовністю і не великим знанням очі зачиняти, бо інакше за що мене так дуже любив? — Любов тайна, зазулько, — відповіла панна Альбінська і відвернулася. {{c|*}} Про гарні дружні зносини, як вони іноді між шляхотнішим жіноцтвом бувають, директор Альбінський мало що знав. При своїм бистрім умі та оці знав, що вони істнують, але не сприяв їм, був їм навіть неприхильний. Він лиш одну з „Цезаревичів“ признавав, — і ставився до неї з відповідною пошаною — саме паню Софію Рибко з дому Цезаревич, вдову по надучителю Рибко. Коли наспіла відомість до панни Альбінської про смерть Максима Цезаревича, брата пані Рибко, він переслав їй вислови спочування, але решту родини завзято оминав. Коли Оксану, яку знав добре як учительку цієї місцевости, та її маму запросила з якоїсь нагоди до себе панна Альбінська, і він там припадково знаходився, відійшов з їх товариства зручно, насуплюючи брови. Панна Альбінська спитала його тоді із свавіль-<noinclude></noinclude> ofmef15pszu8gy51zhezw94xn6ta552 250 224245 468570 2022-08-28T15:05:05Z Madvin 217 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" /></noinclude>ним усміхом: — Я собі запросила моїх добре знайомих на маленькі сплітки, а ви нас бойкотуєте, вуйку, чому? — Бо я не хочу вашу єдність своєю присутністю нарушувати — відповів. Станувши раз проти Цезаревичів на становищі ображеного колишнього високого урядовця за „безпідставне“ підозріння у справі самовбийства капітана Цезаревича та з принципу тримаючись осторонь зносин з українцями, він не уступав із цього свого становища. Українців Цезаревичів заступав тут тільки жіночий пол, бо єдиний їх нащадок мужчина перебував далеко. Тета Оля, сирота по його браті, із вступом у дім вуйка заявила отверто, коли цей забажав, щоб вона в його хаті говорила тільки його матірною мовою, що вона по мамі, хоч і знімченій, — українка і нехай він не порушує цієї справи. І хоч ніколи не виявляла своїх симпатій якоїсь одної народности, говорила свобідно обома мовами і німецькою. Тета Оля заступаючи маму сиротам, згідно з бажанням покійної, плекала в них любов до матірної української мови, і до свого народу, вчила не вирікатися його і не приносити йому сорому безхарактерністю. Від хвилини, як перебрала вона обовязок заступати дітям у вихованні маму, вона перестала істнувати для себе. Її вуйко в усіх напрямках мудрий та освічений, ішов їй на руку у вихованні дітей, лиш у вихованні синів у національному дусі забороняв їй брати участь, щоб вона і не починала. З того виходили іноді серед молодого покоління диссонанси між синами і сестрами.{{nop}}<noinclude></noinclude> 3q8hl39cjzk1v6ytrl82x740att9c21 468571 468570 2022-08-28T15:05:24Z Madvin 217 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" /></noinclude>ним усміхом: — Я собі запросила моїх добре знайомих на маленькі сплітки, а ви нас бойкотуєте, вуйку, чому? — Бо я не хочу вашу єдність своєю присутністю нарушувати — відповів. Станувши раз проти Цезаревичів на становищі ображеного колишнього високого урядовця за „безпідставне“ підозріння у справі самовбийства капітана Цезаревича та з принципу тримаючись осторонь зносин з українцями, він не уступав із цього свого становища. Українців Цезаревичів заступав тут тільки жіночий пол, бо єдиний їх нащадок мужчина перебував далеко. Тета Оля, сирота по його браті, із вступом у дім вуйка заявила отверто, коли цей забажав, щоб вона в його хаті говорила тільки його матірною мовою, що вона по мамі, хоч і знімченій, — українка і нехай він не порушує цієї справи. І хоч ніколи не виявляла своїх симпатій якоїсь одної народности, говорила свобідно обома мовами і німецькою. Тета Оля заступаючи маму сиротам, згідно з бажанням покійної, плекала в них любов до матірної української мови, і до свого народу, вчила не вирікатися його і не приносити йому сорому безхарактерністю. Від хвилини, як перебрала вона обовязок заступати дітям у вихованні маму, вона перестала істнувати для себе. Її вуйко в усіх напрямках мудрий та освічений, ішов їй на руку у вихованні дітей, лиш у вихованні синів у національному дусі забороняв їй брати участь, щоб вона і не починала. З того виходили іноді серед молодого покоління диссонанси між синами і сестрами. {{c|*}}<noinclude></noinclude> fwfqjy2l166nxdw4nhofgp8tpo3alyy 250 224246 468572 2022-08-28T15:08:04Z Madvin 217 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" /></noinclude>Більш як два роки минуло від часу, як повдовіла Дора Вальде, прийшла до здоровля, стала зрівноважена, набрала охоти до життя і праці, і мов не оглядалася за минулим. — Чого? — сказала раз до тети Олі, — порпатися в минувшині, шукати того, чого ніколи найти не можна? Я мала його, я чула його серце, вибрану душу, і я почувала себе ліпшою і ціннішою, ось і тому вже більше не нарікаю. Видно: Еґонова смерть була необхідна, як і моє життя необхідне. Її очі дивились тоді зпід білого чола з незбагненою тугою і вона так тонула в думках, наче шукала утраченого щастя. Молоді уста, сумно зарисовані надавали її обличчю у таких хвилинах поривного виразу. Вона вже не збігала, як давніше, з Мельниківки мов газеля. Втаємничена панею Альбінською у світ бджільництва, вона потонула в ньому з такою повагою, що починала зрівнюватись у славі „доброї“ пасічниці з тетою Олею. З міста вислав її тесть прегарний інструмент-фортепіян, замовлений на нову посаду померлого лікаря Еґона. Дора в горах заприязнилася з ним і віддавалася виключно клясичній музиці. Займалася нею поважно, мов розвязувала проблєми, а від співу, що виривався в неї іноді сам на уста, стримувалася, майже полохалася свого власного голосу. Та коли співала, то так, що дехто з слухачів плакав від її чарівного голосу. Коли кінчала, а в хаті панувала тиша, вона сама переривала мовчанку, щоб лиш не допустити слухачів до висказання її підхлібних слів, яких не любила слухати.{{nop}}<noinclude></noinclude> 98starb86a0ewzmjnrbl1ovlixoxjjc 250 224247 468573 2022-08-28T15:10:29Z Madvin 217 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" /></noinclude>Хоч тета Оля часто відвідувала своїх приятельок в їх оселі, у старім шкільнім будинку на узгірі, то Дора ніколи не виявляла бажання прилучатися до неї. Вона знала їх усіх, але дідо заборонив підтримувати знайомість із ними. Коли тета Оля раз кликала її зайти з нею, що Оксана „розумніша“, що була б для неї „відповідним товариством“, дідо стримав Дору, кажучи: — Лишись тут, я старий, не покидай мене. Я тебе впевняю, що там ти не найдеш того, чого сподіваєшся, нічого крім пересічности, а на чолі „розумниці“ трохи гордости. Дора мовчала, але хто знав її добре, знав, що вона не була згідна з дідовим бажанням. По якійсь хвилині сказала: — Тета Оля любить Цезаревичів. Альбінський здвигнув плечима. — Я знаю, що вона тобі ту родину як симпатичну представляє, але хоч як я шаную звичайно слова моєї братаниці, то можу тебе запевнити, що не все, що вона хвалить, є золотом. — Не знаю, — відповіла Дора спокійно. — Одно, що мені в тих жінок подобається це те, що вони ведуть себе солідно і нікому не накидаються, хоч убогі. Дідуньо скривив уста: — Бо виноград за високо висить, — відповів і більше не було про те бесіди. Одного разу то обіді, коли директор сидів із внучкою на камяній лавці під хатою, саме проти входової фіртки, фіртка заскрипіла і несподівано ввійшла Оксана Цезаревич. Із книжками під пахою<noinclude></noinclude> phyx447ovoiegwp3msz27yy7rwox6ct 250 224248 468574 2022-08-28T15:13:19Z Madvin 217 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" /></noinclude>з капелюхом повішеним на руці, вела мале сільське дівчатко. Побачивши на камяній лавці Дору, вклонилася здалека і сказала: — Вибачте, панство, коли може перешкоджаю. Вертаючись із школи, я подибала на вулиці оцю дитину, що йшла і плакала. Вона голодна, мати лежить хора, батько пішов до тартаку, і дитина не знає як дістатися назад до дому. Я відпровадила {{errata|дидитину|дитину}} до її мами, але і в мене лежить мати хора і я спішуся. Чи не дозволили б ви слузі відпровадити малу на Мельниківку, бодай через старий міст… Дора придивлялася уважно Оксані, — її гарні, сталевої барви очі притягали до себе. — Я сама відпроваджу дитину, пані. Маю час. Не журіться більше нею, — відповіла Дора. — Ходи до мене, дитинко, ми підемо аж до твоєї мами. Добре? В тій хвилині підніс директор знад часопису голову і, не глянувши на Оксану обізвався сухо: — Чого тобі самій відпроваджувати дитину? Заклич слугу, дай їй кусник хліба і справа скінчена. Молода вчителька, наче не дочувши слів Альбінського, склонилася перед молоденькою вдовою і спитала: — Отже можу віддати малу вашій опіці, пані — і мов завагалася назвати її по імени. — Дора Вальде, — докінчила Дора, усміхнувшись мимоволі. — З виду я вас знаю. Чи мусите справді вже йти? — Так, — відповіла Оксана, і кланяючись по-<noinclude></noinclude> 0jnlftgvzlz7h4miuq1me71vwmj57kk 250 224249 468575 2022-08-28T15:19:35Z Madvin 217 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" /></noinclude>далася до фіртки. Кладучи руку на клямку нараз застановилася й оглянулася. Дора підняла дитину на руки і не вважаючи на замітку діда, вийшла без слова за Оксаною на вулицю. ішли якийсь час поруч і знайомилися. Дора спитала Оксану, чи не могла б вона коли до неї зайти і про дещо поважніше поговорити, нпр., про убогі та осиротілі українські діти. „Тета Оля“ робила їй уже кілька разів пропозицію зайти до неї, але вона сама не знала, чому не пішла, — чи була така несамостійна, чи стояла під впливом чужої сили. Але тепер, наче відчула відразу ґрунт, де може сміло станути. Оксана була мило вражена пропозицією нової симпатичної знайомої, яку знала тільки з оповідань тети Олі. За підвечірком Дора сіла близько тети та обнявши її одною рукою сказала: — Оксана Цезаревич подобалася мені, тіточко. Її чудові сталеві очі дивляться з таким виразом, наче б видобували все, що криється в людській душі. Вона непересічна дівчина, правда? Ви її знаєте? Тета Оля притакнула головою. — З вигляду вони всі вдалися у свого діда, саме тими очима, орлиними носиками і темним волоссям. Дора підсунула з зачудовання брови. — Ви його знали? — притулюючися до панни Альбінської, вижидала відповіди. Тета Оля оповіла короткими словами, що дідо був військовий, чесний, талановитий, щирий патріот і що помер несподіваною смертю, не осягнувши сорока літ.{{nop}}<noinclude></noinclude> idph2a7vlzrmdk9mlb96yt65eeyjaqv 468576 468575 2022-08-28T15:19:55Z Madvin 217 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" /></noinclude>далася до фіртки. Кладучи руку на клямку нараз застановилася й оглянулася. Дора підняла дитину на руки і не вважаючи на замітку діда, вийшла без слова за Оксаною на вулицю. Ішли якийсь час поруч і знайомилися. Дора спитала Оксану, чи не могла б вона коли до неї зайти і про дещо поважніше поговорити, нпр., про убогі та осиротілі українські діти. „Тета Оля“ робила їй уже кілька разів пропозицію зайти до неї, але вона сама не знала, чому не пішла, — чи була така несамостійна, чи стояла під впливом чужої сили. Але тепер, наче відчула відразу ґрунт, де може сміло станути. Оксана була мило вражена пропозицією нової симпатичної знайомої, яку знала тільки з оповідань тети Олі. За підвечірком Дора сіла близько тети та обнявши її одною рукою сказала: — Оксана Цезаревич подобалася мені, тіточко. Її чудові сталеві очі дивляться з таким виразом, наче б видобували все, що криється в людській душі. Вона непересічна дівчина, правда? Ви її знаєте? Тета Оля притакнула головою. — З вигляду вони всі вдалися у свого діда, саме тими очима, орлиними носиками і темним волоссям. Дора підсунула з зачудовання брови. — Ви його знали? — притулюючися до панни Альбінської, вижидала відповіди. Тета Оля оповіла короткими словами, що дідо був військовий, чесний, талановитий, щирий патріот і що помер несподіваною смертю, не осягнувши сорока літ.{{nop}}<noinclude></noinclude> j3fiamlc1cs085o6r3cds5rfyao3tu9 250 224250 468577 2022-08-28T15:22:41Z Madvin 217 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" /></noinclude>— Підчас мого перебування в домі твого діда, — говорила — він найрадше пересиджував серед дітей. Твою маму, що була наймолодша, він уподобав собі найбільше. Вона була тихенька і все {{errata|співавала|співала}} йому пісеньки. — Оксана Цезаревич цінніша від мене, — сказала Дора. Альбінська поглянула на неї здивована. Дора пояснила свої слова: — Що я досі сповнила? Оксана вчителює, помагає своїй мамі і в хатній господарці, вона безперечно добра патріотка, а я що? — Коли тобі було ще робити? — відповіла тета{{errata|,|.}} — Досі ти жила життям гарно плеканих дітей, що не знають звідки і куди йдуть, ведені лише самими традиційними звичками, як багато інших людей. — Чи не могли б ми обі разом відвідати Цезаревичів? — Осінь зближається, дитинко, робота з усіх кутків заповідається, піди сама до них, вони тебе радо приймуть. Це люди з культурою в крові. — Ви знаєте, тіточко, що я тепер лиш або з вами або з дідунем виходжу між „люди“. — Боягуз, — зажартувала тета Оля. — Дідуньо тому винен. — А з Гафійкою таки вийшла. Видко, тобі треба частіше сходитися з Гафійками. Зрештою з Оксаною ви не повинні бути чужими, бо твоя кузинка Ева Захарій заручена з братом Оксани, Цезаревичем. Знаємо, що дідо не симпатизує з Цезаревичами. Коли ти зайдеш туди сама, він буде менше против-<noinclude></noinclude> 2npfrcxod1kyqwi2k3dpt5y2ibhq478 250 224251 468578 2022-08-28T15:24:48Z Madvin 217 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" /></noinclude>ний, а коли зі мною, то буде відказувати. Тому ти піди сама, а я за тобою зайду. Вони знали, чому директор Альбінський ставився ворожо до всяких знайомостей Дори. Вона врятувалася, так сказати б, чудом із страшної катастрофи, дбайливість лікарів ледви відвернула від божевілля. Вона була йому за дорога, як єдина його перлина. Після смерти Еґона, як єдиний її опікун, дістав від дирекції залізниць відповідне, повне відшкодування для молодої вдовиці і за високу готівку закупив гарний шмат ліса, з якого мала вона колись жити. Спокійні давні часи минули, світ почав переіначуватися і він постановив, що, як довго живе, буде підготовляти Дору до теперішньої дійсности, вчити її життєвого реалізму. Крім цього вв усіх його поступках гамував його той колишній божевільний „проклін“.. Ні, ні, він з такими людьми як Цезаревичі не хоче мати нічого до діла! {{c|*}} В тиждень пізніше по обіді впав раптовий дощ. Так інесподівано, як упав, так і минув. Сонце показалося наново, деревина блистіла від краплин і в зільниках цвіти тремтіли по купелі. В зільнику вешталася Дора, обережно, але немилосерно стинаючи рожі. Зложила з них китицю і хвилинку дивилася на неї. Ввійшла нечутно до дідової кімнати, щоб повідомити його, що виходить з дому. У руках тримала прегарну китицю і кришталевий дзбаночок, повний золотого меду. — Я йду, дідуню, до панства Цезаревичів. У від-<noinclude></noinclude> m0qmkjs805wk5h8iu0zmvsnow4o4mxj 468579 468578 2022-08-28T15:25:22Z Madvin 217 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" /></noinclude>ний, а коли зі мною, то буде відказувати. Тому ти піди сама, а я за тобою зайду. Вони знали, чому директор Альбінський ставився ворожо до всяких знайомостей Дори. Вона врятувалася, так сказати б, чудом із страшної катастрофи, дбайливість лікарів ледви відвернула від божевілля. Вона була йому за дорога, як єдина його перлина. Після смерти Еґона, як єдиний її опікун, дістав від дирекції залізниць відповідне, повне відшкодування для молодої вдовиці і за високу готівку закупив гарний шмат ліса, з якого мала вона колись жити. Спокійні давні часи минули, світ почав переіначуватися і він постановив, що, як довго живе, буде підготовляти Дору до теперішньої дійсности, вчити її життєвого реалізму. Крім цього вв усіх його поступках гамував його той колишній божевільний „проклін“.. Ні, ні, він з такими людьми як Цезаревичі не хоче мати нічого до діла! {{c|*}} В тиждень пізніше по обіді впав раптовий дощ. Так несподівано, як упав, так і минув. Сонце показалося наново, деревина блистіла від краплин і в зільниках цвіти тремтіли по купелі. В зільнику вешталася Дора, обережно, але немилосерно стинаючи рожі. Зложила з них китицю і хвилинку дивилася на неї. Ввійшла нечутно до дідової кімнати, щоб повідомити його, що виходить з дому. У руках тримала прегарну китицю і кришталевий дзбаночок, повний золотого меду. — Я йду, дідуню, до панства Цезаревичів. У від-<noinclude></noinclude> 1k1rr9bwb8pypineyrjbeqbhze0xhav 250 224252 468582 2022-08-28T15:32:18Z Madvin 217 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" /></noinclude>повідний час зайде за мною тета Оля. Не журіться за мене. І схилилася, щоб зложити на його руці цілунок. Дідо стиснув її руку мов кліщами і сказав: — Ти противишся мому бажанню і йдеш до дому, який я вважаю для твоєї особи за невідповідний. Дора поблідла, і витягаючи насилу свою руку з дідової, сказала: — Тета Орелецька — ваша рідна сестра, коли вона не вагалася згодитися на заручини Еви з Юліяном Цезаревичем, хоч Ева така талановита дівчина, що займе колись в українськім суспільстві поважне становище, то чому мені, її кузинці, не можна знайомитися в рідні того нареченого з чесними жінками? Альбінський усміхнувся. — Тета Орелецька могла також свою внучку з ким іншим заручити як з богословом та ще й сином ремісника! — Він лагодився на професора ґімназії, а може й університету. — То чому пішов на богословя? Дора мовчала, не знаючи, що відповісти. — Його батько був годинникарем — відповіла сміливо. — Теж особистість! — кликнув директор із нетаєним глумом. — Дідуню, — сказала Дора, — я не хочу вам перечити в річах, яких я не розумію, але наука Христова вчить нас, що перед Богом ми всі рівні, всі. і тому я не розумію, чому має одно бути гірше, бо<noinclude></noinclude> nkr0a847jtfqpkqzt79ei7xvgpvnnh9 116 224253 468583 2022-08-28T16:17:35Z Alexkrakovsky 4488 Створена сторінка: {{Архіви/опис | назва = Справи чиновника особливих доручень при Новоросійському та Бесарабському генерал-губернатора Надворного совітника Турчанинова про вільних матросів | примітки = [[c:file:ДАОО фонд 1 опис 229.pdf|ДАОО фонд 1 опис 229]] }} == Справи == {| class="wikit... wikitext text/x-wiki {{Архіви/опис | назва = Справи чиновника особливих доручень при Новоросійському та Бесарабському генерал-губернатора Надворного совітника Турчанинова про вільних матросів | примітки = [[c:file:ДАОО фонд 1 опис 229.pdf|ДАОО фонд 1 опис 229]] }} == Справи == {| class="wikitable sortable" !№||Назва||Рік||Аркушів |- |[[/126/]]||За поданням генерал-губернатора про коменсацію чинам Балаклавського грецького батальйона за втрати в минулій війні||1857-1864||202 |- |[[/176/]]||За відгуком Миколаївського військового губернатора про виплату мешканцям м. Севастополь повної вартості номерів в війну 1853-1856 років||1857-1858||69 |- |[[/505/]]||За відгуком міністра внутрішніх справ про розгляд всіх втрат підчас війни мешканцям, кі отримали відмову за неподачу вчасно додаткових клопотань||1857-1860||508 |} 07kfamxe14xfmkn20tqmkdpl02syefx 468585 468583 2022-08-28T16:28:16Z Alexkrakovsky 4488 wikitext text/x-wiki {{Архіви/опис | назва = Справи чиновника особливих доручень при Новоросійському та Бесарабському генерал-губернатора Надворного совітника Турчанинова про вільних матросів | примітки = [[c:file:ДАОО фонд 1 опис 229.pdf|ДАОО фонд 1 опис 229]] }} == Справи == {| class="wikitable sortable" !№||Назва||Рік||Аркушів |- |[[/99/]]||Ревізька казка вільних матросів с. Пушкарівка Верхньодніпровського повіту Катеринославської губернії||1858||25 |- |[[/105/]]||Ревізька казка вільних матросів портового міста Таганрог Катеринославської губернії||1858||36 |- |[[/106/]]||Ревізька казка вільних матросів міст Ростов, Азов, Слов'яносербськ та Маріуполь Катеринославської губернії||1858||96 |} 12mj53q8qeormxw6e9pta8hd606abso 116 224254 468584 2022-08-28T16:18:44Z Alexkrakovsky 4488 Створена сторінка: {{Архіви/опис | назва = Справи чиновника особливих доручень при Новоросійському та Бесарабському генерал-губернатора Надворного совітника Турчанинова про вільних матросів | примітки = [[c:file:ДАОО фонд 1 опис 230.pdf|ДАОО фонд 1 опис 230]] }} == Справи == {| class="wikit... wikitext text/x-wiki {{Архіви/опис | назва = Справи чиновника особливих доручень при Новоросійському та Бесарабському генерал-губернатора Надворного совітника Турчанинова про вільних матросів | примітки = [[c:file:ДАОО фонд 1 опис 230.pdf|ДАОО фонд 1 опис 230]] }} == Справи == {| class="wikitable sortable" !№||Назва||Рік||Аркушів |- |[[/126/]]||За поданням генерал-губернатора про коменсацію чинам Балаклавського грецького батальйона за втрати в минулій війні||1857-1864||202 |- |[[/176/]]||За відгуком Миколаївського військового губернатора про виплату мешканцям м. Севастополь повної вартості номерів в війну 1853-1856 років||1857-1858||69 |- |[[/505/]]||За відгуком міністра внутрішніх справ про розгляд всіх втрат підчас війни мешканцям, кі отримали відмову за неподачу вчасно додаткових клопотань||1857-1860||508 |} gfejfeorngdg5r2xvyefyllyahwe7yq 468586 468584 2022-08-28T16:29:00Z Alexkrakovsky 4488 wikitext text/x-wiki {{Архіви/опис | назва = Справи чиновника особливих доручень при Новоросійському та Бесарабському генерал-губернатора Надворного совітника Турчанинова про вільних матросів | примітки = [[c:file:ДАОО фонд 1 опис 230.pdf|ДАОО фонд 1 опис 230]] }} == Справи == {| class="wikitable sortable" !№||Назва||Рік||Аркушів |- |[[/126/]]||За поданням генерал-губернатора про компенсацію чинам Балаклавського грецького батальйона за втрати в минулій війні||1857-1864||202 |- |[[/176/]]||За відгуком Миколаївського військового губернатора про виплату мешканцям м. Севастополь повної вартості номерів в війну 1853-1856 років||1857-1858||69 |- |[[/505/]]||За відгуком міністра внутрішніх справ про розгляд всіх втрат підчас війни мешканцям, кі отримали відмову за неподачу вчасно додаткових клопотань||1857-1860||508 |} 5iyed9jgkp1tjbjxz11j11z35dj5jiu 468591 468586 2022-08-28T17:04:50Z Alexkrakovsky 4488 /* Справи */ wikitext text/x-wiki {{Архіви/опис | назва = Справи чиновника особливих доручень при Новоросійському та Бесарабському генерал-губернатора Надворного совітника Турчанинова про вільних матросів | примітки = [[c:file:ДАОО фонд 1 опис 230.pdf|ДАОО фонд 1 опис 230]] }} == Справи == {| class="wikitable sortable" !№||Назва||Рік||Аркушів |- |[[/126/]]||За поданням генерал-губернатора про компенсацію чинам Балаклавського грецького батальйона за втрати в минулій війні||1857-1864||202 |- |[[/176/]]||За відгуком Миколаївського військового губернатора про виплату мешканцям м. Севастополь повної вартості номерів в війну 1853-1856 років||1857-1858||69 |- |[[/505/]]||За відгуком міністра внутрішніх справ про розгляд всіх втрат підчас війни мешканцям, які отримали відмову за неподачу вчасно додаткових клопотань||1857-1860||508 |} 25jh51i0psbz7jk55duyhuupqjzek4o 468631 468591 2022-08-28T19:31:56Z Alexkrakovsky 4488 wikitext text/x-wiki {{Архіви/опис | назва = Справи чиновника особливих доручень при Новоросійському та Бесарабському генерал-губернатора Надворного совітника Турчанинова про вільних матросів | примітки = [[c:file:ДАОО фонд 1 опис 230.pdf|ДАОО фонд 1 опис 230]] | наступна = 230а }} == Справи == {| class="wikitable sortable" !№||Назва||Рік||Аркушів |- |[[/126/]]||За поданням генерал-губернатора про компенсацію чинам Балаклавського грецького батальйона за втрати в минулій війні||1857-1864||202 |- |[[/176/]]||За відгуком Миколаївського військового губернатора про виплату мешканцям м. Севастополь повної вартості номерів в війну 1853-1856 років||1857-1858||69 |- |[[/505/]]||За відгуком міністра внутрішніх справ про розгляд всіх втрат підчас війни мешканцям, які отримали відмову за неподачу вчасно додаткових клопотань||1857-1860||508 |} jv9ipfrhadxikwpw9vjqz1brg2k8rck 468633 468631 2022-08-28T19:38:15Z Alexkrakovsky 4488 wikitext text/x-wiki {{Архіви/опис | назва = Справи головного комітета, створеного в Одесі для надання пособій мешканцям Новоросійського краю через втрати війни 1853-1856 | примітки = [[c:file:ДАОО фонд 1 опис 230.pdf|ДАОО фонд 1 опис 230]] | наступна = 230а }} == Справи == {| class="wikitable sortable" !№||Назва||Рік||Аркушів |- |[[/126/]]||За поданням генерал-губернатора про компенсацію чинам Балаклавського грецького батальйона за втрати в минулій війні||1857-1864||202 |- |[[/176/]]||За відгуком Миколаївського військового губернатора про виплату мешканцям м. Севастополь повної вартості номерів в війну 1853-1856 років||1857-1858||69 |- |[[/505/]]||За відгуком міністра внутрішніх справ про розгляд всіх втрат підчас війни мешканцям, які отримали відмову за неподачу вчасно додаткових клопотань||1857-1860||508 |} erxstik82tmzmzzvp3ic5ht4swhl3n6 250 224255 468587 2022-08-28T16:34:14Z Balakun 8632 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Balakun" /></noinclude>З комічно впів наляканої — впів задоволеної фізіономії молодого чоловіка та з поклону, який зраджував усяку готовість, я догадалася, що пан Сєлінський зле мене розуміє. Не показую йому, що пізнала його гадку — помилку, але не відчуваю до нього за те гніву; адже він ще зовсім мене не знав. Не знав, що я була за горда, щоб говорити з товаришами про що инше, ніж те, що входить в обєм педаґоґії. Не знав, якою авреолею вищости ідей, окружала я своє „я“, яка глибока пропасть розкривається між мною і кожним із них… Я ж піднялась учителювання наче святого діла, для ідеї та з замилуванням; а вони — ті, котрих я досі пізнала, були невдачники на хвилях життя, прогнані з середніх шкіл, які уважали учительський стан за одиноке ще пристановище, за азиль для себе. Ремісники, що виконували свій обовязок несумлінно, тільки задля шматка хліба. Дотеперішні товариші змінялися тут майже кожного піврічча — або й утікали самі звідси; кожен із них, де міг, перехоплював инше місце, де трапилося: в театрі, на почті, в податковому уряді, при залізниці і т. п. Шукали лекшої служби, ніж ця на ниві шкільництва. Він не знав, я ж і нікому не сповідалася, що не гадала ніколи шукати в мужчині предмету любови; я боялася, щоб не втратити ні частини серця, яке бажала ціле віддати дітям мого люду… Коротко вже, але ясніще сказала я панові Сєлінському зовсім серіозно, що предметом, якого я вчу з замилуванням — є українська мова, що хочу вчити в його, тобто<noinclude></noinclude> 1nivxrkhcdunn57hegneahfq47ei7ts 250 224256 468588 2022-08-28T16:36:42Z Balakun 8632 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Balakun" /></noinclude>в четвертій клясі, української мови, а він хай візьме в мене руханку. Візьму й більше годин, як визначує розклад науки, щоб діти в останньому році науки скористали більше та пізнали дещо з цінностий рідного слова. — Радо пристаю на цю заміну; мені, полякові львовянинові, трудно доводиться говорити, не то вчити руської мови. Вечером того дня найшлась я сама на горі за містом при каплиці… Дивна сила привела мене туди. З дисгармонії чуття, з вирування думок забажала я повернути до рівноваги — до холоду ялиць і тишини, яка тут царила… Як ранена серна шукала я покріплення у холоді, в тишині й тіні… Кінчився ясний, теплий ще вересневий день. Поволи сутінь покривала пусті поля і місто в долині, замкнене півкругом гір. Лябіринт чорних дахів ринку та кривобоких хат передмістя щезав у синявій хмарині мряки та диму… Хмарини вкривали все, що було брудне, криве, погане… Та я занадто добре знала, що криється під тими хмаринами; я ж мала досить часу прислухатись до живчиків життя житців тих хат, і коли я дивилася на ті хати, відчувала у своїх грудях болючу рану. Я бажала тоді утікати, або чогось такого, що очистило би, спалило все, що в них було брудне, гниле, погане… І мої очі спочили на будинку школи. Коли хати щезали в мряці та димі, школа одинока пишалася на узгірї… Останні проміні сонця обливали її рожевим світлом, зо-<noinclude></noinclude> 23xibxchmskc639iu6qesx5gpass6k9 0 224257 468590 2022-08-28T17:04:30Z Ykvach 1694 Ykvach перейменував сторінку з [[Дубки (Савранський район)]] на [[Дубки (Подільський район)]] wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Дубки (Подільський район)]] g0401msw35gwffo0m37ltj42f2h5uxz 250 224258 468592 2022-08-28T17:12:58Z Balakun 8632 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Balakun" /></noinclude>лотили . . . мурава біля школи шмараґдом тліла… Очі спочили на будинку школи — душа згадувала всі вражіння, які переживала від часу, коли перший раз станула я на його порогах. Багато терпінь, докорів прийшлося перебути, але і ясних, святочних хвилин перемоги, хвилин власного вдоволення багато… Потапаючи у спогадах, я й не оглянулася, що сонце спочило і моя люба школа теж потонула в морі мраки. Місяць обливав таємним світлом самітну каплицю. Живичний запах ялиць розливався повітрям, {{errata|я|а}} їхнїй шум переймав тугою… тривожив… Дорогий та зрадливий мій куток, мій гай… втягав мене в круги мрій… Хвилюють мрії в душі… і я — не знаю, де я і хто я… Здається мені, наче б я жрекиня — у святім гаї… Так радо б я залишилася тут, на тій вершині, осяяній сяйвом таємним, та ніколи не вернулась до гіркої дійсности… Так радо за була б я про все і про всіх… линула б, як та синя мрака… щезла в морі нестями, — розплилась у вселенній… Ой, та чи ж жила я коли? Чи живу тепер? Чи аж визвслена з оков, тіла жити му? Що сон, а що ява?.. Питання хвилюють душу: Що я? Атом, що летить невтомно до якогось величавого сонця, та в одно струмують його в темноту й холод?.. [[w:Джон Мілтон|Мільтонівський]] ангел, що торкається краями крил противних світів..? Вічний протест проти самоволі, терпіння всіх віків і всіх людий — зачароване в однім серці? Питання і протест, боротьба добра зі злом?<noinclude></noinclude> 37ibg5bd7w13fmt2wi1rkn29reff1ih 250 224259 468593 2022-08-28T17:17:14Z Balakun 8632 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Balakun" /></noinclude>Чому в душі моїй замкнено стільки краси і призначено ступати по смітниках? Чому блиском — жаром душі не дозволено мене огріти, окрасити життя тих мас нуждарів, вести все до ладу — гармонії на вершини?… — „Кілько дум тут переснилось…“ Кілько ж зітхань з болящої душі відлетіло… {{Роздільник|11|char=—}} Пізно — пізно… Тільки сині мраки мов Осіянові тіні підносяться у лісі, хитаються… блукають… — Прощай, місце моєї самоти… святих надхнінь… віших душ і видінь — віри — так, усе таки віри непохитної в поступ добра… Прощай, місце терпіння — сумніву про все і всіх… і нового скріплення віри… відродження неземного щастя… Прощай! Щось мені каже, що більше сюди не зайду, тільки думками заєдно вертатимусь… Я плакала. Ніяка сила не могла би тих сліз спинити… це були мої останні сльози… Серед усіх невзгодин, що ждали мене, я не могла плакати. „На власне горе сліз либонь не стане у в оці мому…{{errata||“}}{{nop}}<noinclude></noinclude> ti9yia9ff8xjmqorapdx0wmp2xtqo2w 469379 468593 2022-08-29T11:45:49Z Balakun 8632 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Balakun" /></noinclude>Чому в душі моїй замкнено стільки краси і призначено ступати по смітниках? Чому блиском — жаром душі не дозволено мене огріти, окрасити життя тих мас нуждарів, вести все до ладу — гармонії на вершини?… — „Кілько дум тут переснилось…“ Кілько ж зітхань з болящої душі відлетіло… {{Роздільник|11|char=—}} Пізно — пізно… Тільки сині мраки мов Осіянові тіні підносяться у лісі, хитаються… блукають… — Прощай, місце моєї самоти… святих надхнінь… віших {{errata|душ|дум}} і видінь — віри — так, усе таки віри непохитної в поступ добра… Прощай, місце терпіння — сумніву про все і всіх… і нового скріплення віри… відродження неземного щастя… Прощай! Щось мені каже, що більше сюди не зайду, тільки думками заєдно вертатимусь… Я плакала. Ніяка сила не могла би тих сліз спинити… це були мої останні сльози… Серед усіх невзгодин, що ждали мене, я не могла плакати. „На власне горе сліз либонь не стане у в оці мому…{{errata||“}}{{nop}}<noinclude></noinclude> 7x2aemf2i87gm7oy10t057k67jyol9j 116 224260 468594 2022-08-28T17:17:24Z Alexkrakovsky 4488 Створена сторінка: {{Архіви/справа | назва = Ревізька казка вільних матросів с. Пушкарівка Верхньодніпровського повіту Катеринославської губернії | рік = 1858 | примітки = c:File:ДАОО 1-229-99. 1858. Ревізька казка вільних матросів с. Пушкарівка Верхньодніпровського повіту Катери... wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Ревізька казка вільних матросів с. Пушкарівка Верхньодніпровського повіту Катеринославської губернії | рік = 1858 | примітки = [[c:File:ДАОО 1-229-99. 1858. Ревізька казка вільних матросів с. Пушкарівка Верхньодніпровського повіту Катеринославської губернії.pdf]] }} [[File:ДАОО 1-229-99. 1858. Ревізька казка вільних матросів с. Пушкарівка Верхньодніпровського повіту Катеринославської губернії.pdf|thumb]] [[Категорія:Катеринославська губернія]] enma1ja1nzi1su67heouwnppx7jis0h 116 224261 468595 2022-08-28T17:17:53Z Alexkrakovsky 4488 Створена сторінка: {{Архіви/справа | назва = Ревізька казка вільних матросів портового міста Таганрог Катеринославської губернії | рік = 1858 | примітки = [[c:File:ДАОО 1-229-105. 1858. Ревізька казка вільних матросів портового міста Таганрог Катеринославської губернії.pdf]] }} File:ДАО... wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Ревізька казка вільних матросів портового міста Таганрог Катеринославської губернії | рік = 1858 | примітки = [[c:File:ДАОО 1-229-105. 1858. Ревізька казка вільних матросів портового міста Таганрог Катеринославської губернії.pdf]] }} [[File:ДАОО 1-229-105. 1858. Ревізька казка вільних матросів портового міста Таганрог Катеринославської губернії.pdf|thumb]] [[Категорія:Катеринославська губернія]] aa184ernplcmkhrwq0wnsjnqoldu1v9 116 224262 468596 2022-08-28T17:18:20Z Alexkrakovsky 4488 Створена сторінка: {{Архіви/справа | назва = Ревізька казка вільних матросів міст Ростов, Азов, Слов'яносербськ та Маріуполь Катеринославської губернії | рік = 1858 | примітки = c:File:ДАОО 1-229-106. 1858. Ревізька казка вільних матросів міст Ростов, Азов, Слов'яносербськ та Маріупо... wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Ревізька казка вільних матросів міст Ростов, Азов, Слов'яносербськ та Маріуполь Катеринославської губернії | рік = 1858 | примітки = [[c:File:ДАОО 1-229-106. 1858. Ревізька казка вільних матросів міст Ростов, Азов, Слов'яносербськ та Маріуполь Катеринославської губернії.pdf]] }} [[File:ДАОО 1-229-106. 1858. Ревізька казка вільних матросів міст Ростов, Азов, Слов'яносербськ та Маріуполь Катеринославської губернії.pdf|thumb]] [[Категорія:Катеринославська губернія]] 5joonxgpe17hlibmyg847bhyhgfk1ad 116 224263 468597 2022-08-28T17:20:10Z Alexkrakovsky 4488 Створена сторінка: {{Архіви/справа | назва = За поданням генерал-губернатора про компенсацію чинам Балаклавського грецького батальйона | рік = 1857-1864 | примітки = c:File:ДАОО 1-230-126. 1857-1864. За поданням генерал-губернатора про компенсацію чинам Балаклавського грецького баталь... wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = За поданням генерал-губернатора про компенсацію чинам Балаклавського грецького батальйона | рік = 1857-1864 | примітки = [[c:File:ДАОО 1-230-126. 1857-1864. За поданням генерал-губернатора про компенсацію чинам Балаклавського грецького батальйона.pdf]] }} [[File:ДАОО 1-230-126. 1857-1864. За поданням генерал-губернатора про компенсацію чинам Балаклавського грецького батальйона.pdf|thumb]] [[Категорія:Катеринославська губернія]] i0dk7dkgxafcc7gbxyyevbnt94c69br 468601 468597 2022-08-28T17:22:06Z Alexkrakovsky 4488 wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = За поданням генерал-губернатора про компенсацію чинам Балаклавського грецького батальйона | рік = 1857-1864 | примітки = [[c:File:ДАОО 1-230-126. 1857-1864. За поданням генерал-губернатора про компенсацію чинам Балаклавського грецького батальйона.pdf]] }} [[File:ДАОО 1-230-126. 1857-1864. За поданням генерал-губернатора про компенсацію чинам Балаклавського грецького батальйона.pdf|thumb]] [[Категорія:Таврійська губернія]] k6b57pl1ck72udim85vfpoawvlcebeg 468602 468601 2022-08-28T17:22:20Z Alexkrakovsky 4488 wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = За поданням генерал-губернатора про компенсацію чинам Балаклавського грецького батальйона за втрати в минулій війні | рік = 1857-1864 | примітки = [[c:File:ДАОО 1-230-126. 1857-1864. За поданням генерал-губернатора про компенсацію чинам Балаклавського грецького батальйона.pdf]] }} [[File:ДАОО 1-230-126. 1857-1864. За поданням генерал-губернатора про компенсацію чинам Балаклавського грецького батальйона.pdf|thumb]] [[Категорія:Таврійська губернія]] tdn9y06ccuj4ekn6sshhhrf1qhiqbal 116 224264 468598 2022-08-28T17:20:36Z Alexkrakovsky 4488 Створена сторінка: {{Архіви/справа | назва = За відгуком Миколаївського військового губернатора про виплату мешканцям м. Севастополь | рік = 1857-1858 | примітки = c:File:ДАОО 1-230-176. 1857-1858. За відгуком Миколаївського військового губернатора про виплату мешканцям м. Севастополь.pd... wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = За відгуком Миколаївського військового губернатора про виплату мешканцям м. Севастополь | рік = 1857-1858 | примітки = [[c:File:ДАОО 1-230-176. 1857-1858. За відгуком Миколаївського військового губернатора про виплату мешканцям м. Севастополь.pdf]] }} [[File:ДАОО 1-230-176. 1857-1858. За відгуком Миколаївського військового губернатора про виплату мешканцям м. Севастополь.pdf|thumb]] [[Категорія:Катеринославська губернія]] 6ioh85p7tumopvp0ih78z7fl30l4tey 468600 468598 2022-08-28T17:21:54Z Alexkrakovsky 4488 wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = За відгуком Миколаївського військового губернатора про виплату мешканцям м. Севастополь | рік = 1857-1858 | примітки = [[c:File:ДАОО 1-230-176. 1857-1858. За відгуком Миколаївського військового губернатора про виплату мешканцям м. Севастополь.pdf]] }} [[File:ДАОО 1-230-176. 1857-1858. За відгуком Миколаївського військового губернатора про виплату мешканцям м. Севастополь.pdf|thumb]] [[Категорія:Таврійська губернія]] butiiic6ekrnemxen1nlpyl52bbhwyh 468603 468600 2022-08-28T17:22:33Z Alexkrakovsky 4488 wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = За відгуком Миколаївського військового губернатора про виплату мешканцям м. Севастополь повної вартості номерів в війну 1853-1856 років | рік = 1857-1858 | примітки = [[c:File:ДАОО 1-230-176. 1857-1858. За відгуком Миколаївського військового губернатора про виплату мешканцям м. Севастополь.pdf]] }} [[File:ДАОО 1-230-176. 1857-1858. За відгуком Миколаївського військового губернатора про виплату мешканцям м. Севастополь.pdf|thumb]] [[Категорія:Таврійська губернія]] sl4vzab8im6lb90zu353cjz36u3muxf 116 224265 468599 2022-08-28T17:21:32Z Alexkrakovsky 4488 Створена сторінка: {{Архіви/справа | назва = За відгуком Миколаївського військового губернатора про виплату мешканцям м. Севастополь | рік = 1857-1860 | примітки = [[c:File:ДАОО 1-230-505 ч1. 1857-1860. За відгуком міністра внутрішніх справ про розгляд всіх втрат підчас війни мешканцям.pdf]]... wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = За відгуком Миколаївського військового губернатора про виплату мешканцям м. Севастополь | рік = 1857-1860 | примітки = [[c:File:ДАОО 1-230-505 ч1. 1857-1860. За відгуком міністра внутрішніх справ про розгляд всіх втрат підчас війни мешканцям.pdf]] [[c:File:ДАОО 1-230-505 ч2. 1857-1860. За відгуком міністра внутрішніх справ про розгляд всіх втрат підчас війни мешканцям.pdf]] }} [[File:ДАОО 1-230-505 ч1. 1857-1860. За відгуком міністра внутрішніх справ про розгляд всіх втрат підчас війни мешканцям.pdf|thumb|Частина 1]] [[File:ДАОО 1-230-505 ч2. 1857-1860. За відгуком міністра внутрішніх справ про розгляд всіх втрат підчас війни мешканцям.pdf|thumb|Частина 2]] [[Категорія:Таврійська губернія]] 1hry77d3svtmekkckq1fg0on8wb468r 468605 468599 2022-08-28T17:22:46Z Alexkrakovsky 4488 wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = За відгуком міністра внутрішніх справ про розгляд всіх втрат підчас війни мешканцям, які отримали відмову за неподачу вчасно додаткових клопотань | рік = 1857-1860 | примітки = [[c:File:ДАОО 1-230-505 ч1. 1857-1860. За відгуком міністра внутрішніх справ про розгляд всіх втрат підчас війни мешканцям.pdf]] [[c:File:ДАОО 1-230-505 ч2. 1857-1860. За відгуком міністра внутрішніх справ про розгляд всіх втрат підчас війни мешканцям.pdf]] }} [[File:ДАОО 1-230-505 ч1. 1857-1860. За відгуком міністра внутрішніх справ про розгляд всіх втрат підчас війни мешканцям.pdf|thumb|Частина 1]] [[File:ДАОО 1-230-505 ч2. 1857-1860. За відгуком міністра внутрішніх справ про розгляд всіх втрат підчас війни мешканцям.pdf|thumb|Частина 2]] [[Категорія:Таврійська губернія]] t82zox1rahxikemihlvydo7a7d73c3q 250 224266 468604 2022-08-28T17:22:42Z Balakun 8632 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Balakun" /></noinclude>{{c|{{larger|II.}}}} Другого дня рано перед наукою я говорила довше — перший раз у сім шкільнім році — з управителем школи/ Добре нам, що наші кляси в сусідстві обидві на поверсі. Він, занятий управою школи, часто потребував заступства, або хоч догляду над дітворою, а я його поради. Між нами була товариська згода, без тіні того [[w:Сервілізм|сервілізму]], який буває між начальством і підвладними; нас єднала думка — мета тих, що трудяться свідомо і щиро при однім ділі. Думка, яка українців єднати мусить, повинна… Усе, що здавалось мені невідповідним, казала я йому в вічі, а його добрі завваги, я радо приймала. Ще в минулих роках я мала з ним суперечку про [[w:Конрад Валленрод#Історія створення та вплив|валєнродизм]], себто по нашому мазепинство. Мені проворність, хитрість не промовляла до душі. Між своїми й чужими я хотіла і все хочу бути однакова, явно й відкрито хочу ділати, як дитина України. Ми тут більшість, ми маємо право бути собою… Він педаґоґ — фаховець із вищими студіями, його управительство в сій школі тільки для пізнання шкільництва, його жде інспектура і дальші аванси… Через те він<noinclude></noinclude> gzektjulncef42jhukffz6tvb0m4mt0 250 224267 468606 2022-08-28T17:31:23Z Balakun 8632 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Balakun" /></noinclude>обережний, хоч і щиро відданий свойому народові. Він гадає, що в наших умовинах покищо добре бавитися в валєнродизм, а я все говорила: — Якби так лише всі згідно, сміло та отверто ділали, як України діти, було би краще. Та сьогодні ми говорили про инші справи. Управитель радий, що позбувся лінивого Гутовського, з Сєлінського буде не злий учитель. Має надію з кінцем піврічча позбутися й Савицького; без того авантурника можна буде спокійно трудитися для добра школи. Дальше вибираємо теми до відчитів для ширшого громадянства на осінній сезон. Дохід із відчитів і вистав буде на харч і одіння для бідних учнів нашої школи. Мої мрії перетворяться в дійсність. І ще одна радісна звістка. Місцева шкільна рада дає свою згоду розібрати будинок давної школи. Процес за той будинок почався тут славно ще в першому році моєї практики. Радію і пляную на тім місці город і цвітник; управитель годиться на те. Можу плекати цвіти, які тільки хочу. — Будете мати тут навіть ваші любі „[[w:Rosa odorata|Rosa thea]]“, — каже управитель. Тішуся заздалегідь… Та ще по розбірці старого будинку розкривається вид на луг Козакевичів, той весною рожево-золотий луг, на млин і на гору, де між соснами окривається моя каплиця. Все усміхається… Поезія і краса при трудах тут — у хвилинах відпочинку…{{nop}}<noinclude></noinclude> 7n02asaz8w68jcy4uj4slmdxgw9jrx5 250 224268 468607 2022-08-28T17:37:00Z Balakun 8632 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Balakun" /></noinclude>З полудня тієї днини йду, як звичайно перед другою годиною до школи. Дівчатка ждуть мене перед брамою з китичками багрових [[w:Жоржина|далій]]. Ховаються біднятка з цвітами, щоб Савицький не заздрів та не забрав їх їм. Він як тільки побачить у дітий цвіти, кричить заєдно: — Повбиваю вас, як будете зносити це хабаззя… Але сьогодні маю багрових далій богато, богато — і діти зі мною і сонце осені, так ясно ще світить — і я веселіща, як усе, йду по сходах до своєї кляси. На горішнім коридорі, спертий об рами вікна, управитель, здається, дожидає мене. Дивлюся, він блідий. В руці тримає звій паперів. А коли діти ввійшли до кляси, каже: — Сумна відомість. Ви, пані, перенесені до села [[w:Стоки|Стік]]. — Що? До Стік? До села Стоки? — повторяю поволи ці слова — та відновлюю в памяті вид того села. В маю, мабуть на Теплого Миколи, була я на храмі в селі Стоках. В весняному розцвіті село гарне. За селом, вище на узгірї, близько лісу церковця… Тямлю: багато людий бачила, багато молодих дівчат у гарних вишиваних одягах. Бачила: престол цвітами гарно прибраний під блакитним небом, бо церков невеличка, а люду богато. Чула жарку проповідь. Священник накликував народ до тверезости та просвітної праці… Тямлю : на „Гучок“ ми ходили чудодійну воду пити. Рідко можна де знайти таку чисту, цілющу воду.{{nop}}<noinclude></noinclude> 0c40x65x9lp14hina7hgyc89na6oq76 250 224269 468608 2022-08-28T17:41:20Z Balakun 8632 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Balakun" /></noinclude>По Службі Божій були ми з панотцем {{errata|Штогрином|Штоґрином}} та його дітьми в війта. Між иншим говорено: про потребу засновання школи. Війт тоді згадував, що громада зобовязалася побудувати до трох літ шкільний будинок. Пригадала я те все, і кажу до управителя. — Це неможливе: в селі Стоках нема ніякої школи. — На жаль — та на велику шкоду для сеї школи — се правда. З болем серця мушу вам подати сей декрет. Гутовський знов сюди вертає. Дійсно щось неімовірне, жахливе. Управитель, бачу, це незрозуміле зарядження шкільної влади відчуває прикріще ніж я сама. А я все ще не вірю… У цій же хвилині чуємо на долішньому коридорі веселий сміх і голоси панів учителів, між иншим і голос самого пана {{errata|-|}} Гутовського. Звідкіля він так скоро прибув? думаю, і біль аж тепер стрілою врізався в моє серце. Хвилина… Звичайний спокій вертається, бо бачу, що Гутовський і Савицький ідуть до нас. — Буду в вас по шкільних годинах, чей же ізнайдеться дорога… А то і я тут з тими дикими наймитами, не — — Не докінчив. Його лице змінилося в холодне, суворе, урядове, коли ті пани наблизилися. Гутовський з найсолодшою усмішкою тільки низенько кланяється управителеві й мені. Савицький з жестами кепського актора приступає до мене:{{nop}}<noinclude></noinclude> nw8w7lpme3utpah61c45ey3yawjz619 250 224270 468609 2022-08-28T17:44:26Z Balakun 8632 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Balakun" /></noinclude>Приходжу прощати вас, достойна пані, в імени товаришів. Нечувана несправедливість — як можна… — Звідки ж ви маєте інформації? — Не даю йому кінчити його злобної бесіди. — Я кондолєнцій не приймаю. Самостійно і на селі вчити — це ж давнє моє бажання. Відчиняю клясу, щоб дітворі сказати кілька слів: — Любі діти, бувайте здорові. Повернув пан учитель, котрий учив вас минулого року, будьте чемні і здорові. Діти остовпіли… Замість привітати свого першого учителя, відізвалися глухо неясним протестом: с! але я вже спішуся до канцелярії, щоб дістати з рук управителя декрет та віддати катальоґ, дневник, бібліотеку, а також природничий кабінет, що був під моїм доглядом. Відходжу скорше, заки не заволодіє мною безсилля. Тільки змін, тільки поганих і бурхливих хвилин довелось тут перебути, а тепер, коли стало ясно, мушу покинути цю школу. Жаль немов за утраченим раєм… Та я кидаю свій рай, не оглядаючись за ним, щоб товариші — вороги світла не бачили заломання мого духа… Тяжче було б мені покинути цю школу, якби в ній були ще перші учні мої… Вістка про моє несподіване та неоправдане перенесення блискавкою облетіло місто. Я досі не знала, що маю тут багато признання. Навіть ті, що звали мене „московкою“ або „хлопоманкою“, були, здавалося, здиво-<noinclude></noinclude> hm32lb0fx8eyqwnxikz6sfvqikbc2e8 116 224271 468611 2022-08-28T17:48:42Z Hodomych 14106 Створена сторінка: [[https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/1/1e/ДАЖО_1-73-56._1911_Клірові_відомості_та_описи_церков_Новоград-Волинського_повіту.pdf]] wikitext text/x-wiki [[https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/1/1e/ДАЖО_1-73-56._1911_Клірові_відомості_та_описи_церков_Новоград-Волинського_повіту.pdf]] qa8gjlvgtyqr8s16866ekkt006pm8md 468613 468611 2022-08-28T17:50:14Z Hodomych 14106 wikitext text/x-wiki https://commons.wikimedia.org/wiki/File:ДАЖО_1-73-56._1911_Клірові_відомості_та_описи_церков_Новоград-Волинського_повіту.pdf 4gxqhom3l8cvmds816a2shihsve0ltb 468614 468613 2022-08-28T17:51:50Z Hodomych 14106 wikitext text/x-wiki https://commons.wikimedia.org/wiki/File:%D0%94%D0%90%D0%96%D0%9E_1-73-56._1911_%D0%9A%D0%BB%D1%96%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D1%82%D0%B0_%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%B8_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%BE%D0% eso6vxp1wercgpoiwcf61de4izsw8ww 468616 468614 2022-08-28T17:52:30Z Hodomych 14106 wikitext text/x-wiki https://commons.wikimedia.org/wiki/File:ДАЖО_1-73-56._1911_Клірові_відомості_та_описи_церков_Новоград-Волинського_повіту.pdf 4gxqhom3l8cvmds816a2shihsve0ltb 468617 468616 2022-08-28T17:55:36Z Hodomych 14106 Сторінка очищена wikitext text/x-wiki phoiac9h4m842xq45sp7s6u21eteeq1 468619 468617 2022-08-28T17:57:42Z Hodomych 14106 wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Клірові відомості та описи церков Новоград-Волинського повіту | рік = 1812 | примітки = [[c:File:ДАЖО 1-73-56. 1911. Клірові відомості та описи церков Новоград-Волинського повіту.pdf]] }} [[File:ДАЖО 1-73-56. 1911. Клірові відомості та описи церков Новоград-Волинського повіту.pdf|150px]] [[Категорія:Новоград-Волинський повіт]] a2zn63isqfa9oyrigihslr12sxxlfqc 468625 468619 2022-08-28T18:01:18Z Hodomych 14106 wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Клірові відомості та описи церков Новоград-Волинського повіту | рік = 1911 | примітки = [[c:File:ДАЖО_1-73-56._1911_Клірові_відомості_та_описи_церков_Новоград-Волинського_повіту.pdf]] }} [[File:ДАЖО_1-73-56._1911_Клірові_відомості_та_описи_церков_Новоград-Волинського_повіту.pdf|150px]] [[Категорія:Новоград-Волинський повіт]] 8s3rcod0xl8trbffttifoen42upp2ab 468650 468625 2022-08-28T20:47:16Z Madvin 217 wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Клірові відомості та описи церков Новоград-Волинського повіту | рік = 1911 | примітки = [[c:File:ДАЖО 1-73-56. 1911 Клірові відомості та описи церков Новоград-Волинського повіту.pdf]] }} [[File:ДАЖО 1-73-56. 1911 Клірові відомості та описи церков Новоград-Волинського повіту.pdf|thumb]] [[Категорія:Новоград-Волинський повіт]] jnzjuarq3d9aeb9uwbd2hi2khspf4t4 250 224272 468612 2022-08-28T17:49:37Z Balakun 8632 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Balakun" /></noinclude>вані, хоч, певна річ, раді. Шовіністичній партії аптикаря я була все не на руку. Та найбільше зворушувала мене занедбана міська біднота, що складалася з наших людий, а також із жидів та німців кольоністів. У тих останніх я все мала симпатію: щось свого, рідного, бачили вони в мені. Ті бідні люди просто відгрожувалися. — Пани забрали нам вас, бо ви наші, не гоноруєтеся ввійти до низької хати; ви щирі, людяні для нас і для наших дітий. Ви не білите лиця, не прибираєтеся, як вони, не буваєте на комедіях цих панів, не забавляєте їх так, як Гутовський, що сміх із себе валяв — то як пяний „млинарчук“ то як „Сатана в бочці“… Люди бачили, що мене покривджено, але зі мною враз і їх; і я терпіла більше, бо вже не тільки особисто. Я кривджена — се кривджений люд. Як одиницю цінить влада, так цінить і загал, ціле громадянство. Багато впливових людий з інтеліґенції, нашої й жидівської, писало в цій справі приватно до деяких шкільних радників. Місцева шкільна рада і громадська, в якій теж наші становили більшість, вислали спротив проти мого перенесення до краєвої шкільної Ради, до сойму, а навіть до самого міністерства освіти. Дами, котрих я й не знала, почали акцію в моїй обороні. Зпоміж них молода й гарна жінка повітового лікаря, жидівка, рішилася сама поїхати до Львова, з повною вірою перемінити все на добре. Місто неначе полумя обняло. А Гутов-<noinclude></noinclude> t7bvok3ffyhec8l2d7uzj3nixx6boh5 250 224273 468615 2022-08-28T17:52:28Z Balakun 8632 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Balakun" /></noinclude>ський дивився на той рух із питомою йому усмішкою блазна; ще й був дуже ввічливий, — а може тільки прикидався таким, бажаючи хвалитися — бо остерігав, щоб „Ради“ й депутації та приватні одиниці не трудилися даремне. Змінити нічого не змінять. І коли він зрадив урядову тайну, можна було сподіватись, що спротив дійсно нічого не поможе. Тільки предсідник місцевої шкільної ради ще не тратив надії. Розказує дещо з життя Гуговського в минулому році, говорить про скандали, про які до мене, не цікавої на позашкільне життя товаришів, чутка не доходила. Гарний сміхунчик, був у минулому році невідступним товаришем–любимцем комісара пана М… Якби так коханцем пані комісаревої, не була б це дивна річ. Пані комісарева молода ще, а Гутовський гарний, гладкий, усміхнений хлопчина… Довго мучилися люди над розвязкою тієї загадки, що саме єднає Гутовського з домом комісаря; довго говорили потайки про скандальні речі, про які в товаристві не говориться, як гомосексуалізм… Та знали певно всі тільки те, що Гутовський товаришить комісареві на всіх бенкетах, гулянках, у всіх подорожах на премієру і т. п., що вбирається як барон, має боброве футро та все нові гарнітури, що за друге снідання платить по десять корон та що таке люксусове життя з платні учителя неможливе. На ділі, здається, була тільки шляхетська бута комісаря, збанкрутованого дідича. Аристократ, не живе з ніким з урядовців; розганяючи великопанську скуку, оплачує остан-<noinclude></noinclude> jqwginnfextwgxyyac2t4vqzh4ivdii 250 224274 468618 2022-08-28T17:56:58Z Balakun 8632 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Balakun" /></noinclude>ками свого колишнього маєтку блазна й товариша своїх гулянок… — Сумно, що для такої людини, для учителя без покликання та кваліфікації мушу зробити місце і мішана школа лишається без учительки, потрібної хоч би до науки робіт. — В рекурсі — каже предсідник — сей момент підчеркнено, як і те, що для добра самого Гутовського не годиться його тут лишати. В иншій місцевости він міг би своє ледаче життя змінити… — Не розумію тільки, чому окружна Рада з кінцем шкільного року забрала Гутовського в дорозі дисциплінарній, а тепер знову вертає його на те саме місце, та чому, коли так конче було треба, не перенесла ц. к. Рада котрого із панів учителів? — {{errata|Гутовсьхий|Гутовський}} виїхав на час ферій з комісарем до [[w:Карлові Вари|Карльсбаду]], а коли в половині вересня вернувся, ні трохи не журився тим, що втратив тут місце учителя. Його меценат комісар М. звернувся до самого президента Ради краєвої з жаданням привернути Гутовського. Той пан звязаний довгом вдячности (ще як студент був на удержанні пана М.) вволив волю комісара, написавши на своїй візитівці кілька слів до {{errata|інспекгора|інспектора}} нашої шкільної округи{{errata||.}} Кого звідси викинути? Таки партії аптикаря — до котрої і комісар належить, — ви, паннунцю, не на руку, отже комісар мусів про те з інспектором говорити. А до того ви — тиха трудівниця, гадали, що про свою кривду говорити не будете… А з учителями не те. Такий Савицький старший і загонистий, той і силою пястука готов пімсти-<noinclude></noinclude> 4c0913ysljs30ih1wh0bjnuvcloy4zm 116 224275 468621 2022-08-28T17:59:25Z Denys.lebed 7220 Створена сторінка: {{Архіви/справа | назва = Метричні книги православних церков Новоград-Волинського повіту | рік = 1834 | примітки = File:ДАЖО 1-75-0045. 1828. Метричні книги православних церков Новоград-Волинського повіту.pdf|thumb|ДАЖО 1-75-0045. 1828. Метричні книги православних церков Но... wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Метричні книги православних церков Новоград-Волинського повіту | рік = 1834 | примітки = [[File:ДАЖО 1-75-0045. 1828. Метричні книги православних церков Новоград-Волинського повіту.pdf|thumb|ДАЖО 1-75-0045. 1828. Метричні книги православних церков Новоград-Волинського повіту]] }} [[File:ДАЖО 1-75-0045. 1828. Метричні книги православних церков Новоград-Волинського повіту.pdf|thumb|ДАЖО 1-75-0045. 1828. Метричні книги православних церков Новоград-Волинського повіту]] [[Категорія:Новоград-Волинський повіт]] lenybmc5zgmn2qf8p8kqqelztjz7crw 468624 468621 2022-08-28T18:01:14Z Denys.lebed 7220 wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Метричні книги православних церков Новоград-Волинського повіту | рік = 1828 | примітки = [[File:ДАЖО 1-75-0045. 1828. Метричні книги православних церков Новоград-Волинського повіту.pdf]] }} [[File:ДАЖО 1-75-0045. 1828. Метричні книги православних церков Новоград-Волинського повіту.pdf|thumb|ДАЖО 1-75-0045. 1828. Метричні книги православних церков Новоград-Волинського повіту]] [[Категорія:Новоград-Волинський повіт]] bd633fc7tqysg6ro44pqkdma509fjls 468627 468624 2022-08-28T18:03:38Z Denys.lebed 7220 wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Метричні книги православних церков Новоград-Волинського повіту | рік = 1828 | примітки = [[c:File:ДАЖО 1-75-0045. 1828. Метричні книги православних церков Новоград-Волинського повіту.pdf]] }} [[File:ДАЖО 1-75-0045. 1828. Метричні книги православних церков Новоград-Волинського повіту.pdf|thumb|ДАЖО 1-75-0045. 1828. Метричні книги православних церков Новоград-Волинського повіту]] [[Категорія:Новоград-Волинський повіт]] kpma292i08dy0l7smby5a3jvcf7505z 250 224276 468622 2022-08-28T17:59:30Z Balakun 8632 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Balakun" /></noinclude>тися. Другі може теж протеґовані.. Щоб скорше довідатися, як справа скінчиться, поїхала я до Львова до інспекторату (львівська заміська округа). На мою заввагу, що в селі Стоках нема ні будинку відповідного на школу ні мешкання і я з хорою матірю не можу бути без відповідного мешкання, інспектор відповів ляконічно: — Вільно пані не приняти сеї посади. Понурий, як усе. Голову похилив над актами. Я комедій — властиво трагічних сцен — не привикла грати перед людьми, просити — плакати не вмію, не хочу… Без дальших слів спокійно виходжу з бюра інспекторату. Почуття кривди врізується глибоко в серце, хоч і виправдую його сама перед собою: не він винен, що його вдача понура… А цей декрет для мене з вищого наказу. А може його понура мовчалива вдача спричинена безсиллям виявити своє справжнє „я“… Може він утомився вічним рабством — валєнродизмом, боявся своєї тіні і звихнувся на все… Пізніше, коли я була далеко в иншому шкільному окрузі, я довідалася, що той „пан інспектор“ говорив про мене з великим признанням, хоч я ніколи, як у них називається, — „рутинованою“ силою не була. Пізніще, коли він — вже як емерит — признавався до свого народу, бачила я його нераз у нашій концертовій салі… І тоді першим своїм низьким поклоном він висловив „признання“… Але я, хоч ніколи гордою не<noinclude></noinclude> prqgyvyypvacameecg6023t59s679x6 250 224277 468626 2022-08-28T18:02:15Z Balakun 8632 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Balakun" /></noinclude>вміла бути, почувалася в його товаристві за достойною — перебутим терпінням, щоб із ним входити в розмову. Один із членів окружної Ради сказав мені дуже чемно, хоч не щиро: — Найбільше признання та найщиріщу волю маємо для вас, пані. Вас уважаємо за найвідповідніщу зорганізувати там школу; ваша любов до люду, влекшить вам труд. Діло скінчене, в краєвій Раді приняте невідклично. Іронія. Де правда? На те влада, щоби кривдити і — не казати правди? В найвищій інстанції окружної шкільної Ради, себто у предсідника, яким є староста, здавалось мені, знаходжу оборону. Це може тому, що він був приятелем мойого вуйка і знав мене з його дому. Староста К. був таки зараз у інспектора, але той виправдався білетом — приказом з гори, а також тим, що для мене в окрузі не має вільної посади. Це була тайна кабінетова, котру вуйкові сказав староста, а про що Гутовський сам у місті говорив. Хотіла я ще знати, що скажуть у краєвій Раді. З довірєм іду до нашого радника або по тодішньому „совітника“. В ясних хвилинах, коли я ще була ученицею, звертав він при візитаціях семинара на мене увагу, сідав побіч у лавці та розпитував про ріжні квестії виховання, в часі моєї служби підчас візитації пізнав мене вже як учительку. Ласкаво записав собі моє імення в записнику, обіцяв памятати, коли я схочу старатися за яку посаду. Одначе тепер слухав мого зажалення з повагою, відповідною його високому ста-<noinclude></noinclude> hobmwmldepms2kjyh00dy7z2gbfdz85 250 224278 468628 2022-08-28T18:06:24Z Balakun 8632 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Balakun" /></noinclude>новищу й заслугам для шкільництва і сказав тільки: — Я маю виший круг ділання. На мене край дивиться. Пильна реформа деяких устав. Подібні дрібниці, як перенесення тимчасових сил, лишаємо окружним інспекторам. Здається, що він мою справу вже добре знав, вона стала голосною; та гордими словами хотів закрити свою залежність від президента Л. Але й те правда, що краєві радники не мають перегляду вільних посад, не дають превізоричних чи сталих посад за літами служби та кваліфікаціями — як у державних урядах, тільки лишають те все самоволі сатрапів — окружних інспекторів — як і ріжним впливам і протекціям провінції. Посади й пан „совітник“ для мене не має, бо не має перегляду вільних посад з округів краєвих, ні часу на такі дрібниці не має. Сумно. Сумніше мені ще стало, коли я згадала, що той пан „совітник“ теж наша людина. Наймення його і вигляд — чистий наш тип. — І тут знову бачу його залежність і трусливість, щеб не утратити здобутої позиції, здобутої для себе, не для добра свого народу. Нема відваги ділати для добра загалу, для свого народу; є тільки рабський послух для чужих справ та для чужих ідей… Лишаюся з декретом, тільки не маю ні кого ні де учити, ні асигновання платні не можу зараз сподіватися. Неміч моїх владників дає мені відчути кривду, якої зазнає не одна учительська сила. Інспектори — совітники усе залежні від най-<noinclude></noinclude> azeeyfmvpbfi6whjg86zgl4o0358iyv 468644 468628 2022-08-28T20:42:26Z Madvin 217 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Madvin" /></noinclude>новищу й заслугам для шкільництва і сказав тільки: — Я маю вищий круг ділання. На мене край дивиться. Пильна реформа деяких устав. Подібні дрібниці, як перенесення тимчасових сил, лишаємо окружним інспекторам. Здається, що він мою справу вже добре знав, вона стала голосною; та гордими словами хотів закрити свою залежність від президента Л. Але й те правда, що краєві радники не мають перегляду вільних посад, не дають провізоричних чи сталих посад за літами служби та кваліфікаціями — як у державних урядах, тільки лишають те все самоволі сатрапів — окружних інспекторів — як і ріжним впливам і протекціям провінції. Посади й пан „совітник“ для мене не має, бо не має перегляду вільних посад з округів краєвих, ні часу на такі дрібниці не має. Сумно. Сумніше мені ще стало, коли я згадала, що той пан „совітник“ теж наша людина. Наймення його і вигляд — чистий наш тип. — І тут знову бачу його залежність і трусливість, щоб не утратити здобутої позиції, здобутої для себе, не для добра свого народу. Нема відваги ділати для добра загалу, для свого народу; є тільки рабський послух для чужих справ та для чужих ідей… Лишаюся з декретом, тільки не маю ні кого ні де учити, ні асиґновання платні не можу зараз сподіватися. Неміч моїх владників дає мені відчути кривду, якої зазнає не одна учительська сила. Інспектори — совітники усе залежні від най-<noinclude></noinclude> 2t3awrpm81w5ypaybaupj4jj7p3zn3g 250 224279 468629 2022-08-28T18:52:31Z Anna Korcheva 9256 /* Невичитані сторінки */ Створена сторінка: {{c|&nbsp;— 6&nbsp;—}} Настя Грінченко щиро працювала для свого народу, пишучи вкраїнські народні й дитячі книжки, не вважаючи на те, що її молоденька доля все приносила їй горе та сльози. Діставши в кайданах хворобу на груди (сухоти), вона вмерла, маючи 24 років... proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="1" user="Anna Korcheva" /></noinclude>{{c|&nbsp;— 6&nbsp;—}} Настя Грінченко щиро працювала для свого народу, пишучи вкраїнські народні й дитячі книжки, не вважаючи на те, що її молоденька доля все приносила їй горе та сльози. Діставши в кайданах хворобу на груди (сухоти), вона вмерла, маючи 24 років, поперед свого батька (року 1908-го)... {{c|III.}} {{c|{{x-larger|До Михайла Павлика.}}}} {{Block_center| <poem> Ти серцем сповненим любови Терпиш за темний нарід свій... О, клич же юних до віднови, О, клич же з теміню на бій! О, сивий Орле, юний духом! Навчи нас рідний край любить І нашу долю невблаганну Ясною й доброю зробить... Навчи молити ся святинї&nbsp;— &nbsp;— Святинї сонця і страждань,&nbsp;— Навчи терпіть серед пустинї За рій народніх сподївань. Навчи кайданів не лякатись, Горіти, тюрми руйнувать, Любити, вірить, сподїватись, Життя за волю віддавать!</poem> }} Михайло Павлик&nbsp;— людина, котра протягом лїт 60, всі свої сили кладе на те, щоб книжками й проповідю думок своїх завести кращий лад серед<noinclude></noinclude> 52ux6bzdj4u3aavhywjampa2qeprijj 250 224280 468634 2022-08-28T19:41:09Z Luda.slominska 6575 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Luda.slominska" /></noinclude>{{c|18}} Домашні роботи сповняю спільно з „сестрами“, однак менї нїколи не можна вивести тїтку з критичного настрою супроти мене, вдоволити єї хоть чим-тим. І сe зле і того не вдала, і сего не зрозуміла... Менї лише страх жаль стане, і я знов мовчу. — Нї, менї вже годї борони ти ся! „Чи в тобі кров замерзла, а уста занїміли, що ти нїколи анї не усьміхнеш ся і ходиш, мов та ледова краля?“ — загомонить тїтка насьмішливо на мене. А гуляю я, розвеселю ся з молодшими, рознесе ся подекуди і сьміх мій городом, так і почую зараз: „Не знати, до чого ті сьміхи, до чого ті безвстидні авантури, чи може то му, що на сьвітї так тяжко жити?" „То, мамочко, лиш тим можна дуріти, в ко трих нема нї совісти нї чутя“ — поясняє Лєна, моя ровесниця. А тїтка усьміхне ся і потакне головою. „Справдії — чула я раз, як говорила тїтка до вуйка (а того я й до смерти не забуду) — доля з нами поступила дуже несправедливо. Окрім турботи о будучність власних дїтий, маємо ще клопіт з Наталкою. Чудний се обовязок, Мілєчку! І звідки, питаю ся, приходимо ми до него? Як ти до того приходиш ? Про себе я вже й не споминаю, я не журю ся нею, Мілєчку, не журю ся анї цятеньки. Для мене остане ся се дївча раз на завcїгди лише накиненою чуженицею, хоч у моїй груди бє тепле серце. Але ти? З того, що она дитина твоєї сестри, не виходить ще, щоби ти кривдив свої дїти, бо то, що я видаю на ню, могла би лучше видати на свої дїти. Впрочім нехай би вже там до лиха і виро-<noinclude></noinclude> 5wrsvpfuu3cci9a2589l19wdb3uxnq8 468641 468634 2022-08-28T20:39:25Z Madvin 217 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Madvin" /></noinclude>Домашні роботи сповняю спільно з „сестрами“, однак менї нїколи не можна вивести тїтку з критичного настрою супроти мене, вдоволити єї хоть чим-тим. І се зле і того не вдала, і сего не зрозуміла… Менї лише страх жаль стане, і я знов мовчу. — Нї, менї вже годї борони ти ся! „Чи в тобі кров замерзла, а уста занїміли, що ти нїколи анї не усьміхнеш ся і ходиш, мов та ледова краля?“ — загомонить тїтка насьмішливо на мене. А гуляю я, розвеселю ся з молодшими, рознесе ся подекуди і сьміх мій городом, так і почую зараз: „Не знати, до чого ті сьміхи, до чого ті безвстидні авантури, чи може то му, що на сьвітї так тяжко жити?“ „То, мамочко, лиш тим можна дуріти, в котрих нема нї совісти нї чутя“ — поясняє Лєна, моя ровесниця. А тїтка усьміхне ся і потакне головою. „Справдї — чула я раз, як говорила тїтка до вуйка (а того я й до смерти не забуду) — доля з нами поступила дуже несправедливо. Окрім турботи о будучність власних дїтий, маємо ще клопіт з Наталкою. Чудний се обовязок, Мілєчку! І звідки, питаю ся, приходимо ми до него? Як ти до того приходиш? Про себе я вже й не споминаю, я не журю ся нею, Мілєчку, не журю ся анї цятеньки. Для мене остане ся се дївча раз на завсїгди лише накиненою чуженицею, хоч у моїй груди бє тепле серце. Але ти? З того, що она дитина твоєї сестри, не виходить ще, щоби ти кривдив свої дїти, бо то, що я видаю на ню, могла би лучше видати на свої дїти. Впрочім нехай би вже там до лиха і виро-<noinclude></noinclude> bmmupwsal3sgacgj39rybdzowxb1hzs 116 224281 468635 2022-08-28T19:41:26Z Alexkrakovsky 4488 Створена сторінка: {{Архіви/опис | назва = Справи, проведені головним комітетом надання пособій мешканцям Новоросійського краю через втрати війни 1853-1856 | примітки = [[c:file:ДАОО фонд 1 опис 230.pdf|ДАОО фонд 1 опис 230а]] | попередня = 230 | наступна = 231 }} == Справи == {| class="wikitable sortable" !№... wikitext text/x-wiki {{Архіви/опис | назва = Справи, проведені головним комітетом надання пособій мешканцям Новоросійського краю через втрати війни 1853-1856 | примітки = [[c:file:ДАОО фонд 1 опис 230.pdf|ДАОО фонд 1 опис 230а]] | попередня = 230 | наступна = 231 }} == Справи == {| class="wikitable sortable" !№||Назва||Рік||Аркушів |- |[[/28/]]||Оголошення Севастопольського комітета про непросивших пособій за збитки||1858||200 |} l1xiq8xmre5vawx7oyqd8lpxwctlv5p 468637 468635 2022-08-28T20:23:04Z Alexkrakovsky 4488 /* Справи */ wikitext text/x-wiki {{Архіви/опис | назва = Справи, проведені головним комітетом надання пособій мешканцям Новоросійського краю через втрати війни 1853-1856 | примітки = [[c:file:ДАОО фонд 1 опис 230.pdf|ДАОО фонд 1 опис 230а]] | попередня = 230 | наступна = 231 }} == Справи == {| class="wikitable sortable" !№||Назва||Рік||Аркушів |- |[[/28/]]||Оголошення Севастопольського комітета про запитувані виплати за збитки||1858||200 |- |[[/28а/]]||Визначення Севастопольського комітета про запитувані виплати за збитки||1858||280 |- |[[/28б/]]||Визначення Севастопольського комітета про запитувані виплати за збитки||1858||297 |- |[[/44/]]||Додатки до списків Севастопольського комітета про виплати потерпілим від війни по 1 відділу. № від 1 до 100.||1858||400 |- |[[/44а/]]||Додатки до списків Севастопольського комітета про виплати потерпілим від війни по 1 відділу. № від 101 до 200.||1858||401 |- |[[/60/]]||Книга з квитками на асигнування остаточних виплат грошей потерпілим в м. Севастополь підчас війни||1858||310 |- |[[/73/]]||Визначення комітетів про розгляд втрат додаткових клопотань Бердянського, Євпаторийського, Севастопольського, Ялтинського, Олешківського, Феодосійського товариств||1858-1861||80 |- |[[/74/]]||Іменні списки, створені в головному комітеті компенсації по додатковим клопотанням мешканців та про відмови деяких з них||1858-1861||184 |- |[[/99/]]||Книга з квитками на гроші, асигновані на остаточну видачу компенсацій через війну 1853-1856 років м. Севастополь||1864||4 |- |[[/99а/]]||Книга з квитками на гроші, асигновані на остаточну видачу компенсацій через війну 1853-1856 років в бухті м. Севастополь||1864||15 |} kefseuzngiujpbkp6aat3a4b8426tpu 468649 468637 2022-08-28T20:46:24Z Madvin 217 wikitext text/x-wiki {{Архіви/опис | назва = Справи, проведені головним комітетом надання пособій мешканцям Новоросійського краю через втрати війни 1853–1856 | примітки = [[c:file:ДАОО фонд 1 опис 230.pdf|ДАОО фонд 1 опис 230а]] | наступна = 231 }} == Справи == {| class="wikitable sortable" !№||Назва||Рік||Аркушів |- |[[/28/]]||Оголошення Севастопольського комітету про запитувані виплати за збитки||1858||200 |- |[[/28а/]]||Визначення Севастопольського комітету про запитувані виплати за збитки||1858||280 |- |[[/28б/]]||Визначення Севастопольського комітету про запитувані виплати за збитки||1858||297 |- |[[/44/]]||Додатки до списків Севастопольського комітету про виплати потерпілим від війни по 1 відділу. № від 1 до 100||1858||400 |- |[[/44а/]]||Додатки до списків Севастопольського комітету про виплати потерпілим від війни по 1 відділу. № від 101 до 200||1858||401 |- |[[/60/]]||Книга з квитками на асигнування остаточних виплат грошей потерпілим в м. Севастополь підчас війни||1858||310 |- |[[/73/]]||Визначення комітетів про розгляд втрат додаткових клопотань Бердянського, Євпаторійського, Севастопольського, Ялтинського, Олешківського, Феодосійського товариств||1858–1861||80 |- |[[/74/]]||Іменні списки, створені в головному комітеті компенсації по додатковим клопотанням мешканців та про відмови деяких з них||1858–1861||184 |- |[[/99/]]||Книга з квитками на гроші, асигновані на остаточну видачу компенсацій через війну 1853–1856 років м. Севастополь||1864||4 |- |[[/99а/]]||Книга з квитками на гроші, асигновані на остаточну видачу компенсацій через війну 1853–1856 років в бухті м. Севастополь||1864||15 |} 63cpylpg3jzjbiyoyji34173o7xl73d 250 224282 468636 2022-08-28T20:21:11Z Leh Palych 5381 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Leh Palych" /></noinclude><section begin="шушукання" />'''Шушу́кання, ня,''' ''с.'' Шептаніе. ''Пійшло по церкві з його шушукання по між людьми.'' Грин. II. 154.<section end="шушукання" /> <section begin="шушукати" />'''Шушу́кати, каю, єш,''' ''гл.'' Шептать, шептаться.<section end="шушукати" /> <section begin="шушукатися" />'''Шушу́катися, каюся, єшся,''' ''гл.'' Шептаться.<section end="шушукатися" /> <section begin="шушун" />'''Шушу́н, на,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/шошон|Шошон]]'''. КС. 1893. V. 283.<section end="шушун" /> <section begin="шуя" />'''Шу́я, шу́ї,''' ''ж. соб.'' Сволочь, шваль. ''Сама шуя в корчмі.'' НВолын. у.<section end="шуя" /> <section begin="шшке-не!" />'''Шшке-не́!''' ''меж.'' Крикъ гуцульскаго пастуха: приказъ рогатому скоту возвращаться назадъ. Шух. I. 211.<section end="шшке-не!" /> <section begin="1"/> {{rule|5em}}<section end="1"/><noinclude></noinclude> fik2vysajklpsrhc2meihl8p4reiw4i 250 224283 468638 2022-08-28T20:24:44Z Leh Palych 5381 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Leh Palych" /></noinclude><section begin="шляхівщина" />''{{hwe|щина|шляхівщина}}, така шляхівщина, що аж жаль бере, як подивишся.'' Кобел. у.<section end="шляхівщина" /> <section begin="шляховий" />'''Шляхови́й, а, е.''' Дорожный. Мнж. 152. Грин. II. 37.<section end="шляховий" /> <section begin="шляхта" />'''Шля́хта, ти,''' ''ж.'' Шляхта, дворянское сословіе въ Польшѣ. ''Було шляхта знай чваниться, день і ніч гуляє, та королем коверзує.'' Шевч. 130. Ум. '''Шля́хтонька, шля́хточка'''.<section end="шляхта" /> <section begin="шляхтич" />'''Шля́хтич, ча,''' ''м.'' Дворянинъ. Ном. № 858, 880. ''Було тут три шляхтичі; два пило — платило, а третій пив — зброю лишив.'' Чуб. V. 64.<section end="шляхтич" /> <section begin="шляхтонька" />'''Шля́хтонька, ки,''' ''ж.'' Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/шляхта|шляхта]]'''.<section end="шляхтонька" /> <section begin="шляхточка" />'''Шля́хточка, ки,''' ''ж.'' Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/шляхта|шляхта]]'''.<section end="шляхточка" /> <section begin="шляхтюга" />'''Шляхтю́га, ги,''' ''м.'' Ув. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/шляхтич|шляхтич]]'''. ''Подумають, що який шляхтюга.'' Св. Л. 188.<section end="шляхтюга" /> <section begin="шляхтянка" />'''Шляхтя́нка, ки,''' ''ж.'' Дворянка. Ум. '''Шляхтя́ночка'''. ''Найдеш собі шляхтяночку, забудеш Оксану.'' Шевч. 144.<section end="шляхтянка" /> <section begin="шляхун" />'''Шляху́н, на́,''' ''м.'' У шерстобита: родъ деревяннаго крючка, которымъ онъ дергаетъ за струну шерстобитнаго '''лука'''. См. '''[[Словарь української мови (1924)/лук|Лук 3]]'''. Черниг. у.<section end="шляхун" /> <section begin="шляшечок" />'''Шляше́чок, чка,''' ''м.'' Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/шлях|шлях]]'''.<section end="шляшечок" /> <section begin="шляшок" />'''Шляшо́к, шка́,''' ''м.'' Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/шлях|шлях]]'''.<section end="шляшок" /> <section begin="шлящина" />'''Шлящи́на, ни,''' ''ж.'' У ткачей: линейка, вставляемая между верхнимъ и нижнимъ рядами основы при заправкѣ въ '''[[Словарь української мови (1924)/шохта|шохти]]'''. Вас. 167.<section end="шлящина" /> <section begin="шмагати" />'''Шмага́ти, га́ю, єш,''' ''гл.'' Стегать, хлестать. ''Шось їх.... хворостиною шмагало по шиї.'' ХС. IV. 33. ''Як почав шмагати по плечах лозиною. Аж його козак межи очі шклянкою шмагає.'' АД. II. 111.<section end="шмагати" /> <section begin="шмагонути" />'''Шмагону́ти, ну́, не́ш,''' ''гл.'' Съ силой стегнуть, хлестнуть. ''Мене як шмагоне щось лозиною.'' Стор. ''Як шмагоне його'' (батогом). Мнж. 10.<section end="шмагонути" /> <section begin="шмалити" />'''Шмали́ти, лю́, лиш,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/смалити|Смалити]]'''. ''Щетину із свині шмалили.'' Котл.<section end="шмалити" /> <section begin="шмалій" />'''Шмалі́й, лія́,''' ''м.'' 1) = '''[[Словарь української мови (1924)/смалій|Смалій]]'''. 2) Холодный, рѣзкій вѣтеръ.<section end="шмалій" /> <section begin="шмалко" />'''Шмалко́, ка́,''' ''м.'' Названіе быстро ходящаго вола. КС. 1898. VII. 47.<section end="шмалко" /> <section begin="шмалький" />'''Шмальки́й, а́, е́'''= '''[[Словарь української мови (1924)/смалький|Смалький]]'''. Звенигор. у.<section end="шмалький" /> <section begin="шмальний" />'''Шмальни́й, а́, е́.''' Жгучій, рѣзкій (о вѣтрѣ). Каменец. у.<section end="шмальний" /> <section begin="шмальнути" />'''Шмальну́ти, ну́, не́ш,''' ''гл.'' Однокр. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/шмалити|Шмалити]]''' = '''[[Словарь української мови (1924)/смальнути|Смальнути]]'''. О жгучемъ, рѣзкомъ вѣтрѣ: дунуть, подуть. ''Шмальне на дворі, що й носа не витикай.'' Каменец. у.<section end="шмальнути" /> <section begin="шмалятина" />'''Шма́лятина, ни,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/смалятина|Смалятина]]'''. ''Шмалятиною завоняло.''<section end="шмалятина" /> <section begin="шманделок" />'''Шманде́лок, лка,''' ''м.'' Кусокъ. ''Шманделок сала та шматок хліба — ото моя й їжа.'' Харьк.<section end="шманделок" /> <section begin="шмарагд" />'''Шмарагд, да,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/смарагд|Смарагд]]'''. Стор.<section end="шмарагд" /> <section begin="шмарити" />'''Шма́рити'''См. '''[[Словарь української мови (1924)/шмаряти|Шмаряти]]'''.<section end="шмарити" /> <section begin="шмаритися" />'''Шмаритися, рюся, ришся,''' ''гл.'' Появиться во множествѣ. Вх. Лем. 485.<section end="шмаритися" /> <section begin="шмаркати" />'''Шма́ркати, каю, єш,''' ''гл.'' Пускать сопли изъ носа.<section end="шмаркати" /> <section begin="шмаркатий" />'''Шмарка́тий, а, е''' = '''[[Словарь української мови (1924)/смаркатий|Смаркатий]]'''.<section end="шмаркатий" /> <section begin="шмаркач" />'''Шмарка́ч, ча,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/смаркач|Смаркач]]'''. Также: бѣднякъ. Черк. у.<section end="шмаркач" /> <section begin="шмаркачка" />'''Шмарка́чка, ки,''' ''ж.'' 1) Сопливая. ''Літом і качка прачка; зімою і дівка шмаркачка.'' Ном. № 552. 2) Плохая, скоро нагорающая сальная свѣчка. Тараща.<section end="шмаркачка" /> <section begin="шмарки" />'''Шмарки, ків,''' ''м.'' Сопли. Ном., заг. № 231.<section end="шмарки" /> <section begin="шмаркий" />'''Шмарки́й, а́, е́'''Скорый, быстрый. ''То чоловік шмаркий: куди йде — не гається.''<section end="шмаркий" /> <section begin="шмаркля" />'''Шма́ркля, лі,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/смаркля|Смаркля]]'''.<section end="шмаркля" /> <section begin="шмарколиз" />'''Шмарколи́з, за,''' ''м.'' Подлизывающій свои сопли. НВолын. у.<section end="шмарколиз" /> <section begin="шмаркота" />'''Шмарко́та, ти,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/шмарки|Шмарки]]'''.<section end="шмаркота" /> <section begin="шмаркотиння" />'''Шмаркоти́ння, ня,''' ''с.'' 1) Мокро́та, сопли. 2) Раст. Solanum nigrum. Вх. Пч. II. 36.<section end="шмаркотиння" /> <section begin="шмарнути" />'''Шмарнути, ну, неш,''' ''гл.'' Кинуть, бросить. ''Узяв з кади на їден палец'' (води), ''шмарнув.'' Гн. I. 16.<section end="шмарнути" /> <section begin="шмаровоз" />'''Шмарово́з, воза,''' ''м.'' 1) Подмазывающій колеса, а затѣмъ и всякій, имѣющій много дѣла съ возами, выпачканный постоянно въ смолу, много ѣздящій, напр. занимающійся извозомъ. Рудч. Чп. 257. 2) Грязно одѣтый человѣкъ. ''Пішли парубки, лишень шапки видко, лишилися шмаровози — подивитися гидко.'' Чуб. V. 458.<section end="шмаровоз" /> <section begin="шмарувати" />'''Шмарува́ти, ру́ю, єш,''' ''гл.'' Смазывать. Берд. у.<section end="шмарувати" /> <section begin="шмаряти" />'''Шмаря́ти, ря́ю, єш,''' сов. в. '''шма́рити, рю, риш,''' ''гл.'' Бросать, бросить, швырнуть. Угор. ''Гусевки шмарьте до гусевниці.'' Гол. II. 57. ''Бог тот пісок шмарив на воду, і стався кус землі.'' Гн. I. 9. ''Будеш шмарений з неба за гордость, за пиху.'' Гн. I. 15.<section end="шмаряти" /> <section begin="шмат (I)" />'''I. Шмат, та,''' ''м.'' Кусъ. ''Шмат гнилої ковбаси.'' Шевч. 464. ''Лавися шмат не для харциза.'' Котл. Ен. IV. 40. Ум. '''[[Словарь української мови (1924)/шматок|Шмато́к]]'''.<section end="шмат (I)" /> <section begin="шмат (II)" />'''Шмат,''' ''нар.'' Много, большое количество. ''Багацькая дівчинонька шмат коралів має.'' Грин. III. 530. ''Я зроблю, щоб шмат дерева повсихало.'' Чуб. II. 217. ''Як''<section end="шмат (II)" /><noinclude></noinclude> 4fljtt9j3fax3dnwxzo5rf1xujbljbx 468639 468638 2022-08-28T20:26:24Z Leh Palych 5381 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Leh Palych" /></noinclude><section begin="шляхівщина" />''{{hwe|щина|шляхівщина}}, така шляхівщина, що аж жаль бере, як подивишся.'' Кобел. у.<section end="шляхівщина" /> <section begin="шляховий" />'''Шляхови́й, а, е.''' Дорожный. Мнж. 152. Грин. II. 37.<section end="шляховий" /> <section begin="шляхта" />'''Шля́хта, ти,''' ''ж.'' Шляхта, дворянское сословіе въ Польшѣ. ''Було шляхта знай чваниться, день і ніч гуляє, та королем коверзує.'' Шевч. 130. Ум. '''Шля́хтонька, шля́хточка'''.<section end="шляхта" /> <section begin="шляхтич" />'''Шля́хтич, ча,''' ''м.'' Дворянинъ. Ном. № 858, 880. ''Було тут три шляхтичі; два пило — платило, а третій пив — зброю лишив.'' Чуб. V. 64.<section end="шляхтич" /> <section begin="шляхтонька" />'''Шля́хтонька, ки,''' ''ж.'' Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/шляхта|шляхта]]'''.<section end="шляхтонька" /> <section begin="шляхточка" />'''Шля́хточка, ки,''' ''ж.'' Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/шляхта|шляхта]]'''.<section end="шляхточка" /> <section begin="шляхтюга" />'''Шляхтю́га, ги,''' ''м.'' Ув. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/шляхтич|шляхтич]]'''. ''Подумають, що який шляхтюга.'' Св. Л. 188.<section end="шляхтюга" /> <section begin="шляхтянка" />'''Шляхтя́нка, ки,''' ''ж.'' Дворянка. Ум. '''Шляхтя́ночка'''. ''Найдеш собі шляхтяночку, забудеш Оксану.'' Шевч. 144.<section end="шляхтянка" /> <section begin="шляхун" />'''Шляху́н, на́,''' ''м.'' У шерстобита: родъ деревяннаго крючка, которымъ онъ дергаетъ за струну шерстобитнаго '''лука'''. См. '''[[Словарь української мови (1924)/лук|Лук 3]]'''. Черниг. у.<section end="шляхун" /> <section begin="шляшечок" />'''Шляше́чок, чка,''' ''м.'' Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/шлях|шлях]]'''.<section end="шляшечок" /> <section begin="шляшок" />'''Шляшо́к, шка́,''' ''м.'' Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/шлях|шлях]]'''.<section end="шляшок" /> <section begin="шлящина" />'''Шлящи́на, ни,''' ''ж.'' У ткачей: линейка, вставляемая между верхнимъ и нижнимъ рядами основы при заправкѣ въ '''[[Словарь української мови (1924)/шохта|шохти]]'''. Вас. 167.<section end="шлящина" /> <section begin="шмагати" />'''Шмага́ти, га́ю, єш,''' ''гл.'' Стегать, хлестать. ''Шось їх.... хворостиною шмагало по шиї.'' ХС. IV. 33. ''Як почав шмагати по плечах лозиною. Аж його козак межи очі шклянкою шмагає.'' АД. II. 111.<section end="шмагати" /> <section begin="шмагонути" />'''Шмагону́ти, ну́, не́ш,''' ''гл.'' Съ силой стегнуть, хлестнуть. ''Мене як шмагоне щось лозиною.'' Стор. ''Як шмагоне його'' (батогом). Мнж. 10.<section end="шмагонути" /> <section begin="шмалити" />'''Шмали́ти, лю́, лиш,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/смалити|Смалити]]'''. ''Щетину із свині шмалили.'' Котл.<section end="шмалити" /> <section begin="шмалій" />'''Шмалі́й, лія́,''' ''м.'' 1) = '''[[Словарь української мови (1924)/смалій|Смалій]]'''. 2) Холодный, рѣзкій вѣтеръ.<section end="шмалій" /> <section begin="шмалко" />'''Шмалко́, ка́,''' ''м.'' Названіе быстро ходящаго вола. КС. 1898. VII. 47.<section end="шмалко" /> <section begin="шмалький" />'''Шмальки́й, а́, е́'''= '''[[Словарь української мови (1924)/смалький|Смалький]]'''. Звенигор. у.<section end="шмалький" /> <section begin="шмальний" />'''Шмальни́й, а́, е́.''' Жгучій, рѣзкій (о вѣтрѣ). Каменец. у.<section end="шмальний" /> <section begin="шмальнути" />'''Шмальну́ти, ну́, не́ш,''' ''гл.'' Однокр. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/шмалити|Шмалити]]''' = '''[[Словарь української мови (1924)/смальнути|Смальнути]]'''. О жгучемъ, рѣзкомъ вѣтрѣ: дунуть, подуть. ''Шмальне на дворі, що й носа не витикай.'' Каменец. у.<section end="шмальнути" /> <section begin="шмалятина" />'''Шма́лятина, ни,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/смалятина|Смалятина]]'''. ''Шмалятиною завоняло.''<section end="шмалятина" /> <section begin="шманделок" />'''Шманде́лок, лка,''' ''м.'' Кусокъ. ''Шманделок сала та шматок хліба — ото моя й їжа.'' Харьк.<section end="шманделок" /> <section begin="шмарагд" />'''Шмарагд, да,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/смарагд|Смарагд]]'''. Стор.<section end="шмарагд" /> <section begin="шмарити" />'''Шма́рити'''См. '''[[Словарь української мови (1924)/шмаряти|Шмаряти]]'''.<section end="шмарити" /> <section begin="шмаритися" />'''Шмаритися, рюся, ришся,''' ''гл.'' Появиться во множествѣ. Вх. Лем. 485.<section end="шмаритися" /> <section begin="шмаркати" />'''Шма́ркати, каю, єш,''' ''гл.'' Пускать сопли изъ носа.<section end="шмаркати" /> <section begin="шмаркатий" />'''Шмарка́тий, а, е''' = '''[[Словарь української мови (1924)/смаркатий|Смаркатий]]'''.<section end="шмаркатий" /> <section begin="шмаркач" />'''Шмарка́ч, ча,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/смаркач|Смаркач]]'''. Также: бѣднякъ. Черк. у.<section end="шмаркач" /> <section begin="шмаркачка" />'''Шмарка́чка, ки,''' ''ж.'' 1) Сопливая. ''Літом і качка прачка; зімою і дівка шмаркачка.'' Ном. № 552. 2) Плохая, скоро нагорающая сальная свѣчка. Тараща.<section end="шмаркачка" /> <section begin="шмарки" />'''Шмарки, ків,''' ''м.'' Сопли. Ном., заг. № 231.<section end="шмарки" /> <section begin="шмаркий" />'''Шмарки́й, а́, е́'''Скорый, быстрый. ''То чоловік шмаркий: куди йде — не гається.''<section end="шмаркий" /> <section begin="шмаркля" />'''Шма́ркля, лі,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/смаркля|Смаркля]]'''.<section end="шмаркля" /> <section begin="шмарколиз" />'''Шмарколи́з, за,''' ''м.'' Подлизывающій свои сопли. НВолын. у.<section end="шмарколиз" /> <section begin="шмаркота" />'''Шмарко́та, ти,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/шмарки|Шмарки]]'''.<section end="шмаркота" /> <section begin="шмаркотиння" />'''Шмаркоти́ння, ня,''' ''с.'' 1) Мокро́та, сопли. 2) Раст. Solanum nigrum. Вх. Пч. II. 36.<section end="шмаркотиння" /> <section begin="шмарнути" />'''Шмарнути, ну, неш,''' ''гл.'' Кинуть, бросить. ''Узяв з кади на їден палец'' (води), ''шмарнув.'' Гн. I. 16.<section end="шмарнути" /> <section begin="шмаровоз" />'''Шмарово́з, воза,''' ''м.'' 1) Подмазывающій колеса, а затѣмъ и всякій, имѣющій много дѣла съ возами, выпачканный постоянно въ смолу, много ѣздящій, напр. занимающійся извозомъ. Рудч. Чп. 257. 2) Грязно одѣтый человѣкъ. ''Пішли парубки, лишень шапки видко, лишилися шмаровози — подивитися гидко.'' Чуб. V. 458.<section end="шмаровоз" /> <section begin="шмарувати" />'''Шмарува́ти, ру́ю, єш,''' ''гл.'' Смазывать. Берд. у.<section end="шмарувати" /> <section begin="шмаряти" />'''Шмаря́ти, ря́ю, єш,''' сов. в. '''шма́рити, рю, риш,''' ''гл.'' Бросать, бросить, швырнуть. Угор. ''Гусевки шмарьте до гусевниці.'' Гол. II. 57. ''Бог тот пісок шмарив на воду, і стався кус землі.'' Гн. I. 9. ''Будеш шмарений з неба за гордость, за пиху.'' Гн. I. 15.<section end="шмаряти" /> <section begin="шмат (I)" />'''I. Шмат, та,''' ''м.'' Кусъ. ''Шмат гнилої ковбаси.'' Шевч. 464. ''Лавися шмат не для харциза.'' Котл. Ен. IV. 40. Ум. '''[[Словарь української мови (1924)/шматок|Шмато́к]]'''.<section end="шмат (I)" /> <section begin="шмат (II)" />'''II. Шмат,''' ''нар.'' Много, большое количество. ''Багацькая дівчинонька шмат коралів має.'' Грин. III. 530. ''Я зроблю, щоб шмат дерева повсихало.'' Чуб. II. 217. ''Як''<section end="шмат (II)" /><noinclude></noinclude> j9rdfs4j2ee53v4xhjueeeeykct549n 250 224284 468640 2022-08-28T20:37:53Z Leh Palych 5381 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Leh Palych" /></noinclude><section begin="шмат (II)" />''сотворив Бог світ і як вже було на нему шмат людей.'' Гн. I. 29. ''Дуже таки шмат грошей у них стало.'' Грин. II. 74. Ум. '''Шматне́нько'''. ''У його шматненько грошей.'' НВолын. у.<section end="шмат (II)" /> <section begin="шмата" />'''Шма́та, ти,''' ''ж.'' Лоскутъ, ветошка, тряпка. ''Якась брудна шмата.'' ЕЗ. V. 200.<section end="шмата" /> <section begin="шматати" />'''Шма́тати, таю, єш,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/шматувати|Шматувати]]'''. ''Зірве шкуру, почне її шматать, поки пошмата на кусочки.'' Драг. 289.<section end="шматати" /> <section begin="шматина" />'''Шмати́на, ни,''' ''ж.'' 1) Кусокъ. Таращ. у. 2) = '''[[Словарь української мови (1924)/шмата|Шмата]]'''. Ум. '''Шмати́нка'''. ''Зав'язав той кавалочок у шматинку.'' ЕЗ. V. 216.<section end="шматина" /> <section begin="шматка" />'''Шма́тка, ки,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/шмата|Шмата]]'''. ''Обвинути сирівцевою шматкою.'' ЕЗ. V. 210.<section end="шматка" /> <section begin="шматковий" />'''Шматкови́й, а́, е́.''' Кусковой. '''Шматкове сало'''. Шпикъ, свиное сало. Подольск. г.<section end="шматковий" /> <section begin="шматкувати" />'''Шматкува́ти, ку́ю, єш,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/шматувати|Шматувати]]'''.<section end="шматкувати" /> <section begin="шматок" />'''Шмато́к, тка́,''' ''м.'' 1) Кусокъ. ''І хліба шматок дасть Біг.'' Ном. № 1511. ''Шматок м'яса.'' ЗОЮР. II. 35. 2) Часть '''[[Словарь української мови (1924)/отара|ота́ри]]''' овецъ, сотъ въ 5—6. О. 1862. V. Кух. 39. Ум. '''Шмато́чок'''.<section end="шматок" /> <section begin="шмаття" />'''Шма́ття, тя,''' ''соб.'' 1) Куски. ''Вхопив мене і ростерзав на шмаття.'' К. Іов. 36. 2) Бѣлье. ''Випливає той окунь на берег, аж там царівна шмаття пере.'' Рудч. Ск. II. 113. ''Прали дівки шматя.'' Гн. I. 38. Ум. '''Шма́ттячко'''.<section end="шмаття" /> <section begin="шматувати" />'''Шматува́ти, ту́ю, єш,''' ''гл.'' Разрывать, разрѣзывать на куски. Переясл. у. ''Ой дай жупан шматований, що турками шанований, що сонечком побіляний, що кулями постріляний.'' Щог. В. 3. ''Що се вони видумали — шматувати Україну.'' К. ЧР. 187.<section end="шматувати" /> <section begin="шматур'я" />'''Шмату́р'я, р'я,''' ''с. соб.'' Куски. ''Данилко....'' (буде) ''шматур'я прохати од хати до хати. Шматків напрохали, собаки нагнали, торбу розірвали, шматки похватали.'' Мил. 95.<section end="шматур'я" /> <section begin="шматянський" />'''Шматянський, а, е.''' Тряпичный. Гн. I. 154.<section end="шматянський" /> <section begin="шмерка" />'''Шме́рка, ки,''' ''ж.'' Раст. [[w:Ялиця біла|Pinus Рісеа L.]] ЗЮЗО. I. 131.<section end="шмерка" /> <section begin="шмига" />'''Шми́га, ги, шми́ґа, ґи,''' ''ж.'' 1) Дощечка, служащая нивелиромъ при набиваніи мельничнаго камня. 2) У колесниковъ: дощечки длиной въ ½ аршина для опредѣленія спицъ, съ которыхъ начинать натягивать ободъ. Употребляется ихъ для этой цѣли двѣ. Канев. у. 3) Родъ силка для ловли болотныхъ птицъ. Вх. Пч. II. 16. '''До шми́ги, під шми́гу'''. Кстати, къ дѣлу. ''Чи тобі ж до шмиги сватать сина піхотою.'' Мкр. Н. 14. '''Не до шми́ги'''. Неумѣстно, некстати. ''Не до шмиґи балака.'' Ном. № 5091.<section end="шмига" /> <section begin="шмигляти" />'''Шмигля́ти, ля́ю, єш,''' ''гл.'' Шнырять, бѣгать. ''Із льоху та в хату знай шмигляє.'' Шевч. 138. ''Шмигляв по морю, як циганус.'' Котл. Ен. IV. 28.<section end="шмигляти" /> <section begin="шмигнути" />'''Шмигну́ти, гну́, гне́ш,''' ''гл.'' Шмыгнуть, удрать. ''Тоді розігналась саме на його, щоб його вбить, а він на бік шмигнув, а змія тоді в море так і затопилась.'' Рудч. Ск. II. 97.<section end="шмигнути" /> <section begin="шмигувати" />'''Шмигува́ти, гу́ю, єш''' и '''шмиґува́ти, ґу́ю, єш,''' ''гл.'' Выравнивать камень въ мельницѣ. Ананьев. у., Лохв. у.<section end="шмигувати" /> <section begin="шмилити" />'''Шми́лити, лю, лиш,''' ''гл.'' Въ выраженіи: '''шми́лити гу́бки'''. Сжимать губки, кокетничая. ''Бач, як вона до його губки шмилить.'' Кіевск. у.<section end="шмилити" /> <section begin="шмир" />'''Шмир, ру,''' ''м.'' Раст. Bromus arvensis. Вх. Лем. 485.<section end="шмир" /> <section begin="шмиткий" />'''Шмитки́й, а́, е́.''' Проворный, ловкій. Вх. Лем. 485.<section end="шмиткий" /> <section begin="шмондя" />'''Шмондя, ді,''' ''об.'' 1) Нечистоплотный человѣкъ. Вх. Зн. 82. 2) ''ж.'' Безнравственная женщина. Вх. Зн. 82.<section end="шмондя" /> <section begin="шморг" />'''Шморг,''' ''меж.'' 1) Дергъ. 2) Выражаетъ быстрое проникновеніе куда. ''Округ ярмарок, в середині шарварок, та в дірку шморг.'' Ном. стр. 294, № 139. ''За ним погнались, а він добіг до Луки та шморг у його хату. Коли це Третяк шморг із сіней.'' Новомоск. у.<section end="шморг" /> <section begin="шморгавка" />'''Шмо́ргавка, ки,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/терниця|Терниця]]'''. Шух. I. 147.<section end="шморгавка" /> <section begin="шморганистий" />'''Шморганистий, а, е.''' Полосатый. Вх. Пч. I. 15.<section end="шморганистий" /> <section begin="шморгати" />'''Шмо́ргати, гаю, єш,''' ''гл.'' 1) Дергать. Константиногр. у. ''Та все її шморга за намисто.'' О. 1861. X. 32. 2) Очищать пеньку отъ кострики при помощи '''[[Словарь української мови (1924)/шморгавка|шмо́ргавки]]'''. Шух. I. 147.<section end="шморгати" /> <section begin="шморгатися" />'''Шмо́ргатися, гаюся, єшся,''' ''гл.'' Дергаться (о веревкѣ, напр.).<section end="шморгатися" /> <section begin="шморгнути" />'''Шморгну́ти, гну́, не́ш,''' ''гл.'' Однокр. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/шморгати|шмо́ргати]]'''. 1) Дернуть. 2) Ударить. 3) Удрать, вбѣжать, выбѣжать. ''Сказала та й шморгнула з хати.'' Мир. ХРВ. 284. ''Да попівни шморгнув.'' О. 1862. V. 27.<section end="шморгнути" /> <section begin="шморгонути" />'''Шморгону́ти, ну́, не́ш,''' ''гл.'' 1) Съ силой дернуть. ''Як захвате з землі колос в корх, як шморгоне, — думав увесь обшморгнуть.'' Драг. 14. 2) Съ силой ударить. 3) Съ силой побѣжать.<section end="шморгонути" /> <section begin="шморшки" />'''Шмо́ршки, шок,''' ''ж.'' Морщины, складки.<section end="шморшки" /><noinclude></noinclude> 1wttcfig5ltcbemo4xe7jsxo8oq3wi7 468642 468640 2022-08-28T20:39:39Z Leh Palych 5381 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Leh Palych" /></noinclude><section begin="шмат (II)" />''сотворив Бог світ і як вже було на нему шмат людей.'' Гн. I. 29. ''Дуже таки шмат грошей у них стало.'' Грин. II. 74. Ум. '''Шматне́нько'''. ''У його шматненько грошей.'' НВолын. у.<section end="шмат (II)" /> <section begin="шмата" />'''Шма́та, ти,''' ''ж.'' Лоскутъ, ветошка, тряпка. ''Якась брудна шмата.'' ЕЗ. V. 200.<section end="шмата" /> <section begin="шматати" />'''Шма́тати, таю, єш,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/шматувати|Шматувати]]'''. ''Зірве шкуру, почне її шматать, поки пошмата на кусочки.'' Драг. 289.<section end="шматати" /> <section begin="шматина" />'''Шмати́на, ни,''' ''ж.'' 1) Кусокъ. Таращ. у. 2) = '''[[Словарь української мови (1924)/шмата|Шмата]]'''. Ум. '''Шмати́нка'''. ''Зав'язав той кавалочок у шматинку.'' ЕЗ. V. 216.<section end="шматина" /> <section begin="шматка" />'''Шма́тка, ки,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/шмата|Шмата]]'''. ''Обвинути сирівцевою шматкою.'' ЕЗ. V. 210.<section end="шматка" /> <section begin="шматковий" />'''Шматкови́й, а́, е́.''' Кусковой. '''Шматкове сало'''. Шпикъ, свиное сало. Подольск. г.<section end="шматковий" /> <section begin="шматкувати" />'''Шматкува́ти, ку́ю, єш,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/шматувати|Шматувати]]'''.<section end="шматкувати" /> <section begin="шматок" />'''Шмато́к, тка́,''' ''м.'' 1) Кусокъ. ''І хліба шматок дасть Біг.'' Ном. № 1511. ''Шматок м'яса.'' ЗОЮР. II. 35. 2) Часть '''[[Словарь української мови (1924)/отара|ота́ри]]''' овецъ, сотъ въ 5—6. О. 1862. V. Кух. 39. Ум. '''Шмато́чок'''.<section end="шматок" /> <section begin="шмаття" />'''Шма́ття, тя,''' ''соб.'' 1) Куски. ''Вхопив мене і ростерзав на шмаття.'' К. Іов. 36. 2) Бѣлье. ''Випливає той окунь на берег, аж там царівна шмаття пере.'' Рудч. Ск. II. 113. ''Прали дівки шматя.'' Гн. I. 38. Ум. '''Шма́ттячко'''.<section end="шмаття" /> <section begin="шматувати" />'''Шматува́ти, ту́ю, єш,''' ''гл.'' Разрывать, разрѣзывать на куски. Переясл. у. ''Ой дай жупан шматований, що турками шанований, що сонечком побіляний, що кулями постріляний.'' Щог. В. 3. ''Що се вони видумали — шматувати Україну.'' К. ЧР. 187.<section end="шматувати" /> <section begin="шматур'я" />'''Шмату́р'я, р'я,''' ''с. соб.'' Куски. ''Данилко....'' (буде) ''шматур'я прохати од хати до хати. Шматків напрохали, собаки нагнали, торбу розірвали, шматки похватали.'' Мил. 95.<section end="шматур'я" /> <section begin="шматянський" />'''Шматянський, а, е.''' Тряпичный. Гн. I. 154.<section end="шматянський" /> <section begin="шмерка" />'''Шме́рка, ки,''' ''ж.'' Раст. [[w:Ялиця біла|Pinus Рісеа L.]] ЗЮЗО. I. 131.<section end="шмерка" /> <section begin="шмига" />'''Шми́га, ги, шми́ґа, ґи,''' ''ж.'' 1) Дощечка, служащая нивелиромъ при набиваніи мельничнаго камня. 2) У колесниковъ: дощечки длиной въ ½ аршина для опредѣленія спицъ, съ которыхъ начинать натягивать ободъ. Употребляется ихъ для этой цѣли двѣ. Канев. у. 3) Родъ силка для ловли болотныхъ птицъ. Вх. Пч. II. 16. '''До шми́ги, під шми́гу'''. Кстати, къ дѣлу. ''Чи тобі ж до шмиги сватать сина піхотою.'' Мкр. Н. 14. '''Не до шми́ги'''. Неумѣстно, некстати. ''Не до шмиґи балака.'' Ном. № 5091.<section end="шмига" /> <section begin="шмигляти" />'''Шмигля́ти, ля́ю, єш,''' ''гл.'' Шнырять, бѣгать. ''Із льоху та в хату знай шмигляє.'' Шевч. 138. ''Шмигляв по морю, як циганус.'' Котл. Ен. IV. 28.<section end="шмигляти" /> <section begin="шмигнути" />'''Шмигну́ти, гну́, гне́ш,''' ''гл.'' Шмыгнуть, удрать. ''Тоді розігналась саме на його, щоб його вбить, а він на бік шмигнув, а змія тоді в море так і затопилась.'' Рудч. Ск. II. 97.<section end="шмигнути" /> <section begin="шмигувати" />'''Шмигува́ти, гу́ю, єш''' и '''шмиґува́ти, ґу́ю, єш,''' ''гл.'' Выравнивать камень въ мельницѣ. Ананьев. у., Лохв. у.<section end="шмигувати" /> <section begin="шмилити" />'''Шми́лити, лю, лиш,''' ''гл.'' Въ выраженіи: '''шми́лити гу́бки'''. Сжимать губки, кокетничая. ''Бач, як вона до його губки шмилить.'' Кіевск. у.<section end="шмилити" /> <section begin="шмир" />'''Шмир, ру,''' ''м.'' Раст. Bromus arvensis. Вх. Лем. 485.<section end="шмир" /> <section begin="шмиткий" />'''Шмитки́й, а́, е́.''' Проворный, ловкій. Вх. Лем. 485.<section end="шмиткий" /> <section begin="шмондя" />'''Шмондя, ді,''' ''об.'' 1) Нечистоплотный человѣкъ. Вх. Зн. 82. 2) ''ж.'' Безнравственная женщина. Вх. Зн. 82.<section end="шмондя" /> <section begin="шморг" />'''Шморг,''' ''меж.'' 1) Дергъ. 2) Выражаетъ быстрое проникновеніе куда. ''Округ ярмарок, в середині шарварок, та в дірку шморг.'' Ном. стр. 294, № 139. ''За ним погнались, а він добіг до Луки та шморг у його хату. Коли це Третяк шморг із сіней.'' Новомоск. у.<section end="шморг" /> <section begin="шморгавка" />'''Шмо́ргавка, ки,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/терниця|Терниця]]'''. Шух. I. 147.<section end="шморгавка" /> <section begin="шморганистий" />'''Шморганистий, а, е.''' Полосатый. Вх. Пч. I. 15.<section end="шморганистий" /> <section begin="шморгати" />'''Шмо́ргати, гаю, єш,''' ''гл.'' 1) Дергать. Константиногр. у. ''Та все її шморга за намисто.'' О. 1861. X. 32. 2) Очищать пеньку отъ кострики при помощи '''[[Словарь української мови (1924)/шморгавка|шмо́ргавки]]'''. Шух. I. 147.<section end="шморгати" /> <section begin="шморгатися" />'''Шмо́ргатися, гаюся, єшся,''' ''гл.'' Дергаться (о веревкѣ, напр.).<section end="шморгатися" /> <section begin="шморгнути" />'''Шморгну́ти, гну́, не́ш,''' ''гл.'' Однокр. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/шморгати|шмо́ргати]]'''. 1) Дернуть. 2) Ударить. 3) Удрать, вбѣжать, выбѣжать. ''Сказала та й шморгнула з хати.'' Мир. ХРВ. 284. ''Да попівни шморгнув.'' О. 1862. V. 27.<section end="шморгнути" /> <section begin="шморгонути" />'''Шморгону́ти, ну́, не́ш,''' ''гл.'' 1) Съ силой дернуть. ''Як захвате з землі колос в корх, як шморгоне, — думав увесь обшморгнуть.'' Драг. 14. 2) Съ силой ударить. 3) Съ силой побѣжать.<section end="шморгонути" /> <section begin="шморшки" />'''Шмо́ршки, шок,''' ''ж.'' Морщины, складки.<section end="шморшки" /><noinclude></noinclude> ia3jptk4y43un3g862novhmfwo2py4a 250 224285 468643 2022-08-28T20:41:09Z Leh Palych 5381 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Leh Palych" /></noinclude><section begin="шморшки" />''Лице було оперезано шморшками.'' Левиц. I. 357.<section end="шморшки" /> <section begin="шмугляти" />'''Шмугля́ти, ля́ю, єш,''' ''гл.'' Тереть, стирать кожу, обдирать кожу, дѣлать на кожѣ ссадины.<section end="шмугляти" /> <section begin="шмульгати" />'''Шму́льгати, гаю, єш,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/шмугляти|Шмугляти]]'''. Черк. у.<section end="шмульгати" /> <section begin="шмуляти" />'''Шму́ляти, ляю, єш,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/шмугляти|Шмугляти]]'''. ''Годі працюватись та шмуляти шию задарма.''<section end="шмуляти" /> <section begin="шнипорити" />'''Шни́порити, рю, риш,''' ''гл.'' 1) = '''[[Словарь української мови (1924)/нишпорити|Нишпорити]]'''. ''Часинки не посидить тихо: так і шнипорить усюди.'' О. 1861. VIII. 19. 2) Смыслить, знать толкъ, умѣть. ''Він таки трохи шнипорить в малярстві.'' Шевч. (О. 1862. III. 4).<section end="шнипорити" /> <section begin="шнир" />'''Шнир, ру,''' ''м.'' Въ выраженіи: '''до шни́ру'''. 1) ? ''Треба всякую папіру підвести як раз до шниру, підвести все під закон.'' Котл. Од. 491. 2) До тла, до конца. ''Згорів до шниру.'' Лохв. у.<section end="шнир" /> <section begin="шнирина" />'''Шнири́на, ни,''' ''ж.'' '''До шнири́ни'''. До нитки. Ум. '''Шнири́нка, шни́рочка, шнири́ночка'''. ''Обдере до шнирочки, до шерстиночки.'' Ном. № 4848. ''Обідрав її до шнириночки.''<section end="шнирина" /> <section begin="шнирити" />'''Шни́рити, рю, риш,''' ''гл.'' Шнырять? ''Утята так і шнирять по над головами.'' О. 1862. VIII. 17.<section end="шнирити" /> <section begin="шнирь" />'''Шнирь, ря,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/шнир|Шнир]]'''. ''Неділь на три було труда, поки до шниря все зносили.'' Мкр. Г. 49.<section end="шнирь" /> <section begin="шниря" />'''Шниря, рі,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/шнир|Шнир]]. Нема до шнирі.''' Ничего нѣтъ. Мнж. 167.<section end="шниря" /> <section begin="шнур" />'''Шнур, ра,''' ''м.'' 1) Веревка. Чуб. II. 234. ''Аж молодичка сорочки розвішує на шнурі.'' Рудч. Ск. II. 164. 2) Отвѣсъ (плотницкій инструментъ). Чуб. III. 176. 3) Рядъ. ''Сидить шнур голубців.'' 4) Мѣра длины: 21 сажень. Чуб. VI. 406. 5) Пуповина. Вх. Лем. 485. 6) мн. '''шнури́'''. У ткачей: снарядъ, при помощи котораго основа соединяется съ навоемъ. Части: '''[[Словарь української мови (1924)/валок|вало́к]], шнурки́, [[Словарь української мови (1924)/ключечка|ключечки́]], [[Словарь української мови (1924)/шнурок|шнурок]], [[Словарь української мови (1924)/ляшток|ляшток]]'''. МУЕ. III. 21. Ум. '''[[Словарь української мови (1924)/шнурок|Шнуро́к]]'''.<section end="шнур" /> <section begin="шнурівка" />'''Шнурі́вка, ки,''' ''ж.'' 1) Сортъ табаку съ крупными листьями. Сумск. у. 2) = '''[[Словарь української мови (1924)/шнуровиці|Шнуровиці]]'''. ''Чому руса коса не зачесана, чому шнурівка не зашнурована.'' Чуб. III. 149. ''Взяла спідницю і шнурівку.'' Котл. Ен. I. 7.<section end="шнурівка" /> <section begin="шнурковий" />'''Шнурко́вий, а, е.''' Изъ шнурка или въ видѣ шнурка сдѣланный. ''Шнуркові кісники.'' О. 1861. XI. 29.<section end="шнурковий" /> <section begin="шнуркування" />'''Шнуркува́ння, ня,''' ''с.'' Отдѣлка платья цвѣтными шнурками. НВолын. у.<section end="шнуркування" /> <section begin="шнуркувати" />'''Шнуркува́ти, ку́ю, єш,''' ''гл.'' 1) Отдѣлывать платье цвѣтными шнурками. 2) Слѣдить. ''Вона вже й ходила за нею, шнуркувала, поки ото й запопала її.'' Екат. у. (Залюб.).<section end="шнуркувати" /> <section begin="шнурований" />'''Шнуро́ваний, а, е.''' прич. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/шнурувати|шнурувати]]'''. 1) Зашнурованный. 2) Увязанный веревками. 3) '''Шнуро́вані бро́ви]]''' = '''Брови на шнурочку'''. См. '''[[Словарь української мови (1924)/шнурок|Шнурок]]'''. ''В неї брови шнуровані.'' Грин. III. 611.<section end="шнурований" /> <section begin="шнуровиці" />'''Шнурови́ці, ви́ць,''' ''ж.'' Корсетъ. ''Продай, мамо, дві телиці, купи мені шнуровиці: в мене циці трясуться, з мене хлопці сміються.'' Закр. 75.<section end="шнуровиці" /> <section begin="шнурок" />'''Шнуро́к, рка́,''' ''м.'' 1) Шнурокъ. Kolb. I. 36. ''Не виспалась наша панночка: сукала шнурки шовковії.'' Чуб. III. 212. 2) Веревка. ''Висіла колиска на шнурочку.'' Чуб. III. 190. 3) — '''ши́тий, пле́тений'''. Родъ вышивокъ. Шух. I. 155, 156. Ум. '''Шнурочок. Бро́ви на шнуро́чку'''. Ровныя красивыя брови.<section end="шнурок" /> <section begin="шнурування" />'''Шнурува́ння, ня,''' ''с.'' Веревки, которыми увязанъ возъ съ поклажей. Рудч. Чп. 257. ''Ой беріть з возів, беріть шнурування.'' Рудч. Чп. 101.<section end="шнурування" /> <section begin="шнурувати" />'''Шнурува́ти, ру́ю, єш,''' ''гл.'' 1) Шнуровать, зашнуровывать. ''На ножейках мат шнуровані бітки.'' АД. I. 43. 2) Увязывать веревками.<section end="шнурувати" /> <section begin="шняга" />'''Шняга, ги,''' ''ж.'' Жаба. Вх. Пч. II. 16.<section end="шняга" /> <section begin="шо" />'''Шо,''' ''мѣст.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/що|Що]]'''. Мнж. 2. ''Не все ж Біг дарує, про шо люд міркує.'' Ном. № 71.<section end="шо" /> <section begin="шовк" />'''Шовк, ку,''' ''м.'' Шелкъ. ''А я шовком вишиваю.'' Шевч. 187. ''Бреше, як шовком, шиє.'' Ном. № 6954.<section end="шовк" /> <section begin="шовківка" />'''Шовкі́вка, ки,''' ''ж.'' Шелковая шапка. Чуб. IV. 195.<section end="шовківка" /> <section begin="шовковать" />'''Шовковать, ті,''' ''ж.'' Раст. Conferva rivularis. Вх. Пч. II. 30.<section end="шовковать" /> <section begin="шовковий" />'''Шовко́вий, а, е.''' 1) Шелковый. ''Шовкова плахта не к будню, а к святу.'' Ном. 2) '''Шовко́ва трава'''. Раст.: a) Stipa pennata L. ЗЮЗО. I. 138. б) Phalaris arundinacca L. Var picta. ЗЮЗО. I. 131. Ум. '''Шовкове́нький'''. ''Зав'яжи мені головоньку, бо то мені болить дуже, хусткою біленькою, біленькою да шовковенькою.'' Чуб. V. 87.<section end="шовковий" /> <section begin="шовковина" />'''Шовко́вина, ни,''' ''ж.'' Шелковая нитка. ''Продінь їй ув уха червону шовковину.'' Мнж. 154.<section end="шовковина" /> <section begin="шовковиця" />'''Шовко́виця, ці,''' ''ж.'' 1) Тутовое дерево. <section end="шовковиця" /><noinclude></noinclude> 60naupjjbt0m6pyw5p0lv8lp0ac1tyh 468645 468643 2022-08-28T20:43:06Z Leh Palych 5381 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Leh Palych" /></noinclude><section begin="шморшки" />''Лице було оперезано шморшками.'' Левиц. I. 357.<section end="шморшки" /> <section begin="шмугляти" />'''Шмугля́ти, ля́ю, єш,''' ''гл.'' Тереть, стирать кожу, обдирать кожу, дѣлать на кожѣ ссадины.<section end="шмугляти" /> <section begin="шмульгати" />'''Шму́льгати, гаю, єш,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/шмугляти|Шмугляти]]'''. Черк. у.<section end="шмульгати" /> <section begin="шмуляти" />'''Шму́ляти, ляю, єш,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/шмугляти|Шмугляти]]'''. ''Годі працюватись та шмуляти шию задарма.''<section end="шмуляти" /> <section begin="шнипорити" />'''Шни́порити, рю, риш,''' ''гл.'' 1) = '''[[Словарь української мови (1924)/нишпорити|Нишпорити]]'''. ''Часинки не посидить тихо: так і шнипорить усюди.'' О. 1861. VIII. 19. 2) Смыслить, знать толкъ, умѣть. ''Він таки трохи шнипорить в малярстві.'' Шевч. (О. 1862. III. 4).<section end="шнипорити" /> <section begin="шнир" />'''Шнир, ру,''' ''м.'' Въ выраженіи: '''до шни́ру'''. 1)? ''Треба всякую папіру підвести як раз до шниру, підвести все під закон.'' Котл. Од. 491. 2) До тла, до конца. ''Згорів до шниру.'' Лохв. у.<section end="шнир" /> <section begin="шнирина" />'''Шнири́на, ни,''' ''ж.'' '''До шнири́ни'''. До нитки. Ум. '''Шнири́нка, шни́рочка, шнири́ночка'''. ''Обдере до шнирочки, до шерстиночки.'' Ном. № 4848. ''Обідрав її до шнириночки.''<section end="шнирина" /> <section begin="шнирити" />'''Шни́рити, рю, риш,''' ''гл.'' Шнырять? ''Утята так і шнирять по над головами.'' О. 1862. VIII. 17.<section end="шнирити" /> <section begin="шнирь" />'''Шнирь, ря,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/шнир|Шнир]]'''. ''Неділь на три було труда, поки до шниря все зносили.'' Мкр. Г. 49.<section end="шнирь" /> <section begin="шниря" />'''Шниря, рі,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/шнир|Шнир]]. Нема до шнирі.''' Ничего нѣтъ. Мнж. 167.<section end="шниря" /> <section begin="шнур" />'''Шнур, ра,''' ''м.'' 1) Веревка. Чуб. II. 234. ''Аж молодичка сорочки розвішує на шнурі.'' Рудч. Ск. II. 164. 2) Отвѣсъ (плотницкій инструментъ). Чуб. III. 176. 3) Рядъ. ''Сидить шнур голубців.'' 4) Мѣра длины: 21 сажень. Чуб. VI. 406. 5) Пуповина. Вх. Лем. 485. 6) мн. '''шнури́'''. У ткачей: снарядъ, при помощи котораго основа соединяется съ навоемъ. Части: '''[[Словарь української мови (1924)/валок|вало́к]], шнурки́, [[Словарь української мови (1924)/ключечка|ключечки́]], [[Словарь української мови (1924)/шнурок|шнурок]], [[Словарь української мови (1924)/ляшток|ляшток]]'''. МУЕ. III. 21. Ум. '''[[Словарь української мови (1924)/шнурок|Шнуро́к]]'''.<section end="шнур" /> <section begin="шнурівка" />'''Шнурі́вка, ки,''' ''ж.'' 1) Сортъ табаку съ крупными листьями. Сумск. у. 2) = '''[[Словарь української мови (1924)/шнуровиці|Шнуровиці]]'''. ''Чому руса коса не зачесана, чому шнурівка не зашнурована.'' Чуб. III. 149. ''Взяла спідницю і шнурівку.'' Котл. Ен. I. 7.<section end="шнурівка" /> <section begin="шнурковий" />'''Шнурко́вий, а, е.''' Изъ шнурка или въ видѣ шнурка сдѣланный. ''Шнуркові кісники.'' О. 1861. XI. 29.<section end="шнурковий" /> <section begin="шнуркування" />'''Шнуркува́ння, ня,''' ''с.'' Отдѣлка платья цвѣтными шнурками. НВолын. у.<section end="шнуркування" /> <section begin="шнуркувати" />'''Шнуркува́ти, ку́ю, єш,''' ''гл.'' 1) Отдѣлывать платье цвѣтными шнурками. 2) Слѣдить. ''Вона вже й ходила за нею, шнуркувала, поки ото й запопала її.'' Екат. у. (Залюб.).<section end="шнуркувати" /> <section begin="шнурований" />'''Шнуро́ваний, а, е.''' прич. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/шнурувати|шнурувати]]'''. 1) Зашнурованный. 2) Увязанный веревками. 3) '''Шнуро́вані бро́ви''' = '''Брови на шнурочку'''. См. '''[[Словарь української мови (1924)/шнурок|Шнурок]]'''. ''В неї брови шнуровані.'' Грин. III. 611.<section end="шнурований" /> <section begin="шнуровиці" />'''Шнурови́ці, ви́ць,''' ''ж.'' Корсетъ. ''Продай, мамо, дві телиці, купи мені шнуровиці: в мене циці трясуться, з мене хлопці сміються.'' Закр. 75.<section end="шнуровиці" /> <section begin="шнурок" />'''Шнуро́к, рка́,''' ''м.'' 1) Шнурокъ. Kolb. I. 36. ''Не виспалась наша панночка: сукала шнурки шовковії.'' Чуб. III. 212. 2) Веревка. ''Висіла колиска на шнурочку.'' Чуб. III. 190. 3) — '''ши́тий, пле́тений'''. Родъ вышивокъ. Шух. I. 155, 156. Ум. '''Шнурочок. Бро́ви на шнуро́чку'''. Ровныя красивыя брови.<section end="шнурок" /> <section begin="шнурування" />'''Шнурува́ння, ня,''' ''с.'' Веревки, которыми увязанъ возъ съ поклажей. Рудч. Чп. 257. ''Ой беріть з возів, беріть шнурування.'' Рудч. Чп. 101.<section end="шнурування" /> <section begin="шнурувати" />'''Шнурува́ти, ру́ю, єш,''' ''гл.'' 1) Шнуровать, зашнуровывать. ''На ножейках мат шнуровані бітки.'' АД. I. 43. 2) Увязывать веревками.<section end="шнурувати" /> <section begin="шняга" />'''Шняга, ги,''' ''ж.'' Жаба. Вх. Пч. II. 16.<section end="шняга" /> <section begin="шо" />'''Шо,''' ''мѣст.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/що|Що]]'''. Мнж. 2. ''Не все ж Біг дарує, про шо люд міркує.'' Ном. № 71.<section end="шо" /> <section begin="шовк" />'''Шовк, ку,''' ''м.'' Шелкъ. ''А я шовком вишиваю.'' Шевч. 187. ''Бреше, як шовком, шиє.'' Ном. № 6954.<section end="шовк" /> <section begin="шовківка" />'''Шовкі́вка, ки,''' ''ж.'' Шелковая шапка. Чуб. IV. 195.<section end="шовківка" /> <section begin="шовковать" />'''Шовковать, ті,''' ''ж.'' Раст. Conferva rivularis. Вх. Пч. II. 30.<section end="шовковать" /> <section begin="шовковий" />'''Шовко́вий, а, е.''' 1) Шелковый. ''Шовкова плахта не к будню, а к святу.'' Ном. 2) '''Шовко́ва трава'''. Раст.: a) Stipa pennata L. ЗЮЗО. I. 138. б) Phalaris arundinacca L. Var picta. ЗЮЗО. I. 131. Ум. '''Шовкове́нький'''. ''Зав'яжи мені головоньку, бо то мені болить дуже, хусткою біленькою, біленькою да шовковенькою.'' Чуб. V. 87.<section end="шовковий" /> <section begin="шовковина" />'''Шовко́вина, ни,''' ''ж.'' Шелковая нитка. ''Продінь їй ув уха червону шовковину.'' Мнж. 154.<section end="шовковина" /> <section begin="шовковиця" />'''Шовко́виця, ці,''' ''ж.'' 1) Тутовое дерево. <section end="шовковиця" /><noinclude></noinclude> erq71zapgkeozmbgygruundsfv6ww7j 250 224286 468646 2022-08-28T20:43:55Z Leh Palych 5381 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Leh Palych" /></noinclude><section begin="шовковиця" />Morus nigra, Morus alba. ЗЮЗО. I. 128. ''Росли рядом тополі й шовковиці.'' Левиц. Пов. 21. 2) Родъ водорослей. Вх. Зн. 82.<section end="шовковиця" /> <section begin="шовкун" />'''Шовку́н, на́,''' ''м.'' Безплодное тутовое дерево.<section end="шовкун" /> <section begin="шовкунець" />'''Шовкуне́ць, нця́,''' ''м.'' Сапожный инструментъ = '''[[Словарь української мови (1924)/токмачка|токмачка]]'''. Харьк. г.<section end="шовкунець" /> <section begin="шовчина" />'''Шовчи́на, ни,''' ''ж.'' Шелковая нитка, шелковина. Ком. Р. II. 65. Ум. '''Шовчи́нка'''.<section end="шовчина" /> <section begin="шокати" />'''Шо́кати, каю, єш,''' ''гл.'' 1) Часто говорить: '''[[Словарь української мови (1924)/шо|шо]]'''. 2) Шамкать. ''„Сатурнович, змилосердися, за рідную свою вступися!“ к Зевесу шокала стара.'' Котл. Ен. V. 36.<section end="шокати" /> <section begin="шолвія" />'''Шолвія, вії,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/шавлія|Шавлія]]'''. ''Посію шолвію зарані в неділю.'' Чуб. V. 609.<section end="шолвія" /> <section begin="шолгун" />'''Шолгу́н, на,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/шовкунець|Шовкунець]]''' = '''[[Словарь української мови (1924)/токмачка|Токмачка]]'''. Вас. 161.<section end="шолгун" /> <section begin="шоловія" />'''Шолові́я, вії,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/шевлія|Шевлія]]'''. Вх. Пч. II. 36.<section end="шоловія" /> <section begin="шоломок" />'''Шоломо́к, мка́,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/шеломок|Шеломок]]'''. НВолын. у.<section end="шоломок" /> <section begin="шолопати" />'''Шоло́пати, паю, єш,''' ''гл.'' 1) Ѣсть зерна (объ уткать). 2) Шуршать, шелестѣть. ''Миш шолопає.'' Вх. Зн. 82. 3) Рыться въ чемъ, перебирать что. ''Воробці.... шолопають на собі пірє.'' ЕЗ. V. 248.<section end="шолопати" /> <section begin="шолудивець" />'''Шолуди́вець, вця,''' ''м.'' Паршивецъ. ''Ой чиї ж то женці, да все шолудивці.'' Чуб. III. 229.<section end="шолудивець" /> <section begin="шолудивий" />'''Шолуди́вий, а, е.''' Паршивый. ''Шолудиве порося і в Петрівку змерзне.'' Ном. № 1582. ''З шолудивою головою та в дух.'' Ном. № 5462.<section end="шолудивий" /> <section begin="шолудивник" />'''Шолуди́вник, ка,''' ''м.'' Раст. Pedicularis comosa L. ЗЮЗО. I. 131.<section end="шолудивник" /> <section begin="шолуді" />'''Шо́луді, дів,''' ''м.'' Парши, струпья на головѣ. ''Аби голова, а шолуді будуть.'' Ном. № 5428.<section end="шолуді" /> <section begin="шолудяй" />'''Шолудя́й, дя́я,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/шолудивець|Шолудивець]]'''. ''Як їдять та п'ють, так і кучерявчиком звуть, а поп'ють, поїдять — прощай шолудяй.'' Ном. № 2329.<section end="шолудяй" /> <section begin="шолуминня" />'''Шолуми́ння, ня,''' ''с.'' Стебли кукурузы.<section end="шолуминня" /> <section begin="шолупайка" />'''Шолупа́йка, ки,''' ''ж.'' Шелуха, скорлупа.<section end="шолупайка" /> <section begin="шолупина" />'''Шолупи́на, ни,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/шолупайка|Шолупайка]]'''.<section end="шолупина" /> <section begin="шонтавий" />'''Шонтавий, а, е''' = '''[[Словарь української мови (1924)/шанталавий|Шанталавий]]'''. Вх. Зн. 82.<section end="шонтавий" /> <section begin="шопа" />'''Шо́па, пи,''' ''ж.'' Навѣсъ, сарай съ двумя, рѣдко тремя стѣнками — для возовъ и хозяйственныхъ орудій. Чуб. VII. 396. ''Пішли до шопи вітати пана, пішли до череди брати барана.'' Чуб. III. 376.<section end="шопа" /> <section begin="шори" />'''Шори, шор,''' ''ж.'' Шоры, родъ упряжи. '''Убра́ти в шори'''. Обмануть, надуть. ''Стали думать та гадать, як би в шори убрать, а самим десь дальше мандрувать.'' Ном. № 3084.<section end="шори" /> <section begin="шорнути" />'''Шорну́ти, рну́, не́ш,''' ''гл.'' Толкнуть, ткнуть. ''Як шорнула хруща в писк, — аж роскинув крила.'' Чуб. V. 1144.<section end="шорнути" /> <section begin="шорсткий" />'''Шорстки́й, а́, е́.''' Шероховатый, шершавый. ''Гілка шорстка, голою ногою боляче стояти.'' Міус. окр. '''Шорстки́й пісо́к'''. Крупно-зернистый песокъ. НВолын. у.<section end="шорсткий" /> <section begin="шостак" />'''Шоста́к, ка́,''' ''м.'' 1) Имѣющій шесть пальцевъ на рукѣ. 2) Монета въ три копейки (шесть грошей). ''Продав сестрицю за таляр, а косу русу за шостак.'' Грин. III. 519. ''Гуку-пуку за таляр, а чоботи за шостак.'' Ном. № 12514. Ум. '''Шостачо́к'''. МУЕ. I. 131.<section end="шостак" /> <section begin="шостака" />'''Шоста́ка, ки,''' ''ж.'' Шестерка въ картахъ. Харьк.<section end="шостака" /> <section begin="шостачок" />'''Шостачо́к, чка,''' ''м.'' Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/шостак|шостак]]'''.<section end="шостачок" /> <section begin="шостий" />'''Шо́стий, а, е.''' ''числ.'' Шестой. ''Два стоїть, два лежить, п'ятий ходить і шостого водить.'' Ном.<section end="шостий" /> <section begin="шосток" />'''Шосто́к, тка́,''' ''м.'' Шесть штукъ, шесть разъ. ''Одвіз я разів п'яток, чи шосток.'' Черк. у.<section end="шосток" /> <section begin="шось" />'''Шось,''' ''мѣст.'' Что-то. ''Та шось мені, братця, горілка не п'ється.'' Чуб. V. 420.<section end="шось" /> <section begin="шофта" />'''Шофта, шохта, ти,''' ''ж.'' См. '''[[Словарь української мови (1924)/начиння|Начиння]]'''. МУЕ. III. 18. Вас. 166.<section end="шофта" /> <section begin="шоцевиця" />'''Шоцеви́ця, ці,''' ''ж.'' Чечевица. Ямпольск.у.<section end="шоцевиця" /> <section begin="шошон" />'''Шошо́н, на,''' ''м.'' Верхнее длинное женское лѣтнее платье. Полт. г.<section end="шошон" /> <section begin="шпаґля" />'''Шпа́ґля, лі,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/шпадля|Шпадля]]'''.<section end="шпаґля" /> <section begin="шпаґлювати" />'''Шпаґлюва́ти, лю́ю, єш,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/шпадлювати|Шпадлювати]]'''.<section end="шпаґлювати" /> <section begin="шпадер" />'''Шпадер, дру,''' ''м.'' Лучина. Вх. Зн. 82.<section end="шпадер" /> <section begin="шпадля" />'''Шпа́для, лі,''' ''ж.'' Лопаточка для шпадлевки.<section end="шпадля" /> <section begin="шпадлювати" />'''Шпадлюва́ти, лю́ю, єш,''' ''гл.'' У столяровъ: шпадлевать, замазывать щели и неровности особой замазкой передъ окраской.<section end="шпадлювати" /> <section begin="шпак" />'''Шпак, ка́,''' ''м.'' 1) Скворецъ. ''Ловить, як кіт шпака.'' Ном. № 6566. '''Шпака́ вби́ти'''. Дать промахъ. ''Е, як би то так, а то вб'єте шпака такого, що ну!'' Лебед. у. '''Шпака́ удра́ти'''. Вздремнуть. Мнж. 171. 2) Названіе вола. Г. Барв. 245. 3) Головка у винта. Кролев. у. Ум. '''Шпа́конько, шпа́ченько, шпачо́к'''. ''Біля села Жабокрича, де ляхи стояли, три козаків, як шпаконьків, на паль повбивали.'' Нп.<section end="шпак" /> <section begin="шпаківня" />'''Шпакі́вня, ні,''' ''ж.'' 1) Клѣтка для скворца, скворешница. Желех. То же съ ударомъ на послѣднемъ слогѣ. Херс. г. 2) Тюрма, казематъ. ЗОЮР. I. 74.<section end="шпаківня" /><noinclude></noinclude> bhn9um3yebtem6nz8or4jrj0pilrc8m 468647 468646 2022-08-28T20:45:14Z Leh Palych 5381 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Leh Palych" /></noinclude><section begin="шовковиця" />Morus nigra, Morus alba. ЗЮЗО. I. 128. ''Росли рядом тополі й шовковиці.'' Левиц. Пов. 21. 2) Родъ водорослей. Вх. Зн. 82.<section end="шовковиця" /> <section begin="шовкун" />'''Шовку́н, на́,''' ''м.'' Безплодное тутовое дерево.<section end="шовкун" /> <section begin="шовкунець" />'''Шовкуне́ць, нця́,''' ''м.'' Сапожный инструментъ = '''[[Словарь української мови (1924)/токмачка|токмачка]]'''. Харьк. г.<section end="шовкунець" /> <section begin="шовчина" />'''Шовчи́на, ни,''' ''ж.'' Шелковая нитка, шелковина. Ком. Р. II. 65. Ум. '''Шовчи́нка'''.<section end="шовчина" /> <section begin="шокати" />'''Шо́кати, каю, єш,''' ''гл.'' 1) Часто говорить: '''[[Словарь української мови (1924)/шо|шо]]'''. 2) Шамкать. ''„Сатурнович, змилосердися, за рідную свою вступися!“ к Зевесу шокала стара.'' Котл. Ен. V. 36.<section end="шокати" /> <section begin="шолвія" />'''Шолвія, вії,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/шавлія|Шавлія]]'''. ''Посію шолвію зарані в неділю.'' Чуб. V. 609.<section end="шолвія" /> <section begin="шолгун" />'''Шолгу́н, на,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/шовкунець|Шовкунець]]''' = '''[[Словарь української мови (1924)/токмачка|Токмачка]]'''. Вас. 161.<section end="шолгун" /> <section begin="шоловія" />'''Шолові́я, вії,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/шевлія|Шевлія]]'''. Вх. Пч. II. 36.<section end="шоловія" /> <section begin="шоломок" />'''Шоломо́к, мка́,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/шеломок|Шеломок]]'''. НВолын. у.<section end="шоломок" /> <section begin="шолопати" />'''Шоло́пати, паю, єш,''' ''гл.'' 1) Ѣсть зерна (объ уткать). 2) Шуршать, шелестѣть. ''Миш шолопає.'' Вх. Зн. 82. 3) Рыться въ чемъ, перебирать что. ''Воробці.... шолопають на собі пірє.'' ЕЗ. V. 248.<section end="шолопати" /> <section begin="шолудивець" />'''Шолуди́вець, вця,''' ''м.'' Паршивецъ. ''Ой чиї ж то женці, да все шолудивці.'' Чуб. III. 229.<section end="шолудивець" /> <section begin="шолудивий" />'''Шолуди́вий, а, е.''' Паршивый. ''Шолудиве порося і в Петрівку змерзне.'' Ном. № 1582. ''З шолудивою головою та в дух.'' Ном. № 5462.<section end="шолудивий" /> <section begin="шолудивник" />'''Шолуди́вник, ка,''' ''м.'' Раст. Pedicularis comosa L. ЗЮЗО. I. 131.<section end="шолудивник" /> <section begin="шолуді" />'''Шо́луді, дів,''' ''м.'' Парши, струпья на головѣ. ''Аби голова, а шолуді будуть.'' Ном. № 5428.<section end="шолуді" /> <section begin="шолудяй" />'''Шолудя́й, дя́я,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/шолудивець|Шолудивець]]'''. ''Як їдять та п'ють, так і кучерявчиком звуть, а поп'ють, поїдять — прощай шолудяй.'' Ном. № 2329.<section end="шолудяй" /> <section begin="шолуминня" />'''Шолуми́ння, ня,''' ''с.'' Стебли кукурузы.<section end="шолуминня" /> <section begin="шолупайка" />'''Шолупа́йка, ки,''' ''ж.'' Шелуха, скорлупа.<section end="шолупайка" /> <section begin="шолупина" />'''Шолупи́на, ни,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/шолупайка|Шолупайка]]'''.<section end="шолупина" /> <section begin="шонтавий" />'''Шонтавий, а, е''' = '''[[Словарь української мови (1924)/шанталавий|Шанталавий]]'''. Вх. Зн. 82.<section end="шонтавий" /> <section begin="шопа" />'''Шо́па, пи,''' ''ж.'' Навѣсъ, сарай съ двумя, рѣдко тремя стѣнками — для возовъ и хозяйственныхъ орудій. Чуб. VII. 396. ''Пішли до шопи вітати пана, пішли до череди брати барана.'' Чуб. III. 376.<section end="шопа" /> <section begin="шори" />'''Шори, шор,''' ''ж.'' Шоры, родъ упряжи. '''Убра́ти в шори'''. Обмануть, надуть. ''Стали думать та гадать, як би в шори убрать, а самим десь дальше мандрувать.'' Ном. № 3084.<section end="шори" /> <section begin="шорнути" />'''Шорну́ти, рну́, не́ш,''' ''гл.'' Толкнуть, ткнуть. ''Як шорнула хруща в писк, — аж роскинув крила.'' Чуб. V. 1144.<section end="шорнути" /> <section begin="шорсткий" />'''Шорстки́й, а́, е́.''' Шероховатый, шершавый. ''Гілка шорстка, голою ногою боляче стояти.'' Міус. окр. '''Шорстки́й пісо́к'''. Крупно-зернистый песокъ. НВолын. у.<section end="шорсткий" /> <section begin="шостак" />'''Шоста́к, ка́,''' ''м.'' 1) Имѣющій шесть пальцевъ на рукѣ. 2) Монета въ три копейки (шесть грошей). ''Продав сестрицю за таляр, а косу русу за шостак.'' Грин. III. 519. ''Гуку-пуку за таляр, а чоботи за шостак.'' Ном. № 12514. Ум. '''Шостачо́к'''. МУЕ. I. 131.<section end="шостак" /> <section begin="шостака" />'''Шоста́ка, ки,''' ''ж.'' Шестерка въ картахъ. Харьк.<section end="шостака" /> <section begin="шостачок" />'''Шостачо́к, чка,''' ''м.'' Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/шостак|шостак]]'''.<section end="шостачок" /> <section begin="шостий" />'''Шо́стий, а, е.''' ''числ.'' Шестой. ''Два стоїть, два лежить, п'ятий ходить і шостого водить.'' Ном.<section end="шостий" /> <section begin="шосток" />'''Шосто́к, тка́,''' ''м.'' Шесть штукъ, шесть разъ. ''Одвіз я разів п'яток, чи шосток.'' Черк. у.<section end="шосток" /> <section begin="шось" />'''Шось,''' ''мѣст.'' Что-то. ''Та шось мені, братця, горілка не п'ється.'' Чуб. V. 420.<section end="шось" /> <section begin="шофта" />'''Шофта, шохта, ти,''' ''ж.'' См. '''[[Словарь української мови (1924)/начиння|Начиння]]'''. МУЕ. III. 18. Вас. 166.<section end="шофта" /> <section begin="шоцевиця" />'''Шоцеви́ця, ці,''' ''ж.'' Чечевица. Ямпольск.у.<section end="шоцевиця" /> <section begin="шошон" />'''Шошо́н, на,''' ''м.'' Верхнее длинное женское лѣтнее платье. Полт. г.<section end="шошон" /> <section begin="шпаґля" />'''Шпа́ґля, лі,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/шпадля|Шпадля]]'''.<section end="шпаґля" /> <section begin="шпаґлювати" />'''Шпаґлюва́ти, лю́ю, єш,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/шпадлювати|Шпадлювати]]'''.<section end="шпаґлювати" /> <section begin="шпадер" />'''Шпадер, дру,''' ''м.'' Лучина. Вх. Зн. 82.<section end="шпадер" /> <section begin="шпадля" />'''Шпа́для, лі,''' ''ж.'' Лопаточка для шпадлевки.<section end="шпадля" /> <section begin="шпадлювати" />'''Шпадлюва́ти, лю́ю, єш,''' ''гл.'' У столяровъ: шпадлевать, замазывать щели и неровности особой замазкой передъ окраской.<section end="шпадлювати" /> <section begin="шпак" />'''Шпак, ка́,''' ''м.'' 1) Скворецъ. ''Ловить, як кіт шпака.'' Ном. № 6566. '''Шпака́ вби́ти'''. Дать промахъ. ''Е, як би то так, а то вб'єте шпака такого, що ну!'' Лебед. у. '''Шпака́ удра́ти'''. Вздремнуть. Мнж. 171. 2) Названіе вола. Г. Барв. 245. 3) Головка у винта. Кролев. у. Ум. '''Шпа́конько, шпа́ченько, шпачо́к'''. ''Біля села Жабокрича, де ляхи стояли, три козаків, як шпаконьків, на паль повбивали.'' Нп.<section end="шпак" /> <section begin="шпаківня" />'''Шпакі́вня, ні,''' ''ж.'' 1) Клѣтка для скворца, скворешница. Желех. То же съ ударомъ на послѣднемъ слогѣ. Херс. г. 2) Тюрма, казематъ. ЗОЮР. I. 74.<section end="шпаківня" /><noinclude></noinclude> odhswq93eclonuw3x7a8dk7ydunqtpp 250 224287 468648 2022-08-28T20:46:02Z Leh Palych 5381 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Leh Palych" /></noinclude><section begin="шпаківський" />'''Шпакі́вський, а, е.''' Относящійся къ скворцу.<section end="шпаківський" /> <section begin="шпаконько" />'''Шпа́конько, ка,''' ''м.'' Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/шпак|шпак]]'''.<section end="шпаконько" /> <section begin="шпакуватий" />'''Шпакува́тий, а, е.''' 1) О человѣкѣ: съ просѣдью. ''Голова шпакувата, та думка клята.'' Ком. Пр. № 388. 2) О конѣ: темносѣрый. ''Шпакуватий кінь.'' НВолын. у.<section end="шпакуватий" /> <section begin="шпалера" />'''Шпале́ра, ри,''' ''ж.'' Кусокъ обой. ''Та кімната була обклеїна такими самими шпалерами, які були в її почивальні.'' Левиц. I. 490. Ум. '''Шпалерка'''. Г. Барв. 101.<section end="шпалера" /> <section begin="шпалір" />'''Шпалі́р, ру,''' ''м.'' Обои. См. '''[[Словарь української мови (1924)/шпалера|Шпалера]]'''. ''Шпаліром стіни обліпив.'' Мкр. Г. 48.<section end="шпалір" /> <section begin="шпантолити" />'''Шпанто́лити, лю, лиш,''' ''гл.'' Готовить, стряпать. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.<section end="шпантолити" /> <section begin="шпара" />'''Шпа́ра, ри,''' ''ж.'' 1) Щель, пазъ, трещина. Сам. 129. 2) мн. Острая боль въ пальцахъ отъ мороза. Конот. у. ''Аж шпари зайшли — такий мороз.'' Ном. № 634. '''Шпа́ри одійшли́'''. Прекратилась боль въ пальцахъ отъ мороза, а переносно — прекратился чей либо страхъ или вообще стѣсненное состояніе. ''Лист той хвата, з сміхом чита, бо одійшли шпари.'' КС. 1882. XII. 625. ''Гарасько тут оледенів і спершу не сказав ні слова, язик отерп, замерла мова, мов камінь сердечко нагнів, а страх і спутав, і зв'язав. Як одійшли ж потроху шпари.... здихнув він тяжко і казав.'' Мкр. Г. 25. Ум. '''Шпа́рка, шпа́рочка'''.<section end="шпара" /> <section begin="шпараґи" />'''Шпара́ґи, раґ,''' ''ж.'' Раст. Спаржа, Asparagus officinalis.<section end="шпараґи" /> <section begin="шпарґал" />'''Шпарґа́л, ла,''' ''м.'' Старая исписанная бумага. ''Пійди поговори з їми в магистраті: там зараз покажуть тобі трухлий шпарґал з вислою печаттю. К.'' ЧР. 214.<section end="шпарґал" /> <section begin="шпарґалля" />'''Шпарґа́лля, ля,''' ''с. соб.'' отъ '''[[Словарь української мови (1924)/шпарґал|шпарґал]]'''. ''А на десятий рік як вийме, прочитає, побачить сам здоров, що там ладу біс має, то в грубу так таки і впре шпарґалля все.'' Г.-Арт. (О. 1861. III. 101).<section end="шпарґалля" /> <section begin="шпарина" />'''Шпари́на, ни,''' ''ж.'' Щель. См. '''[[Словарь української мови (1924)/шпара|Шпара]]'''.<section end="шпарина" /> <section begin="шпарити" />'''Шпа́рити, рю, риш,''' ''гл.'' 1) Обваривать кипяткомъ. 2) Бить, колотить. ''Заведуться ляхи з козаками і почнуть один одного товкти та шпарить.'' Стор. М. Пр. 45.<section end="шпарити" /> <section begin="шпарка" />'''Шпа́рка, ки,''' ''ж.'' Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/шпара|шпа́ра]]'''.<section end="шпарка" /> <section begin="шпаркий" />'''Шпарки́й, а́, е́.''' Прыткій, скорый, быстрый. Волынск. г. ''„Не сердься, чоловіче, за мою шпарку одповідь“, — з жалем промовив січовик.'' Стор. М. Пр. 11.<section end="шпаркий" /> <section begin="шпарко" />'''Шпа́рко,''' ''нар.'' Прытко, скоро, быстро. ''Нуте, хлопці, швидко, шпарко.'' Г.-Арт. (О. 1861, III. 102). ''Вітер шпарко полетів.'' Греб. 376. ''Безкостий Марко перепливе море шпарко.'' Ном. стр. 293, № 100.<section end="шпарко" /> <section begin="шпарочка" />'''Шпа́рочка, ки,''' ''ж.'' Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/шпара|шпара]]'''.<section end="шпарочка" /> <section begin="шпарування" />'''Шпарува́ння, ня,''' ''с.'' 1) Замазываніе щелей и углубленій при обмазкѣ стѣнъ сѣрой глиной. 2) Глина, которой произведена замазка щелей и углубленій въ стѣнахъ. ''Вже шпарування висхло, тільки побілити.'' Мир. Пов. II. 79.<section end="шпарування" /> <section begin="шпарувати" />'''Шпарува́ти, ру́ю, єш,''' ''гл.'' 1) Замазывать щели и углубленія при обмазкѣ глиной стѣнъ. (Робітниці) ''шпарували надвірні хати.'' Левиц. I. 481. 2) Растягивать края полотна равномѣрно, чтобы они были ровными. МУЕ. III. 20.<section end="шпарувати" /> <section begin="шпаруна" />'''Шпару́на, ни,''' ''ж.'' Кусокъ глины, отвалившійся отъ стѣны.<section end="шпаруна" /> <section begin="шпарутина" />'''Шпарути́на, ни,''' ''ж.'' Щель.<section end="шпарутина" /> <section begin="шпарутки" />'''Шпарутки, ків,''' ''мн.'' Двѣ дощечки, связанныя по срединѣ, въ мѣстѣ, гдѣ соприкасаются ихъ внутренніе концы, — при помощи ихъ равномѣрно растягиваютъ края полотна. См. '''[[Словарь української мови (1924)/шпарувати|Шпарувати 2]]'''. МУЕ. III. 19.<section end="шпарутки" /> <section begin="шпатар" />'''Шпа́та́р, ра,''' ''м.'' Лучина, щепка. См. '''[[Словарь української мови (1924)/шпадер|Шпадер]]'''. Вх. Зн. 80. Желех.<section end="шпатар" /> <section begin="шпати" />'''Шпа́ти, шпа́ю, єш,''' ''гл.'' Копаться, рыться. Вх. Зн. 83.<section end="шпати" /> <section begin="шпацір" />'''Шпа́цір, ру,''' ''м.'' Прогулка. Котл.<section end="шпацір" /> <section begin="шпацірувати" />'''Шпацірува́ти, ру́ю, єш,''' ''гл.'' Прогуливаться. Котл.<section end="шпацірувати" /> <section begin="шпаченько" />'''Шпа́ченько, ка,''' ''м.'' Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/шпак|шпак]]'''.<section end="шпаченько" /> <section begin="шпаченя" />'''Шпаченя́, ня́ти,''' ''с.'' Скворецъ-птенецъ. ''Чоловік навідав гніздо шпаченят.'' Ном. № 13712.<section end="шпаченя" /> <section begin="шпачиний" />'''Шпачи́ний, а, е.''' Скворцовый. ''Назнав я шпачине кубелечко.'' Грин. I. 228.<section end="шпачиний" /> <section begin="шпачок" />'''Шпачо́к, чка́,''' ''м.'' Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/шпак|шпак]]'''.<section end="шпачок" /> <section begin="шпеник" />'''Шпе́ник, ка,''' ''м.'' 1) Шпенекъ, конецъ стрѣлы или какого-нибудь стержня; иногда самъ стержень. Вас. 167, 179. ''Він шпеник в рані розглядав.'' Котл. Ен. VI. 73. 2) Ножка у листа, плода. Вх. Лем. 486.<section end="шпеник" /> <section begin="шпент" />'''Шпент, ту,''' ''м.'' Въ выраженіи: '''До шпе́нту'''. До тла. ''Хата до шпенту згоріла.'' Черк. у.<section end="шпент" /> <section begin="шпеньок" />'''Шпеньо́к, нька́,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/шпеник|Шпеник]]'''. См. '''[[Словарь української мови (1924)/кужілка|Кужілка]]'''.<section end="шпеньок" /> <section begin="шпет" />'''Шпет, ту,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/шпета|Шпе́та]]'''. '''До шпе́ту'''. Какъ слѣдуетъ, красиво. ''Чоботи щоб були до шпету.'' Конот. у.<section end="шпет" /> <section begin="шпета" />'''Шпе́та, ти,''' ''ж.'' Въ выраженіи: '''До шпе́ти, не до шпе́ти'''. Кстати, некстати. ''Що небудь таке зробить не до шпети, то зараз йому і прізвище приложать.'' Стор.<section end="шпета" /> <section begin="шпетити" />'''Шпе́тити, чу, тиш,''' ''гл.'' Поносить, ругать, оскорблять, унижать. Ном. № 3535.<section end="шпетити" /><noinclude></noinclude> g0apz8vt8qir4bfxrxti86dbtq6x249 468651 468648 2022-08-28T20:47:27Z Leh Palych 5381 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Leh Palych" /></noinclude><section begin="шпаківський" />'''Шпакі́вський, а, е.''' Относящійся къ скворцу.<section end="шпаківський" /> <section begin="шпаконько" />'''Шпа́конько, ка,''' ''м.'' Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/шпак|шпак]]'''.<section end="шпаконько" /> <section begin="шпакуватий" />'''Шпакува́тий, а, е.''' 1) О человѣкѣ: съ просѣдью. ''Голова шпакувата, та думка клята.'' Ком. Пр. № 388. 2) О конѣ: темносѣрый. ''Шпакуватий кінь.'' НВолын. у.<section end="шпакуватий" /> <section begin="шпалера" />'''Шпале́ра, ри,''' ''ж.'' Кусокъ обой. ''Та кімната була обклеїна такими самими шпалерами, які були в її почивальні.'' Левиц. I. 490. Ум. '''Шпалерка'''. Г. Барв. 101.<section end="шпалера" /> <section begin="шпалір" />'''Шпалі́р, ру,''' ''м.'' Обои. См. '''[[Словарь української мови (1924)/шпалера|Шпалера]]'''. ''Шпаліром стіни обліпив.'' Мкр. Г. 48.<section end="шпалір" /> <section begin="шпантолити" />'''Шпанто́лити, лю, лиш,''' ''гл.'' Готовить, стряпать. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.<section end="шпантолити" /> <section begin="шпара" />'''Шпа́ра, ри,''' ''ж.'' 1) Щель, пазъ, трещина. Сам. 129. 2) мн. Острая боль въ пальцахъ отъ мороза. Конот. у. ''Аж шпари зайшли — такий мороз.'' Ном. № 634. '''Шпа́ри одійшли́'''. Прекратилась боль въ пальцахъ отъ мороза, а переносно — прекратился чей либо страхъ или вообще стѣсненное состояніе. ''Лист той хвата, з сміхом чита, бо одійшли шпари.'' КС. 1882. XII. 625. ''Гарасько тут оледенів і спершу не сказав ні слова, язик отерп, замерла мова, мов камінь сердечко нагнів, а страх і спутав, і зв'язав. Як одійшли ж потроху шпари.... здихнув він тяжко і казав.'' Мкр. Г. 25. Ум. '''Шпа́рка, шпа́рочка'''.<section end="шпара" /> <section begin="шпараґи" />'''Шпара́ґи, раґ,''' ''ж.'' Раст. Спаржа, Asparagus officinalis.<section end="шпараґи" /> <section begin="шпарґал" />'''Шпарґа́л, ла,''' ''м.'' Старая исписанная бумага. ''Пійди поговори з їми в магистраті: там зараз покажуть тобі трухлий шпарґал з вислою печаттю. К.'' ЧР. 214.<section end="шпарґал" /> <section begin="шпарґалля" />'''Шпарґа́лля, ля,''' ''с. соб.'' отъ '''[[Словарь української мови (1924)/шпарґал|шпарґал]]'''. ''А на десятий рік як вийме, прочитає, побачить сам здоров, що там ладу біс має, то в грубу так таки і впре шпарґалля все.'' Г.-Арт. (О. 1861. III. 101).<section end="шпарґалля" /> <section begin="шпарина" />'''Шпари́на, ни,''' ''ж.'' Щель. См. '''[[Словарь української мови (1924)/шпара|Шпара]]'''.<section end="шпарина" /> <section begin="шпарити" />'''Шпа́рити, рю, риш,''' ''гл.'' 1) Обваривать кипяткомъ. 2) Бить, колотить. ''Заведуться ляхи з козаками і почнуть один одного товкти та шпарить.'' Стор. М. Пр. 45.<section end="шпарити" /> <section begin="шпарка" />'''Шпа́рка, ки,''' ''ж.'' Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/шпара|шпа́ра]]'''.<section end="шпарка" /> <section begin="шпаркий" />'''Шпарки́й, а́, е́.''' Прыткій, скорый, быстрый. Волынск. г. ''„Не сердься, чоловіче, за мою шпарку одповідь“, — з жалем промовив січовик.'' Стор. М. Пр. 11.<section end="шпаркий" /> <section begin="шпарко" />'''Шпа́рко,''' ''нар.'' Прытко, скоро, быстро. ''Нуте, хлопці, швидко, шпарко.'' Г.-Арт. (О. 1861, III. 102). ''Вітер шпарко полетів.'' Греб. 376. ''Безкостий Марко перепливе море шпарко.'' Ном. стр. 293, № 100.<section end="шпарко" /> <section begin="шпарочка" />'''Шпа́рочка, ки,''' ''ж.'' Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/шпара|шпара]]'''.<section end="шпарочка" /> <section begin="шпарування" />'''Шпарува́ння, ня,''' ''с.'' 1) Замазываніе щелей и углубленій при обмазкѣ стѣнъ сѣрой глиной. 2) Глина, которой произведена замазка щелей и углубленій въ стѣнахъ. ''Вже шпарування висхло, тільки побілити.'' Мир. Пов. II. 79.<section end="шпарування" /> <section begin="шпарувати" />'''Шпарува́ти, ру́ю, єш,''' ''гл.'' 1) Замазывать щели и углубленія при обмазкѣ глиной стѣнъ. (Робітниці) ''шпарували надвірні хати.'' Левиц. I. 481. 2) Растягивать края полотна равномѣрно, чтобы они были ровными. МУЕ. III. 20.<section end="шпарувати" /> <section begin="шпаруна" />'''Шпару́на, ни,''' ''ж.'' Кусокъ глины, отвалившійся отъ стѣны.<section end="шпаруна" /> <section begin="шпарутина" />'''Шпарути́на, ни,''' ''ж.'' Щель.<section end="шпарутина" /> <section begin="шпарутки" />'''Шпарутки, ків,''' ''мн.'' Двѣ дощечки, связанныя по срединѣ, въ мѣстѣ, гдѣ соприкасаются ихъ внутренніе концы, — при помощи ихъ равномѣрно растягиваютъ края полотна. См. '''[[Словарь української мови (1924)/шпарувати|Шпарувати 2]]'''. МУЕ. III. 19.<section end="шпарутки" /> <section begin="шпатар" />'''Шпа́та́р, ра,''' ''м.'' Лучина, щепка. См. '''[[Словарь української мови (1924)/шпадер|Шпадер]]'''. Вх. Зн. 80. Желех.<section end="шпатар" /> <section begin="шпати" />'''Шпа́ти, шпа́ю, єш,''' ''гл.'' Копаться, рыться. Вх. Зн. 83.<section end="шпати" /> <section begin="шпацір" />'''Шпа́цір, ру,''' ''м.'' Прогулка. Котл.<section end="шпацір" /> <section begin="шпацірувати" />'''Шпацірува́ти, ру́ю, єш,''' ''гл.'' Прогуливаться. Котл.<section end="шпацірувати" /> <section begin="шпаченько" />'''Шпа́ченько, ка,''' ''м.'' Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/шпак|шпак]]'''.<section end="шпаченько" /> <section begin="шпаченя" />'''Шпаченя́, ня́ти,''' ''с.'' Скворецъ-птенецъ. ''Чоловік навідав гніздо шпаченят.'' Ном. № 13712.<section end="шпаченя" /> <section begin="шпачиний" />'''Шпачи́ний, а, е.''' Скворцовый. ''Назнав я шпачине кубелечко.'' Грин. I. 228.<section end="шпачиний" /> <section begin="шпачок" />'''Шпачо́к, чка́,''' ''м.'' Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/шпак|шпак]]'''.<section end="шпачок" /> <section begin="шпеник" />'''Шпе́ник, ка,''' ''м.'' 1) Шпенекъ, конецъ стрѣлы или какого-нибудь стержня; иногда самъ стержень. Вас. 167, 179. ''Він шпеник в рані розглядав.'' Котл. Ен. VI. 73. 2) Ножка у листа, плода. Вх. Лем. 486.<section end="шпеник" /> <section begin="шпент" />'''Шпент, ту,''' ''м.'' Въ выраженіи: '''До шпе́нту'''. До тла. ''Хата до шпенту згоріла.'' Черк. у.<section end="шпент" /> <section begin="шпеньок" />'''Шпеньо́к, нька́,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/шпеник|Шпеник]]'''. См. '''[[Словарь української мови (1924)/кужілка|Кужілка]]'''.<section end="шпеньок" /> <section begin="шпет" />'''Шпет, ту,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/шпета|Шпе́та]]'''. '''До шпе́ту'''. Какъ слѣдуетъ, красиво. ''Чоботи щоб були до шпету.'' Конот. у.<section end="шпет" /> <section begin="шпета" />'''Шпе́та, ти,''' ''ж.'' Въ выраженіи: '''До шпе́ти, не до шпе́ти'''. Кстати, некстати. ''Що небудь таке зробить не до шпети, то зараз йому і прізвище приложать.'' Стор.<section end="шпета" /> <section begin="шпетити" />'''Шпе́тити, чу, тиш,''' ''гл.'' Поносить, ругать, оскорблять, унижать. Ном. № 3535.<section end="шпетити" /><noinclude></noinclude> 2cuvnwbwn1iell4r5kqs2mi4ok52dj8 250 224288 468658 2022-08-28T20:49:45Z Leh Palych 5381 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Leh Palych" /></noinclude><section begin="шпетити" />''Олимпських шпетив на всю губу, свою і неню лаяв любу.'' Котл. Ен. II. 30. ''Я жі собі нівроку вдалась, борецького роду не шпетила.'' Г. Барв. 423. ''В своїй розмові не шпетила вона рідного слова.'' К. ХП. 25.<section end="шпетити" /> <section begin="шпетний" />'''Шпетний, а, е.''' Безобразный, плохой. Кв. ''Шпетна дорога.'' Вх. Зн. 82.<section end="шпетний" /> <section begin="шпетно" />'''Шпе́тно,''' ''нар.'' 1) Безобразно, гадко. 2) Аккуратно, опрятно. Кв. Ум. '''Шпетне́нько'''. ''Вбіралася шпетненько — шнурочок до шнурочка, гапличок до гапличка.'' МВ. II. 31.<section end="шпетно" /> <section begin="шпиг" />'''Шпиг, га,''' ''м.'' 1) Шпіонъ. Черк. у. ''Шпиг сю пісню пильно слухав.'' Мкр. Н. 11. 2) Костный мозгъ.<section end="шпиг" /> <section begin="шпигати" />'''Шпига́ти, га́ю, єш,''' ''гл.'' 1) Колоть. 2) Говорить колкости. ''Все оттак заведуться ласкавими словами одно одного шпигати.'' МВ. II. 82. ''Почав його батько докірними словами шпигати.'' Харьк. г.<section end="шпигати" /> <section begin="шпигинарь" />'''Шпигина́рь, шпиґина́рь, рю́,''' ''м.'' Скипидарь. Мил. М. 54.<section end="шпигинарь" /> <section begin="шпигнути" />'''Шпигну́ти, гну́, гне́ш,''' ''гл.'' Однокр. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/шпигати|шпига́ти]]'''. 1) Кольнуть. ''Як раз Гибсона і насів, {{errata|шиигнув|шпигнув}} в висок над правим оком.'' Котл. Ен. VI. 27. 2) Кольнуть, уколоть словами. ''Він її то тим, то сим, та й шпигне, а як коли, то й при людях.'' Г. Барв. 107.<section end="шпигнути" /> <section begin="шпигон" />'''Шпиго́н, на,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/шпиг|Шпиг]]'''. ''Шпигоном — з церкви паламарь.'' Котл. Ен. IV. 64.<section end="шпигон" /> <section begin="шпигонути" />'''Шпигону́ти, ну́, не́ш,''' ''гл.'' Кольнуть съ силой. ''Мені треба жінки сміливої, щоб уміла часом турка під бік шпигонути.'' Левиц. Пов. 14.<section end="шпигонути" /> <section begin="шпигувати" />'''Шпигува́ти, гу́ю, єш,''' ''гл.'' Шпіонить.<section end="шпигувати" /> <section begin="шпикуляція" />'''Шпикуля́ція, ції,''' ''ж.'' Шпіонство, развѣдки. ''Післав до бідного на шпикуляцію, ци правда то.'' Гн. II. 18.<section end="шпикуляція" /> <section begin="шпилечка" />'''Шпи́лечка, ки,''' ''ж.'' Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/шпилька|шпилька]]'''.<section end="шпилечка" /> <section begin="шпилечок" />'''Шпиле́чок, чка, шпи́лик, ка,''' ''м.'' Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/шпиль|шпиль]]'''.<section end="шпилечок" /> <section begin="шпилик" />'''Шпи́лик, ка,''' ''м.'' Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/шпиль|шпиль]]'''.<section end="шпилик" /> <section begin="шпилити" />'''Шпили́ти, лю́, лиш,''' ''гл.'' Прикалывать булавками, шпильками. Гол. II. 634.<section end="шпилити" /> <section begin="шпиль" />'''Шпиль, ля́,''' ''м.'' 1) Холмъ, невысокая круглая гора. ''Кругла, мов шпиль, гора.'' Левиц. I. 197. ''Українські яри гайові між невисокими та крутими горами та шпилями.'' Левиц. I. 203. ''Ой вийду я на шпиль-гору, на лебедів крикну.'' Чуб. III. 137. 2) Част. '''[[Словарь української мови (1924)/м'яльниця|м'яльници]]''' (См.). Вас. 159. Ум. '''Шпи́лик, шпильо́к, шпиле́чок'''.<section end="шпиль" /> <section begin="шпилька" />'''Шпи́лька, ки,''' ''ж.'' 1) Булавка. ''Шпилькою пришпилити.'' Ном. № 8754. 2) Шпилька головная. ''Виняла з голови шпильку.'' Рудч. Ск. I. 99. 3) У горшечниковъ: деревянная палочка, толщиною въ карандашъ, въ одинъ конецъ которой вставляется загнутый въ видѣ крючка кусокъ проволоки, служащій вмѣсто кисточки при раскрашиваніи посуды узорами. Вас. 183. 4) Шипъ, колючка, листъ хвойныхъ растеній. ''Як на шпильки посадив бідного панотця.'' Св. Л. 18. Ум. '''Шпи́лечка'''.<section end="шпилька" /> <section begin="шпильок" />'''Шпильо́к, лька́,''' ''м.'' Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/шпиль|шпиль]]'''.<section end="шпильок" /> <section begin="шпилястий" />'''Шпиля́стий, а, е.''' Холмистый.<section end="шпилястий" /> <section begin="шпиндель" />'''Шпи́ндель, ля,''' ''м.'' Поршень. Каменец. у.<section end="шпиндель" /> <section begin="шпинь" />'''Шпинь, ня,''' ''м.'' 1) Шипъ, нарѣзываемый на той части спицы, которая должна входить въ ступицу. Сумск. у. 2) Часть веретена. См. '''[[Словарь української мови (1924)/веретено|Веретено]]'''. 3) Часть моталки. ''Шпинь з витушки встроми на вулиці.'' Драг. 34.<section end="шпинь" /> <section begin="шпиняти" />'''Шпиня́ти, ня́ю, єш,''' ''гл.'' 1) Колоть. 2) Корить, укорять, колоть насмѣшками. См. '''[[Словарь української мови (1924)/нашпиняти|Нашпиняти]]'''.<section end="шпиняти" /> <section begin="шпиримистий" />'''Шпири́мистий, а, е.''' ? ''Біжить коник шпиримистий, коник вороненький.'' Гол. IV. 464.<section end="шпиримистий" /> <section begin="шпирити" />'''Шпи́рити, рю, риш,''' ''гл.'' ? Не шпир голови, коли заміж бажаєш.'' Ном. № 8941.<section end="шпирити" /> <section begin="шпирнути" />'''Шпирну́ти, рну́, не́ш,''' ''гл.'' Пырнуть. ''Аж застогнала, наче її хто ножем шпирнув у серце.'' К. ЧР. 212.<section end="шпирнути" /> <section begin="шпиртати" />'''Шпиртати, таю, єш,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/шпортати|Шпортати]]'''. Вх. Лем. 485.<section end="шпиртати" /> <section begin="шпиталь" />'''Шпита́ль, ля́''' и '''лю́,''' ''м.'' Богадѣльня. КС. 1890. VII. 59. 1883. IV. 78. ''Шпиталі для слабих, убогих, калік.'' Ном. № 2584. ''Про тебе і в шпиталях шепчуть.'' Ном. № 2584.<section end="шпиталь" /> <section begin="шпитальний" />'''Шпита́льний, а, е.''' Богадѣльный. — '''дід, ба́ба'''. Старикъ, старуха, находящійся въ богадѣльнѣ. Кобел. у.<section end="шпитальний" /> <section begin="шпити" />'''Шпи́ти, шпитіти,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/шпати|Шпати]]'''. Вх. Зн. 83.<section end="шпити" /> <section begin="шпитко" />'''Шпитко, ка,''' ''м.'' Копающій, роющій. Вх. Зн. 83.<section end="шпитко" /> <section begin="шпихлір" />'''Шпи́хлір, ра,''' ''м.'' Амбаръ для зерноваго хлѣба и муки. Чуб. VII. 393, 396.<section end="шпихлір" /> <section begin="шпиця" />'''Шпи́ця, ці,''' ''ж.'' 1) Спица. 2) Снарядъ для сниманія коры съ березы. НВолын. у.<section end="шпиця" /> <section begin="шпичак" />'''Шпича́к, ка́,''' ''м.'' 1) Ростокъ, появившійся изъ земли. ''Повитикались червоненькі шпичаки пивонії та півників.'' Левиц. I. 339.<section end="шпичак" /> <section begin="шпичакуватий" />'''Шпичакува́тий, а, е.''' Колючій, иглистый. Константиногр. у.<section end="шпичакуватий" /> <section begin="шпичастий" />'''Шпича́стий, а, е.''' Остроконечный.<section end="шпичастий" /> <section begin="шпичка" />'''Шпи́чка, ки,''' ''ж.'' 1) Заостренный конецъ, заостренная палочка. 2) Колючка на {{hws|рас|растеніи}}<section end="шпичка" /><noinclude></noinclude> oqooyx43zl0o6nusg2szaloy7re5z33 468662 468658 2022-08-28T20:51:53Z Leh Palych 5381 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Leh Palych" /></noinclude><section begin="шпетити" />''Олимпських шпетив на всю губу, свою і неню лаяв любу.'' Котл. Ен. II. 30. ''Я жі собі нівроку вдалась, борецького роду не шпетила.'' Г. Барв. 423. ''В своїй розмові не шпетила вона рідного слова.'' К. ХП. 25.<section end="шпетити" /> <section begin="шпетний" />'''Шпетний, а, е.''' Безобразный, плохой. Кв. ''Шпетна дорога.'' Вх. Зн. 82.<section end="шпетний" /> <section begin="шпетно" />'''Шпе́тно,''' ''нар.'' 1) Безобразно, гадко. 2) Аккуратно, опрятно. Кв. Ум. '''Шпетне́нько'''. ''Вбіралася шпетненько — шнурочок до шнурочка, гапличок до гапличка.'' МВ. II. 31.<section end="шпетно" /> <section begin="шпиг" />'''Шпиг, га,''' ''м.'' 1) Шпіонъ. Черк. у. ''Шпиг сю пісню пильно слухав.'' Мкр. Н. 11. 2) Костный мозгъ.<section end="шпиг" /> <section begin="шпигати" />'''Шпига́ти, га́ю, єш,''' ''гл.'' 1) Колоть. 2) Говорить колкости. ''Все оттак заведуться ласкавими словами одно одного шпигати.'' МВ. II. 82. ''Почав його батько докірними словами шпигати.'' Харьк. г.<section end="шпигати" /> <section begin="шпигинарь" />'''Шпигина́рь, шпиґина́рь, рю́,''' ''м.'' Скипидарь. Мил. М. 54.<section end="шпигинарь" /> <section begin="шпигнути" />'''Шпигну́ти, гну́, гне́ш,''' ''гл.'' Однокр. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/шпигати|шпига́ти]]'''. 1) Кольнуть. ''Як раз Гибсона і насів, {{errata|шиигнув|шпигнув}} в висок над правим оком.'' Котл. Ен. VI. 27. 2) Кольнуть, уколоть словами. ''Він її то тим, то сим, та й шпигне, а як коли, то й при людях.'' Г. Барв. 107.<section end="шпигнути" /> <section begin="шпигон" />'''Шпиго́н, на,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/шпиг|Шпиг]]'''. ''Шпигоном — з церкви паламарь.'' Котл. Ен. IV. 64.<section end="шпигон" /> <section begin="шпигонути" />'''Шпигону́ти, ну́, не́ш,''' ''гл.'' Кольнуть съ силой. ''Мені треба жінки сміливої, щоб уміла часом турка під бік шпигонути.'' Левиц. Пов. 14.<section end="шпигонути" /> <section begin="шпигувати" />'''Шпигува́ти, гу́ю, єш,''' ''гл.'' Шпіонить.<section end="шпигувати" /> <section begin="шпикуляція" />'''Шпикуля́ція, ції,''' ''ж.'' Шпіонство, развѣдки. ''Післав до бідного на шпикуляцію, ци правда то.'' Гн. II. 18.<section end="шпикуляція" /> <section begin="шпилечка" />'''Шпи́лечка, ки,''' ''ж.'' Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/шпилька|шпилька]]'''.<section end="шпилечка" /> <section begin="шпилечок" />'''Шпиле́чок, чка, шпи́лик, ка,''' ''м.'' Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/шпиль|шпиль]]'''.<section end="шпилечок" /> <section begin="шпилик" />'''Шпи́лик, ка,''' ''м.'' Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/шпиль|шпиль]]'''.<section end="шпилик" /> <section begin="шпилити" />'''Шпили́ти, лю́, лиш,''' ''гл.'' Прикалывать булавками, шпильками. Гол. II. 634.<section end="шпилити" /> <section begin="шпиль" />'''Шпиль, ля́,''' ''м.'' 1) Холмъ, невысокая круглая гора. ''Кругла, мов шпиль, гора.'' Левиц. I. 197. ''Українські яри гайові між невисокими та крутими горами та шпилями.'' Левиц. I. 203. ''Ой вийду я на шпиль-гору, на лебедів крикну.'' Чуб. III. 137. 2) Част. '''[[Словарь української мови (1924)/м'яльниця|м'яльници]]''' (См.). Вас. 159. Ум. '''Шпи́лик, шпильо́к, шпиле́чок'''.<section end="шпиль" /> <section begin="шпилька" />'''Шпи́лька, ки,''' ''ж.'' 1) Булавка. ''Шпилькою пришпилити.'' Ном. № 8754. 2) Шпилька головная. ''Виняла з голови шпильку.'' Рудч. Ск. I. 99. 3) У горшечниковъ: деревянная палочка, толщиною въ карандашъ, въ одинъ конецъ которой вставляется загнутый въ видѣ крючка кусокъ проволоки, служащій вмѣсто кисточки при раскрашиваніи посуды узорами. Вас. 183. 4) Шипъ, колючка, листъ хвойныхъ растеній. ''Як на шпильки посадив бідного панотця.'' Св. Л. 18. Ум. '''Шпи́лечка'''.<section end="шпилька" /> <section begin="шпильок" />'''Шпильо́к, лька́,''' ''м.'' Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/шпиль|шпиль]]'''.<section end="шпильок" /> <section begin="шпилястий" />'''Шпиля́стий, а, е.''' Холмистый.<section end="шпилястий" /> <section begin="шпиндель" />'''Шпи́ндель, ля,''' ''м.'' Поршень. Каменец. у.<section end="шпиндель" /> <section begin="шпинь" />'''Шпинь, ня,''' ''м.'' 1) Шипъ, нарѣзываемый на той части спицы, которая должна входить въ ступицу. Сумск. у. 2) Часть веретена. См. '''[[Словарь української мови (1924)/веретено|Веретено]]'''. 3) Часть моталки. ''Шпинь з витушки встроми на вулиці.'' Драг. 34.<section end="шпинь" /> <section begin="шпиняти" />'''Шпиня́ти, ня́ю, єш,''' ''гл.'' 1) Колоть. 2) Корить, укорять, колоть насмѣшками. См. '''[[Словарь української мови (1924)/нашпиняти|Нашпиняти]]'''.<section end="шпиняти" /> <section begin="шпиримистий" />'''Шпири́мистий, а, е.''' ? ''Біжить коник шпиримистий, коник вороненький.'' Гол. IV. 464.<section end="шпиримистий" /> <section begin="шпирити" />'''Шпи́рити, рю, риш,''' ''гл.'' ? Не шпир голови, коли заміж бажаєш.'' Ном. № 8941.<section end="шпирити" /> <section begin="шпирнути" />'''Шпирну́ти, рну́, не́ш,''' ''гл.'' Пырнуть. ''Аж застогнала, наче її хто ножем шпирнув у серце.'' К. ЧР. 212.<section end="шпирнути" /> <section begin="шпиртати" />'''Шпиртати, таю, єш,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/шпортати|Шпортати]]'''. Вх. Лем. 485.<section end="шпиртати" /> <section begin="шпиталь" />'''Шпита́ль, ля́''' и '''лю́,''' ''м.'' Богадѣльня. КС. 1890. VII. 59. 1883. IV. 78. ''Шпиталі для слабих, убогих, калік.'' Ном. № 2584. ''Про тебе і в шпиталях шепчуть.'' Ном. № 2584.<section end="шпиталь" /> <section begin="шпитальний" />'''Шпита́льний, а, е.''' Богадѣльный. — '''дід, ба́ба'''. Старикъ, старуха, находящійся въ богадѣльнѣ. Кобел. у.<section end="шпитальний" /> <section begin="шпити" />'''Шпи́ти, шпитіти,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/шпати|Шпати]]'''. Вх. Зн. 83.<section end="шпити" /> <section begin="шпитко" />'''Шпитко, ка,''' ''м.'' Копающій, роющій. Вх. Зн. 83.<section end="шпитко" /> <section begin="шпихлір" />'''Шпи́хлір, ра,''' ''м.'' Амбаръ для зерноваго хлѣба и муки. Чуб. VII. 393, 396.<section end="шпихлір" /> <section begin="шпиця" />'''Шпи́ця, ці,''' ''ж.'' 1) Спица. 2) Снарядъ для сниманія коры съ березы. НВолын. у.<section end="шпиця" /> <section begin="шпичак" />'''Шпича́к, ка́,''' ''м.'' 1) Ростокъ, появившійся изъ земли. ''Повитикались червоненькі шпичаки пивонії та півників.'' Левиц. I. 339.<section end="шпичак" /> <section begin="шпичакуватий" />'''Шпичакува́тий, а, е.''' Колючій, иглистый. Константиногр. у.<section end="шпичакуватий" /> <section begin="шпичастий" />'''Шпича́стий, а, е.''' Остроконечный.<section end="шпичастий" /> <section begin="шпичка" />'''Шпи́чка, ки,''' ''ж.'' 1) Заостренный конецъ, заостренная палочка. 2) Колючка на {{hws|рас|растеніи}}<section end="шпичка" /><noinclude></noinclude> mk4s2p94wcoxr7joxoc3ov3b59xpo3k 469366 468662 2022-08-29T10:48:08Z Leh Palych 5381 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Leh Palych" /></noinclude><section begin="шпетити" />''Олимпських шпетив на всю губу, свою і неню лаяв любу.'' Котл. Ен. II. 30. ''Я жі собі нівроку вдалась, борецького роду не шпетила.'' Г. Барв. 423. ''В своїй розмові не шпетила вона рідного слова.'' К. ХП. 25.<section end="шпетити" /> <section begin="шпетний" />'''Шпетний, а, е.''' Безобразный, плохой. Кв. ''Шпетна дорога.'' Вх. Зн. 82.<section end="шпетний" /> <section begin="шпетно" />'''Шпе́тно,''' ''нар.'' 1) Безобразно, гадко. 2) Аккуратно, опрятно. Кв. Ум. '''Шпетне́нько'''. ''Вбіралася шпетненько — шнурочок до шнурочка, гапличок до гапличка.'' МВ. II. 31.<section end="шпетно" /> <section begin="шпиг" />'''Шпиг, га,''' ''м.'' 1) Шпіонъ. Черк. у. ''Шпиг сю пісню пильно слухав.'' Мкр. Н. 11. 2) Костный мозгъ.<section end="шпиг" /> <section begin="шпигати" />'''Шпига́ти, га́ю, єш,''' ''гл.'' 1) Колоть. 2) Говорить колкости. ''Все оттак заведуться ласкавими словами одно одного шпигати.'' МВ. II. 82. ''Почав його батько докірними словами шпигати.'' Харьк. г.<section end="шпигати" /> <section begin="шпигинарь" />'''Шпигина́рь, шпиґина́рь, рю́,''' ''м.'' Скипидарь. Мил. М. 54.<section end="шпигинарь" /> <section begin="шпигнути" />'''Шпигну́ти, гну́, гне́ш,''' ''гл.'' Однокр. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/шпигати|шпига́ти]]'''. 1) Кольнуть. ''Як раз Гибсона і насів, {{errata|шиигнув|шпигнув}} в висок над правим оком.'' Котл. Ен. VI. 27. 2) Кольнуть, уколоть словами. ''Він її то тим, то сим, та й шпигне, а як коли, то й при людях.'' Г. Барв. 107.<section end="шпигнути" /> <section begin="шпигон" />'''Шпиго́н, на,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/шпиг|Шпиг]]'''. ''Шпигоном — з церкви паламарь.'' Котл. Ен. IV. 64.<section end="шпигон" /> <section begin="шпигонути" />'''Шпигону́ти, ну́, не́ш,''' ''гл.'' Кольнуть съ силой. ''Мені треба жінки сміливої, щоб уміла часом турка під бік шпигонути.'' Левиц. Пов. 14.<section end="шпигонути" /> <section begin="шпигувати" />'''Шпигува́ти, гу́ю, єш,''' ''гл.'' Шпіонить.<section end="шпигувати" /> <section begin="шпикуляція" />'''Шпикуля́ція, ції,''' ''ж.'' Шпіонство, развѣдки. ''Післав до бідного на шпикуляцію, ци правда то.'' Гн. II. 18.<section end="шпикуляція" /> <section begin="шпилечка" />'''Шпи́лечка, ки,''' ''ж.'' Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/шпилька|шпилька]]'''.<section end="шпилечка" /> <section begin="шпилечок" />'''Шпиле́чок, чка, шпи́лик, ка,''' ''м.'' Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/шпиль|шпиль]]'''.<section end="шпилечок" /> <section begin="шпилик" />'''Шпи́лик, ка,''' ''м.'' Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/шпиль|шпиль]]'''.<section end="шпилик" /> <section begin="шпилити" />'''Шпили́ти, лю́, лиш,''' ''гл.'' Прикалывать булавками, шпильками. Гол. II. 634.<section end="шпилити" /> <section begin="шпиль" />'''Шпиль, ля́,''' ''м.'' 1) Холмъ, невысокая круглая гора. ''Кругла, мов шпиль, гора.'' Левиц. I. 197. ''Українські яри гайові між невисокими та крутими горами та шпилями.'' Левиц. I. 203. ''Ой вийду я на шпиль-гору, на лебедів крикну.'' Чуб. III. 137. 2) Част. '''[[Словарь української мови (1924)/м'яльниця|м'яльници]]''' (См.). Вас. 159. Ум. '''Шпи́лик, шпильо́к, шпиле́чок'''.<section end="шпиль" /> <section begin="шпилька" />'''Шпи́лька, ки,''' ''ж.'' 1) Булавка. ''Шпилькою пришпилити.'' Ном. № 8754. 2) Шпилька головная. ''Виняла з голови шпильку.'' Рудч. Ск. I. 99. 3) У горшечниковъ: деревянная палочка, толщиною въ карандашъ, въ одинъ конецъ которой вставляется загнутый въ видѣ крючка кусокъ проволоки, служащій вмѣсто кисточки при раскрашиваніи посуды узорами. Вас. 183. 4) Шипъ, колючка, листъ хвойныхъ растеній. ''Як на шпильки посадив бідного панотця.'' Св. Л. 18. Ум. '''Шпи́лечка'''.<section end="шпилька" /> <section begin="шпильок" />'''Шпильо́к, лька́,''' ''м.'' Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/шпиль|шпиль]]'''.<section end="шпильок" /> <section begin="шпилястий" />'''Шпиля́стий, а, е.''' Холмистый.<section end="шпилястий" /> <section begin="шпиндель" />'''Шпи́ндель, ля,''' ''м.'' Поршень. Каменец. у.<section end="шпиндель" /> <section begin="шпинь" />'''Шпинь, ня,''' ''м.'' 1) Шипъ, нарѣзываемый на той части спицы, которая должна входить въ ступицу. Сумск. у. 2) Часть веретена. См. '''[[Словарь української мови (1924)/веретено|Веретено]]'''. 3) Часть моталки. ''Шпинь з витушки встроми на вулиці.'' Драг. 34.<section end="шпинь" /> <section begin="шпиняти" />'''Шпиня́ти, ня́ю, єш,''' ''гл.'' 1) Колоть. 2) Корить, укорять, колоть насмѣшками. См. '''[[Словарь української мови (1924)/нашпиняти|Нашпиняти]]'''.<section end="шпиняти" /> <section begin="шпиримистий" />'''Шпири́мистий, а, е.''' ? ''Біжить коник шпиримистий, коник вороненький.'' Гол. IV. 464.<section end="шпиримистий" /> <section begin="шпирити" />'''Шпи́рити, рю, риш,''' ''гл.'' ? ''Не шпир голови, коли заміж бажаєш.'' Ном. № 8941.<section end="шпирити" /> <section begin="шпирнути" />'''Шпирну́ти, рну́, не́ш,''' ''гл.'' Пырнуть. ''Аж застогнала, наче її хто ножем шпирнув у серце.'' К. ЧР. 212.<section end="шпирнути" /> <section begin="шпиртати" />'''Шпиртати, таю, єш,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/шпортати|Шпортати]]'''. Вх. Лем. 485.<section end="шпиртати" /> <section begin="шпиталь" />'''Шпита́ль, ля́''' и '''лю́,''' ''м.'' Богадѣльня. КС. 1890. VII. 59. 1883. IV. 78. ''Шпиталі для слабих, убогих, калік.'' Ном. № 2584. ''Про тебе і в шпиталях шепчуть.'' Ном. № 2584.<section end="шпиталь" /> <section begin="шпитальний" />'''Шпита́льний, а, е.''' Богадѣльный. — '''дід, ба́ба'''. Старикъ, старуха, находящійся въ богадѣльнѣ. Кобел. у.<section end="шпитальний" /> <section begin="шпити" />'''Шпи́ти, шпитіти,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/шпати|Шпати]]'''. Вх. Зн. 83.<section end="шпити" /> <section begin="шпитко" />'''Шпитко, ка,''' ''м.'' Копающій, роющій. Вх. Зн. 83.<section end="шпитко" /> <section begin="шпихлір" />'''Шпи́хлір, ра,''' ''м.'' Амбаръ для зерноваго хлѣба и муки. Чуб. VII. 393, 396.<section end="шпихлір" /> <section begin="шпиця" />'''Шпи́ця, ці,''' ''ж.'' 1) Спица. 2) Снарядъ для сниманія коры съ березы. НВолын. у.<section end="шпиця" /> <section begin="шпичак" />'''Шпича́к, ка́,''' ''м.'' 1) Ростокъ, появившійся изъ земли. ''Повитикались червоненькі шпичаки пивонії та півників.'' Левиц. I. 339.<section end="шпичак" /> <section begin="шпичакуватий" />'''Шпичакува́тий, а, е.''' Колючій, иглистый. Константиногр. у.<section end="шпичакуватий" /> <section begin="шпичастий" />'''Шпича́стий, а, е.''' Остроконечный.<section end="шпичастий" /> <section begin="шпичка" />'''Шпи́чка, ки,''' ''ж.'' 1) Заостренный конецъ, заостренная палочка. 2) Колючка на {{hws|рас|растеніи}}<section end="шпичка" /><noinclude></noinclude> 3d2pw3kcdtai2d8y347qshlwkpxn7q9 116 224289 468664 2022-08-28T20:52:38Z Alexkrakovsky 4488 Створена сторінка: {{Архіви/справа | назва = Оголошення Севастопольського комітета про запитувані виплати за збитки | рік = 1858 | наступна = 28а | примітки = [[c:File:ДАОО 1-230а-28. 1858. Оголошення Севастопольського комітета про запитувані виплати за збитки.pdf]] }} File:ДАОО 1-230а-28. 1858. О... wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Оголошення Севастопольського комітета про запитувані виплати за збитки | рік = 1858 | наступна = 28а | примітки = [[c:File:ДАОО 1-230а-28. 1858. Оголошення Севастопольського комітета про запитувані виплати за збитки.pdf]] }} [[File:ДАОО 1-230а-28. 1858. Оголошення Севастопольського комітета про запитувані виплати за збитки.pdf|thumb]] [[Категорія:Таврійська губернія]] p9klz9xdbmc9nea6hu0akwee5t9l123 250 224290 468668 2022-08-28T20:53:35Z Leh Palych 5381 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Leh Palych" /></noinclude><section begin="шпичка" />{{hwe|теніи|растеніи}}. ''К череді йшла — задрімала, на пеньки ноги позбивала,... на шпички очі повиймала.'' Чуб. III. 230. 3) Заноза.<section end="шпичка" /> <section begin="шпіальтер" />'''Шпіа́льтер, ру,''' ''м.'' Цинкъ. ''Купив міди та шпіальтеру до дзвону.'' Черняхов. <section end="шпіальтер" /> <section begin="шпіг" />'''Шпіг, га,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/шпиг|Шпиг]]'''. К. ЧР. 112. ''Прийшли у наше село два шпіги підослані від ляхів.'' Овруч. у.<section end="шпіг" /> <section begin="шпігувати" />'''Шпігува́ти, гу́ю, єш,''' ''гл.'' 1) Шпиговать, втыкать мелкіе куски сала въ мясо. ''Печеня салом шпігована.'' 2) = '''[[Словарь української мови (1924)/шпигувати|Шпигувати]]'''. ''Він давно вже шпігує, може що й довідавсь.'' Кіев. у.<section end="шпігувати" /> <section begin="шпік" />'''Шпік, ку,''' ''м.'' Мозгъ въ костяхъ. Вх. Пч. I. 15. Гн. II. 25. ''Чорт його бери з кісткою, аби мені шпік був.'' Ком. Пр. № 3.<section end="шпік" /> <section begin="шпіклір" />'''Шпі́клір, ра,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/шпихлір|Шпихлір]]'''. Винниц. у.<section end="шпіклір" /> <section begin="шпінка" />'''Шпі́нка, ки,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/шпонька|Шпонька]]'''. Гол. Од. 43, 47.<section end="шпінка" /> <section begin="шпінь" />'''{{errata|Шпинь|Шпінь}}, ня,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/шпеник|Шпеник]]'''.<section end="шпінь" /> <section begin="шпірувати" />'''Шпірува́ти, ру́ю, єш,''' ''гл.'' Сѣчь, мучить. ''Паничі Йвася шпірують — не догодив.'' МВ. 1. 45.<section end="шпірувати" /> <section begin="шпол" />'''Шпол, лу,''' ''м.'' Совокъ, которымъ виливаютъ воду изъ лодки. МУЕ. I. 40. См. '''[[Словарь української мови (1924)/шпола|Шпола]]'''.<section end="шпол" /> <section begin="шпола" />'''Шпо́ла, ли,''' ''ж.'' Совокъ. Черняхов.<section end="шпола" /> <section begin="шполик" />'''Шпо́лик, ка,''' ''м.'' Ковшъ деревянный для отливанія воды изъ лодки (на Днѣпрѣ). Слов. Д. Эварн.<section end="шполик" /> <section begin="шпонька" />'''Шпо́нька, ки,''' ''ж.'' Запонка. Мирг. у., Лебед. у.<section end="шпонька" /> <section begin="шпоня" />'''Шпо́ня, ні,''' ''ж.'' 1) Шипъ въ деревянномъ столбѣ. Слов. Д. Эварн. 2) Коготь хищной птицы. Слов. Д. Эварн.<section end="шпоня" /> <section begin="шпорих" />'''Шпори́х, ху́,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/шпориш|Шпориш]]'''. ''Там за річкою, там за бистрою, там шпорихи з травою.'' Чуб. V. 221.<section end="шпорих" /> <section begin="шпориш" />'''Шпори́ш, шу,''' ''м.'' Раст. Polygonum aviculare L.<section end="шпориш" /> <section begin="шпоришки" />'''Шпори́шки, шок,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/порічки|Порічки]]'''. Канев. у.<section end="шпоришки" /> <section begin="шприх" />'''Шпри́х, ху,''' ''м.'' Спица въ колесѣ. Подольск. г.<section end="шприх" /> <section begin="шпряха" />'''Шпря́ха, хи,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/шприх|Шприх]]'''.<section end="шпряха" /> <section begin="шпортання" />'''Шпо́ртання, ня,''' ''с.'' 1) Ковырянье. 2) Возня съ чѣмъ либо. Екат. г.<section end="шпортання" /> <section begin="шпортати" />'''Шпо́ртати, таю, єш,''' ''гл.'' Ковырять. ''Голкою потроху шпортаю.'' Екат. у.<section end="шпортати" /> <section begin="шпортатися" />'''Шпо́ртатися, таюся, єшся,''' ''гл.'' Копаться, рыться въ чемъ, возиться съ чѣмъ.<section end="шпортатися" /> <section begin="шпортнути" />'''Шпортну́ти, тну́, не́ш,''' ''гл.'' Пырнуть, кольнуть. ''Шпортнув ножем.'' Лохв. у.<section end="шпортнути" /> <section begin="шпортонути" />'''Шпортону́ти, ну́, не́ш,''' ''гл.'' Съ силой пырнуть, кольнуть. ''Як шпортоне його ножакою.'' Лохв. у. ''Пріську наче хто ножем шпортонув при тому слові.'' Мир. Пов. I. 122.<section end="шпортонути" /> <section begin="шпотатися" />'''Шпотатися, таюся, єшся,''' ''гл.'' Спотыкаться. Вх. Зн. 83.<section end="шпотатися" /> <section begin="шпувати" />'''Шпува́ти, шпую́, є́ш,''' ''гл.'' 1) Дуть съ силой, бурно. ''Зімою у нас добре буря шпує.'' Волч. у. 2) Волноваться, бушевать. ''В Італію ми не доїдем, бо море дуже щось шпує.'' Котл. Ен. II. 7. 3) Брызгать, вспрыскивать. ''Од пристріту знахарка бере шклянку чи кухлик води, кида туди жарину, витира хорого сіллю, шпує тією водою і дає й хлиснуть її.'' Ном. № 13927. 4) Искать (объ охотничьей собакѣ). ''От уже почала шпувати: може зжене перепелицю або що.'' Брацл. у.<section end="шпувати" /> <section begin="шпуга" />'''Шпу́га, ги,''' ''ж.'' 1) Планка деревянная или желѣзная, связывающая доски дверей, ставень и пр. Козелец. у., Лебед. у., Уманск. у., Гайс. у., Каменец. у. 2) Желѣзная полоса, служащая для оковки сундука. Вас. 150.<section end="шпуга" /> <section begin="шпуйний" />'''Шпу́йний, а, е.''' О вѣтрѣ: пронзительный, рѣзкій.<section end="шпуйний" /> <section begin="шпуля" />'''Шпу́ля, лі,''' ''ж.'' Цѣвка, шпулька, катушка въ самопрялкѣ, — на нее наматываются при пряденіи нитки. ''Я вже шпулю напряла.'' Пирят. у.<section end="шпуля" /> <section begin="шпуляр" />'''Шпуля́р, ра,''' ''м.'' У ткачей: инструментъ для наматыванія нитокъ на шпульку. Уман. у. Въ восточной Галиціи '''шпуляр''' то же, что и '''[[Словарь української мови (1924)/ремісник|ремісник]]'''. Части его: '''[[Словарь української мови (1924)/слупка|слупки]]''' (у '''ремісника [[Словарь української мови (1924)/лаба|лаби]]''') '''[[Словарь української мови (1924)/веретено|верете́но]], замахове [[Словарь української мови (1924)/колесо|колесо]], [[Словарь української мови (1924)/лучок|лучо́к]]'''. МУЕ. III. 14, 15.<section end="шпуляр" /> <section begin="шпундра" />'''Шпу́ндра, ри,''' ''ж.'' Родъ кушанья: кусочки поджаренной съ лукомъ свинины и бураковъ, сваренные въ бураковомъ квасѣ. Чуб. VII. 443. Маркев. 164.<section end="шпундра" /> <section begin="шпундрі" />'''Шпу́ндрі, рів,''' ''м. мн.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/шпундра|Шпундра]]'''. ''Був борщ до шпундрів з буряками.'' Котл. Ен. IV. 31.<section end="шпундрі" /> <section begin="шпунт" />'''Шпунт, та,''' ''м.'' Пуншъ. Сим. 143. ''Там пани чаї та шпунти п'ють.'' Ном. № 10380.<section end="шпунт" /> <section begin="шпунтуш" />'''Шпу́нтуш, ша,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/шпунт|Шпунт]]'''. Сим. 143.<section end="шпунтуш" /> <section begin="шпурити" />'''Шпу́рити'''См. '''[[Словарь української мови (1924)/шпурляти|Шпурляти]]'''.<section end="шпурити" /> <section begin="шпурляння" />'''Шпурля́ння, ня,''' ''с.'' Бросаніе, швыряніе. ''А нащо каміння шпурляв? От тобі за шпурляння й маєш.'' Константиногр. у.<section end="шпурляння" /> <section begin="шпурляти" />'''Шпурля́ти, ля́ю, єш,''' сов. в. '''шпу́рити, рю, риш,''' ''гл.'' Бросать, швырять, бросить, швырнуть. Драг. 231. ''Кацап почав грудками шпурляти.'' Св. Л. 193. ''Та й шпурив острий палаш.'' Федьк. 1. 85.<section end="шпурляти" /> <section begin="шпурлятися" />'''Шпурля́тися, ля́юся, єшся,''' ''гл.'' Бросать (чѣмъ). ''Чого ти шпурляєшся?'' Лохв. у.<section end="шпурлятися" /><noinclude></noinclude> 6yd37xz6izgav1pqg85j7rgk3q368lc 468669 468668 2022-08-28T20:56:41Z Leh Palych 5381 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Leh Palych" /></noinclude><section begin="шпичка" />{{hwe|теніи|растеніи}}. ''К череді йшла — задрімала, на пеньки ноги позбивала,… на шпички очі повиймала.'' Чуб. III. 230. 3) Заноза.<section end="шпичка" /> <section begin="шпіальтер" />'''Шпіа́льтер, ру,''' ''м.'' Цинкъ. ''Купив міди та шпіальтеру до дзвону.'' Черняхов. <section end="шпіальтер" /> <section begin="шпіг" />'''Шпіг, га,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/шпиг|Шпиг]]'''. К. ЧР. 142. ''Прийшли у наше село два шпіги підослані від ляхів.'' Овруч. у.<section end="шпіг" /> <section begin="шпігувати" />'''Шпігува́ти, гу́ю, єш,''' ''гл.'' 1) Шпиговать, втыкать мелкіе куски сала въ мясо. ''Печеня салом шпігована.'' 2) = '''[[Словарь української мови (1924)/шпигувати|Шпигувати]]'''. ''Він давно вже шпігує, може що й довідавсь.'' Кіев. у.<section end="шпігувати" /> <section begin="шпік" />'''Шпік, ку,''' ''м.'' Мозгъ въ костяхъ. Вх. Пч. I. 15. Гн. II. 25. ''Чорт його бери з кісткою, аби мені шпік був.'' Ком. Пр. № 3.<section end="шпік" /> <section begin="шпіклір" />'''Шпі́клір, ра,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/шпихлір|Шпихлір]]'''. Винниц. у.<section end="шпіклір" /> <section begin="шпінка" />'''Шпі́нка, ки,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/шпонька|Шпонька]]'''. Гол. Од. 43, 47.<section end="шпінка" /> <section begin="шпінь" />'''{{errata|Шпинь|Шпінь}}, ня,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/шпеник|Шпеник]]'''.<section end="шпінь" /> <section begin="шпірувати" />'''Шпірува́ти, ру́ю, єш,''' ''гл.'' Сѣчь, мучить. ''Паничі Йвася шпірують — не догодив.'' МВ. 1. 45.<section end="шпірувати" /> <section begin="шпол" />'''Шпол, лу,''' ''м.'' Совокъ, которымъ виливаютъ воду изъ лодки. МУЕ. I. 40. См. '''[[Словарь української мови (1924)/шпола|Шпола]]'''.<section end="шпол" /> <section begin="шпола" />'''Шпо́ла, ли,''' ''ж.'' Совокъ. Черняхов.<section end="шпола" /> <section begin="шполик" />'''Шпо́лик, ка,''' ''м.'' Ковшъ деревянный для отливанія воды изъ лодки (на Днѣпрѣ). Слов. Д. Эварн.<section end="шполик" /> <section begin="шпонька" />'''Шпо́нька, ки,''' ''ж.'' Запонка. Мирг. у., Лебед. у.<section end="шпонька" /> <section begin="шпоня" />'''Шпо́ня, ні,''' ''ж.'' 1) Шипъ въ деревянномъ столбѣ. Слов. Д. Эварн. 2) Коготь хищной птицы. Слов. Д. Эварн.<section end="шпоня" /> <section begin="шпорих" />'''Шпори́х, ху́,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/шпориш|Шпориш]]'''. ''Там за річкою, там за бистрою, там шпорихи з травою.'' Чуб. V. 221.<section end="шпорих" /> <section begin="шпориш" />'''Шпори́ш, шу,''' ''м.'' Раст. Polygonum aviculare L.<section end="шпориш" /> <section begin="шпоришки" />'''Шпори́шки, шок,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/порічки|Порічки]]'''. Канев. у.<section end="шпоришки" /> <section begin="шприх" />'''Шпри́х, ху,''' ''м.'' Спица въ колесѣ. Подольск. г.<section end="шприх" /> <section begin="шпряха" />'''Шпря́ха, хи,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/шприх|Шприх]]'''.<section end="шпряха" /> <section begin="шпортання" />'''Шпо́ртання, ня,''' ''с.'' 1) Ковырянье. 2) Возня съ чѣмъ либо. Екат. г.<section end="шпортання" /> <section begin="шпортати" />'''Шпо́ртати, таю, єш,''' ''гл.'' Ковырять. ''Голкою потроху шпортаю.'' Екат. у.<section end="шпортати" /> <section begin="шпортатися" />'''Шпо́ртатися, таюся, єшся,''' ''гл.'' Копаться, рыться въ чемъ, возиться съ чѣмъ.<section end="шпортатися" /> <section begin="шпортнути" />'''Шпортну́ти, тну́, не́ш,''' ''гл.'' Пырнуть, кольнуть. ''Шпортнув ножем.'' Лохв. у.<section end="шпортнути" /> <section begin="шпортонути" />'''Шпортону́ти, ну́, не́ш,''' ''гл.'' Съ силой пырнуть, кольнуть. ''Як шпортоне його ножакою.'' Лохв. у. ''Пріську наче хто ножем шпортонув при тому слові.'' Мир. Пов. I. 122.<section end="шпортонути" /> <section begin="шпотатися" />'''Шпотатися, таюся, єшся,''' ''гл.'' Спотыкаться. Вх. Зн. 83.<section end="шпотатися" /> <section begin="шпувати" />'''Шпува́ти, шпую́, є́ш,''' ''гл.'' 1) Дуть съ силой, бурно. ''Зімою у нас добре буря шпує.'' Волч. у. 2) Волноваться, бушевать. ''В Італію ми не доїдем, бо море дуже щось шпує.'' Котл. Ен. II. 7. 3) Брызгать, вспрыскивать. ''Од пристріту знахарка бере шклянку чи кухлик води, кида туди жарину, витира хорого сіллю, шпує тією водою і дає й хлиснуть її.'' Ном. № 13927. 4) Искать (объ охотничьей собакѣ). ''От уже почала шпувати: може зжене перепелицю або що.'' Брацл. у.<section end="шпувати" /> <section begin="шпуга" />'''Шпу́га, ги,''' ''ж.'' 1) Планка деревянная или желѣзная, связывающая доски дверей, ставень и пр. Козелец. у., Лебед. у., Уманск. у., Гайс. у., Каменец. у. 2) Желѣзная полоса, служащая для оковки сундука. Вас. 150.<section end="шпуга" /> <section begin="шпуйний" />'''Шпу́йний, а, е.''' О вѣтрѣ: пронзительный, рѣзкій.<section end="шпуйний" /> <section begin="шпуля" />'''Шпу́ля, лі,''' ''ж.'' Цѣвка, шпулька, катушка въ самопрялкѣ, — на нее наматываются при пряденіи нитки. ''Я вже шпулю напряла.'' Пирят. у.<section end="шпуля" /> <section begin="шпуляр" />'''Шпуля́р, ра,''' ''м.'' У ткачей: инструментъ для наматыванія нитокъ на шпульку. Уман. у. Въ восточной Галиціи '''шпуляр''' то же, что и '''[[Словарь української мови (1924)/ремісник|ремісник]]'''. Части его: '''[[Словарь української мови (1924)/слупка|слупки]]''' (у '''ремісника [[Словарь української мови (1924)/лаба|лаби]]''') '''[[Словарь української мови (1924)/веретено|верете́но]], замахове [[Словарь української мови (1924)/колесо|колесо]], [[Словарь української мови (1924)/лучок|лучо́к]]'''. МУЕ. III. 14, 15.<section end="шпуляр" /> <section begin="шпундра" />'''Шпу́ндра, ри,''' ''ж.'' Родъ кушанья: кусочки поджаренной съ лукомъ свинины и бураковъ, сваренные въ бураковомъ квасѣ. Чуб. VII. 443. Маркев. 164.<section end="шпундра" /> <section begin="шпундрі" />'''Шпу́ндрі, рів,''' ''м. мн.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/шпундра|Шпундра]]'''. ''Був борщ до шпундрів з буряками.'' Котл. Ен. IV. 31.<section end="шпундрі" /> <section begin="шпунт" />'''Шпунт, та,''' ''м.'' Пуншъ. Сим. 143. ''Там пани чаї та шпунти п'ють.'' Ном. № 10380.<section end="шпунт" /> <section begin="шпунтуш" />'''Шпу́нтуш, ша,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/шпунт|Шпунт]]'''. Сим. 143.<section end="шпунтуш" /> <section begin="шпурити" />'''Шпу́рити'''. См. '''[[Словарь української мови (1924)/шпурляти|Шпурляти]]'''.<section end="шпурити" /> <section begin="шпурляння" />'''Шпурля́ння, ня,''' ''с.'' Бросаніе, швыряніе. ''А нащо каміння шпурляв? От тобі за шпурляння й маєш.'' Константиногр. у.<section end="шпурляння" /> <section begin="шпурляти" />'''Шпурля́ти, ля́ю, єш,''' сов. в. '''шпу́рити, рю, риш,''' ''гл.'' Бросать, швырять, бросить, швырнуть. Драг. 231. ''Кацап почав грудками шпурляти.'' Св. Л. 193. ''Та й шпурив острий палаш.'' Федьк. 1. 85.<section end="шпурляти" /> <section begin="шпурлятися" />'''Шпурля́тися, ля́юся, єшся,''' ''гл.'' Бросать (чѣмъ). ''Чого ти шпурляєшся?'' Лохв. у.<section end="шпурлятися" /><noinclude></noinclude> magr6k7xfus8jhm7n9xe32vhgkecksi 250 224291 468670 2022-08-28T20:57:37Z Leh Palych 5381 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Leh Palych" /></noinclude><section begin="шпурнути" />'''Шпурну́ти, рну́, не́ш,''' ''гл.'' Однокр. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/шпурляти|шпурляти]]'''. Бросить, швырнуть. ''З кишені винявши півкіпки, шпурнув в народ дрібних.'' Котл. Ен. II. 12. ''Шпурнув палку.'' Грин. I. 220.<section end="шпурнути" /> <section begin="шпуртонути" />'''Шпуртону́ти, ну́, не́ш,''' ''гл.'' Бросить съ силой, вылить. ''Нагрів казан, як шпуртоне'' (окріп) ''у те жлукто.'' Мнж. 92.<section end="шпуртонути" /> <section begin="шпуряти" />'''Шпуря́ти, ря́ю, єш,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/шпурляти|Шпурляти]]'''. Ном. № 13420.<section end="шпуряти" /> <section begin="шрам" />'''Шрам, му,''' ''м.'' Рубецъ на тѣлѣ.<section end="шрам" /> <section begin="шрамувати" />'''Шрамува́ти, му́ю, єш,''' ''гл.'' Дѣлать рубцы на тѣлѣ.<section end="шрамувати" /> <section begin="шріт (I)" />'''I. Шріт, шро́ту,''' ''м.'' Дробь (для стрѣльбы). Шух. I. 234.<section end="шріт (I)" /> <section begin="шріт (II)" />'''II. Шріт,''' ''меж.'' для выраженія пѣнія крапивника. Вх. Лем. 486.<section end="шріт (II)" /> <section begin="шрітати" />'''Шрітати, таю, єш,''' ''гл.'' О крапивникѣ: пѣть. Вх. Лем. 486.<section end="шрітати" /> <section begin="шротівниця" />'''Шротівни́ця, ці,''' ''ж.'' Дробовница.<section end="шротівниця" /> <section begin="шруб" />'''Шруб, ба,''' ''ж.'' Винтъ. О человѣкѣ: '''як на шру́бах ходить''' — живой, подвижной, проворный. Ном. № 5762. Ум. '''Шрубо́к'''.<section end="шруб" /> <section begin="шрубель" />'''Шрубе́ль, бля́,''' ''м.'' Зубило.<section end="шрубель" /> <section begin="шрубка" />'''Шру́бка, ки,''' ''ж.'' Гайка къ винту. НВолын. у.<section end="шрубка" /> <section begin="шрубок" />'''Шрубо́к, бка́,''' ''м.'' Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/шруб|шруб]]'''.<section end="шрубок" /> <section begin="шрубувати" />'''Шрубува́ти, бу́ю, єш,''' ''гл.'' Винтить.<section end="шрубувати" /> <section begin="штаба" />'''Шта́ба́, би́,''' ''ж.'' Полоса (желѣза, стали). ЗОЮР. I. 163. ''А кості — мов товсті залізні штаби.'' К. Іов. 91. Ум. '''Шта́бка'''.<section end="штаба" /> <section begin="штаґа" />'''Шта́ґа, ґи,''' ''ж.'' 1) Приспособленіе, при помощи котораго кожевникъ развѣшиваетъ кожу надъ чаномъ. Вх. Зн. 83. 2) Въ мельницѣ: деревянный брусъ, въ который вставляется конецъ веретена шестерни. Черн. у., Сумск. у.<section end="штаґа" /> <section begin="штак" />'''Штак, ку,''' ''м.'' 1) Часть ткацкаго станка. См. '''[[Словарь української мови (1924)/верстат|Верстат]]'''. Шух. I. 255. МУЕ. III. 17. 2) = '''[[Словарь української мови (1924)/штакун|Штакун]]'''. ''Мали побити арештанти штаків, та стройові нагодились.'' Лебед. у.<section end="штак" /> <section begin="штакун" />'''Штаку́н, на́,''' ''м.'' Инвалидъ, солдатъ инвалидной команды. ''Пішов на заробітки на Дін та й убив там когось, так його за штакунами сюди приведено.'' Лебед. у.<section end="штакун" /> <section begin="шталт" />'''Шталт, ту,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/кшталт|Кшталт]]'''. ''Вони усі на один шталт.'' Греб. 405. ''Ми всі на один шталт шиті.'' Шевч. 286.<section end="шталт" /> <section begin="шталтити" />'''Шталти́ти, чу́, ти́ш,''' ''гл.'' Итти, подходить, приличествовать. ''До ції свити ця підшивка не шталтить.'' НВолын. у.<section end="шталтити" /> <section begin="штама" />'''Шта́ма, ми,''' ''ж.'' Стволъ, стебель растенія. Черк. у.<section end="штама" /> <section begin="штамбур" />'''Штамбу́р, ра,''' ''м.'' Крошеный турецкій табакъ. Полт. г.<section end="штамбур" /> <section begin="штамет" />'''Шта́мет, ту,''' ''м.'' Родъ шерстяной ткани. Кіев. у.<section end="штамет" /> <section begin="штампувати" />'''Штампува́ти, пу́ю, єш,''' ''гл.'' 1) Выравнивать (о землѣ, бревнѣ). 2) Выбивать штемпель. Черк. у.<section end="штампувати" /> <section begin="штанатий" />'''Штана́тий, а, е.''' О курахъ: мохноногій, съ оперенными ногами. ''Кури штанаті.'' Драг. 28.<section end="штанатий" /> <section begin="штандара" />'''Штанда́ра, ри,''' ''ж.'' 1) = '''[[Словарь української мови (1924)/штандарина|Штандарина]]'''. ''Ось попробуй який він'' (ціпок) ''важкий! — Ого-го! мов наш рубель або штандара добра.'' Грин. III. 184. 2) мн. Мѣсто подь печью, гдѣ складываются дрова и помѣщаются цыплята зимой. Kolb. I. 59. Рудч. Ск. I. 9. ''Побачила баба, що вже до неї йдуть татари, розсипала пір'я по хаті, а сама з Юрком сховалась під штандари.'' Драг. 200. 3) мн. Лари на базарахъ. ''Крамує то сим, то тим на штандарах.'' Лебед. у. 4) Въ воловомъ возу (при возкѣ сноповъ для расширенія воза): надставка надъ '''[[Словарь української мови (1924)/полудрабок|полудрабками]]''' въ видѣ длиннаго шеста, лежащаго параллельно каждому '''полудрабку''' на двухъ (съ каждой стороны) подставкахъ ('''[[Словарь української мови (1924)/крижовниця|крижовницях]]'''). Чуб. VII. 403.<section end="штандара" /> <section begin="штандарина" />'''Штанда́рина, ни,''' ''ж.'' Жердь, употребляемая при расширеніи воза для перевозки сноповъ, сѣна. Мнж. 194. См. '''[[Словарь української мови (1924)/штандари|Штандари 4]]'''. Слов. Д. Эварн.<section end="штандарина" /> <section begin="штани" />'''Штани́, ні́в,''' ''м.'' Панталоны, брюки, шаровары. Чуб. VII. 416. ''Здається і пан, а штанів нема.'' Ном. № 1181. '''Штани́ до па́ска''' — застегиваются на пуговицу, '''штани до очкурні́''' — держатся на '''[[Словарь української мови (1924)/очкур|очкурі́]]''' (веревочка или ремешокъ), вдернутомъ въ поясъ штановъ и завязывающемся спереди. Чуб. VII. 416. '''До́вбані штани́'''. Родъ штановъ '''на очкурні'''. Гол. Од. 66. Ум. '''Штанці́'''.<section end="штани" /> <section begin="штанина" />'''Штани́на, ни,''' ''ж.'' Одна калоша брюкъ. ''Ой піду я до млина, а у млині новина, роздер мельник штанину.'' Нп.<section end="штанина" /> <section begin="штанодран" />'''Штанодран, ну,''' ''м.'' Раст. = '''[[Словарь української мови (1924)/драпустан|Драпустан]]''', Azalca pontica L. ЗЮЗО. I. 113.<section end="штанодран" /> <section begin="штанці" />'''Штанці́, ці́в,''' ''м.'' Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/штани|штани]]'''.<section end="штанці" /> <section begin="штанько" />'''Штанько́, ка́,''' ''м.'' Носящій штаны. Лебед. у.<section end="штанько" /> <section begin="штанькуватий" />'''Штанькува́тий, а, е''' = '''[[Словарь української мови (1924)/штанатий|Штанатий]]'''. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.<section end="штанькуватий" /> <section begin="штанята" />'''Штаня́та, ня́т,''' ''с. мн.'' Штанишки. Гол. Од. 58.<section end="штанята" /> <section begin="штапний" />'''Штапний, а, е.''' 1) Красивый, пригожій. Вх. Зн. 83. 2) Искусный. Вх. Зн. 83.<section end="штапний" /> <section begin="штапування" />'''Штапува́ння, ня,''' ''с.'' 1) Стеганіе (при шитьѣ). 2) Узоры, нашивки гарусомъ или<section end="штапування" /><noinclude></noinclude> j4y7fhbn8s5pjhktwm9goy0e4k3jcau 468671 468670 2022-08-28T20:59:47Z Leh Palych 5381 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Leh Palych" /></noinclude><section begin="шпурнути" />'''Шпурну́ти, рну́, не́ш,''' ''гл.'' Однокр. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/шпурляти|шпурляти]]'''. Бросить, швырнуть. ''З кишені винявши півкіпки, шпурнув в народ дрібних.'' Котл. Ен. II. 12. ''Шпурнув палку.'' Грин. I. 220.<section end="шпурнути" /> <section begin="шпуртонути" />'''Шпуртону́ти, ну́, не́ш,''' ''гл.'' Бросить съ силой, вылить. ''Нагрів казан, як шпуртоне'' (окріп) ''у те жлукто.'' Мнж. 92.<section end="шпуртонути" /> <section begin="шпуряти" />'''Шпуря́ти, ря́ю, єш,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/шпурляти|Шпурляти]]'''. Ном. № 13420.<section end="шпуряти" /> <section begin="шрам" />'''Шрам, му,''' ''м.'' Рубецъ на тѣлѣ.<section end="шрам" /> <section begin="шрамувати" />'''Шрамува́ти, му́ю, єш,''' ''гл.'' Дѣлать рубцы на тѣлѣ.<section end="шрамувати" /> <section begin="шріт (I)" />'''I. Шріт, шро́ту,''' ''м.'' Дробь (для стрѣльбы). Шух. I. 234.<section end="шріт (I)" /> <section begin="шріт (II)" />'''II. Шріт,''' ''меж.'' для выраженія пѣнія крапивника. Вх. Лем. 486.<section end="шріт (II)" /> <section begin="шрітати" />'''Шрітати, таю, єш,''' ''гл.'' О крапивникѣ: пѣть. Вх. Лем. 486.<section end="шрітати" /> <section begin="шротівниця" />'''Шротівни́ця, ці,''' ''ж.'' Дробовница.<section end="шротівниця" /> <section begin="шруб" />'''Шруб, ба,''' ''ж.'' Винтъ. О человѣкѣ: '''як на шру́бах ходить''' — живой, подвижной, проворный. Ном. № 5762. Ум. '''Шрубо́к'''.<section end="шруб" /> <section begin="шрубель" />'''Шрубе́ль, бля́,''' ''м.'' Зубило.<section end="шрубель" /> <section begin="шрубка" />'''Шру́бка, ки,''' ''ж.'' Гайка къ винту. НВолын. у.<section end="шрубка" /> <section begin="шрубок" />'''Шрубо́к, бка́,''' ''м.'' Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/шруб|шруб]]'''.<section end="шрубок" /> <section begin="шрубувати" />'''Шрубува́ти, бу́ю, єш,''' ''гл.'' Винтить.<section end="шрубувати" /> <section begin="штаба" />'''Шта́ба́, би́,''' ''ж.'' Полоса (желѣза, стали). ЗОЮР. I. 163. ''А кості — мов товсті залізні штаби.'' К. Іов. 91. Ум. '''Шта́бка'''.<section end="штаба" /> <section begin="штаґа" />'''Шта́ґа, ґи,''' ''ж.'' 1) Приспособленіе, при помощи котораго кожевникъ развѣшиваетъ кожу надъ чаномъ. Вх. Зн. 83. 2) Въ мельницѣ: деревянный брусъ, въ который вставляется конецъ веретена шестерни. Черн. у., Сумск. у.<section end="штаґа" /> <section begin="штак" />'''Штак, ку,''' ''м.'' 1) Часть ткацкаго станка. См. '''[[Словарь української мови (1924)/верстат|Верстат]]'''. Шух. I. 255. МУЕ. III. 17. 2) = '''[[Словарь української мови (1924)/штакун|Штакун]]'''. ''Мали побити арештанти штаків, та стройові нагодились.'' Лебед. у.<section end="штак" /> <section begin="штакун" />'''Штаку́н, на́,''' ''м.'' Инвалидъ, солдатъ инвалидной команды. ''Пішов на заробітки на Дін та й убив там когось, так його за штакунами сюди приведено.'' Лебед. у.<section end="штакун" /> <section begin="шталт" />'''Шталт, ту,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/кшталт|Кшталт]]'''. ''Вони усі на один шталт.'' Греб. 405. ''Ми всі на один шталт шиті.'' Шевч. 286.<section end="шталт" /> <section begin="шталтити" />'''Шталти́ти, чу́, ти́ш,''' ''гл.'' Итти, подходить, приличествовать. ''До ції свити ця підшивка не шталтить.'' НВолын. у.<section end="шталтити" /> <section begin="штама" />'''Шта́ма, ми,''' ''ж.'' Стволъ, стебель растенія. Черк. у.<section end="штама" /> <section begin="штамбур" />'''Штамбу́р, ра,''' ''м.'' Крошеный турецкій табакъ. Полт. г.<section end="штамбур" /> <section begin="штамет" />'''Шта́мет, ту,''' ''м.'' Родъ шерстяной ткани. Кіев. у.<section end="штамет" /> <section begin="штампувати" />'''Штампува́ти, пу́ю, єш,''' ''гл.'' 1) Выравнивать (о землѣ, бревнѣ). 2) Выбивать штемпель. Черк. у.<section end="штампувати" /> <section begin="штанатий" />'''Штана́тий, а, е.''' О курахъ: мохноногій, съ оперенными ногами. ''Кури штанаті.'' Драг. 28.<section end="штанатий" /> <section begin="штандара" />'''Штанда́ра, ри,''' ''ж.'' 1) = '''[[Словарь української мови (1924)/штандарина|Штандарина]]'''. ''Ось попробуй який він'' (ціпок) ''важкий! — Ого-го! мов наш рубель або штандара добра.'' Грин. III. 184. 2) мн. Мѣсто подь печью, гдѣ складываются дрова и помѣщаются цыплята зимой. Kolb. I. 59. Рудч. Ск. I. 9. ''Побачила баба, що вже до неї йдуть татари, розсипала пір'я по хаті, а сама з Юрком сховалась під штандари.'' Драг. 200. 3) мн. Лари на базарахъ. ''Крамує то сим, то тим на штандарах.'' Лебед. у. 4) Въ воловомъ возу (при возкѣ сноповъ для расширенія воза): надставка надъ '''[[Словарь української мови (1924)/полудрабок|полудрабками]]''' въ видѣ длиннаго шеста, лежащаго параллельно каждому '''полудрабку''' на двухъ (съ каждой стороны) подставкахъ ('''[[Словарь української мови (1924)/крижовниця|крижовницях]]'''). Чуб. VII. 403.<section end="штандара" /> <section begin="штандарина" />'''Штанда́рина, ни,''' ''ж.'' Жердь, употребляемая при расширеніи воза для перевозки сноповъ, сѣна. Мнж. 194. См. '''[[Словарь української мови (1924)/штандари|Штандари 4]]'''. Слов. Д. Эварн.<section end="штандарина" /> <section begin="штани" />'''Штани́, ні́в,''' ''м.'' Панталоны, брюки, шаровары. Чуб. VII. 416. ''Здається і пан, а штанів нема.'' Ном. № 1181. '''Штани́ до па́ска''' — застегиваются на пуговицу, '''штани до очкурні́''' — держатся на '''[[Словарь української мови (1924)/очкур|очкурі́]]''' (веревочка или ремешокъ), вдернутомъ въ поясъ штановъ и завязывающемся спереди. Чуб. VII. 416. '''До́вбані штани́'''. Родъ штановъ '''на очкурні'''. Гол. Од. 66. Ум. '''Штанці́'''.<section end="штани" /> <section begin="штанина" />'''Штани́на, ни,''' ''ж.'' Одна калоша брюкъ. ''Ой піду я до млина, а у млині новина, роздер мельник штанину.'' Нп.<section end="штанина" /> <section begin="штанодран" />'''Штанодран, ну,''' ''м.'' Раст. = '''[[Словарь української мови (1924)/драпустан|Драпустан]]''', Azalca pontica L. ЗЮЗО. I. 113.<section end="штанодран" /> <section begin="штанці" />'''Штанці́, ці́в,''' ''м.'' Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/штани|штани]]'''.<section end="штанці" /> <section begin="штанько" />'''Штанько́, ка́,''' ''м.'' Носящій штаны. Лебед. у.<section end="штанько" /> <section begin="штанькуватий" />'''Штанькува́тий, а, е''' = '''[[Словарь української мови (1924)/штанатий|Штанатий]]'''. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.<section end="штанькуватий" /> <section begin="штанята" />'''Штаня́та, ня́т,''' ''с. мн.'' Штанишки. Гол. Од. 58.<section end="штанята" /> <section begin="штапний" />'''Штапний, а, е.''' 1) Красивый, пригожій. Вх. Зн. 83. 2) Искусный. Вх. Зн. 83.<section end="штапний" /> <section begin="штапування" />'''Штапува́ння, ня,''' ''с.'' 1) Стеганіе (при шитьѣ). 2) Узоры, нашивки гарусомъ или<section end="штапування" /><noinclude></noinclude> 1n8hu4duqp99siw35cy22195l193kh9 469261 468671 2022-08-28T23:03:04Z Leh Palych 5381 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Leh Palych" /></noinclude><section begin="шпурнути" />'''Шпурну́ти, рну́, не́ш,''' ''гл.'' Однокр. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/шпурляти|шпурляти]]'''. Бросить, швырнуть. ''З кишені винявши півкіпки, шпурнув в народ дрібних.'' Котл. Ен. II. 12. ''Шпурнув палку.'' Грин. I. 220.<section end="шпурнути" /> <section begin="шпуртонути" />'''Шпуртону́ти, ну́, не́ш,''' ''гл.'' Бросить съ силой, вылить. ''Нагрів казан, як шпуртоне'' (окріп) ''у те жлукто.'' Мнж. 92.<section end="шпуртонути" /> <section begin="шпуряти" />'''Шпуря́ти, ря́ю, єш,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/шпурляти|Шпурляти]]'''. Ном. № 13420.<section end="шпуряти" /> <section begin="шрам" />'''Шрам, му,''' ''м.'' Рубецъ на тѣлѣ.<section end="шрам" /> <section begin="шрамувати" />'''Шрамува́ти, му́ю, єш,''' ''гл.'' Дѣлать рубцы на тѣлѣ.<section end="шрамувати" /> <section begin="шріт (I)" />'''I. Шріт, шро́ту,''' ''м.'' Дробь (для стрѣльбы). Шух. I. 234.<section end="шріт (I)" /> <section begin="шріт (II)" />'''II. Шріт,''' ''меж.'' для выраженія пѣнія крапивника. Вх. Лем. 486.<section end="шріт (II)" /> <section begin="шрітати" />'''Шрітати, таю, єш,''' ''гл.'' О крапивникѣ: пѣть. Вх. Лем. 486.<section end="шрітати" /> <section begin="шротівниця" />'''Шротівни́ця, ці,''' ''ж.'' Дробовница.<section end="шротівниця" /> <section begin="шруб" />'''Шруб, ба,''' ''ж.'' Винтъ. О человѣкѣ: '''як на шру́бах ходить''' — живой, подвижной, проворный. Ном. № 5762. Ум. '''Шрубо́к'''.<section end="шруб" /> <section begin="шрубель" />'''Шрубе́ль, бля́,''' ''м.'' Зубило.<section end="шрубель" /> <section begin="шрубка" />'''Шру́бка, ки,''' ''ж.'' Гайка къ винту. НВолын. у.<section end="шрубка" /> <section begin="шрубок" />'''Шрубо́к, бка́,''' ''м.'' Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/шруб|шруб]]'''.<section end="шрубок" /> <section begin="шрубувати" />'''Шрубува́ти, бу́ю, єш,''' ''гл.'' Винтить.<section end="шрубувати" /> <section begin="штаба" />'''Шта́ба́, би́,''' ''ж.'' Полоса (желѣза, стали). ЗОЮР. I. 163. ''А кості — мов товсті залізні штаби.'' К. Іов. 91. Ум. '''Шта́бка'''.<section end="штаба" /> <section begin="штаґа" />'''Шта́ґа, ґи,''' ''ж.'' 1) Приспособленіе, при помощи котораго кожевникъ развѣшиваетъ кожу надъ чаномъ. Вх. Зн. 83. 2) Въ мельницѣ: деревянный брусъ, въ который вставляется конецъ веретена шестерни. Черн. у., Сумск. у.<section end="штаґа" /> <section begin="штак" />'''Штак, ку,''' ''м.'' 1) Часть ткацкаго станка. См. '''[[Словарь української мови (1924)/верстат|Верстат]]'''. Шух. I. 255. МУЕ. III. 17. 2) = '''[[Словарь української мови (1924)/штакун|Штакун]]'''. ''Мали побити арештанти штаків, та стройові нагодились.'' Лебед. у.<section end="штак" /> <section begin="штакун" />'''Штаку́н, на́,''' ''м.'' Инвалидъ, солдатъ инвалидной команды. ''Пішов на заробітки на Дін та й убив там когось, так його за штакунами сюди приведено.'' Лебед. у.<section end="штакун" /> <section begin="шталт" />'''Шталт, ту,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/кшталт|Кшталт]]'''. ''Вони усі на один шталт.'' Греб. 405. ''Ми всі на один шталт шиті.'' Шевч. 286.<section end="шталт" /> <section begin="шталтити" />'''Шталти́ти, чу́, ти́ш,''' ''гл.'' Итти, подходить, приличествовать. ''До ції свити ця підшивка не шталтить.'' НВолын. у.<section end="шталтити" /> <section begin="штама" />'''Шта́ма, ми,''' ''ж.'' Стволъ, стебель растенія. Черк. у.<section end="штама" /> <section begin="штамбур" />'''Штамбу́р, ра,''' ''м.'' Крошеный турецкій табакъ. Полт. г.<section end="штамбур" /> <section begin="штамет" />'''Шта́мет, ту,''' ''м.'' Родъ шерстяной ткани. Кіев. у.<section end="штамет" /> <section begin="штампувати" />'''Штампува́ти, пу́ю, єш,''' ''гл.'' 1) Выравнивать (о землѣ, бревнѣ). 2) Выбивать штемпель. Черк. у.<section end="штампувати" /> <section begin="штанатий" />'''Штана́тий, а, е.''' О курахъ: мохноногій, съ оперенными ногами. ''Кури штанаті.'' Драг. 28.<section end="штанатий" /> <section begin="штандара" />'''Штанда́ра, ри,''' ''ж.'' 1) = '''[[Словарь української мови (1924)/штандарина|Штандарина]]'''. ''Ось попробуй який він'' (ціпок) ''важкий! — Ого-го! мов наш рубель або штандара добра.'' Грин. III. 184. 2) мн. Мѣсто подь печью, гдѣ складываются дрова и помѣщаются цыплята зимой. Kolb. I. 59. Рудч. Ск. I. 9. ''Побачила баба, що вже до неї йдуть татари, розсипала пір'я по хаті, а сама з Юрком сховалась під штандари.'' Драг. 200. 3) мн. Лари на базарахъ. ''Крамує то сим, то тим на штандарах.'' Лебед. у. 4) Въ воловомъ возу (при возкѣ сноповъ для расширенія воза): надставка надъ '''[[Словарь української мови (1924)/полудрабок|полудрабками]]''' въ видѣ длиннаго шеста, лежащаго параллельно каждому '''полудрабку''' на двухъ (съ каждой стороны) подставкахъ ('''[[Словарь української мови (1924)/крижовниця|крижовницях]]'''). Чуб. VII. 403.<section end="штандара" /> <section begin="штандарина" />'''Штанда́рина, ни,''' ''ж.'' Жердь, употребляемая при расширеніи воза для перевозки сноповъ, сѣна. Мнж. 194. См. '''[[Словарь української мови (1924)/штандара|{{errata|Штандари|Штандара}} 4]]'''. Слов. Д. Эварн.<section end="штандарина" /> <section begin="штани" />'''Штани́, ні́в,''' ''м.'' Панталоны, брюки, шаровары. Чуб. VII. 416. ''Здається і пан, а штанів нема.'' Ном. № 1181. '''Штани́ до па́ска''' — застегиваются на пуговицу, '''штани до очкурні́''' — держатся на '''[[Словарь української мови (1924)/очкур|очкурі́]]''' (веревочка или ремешокъ), вдернутомъ въ поясъ штановъ и завязывающемся спереди. Чуб. VII. 416. '''До́вбані штани́'''. Родъ штановъ '''на очкурні'''. Гол. Од. 66. Ум. '''Штанці́'''.<section end="штани" /> <section begin="штанина" />'''Штани́на, ни,''' ''ж.'' Одна калоша брюкъ. ''Ой піду я до млина, а у млині новина, роздер мельник штанину.'' Нп.<section end="штанина" /> <section begin="штанодран" />'''Штанодран, ну,''' ''м.'' Раст. = '''[[Словарь української мови (1924)/драпустан|Драпустан]]''', Azalca pontica L. ЗЮЗО. I. 113.<section end="штанодран" /> <section begin="штанці" />'''Штанці́, ці́в,''' ''м.'' Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/штани|штани]]'''.<section end="штанці" /> <section begin="штанько" />'''Штанько́, ка́,''' ''м.'' Носящій штаны. Лебед. у.<section end="штанько" /> <section begin="штанькуватий" />'''Штанькува́тий, а, е''' = '''[[Словарь української мови (1924)/штанатий|Штанатий]]'''. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.<section end="штанькуватий" /> <section begin="штанята" />'''Штаня́та, ня́т,''' ''с. мн.'' Штанишки. Гол. Од. 58.<section end="штанята" /> <section begin="штапний" />'''Штапний, а, е.''' 1) Красивый, пригожій. Вх. Зн. 83. 2) Искусный. Вх. Зн. 83.<section end="штапний" /> <section begin="штапування" />'''Штапува́ння, ня,''' ''с.'' 1) Стеганіе (при шитьѣ). 2) Узоры, нашивки гарусомъ или<section end="штапування" /><noinclude></noinclude> 4snsvt1npzs783px1iv24v8tkrwm6b8 250 224292 468672 2022-08-28T21:00:38Z Leh Palych 5381 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Leh Palych" /></noinclude><section begin="штапування" />цвѣтными нитками (на свиткахъ и т. п.). НВолын. у.<section end="штапування" /> <section begin="штапувати" />'''Штапува́ти, пу́ю, єш,''' ''гл.'' 1) Стегать (при шитьѣ). Харьк. 2) Дѣлать узоры, нашивки гарусомъ или цвѣтными нитками (на свиткахъ и т. п.). Козелец. у.; Золотонош. у.; НВолын. у. 3) Выговаривать, бранить. Мнж. 194. ''Так я його штапував!'' Екатериносл. Слов. Д. Эварн. 4) Колотить. ''І давай штапувати його.'' Харьк. у.<section end="штапувати" /> <section begin="штатула" />'''Штату́ла, ли,''' ''ж.'' Тѣлосложеніе, фигура. ''У моєї корови погана штатула.'' Міус. окр.<section end="штатула" /> <section begin="штатульний" />'''Штату́льний, а, е.''' Видный, рослый, взрачный. ''Це не штатульна кобила.'' Міус. окр.<section end="штатульний" /> <section begin="штахвет" />'''Штахве́т, ту, штахве́та, ти,''' ''ж.'' Эстафета. КС. 1882. IX. 580. ''І на! через штафет к Плутону.'' Котл. Ен. ''Послано його кудись із штахветою вночі.'' Г. Барв. 443.<section end="штахвет" /> <section begin="штахети" />'''Штахе́ти, хе́т,''' ''ж.'' Рѣшетка, рѣшетчатая ограда. ''Перед двором великий пляц, штахетами обгороджений.'' Св. Л. 31. ''Кватира Серединських стояла серед саду, що був одгороджений од княжого тільки невеличкими зелено помальованими штахетами.'' Левиц. I. 426. Ум. '''Штахе́тки'''. ''Перекинувсь півником, таким червоненьким, та й сів на штахетках перед замками.'' Рудч. Ск. II. 74.<section end="штахети" /> <section begin="штахетник" />'''Штахе́тник, ка,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/штахети|Штахети]]'''. Канев. у.<section end="штахетник" /> <section begin="штельвага" />'''Штельва́га, ги,''' ''ж.'' Вага (въ экипажѣ). Kolb. I. 67. Гн. II. 26. Чуб. VII. 405.<section end="штельвага" /> <section begin="штельмах" />'''Ште́льмах, ха,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/стельмах|Стельмах 1]]'''. Подольск. г.<section end="штельмах" /> <section begin="штельмашня" />'''Штельма́шня, ні,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/стельмашня|Стельмашня]]'''. Подольск. г.<section end="штельмашня" /> <section begin="штем" />'''Штем, му,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/шталт|Шталт]]'''. ''Це бабка; а коваленька, то не на такий штем зроблена.'' Константиногр. у.<section end="штем" /> <section begin="штемп" />'''Штемп, пу,''' ''м.'' Клеймо. Шевч. II. 19.<section end="штемп" /> <section begin="штемпаль" />'''Штемпа́ль, ля,''' ''м.'' Одинъ изъ столбовъ, которые замѣняютъ фундаменть въ деревянной постройкѣ; на '''штемпа́лі''' кладутъ '''[[Словарь української мови (1924)/підвалина|підва́лини]]'''. Уман. у., Гайсин. у.<section end="штемпаль" /> <section begin="штепурний" />'''Штепурний, а, е''' = '''[[Словарь української мови (1924)/чепурний|Чепурний]]'''. Вх. Зн. 83.<section end="штепурний" /> <section begin="шти" />'''Шти,''' ''род. пад.'' отъ '''[[Словарь української мови (1924)/честь|честь]]'''. ''Не зна ні шти, ні пори.'' Ном. № 2834.<section end="шти" /> <section begin="штиб" />'''Штиб, бу,''' ''м.'' 1) Форма, манеръ, образецъ. См. '''[[Словарь української мови (1924)/штем|Штем]], [[Словарь української мови (1924)/шталт|шталт]]'''. ''Зроби, мені на такий штиб.'' Екатериносл. г. ''Писання не того штибу, який вживається тепер в книжках.'' Ном. III. ''Ламати язик на татарський штиб.'' Ном. № 13391. (Одежа) ''шилась своїм тутешнім штибом і не дуже то вкидалась у чужину.'' О. 1862. VIII. 35. 2) Мелко истертый уголь. Сумск. у.<section end="штиб" /> <section begin="штиба" />'''Шти́ба, би,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/штаба|Штаба]]'''. '''За залі́зні шти́би посади́ти'''. Посадить въ тюрьму. Мир. ХРВ. 21.<section end="штиба" /> <section begin="штибель" />'''Шти́бель, бля,''' ''м.'' Часть церковнаго зданія: конечный пунктъ церковной кровли, шаръ, на которомъ укрѣпленъ крестъ. Шух. I. 117.<section end="штибель" /> <section begin="штивляга" />'''Штивля́га, ги,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/штельвага|Штельвага]]'''. Черк.у.<section end="штивляга" /> <section begin="штигуліти" />'''Штигулі́ти, лі́ю, єш,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/шкитильгати|Шкитильгати]]'''. ''Іззаду штигуліє кривий.'' Гн. II. 150.<section end="штигуліти" /> <section begin="штик" />'''Штик, ка,''' ''м.'' Штыкъ. ''Од штика спину смика.'' Ном. № 976.<section end="штик" /> <section begin="штикуляти" />'''Штикуля́ти, ля́ю, єш,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/штигуліти|Штигуліти]]''' = '''[[Словарь української мови (1924)/шкитильгати|Шкитильгати]]'''. ''Куди йдеш, куди йдеш, куди штикуляєш?'' Грин. III. 651.<section end="штикуляти" /> <section begin="штил" />'''Штил, ла,''' ''м.'' Ударъ. ''Та́к не догнав, так навкидяча кинув кийка, — доброго штила в спину дав.'' Харьк. у.<section end="штил" /> <section begin="штиль" />'''Штиль,''' ''м.'' 1) '''лю.''' Манеръ, образецъ. См. '''[[Словарь української мови (1924)/шталт|Шталт]]'''. ''А там ізнов починають забудинки і всі на другий штиль.'' Св. Л. 24. 2) '''ля́.''' Деревянный роженъ для носки соломы. Рудч. Ск. I. 70. Мнж. 194. ''Штилі, що солому носять, як молотять.'' Сим. 197. ''Кладе копицями, а виносить штилями.'' Нѣжин. у.<section end="штиль" /> <section begin="штильвага" />'''Штильва́га, ги,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/штельвага|Штельвага]]'''.<section end="штильвага" /> <section begin="штильгати" />'''Штильгати, гаю, єш, штильгота́ти, гочу, ти́ш,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/шкитильгати|Шкитильгати]]'''. Вх. Лем. 486.<section end="штильгати" /> <section begin="штим" />'''Штим, ма,''' ''м.'' 1) Короткая, мелкая шерсть, остающаяся при чесаньѣ въ видѣ оческовъ. Шух. I. 151. Гол. Од. 39. Вас. 203. 2) Переносно: волосы у человѣка. О. 1861. X. Кух. 25. ''Взяли його за штим та й вивели геть.'' Черном. ''Я тобі ввесь штим висмичу.''<section end="штим" /> <section begin="штимуватий" />'''Штимува́тий, а, е.''' О смушкахъ: плохой сортъ почти безъ завитковъ. Вас. 198.<section end="штимуватий" /> <section begin="штип" />'''Штип, пу,''' ''м.'' 1) Пыль. Зміев. у. 2) Перегорѣлая земля съ навозомъ, которой покрываютъ приготовленную для выжиганія углей кучу дровъ. Вас. 146. 3) Негодные остатки отъ перепряденнаго '''[[Словарь української мови (1924)/клоччя|кло́чча]]''' (оческовъ конопли, льна), идутъ для пакли или въ отбросъ. Вас. 201.<section end="штип" /><noinclude></noinclude> 4b1w2tt8rei4pevddai0b1b7t629zbt 468673 468672 2022-08-28T21:02:13Z Leh Palych 5381 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Leh Palych" /></noinclude><section begin="штапування" />цвѣтными нитками (на свиткахъ и т. п.). НВолын. у.<section end="штапування" /> <section begin="штапувати" />'''Штапува́ти, пу́ю, єш,''' ''гл.'' 1) Стегать (при шитьѣ). Харьк. 2) Дѣлать узоры, нашивки гарусомъ или цвѣтными нитками (на свиткахъ и т. п.). Козелец. у.; Золотонош. у.; НВолын. у. 3) Выговаривать, бранить. Мнж. 194. ''Так я його штапував!'' Екатериносл. Слов. Д. Эварн. 4) Колотить. ''І давай штапувати його.'' Харьк. у.<section end="штапувати" /> <section begin="штатула" />'''Штату́ла, ли,''' ''ж.'' Тѣлосложеніе, фигура. ''У моєї корови погана штатула.'' Міус. окр.<section end="штатула" /> <section begin="штатульний" />'''Штату́льний, а, е.''' Видный, рослый, взрачный. ''Це не штатульна кобила.'' Міус. окр.<section end="штатульний" /> <section begin="штахвет" />'''Штахве́т, ту, штахве́та, ти,''' ''ж.'' Эстафета. КС. 1882. IX. 580. ''І на! через штафет к Плутону.'' Котл. Ен. ''Послано його кудись із штахветою вночі.'' Г. Барв. 443.<section end="штахвет" /> <section begin="штахети" />'''Штахе́ти, хе́т,''' ''ж.'' Рѣшетка, рѣшетчатая ограда. ''Перед двором великий пляц, штахетами обгороджений.'' Св. Л. 31. ''Кватира Серединських стояла серед саду, що був одгороджений од княжого тільки невеличкими зелено помальованими штахетами.'' Левиц. I. 426. Ум. '''Штахе́тки'''. ''Перекинувсь півником, таким червоненьким, та й сів на штахетках перед замками.'' Рудч. Ск. II. 74.<section end="штахети" /> <section begin="штахетник" />'''Штахе́тник, ка,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/штахети|Штахети]]'''. Канев. у.<section end="штахетник" /> <section begin="штельвага" />'''Штельва́га, ги,''' ''ж.'' Вага (въ экипажѣ). Kolb. I. 67. Гн. II. 26. Чуб. VII. 405.<section end="штельвага" /> <section begin="штельмах" />'''Ште́льмах, ха,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/стельмах|Стельмах 1]]'''. Подольск. г.<section end="штельмах" /> <section begin="штельмашня" />'''Штельма́шня, ні,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/стельмашня|Стельмашня]]'''. Подольск. г.<section end="штельмашня" /> <section begin="штем" />'''Штем, му,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/шталт|Шталт]]'''. ''Це бабка; а коваленька, то не на такий штем зроблена.'' Константиногр. у.<section end="штем" /> <section begin="штемп" />'''Штемп, пу,''' ''м.'' Клеймо. Шевч. II. 19.<section end="штемп" /> <section begin="штемпаль" />'''Штемпа́ль, ля,''' ''м.'' Одинъ изъ столбовъ, которые замѣняютъ фундаменть въ деревянной постройкѣ; на '''штемпа́лі''' кладутъ '''[[Словарь української мови (1924)/підвалина|підва́лини]]'''. Уман. у., Гайсин. у.<section end="штемпаль" /> <section begin="штепурний" />'''Штепурний, а, е''' = '''[[Словарь української мови (1924)/чепурний|Чепурний]]'''. Вх. Зн. 83.<section end="штепурний" /> <section begin="шти" />'''Шти,''' ''род. пад.'' отъ '''[[Словарь української мови (1924)/честь|честь]]'''. ''Не зна ні шти, ні пори.'' Ном. № 2834.<section end="шти" /> <section begin="штиб" />'''Штиб, бу,''' ''м.'' 1) Форма, манеръ, образецъ. См. '''[[Словарь української мови (1924)/штем|Штем]], [[Словарь української мови (1924)/шталт|шталт]]'''. ''Зроби, мені на такий штиб.'' Екатериносл. г. ''Писання не того штибу, який вживається тепер в книжках.'' Ном. III. ''Ламати язик на татарський штиб.'' Ном. № 13391. (Одежа) ''шилась своїм тутешнім штибом і не дуже то вкидалась у чужину.'' О. 1862. VIII. 35. 2) Мелко истертый уголь. Сумск. у.<section end="штиб" /> <section begin="штиба" />'''Шти́ба, би,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/штаба|Штаба]]'''. '''За залі́зні шти́би посади́ти'''. Посадить въ тюрьму. Мир. ХРВ. 21.<section end="штиба" /> <section begin="штибель" />'''Шти́бель, бля,''' ''м.'' Часть церковнаго зданія: конечный пунктъ церковной кровли, шаръ, на которомъ укрѣпленъ крестъ. Шух. I. 117.<section end="штибель" /> <section begin="штивляга" />'''Штивля́га, ги,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/штельвага|Штельвага]]'''. Черк.у.<section end="штивляга" /> <section begin="штигуліти" />'''Штигулі́ти, лі́ю, єш,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/шкитильгати|Шкитильгати]]'''. ''Іззаду штигуліє кривий.'' Гн. II. 150.<section end="штигуліти" /> <section begin="штик" />'''Штик, ка,''' ''м.'' Штыкъ. ''Од штика спину смика.'' Ном. № 976.<section end="штик" /> <section begin="штикуляти" />'''Штикуля́ти, ля́ю, єш,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/штигуліти|Штигуліти]]''' = '''[[Словарь української мови (1924)/шкитильгати|Шкитильгати]]'''. ''Куди йдеш, куди йдеш, куди штикуляєш?'' Грин. III. 651.<section end="штикуляти" /> <section begin="штил" />'''Штил, ла,''' ''м.'' Ударъ. ''Та́к не догнав, так навкидяча кинув кийка, — доброго штила в спину дав.'' Харьк. у.<section end="штил" /> <section begin="штиль" />'''Штиль,''' ''м.'' 1) '''лю.''' Манеръ, образецъ. См. '''[[Словарь української мови (1924)/шталт|Шталт]]'''. ''А там ізнов починають забудинки і всі на другий штиль.'' Св. Л. 24. 2) '''ля́.''' Деревянный роженъ для носки соломы. Рудч. Ск. I. 70. Мнж. 194. ''Штилі, що солому носять, як молотять.'' Сим. 197. ''Кладе копицями, а виносить штилями.'' Нѣжин. у.<section end="штиль" /> <section begin="штильвага" />'''Штильва́га, ги,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/штельвага|Штельвага]]'''.<section end="штильвага" /> <section begin="штильгати" />'''Штильгати, гаю, єш, штильгота́ти, гочу, ти́ш,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/шкитильгати|Шкитильгати]]'''. Вх. Лем. 486.<section end="штильгати" /> <section begin="штим" />'''Штим, ма,''' ''м.'' 1) Короткая, мелкая шерсть, остающаяся при чесаньѣ въ видѣ оческовъ. Шух. I. 151. Гол. Од. 39. Вас. 203. 2) Переносно: волосы у человѣка. О. 1861. X. Кух. 25. ''Взяли його за штим та й вивели геть.'' Черном. ''Я тобі ввесь штим висмичу.''<section end="штим" /> <section begin="штимуватий" />'''Штимува́тий, а, е.''' О смушкахъ: плохой сортъ почти безъ завитковъ. Вас. 198.<section end="штимуватий" /> <section begin="штип" />'''Штип, пу,''' ''м.'' 1) Пыль. Зміев. у. 2) Перегорѣлая земля съ навозомъ, которой покрываютъ приготовленную для выжиганія углей кучу дровъ. Вас. 146. 3) Негодные остатки отъ перепряденнаго '''[[Словарь української мови (1924)/клоччя|кло́чча]]''' (оческовъ конопли, льна), идутъ для пакли или въ отбросъ. Вас. 201.<section end="штип" /><noinclude></noinclude> hnj3qn3q3nzzh4j2stg6f9u7ev1fbpa 250 224293 468674 2022-08-28T21:05:10Z Leh Palych 5381 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Leh Palych" /></noinclude><section begin="штирити" />'''Шти́рити, рю, риш,''' ''гл.'' Гнать. ''Раз чорт і штирив свиню.'' Мнж. 128.<section end="штирити" /> <section begin="штирі" />'''Шти́рі, рьо́х,''' ''числ.'' Четыре. ''Іди на штирі вітри, а на п'ятий шум.'' Ном. № 8940.<section end="штирі" /> <section begin="штирійчак" />'''{{errata|Штирі чак|Штирійчак}}, ка́,''' ''м.'' Вилы съ четырьмя зубьями. Вх. Лем. 475.<section end="штирійчак" /> <section begin="штиркати" />'''Штирка́ти, ка́ю, єш,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/штрикати|Штрикати]]'''.<section end="штиркати" /> <section begin="штиркнути" />'''Штиркну́ти, кну́, не́ш,''' ''гл.'' Однокр. в. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/штиркати|штиркати]]'''.<section end="штиркнути" /> <section begin="штирма" />'''Шти́рма,''' ''нар.'' Объ ударѣ: пырнувъ, толкнувъ, кольнувъ концемъ (палки и пр.). ''Він штирма вдарив мене під бороду палицею.'' Екатериносл. у.<section end="штирма" /> <section begin="штирогранястий" />'''Штирогра́нястий, а, е.''' Четырехгранный, {{errata|четвер угольный|четвероугольный}}. ''Штирогранястий пляц.'' Св. Л. 217.<section end="штирогранястий" /> <section begin="штирк" />'''Штирк, ка,''' ''м.'' Хвастунъ, фертикъ. ''Бачили такого штирка.'' Ном. № 2588.<section end="штирк" /> <section begin="штирхайло" />'''Штирха́йло, ла,''' ''с.'' Penis. Лебед. у.<section end="штирхайло" /> <section begin="штирхати" />'''Штирха́ти, ха́ю, єш,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/шпиркати|Шпирка́ти]]'''. Г. Барв. 328. ''Ножем йому штирхає.'' К. МБ. X. 17.<section end="штирхати" /> <section begin="штирхонути" />'''Штирхону́ти, ну́, не́ш,''' ''гл.'' Сильно пырнуть, ткнуть остріемъ, кольнуть. ''Як штирхонув кинджалом у живіт.'' О. 1861. VII. 5.<section end="штирхонути" /> <section begin="штиря" />'''Шти́ря, рі,''' ''ж.'' Безплодная овца. Зеньк. у. Вас. 198. ''Гляну яром по долині — то ж моя биря, то ж моя штиря.'' Чуб. V. 1172.<section end="штиря" /> <section begin="штити" />'''Шти́ти, шту, штиш,''' ''гл.'' Чтить, почитать. Г. Барв. 207. ''Которий чоловік отця свого, матер штить, поважає, тому Бог по всякий час помагає.'' Мет. 354.<section end="штити" /> <section begin="штитися" />'''Шти́тися, шту́ся, шти́шся,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/шануватися|Шануватися]]'''. ''Старим людям треба штитися перед молодими, а не п'яними валятися.'' Міус. окр. ''Як мудривсь, стерігся, штився, а все таки в забрід пустився.'' Мкр. Г. 17.<section end="штитися" /> <section begin="штих" />'''Штих, ха,''' ''м.'' 1) Острый конецъ, остріе. 2) Копье, пика. Грин. III. 597. ''Штихи у суходіл стромляли.'' АД. II. 19. 2) Стежокъ, стежка. ''Субітнім штихом шиє для поспіху.'' Ном. № 6657. 4) Пластъ земли приблизительно въ одну лопатку. Мнж. 194. ''Стали копати, і не більше, як три штихи викопали.'' Драг. 62. 5) '''Як штихо́м доки́нуть.''' Очень близко. Ном. № 7748.<section end="штих" /> <section begin="штихіл" />'''Штихіл, хола,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/штрихіль|Штрихіль]]'''. Волч. у.<section end="штихіл" /> <section begin="штіль" />'''Шті́ль, ля,''' ''м.'' См. '''[[Словарь української мови (1924)/сапіна|Сапіна]]''' Шух. I. 176.<section end="штіль" /> <section begin="штовб" />'''Штовб, ба,''' ''м.'' Стволъ дерева. Вх. Зн. 83.<section end="штовб" /> <section begin="штовх!" />'''Штовх!''' ''меж.'' Толкъ! ''Та зараз дядька штовх тихенько.'' Гліб.<section end="штовх!" /> <section begin="штовхан" />'''Штовха́н, на́,''' ''м.'' Толчекъ, тумань. ''І ласкою умовляв її.... иноді й штовханів давав.'' Грин. II. 165. ''Вона вже боялась чоловіка, боялась, щоб він їй не дав штовхана збоку.'' Левиц. I. 536.<section end="штовхан" /> <section begin="штовхати" />'''Штовха́ти, ха́ю, єш,''' ''гл.'' Толкать. ''Діти малиї, вдови стариї стременем у груди штовхав.'' Макс.<section end="штовхати" /> <section begin="штовхатися" />'''Штовха́тися, ха́юся, єшся,''' ''гл.'' Толкаться. ''Чого ти штовхаєшся?'' Харьк.<section end="штовхатися" /> <section begin="штовхіць!" />'''Штовхіць!''' ''меж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/штовх|Штовх]]'''. ''Завівсь лаяться з батьком. А далі штовхіць його межи плечі.'' Драг. 176.<section end="штовхіць!" /> <section begin="штовхнути" />'''Штовхну́ти, хну, не́ш,''' ''гл.'' Однокр. в. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/штовхати|штовхати]]'''. Толкнуть. ''Ненароком штовхнув Ольгу в лікоть.'' Левиц. Пов. 130.<section end="штовхнути" /> <section begin="штовхонути" />'''Штовхону́ти, ну́, не́ш,''' ''гл.'' Съ силой толкнуть. ''Як штовхоне вовка рогами під бік.'' Чуб. II. 126.<section end="штовхонути" /> <section begin="штокати" />'''Што́кати, каю, єш,''' ''гл.'' Говорить: '''[[Словарь української мови (1924)/што|што́]]''', вообще стараться выражаться по русски. ''Прийшов ото москаль з війська додому: штокає, какає, до його й приступу немає.'' Грин. II. 206. ''Майстер ще з неї'' (дитини) ''городянина зробить, ушкати, штокати, душею кривити навчить та й усіма звичаями од селян одрізнить.'' К. (О. 1862. III. 22).<section end="штокати" /> <section begin="штола" />'''Што́ла, ли,''' ''ж.'' 1) Глубокая впадина въ скалѣ. Вх. Зн. 83. 2) Съ измѣненнымъ удареніемъ: '''штола́'''. Скала. Вх. Зн. 83.<section end="штола" /> <section begin="штолє" />'''Што́лє, ля,''' ''с. соб.'' Большіе камни. Вх. Зн. 83.<section end="штолє" /> <section begin="штомпель" />'''Што́мпель, ля,''' ''м.'' Часть '''[[Словарь української мови (1924)/витушка|витушки]]'''. (См.). Константиногр. у.<section end="штомпель" /> <section begin="штопка" />'''Што́пка, ки,''' ''ж.'' Родъ банки. Лебед. у.<section end="штопка" /> <section begin="штопний" />'''Што́пний, а, е.''' Стеганный? Ум. '''Штопне́нький'''. ''У неї очіпок штопненький, тільки вже постарів, клочечко видно.'' Ном. № 8454.<section end="штопний" /> <section begin="шторган" />'''Шторга́н, на,''' ''м.'' Насѣк. Blatta orientalis, тараканъ. Вх. Зн. 83.<section end="шторган" /> <section begin="шторх!" />'''Шторх!''' ''меж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/штовх|Штовх]]'''. ''Шторх мене у плечі.'' МВ. (КС. 1902. X. 148).<section end="шторх!" /> <section begin="шторхати" />'''Што́рхати, хаю, єш,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/штурхати|Штурхати]]'''. МВ. II. 58.<section end="шторхати" /> <section begin="шторцом" />'''Што́рцом,''' ''нар.'' Прямо, вертикально, торчкомъ. Мик. 480.<section end="шторцом" /> <section begin="штрап" />'''Штрап, пу,''' ''м.'' Штрафъ.<section end="штрап" /> <section begin="штраповий" />'''Штрапо́вий, а, е.''' 1) Штрафной. 2) {{hws|Стра|Страховой}}<section end="штраповий" /><noinclude></noinclude> n3vio4wpioe11a28h5mlpta49aqbqx9 468679 468674 2022-08-28T21:08:27Z Leh Palych 5381 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Leh Palych" /></noinclude><section begin="штирити" />'''Шти́рити, рю, риш,''' ''гл.'' Гнать. ''Раз чорт і штирив свиню.'' Мнж. 128.<section end="штирити" /> <section begin="штирі" />'''Шти́рі, рьо́х,''' ''числ.'' Четыре. ''Іди на штирі вітри, а на п'ятий шум.'' Ном. № 8940.<section end="штирі" /> <section begin="штирійчак" />'''{{errata|Штирі чак|Штирійчак}}, ка́,''' ''м.'' Вилы съ четырьмя зубьями. Вх. Лем. 475.<section end="штирійчак" /> <section begin="штиркати" />'''Штирка́ти, ка́ю, єш,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/штрикати|Штрикати]]'''.<section end="штиркати" /> <section begin="штиркнути" />'''Штиркну́ти, кну́, не́ш,''' ''гл.'' Однокр. в. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/штиркати|штиркати]]'''.<section end="штиркнути" /> <section begin="штирма" />'''Шти́рма,''' ''нар.'' Объ ударѣ: пырнувъ, толкнувъ, кольнувъ концемъ (палки и пр.). ''Він штирма вдарив мене під бороду палицею.'' Екатериносл. у.<section end="штирма" /> <section begin="штирогранястий" />'''Штирогра́нястий, а, е.''' Четырехгранный, {{errata|четвер угольный|четвероугольный}}. ''Штирогранястий пляц.'' Св. Л. 217.<section end="штирогранястий" /> <section begin="штирк" />'''Штирк, ка,''' ''м.'' Хвастунъ, фертикъ. ''Бачили такого штирка.'' Ном. № 2588.<section end="штирк" /> <section begin="штирхайло" />'''Штирха́йло, ла,''' ''с.'' Penis. Лебед. у.<section end="штирхайло" /> <section begin="штирхати" />'''Штирха́ти, ха́ю, єш,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/шпиркати|Шпирка́ти]]'''. Г. Барв. 328. ''Ножем йому штирхає.'' К. МБ. X. 17.<section end="штирхати" /> <section begin="штирхонути" />'''Штирхону́ти, ну́, не́ш,''' ''гл.'' Сильно пырнуть, ткнуть остріемъ, кольнуть. ''Як штирхонув кинджалом у живіт.'' О. 1861. VII. 5.<section end="штирхонути" /> <section begin="штиря" />'''Шти́ря, рі,''' ''ж.'' Безплодная овца. Зеньк. у. Вас. 198. ''Гляну яром по долині — то ж моя биря, то ж моя штиря.'' Чуб. V. 1172.<section end="штиря" /> <section begin="штити" />'''Шти́ти, шту, штиш,''' ''гл.'' Чтить, почитать. Г. Барв. 207. ''Которий чоловік отця свого, матер штить, поважає, тому Бог по всякий час помагає.'' Мет. 354.<section end="штити" /> <section begin="штитися" />'''Шти́тися, шту́ся, шти́шся,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/шануватися|Шануватися]]'''. ''Старим людям треба штитися перед молодими, а не п'яними валятися.'' Міус. окр. ''Як мудривсь, стерігся, штився, а все таки в забрід пустився.'' Мкр. Г. 17.<section end="штитися" /> <section begin="штих" />'''Штих, ха,''' ''м.'' 1) Острый конецъ, остріе. 2) Копье, пика. Грин. III. 597. ''Штихи у суходіл стромляли.'' АД. II. 19. {{errata|2|3}}) Стежокъ, стежка. ''Субітнім штихом шиє для поспіху.'' Ном. № 6657. 4) Пластъ земли приблизительно въ одну лопатку. Мнж. 194. ''Стали копати, і не більше, як три штихи викопали.'' Драг. 62. 5) '''Як штихо́м доки́нуть.''' Очень близко. Ном. № 7748.<section end="штих" /> <section begin="штихіл" />'''Штихіл, хола,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/штрихіль|Штрихіль]]'''. Волч. у.<section end="штихіл" /> <section begin="штіль" />'''Шті́ль, ля,''' ''м.'' См. '''[[Словарь української мови (1924)/сапіна|Сапіна]]'''. Шух. I. 176.<section end="штіль" /> <section begin="штовб" />'''Штовб, ба,''' ''м.'' Стволъ дерева. Вх. Зн. 83.<section end="штовб" /> <section begin="штовх!" />'''Штовх!''' ''меж.'' Толкъ! ''Та зараз дядька штовх тихенько.'' Гліб.<section end="штовх!" /> <section begin="штовхан" />'''Штовха́н, на́,''' ''м.'' Толчекъ, тумань. ''І ласкою умовляв її.... иноді й штовханів давав.'' Грин. II. 165. ''Вона вже боялась чоловіка, боялась, щоб він їй не дав штовхана збоку.'' Левиц. I. 536.<section end="штовхан" /> <section begin="штовхати" />'''Штовха́ти, ха́ю, єш,''' ''гл.'' Толкать. ''Діти малиї, вдови стариї стременем у груди штовхав.'' Макс.<section end="штовхати" /> <section begin="штовхатися" />'''Штовха́тися, ха́юся, єшся,''' ''гл.'' Толкаться. ''Чого ти штовхаєшся?'' Харьк.<section end="штовхатися" /> <section begin="штовхіць!" />'''Штовхіць!''' ''меж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/штовх|Штовх]]'''. ''Завівсь лаяться з батьком. А далі штовхіць його межи плечі.'' Драг. 176.<section end="штовхіць!" /> <section begin="штовхнути" />'''Штовхну́ти, хну, не́ш,''' ''гл.'' Однокр. в. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/штовхати|штовхати]]'''. Толкнуть. ''Ненароком штовхнув Ольгу в лікоть.'' Левиц. Пов. 130.<section end="штовхнути" /> <section begin="штовхонути" />'''Штовхону́ти, ну́, не́ш,''' ''гл.'' Съ силой толкнуть. ''Як штовхоне вовка рогами під бік.'' Чуб. II. 126.<section end="штовхонути" /> <section begin="штокати" />'''Што́кати, каю, єш,''' ''гл.'' Говорить: '''[[Словарь української мови (1924)/што|што́]]''', вообще стараться выражаться по русски. ''Прийшов ото москаль з війська додому: штокає, какає, до його й приступу немає.'' Грин. II. 206. ''Майстер ще з неї'' (дитини) ''городянина зробить, ушкати, штокати, душею кривити навчить та й усіма звичаями од селян одрізнить.'' К. (О. 1862. III. 22).<section end="штокати" /> <section begin="штола" />'''Што́ла, ли,''' ''ж.'' 1) Глубокая впадина въ скалѣ. Вх. Зн. 83. 2) Съ измѣненнымъ удареніемъ: '''штола́'''. Скала. Вх. Зн. 83.<section end="штола" /> <section begin="штолє" />'''Што́лє, ля,''' ''с. соб.'' Большіе камни. Вх. Зн. 83.<section end="штолє" /> <section begin="штомпель" />'''Што́мпель, ля,''' ''м.'' Часть '''[[Словарь української мови (1924)/витушка|витушки]]'''. (См.). Константиногр. у.<section end="штомпель" /> <section begin="штопка" />'''Што́пка, ки,''' ''ж.'' Родъ банки. Лебед. у.<section end="штопка" /> <section begin="штопний" />'''Што́пний, а, е.''' Стеганный? Ум. '''Штопне́нький'''. ''У неї очіпок штопненький, тільки вже постарів, клочечко видно.'' Ном. № 8454.<section end="штопний" /> <section begin="шторган" />'''Шторга́н, на,''' ''м.'' Насѣк. Blatta orientalis, тараканъ. Вх. Зн. 83.<section end="шторган" /> <section begin="шторх!" />'''Шторх!''' ''меж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/штовх|Штовх]]'''. ''Шторх мене у плечі.'' МВ. (КС. 1902. X. 148).<section end="шторх!" /> <section begin="шторхати" />'''Што́рхати, хаю, єш,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/штурхати|Штурхати]]'''. МВ. II. 58.<section end="шторхати" /> <section begin="шторцом" />'''Што́рцом,''' ''нар.'' Прямо, вертикально, торчкомъ. Мик. 480.<section end="шторцом" /> <section begin="штрап" />'''Штрап, пу,''' ''м.'' Штрафъ.<section end="штрап" /> <section begin="штраповий" />'''Штрапо́вий, а, е.''' 1) Штрафной. 2) {{hws|Стра|Страховой}}<section end="штраповий" /><noinclude></noinclude> 9fzsdhvk4tqwy984pvgat35958ohi2g 469259 468679 2022-08-28T22:58:34Z Leh Palych 5381 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Leh Palych" /></noinclude><section begin="штирити" />'''Шти́рити, рю, риш,''' ''гл.'' Гнать. ''Раз чорт і штирив свиню.'' Мнж. 128.<section end="штирити" /> <section begin="штирі" />'''Шти́рі, рьо́х,''' ''числ.'' Четыре. ''Іди на штирі вітри, а на п'ятий шум.'' Ном. № 8940.<section end="штирі" /> <section begin="штирійчак" />'''{{errata|Штирі чак|Штирійчак}}, ка́,''' ''м.'' Вилы съ четырьмя зубьями. Вх. Лем. 475.<section end="штирійчак" /> <section begin="штиркати" />'''Штирка́ти, ка́ю, єш,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/штрикати|Штрикати]]'''.<section end="штиркати" /> <section begin="штиркнути" />'''Штиркну́ти, кну́, не́ш,''' ''гл.'' Однокр. в. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/штиркати|штиркати]]'''.<section end="штиркнути" /> <section begin="штирма" />'''Шти́рма,''' ''нар.'' Объ ударѣ: пырнувъ, толкнувъ, кольнувъ концемъ (палки и пр.). ''Він штирма вдарив мене під бороду палицею.'' Екатериносл. у.<section end="штирма" /> <section begin="штирогранястий" />'''Штирогра́нястий, а, е.''' Четырехгранный, {{errata|четвер угольный|четвероугольный}}. ''Штирогранястий пляц.'' Св. Л. 217.<section end="штирогранястий" /> <section begin="штирк" />'''Штирк, ка,''' ''м.'' Хвастунъ, фертикъ. ''Бачили такого штирка.'' Ном. № 2588.<section end="штирк" /> <section begin="штирхайло" />'''Штирха́йло, ла,''' ''с.'' Penis. Лебед. у.<section end="штирхайло" /> <section begin="штирхати" />'''Штирха́ти, ха́ю, єш,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/штиркати|{{errata|Шпирка́ти|Штирка́ти}}]]'''. Г. Барв. 328. ''Ножем йому штирхає.'' К. МБ. X. 17.<section end="штирхати" /> <section begin="штирхонути" />'''Штирхону́ти, ну́, не́ш,''' ''гл.'' Сильно пырнуть, ткнуть остріемъ, кольнуть. ''Як штирхонув кинджалом у живіт.'' О. 1861. VII. 5.<section end="штирхонути" /> <section begin="штиря" />'''Шти́ря, рі,''' ''ж.'' Безплодная овца. Зеньк. у. Вас. 198. ''Гляну яром по долині — то ж моя биря, то ж моя штиря.'' Чуб. V. 1172.<section end="штиря" /> <section begin="штити" />'''Шти́ти, шту, штиш,''' ''гл.'' Чтить, почитать. Г. Барв. 207. ''Которий чоловік отця свого, матер штить, поважає, тому Бог по всякий час помагає.'' Мет. 354.<section end="штити" /> <section begin="штитися" />'''Шти́тися, шту́ся, шти́шся,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/шануватися|Шануватися]]'''. ''Старим людям треба штитися перед молодими, а не п'яними валятися.'' Міус. окр. ''Як мудривсь, стерігся, штився, а все таки в забрід пустився.'' Мкр. Г. 17.<section end="штитися" /> <section begin="штих" />'''Штих, ха,''' ''м.'' 1) Острый конецъ, остріе. 2) Копье, пика. Грин. III. 597. ''Штихи у суходіл стромляли.'' АД. II. 19. {{errata|2|3}}) Стежокъ, стежка. ''Субітнім штихом шиє для поспіху.'' Ном. № 6657. 4) Пластъ земли приблизительно въ одну лопатку. Мнж. 194. ''Стали копати, і не більше, як три штихи викопали.'' Драг. 62. 5) '''Як штихо́м доки́нуть.''' Очень близко. Ном. № 7748.<section end="штих" /> <section begin="штихіл" />'''Штихіл, хола,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/штрихіль|Штрихіль]]'''. Волч. у.<section end="штихіл" /> <section begin="штіль" />'''Шті́ль, ля,''' ''м.'' См. '''[[Словарь української мови (1924)/сапіна|Сапіна]]'''. Шух. I. 176.<section end="штіль" /> <section begin="штовб" />'''Штовб, ба,''' ''м.'' Стволъ дерева. Вх. Зн. 83.<section end="штовб" /> <section begin="штовх!" />'''Штовх!''' ''меж.'' Толкъ! ''Та зараз дядька штовх тихенько.'' Гліб.<section end="штовх!" /> <section begin="штовхан" />'''Штовха́н, на́,''' ''м.'' Толчекъ, тумань. ''І ласкою умовляв її.... иноді й штовханів давав.'' Грин. II. 165. ''Вона вже боялась чоловіка, боялась, щоб він їй не дав штовхана збоку.'' Левиц. I. 536.<section end="штовхан" /> <section begin="штовхати" />'''Штовха́ти, ха́ю, єш,''' ''гл.'' Толкать. ''Діти малиї, вдови стариї стременем у груди штовхав.'' Макс.<section end="штовхати" /> <section begin="штовхатися" />'''Штовха́тися, ха́юся, єшся,''' ''гл.'' Толкаться. ''Чого ти штовхаєшся?'' Харьк.<section end="штовхатися" /> <section begin="штовхіць!" />'''Штовхіць!''' ''меж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/штовх|Штовх]]'''. ''Завівсь лаяться з батьком. А далі штовхіць його межи плечі.'' Драг. 176.<section end="штовхіць!" /> <section begin="штовхнути" />'''Штовхну́ти, хну, не́ш,''' ''гл.'' Однокр. в. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/штовхати|штовхати]]'''. Толкнуть. ''Ненароком штовхнув Ольгу в лікоть.'' Левиц. Пов. 130.<section end="штовхнути" /> <section begin="штовхонути" />'''Штовхону́ти, ну́, не́ш,''' ''гл.'' Съ силой толкнуть. ''Як штовхоне вовка рогами під бік.'' Чуб. II. 126.<section end="штовхонути" /> <section begin="штокати" />'''Што́кати, каю, єш,''' ''гл.'' Говорить: '''што́''', вообще стараться выражаться по русски. ''Прийшов ото москаль з війська додому: штокає, какає, до його й приступу немає.'' Грин. II. 206. ''Майстер ще з неї'' (дитини) ''городянина зробить, ушкати, штокати, душею кривити навчить та й усіма звичаями од селян одрізнить.'' К. (О. 1862. III. 22).<section end="штокати" /> <section begin="штола" />'''Што́ла, ли,''' ''ж.'' 1) Глубокая впадина въ скалѣ. Вх. Зн. 83. 2) Съ измѣненнымъ удареніемъ: '''штола́'''. Скала. Вх. Зн. 83.<section end="штола" /> <section begin="штолє" />'''Што́лє, ля,''' ''с. соб.'' Большіе камни. Вх. Зн. 83.<section end="штолє" /> <section begin="штомпель" />'''Што́мпель, ля,''' ''м.'' Часть '''[[Словарь української мови (1924)/витушка|витушки]]'''. (См.). Константиногр. у.<section end="штомпель" /> <section begin="штопка" />'''Што́пка, ки,''' ''ж.'' Родъ банки. Лебед. у.<section end="штопка" /> <section begin="штопний" />'''Што́пний, а, е.''' Стеганный? Ум. '''Штопне́нький'''. ''У неї очіпок штопненький, тільки вже постарів, клочечко видно.'' Ном. № 8454.<section end="штопний" /> <section begin="шторган" />'''Шторга́н, на,''' ''м.'' Насѣк. Blatta orientalis, тараканъ. Вх. Зн. 83.<section end="шторган" /> <section begin="шторх!" />'''Шторх!''' ''меж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/штовх!|Штовх]]'''. ''Шторх мене у плечі.'' МВ. (КС. 1902. X. 148).<section end="шторх!" /> <section begin="шторхати" />'''Што́рхати, хаю, єш,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/штурхати|Штурхати]]'''. МВ. II. 58.<section end="шторхати" /> <section begin="шторцом" />'''Што́рцом,''' ''нар.'' Прямо, вертикально, торчкомъ. Мик. 480.<section end="шторцом" /> <section begin="штрап" />'''Штрап, пу,''' ''м.'' Штрафъ.<section end="штрап" /> <section begin="штраповий" />'''Штрапо́вий, а, е.''' 1) Штрафной. 2) {{hws|Стра|Страховой}}<section end="штраповий" /><noinclude></noinclude> d1gjeqhnt459qar5b4pfzwa9wmn034m 469260 469259 2022-08-28T22:59:58Z Leh Palych 5381 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Leh Palych" /></noinclude><section begin="штирити" />'''Шти́рити, рю, риш,''' ''гл.'' Гнать. ''Раз чорт і штирив свиню.'' Мнж. 128.<section end="штирити" /> <section begin="штирі" />'''Шти́рі, рьо́х,''' ''числ.'' Четыре. ''Іди на штирі вітри, а на п'ятий шум.'' Ном. № 8940.<section end="штирі" /> <section begin="штирійчак" />'''{{errata|Штирі чак|Штирійчак}}, ка́,''' ''м.'' Вилы съ четырьмя зубьями. Вх. Лем. 475.<section end="штирійчак" /> <section begin="штиркати" />'''Штирка́ти, ка́ю, єш,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/штрикати|Штрикати]]'''.<section end="штиркати" /> <section begin="штиркнути" />'''Штиркну́ти, кну́, не́ш,''' ''гл.'' Однокр. в. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/штиркати|штиркати]]'''.<section end="штиркнути" /> <section begin="штирма" />'''Шти́рма,''' ''нар.'' Объ ударѣ: пырнувъ, толкнувъ, кольнувъ концемъ (палки и пр.). ''Він штирма вдарив мене під бороду палицею.'' Екатериносл. у.<section end="штирма" /> <section begin="штирогранястий" />'''Штирогра́нястий, а, е.''' Четырехгранный, {{errata|четвер угольный|четвероугольный}}. ''Штирогранястий пляц.'' Св. Л. 217.<section end="штирогранястий" /> <section begin="штирк" />'''Штирк, ка,''' ''м.'' Хвастунъ, фертикъ. ''Бачили такого штирка.'' Ном. № 2588.<section end="штирк" /> <section begin="штирхайло" />'''Штирха́йло, ла,''' ''с.'' Penis. Лебед. у.<section end="штирхайло" /> <section begin="штирхати" />'''Штирха́ти, ха́ю, єш,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/штиркати|{{errata|Шпирка́ти|Штирка́ти}}]]'''. Г. Барв. 328. ''Ножем йому штирхає.'' К. МБ. X. 17.<section end="штирхати" /> <section begin="штирхонути" />'''Штирхону́ти, ну́, не́ш,''' ''гл.'' Сильно пырнуть, ткнуть остріемъ, кольнуть. ''Як штирхонув кинджалом у живіт.'' О. 1861. VII. 5.<section end="штирхонути" /> <section begin="штиря" />'''Шти́ря, рі,''' ''ж.'' Безплодная овца. Зеньк. у. Вас. 198. ''Гляну яром по долині — то ж моя биря, то ж моя штиря.'' Чуб. V. 1172.<section end="штиря" /> <section begin="штити" />'''Шти́ти, шту, штиш,''' ''гл.'' Чтить, почитать. Г. Барв. 207. ''Которий чоловік отця свого, матер штить, поважає, тому Бог по всякий час помагає.'' Мет. 354.<section end="штити" /> <section begin="штитися" />'''Шти́тися, шту́ся, шти́шся,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/шануватися|Шануватися]]'''. ''Старим людям треба штитися перед молодими, а не п'яними валятися.'' Міус. окр. ''Як мудривсь, стерігся, штився, а все таки в забрід пустився.'' Мкр. Г. 17.<section end="штитися" /> <section begin="штих" />'''Штих, ха,''' ''м.'' 1) Острый конецъ, остріе. 2) Копье, пика. Грин. III. 597. ''Штихи у суходіл стромляли.'' АД. II. 19. {{errata|2|3}}) Стежокъ, стежка. ''Субітнім штихом шиє для поспіху.'' Ном. № 6657. 4) Пластъ земли приблизительно въ одну лопатку. Мнж. 194. ''Стали копати, і не більше, як три штихи викопали.'' Драг. 62. 5) '''Як штихо́м доки́нуть.''' Очень близко. Ном. № 7748.<section end="штих" /> <section begin="штихіл" />'''Штихіл, хола,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/штрихіль|Штрихіль]]'''. Волч. у.<section end="штихіл" /> <section begin="штіль" />'''Шті́ль, ля,''' ''м.'' См. '''[[Словарь української мови (1924)/сапіна|Сапіна]]'''. Шух. I. 176.<section end="штіль" /> <section begin="штовб" />'''Штовб, ба,''' ''м.'' Стволъ дерева. Вх. Зн. 83.<section end="штовб" /> <section begin="штовх!" />'''Штовх!''' ''меж.'' Толкъ! ''Та зараз дядька штовх тихенько.'' Гліб.<section end="штовх!" /> <section begin="штовхан" />'''Штовха́н, на́,''' ''м.'' Толчекъ, тумань. ''І ласкою умовляв її.... иноді й штовханів давав.'' Грин. II. 165. ''Вона вже боялась чоловіка, боялась, щоб він їй не дав штовхана збоку.'' Левиц. I. 536.<section end="штовхан" /> <section begin="штовхати" />'''Штовха́ти, ха́ю, єш,''' ''гл.'' Толкать. ''Діти малиї, вдови стариї стременем у груди штовхав.'' Макс.<section end="штовхати" /> <section begin="штовхатися" />'''Штовха́тися, ха́юся, єшся,''' ''гл.'' Толкаться. ''Чого ти штовхаєшся?'' Харьк.<section end="штовхатися" /> <section begin="штовхіць!" />'''Штовхіць!''' ''меж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/штовх!|Штовх]]'''. ''Завівсь лаяться з батьком. А далі штовхіць його межи плечі.'' Драг. 176.<section end="штовхіць!" /> <section begin="штовхнути" />'''Штовхну́ти, хну, не́ш,''' ''гл.'' Однокр. в. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/штовхати|штовхати]]'''. Толкнуть. ''Ненароком штовхнув Ольгу в лікоть.'' Левиц. Пов. 130.<section end="штовхнути" /> <section begin="штовхонути" />'''Штовхону́ти, ну́, не́ш,''' ''гл.'' Съ силой толкнуть. ''Як штовхоне вовка рогами під бік.'' Чуб. II. 126.<section end="штовхонути" /> <section begin="штокати" />'''Што́кати, каю, єш,''' ''гл.'' Говорить: '''што́''', вообще стараться выражаться по русски. ''Прийшов ото москаль з війська додому: штокає, какає, до його й приступу немає.'' Грин. II. 206. ''Майстер ще з неї'' (дитини) ''городянина зробить, ушкати, штокати, душею кривити навчить та й усіма звичаями од селян одрізнить.'' К. (О. 1862. III. 22).<section end="штокати" /> <section begin="штола" />'''Што́ла, ли,''' ''ж.'' 1) Глубокая впадина въ скалѣ. Вх. Зн. 83. 2) Съ измѣненнымъ удареніемъ: '''штола́'''. Скала. Вх. Зн. 83.<section end="штола" /> <section begin="штолє" />'''Што́лє, ля,''' ''с. соб.'' Большіе камни. Вх. Зн. 83.<section end="штолє" /> <section begin="штомпель" />'''Што́мпель, ля,''' ''м.'' Часть '''[[Словарь української мови (1924)/витушка|витушки]]'''. (См.). Константиногр. у.<section end="штомпель" /> <section begin="штопка" />'''Што́пка, ки,''' ''ж.'' Родъ банки. Лебед. у.<section end="штопка" /> <section begin="штопний" />'''Што́пний, а, е.''' Стеганный? Ум. '''Штопне́нький'''. ''У неї очіпок штопненький, тільки вже постарів, клочечко видно.'' Ном. № 8454.<section end="штопний" /> <section begin="шторган" />'''Шторга́н, на,''' ''м.'' Насѣк. Blatta orientalis, тараканъ. Вх. Зн. 83.<section end="шторган" /> <section begin="шторх!" />'''Шторх!''' ''меж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/штовх!|Штовх]]'''. ''Шторх мене у плечі.'' МВ. (КС. 1902. X. 148).<section end="шторх!" /> <section begin="шторхати" />'''Што́рхати, хаю, єш,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/штурхати|Штурхати]]'''. МВ. II. 58.<section end="шторхати" /> <section begin="шторцом" />'''Што́рцом,''' ''нар.'' Прямо, вертикально, торчкомъ. Мик. 480.<section end="шторцом" /> <section begin="штрап" />'''Штрап, пу,''' ''м.'' Штрафъ.<section end="штрап" /> <section begin="штраповий" />'''Штрапо́вий, а, е.''' 1) Штрафной. 2) {{hws|Стра|Страховой}}<section end="штраповий" /><noinclude></noinclude> 8fm2kl6zvbsa9ps0ggfldfmmk642fdm 116 224294 468675 2022-08-28T21:06:30Z Alexkrakovsky 4488 Створена сторінка: {{Архіви/справа | назва = Визначення Севастопольського комітета про запитувані виплати за збитки | рік = 1858 | попередня = 28 | наступна = 28б | примітки = [[c:File:ДАОО 1-230а-28а. 1858. Визначення Севастопольського комітета про запитувані виплати за збитки.pdf]] }} File:... wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Визначення Севастопольського комітета про запитувані виплати за збитки | рік = 1858 | попередня = 28 | наступна = 28б | примітки = [[c:File:ДАОО 1-230а-28а. 1858. Визначення Севастопольського комітета про запитувані виплати за збитки.pdf]] }} [[File:ДАОО 1-230а-28а. 1858. Визначення Севастопольського комітета про запитувані виплати за збитки.pdf|thumb]] [[Категорія:Таврійська губернія]] 9wtv1jjud7geocybtp3lj7a1w1c03pu 250 224295 468676 2022-08-28T21:06:46Z Madvin 217 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" /></noinclude>походить із нижчого стану, а друге ліпше, бо з вищого. — Тета Орелецька не є для мене міродайна, — завернув завідатель до попереднього арґументу. — Але Ева і родичів має. — Справді. Мати попадя, яких є тузинами, а батько наївний піп, то й справка героя вдалася. — Вони з любови заручилися, дідуню. — Я бачу, що ти дуже добре поінформована про попівсько-покутівські справи. — Ні, дідуню, не дуже. Дещо знаю від тети Олі, а про свої заручини писала мені Ева Захарій сама. — А я тобі щось інше скажу: що моя сестра — Орелецька, теща о. Захарія, нещаслива через свій наліг, відомо також і те, що вона грошевита пані. Юліян Цезаревич не був із тих, щоб не знав про одно і друге. Загніздився в Покутівці, зблизився до парохії, а що має бути гладкий, то закинув вудку і зловив золоту рибку-одиначку, спадкоємницю бабуні. Цезаревичі завсіди були вбогі. При такій невістці як Ева Захарій Цезаревичі зможуть огрітися. — А я все стою на тім, що їх лиш сама любов злучила. — А я лише одного хотів би дожити, — докинув, — щоб побачити як колись Ева получить обовязки попаді і лікарки. Але вона талановита, з правдивою кровю Альбінських, вона в кожній ситуації дасть собі раду. — Дідуню, — відповіла Дора — я все відчувала, що ваше серце не було настроєне добре для Цезаревичів, що в вас є до них нехіть. Чи це може тому, що вони українці? Чи ми тому винні, дідуню?<noinclude></noinclude> 8nhkp3xzt9cgbaizm2bnbksd4ebi7pe 116 224296 468677 2022-08-28T21:07:01Z Alexkrakovsky 4488 Створена сторінка: {{Архіви/справа | назва = Визначення Севастопольського комітета про запитувані виплати за збитки | рік = 1858 | попередня = 28а | наступна = 29 | примітки = [[c:File:ДАОО 1-230а-28б. 1858. Визначення Севастопольського комітета про запитувані виплати за збитки.pdf]] }} File:... wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Визначення Севастопольського комітета про запитувані виплати за збитки | рік = 1858 | попередня = 28а | наступна = 29 | примітки = [[c:File:ДАОО 1-230а-28б. 1858. Визначення Севастопольського комітета про запитувані виплати за збитки.pdf]] }} [[File:ДАОО 1-230а-28б. 1858. Визначення Севастопольського комітета про запитувані виплати за збитки.pdf|thumb]] [[Категорія:Таврійська губернія]] i3465ya63xhm9azlenkwey04oty9juz 116 224297 468678 2022-08-28T21:07:47Z Alexkrakovsky 4488 Створена сторінка: {{Архіви/справа | назва = Додатки до списків Севастопольського комітета про виплати потерпілим від війни по 1 відділу. № від 1 до 100. | рік = 1858 | наступна = 44а | примітки = c:File:ДАОО 1-230а-44. 1858. Додатки до списків Севастопольського комітета про виплати потер... wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Додатки до списків Севастопольського комітета про виплати потерпілим від війни по 1 відділу. № від 1 до 100. | рік = 1858 | наступна = 44а | примітки = [[c:File:ДАОО 1-230а-44. 1858. Додатки до списків Севастопольського комітета про виплати потерпілим від війни по 1 відділу. № від 1 до 100.pdf]] }} [[File:ДАОО 1-230а-44. 1858. Додатки до списків Севастопольського комітета про виплати потерпілим від війни по 1 відділу. № від 1 до 100.pdf|thumb]] [[Категорія:Таврійська губернія]] 4cdw1qreop18y0ffziexopz3ttqp4z1 116 224298 468680 2022-08-28T21:08:27Z Alexkrakovsky 4488 Створена сторінка: {{Архіви/справа | назва = Додатки до списків Севастопольського комітета про виплати потерпілим від війни по 1 відділу. № від 101 до 200 | рік = 1858 | попередня = 44 | наступна = 45 | примітки = c:File:ДАОО 1-230а-44а. 1858. Додатки до списків Севастопольського комітета пр... wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Додатки до списків Севастопольського комітета про виплати потерпілим від війни по 1 відділу. № від 101 до 200 | рік = 1858 | попередня = 44 | наступна = 45 | примітки = [[c:File:ДАОО 1-230а-44а. 1858. Додатки до списків Севастопольського комітета про виплати потерпілим від війни по 1 відділу. № від 101 до 200.pdf]] }} [[File:ДАОО 1-230а-44а. 1858. Додатки до списків Севастопольського комітета про виплати потерпілим від війни по 1 відділу. № від 101 до 200.pdf|thumb]] [[Категорія:Таврійська губернія]] 20vuqb0svg5e6oek6pn6hhmw94upgcp 250 224299 468681 2022-08-28T21:08:44Z Madvin 217 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" /></noinclude>А коли ні, то за що їх уникати і понижати? Вразили вас? Він тріпнув рукою, наче би його щось укололо і сказав брутально: — Іди! Переступаючи поріг, вона оглянулася. — Як вернусь, дідуню, то зайду до вас, щоб оповісти як там було! Не маючи охоти стрічатися з людьми, що цікавилися гарною молодою вдовою і зазирали за нею, вона пішла коротшою дорогою, просто на узгіря, де стояв шкільний будинок — тепер власність пані директорової Рибко. По раптовім дощі, в каштановій алєї залишилися тут і там, мов дзеркалеві цятки води, які Дора то обходила то перескакувала. “Вона була трохи зворушена. Вона буде в тих Цезаревичів уперше. Знає розклад їх мешкання і деякі родинні справи. На душі мов несла гріх. Цезаревичі, хоч рідко, а все ж бували в тети Олі коротко через дідуневу нехіть до них. Її тепер покидає відвага зайти до них. Тета Оля сказала їй, що вони врадуються її приходом, але чим ближче наближалася вона до старої школи, тим більше проймала її несміливість. „Боягуз, дикунка“, сказала б тета Оля й сміялась би з неї. В неї бється злегка серце, вона згадує дідуня, зідхає і пригадує всміхнене добродушне обличчя тети Олі з папіроскою в устах. Забуває, що хотіла ввійти з задньої сторони мешкання через подвіря і подалася мимоволі на сходи. Стискає уста і стукає у двері. З середини ніхто не обзивається. Жде ще хвилинку, потім ще одну… Хтось із середини просить увійти. Мужеський голос.<noinclude></noinclude> mcg8mihyortp86ycyghh0m3k8gaw9rp 116 224300 468682 2022-08-28T21:09:03Z Alexkrakovsky 4488 Створена сторінка: {{Архіви/справа | назва = Книга з квитками на асигнування остаточних виплат грошей потерпілим в м. Севастополь підчас війни | рік = 1858 | примітки = c:File:ДАОО 1-230а-60. 1858. Книга з квитками на асигнування остаточних виплат грошей потерпілим в м. Севастополь п... wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Книга з квитками на асигнування остаточних виплат грошей потерпілим в м. Севастополь підчас війни | рік = 1858 | примітки = [[c:File:ДАОО 1-230а-60. 1858. Книга з квитками на асигнування остаточних виплат грошей потерпілим в м. Севастополь підчас війни.pdf]] }} [[File:ДАОО 1-230а-60. 1858. Книга з квитками на асигнування остаточних виплат грошей потерпілим в м. Севастополь підчас війни.pdf|thumb]] [[Категорія:Таврійська губернія]] 5tksvz6k01xt2fqc9trzkuk1qjfwy23 250 224301 468683 2022-08-28T21:09:21Z Leh Palych 5381 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Leh Palych" /></noinclude><section begin="штраповий" />{{hwe|ховой|Страховой}}. ''Нехай її лихо, штраповій конторі.'' Черк. у.<section end="штраповий" /> <section begin="штрапувати" />'''Штрапува́ти, пу́ю, єш,''' ''гл.'' 1) Штрафовать. 2) Страховать. Черк. у.<section end="штрапувати" /> <section begin="штрик" />'''Штрик,''' ''меж.'' 1) Для выраженія пырянья, укола. ''Штрик його в бік.'' 2) Для выраженія прыжка. ''Чорт.... штрик у воду.'' Гн. I. 4. ''Почерез більшу'' (колоду) ''штрик.'' Гн. II. 239.<section end="штрик" /> <section begin="штрикавка" />'''Штри́кавка, штри́калка, ки,''' ''ж.'' Хирургическій инструментъ для прокалыванья. ''У патера висіла через плече сумка з обценьками, кліщами, ножами, штрикалками.'' Стор. М. Пр. 103.<section end="штрикавка" /> <section begin="штрикати" />'''Штрика́ти, ка́ю, єш,''' ''гл.'' 1) Колоть, пырять, тыкать. ''Штрика в усі.'' Ном. № 8400. 2) Прыгать. ''Почерез ті колоди він штрикав.'' Гн. II. 239.<section end="штрикати" /> <section begin="штрикатися" />'''Штрика́тися, ка́юся, єшся,''' ''гл.'' Колоть. Ном. № 13313.<section end="штрикатися" /> <section begin="штрики-брики" />'''Штри́ки-бри́ки''', ''мн.'' Въ загадкѣ: коза. Чуб. 1. 306.<section end="штрики-брики" /> <section begin="штрикнути" />'''Штрикну́ти, кну́, не́ш,''' ''гл.'' Однокр. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/штрикати|штрика́ти]]'''. Кольнуть, пырнуть, ткнуть. ''Ото баба як штрикне його штилем, то так рана і є.'' Рудч. Ск. I. 53.<section end="штрикнути" /> <section begin="штриконути" />'''Штрикону́ти, ну́, не́ш,''' ''гл.'' Съ силой кольнуть, пырнуть, ткнуть.<section end="штриконути" /> <section begin="штрих" />'''Штрих, ху,''' ''м.'' ? ''Суботнім штрихом на недільним торг.'' Чуб. 1. 273.<section end="штрих" /> <section begin="штриха" />'''Штри́ха, хи,''' ''ж.'' Въ выраженіи: '''штриха-мни́ха'''. Медлительная, нерасторопная женщина. ''Іде штриха-мниха з обідом нерано.'' Грин. III. 662.<section end="штриха" /> <section begin="штрихало" />'''Штри́хало, ла,''' ''с.'' Въ сказкѣ: палка съ заостреннымъ концемъ. ''Зробив добре штрихало.... та як штрихоне її, — так і наштрикнув.'' Грин. II. 199.<section end="штрихало" /> <section begin="штрихіль" />'''Штри́хіль, ля,''' ''с.'' Инструментъ (родъ желѣзной лопатки) для оскабливанія шерсти при выдѣлкѣ кожи. Вас. 157. Черниг. у., Сумск. у.<section end="штрихіль" /> <section begin="штрихонути" />'''Штрихону́ти, ну́, не́ш,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/штриконути|Штриконути]]'''. ''Як штрихоне її, — так і наштрикнув.'' Грин. II. 199.<section end="штрихонути" /> <section begin="штрихувати" />'''Штрихува́ти, ху́ю, єш,''' ''гл.'' 1) Сравнивать зерно въ уровень съ поверхностью мѣры. ''Та не штрихуй бо так, а насип хоч трошки з верхом.'' 2) Класть штрихи при рисованіи.<section end="штрихувати" /> <section begin="штрумент" />'''Штруме́нт, ту,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/струмент|Струмент]]'''.<section end="штрумент" /> <section begin="штуб" />'''Штуб, ба, штуба́к, ка́,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/штовб|Штовб]]'''. Вх. Зн. 83.<section end="штуб" /> <section begin="штудерація" />'''Штудера́ція, ції,''' ''ж.'' Искусно, хитро сдѣланная вещь. ''Їкі він'' (чорт) ''штудерациї робив, то Бог все переробив на свою користь.'' Гн. II. 219.<section end="штудерація" /> <section begin="штудерний" />'''Штуде́рний, а, е.''' 1) Хитрый. Желех. 2) Замысловатый, искусный.<section end="штудерний" /> <section begin="штудерно" />'''Штуде́рно,''' ''нар.'' 1) Хитро. 2) Замысловато, искусно. ''Завивають голову штудерно і мудро білою переміткою.'' Шух. I. 132.<section end="штудерно" /> <section begin="штука" />'''Шту́ка, ки,''' ''ж.'' 1) Часть чего либо, кусокъ. ''Що це за свита? і тут штука, і тут штука, — уся штукована; хоч би з цілого була зроблена.'' Кусокъ мѣха, вставляемый въ мѣхъ тамъ, гдѣ попадается мѣсто безъ шерсти, которое вырѣзывается. МУЕ. I. 75. 2) Искусство. Гал. 3) Вещь. ''Шкода муру, — старосвітська штука.'' Шевч. 181. 4) Хитрость, уловка, продѣлка. ''А тут є якась німецька штука, що усе оце робить.'' Рудч. Ск. II. 150. '''Бра́тись на шту́ки'''. Употреблять хитрости, уловки. 5) Диковина, трудность. ''Не штука роскинути, а штука зібрати.'' Ном. № 10620. ''Не штука наука, а штука розум.'' Ном. № 6037. ''Бити не штука.'' Ном. №3811. 6) '''Огнева́ шту́ка'''. Феерверкъ. ''Перед домом вкопували риштовання за для огневих штук.'' Стор. М. Пр. 72. Ум. '''Шту́чка, шту́чечка'''.<section end="штука" /> <section begin="штукарити" />'''Штука́рити, рю, риш,''' ''гл.'' Шутить, забавно проказить.<section end="штукарити" /> <section begin="штукарка" />'''Штука́рка, ки,''' ''ж.'' Забавница, проказница.<section end="штукарка" /> <section begin="штукарь" />'''Штука́рь, ря́,''' ''м.'' Шутникъ, забавникъ, проказникъ.<section end="штукарь" /> <section begin="штукенція" />'''Штуке́нція, ції, штуке́рія, рії,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/штука|Штука 4 и 5]]'''. ''Чи чули, яку він штукерію викинув в Острі?'' Стор.<section end="штукенція" /> <section begin="штукований" />'''Штуко́ваний, а, е.''' Состоящій изъ частей. Васильк. у.<section end="штукований" /> <section begin="штукувати" />'''Штукува́ти, ку́ю, єш,''' ''гл.'' 1) Составлять предметъ изъ отдѣльныхъ частей. 2) Въ овчину, мѣхъ вставлять вмѣсто голыхъ мѣстъ, куски, покрытые шерстью. МУЕ. I. 73. 3) = '''[[Словарь української мови (1924)/шуткувати|Шуткува́ти]]'''. ''Це ми кажемо сміючись та штукуючи.'' Харьк. у.<section end="штукувати" /> <section begin="штунда" />'''Шту́нда, ди,''' ''ж.'' 1) Штундизмъ, религіозное ученіе штундистовъ. 2) = '''[[Словарь української мови (1924)/штундарь|Штундарь]]'''. ''Штунда хоч без попа та з папкою'' (т. е.: зажиточный). Ком. Пр. № 1275. 3) Соб. Штундисты.<section end="штунда" /> <section begin="штундарь" />'''Штунда́рь, ря,''' ''м.'' Штундистъ. Желех.<section end="штундарь" /> <section begin="штундовий" />'''Штундо́вий, а, е.''' 1) Относящійся къ штундѣ. Желех. 2) = '''[[Словарь української мови (1924)/штундарь|Штундарь]]'''.<section end="штундовий" /><noinclude></noinclude> 7o9e1ceqnbimpq1ue3p8zh24b4okycp 468688 468683 2022-08-28T21:11:50Z Leh Palych 5381 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Leh Palych" /></noinclude><section begin="штраповий" />{{hwe|ховой|Страховой}}. ''Нехай її лихо, штраповій конторі.'' Черк. у.<section end="штраповий" /> <section begin="штрапувати" />'''Штрапува́ти, пу́ю, єш,''' ''гл.'' 1) Штрафовать. 2) Страховать. Черк. у.<section end="штрапувати" /> <section begin="штрик" />'''Штрик,''' ''меж.'' 1) Для выраженія пырянья, укола. ''Штрик його в бік.'' 2) Для выраженія прыжка. ''Чорт.... штрик у воду.'' Гн. I. 4. ''Почерез більшу'' (колоду) ''штрик.'' Гн. II. 239.<section end="штрик" /> <section begin="штрикавка" />'''Штри́кавка, штри́калка, ки,''' ''ж.'' Хирургическій инструментъ для прокалыванья. ''У патера висіла через плече сумка з обценьками, кліщами, ножами, штрикалками.'' Стор. М. Пр. 103.<section end="штрикавка" /> <section begin="штрикати" />'''Штрика́ти, ка́ю, єш,''' ''гл.'' 1) Колоть, пырять, тыкать. ''Штрика в усі.'' Ном. № 8400. 2) Прыгать. ''Почерез ті колоди він штрикав.'' Гн. II. 239.<section end="штрикати" /> <section begin="штрикатися" />'''Штрика́тися, ка́юся, єшся,''' ''гл.'' Колоть. Ном. № 13313.<section end="штрикатися" /> <section begin="штрики-брики" />'''Штри́ки-бри́ки''', ''мн.'' Въ загадкѣ: коза. Чуб. 1. 306.<section end="штрики-брики" /> <section begin="штрикнути" />'''Штрикну́ти, кну́, не́ш,''' ''гл.'' Однокр. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/штрикати|штрика́ти]]'''. Кольнуть, пырнуть, ткнуть. ''Ото баба як штрикне його штилем, то так рана і є.'' Рудч. Ск. I. 53.<section end="штрикнути" /> <section begin="штриконути" />'''Штрикону́ти, ну́, не́ш,''' ''гл.'' Съ силой кольнуть, пырнуть, ткнуть.<section end="штриконути" /> <section begin="штрих" />'''Штрих, ху,''' ''м.'' ? ''Суботнім штрихом на недільним торг.'' Чуб. 1. 273.<section end="штрих" /> <section begin="штриха" />'''Штри́ха, хи,''' ''ж.'' Въ выраженіи: '''штриха-мни́ха'''. Медлительная, нерасторопная женщина. ''Іде штриха-мниха з обідом нерано.'' Грин. III. 662.<section end="штриха" /> <section begin="штрихало" />'''Штри́хало, ла,''' ''с.'' Въ сказкѣ: палка съ заостреннымъ концемъ. ''Зробив добре штрихало.... та як штрихоне її, — так і наштрикнув.'' Грин. II. 199.<section end="штрихало" /> <section begin="штрихіль" />'''Штри́хіль, ля,''' ''с.'' Инструментъ (родъ желѣзной лопатки) для оскабливанія шерсти при выдѣлкѣ кожи. Вас. 157. Черниг. у., Сумск. у.<section end="штрихіль" /> <section begin="штрихонути" />'''Штрихону́ти, ну́, не́ш,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/штриконути|Штриконути]]'''. ''Як штрихоне її, — так і наштрикнув.'' Грин. II. 199.<section end="штрихонути" /> <section begin="штрихувати" />'''Штрихува́ти, ху́ю, єш,''' ''гл.'' 1) Сравнивать зерно въ уровень съ поверхностью мѣры. ''Та не штрихуй бо так, а насип хоч трошки з верхом.'' 2) Класть штрихи при рисованіи.<section end="штрихувати" /> <section begin="штрумент" />'''Штруме́нт, ту,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/струмент|Струмент]]'''.<section end="штрумент" /> <section begin="штуб" />'''Штуб, ба, штуба́к, ка́,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/штовб|Штовб]]'''. Вх. Зн. 83.<section end="штуб" /> <section begin="штудерація" />'''Штудера́ція, ції,''' ''ж.'' Искусно, хитро сдѣланная вещь. ''Їкі він'' (чорт) ''штудерациї робив, то Бог все переробив на свою користь.'' Гн. II. 219.<section end="штудерація" /> <section begin="штудерний" />'''Штуде́рний, а, е.''' 1) Хитрый. Желех. 2) Замысловатый, искусный.<section end="штудерний" /> <section begin="штудерно" />'''Штуде́рно,''' ''нар.'' 1) Хитро. 2) Замысловато, искусно. ''Завивають голову штудерно і мудро білою переміткою.'' Шух. I. 132.<section end="штудерно" /> <section begin="штука" />'''Шту́ка, ки,''' ''ж.'' 1) Часть чего либо, кусокъ. ''Що це за свита? і тут штука, і тут штука, — уся штукована; хоч би з цілого була зроблена.'' Кусокъ мѣха, вставляемый въ мѣхъ тамъ, гдѣ попадается мѣсто безъ шерсти, которое вырѣзывается. МУЕ. I. 75. 2) Искусство. Гал. 3) Вещь. ''Шкода муру, — старосвітська штука.'' Шевч. 181. 4) Хитрость, уловка, продѣлка. ''А тут є якась німецька штука, що усе оце робить.'' Рудч. Ск. II. 150. '''Бра́тись на шту́ки'''. Употреблять хитрости, уловки. 5) Диковина, трудность. ''Не штука роскинути, а штука зібрати.'' Ном. № 10620. ''Не штука наука, а штука розум.'' Ном. № 6037. ''Бити не штука.'' Ном. №3811. 6) '''Огнева́ шту́ка'''. Феерверкъ. ''Перед домом вкопували риштовання за для огневих штук.'' Стор. М. Пр. 72. Ум. '''Шту́чка, шту́чечка'''.<section end="штука" /> <section begin="штукарити" />'''Штука́рити, рю, риш,''' ''гл.'' Шутить, забавно проказить.<section end="штукарити" /> <section begin="штукарка" />'''Штука́рка, ки,''' ''ж.'' Забавница, проказница.<section end="штукарка" /> <section begin="штукарь" />'''Штука́рь, ря́,''' ''м.'' Шутникъ, забавникъ, проказникъ.<section end="штукарь" /> <section begin="штукенція" />'''Штуке́нція, ції, штуке́рія, рії,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/штука|Штука 4 и 5]]'''. ''Чи чули, яку він штукерію викинув в Острі?'' Стор.<section end="штукенція" /> <section begin="штукований" />'''Штуко́ваний, а, е.''' Состоящій изъ частей. Васильк. у.<section end="штукований" /> <section begin="штукувати" />'''Штукува́ти, ку́ю, єш,''' ''гл.'' 1) Составлять предметъ изъ отдѣльныхъ частей. 2) Въ овчину, мѣхъ вставлять вмѣсто голыхъ мѣстъ, куски, покрытые шерстью. МУЕ. I. 73. 3) = '''[[Словарь української мови (1924)/шуткувати|Шуткува́ти]]'''. ''Це ми кажемо сміючись та штукуючи.'' Харьк. у.<section end="штукувати" /> <section begin="штунда" />'''Шту́нда, ди,''' ''ж.'' 1) Штундизмъ, религіозное ученіе штундистовъ. 2) = '''[[Словарь української мови (1924)/штундарь|Штундарь]]'''. ''Штунда хоч без попа та з папкою'' (т. е.: зажиточный). Ком. Пр. № 1275. 3) Соб. Штундисты.<section end="штунда" /> <section begin="штундарь" />'''Штунда́рь, ря,''' ''м.'' Штундистъ. Желех.<section end="штундарь" /> <section begin="штундовий" />'''Штундо́вий, а, е.''' 1) Относящійся къ штундѣ. Желех. 2) = '''[[Словарь української мови (1924)/штундарь|Штундарь]]'''.<section end="штундовий" /><noinclude></noinclude> fhv7ib6qhla6rw391cuwmcsq5nhazfr 116 224302 468684 2022-08-28T21:09:31Z Alexkrakovsky 4488 Створена сторінка: {{Архіви/справа | назва = Визначення комітетів про розгляд втрат додаткових клопотань Бердянського та інших | рік = 1858-1861 | примітки = [[c:File:ДАОО 1-230а-73. 1858-1861. Визначення комітетів про розгляд втрат додаткових клопотань Бердянського та інших.pdf]] }} File:ДАО... wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Визначення комітетів про розгляд втрат додаткових клопотань Бердянського та інших | рік = 1858-1861 | примітки = [[c:File:ДАОО 1-230а-73. 1858-1861. Визначення комітетів про розгляд втрат додаткових клопотань Бердянського та інших.pdf]] }} [[File:ДАОО 1-230а-73. 1858-1861. Визначення комітетів про розгляд втрат додаткових клопотань Бердянського та інших.pdf|thumb]] [[Категорія:Таврійська губернія]] m0je9498rylp0ir2c02het7o26yu9l8 116 224303 468685 2022-08-28T21:09:54Z Alexkrakovsky 4488 Створена сторінка: {{Архіви/справа | назва = Іменні списки, створені в головному комітеті компенсації по додатковим клопотанням мешканців | рік = 1858-1861 | примітки = c:File:ДАОО 1-230а-74. 1858-1861. Іменні списки, створені в головному комітеті компенсації по додатковим клопотанням м... wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Іменні списки, створені в головному комітеті компенсації по додатковим клопотанням мешканців | рік = 1858-1861 | примітки = [[c:File:ДАОО 1-230а-74. 1858-1861. Іменні списки, створені в головному комітеті компенсації по додатковим клопотанням мешканців.pdf]] }} [[File:ДАОО 1-230а-74. 1858-1861. Іменні списки, створені в головному комітеті компенсації по додатковим клопотанням мешканців.pdf|thumb]] [[Категорія:Таврійська губернія]] 9q1a00fhw8ygewaxxpexhzhww0x0a3w 116 224304 468686 2022-08-28T21:10:30Z Alexkrakovsky 4488 Створена сторінка: {{Архіви/справа | назва = Книга з квитками на гроші, асигновані на остаточну видачу компенсацій через війну 1853-1856 років м. Севастополь | рік = 1864 | наступна = 99а | примітки = c:File:ДАОО 1-230а-99. 1864. Книга з квитками на гроші, асигновані на остаточну видачу комп... wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Книга з квитками на гроші, асигновані на остаточну видачу компенсацій через війну 1853-1856 років м. Севастополь | рік = 1864 | наступна = 99а | примітки = [[c:File:ДАОО 1-230а-99. 1864. Книга з квитками на гроші, асигновані на остаточну видачу компенсацій через війну 1853-1856 років м. Севастополь.pdf]] }} [[File:ДАОО 1-230а-99. 1864. Книга з квитками на гроші, асигновані на остаточну видачу компенсацій через війну 1853-1856 років м. Севастополь.pdf|thumb]] [[Категорія:Таврійська губернія]] qlv6i6gctydjlcjbo91tqgjzfy0tmpp 116 224305 468687 2022-08-28T21:11:01Z Alexkrakovsky 4488 Створена сторінка: {{Архіви/справа | назва = Книга з квитками на гроші, асигновані на остаточну видачу компенсацій через війну | рік = 1864 | попередня = 99 | наступна = 100 | примітки = c:File:ДАОО 1-230а-99а. 1864. Книга з квитками на гроші, асигновані на остаточну видачу компенсацій чер... wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Книга з квитками на гроші, асигновані на остаточну видачу компенсацій через війну | рік = 1864 | попередня = 99 | наступна = 100 | примітки = [[c:File:ДАОО 1-230а-99а. 1864. Книга з квитками на гроші, асигновані на остаточну видачу компенсацій через війну.pdf]] }} [[File:ДАОО 1-230а-99а. 1864. Книга з квитками на гроші, асигновані на остаточну видачу компенсацій через війну.pdf|thumb]] [[Категорія:Таврійська губернія]] 5e536iwwhzyh80mmltvmudsc37rfb8r 250 224306 468689 2022-08-28T21:12:45Z Madvin 217 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" /></noinclude>Відчиняє двері. Перед нею стояв високий мужчина, темноволосий, з блідою церою й ясними очима. — Я до пані Цезаревич і панни Оксани. Не знаю, чи застаю їх дома… — Прошу дуже. Мама і сестра дома — і молодий мужчина вказує на двері по правій стороні довгих сіней. Рівночасно відчинилися вказані ним двері і Оксана появилася на порозі. — Як гарно, що ви зайшли до нас, пані Вальде, — заговорила живо Оксана і попросила гостю до середини. Сіли за столом покритим гарно вигаптованим сукном, де стояла невелика фотографія в різьблених рамцях. — Чудно, — сказала Дора, відсуваючи знимку від себе. Це лице мені знайоме, десь я його мусіла колись бачити. Але де? Вона похилила голову, наче пригадувала і нараз розсміялася. — Перед хвилиною! Це той сам, чи син? Наречений кузинки Еви Захарій? — Так, це мій син, коли ще був старшиною, — відповіла пані Цезаревич, — не хочеться мені вірити, що я його маю у своїй хаті. Вчора по обіді приїхав. Вісім богословів, вибраних співаків, вибралися з ним, дириґентом богословського хору… Вони були на весіллю ректорової сестрінки, кілька кільометрів звідси. Щоб таку подорож не робити безцільно, зробив їм мій син пропозицію заїхати сюди, щоб улаштувати тут український концерт на добродійну ціль для вбогої шкільної молоді. Наші прегарні українські пісні, мовляв, повинні пізнавати не лише наші люди, але і чужі. Завтра вечором відбудеться кон-<noinclude></noinclude> fb6covfvhrmlcmogre9wdayavh83nhy 250 224307 468690 2022-08-28T21:13:10Z Leh Palych 5381 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Leh Palych" /></noinclude><section begin="штурбак" />'''Штурбак, ка,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/штурмак|Штурмак]]'''. Вх. Зн. 83.<section end="штурбак" /> <section begin="штурляти" />'''Штурля́ти, ля́ю, єш,''' ''гл.'' Толкать. Лохв. у.<section end="штурляти" /> <section begin="штурлятися" />'''Штурля́тися, ля́юся, єшся,''' ''гл.'' Толкаться. ''Чого ти штурляєшся?'' Лохв. у.<section end="штурлятися" /> <section begin="штурнути" />'''Штурну́ти, рну́, не́ш,''' ''гл.'' Толкнуть. ''Як штурну в шию!...'' Лохв. у.<section end="штурнути" /> <section begin="штурм" />'''Штурм, му,''' ''м.'' 1) Штурмъ, приступъ. ''Одинадцять штурмів козаки відбили.'' Млак. 79. 2) Штормъ, буря на морѣ. ''Пів-копи грошей в руки суну, аби на морі штурм утих.'' Котл. Ен. I. 10.<section end="штурм" /> <section begin="штурма" />'''Шту́рма, ми,''' ''ж.'' 1) Буря. Мирг. у. Также: штормъ? ''А як вітер з моря, тоді робиться штурма.'' Азовск. море. (Стрижевск.). 2) Шумъ, крикъ. ''Між ними скоїлася буча, штурма.''<section end="штурма" /> <section begin="штурмак" />'''Штурмак, ка,''' ''м.'' Неловкій, неумѣлый человѣкъ. Вх. Зн. 83.<section end="штурмак" /> <section begin="штурман" />'''Шту́рман, на,''' ''м.'' Штурманъ (на кораблѣ).<section end="штурман" /> <section begin="штурманувати" />'''Штурманува́ти, ну́ю, єш,''' ''гл.'' Быть штурманомъ. ''З Полінуром повстрічався, штурманував що при йому.'' Котл. Ен.<section end="штурманувати" /> <section begin="штурмувати" />'''Штурмува́ти, му́ю, єш,''' ''гл.'' Штурмовать. ''Стали брати, брати штурмувати'' (Почаєв), ''хотіли в неволю християн забрати.'' Чуб. I. 160. ''Штурмом штурмували.'' К. Дз. 61.<section end="штурмувати" /> <section begin="штурпак" />'''Штурпа́к, ка́,''' ''м.'' 1) Пень отъ срубленнаго растенія. ''Ото як би був перекинувся в оцей рів, то геть би похромився на осі штурпаки.'' Брацл. ''З грушки'' (дерева).... ''лишився тілько старий штурпак.'' Гн. II. 70. 2) Болванъ, дуракъ. ''Нате вам п'ятака, прийміте мене штурпака.'' Ном. № 6435.<section end="штурпак" /> <section begin="штурх!" />'''Штурх!''' ''меж.'' отъ '''[[Словарь української мови (1924)/штурхати|штурхати]]'''. ''Штурх Панька в око, а Панько і так сліпий.'' Ном. № 6392.<section end="штурх!" /> <section begin="штурханець" />'''Штурхане́ць, нця́,''' ''м.'' Тумакъ, пинокъ. О. 1862. I. 72. ''Почав я краще своє діло робити, не так часто штурханців куштувати.'' Ком. Р. I. 15.<section end="штурханець" /> <section begin="штурхати" />'''Шту́рха́ти, ха́ю, єш,''' ''гл.'' Толкать, пырять, давать пинки, тумаки. ''І знов він у хату, то сестра опять за кочергу, та давай штурхати дрова.'' Рудч. Ск. I. 125. ''Штурха палицею по під тином, а собаки на його як на вовка брешуть.'' Стор.<section end="штурхати" /> <section begin="штурхнути" />'''Шту́рхну́ти, хну́, не́ш,''' ''гл.'' Однокр. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/штурхати|штурха́ти]]'''. ''Дайте нам курку, бо в вікно штурхну.'' Чуб. IІI. 431.<section end="штурхнути" /> <section begin="штурхобочний" />'''Штурхобо́чний, а, е.''' Такой, при которомъ толкаютъ въ бока; переносно: рукопашный. ''Штурхобочний бой.'' Котл. Ен. ІV. 47.<section end="штурхобочний" /> <section begin="штуряти" />'''Штуря́ти, ся, ря́ю, ся, єш, ся,''' ''гл.'' 1) = '''[[Словарь української мови (1924)/штурляти|Штурляти]], ся'''. Лохв. у. ''Штурялись, штовхали один одного.'' Екатериносл. 2) Всовывать. Вх. Лем. 486.<section end="штуряти" /> <section begin="штуц" />'''Штуц, ца,''' ''м.'' Штуцеръ, ружье. ''А сфативсє пан Каньовський свій штуц набивати.'' Гол. III. 33.<section end="штуц" /> <section begin="штучечка" />'''Шту́чечка, ки,''' ''ж.'' Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/штука|штука]]'''.<section end="штучечка" /> <section begin="штучка" />'''Шту́чка, ки,''' ''ж.'' Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/штука|штука]]'''.<section end="штучка" /> <section begin="штучний" />'''Шту́чний, а, е.''' 1) Искусный. ''Штучне, геніальне обмалювання столичного балу.'' Левиц. I. 2) Замысловатый. ''І де ті в Господа взялись усякі штучнії їства.'' Шевч. 528. 3) Искусственный. ''Вчені люде вигадали такі штучні шкла, що, дивлячись через них, можна бачити, що хто робить за дві милі.'' Дещо. (Изд. 4-е), 37.<section end="штучний" /> <section begin="штучність" />'''Шту́чність, ности,''' ''ж.'' Искусственность. ''Пеклові дуже роскішна фантазія народня надала штучність картини дуже цікавої.'' Левиц.<section end="штучність" /> <section begin="штучно" />'''Шту́чно,''' ''нар.'' 1) Искусно. ''Штучно та гарно сорочки вишивають.'' МВ. III. 121. ''Колеса штучно повиточувані.'' Г. Барв. 137. ''Бач, як воно штучно'' (зроблено). 2) Замысловато. 3) Искусственно. ''Мертва мова, котру викохано штучно по старосвітських чернечих писарнях.'' К. ХП. 114. 4) Хитро. ''Так же до його штучно підійшов.'' Ном. № 3107.<section end="штучно" /> <section begin="шуба" />'''Шу́ба, би,''' ''ж.'' 1) Шуба. ''Кунова шуба слід замітає.'' Чуб. III. 321. ''А на йому шуба-люба, а на шубі поясочок.'' Чуб. III. 459. 2) Родъ игры. КС. 1887. VI. 479. Ум. '''Шу́бка, шу́бонька, шу́бочка'''. Чуб. I. 256.<section end="шуба" /> <section begin="шубовснути" />'''Шубо́вснути, сну, неш,''' ''гл.'' Упасть въ воду. ''Так все мені здається, що от-от шубовсну з крутої гори в Дунай.'' Левиц. Пов. 219.<section end="шубовснути" /> <section begin="шубовсть" />'''Шубо́всть,''' ''нар.'' Бухъ, бултыхъ. ''Шубовсть — як чорт у воду.'' Ном. № 13767.<section end="шубовсть" /> <section begin="шубовтнути" />'''Шубо́втнути, тну, неш,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/шубовснути|Шубовснути]]'''. Желех.<section end="шубовтнути" /> <section begin="шубовтнутися" />'''Шубо́втнутися, нуся, нешся,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/шубовснути|Шубовснути]]'''. ''Позабірала я відра швиденько, витягла води, а одно шубовтьнулось у колодязь.'' Г. Барв. 389.<section end="шубовтнутися" /> <section begin="шубонька" />'''Шу́бонька, ки,''' ''ж.'' Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/шуба|шуба]]'''.<section end="шубонька" /> <section begin="шубочка" />'''Шу́бочка, ки,''' ''ж.'' Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/шуба|шуба]]'''.<section end="шубочка" /> <section begin="шубраток" />'''Шубра́ток, тка,''' ''м.'' Инструментъ, которымъ ткачъ выглаживаетъ вытканную часть полотна. МУЕ. III. 20.<section end="шубраток" /><noinclude></noinclude> 3l3puj1fz6j8qptmqme3wnhnh1g5en9 468691 468690 2022-08-28T21:15:02Z Leh Palych 5381 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Leh Palych" /></noinclude><section begin="штурбак" />'''Штурбак, ка,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/штурмак|Штурмак]]'''. Вх. Зн. 83.<section end="штурбак" /> <section begin="штурляти" />'''Штурля́ти, ля́ю, єш,''' ''гл.'' Толкать. Лохв. у.<section end="штурляти" /> <section begin="штурлятися" />'''Штурля́тися, ля́юся, єшся,''' ''гл.'' Толкаться. ''Чого ти штурляєшся?'' Лохв. у.<section end="штурлятися" /> <section begin="штурнути" />'''Штурну́ти, рну́, не́ш,''' ''гл.'' Толкнуть. ''Як штурну в шию!…'' Лохв. у.<section end="штурнути" /> <section begin="штурм" />'''Штурм, му,''' ''м.'' 1) Штурмъ, приступъ. ''Одинадцять штурмів козаки відбили.'' Млак. 79. 2) Штормъ, буря на морѣ. ''Пів-копи грошей в руки суну, аби на морі штурм утих.'' Котл. Ен. I. 10.<section end="штурм" /> <section begin="штурма" />'''Шту́рма, ми,''' ''ж.'' 1) Буря. Мирг. у. Также: штормъ? ''А як вітер з моря, тоді робиться штурма.'' Азовск. море. (Стрижевск.). 2) Шумъ, крикъ. ''Між ними скоїлася буча, штурма.''<section end="штурма" /> <section begin="штурмак" />'''Штурмак, ка,''' ''м.'' Неловкій, неумѣлый человѣкъ. Вх. Зн. 83.<section end="штурмак" /> <section begin="штурман" />'''Шту́рман, на,''' ''м.'' Штурманъ (на кораблѣ).<section end="штурман" /> <section begin="штурманувати" />'''Штурманува́ти, ну́ю, єш,''' ''гл.'' Быть штурманомъ. ''З Полінуром повстрічався, штурманував що при йому.'' Котл. Ен.<section end="штурманувати" /> <section begin="штурмувати" />'''Штурмува́ти, му́ю, єш,''' ''гл.'' Штурмовать. ''Стали брати, брати штурмувати'' (Почаєв), ''хотіли в неволю християн забрати.'' Чуб. I. 160. ''Штурмом штурмували.'' К. Дз. 61.<section end="штурмувати" /> <section begin="штурпак" />'''Штурпа́к, ка́,''' ''м.'' 1) Пень отъ срубленнаго растенія. ''Ото як би був перекинувся в оцей рів, то геть би похромився на осі штурпаки.'' Брацл. ''З грушки'' (дерева).... ''лишився тілько старий штурпак.'' Гн. II. 70. 2) Болванъ, дуракъ. ''Нате вам п'ятака, прийміте мене штурпака.'' Ном. № 6435.<section end="штурпак" /> <section begin="штурх!" />'''Штурх!''' ''меж.'' отъ '''[[Словарь української мови (1924)/штурхати|штурхати]]'''. ''Штурх Панька в око, а Панько і так сліпий.'' Ном. № 6392.<section end="штурх!" /> <section begin="штурханець" />'''Штурхане́ць, нця́,''' ''м.'' Тумакъ, пинокъ. О. 1862. I. 72. ''Почав я краще своє діло робити, не так часто штурханців куштувати.'' Ком. Р. I. 15.<section end="штурханець" /> <section begin="штурхати" />'''Шту́рха́ти, ха́ю, єш,''' ''гл.'' Толкать, пырять, давать пинки, тумаки. ''І знов він у хату, то сестра опять за кочергу, та давай штурхати дрова.'' Рудч. Ск. I. 125. ''Штурха палицею по під тином, а собаки на його як на вовка брешуть.'' Стор.<section end="штурхати" /> <section begin="штурхнути" />'''Шту́рхну́ти, хну́, не́ш,''' ''гл.'' Однокр. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/штурхати|штурха́ти]]'''. ''Дайте нам курку, бо в вікно штурхну.'' Чуб. III. 431.<section end="штурхнути" /> <section begin="штурхобочний" />'''Штурхобо́чний, а, е.''' Такой, при которомъ толкаютъ въ бока; переносно: рукопашный. ''Штурхобочний бой.'' Котл. Ен. IV. 47.<section end="штурхобочний" /> <section begin="штуряти" />'''Штуря́ти, ся, ря́ю, ся, єш, ся,''' ''гл.'' 1) = '''[[Словарь української мови (1924)/штурляти|Штурляти]], ся'''. Лохв. у. ''Штурялись, штовхали один одного.'' Екатериносл. 2) Всовывать. Вх. Лем. 486.<section end="штуряти" /> <section begin="штуц" />'''Штуц, ца,''' ''м.'' Штуцеръ, ружье. ''А сфативсє пан Каньовський свій штуц набивати.'' Гол. III. 33.<section end="штуц" /> <section begin="штучечка" />'''Шту́чечка, ки,''' ''ж.'' Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/штука|штука]]'''.<section end="штучечка" /> <section begin="штучка" />'''Шту́чка, ки,''' ''ж.'' Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/штука|штука]]'''.<section end="штучка" /> <section begin="штучний" />'''Шту́чний, а, е.''' 1) Искусный. ''Штучне, геніальне обмалювання столичного балу.'' Левиц. I. 2) Замысловатый. ''І де ті в Господа взялись усякі штучнії їства.'' Шевч. 528. 3) Искусственный. ''Вчені люде вигадали такі штучні шкла, що, дивлячись через них, можна бачити, що хто робить за дві милі.'' Дещо. (Изд. 4-е), 37.<section end="штучний" /> <section begin="штучність" />'''Шту́чність, ности,''' ''ж.'' Искусственность. ''Пеклові дуже роскішна фантазія народня надала штучність картини дуже цікавої.'' Левиц.<section end="штучність" /> <section begin="штучно" />'''Шту́чно,''' ''нар.'' 1) Искусно. ''Штучно та гарно сорочки вишивають.'' МВ. III. 121. ''Колеса штучно повиточувані.'' Г. Барв. 137. ''Бач, як воно штучно'' (зроблено). 2) Замысловато. 3) Искусственно. ''Мертва мова, котру викохано штучно по старосвітських чернечих писарнях.'' К. ХП. 114. 4) Хитро. ''Так же до його штучно підійшов.'' Ном. № 3107.<section end="штучно" /> <section begin="шуба" />'''Шу́ба, би,''' ''ж.'' 1) Шуба. ''Кунова шуба слід замітає.'' Чуб. III. 321. ''А на йому шуба-люба, а на шубі поясочок.'' Чуб. III. 459. 2) Родъ игры. КС. 1887. VI. 479. Ум. '''Шу́бка, шу́бонька, шу́бочка'''. Чуб. I. 256.<section end="шуба" /> <section begin="шубовснути" />'''Шубо́вснути, сну, неш,''' ''гл.'' Упасть въ воду. ''Так все мені здається, що от-от шубовсну з крутої гори в Дунай.'' Левиц. Пов. 219.<section end="шубовснути" /> <section begin="шубовсть" />'''Шубо́всть,''' ''нар.'' Бухъ, бултыхъ. ''Шубовсть — як чорт у воду.'' Ном. № 13767.<section end="шубовсть" /> <section begin="шубовтнути" />'''Шубо́втнути, тну, неш,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/шубовснути|Шубовснути]]'''. Желех.<section end="шубовтнути" /> <section begin="шубовтнутися" />'''Шубо́втнутися, нуся, нешся,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/шубовснути|Шубовснути]]'''. ''Позабірала я відра швиденько, витягла води, а одно шубовтьнулось у колодязь.'' Г. Барв. 389.<section end="шубовтнутися" /> <section begin="шубонька" />'''Шу́бонька, ки,''' ''ж.'' Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/шуба|шуба]]'''.<section end="шубонька" /> <section begin="шубочка" />'''Шу́бочка, ки,''' ''ж.'' Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/шуба|шуба]]'''.<section end="шубочка" /> <section begin="шубраток" />'''Шубра́ток, тка,''' ''м.'' Инструментъ, которымъ ткачъ выглаживаетъ вытканную часть полотна. МУЕ. III. 20.<section end="шубраток" /><noinclude></noinclude> i3r65euuim23elzfdxh8c0nkzbyiljd 250 224308 468692 2022-08-28T21:15:20Z Madvin 217 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" /></noinclude>церт. Мені видається його приїзд мов сон. Завсіди перебував на феріях підчас студій у Покутівці або на парохії у батьків своєї нареченої. Дасть Бог, від тепер за рік, буду мати вже невісточку. Дора слухала. Підчас того, як пані Цезаревич розмовляла, Оксана віддалилася незамітно і небавком внесла самовар. Вмить стіл застелила білою як сніг скатертю, де появилися напечені смачні пампушки і медівники. Ввійшов Юліян у чорній одежі богослова, як ще ходив до міста. — Пані Дора Вальде, кузинка твоєї нареченої Еви і внучка директора Альфонса Альбінського… — Чи то не ви були перед більш-менше трьома, може чотирома роками в Покутівці, бо імя „Дора“ я собі з уст Еви затямив. Тоді ми ще не були заручені. — Так. Я верталась з тетою Олею після школи до дому і поступила була до Покутівки. Я була ще тоді дуже молода… — і тут перервала раптом, ударивши себе легко по чолі. — Мої рожі, мед! — Це для вас, панно Оксано, — сказала, подаючи цвіти учительці, а це для вас, добродійко. Обі обдаровані подякували, а пані Цезаревич питала: — З вашої власної пасіки? — Так. Мати поставила золотистий мед перед сином: — Їдж сину, таких пасічниць як кузинка твоєї нареченої нема багато. Юліян поглянув на Дору: — Справді? Ви самі займаєтеся бжільництвом? Таке заняття відповідає більше старшим.{{nop}}<noinclude></noinclude> 9mshkkoehkqgxdp7du11qfwx2ngcnhc 250 224309 468693 2022-08-28T21:17:21Z Madvin 217 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" /></noinclude>Дора пояснила, що тета Оля ввела її у працю, колись вона сама зможе провадити господарку. Тепер до фахових студій забиратись їй уже запізно і дідуньо її від себе не пустить. Але зчасом можна свої постанови змінити. — Може візьмете собі приклад від вашої кузинки, моєї нареченої Еви? — сказав Юліян. Їх погляди стрінулися. Їй здавалося, що в його голосі і очах мигнула іронія. Вона здвигнула байдуже плечима: — Хто може у будуччину заглянути? Він звернув голову до вікна і не питав більше нічого. Дора дивилася хвилину несміливо на Оксану. — Я думала про те, чи не можна б улаштувати та утримати захоронку? Українців у тутешній околиці мало, а хоч би і було більше, то тут переважно робітники. — Чим утримувати захоронку? — відповіла Оксана. Дора посумніла. Вона над тим не задумувалася. Їй було досить того, що це буде добре і корисне. У думках рішила навіть, що буде по дві години денно перебувати між дітьми. — Дітей треба і прохарчувати, — вмішалася пані Цезаревич — а хто і чим буде вести кухню? До цього треба капіталу й людей. Дора замовкла. Подумала про своє власне майно, але тут застрягла гадками. Все відшкодування, яке дістала по смерти Еґона, взяв дідо у свої руки, а в нього залізна рука і він не видасть їй тепер ані сотика.{{nop}}<noinclude></noinclude> e4co7nnocau6eg40skxuwe9vl62exvz 250 224310 468694 2022-08-28T21:19:10Z Leh Palych 5381 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Leh Palych" /></noinclude><section begin="шувар" />'''Шува́р, ру,''' ''м.'' Раст. Acorus colamus. Вх. Пч. I. 8. ''Бодай тая річка шуваром заросла, що мене молодого в чужий край занесла.'' Лукаш. 124. ''Де ж ти, бурлак, забавився, по коліна заросився? Облогами за волами, а шуваром за товаром.'' Гол. III. 82.<section end="шувар" /> <section begin="шуварів" />'''Шува́рів, рова, ве.''' Относящійся къ растенію Acorus calamus. Загадка: ''Шуварова сестра, шуваром ішла'' (риба). Ном. стр. 293, № 89.<section end="шуварів" /> <section begin="шувір" />'''Шувір, ру,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/завірюха|Завірюха]]'''. Вх. Зн. 83.<section end="шувір" /> <section begin="шувний" />'''Шу́вний, а, е.''' Красивый. ( Гал.). Гол. IV. 429. Вх. Лем. 486. (Словацкое šumný). ''Шувні молодята.'' Гол.<section end="шувний" /> <section begin="шуга" />'''Шуга́, ги́,''' ''ж.'' Первый ледъ. Черном.<section end="шуга" /> <section begin="шугай" />'''Шуга́й, гая,''' ''м.'' 1) Парень, молодой человѣкъ (словацкое Šuhaj). Вх. Лем. 486. ''На поляні, на поляні шугай траву косить, за шугайом смутна мати дитиноньку носит.'' Гол. II. 70. ''Лиши мі ся, дай мі покій, молодий шугаю.'' Гол. IV. 489. 2) Родъ женской одежды. 3) Имя собаки. Вх. Лем. 486.<section end="шугай" /> <section begin="шугалія" />'''Шуга́лія, лії,''' ''ж.'' Большая лодка. НВолын. у. Слово встрѣчается также у Климентія: ''Робят окрент, кораблі і гемії, каторги, обшивні струги і шугалії.'' О. 1861. I. 230.<section end="шугалія" /> <section begin="шугастий" />'''Шуга́стий, а, е.''' Съ силой летающій? ''Шугастий.... орел.'' К. ПС. 86.<section end="шугастий" /> <section begin="шугати" />'''Шуга́ти, га́ю, єш,''' ''гл.'' 1) Летать, летать, производя шумъ. ''Де в полі труп, там і орел шугає.'' К. Іов. 90. ''Коли галич у повітрі шугає — буде хуртовина.'' Грин. I. 254. 2) Дуть сильными порывами. ''Такий вітер цілий день шугав.'' НВолын. у. 3) Очищать зерно отъ пыли. ''Треба пшеницю шугати.'' 4) Ходить большими шагами. ''Он дивись, як шугає, мов та чапля на болоті похожає.''<section end="шугати" /> <section begin="шугерть" />'''Шу́герть, ти,''' ''ж.'' Тревога? ''А він каже: сховай'' (крадене), ''поки шугерть перейде.'' Верхнеднѣпр. у. ( Залюбовск.).<section end="шугерть" /> <section begin="шуги" />'''Шу́ги, шугу́,''' ''меж.'', которымъ прогоняютъ птицъ. ''Гой шугу з лугу, райськії пташки.'' Гол. IV. 547. ''Ой шуги в луги, райськії пташки.'' Мет. 331.<section end="шуги" /> <section begin="шугнути" />'''Шугну́ти, гну́, не́ш,''' ''гл.'' 1) Полетѣть съ шумомъ; переносно: быстро двинуться, броситься. ''Вони, мов те вороння, так і шугнули на ростіч.'' Канев. у. ''Устала з труни та як шугне по церкві.'' Рудч. Ск. II. 31. ''Люде так і шугнули од тих дверей.'' МВ. (О. 1862. III. 53). 2) Упасть въ яму. ''Шугнув у провалля, аж зашуміло.'' Лохв. у. 3) Вспугнуть, согнать (птицъ). ''Шугнув горобців.'' Лохв. у.<section end="шугнути" /> <section begin="шугонути" />'''Шугону́ти, ну́, не́ш,''' ''гл.'' Съ силой полетѣть, броситься, упасть. ''Наливайко шугонув у Цісарщину.'' К. ЦН. 222. ''За мною шугонуло й товариство.'' К. ЦН. 165.<section end="шугонути" /> <section begin="шудра" />'''Шу́дра, ри,''' ''ж.'' Наложница, незаконная жена. Желех. Kolb. II. 154.<section end="шудра" /> <section begin="шукальник" />'''Шука́льник, ка,''' ''м.'' Искатель. Константиногр. у.<section end="шукальник" /> <section begin="шуканина" />'''Шукани́на, ни,''' ''ж.'' Поиски.<section end="шуканина" /> <section begin="шукання" />'''Шука́ння, ня,''' ''с.'' Исканіе.<section end="шукання" /> <section begin="шукати" />'''Шука́ти, ка́ю, єш,''' ''гл.'' — '''кого́ и за ки́м'''. Искать. ''Шукай вітра в полі.'' Ном. № 1947. ''Лиха не шукай — воно само тебе найде.'' Ном. № 1960. ''Єї тато і єї чоловік за нею шукають.'' Гн. I. 155.<section end="шукати" /> <section begin="шукатися" />'''Шука́тися, ка́юся, єшся,''' ''гл.'' — '''за чи́м'''. Разыскивать. ''Шукайтеся за гостей, бо ми ще не переставали красти.'' (Шутя говорятъ гости, когда хозяева ищутъ что-нибудь). Ном. № 11874. ''Довго шукались за сим добром.'' Св. Л. 239.<section end="шукатися" /> <section begin="шукач" />'''Шука́ч, ча,''' ''м.'' Искатель. ''Отсе ж тії шукачі й слідці розроілися скрізь купами, шукаючи та висліжуючи.'' МВ. III. 29.<section end="шукач" /> <section begin="шула" />'''Шу́ла, ли,''' ''ж.'' Столбъ въ заборѣ, въ который (столбъ) вдѣланы доски. Константиногр. у. То же и въ стѣнѣ хаты, построенной '''у шу́ли''', т. е. такъ, что стѣна составлена изъ бревенъ или горбылей, лежащихъ горизонтально одинъ на другомъ такимъ образомъ, что концы ихъ входятъ въ продольныя углубленія столбовъ. Чуб. VII. 376, 378.<section end="шула" /> <section begin="шулий" />'''Шу́лий, а, е.''' О волѣ: съ рогами внизъ. Рудч. Чп. 255.<section end="шулий" /> <section begin="шулик" />'''Шули́к, ка́,''' ''м.'' 1) Чаще мн. ч. '''шулики́'''. Кусочки прѣсной лепешки (коржа), политые растертымъ подслащеннымъ макомъ. Маркев. 17. ''З маком медовий шулик.'' Котл. Ен. I. 18. ''Із води та з муки пече баба шулики.'' Ном. № 12358. 2) Съ измѣненнымъ удареніемъ: '''шу́лик'''. Капуста, не выросшая въ кочень. Волынск. Слов. Д. Эварн.<section end="шулик" /> <section begin="шулити" />'''Шули́ти, лю́, ли́ш,''' ''гл.'' Въ игрѣ въ '''[[Словарь української мови (1924)/шуль (I)|шуль]]''' бросать палку такъ, чтобы одинъ конецъ ея подсунулся подъ другую, лежащую на землѣ палку. КС. 1887. VI. 477.<section end="шулити" /> <section begin="шуліка" />'''Шулі́ка, ки,''' ''м.'' Коршунъ. Ном. № 13386.<section end="шуліка" /> <section begin="шуліченя" />'''Шуліченя́, ня́ти,''' ''с.'' Птенецъ коршуна. Сим. 200.<section end="шуліченя" /><noinclude></noinclude> a95iqf0edkodixexmn4udmgmi9a384e 468696 468694 2022-08-28T21:21:07Z Leh Palych 5381 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Leh Palych" /></noinclude><section begin="шувар" />'''Шува́р, ру,''' ''м.'' Раст. Acorus colamus. Вх. Пч. I. 8. ''Бодай тая річка шуваром заросла, що мене молодого в чужий край занесла.'' Лукаш. 124. ''Де ж ти, бурлак, забавився, по коліна заросився? Облогами за волами, а шуваром за товаром.'' Гол. III. 82.<section end="шувар" /> <section begin="шуварів" />'''Шува́рів, рова, ве.''' Относящійся къ растенію Acorus calamus. Загадка: ''Шуварова сестра, шуваром ішла'' (риба). Ном. стр. 293, № 89.<section end="шуварів" /> <section begin="шувір" />'''Шувір, ру,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/завірюха|Завірюха]]'''. Вх. Зн. 83.<section end="шувір" /> <section begin="шувний" />'''Шу́вний, а, е.''' Красивый. ( Гал.). Гол. IV. 429. Вх. Лем. 486. (Словацкое šumný). ''Шувні молодята.'' Гол.<section end="шувний" /> <section begin="шуга" />'''Шуга́, ги́,''' ''ж.'' Первый ледъ. Черном.<section end="шуга" /> <section begin="шугай" />'''Шуга́й, гая,''' ''м.'' 1) Парень, молодой человѣкъ (словацкое Šuhaj). Вх. Лем. 486. ''На поляні, на поляні шугай траву косить, за шугайом смутна мати дитиноньку носит.'' Гол. II. 70. ''Лиши мі ся, дай мі покій, молодий шугаю.'' Гол. IV. 489. 2) Родъ женской одежды. 3) Имя собаки. Вх. Лем. 486.<section end="шугай" /> <section begin="шугалія" />'''Шуга́лія, лії,''' ''ж.'' Большая лодка. НВолын. у. Слово встрѣчается также у Климентія: ''Робят окрент, кораблі і гемії, каторги, обшивні струги і шугалії.'' О. 1861. I. 230.<section end="шугалія" /> <section begin="шугастий" />'''Шуга́стий, а, е.''' Съ силой летающій? ''Шугастий.... орел.'' К. ПС. 86.<section end="шугастий" /> <section begin="шугати" />'''Шуга́ти, га́ю, єш,''' ''гл.'' 1) Летать, летать, производя шумъ. ''Де в полі труп, там і орел шугає.'' К. Іов. 90. ''Коли галич у повітрі шугає — буде хуртовина.'' Грин. I. 254. 2) Дуть сильными порывами. ''Такий вітер цілий день шугав.'' НВолын. у. 3) Очищать зерно отъ пыли. ''Треба пшеницю шугати.'' 4) Ходить большими шагами. ''Он дивись, як шугає, мов та чапля на болоті похожає.''<section end="шугати" /> <section begin="шугерть" />'''Шу́герть, ти,''' ''ж.'' Тревога? ''А він каже: сховай'' (крадене), ''поки шугерть перейде.'' Верхнеднѣпр. у. ( Залюбовск.).<section end="шугерть" /> <section begin="шуги" />'''Шу́ги, шугу́,''' ''меж.'', которымъ прогоняютъ птицъ. ''Гой шугу з лугу, райськії пташки.'' Гол. IV. 547. ''Ой шуги в луги, райськії пташки.'' Мет. 331.<section end="шуги" /> <section begin="шугнути" />'''Шугну́ти, гну́, не́ш,''' ''гл.'' 1) Полетѣть съ шумомъ; переносно: быстро двинуться, броситься. ''Вони, мов те вороння, так і шугнули на ростіч.'' Канев. у. ''Устала з труни та як шугне по церкві.'' Рудч. Ск. II. 31. ''Люде так і шугнули од тих дверей.'' МВ. (О. 1862. III. 53). 2) Упасть въ яму. ''Шугнув у провалля, аж зашуміло.'' Лохв. у. 3) Вспугнуть, согнать (птицъ). ''Шугнув горобців.'' Лохв. у.<section end="шугнути" /> <section begin="шугонути" />'''Шугону́ти, ну́, не́ш,''' ''гл.'' Съ силой полетѣть, броситься, упасть. ''Наливайко шугонув у Цісарщину.'' К. ЦН. 222. ''За мною шугонуло й товариство.'' К. ЦН. 165.<section end="шугонути" /> <section begin="шудра" />'''Шу́дра, ри,''' ''ж.'' Наложница, незаконная жена. Желех. Kolb. II. 154.<section end="шудра" /> <section begin="шукальник" />'''Шука́льник, ка,''' ''м.'' Искатель. Константиногр. у.<section end="шукальник" /> <section begin="шуканина" />'''Шукани́на, ни,''' ''ж.'' Поиски.<section end="шуканина" /> <section begin="шукання" />'''Шука́ння, ня,''' ''с.'' Исканіе.<section end="шукання" /> <section begin="шукати" />'''Шука́ти, ка́ю, єш,''' ''гл.'' — '''кого́ и за ки́м'''. Искать. ''Шукай вітра в полі.'' Ном. № 1947. ''Лиха не шукай — воно само тебе найде.'' Ном. № 1960. ''Єї тато і єї чоловік за нею шукають.'' Гн. I. 155.<section end="шукати" /> <section begin="шукатися" />'''Шука́тися, ка́юся, єшся,''' ''гл.'' — '''за чи́м'''. Разыскивать. ''Шукайтеся за гостей, бо ми ще не переставали красти.'' (Шутя говорятъ гости, когда хозяева ищутъ что-нибудь). Ном. № 11874. ''Довго шукались за сим добром.'' Св. Л. 239.<section end="шукатися" /> <section begin="шукач" />'''Шука́ч, ча,''' ''м.'' Искатель. ''Отсе ж тії шукачі й слідці розроілися скрізь купами, шукаючи та висліжуючи.'' МВ. III. 29.<section end="шукач" /> <section begin="шула" />'''Шу́ла, ли,''' ''ж.'' Столбъ въ заборѣ, въ который (столбъ) вдѣланы доски. Константиногр. у. То же и въ стѣнѣ хаты, построенной '''у шу́ли''', т. е. такъ, что стѣна составлена изъ бревенъ или горбылей, лежащихъ горизонтально одинъ на другомъ такимъ образомъ, что концы ихъ входятъ въ продольныя углубленія столбовъ. Чуб. VII. 376, 378.<section end="шула" /> <section begin="шулий" />'''Шу́лий, а, е.''' О волѣ: съ рогами внизъ. Рудч. Чп. 255.<section end="шулий" /> <section begin="шулик" />'''Шули́к, ка́,''' ''м.'' 1) Чаще мн. ч. '''шулики́'''. Кусочки прѣсной лепешки (коржа), политые растертымъ подслащеннымъ макомъ. Маркев. 17. ''З маком медовий шулик.'' Котл. Ен. I. 18. ''Із води та з муки пече баба шулики.'' Ном. № 12358. 2) Съ измѣненнымъ удареніемъ: '''шу́лик'''. Капуста, не выросшая въ кочень. Волынск. Слов. Д. Эварн.<section end="шулик" /> <section begin="шулити" />'''Шули́ти, лю́, ли́ш,''' ''гл.'' Въ игрѣ въ '''[[Словарь української мови (1924)/шуль (I)|шуль]]''' бросать палку такъ, чтобы одинъ конецъ ея подсунулся подъ другую, лежащую на землѣ палку. КС. 1887. VI. 477.<section end="шулити" /> <section begin="шуліка" />'''Шулі́ка, ки,''' ''м.'' Коршунъ. Ном. № 13386.<section end="шуліка" /> <section begin="шуліченя" />'''Шуліченя́, ня́ти,''' ''с.'' Птенецъ коршуна. Сим. 200.<section end="шуліченя" /><noinclude></noinclude> 9ebhaka11rrgtar4cu1t4zceze2uyzg 250 224311 468695 2022-08-28T21:20:24Z Madvin 217 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" /></noinclude>— Покищо не знаю, звідки зачати, щоб ввести в життя діло. Треба буде й з тетою Олею порадитися. Вона знає на все раду. — Справді, — обізвалася Оксана. — Це цікаво, що та золота тета порадить? — А я бачила себе вже в уяві серед дітей, — сказала Дора — як я ними займаюсь. — Це не така легка праця, як ви собі уявляєте; — вмішався і собі Юліян — це-ж будуть головно діти з нижчої верстви, убогі, обірвані. Вони все бувають слухняні і мирні. До них треба рук, терпеливости, серця і психольоґії. Чи ви годні денно хочби пів години таку одну або другу дитину на руках тримати, вспокоювати, а часом і попестити? Далі, чи ваш дідо згодився би на те, щоб його єдина внучка перебрала на себе такі обовязки? — Над тим я не надумувалася, — відповіла Дора півголосом. — Тут треба би також… — Поборотися, пані, — Докінчив Юліян і по його устах перебіг знову ледвипомітний усміх іронії. — Краще пічніть від чогось легшого, от, від святого Миколая для дітвори, від ялинки. — Ви мене зробили на одну надію біднішу, а я їх і так не маю багато. — Справді? Ви так поважно це брали? — Я буду свій дохід з пасіки на такі ціли відкладати, — кликнула нараз Дора врадована, що їй така думка заблисла: — Ви добре кажете, треба від малого починати… Пані Цезаревич вийшла з кімнати, щоб полагодити якусь роботу, а Оксана поспішила за нею, щоб наборзі покінчити ще кілька непоправлених зшит-<noinclude></noinclude> tftcymuxa2014mr6818fe1e5d36yvtd 250 224312 468697 2022-08-28T21:22:52Z Madvin 217 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" /></noinclude>ків, бо хотіла провести Дору. Юліян і Дора лишились самі. — Чи ви прийдете на наш концерт, пані? — спитав Юліян. — Не знаю. — Відїжджаєте сьогодні? — Ні. Тільки не знаю, чи дідуньо схоче. Хіба, що може з тетою Олею пішла б. Я люблю музику, іноді й сама співаю. Юліян скрутив свіжу папіроску і зовсім не виглядав так, якби мав охоту займатися гостею. Дора підійшла без слова до фортепіяну і вдаряючи одною рукою легко по клявішах, присунула собі ближче крісло і сіла. Їй було мило, що цей мужчина мовчав. Наречений Еви, колишній свояк. Всі в тій хаті їй чимось близькі. Вона грала злегка, ніби випробовувала інструмент. Юліян сидів з боку, курив. Чудно! Споріднені з Евою, а найменшої схожости у вигляді між ними. Тут профіль майже дитячий, мягкий, очі якісь знайомі, і щось між її бровами нагадувало йому. Ні! він не знав. І його гадки поплили, і викликували жаль до Еви. О, Ева, Ева!.. Його очі падуть на дівочу вдову, що сидить мов птах із зложеними крилами, не звертаючи на нього цілком уваги. Ева згадувала лише про її очі мов у „серни“ і про те, що Дора не захоплювалася жадними ідеями, не ставляла собі вищої ціли. Але, де була така друга як Ева? Він бачить її так виразно перед своєю душею, її глибокі очі, її збиточний зачіпливий усміх, її дотепні слова, але тепер? Чужина пожерла їх духову приналежність. Через чужину вона втратила змисл<noinclude></noinclude> kstveeezv629ecr50nd69r4ns10b6yo 250 224313 468698 2022-08-28T21:23:28Z Leh Palych 5381 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Leh Palych" /></noinclude><section begin="шулка" />'''Шу́лка, ки,''' ''ж.'' Початокъ кукурузы. Kolb. I. 51.<section end="шулка" /> <section begin="шуль (I)" />'''I. Шуль, ля,''' ''м.'' Родъ игры: бросаютъ палки такъ, чтобы палка однимъ своимъ концемъ подсунулась подъ другую, лежащую на землѣ, палку. КС. 1887. VII. 477.<section end="шуль (I)" /> <section begin="шуль (II)" />'''II. Шуль''', ''меж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/плюсь|Плюсь]]'''. ''Шуль у воду.'' Вх. Пч. I. 15.<section end="шуль (II)" /> <section begin="шульга" />'''Шульга́, ги́,''' ''ж.'' 1) Лѣвая рука и нога. ''Коли пішком — то марш шульгою, коли верхом — гляди ж, правою щоб шкапа скочила вперед.'' Котл. Ен. 2) Лѣвша. Мирг. у. 3) Раст. Uiskum album L. ЗЮЗО. I. 141.<section end="шульга" /> <section begin="шульговина" />'''Шульго́вина, ни,''' ''ж.'' Бревно средней мѣры, употребляемое при связкѣ плотовъ и на топливо. Радом. у.<section end="шульговина" /> <section begin="шулькати" />'''Шулькати, каю, єш,''' ''гл.'' Кидаться, бросаться, падать сверху скорымъ полетомъ. Вх. Пч. I. 15.<section end="шулькати" /> <section begin="шулькнути" />'''Шулькнути, кну, неш,''' ''гл.'' Шмыгнуть. ''Шулькне веретільниця.'' Вх. Лем. 486.<section end="шулькнути" /> <section begin="шульок" />'''Шу́льо́к, лька́,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/шулка|Шулка]]'''. Хотин. у. Шух. I. 110.<section end="шульок" /> <section begin="шульпіка" />'''Шульпі́ка, ки,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/шуліка|Шуліка]]'''. ''На могилі щось мріє, чорніє: спершу здалось йому за шульпіку, а як зблизився, побільшало, неначе орел.'' Стор. М. Пр. 3. ''Голуб'ятко наше старий шульпіка заклював.'' Греб. 324.<section end="шульпіка" /> <section begin="шуляк" />'''Шу́ля́к, ка,''' ''м.'' 1) = '''[[Словарь української мови (1924)/шуліка|Шуліка]]'''. ''Як я не бачу, де випускаю курчата, так щоб не бачив їх шуляк.'' Чуб. I. 63. 2) = '''[[Словарь української мови (1924)/шулик|Шулик 2]]'''. ''Уже у вашій капусті й шуляки.'' Сумск. у. 3) = '''[[Словарь української мови (1924)/шульок|Шульок]]''' = '''[[Словарь української мови (1924)/шулка|Шулка]]'''. Kolb. I. 51. 4) Названіе вола съ рогами нагнутыми внизъ такъ, что концы ихъ опускаются ниже лба. КС. 1898. VII. 45. Ум. '''Шулячо́к'''. Чуб. II. 16.<section end="шуляк" /> <section begin="шум" />'''Шум, му,''' ''м.'' 1) Пѣна, накипь при вареніи. ''Не вважай, що шум збігає, — на дні гуща буде.'' Ком. Пр. № 1193. 2) Мыльная пѣнящаяся вода. Вас. 169. 3) Пѣна отъ волнующейся воды, а потому также волненіе, водоворотъ. ''Хоч з мосту та в шум.'' Ном. № 2082. ''Піди від мене під шум, під лотоки. Вже так мені нудно, хоч у шум головою.'' Подольск. г. ''Тричі говорить приймалась, тричі оставлялась, так як риба против {{errata|туму|шуму}} довго умудрялась.'' Мкр. Н. 17. 4) Шумъ. 5) Хороводная игра, а также названіе живаго существа, упоминаемаго въ пѣсняхъ при этой игрѣ. ''Ой нумо, нумо в плетеного шума.'' Грин. III. 100. ''Ой нумо, нумо в зеленого шума.'' Чуб. III. 50. ''Ой шум ходить по діброві, а шумиха рибу ловить.'' Чуб. III. 50.<section end="шум" /> <section begin="шума" />'''Шума́, ми́,''' ''ж.'' Остатки соломы, употребляемой на плотины. Черн. у.<section end="шума" /> <section begin="шумела" />'''Шумела, ли,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/шумелинє|Шумелинє]]'''. Вх. Зн. 83.<section end="шумела" /> <section begin="шумелина" />'''Шумели́на, ни,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/шумела|Шумела]]'''. Желех.<section end="шумелина" /> <section begin="шумелинє" />'''Шумели́нє, ня,''' ''с.'' Листы, въ которые завернутъ початокъ кукурузы. Шух. I. 100. Kolb. I. 51.<section end="шумелинє" /> <section begin="шумиха" />'''Шуми́ха, хи,''' ''ж.'' 1) Сусальное золото. Чуб. II. 288. ''Шумиха, оливо, свинець, блищали міди там і криці.'' Котл. Ен. 2) Жена '''шума'''. См. '''[[Словарь української мови (1924)/шум|Шум 4]]'''. Чуб. III. 50.<section end="шумиха" /> <section begin="шумівка" />'''Шумі́вка, ки,''' ''ж.'' Эпитетъ водки. ''Горівка-шумівка.'' Гн. II. 214.<section end="шумівка" /> <section begin="шуміти" />'''I. Шумі́ти, мі́ю, єш,''' ''гл.'' Пѣниться, волноваться. ''Ріка ніби море шуміє.'' Федьк. I. 91. '''II. Шумі́ти II, млю, миш,''' ''гл.'' Шумѣть. ''Шумів Дніпро.'' Левиц. Пов. ''Ой не шуми, луже, зелений байраче.'' Чуб. ''Шумітиме нагаєчка по над головою.'' Чуб. III. 111. <section end="шуміти" /> <section begin="шумка" />'''Шу́мка, ки,''' ''ж.'' 1) Родъ пѣсни веселаго характера. ''Хлопці шумки заспівали, старші казку кажуть.'' Федьк. I. 26. 2) Родъ танца.<section end="шумка" /> <section begin="шумкий" />'''Шумки́й, а́, е́.''' Шумный, шумящій. ''Мов у Базавлуці, за деревом шумким не чує нас.'' К. ПС. 117.<section end="шумкий" /> <section begin="шумливий" />'''Шумли́вий, а, е.''' 1) Пѣнистый. ''Стави з шумливими вербами.'' К. ДС. 21. 2) Шумный. ''Шумливе життя.'' Левиц. I. 370.<section end="шумливий" /> <section begin="шумний" />'''Шу́мний, а, е.''' Пѣнящійся. ''Приймав Бога зеленим вином.... усі святії шумнов горілков.'' Гол. II. 31. ''Шумна вода.'' Левиц. I. 443.<section end="шумний" /> <section begin="шумовина" />'''Шумови́на, ни,''' ''ж.'' Пѣнка, накипь.<section end="шумовина" /> <section begin="шумотіти" />'''Шумоті́ти, мочу́, ти́ш,''' ''гл.'' Журчать. ''Тихо шумотіла прозора водиця поміж густими очеретами.'' О. 1862. I. 55.<section end="шумотіти" /> <section begin="шумування" />'''Шумува́ння, ня,''' ''с.'' 1) Броженіе. 2) Вспѣненье. К. ХП. 127.<section end="шумування" /> <section begin="шумувати" />'''Шумува́ти, му́ю, єш,''' ''гл.'' 1) Бродить. 2) Пѣниться. ''Як буде каша шумувати — відставиш.'' НВолын. у. ''Через край вино шумує.'' К. Псал. 172. ''Бряжчать чарки, люльки шкварчать, шумує горілка.'' Г.-Арт. (О. 1861. III. 103). 3) Снимать пѣнку, накипь. ''Шумуй добре мед, бо не буде чистий.''<section end="шумувати" /> <section begin="шупити" />'''Шу́пити, плю, пиш,''' ''гл.'' Смыслить, {{hws|по|понимать}}<section end="шупити" /><noinclude></noinclude> nw0a7551i9h86wnrmzb5ufzeak003cl 468699 468698 2022-08-28T21:24:50Z Leh Palych 5381 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Leh Palych" /></noinclude><section begin="шулка" />'''Шу́лка, ки,''' ''ж.'' Початокъ кукурузы. Kolb. I. 51.<section end="шулка" /> <section begin="шуль (I)" />'''I. Шуль, ля,''' ''м.'' Родъ игры: бросаютъ палки такъ, чтобы палка однимъ своимъ концемъ подсунулась подъ другую, лежащую на землѣ, палку. КС. 1887. VII. 477.<section end="шуль (I)" /> <section begin="шуль (II)" />'''II. Шуль''', ''меж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/плюсь|Плюсь]]'''. ''Шуль у воду.'' Вх. Пч. I. 15.<section end="шуль (II)" /> <section begin="шульга" />'''Шульга́, ги́,''' ''ж.'' 1) Лѣвая рука и нога. ''Коли пішком — то марш шульгою, коли верхом — гляди ж, правою щоб шкапа скочила вперед.'' Котл. Ен. 2) Лѣвша. Мирг. у. 3) Раст. Uiskum album L. ЗЮЗО. I. 141.<section end="шульга" /> <section begin="шульговина" />'''Шульго́вина, ни,''' ''ж.'' Бревно средней мѣры, употребляемое при связкѣ плотовъ и на топливо. Радом. у.<section end="шульговина" /> <section begin="шулькати" />'''Шулькати, каю, єш,''' ''гл.'' Кидаться, бросаться, падать сверху скорымъ полетомъ. Вх. Пч. I. 15.<section end="шулькати" /> <section begin="шулькнути" />'''Шулькнути, кну, неш,''' ''гл.'' Шмыгнуть. ''Шулькне веретільниця.'' Вх. Лем. 486.<section end="шулькнути" /> <section begin="шульок" />'''Шу́льо́к, лька́,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/шулка|Шулка]]'''. Хотин. у. Шух. I. 110.<section end="шульок" /> <section begin="шульпіка" />'''Шульпі́ка, ки,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/шуліка|Шуліка]]'''. ''На могилі щось мріє, чорніє: спершу здалось йому за шульпіку, а як зблизився, побільшало, неначе орел.'' Стор. М. Пр. 3. ''Голуб'ятко наше старий шульпіка заклював.'' Греб. 324.<section end="шульпіка" /> <section begin="шуляк" />'''Шу́ля́к, ка,''' ''м.'' 1) = '''[[Словарь української мови (1924)/шуліка|Шуліка]]'''. ''Як я не бачу, де випускаю курчата, так щоб не бачив їх шуляк.'' Чуб. I. 63. 2) = '''[[Словарь української мови (1924)/шулик|Шулик 2]]'''. ''Уже у вашій капусті й шуляки.'' Сумск. у. 3) = '''[[Словарь української мови (1924)/шульок|Шульок]]''' = '''[[Словарь української мови (1924)/шулка|Шулка]]'''. Kolb. I. 51. 4) Названіе вола съ рогами нагнутыми внизъ такъ, что концы ихъ опускаются ниже лба. КС. 1898. VII. 45. Ум. '''Шулячо́к'''. Чуб. II. 16.<section end="шуляк" /> <section begin="шум" />'''Шум, му,''' ''м.'' 1) Пѣна, накипь при вареніи. ''Не вважай, що шум збігає, — на дні гуща буде.'' Ком. Пр. № 1193. 2) Мыльная пѣнящаяся вода. Вас. 169. 3) Пѣна отъ волнующейся воды, а потому также волненіе, водоворотъ. ''Хоч з мосту та в шум.'' Ном. № 2082. ''Піди від мене під шум, під лотоки. Вже так мені нудно, хоч у шум головою.'' Подольск. г. ''Тричі говорить приймалась, тричі оставлялась, так як риба против {{errata|туму|шуму}} довго умудрялась.'' Мкр. Н. 17. 4) Шумъ. 5) Хороводная игра, а также названіе живаго существа, упоминаемаго въ пѣсняхъ при этой игрѣ. ''Ой нумо, нумо в плетеного шума.'' Грин. III. 100. ''Ой нумо, нумо в зеленого шума.'' Чуб. III. 50. ''Ой шум ходить по діброві, а шумиха рибу ловить.'' Чуб. III. 50.<section end="шум" /> <section begin="шума" />'''Шума́, ми́,''' ''ж.'' Остатки соломы, употребляемой на плотины. Черн. у.<section end="шума" /> <section begin="шумела" />'''Шумела, ли,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/шумелинє|Шумелинє]]'''. Вх. Зн. 83.<section end="шумела" /> <section begin="шумелина" />'''Шумели́на, ни,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/шумела|Шумела]]'''. Желех.<section end="шумелина" /> <section begin="шумелинє" />'''Шумели́нє, ня,''' ''с.'' Листы, въ которые завернутъ початокъ кукурузы. Шух. I. 100. Kolb. I. 51.<section end="шумелинє" /> <section begin="шумиха" />'''Шуми́ха, хи,''' ''ж.'' 1) Сусальное золото. Чуб. II. 288. ''Шумиха, оливо, свинець, блищали міди там і криці.'' Котл. Ен. 2) Жена '''шума'''. См. '''[[Словарь української мови (1924)/шум|Шум 4]]'''. Чуб. III. 50.<section end="шумиха" /> <section begin="шумівка" />'''Шумі́вка, ки,''' ''ж.'' Эпитетъ водки. ''Горівка-шумівка.'' Гн. II. 214.<section end="шумівка" /> <section begin="шуміти" />'''I. Шумі́ти, мі́ю, єш,''' ''гл.'' Пѣниться, волноваться. ''Ріка ніби море шуміє.'' Федьк. I. 91. '''II. Шумі́ти II, млю, миш,''' ''гл.'' Шумѣть. ''Шумів Дніпро.'' Левиц. Пов. ''Ой не шуми, луже, зелений байраче.'' Чуб. ''Шумітиме нагаєчка по над головою.'' Чуб. III. 111. <section end="шуміти" /> <section begin="шумка" />'''Шу́мка, ки,''' ''ж.'' 1) Родъ пѣсни веселаго характера. ''Хлопці шумки заспівали, старші казку кажуть.'' Федьк. I. 26. 2) Родъ танца.<section end="шумка" /> <section begin="шумкий" />'''Шумки́й, а́, е́.''' Шумный, шумящій. ''Мов у Базавлуці, за деревом шумким не чує нас.'' К. ПС. 117.<section end="шумкий" /> <section begin="шумливий" />'''Шумли́вий, а, е.''' 1) Пѣнистый. ''Стави з шумливими вербами.'' К. ДС. 21. 2) Шумный. ''Шумливе життя.'' Левиц. I. 370.<section end="шумливий" /> <section begin="шумний" />'''Шу́мний, а, е.''' Пѣнящійся. ''Приймав Бога зеленим вином.... усі святії шумнов горілков.'' Гол. II. 31. ''Шумна вода.'' Левиц. I. 443.<section end="шумний" /> <section begin="шумовина" />'''Шумови́на, ни,''' ''ж.'' Пѣнка, накипь.<section end="шумовина" /> <section begin="шумотіти" />'''Шумоті́ти, мочу́, ти́ш,''' ''гл.'' Журчать. ''Тихо шумотіла прозора водиця поміж густими очеретами.'' О. 1862. I. 55.<section end="шумотіти" /> <section begin="шумування" />'''Шумува́ння, ня,''' ''с.'' 1) Броженіе. 2) Вспѣненье. К. ХП. 127.<section end="шумування" /> <section begin="шумувати" />'''Шумува́ти, му́ю, єш,''' ''гл.'' 1) Бродить. 2) Пѣниться. ''Як буде каша шумувати — відставиш.'' НВолын. у. ''Через край вино шумує.'' К. Псал. 172. ''Бряжчать чарки, люльки шкварчать, шумує горілка.'' Г.-Арт. (О. 1861. III. 103). 3) Снимать пѣнку, накипь. ''Шумуй добре мед, бо не буде чистий.''<section end="шумувати" /> <section begin="шупити" />'''Шу́пити, плю, пиш,''' ''гл.'' Смыслить, {{hws|по|понимать}}<section end="шупити" /><noinclude></noinclude> sgpqfmmk2yarnj2v2woplo464g1xm64 250 224314 468700 2022-08-28T21:25:16Z Madvin 217 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" /></noinclude>для нього, заміняла його за приятелів… Музика згубилася. Пані Вальде оглянулася. — Я не вмію артистично грати. Не дійшла до високої школи. Граю лише для себе, для своїх, — сказала спокійно, без міміки, і наче його своїм голосом збудила. Він зачудований видивився на неї і, не знаючи, чому, спитав: — Ви довго були заміжні, пані Вальде? — Здається, не довше, як три години. Одну годину провела з чоловіком по шлюбі в його батьків при весільній вечері, а дві, коли гнали поспішним поїздом підчас бурі назустріч катастрофі. А більше я його не бачила. — Вибачте, пані, що я поставив таке питання, — сказав обережно, примирливо. Взяв її руку і притиснув до своїх уст. Ця жінка не була вже дитиною. Вона не рухалася із свого місця. — Це нічого. Все одно воно й так не зміниться, не буде ніколи як було. Ви богослов, вірите, що ми колись зійдемося і ще істнує позагробове життя, правда? Він мовчав. У відповідь на погляд її очей, він міг лише мовчати. Але вона все ждала і повторила питання: — Правда? Тоді він сказав заспокійливим голосом: — Людське життя це траґедія від хвилини уродження аж до загадки смерти, сказав один мислитель новіших часів. Ввійшла Оксана вже з капелюхом на руці, а за нею пані Рибко. На прощання притиснула її до грудей і сказала: — З цього вікна я нераз ще моло-<noinclude></noinclude> pwo88uukjcm3ni0l4sj49urlxtdhh24 250 224315 468701 2022-08-28T21:26:19Z Leh Palych 5381 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Leh Palych" /></noinclude><section begin="шупити" />{{hwe|нимать|понимать}}. ''Не вміє нічого невістка зробити, а-ні-же не шупить у господарстві.'' Г. Барв. 319. ''Шупить Сірко, де кабана смалять.'' Ком. Пр. № 538. ''Та я то трохи і в картах шуплю.'' Г.-Арт. (О. 1861. III. 99).<section end="шупити" /> <section begin="шуплаття" />'''Шу́плаття, тя,''' ''с.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/суплаття|Суплаття]]'''. ''Продала яку мала шустелину, шуплаття лишне.'' Г. Барв. 371. ''Шуплаття позбірай, от буде дощ. — Оддала дочку заміж та дала скриню й корову і надавала усякого шуплаття.'' Рк. Левиц.<section end="шуплаття" /> <section begin="шуплядка" />'''Шупля́дка, ки,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/шухляда|Шухляда 1]]'''. К. ХП. 29. Г. Барв. 185.<section end="шуплядка" /> <section begin="шупнути" />'''Шупнути, пну, неш,''' ''гл.'' Ударить. ''Шупнув кулаком.'' Вх. Лем. 486.<section end="шупнути" /> <section begin="шупоня" />'''Шупо́ня, ні,''' ''ж.'' Родъ кушанья. Гайс. у.<section end="шупоня" /> <section begin="шупортатися" />'''Шупо́ртатися, таюся, єшся,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/шпортатися|Шпортатися]]'''. Св. Л. 110. ''Текля коло неї.... шупорталась.'' Св. Л. 125.<section end="шупортатися" /> <section begin="шура" />'''Шу́ра, ри,''' ''ж.'' Сарай, навѣсъ. Звенигор. у. ''Найдеться й на тура шура.'' Федьк. ''Щось довге, наче шура, та таке довге, що з сіней і кінця не видно.'' Св. Л. 28.<section end="шура" /> <section begin="шургич!" />'''Шурги́ч!''' ''меж.'', для выраженія выбрасыванія или быстраго всовыванія во что-либо. ''Шургич у піч!'' ХС. III. 48.<section end="шургич!" /> <section begin="шурин" />'''Шу́рин, на,''' ''м.'' Шуринъ. Ном. № 3409. ''Убив брата мойого, ще шурина свойого.'' Чуб. V. 739.<section end="шурин" /> <section begin="шуринець" />'''Шурине́ць, нця́,''' ''м.'' Въ свадебномъ обрядѣ '''шуринцями''' называются наскоро собранные молодые родственники невѣсты, долженствующіе защищать ее отъ жениха и его товарищей. МУЕ. III. 93, 121.<section end="шуринець" /> <section begin="шурка" />'''Шу́рка, ки,''' ''ж.'' Мѣра дерева для гонки смолы. Волынск. г.<section end="шурка" /> <section begin="шуркати" />'''Шу́ркати, каю, єш,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/штрикати|Штрикати]]'''. ''Вона ж мені з того всього шуркає до ока: ти поганий, ти п'яний, відсунься від бока.'' Чуб. V. 1066.<section end="шуркати" /> <section begin="шуркнутися" />'''Шуркнутися, кнуся, нешся,''' ''гл.'' Вскочить во что. ''Шуркнутися до комори.'' Вх. Лем. 486.<section end="шуркнутися" /> <section begin="шурлай" />'''Шурла́й, лая́,''' ''м.'' Родъ игры.<section end="шурлай" /> <section begin="шурнути" />'''Шурну́ти, рну́, не́ш,''' ''гл.'' 1) Толкнуть, пырнуть. ''Як шурнула хруща в писк, аж роскинув крила.'' Нп. 2) Броситься, повалить. ''Вони й шурнули далі, аж не потовпляться в двері.'' Св. Л. 196.<section end="шурнути" /> <section begin="шурпа" />'''Шу́рпа, пи,''' ''ж.'' 1) Курица съ торчащими взъерошенными перьями. Рк. Левиц. 2) Женщина въ безобразномъ нарядѣ. ''Божевільна начепляла на себе дрантя та й ходе мов якась шурпа.'' Рк. Левиц. 3) Непотребная женщина. ''Це шурпа — пранцювата баба.'' Борз. у.<section end="шурпа" /> <section begin="шурпання" />'''Шу́рпання, ня,''' ''с.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/шпортання|Шпортання 2]]'''. Лохв. у.<section end="шурпання" /> <section begin="шурпатися" />'''Шу́рпатися, паюся, єшся,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/шпортатися|Шпортатися]]'''. ''Що ти там усе шурпаєшся? Лягай уже спати.'' Лохв. у.<section end="шурпатися" /> <section begin="шурубалки" />'''Шуру́балки, ків,''' ''м.'' Куски тѣста, прилипшіе къ рукамъ во время мѣшенія его.<section end="шурубалки" /> <section begin="шурубейник" />'''Шурубе́йник, ка,''' ''м.'' Лѣнтяй, голышъ. Вх. Зн. 83.<section end="шурубейник" /> <section begin="шурубура" />'''Шурубу́ра, ри,''' ''ж.'' 1) = '''[[Словарь української мови (1924)/шуря-буря|Шуря-буря]]'''. 2) Куралесникъ. ''Дивись, який шурубура!'' Полт.<section end="шурубура" /> <section begin="шурубурити" />'''Шурубу́рити, рю, риш,''' ''гл.'' Куралесить, буянить, бѣдокурить.<section end="шурубурити" /> <section begin="шурубурство" />'''Шурубу́рство, ва,''' ''с.'' Продѣлка, куралесничанье. Черном.<section end="шурубурство" /> <section begin="шурувалки" />'''Шуру́валки, ків,''' ''м.'' Комья неразмятой глины. Канев. у. См. '''[[Словарь української мови (1924)/шурубалки|Шурубалки]]'''.<section end="шурувалки" /> <section begin="шурх" />'''Шурх,''' ''меж.'', выражающее быстрый провалъ куда-либо или быстрое вскакиваніе во что-либо, преимущественно въ отверстіе. ''Святий дух у дірку шурх.'' (Загадка). Лубен. у. ''Само сіре, хвіст як шило, та попередо мною в траву шурх! Ото ж була миш.'' КС. 1883. III. 672.<section end="шурх" /> <section begin="шурхати" />'''Шу́рхати, хаю, єш,''' ''гл.'' Шмыгать. ''Ящірки шурхают.'' Вх. Зн. 83.<section end="шурхати" /> <section begin="шурхнути" />'''Шурхну́ти, хну́, не́ш,''' ''гл.'' 1) Произвести шорохъ. ''Іде бором прислухаючись: то шурхне щось ізбоку, то захитається береза.'' МВ. II. 65. 2) Неожиданно провалиться или вскочить, влетѣть куда-либо, преимущественно въ тѣсное пространство. ''Шурхнув у яму.'' МВ. I. 63. ''Шурхнула, як пліточка, в першу дірку.'' Мир. ХРВ. 394. ''З ніженської гоголівської гимназії шурхнув у військове товариство.'' К. ХП. 19. — '''руко́ю куди́'''. Засунуть руку во что. ''А ми, звісно парубки, — та по карманах, я в один шурхнув та в другий — нема: а до Ганни поліз — вузлик.'' Грин. I. 31.<section end="шурхнути" /> <section begin="шурхнутися" />'''Шу́рхнутися, нуся, нешся,''' ''гл.'' Провалиться. ''Церква виходить, виходить'' (із землі) — ''вже і баню видно. Аж тут прибігла за ними матка. Що ви тут, вражі діти, робите? — Вона так знову й шурхнулась в землю.'' КС. 1882. VII. 89.<section end="шурхнутися" /> <section begin="шурхотіти" />'''Шурхоті́ти, хочу́, ти́ш,''' ''гл.'' Шуршать, производить шорохъ, шелестѣть. Лохв. у.<section end="шурхотіти" /> <section begin="шурчати" />'''Шурча́ти, чу́, чи́ш,''' ''гл.'' Шуршать, {{hws|ше|шелестѣть}}<section end="шурчати" /><noinclude></noinclude> re9z0g80oqo8s9sp663bvwpxvrn00kf 468702 468701 2022-08-28T21:28:09Z Leh Palych 5381 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Leh Palych" /></noinclude><section begin="шупити" />{{hwe|нимать|понимать}}. ''Не вміє нічого невістка зробити, а-ні-же не шупить у господарстві.'' Г. Барв. 319. ''Шупить Сірко, де кабана смалять.'' Ком. Пр. № 538. ''Та я то трохи і в картах шуплю.'' Г.-Арт. (О. 1861. III. 99).<section end="шупити" /> <section begin="шуплаття" />'''Шу́плаття, тя,''' ''с.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/суплаття|Суплаття]]'''. ''Продала яку мала шустелину, шуплаття лишне.'' Г. Барв. 371. ''Шуплаття позбірай, от буде дощ. — Оддала дочку заміж та дала скриню й корову і надавала усякого шуплаття.'' Рк. Левиц.<section end="шуплаття" /> <section begin="шуплядка" />'''Шупля́дка, ки,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/шухляда|Шухляда 1]]'''. К. ХП. 29. Г. Барв. 185.<section end="шуплядка" /> <section begin="шупнути" />'''Шупнути, пну, неш,''' ''гл.'' Ударить. ''Шупнув кулаком.'' Вх. Лем. 486.<section end="шупнути" /> <section begin="шупоня" />'''Шупо́ня, ні,''' ''ж.'' Родъ кушанья. Гайс. у.<section end="шупоня" /> <section begin="шупортатися" />'''Шупо́ртатися, таюся, єшся,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/шпортатися|Шпортатися]]'''. Св. Л. 110. ''Текля коло неї.... шупорталась.'' Св. Л. 125.<section end="шупортатися" /> <section begin="шура" />'''Шу́ра, ри,''' ''ж.'' Сарай, навѣсъ. Звенигор. у. ''Найдеться й на тура шура.'' Федьк. ''Щось довге, наче шура, та таке довге, що з сіней і кінця не видно.'' Св. Л. 28.<section end="шура" /> <section begin="шургич!" />'''Шурги́ч!''' ''меж.'', для выраженія выбрасыванія или быстраго всовыванія во что-либо. ''Шургич у піч!'' ХС. III. 48.<section end="шургич!" /> <section begin="шурин" />'''Шу́рин, на,''' ''м.'' Шуринъ. Ном. № 3409. ''Убив брата мойого, ще шурина свойого.'' Чуб. V. 739.<section end="шурин" /> <section begin="шуринець" />'''Шурине́ць, нця́,''' ''м.'' Въ свадебномъ обрядѣ '''шуринцями''' называются наскоро собранные молодые родственники невѣсты, долженствующіе защищать ее отъ жениха и его товарищей. МУЕ. III. 93, 121.<section end="шуринець" /> <section begin="шурка" />'''Шу́рка, ки,''' ''ж.'' Мѣра дерева для гонки смолы. Волынск. г.<section end="шурка" /> <section begin="шуркати" />'''Шу́ркати, каю, єш,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/штрикати|Штрикати]]'''. ''Вона ж мені з того всього шуркає до ока: ти поганий, ти п'яний, відсунься від бока.'' Чуб. V. 1066.<section end="шуркати" /> <section begin="шуркнутися" />'''Шуркнутися, кнуся, нешся,''' ''гл.'' Вскочить во что. ''Шуркнутися до комори.'' Вх. Лем. 486.<section end="шуркнутися" /> <section begin="шурлай" />'''Шурла́й, лая́,''' ''м.'' Родъ игры.<section end="шурлай" /> <section begin="шурнути" />'''Шурну́ти, рну́, не́ш,''' ''гл.'' 1) Толкнуть, пырнуть. ''Як шурнула хруща в писк, аж роскинув крила.'' Нп. 2) Броситься, повалить. ''Вони й шурнули далі, аж не потовпляться в двері.'' Св. Л. 196.<section end="шурнути" /> <section begin="шурпа" />'''Шу́рпа, пи,''' ''ж.'' 1) Курица съ торчащими взъерошенными перьями. Рк. Левиц. 2) Женщина въ безобразномъ нарядѣ. ''Божевільна начепляла на себе дрантя та й ходе мов якась шурпа.'' Рк. Левиц. 3) Непотребная женщина. ''Це шурпа — пранцювата баба.'' Борз. у.<section end="шурпа" /> <section begin="шурпання" />'''Шу́рпання, ня,''' ''с.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/шпортання|Шпортання 2]]'''. Лохв. у.<section end="шурпання" /> <section begin="шурпатися" />'''Шу́рпатися, паюся, єшся,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/шпортатися|Шпортатися]]'''. ''Що ти там усе шурпаєшся? Лягай уже спати.'' Лохв. у.<section end="шурпатися" /> <section begin="шурубалки" />'''Шуру́балки, ків,''' ''м.'' Куски тѣста, прилипшіе къ рукамъ во время мѣшенія его.<section end="шурубалки" /> <section begin="шурубейник" />'''Шурубе́йник, ка,''' ''м.'' Лѣнтяй, голышъ. Вх. Зн. 83.<section end="шурубейник" /> <section begin="шурубура" />'''Шурубу́ра, ри,''' ''ж.'' 1) = '''[[Словарь української мови (1924)/шуря-буря|Шуря-буря]]'''. 2) Куралесникъ. ''Дивись, який шурубура!'' Полт.<section end="шурубура" /> <section begin="шурубурити" />'''Шурубу́рити, рю, риш,''' ''гл.'' Куралесить, буянить, бѣдокурить.<section end="шурубурити" /> <section begin="шурубурство" />'''Шурубу́рство, ва,''' ''с.'' Продѣлка, куралесничанье. Черном.<section end="шурубурство" /> <section begin="шурувалки" />'''Шуру́валки, ків,''' ''м.'' Комья неразмятой глины. Канев. у. См. '''[[Словарь української мови (1924)/шурубалки|Шурубалки]]'''.<section end="шурувалки" /> <section begin="шурх" />'''Шурх,''' ''меж.'', выражающее быстрый провалъ куда-либо или быстрое вскакиваніе во что-либо, преимущественно въ отверстіе. ''Святий дух у дірку шурх.'' (Загадка). Лубен. у. ''Само сіре, хвіст як шило, та попередо мною в траву шурх! Ото ж була миш.'' КС. 1883. III. 672.<section end="шурх" /> <section begin="шурхати" />'''Шу́рхати, хаю, єш,''' ''гл.'' Шмыгать. ''Ящірки шурхают.'' Вх. Зн. 83.<section end="шурхати" /> <section begin="шурхнути" />'''Шурхну́ти, хну́, не́ш,''' ''гл.'' 1) Произвести шорохъ. ''Іде бором прислухаючись: то шурхне щось ізбоку, то захитається береза.'' МВ. II. 65. 2) Неожиданно провалиться или вскочить, влетѣть куда-либо, преимущественно въ тѣсное пространство. ''Шурхнув у яму.'' МВ. I. 63. ''Шурхнула, як пліточка, в першу дірку.'' Мир. ХРВ. 394. ''З ніженської гоголівської гимназії шурхнув у військове товариство.'' К. ХП. 19. — '''руко́ю куди́'''. Засунуть руку во что. ''А ми, звісно парубки, — та по карманах, я в один шурхнув та в другий — нема: а до Ганни поліз — вузлик.'' Грин. I. 31.<section end="шурхнути" /> <section begin="шурхнутися" />'''Шу́рхнутися, нуся, нешся,''' ''гл.'' Провалиться. ''Церква виходить, виходить'' (із землі) — ''вже і баню видно. Аж тут прибігла за ними матка. Що ви тут, вражі діти, робите? — Вона так знову й шурхнулась в землю.'' КС. 1882. VII. 89.<section end="шурхнутися" /> <section begin="шурхотіти" />'''Шурхоті́ти, хочу́, ти́ш,''' ''гл.'' Шуршать, производить шорохъ, шелестѣть. Лохв. у.<section end="шурхотіти" /> <section begin="шурчати" />'''Шурча́ти, чу́, чи́ш,''' ''гл.'' Шуршать, {{hws|ше|шелестѣть}}<section end="шурчати" /><noinclude></noinclude> 1ydij7aysrltxuhjzq60cu1embu5xwz 250 224316 468703 2022-08-28T21:28:49Z Leh Palych 5381 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Leh Palych" /></noinclude><section begin="шурчати" />{{hwe|лестѣть|шелестѣть}}. ''Буйні жита стиха шурчали довгими колосками.'' Мир. ХРВ. 62.<section end="шурчати" /> <section begin="шуря-буря" />'''Шуря-буря''', ''ж.'' Вихрь.<section end="шуря-буря" /> <section begin="шуряк" />'''Шуря́к, ка́,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/шурин|Шурин]]'''. ''Ну, тепер ми всі поженились, — як би нам шуряка оженить?'' Рудч. Ск. I. 84. Ум. '''Шурячо́к'''.<section end="шуряк" /> <section begin="шусниця" />'''Шу́сниця, ці,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/суспиця|Суспиця]]'''. Уман. у.<section end="шусниця" /> <section begin="шуст" />'''Шуст, та,''' ''м.'' Буравъ, которымъ выравниваютъ внутри стволъ ружья.<section end="шуст" /> <section begin="шустати" />'''Шу́стати, таю, єш,''' ''гл.'' Шелушить, очищать отъ шелухи. ''Шустаний ячмінь.'' О. 1881. XI. Св. 60.<section end="шустати" /> <section begin="шуствал" />'''Шуства́л, лу,''' ''м.'' Кожаный передникъ. Лубен. у.<section end="шуствал" /> <section begin="шустелина" />'''Шустели́на, ни,''' ''ж.'' Бѣлье, одежда? ''Послі давай з її хребта усю шустелину здіймати. І се, каже, наше, і се наше.'' Г. Барв. 369.<section end="шустелина" /> <section begin="шустіти" />'''Шусті́ти, чу, тиш,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/шелестіти|Шелестіти]]'''. ''Листя шустіт.'' Вх. Уг. 277.<section end="шустіти" /> <section begin="шусть" />'''Шусть,''' ''меж.'' 1) Шасть, шмыгъ. ''Шусть у шинк.'' Левиц. ''Мені з уст, а тобі за пазуху шусть.'' Ном. № 7521. 2) Выражаетъ быстрое всовываніе во что. ЕЗ. V. 121. ''Палицею шусть в діру.'' Гн. II. 25. 3) '''Шусть на люльки́'''. Будемъ мѣняться трубками. Ананьев. у.<section end="шусть" /> <section begin="шутий" />'''Шу́тий, а, е.''' Не имѣющій одной изъ обыкновенныхъ принадлежностей. а) Безрогій, также съ малыми рогами. КС. 1898. VII. 45. Kolb. I. 65. Шух. I. 210. ''„Нема такого діла, щоб я не зробив!“ — „А налигай шутого вола за роги.“ — „Еге, коли ні за що налигача зачепити.“'' Черном. б) Безухій, безхвостый. '''Шу́тий собака''' (безухій); '''шу́та корова''' (безъ хвоста); '''шу́тий цап''' — козелъ безъ бороды. Берд. у. в) — '''чолові́к'''. Безухій или лишившійся волосъ на головѣ человѣкъ. Козел. у. г) —'''та цибу́ля'''. Лукъ безъ луковицы. ''Шута цибуля: одні пера, а головки нема.'' Лебед. у. е) '''Шу́та ши́я'''. Обнаженная, не прикрытая воротникомъ шея. ''У дівчини шута шия.'' Берд. у. ж) Узоры въ вышивкахъ также называются '''шуті''': особый родъ, отличающійся отъ иного рода, называемаго '''[[Словарь української мови (1924)/ріжкатий|ріжкаті]]'''. Шух. I. 161.<section end="шутий" /> <section begin="шутка" />'''I. Шу́тка, ки,''' ''ж.'' 1) Шутка. ''Шутки, шутки, а хвіст на бік.'' Ном. № 12658. 2) мн. Пустяки. ''У вас шутки бураки, а в нас їдять.'' Ном. № 12655. Ум. '''Шу́точка'''. '''II. Шу́тка, ки,''' ''ж.'' 1) Ягненокъ. Отъ слова '''[[Словарь української мови (1924)/шутий|шу́тий]]'''. Вх. Пч. II. 6. 2) Пушистая сережка вербы, а также и покрытая такими сережками вѣтка. Фр. Пр. 34. ЕЗ. V. 210.<section end="шутка" /> <section begin="шутковий" />'''Шутко́вий, а, е. —ва неді́ля'''. Вербное воскресенье. Фр. Пр. 34.<section end="шутковий" /> <section begin="шутковитий" />'''Шуткови́тий, а, е''' = '''[[Словарь української мови (1924)/шутковливий|Шутковли́вий]]'''. Полт. у.<section end="шутковитий" /> <section begin="шутковливий" />'''Шутковли́вий, а, е.''' Шутливый. Черк. у.<section end="шутковливий" /> <section begin="шуткома" />'''Шуткома́,''' ''нар.'' Шутя. ''Він це шуткома зробив.''<section end="шуткома" /> <section begin="шуткування" />'''Шуткува́ння, ня,''' ''с.'' Шутки. ''Се не іграшки, а шуткування.'' Чуб. III. 99.<section end="шуткування" /> <section begin="шуткувати" />'''Шуткува́ти, ку́ю, єш,''' ''гл.'' Шутить. ''Шуткує з неї.'' Г. Барв. 206. ''Шуткуй, глечичку, поки ушко відірветься.'' Посл.<section end="шуткувати" /> <section begin="шуто" />'''Шу́то,''' ''нар.'' Недостаетъ чего либо, обычно находящагося, напр.: роговъ, уха, волосъ и пр. Если женщина скинетъ монисто, серьги, — говорятъ: ''Як тобі шуто без намиста'' и пр. Борз. у.<section end="шуто" /> <section begin="шутулуць" />'''Шутулуць,''' ''меж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/шусть|Шусть 2]]'''. ''Печу, печу папку, саджу на лопатку, шутулуць у піч.'' ЕЗ. V. 149.<section end="шутулуць" /> <section begin="шуфата" />'''Шуфа́та, ти,''' ''ж.'' Снарядъ для ловли рыбы: двѣ жерди, соединенныя въ видѣ ножницъ; къ одной половинѣ жердей прикрѣплена сѣть въ видѣ мѣшка; держа противоположные концы жердей въ рукахъ, можно двигать сѣтью, раскрывать и закрывать ея отверстіе. Вх. Пч. II. 23.<section end="шуфата" /> <section begin="шуфляда" />'''Шуфля́да, ди,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/шухляда|Шухляда 1]]'''. Шух. I. 99.<section end="шуфляда" /> <section begin="шух" />'''Шух, ха,''' ''м.'' Мѣра дровъ. Шух. I. 265.<section end="шух" /> <section begin="шухля" />'''Шу́хля, лі,''' ''ж.'' Лихорадка. Влад.-Волынск. у. Слов. Д. Эварн.<section end="шухля" /> <section begin="шухляда" />'''Шухля́да, ди,''' ''ж.'' 1) Ящикъ въ столѣ, выдвижной ящикъ. 3) Шкатулка. Ум. '''Шухля́дка'''.<section end="шухляда" /> <section begin="шушвалок" />'''Шу́швалок, лка,''' ''м.'' Шушера, шушваль. ''Я думала — парубки, коли шушвалки.'' Мил. 105.<section end="шушвалок" /> <section begin="шушваль" />'''Шу́шваль, лі,''' ''ж. соб.'' Шушера, шушваль, дрянь, сбродъ. Рк. Левиц.<section end="шушваль" /> <section begin="шушиця" />'''Шуши́ця, ці,''' ''ж.'' Усохшая '''[[Словарь української мови (1924)/смерека|смерека]]'''. Шух. I. 176.<section end="шушиця" /> <section begin="шушкати" />'''Шу́шкати, каю, єш,''' ''гл.'' Шептать. Вх. Лем. 486.<section end="шушкати" /> <section begin="шушон" />'''Шушо́н, на,''' ''м.'' Родъ верхней женской одежды. О. 1862. VIII. 24. ''Цариця ж сіла на ослоні в єдамашковому шушоні.'' Котл. Ен. ''Ішло кілька чоловік незвязаних і за ними шляхтянки у шушоні.'' Стор. М. Пр. 149.<section end="шушон" /> <section begin="шушу" />'''Шушу́,''' ''меж.'', выражающее шептаніе. ''От кияне — шушу-шушу, радяться.'' АД. I. 50.<section end="шушу" /><noinclude></noinclude> 7jmefx3ick68z2etc9aju7vjp5ky4sy 468705 468703 2022-08-28T21:33:30Z Leh Palych 5381 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Leh Palych" /></noinclude><section begin="шурчати" />{{hwe|лестѣть|шелестѣть}}. ''Буйні жита стиха шурчали довгими колосками.'' Мир. ХРВ. 62.<section end="шурчати" /> <section begin="шуря-буря" />'''Шуря-буря''', ''ж.'' Вихрь.<section end="шуря-буря" /> <section begin="шуряк" />'''Шуря́к, ка́,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/шурин|Шурин]]'''. ''Ну, тепер ми всі поженились, — як би нам шуряка оженить?'' Рудч. Ск. I. 84. Ум. '''Шурячо́к'''.<section end="шуряк" /> <section begin="шусниця" />'''Шу́сниця, ці,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/суспиця|Суспиця]]'''. Уман. у.<section end="шусниця" /> <section begin="шуст" />'''Шуст, та,''' ''м.'' Буравъ, которымъ выравниваютъ внутри стволъ ружья.<section end="шуст" /> <section begin="шустати" />'''Шу́стати, таю, єш,''' ''гл.'' Шелушить, очищать отъ шелухи. ''Шустаний ячмінь.'' О. 1881. XI. Св. 60.<section end="шустати" /> <section begin="шуствал" />'''Шуства́л, лу,''' ''м.'' Кожаный передникъ. Лубен. у.<section end="шуствал" /> <section begin="шустелина" />'''Шустели́на, ни,''' ''ж.'' Бѣлье, одежда? ''Послі давай з її хребта усю шустелину здіймати. І се, каже, наше, і се наше.'' Г. Барв. 369.<section end="шустелина" /> <section begin="шустіти" />'''Шусті́ти, чу, тиш,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/шелестіти|Шелестіти]]'''. ''Листя шустіт.'' Вх. Уг. 277.<section end="шустіти" /> <section begin="шусть" />'''Шусть,''' ''меж.'' 1) Шасть, шмыгъ. ''Шусть у шинк.'' Левиц. ''Мені з уст, а тобі за пазуху шусть.'' Ном. № 7521. 2) Выражаетъ быстрое всовываніе во что. ЕЗ. V. 121. ''Палицею шусть в діру.'' Гн. II. 25. 3) '''Шусть на люльки́'''. Будемъ мѣняться трубками. Ананьев. у.<section end="шусть" /> <section begin="шутий" />'''Шу́тий, а, е.''' Не имѣющій одной изъ обыкновенныхъ принадлежностей. а) Безрогій, также съ малыми рогами. КС. 1898. VII. 45. Kolb. I. 65. Шух. I. 210. ''„Нема такого діла, щоб я не зробив!“ — „А налигай шутого вола за роги.“ — „Еге, коли ні за що налигача зачепити.“'' Черном. б) Безухій, безхвостый. '''Шу́тий собака''' (безухій); '''шу́та корова''' (безъ хвоста); '''шу́тий цап''' — козелъ безъ бороды. Берд. у. в) — '''чолові́к'''. Безухій или лишившійся волосъ на головѣ человѣкъ. Козел. у. г) —'''та цибу́ля'''. Лукъ безъ луковицы. ''Шута цибуля: одні пера, а головки нема.'' Лебед. у. е) '''Шу́та ши́я'''. Обнаженная, не прикрытая воротникомъ шея. ''У дівчини шута шия.'' Берд. у. ж) Узоры въ вышивкахъ также называются '''шуті''': особый родъ, отличающійся отъ иного рода, называемаго '''[[Словарь української мови (1924)/ріжкатий|ріжкаті]]'''. Шух. I. 161.<section end="шутий" /> <section begin="шутка" />'''I. Шу́тка, ки,''' ''ж.'' 1) Шутка. ''Шутки, шутки, а хвіст на бік.'' Ном. № 12658. 2) мн. Пустяки. ''У вас шутки бураки, а в нас їдять.'' Ном. № 12655. Ум. '''Шу́точка'''. '''II. Шу́тка, ки,''' ''ж.'' 1) Ягненокъ. Отъ слова '''[[Словарь української мови (1924)/шутий|шу́тий]]'''. Вх. Пч. II. 6. 2) Пушистая сережка вербы, а также и покрытая такими сережками вѣтка. Фр. Пр. 34. ЕЗ. V. 210.<section end="шутка" /> <section begin="шутковий" />'''Шутко́вий, а, е. — ва неді́ля'''. Вербное воскресенье. Фр. Пр. 34.<section end="шутковий" /> <section begin="шутковитий" />'''Шуткови́тий, а, е''' = '''[[Словарь української мови (1924)/шутковливий|Шутковли́вий]]'''. Полт. у.<section end="шутковитий" /> <section begin="шутковливий" />'''Шутковли́вий, а, е.''' Шутливый. Черк. у.<section end="шутковливий" /> <section begin="шуткома" />'''Шуткома́,''' ''нар.'' Шутя. ''Він це шуткома зробив.''<section end="шуткома" /> <section begin="шуткування" />'''Шуткува́ння, ня,''' ''с.'' Шутки. ''Се не іграшки, а шуткування.'' Чуб. III. 99.<section end="шуткування" /> <section begin="шуткувати" />'''Шуткува́ти, ку́ю, єш,''' ''гл.'' Шутить. ''Шуткує з неї.'' Г. Барв. 206. ''Шуткуй, глечичку, поки ушко відірветься.'' Посл.<section end="шуткувати" /> <section begin="шуто" />'''Шу́то,''' ''нар.'' Недостаетъ чего либо, обычно находящагося, напр.: роговъ, уха, волосъ и пр. Если женщина скинетъ монисто, серьги, — говорятъ: ''Як тобі шуто без намиста'' и пр. Борз. у.<section end="шуто" /> <section begin="шутулуць" />'''Шутулуць,''' ''меж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/шусть|Шусть 2]]'''. ''Печу, печу папку, саджу на лопатку, шутулуць у піч.'' ЕЗ. V. 149.<section end="шутулуць" /> <section begin="шуфата" />'''Шуфа́та, ти,''' ''ж.'' Снарядъ для ловли рыбы: двѣ жерди, соединенныя въ видѣ ножницъ; къ одной половинѣ жердей прикрѣплена сѣть въ видѣ мѣшка; держа противоположные концы жердей въ рукахъ, можно двигать сѣтью, раскрывать и закрывать ея отверстіе. Вх. Пч. II. 23.<section end="шуфата" /> <section begin="шуфляда" />'''Шуфля́да, ди,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/шухляда|Шухляда 1]]'''. Шух. I. 99.<section end="шуфляда" /> <section begin="шух" />'''Шух, ха,''' ''м.'' Мѣра дровъ. Шух. I. 265.<section end="шух" /> <section begin="шухля" />'''Шу́хля, лі,''' ''ж.'' Лихорадка. Влад.-Волынск. у. Слов. Д. Эварн.<section end="шухля" /> <section begin="шухляда" />'''Шухля́да, ди,''' ''ж.'' 1) Ящикъ въ столѣ, выдвижной ящикъ. 3) Шкатулка. Ум. '''Шухля́дка'''.<section end="шухляда" /> <section begin="шушвалок" />'''Шу́швалок, лка,''' ''м.'' Шушера, шушваль. ''Я думала — парубки, коли шушвалки.'' Мил. 105.<section end="шушвалок" /> <section begin="шушваль" />'''Шу́шваль, лі,''' ''ж. соб.'' Шушера, шушваль, дрянь, сбродъ. Рк. Левиц.<section end="шушваль" /> <section begin="шушиця" />'''Шуши́ця, ці,''' ''ж.'' Усохшая '''[[Словарь української мови (1924)/смерека|смерека]]'''. Шух. I. 176.<section end="шушиця" /> <section begin="шушкати" />'''Шу́шкати, каю, єш,''' ''гл.'' Шептать. Вх. Лем. 486.<section end="шушкати" /> <section begin="шушон" />'''Шушо́н, на,''' ''м.'' Родъ верхней женской одежды. О. 1862. VIII. 24. ''Цариця ж сіла на ослоні в єдамашковому шушоні.'' Котл. Ен. ''Ішло кілька чоловік незвязаних і за ними шляхтянки у шушоні.'' Стор. М. Пр. 149.<section end="шушон" /> <section begin="шушу" />'''Шушу́,''' ''меж.'', выражающее шептаніе. ''От кияне — шушу-шушу, радяться.'' АД. I. 50.<section end="шушу" /><noinclude></noinclude> 8rwzaq6z1di5lwzxuzoi5aznwd2vvsb 250 224317 468704 2022-08-28T21:31:12Z Madvin 217 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" /></noinclude>дою жінкою дивилася зимою на мешкання вашого діда, Альбінського, що як зачароване житло з освітленими вікнами лежало там унизу між білими деревами, мов срібна мрія. Згадувала неодно з минулого, — гарне і сумне, а пізніше, вже старшою, все мала бажання побачити вас зблизька. Говорили про вас, що ви „чиста“ бабуня Альбінська, народжена може і на те, щоб залагодити все, що блукало темними тінями з минулого між добрими і злими вчинками людей. Дора, приступаючи до вказаного вікна, дивилася хвилину крізь нього: — Справді, звідси чудово видно наше мешкання, сад, тополі при фіртці, а навіть вікна тети Олі і мої. Зимою мусить бути дійсно гарний вид звідси. Зимою я буду до вас хустинкою махати, панно Оксано, або по умові вікна освітлювати, даючи собі тим знак на побачення. Сказавши це майже весело, вхопила свій капелюх, і беручи Оксану під руку, вийшла спішно з хати. Юліян слідив за обоїма з вікна якийсь час як ішли алєєю. Побачивши саму маму в кімнаті, спитав: — Кілько їй років, мамо? — Кому, сину? — Їй, тій Альбінській. — Мабуть цього року скінчить девятнацятий, так згадувала якось її тета. Чи подібна до Еви? — Ні. Скоріше контраст. А обі Альбінські, — додав і між його бровами показалася зморшка. — Не знати, в котрої більше тої цінної крови вдержалося…{{nop}}<noinclude></noinclude> 4hq8rmxf9giqyyg9zu5ai6lmwmefcc8 250 224318 468706 2022-08-28T21:35:32Z Madvin 217 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" /></noinclude>Мати здивовано поглянула на сина. — В Еві певно ні. Вона з попів. — Хто знає, мамо. Бабуня Орелецька при кожній нагоді, коли Ева хоче якесь своє бажання переперти, підкреслює, що вона переважно Альбінська. Я переконаний, що ні, лиш іноді… — і в цій хвилині станув перед ним останній прощальний вечір, загадкова поведінка Еви і „Пан Тадеуш“ з присвятою. {{c|*}} Вийшов на каштанову алєю. Ішов військовим рівним ходом, дійшов до її кінця і там пождав розглядаючись. Його погляд впав на червоний дах дому {{errata|Альбінськоо|Альбінського}} та вікна. „Дора казала, що буде освітлювати вікна на знак, якби мали бачитися…“ І знов його думки опинилися коло Еви. Ні, нема таких, які не любили б її, яких вона не заворожувала би. Вижидав сестру. Вона йшла скорим кроком, наче б знала, що хтось буде її вижидати. — Мушу дати Дорі Вальде деякі книжки, про які згадувала їй. Ще сьогодні забіжу до неї. — Чого сьогодні? Чи це таке пильне? — Вдень не хочу туди заходити, бо директор нас не любить. Не гадаю Юліяне, чи Дора прийде на ваш концерт, хоч як дуже хотіла почути раз гарний український концерт. {{c|*}} Юліян Цезаревич із двома товаришами-богословами почав ходити по урядничих родинах й деяких установах малого міста з запрошенням на<noinclude></noinclude> j1ukaen6ckqc7iv1u3kgzy8o0xizi0v 250 224319 468707 2022-08-28T21:37:38Z Madvin 217 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" /></noinclude>концерт. Зайшли і до Альбінського. Їх попросили до вітальні, де саме сидів директор з панною Альбінською. Коли Юліян представився, Альбінський наче задубів, а панна Альбінська поблідла. — Справді Цезаревич? Юліян може? — спитав не то зачудований не то переляканий. — Ви наречений Еви Захарій, внучки пані Орелецької, внук покійного Юліяна Цезаревича, сотника. — Так, а син годинникаря Максима Цезаревича. — Страшенне подібні до діда, — завважив директор, звертаючись до панни Альбінської. — Отже традиційний, як звичайно в українців, богослов, не урядовець і не військовий. Юліян почервонів. — Ви лагодилися на фільольоґа, як чули ми від тети Орелецької, — докинула тета Оля. — Так. Але з деяких причин зрікся фільольоґії і вступив на богословя. — Йому найвідповідніше було б при війську залишитися — додав жартом один із питомців-товаришів. Юліян дивився мов загіпнотизований на портрет покійної жінки директора, що висів на головній стіні кімнати. — Отже ви, пане Цезаревич, кінчаєте богословя на другий рік і женитеся з Евою? А її студії? Як ця майже ґеніяльна дівчина з „духом Альбінських“ у душі на це рішиться? Покине студії і піде на село Покутівку? — Жінка належить до чоловіка, — сказав Юліян поважно.{{nop}}<noinclude></noinclude> nor0k9x2fosqvf4w1dhavyimrde60ic 250 224320 468708 2022-08-28T21:39:46Z Madvin 217 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" /></noinclude>— Так, пане, але студії, студії, вони ж коштують мою сестру цілий маєток! Чи ви відпустите її по вінчанню ще на рік-два за границю? — Побачимо, — відповів. — Хоч я Еву вже далі два роки не бачив, звертаю вашу увагу, що вона — Альбінська. — Чи це ознака нещастя? — спитав Юліян. — Ви дотепні, молодче, — відповів насилу всміхаючись. — Ні, добродію, може скоріше осторожний. Але чому ми з Евою не могли б бути щасливі? — спитав і поглянув на свій годинник. І докинув: — Вибачте, може ми забираємо вам час… Чи можемо надіятись на присутність панства на нашім імпровізованім концерті? — Чи сподіваєтесь доволі гостей? — спитала панна Альбінська. — Досі нам ніхто не відмовив. — Прошу три білєти з першорядних місць, — сказав Альбінський і сягнув нервово до кишені. Панна Альбінська провела питомців на веранду, випитуючися за програму. Юліян скористав із тої хвилини і передав від сестри пакуночок із книжками для пані Дори Вальде. — Її нема дома. Вона вийшла на почту з листами. {{c|*}} Концерт удався над усі сподівання. Найкраща саля малого містечка була переповнена, публика ріжних націй захоплювалася україн-<noinclude></noinclude> i1hdu27e1qda7hq9oyu4syffo5xlw5a 250 224321 468709 2022-08-28T21:43:01Z Madvin 217 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" /></noinclude>ськими піснями, що були в тих околицях мало знані. На закінчення відспівали славну пісню німецького композитора Абта „Над озером“ до таких слів: {{block center|<poem>Die bleiche Königstochter liegt unten tief im See, Sie greift in die goldenen Saiten sie singt so süss und so weh. Sie singt von den Tagen der Jugend, vom goldenen beglückenden Mai, und wie das nun alles verloren und wie das nun alles vorbei. Es klang herauf, aus dem Grunde als ob eine Saite zersprang, als ob sie dort unten läuten eintönigen Grabesgesang.</poem>}} З дому Альбінського не було крім панни Альбінської нікого. Він виїхав із своєю внучкою до сусіднього села, щоб у тамошнього лісничого довідатися, чи не добиралися непрошені руки до Дориного ліса на вориння. Вернулись трохи пізно так, що могли піти хіба на другу частину концерту. Дора хоч мала охоту піти, не мала відваги виконати це своє бажання. — Невелика втрата, коли і не почуєш, — сказав їй дідо — почуєш на другий рік. Їм лише палець покажи і зараз прибудуть. Своїми піснями хочуть симпатію серед інших націй здобути, бо чим іншим? — Дідуню, не говоріть таке, — відповіла Дора. — Що вам винна українська пісня? А коли, як кажете, нею аґітують, то це право кожного, коли гарно це роблять… Чи ви не здаєте собі справи, рвете мені серце?{{nop}}<noinclude></noinclude> fg295y5jkjpn4ycj9ut8erj3uzdhjf3 250 224322 468712 2022-08-28T22:23:27Z Luda.slominska 6575 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Luda.slominska" /></noinclude>{{c|19}} стала собі, коби мала який гріш, а то — нїчо! Що-ж бо значать ті чотири сотки і тих кілька срібних ложечок та тих прочих лахів, що остали ся їй по твоїй матери і єї родичах? Окрім того, Мілєчку, она не симпатична. О! я передвиджую, передвиджую доленьку моїх синів ! Я знаю вже від тепер, що она накине ся одному з них на карк, а як нї, то вчіпить ся одної з дївчат: а они, звістно, добрі, то й будуть єї терпіти. Ти гадаєш, що нї?“ „Я тадаю, Павлинко, що нї. Я не журюсь нею. Она віддасть ся. Ти не вважаєш, Павлинко, она гарна“... „Гарна?! ха-ха-ха! Приглянь ся лише, будь ласкав, близше тій красї, тим довгим рудавим косам, котрих нїяк по модному не укладеш на голові, — тому чисто крейдяному лицю з тими зеленими нелюдскими очима, і скажи тодії, чи она гарна! Ти не дивись, що в неї уста такі червоні — се хороблива червоність: за те в неї в лицю нема нї цятеньки крови. Пригадай лиш собі, яка я була в єї віції. Ти забув уже, Мілєчку, що мене молодїж не звала инакше, як „Мария Тереса“? Я була гарна, я визначала ся межи вcїма, але она?!... Окрім того она страшно зарозуміла. Ти не бачиш? Она й головою не по верне в ту сторону, де находять ся молоді люди, очий не підведе. Одним словом, незносне сотворінє! Іритує і дражнить мене на кождім кроцї. Придивись напр., кілько она по вечерках гуляє, і чи який молодий хлопець сяде біля неї балакати? Все лиш якісь старші вештають ся коло неї!“ „Се правда, — відповів вуйко сумовито. — Она подобає ся більше старшим. Менї вже кіль-<noinclude></noinclude> ge7q5tenst8iytsm7owrb2usg9hjp7d 10 224323 468713 2022-08-28T22:23:58Z Alexkrakovsky 4488 Створена сторінка: <table width="100%" cellpadding="0" cellspacing="0"> <tr> <td>&nbsp;</td> <td width="100" style="padding:0 0 1.2em 0; text-align:left;">[[File:Coat_of_arms_of_Yekaterinoslav_Governorate.svg|100px|link=w:uk:Катеринославська губернія]]</td> <td width="780" style="padding:0 0 1.5em 0; line-height:1.2em; font-size:75%; font-weight:bold; text-align:left;"><span style="color:#ED1C24;">{{xx-larger|РЕВІЗЬКІ КАЗКИ}... wikitext text/x-wiki <table width="100%" cellpadding="0" cellspacing="0"> <tr> <td>&nbsp;</td> <td width="100" style="padding:0 0 1.2em 0; text-align:left;">[[File:Coat_of_arms_of_Yekaterinoslav_Governorate.svg|100px|link=w:uk:Катеринославська губернія]]</td> <td width="780" style="padding:0 0 1.5em 0; line-height:1.2em; font-size:75%; font-weight:bold; text-align:left;"><span style="color:#ED1C24;">{{xx-larger|РЕВІЗЬКІ КАЗКИ}}<br />КАТЕРИНОСЛАВСЬКОЇ ГУБЕРНІЇ</span></td> <td width="80" valign="bottom" style="padding:0 0 0.5em 0;">[[File:Fxemoji u1F5C4.svg|75px|right|link=Архіви]]</td> <td>&nbsp;</td> </tr> <tr style="background-color:#ffcc00"> <td>&nbsp;</td> <td>&nbsp;</td> <td class="plainlinks" colspan="2" style="color:#FFFFFF; text-align:right; font-size:85%; height: 30px"><span style="color:#FFFFFF;">Проєкт [[Архіви|<span style="color:#FFFFFF;">Архіви</span>]]</span></td> <td>&nbsp;</td> </tr> </table> <div class="plainlinks" style="display: flex; flex-direction: row; flex-wrap: wrap; justify-content: center; color:#ED1C24; font-weight:bold; line-height:1.2em; margin-top:1em; margin-bottom:1em;"> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[File:Home icon red-1.png|25px|link=//uk.wikisource.org/wiki/Архів:Ревізькі_казки_Катеринославської_губернії]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Катеринославської губернії/Довідка|<span style="color:#ED1C24;">ДОВІДКА</span>]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Катеринославської губернії/Покажчики|<span style="color:#ED1C24;">ПОКАЖЧИКИ</span>]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Катеринославської губернії/1795|<span style="color:#ffcc00;">1795</span>]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Катеринославської губернії/1806|<span style="color:#ffcc00;">1806</span>]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Катеринославської губернії/1811|<span style="color:#ffcc00;">1811</span>]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Катеринославської губернії/1816|<span style="color:#ffcc00;">1816</span>]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Катеринославської губернії/1834|<span style="color:#ffcc00;">1834</span>]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Катеринославської губернії/1850|<span style="color:#ffcc00;">1850</span>]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Катеринославськоїї губернії/1858|<span style="color:#ffcc00;">1858</span>]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Катеринославської губернії/Після 1858|<span style="color:#ffcc00;">Після 1858</span>]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Катеринославської губернії/Бібліографія|<span style="color:#ffcc004;">БІБЛІОГРАФІЯ</span>]]</div> <div style="padding:0.2em 0.7em;">[//uk.wikisource.org/wiki/Обговорення_архіву:Ревізькі_казки_Катеринославської_губернії<span style="color:#ffcc00;">ОБГОВОРЕННЯ</span>]</div> </div> <noinclude> 097nuvar0y1oeeyeni4sk5wrowxs6hc 468714 468713 2022-08-28T22:24:42Z Alexkrakovsky 4488 wikitext text/x-wiki <table width="100%" cellpadding="0" cellspacing="0"> <tr> <td>&nbsp;</td> <td width="100" style="padding:0 0 1.2em 0; text-align:left;">[[File:Coat_of_arms_of_Yekaterinoslav_Governorate.svg|100px|link=w:uk:Катеринославська губернія]]</td> <td width="780" style="padding:0 0 1.5em 0; line-height:1.2em; font-size:75%; font-weight:bold; text-align:left;"><span style="color:#ED1C24;">{{xx-larger|РЕВІЗЬКІ КАЗКИ}}<br />КАТЕРИНОСЛАВСЬКОЇ ГУБЕРНІЇ</span></td> <td width="80" valign="bottom" style="padding:0 0 0.5em 0;">[[File:Fxemoji u1F5C4.svg|75px|right|link=Архіви]]</td> <td>&nbsp;</td> </tr> <tr style="background-color:#3366cc"> <td>&nbsp;</td> <td>&nbsp;</td> <td class="plainlinks" colspan="2" style="color:#FFFFFF; text-align:right; font-size:85%; height: 30px"><span style="color:#FFFFFF;">Проєкт [[Архіви|<span style="color:#FFFFFF;">Архіви</span>]]</span></td> <td>&nbsp;</td> </tr> </table> <div class="plainlinks" style="display: flex; flex-direction: row; flex-wrap: wrap; justify-content: center; color:#ED1C24; font-weight:bold; line-height:1.2em; margin-top:1em; margin-bottom:1em;"> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[File:Home icon red-1.png|25px|link=//uk.wikisource.org/wiki/Архів:Ревізькі_казки_Катеринославської_губернії]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Катеринославської губернії/Довідка|<span style="color:#ED1C24;">ДОВІДКА</span>]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Катеринославської губернії/Покажчики|<span style="color:#ED1C24;">ПОКАЖЧИКИ</span>]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Катеринославської губернії/1795|<span style="color:#ffcc00;">1795</span>]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Катеринославської губернії/1806|<span style="color:#ffcc00;">1806</span>]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Катеринославської губернії/1811|<span style="color:#ffcc00;">1811</span>]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Катеринославської губернії/1816|<span style="color:#ffcc00;">1816</span>]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Катеринославської губернії/1834|<span style="color:#ffcc00;">1834</span>]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Катеринославської губернії/1850|<span style="color:#ffcc00;">1850</span>]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Катеринославськоїї губернії/1858|<span style="color:#ffcc00;">1858</span>]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Катеринославської губернії/Після 1858|<span style="color:#ffcc00;">Після 1858</span>]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Катеринославської губернії/Бібліографія|<span style="color:#ffcc004;">БІБЛІОГРАФІЯ</span>]]</div> <div style="padding:0.2em 0.7em;">[//uk.wikisource.org/wiki/Обговорення_архіву:Ревізькі_казки_Катеринославської_губернії<span style="color:#ffcc00;">ОБГОВОРЕННЯ</span>]</div> </div> <noinclude> kax13692s5qvczote78f0h0chumnkoy 468715 468714 2022-08-28T22:25:22Z Alexkrakovsky 4488 wikitext text/x-wiki <table width="100%" cellpadding="0" cellspacing="0"> <tr> <td>&nbsp;</td> <td width="100" style="padding:0 0 1.2em 0; text-align:left;">[[File:Coat_of_arms_of_Yekaterinoslav_Governorate.svg|100px|link=w:uk:Катеринославська губернія]]</td> <td width="780" style="padding:0 0 1.5em 0; line-height:1.2em; font-size:75%; font-weight:bold; text-align:left;"><span style="color:#ED1C24;">{{xx-larger|РЕВІЗЬКІ КАЗКИ}}<br />КАТЕРИНОСЛАВСЬКОЇ ГУБЕРНІЇ</span></td> <td width="80" valign="bottom" style="padding:0 0 0.5em 0;">[[File:Fxemoji u1F5C4.svg|75px|right|link=Архіви]]</td> <td>&nbsp;</td> </tr> <tr style="background-color:#3366cc"> <td>&nbsp;</td> <td>&nbsp;</td> <td class="plainlinks" colspan="2" style="color:#FFFFFF; text-align:right; font-size:85%; height: 30px"><span style="color:#FFFFFF;">Проєкт [[Архіви|<span style="color:#FFFFFF;">Архіви</span>]]</span></td> <td>&nbsp;</td> </tr> </table> <div class="plainlinks" style="display: flex; flex-direction: row; flex-wrap: wrap; justify-content: center; color:#ED1C24; font-weight:bold; line-height:1.2em; margin-top:1em; margin-bottom:1em;"> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[File:Home icon red-1.png|25px|link=//uk.wikisource.org/wiki/Архів:Ревізькі_казки_Катеринославської_губернії]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Катеринославської губернії/Довідка|<span style="color:#3366cc;">ДОВІДКА</span>]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Катеринославської губернії/Покажчики|<span style="color:#3366cc;">ПОКАЖЧИКИ</span>]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Катеринославської губернії/1795|<span style="color:#3366cc;">1795</span>]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Катеринославської губернії/1806|<span style="color:#3366cc;">1806</span>]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Катеринославської губернії/1811|<span style="color:#3366cc;">1811</span>]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Катеринославської губернії/1816|<span style="color:#3366cc;">1816</span>]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Катеринославської губернії/1834|<span style="color:#3366cc;">1834</span>]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Катеринославської губернії/1850|<span style="color:#3366cc;">1850</span>]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Катеринославськоїї губернії/1858|<span style="color:#3366cc;">1858</span>]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Катеринославської губернії/Після 1858|<span style="color:#3366cc;">Після 1858</span>]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Катеринославської губернії/Бібліографія|<span style="color:#3366cc;">БІБЛІОГРАФІЯ</span>]]</div> <div style="padding:0.2em 0.7em;">[//uk.wikisource.org/wiki/Обговорення_архіву:Ревізькі_казки_Катеринославської_губернії<span style="color:#3366cc;">ОБГОВОРЕННЯ</span>]</div> </div> <noinclude> 4kgodgq48jza8srrmfrrzida4jopyl2 468716 468715 2022-08-28T22:25:51Z Alexkrakovsky 4488 wikitext text/x-wiki <table width="100%" cellpadding="0" cellspacing="0"> <tr> <td>&nbsp;</td> <td width="100" style="padding:0 0 1.2em 0; text-align:left;">[[File:Coat_of_arms_of_Yekaterinoslav_Governorate.svg|100px|link=w:uk:Катеринославська губернія]]</td> <td width="780" style="padding:0 0 1.5em 0; line-height:1.2em; font-size:75%; font-weight:bold; text-align:left;"><span style="color:#ED1C24;">{{xx-larger|РЕВІЗЬКІ КАЗКИ}}<br />КАТЕРИНОСЛАВСЬКОЇ ГУБЕРНІЇ</span></td> <td width="80" valign="bottom" style="padding:0 0 0.5em 0;">[[File:Fxemoji u1F5C4.svg|75px|right|link=Архіви]]</td> <td>&nbsp;</td> </tr> <tr style="background-color:#3366cc"> <td>&nbsp;</td> <td>&nbsp;</td> <td class="plainlinks" colspan="2" style="color:#FFFFFF; text-align:right; font-size:85%; height: 30px"><span style="color:#FFFFFF;">Проєкт [[Архіви|<span style="color:#FFFFFF;">Архіви</span>]]</span></td> <td>&nbsp;</td> </tr> </table> <div class="plainlinks" style="display: flex; flex-direction: row; flex-wrap: wrap; justify-content: center; color:#3366cc; font-weight:bold; line-height:1.2em; margin-top:1em; margin-bottom:1em;"> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[File:Home icon blue-1.png|25px|link=//uk.wikisource.org/wiki/Архів:Ревізькі_казки_Катеринославської_губернії]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Катеринославської губернії/Довідка|<span style="color:#3366cc;">ДОВІДКА</span>]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Катеринославської губернії/Покажчики|<span style="color:#3366cc;">ПОКАЖЧИКИ</span>]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Катеринославської губернії/1795|<span style="color:#3366cc;">1795</span>]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Катеринославської губернії/1806|<span style="color:#3366cc;">1806</span>]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Катеринославської губернії/1811|<span style="color:#3366cc;">1811</span>]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Катеринославської губернії/1816|<span style="color:#3366cc;">1816</span>]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Катеринославської губернії/1834|<span style="color:#3366cc;">1834</span>]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Катеринославської губернії/1850|<span style="color:#3366cc;">1850</span>]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Катеринославськоїї губернії/1858|<span style="color:#3366cc;">1858</span>]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Катеринославської губернії/Після 1858|<span style="color:#3366cc;">Після 1858</span>]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Катеринославської губернії/Бібліографія|<span style="color:#3366cc;">БІБЛІОГРАФІЯ</span>]]</div> <div style="padding:0.2em 0.7em;">[//uk.wikisource.org/wiki/Обговорення_архіву:Ревізькі_казки_Катеринославської_губернії<span style="color:#3366cc;">ОБГОВОРЕННЯ</span>]</div> </div> <noinclude> dwwo1k34fz0c28uho9hefk4qf5kd2uq 468717 468716 2022-08-28T22:26:38Z Alexkrakovsky 4488 wikitext text/x-wiki <table width="100%" cellpadding="0" cellspacing="0"> <tr> <td>&nbsp;</td> <td width="100" style="padding:0 0 2em 0; text-align:left;">[[File:Coat_of_arms_of_Yekaterinoslav_Governorate.svg|100px|link=w:uk:Катеринославська губернія]]</td> <td width="780" style="padding:0 0 1.5em 0; line-height:1.2em; font-size:100%; font-weight:bold; text-align:left;"><span style="color:#3366cc;">{{xx-larger|РЕВІЗЬКІ КАЗКИ}}<br />КАТЕРИНОСЛАВСЬКОЇ ГУБЕРНІЇ</span></td> <td width="80" valign="bottom" style="padding:0 0 0.5em 0;">[[File:Fxemoji u1F5C4.svg|75px|right|link=Архіви]]</td> <td>&nbsp;</td> </tr> <tr style="background-color:#3366cc"> <td>&nbsp;</td> <td>&nbsp;</td> <td class="plainlinks" colspan="2" style="color:#FFFFFF; text-align:right; font-size:85%; height: 30px"><span style="color:#FFFFFF;">Проєкт [[Архіви|<span style="color:#FFFFFF;">Архіви</span>]]</span></td> <td>&nbsp;</td> </tr> </table> <div class="plainlinks" style="display: flex; flex-direction: row; flex-wrap: wrap; justify-content: center; color:#3366cc; font-weight:bold; line-height:1.2em; margin-top:1em; margin-bottom:1em;"> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[File:Home icon blue-1.png|25px|link=//uk.wikisource.org/wiki/Архів:Ревізькі_казки_Катеринославської_губернії]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Катеринославської губернії/Довідка|<span style="color:#3366cc;">ДОВІДКА</span>]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Катеринославської губернії/Покажчики|<span style="color:#3366cc;">ПОКАЖЧИКИ</span>]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Катеринославської губернії/1795|<span style="color:#3366cc;">1795</span>]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Катеринославської губернії/1806|<span style="color:#3366cc;">1806</span>]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Катеринославської губернії/1811|<span style="color:#3366cc;">1811</span>]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Катеринославської губернії/1816|<span style="color:#3366cc;">1816</span>]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Катеринославської губернії/1834|<span style="color:#3366cc;">1834</span>]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Катеринославської губернії/1850|<span style="color:#3366cc;">1850</span>]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Катеринославськоїї губернії/1858|<span style="color:#3366cc;">1858</span>]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Катеринославської губернії/Після 1858|<span style="color:#3366cc;">Після 1858</span>]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Катеринославської губернії/Бібліографія|<span style="color:#3366cc;">БІБЛІОГРАФІЯ</span>]]</div> <div style="padding:0.2em 0.7em;">[//uk.wikisource.org/wiki/Обговорення_архіву:Ревізькі_казки_Катеринославської_губернії<span style="color:#3366cc;">ОБГОВОРЕННЯ</span>]</div> </div> <noinclude> 05h35jedj0iofn9hrtfd0v87kozjs24 468718 468717 2022-08-28T22:27:00Z Alexkrakovsky 4488 wikitext text/x-wiki <table width="100%" cellpadding="0" cellspacing="0"> <tr> <td>&nbsp;</td> <td width="100" style="padding:2 0 1.2em 0; text-align:left;">[[File:Coat_of_arms_of_Yekaterinoslav_Governorate.svg|100px|link=w:uk:Катеринославська губернія]]</td> <td width="780" style="padding:2 0 1.5em 0; line-height:1.2em; font-size:100%; font-weight:bold; text-align:left;"><span style="color:#3366cc;">{{xx-larger|РЕВІЗЬКІ КАЗКИ}}<br />КАТЕРИНОСЛАВСЬКОЇ ГУБЕРНІЇ</span></td> <td width="80" valign="bottom" style="padding:0 0 0.5em 0;">[[File:Fxemoji u1F5C4.svg|75px|right|link=Архіви]]</td> <td>&nbsp;</td> </tr> <tr style="background-color:#3366cc"> <td>&nbsp;</td> <td>&nbsp;</td> <td class="plainlinks" colspan="2" style="color:#FFFFFF; text-align:right; font-size:85%; height: 30px"><span style="color:#FFFFFF;">Проєкт [[Архіви|<span style="color:#FFFFFF;">Архіви</span>]]</span></td> <td>&nbsp;</td> </tr> </table> <div class="plainlinks" style="display: flex; flex-direction: row; flex-wrap: wrap; justify-content: center; color:#3366cc; font-weight:bold; line-height:1.2em; margin-top:1em; margin-bottom:1em;"> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[File:Home icon blue-1.png|25px|link=//uk.wikisource.org/wiki/Архів:Ревізькі_казки_Катеринославської_губернії]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Катеринославської губернії/Довідка|<span style="color:#3366cc;">ДОВІДКА</span>]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Катеринославської губернії/Покажчики|<span style="color:#3366cc;">ПОКАЖЧИКИ</span>]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Катеринославської губернії/1795|<span style="color:#3366cc;">1795</span>]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Катеринославської губернії/1806|<span style="color:#3366cc;">1806</span>]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Катеринославської губернії/1811|<span style="color:#3366cc;">1811</span>]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Катеринославської губернії/1816|<span style="color:#3366cc;">1816</span>]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Катеринославської губернії/1834|<span style="color:#3366cc;">1834</span>]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Катеринославської губернії/1850|<span style="color:#3366cc;">1850</span>]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Катеринославськоїї губернії/1858|<span style="color:#3366cc;">1858</span>]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Катеринославської губернії/Після 1858|<span style="color:#3366cc;">Після 1858</span>]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Катеринославської губернії/Бібліографія|<span style="color:#3366cc;">БІБЛІОГРАФІЯ</span>]]</div> <div style="padding:0.2em 0.7em;">[//uk.wikisource.org/wiki/Обговорення_архіву:Ревізькі_казки_Катеринославської_губернії<span style="color:#3366cc;">ОБГОВОРЕННЯ</span>]</div> </div> <noinclude> 87lohts97bgdpqt82wahri982bti965 468719 468718 2022-08-28T22:27:27Z Alexkrakovsky 4488 wikitext text/x-wiki <table width="100%" cellpadding="0" cellspacing="0"> <tr> <td>&nbsp;</td> <td width="100" style="padding:0 0 1.2em 0; text-align:left;">[[File:Coat_of_arms_of_Yekaterinoslav_Governorate.svg|100px|link=w:uk:Катеринославська губернія]]</td> <td width="780" style="padding:0 0 1.5em 0; line-height:1.2em; font-size:100%; font-weight:bold; text-align:left;"><span style="color:#3366cc;">{{xx-larger|РЕВІЗЬКІ КАЗКИ}}<br />КАТЕРИНОСЛАВСЬКОЇ ГУБЕРНІЇ</span></td> <td width="80" valign="bottom" style="padding:0 0 0.5em 0;">[[File:Fxemoji u1F5C4.svg|75px|right|link=Архіви]]</td> <td>&nbsp;</td> </tr> <tr style="background-color:#3366cc"> <td>&nbsp;</td> <td>&nbsp;</td> <td class="plainlinks" colspan="2" style="color:#FFFFFF; text-align:right; font-size:85%; height: 30px"><span style="color:#FFFFFF;">Проєкт [[Архіви|<span style="color:#FFFFFF;">Архіви</span>]]</span></td> <td>&nbsp;</td> </tr> </table> <div class="plainlinks" style="display: flex; flex-direction: row; flex-wrap: wrap; justify-content: center; color:#3366cc; font-weight:bold; line-height:1.2em; margin-top:1em; margin-bottom:1em;"> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[File:Home icon blue-1.png|25px|link=//uk.wikisource.org/wiki/Архів:Ревізькі_казки_Катеринославської_губернії]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Катеринославської губернії/Довідка|<span style="color:#3366cc;">ДОВІДКА</span>]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Катеринославської губернії/Покажчики|<span style="color:#3366cc;">ПОКАЖЧИКИ</span>]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Катеринославської губернії/1795|<span style="color:#3366cc;">1795</span>]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Катеринославської губернії/1806|<span style="color:#3366cc;">1806</span>]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Катеринославської губернії/1811|<span style="color:#3366cc;">1811</span>]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Катеринославської губернії/1816|<span style="color:#3366cc;">1816</span>]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Катеринославської губернії/1834|<span style="color:#3366cc;">1834</span>]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Катеринославської губернії/1850|<span style="color:#3366cc;">1850</span>]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Катеринославськоїї губернії/1858|<span style="color:#3366cc;">1858</span>]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Катеринославської губернії/Після 1858|<span style="color:#3366cc;">Після 1858</span>]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Катеринославської губернії/Бібліографія|<span style="color:#3366cc;">БІБЛІОГРАФІЯ</span>]]</div> <div style="padding:0.2em 0.7em;">[//uk.wikisource.org/wiki/Обговорення_архіву:Ревізькі_казки_Катеринославської_губернії<span style="color:#3366cc;">ОБГОВОРЕННЯ</span>]</div> </div> <noinclude> 34skqb1t1k6czldsc2oca5rhhie2zqt 468720 468719 2022-08-28T22:29:14Z Alexkrakovsky 4488 wikitext text/x-wiki <table width="100%" cellpadding="0" cellspacing="0"> <tr> <td>&nbsp;</td> <td width="100" style="padding:0 0 1.2em 0; text-align:left;">[[File:Coat_of_arms_of_Yekaterinoslav_Governorate.svg|100px|link=w:uk:Катеринославська губернія]]</td> <td width="780" style="padding:0 0 1.5em 0; line-height:1.2em; font-size:75%; font-weight:bold; text-align:left;"><span style="color:#3366cc;">{{xx-larger|РЕВІЗЬКІ КАЗКИ}}<br />КАТЕРИНОСЛАВСЬКОЇ ГУБЕРНІЇ</span></td> <td width="80" valign="bottom" style="padding:0 0 0.5em 0;">[[File:Fxemoji u1F5C4.svg|75px|right|link=Архіви]]</td> <td>&nbsp;</td> </tr> <tr style="background-color:#3366cc"> <td>&nbsp;</td> <td>&nbsp;</td> <td class="plainlinks" colspan="2" style="color:#FFFFFF; text-align:right; font-size:85%; height: 30px"><span style="color:#FFFFFF;">Проєкт [[Архіви|<span style="color:#FFFFFF;">Архіви</span>]]</span></td> <td>&nbsp;</td> </tr> </table> <div class="plainlinks" style="display: flex; flex-direction: row; flex-wrap: wrap; justify-content: center; color:#3366cc; font-weight:bold; line-height:1.2em; margin-top:1em; margin-bottom:1em;"> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[File:Home icon blue-1.png|25px|link=//uk.wikisource.org/wiki/Архів:Ревізькі_казки_Катеринославської_губернії]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Катеринославської губернії/Довідка|<span style="color:#3366cc;">ДОВІДКА</span>]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Катеринославської губернії/Покажчики|<span style="color:#3366cc;">ПОКАЖЧИКИ</span>]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Катеринославської губернії/1795|<span style="color:#3366cc;">1795</span>]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Катеринославської губернії/1806|<span style="color:#3366cc;">1806</span>]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Катеринославської губернії/1811|<span style="color:#3366cc;">1811</span>]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Катеринославської губернії/1816|<span style="color:#3366cc;">1816</span>]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Катеринославської губернії/1834|<span style="color:#3366cc;">1834</span>]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Катеринославської губернії/1850|<span style="color:#3366cc;">1850</span>]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Катеринославськоїї губернії/1858|<span style="color:#3366cc;">1858</span>]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Катеринославської губернії/Після 1858|<span style="color:#3366cc;">Після 1858</span>]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Катеринославської губернії/Бібліографія|<span style="color:#3366cc;">БІБЛІОГРАФІЯ</span>]]</div> <div style="padding:0.2em 0.7em;">[//uk.wikisource.org/wiki/Обговорення_архіву:Ревізькі_казки_Катеринославської_губернії<span style="color:#3366cc;">ОБГОВОРЕННЯ</span>]</div> </div> <noinclude> 00xgf9ip9mgbuhw0g932bb61czkzy77 468721 468720 2022-08-28T22:29:28Z Alexkrakovsky 4488 wikitext text/x-wiki <table width="100%" cellpadding="0" cellspacing="0"> <tr> <td>&nbsp;</td> <td width="100" style="padding:0 0 1.2em 0; text-align:left;">[[File:Coat_of_arms_of_Yekaterinoslav_Governorate.svg|100px|link=w:uk:Катеринославська губернія]]</td> <td width="780" style="padding:0 0 1.5em 0; line-height:1.2em; font-size:75%; font-weight:bold; text-align:centert;"><span style="color:#3366cc;">{{xx-larger|РЕВІЗЬКІ КАЗКИ}}<br />КАТЕРИНОСЛАВСЬКОЇ ГУБЕРНІЇ</span></td> <td width="80" valign="bottom" style="padding:0 0 0.5em 0;">[[File:Fxemoji u1F5C4.svg|75px|right|link=Архіви]]</td> <td>&nbsp;</td> </tr> <tr style="background-color:#3366cc"> <td>&nbsp;</td> <td>&nbsp;</td> <td class="plainlinks" colspan="2" style="color:#FFFFFF; text-align:right; font-size:85%; height: 30px"><span style="color:#FFFFFF;">Проєкт [[Архіви|<span style="color:#FFFFFF;">Архіви</span>]]</span></td> <td>&nbsp;</td> </tr> </table> <div class="plainlinks" style="display: flex; flex-direction: row; flex-wrap: wrap; justify-content: center; color:#3366cc; font-weight:bold; line-height:1.2em; margin-top:1em; margin-bottom:1em;"> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[File:Home icon blue-1.png|25px|link=//uk.wikisource.org/wiki/Архів:Ревізькі_казки_Катеринославської_губернії]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Катеринославської губернії/Довідка|<span style="color:#3366cc;">ДОВІДКА</span>]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Катеринославської губернії/Покажчики|<span style="color:#3366cc;">ПОКАЖЧИКИ</span>]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Катеринославської губернії/1795|<span style="color:#3366cc;">1795</span>]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Катеринославської губернії/1806|<span style="color:#3366cc;">1806</span>]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Катеринославської губернії/1811|<span style="color:#3366cc;">1811</span>]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Катеринославської губернії/1816|<span style="color:#3366cc;">1816</span>]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Катеринославської губернії/1834|<span style="color:#3366cc;">1834</span>]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Катеринославської губернії/1850|<span style="color:#3366cc;">1850</span>]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Катеринославськоїї губернії/1858|<span style="color:#3366cc;">1858</span>]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Катеринославської губернії/Після 1858|<span style="color:#3366cc;">Після 1858</span>]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Катеринославської губернії/Бібліографія|<span style="color:#3366cc;">БІБЛІОГРАФІЯ</span>]]</div> <div style="padding:0.2em 0.7em;">[//uk.wikisource.org/wiki/Обговорення_архіву:Ревізькі_казки_Катеринославської_губернії<span style="color:#3366cc;">ОБГОВОРЕННЯ</span>]</div> </div> <noinclude> 6thchlkkn2qayjkzlm06fyf8xgexamw 468722 468721 2022-08-28T22:29:36Z Alexkrakovsky 4488 wikitext text/x-wiki <table width="100%" cellpadding="0" cellspacing="0"> <tr> <td>&nbsp;</td> <td width="100" style="padding:0 0 1.2em 0; text-align:left;">[[File:Coat_of_arms_of_Yekaterinoslav_Governorate.svg|100px|link=w:uk:Катеринославська губернія]]</td> <td width="780" style="padding:0 0 1.5em 0; line-height:1.2em; font-size:75%; font-weight:bold; text-align:center;"><span style="color:#3366cc;">{{xx-larger|РЕВІЗЬКІ КАЗКИ}}<br />КАТЕРИНОСЛАВСЬКОЇ ГУБЕРНІЇ</span></td> <td width="80" valign="bottom" style="padding:0 0 0.5em 0;">[[File:Fxemoji u1F5C4.svg|75px|right|link=Архіви]]</td> <td>&nbsp;</td> </tr> <tr style="background-color:#3366cc"> <td>&nbsp;</td> <td>&nbsp;</td> <td class="plainlinks" colspan="2" style="color:#FFFFFF; text-align:right; font-size:85%; height: 30px"><span style="color:#FFFFFF;">Проєкт [[Архіви|<span style="color:#FFFFFF;">Архіви</span>]]</span></td> <td>&nbsp;</td> </tr> </table> <div class="plainlinks" style="display: flex; flex-direction: row; flex-wrap: wrap; justify-content: center; color:#3366cc; font-weight:bold; line-height:1.2em; margin-top:1em; margin-bottom:1em;"> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[File:Home icon blue-1.png|25px|link=//uk.wikisource.org/wiki/Архів:Ревізькі_казки_Катеринославської_губернії]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Катеринославської губернії/Довідка|<span style="color:#3366cc;">ДОВІДКА</span>]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Катеринославської губернії/Покажчики|<span style="color:#3366cc;">ПОКАЖЧИКИ</span>]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Катеринославської губернії/1795|<span style="color:#3366cc;">1795</span>]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Катеринославської губернії/1806|<span style="color:#3366cc;">1806</span>]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Катеринославської губернії/1811|<span style="color:#3366cc;">1811</span>]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Катеринославської губернії/1816|<span style="color:#3366cc;">1816</span>]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Катеринославської губернії/1834|<span style="color:#3366cc;">1834</span>]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Катеринославської губернії/1850|<span style="color:#3366cc;">1850</span>]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Катеринославськоїї губернії/1858|<span style="color:#3366cc;">1858</span>]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Катеринославської губернії/Після 1858|<span style="color:#3366cc;">Після 1858</span>]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Катеринославської губернії/Бібліографія|<span style="color:#3366cc;">БІБЛІОГРАФІЯ</span>]]</div> <div style="padding:0.2em 0.7em;">[//uk.wikisource.org/wiki/Обговорення_архіву:Ревізькі_казки_Катеринославської_губернії<span style="color:#3366cc;">ОБГОВОРЕННЯ</span>]</div> </div> <noinclude> 1k0325pfwry6zortsstzs9bxxblkqth 468723 468722 2022-08-28T22:30:03Z Alexkrakovsky 4488 wikitext text/x-wiki <table width="100%" cellpadding="0" cellspacing="0"> <tr> <td>&nbsp;</td> <td width="100" style="padding:0 0 1.2em 0; text-align:left;">[[File:Coat_of_arms_of_Yekaterinoslav_Governorate.svg|100px|link=w:uk:Катеринославська губернія]]</td> <td width="780" style="padding:0 0 1.5em 0; line-height:1.2em; font-size:75%; font-weight:bold; text-align:left;"><span style="color:#3366cc;">{{xx-larger|РЕВІЗЬКІ КАЗКИ}}<br />КАТЕРИНОСЛАВСЬКОЇ ГУБЕРНІЇ</span></td> <td width="80" valign="bottom" style="padding:0 0 0.5em 0;">[[File:Fxemoji u1F5C4.svg|75px|right|link=Архіви]]</td> <td>&nbsp;</td> </tr> <tr style="background-color:#3366cc"> <td>&nbsp;</td> <td>&nbsp;</td> <td class="plainlinks" colspan="2" style="color:#FFFFFF; text-align:right; font-size:85%; height: 30px"><span style="color:#FFFFFF;">Проєкт [[Архіви|<span style="color:#FFFFFF;">Архіви</span>]]</span></td> <td>&nbsp;</td> </tr> </table> <div class="plainlinks" style="display: flex; flex-direction: row; flex-wrap: wrap; justify-content: center; color:#3366cc; font-weight:bold; line-height:1.2em; margin-top:1em; margin-bottom:1em;"> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[File:Home icon blue-1.png|25px|link=//uk.wikisource.org/wiki/Архів:Ревізькі_казки_Катеринославської_губернії]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Катеринославської губернії/Довідка|<span style="color:#3366cc;">ДОВІДКА</span>]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Катеринославської губернії/Покажчики|<span style="color:#3366cc;">ПОКАЖЧИКИ</span>]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Катеринославської губернії/1795|<span style="color:#3366cc;">1795</span>]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Катеринославської губернії/1806|<span style="color:#3366cc;">1806</span>]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Катеринославської губернії/1811|<span style="color:#3366cc;">1811</span>]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Катеринославської губернії/1816|<span style="color:#3366cc;">1816</span>]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Катеринославської губернії/1834|<span style="color:#3366cc;">1834</span>]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Катеринославської губернії/1850|<span style="color:#3366cc;">1850</span>]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Катеринославськоїї губернії/1858|<span style="color:#3366cc;">1858</span>]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Катеринославської губернії/Після 1858|<span style="color:#3366cc;">Після 1858</span>]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Катеринославської губернії/Бібліографія|<span style="color:#3366cc;">БІБЛІОГРАФІЯ</span>]]</div> <div style="padding:0.2em 0.7em;">[//uk.wikisource.org/wiki/Обговорення_архіву:Ревізькі_казки_Катеринославської_губернії<span style="color:#3366cc;">ОБГОВОРЕННЯ</span>]</div> </div> <noinclude> 00xgf9ip9mgbuhw0g932bb61czkzy77 468724 468723 2022-08-28T22:30:38Z Alexkrakovsky 4488 wikitext text/x-wiki <table width="100%" cellpadding="0" cellspacing="0"> <tr> <td>&nbsp;</td> <td width="100" style="padding:0 0 1.2em 0; text-align:left;">[[File:Coat_of_arms_of_Yekaterinoslav_Governorate.svg|100px|link=w:uk:Катеринославська губернія]]</td> <td width="780" style="padding:0 0 1.5em 0; line-height:2em; font-size:75%; font-weight:bold; text-align:left;"><span style="color:#3366cc;">{{xx-larger|РЕВІЗЬКІ КАЗКИ}}<br />КАТЕРИНОСЛАВСЬКОЇ ГУБЕРНІЇ</span></td> <td width="80" valign="bottom" style="padding:0 0 0.5em 0;">[[File:Fxemoji u1F5C4.svg|75px|right|link=Архіви]]</td> <td>&nbsp;</td> </tr> <tr style="background-color:#3366cc"> <td>&nbsp;</td> <td>&nbsp;</td> <td class="plainlinks" colspan="2" style="color:#FFFFFF; text-align:right; font-size:85%; height: 30px"><span style="color:#FFFFFF;">Проєкт [[Архіви|<span style="color:#FFFFFF;">Архіви</span>]]</span></td> <td>&nbsp;</td> </tr> </table> <div class="plainlinks" style="display: flex; flex-direction: row; flex-wrap: wrap; justify-content: center; color:#3366cc; font-weight:bold; line-height:1.2em; margin-top:1em; margin-bottom:1em;"> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[File:Home icon blue-1.png|25px|link=//uk.wikisource.org/wiki/Архів:Ревізькі_казки_Катеринославської_губернії]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Катеринославської губернії/Довідка|<span style="color:#3366cc;">ДОВІДКА</span>]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Катеринославської губернії/Покажчики|<span style="color:#3366cc;">ПОКАЖЧИКИ</span>]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Катеринославської губернії/1795|<span style="color:#3366cc;">1795</span>]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Катеринославської губернії/1806|<span style="color:#3366cc;">1806</span>]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Катеринославської губернії/1811|<span style="color:#3366cc;">1811</span>]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Катеринославської губернії/1816|<span style="color:#3366cc;">1816</span>]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Катеринославської губернії/1834|<span style="color:#3366cc;">1834</span>]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Катеринославської губернії/1850|<span style="color:#3366cc;">1850</span>]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Катеринославськоїї губернії/1858|<span style="color:#3366cc;">1858</span>]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Катеринославської губернії/Після 1858|<span style="color:#3366cc;">Після 1858</span>]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Катеринославської губернії/Бібліографія|<span style="color:#3366cc;">БІБЛІОГРАФІЯ</span>]]</div> <div style="padding:0.2em 0.7em;">[//uk.wikisource.org/wiki/Обговорення_архіву:Ревізькі_казки_Катеринославської_губернії<span style="color:#3366cc;">ОБГОВОРЕННЯ</span>]</div> </div> <noinclude> 4g2djn4f6ba9gt8v2omq1qcy2alf1vj 468736 468724 2022-08-28T22:31:03Z Alexkrakovsky 4488 wikitext text/x-wiki <table width="100%" cellpadding="0" cellspacing="0"> <tr> <td>&nbsp;</td> <td width="120" style="padding:0 0 1.2em 0; text-align:left;">[[File:Coat_of_arms_of_Yekaterinoslav_Governorate.svg|100px|link=w:uk:Катеринославська губернія]]</td> <td width="780" style="padding:0 0 1.5em 0; line-height:1.2em; font-size:75%; font-weight:bold; text-align:left;"><span style="color:#3366cc;">{{xx-larger|РЕВІЗЬКІ КАЗКИ}}<br />КАТЕРИНОСЛАВСЬКОЇ ГУБЕРНІЇ</span></td> <td width="80" valign="bottom" style="padding:0 0 0.5em 0;">[[File:Fxemoji u1F5C4.svg|75px|right|link=Архіви]]</td> <td>&nbsp;</td> </tr> <tr style="background-color:#3366cc"> <td>&nbsp;</td> <td>&nbsp;</td> <td class="plainlinks" colspan="2" style="color:#FFFFFF; text-align:right; font-size:85%; height: 30px"><span style="color:#FFFFFF;">Проєкт [[Архіви|<span style="color:#FFFFFF;">Архіви</span>]]</span></td> <td>&nbsp;</td> </tr> </table> <div class="plainlinks" style="display: flex; flex-direction: row; flex-wrap: wrap; justify-content: center; color:#3366cc; font-weight:bold; line-height:1.2em; margin-top:1em; margin-bottom:1em;"> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[File:Home icon blue-1.png|25px|link=//uk.wikisource.org/wiki/Архів:Ревізькі_казки_Катеринославської_губернії]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Катеринославської губернії/Довідка|<span style="color:#3366cc;">ДОВІДКА</span>]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Катеринославської губернії/Покажчики|<span style="color:#3366cc;">ПОКАЖЧИКИ</span>]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Катеринославської губернії/1795|<span style="color:#3366cc;">1795</span>]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Катеринославської губернії/1806|<span style="color:#3366cc;">1806</span>]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Катеринославської губернії/1811|<span style="color:#3366cc;">1811</span>]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Катеринославської губернії/1816|<span style="color:#3366cc;">1816</span>]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Катеринославської губернії/1834|<span style="color:#3366cc;">1834</span>]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Катеринославської губернії/1850|<span style="color:#3366cc;">1850</span>]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Катеринославськоїї губернії/1858|<span style="color:#3366cc;">1858</span>]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Катеринославської губернії/Після 1858|<span style="color:#3366cc;">Після 1858</span>]]</div> <div style="border-right:1px solid #ED1C24; padding:0.2em 0.7em;">[[Архів:Ревізькі казки Катеринославської губернії/Бібліографія|<span style="color:#3366cc;">БІБЛІОГРАФІЯ</span>]]</div> <div style="padding:0.2em 0.7em;">[//uk.wikisource.org/wiki/Обговорення_архіву:Ревізькі_казки_Катеринославської_губернії<span style="color:#3366cc;">ОБГОВОРЕННЯ</span>]</div> </div> <noinclude> ga2zxy4wj0woqoj7vguw8fvw14ud98p 0 224324 468725 2022-08-28T22:30:55Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шляхівщина | попередня = | наступна = [[../шляховий/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" from=1018 to=1019 onlysection="шляхівщина" /> j733s1agszm5l2zwv7lof6o578kyw2i 468880 468725 2022-08-28T22:32:55Z Leh Palych 5381 wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шляхівщина | попередня = [[../шляхетчина/]] | наступна = [[../шляховий/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" from=1018 to=1019 onlysection="шляхівщина" /> gz59tsf8wr150suegv6909smgt2dbw5 250 224325 468726 2022-08-28T22:30:55Z Luda.slominska 6575 /* Невичитані сторінки */ Створена сторінка: {{c|20}} ка разів прийшло ся від старших почути: „У вас дуже інтересна сестрінниця!“ „Видиш? В нїй єсть щось, що відпихає молодїж. Дивись, як наша Лєночка розмовляє з молодїжю, як єї хлопцї роєм обступають: а дивись на ню. Ах, мене нераз аж роспука огортає,... proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="1" user="Luda.slominska" /></noinclude>{{c|20}} ка разів прийшло ся від старших почути: „У вас дуже інтересна сестрінниця!“ „Видиш? В нїй єсть щось, що відпихає молодїж. Дивись, як наша Лєночка розмовляє з молодїжю, як єї хлопцї роєм обступають: а дивись на ню. Ах, мене нераз аж роспука огортає, що она зве ся моєю своячкою. Оногди я говорила їй, щоби була супроти мужчин приязнїйшою, привітнїйшою, не поводилась, як та статуа мовчаливо та із спущеними віями. „Відстрашуєш, (кажу їй) і найглупійшого дансера від себе!" — А она, Мілєчку, — Матінко Божа! — витріщила тоті свої очиска на мене, кров бухнула їй в лице... з лютости, розуміє ся... устами лише так по свому згірдливо рушила і не відповіла анї одним словечком ! У вікно на улицю то вміє й годинами дивити ся, або романи і иньші безбожні дурницї читати. Недавно знов найшла я книжку під єї подушкою в постели. Ну! почула она вже своє! Тобі, Мілєчку, я все прощу, але що ти позволив їй книжки читати, того не прощу тобі нїколи. Ти мабуть бабою останеш ся во вік віки !“ „Годї, душко, годї: чого іритувати ся ?“ — втихомирював вуйко спокійно, як се було в не го в звичаю.—„Я їй в день ангела не хотїв нїчо го відмовити, так як і своїм дїтям: а она й не просила більше, як лише того, щоби в вільних хвилях і по домашній працї могла „читати“. „Коли має вільну хвилю, то най гафтує або шиє. Але она хоть яка велика і здорова, то і до того не здатна. Правда, до читаня то лиш сядь собі вигідно, диви ся в перед себе, і вважай, щоби замісць одної картки не обернути на раз двох. Боже мій, Боже, з тої дївчини не вийде нїколи щось порядне, хоч би я й не знати<noinclude></noinclude> mt7sgp1no1s2dt2jqgkbkkr38ctic1o 468770 468726 2022-08-28T22:31:30Z Luda.slominska 6575 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Luda.slominska" /></noinclude>{{c|20}} ка разів прийшло ся від старших почути: „У вас дуже інтересна сестрінниця!“ „Видиш? В нїй єсть щось, що відпихає молодїж. Дивись, як наша Лєночка розмовляє з молодїжю, як єї хлопцї роєм обступають: а дивись на ню. Ах, мене нераз аж роспука огортає, що она зве ся моєю своячкою. Оногди я говорила їй, щоби була супроти мужчин приязнїйшою, привітнїйшою, не поводилась, як та статуа мовчаливо та із спущеними віями. „Відстрашуєш, (кажу їй) і найглупійшого дансера від себе!" — А она, Мілєчку, — Матінко Божа! — витріщила тоті свої очиска на мене, кров бухнула їй в лице... з лютости, розуміє ся... устами лише так по свому згірдливо рушила і не відповіла анї одним словечком ! У вікно на улицю то вміє й годинами дивити ся, або романи і иньші безбожні дурницї читати. Недавно знов найшла я книжку під єї подушкою в постели. Ну! почула она вже своє! Тобі, Мілєчку, я все прощу, але що ти позволив їй книжки читати, того не прощу тобі нїколи. Ти мабуть бабою останеш ся во вік віки !“ „Годї, душко, годї: чого іритувати ся ?“ — втихомирював вуйко спокійно, як се було в не го в звичаю.—„Я їй в день ангела не хотїв нїчо го відмовити, так як і своїм дїтям: а она й не просила більше, як лише того, щоби в вільних хвилях і по домашній працї могла „читати“. „Коли має вільну хвилю, то най гафтує або шиє. Але она хоть яка велика і здорова, то і до того не здатна. Правда, до читаня то лиш сядь собі вигідно, диви ся в перед себе, і вважай, щоби замісць одної картки не обернути на раз двох. Боже мій, Боже, з тої дївчини не вийде нїколи щось порядне, хоч би я й не знати<noinclude></noinclude> t28cej8u6l7r0tlgibqu9t84i3swdym 0 224326 468727 2022-08-28T22:30:56Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шляховий | попередня = [[../шляхівщина/]] | наступна = [[../шляхта/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1019 onlysection="шляховий" /> qtir6z6mmvjcuh1nz9zfsl0yqd7uqlt 0 224327 468728 2022-08-28T22:30:57Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шляхта | попередня = [[../шляховий/]] | наступна = [[../шляхтич/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1019 onlysection="шляхта" /> olc20yosd0elh069nu7v1f1pprs756l 0 224328 468729 2022-08-28T22:30:57Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шляхтич | попередня = [[../шляхта/]] | наступна = [[../шляхтонька/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1019 onlysection="шляхтич" /> awmrwfii2o1bv2mlzckb39k0s4svi71 0 224329 468730 2022-08-28T22:30:58Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шляхтонька | попередня = [[../шляхтич/]] | наступна = [[../шляхточка/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1019 onlysection="шляхтонька" /> put594qbrzvr5denrur36t2vzmbpuv7 0 224330 468731 2022-08-28T22:30:59Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шляхточка | попередня = [[../шляхтонька/]] | наступна = [[../шляхтюга/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1019 onlysection="шляхточка" /> bc5lv58c4581vv15f9f2l71lvlyzwuj 0 224331 468732 2022-08-28T22:31:00Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шляхтюга | попередня = [[../шляхточка/]] | наступна = [[../шляхтянка/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1019 onlysection="шляхтюга" /> 25vln26v0bup5bf7gtjnhvqkf7daql2 0 224332 468733 2022-08-28T22:31:01Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шляхтянка | попередня = [[../шляхтюга/]] | наступна = [[../шляхун/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1019 onlysection="шляхтянка" /> 0lpkky48mvvw0es2fy39v51fd0lq5r4 0 224333 468734 2022-08-28T22:31:02Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шляхун | попередня = [[../шляхтянка/]] | наступна = [[../шляшечок/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1019 onlysection="шляхун" /> 0yjh3asuefgbj22keergyb39qjg85ca 0 224334 468735 2022-08-28T22:31:03Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шляшечок | попередня = [[../шляхун/]] | наступна = [[../шляшок/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1019 onlysection="шляшечок" /> 06blji252u6po8tmz6kzstaszr7pyxd 0 224335 468737 2022-08-28T22:31:03Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шляшок | попередня = [[../шляшечок/]] | наступна = [[../шлящина/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1019 onlysection="шляшок" /> hh1jtujfptt7sq5f4qewdqvjaq3ak0c 0 224336 468738 2022-08-28T22:31:05Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шлящина | попередня = [[../шляшок/]] | наступна = [[../шмагати/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1019 onlysection="шлящина" /> e0100pqg27h9d2ihudjjyi9nau5arzw 0 224337 468739 2022-08-28T22:31:05Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шмагати | попередня = [[../шлящина/]] | наступна = [[../шмагонути/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1019 onlysection="шмагати" /> fzgamnck39v77uvjcafrtjqm61lh4j0 0 224338 468740 2022-08-28T22:31:06Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шмагонути | попередня = [[../шмагати/]] | наступна = [[../шмалити/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1019 onlysection="шмагонути" /> 5xqab5zlni65e9w0wj796ba2t1dxaqx 0 224339 468741 2022-08-28T22:31:07Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шмалити | попередня = [[../шмагонути/]] | наступна = [[../шмалій/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1019 onlysection="шмалити" /> aafgw6vggtlghligr3nmev6gxvji46k 0 224340 468742 2022-08-28T22:31:08Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шмалій | попередня = [[../шмалити/]] | наступна = [[../шмалко/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1019 onlysection="шмалій" /> 8vkq9t0jh1pplss0m7lr3ny3kf27cvz 0 224341 468743 2022-08-28T22:31:09Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шмалко | попередня = [[../шмалій/]] | наступна = [[../шмалький/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1019 onlysection="шмалко" /> tsx7oj04535pybleucvxebe4cprd7vk 0 224342 468744 2022-08-28T22:31:10Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шмалький | попередня = [[../шмалко/]] | наступна = [[../шмальний/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1019 onlysection="шмалький" /> sysysdjhqv5yld02867f3z4re7r8oxs 0 224343 468745 2022-08-28T22:31:11Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шмальний | попередня = [[../шмалький/]] | наступна = [[../шмальнути/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1019 onlysection="шмальний" /> namhn1cfh7m5yvlne98keoe7m6ubzcb 0 224344 468746 2022-08-28T22:31:11Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шмальнути | попередня = [[../шмальний/]] | наступна = [[../шмалятина/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1019 onlysection="шмальнути" /> 71ug4edxkpqm99sjijyqe0akknuprf7 0 224345 468747 2022-08-28T22:31:12Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шмалятина | попередня = [[../шмальнути/]] | наступна = [[../шманделок/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1019 onlysection="шмалятина" /> gi1hfuigqko8jzg868w5hwhi97gbis4 0 224346 468748 2022-08-28T22:31:13Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шманделок | попередня = [[../шмалятина/]] | наступна = [[../шмарагд/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1019 onlysection="шманделок" /> nl0jbh3whyb91n1xqe99xal03f3oey4 0 224347 468749 2022-08-28T22:31:14Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шмарагд | попередня = [[../шманделок/]] | наступна = [[../шмарити/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1019 onlysection="шмарагд" /> 8npb89vtopmxjaoghp3duywupqk080x 0 224348 468750 2022-08-28T22:31:15Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шмарити | попередня = [[../шмарагд/]] | наступна = [[../шмаритися/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1019 onlysection="шмарити" /> 26b94h0szi14iofq9a12l0xe5rtrqvc 0 224349 468751 2022-08-28T22:31:15Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шмаритися | попередня = [[../шмарити/]] | наступна = [[../шмаркати/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1019 onlysection="шмаритися" /> k4k9i1x9zh1gba0ck75dxe03hv92wew 0 224350 468752 2022-08-28T22:31:16Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шмаркати | попередня = [[../шмаритися/]] | наступна = [[../шмаркатий/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1019 onlysection="шмаркати" /> 2h8w1o4avyqpo6jhx686n8px6ekzp2z 0 224351 468753 2022-08-28T22:31:17Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шмаркатий | попередня = [[../шмаркати/]] | наступна = [[../шмаркач/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1019 onlysection="шмаркатий" /> 880fblq2axtimpi0mqdssga732vxaf4 0 224352 468754 2022-08-28T22:31:18Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шмаркач | попередня = [[../шмаркатий/]] | наступна = [[../шмаркачка/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1019 onlysection="шмаркач" /> kn16b4fdzyqnbijx6y6tymmrb01c7gp 0 224353 468755 2022-08-28T22:31:19Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шмаркачка | попередня = [[../шмаркач/]] | наступна = [[../шмарки/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1019 onlysection="шмаркачка" /> iuyxoub6gaqouktaepygs9y4q540s8i 0 224354 468756 2022-08-28T22:31:19Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шмарки | попередня = [[../шмаркачка/]] | наступна = [[../шмаркий/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1019 onlysection="шмарки" /> 5ymkezl2ie6wxhgmzs6e0gts34j3uhn 0 224355 468757 2022-08-28T22:31:20Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шмаркий | попередня = [[../шмарки/]] | наступна = [[../шмаркля/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1019 onlysection="шмаркий" /> 6lgsh2qlwcdic3vypqzngupocmylrgs 0 224356 468758 2022-08-28T22:31:21Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шмаркля | попередня = [[../шмаркий/]] | наступна = [[../шмарколиз/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1019 onlysection="шмаркля" /> tg2g8vowwhp5ha6goncxyox48lxv3n8 0 224357 468759 2022-08-28T22:31:22Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шмарколиз | попередня = [[../шмаркля/]] | наступна = [[../шмаркота/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1019 onlysection="шмарколиз" /> 4vdx7k5xu8dhlvxlsg48ksgfj5cos1m 0 224358 468760 2022-08-28T22:31:22Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шмаркота | попередня = [[../шмарколиз/]] | наступна = [[../шмаркотиння/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1019 onlysection="шмаркота" /> 4iusmqwnz958km4bn5gw2m629jhtaij 0 224359 468761 2022-08-28T22:31:23Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шмаркотиння | попередня = [[../шмаркота/]] | наступна = [[../шмарнути/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1019 onlysection="шмаркотиння" /> 03pz0gkdyx0xx3epdjlbdxhb7855hnm 0 224360 468762 2022-08-28T22:31:24Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шмарнути | попередня = [[../шмаркотиння/]] | наступна = [[../шмаровоз/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1019 onlysection="шмарнути" /> hf23q5uuzmjcvx6nvzr0kyzi4bc750x 0 224361 468763 2022-08-28T22:31:25Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шмаровоз | попередня = [[../шмарнути/]] | наступна = [[../шмарувати/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1019 onlysection="шмаровоз" /> tq7jprj580rr4u99elrvwy59eir7jy7 0 224362 468764 2022-08-28T22:31:25Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шмарувати | попередня = [[../шмаровоз/]] | наступна = [[../шмаряти/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1019 onlysection="шмарувати" /> 4qev7be6ib04kegx81wasf8nd1x9jl7 0 224363 468765 2022-08-28T22:31:26Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шмаряти | попередня = [[../шмарувати/]] | наступна = [[../шмат (I)/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1019 onlysection="шмаряти" /> oxw3ib0j47cfrldgxeldbrnnb7grm8b 0 224364 468766 2022-08-28T22:31:27Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шмат (I) | попередня = [[../шмаряти/]] | наступна = [[../шмат (II)/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1019 onlysection="шмат (I)" /> sj4ibm5n79nvevpvvxe9otz1ahqb8gn 0 224365 468767 2022-08-28T22:31:28Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шмат (II) | попередня = [[../шмат (I)/]] | наступна = [[../шмата/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" from=1019 to=1020 onlysection="шмат (II)" /> 2dwqdg1n2h4dbhfg5lyt7bzx6m8wfnx 0 224366 468768 2022-08-28T22:31:28Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шмата | попередня = [[../шмат (II)/]] | наступна = [[../шматати/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1020 onlysection="шмата" /> 2gv4bi3vuthx0n3te637lvp1qvqx3n4 0 224367 468769 2022-08-28T22:31:29Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шматати | попередня = [[../шмата/]] | наступна = [[../шматина/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1020 onlysection="шматати" /> 21ijm5vwy6f1llsf137u55b7gxrrjwo 0 224368 468771 2022-08-28T22:31:30Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шматина | попередня = [[../шматати/]] | наступна = [[../шматка/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1020 onlysection="шматина" /> 4p79ydct1hjo1v93423f0reysk3i0qw 0 224369 468772 2022-08-28T22:31:31Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шматка | попередня = [[../шматина/]] | наступна = [[../шматковий/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1020 onlysection="шматка" /> ntigko7wad47f311wk44a11a9wf23fj 0 224370 468773 2022-08-28T22:31:32Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шматковий | попередня = [[../шматка/]] | наступна = [[../шматкувати/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1020 onlysection="шматковий" /> 9ft3vteecq9i1he5tst4u53ahjgimkj 0 224371 468774 2022-08-28T22:31:32Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шматкувати | попередня = [[../шматковий/]] | наступна = [[../шматок/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1020 onlysection="шматкувати" /> 93ff4bxjk8dftkblegduyu8t8ysyt6i 0 224372 468775 2022-08-28T22:31:33Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шматок | попередня = [[../шматкувати/]] | наступна = [[../шмаття/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1020 onlysection="шматок" /> e1f8tudq2mo1ybeyfriu99l1z05m5b8 0 224373 468776 2022-08-28T22:31:34Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шмаття | попередня = [[../шматок/]] | наступна = [[../шматувати/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1020 onlysection="шмаття" /> 92nybvnah4p9wn49rbutgzszfuy0bt0 0 224374 468777 2022-08-28T22:31:35Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шматувати | попередня = [[../шмаття/]] | наступна = [[../шматур'я/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1020 onlysection="шматувати" /> 0tv3zrt2oxubv3vr3fs23xglng21jwd 0 224375 468778 2022-08-28T22:31:35Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шматур'я | попередня = [[../шматувати/]] | наступна = [[../шматянський/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1020 onlysection="шматур'я" /> cl5liy0pzfk2tkqtwd41ur1c1wiqp06 0 224376 468779 2022-08-28T22:31:36Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шматянський | попередня = [[../шматур'я/]] | наступна = [[../шмерка/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1020 onlysection="шматянський" /> dtuxmrte0wjratgu4td0gx2duxmx1n6 0 224377 468780 2022-08-28T22:31:37Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шмерка | попередня = [[../шматянський/]] | наступна = [[../шмига/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1020 onlysection="шмерка" /> pob9mditgkav6j2toduehb9xggajx2p 0 224378 468781 2022-08-28T22:31:38Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шмига | попередня = [[../шмерка/]] | наступна = [[../шмигляти/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1020 onlysection="шмига" /> 6jkq4n86f68bvfimqaz0d8g2t8gk0ck 0 224379 468782 2022-08-28T22:31:39Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шмигляти | попередня = [[../шмига/]] | наступна = [[../шмигнути/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1020 onlysection="шмигляти" /> 1gibhz131ye99cybhjt310xwj5v2x6h 0 224380 468783 2022-08-28T22:31:39Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шмигнути | попередня = [[../шмигляти/]] | наступна = [[../шмигувати/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1020 onlysection="шмигнути" /> 1gvie9tx51pachn96h4gsyx1fkv5dt2 0 224381 468784 2022-08-28T22:31:40Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шмигувати | попередня = [[../шмигнути/]] | наступна = [[../шмилити/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1020 onlysection="шмигувати" /> tqm3ig79a0y8yemtbixbfpq8d3w1y98 0 224382 468785 2022-08-28T22:31:41Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шмилити | попередня = [[../шмигувати/]] | наступна = [[../шмир/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1020 onlysection="шмилити" /> kyw5ju78qk1ec9n25xbjo1rz7n4wnrc 0 224383 468786 2022-08-28T22:31:42Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шмир | попередня = [[../шмилити/]] | наступна = [[../шмиткий/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1020 onlysection="шмир" /> 5wrm3jpfxb18e35us2z5u6xh5bm0814 0 224384 468787 2022-08-28T22:31:43Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шмиткий | попередня = [[../шмир/]] | наступна = [[../шмондя/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1020 onlysection="шмиткий" /> jiz2925cxawsh85in5npny4e09wf863 0 224385 468788 2022-08-28T22:31:43Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шмондя | попередня = [[../шмиткий/]] | наступна = [[../шморг/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1020 onlysection="шмондя" /> qh3aeq9a9h9xbleyk94dqkyggbs2vkf 0 224386 468789 2022-08-28T22:31:44Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шморг | попередня = [[../шмондя/]] | наступна = [[../шморгавка/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1020 onlysection="шморг" /> qprjcg52clbjszn9am1y4ivszy89ipp 0 224387 468790 2022-08-28T22:31:45Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шморгавка | попередня = [[../шморг/]] | наступна = [[../шморганистий/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1020 onlysection="шморгавка" /> l1utkt4mg0b53426vqqlt8jchj2pop4 0 224388 468791 2022-08-28T22:31:46Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шморганистий | попередня = [[../шморгавка/]] | наступна = [[../шморгати/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1020 onlysection="шморганистий" /> nl9xovf0mlnhsbsrr1l6c651igefwle 0 224389 468792 2022-08-28T22:31:46Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шморгати | попередня = [[../шморганистий/]] | наступна = [[../шморгатися/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1020 onlysection="шморгати" /> jbklaed9w9oz63u5rtz0gustqvwr5lq 0 224390 468793 2022-08-28T22:31:47Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шморгатися | попередня = [[../шморгати/]] | наступна = [[../шморгнути/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1020 onlysection="шморгатися" /> i1k8qc7kd2hgylip8nfc7cfu8usqz7s 0 224391 468794 2022-08-28T22:31:48Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шморгнути | попередня = [[../шморгатися/]] | наступна = [[../шморгонути/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1020 onlysection="шморгнути" /> c8xuoi6wkumb5amie8as8nzq1m4194w 0 224392 468795 2022-08-28T22:31:49Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шморгонути | попередня = [[../шморгнути/]] | наступна = [[../шморшки/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1020 onlysection="шморгонути" /> p1q71g2qaxybz6eadlgmlpv1k1mc6g5 0 224393 468796 2022-08-28T22:31:50Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шморшки | попередня = [[../шморгонути/]] | наступна = [[../шмугляти/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" from=1020 to=1021 onlysection="шморшки" /> c8vixu14mnwxz0znwaoca5olzioxp7p 0 224394 468797 2022-08-28T22:31:50Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шмугляти | попередня = [[../шморшки/]] | наступна = [[../шмульгати/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1021 onlysection="шмугляти" /> q3xvksxbs6bdkq37wfpu1u8usgec90l 0 224395 468798 2022-08-28T22:31:51Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шмульгати | попередня = [[../шмугляти/]] | наступна = [[../шмуляти/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1021 onlysection="шмульгати" /> 4qlwb9ciar3nbp9z8o0sijsumqxs3va 0 224396 468799 2022-08-28T22:31:52Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шмуляти | попередня = [[../шмульгати/]] | наступна = [[../шнипорити/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1021 onlysection="шмуляти" /> cu7xpbrzsg468fz9bhz7021hh5h0t87 0 224397 468800 2022-08-28T22:31:53Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шнипорити | попередня = [[../шмуляти/]] | наступна = [[../шнир/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1021 onlysection="шнипорити" /> qb9c437ew94i1370fspnmmakc3bta97 0 224398 468801 2022-08-28T22:31:54Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шнир | попередня = [[../шнипорити/]] | наступна = [[../шнирина/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1021 onlysection="шнир" /> aguzzlzp42lm2jl6fbi7sf0hlgl27gq 0 224399 468802 2022-08-28T22:31:54Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шнирина | попередня = [[../шнир/]] | наступна = [[../шнирити/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1021 onlysection="шнирина" /> 1en1bajwonlbasu2nmgknbrhbewum73 0 224400 468803 2022-08-28T22:31:55Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шнирити | попередня = [[../шнирина/]] | наступна = [[../шнирь/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1021 onlysection="шнирити" /> nbyefdymx3lixjosu49z45mvmhwakyd 0 224401 468804 2022-08-28T22:31:56Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шнирь | попередня = [[../шнирити/]] | наступна = [[../шниря/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1021 onlysection="шнирь" /> ex57ilxfmxg1jgii6m7rxtg5d80s2r1 0 224402 468805 2022-08-28T22:31:56Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шниря | попередня = [[../шнирь/]] | наступна = [[../шнур/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1021 onlysection="шниря" /> 8w58b2ieeog6qik3ayv170vpi8qvtkp 0 224403 468806 2022-08-28T22:31:57Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шнур | попередня = [[../шниря/]] | наступна = [[../шнурівка/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1021 onlysection="шнур" /> g24x6ox13w3ezmuby8oih98mz8l2928 0 224404 468807 2022-08-28T22:31:59Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шнурівка | попередня = [[../шнур/]] | наступна = [[../шнурковий/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1021 onlysection="шнурівка" /> 8pyombwmir3fabnw4hd8v4e9p5bbbf5 0 224405 468808 2022-08-28T22:31:59Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шнурковий | попередня = [[../шнурівка/]] | наступна = [[../шнуркування/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1021 onlysection="шнурковий" /> c04h8x9f1j4ej6js4fa37twxez4cx90 0 224406 468809 2022-08-28T22:32:00Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шнуркування | попередня = [[../шнурковий/]] | наступна = [[../шнуркувати/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1021 onlysection="шнуркування" /> 39nzkhieypqb9ode0lgn7f2qxeg3fd0 0 224407 468810 2022-08-28T22:32:01Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шнуркувати | попередня = [[../шнуркування/]] | наступна = [[../шнурований/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1021 onlysection="шнуркувати" /> d1syb7syn54zz4ao7s1ob1jgpviseyp 0 224408 468811 2022-08-28T22:32:02Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шнурований | попередня = [[../шнуркувати/]] | наступна = [[../шнуровиці/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1021 onlysection="шнурований" /> id9yh7ukbvftrh05wpalut6qw2edpj5 0 224409 468812 2022-08-28T22:32:02Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шнуровиці | попередня = [[../шнурований/]] | наступна = [[../шнурок/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1021 onlysection="шнуровиці" /> 7km4yg5wubvtn3evx2rev9a8839ybqg 0 224410 468813 2022-08-28T22:32:03Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шнурок | попередня = [[../шнуровиці/]] | наступна = [[../шнурування/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1021 onlysection="шнурок" /> j8mio5x9hblcqky3jnjaa3gk6lf5en5 0 224411 468814 2022-08-28T22:32:04Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шнурування | попередня = [[../шнурок/]] | наступна = [[../шнурувати/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1021 onlysection="шнурування" /> m2gskk7sozlbx9iqyxpxkd7nv3z9hhn 0 224412 468815 2022-08-28T22:32:05Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шнурувати | попередня = [[../шнурування/]] | наступна = [[../шняга/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1021 onlysection="шнурувати" /> 7g5c0zo3l56d4cz633rle4h1j4wc7ye 0 224413 468816 2022-08-28T22:32:06Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шняга | попередня = [[../шнурувати/]] | наступна = [[../шо/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1021 onlysection="шняга" /> esezu6hysbsaw05lxuenyknz9v6v5g1 0 224414 468817 2022-08-28T22:32:07Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шо | попередня = [[../шняга/]] | наступна = [[../шовк/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1021 onlysection="шо" /> ohft7p9lcy8iv12oid20nrzg8bhlpj0 0 224415 468818 2022-08-28T22:32:07Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шовк | попередня = [[../шо/]] | наступна = [[../шовківка/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1021 onlysection="шовк" /> twg7pg5ztkp4vsjohsvqh3n0o3czzvd 0 224416 468819 2022-08-28T22:32:08Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шовківка | попередня = [[../шовк/]] | наступна = [[../шовковать/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1021 onlysection="шовківка" /> djr1j93sm1ibubq7qdmksp30747y22l 0 224417 468820 2022-08-28T22:32:09Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шовковать | попередня = [[../шовківка/]] | наступна = [[../шовковий/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1021 onlysection="шовковать" /> e1sd7um6rypsaq44u493wiyjsac3036 0 224418 468821 2022-08-28T22:32:10Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шовковий | попередня = [[../шовковать/]] | наступна = [[../шовковина/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1021 onlysection="шовковий" /> ktmrka72e3s81yvnzs4i36cfko2g1dd 0 224419 468822 2022-08-28T22:32:11Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шовковина | попередня = [[../шовковий/]] | наступна = [[../шовковиця/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1021 onlysection="шовковина" /> 0ulgah9xhnj84j9wm9953tdrxbgbwvs 0 224420 468823 2022-08-28T22:32:11Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шовковиця | попередня = [[../шовковина/]] | наступна = [[../шовкун/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" from=1021 to=1022 onlysection="шовковиця" /> 1epuda8t0qwlcwzbr561xjkral5cixq 0 224421 468824 2022-08-28T22:32:12Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шовкун | попередня = [[../шовковиця/]] | наступна = [[../шовкунець/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1022 onlysection="шовкун" /> bqbi86ancrheqq5p46w04ry7in9p0d9 0 224422 468825 2022-08-28T22:32:13Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шовкунець | попередня = [[../шовкун/]] | наступна = [[../шовчина/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1022 onlysection="шовкунець" /> jbwewlev4f56zge7fxmsnw0d4cix3in 0 224423 468826 2022-08-28T22:32:13Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шовчина | попередня = [[../шовкунець/]] | наступна = [[../шокати/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1022 onlysection="шовчина" /> a2xy1a8bnc3asdoqrnjdlwk4rts82wn 0 224424 468827 2022-08-28T22:32:14Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шокати | попередня = [[../шовчина/]] | наступна = [[../шолвія/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1022 onlysection="шокати" /> jiccmbv0swyn5t23qlcbiig5p1nmt1g 0 224425 468828 2022-08-28T22:32:15Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шолвія | попередня = [[../шокати/]] | наступна = [[../шолгун/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1022 onlysection="шолвія" /> 8qmji2knwung4ijrqrj52kt5pnp5ghi 0 224426 468829 2022-08-28T22:32:16Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шолгун | попередня = [[../шолвія/]] | наступна = [[../шоловія/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1022 onlysection="шолгун" /> kwrpowv1uzj49x3b7euj3c2m16a98ji 0 224427 468830 2022-08-28T22:32:16Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шоловія | попередня = [[../шолгун/]] | наступна = [[../шоломок/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1022 onlysection="шоловія" /> mewpwpqagq7tqcspx3at9mlhmxyw262 0 224428 468831 2022-08-28T22:32:17Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шоломок | попередня = [[../шоловія/]] | наступна = [[../шолопати/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1022 onlysection="шоломок" /> 69h6qe4lpcuxvqyn23fnn0rl9tpu62l 0 224429 468832 2022-08-28T22:32:18Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шолопати | попередня = [[../шоломок/]] | наступна = [[../шолудивець/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1022 onlysection="шолопати" /> 6lj2hjzd60hqsddamhplxhap5d08irn 0 224430 468833 2022-08-28T22:32:19Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шолудивець | попередня = [[../шолопати/]] | наступна = [[../шолудивий/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1022 onlysection="шолудивець" /> tncxwhz2qxfjl9xwqf7hvjk1jxadl7n 0 224431 468834 2022-08-28T22:32:19Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шолудивий | попередня = [[../шолудивець/]] | наступна = [[../шолудивник/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1022 onlysection="шолудивий" /> mfd484p0u9llafyxcuim9w9zq0gmh48 0 224432 468835 2022-08-28T22:32:20Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шолудивник | попередня = [[../шолудивий/]] | наступна = [[../шолуді/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1022 onlysection="шолудивник" /> 4onoy9q2egtxe1y13clbvda4yb445fq 0 224433 468836 2022-08-28T22:32:21Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шолуді | попередня = [[../шолудивник/]] | наступна = [[../шолудяй/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1022 onlysection="шолуді" /> 6eccy5kiqsoo1ol56cf4z5j786br008 0 224434 468837 2022-08-28T22:32:22Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шолудяй | попередня = [[../шолуді/]] | наступна = [[../шолуминня/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1022 onlysection="шолудяй" /> 3ty1pp9g09ii1hwk8ke89ynr1sekch5 0 224435 468838 2022-08-28T22:32:22Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шолуминня | попередня = [[../шолудяй/]] | наступна = [[../шолупайка/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1022 onlysection="шолуминня" /> 79ezqraww6ljcylpen3cdef8tsvz490 0 224436 468839 2022-08-28T22:32:23Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шолупайка | попередня = [[../шолуминня/]] | наступна = [[../шолупина/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1022 onlysection="шолупайка" /> 9vktcx0uj2gt3slhcwxm1wygdagsbl1 0 224437 468840 2022-08-28T22:32:24Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шолупина | попередня = [[../шолупайка/]] | наступна = [[../шонтавий/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1022 onlysection="шолупина" /> 0kumfez64n1emzo9o3k6dkqso8konig 0 224438 468841 2022-08-28T22:32:25Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шонтавий | попередня = [[../шолупина/]] | наступна = [[../шопа/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1022 onlysection="шонтавий" /> 6wgarxt3q6vyhzzewee7bk4fjyvg2xe 0 224439 468842 2022-08-28T22:32:26Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шопа | попередня = [[../шонтавий/]] | наступна = [[../шори/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1022 onlysection="шопа" /> 7ufxmvo8m1kyhu1rrltw3cy2fgkhvtu 0 224440 468843 2022-08-28T22:32:27Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шори | попередня = [[../шопа/]] | наступна = [[../шорнути/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1022 onlysection="шори" /> 68f49yedet1ho4gjue10ptac1y52bgs 0 224441 468844 2022-08-28T22:32:27Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шорнути | попередня = [[../шори/]] | наступна = [[../шорсткий/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1022 onlysection="шорнути" /> hdje1qbnlrtto0q6and5pe2jh7tvfob 0 224442 468845 2022-08-28T22:32:28Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шорсткий | попередня = [[../шорнути/]] | наступна = [[../шостак/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1022 onlysection="шорсткий" /> onv8ilqqfl08rior5akif4qkhh86uau 0 224443 468846 2022-08-28T22:32:29Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шостак | попередня = [[../шорсткий/]] | наступна = [[../шостака/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1022 onlysection="шостак" /> oakkbgg50sh2dv8k0o2nfalc5u7h1g2 0 224444 468847 2022-08-28T22:32:30Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шостака | попередня = [[../шостак/]] | наступна = [[../шостачок/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1022 onlysection="шостака" /> 9vwy1j624hgaaqo49pa9ce10w47bgjr 0 224445 468848 2022-08-28T22:32:31Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шостачок | попередня = [[../шостака/]] | наступна = [[../шостий/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1022 onlysection="шостачок" /> 67atdcbm3sv2fj047ocx6gzrhlgqspx 0 224446 468849 2022-08-28T22:32:32Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шостий | попередня = [[../шостачок/]] | наступна = [[../шосток/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1022 onlysection="шостий" /> pxw7imnz5nozppmtps7czz3a6mrsnyv 0 224447 468850 2022-08-28T22:32:32Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шосток | попередня = [[../шостий/]] | наступна = [[../шось/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1022 onlysection="шосток" /> 040d3f1dtqdz7urbujhe3gk33gaizhh 0 224448 468851 2022-08-28T22:32:33Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шось | попередня = [[../шосток/]] | наступна = [[../шофта/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1022 onlysection="шось" /> kow8ag84r3yeyx8ldttkh7yx8xkvpil 0 224449 468852 2022-08-28T22:32:34Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шофта | попередня = [[../шось/]] | наступна = [[../шохта/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1022 onlysection="шофта" /> cshjbte1vra84rvjlwlcess4hn5v0hr 0 224450 468853 2022-08-28T22:32:35Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шохта | попередня = [[../шофта/]] | наступна = [[../шоцевиця/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1022 onlysection="шофта" /> jwgjvxa0okxql9r9x1kyzahl1g7wod3 0 224451 468854 2022-08-28T22:32:35Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шоцевиця | попередня = [[../шохта/]] | наступна = [[../шошон/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1022 onlysection="шоцевиця" /> sgv96kfwa4ccg7sn28wc004td4uwd5f 0 224452 468855 2022-08-28T22:32:36Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шошон | попередня = [[../шоцевиця/]] | наступна = [[../шпаґлювати/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1022 onlysection="шошон" /> dyifv9a6s3njw9pcwrq0n35l3yza5me 0 224453 468856 2022-08-28T22:32:37Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шпаґлювати | попередня = [[../шошон/]] | наступна = [[../шпаґля/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1022 onlysection="шпаґлювати" /> 60j94ocb47o403zzntetc7ejc4oj5g0 0 224454 468857 2022-08-28T22:32:38Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шпаґля | попередня = [[../шпаґлювати/]] | наступна = [[../шпадер/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1022 onlysection="шпаґля" /> oa32b0smy5ffxdj7y74zx49nikalcza 0 224455 468858 2022-08-28T22:32:39Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шпадер | попередня = [[../шпаґля/]] | наступна = [[../шпадлювати/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1022 onlysection="шпадер" /> ob9ls031tpkmbfp9ruihl1h82s81x0x 0 224456 468859 2022-08-28T22:32:39Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шпадлювати | попередня = [[../шпадер/]] | наступна = [[../шпадля/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1022 onlysection="шпадлювати" /> 2lwbvjqlhngzt2x57u9ma9n2xiuzse0 0 224457 468860 2022-08-28T22:32:40Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шпадля | попередня = [[../шпадлювати/]] | наступна = [[../шпак/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1022 onlysection="шпадля" /> 8cxayspffy2ue22cy0tpchurvmjugyl 0 224458 468861 2022-08-28T22:32:41Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шпак | попередня = [[../шпадля/]] | наступна = [[../шпаківня/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1022 onlysection="шпак" /> bhbh4vapspwzjrh2zml7w8w3ep2hhm8 0 224459 468862 2022-08-28T22:32:42Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шпаківня | попередня = [[../шпак/]] | наступна = [[../шпаківський/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1022 onlysection="шпаківня" /> lhvm73luqva6a158y5yqm3b4dsp21kr 0 224460 468863 2022-08-28T22:32:42Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шпаківський | попередня = [[../шпаківня/]] | наступна = [[../шпаконько/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1023 onlysection="шпаківський" /> 3qsbl0jf682k3w6e70lv6hmorsre4z0 0 224461 468864 2022-08-28T22:32:43Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шпаконько | попередня = [[../шпаківський/]] | наступна = [[../шпакуватий/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1023 onlysection="шпаконько" /> tqzftxly83gzqoxt00ayfduk35gahfm 0 224462 468865 2022-08-28T22:32:44Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шпакуватий | попередня = [[../шпаконько/]] | наступна = [[../шпалера/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1023 onlysection="шпакуватий" /> etzk4u0otsbfdt2kmptasgcrypkicek 0 224463 468866 2022-08-28T22:32:45Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шпалера | попередня = [[../шпакуватий/]] | наступна = [[../шпалір/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1023 onlysection="шпалера" /> bosa09zcta6faohhna7oma2ysqzl81o 0 224464 468867 2022-08-28T22:32:45Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шпалір | попередня = [[../шпалера/]] | наступна = [[../шпантолити/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1023 onlysection="шпалір" /> l4mc6c8o1bzm7tzzml2hmwknjr0vwhw 0 224465 468868 2022-08-28T22:32:46Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шпантолити | попередня = [[../шпалір/]] | наступна = [[../шпара/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1023 onlysection="шпантолити" /> tbk71jdbplft8zqhnf2chde75ii4n2j 0 224466 468869 2022-08-28T22:32:47Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шпара | попередня = [[../шпантолити/]] | наступна = [[../шпараґи/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1023 onlysection="шпара" /> fc9jezk916i6q8ar4l524e9i3i1j8q4 0 224467 468870 2022-08-28T22:32:48Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шпараґи | попередня = [[../шпара/]] | наступна = [[../шпарґал/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1023 onlysection="шпараґи" /> 5hj21gp95yizs7mfjummo1rl20f7un0 0 224468 468871 2022-08-28T22:32:48Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шпарґал | попередня = [[../шпараґи/]] | наступна = [[../шпарґалля/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1023 onlysection="шпарґал" /> g6orsgqqn51w0kg4ech6lfh1meec82f 0 224469 468872 2022-08-28T22:32:49Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шпарґалля | попередня = [[../шпарґал/]] | наступна = [[../шпарина/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1023 onlysection="шпарґалля" /> mpa60ooob698wz9osx26zp6p2nwwqgu 0 224470 468873 2022-08-28T22:32:50Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шпарина | попередня = [[../шпарґалля/]] | наступна = [[../шпарити/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1023 onlysection="шпарина" /> 21qrqgfm8v341xbjubgkj9jwic9acxf 0 224471 468874 2022-08-28T22:32:51Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шпарити | попередня = [[../шпарина/]] | наступна = [[../шпарка/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1023 onlysection="шпарити" /> 5xkyq3gcix750owezpba7odg8lh8plx 0 224472 468875 2022-08-28T22:32:51Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шпарка | попередня = [[../шпарити/]] | наступна = [[../шпаркий/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1023 onlysection="шпарка" /> d42sdb470f9pcoskqmmcs7aer5e5pdv 0 224473 468876 2022-08-28T22:32:52Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шпаркий | попередня = [[../шпарка/]] | наступна = [[../шпарко/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1023 onlysection="шпаркий" /> dwa4l17b9ebsf4f9yh6d991g57saiff 0 224474 468877 2022-08-28T22:32:53Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шпарко | попередня = [[../шпаркий/]] | наступна = [[../шпарочка/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1023 onlysection="шпарко" /> hflah1dbu6lkbh0xfaqtjmp0q2iq3cd 0 224475 468878 2022-08-28T22:32:53Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шпарочка | попередня = [[../шпарко/]] | наступна = [[../шпарування/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1023 onlysection="шпарочка" /> 03ffuvs83iiq4gt73stylndaab3jh98 0 224476 468879 2022-08-28T22:32:54Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шпарування | попередня = [[../шпарочка/]] | наступна = [[../шпарувати/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1023 onlysection="шпарування" /> irz5c2zrgoifmhqu1lr330n5nul88ez 0 224477 468881 2022-08-28T22:32:55Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шпарувати | попередня = [[../шпарування/]] | наступна = [[../шпаруна/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1023 onlysection="шпарувати" /> 8umtahsat7o9jr7am8ympd4rpxf6dzh 0 224478 468882 2022-08-28T22:32:56Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шпаруна | попередня = [[../шпарувати/]] | наступна = [[../шпарутина/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1023 onlysection="шпаруна" /> 69br3k4nctj36lb8zcm8sjbiwte16p1 0 224479 468883 2022-08-28T22:32:56Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шпарутина | попередня = [[../шпаруна/]] | наступна = [[../шпарутки/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1023 onlysection="шпарутина" /> lazq23ckenraaitrbr5eog2zypmqbkp 0 224480 468884 2022-08-28T22:32:57Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шпарутки | попередня = [[../шпарутина/]] | наступна = [[../шпатар/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1023 onlysection="шпарутки" /> e8hp8qpn3x8j6ra92fz0yqmkgxew36q 0 224481 468885 2022-08-28T22:32:58Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шпатар | попередня = [[../шпарутки/]] | наступна = [[../шпати/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1023 onlysection="шпатар" /> 979xi4u5f9ag5ze1dsmf8x68m4ytwda 0 224482 468886 2022-08-28T22:32:58Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шпати | попередня = [[../шпатар/]] | наступна = [[../шпацір/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1023 onlysection="шпати" /> 9sp20176hq2f1l2q48t5umrhbnnme2t 0 224483 468887 2022-08-28T22:32:59Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шпацір | попередня = [[../шпати/]] | наступна = [[../шпацірувати/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1023 onlysection="шпацір" /> at78sbsh45y4j59w3mou3ntuuzyjkoz 0 224484 468888 2022-08-28T22:33:00Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шпацірувати | попередня = [[../шпацір/]] | наступна = [[../шпаченько/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1023 onlysection="шпацірувати" /> q6qbihnq5ze66asexsytj31xvuyxbpu 0 224485 468889 2022-08-28T22:33:01Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шпаченько | попередня = [[../шпацірувати/]] | наступна = [[../шпаченя/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1023 onlysection="шпаченько" /> n6d0erjmocpoeq95bayj7cjnb3gor1p 0 224486 468890 2022-08-28T22:33:02Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шпаченя | попередня = [[../шпаченько/]] | наступна = [[../шпачиний/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1023 onlysection="шпаченя" /> 67vkxbdvcd6xxx4pgp9gi371d9ktqa5 0 224487 468891 2022-08-28T22:33:03Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шпачиний | попередня = [[../шпаченя/]] | наступна = [[../шпачок/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1023 onlysection="шпачиний" /> m396irn1rgga2axdb1zv3zvb8dfh78z 0 224488 468892 2022-08-28T22:33:04Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шпачок | попередня = [[../шпачиний/]] | наступна = [[../шпеник/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1023 onlysection="шпачок" /> 4pwjs1hetf8wq3bsaphrpnrqmedjo5h 0 224489 468893 2022-08-28T22:33:05Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шпеник | попередня = [[../шпачок/]] | наступна = [[../шпент/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1023 onlysection="шпеник" /> nwcwxe3bart0zmpuhpn6su0nkqcpmd7 0 224490 468894 2022-08-28T22:33:05Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шпент | попередня = [[../шпеник/]] | наступна = [[../шпеньок/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1023 onlysection="шпент" /> mcyzg9wore9egyfsjyz2ywe9flielbq 0 224491 468895 2022-08-28T22:33:06Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шпеньок | попередня = [[../шпент/]] | наступна = [[../шпет/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1023 onlysection="шпеньок" /> 2rds8dne5j5dfsuvr04ojfbmbuxgrzb 0 224492 468896 2022-08-28T22:33:07Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шпет | попередня = [[../шпеньок/]] | наступна = [[../шпета/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1023 onlysection="шпет" /> if7nx5yioo05wqy7wtzzt2y9u2uewwb 0 224493 468897 2022-08-28T22:33:08Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шпета | попередня = [[../шпет/]] | наступна = [[../шпетити/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1023 onlysection="шпета" /> c5jh52tug7azs2ty2dl2bbk2ucj21dt 0 224494 468898 2022-08-28T22:33:09Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шпетити | попередня = [[../шпета/]] | наступна = [[../шпетний/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" from=1023 to=1024 onlysection="шпетити" /> 8mpnjrzpora7bjcotldjko7nd2pziag 0 224495 468899 2022-08-28T22:33:09Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шпетний | попередня = [[../шпетити/]] | наступна = [[../шпетно/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1024 onlysection="шпетний" /> nkxcxmfx6u90ljpite5s3c2k3ca78j6 0 224496 468900 2022-08-28T22:33:10Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шпетно | попередня = [[../шпетний/]] | наступна = [[../шпиг/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1024 onlysection="шпетно" /> 67310pnsg15ftpjgmu1zhrph94t0qb5 0 224497 468901 2022-08-28T22:33:12Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шпиг | попередня = [[../шпетно/]] | наступна = [[../шпигати/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1024 onlysection="шпиг" /> gnctaymzgbf2dl2yq1at6zm5r5qmdxb 0 224498 468902 2022-08-28T22:33:13Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шпигати | попередня = [[../шпиг/]] | наступна = [[../шпигинарь/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1024 onlysection="шпигати" /> fwi15k6mveypk3ku3xnqc0px7kqfpmf 0 224499 468903 2022-08-28T22:33:13Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шпигинарь | попередня = [[../шпигати/]] | наступна = [[../шпигнути/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1024 onlysection="шпигинарь" /> 5f9rux3dxe70qzhcnb4k4t486kz9wrf 0 224500 468904 2022-08-28T22:33:14Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шпигнути | попередня = [[../шпигинарь/]] | наступна = [[../шпигон/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1024 onlysection="шпигнути" /> 0ctqmhkl3lqr7hk83ly6yqwzyyxj817 0 224501 468905 2022-08-28T22:33:15Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шпигон | попередня = [[../шпигнути/]] | наступна = [[../шпигонути/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1024 onlysection="шпигон" /> clk88yjw22rm6sj9r2xc33m7xogwewu 0 224502 468906 2022-08-28T22:33:15Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шпигонути | попередня = [[../шпигон/]] | наступна = [[../шпигувати/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1024 onlysection="шпигонути" /> 1s8b8byk5cu34wn5gqvffso3tcqwb0p 0 224503 468907 2022-08-28T22:33:16Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шпигувати | попередня = [[../шпигонути/]] | наступна = [[../шпикуляція/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1024 onlysection="шпигувати" /> ci61vpfktibkgugtz7raazjhkj2icsx 0 224504 468908 2022-08-28T22:33:17Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шпикуляція | попередня = [[../шпигувати/]] | наступна = [[../шпилечка/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1024 onlysection="шпикуляція" /> nrr3b1906t3n1a6zuexzdpmayc5b6bd 0 224505 468909 2022-08-28T22:33:18Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шпилечка | попередня = [[../шпикуляція/]] | наступна = [[../шпилечок/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1024 onlysection="шпилечка" /> 8lybnrrr878tugjgmqg6mi28gdvsclc 0 224506 468910 2022-08-28T22:33:18Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шпилечок | попередня = [[../шпилечка/]] | наступна = [[../шпилик/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1024 onlysection="шпилечок" /> bw517vittdfp8lev5xln6tioqmqwiya 0 224507 468911 2022-08-28T22:33:19Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шпилик | попередня = [[../шпилечок/]] | наступна = [[../шпилити/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1024 onlysection="шпилик" /> gapxq84d9qmdx0sbse62rbkhw450o0q 0 224508 468912 2022-08-28T22:33:20Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шпилити | попередня = [[../шпилик/]] | наступна = [[../шпиль/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1024 onlysection="шпилити" /> fou70wqbqz81u8d6b0o5kue20zryy6k 0 224509 468913 2022-08-28T22:33:21Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шпиль | попередня = [[../шпилити/]] | наступна = [[../шпилька/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1024 onlysection="шпиль" /> lzefpmlk4du1rdfipra6n38mtytepuo 0 224510 468914 2022-08-28T22:33:21Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шпилька | попередня = [[../шпиль/]] | наступна = [[../шпильок/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1024 onlysection="шпилька" /> 3iazq0wh1ydxfsljzao4plfqrru2h96 0 224511 468915 2022-08-28T22:33:22Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шпильок | попередня = [[../шпилька/]] | наступна = [[../шпилястий/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1024 onlysection="шпильок" /> rgho72jgddlaklm124sphqfhocu7bto 0 224512 468916 2022-08-28T22:33:23Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шпилястий | попередня = [[../шпильок/]] | наступна = [[../шпиндель/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1024 onlysection="шпилястий" /> 8skjramthqhvgref19bcqc3m75qg5z4 0 224513 468917 2022-08-28T22:33:24Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шпиндель | попередня = [[../шпилястий/]] | наступна = [[../шпинь/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1024 onlysection="шпиндель" /> fw1rrpu4c2l1jqicu1tcbog6xgtu9ij 0 224514 468918 2022-08-28T22:33:24Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шпинь | попередня = [[../шпиндель/]] | наступна = [[../шпиняти/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1024 onlysection="шпинь" /> ris444ganztj1n7zwzzp98zwn6kfl8l 0 224515 468919 2022-08-28T22:33:26Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шпиняти | попередня = [[../шпинь/]] | наступна = [[../шпиримистий/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1024 onlysection="шпиняти" /> sd3im1zsqq38jyytceaf7fob71f6p4y 0 224516 468920 2022-08-28T22:33:27Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шпиримистий | попередня = [[../шпиняти/]] | наступна = [[../шпирити/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1024 onlysection="шпиримистий" /> chemxnre3tnkbdssjjynb6ncupumhbb 0 224517 468921 2022-08-28T22:33:27Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шпирити | попередня = [[../шпиримистий/]] | наступна = [[../шпирнути/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1024 onlysection="шпирити" /> 11ao757wtzv6e3jt8buqqf09er1fkuj 0 224518 468922 2022-08-28T22:33:28Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шпирнути | попередня = [[../шпирити/]] | наступна = [[../шпиртати/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1024 onlysection="шпирнути" /> j1qh4j9gngh7boxn3v6c04wm2ggyfil 0 224519 468923 2022-08-28T22:33:29Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шпиртати | попередня = [[../шпирнути/]] | наступна = [[../шпиталь/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1024 onlysection="шпиртати" /> q8vhhet577336p78xx3ql2mjsr2i53a 0 224520 468924 2022-08-28T22:33:29Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шпиталь | попередня = [[../шпиртати/]] | наступна = [[../шпитальний/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1024 onlysection="шпиталь" /> 88odw9z8slkzm7bw5cmi1yp1n286ta4 0 224521 468925 2022-08-28T22:33:30Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шпитальний | попередня = [[../шпиталь/]] | наступна = [[../шпити/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1024 onlysection="шпитальний" /> dee7hzso8b03pjk9yx1lpzbhmvm0zi6 0 224522 468926 2022-08-28T22:33:31Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шпити | попередня = [[../шпитальний/]] | наступна = [[../шпитко/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1024 onlysection="шпити" /> qzeop0v1xn0ug57f9cwq7i7vfqomy2l 0 224523 468927 2022-08-28T22:33:32Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шпитко | попередня = [[../шпити/]] | наступна = [[../шпихлір/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1024 onlysection="шпитко" /> eot942b7690kfplvkl0444eh16smh2c 0 224524 468928 2022-08-28T22:33:32Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шпихлір | попередня = [[../шпитко/]] | наступна = [[../шпиця/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1024 onlysection="шпихлір" /> 868y4hd2qt85cu1s3zr1attnntx2udh 0 224525 468929 2022-08-28T22:33:33Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шпиця | попередня = [[../шпихлір/]] | наступна = [[../шпичак/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1024 onlysection="шпиця" /> o05d7oi3mxab81x6ghprdr1bvvmaigj 0 224526 468930 2022-08-28T22:33:34Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шпичак | попередня = [[../шпиця/]] | наступна = [[../шпичакуватий/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1024 onlysection="шпичак" /> 25hwi0spaignu9vxswokcxg4jwbibt5 0 224527 468931 2022-08-28T22:33:35Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шпичакуватий | попередня = [[../шпичак/]] | наступна = [[../шпичастий/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1024 onlysection="шпичакуватий" /> sjaj1ibdmml83h7g2pps7bf4re4oye9 0 224528 468932 2022-08-28T22:33:36Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шпичастий | попередня = [[../шпичакуватий/]] | наступна = [[../шпичка/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1024 onlysection="шпичастий" /> kxt0jrl43yez9mw6iwyognk2b173tx8 0 224529 468933 2022-08-28T22:33:36Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шпичка | попередня = [[../шпичастий/]] | наступна = [[../шпіальтер/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" from=1024 to=1025 onlysection="шпичка" /> 98astnr4w95zeqrs1uo9577dti9uejb 0 224530 468934 2022-08-28T22:33:37Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шпіальтер | попередня = [[../шпичка/]] | наступна = [[../шпіг/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1025 onlysection="шпіальтер" /> cnlzl6m66e6gox6bwen568fwiayjr39 0 224531 468935 2022-08-28T22:33:38Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шпіг | попередня = [[../шпіальтер/]] | наступна = [[../шпігувати/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1025 onlysection="шпіг" /> is0ciqw8h38wxmf05r2bidf6z9ab5rx 0 224532 468936 2022-08-28T22:33:39Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шпігувати | попередня = [[../шпіг/]] | наступна = [[../шпік/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1025 onlysection="шпігувати" /> 2uueaio1sxermp1eua3xnvwjzz3c4aa 0 224533 468937 2022-08-28T22:33:39Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шпік | попередня = [[../шпігувати/]] | наступна = [[../шпіклір/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1025 onlysection="шпік" /> kugl97s55ekg7jvwdj1o5t01ud1k9om 0 224534 468938 2022-08-28T22:33:40Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шпіклір | попередня = [[../шпік/]] | наступна = [[../шпінка/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1025 onlysection="шпіклір" /> py36wm874r82201povrv941hkmekbyu 0 224535 468939 2022-08-28T22:33:41Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шпінка | попередня = [[../шпіклір/]] | наступна = [[../шпінь/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1025 onlysection="шпінка" /> lov05tzqflkwkg18gctc43msali6wkj 0 224536 468940 2022-08-28T22:33:42Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шпінь | попередня = [[../шпінка/]] | наступна = [[../шпірувати/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1025 onlysection="шпінь" /> fbvxjjsw7nx2b23nmr2qmie57ubi1wj 0 224537 468941 2022-08-28T22:33:42Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шпірувати | попередня = [[../шпінь/]] | наступна = [[../шпол/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1025 onlysection="шпірувати" /> 58hzikblialsohshak5gge3cuhs4kx2 0 224538 468942 2022-08-28T22:33:43Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шпол | попередня = [[../шпірувати/]] | наступна = [[../шпола/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1025 onlysection="шпол" /> bbf2d9llq342zl1x7pmirs34nq049ez 0 224539 468943 2022-08-28T22:33:44Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шпола | попередня = [[../шпол/]] | наступна = [[../шполик/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1025 onlysection="шпола" /> 2j4pbxy2us6socye0uy5lpvbsdf74nk 0 224540 468944 2022-08-28T22:33:45Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шполик | попередня = [[../шпола/]] | наступна = [[../шпонька/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1025 onlysection="шполик" /> ctfjato960w5ctmpdfkjrnhyx5nl6w8 0 224541 468945 2022-08-28T22:33:45Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шпонька | попередня = [[../шполик/]] | наступна = [[../шпоня/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1025 onlysection="шпонька" /> a8ew0o0psh298f4u15vp47mdcoc5a3k 0 224542 468946 2022-08-28T22:33:46Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шпоня | попередня = [[../шпонька/]] | наступна = [[../шпорих/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1025 onlysection="шпоня" /> iw9sin8n0azndfv6048d27nx9ooy70g 0 224543 468947 2022-08-28T22:33:47Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шпорих | попередня = [[../шпоня/]] | наступна = [[../шпориш/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1025 onlysection="шпорих" /> h8zb7hm6snheaz7bssxtj8qrd7qs6n0 0 224544 468948 2022-08-28T22:33:48Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шпориш | попередня = [[../шпорих/]] | наступна = [[../шпоришки/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1025 onlysection="шпориш" /> ntaw2670p40wrspedlsixtnaakty0bj 0 224545 468949 2022-08-28T22:33:48Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шпоришки | попередня = [[../шпориш/]] | наступна = [[../шпортання/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1025 onlysection="шпоришки" /> nf74off3mysgw6apgfkk0zi78qhplqe 0 224546 468950 2022-08-28T22:33:49Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шпортання | попередня = [[../шпоришки/]] | наступна = [[../шпортати/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1025 onlysection="шпортання" /> l7ag08hs780my9kvp0nwasac4kvq3jc 0 224547 468951 2022-08-28T22:33:50Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шпортати | попередня = [[../шпортання/]] | наступна = [[../шпортатися/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1025 onlysection="шпортати" /> tqkd74ijps0kea2s2cnroinvnt386wt 0 224548 468952 2022-08-28T22:33:51Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шпортатися | попередня = [[../шпортати/]] | наступна = [[../шпортнути/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1025 onlysection="шпортатися" /> iuhtjv9dlzncz8ervtibtfkt4yzwoxd 0 224549 468953 2022-08-28T22:33:51Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шпортнути | попередня = [[../шпортатися/]] | наступна = [[../шпортонути/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1025 onlysection="шпортнути" /> 9f9t7knmzzxeovsn8sgv1ckyp4dl88u 0 224550 468954 2022-08-28T22:33:52Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шпортонути | попередня = [[../шпортнути/]] | наступна = [[../шпотатися/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1025 onlysection="шпортонути" /> a418p6mnfminatdsla1dvnnbnwzof0w 0 224551 468955 2022-08-28T22:33:53Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шпотатися | попередня = [[../шпортонути/]] | наступна = [[../шприх/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1025 onlysection="шпотатися" /> culn1dsajxnp1ocnwctqlb62qygk77q 0 224552 468956 2022-08-28T22:33:54Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шприх | попередня = [[../шпотатися/]] | наступна = [[../шпряха/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1025 onlysection="шприх" /> iajf1xb2s15njnbb6q8xsfkcmnmv517 0 224553 468957 2022-08-28T22:33:55Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шпряха | попередня = [[../шприх/]] | наступна = [[../шпувати/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1025 onlysection="шпряха" /> 0pkouv3zlz8uyzdf5by3dmb9ae2ps0t 0 224554 468958 2022-08-28T22:33:56Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шпувати | попередня = [[../шпряха/]] | наступна = [[../шпуга/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1025 onlysection="шпувати" /> oj2a5szymozoq38tovva9mjtzauwxth 0 224555 468959 2022-08-28T22:33:56Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шпуга | попередня = [[../шпувати/]] | наступна = [[../шпуйний/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1025 onlysection="шпуга" /> 67gw87uqhkp0qs93v3g2c952pc9mpep 0 224556 468960 2022-08-28T22:33:57Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шпуйний | попередня = [[../шпуга/]] | наступна = [[../шпуля/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1025 onlysection="шпуйний" /> mv90602a5ks37zpbtbz438v1qrd03jx 0 224557 468961 2022-08-28T22:33:58Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шпуля | попередня = [[../шпуйний/]] | наступна = [[../шпуляр/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1025 onlysection="шпуля" /> 21lnhdcg5u2h8k8zzalbxvrabcbucpp 0 224558 468962 2022-08-28T22:33:59Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шпуляр | попередня = [[../шпуля/]] | наступна = [[../шпундра/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1025 onlysection="шпуляр" /> ffffy6a6a3t8f6g7iy8yxqo8go9mur5 0 224559 468963 2022-08-28T22:34:00Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шпундра | попередня = [[../шпуляр/]] | наступна = [[../шпундрі/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1025 onlysection="шпундра" /> d5i1xmle3k9nxqzjb90zlp7wgm85f9z 0 224560 468964 2022-08-28T22:34:01Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шпундрі | попередня = [[../шпундра/]] | наступна = [[../шпунт/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1025 onlysection="шпундрі" /> 1atv671vri8jequ40cc9o1s3eufuxeu 0 224561 468965 2022-08-28T22:34:01Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шпунт | попередня = [[../шпундрі/]] | наступна = [[../шпунтуш/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1025 onlysection="шпунт" /> o4venoueijmx2gcgmnomlgi3m1eut46 0 224562 468966 2022-08-28T22:34:02Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шпунтуш | попередня = [[../шпунт/]] | наступна = [[../шпурити/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1025 onlysection="шпунтуш" /> mboqrxp8ivi24dchybi23y1waoy2yxz 0 224563 468967 2022-08-28T22:34:03Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шпурити | попередня = [[../шпунтуш/]] | наступна = [[../шпурляння/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1025 onlysection="шпурити" /> 9218tvt466m5tnifpqikmp2n7wifmi4 0 224564 468968 2022-08-28T22:34:04Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шпурляння | попередня = [[../шпурити/]] | наступна = [[../шпурляти/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1025 onlysection="шпурляння" /> 56lcu2s08yq7u0lm5g0kf3cwvip3vrf 0 224565 468969 2022-08-28T22:34:04Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шпурляти | попередня = [[../шпурляння/]] | наступна = [[../шпурлятися/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1025 onlysection="шпурляти" /> gywk7kamwdth9qlj4lto7n428tcmcit 0 224566 468970 2022-08-28T22:34:05Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шпурлятися | попередня = [[../шпурляти/]] | наступна = [[../шпурнути/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1025 onlysection="шпурлятися" /> cpbf0rn2a259hzktwtsfhcxml38417n 0 224567 468971 2022-08-28T22:34:06Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шпурнути | попередня = [[../шпурлятися/]] | наступна = [[../шпуртонути/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1026 onlysection="шпурнути" /> 4lyrlkghx6ky3nladby41vf521sa2c3 0 224568 468972 2022-08-28T22:34:07Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шпуртонути | попередня = [[../шпурнути/]] | наступна = [[../шпуряти/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1026 onlysection="шпуртонути" /> qjdsrxbag8xlwd99kwswwbcqv0yrem4 0 224569 468973 2022-08-28T22:34:07Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шпуряти | попередня = [[../шпуртонути/]] | наступна = [[../шрам/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1026 onlysection="шпуряти" /> 56lsbupfs8csokz90n27evqy0ei2uvs 0 224570 468974 2022-08-28T22:34:08Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шрам | попередня = [[../шпуряти/]] | наступна = [[../шрамувати/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1026 onlysection="шрам" /> bef24cu4vtzheyq8davcreh70pvqtka 0 224571 468975 2022-08-28T22:34:09Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шрамувати | попередня = [[../шрам/]] | наступна = [[../шріт (I)/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1026 onlysection="шрамувати" /> lttjm9pcn0glo3b0selrwg2rj6ka20a 0 224572 468976 2022-08-28T22:34:10Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шріт (I) | попередня = [[../шрамувати/]] | наступна = [[../шріт (II)/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1026 onlysection="шріт (I)" /> ii2gg5o27xbd2tuo2cw1g5aqjltvfmo 0 224573 468977 2022-08-28T22:34:11Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шріт (II) | попередня = [[../шріт (I)/]] | наступна = [[../шрітати/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1026 onlysection="шріт (II)" /> 6r0z9v737n0knyedatg2s9vrjz04j3a 0 224574 468978 2022-08-28T22:34:11Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шрітати | попередня = [[../шріт (II)/]] | наступна = [[../шротівниця/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1026 onlysection="шрітати" /> 6vl8vuepabzmq1baf47od76kb8kjyp7 0 224575 468979 2022-08-28T22:34:12Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шротівниця | попередня = [[../шрітати/]] | наступна = [[../шруб/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1026 onlysection="шротівниця" /> in9w1x26io8c6814t1qxyxumzbcg0k2 0 224576 468980 2022-08-28T22:34:13Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шруб | попередня = [[../шротівниця/]] | наступна = [[../шрубель/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1026 onlysection="шруб" /> 6zrdiw3bzee3d5o4w0himlmj5xu1oi2 0 224577 468981 2022-08-28T22:34:14Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шрубель | попередня = [[../шруб/]] | наступна = [[../шрубка/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1026 onlysection="шрубель" /> jdcbc7726e8exwicc4tn4ifszuents9 0 224578 468982 2022-08-28T22:34:15Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шрубка | попередня = [[../шрубель/]] | наступна = [[../шрубок/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1026 onlysection="шрубка" /> mxi04pyaemk6ng85fb4f9d49549jvan 0 224579 468983 2022-08-28T22:34:15Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шрубок | попередня = [[../шрубка/]] | наступна = [[../шрубувати/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1026 onlysection="шрубок" /> ptf8meotpk9kmgiwyfwt1jh8a921lmp 0 224580 468984 2022-08-28T22:34:16Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шрубувати | попередня = [[../шрубок/]] | наступна = [[../штаба/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1026 onlysection="шрубувати" /> cd9712n9qndsdkb0375sfb2zz9vzkgb 0 224581 468985 2022-08-28T22:34:17Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>штаба | попередня = [[../шрубувати/]] | наступна = [[../штаґа/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1026 onlysection="штаба" /> ojklfmw8sboxp0qmvandubebcvjhvg2 0 224582 468986 2022-08-28T22:34:18Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>штаґа | попередня = [[../штаба/]] | наступна = [[../штак/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1026 onlysection="штаґа" /> e00hnnm0hezef3azhjpl31vpf9mec92 0 224583 468987 2022-08-28T22:34:19Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>штак | попередня = [[../штаґа/]] | наступна = [[../штакун/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1026 onlysection="штак" /> 7brandbj0h54d0rcc36z8cq9ao7yfd6 0 224584 468988 2022-08-28T22:34:20Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>штакун | попередня = [[../штак/]] | наступна = [[../шталт/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1026 onlysection="штакун" /> hqxrn2ha3s1760bsnt807z5s36pgcaz 0 224585 468989 2022-08-28T22:34:21Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шталт | попередня = [[../штакун/]] | наступна = [[../шталтити/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1026 onlysection="шталт" /> kaji6ahq7xbt3o3on95schx5r7luq6v 0 224586 468990 2022-08-28T22:34:21Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шталтити | попередня = [[../шталт/]] | наступна = [[../штама/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1026 onlysection="шталтити" /> ofttl3k9qmkap2q81hg2lkqe6ciijx4 0 224587 468991 2022-08-28T22:34:22Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>штама | попередня = [[../шталтити/]] | наступна = [[../штамбур/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1026 onlysection="штама" /> 0579hl1b0hyu81jjl0t28uzz2xa553d 0 224588 468992 2022-08-28T22:34:23Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>штамбур | попередня = [[../штама/]] | наступна = [[../штамет/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1026 onlysection="штамбур" /> ftkn4544nz3s2afrksjxad92nkriwoh 0 224589 468993 2022-08-28T22:34:24Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>штамет | попередня = [[../штамбур/]] | наступна = [[../штампувати/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1026 onlysection="штамет" /> clsdr6qqkgmk0j30matej0na2yukfmk 0 224590 468994 2022-08-28T22:34:25Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>штампувати | попередня = [[../штамет/]] | наступна = [[../штанатий/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1026 onlysection="штампувати" /> qhgivdioc0pnmxu4rer1rwpsm9yv63f 0 224591 468995 2022-08-28T22:34:25Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>штанатий | попередня = [[../штампувати/]] | наступна = [[../штандара/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1026 onlysection="штанатий" /> qphc3eq6qb94n3mz71ezw4i90ymzc6x 0 224592 468996 2022-08-28T22:34:26Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>штандара | попередня = [[../штанатий/]] | наступна = [[../штандарина/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1026 onlysection="штандара" /> aebhwuu6k85hzjfbymu39h38vsd0vkz 0 224593 468997 2022-08-28T22:34:27Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>штандарина | попередня = [[../штандара/]] | наступна = [[../штани/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1026 onlysection="штандарина" /> bta0oqzxngc2zjjkgaratot8tztunwl 0 224594 468998 2022-08-28T22:34:28Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>штани | попередня = [[../штандарина/]] | наступна = [[../штанина/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1026 onlysection="штани" /> dtj1rwh2jvfy33cjbvitt1ny2fijmrn 0 224595 468999 2022-08-28T22:34:29Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>штанина | попередня = [[../штани/]] | наступна = [[../штанодран/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1026 onlysection="штанина" /> 7gebnkf17olmarh5gxgryd9c2voxm9m 0 224596 469000 2022-08-28T22:34:29Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>штанодран | попередня = [[../штанина/]] | наступна = [[../штанці/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1026 onlysection="штанодран" /> mm1uyxew4hvrqwlqo4my1oerutomlw9 0 224597 469001 2022-08-28T22:34:30Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>штанці | попередня = [[../штанодран/]] | наступна = [[../штанько/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1026 onlysection="штанці" /> lmic1yh6qsqf0rusqxjsbtdp4wy6td1 0 224598 469002 2022-08-28T22:34:31Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>штанько | попередня = [[../штанці/]] | наступна = [[../штанькуватий/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1026 onlysection="штанько" /> rd2kau2pw6ph8q0zh1vmezrhkvzgbr2 0 224599 469003 2022-08-28T22:34:32Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>штанькуватий | попередня = [[../штанько/]] | наступна = [[../штанята/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1026 onlysection="штанькуватий" /> l5zw69md77vzgi61prqmgj5pftko5cj 0 224600 469004 2022-08-28T22:34:32Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>штанята | попередня = [[../штанькуватий/]] | наступна = [[../штапний/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1026 onlysection="штанята" /> 9j4z0hxf0eb96pevn16xssyouvtzk0f 0 224601 469005 2022-08-28T22:34:33Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>штапний | попередня = [[../штанята/]] | наступна = [[../штапування/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1026 onlysection="штапний" /> kp2qc953w5mhvb0l8kubahcskj5g5s4 0 224602 469006 2022-08-28T22:38:24Z Leh Palych 5381 . wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = Ш | попередня = [[../Ч/]] | наступна = [[../Щ/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} {{абетка}} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=995 onlysection="1" /> {{абетка|Ша:Шв–Шє:Ши–Ші:Шк:Шл–Шо:Шп–Шр:Шт–Шш|gap=0.5em}} {{justify|[[../шлак/]]  •  [[../шланк/]]  •  [[../шлапатник/]]  •  [[../шлаптю/]]  •  [[../шлейка/]]  •  [[../шлентавий/]]  •  [[../шлея/]]  •  [[../шлик/]]  •  [[../шлия/]]  •  [[../шліхта/]]  •  [[../шліхтинка/]]  •  [[../шліхтування/]]  •  [[../шліхтувати/]]  •  [[../шломак/]]  •  [[../шлунковий/]]  •  [[../шлунок/]]  •  [[../шльондра/]]  •  [[../Шльонзк/]]  •  [[../шльонка/]]  •  [[../шльонковий/]]  •  [[../Шльонск/]]  •  [[../шльонський/]]  •  [[../шльоха/]]  •  [[../шлюб/]]  •  [[../шлюбити/]]  •  [[../шлюбний/]]  •  [[../шлюбовий/]]  •  [[../шлюбонько/]]  •  [[../шлюбочок/]]  •  [[../шлюбувати/]]  •  [[../шлюндра/]]  •  [[../шлюха/]]  •  [[../шляга/]]  •  [[../шляк/]]  •  [[../шлям/]]  •  [[../шляма/]]  •  [[../шлямівка/]]  •  [[../шлямовий/]]  •  [[../шлямпати/]]  •  [[../шлямувати/]]  •  [[../шлярка/]]  •  [[../шлях/]]  •  [[../шляхетний/]]  •  [[../шляхетніти/]]  •  [[../шляхетство/]]  •  [[../шляхетський/]]  •  [[../шляхетчина/]]  •  [[../шляхівщина/]]  •  [[../шляховий/]]  •  [[../шляхта/]]  •  [[../шляхтич/]]  •  [[../шляхтонька/]]  •  [[../шляхточка/]]  •  [[../шляхтюга/]]  •  [[../шляхтянка/]]  •  [[../шляхун/]]  •  [[../шляшечок/]]  •  [[../шляшок/]]  •  [[../шлящина/]]  •  [[../шмагати/]]  •  [[../шмагонути/]]  •  [[../шмалити/]]  •  [[../шмалій/]]  •  [[../шмалко/]]  •  [[../шмалький/]]  •  [[../шмальний/]]  •  [[../шмальнути/]]  •  [[../шмалятина/]]  •  [[../шманделок/]]  •  [[../шмарагд/]]  •  [[../шмарити/]]  •  [[../шмаритися/]]  •  [[../шмаркати/]]  •  [[../шмаркатий/]]  •  [[../шмаркач/]]  •  [[../шмаркачка/]]  •  [[../шмарки/]]  •  [[../шмаркий/]]  •  [[../шмаркля/]]  •  [[../шмарколиз/]]  •  [[../шмаркота/]]  •  [[../шмаркотиння/]]  •  [[../шмарнути/]]  •  [[../шмаровоз/]]  •  [[../шмарувати/]]  •  [[../шмаряти/]]  •  [[../шмат (I)/]]  •  [[../шмат (II)/]]  •  [[../шмата/]]  •  [[../шматати/]]  •  [[../шматина/]]  •  [[../шматка/]]  •  [[../шматковий/]]  •  [[../шматкувати/]]  •  [[../шматок/]]  •  [[../шмаття/]]  •  [[../шматувати/]]  •  [[../шматур'я/]]  •  [[../шматянський/]]  •  [[../шмерка/]]  •  [[../шмига/]]  •  [[../шмигляти/]]  •  [[../шмигнути/]]  •  [[../шмигувати/]]  •  [[../шмилити/]]  •  [[../шмир/]]  •  [[../шмиткий/]]  •  [[../шмондя/]]  •  [[../шморг/]]  •  [[../шморгавка/]]  •  [[../шморганистий/]]  •  [[../шморгати/]]  •  [[../шморгатися/]]  •  [[../шморгнути/]]  •  [[../шморгонути/]]  •  [[../шморшки/]]  •  [[../шмугляти/]]  •  [[../шмульгати/]]  •  [[../шмуляти/]]  •  [[../шнипорити/]]  •  [[../шнир/]]  •  [[../шнирина/]]  •  [[../шнирити/]]  •  [[../шнирь/]]  •  [[../шниря/]]  •  [[../шнур/]]  •  [[../шнурівка/]]  •  [[../шнурковий/]]  •  [[../шнуркування/]]  •  [[../шнуркувати/]]  •  [[../шнурований/]]  •  [[../шнуровиці/]]  •  [[../шнурок/]]  •  [[../шнурування/]]  •  [[../шнурувати/]]  •  [[../шняга/]]  •  [[../шо/]]  •  [[../шовк/]]  •  [[../шовківка/]]  •  [[../шовковать/]]  •  [[../шовковий/]]  •  [[../шовковина/]]  •  [[../шовковиця/]]  •  [[../шовкун/]]  •  [[../шовкунець/]]  •  [[../шовчина/]]  •  [[../шокати/]]  •  [[../шолвія/]]  •  [[../шолгун/]]  •  [[../шоловія/]]  •  [[../шоломок/]]  •  [[../шолопати/]]  •  [[../шолудивець/]]  •  [[../шолудивий/]]  •  [[../шолудивник/]]  •  [[../шолуді/]]  •  [[../шолудяй/]]  •  [[../шолуминня/]]  •  [[../шолупайка/]]  •  [[../шолупина/]]  •  [[../шонтавий/]]  •  [[../шопа/]]  •  [[../шори/]]  •  [[../шорнути/]]  •  [[../шорсткий/]]  •  [[../шостак/]]  •  [[../шостака/]]  •  [[../шостачок/]]  •  [[../шостий/]]  •  [[../шосток/]]  •  [[../шось/]]  •  [[../шофта/]]  •  [[../шохта/]]  •  [[../шоцевиця/]]  •  [[../шошон/]]|style=text-align-last:center}} 8twfhd95ziucatw8lfd7n3cn54r7azm 469273 469006 2022-08-28T23:51:11Z LehBot 11101 LintErrors/obsolete-tag wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = Ш | попередня = [[../Ч/]] | наступна = [[../Щ/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} {{абетка|bold=Ш}} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=995 onlysection="1" /> {{абетка|Ша:Шв–Шє:Ши–Ші:Шк:Шл–Шо:Шп–Шр:Шт–Шш|gap=0.5em}} {{justify|[[../шлак/]]  •  [[../шланк/]]  •  [[../шлапатник/]]  •  [[../шлаптю/]]  •  [[../шлейка/]]  •  [[../шлентавий/]]  •  [[../шлея/]]  •  [[../шлик/]]  •  [[../шлия/]]  •  [[../шліхта/]]  •  [[../шліхтинка/]]  •  [[../шліхтування/]]  •  [[../шліхтувати/]]  •  [[../шломак/]]  •  [[../шлунковий/]]  •  [[../шлунок/]]  •  [[../шльондра/]]  •  [[../Шльонзк/]]  •  [[../шльонка/]]  •  [[../шльонковий/]]  •  [[../Шльонск/]]  •  [[../шльонський/]]  •  [[../шльоха/]]  •  [[../шлюб/]]  •  [[../шлюбити/]]  •  [[../шлюбний/]]  •  [[../шлюбовий/]]  •  [[../шлюбонько/]]  •  [[../шлюбочок/]]  •  [[../шлюбувати/]]  •  [[../шлюндра/]]  •  [[../шлюха/]]  •  [[../шляга/]]  •  [[../шляк/]]  •  [[../шлям/]]  •  [[../шляма/]]  •  [[../шлямівка/]]  •  [[../шлямовий/]]  •  [[../шлямпати/]]  •  [[../шлямувати/]]  •  [[../шлярка/]]  •  [[../шлях/]]  •  [[../шляхетний/]]  •  [[../шляхетніти/]]  •  [[../шляхетство/]]  •  [[../шляхетський/]]  •  [[../шляхетчина/]]  •  [[../шляхівщина/]]  •  [[../шляховий/]]  •  [[../шляхта/]]  •  [[../шляхтич/]]  •  [[../шляхтонька/]]  •  [[../шляхточка/]]  •  [[../шляхтюга/]]  •  [[../шляхтянка/]]  •  [[../шляхун/]]  •  [[../шляшечок/]]  •  [[../шляшок/]]  •  [[../шлящина/]]  •  [[../шмагати/]]  •  [[../шмагонути/]]  •  [[../шмалити/]]  •  [[../шмалій/]]  •  [[../шмалко/]]  •  [[../шмалький/]]  •  [[../шмальний/]]  •  [[../шмальнути/]]  •  [[../шмалятина/]]  •  [[../шманделок/]]  •  [[../шмарагд/]]  •  [[../шмарити/]]  •  [[../шмаритися/]]  •  [[../шмаркати/]]  •  [[../шмаркатий/]]  •  [[../шмаркач/]]  •  [[../шмаркачка/]]  •  [[../шмарки/]]  •  [[../шмаркий/]]  •  [[../шмаркля/]]  •  [[../шмарколиз/]]  •  [[../шмаркота/]]  •  [[../шмаркотиння/]]  •  [[../шмарнути/]]  •  [[../шмаровоз/]]  •  [[../шмарувати/]]  •  [[../шмаряти/]]  •  [[../шмат (I)/]]  •  [[../шмат (II)/]]  •  [[../шмата/]]  •  [[../шматати/]]  •  [[../шматина/]]  •  [[../шматка/]]  •  [[../шматковий/]]  •  [[../шматкувати/]]  •  [[../шматок/]]  •  [[../шмаття/]]  •  [[../шматувати/]]  •  [[../шматур'я/]]  •  [[../шматянський/]]  •  [[../шмерка/]]  •  [[../шмига/]]  •  [[../шмигляти/]]  •  [[../шмигнути/]]  •  [[../шмигувати/]]  •  [[../шмилити/]]  •  [[../шмир/]]  •  [[../шмиткий/]]  •  [[../шмондя/]]  •  [[../шморг/]]  •  [[../шморгавка/]]  •  [[../шморганистий/]]  •  [[../шморгати/]]  •  [[../шморгатися/]]  •  [[../шморгнути/]]  •  [[../шморгонути/]]  •  [[../шморшки/]]  •  [[../шмугляти/]]  •  [[../шмульгати/]]  •  [[../шмуляти/]]  •  [[../шнипорити/]]  •  [[../шнир/]]  •  [[../шнирина/]]  •  [[../шнирити/]]  •  [[../шнирь/]]  •  [[../шниря/]]  •  [[../шнур/]]  •  [[../шнурівка/]]  •  [[../шнурковий/]]  •  [[../шнуркування/]]  •  [[../шнуркувати/]]  •  [[../шнурований/]]  •  [[../шнуровиці/]]  •  [[../шнурок/]]  •  [[../шнурування/]]  •  [[../шнурувати/]]  •  [[../шняга/]]  •  [[../шо/]]  •  [[../шовк/]]  •  [[../шовківка/]]  •  [[../шовковать/]]  •  [[../шовковий/]]  •  [[../шовковина/]]  •  [[../шовковиця/]]  •  [[../шовкун/]]  •  [[../шовкунець/]]  •  [[../шовчина/]]  •  [[../шокати/]]  •  [[../шолвія/]]  •  [[../шолгун/]]  •  [[../шоловія/]]  •  [[../шоломок/]]  •  [[../шолопати/]]  •  [[../шолудивець/]]  •  [[../шолудивий/]]  •  [[../шолудивник/]]  •  [[../шолуді/]]  •  [[../шолудяй/]]  •  [[../шолуминня/]]  •  [[../шолупайка/]]  •  [[../шолупина/]]  •  [[../шонтавий/]]  •  [[../шопа/]]  •  [[../шори/]]  •  [[../шорнути/]]  •  [[../шорсткий/]]  •  [[../шостак/]]  •  [[../шостака/]]  •  [[../шостачок/]]  •  [[../шостий/]]  •  [[../шосток/]]  •  [[../шось/]]  •  [[../шофта/]]  •  [[../шохта/]]  •  [[../шоцевиця/]]  •  [[../шошон/]]|style=text-align-last:center}} o4cdqy2t7df539mtf26q7nurrlje7n2 0 224603 469007 2022-08-28T22:43:20Z Leh Palych 5381 . wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = Ш | попередня = [[../Ч/]] | наступна = [[../Щ/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} {{абетка}} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=995 onlysection="1" /> {{абетка|Ша:Шв–Шє:Ши–Ші:Шк:Шл–Шо:Шп–Шр:Шт–Шш|gap=0.5em}} {{justify|[[../шпаґлювати/]]  •  [[../шпаґля/]]  •  [[../шпадер/]]  •  [[../шпадлювати/]]  •  [[../шпадля/]]  •  [[../шпак/]]  •  [[../шпаківня/]]  •  [[../шпаківський/]]  •  [[../шпаконько/]]  •  [[../шпакуватий/]]  •  [[../шпалера/]]  •  [[../шпалір/]]  •  [[../шпантолити/]]  •  [[../шпара/]]  •  [[../шпараґи/]]  •  [[../шпарґал/]]  •  [[../шпарґалля/]]  •  [[../шпарина/]]  •  [[../шпарити/]]  •  [[../шпарка/]]  •  [[../шпаркий/]]  •  [[../шпарко/]]  •  [[../шпарочка/]]  •  [[../шпарування/]]  •  [[../шпарувати/]]  •  [[../шпаруна/]]  •  [[../шпарутина/]]  •  [[../шпарутки/]]  •  [[../шпатар/]]  •  [[../шпати/]]  •  [[../шпацір/]]  •  [[../шпацірувати/]]  •  [[../шпаченько/]]  •  [[../шпаченя/]]  •  [[../шпачиний/]]  •  [[../шпачок/]]  •  [[../шпеник/]]  •  [[../шпент/]]  •  [[../шпеньок/]]  •  [[../шпет/]]  •  [[../шпета/]]  •  [[../шпетити/]]  •  [[../шпетний/]]  •  [[../шпетно/]]  •  [[../шпиг/]]  •  [[../шпигати/]]  •  [[../шпигинарь/]]  •  [[../шпигнути/]]  •  [[../шпигон/]]  •  [[../шпигонути/]]  •  [[../шпигувати/]]  •  [[../шпикуляція/]]  •  [[../шпилечка/]]  •  [[../шпилечок/]]  •  [[../шпилик/]]  •  [[../шпилити/]]  •  [[../шпиль/]]  •  [[../шпилька/]]  •  [[../шпильок/]]  •  [[../шпилястий/]]  •  [[../шпиндель/]]  •  [[../шпинь/]]  •  [[../шпиняти/]]  •  [[../шпиримистий/]]  •  [[../шпирити/]]  •  [[../шпирнути/]]  •  [[../шпиртати/]]  •  [[../шпиталь/]]  •  [[../шпитальний/]]  •  [[../шпити/]]  •  [[../шпитко/]]  •  [[../шпихлір/]]  •  [[../шпиця/]]  •  [[../шпичак/]]  •  [[../шпичакуватий/]]  •  [[../шпичастий/]]  •  [[../шпичка/]]  •  [[../шпіальтер/]]  •  [[../шпіг/]]  •  [[../шпігувати/]]  •  [[../шпік/]]  •  [[../шпіклір/]]  •  [[../шпінка/]]  •  [[../шпінь/]]  •  [[../шпірувати/]]  •  [[../шпол/]]  •  [[../шпола/]]  •  [[../шполик/]]  •  [[../шпонька/]]  •  [[../шпоня/]]  •  [[../шпорих/]]  •  [[../шпориш/]]  •  [[../шпоришки/]]  •  [[../шпортання/]]  •  [[../шпортати/]]  •  [[../шпортатися/]]  •  [[../шпортнути/]]  •  [[../шпортонути/]]  •  [[../шпотатися/]]  •  [[../шприх/]]  •  [[../шпряха/]]  •  [[../шпувати/]]  •  [[../шпуга/]]  •  [[../шпуйний/]]  •  [[../шпуля/]]  •  [[../шпуляр/]]  •  [[../шпундра/]]  •  [[../шпундрі/]]  •  [[../шпунт/]]  •  [[../шпунтуш/]]  •  [[../шпурити/]]  •  [[../шпурляння/]]  •  [[../шпурляти/]]  •  [[../шпурлятися/]]  •  [[../шпурнути/]]  •  [[../шпуртонути/]]  •  [[../шпуряти/]]  •  [[../шрам/]]  •  [[../шрамувати/]]  •  [[../шріт (I)/]]  •  [[../шріт (II)/]]  •  [[../шрітати/]]  •  [[../шротівниця/]]  •  [[../шруб/]]  •  [[../шрубель/]]  •  [[../шрубка/]]  •  [[../шрубок/]]  •  [[../шрубувати/]]|style=text-align-last:center}} h8yzotutsuu82g86q99vdyc7n3tv0d9 469274 469007 2022-08-28T23:51:12Z LehBot 11101 LintErrors/obsolete-tag wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = Ш | попередня = [[../Ч/]] | наступна = [[../Щ/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} {{абетка|bold=Ш}} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=995 onlysection="1" /> {{абетка|Ша:Шв–Шє:Ши–Ші:Шк:Шл–Шо:Шп–Шр:Шт–Шш|gap=0.5em}} {{justify|[[../шпаґлювати/]]  •  [[../шпаґля/]]  •  [[../шпадер/]]  •  [[../шпадлювати/]]  •  [[../шпадля/]]  •  [[../шпак/]]  •  [[../шпаківня/]]  •  [[../шпаківський/]]  •  [[../шпаконько/]]  •  [[../шпакуватий/]]  •  [[../шпалера/]]  •  [[../шпалір/]]  •  [[../шпантолити/]]  •  [[../шпара/]]  •  [[../шпараґи/]]  •  [[../шпарґал/]]  •  [[../шпарґалля/]]  •  [[../шпарина/]]  •  [[../шпарити/]]  •  [[../шпарка/]]  •  [[../шпаркий/]]  •  [[../шпарко/]]  •  [[../шпарочка/]]  •  [[../шпарування/]]  •  [[../шпарувати/]]  •  [[../шпаруна/]]  •  [[../шпарутина/]]  •  [[../шпарутки/]]  •  [[../шпатар/]]  •  [[../шпати/]]  •  [[../шпацір/]]  •  [[../шпацірувати/]]  •  [[../шпаченько/]]  •  [[../шпаченя/]]  •  [[../шпачиний/]]  •  [[../шпачок/]]  •  [[../шпеник/]]  •  [[../шпент/]]  •  [[../шпеньок/]]  •  [[../шпет/]]  •  [[../шпета/]]  •  [[../шпетити/]]  •  [[../шпетний/]]  •  [[../шпетно/]]  •  [[../шпиг/]]  •  [[../шпигати/]]  •  [[../шпигинарь/]]  •  [[../шпигнути/]]  •  [[../шпигон/]]  •  [[../шпигонути/]]  •  [[../шпигувати/]]  •  [[../шпикуляція/]]  •  [[../шпилечка/]]  •  [[../шпилечок/]]  •  [[../шпилик/]]  •  [[../шпилити/]]  •  [[../шпиль/]]  •  [[../шпилька/]]  •  [[../шпильок/]]  •  [[../шпилястий/]]  •  [[../шпиндель/]]  •  [[../шпинь/]]  •  [[../шпиняти/]]  •  [[../шпиримистий/]]  •  [[../шпирити/]]  •  [[../шпирнути/]]  •  [[../шпиртати/]]  •  [[../шпиталь/]]  •  [[../шпитальний/]]  •  [[../шпити/]]  •  [[../шпитко/]]  •  [[../шпихлір/]]  •  [[../шпиця/]]  •  [[../шпичак/]]  •  [[../шпичакуватий/]]  •  [[../шпичастий/]]  •  [[../шпичка/]]  •  [[../шпіальтер/]]  •  [[../шпіг/]]  •  [[../шпігувати/]]  •  [[../шпік/]]  •  [[../шпіклір/]]  •  [[../шпінка/]]  •  [[../шпінь/]]  •  [[../шпірувати/]]  •  [[../шпол/]]  •  [[../шпола/]]  •  [[../шполик/]]  •  [[../шпонька/]]  •  [[../шпоня/]]  •  [[../шпорих/]]  •  [[../шпориш/]]  •  [[../шпоришки/]]  •  [[../шпортання/]]  •  [[../шпортати/]]  •  [[../шпортатися/]]  •  [[../шпортнути/]]  •  [[../шпортонути/]]  •  [[../шпотатися/]]  •  [[../шприх/]]  •  [[../шпряха/]]  •  [[../шпувати/]]  •  [[../шпуга/]]  •  [[../шпуйний/]]  •  [[../шпуля/]]  •  [[../шпуляр/]]  •  [[../шпундра/]]  •  [[../шпундрі/]]  •  [[../шпунт/]]  •  [[../шпунтуш/]]  •  [[../шпурити/]]  •  [[../шпурляння/]]  •  [[../шпурляти/]]  •  [[../шпурлятися/]]  •  [[../шпурнути/]]  •  [[../шпуртонути/]]  •  [[../шпуряти/]]  •  [[../шрам/]]  •  [[../шрамувати/]]  •  [[../шріт (I)/]]  •  [[../шріт (II)/]]  •  [[../шрітати/]]  •  [[../шротівниця/]]  •  [[../шруб/]]  •  [[../шрубель/]]  •  [[../шрубка/]]  •  [[../шрубок/]]  •  [[../шрубувати/]]|style=text-align-last:center}} 2ruhu5d26x5j4c9y3gk0m32wvu14nnm 0 224604 469008 2022-08-28T22:45:33Z Leh Palych 5381 . wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = Ш | попередня = [[../Ч/]] | наступна = [[../Щ/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} {{абетка}} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=995 onlysection="1" /> {{абетка|Ша:Шв–Шє:Ши–Ші:Шк:Шл–Шо:Шп–Шр:Шт–Шш|gap=0.5em}} {{justify|[[../штаба/]]  •  [[../штаґа/]]  •  [[../штак/]]  •  [[../штакун/]]  •  [[../шталт/]]  •  [[../шталтити/]]  •  [[../штама/]]  •  [[../штамбур/]]  •  [[../штамет/]]  •  [[../штампувати/]]  •  [[../штанатий/]]  •  [[../штандара/]]  •  [[../штандарина/]]  •  [[../штани/]]  •  [[../штанина/]]  •  [[../штанодран/]]  •  [[../штанці/]]  •  [[../штанько/]]  •  [[../штанькуватий/]]  •  [[../штанята/]]  •  [[../штапний/]]  •  [[../штапування/]]  •  [[../штапувати/]]  •  [[../штатула/]]  •  [[../штатульний/]]  •  [[../штахвет/]]  •  [[../штахети/]]  •  [[../штахетник/]]  •  [[../штельвага/]]  •  [[../штельмах/]]  •  [[../штельмашня/]]  •  [[../штем/]]  •  [[../штемп/]]  •  [[../штемпаль/]]  •  [[../штепурний/]]  •  [[../шти/]]  •  [[../штиб/]]  •  [[../штиба/]]  •  [[../штибель/]]  •  [[../штивляга/]]  •  [[../штигуліти/]]  •  [[../штик/]]  •  [[../штикуляти/]]  •  [[../штил/]]  •  [[../штиль/]]  •  [[../штильвага/]]  •  [[../штильгати/]]  •  [[../штильготати/]]  •  [[../штим/]]  •  [[../штимуватий/]]  •  [[../штип/]]  •  [[../штирити/]]  •  [[../штирі/]]  •  [[../штирійчак/]]  •  [[../штирк/]]  •  [[../штиркати/]]  •  [[../штиркнути/]]  •  [[../штирма/]]  •  [[../штирогранястий/]]  •  [[../штирхайло/]]  •  [[../штирхати/]]  •  [[../штирхонути/]]  •  [[../штиря/]]  •  [[../штити/]]  •  [[../штитися/]]  •  [[../штих/]]  •  [[../штихіл/]]  •  [[../штіль/]]  •  [[../штовб/]]  •  [[../штовх!/]]  •  [[../штовхан/]]  •  [[../штовхати/]]  •  [[../штовхатися/]]  •  [[../штовхіць!/]]  •  [[../штовхнути/]]  •  [[../штовхонути/]]  •  [[../штокати/]]  •  [[../штола/]]  •  [[../штолє/]]  •  [[../штомпель/]]  •  [[../штопка/]]  •  [[../штопний/]]  •  [[../шторган/]]  •  [[../шторх!/]]  •  [[../шторхати/]]  •  [[../шторцом/]]  •  [[../штрап/]]  •  [[../штраповий/]]  •  [[../штрапувати/]]  •  [[../штрик/]]  •  [[../штрикавка/]]  •  [[../штрикалка/]]  •  [[../штрикати/]]  •  [[../штрикатися/]]  •  [[../штрики-брики/]]  •  [[../штрикнути/]]  •  [[../штриконути/]]  •  [[../штрих/]]  •  [[../штриха/]]  •  [[../штрихало/]]  •  [[../штрихіль/]]  •  [[../штрихонути/]]  •  [[../штрихувати/]]  •  [[../штрумент/]]  •  [[../штуб/]]  •  [[../штубак/]]  •  [[../штудерація/]]  •  [[../штудерний/]]  •  [[../штудерно/]]  •  [[../штука/]]  •  [[../штукарити/]]  •  [[../штукарка/]]  •  [[../штукарь/]]  •  [[../штукенція/]]  •  [[../штукерія/]]  •  [[../штукований/]]  •  [[../штукувати/]]  •  [[../штунда/]]  •  [[../штундарь/]]  •  [[../штундовий/]]  •  [[../штурбак/]]  •  [[../штурляти/]]  •  [[../штурлятися/]]  •  [[../штурм/]]  •  [[../штурма/]]  •  [[../штурмак/]]  •  [[../штурман/]]  •  [[../штурманувати/]]  •  [[../штурмувати/]]  •  [[../штурнути/]]  •  [[../штурпак/]]  •  [[../штурх!/]]  •  [[../штурханець/]]  •  [[../штурхати/]]  •  [[../штурхнути/]]  •  [[../штурхобочний/]]  •  [[../штуряти/]]  •  [[../штуц/]]  •  [[../штучечка/]]  •  [[../штучка/]]  •  [[../штучний/]]  •  [[../штучність/]]  •  [[../штучно/]]  •  [[../шуба/]]  •  [[../шубовснути/]]  •  [[../шубовсть/]]  •  [[../шубовтнути/]]  •  [[../шубовтнутися/]]  •  [[../шубонька/]]  •  [[../шубочка/]]  •  [[../шубраток/]]  •  [[../шувар/]]  •  [[../шуварів/]]  •  [[../шувір/]]  •  [[../шувний/]]  •  [[../шуга/]]  •  [[../шугай/]]  •  [[../шугалія/]]  •  [[../шугастий/]]  •  [[../шугати/]]  •  [[../шугерть/]]  •  [[../шуги/]]  •  [[../шугнути/]]  •  [[../шугонути/]]  •  [[../шугу/]]  •  [[../шудра/]]  •  [[../шукальник/]]  •  [[../шуканина/]]  •  [[../шукання/]]  •  [[../шукати/]]  •  [[../шукатися/]]  •  [[../шукач/]]  •  [[../шула/]]  •  [[../шулий/]]  •  [[../шулик/]]  •  [[../шулити/]]  •  [[../шуліка/]]  •  [[../шуліченя/]]  •  [[../шулка/]]  •  [[../шуль (I)/]]  •  [[../шуль (II)/]]  •  [[../шульга/]]  •  [[../шульговина/]]  •  [[../шулькати/]]  •  [[../шулькнути/]]  •  [[../шульок/]]  •  [[../шульпіка/]]  •  [[../шуляк/]]  •  [[../шум/]]  •  [[../шума/]]  •  [[../шумела/]]  •  [[../шумелина/]]  •  [[../шумелинє/]]  •  [[../шумиха/]]  •  [[../шумівка/]]  •  [[../шуміти/]]  •  [[../шумка/]]  •  [[../шумкий/]]  •  [[../шумливий/]]  •  [[../шумний/]]  •  [[../шумовина/]]  •  [[../шумотіти/]]  •  [[../шумування/]]  •  [[../шумувати/]]  •  [[../шупити/]]  •  [[../шуплаття/]]  •  [[../шуплядка/]]  •  [[../шупнути/]]  •  [[../шупоня/]]  •  [[../шупортатися/]]  •  [[../шура/]]  •  [[../шургич!/]]  •  [[../шурин/]]  •  [[../шуринець/]]  •  [[../шурка/]]  •  [[../шуркати/]]  •  [[../шуркнутися/]]  •  [[../шурлай/]]  •  [[../шурнути/]]  •  [[../шурпа/]]  •  [[../шурпання/]]  •  [[../шурпатися/]]  •  [[../шурубалки/]]  •  [[../шурубейник/]]  •  [[../шурубура/]]  •  [[../шурубурити/]]  •  [[../шурубурство/]]  •  [[../шурувалки/]]  •  [[../шурх/]]  •  [[../шурхати/]]  •  [[../шурхнути/]]  •  [[../шурхнутися/]]  •  [[../шурхотіти/]]  •  [[../шурчати/]]  •  [[../шуря-буря/]]  •  [[../шуряк/]]  •  [[../шусниця/]]  •  [[../шуст/]]  •  [[../шустати/]]  •  [[../шуствал/]]  •  [[../шустелина/]]  •  [[../шустіти/]]  •  [[../шусть/]]  •  [[../шутий/]]  •  [[../шутка/]]  •  [[../шутковий/]]  •  [[../шутковитий/]]  •  [[../шутковливий/]]  •  [[../шуткома/]]  •  [[../шуткування/]]  •  [[../шуткувати/]]  •  [[../шуто/]]  •  [[../шутулуць/]]  •  [[../шуфата/]]  •  [[../шуфляда/]]  •  [[../шух/]]  •  [[../шухля/]]  •  [[../шухляда/]]  •  [[../шушвалок/]]  •  [[../шушваль/]]  •  [[../шушиця/]]  •  [[../шушкати/]]  •  [[../шушон/]]  •  [[../шушу/]]  •  [[../шушукання/]]  •  [[../шушукати/]]  •  [[../шушукатися/]]  •  [[../шушун/]]  •  [[../шуя/]]  •  [[../шшке-не!/]]|style=text-align-last:center}} l97rguddonaiyamnong6vu1zi7i300u 469275 469008 2022-08-28T23:51:14Z LehBot 11101 LintErrors/obsolete-tag wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = Ш | попередня = [[../Ч/]] | наступна = [[../Щ/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} {{абетка|bold=Ш}} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=995 onlysection="1" /> {{абетка|Ша:Шв–Шє:Ши–Ші:Шк:Шл–Шо:Шп–Шр:Шт–Шш|gap=0.5em}} {{justify|[[../штаба/]]  •  [[../штаґа/]]  •  [[../штак/]]  •  [[../штакун/]]  •  [[../шталт/]]  •  [[../шталтити/]]  •  [[../штама/]]  •  [[../штамбур/]]  •  [[../штамет/]]  •  [[../штампувати/]]  •  [[../штанатий/]]  •  [[../штандара/]]  •  [[../штандарина/]]  •  [[../штани/]]  •  [[../штанина/]]  •  [[../штанодран/]]  •  [[../штанці/]]  •  [[../штанько/]]  •  [[../штанькуватий/]]  •  [[../штанята/]]  •  [[../штапний/]]  •  [[../штапування/]]  •  [[../штапувати/]]  •  [[../штатула/]]  •  [[../штатульний/]]  •  [[../штахвет/]]  •  [[../штахети/]]  •  [[../штахетник/]]  •  [[../штельвага/]]  •  [[../штельмах/]]  •  [[../штельмашня/]]  •  [[../штем/]]  •  [[../штемп/]]  •  [[../штемпаль/]]  •  [[../штепурний/]]  •  [[../шти/]]  •  [[../штиб/]]  •  [[../штиба/]]  •  [[../штибель/]]  •  [[../штивляга/]]  •  [[../штигуліти/]]  •  [[../штик/]]  •  [[../штикуляти/]]  •  [[../штил/]]  •  [[../штиль/]]  •  [[../штильвага/]]  •  [[../штильгати/]]  •  [[../штильготати/]]  •  [[../штим/]]  •  [[../штимуватий/]]  •  [[../штип/]]  •  [[../штирити/]]  •  [[../штирі/]]  •  [[../штирійчак/]]  •  [[../штирк/]]  •  [[../штиркати/]]  •  [[../штиркнути/]]  •  [[../штирма/]]  •  [[../штирогранястий/]]  •  [[../штирхайло/]]  •  [[../штирхати/]]  •  [[../штирхонути/]]  •  [[../штиря/]]  •  [[../штити/]]  •  [[../штитися/]]  •  [[../штих/]]  •  [[../штихіл/]]  •  [[../штіль/]]  •  [[../штовб/]]  •  [[../штовх!/]]  •  [[../штовхан/]]  •  [[../штовхати/]]  •  [[../штовхатися/]]  •  [[../штовхіць!/]]  •  [[../штовхнути/]]  •  [[../штовхонути/]]  •  [[../штокати/]]  •  [[../штола/]]  •  [[../штолє/]]  •  [[../штомпель/]]  •  [[../штопка/]]  •  [[../штопний/]]  •  [[../шторган/]]  •  [[../шторх!/]]  •  [[../шторхати/]]  •  [[../шторцом/]]  •  [[../штрап/]]  •  [[../штраповий/]]  •  [[../штрапувати/]]  •  [[../штрик/]]  •  [[../штрикавка/]]  •  [[../штрикалка/]]  •  [[../штрикати/]]  •  [[../штрикатися/]]  •  [[../штрики-брики/]]  •  [[../штрикнути/]]  •  [[../штриконути/]]  •  [[../штрих/]]  •  [[../штриха/]]  •  [[../штрихало/]]  •  [[../штрихіль/]]  •  [[../штрихонути/]]  •  [[../штрихувати/]]  •  [[../штрумент/]]  •  [[../штуб/]]  •  [[../штубак/]]  •  [[../штудерація/]]  •  [[../штудерний/]]  •  [[../штудерно/]]  •  [[../штука/]]  •  [[../штукарити/]]  •  [[../штукарка/]]  •  [[../штукарь/]]  •  [[../штукенція/]]  •  [[../штукерія/]]  •  [[../штукований/]]  •  [[../штукувати/]]  •  [[../штунда/]]  •  [[../штундарь/]]  •  [[../штундовий/]]  •  [[../штурбак/]]  •  [[../штурляти/]]  •  [[../штурлятися/]]  •  [[../штурм/]]  •  [[../штурма/]]  •  [[../штурмак/]]  •  [[../штурман/]]  •  [[../штурманувати/]]  •  [[../штурмувати/]]  •  [[../штурнути/]]  •  [[../штурпак/]]  •  [[../штурх!/]]  •  [[../штурханець/]]  •  [[../штурхати/]]  •  [[../штурхнути/]]  •  [[../штурхобочний/]]  •  [[../штуряти/]]  •  [[../штуц/]]  •  [[../штучечка/]]  •  [[../штучка/]]  •  [[../штучний/]]  •  [[../штучність/]]  •  [[../штучно/]]  •  [[../шуба/]]  •  [[../шубовснути/]]  •  [[../шубовсть/]]  •  [[../шубовтнути/]]  •  [[../шубовтнутися/]]  •  [[../шубонька/]]  •  [[../шубочка/]]  •  [[../шубраток/]]  •  [[../шувар/]]  •  [[../шуварів/]]  •  [[../шувір/]]  •  [[../шувний/]]  •  [[../шуга/]]  •  [[../шугай/]]  •  [[../шугалія/]]  •  [[../шугастий/]]  •  [[../шугати/]]  •  [[../шугерть/]]  •  [[../шуги/]]  •  [[../шугнути/]]  •  [[../шугонути/]]  •  [[../шугу/]]  •  [[../шудра/]]  •  [[../шукальник/]]  •  [[../шуканина/]]  •  [[../шукання/]]  •  [[../шукати/]]  •  [[../шукатися/]]  •  [[../шукач/]]  •  [[../шула/]]  •  [[../шулий/]]  •  [[../шулик/]]  •  [[../шулити/]]  •  [[../шуліка/]]  •  [[../шуліченя/]]  •  [[../шулка/]]  •  [[../шуль (I)/]]  •  [[../шуль (II)/]]  •  [[../шульга/]]  •  [[../шульговина/]]  •  [[../шулькати/]]  •  [[../шулькнути/]]  •  [[../шульок/]]  •  [[../шульпіка/]]  •  [[../шуляк/]]  •  [[../шум/]]  •  [[../шума/]]  •  [[../шумела/]]  •  [[../шумелина/]]  •  [[../шумелинє/]]  •  [[../шумиха/]]  •  [[../шумівка/]]  •  [[../шуміти/]]  •  [[../шумка/]]  •  [[../шумкий/]]  •  [[../шумливий/]]  •  [[../шумний/]]  •  [[../шумовина/]]  •  [[../шумотіти/]]  •  [[../шумування/]]  •  [[../шумувати/]]  •  [[../шупити/]]  •  [[../шуплаття/]]  •  [[../шуплядка/]]  •  [[../шупнути/]]  •  [[../шупоня/]]  •  [[../шупортатися/]]  •  [[../шура/]]  •  [[../шургич!/]]  •  [[../шурин/]]  •  [[../шуринець/]]  •  [[../шурка/]]  •  [[../шуркати/]]  •  [[../шуркнутися/]]  •  [[../шурлай/]]  •  [[../шурнути/]]  •  [[../шурпа/]]  •  [[../шурпання/]]  •  [[../шурпатися/]]  •  [[../шурубалки/]]  •  [[../шурубейник/]]  •  [[../шурубура/]]  •  [[../шурубурити/]]  •  [[../шурубурство/]]  •  [[../шурувалки/]]  •  [[../шурх/]]  •  [[../шурхати/]]  •  [[../шурхнути/]]  •  [[../шурхнутися/]]  •  [[../шурхотіти/]]  •  [[../шурчати/]]  •  [[../шуря-буря/]]  •  [[../шуряк/]]  •  [[../шусниця/]]  •  [[../шуст/]]  •  [[../шустати/]]  •  [[../шуствал/]]  •  [[../шустелина/]]  •  [[../шустіти/]]  •  [[../шусть/]]  •  [[../шутий/]]  •  [[../шутка/]]  •  [[../шутковий/]]  •  [[../шутковитий/]]  •  [[../шутковливий/]]  •  [[../шуткома/]]  •  [[../шуткування/]]  •  [[../шуткувати/]]  •  [[../шуто/]]  •  [[../шутулуць/]]  •  [[../шуфата/]]  •  [[../шуфляда/]]  •  [[../шух/]]  •  [[../шухля/]]  •  [[../шухляда/]]  •  [[../шушвалок/]]  •  [[../шушваль/]]  •  [[../шушиця/]]  •  [[../шушкати/]]  •  [[../шушон/]]  •  [[../шушу/]]  •  [[../шушукання/]]  •  [[../шушукати/]]  •  [[../шушукатися/]]  •  [[../шушун/]]  •  [[../шуя/]]  •  [[../шшке-не!/]]|style=text-align-last:center}} 0i9zhtgksmdn3rl63rx0dsd7dkkwro1 469285 469275 2022-08-29T00:02:11Z Leh Palych 5381 wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = Ш | попередня = [[../Ч/]] | наступна = [[../Щ/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} {{абетка|bold=Ш}} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=995 onlysection="1" /> {{абетка|Ша:Шв–Шє:Ши–Ші:Шк:Шл–Шо:Шп–Шр:Шт–Шш|gap=0.5em}} {{justify|[[../штаба/]]  •  [[../штаґа/]]  •  [[../штак/]]  •  [[../штакун/]]  •  [[../шталт/]]  •  [[../шталтити/]]  •  [[../штама/]]  •  [[../штамбур/]]  •  [[../штамет/]]  •  [[../штампувати/]]  •  [[../штанатий/]]  •  [[../штандара/]]  •  [[../штандарина/]]  •  [[../штани/]]  •  [[../штанина/]]  •  [[../штанодран/]]  •  [[../штанці/]]  •  [[../штанько/]]  •  [[../штанькуватий/]]  •  [[../штанята/]]  •  [[../штапний/]]  •  [[../штапування/]]  •  [[../штапувати/]]  •  [[../штатула/]]  •  [[../штатульний/]]  •  [[../штахвет/]]  •  [[../штахети/]]  •  [[../штахетник/]]  •  [[../штельвага/]]  •  [[../штельмах/]]  •  [[../штельмашня/]]  •  [[../штем/]]  •  [[../штемп/]]  •  [[../штемпаль/]]  •  [[../штепурний/]]  •  [[../шти/]]  •  [[../штиб/]]  •  [[../штиба/]]  •  [[../штибель/]]  •  [[../штивляга/]]  •  [[../штигуліти/]]  •  [[../штик/]]  •  [[../штикуляти/]]  •  [[../штил/]]  •  [[../штиль/]]  •  [[../штильвага/]]  •  [[../штильгати/]]  •  [[../штильготати/]]  •  [[../штим/]]  •  [[../штимуватий/]]  •  [[../штип/]]  •  [[../штирити/]]  •  [[../штирі/]]  •  [[../штирійчак/]]  •  [[../штирк/]]  •  [[../штиркати/]]  •  [[../штиркнути/]]  •  [[../штирма/]]  •  [[../штирогранястий/]]  •  [[../штирхайло/]]  •  [[../штирхати/]]  •  [[../штирхонути/]]  •  [[../штиря/]]  •  [[../штити/]]  •  [[../штитися/]]  •  [[../штих/]]  •  [[../штихіл/]]  •  [[../штіль/]]  •  [[../штовб/]]  •  [[../штовх!/]]  •  [[../штовхан/]]  •  [[../штовхати/]]  •  [[../штовхатися/]]  •  [[../штовхіць!/]]  •  [[../штовхнути/]]  •  [[../штовхонути/]]  •  [[../штокати/]]  •  [[../штола/]]  •  [[../штолє/]]  •  [[../штомпель/]]  •  [[../штопка/]]  •  [[../штопний/]]  •  [[../шторган/]]  •  [[../шторх!/]]  •  [[../шторхати/]]  •  [[../шторцом/]]  •  [[../штрап/]]  •  [[../штраповий/]]  •  [[../штрапувати/]]  •  [[../штрик/]]  •  [[../штрикавка/]]  •  [[../штрикалка/]]  •  [[../штрикати/]]  •  [[../штрикатися/]]  •  [[../штрики-брики/]]  •  [[../штрикнути/]]  •  [[../штриконути/]]  •  [[../штрих/]]  •  [[../штриха/]]  •  [[../штрихало/]]  •  [[../штрихіль/]]  •  [[../штрихонути/]]  •  [[../штрихувати/]]  •  [[../штрумент/]]  •  [[../штуб/]]  •  [[../штубак/]]  •  [[../штудерація/]]  •  [[../штудерний/]]  •  [[../штудерно/]]  •  [[../штука/]]  •  [[../штукарити/]]  •  [[../штукарка/]]  •  [[../штукарь/]]  •  [[../штукенція/]]  •  [[../штукерія/]]  •  [[../штукований/]]  •  [[../штукувати/]]  •  [[../штунда/]]  •  [[../штундарь/]]  •  [[../штундовий/]]  •  [[../штурбак/]]  •  [[../штурляти/]]  •  [[../штурлятися/]]  •  [[../штурм/]]  •  [[../штурма/]]  •  [[../штурмак/]]  •  [[../штурман/]]  •  [[../штурманувати/]]  •  [[../штурмувати/]]  •  [[../штурнути/]]  •  [[../штурпак/]]  •  [[../штурх!/]]  •  [[../штурханець/]]  •  [[../штурхати/]]  •  [[../штурхнути/]]  •  [[../штурхобочний/]]  •  [[../штуряти/]]  •  [[../штуц/]]  •  [[../штучечка/]]  •  [[../штучка/]]  •  [[../штучний/]]  •  [[../штучність/]]  •  [[../штучно/]]  •  [[../шуба/]]  •  [[../шубовснути/]]  •  [[../шубовсть/]]  •  [[../шубовтнути/]]  •  [[../шубовтнутися/]]  •  [[../шубонька/]]  •  [[../шубочка/]]  •  [[../шубраток/]]  •  [[../шувар/]]  •  [[../шуварів/]]  •  [[../шувір/]]  •  [[../шувний/]]  •  [[../шуга/]]  •  [[../шугай/]]  •  [[../шугалія/]]  •  [[../шугастий/]]  •  [[../шугати/]]  •  [[../шугерть/]]  •  [[../шуги/]]  •  [[../шугнути/]]  •  [[../шугонути/]]  •  [[../шугу/]]  •  [[../шудра/]]  •  [[../шукальник/]]  •  [[../шуканина/]]  •  [[../шукання/]]  •  [[../шукати/]]  •  [[../шукатися/]]  •  [[../шукач/]]  •  [[../шула/]]  •  [[../шулий/]]  •  [[../шулик/]]  •  [[../шулити/]]  •  [[../шуліка/]]  •  [[../шуліченя/]]  •  [[../шулка/]]  •  [[../шуль (I)/]]  •  [[../шуль (II)/]]  •  [[../шульга/]]  •  [[../шульговина/]]  •  [[../шулькати/]]  •  [[../шулькнути/]]  •  [[../шульок/]]  •  [[../шульпіка/]]  •  [[../шуляк/]]  •  [[../шум/]]  •  [[../шума/]]  •  [[../шумела/]]  •  [[../шумелина/]]  •  [[../шумелинє/]]  •  [[../шумиха/]]  •  [[../шумівка/]]  •  [[../шуміти/]]  •  [[../шумка/]]  •  [[../шумкий/]]  •  [[../шумливий/]]  •  [[../шумний/]]  •  [[../шумовина/]]  •  [[../шумотіти/]]  •  [[../шумування/]]  •  [[../шумувати/]]  •  [[../шупити/]]  •  [[../шуплаття/]]  •  [[../шуплядка/]]  •  [[../шупнути/]]  •  [[../шупоня/]]  •  [[../шупортатися/]]  •  [[../шура/]]  •  [[../шургич!/]]  •  [[../шурин/]]  •  [[../шуринець/]]  •  [[../шурка/]]  •  [[../шуркати/]]  •  [[../шуркнутися/]]  •  [[../шурлай/]]  •  [[../шурнути/]]  •  [[../шурпа/]]  •  [[../шурпання/]]  •  [[../шурпатися/]]  •  [[../шурубалки/]]  •  [[../шурубейник/]]  •  [[../шурубура/]]  •  [[../шурубурити/]]  •  [[../шурубурство/]]  •  [[../шурувалки/]]  •  [[../шурх/]]  •  [[../шурхати/]]  •  [[../шурхнути/]]  •  [[../шурхнутися/]]  •  [[../шурхотіти/]]  •  [[../шурчати/]]  •  [[../шуря-буря/]]  •  [[../шуряк/]]  •  [[../шусниця/]]  •  [[../шуст/]]  •  [[../шустати/]]  •  [[../шуствал/]]  •  [[../шустелина/]]  •  [[../шустіти/]]  •  [[../шусть/]]  •  [[../шутий/]]  •  [[../шутка/]]  •  [[../шутковий/]]  •  [[../шутковитий/]]  •  [[../шутковливий/]]  •  [[../шуткома/]]  •  [[../шуткування/]]  •  [[../шуткувати/]]  •  [[../шуто/]]  •  [[../шутулуць/]]  •  [[../шуфата/]]  •  [[../шуфляда/]]  •  [[../шух/]]  •  [[../шухля/]]  •  [[../шухляда/]]  •  [[../шушвалок/]]  •  [[../шушваль/]]  •  [[../шушиця/]]  •  [[../шушкати/]]  •  [[../шушон/]]  •  [[../шушу/]]  •  [[../шушукання/]]  •  [[../шушукати/]]  •  [[../шушукатися/]]  •  [[../шушун/]]  •  [[../шуя/]]  •  [[../шшке-не!/]]|style=text-align-last:center}} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1035 onlysection="1" /> 3f94zillmm11f3u256nf1dvwvnls04j 0 224605 469009 2022-08-28T22:48:05Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>штапування | попередня = | наступна = [[../штапувати/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" from=1026 to=1027 onlysection="штапування" /> 8eti9qe6brxxxhrv80rykq715x03htm 469186 469009 2022-08-28T22:50:24Z Leh Palych 5381 wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>штапування | попередня = [[../штапний/]] | наступна = [[../штапувати/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" from=1026 to=1027 onlysection="штапування" /> h0nyu7tuorsqocv3k2tgm8dkt660o2j 0 224606 469010 2022-08-28T22:48:06Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>штапувати | попередня = [[../штапування/]] | наступна = [[../штатула/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1027 onlysection="штапувати" /> m2zr5nybhsalmq7o0xaa6zf22ikcoe2 0 224607 469011 2022-08-28T22:48:07Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>штатула | попередня = [[../штапувати/]] | наступна = [[../штатульний/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1027 onlysection="штатула" /> bska686r924i5d3wqgb40n5jkvu0u7l 0 224608 469012 2022-08-28T22:48:08Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>штатульний | попередня = [[../штатула/]] | наступна = [[../штахвет/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1027 onlysection="штатульний" /> 77ufabqpwqpudgpfnnrlmli3izwr3j9 0 224609 469013 2022-08-28T22:48:08Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>штахвет | попередня = [[../штатульний/]] | наступна = [[../штахети/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1027 onlysection="штахвет" /> huqrn69o0noqd42sel7sbdhbn1ud8ek 0 224610 469014 2022-08-28T22:48:09Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>штахети | попередня = [[../штахвет/]] | наступна = [[../штахетник/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1027 onlysection="штахети" /> cp4rh64nswcuis686xivmt036kts60j 0 224611 469015 2022-08-28T22:48:10Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>штахетник | попередня = [[../штахети/]] | наступна = [[../штельвага/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1027 onlysection="штахетник" /> 2w9vceiv6nve3p0xfeb4dk0pchhattn 0 224612 469016 2022-08-28T22:48:11Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>штельвага | попередня = [[../штахетник/]] | наступна = [[../штельмах/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1027 onlysection="штельвага" /> qsfzkorn7l4au46to7lm85vhnj9l7n1 0 224613 469017 2022-08-28T22:48:11Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>штельмах | попередня = [[../штельвага/]] | наступна = [[../штельмашня/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1027 onlysection="штельмах" /> 6jcsawanvtla4rk57fpbc3biagrshxx 0 224614 469018 2022-08-28T22:48:12Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>штельмашня | попередня = [[../штельмах/]] | наступна = [[../штем/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1027 onlysection="штельмашня" /> jl7q22pfu5w0zmm3n582onnn44mmt5c 0 224615 469019 2022-08-28T22:48:13Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>штем | попередня = [[../штельмашня/]] | наступна = [[../штемп/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1027 onlysection="штем" /> 1xl644hh8g9ggil7fdvtcy48eulhz2r 0 224616 469020 2022-08-28T22:48:14Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>штемп | попередня = [[../штем/]] | наступна = [[../штемпаль/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1027 onlysection="штемп" /> 0drzga05pid46j5ndhg98s9259zbry9 0 224617 469021 2022-08-28T22:48:14Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>штемпаль | попередня = [[../штемп/]] | наступна = [[../штепурний/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1027 onlysection="штемпаль" /> ewgt7ok5lncg4u2zojhmd47m4ykhgan 0 224618 469022 2022-08-28T22:48:15Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>штепурний | попередня = [[../штемпаль/]] | наступна = [[../шти/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1027 onlysection="штепурний" /> qht80xl1g8ehe1u9jt214qi5vzktp5a 0 224619 469023 2022-08-28T22:48:16Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шти | попередня = [[../штепурний/]] | наступна = [[../штиб/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1027 onlysection="шти" /> kql5ra4p7q1qvvccp0vgztuc4wbyzuq 0 224620 469024 2022-08-28T22:48:17Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>штиб | попередня = [[../шти/]] | наступна = [[../штиба/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1027 onlysection="штиб" /> sagrkjqkh97ncxvo3tmcsetvhete9j9 0 224621 469025 2022-08-28T22:48:18Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>штиба | попередня = [[../штиб/]] | наступна = [[../штибель/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1027 onlysection="штиба" /> 87wr0ll4zu23ju5ig803c99rrsvo0zm 0 224622 469026 2022-08-28T22:48:18Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>штибель | попередня = [[../штиба/]] | наступна = [[../штивляга/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1027 onlysection="штибель" /> gb3k4s74t11h1mu5i47rbofsxvxb0x0 0 224623 469027 2022-08-28T22:48:19Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>штивляга | попередня = [[../штибель/]] | наступна = [[../штигуліти/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1027 onlysection="штивляга" /> 9q9ss3o3xpk749dtyh7184i6w7ryxmz 0 224624 469028 2022-08-28T22:48:20Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>штигуліти | попередня = [[../штивляга/]] | наступна = [[../штик/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1027 onlysection="штигуліти" /> ieuxdw3qk91v52kjo0u5ft710zz4qc1 0 224625 469029 2022-08-28T22:48:21Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>штик | попередня = [[../штигуліти/]] | наступна = [[../штикуляти/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1027 onlysection="штик" /> mrk9owyughpyhmr412hji0muhd61lzl 0 224626 469030 2022-08-28T22:48:21Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>штикуляти | попередня = [[../штик/]] | наступна = [[../штил/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1027 onlysection="штикуляти" /> 7okvoahv8xojjptkdu3oe0rzdlq6dwo 0 224627 469031 2022-08-28T22:48:22Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>штил | попередня = [[../штикуляти/]] | наступна = [[../штиль/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1027 onlysection="штил" /> pq4xq8ifblhmcjh0tydr2d46e9w041i 0 224628 469032 2022-08-28T22:48:23Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>штиль | попередня = [[../штил/]] | наступна = [[../штильвага/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1027 onlysection="штиль" /> k45qyzxb0mv80qo5veszn8kueaob4pd 0 224629 469033 2022-08-28T22:48:24Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>штильвага | попередня = [[../штиль/]] | наступна = [[../штильгати/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1027 onlysection="штильвага" /> paijygopfkry2lkxvdta2rm55or64nn 0 224630 469034 2022-08-28T22:48:25Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>штильгати | попередня = [[../штильвага/]] | наступна = [[../штильготати/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1027 onlysection="штильгати" /> c9f4k5plg3s51nntb8p0jbpmwaqyu8k 0 224631 469035 2022-08-28T22:48:25Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>штильготати | попередня = [[../штильгати/]] | наступна = [[../штим/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1027 onlysection="штильгати" /> l5mbczud8yut58ohp3sgmecy8rb24ws 0 224632 469036 2022-08-28T22:48:26Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>штим | попередня = [[../штильготати/]] | наступна = [[../штимуватий/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1027 onlysection="штим" /> t76kqvdibn3nsfo990zug9qusznqqy8 0 224633 469037 2022-08-28T22:48:27Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>штимуватий | попередня = [[../штим/]] | наступна = [[../штип/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1027 onlysection="штимуватий" /> anvpm1717kiat1nh2dwlr8r18ico0c4 0 224634 469038 2022-08-28T22:48:27Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>штип | попередня = [[../штимуватий/]] | наступна = [[../штирити/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1027 onlysection="штип" /> eo52ndoz1woykgoo6ro6vm9dbv6sjl8 0 224635 469039 2022-08-28T22:48:28Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>штирити | попередня = [[../штип/]] | наступна = [[../штирі/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1028 onlysection="штирити" /> blkx0c1a61wi5ddece0ui1ysy2lrqlk 0 224636 469040 2022-08-28T22:48:29Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>штирі | попередня = [[../штирити/]] | наступна = [[../штирійчак/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1028 onlysection="штирі" /> fvltpjicpklxitfbedbxcsmtmbalvse 0 224637 469041 2022-08-28T22:48:30Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>штирійчак | попередня = [[../штирі/]] | наступна = [[../штирк/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1028 onlysection="штирійчак" /> imdxbb4d2b5qcpaxaba3dzdzq5gtodo 0 224638 469042 2022-08-28T22:48:31Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>штирк | попередня = [[../штирійчак/]] | наступна = [[../штиркати/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1028 onlysection="штирк" /> t7voj8f3yo1ees2l93bwlisr3r0tn1t 0 224639 469043 2022-08-28T22:48:32Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>штиркати | попередня = [[../штирк/]] | наступна = [[../штиркнути/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1028 onlysection="штиркати" /> gn085w3j6nabv65a20faz2a1pbm0sk7 0 224640 469044 2022-08-28T22:48:32Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>штиркнути | попередня = [[../штиркати/]] | наступна = [[../штирма/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1028 onlysection="штиркнути" /> 8d3asq7d5xgbtscd68mrlm8347qxlte 0 224641 469045 2022-08-28T22:48:33Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>штирма | попередня = [[../штиркнути/]] | наступна = [[../штирогранястий/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1028 onlysection="штирма" /> goa6x0f5cn6xlaqq1c4r3xjzib5grac 0 224642 469046 2022-08-28T22:48:34Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>штирогранястий | попередня = [[../штирма/]] | наступна = [[../штирхайло/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1028 onlysection="штирогранястий" /> ldcdwlp9q71ynj03oyelmltel8uvwc1 0 224643 469047 2022-08-28T22:48:34Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>штирхайло | попередня = [[../штирогранястий/]] | наступна = [[../штирхати/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1028 onlysection="штирхайло" /> 1t0nx9m1yery9teogl7l21zgb8c0mtr 0 224644 469048 2022-08-28T22:48:35Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>штирхати | попередня = [[../штирхайло/]] | наступна = [[../штирхонути/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1028 onlysection="штирхати" /> hsck3jeacwn5t4ll565gf8s4p268xsv 0 224645 469049 2022-08-28T22:48:36Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>штирхонути | попередня = [[../штирхати/]] | наступна = [[../штиря/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1028 onlysection="штирхонути" /> pipnay0373f8ia2lguqk3i8v4sq4ctd 0 224646 469050 2022-08-28T22:48:37Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>штиря | попередня = [[../штирхонути/]] | наступна = [[../штити/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1028 onlysection="штиря" /> ml3klelz9xhi0mg193xgjzqid8mvkme 0 224647 469051 2022-08-28T22:48:37Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>штити | попередня = [[../штиря/]] | наступна = [[../штитися/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1028 onlysection="штити" /> 1chqanj46mhthzdli56gp59av17sazr 0 224648 469052 2022-08-28T22:48:38Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>штитися | попередня = [[../штити/]] | наступна = [[../штих/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1028 onlysection="штитися" /> cuad7df8o10dfnbcm46qawn5zymc0fa 0 224649 469053 2022-08-28T22:48:39Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>штих | попередня = [[../штитися/]] | наступна = [[../штихіл/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1028 onlysection="штих" /> 6atrasgah53wfqonglhjoxkio2imlqq 0 224650 469054 2022-08-28T22:48:40Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>штихіл | попередня = [[../штих/]] | наступна = [[../штіль/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1028 onlysection="штихіл" /> e5w1xzux8jqo9u7ta2jsanrl09mpjq3 0 224651 469055 2022-08-28T22:48:41Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>штіль | попередня = [[../штихіл/]] | наступна = [[../штовб/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1028 onlysection="штіль" /> 7z7irir8trnqtx81x4m8s561kfshegm 0 224652 469056 2022-08-28T22:48:41Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>штовб | попередня = [[../штіль/]] | наступна = [[../штовх!/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1028 onlysection="штовб" /> 22oobgiyweguqyd3cs5royqt9ultmxo 0 224653 469057 2022-08-28T22:48:42Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>штовх! | попередня = [[../штовб/]] | наступна = [[../штовхан/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1028 onlysection="штовх!" /> 8wo8u6jhg7qc5iwavtyodp2myy89zof 0 224654 469058 2022-08-28T22:48:43Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>штовхан | попередня = [[../штовх!/]] | наступна = [[../штовхати/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1028 onlysection="штовхан" /> pc8j51rkc50vmje0m2xijuwnzhv9hm5 0 224655 469059 2022-08-28T22:48:44Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>штовхати | попередня = [[../штовхан/]] | наступна = [[../штовхатися/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1028 onlysection="штовхати" /> tiv2q36lb5ytvhkzcpjg73nnchtkia7 0 224656 469060 2022-08-28T22:48:45Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>штовхатися | попередня = [[../штовхати/]] | наступна = [[../штовхіць!/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1028 onlysection="штовхатися" /> jutxvgqx1zfb8yz0f8fl4an0q7bz6zg 0 224657 469061 2022-08-28T22:48:45Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>штовхіць! | попередня = [[../штовхатися/]] | наступна = [[../штовхнути/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1028 onlysection="штовхіць!" /> robzenbxre69pf4k3k0w94wk4lyelry 0 224658 469062 2022-08-28T22:48:46Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>штовхнути | попередня = [[../штовхіць!/]] | наступна = [[../штовхонути/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1028 onlysection="штовхнути" /> bjyfr2oyaprfsxcttzllhyksngj6fib 0 224659 469063 2022-08-28T22:48:47Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>штовхонути | попередня = [[../штовхнути/]] | наступна = [[../штокати/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1028 onlysection="штовхонути" /> ejuse33nj4088fyk32v4b0d461vgtbt 0 224660 469064 2022-08-28T22:48:48Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>штокати | попередня = [[../штовхонути/]] | наступна = [[../штола/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1028 onlysection="штокати" /> qxweuiq9dnwb5oerjd4eagg0wdkglav 0 224661 469065 2022-08-28T22:48:49Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>штола | попередня = [[../штокати/]] | наступна = [[../штолє/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1028 onlysection="штола" /> 76jvf27wrv190p5uhefthwy7zz1saxg 0 224662 469066 2022-08-28T22:48:49Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>штолє | попередня = [[../штола/]] | наступна = [[../штомпель/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1028 onlysection="штолє" /> px2pssz7l4tm1843xi85nylkbm915n6 0 224663 469067 2022-08-28T22:48:50Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>штомпель | попередня = [[../штолє/]] | наступна = [[../штопка/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1028 onlysection="штомпель" /> qpce0o9j145w5is4j4pxn0yne39cjsc 0 224664 469068 2022-08-28T22:48:51Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>штопка | попередня = [[../штомпель/]] | наступна = [[../штопний/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1028 onlysection="штопка" /> 9mvul13w1klnqlvx1dvpbduqgbyvg5k 0 224665 469069 2022-08-28T22:48:51Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>штопний | попередня = [[../штопка/]] | наступна = [[../шторган/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1028 onlysection="штопний" /> 9l7c4iruf1eqsalvgadvrbeo03nt1ce 0 224666 469070 2022-08-28T22:48:52Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шторган | попередня = [[../штопний/]] | наступна = [[../шторх!/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1028 onlysection="шторган" /> ol0jlk2jbrwq1oxxv7c3hf13opfk526 0 224667 469071 2022-08-28T22:48:53Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шторх! | попередня = [[../шторган/]] | наступна = [[../шторхати/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1028 onlysection="шторх!" /> ji9cu3t3frr81graokiqi843mgk8wtn 0 224668 469072 2022-08-28T22:48:54Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шторхати | попередня = [[../шторх!/]] | наступна = [[../шторцом/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1028 onlysection="шторхати" /> p9t1ylno1h02qg50z5sq4iyfbx8xki6 0 224669 469073 2022-08-28T22:48:54Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шторцом | попередня = [[../шторхати/]] | наступна = [[../штрап/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1028 onlysection="шторцом" /> mejgcadd57gkidd3bdgn1yyt0xd6o2t 0 224670 469074 2022-08-28T22:48:55Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>штрап | попередня = [[../шторцом/]] | наступна = [[../штраповий/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1028 onlysection="штрап" /> rt4hygd4z7t75wkn7l0bbe3d34ua0wn 0 224671 469075 2022-08-28T22:48:56Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>штраповий | попередня = [[../штрап/]] | наступна = [[../штрапувати/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" from=1028 to=1029 onlysection="штраповий" /> 3l3h9c5qjlyuyxkd5itfmcvxeiqc6jt 0 224672 469076 2022-08-28T22:48:57Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>штрапувати | попередня = [[../штраповий/]] | наступна = [[../штрик/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1029 onlysection="штрапувати" /> 6rrxg44ob22g924twkg15oav9yjw53w 0 224673 469077 2022-08-28T22:48:57Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>штрик | попередня = [[../штрапувати/]] | наступна = [[../штрикавка/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1029 onlysection="штрик" /> dcakglnsmicatdq5wda3qnr323ic5lg 0 224674 469078 2022-08-28T22:48:58Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>штрикавка | попередня = [[../штрик/]] | наступна = [[../штрикалка/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1029 onlysection="штрикавка" /> jvt1m20iv8ky1vtk77jhf784ene2183 0 224675 469079 2022-08-28T22:48:59Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>штрикалка | попередня = [[../штрикавка/]] | наступна = [[../штрикати/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1029 onlysection="штрикавка" /> r9oe14cy01ad5tvpbsugcjd3d7j5eas 0 224676 469080 2022-08-28T22:49:00Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>штрикати | попередня = [[../штрикалка/]] | наступна = [[../штрикатися/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1029 onlysection="штрикати" /> 1gkrrcdjh0u7rzfe9xv81amf6rdtyb9 0 224677 469081 2022-08-28T22:49:00Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>штрикатися | попередня = [[../штрикати/]] | наступна = [[../штрики-брики/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1029 onlysection="штрикатися" /> ggkf2cfm1hwv5b3hko34zib31kefkym 0 224678 469082 2022-08-28T22:49:01Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>штрики-брики | попередня = [[../штрикатися/]] | наступна = [[../штрикнути/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1029 onlysection="штрики-брики" /> pe22v3wkyiq8pyz66vnyfjv0v69gh6s 0 224679 469083 2022-08-28T22:49:02Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>штрикнути | попередня = [[../штрики-брики/]] | наступна = [[../штриконути/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1029 onlysection="штрикнути" /> rfpndl29ajg6brqkz72c1rdv6lciovs 0 224680 469084 2022-08-28T22:49:03Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>штриконути | попередня = [[../штрикнути/]] | наступна = [[../штрих/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1029 onlysection="штриконути" /> teia5nyicfflfeobcd2nvdpudjpzq6a 0 224681 469085 2022-08-28T22:49:04Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>штрих | попередня = [[../штриконути/]] | наступна = [[../штриха/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1029 onlysection="штрих" /> ck0weglhlsirhe6jq6irfztsr0qkht1 0 224682 469086 2022-08-28T22:49:04Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>штриха | попередня = [[../штрих/]] | наступна = [[../штрихало/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1029 onlysection="штриха" /> 1hzjisu7iqe3722ub658909b8hhfgsa 0 224683 469087 2022-08-28T22:49:05Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>штрихало | попередня = [[../штриха/]] | наступна = [[../штрихіль/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1029 onlysection="штрихало" /> aos8iq85i8kk6mzr4dgq03ysuu8zxwe 0 224684 469088 2022-08-28T22:49:06Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>штрихіль | попередня = [[../штрихало/]] | наступна = [[../штрихонути/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1029 onlysection="штрихіль" /> 632ejko1h9qj5wre5ktn4f6vl3neohx 0 224685 469089 2022-08-28T22:49:07Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>штрихонути | попередня = [[../штрихіль/]] | наступна = [[../штрихувати/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1029 onlysection="штрихонути" /> jwy6muuxc1m9aqhlasp64aohdihgwgy 0 224686 469090 2022-08-28T22:49:07Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>штрихувати | попередня = [[../штрихонути/]] | наступна = [[../штрумент/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1029 onlysection="штрихувати" /> l1i8qk89a60tfjeog3j4xl98xodmvnn 0 224687 469091 2022-08-28T22:49:08Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>штрумент | попередня = [[../штрихувати/]] | наступна = [[../штуб/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1029 onlysection="штрумент" /> tr4h6rm1eng3smdysuszlvp4dukw4tt 0 224688 469092 2022-08-28T22:49:09Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>штуб | попередня = [[../штрумент/]] | наступна = [[../штубак/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1029 onlysection="штуб" /> hhz8quqsrt4zz6gqo93vsgm9q7u5lx9 0 224689 469093 2022-08-28T22:49:10Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>штубак | попередня = [[../штуб/]] | наступна = [[../штудерація/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1029 onlysection="штуб" /> dkaky8m4w82bhr0cri85ryagro28mao 0 224690 469094 2022-08-28T22:49:11Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>штудерація | попередня = [[../штубак/]] | наступна = [[../штудерний/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1029 onlysection="штудерація" /> 5vklih4nr4ql7ak3ck1zlsuhz8kfp4u 0 224691 469095 2022-08-28T22:49:12Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>штудерний | попередня = [[../штудерація/]] | наступна = [[../штудерно/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1029 onlysection="штудерний" /> podn51przdv2tm5zlgez9pcg2cw0l0o 0 224692 469096 2022-08-28T22:49:12Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>штудерно | попередня = [[../штудерний/]] | наступна = [[../штука/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1029 onlysection="штудерно" /> s428l2hr3sx9kyotm7nj754m2ucsifb 0 224693 469097 2022-08-28T22:49:13Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>штука | попередня = [[../штудерно/]] | наступна = [[../штукарити/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1029 onlysection="штука" /> b91jz283uz4365xa3qewa042unln7t4 0 224694 469098 2022-08-28T22:49:14Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>штукарити | попередня = [[../штука/]] | наступна = [[../штукарка/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1029 onlysection="штукарити" /> avaw06yqqavny7p1xcl9d9wk6c0ntbl 0 224695 469099 2022-08-28T22:49:15Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>штукарка | попередня = [[../штукарити/]] | наступна = [[../штукарь/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1029 onlysection="штукарка" /> oihc8tgvdc45xv7sbahv33yenf3epqq 0 224696 469100 2022-08-28T22:49:15Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>штукарь | попередня = [[../штукарка/]] | наступна = [[../штукенція/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1029 onlysection="штукарь" /> j2zkmjudzttqliq8yz57xgiumompl1o 0 224697 469101 2022-08-28T22:49:16Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>штукенція | попередня = [[../штукарь/]] | наступна = [[../штукерія/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1029 onlysection="штукенція" /> tf1g6ca0ne024n6g7wg31wd9vghqhg4 0 224698 469102 2022-08-28T22:49:17Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>штукерія | попередня = [[../штукенція/]] | наступна = [[../штукований/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1029 onlysection="штукенція" /> 9co8e2mjam2h9s7gniye1lvhh5rt4e7 0 224699 469103 2022-08-28T22:49:18Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>штукований | попередня = [[../штукерія/]] | наступна = [[../штукувати/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1029 onlysection="штукований" /> 4t27gmvt5621jik680uitdv1zlye2o8 0 224700 469104 2022-08-28T22:49:18Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>штукувати | попередня = [[../штукований/]] | наступна = [[../штунда/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1029 onlysection="штукувати" /> 28ygz0oc15dxrzi7pyngqxlofy1rctb 0 224701 469105 2022-08-28T22:49:19Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>штунда | попередня = [[../штукувати/]] | наступна = [[../штундарь/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1029 onlysection="штунда" /> ab61x9u2p9n1c92fpsudtb67ljimjcc 0 224702 469106 2022-08-28T22:49:20Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>штундарь | попередня = [[../штунда/]] | наступна = [[../штундовий/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1029 onlysection="штундарь" /> iedsc369pf0poyzgvioz2b4ktbxfmus 0 224703 469107 2022-08-28T22:49:21Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>штундовий | попередня = [[../штундарь/]] | наступна = [[../штурбак/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1029 onlysection="штундовий" /> ejmkyogww9qezyxpi5pces6ry6k8i3s 0 224704 469108 2022-08-28T22:49:22Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>штурбак | попередня = [[../штундовий/]] | наступна = [[../штурляти/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1030 onlysection="штурбак" /> 12a25oyrwvb2jko2p130ucbs2xle6k5 0 224705 469109 2022-08-28T22:49:22Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>штурляти | попередня = [[../штурбак/]] | наступна = [[../штурлятися/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1030 onlysection="штурляти" /> 7prmhh0d9pynivmn0xm55vjt7ymuhoz 0 224706 469110 2022-08-28T22:49:23Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>штурлятися | попередня = [[../штурляти/]] | наступна = [[../штурм/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1030 onlysection="штурлятися" /> f980uy9fyeu0vwnotj4vo3uy4lh192y 0 224707 469111 2022-08-28T22:49:24Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>штурм | попередня = [[../штурлятися/]] | наступна = [[../штурма/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1030 onlysection="штурм" /> jx8gfu35xvg53vqz371p3go0zdbg34i 0 224708 469112 2022-08-28T22:49:25Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>штурма | попередня = [[../штурм/]] | наступна = [[../штурмак/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1030 onlysection="штурма" /> cp8tvcnkop7h6e9f26oqgmzfu7j96fk 0 224709 469113 2022-08-28T22:49:25Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>штурмак | попередня = [[../штурма/]] | наступна = [[../штурман/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1030 onlysection="штурмак" /> f0d86s6q4mzir9z34icqbcdhvr4v4e4 0 224710 469114 2022-08-28T22:49:26Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>штурман | попередня = [[../штурмак/]] | наступна = [[../штурманувати/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1030 onlysection="штурман" /> 5serjh5dfwhtkbxh8b20bnvji08imgf 0 224711 469115 2022-08-28T22:49:27Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>штурманувати | попередня = [[../штурман/]] | наступна = [[../штурмувати/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1030 onlysection="штурманувати" /> 3ofn6r8p7w9iti2acvk1y6nj2j7z9fs 0 224712 469116 2022-08-28T22:49:28Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>штурмувати | попередня = [[../штурманувати/]] | наступна = [[../штурнути/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1030 onlysection="штурмувати" /> pfbmko3557x80mnu0oan6w6eyexz8ei 0 224713 469117 2022-08-28T22:49:28Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>штурнути | попередня = [[../штурмувати/]] | наступна = [[../штурпак/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1030 onlysection="штурнути" /> 6rkldjmcpk1ftl8uv4erifnvz0v2ui8 0 224714 469118 2022-08-28T22:49:29Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>штурпак | попередня = [[../штурнути/]] | наступна = [[../штурх!/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1030 onlysection="штурпак" /> tnr2yv88zk9z36dh2o6y8cy2mj3u3yv 0 224715 469119 2022-08-28T22:49:30Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>штурх! | попередня = [[../штурпак/]] | наступна = [[../штурханець/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1030 onlysection="штурх!" /> audsi1ca4a2soptdh27xkp8q7hfwrqd 0 224716 469120 2022-08-28T22:49:31Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>штурханець | попередня = [[../штурх!/]] | наступна = [[../штурхати/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1030 onlysection="штурханець" /> jmt0a9fyn7umy4klzrzm18xi7b3ifc8 0 224717 469121 2022-08-28T22:49:32Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>штурхати | попередня = [[../штурханець/]] | наступна = [[../штурхнути/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1030 onlysection="штурхати" /> 6oojo3llgid4qavv51s0gtv0ybrtx2o 0 224718 469122 2022-08-28T22:49:32Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>штурхнути | попередня = [[../штурхати/]] | наступна = [[../штурхобочний/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1030 onlysection="штурхнути" /> fho6gn3xifyi4yta0tbia6bfzavcfrk 0 224719 469123 2022-08-28T22:49:33Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>штурхобочний | попередня = [[../штурхнути/]] | наступна = [[../штуряти/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1030 onlysection="штурхобочний" /> hf4jrej07eitd0d3lf9xvoax6220emt 0 224720 469124 2022-08-28T22:49:34Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>штуряти | попередня = [[../штурхобочний/]] | наступна = [[../штуц/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1030 onlysection="штуряти" /> qq8ggq1obwytv2930wuuigp8va3qd0i 0 224721 469125 2022-08-28T22:49:35Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>штуц | попередня = [[../штуряти/]] | наступна = [[../штучечка/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1030 onlysection="штуц" /> cr3ne0i9u5i1han7xk31t5vpw3dxkp9 0 224722 469126 2022-08-28T22:49:35Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>штучечка | попередня = [[../штуц/]] | наступна = [[../штучка/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1030 onlysection="штучечка" /> 91ll7l0q8cabjakdtsc2wbcp1uwo43z 0 224723 469127 2022-08-28T22:49:36Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>штучка | попередня = [[../штучечка/]] | наступна = [[../штучний/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1030 onlysection="штучка" /> jvn1hhpa5ib5xvpip92vyrnj5kjvs5n 0 224724 469128 2022-08-28T22:49:37Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>штучний | попередня = [[../штучка/]] | наступна = [[../штучність/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1030 onlysection="штучний" /> lq7fcyr2wx6fnm5he10mzmonfa1in6l 0 224725 469129 2022-08-28T22:49:38Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>штучність | попередня = [[../штучний/]] | наступна = [[../штучно/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1030 onlysection="штучність" /> a3pac5vn4kbjqu4wx88fpombby39a2f 0 224726 469130 2022-08-28T22:49:39Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>штучно | попередня = [[../штучність/]] | наступна = [[../шуба/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1030 onlysection="штучно" /> arwdv5kaoqd7nkfdnbhfha0t4l97w8c 0 224727 469131 2022-08-28T22:49:40Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шуба | попередня = [[../штучно/]] | наступна = [[../шубовснути/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1030 onlysection="шуба" /> iodkn3abh5a4myc2737y3xhepin5v22 0 224728 469132 2022-08-28T22:49:40Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шубовснути | попередня = [[../шуба/]] | наступна = [[../шубовсть/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1030 onlysection="шубовснути" /> rloz11e8ntjxasex0h7pu11nyolmjnr 0 224729 469133 2022-08-28T22:49:41Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шубовсть | попередня = [[../шубовснути/]] | наступна = [[../шубовтнути/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1030 onlysection="шубовсть" /> oipfydbceinnw8b11fmi9jnlda95pkb 0 224730 469134 2022-08-28T22:49:42Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шубовтнути | попередня = [[../шубовсть/]] | наступна = [[../шубовтнутися/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1030 onlysection="шубовтнути" /> fa44uncme7klqk6st4635c655ve0wkf 0 224731 469135 2022-08-28T22:49:43Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шубовтнутися | попередня = [[../шубовтнути/]] | наступна = [[../шубонька/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1030 onlysection="шубовтнутися" /> e9udl516msycleeza7hsvjjrqva2uol 0 224732 469136 2022-08-28T22:49:43Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шубонька | попередня = [[../шубовтнутися/]] | наступна = [[../шубочка/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1030 onlysection="шубонька" /> fuucpynoctxo95xzehg1xsvb5t9nr9u 0 224733 469137 2022-08-28T22:49:44Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шубочка | попередня = [[../шубонька/]] | наступна = [[../шубраток/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1030 onlysection="шубочка" /> p6jm0nglelm6cabbffsy6ksijrlasbz 0 224734 469138 2022-08-28T22:49:45Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шубраток | попередня = [[../шубочка/]] | наступна = [[../шувар/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1030 onlysection="шубраток" /> ogdgs8l48xpj7mxgule9yc7qabr8o82 0 224735 469139 2022-08-28T22:49:46Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шувар | попередня = [[../шубраток/]] | наступна = [[../шуварів/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1031 onlysection="шувар" /> psc7uvuelewt6dn9425htghyqescxx1 0 224736 469140 2022-08-28T22:49:47Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шуварів | попередня = [[../шувар/]] | наступна = [[../шувір/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1031 onlysection="шуварів" /> e95cpk0dbjlnunfqd2xhk1f302ro32i 0 224737 469141 2022-08-28T22:49:49Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шувір | попередня = [[../шуварів/]] | наступна = [[../шувний/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1031 onlysection="шувір" /> 6r7tgrucwx9rfckbhyxxewvue1o9sav 0 224738 469142 2022-08-28T22:49:50Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шувний | попередня = [[../шувір/]] | наступна = [[../шуга/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1031 onlysection="шувний" /> pq5056smyk4pxoa7zfurjlu50nj5tmu 0 224739 469143 2022-08-28T22:49:50Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шуга | попередня = [[../шувний/]] | наступна = [[../шугай/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1031 onlysection="шуга" /> i81tgvglwpogu14revo8v501r4dg65f 0 224740 469144 2022-08-28T22:49:51Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шугай | попередня = [[../шуга/]] | наступна = [[../шугалія/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1031 onlysection="шугай" /> pjf2pec76hw7rwomvu1z0etahelmz1s 0 224741 469145 2022-08-28T22:49:52Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шугалія | попередня = [[../шугай/]] | наступна = [[../шугастий/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1031 onlysection="шугалія" /> pf2qdoel4tqieybegmvo33qipnfc3ji 0 224742 469146 2022-08-28T22:49:53Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шугастий | попередня = [[../шугалія/]] | наступна = [[../шугати/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1031 onlysection="шугастий" /> nihca85ywictcwimxufd5lu64x0zof8 0 224743 469147 2022-08-28T22:49:53Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шугати | попередня = [[../шугастий/]] | наступна = [[../шугерть/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1031 onlysection="шугати" /> mowa2g3sbgc38qnbxkgvla510zn79dj 0 224744 469148 2022-08-28T22:49:54Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шугерть | попередня = [[../шугати/]] | наступна = [[../шуги/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1031 onlysection="шугерть" /> epejfi76lh0hkjdp55fsx3gaalii999 0 224745 469149 2022-08-28T22:49:55Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шуги | попередня = [[../шугерть/]] | наступна = [[../шугнути/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1031 onlysection="шуги" /> s3sx0bbsh7tirlwvryo9di95iq2isbw 0 224746 469150 2022-08-28T22:49:56Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шугнути | попередня = [[../шуги/]] | наступна = [[../шугонути/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1031 onlysection="шугнути" /> 54vdze96g3w4agz45b364p31s6ifak0 0 224747 469151 2022-08-28T22:49:57Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шугонути | попередня = [[../шугнути/]] | наступна = [[../шугу/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1031 onlysection="шугонути" /> 5mu6jio5do4i8g864gfv933szx40rrj 0 224748 469152 2022-08-28T22:49:57Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шугу | попередня = [[../шугонути/]] | наступна = [[../шудра/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1031 onlysection="шуги" /> rje1z0gox18mpsbo5p9ft17lzynryw3 0 224749 469153 2022-08-28T22:49:58Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шудра | попередня = [[../шугу/]] | наступна = [[../шукальник/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1031 onlysection="шудра" /> 55sxnoomni9t9rscrtqichneejn8jlq 0 224750 469154 2022-08-28T22:49:59Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шукальник | попередня = [[../шудра/]] | наступна = [[../шуканина/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1031 onlysection="шукальник" /> f4rlbnynos4tnmjvlh89wixec1zfv42 0 224751 469155 2022-08-28T22:50:00Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шуканина | попередня = [[../шукальник/]] | наступна = [[../шукання/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1031 onlysection="шуканина" /> ajg6c6cs15h9ea0vxs3co939x6c3zxn 0 224752 469156 2022-08-28T22:50:01Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шукання | попередня = [[../шуканина/]] | наступна = [[../шукати/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1031 onlysection="шукання" /> 5p0pth1nk9e02dkpnyv2w686mu7luu3 0 224753 469157 2022-08-28T22:50:01Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шукати | попередня = [[../шукання/]] | наступна = [[../шукатися/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1031 onlysection="шукати" /> 6qs69io5rlpzp4zmhthisgnqtjjrwea 0 224754 469158 2022-08-28T22:50:02Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шукатися | попередня = [[../шукати/]] | наступна = [[../шукач/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1031 onlysection="шукатися" /> pvuk9cp6nodnkrn3igalis0lhs01zoz 0 224755 469159 2022-08-28T22:50:03Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шукач | попередня = [[../шукатися/]] | наступна = [[../шула/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1031 onlysection="шукач" /> ibpulesqtkuon56ltbu5yhvisg5l027 0 224756 469160 2022-08-28T22:50:03Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шула | попередня = [[../шукач/]] | наступна = [[../шулий/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1031 onlysection="шула" /> cy02yjfp6a6y1p429805520xilfy071 0 224757 469161 2022-08-28T22:50:04Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шулий | попередня = [[../шула/]] | наступна = [[../шулик/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1031 onlysection="шулий" /> 58r3tvmwha6xdestdsfg2o3t4kl5yho 0 224758 469162 2022-08-28T22:50:05Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шулик | попередня = [[../шулий/]] | наступна = [[../шулити/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1031 onlysection="шулик" /> g0d954xoy7c5g448phzsiubc442a4c0 0 224759 469163 2022-08-28T22:50:06Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шулити | попередня = [[../шулик/]] | наступна = [[../шуліка/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1031 onlysection="шулити" /> 4pkqsfllvt2memf2zetrgbjsc1vaxr4 0 224760 469164 2022-08-28T22:50:07Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шуліка | попередня = [[../шулити/]] | наступна = [[../шуліченя/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1031 onlysection="шуліка" /> l3mgoyt6kojg6ely7jm5adarnirjftg 0 224761 469165 2022-08-28T22:50:08Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шуліченя | попередня = [[../шуліка/]] | наступна = [[../шулка/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1031 onlysection="шуліченя" /> 5sezhelxz7234741ogn18cfua0l5c8d 0 224762 469166 2022-08-28T22:50:09Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шулка | попередня = [[../шуліченя/]] | наступна = [[../шуль (I)/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1032 onlysection="шулка" /> d7k134wg30mdzi2f090om4h19bk1huv 0 224763 469167 2022-08-28T22:50:09Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шуль (I) | попередня = [[../шулка/]] | наступна = [[../шуль (II)/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1032 onlysection="шуль (I)" /> d6csiq9c85fj6pkwdzfh6jls4irinu5 0 224764 469168 2022-08-28T22:50:10Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шуль (II) | попередня = [[../шуль (I)/]] | наступна = [[../шульга/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1032 onlysection="шуль (II)" /> c1aesqanhl7xwms5mqzb0pnneg5thyh 0 224765 469169 2022-08-28T22:50:11Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шульга | попередня = [[../шуль (II)/]] | наступна = [[../шульговина/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1032 onlysection="шульга" /> 5s9t30ti9v02h9hw2rsa61wl68hfxbz 0 224766 469170 2022-08-28T22:50:12Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шульговина | попередня = [[../шульга/]] | наступна = [[../шулькати/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1032 onlysection="шульговина" /> f6e4bz54nmn1ns9f28q450vf4yfcqwu 0 224767 469171 2022-08-28T22:50:12Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шулькати | попередня = [[../шульговина/]] | наступна = [[../шулькнути/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1032 onlysection="шулькати" /> pek2yerha5qag9ev7gdaq0eyssnvclx 0 224768 469172 2022-08-28T22:50:13Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шулькнути | попередня = [[../шулькати/]] | наступна = [[../шульок/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1032 onlysection="шулькнути" /> kodespkl56f6c4q418h719q42izc1al 0 224769 469173 2022-08-28T22:50:14Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шульок | попередня = [[../шулькнути/]] | наступна = [[../шульпіка/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1032 onlysection="шульок" /> 4419m52m2nv41yqm1oyk5tderpyc0ur 0 224770 469174 2022-08-28T22:50:15Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шульпіка | попередня = [[../шульок/]] | наступна = [[../шуляк/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1032 onlysection="шульпіка" /> qxfwx1wood4zwfq6vh1pcsya5ocsd9f 0 224771 469175 2022-08-28T22:50:16Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шуляк | попередня = [[../шульпіка/]] | наступна = [[../шум/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1032 onlysection="шуляк" /> g57g3n7xn9h1t3f0yce66nt7dtxilaf 0 224772 469176 2022-08-28T22:50:16Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шум | попередня = [[../шуляк/]] | наступна = [[../шума/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1032 onlysection="шум" /> jvwl6z6q0yf95nz8n6pnma23pacq7w2 0 224773 469177 2022-08-28T22:50:17Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шума | попередня = [[../шум/]] | наступна = [[../шумела/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1032 onlysection="шума" /> n5fj5wch8tybypj3igdci6mwef8a171 0 224774 469178 2022-08-28T22:50:18Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шумела | попередня = [[../шума/]] | наступна = [[../шумелина/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1032 onlysection="шумела" /> b6cid1k900rqurudzygkx9hkndydm18 0 224775 469179 2022-08-28T22:50:19Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шумелина | попередня = [[../шумела/]] | наступна = [[../шумелинє/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1032 onlysection="шумелина" /> 6leu7c722xxazimt7jg83ln3b7fnqpe 0 224776 469180 2022-08-28T22:50:19Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шумелинє | попередня = [[../шумелина/]] | наступна = [[../шумиха/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1032 onlysection="шумелинє" /> 00knvjyay55wkiuicwy2mmsrkf3obka 0 224777 469181 2022-08-28T22:50:20Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шумиха | попередня = [[../шумелинє/]] | наступна = [[../шумівка/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1032 onlysection="шумиха" /> jfdsyvfp8igc5xn2hna9cl3tdlh2m8n 0 224778 469182 2022-08-28T22:50:21Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шумівка | попередня = [[../шумиха/]] | наступна = [[../шуміти/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1032 onlysection="шумівка" /> jm8wdoztryxw3ybx9sdfqhs2ffy1ogv 0 224779 469183 2022-08-28T22:50:22Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шуміти | попередня = [[../шумівка/]] | наступна = [[../шумка/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1032 onlysection="шуміти" /> s04evp61o7ws2gzgffe3xepbsw9zp2t 0 224780 469184 2022-08-28T22:50:22Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шумка | попередня = [[../шуміти/]] | наступна = [[../шумкий/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1032 onlysection="шумка" /> li4yy5svz0ct02raiql9i45kvwj3644 0 224781 469185 2022-08-28T22:50:23Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шумкий | попередня = [[../шумка/]] | наступна = [[../шумливий/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1032 onlysection="шумкий" /> k7lov0m2jza03vkbgp51y0n6x1xtf5f 0 224782 469187 2022-08-28T22:50:24Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шумливий | попередня = [[../шумкий/]] | наступна = [[../шумний/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1032 onlysection="шумливий" /> cgnrheql5sqhmapu2yqbchkk97q4z8y 0 224783 469188 2022-08-28T22:50:25Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шумний | попередня = [[../шумливий/]] | наступна = [[../шумовина/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1032 onlysection="шумний" /> jyw80eh109sw3l6yrb146i58nbe4tv4 0 224784 469189 2022-08-28T22:50:25Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шумовина | попередня = [[../шумний/]] | наступна = [[../шумотіти/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1032 onlysection="шумовина" /> lse70z9r48eh0ewc5w1vqjerswpqgk7 0 224785 469190 2022-08-28T22:50:26Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шумотіти | попередня = [[../шумовина/]] | наступна = [[../шумування/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1032 onlysection="шумотіти" /> g6ln9pzvuq45rdn1t31tnglahcn5uvx 0 224786 469191 2022-08-28T22:50:27Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шумування | попередня = [[../шумотіти/]] | наступна = [[../шумувати/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1032 onlysection="шумування" /> fu9ch7hf119g44znh42d1iekebecbv8 0 224787 469192 2022-08-28T22:50:27Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шумувати | попередня = [[../шумування/]] | наступна = [[../шупити/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1032 onlysection="шумувати" /> 9p9qm6cyqx1bkjpd2tptrnm012qcjyt 0 224788 469193 2022-08-28T22:50:28Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шупити | попередня = [[../шумувати/]] | наступна = [[../шуплаття/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" from=1032 to=1033 onlysection="шупити" /> q74aeoskbagg9k3crhlqh8krtn9vc9y 0 224789 469194 2022-08-28T22:50:29Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шуплаття | попередня = [[../шупити/]] | наступна = [[../шуплядка/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1033 onlysection="шуплаття" /> qka06ly4ht728yaxixfde4gyw1mwze9 0 224790 469195 2022-08-28T22:50:30Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шуплядка | попередня = [[../шуплаття/]] | наступна = [[../шупнути/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1033 onlysection="шуплядка" /> q23ma3qtilzeguvqxbjexwwkfubz6ex 0 224791 469196 2022-08-28T22:50:31Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шупнути | попередня = [[../шуплядка/]] | наступна = [[../шупоня/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1033 onlysection="шупнути" /> p6romhoibkcfgtvx935ga7bd1rp6on1 0 224792 469197 2022-08-28T22:50:32Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шупоня | попередня = [[../шупнути/]] | наступна = [[../шупортатися/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1033 onlysection="шупоня" /> lposye6ou20y22jx06zeezd296kk8n5 0 224793 469198 2022-08-28T22:50:33Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шупортатися | попередня = [[../шупоня/]] | наступна = [[../шура/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1033 onlysection="шупортатися" /> dokijiirkz5v6di5ot59fwx62ce62eh 0 224794 469199 2022-08-28T22:50:34Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шура | попередня = [[../шупортатися/]] | наступна = [[../шургич!/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1033 onlysection="шура" /> gabvg9ig7e5u2uu3a5b85n5br6kozzc 0 224795 469200 2022-08-28T22:50:34Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шургич! | попередня = [[../шура/]] | наступна = [[../шурин/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1033 onlysection="шургич!" /> 7ka00e8ol4zmgx3nre7ip98hnfsgbe3 0 224796 469201 2022-08-28T22:50:35Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шурин | попередня = [[../шургич!/]] | наступна = [[../шуринець/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1033 onlysection="шурин" /> 52wjshcmff5jsfb5mmawz3dsi1n2o9d 0 224797 469202 2022-08-28T22:50:36Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шуринець | попередня = [[../шурин/]] | наступна = [[../шурка/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1033 onlysection="шуринець" /> isiwsz28hdyefmt33pgv6pbfm0n3tlm 0 224798 469203 2022-08-28T22:50:37Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шурка | попередня = [[../шуринець/]] | наступна = [[../шуркати/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1033 onlysection="шурка" /> s9h42ng7ai5q8wkskjt00wh1z3j9k2c 0 224799 469204 2022-08-28T22:50:38Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шуркати | попередня = [[../шурка/]] | наступна = [[../шуркнутися/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1033 onlysection="шуркати" /> cetl89huqq5gbbtahd5k94nlmvk402g 0 224800 469205 2022-08-28T22:50:39Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шуркнутися | попередня = [[../шуркати/]] | наступна = [[../шурлай/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1033 onlysection="шуркнутися" /> ez971imqyy80eno0in7avlibxmqzt6n 0 224801 469206 2022-08-28T22:50:39Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шурлай | попередня = [[../шуркнутися/]] | наступна = [[../шурнути/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1033 onlysection="шурлай" /> qjkwicqwmw6atm4tna2i9p4l6k5f904 0 224802 469207 2022-08-28T22:50:40Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шурнути | попередня = [[../шурлай/]] | наступна = [[../шурпа/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1033 onlysection="шурнути" /> 48xj8ediumqfiynqivz39ut8lhli8xr 0 224803 469208 2022-08-28T22:50:41Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шурпа | попередня = [[../шурнути/]] | наступна = [[../шурпання/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1033 onlysection="шурпа" /> 8ipfjuq4vf6vg8wnmf1xlvs4vcs6ia2 0 224804 469209 2022-08-28T22:50:42Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шурпання | попередня = [[../шурпа/]] | наступна = [[../шурпатися/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1033 onlysection="шурпання" /> 26v3otqufrw9gnxlded5fprj1pi7ste 0 224805 469210 2022-08-28T22:50:42Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шурпатися | попередня = [[../шурпання/]] | наступна = [[../шурубалки/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1033 onlysection="шурпатися" /> 3yaptd6lzke0nkjdau2fae6if436zxg 0 224806 469211 2022-08-28T22:50:43Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шурубалки | попередня = [[../шурпатися/]] | наступна = [[../шурубейник/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1033 onlysection="шурубалки" /> 7fzzawpcv5vmn5th67jysx2ijrocs9y 0 224807 469212 2022-08-28T22:50:44Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шурубейник | попередня = [[../шурубалки/]] | наступна = [[../шурубура/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1033 onlysection="шурубейник" /> kk23cjzs6ybm6z58eycmlbky8s4sa3d 0 224808 469213 2022-08-28T22:50:45Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шурубура | попередня = [[../шурубейник/]] | наступна = [[../шурубурити/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1033 onlysection="шурубура" /> tc01ou5ggtrvlw20aaxniihgacc2292 0 224809 469214 2022-08-28T22:50:46Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шурубурити | попередня = [[../шурубура/]] | наступна = [[../шурубурство/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1033 onlysection="шурубурити" /> f86rnyponx8mgj6xj8cbxtxek3a5fue 0 224810 469215 2022-08-28T22:50:46Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шурубурство | попередня = [[../шурубурити/]] | наступна = [[../шурувалки/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1033 onlysection="шурубурство" /> 8zqgy1wx5ent1e3j92rstrnsfjpblcv 0 224811 469216 2022-08-28T22:50:47Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шурувалки | попередня = [[../шурубурство/]] | наступна = [[../шурх/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1033 onlysection="шурувалки" /> 3qtlx4m5cnlbr76k83itwsahjm6a9c4 0 224812 469217 2022-08-28T22:50:48Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шурх | попередня = [[../шурувалки/]] | наступна = [[../шурхати/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1033 onlysection="шурх" /> 469o5p2fw490hrdi8yt5pds2dgy9lyh 0 224813 469218 2022-08-28T22:50:48Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шурхати | попередня = [[../шурх/]] | наступна = [[../шурхнути/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1033 onlysection="шурхати" /> 7u6bmkxq30zt4088bvozf38545oxb5b 0 224814 469219 2022-08-28T22:50:49Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шурхнути | попередня = [[../шурхати/]] | наступна = [[../шурхнутися/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1033 onlysection="шурхнути" /> ob1u6i54f3so7a3h0ky00g4s60u9k3n 0 224815 469220 2022-08-28T22:50:50Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шурхнутися | попередня = [[../шурхнути/]] | наступна = [[../шурхотіти/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1033 onlysection="шурхнутися" /> igjnayakpwf25n2hm4aogs6qb07000s 0 224816 469221 2022-08-28T22:50:51Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шурхотіти | попередня = [[../шурхнутися/]] | наступна = [[../шурчати/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1033 onlysection="шурхотіти" /> qcl76pdp59kydmhtwhxca46ey5pv0bv 0 224817 469222 2022-08-28T22:50:51Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шурчати | попередня = [[../шурхотіти/]] | наступна = [[../шуря-буря/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" from=1033 to=1034 onlysection="шурчати" /> 15ztt0bk5g2vh1t5jjzfcihjswpp9w2 0 224818 469223 2022-08-28T22:50:52Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шуря-буря | попередня = [[../шурчати/]] | наступна = [[../шуряк/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1034 onlysection="шуря-буря" /> lsmljqt5lhksiweuugy8ypv0hs76564 0 224819 469224 2022-08-28T22:50:53Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шуряк | попередня = [[../шуря-буря/]] | наступна = [[../шусниця/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1034 onlysection="шуряк" /> nzh0x8ain7ckb54cglxv7zar49s54e0 0 224820 469225 2022-08-28T22:50:54Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шусниця | попередня = [[../шуряк/]] | наступна = [[../шуст/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1034 onlysection="шусниця" /> p002zjwb0dcclafvdsirwft9dhvcer6 0 224821 469226 2022-08-28T22:50:55Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шуст | попередня = [[../шусниця/]] | наступна = [[../шустати/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1034 onlysection="шуст" /> lwk8hmk1uncd49m5c4jul4jir1iztug 0 224822 469227 2022-08-28T22:50:55Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шустати | попередня = [[../шуст/]] | наступна = [[../шуствал/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1034 onlysection="шустати" /> jc1axp3h9l9xr1ftd9gigzu5l3ufecc 0 224823 469228 2022-08-28T22:50:56Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шуствал | попередня = [[../шустати/]] | наступна = [[../шустелина/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1034 onlysection="шуствал" /> jij4l02a0icncy2m95rwkviperlwk8s 0 224824 469229 2022-08-28T22:50:58Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шустелина | попередня = [[../шуствал/]] | наступна = [[../шустіти/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1034 onlysection="шустелина" /> 85tk7s75trwyvvep1goaittdo5vtubg 0 224825 469230 2022-08-28T22:50:58Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шустіти | попередня = [[../шустелина/]] | наступна = [[../шусть/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1034 onlysection="шустіти" /> 6r5whm871952bdqq7jcyf01ezdgfc1v 0 224826 469231 2022-08-28T22:50:59Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шусть | попередня = [[../шустіти/]] | наступна = [[../шутий/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1034 onlysection="шусть" /> t63nwswkabcznvv18k42vjxmu69ftxj 0 224827 469232 2022-08-28T22:51:00Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шутий | попередня = [[../шусть/]] | наступна = [[../шутка/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1034 onlysection="шутий" /> rcp49f1a9osnrf56a2ih1yrca6cknbu 0 224828 469233 2022-08-28T22:51:01Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шутка | попередня = [[../шутий/]] | наступна = [[../шутковий/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1034 onlysection="шутка" /> 5cbrxh4mvn08wti9qyy2b8tkzwb7pgz 0 224829 469234 2022-08-28T22:51:01Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шутковий | попередня = [[../шутка/]] | наступна = [[../шутковитий/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1034 onlysection="шутковий" /> pc5ftclbx425o75za85804o9hytfc4t 0 224830 469235 2022-08-28T22:51:02Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шутковитий | попередня = [[../шутковий/]] | наступна = [[../шутковливий/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1034 onlysection="шутковитий" /> ecf70yk16058ohlppzxadpwdnmv5syy 0 224831 469236 2022-08-28T22:51:03Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шутковливий | попередня = [[../шутковитий/]] | наступна = [[../шуткома/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1034 onlysection="шутковливий" /> 15i0mjnckcibihfsgybsv73awjdgfe3 0 224832 469237 2022-08-28T22:51:04Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шуткома | попередня = [[../шутковливий/]] | наступна = [[../шуткування/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1034 onlysection="шуткома" /> donn4mjnho7mut2zs1pma4yt566n5kl 0 224833 469238 2022-08-28T22:51:05Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шуткування | попередня = [[../шуткома/]] | наступна = [[../шуткувати/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1034 onlysection="шуткування" /> 8kwugwgmuev3ff7kxqk7pkrjckbr31m 0 224834 469239 2022-08-28T22:51:05Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шуткувати | попередня = [[../шуткування/]] | наступна = [[../шуто/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1034 onlysection="шуткувати" /> fgbs0d3aeulop33z655ticv1ozrv0qf 0 224835 469240 2022-08-28T22:51:06Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шуто | попередня = [[../шуткувати/]] | наступна = [[../шутулуць/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1034 onlysection="шуто" /> lgjdlae3qaeb0x3igcwoyumelcfndh7 0 224836 469241 2022-08-28T22:51:07Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шутулуць | попередня = [[../шуто/]] | наступна = [[../шуфата/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1034 onlysection="шутулуць" /> 5bhgqa9jv0ps5sg4i9wzzro59gqfeo0 0 224837 469242 2022-08-28T22:51:08Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шуфата | попередня = [[../шутулуць/]] | наступна = [[../шуфляда/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1034 onlysection="шуфата" /> scr7h0mamhet1nxrjsv5fhvouj7udwm 0 224838 469243 2022-08-28T22:51:08Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шуфляда | попередня = [[../шуфата/]] | наступна = [[../шух/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1034 onlysection="шуфляда" /> sdhx2iuzjkxq4rcn0512tuk2ianfp85 0 224839 469244 2022-08-28T22:51:09Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шух | попередня = [[../шуфляда/]] | наступна = [[../шухля/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1034 onlysection="шух" /> tgjvrbajquhp5nbtfoc4hb58xn6yijg 0 224840 469245 2022-08-28T22:51:10Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шухля | попередня = [[../шух/]] | наступна = [[../шухляда/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1034 onlysection="шухля" /> e2ermo4moudwczi15xguo7ezhgo8yb9 0 224841 469246 2022-08-28T22:51:11Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шухляда | попередня = [[../шухля/]] | наступна = [[../шушвалок/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1034 onlysection="шухляда" /> 5qe9nqdlmxu3q6kss1w81qfhradzgtd 0 224842 469247 2022-08-28T22:51:12Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шушвалок | попередня = [[../шухляда/]] | наступна = [[../шушваль/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1034 onlysection="шушвалок" /> 4pecrlxnprmn8l8e6zj4lijvji0lkmr 0 224843 469248 2022-08-28T22:51:13Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шушваль | попередня = [[../шушвалок/]] | наступна = [[../шушиця/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1034 onlysection="шушваль" /> nb5p5qqbmfz8pww5uzcl0n8or2bvfoa 0 224844 469249 2022-08-28T22:51:13Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шушиця | попередня = [[../шушваль/]] | наступна = [[../шушкати/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1034 onlysection="шушиця" /> rohw2dn8wi7xd3lzo4y3vkf0zx3b53z 0 224845 469250 2022-08-28T22:51:14Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шушкати | попередня = [[../шушиця/]] | наступна = [[../шушон/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1034 onlysection="шушкати" /> qydm1hu0urrvk7m4o6qjuhf9jrcdgct 0 224846 469251 2022-08-28T22:51:15Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шушон | попередня = [[../шушкати/]] | наступна = [[../шушу/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1034 onlysection="шушон" /> jg20sh4wwnbku5ytvyym8f0om3kghej 0 224847 469252 2022-08-28T22:51:16Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шушу | попередня = [[../шушон/]] | наступна = [[../шушукання/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1034 onlysection="шушу" /> jt9dxec3gk6kr7ytlvrg717uqhgckss 0 224848 469253 2022-08-28T22:51:17Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шушукання | попередня = [[../шушу/]] | наступна = [[../шушукати/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1035 onlysection="шушукання" /> qon26d9ak7g4227ctumybwcka0mkqz8 0 224849 469254 2022-08-28T22:51:17Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шушукати | попередня = [[../шушукання/]] | наступна = [[../шушукатися/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1035 onlysection="шушукати" /> j3nl1lujsfsjmkt89ep3hl0pvstiqzk 0 224850 469255 2022-08-28T22:51:18Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шушукатися | попередня = [[../шушукати/]] | наступна = [[../шушун/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1035 onlysection="шушукатися" /> shmsrajybusbj9sqca0hn8z50zuxizn 0 224851 469256 2022-08-28T22:51:19Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шушун | попередня = [[../шушукатися/]] | наступна = [[../шуя/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1035 onlysection="шушун" /> l1gjhxdlqwyucf32vcno85z4nb9z5m1 0 224852 469257 2022-08-28T22:51:20Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шуя | попередня = [[../шушун/]] | наступна = [[../шшке-не!/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1035 onlysection="шуя" /> m8c3dpjr0qzgwscc4gokj0269lruubj 0 224853 469258 2022-08-28T22:51:21Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ш/]]<br/>шшке-не! | попередня = [[../шуя/]] | наступна = | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=1035 onlysection="шшке-не!" /> jpzkf2fldp3z6v37cuk2faickz2p7es 250 224854 469290 2022-08-29T00:36:03Z Leh Palych 5381 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Leh Palych" /></noinclude><section begin="1"/>{{dhr|2em}} {{c|{{xx-larger|У.}}}} {{dhr}}<section end="1" /> <section begin="у" />'''У, [[Словарь української мови (1924)/в|в]],''' ''пред.'' У, въ. По свойству украинскихъ звуковъ '''у''' и '''в''', взаимно переходящихъ при извѣстныхъ условіяхъ другъ въ друга, обозначаемые ими предлоги '''у''' и '''в''' слились въ одинъ общій предлогъ съ разными значеніями, но произносимый безразлично, смотря по своему положенію, то какъ '''у''', то какъ '''в''' то, наконецъ, какъ средній между ними полугласный звукъ; при чемъ '''у''' чаще всего является въ положеніи между согласными, а также послѣ гласной, если слѣдующее слово начинается нѣсколькими согласными, и передъ гласной, если предыдущее слово кончается нѣсколькими согласными, а '''в''' оказывается большею частью въ положеніи между гласными, а также между гласной и одной согласной или между одной согласной и гласной, напр.: ''Як у руках рушниця у стрільця, то горе качкам. Тремтить лист у осики. Упала в озеро. Добре, як рибі в воді. Пташок в очеретах багато.'' Иногда послѣ согласной передъ гласной: '''ув''': ''Роби до поту, а їж ув охвоту.'' Ном. № 12124. ''Ув умілого і долото рибу ловить.'' Ном. № 6019. Послѣ согласной передъ нѣсколькими согласными иногда '''уві''', а послѣ гласной передъ нѣсколькими согласными '''ві''': ''Всі оці книжечки продаються ві Львові у книгарні брацтва ставропігійського.'' (На посл. страницѣ обложки книжечекъ „Сільської Бібліотеки“ 1862). Правила эти не выдерживаются въ стихахъ и, благодаря неправильностямъ правописанія, очень часто нарушаются въ письмѣ. I. Основное '''у'''. У. Употреб. съ родительн. падежемъ. а) На вопросъ: гдѣ? ''Хліб та сіль! Їмо, та свій, а ти у порога постій.'' (Шутка). б) На вопросъ: у кого, у чего? ''У сусіда хата біла, у сусіда жінка мила.'' Нп. ''Адам ззів кисличку, а в нас оскома на зубах.'' Ном. ''Андрійко був у мене повновидий, ясноокий.'' МВ. II. 7. Иногда: для. ''А Наливай, — се не людина в мене, се дух війни, наслідник бога Морса.'' К. ЦН. 194. Иногда также съ оттѣнкомъ значенія на вопросъ: отъ кого? ''Ти в мене не втечеш!'' II. Основное '''в.''' Въ, во. 1) Съ винительнымъ падежемъ: а) На вопросъ: куда? ''Веди ж гостей у світлицю.'' К. ЧР. 37. ''Уваливсь у хату.'' К. ЧР. 39. ''Піду в базарь, попросю, щоб хто наняв мене.'' Грин. II. 89. Иногда въ знач.: о, объ: ''Кидай горшками в землю.'' Грин. I. 120. '''В кни́гу чита́ти'''. Читать въ книгѣ, изъ книги. ''Ой ходить піп по церковці та в книжку читає.'' О. 1862. IV. 107. б) На вопросъ: въ какое положеніе, состояніе, въ какой составъ идти. ''Крутнем підперезався да в бояре вбрався.'' Грин. III. 438. ''Піти в опришки. Взяли в салдати.'' в) На вопросъ: въ какое настроеніе, движеніе, дѣйствіе и. т. д.; переводится обыкновенно безъ предлога сотвѣтствующимъ глаголомъ или глаголомъ съ дательнымъ или творительн. падежемъ. ''Порося у квік, а баба у крик.'' Посл. ''А дитина в плач. Не вдавайсь у тугу. Не вкидайся так у прядіння, — доглядай усього хазяйства. Козаки не дуже вдавались у любощі. ''К. ЧР. 149. г) На вопросъ: какимъ орудіемъ или средствомъ? ''Били у дзвони! Гуляти в карти.'' д) На вопросъ: какимъ образомъ, способомъ, путемъ? и. т. д. ''У силу додому дійшли.'' Мнж. 125. '''У го́лос чита́ти'''. Громко читать. '''Ув очеви́дьки бре́ше'''. Въ глаза вретъ. ''У брід річку перейшов.'' е) На вопросъ: въ кого, на подобіе кого? ''Хлопець у батька вдався. Пшениця така гарна: колос у колос.'' Желех. ''Наказував дідусь, щоб на завтра ви всі були лице в лице, одежа в одежу, черевики в черевики.'' Чуб. II. 21. ж) На вопросъ: когда? ''У середу родилася, — тепер мені горе.'' Нп. ''У неділю {{hws|вран|вранці}}<section end="у" />{{hwe|ці|вранці}}<noinclude></noinclude> hekbjmprau9b78n3pdryg06rl1xgvcc 469291 469290 2022-08-29T00:37:08Z Leh Palych 5381 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Leh Palych" /></noinclude><section begin="1"/>{{dhr|2em}} {{c|{{xx-larger|У.}}}} {{dhr}}<section end="1" /> <section begin="у" />'''У, [[Словарь української мови (1924)/в|в]],''' ''пред.'' У, въ. По свойству украинскихъ звуковъ '''у''' и '''в''', взаимно переходящихъ при извѣстныхъ условіяхъ другъ въ друга, обозначаемые ими предлоги '''у''' и '''в''' слились въ одинъ общій предлогъ съ разными значеніями, но произносимый безразлично, смотря по своему положенію, то какъ '''у''', то какъ '''в''' то, наконецъ, какъ средній между ними полугласный звукъ; при чемъ '''у''' чаще всего является въ положеніи между согласными, а также послѣ гласной, если слѣдующее слово начинается нѣсколькими согласными, и передъ гласной, если предыдущее слово кончается нѣсколькими согласными, а '''в''' оказывается большею частью въ положеніи между гласными, а также между гласной и одной согласной или между одной согласной и гласной, напр.: ''Як у руках рушниця у стрільця, то горе качкам. Тремтить лист у осики. Упала в озеро. Добре, як рибі в воді. Пташок в очеретах багато.'' Иногда послѣ согласной передъ гласной: '''ув''': ''Роби до поту, а їж ув охвоту.'' Ном. № 12124. ''Ув умілого і долото рибу ловить.'' Ном. № 6019. Послѣ согласной передъ нѣсколькими согласными иногда '''уві''', а послѣ гласной передъ нѣсколькими согласными '''ві''': ''Всі оці книжечки продаються ві Львові у книгарні брацтва ставропігійського.'' (На посл. страницѣ обложки книжечекъ „Сільської Бібліотеки“ 1862). Правила эти не выдерживаются въ стихахъ и, благодаря неправильностямъ правописанія, очень часто нарушаются въ письмѣ. I. Основное '''у'''. У. Употреб. съ родительн. падежемъ. а) На вопросъ: гдѣ? ''Хліб та сіль! Їмо, та свій, а ти у порога постій.'' (Шутка). б) На вопросъ: у кого, у чего? ''У сусіда хата біла, у сусіда жінка мила.'' Нп. ''Адам ззів кисличку, а в нас оскома на зубах.'' Ном. ''Андрійко був у мене повновидий, ясноокий.'' МВ. II. 7. Иногда: для. ''А Наливай, — се не людина в мене, се дух війни, наслідник бога Морса.'' К. ЦН. 194. Иногда также съ оттѣнкомъ значенія на вопросъ: отъ кого? ''Ти в мене не втечеш!'' II. Основное '''в.''' Въ, во. 1) Съ винительнымъ падежемъ: а) На вопросъ: куда? ''Веди ж гостей у світлицю.'' К. ЧР. 37. ''Уваливсь у хату.'' К. ЧР. 39. ''Піду в базарь, попросю, щоб хто наняв мене.'' Грин. II. 89. Иногда въ знач.: о, объ: ''Кидай горшками в землю.'' Грин. I. 120. '''В кни́гу чита́ти'''. Читать въ книгѣ, изъ книги. ''Ой ходить піп по церковці та в книжку читає.'' О. 1862. IV. 107. б) На вопросъ: въ какое положеніе, состояніе, въ какой составъ идти. ''Крутнем підперезався да в бояре вбрався.'' Грин. III. 438. ''Піти в опришки. Взяли в салдати.'' в) На вопросъ: въ какое настроеніе, движеніе, дѣйствіе и. т. д.; переводится обыкновенно безъ предлога сотвѣтствующимъ глаголомъ или глаголомъ съ дательнымъ или творительн. падежемъ. ''Порося у квік, а баба у крик.'' Посл. ''А дитина в плач. Не вдавайсь у тугу. Не вкидайся так у прядіння, — доглядай усього хазяйства. Козаки не дуже вдавались у любощі. ''К. ЧР. 149. г) На вопросъ: какимъ орудіемъ или средствомъ? ''Били у дзвони! Гуляти в карти.'' д) На вопросъ: какимъ образомъ, способомъ, путемъ? и. т. д. ''У силу додому дійшли.'' Мнж. 125. '''У го́лос чита́ти'''. Громко читать. '''Ув очеви́дьки бре́ше'''. Въ глаза вретъ. ''У брід річку перейшов.'' е) На вопросъ: въ кого, на подобіе кого? ''Хлопець у батька вдався. Пшениця така гарна: колос у колос.'' Желех. ''Наказував дідусь, щоб на завтра ви всі були лице в лице, одежа в одежу, черевики в черевики.'' Чуб. II. 21. ж) На вопросъ: когда? ''У середу родилася, — тепер мені горе.'' Нп. ''У неділю {{hws|вран|вранці}}<section end="у" />{{hwe|ці|вранці}}<noinclude></noinclude> dwjfz21abk9d3z1n56l2e1cptl4k64j 469292 469291 2022-08-29T00:38:12Z Leh Palych 5381 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Leh Palych" /></noinclude><section begin="1"/>{{dhr|2em}} {{c|{{xx-larger|У.}}}} {{dhr}}<section end="1" /> <section begin="у" />'''У, [[Словарь української мови (1924)/в|в]],''' ''пред.'' У, въ. По свойству украинскихъ звуковъ '''у''' и '''в''', взаимно переходящихъ при извѣстныхъ условіяхъ другъ въ друга, обозначаемые ими предлоги '''у''' и '''в''' слились въ одинъ общій предлогъ съ разными значеніями, но произносимый безразлично, смотря по своему положенію, то какъ '''у''', то какъ '''в''' то, наконецъ, какъ средній между ними полугласный звукъ; при чемъ '''у''' чаще всего является въ положеніи между согласными, а также послѣ гласной, если слѣдующее слово начинается нѣсколькими согласными, и передъ гласной, если предыдущее слово кончается нѣсколькими согласными, а '''в''' оказывается большею частью въ положеніи между гласными, а также между гласной и одной согласной или между одной согласной и гласной, напр.: ''Як у руках рушниця у стрільця, то горе качкам. Тремтить лист у осики. Упала в озеро. Добре, як рибі в воді. Пташок в очеретах багато.'' Иногда послѣ согласной передъ гласной: '''ув''': ''Роби до поту, а їж ув охвоту.'' Ном. № 12124. ''Ув умілого і долото рибу ловить.'' Ном. № 6019. Послѣ согласной передъ нѣсколькими согласными иногда '''уві''', а послѣ гласной передъ нѣсколькими согласными '''ві''': ''Всі оці книжечки продаються ві Львові у книгарні брацтва ставропігійського.'' (На посл. страницѣ обложки книжечекъ „Сільської Бібліотеки“ 1862). Правила эти не выдерживаются въ стихахъ и, благодаря неправильностямъ правописанія, очень часто нарушаются въ письмѣ. I. Основное '''у'''. У. Употреб. съ родительн. падежемъ. а) На вопросъ: гдѣ? ''Хліб та сіль! Їмо, та свій, а ти у порога постій.'' (Шутка). б) На вопросъ: у кого, у чего? ''У сусіда хата біла, у сусіда жінка мила.'' Нп. ''Адам ззів кисличку, а в нас оскома на зубах.'' Ном. ''Андрійко був у мене повновидий, ясноокий.'' МВ. II. 7. Иногда: для. ''А Наливай, — се не людина в мене, се дух війни, наслідник бога Морса.'' К. ЦН. 194. Иногда также съ оттѣнкомъ значенія на вопросъ: отъ кого? ''Ти в мене не втечеш!'' II. Основное '''в.''' Въ, во. 1) Съ винительнымъ падежемъ: а) На вопросъ: куда? ''Веди ж гостей у світлицю.'' К. ЧР. 37. ''Уваливсь у хату.'' К. ЧР. 39. ''Піду в базарь, попросю, щоб хто наняв мене.'' Грин. II. 89. Иногда въ знач.: о, объ: ''Кидай горшками в землю.'' Грин. I. 120. '''В кни́гу чита́ти'''. Читать въ книгѣ, изъ книги. ''Ой ходить піп по церковці та в книжку читає.'' О. 1862. IV. 107. б) На вопросъ: въ какое положеніе, состояніе, въ какой составъ идти. ''Крутнем підперезався да в бояре вбрався.'' Грин. III. 438. ''Піти в опришки. Взяли в салдати.'' в) На вопросъ: въ какое настроеніе, движеніе, дѣйствіе и. т. д.; переводится обыкновенно безъ предлога сотвѣтствующимъ глаголомъ или глаголомъ съ дательнымъ или творительн. падежемъ. ''Порося у квік, а баба у крик.'' Посл. ''А дитина в плач. Не вдавайсь у тугу. Не вкидайся так у прядіння, — доглядай усього хазяйства. Козаки не дуже вдавались у любощі. ''К. ЧР. 149. г) На вопросъ: какимъ орудіемъ или средствомъ? ''Били у дзвони! Гуляти в карти.'' д) На вопросъ: какимъ образомъ, способомъ, путемъ? и. т. д. ''У силу додому дійшли.'' Мнж. 125. '''У го́лос чита́ти'''. Громко читать. '''Ув очеви́дьки бре́ше'''. Въ глаза вретъ. ''У брід річку перейшов.'' е) На вопросъ: въ кого, на подобіе кого? ''Хлопець у батька вдався. Пшениця така гарна: колос у колос.'' Желех. ''Наказував дідусь, щоб на завтра ви всі були лице в лице, одежа в одежу, черевики в черевики.'' Чуб. II. 21. ж) На вопросъ: когда? ''У середу родилася, — тепер мені горе.'' Нп. ''У неділю {{hws|вран|вранці}}<section end="у" /><noinclude></noinclude> jhperecqnnid008b9jd4m2d82cep2hl 469348 469292 2022-08-29T10:17:37Z Leh Palych 5381 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Leh Palych" /></noinclude><section begin="1"/>{{dhr|2em}} {{c|{{xx-larger|У.}}}} {{dhr}}<section end="1" /> <section begin="у" />'''У, [[Словарь української мови (1924)/в|в]],''' ''пред.'' У, въ. По свойству украинскихъ звуковъ '''у''' и '''в''', взаимно переходящихъ при извѣстныхъ условіяхъ другъ въ друга, обозначаемые ими предлоги '''у''' и '''в''' слились въ одинъ общій предлогъ съ разными значеніями, но произносимый безразлично, смотря по своему положенію, то какъ '''у''', то какъ '''в''' то, наконецъ, какъ средній между ними полугласный звукъ; при чемъ '''у''' чаще всего является въ положеніи между согласными, а также послѣ гласной, если слѣдующее слово начинается нѣсколькими согласными, и передъ гласной, если предыдущее слово кончается нѣсколькими согласными, а '''в''' оказывается большею частью въ положеніи между гласными, а также между гласной и одной согласной или между одной согласной и гласной, напр.: ''Як у руках рушниця у стрільця, то горе качкам. Тремтить лист у осики. Упала в озеро. Добре, як рибі в воді. Пташок в очеретах багато.'' Иногда послѣ согласной передъ гласной: '''ув''': ''Роби до поту, а їж ув охвоту.'' Ном. № 12124. ''Ув умілого і долото рибу ловить.'' Ном. № 6019. Послѣ согласной передъ нѣсколькими согласными иногда '''уві''', а послѣ гласной передъ нѣсколькими согласными '''ві''': ''Всі оці книжечки продаються ві Львові у книгарні брацтва ставропігійського.'' (На посл. страницѣ обложки книжечекъ „Сільської Бібліотеки“ 1862). Правила эти не выдерживаются въ стихахъ и, благодаря неправильностямъ правописанія, очень часто нарушаются въ письмѣ. I. Основное '''у'''. У. Употреб. съ родительн. падежемъ. а) На вопросъ: гдѣ? ''Хліб та сіль! Їмо, та свій, а ти у порога постій.'' (Шутка). б) На вопросъ: у кого, у чего? ''У сусіда хата біла, у сусіда жінка мила.'' Нп. ''Адам ззів кисличку, а в нас оскома на зубах.'' Ном. ''Андрійко був у мене повновидий, ясноокий.'' МВ. II. 7. Иногда: для. ''А Наливай, — се не людина в мене, се дух війни, наслідник бога Морса.'' К. ЦН. 194. Иногда также съ оттѣнкомъ значенія на вопросъ: отъ кого? ''Ти в мене не втечеш!'' II. Основное '''в.''' Въ, во. 1) Съ винительнымъ падежемъ: а) На вопросъ: куда? ''Веди ж гостей у світлицю.'' К. ЧР. 37. ''Уваливсь у хату.'' К. ЧР. 39. ''Піду в базарь, попросю, щоб хто наняв мене.'' Грин. II. 89. Иногда въ знач.: о, объ: ''Кидай горшками в землю.'' Грин. I. 120. '''В кни́гу чита́ти'''. Читать въ книгѣ, изъ книги. ''Ой ходить піп по церковці та в книжку читає.'' О. 1862. IV. 107. б) На вопросъ: въ какое положеніе, состояніе, въ какой составъ идти. ''Крутнем підперезався да в бояре вбрався.'' Грин. III. 438. ''Піти в опришки. Взяли в салдати.'' в) На вопросъ: въ какое настроеніе, движеніе, дѣйствіе и. т. д.; переводится обыкновенно безъ предлога сотвѣтствующимъ глаголомъ или глаголомъ съ дательнымъ или творительн. падежемъ. ''Порося у квік, а баба у крик.'' Посл. ''А дитина в плач. Не вдавайсь у тугу. Не вкидайся так у прядіння, — доглядай усього хазяйства. Козаки не дуже вдавались у любощі. ''К. ЧР. 149. г) На вопросъ: какимъ орудіемъ или средствомъ? ''Били у дзвони! Гуляти в карти.'' д) На вопросъ: какимъ образомъ, способомъ, путемъ? и. т. д. ''У силу додому дійшли.'' Мнж. 125. '''У го́лос чита́ти'''. Громко читать. '''Ув очеви́дьки бре́ше'''. Въ глаза вретъ. ''У брід річку перейшов.'' е) На вопросъ: въ кого, на подобіе кого? ''Хлопець у батька вдався. Пшениця така гарна: колос у колос.'' Желех. ''Наказував дідусь, щоб на завтра ви всі були лице в лице, одежа в одежу, черевики в черевики.'' Чуб. II. 21. ж) На вопросъ: когда? ''У середу родилася, — тепер мені горе.'' Нп. ''У неділю {{hws|вран|вранці}}''<section end="у" /><noinclude></noinclude> pwdbg091unpykogavr96zz598du7pke 250 224855 469293 2022-08-29T00:58:52Z Leh Palych 5381 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Leh Palych" /></noinclude><section begin="у" />{{hwe|ці|вранці}}-рано синє море грало.'' Шевч. ''Вийди, вийди, козаченьку, у вечір пізненько.'' О. 1861. X. 55. 2) Съ мѣстнымъ падежемъ на вопросъ: гдѣ? въ чемъ? на чемъ? а) ''У хаті в її — як у віночку.'' ЗОЮР. I. 145. ''Новенькі вікна в базарі покупили.'' Г. Барв. 249. ''Зоставсь ув убозтві.'' К. ЧР. 199. ''Верба стояла в березі.'' б) На вопросъ: въ какомъ числѣ, видѣ, состояніи и. т. д? ''Не у мнозі зять їде, не багато бояр везе.'' Мет. 185. ''Ходім, кажу Катрі, ходім до Марусі.... ми собі з нею у трійці порадимось.'' МВ. II. 123. ''Пішла я за ним у тропі.'' МВ. II. 176. ''У добрім здоровлю.'' Желех. ''А ми з чоловіком у правді жили.'' Г. Барв. 434. ''У злагоді жили.'' в) На вопросъ: когда? ''У вечері, у ранці, у ночі'' — выраженія, превратившіяся въ нарѣчія. См. '''[[Словарь української мови (1924)/увечері|Увечері]], [[Словарь української мови (1924)/уранці|уранці]], [[Словарь української мови (1924)/уночі|уночі]]'''. 3) На вопросъ: какъ скоро? черезъ сколько времени? ''У рік стара пані вмерла.'' МВ. (О. 1862. III. 65). ''І хутко її посватав? У півроку.'' МВ. (О. 1862. I. 80). ''У год так, чи в два ішли москалі через наше село.'' О. 1862. VIII. 27.<section end="у" /> <section begin="убавити" />'''Уба́вити, ся.''' См. '''[[Словарь української мови (1924)/убавляти|Убавляти]], [[Словарь української мови (1924)/убавлятися|ся]] '''.<section end="убавити" /> <section begin="убавляти" />'''Убавля́ти, ля́ю, єш,''' сов. в. '''[[Словарь української мови (1924)/убавити|уба́вити]], влю, виш,''' ''гл.'' 1) Задерживать{{errata||,}} задержать долго. ''Дякуємо попонькові.... ой што нас не убавив, нагленько нас одправив.'' Гол. IV. 439. 2) Забавлять, забавить. ''Ой ти, матусю, і кужеля збавиш і моєї маленької дитини не вбавиш.'' Грин. III. 377.<section end="убавляти" /> <section begin="убавлятися" />'''Убавля́тися, ля́юся, єшся,''' сов. в. '''уба́витися, влюся, вишся,''' ''гл.'' Затихать, затихнуть, умолкать, умолкнуть. ''Ми кинули сухарі, — собаки й убавились, а то було гавкали.'' Новомоск. у. (Залюб.).<section end="убавлятися" /> <section begin="убагнути" />'''Убагну́ти, ну́, не́ш,''' ''гл.'' Понять. ''І миттю кинувсь до громади просить собі у ней поради чого собою не вбагне.'' Котл. Ен. II. 34.<section end="убагнути" /> <section begin="убазарювати" />'''Убазарюва́ти, рю́ю, єш,''' ''гл.'' Продать или купить что на базарѣ. Шейк.<section end="убазарювати" /> <section begin="убаришувати" />'''Убаришува́ти, шую, єш,''' ''гл.'' Получить барышъ отъ перепродажи. Рк. Левиц.<section end="убаришувати" /> <section begin="убачати" />'''Убача́ти, ча́ю, єш,''' сов. в. '''убачити, чу, чиш,''' ''гл.'' Видѣть, увидѣть, замѣчать, замѣтить. ''Нехай Бог боронить таке й чувати, не то очима вбачати.'' Г. Барв. 140. ''Вбачаю — марніє та й марніє Парася моя.'' МВ. II. 25. ''Не дай, щоб вороги хвалились, вбачаючи мою біду.'' К. ПС. 26. ''Чи не вбачу милої на дворі.'' Грин. III. 82.<section end="убачати" /> <section begin="убачатися" />'''Убача́тися, ча́юся, єшся,''' сов. в. '''уба́читися, чуся, чишся,''' ''гл.'' 1) Видѣться, увидѣться. ''Ми крадькома вбачалися.'' Г. Барв. 82. 2) Мерещиться, примерещиться, казаться, представляться, представиться. ''Усе йому його батько покійний убачається.'' ЗОЮР. II. 84.<section end="убачатися" /> <section begin="убачливий" />'''Уба́чливий, а, е.''' Внимательный. ''Привітна та вбачлива до кожного.'' Мир. ХРВ. 351.<section end="убачливий" /> <section begin="убгати" />'''Убга́ти'''. См. '''[[Словарь української мови (1924)/убигати|Убига́ти]]'''.<section end="убгати" /> <section begin="убезвічити" />'''Убезві́чити, чу, чиш,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/обезвічити|Обезвічити]]'''. Вх. Зн. 72.<section end="убезвічити" /> <section begin="убезнека" />'''Убезпе́ка, ки,''' ''ж.'' Обезпеченіе отъ опасности, безопасность. К. Бай. 41.<section end="убезнека" /> <section begin="убезпечати" />'''Убезпеча́ти, ча́ю, єш,''' сов. в. '''убезпечити, чу, чиш,''' ''гл.'' Увѣрять, увѣрить, обнадеживать, обнадежить, обезопашивать, обезопасить. ''А я тебе, мій Нечаю, не убезпечаю: держи коня, держи в сідлі для свого звичаю. Признайсь мені, дівчинонько, чи будеш, ти певна? Ой не буду, козаченьку, тебе вбезпечати.'' Грин. III. 198. ''Катерина й питає: „де ж дінем запорозьких козаків“? А він її убезпечив: „знайдуть, каже, де дітись“.'' О. 1862. V. 102.<section end="убезпечати" /> <section begin="убезпечатися" />'''Убезпеча́тися, ча́юся, єшся,''' сов. в. '''убезпе́читися, чуся, чишся,''' ''гл.'' Довѣряться, довѣриться, положиться на что. ''Хто ж би подумав, що одного в матері сина візьмуть у москалі? Вдова Загірня вбезпечилась, що в неї син одинчик.'' К. ДС. 4.<section end="убезпечатися" /> <section begin="убезпечення" />'''Убезпече́ння, ня,''' ''с.'' Обозпеченіе, обезопашиваніе. К. Кр. 23.<section end="убезпечення" /> <section begin="убейкатися" />'''Убе́йкатися, каюся, єшся,''' ''гл.'' Обпачкаться. Шейк.<section end="убейкатися" /> <section begin="уберегати" />'''Уберега́ти, га́ю, єш,''' сов. в. '''уберегти́, режу́, же́ш,''' ''гл.'' Уберегать, уберечь, устерегать, устеречь. ''Де ж його вбережеш садок за такими хлопцями: тільки одвихнувся, а воно вже на вишні.'' Харьк. у.<section end="уберегати" /> <section begin="уберегатися" />'''Уберега́тися, га́юся, єшся,''' сов. в. '''уберегти́ся, режу́ся, же́шся,''' ''гл.'' Уберегаться, уберечься. ''Я горілки не п'ю, од пива не вп'юся і сам, молод, слави вбережуся.'' Грин. III. 263.<section end="уберегатися" /> <section begin="уберечи" />'''Уберечи́, режу́, же́ш,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/уберегти|Уберегти]]'''. Желех.<section end="уберечи" /> <section begin="уберечко" />'''Убе́речко, ка,''' ''с.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/убраннячко|Убраннячко]]'''. Желех.<section end="уберечко" /> <section begin="убивання" />'''Убива́ння, ня,''' ''с.'' 1) Убиваніе. К. Дз. 225. ''Протест перед всьогосвітньою інтелліґенцією за сліпе і тиранське вбиваннє нашого національного духа.'' К. ХП. 137. 2) Вбиваніе, вколачиваніе.<section end="убивання" /><noinclude></noinclude> sre5btolvaeyvyeeiiw16rd1amb2g3u 469294 469293 2022-08-29T01:00:43Z Leh Palych 5381 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Leh Palych" /></noinclude><section begin="у" />{{hwe|ці|вранці}}-рано синє море грало.'' Шевч. ''Вийди, вийди, козаченьку, у вечір пізненько.'' О. 1861. X. 55. 2) Съ мѣстнымъ падежемъ на вопросъ: гдѣ? въ чемъ? на чемъ? а) ''У хаті в її — як у віночку.'' ЗОЮР. I. 145. ''Новенькі вікна в базарі покупили.'' Г. Барв. 249. ''Зоставсь ув убозтві.'' К. ЧР. 199. ''Верба стояла в березі.'' б) На вопросъ: въ какомъ числѣ, видѣ, состояніи и. т. д? ''Не у мнозі зять їде, не багато бояр везе.'' Мет. 185. ''Ходім, кажу Катрі, ходім до Марусі.... ми собі з нею у трійці порадимось.'' МВ. II. 123. ''Пішла я за ним у тропі.'' МВ. II. 176. ''У добрім здоровлю.'' Желех. ''А ми з чоловіком у правді жили.'' Г. Барв. 434. ''У злагоді жили.'' в) На вопросъ: когда? ''У вечері, у ранці, у ночі'' — выраженія, превратившіяся въ нарѣчія. См. '''[[Словарь української мови (1924)/увечері|Увечері]], [[Словарь української мови (1924)/уранці|уранці]], [[Словарь української мови (1924)/уночі|уночі]]'''. 3) На вопросъ: какъ скоро? черезъ сколько времени? ''У рік стара пані вмерла.'' МВ. (О. 1862. III. 65). ''І хутко її посватав? У півроку.'' МВ. (О. 1862. I. 80). ''У год так, чи в два ішли москалі через наше село.'' О. 1862. VIII. 27.<section end="у" /> <section begin="убавити" />'''Уба́вити, ся.''' См. '''[[Словарь української мови (1924)/убавляти|Убавляти]], [[Словарь української мови (1924)/убавлятися|ся]]'''.<section end="убавити" /> <section begin="убавляти" />'''Убавля́ти, ля́ю, єш,''' сов. в. '''[[Словарь української мови (1924)/убавити|уба́вити]], влю, виш,''' ''гл.'' 1) Задерживать{{errata||,}} задержать долго. ''Дякуємо попонькові.... ой што нас не убавив, нагленько нас одправив.'' Гол. IV. 439. 2) Забавлять, забавить. ''Ой ти, матусю, і кужеля збавиш і моєї маленької дитини не вбавиш.'' Грин. III. 377.<section end="убавляти" /> <section begin="убавлятися" />'''Убавля́тися, ля́юся, єшся,''' сов. в. '''уба́витися, влюся, вишся,''' ''гл.'' Затихать, затихнуть, умолкать, умолкнуть. ''Ми кинули сухарі, — собаки й убавились, а то було гавкали.'' Новомоск. у. (Залюб.).<section end="убавлятися" /> <section begin="убагнути" />'''Убагну́ти, ну́, не́ш,''' ''гл.'' Понять. ''І миттю кинувсь до громади просить собі у ней поради чого собою не вбагне.'' Котл. Ен. II. 34.<section end="убагнути" /> <section begin="убазарювати" />'''Убазарюва́ти, рю́ю, єш,''' ''гл.'' Продать или купить что на базарѣ. Шейк.<section end="убазарювати" /> <section begin="убаришувати" />'''Убаришува́ти, шую, єш,''' ''гл.'' Получить барышъ отъ перепродажи. Рк. Левиц.<section end="убаришувати" /> <section begin="убачати" />'''Убача́ти, ча́ю, єш,''' сов. в. '''убачити, чу, чиш,''' ''гл.'' Видѣть, увидѣть, замѣчать, замѣтить. ''Нехай Бог боронить таке й чувати, не то очима вбачати.'' Г. Барв. 140. ''Вбачаю — марніє та й марніє Парася моя.'' МВ. II. 25. ''Не дай, щоб вороги хвалились, вбачаючи мою біду.'' К. ПС. 26. ''Чи не вбачу милої на дворі.'' Грин. III. 82.<section end="убачати" /> <section begin="убачатися" />'''Убача́тися, ча́юся, єшся,''' сов. в. '''уба́читися, чуся, чишся,''' ''гл.'' 1) Видѣться, увидѣться. ''Ми крадькома вбачалися.'' Г. Барв. 82. 2) Мерещиться, примерещиться, казаться, представляться, представиться. ''Усе йому його батько покійний убачається.'' ЗОЮР. II. 84.<section end="убачатися" /> <section begin="убачливий" />'''Уба́чливий, а, е.''' Внимательный. ''Привітна та вбачлива до кожного.'' Мир. ХРВ. 351.<section end="убачливий" /> <section begin="убгати" />'''Убга́ти'''. См. '''[[Словарь української мови (1924)/убигати|Убига́ти]]'''.<section end="убгати" /> <section begin="убезвічити" />'''Убезві́чити, чу, чиш,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/обезвічити|Обезвічити]]'''. Вх. Зн. 72.<section end="убезвічити" /> <section begin="убезнека" />'''Убезпе́ка, ки,''' ''ж.'' Обезпеченіе отъ опасности, безопасность. К. Бай. 41.<section end="убезнека" /> <section begin="убезпечати" />'''Убезпеча́ти, ча́ю, єш,''' сов. в. '''убезпечити, чу, чиш,''' ''гл.'' Увѣрять, увѣрить, обнадеживать, обнадежить, обезопашивать, обезопасить. ''А я тебе, мій Нечаю, не убезпечаю: держи коня, держи в сідлі для свого звичаю. Признайсь мені, дівчинонько, чи будеш, ти певна? Ой не буду, козаченьку, тебе вбезпечати.'' Грин. III. 198. ''Катерина й питає: „де ж дінем запорозьких козаків“? А він її убезпечив: „знайдуть, каже, де дітись“.'' О. 1862. V. 102.<section end="убезпечати" /> <section begin="убезпечатися" />'''Убезпеча́тися, ча́юся, єшся,''' сов. в. '''убезпе́читися, чуся, чишся,''' ''гл.'' Довѣряться, довѣриться, положиться на что. ''Хто ж би подумав, що одного в матері сина візьмуть у москалі? Вдова Загірня вбезпечилась, що в неї син одинчик.'' К. ДС. 4.<section end="убезпечатися" /> <section begin="убезпечення" />'''Убезпече́ння, ня,''' ''с.'' Обозпеченіе, обезопашиваніе. К. Кр. 23.<section end="убезпечення" /> <section begin="убейкатися" />'''Убе́йкатися, каюся, єшся,''' ''гл.'' Обпачкаться. Шейк.<section end="убейкатися" /> <section begin="уберегати" />'''Уберега́ти, га́ю, єш,''' сов. в. '''уберегти́, режу́, же́ш,''' ''гл.'' Уберегать, уберечь, устерегать, устеречь. ''Де ж його вбережеш садок за такими хлопцями: тільки одвихнувся, а воно вже на вишні.'' Харьк. у.<section end="уберегати" /> <section begin="уберегатися" />'''Уберега́тися, га́юся, єшся,''' сов. в. '''уберегти́ся, режу́ся, же́шся,''' ''гл.'' Уберегаться, уберечься. ''Я горілки не п'ю, од пива не вп'юся і сам, молод, слави вбережуся.'' Грин. III. 263.<section end="уберегатися" /> <section begin="уберечи" />'''Уберечи́, режу́, же́ш,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/уберегти|Уберегти]]'''. Желех.<section end="уберечи" /> <section begin="уберечко" />'''Убе́речко, ка,''' ''с.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/убраннячко|Убраннячко]]'''. Желех.<section end="уберечко" /> <section begin="убивання" />'''Убива́ння, ня,''' ''с.'' 1) Убиваніе. К. Дз. 225. ''Протест перед всьогосвітньою інтелліґенцією за сліпе і тиранське вбиваннє нашого національного духа.'' К. ХП. 137. 2) Вбиваніе, вколачиваніе.<section end="убивання" /><noinclude></noinclude> bmedanozf0umon7wuisxngpv5luw3lg 469342 469294 2022-08-29T09:56:49Z Leh Palych 5381 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Leh Palych" /></noinclude><section begin="у" />''{{hwe|ці|вранці}}-рано синє море грало.'' Шевч. ''Вийди, вийди, козаченьку, у вечір пізненько.'' О. 1861. X. 55. 2) Съ мѣстнымъ падежемъ на вопросъ: гдѣ? въ чемъ? на чемъ? а) ''У хаті в її — як у віночку.'' ЗОЮР. I. 145. ''Новенькі вікна в базарі покупили.'' Г. Барв. 249. ''Зоставсь ув убозтві.'' К. ЧР. 199. ''Верба стояла в березі.'' б) На вопросъ: въ какомъ числѣ, видѣ, состояніи и. т. д? ''Не у мнозі зять їде, не багато бояр везе.'' Мет. 185. ''Ходім, кажу Катрі, ходім до Марусі.... ми собі з нею у трійці порадимось.'' МВ. II. 123. ''Пішла я за ним у тропі.'' МВ. II. 176. ''У добрім здоровлю.'' Желех. ''А ми з чоловіком у правді жили.'' Г. Барв. 434. ''У злагоді жили.'' в) На вопросъ: когда? ''У вечері, у ранці, у ночі'' — выраженія, превратившіяся въ нарѣчія. См. '''[[Словарь української мови (1924)/увечері|Увечері]], [[Словарь української мови (1924)/уранці|уранці]], [[Словарь української мови (1924)/уночі|уночі]]'''. 3) На вопросъ: какъ скоро? черезъ сколько времени? ''У рік стара пані вмерла.'' МВ. (О. 1862. III. 65). ''І хутко її посватав? У півроку.'' МВ. (О. 1862. I. 80). ''У год так, чи в два ішли москалі через наше село.'' О. 1862. VIII. 27.<section end="у" /> <section begin="убавити" />'''Уба́вити, ся.''' См. '''[[Словарь української мови (1924)/убавляти|Убавляти]], [[Словарь української мови (1924)/убавлятися|ся]]'''.<section end="убавити" /> <section begin="убавляти" />'''Убавля́ти, ля́ю, єш,''' сов. в. '''[[Словарь української мови (1924)/убавити|уба́вити]], влю, виш,''' ''гл.'' 1) Задерживать{{errata||,}} задержать долго. ''Дякуємо попонькові.... ой што нас не убавив, нагленько нас одправив.'' Гол. IV. 439. 2) Забавлять, забавить. ''Ой ти, матусю, і кужеля збавиш і моєї маленької дитини не вбавиш.'' Грин. III. 377.<section end="убавляти" /> <section begin="убавлятися" />'''Убавля́тися, ля́юся, єшся,''' сов. в. '''уба́витися, влюся, вишся,''' ''гл.'' Затихать, затихнуть, умолкать, умолкнуть. ''Ми кинули сухарі, — собаки й убавились, а то було гавкали.'' Новомоск. у. (Залюб.).<section end="убавлятися" /> <section begin="убагнути" />'''Убагну́ти, ну́, не́ш,''' ''гл.'' Понять. ''І миттю кинувсь до громади просить собі у ней поради чого собою не вбагне.'' Котл. Ен. II. 34.<section end="убагнути" /> <section begin="убазарювати" />'''Убазарюва́ти, рю́ю, єш,''' ''гл.'' Продать или купить что на базарѣ. Шейк.<section end="убазарювати" /> <section begin="убаришувати" />'''Убаришува́ти, шую, єш,''' ''гл.'' Получить барышъ отъ перепродажи. Рк. Левиц.<section end="убаришувати" /> <section begin="убачати" />'''Убача́ти, ча́ю, єш,''' сов. в. '''убачити, чу, чиш,''' ''гл.'' Видѣть, увидѣть, замѣчать, замѣтить. ''Нехай Бог боронить таке й чувати, не то очима вбачати.'' Г. Барв. 140. ''Вбачаю — марніє та й марніє Парася моя.'' МВ. II. 25. ''Не дай, щоб вороги хвалились, вбачаючи мою біду.'' К. ПС. 26. ''Чи не вбачу милої на дворі.'' Грин. III. 82.<section end="убачати" /> <section begin="убачатися" />'''Убача́тися, ча́юся, єшся,''' сов. в. '''уба́читися, чуся, чишся,''' ''гл.'' 1) Видѣться, увидѣться. ''Ми крадькома вбачалися.'' Г. Барв. 82. 2) Мерещиться, примерещиться, казаться, представляться, представиться. ''Усе йому його батько покійний убачається.'' ЗОЮР. II. 84.<section end="убачатися" /> <section begin="убачливий" />'''Уба́чливий, а, е.''' Внимательный. ''Привітна та вбачлива до кожного.'' Мир. ХРВ. 351.<section end="убачливий" /> <section begin="убгати" />'''Убга́ти'''. См. '''[[Словарь української мови (1924)/убигати|Убига́ти]]'''.<section end="убгати" /> <section begin="убезвічити" />'''Убезві́чити, чу, чиш,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/обезвічити|Обезвічити]]'''. Вх. Зн. 72.<section end="убезвічити" /> <section begin="убезнека" />'''Убезпе́ка, ки,''' ''ж.'' Обезпеченіе отъ опасности, безопасность. К. Бай. 41.<section end="убезнека" /> <section begin="убезпечати" />'''Убезпеча́ти, ча́ю, єш,''' сов. в. '''убезпечити, чу, чиш,''' ''гл.'' Увѣрять, увѣрить, обнадеживать, обнадежить, обезопашивать, обезопасить. ''А я тебе, мій Нечаю, не убезпечаю: держи коня, держи в сідлі для свого звичаю. Признайсь мені, дівчинонько, чи будеш, ти певна? Ой не буду, козаченьку, тебе вбезпечати.'' Грин. III. 198. ''Катерина й питає: „де ж дінем запорозьких козаків“? А він її убезпечив: „знайдуть, каже, де дітись“.'' О. 1862. V. 102.<section end="убезпечати" /> <section begin="убезпечатися" />'''Убезпеча́тися, ча́юся, єшся,''' сов. в. '''убезпе́читися, чуся, чишся,''' ''гл.'' Довѣряться, довѣриться, положиться на что. ''Хто ж би подумав, що одного в матері сина візьмуть у москалі? Вдова Загірня вбезпечилась, що в неї син одинчик.'' К. ДС. 4.<section end="убезпечатися" /> <section begin="убезпечення" />'''Убезпече́ння, ня,''' ''с.'' Обозпеченіе, обезопашиваніе. К. Кр. 23.<section end="убезпечення" /> <section begin="убейкатися" />'''Убе́йкатися, каюся, єшся,''' ''гл.'' Обпачкаться. Шейк.<section end="убейкатися" /> <section begin="уберегати" />'''Уберега́ти, га́ю, єш,''' сов. в. '''уберегти́, режу́, же́ш,''' ''гл.'' Уберегать, уберечь, устерегать, устеречь. ''Де ж його вбережеш садок за такими хлопцями: тільки одвихнувся, а воно вже на вишні.'' Харьк. у.<section end="уберегати" /> <section begin="уберегатися" />'''Уберега́тися, га́юся, єшся,''' сов. в. '''уберегти́ся, режу́ся, же́шся,''' ''гл.'' Уберегаться, уберечься. ''Я горілки не п'ю, од пива не вп'юся і сам, молод, слави вбережуся.'' Грин. III. 263.<section end="уберегатися" /> <section begin="уберечи" />'''Уберечи́, режу́, же́ш,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/уберегти|Уберегти]]'''. Желех.<section end="уберечи" /> <section begin="уберечко" />'''Убе́речко, ка,''' ''с.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/убраннячко|Убраннячко]]'''. Желех.<section end="уберечко" /> <section begin="убивання" />'''Убива́ння, ня,''' ''с.'' 1) Убиваніе. К. Дз. 225. ''Протест перед всьогосвітньою інтелліґенцією за сліпе і тиранське вбиваннє нашого національного духа.'' К. ХП. 137. 2) Вбиваніе, вколачиваніе.<section end="убивання" /><noinclude></noinclude> hvk345tibnc46ui49qogknd33ywg9ef 250 224856 469295 2022-08-29T06:27:07Z Luda.slominska 6575 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Luda.slominska" /></noinclude>{{c|21}} кілько неустанної працї і науки завдавала собі з нею!“ „Ну, ну, нехай уже... не велике дїло! Она сирота і, бачиш, одна з тих істот, над котрими добрі люди мусять і без любови мати милосердє. Я... видиш... я єї... люблю, Павлинко. Менї здає ся, що она добра дитина. Впрочім... все-ж таки она донька моєї однїської сестри. Лише — що правда — коби то хлопець, а то дївча“... „Аяк-же, дївча, — гомонїла тїтка — а то камінь дома. Коби, хоть що-то, кажу, були їй родичі лишили, а то нїчого, хоть буком тони. Я не знаю, мабуть кождий крейцар, що заробили, проїдали!“ „Та де проїдали, Павлинко! Парафія була худа. А потому він... обертав кождий Феник на книжки, на то дрантє, що осталось їй опісля. Бог єго знає, що задумував він з ними межи мужиками на селї! Щось то він був менї раз споминав, що мусить дещо для своєї Наталки скласти. Та не умів бідака нїчого скласти. Смерть так і захопила обоїх і на тім скінчило ся“. Замовкли. „Павлинко?“ „Що, Мілєчку?“ „Не буде там уже далї кава готова? Я щось наче голод чую. Лєґуміни не ситять мене нїколи!“... Я досить чула. На лицю менї наче мороз уклав ся, і я єго в долонї втиснула. В горлї корч хапав: я затиснула зуби сильно, бо менї виривав ся зойк з уст... І мимоволї поплентала ся я опісля в онтой лїс.<noinclude></noinclude> 5uh76gsg4egtlrcb6v3dahvwfn4nxt3 250 224857 469296 2022-08-29T06:31:06Z Balakun 8632 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Balakun" /></noinclude>вищої влади — й устав, котрих не можна би обійти, нема. Але я до праці в школі не розчаровуюся. Навпаки. По останній відмові радника, що має „вищий круг ділання“ та сидів при зеленому столі над зміною параґрафів, знов оживлює мене дух першого жару до праці. Чого уступати з місця трудів — боротьби? Дійсно може мене кличе обовязок взяти на себе перші труди зорґанізування школи. Чи й я маю боятися невзгодин та думати про себе? Ні! Се було б відступством від ідеї освіти, спроневірою — ні, ніколи! Знайшлися добрі наші люди, котрі пошукали для мене місця. Між иншими батько [[w:Танячкевич Данило Іванович|Данило Танячкевич]] і сам Франко і декотрі наші посли писали до мене, писали і про мою пригоду в „Ділі“ і я могла тоді покищо дістати у своїх місце приватної учительки. Але я вже рішилася зорганізувати школу в селі Стоках — самій залишитися таки на становищі, без нічиєї допомоги. Отець Штоґрин, парох села, годився — виїмково, тільки для мене — відступити дяківку на школу, поки громада не вибудує окремого будинку Коли я не прийму цього місця, він нікому не відступить дяківки. Чи ж могла я відказатися від обовязку чим скорше відчинити школу?{{nop}}<noinclude></noinclude> s14795bjqqv23vst1vxwmwwj8famq0i 250 224858 469297 2022-08-29T06:33:59Z Balakun 8632 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Balakun" /></noinclude>{{c|{{larger|III.}}}} Доношу інспекторатові, що обіймаю посаду учительки в Стоках, що дяківку, відступлену тамошнім священником, громада відповідно відновить. Це рішення — повідомлення я відіслала, не оглянувши наперед дяківки. Заки священник полагодив з громадою формальности винайму дяківки на школу, почалася слітна осінь. Щойно в жовтні могла я оглянути будинок, де доведеться мешкати та вчити. Стоки друге село за Бібркою; я вибралася пішки. В селі питала прохожих, де дяківка — За селом, за церквою — кажуть. Іду через село аж до коршми; звідтам на ліво видно церкву. Вузькою стежкою виходжу на гору. Здається мені, що я тут не була. Давніще, гарною весною, тут здавалося, церков і село ціле гарне; та се в травні я раз тут була, в місяці зелені, блисків та співу, та ще у храмовий день. Сьогодні тихо — тихо. Осінь. День робучий. Вечеріє. Хат ізвідсіль від церкви не видно; хати в долині, дерева біля церкви безлисті; сухе гилля відкриває стару церковцю та напів розвалену дзвіницю. Вихо-<noinclude></noinclude> kpf6vk5uwlk8ts9n43dfqhkisy0lj0f 250 224859 469298 2022-08-29T06:37:09Z Balakun 8632 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Balakun" /></noinclude>джу сходами, при котрих поручча розібране, на церковний цвинтар. Зпід грубої верстви жовтого листя вихиляються декуди почорнілі верхи намогильних плит. — Вагаюся, чи йти дальше; не хочеться полохати спокою могил… В однім куті яма з вапном та цегли на якусь будову — — може на гробовець. Проти входової брами фіртка. Нею мабуть дістануся до дяківки. Заглянула і зупинила ся. Се кладовище — велике — від церкви з гори збіччам аж у долину, кінчиться край бору. Берези та верби — з роду плакучих — хиляться в осінному вітрі, останні листки кидають на могили, з колишнього рожевого квіття — бодячча — хмари пуху літають у повітрі… Темно, пусто, мертво, понад усім витає геній смерти, стереже тайни могил… Дрож потрясає мною, теплий віддих запинює у грудях… Чи се у сні душа заблукалася в незнаному місці? Ледви пригадала собі, чого шукаю. Де ж та дяківка? Оглядаюся. За цвинтарним ровом стоїть хижа сама — самісінька. Не те, щоб хати у сусідстві були, але біля неї нічого більш ні огорожі ніякої. Здається, живі люди тут ніколи не жили. Наближаюся. Низька хижа, дах колись був соломою накритий; від сторони цвинтаря пів стіни впало. Мале віконце заложене чорним папером. Пустка. Нікого питатися… Що це? На мерві, біля розваленої стіни, щось лежить. Дивлюся: стара жінка в подертій одежині… Смеркається. Хочу відійти. Та в тій хвилині листя зашелестіло… Від сторони цвинтаря наближається щось низьке… Коли мене побачило, зігнулося до землі.{{nop}}<noinclude></noinclude> 9w9pqvo07rhm35ul6gf13r2ms57ax72 250 224860 469299 2022-08-29T06:40:32Z Balakun 8632 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Balakun" /></noinclude>В останках одежі замащеної глиною, з рискалем у руці стояв переді мною старий чоловік; в очах блиски гніву, губи шепочуть проклони. — — І знову схиляється до землі та каже: — Це пані научителька приїхали відібрати хату на школу? — Так, чоловіче, покажіть, коли знаєте, де єґомосцева хата. Він сягнув по деревляний ключ за пазуху, знов щось лячно заворкотів, дальше каже: — А ось хата, увійдіть до середини. — Що кажете, добрий чоловіче, це тут еґомосцева хата? Старий не дивиться на мене, що наче скамяніла стою, трутив ногою жінку: — Грім би тє побив! В робучу днину упилася тай лежить на гною. Вона і не рухалася. Відчиняє хату. Входжу. В сінях вітер зірвав мені капелюх. Стелі не було, а в стрісі діри, протяг. По лівій руці — не знаю, яким словом се назвати — справді нора темна, без долівки та стелі, з розваленою стіною. По правій руці більша вже — як старий сказав — „цимбра“, але також без „помосту“, зі стелею з тяжких чорних бальків. Половину тієї „цимбри“ заняла скриня зі старими церковними річами: старі образи, книги, останки свіч — і стіл теж певний недогарків. Дальше в цимбрі нелущене фасолиння та кукурудза щойно зібрана з поля. — Чи справді це хата єґомосця, котру вони на школу відступають? — Паннуню! Майте милосердя, не відбирайте нам хати під зиму… Де ж я зі старою,<noinclude></noinclude> 1vb4wj0jyhtj2l2re79032565hp1bup 250 224861 469300 2022-08-29T06:44:42Z Balakun 8632 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Balakun" /></noinclude>з онуком та донькою — [[w:Покритка|покриткою]] дінуся? Ми тут від давна пантруємо ксьондзових садів та поля, вони мешкають у другому селі; більш трицяти літ ми тут. Я тут і грабарем. Жах ледовсю рукою обнімав моє серце. Старий боявся втратити свою погану нору; він тут ізжився, близько тут цвинтар, де гроби копає. — При кінці життя, де він буде заводити нове ґаздіство… Чи я вже така нужденна, що мушу боротися з цим бідним сотворінням, яке через своє заняття мало вже на людину подобало, за це погане місце? — Ні, чоловіче добрий, я вас не проганяю; хай Бог сохранить, щоб я тут мешкала, а коли єґомосць відступають це місце на школу, то громада повинна вам дати иншу хату в селі. — Я тут, паннуньцю, в однім кутику лишуся. Я вам послужу. Тут діти — школярі і ви, і я з моїми — помістимося. Тямлю, як перше тут давно було, коли дяк учив; люди всього доволі приносили, пшоньця і жита, і добре нам було. — Не від мене тепер це залежить, щоб ви тут осталися. Старий воркоче та знову клене. — Ой, що я вам пораджу? Що собі пораджу? Виходжу мов непритомленна. Темінь покривала кладовище, церков та це моє мешкання — — місце науки… Прийшла до дому. Цілу ніч пропасниця трясе мною. Не буду мешкати там, не хочу цього села бачити більше. Щоб дати місце людині, негідній називатися „учителем“, каза-<noinclude></noinclude> b9eglagfyxswexbtp39zkiqh4tmozzj 250 224862 469301 2022-08-29T06:51:48Z Balakun 8632 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Balakun" /></noinclude>ли мені йти туди, де про школу покищо нема й бесіди. — — Я в декреті так воно гарно написане, що може кожний сказати: „[[s:de:Du hast Diamanten und Perlen|Mein Liebchen, was willst du noch mehr?]]“ — „В надії, що взірцевим поступованням та совісним сповненням обовязків на це собі заслужите, дає Вам, пані, окружна шкільна Рада самостійну посаду при школі в Стоках. Поручається Вам, сейчас зголоситися у предсідника шк. місцевої Ради, котрий віддасть Вам урядовання, шкільний будинок, поле, інвентар, акти і т. д.“ Гарно… Та поки що того, що зоветься Радою шкільною, нема, і нічого нема. Інспектор знає про се добре, та „минається з правдою“… Я за креовання нової школи хиба признання жде його з шк. краєвої Ради. Це тепер такий час, що по всяких розвалених коршмах, по старих, прицвинтарних дяківках заводиться школа — без огляду на гіґієну, без огляду на здоровля учителів та дітвори. Богато жертв тодішніх умовин тратило здоровля, а то й життя, а вже в природному ході річий жертвами ставали в першу чергу ті, що боролися за індивідуальну свободу, вільність духа, за свою національність… Перед наданням цеї посади інспектор зробив з громадою контракт. Але неграмотних громадян тоді ошукано: в контракті — не те написане було, на що громада годиться і що підписала, отже можна було передбачити процес і справа будівлі відложиться ще на довго. До рана горячка в мене проминула, молода сила перемогла. Про вражіння вчораш-<noinclude></noinclude> lkfxsii55s4qw2ekr1f17lik6ads7ii 250 224863 469302 2022-08-29T06:52:55Z Balakun 8632 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Balakun" /></noinclude>ніх оглядин не говорю нікому. Посилаю тільки окр. шк. Раді справоздання про вигляд будинку, призначеного на школу. Дістаю як „заряд школи“ відповідь, що будинок мусить бути до двох тижнів відновлений, а через той час треба науку відбувати в якійнебудь инший хаті; при спізненні не візьметься матеріялу назначеного на шкільний рік.{{nop}}<noinclude></noinclude> 68r4ir1drw8zdmrzgurqz08jf1876z5 250 224864 469303 2022-08-29T06:55:07Z Balakun 8632 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Balakun" /></noinclude>{{c|{{larger|IV.}}}} Мешкаю ще в Бібрці, а ходжу вчити до Стік — друге село, більш як вісім кільометрів; треба рано вранці вийти, щоб перед восьмою годиною бути в селі на місці. Стрічаю часто в місті свої бобрецькі учениці. Жалують вони за мною, та жаль їм і мене, що мушу ходити далеко. Заспокоюю їх: Треба, щоб і селянські діти вчилися, як ви, тому і йду вчити їх. Осінній вітер, часто і дощ спиняє мене в дорозі, та перед восьмою стаю на місці. Війт та громадська старшина радять раду, як і що ладити. Невдоволені, що непотрібно громада матиме видатки на направу чужої, зовсім знищеної хати, коли з весною треба зачати будову нової школи. Дивлюся що днини, чи не можна вже вчити, а поки що збираю дітвору біля церкви. Не хотіла громадська рада брати майстрів — ремісників з міста; на такі несподівані видатки немала в сьому році в буджеті гроший, а двір про школу ані чути не хотів. Дідич не мешкав у селі Стоках, в иншому зі своїх сіл, а властиво — як посол — перебував у Відні. Я клопочу старшину, щоби приско-<noinclude></noinclude> ehitoklpvatzout68n0biudonqu1lyf 250 224865 469305 2022-08-29T06:59:25Z Balakun 8632 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Balakun" /></noinclude>рено роботу, а жаль доносити, що властиво нічого не робиться. Окружна шкільна Рада вишле сюди делєґата, або цілу комісію, і громада буде мати великі кошта. Вкінці ухвалили роботу „[[w:Шарварок|шарваркову]]“. Зроблять свої люди і найдеться свій матеріял — се б то солома, глина, дошки, та обійдеться без великих, зайвих коштів. Але та робота — як звичайно „шарваркова“ — пиняво йде. Жінки мали приказ заложити діраві стіни глиною, вимастити та покалити (білити). Ледви з полудня по своїй хатній роботі кілька жінок вийде, та більше тут сварні з присяжними, а також балаканини — куми з кумою — як роботи; кількох чоловіків призначено до латання стріхи соломою. В дощ немудро робити, а покажеться сонце, так пильно людям кінчити свої роботи в полі… Старий сільський столяр теше дошки на „поміст“ (підлогу); незручно старому робота робиться, що хвилини чогось йому недостає. Та і кличе він заєдно війта: „Кумее́ — ку'уме!“ Обібрався до всього, а ладу не знає нічому дати. Вставляє шиби і зараз шкло зібє — та штукує — латає. „У, куме, бігме не хотів, не моя шкода…“ Коло церкви збирати діти вже зимно. Мало ще покищо дітий зголосилося. Книжок та иншого приладдя не мають. Пізнаю дітвору, освоюю, підготовляю. Шукаю вільної хати, так годі знайти. Сільські курні хатини малі і повні челяді „клебанії{{errata||“}} — як тут люди кажуть, — ні двору, ні ліснічівки нема. Ні ради ні поради, що діяти. Інспектор під загрозою карною післанця на кошт заряду школи жа-<noinclude></noinclude> np8kf43i3knpshkfnrwrnaevr230ay0 250 224866 469308 2022-08-29T07:27:10Z Luda.slominska 6575 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Luda.slominska" /></noinclude>{{c|22}} По що писати, що в моїм серцю дїяло ся? „Бабуню, бабусенько моя золота, чом ти мене покинула! — кликала я там в роспуцї раз по раз... — Бабуню, бабуню... я камінь! Бабу сенько моя дорога, я одна з тих, над котрими добрі люди мусять і без любови мати милосердє!“... І ридаючи диким плачем товкла я головою об дерева, обнимаючи їх нїби бабуню... Округ мене шелестїли, шемрали смереки... тихо, тихо, одностайно; а я все плакала. — „З мене не вийде нїколи щось порядне! О бабусенько моя золота, чом ти мене покинула!“... Опісля глядїла я на мале місточко. Ох, як глубоко зненавидїла я ту брудну долину, ту долину, в котру мусїла проте все назад вертати! — „Я непотрібна, я камінь, з мене нїколи щось порядне не вийде!“ — виривалось з роспукою з моїх уст раз по раз і горячі, тяжкі слези котились по лицю... Бабусенько моя золота...! . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Але те все минуло ея і я стала „спокійна“. Не плачу більше при таких нагодах. Не лютую і не змагаю ся з нїким, лише тїсно менії тут. Тїсно і глухо, і якийсь тайний, пожираючий жар палить менї душу. Щоби єго задавити, щоб не завмерти, читаю в кождій вільній хвилинї, читаю ночами... Між ними а мною росте пропасть. Они всії завдають менї болю, сьвiдомо і несьвiдомо, замучують мене безоглядно. Кожде слівце, що тїтка промовить до мене, звучить болючо в моїй душі. А вуйко... о він, добрий, але чому він криє ся із своєю длюбовю до мене". Чи мене не вільно любити? {{c|*}}<noinclude></noinclude> 4tn7dxx0cjr31fo7vd747q26cqg6t3v 250 224867 469310 2022-08-29T07:37:11Z Luda.slominska 6575 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Luda.slominska" /></noinclude>{{c|23}} Завтра кінчу двайцятий рік. Як скоро минули лїта, не лишаючи по собі нїякого слїду! Справдії, безслїдно, одностайно, як і всії днї та години, прожиті в пильнім бездїлю. В мене лише виробила ся сильна сьвідомість, що я тягар, над котрим добрі люди мусять і без любови мати милосердє! — Без любови! cе те грізне слово, що лишило майже кроваві слїди в моїм серцю. Нї, нї, окрім моєї дорогої бабунї не любив мене нїхто на сьвітї! Понура, ненаситна тута володіїє мною, і дух мій утомлений, хоть не сотворив нїчого. Він лише мучив ся і побивав ся об якийсь мур, котрим мій сьвіт обведений. Я хотїла би чогось... не знаю ясно, чого... що мене вдоволяло би, або що мене зробило би сильною, могучою!... Я понурилась би в щось цїлою душею, так як тепер потопаю в кождій дрібній роботї цїлою душею... Ах я хотїла би чогось! Та ба! Чотири стїни, проймаючий гамір дитячий, глумливі безсердечні слова моєї ріднї, бездушна одностайність, що пригнїтає душу, вузкоглядність, самолюбство — отеe cьвіт, в котрім я засуджена жити! Але смерти я про те все не бажаю. Я страшно хочу жити! Я пила би се житє! Що се таке? Боже мій! Чому не змилосердить ся щось або хтось надо мною? В чім лежить моя провина, що моїм думкам і чутю по ставлено щось не мов межу? що я немов віддана комусь на наругу і не належу собі! Я чую в собі проблиск якоїсь сили, та що з того? Єї зацитькає та груба сила, що панує довкола мене всевладно... {{c|*}}<noinclude></noinclude> jrlzz1aztltobl1ayetobme8ie7tmxt 250 224868 469311 2022-08-29T07:41:19Z Balakun 8632 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Balakun" /></noinclude>дає звідомлення зі стану записів дітий на кожний ступень. Кожда школа 15. вересня відсилає його окружній Раді; та тут — серед тих умовин — нічого не можу вдіяти. Прошу війта, щоб ще раз вислав присяжного в село з наказом записати діти до школи та щоб дозволив у своїй хаті записувати, громадського будинку (радниці) тут не було. На другий день мала я в хаті війта кілька відрадніших годин, що дозволили забути про кривду, заподіяну мені властями, та скріпили мої бажання трудитися в хосен свойого люду. Мило вражала мене біла світлиця та богато ікон, прибраних тонкою — блискучою зеленню листя барвінків та китягами червоних ягідок калини. Коли в панських цвітниках рожі та [[w:Матіола |левкої]] давно відцвитуть, у городах наших селянок усе ще до прикраси світлиці та ікон ізнайдеться хрещатий наш барвінок, любий, вічно зелений барвінок… Гомін рідної мови, ввічливість ґаздів нагороджували мене: суто — за не одну невгоду. Приходять матері — селянки з дітьми. Хитро старшу дітвору, придатну їм дома до худоби чи до копання бараболі, лишали дома, а привели діти, котрі ще не скінчили шість літ, у вишиваних сорочках малі дівчатка та хлопчики, соромливі та переполохані; декотре плаче, криється під хустку мамину. Мами зацитькують. — Цить, Марусе, дивися, які пані лепські, делікатні, яку „файну“ хустину мають; глянь, і ти таку будеш мати, як вивчишся… — Ой, добре, паннунцю, що нам „шпехтір“ вас прислав, а що б ми робили, якби так<noinclude></noinclude> orvoortv8s4np5t5grqozcesq4k7meu 250 224869 469312 2022-08-29T07:44:45Z Luda.slominska 6575 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Luda.slominska" /></noinclude>{{c|24}} Колись то вечером відбувала ся в нас нарада. Оба кузини радили ся з родичами, який завід вибрати собі на цїле житє. „Я буду професором, як батько ! — казав молодший. — „Возьму навіть ті самі предмети: reоґрафію і історию. Чоловік має собі добрий дохід, незалежний від нїкого: недїля, сьвято вільні, до того вакациї, а „перша“ — сьміяв ся хитро — має також свої добрі сторони, коли який богатий татуньо хоче єї бачити в сьвідоцтві свого синка“. „Ти можеш собі про мене бути й професором. Учи ся хоть би і по хиньски ! — обізвав ся Муньо, старший, — а я рішив ся пійти на медицину, і на тім конець!“ „На медицину? Нї, Мунечку ! — запротестував вуйко Флєґматично — медицина за дорога наука. Ти маєш ще сестри, Лєна вже доросла, а Катуня потребує ще довго батьківского стара ня. Я тебе не можу на медицину посилати“. „A Наталка, татку? І Наталка ще є !“ — вмішала ся нараз мала семилїтна Катя, що си дїла десь в кутику і прислухувалась з поважною міною розмові. Менї уступила вся кров з лиця. Отcї дитячі уста завдали несьвiдомо несказані муки мо му серцю, котрим годї було уйти. Я склонила голову глубше над шитвом і шила пильно. „Наталка? — обізвав ся Муньо. — Для неї не потребує нїхто капіталів складати. Она має своїх двайцять років і нехай оглядає ся за яким мужем. Не правда, Наталко ? Оно, правду сказав ши, вже таки би й час. Ми „молоді“ розуміємо се не аби-як!“<noinclude></noinclude> 9sf7192aemgtynsgfeoojwdq4lh1z51 250 224870 469313 2022-08-29T07:46:01Z Balakun 8632 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Balakun" /></noinclude>хлопа (гадала мабуть учителя) якого бородатого був дав. Дітиска таки зі страху розболілись би, вони ж бо не звикли, не чули про школу, ні панів у нашому селі нема. Кожна мати рада б дещо про свою дитину сказати. Одна з них просить, щоб її Івасика паннунця не била: — „Це моя одинока дітинка, що Бог за дванацять літ замужжа мені дав…“ Друга говорить, що її Федунцьо другу вже книжку вивчив, він учиться в дяка. „Я пані научительці внесу ґілетку бульби, щоб лиш пані його пантрували…“ (З таких підучених невелика потіха, я пізніще про те переконалася: зі злих початків тяжко перейти до систематичної науки; краще ялову рілю самому орати, як із буйної хопту полоти…) Инша знову просить, щоб не бити її Михася за те, що він тільки старий „пацєр“ знає. — Вже, паннунцю солоденькі, десять літ буде в місницях зимних, як я віддавалася і „пацєр“ перед єґомосцьом {{errata|вогорила|говорила}}; такого і дитину навчила. Не дивуйтеся. Тепер може вже гинакша поведінка… Не бийте мого синочка, я вам дещо хвасолі внесу. Обітниці дарунків мене бентежили. Бачу, як наш народ привик всюди через дарунки виєднувати собі те, що йому правно належиться. Та знов не хочу, щоб думали, що горджу тут їхніми, може і щирими дарунками. Вкінці кажу: — За дарунки спасибі вам, добрі жіночки. Тепер, бачите, учителям платять з каси і вони з того удержуються. То тільки давніще мусіли люди складати для учителів збіжжа та бараболю. Не бійтеся, я і без дарунків<noinclude></noinclude> n6dzvt74v3iwl3k0h7a3bn9kjr8sm7l 116 224871 469314 2022-08-29T07:47:12Z Alexkrakovsky 4488 Створена сторінка: {{Архіви/опис | назва = Нотаріус Мішобенцький Павло Федорович, м. Балта Подільської губернії | примітки = }} == Справи == {| class="wikitable sortable" !№||Назва||Рік||Аркушів |- |[[/900/]]||Купча крєпость на 11 десятин 685 квадратних саженів землі Балтського повіту при колонії Г... wikitext text/x-wiki {{Архіви/опис | назва = Нотаріус Мішобенцький Павло Федорович, м. Балта Подільської губернії | примітки = }} == Справи == {| class="wikitable sortable" !№||Назва||Рік||Аркушів |- |[[/900/]]||Купча крєпость на 11 десятин 685 квадратних саженів землі Балтського повіту при колонії Гершуновws, проданої товариством євреїв землеробів товариству південно-західних залізничних доріг за 1671 рубль 56 копійок сріблом||1894||6 |} ohzxyynzmo6567szg88tgitdacgo91e 469315 469314 2022-08-29T07:47:32Z Alexkrakovsky 4488 /* Справи */ wikitext text/x-wiki {{Архіви/опис | назва = Нотаріус Мішобенцький Павло Федорович, м. Балта Подільської губернії | примітки = }} == Справи == {| class="wikitable sortable" !№||Назва||Рік||Аркушів |- |[[/900/]]||Купча крєпость на 11 десятин 685 квадратних саженів землі Балтського повіту при колонії Гершуновці, проданої товариством євреїв землеробів товариству південно-західних залізничних доріг за 1671 рубль 56 копійок сріблом||1894||6 |} 8sezlozds8w6iduts162xvm8sxgxpf2 250 224872 469316 2022-08-29T07:54:12Z Balakun 8632 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Balakun" /></noinclude>дітий бити не буду. А на молитву нема ніякої моди — зміни: вона в нас наша і відвічна — кажу до Михасевої мами. — „Ану–ко, Михасуню, каже вдоволена жінка — молися — хай вчують“. Став Михасуньо молитися. Цікава дитина. Говорить сам із памяти, говорить не те що Отченаш — Богородице, але і [[Псалом 50|Помилуй мя]] — далі заповіди. Треба вислухати. — Гарно, Михасю, добру намять маєш, будеш і добре учитися. Маю труднощі при перевірці, як котра дитина називається. Инші бачу назвиська в метриці, а зовсім инші жінки дають. Догадуюся вкінці, що вони не знають, як їх „пишуть“, тільки знають, як їх у селі звуть; а то дитина „Бородатого“, це „Кутасеві“, „Котичині“ та ріжні — ріжні, яких у метриці нема. Довго треба було перевірювати, як котра дитина називається. В тім часі, коли я ходила вчити до Стік, переписувалася з усякими своїми шкільними товаришками, а також з усякими товаришами по званню, хоч особисто незнаними, але замітними на полі нашого шкільництва та письменства. Хотіла я довідатися про відносини та умовини життя і праці учительства по инших шкільних округах. Найбільше тоді цікавився моєю справою учитель [[w:Кирчів Павло Олексійович|Павло Кирчів]] і переписувався зі мною частіще. Свідомий українець — теж переслідуваний владою за свою індивідуальність. Я хотіла зібрати факти, та начеркнути як: „Ілюстрації до шкільництва“, бо вкінці йшло тут не про мене — про одиницю, а більш вже про справедливість та<noinclude></noinclude> 5knlmg63po9lh9to1buh37o3ymbnlj7 250 224873 469317 2022-08-29T08:03:44Z Balakun 8632 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Balakun" /></noinclude>нашу вчительську честь — про наше право, котрого берегти се обовязок нас самих — учителів. Ми учителі знаємо, чого вимагає, а що заборонює наш закон, знаємо, чим влада підносить нашу повагу, хоч у практиці воно инакше: туманять нас артикулами — ось хоча б 18 арт. глава II. з р. 1878, а уживають проти нас всіх гидких способів, щоб нас при кожній нагоді понизити, підчинити владі; відносяться до учителів так, що годі й висловити. Поступовання влади витворює в учительстві [[w:Сервілізм|сервілізм]]. Годі щоб не покорився, не угнувся той, хто має сімю. Товариства „[[w:Взаємна поміч українського вчительства|Взаємної помочі]]“ ми тоді ще не мали, не були ми зорганізовані. Свідоміщі переписувалися, збирали факти. Так що! коли нічого неможна було сказати. Коли ми хотіли подати світові порівнання артикулів законів з поступованням влади, то хоч подавали ми факти, не голословні фантазії — славетна прокураторія конфіскувала наші статті{{errata|:|.}} Все ж таки світ знав хоч дещо з історії мойого перенесення з часописий, знав, що ходжу вчити осінньою порою до місцевости, де нема будинку, віддаленої більш як миля, що — учителька писала вірші — для русинів!… Були часто згадки — дописи про мене в нашому „[[Діло (газета)|Ділі]]“ — і деякі народовці — патріоти уладжували маніфестації проти наших тяжких ворогів, що здавна і тепер немилосерно нищать сили наших молодих талановитих людий. Для такої маніфестації гості на весіллю в [[w:Чернів|Чернеєві]] рогатинського повіту зібрали 35 золотих, здається, за радою отця [[w:Заячківський Йосип|Заячківського]] з [[w:Лоп'янка|Лопянки]], бо він ті гроші прислав мені пе-<noinclude></noinclude> chlanlokxe5ckdoxbxer4hdwza5665p 250 224874 469318 2022-08-29T08:07:27Z Balakun 8632 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Balakun" /></noinclude>реказом зі словами : „Русини на весіллю в Чернеєві зложили малий даток учительці — тяжко провинившійся (пише руські вірші) — на чоботи, щоби босо не ходила щоденно милю снігом та болотом. Хай Бог кріпить!“ Той дарунок у першій хвилині причинив мені турботи; я вагалася, чи його приняти. Якось ніяково мені було, що так загально люди звернули увагу на мою особу. Також думала я, що той даток придавсь би декому — зі студіюючої молоді, але годі було так щиро і в цілі маніфестації жертвований гріш звертати добродіям. Я рішилася подякувати за сю заяву спочуття для покривдженої трудівниці на полі нашого шкільництва… Задержую гроші як свою власність, щоби при першій нагоді віддати їх на просвітні ціли; — та про це жертводавці не мусять знати. Хай радіють, що помогли своїй працюючій та покривдженій людині. (Ситуація справді тяжка; платня учительки в Бібрці замкнена, а в селі Стоках не зараз буде асигнована; але вимоги мої невеликі). Отець Заячківський це вісімдесятьлітній старець; про нього з пієтизмом говорить батько Данило Танячкевич; в нього причиста душа повна великої доброти, він один із наших перших щирих [[w:Народовці|народовців]], а дар за його спонукою зібраний від кого? Це ж від тієї ідеальної Неньки, під котрої крила я горнулася. Вона у відповідь простягає до мене руку, щоб, коли скріплюся на силах, я їй будувала живий памятник святої памяти… Так, так, це ж той дорогий дар любови України! З кінцем жовтня вже в дяківці розпо-<noinclude></noinclude> qvylk49kin397t318oyzkc1h565e4b1 250 224875 469319 2022-08-29T08:10:54Z Balakun 8632 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Balakun" /></noinclude>чинаю щоденну науку. Отець Штоґрин з нагоди того торжества для дітвори та громадян читає Службу Божу. Другий раз у цьому році починаю працю. Священник промовив до громади живо — щиро: — Торжественна хвилина для тебе, громадо, нове сонце з нинішним днем сходить для тебе, сонце просвіти! Бог післав вам сюди учительку, що ваші діти наведе на инший розум. Ваші діти не будуть такі темні, як ви; вивчившися письма, не дадуться обманути комунебудь. Слухайте учительки, будьте їй помічні та старайтеся, щоб довго не мучилася в тісній хатині, старайтеся скорше ніж за три літа побудувати школу. Це для добра вашого та для добра ваших дітий! У тій хвилині я мала щиру волю трудитися тут, доки нова школа не стане, а може ї довше, може і все… Я чула голос ангела цієї землі : — Сповняється твоє бажання оставатися з людом твоїм… — Неси добро між люди, неси світло, щоб щастям добрих слів твоїх і добрих діл твоїх мов квітами засипати ту хлань темноти, що розвернулась між людьми… — Бідні, притомлені квіти… подихом стужі звялені квіти відживають від промінів соняшних. — Бери і душі дитячі, бери в теплі руки, ніжно, і вони розвинуться як квіти… — Будь сестрою для них… для цвітів — і для душ… {{Роздільник|11|char=—}} Спровадилися ми до Стік. Мати плака-<noinclude></noinclude> bzqdglf75l1gyh2xgs6srjrqtfqe9v1 250 224876 469321 2022-08-29T08:20:01Z Balakun 8632 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Balakun" /></noinclude>ла — на вид тієї одинокої хатчини серед цвинтарів, хоч вона — відновлена — не така вже нужденна як давніще. То ж тут довелося їй жити з донькою?… Ледви розрадила я маму. Хочу бути цілком задоволена. Поволи все уладиться. Праця над дітворою та над собою поможе забути всі теперішні невигоди, згодом буде гарно. Тільки в клясі, яка міститься в більшій „цимбрі“, багато недостає, а властиво нічого нема. Більша частина дітий стоїть. Поки що маємо дві лавки; столика і крісла ще нема. Найгірше нам без таблиці: не можуть всі разом користати з науки. А тут заряд школи дістає обіжник: негайно під особистою відвічальністю прислати інвентар. При зеленому столику в теплій кімнаті пишеться до всіх зарядів однакові обіжники. Підождіть, будь ласка, пане інспектор; згодом і тут напишемо інвентар: мурована школа стане після пляну і вимогів гіґієни — і школярі не будуть такі полохливі, дикі, але підучені. Гарно буде! Я все вірю у завтрішній день — у майбутність — — хоч може тут сама жнив не діжду… Кину перші зерна засіву, сама стану за воротами… Така моя доля… Піду дальше — — инші школи креувати… Ледви тиждень минає, як живемо тут. На світі сніг біліє. А в хаті погано! Осінньою порою стелі та стіни скоро ліплені — і глина відстає — відпадає… Тиждень минає. Не вважаючи на всі невигоди, недостачі, я вчу на селі{{errata||.}} Я горда, що поборюю всі труди і вищою<noinclude></noinclude> 8l2ora8dqmyarofplfxdjwhw13zi7ee 250 224877 469322 2022-08-29T08:25:35Z Balakun 8632 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Balakun" /></noinclude>стаю над дрібниці. Коли мати дістають сильніщий — як звичайно атак серця… Аптика — лікар далеко. Ще в ночі йду до Бібрки… Тільки ж уже надаремне… {{Роздільник|11|char=—}}<noinclude></noinclude> 760h7k9h5dsugac7h7kr0le27ccjzwn 250 224878 469323 2022-08-29T08:30:13Z Balakun 8632 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Balakun" /></noinclude>{{c|{{larger|V.}}}} Хотіли мене мабуть на якийсь час забрати до сусідного села, де мешкає отець Штоґрин. Чудні люди. Деж для мене що лишилося? Де знайшла б я краще місце? Цілий світ пустиня, коли ця пустиня згадками богата. Мені добре. Здається мені, що й я вмерла, що всі терпіння особисті скінчилися для мене. Нічого більш мені боятися, ніяке горе більш мене не стріне; почування завмерли, ходжу поміж могилами — неначе по власній могилі… В такій стадії неначе захльороформовання переживаю три тижні. Три хвилини? Три віки?… Поволи стямлююся. Прости мені, Духу Неньки, що не спішу за тобою, що не вмерла я зараз у темній годині прощання, не злучилася на віки з тобою… Прости, що й за твого життя я не причинилася до твого щастя… Ти жила для мене, ти була моїм щастям; але якже инакшого щастя ти для мене бажала! Плекаючи мене ніжно — мов квітку — мімозу, призначену жити в теплівні, — ти не могла дивитися, як<noinclude></noinclude> p6f6y50u006pvjyk53hysa4psrh300r 250 224879 469324 2022-08-29T08:35:40Z Balakun 8632 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Balakun" /></noinclude>буря — стужа валить її немилосердно й безпощадно… Ти бажала певно иншого щастя для доні, бажала бачити її серед власної сімї, а бачила зарібницю, що трудиться коло чужих дітий, бачила — не знаючи причини — як кожну усмішку щастя до мене я приймала холодом; дівочі літа ішли, а я незмінна була… Прости, що тільки хвилин, які тобі належалися, забирала наука: — школа, книжки; усе забирало мене… Прости! А нині — чи вдоволила б я тебе, окриваючися перед життям — у могилу?! В довгих хвилинах — віках самоти духа я боролася з собою, шукала шляху, гляділа і слів на свої думки; та слова покидали мене… одна по одній розсипалися перлини, губилися в душі, німіли… Хоч у душі богацтво чуття, душа хиталася; щось у ній рвалося… щезало, никло все… Я не мала що сказати, а чого б я і не сказала, чи мало б воно яку ціну? Я втомлена і без віри в тривкість власного щастя… Листи від товаришок і товаришів по званню і по пері зі словами спочуття та заохоти до життя не знаходили відгуку у душі. Часто лежали нерозтяті. Більшою відрадою ставали мені листи моїх учениць. Заохотою до дальших учительських трудів був мені лист моєї десятилітньої учениці Катрусі Лукасевич. Дівчатко писало: {{gap|3.5em}}Найдорожча Приятелько! Смутно мені, що я утратила свою учительку, дорогу приятельку, а ще гірше день і ніч турбуюся, що найдорожча приятелька мусить тепер кожної хвилини зливати лице<noinclude></noinclude> rl1uaz31tf7yu6tovo016098wd8l82f 250 224880 469325 2022-08-29T08:39:09Z Balakun 8632 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Balakun" /></noinclude>сльозами по смерти своєї матери. І я вашим смутком ділюся. Мусите бути віддалені від свого місця, в котрому так довгий час перебували. І мило вам було з нами, а нам з вами. Але ж вороги тяжкії, як давні бусурмани, що нападали на наш край і забирали все, що нам було найдорожче, так і тепер натискають на наш народ та видирають наших приятелів — тих, котрі не погорджують нами простими та своєю рідною мовою — і таких пхають по нелюдських дірах. За ваші заслуги ви варті були кращого місця як у нас; то вони вас в послідній хижині там посадили… Та не смутіться. Бог, котрий не дав загинути нікому невинному, не опустить і вас за ваші заслуги. Над врагами от уже явив Бог суд! Ось коли кінчу лист, довідуюся від сестри про випадок у школі, що стався через одного з ваших ворогів, а то професора Савицького. Вдарив у першій клясі дівчинку — жидівку — сильно по голові, що та трупом упала — свідчать школярі. Вже і він не буде у тій нашій школі вчити. Не довго тішився, що вас нема. Таки вбив дитину і мусить утікати, а то люди його убють. Так нехай буде усім ворогам, що лиш мечем воюють. Кінчу лист, бо хоч би хотіла, не можу стримати сліз, ні бесідою жаль описати. Цілую ваші руки і уста, котрі мені уділяли науку. {{right|Катерина Лукасевич.|3em}} Б. 16/11 1884. Катруся, міщанська дитина; дома її ніхто не радив, ні казав, як і що писати; написала,<noinclude></noinclude> l6xjug5cnc3qjcq35mlaey7odui6n4a 250 224881 469326 2022-08-29T08:40:21Z Luda.slominska 6575 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Luda.slominska" /></noinclude>{{c|25}} Він розсьміяв ся голосно, і засунувши зухвалим рухом руки в кишенї, поглянув визиваючо на мене. Я видержала той погляд спокійно. „А вже-ж, Муню, для сиріт не складає нїхто капіталів. Я належу до тих, над котрими добрі люди мусять мати милосердє і без любови“ — відповіла я. „Добре відповіла, Наталко!“ — замітив він злoсливо. „Я знав, що мої слова дадуть добрий відгомін. Впрочім обходить мене в cїй хвилї м о я доля найбільше. Ти отже віддаш ся, Лєну возьму до себе, коли буду доктором, а з Катею дасьте собі, отче, і самі раду: з неї вийде колись не аби-яка красуня!“ „Який ти мудрий для себе!“ обізвала ся Лєна люто. „Я вийшла би вже найлїпше, спустившись на твою ласку. Нї! дякую дуже за ню! Нехай батько забезпечить нас сам, а ти вибери собі иньший фах. З тебе був би такий доктор, як з мене... ну, лучше най не кажу! Я знаю твою любов до ближнїх!“ „Лєна правду каже, ти не можеш іти на медицину — обізвав ся знов вуйко. — Я би тобі радо помагав, ти в мене найперший син, але і дївчата мої діти. Не правда, Павлинко?“ „Чому не правда, Мілєчку? — відповіла жінка своїм звичайним коротким, енерґічним то ном. — Розуміє ся, що дївчата також наші дїти. Але в мене є одна думка... Мілєчку, я думаю вже давно над тим, щоби він пішов на медицину, хоть, розуміє ся, не нашим коштом“. „Ну, так і що-ж за думка в тебе, Павлинко?“ „В мене така думка, Мілєчку“...<noinclude></noinclude> al6tsrickzrf18ffhbzp8z4r4xos939 250 224882 469327 2022-08-29T08:44:24Z Balakun 8632 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Balakun" /></noinclude>що щире серце відчувало, і я була вдячна їй за її щирі слова… Без уваги на зимно пізної осені відвідала мене Катруся. Принесла з міста своїй приятельці колачів. Щирість Катрі тішила мене. Ми говорили про инші дівчатка, товаришки Катрусі — а мої учениці, а також оповідала про те вбивство в школі, про котре писала — і шо було правда. Загонистий нетерпеливий учитель, що не любив дітий, ударив сильно пястуком дитину по голові — і вона впала нежива. Він справді виглядає як душегуб; дикий голос та очі в нього лихі. Катруся була рада і в мене лишитися, але й за родичами скучала. По кількох днях гостини вернула до Бібрки, обіцюючи знов мене відвідати. При кожній нагоді передавала листи. І я розуміла: — Спочуття найдеш у тих малих, а мудрість тільки у глибинах життя… Слова дитини більше навертали мене до життя, як слова братів — літератів: — „Ви наша велика надія…“ або слова батька Данила Танячкевича — фільософічно реліґійні. Безнадійний супокій, що нищив душу й тіло, щезав, я службовим заняттям виповняла час. — Хотіла виховувати дальше такі Катрусі, жити для них, а через той труд — жити для другої Неньки для святої, невмирущої України, жити тільки для Неї… Коли останні звена зірвані, коли для мене все покінчилося, хочу жити тільки для Неї… Будилося бажання жити і те життя віддати їй на користь. Коби можна бути зі словом розради, з допомогою всюди, де є бідні мого поневоленого народу,<noinclude></noinclude> 68uv09442m0sot7fnef2o7axqygg5xm 250 224883 469328 2022-08-29T08:47:30Z Luda.slominska 6575 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Luda.slominska" /></noinclude>{{c|26}} „Го-го! я знаю, мамочко, що ви хочете казати!“ — перебив їй сьміючись Муньо. — „В вас є та думка, щоби я з якою богачкою заручив ся. Не так?“ „Так, мій сину!“ — відповіла тїтка. „Я справдї о тім думаю. Лиш тим чином міг би ти пійти на медицину. Чи се може зле?“ „Зле на стілько, мамочко, що я хочу бути свобідним. А заручивши ся, обтяжив би себе зараз якимись романтичними обовязками. Я в романтику і ідеали не бавлю ся. Я хочу діпняти лише одну цїль, а цїль та — богацтво. Все проче для мене річ побічна“. „Навіть і ми, твої сестри, Муню?“ — вмішала ся знов Лєна, промовивши голосом, що аж тремтіїв з якоїсь внутрішної лютости. „Не впадай в траґедію!“ — відповів він згірдливо. — „Я мушу піти на медицину. А коли батько не зможе мене сам удержувати, то я заручу ся з якоюсь богачкою. Межи нами сказавши, мав би я вже одну, гм... гм“... Він усьміхнув ся многозначучо і глипнув скоса на матїp. І она усьміхнула ся. Він був єї любимцем, і згоджувався з нею під кождим взглядом знаменито. „Згадайте, мамочко!“ „Не маю часу на здогади, мій сину“. „Ну, то я сам скажу ! Що ви сказали би на пр. про Ольгу С.?“ — Він закинув одну ногу на другу і глипнув на матїp. Єї лице остало ся при тих словах все однакове, камяне, зимне. „Ольга С.? Ну, — казала мов би роздумуючи — вибір не злий. Вправдії она делїкатної будови і дуже розпещена, звичайно як всії одиначки, при тім трохи і зарозуміла, але коли она тобі, сину, до вподоби, то й менї також“.<noinclude></noinclude> s80tdh9sq8ut5jvl5tu29zlxcvqefmg 252 224884 469329 2022-08-29T08:47:52Z Ivakode 10266 Створена сторінка: proofread-index text/x-wiki {{:MediaWiki:Proofreadpage_index_template |Type=book |Title=Перший рейд |Subtitle= |Language=uk |Volume= |Author=[[Автор:Дмитро Грудина|Дмитро Грудина]] |Translator= |Editor= |Illustrator= |Publisher= |Address= |Year=1930 |Key= |ISBN= |OCLC= |irbis= |LCCN= |BNF_ARK= |ARC= |Source=pdf |Image=1 |Progress=X |Pages=<pagelist 1="Cover" 2="Title"/> |Volumes= |Remarks= |Width= |Css= |Header= |Footer= |Categories= }} bf9jim3sluzzlodypma19b2jtvo1nlt 469330 469329 2022-08-29T08:50:29Z Ivakode 10266 proofread-index text/x-wiki {{:MediaWiki:Proofreadpage_index_template |Type=book |Title=Перший рейд |Subtitle= |Language=uk |Volume= |Author=[[Автор:Дмитро Грудина|Дмитро Грудина]] |Translator= |Editor= |Illustrator= |Publisher= |Address= |Year=1930 |Key= |ISBN= |OCLC= |irbis= |LCCN= |BNF_ARK= |ARC= |Source=pdf |Image=1 |Progress=X |Pages=<pagelist 1="Cvr" 2="Title"/> |Volumes= |Remarks= |Width= |Css= |Header= |Footer= |Categories= }} 0mkgd2jbm994usfcthi4vi9ld7pms6k 250 224885 469331 2022-08-29T08:59:58Z Balakun 8632 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Balakun" /></noinclude>коби можна терпіння зменшити, ділитися з покривдженими вірою в побіду добра. Я — як одиниця перестала терпіти, серце боліло терпінням усіх кривджених. Коли я розбудилася і знов забажала жити, — коли стала кріпка духом і багата думками, помітила, що в мене сили тіла серед мого окруження зовсім никнуть, догоряють як олива в каганці… Рветься життя, рветься, усувається — як та земля над пропастю під ногами усувається… Я збудилася до життя. Все минуле скидається на пережитий темний сон… Тільки моє ціле окруження заєдно каже, де я… Звідки я взялася тут?… Чому я сама?… Де руки, що мене обережно хоронили?… Де серце, що мене горнуло до себе в кожній хвилині горя?… Кінчиться осінь. В хаті тісно, темно, вохко й зимно. Коли розпалю в печі, вітер завертає дим до хати. Глина зі стелі паде кусниками… Полеві миші перед стужею зими — хороняться громадою до одинокої хижі посеред піль. Гризуть та нищать мої колишні записки — діярії… Та все те, здається мені, марне… Кажани — сотні їх — загорнули ся у свої власні крила і причеплені до почорнілих бальків, западають у тяжкий зимовий сон… Але я не хочу сну. Гамлетівське питання: „[[w:Бути чи не бути|Бути чи не бути]]“ — ще не для мене… Темні хвилини квіткою — єрихонкою перетриваю… Чей і вони минуться… Другі діти з полудня сходяться на науку, а я про обід не думала. Нікому варити — ні що варити. До міста в тій порі ходити за<noinclude></noinclude> 4uifotzwacz564f3ghzriw5m1wt9xhv 250 224886 469332 2022-08-29T09:02:26Z Ivakode 10266 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Ivakode" /></noinclude>{{block center/s|style=text-align:center; width:100%; max-width:30em}} Д. ГРУДИНА {{dhr|5em}} {{xxxx-larger|{{sp|ПЕРШИЙ РЕЙД}}}} {{dhr|1em}} („ДУМКА” ЗА КОРДОНОМ) {{dhr|10em}} {{letter-spacing|0.5em|УКРТЕАКІНОВИДАВ}} {{letter-spacing|4em|1930}} {{block center/e}}<noinclude></noinclude> r1kj62fnnmk19i3bgcbpv04yofbkn4c 250 224887 469333 2022-08-29T09:05:46Z Balakun 8632 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Balakun" /></noinclude>купном трудно. А в селі люди не звикли продавати. І молока не хочуть продати; якось їм це дивно, а я без заплати не хочу приймати. По шкільних годинах хочу свіжого повітра. Куди не звернусю, близько, таки зараз стрічаю цвинтарі. З лівого боку таки без дороги та огорожі цвинтар. З правого боку хати полева доріжка, корчі тернини, дерева бучини, а там і густіще і ліс; між тернами та деревами на горбках декуди ще видні камінні плити, вже порослі мохом, над усім один спільний, великий хрест — як звичайно на старих цвинтарях… Мраки чи тіні блукають? Природа завмерла, чи віддих здержала? Вітер не торкає жовтих листків бучини, що не облітають із віток, як смутки з душі не облітають… В захисті дерев декуди стріну ще [[w:Роман (рослина)|ромен]] або яскер — [[w:Козельці|козелець]], бліду [[w:Коростянка (рослина)|скабіозу]]… Квітка, стоптана осіннім вітром, даремне виглядає проміння соняшного та бореться з німим терпінням… Хочу квітку зберегти, забрати, так вона з трепетом ронить ніжні платочки корони… Ох, що ж варта й життя в сю пору? Пізною осінню і найгарніщі, залюднені місцевости стають сумні… Я з памятию дорогої втрати, як тінь марна, безахистна, блукаю по кладовищі — по безконечному… {{Роздільник|11|char=—}} Усе кругом біліє… Грудневі бурі — метелиці спираються об тонкі стіни хижі, вітер дзвонить вікном без завісів, скрипить дверми, яких не можна замкнути… Дівчина, котру громада згодила до школи<noinclude></noinclude> ou72hr4uanwbn24yotsmhhzh60nlbeo 250 224888 469334 2022-08-29T09:12:52Z Ivakode 10266 /* Невичитані сторінки */ Створена сторінка: {{c|НЕ ЗНАЄШ, ДЕ ЗНАЙДЕШ, А... ДЕ ЗАГУБИШ.}} {{right|Товариші! Дорогі товариші!}} Кому з вас не кортіло, не кортить і не кортітиме поїхати закордон? Покажіть ви мені такого чоловіка. Покажіть ви мені такого дивака, щоб йому хоч раз не снився Париж, Берлін, або... хо... proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="1" user="Ivakode" /></noinclude>{{c|НЕ ЗНАЄШ, ДЕ ЗНАЙДЕШ, А... ДЕ ЗАГУБИШ.}} {{right|Товариші! Дорогі товариші!}} Кому з вас не кортіло, не кортить і не кортітиме поїхати закордон? Покажіть ви мені такого чоловіка. Покажіть ви мені такого дивака, щоб йому хоч раз не снився Париж, Берлін, або... хоч поганенький який-небудь Лондончик... Мені кортіло, кортить і ще кортітиме. Хоч я вже бачив Берлін, Париж, Ригу, Ковно. І знаєте... якось зовсім несподівано. Всього якихось два-три роки тому я почав клопотатись перед Укрнаукою. З півдесятка різних установ—по проф., гром., парт. лінії підтримали моє клопотання. Я встиг всього тільки побувати в Криму, на Кавказі, пропливти Волгою, Дніпром, Каспійським, Озівським та Чорним морями... Побував у Баку, Астрахані, на Дніпробуді та в Донбасі... та от раптом: — Хочете поїхати закордон? Так це все просто, мило. Я, звичайно, не вагаючись: — А щож, поїду!.. Було це, не пам'ятаю добре, на другому чи на першому поверсі Наркомпросу, де мене зустрів заслужений артист Української республіки Нестор Теофанович Городовенко. Так ото й кажу, Нестор Теофанович—директор і мистецький керівник Державної, Української мандрівної Капелі („Думка”), мене запитав.<noinclude></noinclude> tuovs5fu70d8qd4nqfum1h365mt599p 469336 469334 2022-08-29T09:13:42Z Ivakode 10266 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Ivakode" /></noinclude>{{c|НЕ ЗНАЄШ, ДЕ ЗНАЙДЕШ, А... ДЕ ЗАГУБИШ.}} {{right|Товариші! Дорогі товариші!}} Кому з вас не кортіло, не кортить і не кортітиме поїхати закордон? Покажіть ви мені такого чоловіка. Покажіть ви мені такого дивака, щоб йому хоч раз не снився Париж, Берлін, або... хоч поганенький який-небудь Лондончик... Мені кортіло, кортить і ще кортітиме. Хоч я вже бачив Берлін, Париж, Ригу, Ковно. І знаєте... якось зовсім несподівано. Всього якихось два-три роки тому я почав клопотатись перед Укрнаукою. З півдесятка різних установ—по проф., гром., парт. лінії підтримали моє клопотання. Я встиг всього тільки побувати в Криму, на Кавказі, пропливти Волгою, Дніпром, Каспійським, Озівським та Чорним морями... Побував у Баку, Астрахані, на Дніпробуді та в Донбасі... та от раптом: — Хочете поїхати закордон? Так це все просто, мило. Я, звичайно, не вагаючись: — А щож, поїду!.. Було це, не пам'ятаю добре, на другому чи на першому поверсі Наркомпросу, де мене зустрів заслужений артист Української республіки Нестор Теофанович Городовенко. Так ото й кажу, Нестор Теофанович—директор і мистецький керівник Державної, Української мандрівної Капелі („Думка”), мене запитав.<noinclude></noinclude> j3c8h8cl8kq67d21m2iehqpef8juqjo 250 224889 469335 2022-08-29T09:13:42Z Balakun 8632 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Balakun" /></noinclude>„води внести та рано затопити в печі“, не хотіла за ніщо в світі лишитися в школі на ніч. Не помогли дарунки: запаски та хустини… Та я звикаю вже до своєї самоти, не боюся вже ні умерлих ні живих… Часто переїзджають — волочаться туди цигани, а дівчина каже, що вони у грабаря нераз ночували. Раз налякана каже: — Нечиперович утік із [[w:Самбір|Самбора]], скривається тут близько в лісі на „Помєрках“; бігме, люди його виділи. Я боюся вечером до вас іти, не можу, за ніщо не хочу тут лишитися. — Зразу я не розуміла про що дівчина говорить. Мусіла ясніще сказати. Нечиперович — це славний розбишака, що вбив богато осіб, тип давніх опришків — що міг укритися тут у лісах… утік із Самбора значило тільки, що втік з криміналу. Тяжче доводилося перебути неділі та свята. В робучих днях гомоном дітвори через кілька годин оживляється — розвеселяється моя пустиня. У днях, коли науки нема, читаю… Грудневий вихор із протяжним стогоном задержується біля хати, термосить вікном та дверми незачиненими — то знову скрипить церковними ворітьми та цвинтарними хрестами. А коли з цілою силою вдарить у хижу, паде зі стелі глина; [[wikt:румовище|румовища]] засипають мене… День короткий — а, здається, без кінця. Богато читаю. Переглядаю малюнки. Переді мною велика книга з творами та біографією Вікторії Кольонни: італійська поетеса ренесансу — гарна тілом та душею — людина з найвищих сфер суспільних, але життя її повне гіркої боротьби. Великі люди були її другами — між ними і [[w:Мікеланджело Буонарроті|Міхель Анджельо]]. Метою<noinclude></noinclude> 8t5u6g2g3gl1vr8njpznb1n2lme8llq 250 224890 469337 2022-08-29T09:22:54Z Ivakode 10266 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Ivakode" /></noinclude>А я йому, значить, відповів. — „Грах-трах!—резолюція прийнята”. І було це в день грудня 14-й, року революції пролетарської 12-го. {{c|МІЙ МАЕСТРО ВІРИТЬ В ГРОБ...}} Грудня 15-го я вже почував себе як француз і спільно з Городовенком, склавши кілька ділових телеграм до нашого постпредства у Москві щодо віз у французького консула, закордонних пашпортів тощо, поїхав, покищо звичайним Харківським „ваньком” за 40 коп. до Нарком Зак. справ, Наркомвнутсправ і... до фотографа, що на Університетській горці. Тількищо виїхали за ріг—назустріч похорони. — В далекий закордон хтось дістав пашпорта—зауважив я, з сумним відтінком у голосі. — Це добре... гроб—це „на щастя”—відповів мені маестро. Я одразу повеселішав. Справді хотілося, щоб усе було щасливо. {{c|УСЕ ГАРАЗД, А ОТ ЩОДО ГРОШЕЙ—„АМБА”.}} Між іншим, товариші, коли ви вже дістали візи, закордонні пашпорти і зфотографувалися так, що „ні очей, ні плечей”, не думайте, що ви вже—„почти заграницей”. — Нічого похожого! Ми теж так думали. Більш того, Городовенко запевнив, що на „Думку” „іп согроге” відпускають декілька тис. карб. у золотій валюті. Його теж хтось там запевнив. На „поверку ж” вийшло, що наша Держава Радянська, Пролетарська, таки дуже любить мистецтво взагалі і хорове зокрема. „Думку” ця держава таки як слід підтримує й утримує ось уже десять років. Кортить<noinclude></noinclude> 8t6eo506jvujnum1j511y720joj5bu7 250 224891 469338 2022-08-29T09:26:57Z Balakun 8632 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Balakun" /></noinclude>Вікторії — було навернення Михайла Ангела до католицької церкви — і Михайло Ангел — довів побожність свою до екстаз, забуваючи про красу тіла. Багато хвилин трагічних довелося пережити тій поетесі. На одній з ілюстрацій бачу її з лірою в руці, чую пісню, лебедину пісню… Очі Вікторії великі, задивлені у таємничу далину — — а за вікном грізні обличча розбишак, нанятих князем Орсінім — відтрученим обожателем Вікторії… Одначе імя її — перемога! її „Rime“ — видано чотири рази за її життя (Parma 1538). Щойно з фльоренцького видання 1860 р. переспівала її твори по німецьки Берта Арндтс. Сумну долю одиниці, таємно — траґічні переживання відчуваю як свою долю… Читаю в чотиротомовій повісті про [[w:Джіроламо Савонарола|Савонаролю]] і його часи, читаю траґедію думки людини — як [[w:Джордано Бруно|Джордано Бруно]]. Всюди стрічаю терпіння. Одиниці борються за світло правди, дика людскість убиває своїх апостолів. Траґедія думки закованої, яка набирає розгону — в боротьбі… Проблискують постаті [[w:П'єр Абеляр|Абелярдів]], [[w:Джон Вікліф|Вікляфів]], [[w:Ян Гус|Гусів]], Джорданів… усіх, що звертали очі за зорями, а топилися — гинули в керниці. Добачували свитання, а гинули в полумї кострищ. Одні минаються, инші стають. — — І жаль мені тієї людскости: вона сама винувата, що нещаслива, а до щастя — світла люди сотворені. Чим ратувати і тих гноблених і тих гнобителів? — — Світла! Світла! Любови — діяльної… Задивлена в картини книги, забуваю про<noinclude></noinclude> o2yoz5onax88nilu3wnl5mr8vk06b1r 250 224892 469339 2022-08-29T09:36:55Z Balakun 8632 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Balakun" /></noinclude>себе. Коли примкну очі, стають біля мене осяйні постаті… і чую спів з віддалі, бачу світло… Западало сонце й кинуло проміні до низької хижі — у глиб… В житті людини, в історії людства мабуть нема такого положення, щоб не явився хоч один промінь сонця. — — — {{Роздільник|11|char=—}} Поема Альбіґензи Лєнау-а кінчиться словами : „Und so weiter…“ Перед творчими одиницями — перед людскістю дальші і все дальші боротьби. — Дійсно, етапами треба йти і кожен етап вперед треба оплачувати жертвами — кровю… Людскість не привикла ще рішати бої зусиллями духа, без крови. Думаю. Забуваю про власне „я“. Те, що минуло, і те, що жде мене, яке воно дрібне — краплина в морі горя загалу… [[s:de:Seite:Faust I (Goethe) 296.jpg|Der ganzen Menschheit Jammer fasst mich an]]. Душа відчуває потрясення цілої людскости — її злети й упадки. — — Душа лине вперед — та, щоби вперед летіти, треба познайомитися з минулим, зрозуміти все — аж до сьогоднішніх переживань… Минає грудень. Вдень — праця в школі, вечері до мене належать. Богато читаю, думаю і борюся. Хвилини сумнівів — і знов покріплення вірою… Сама не знаю, чи трудами, чи думками я втомлена; серце перестає битися. — Вмирати тяжко, але умерлою бути — добре… З холоду смерти переходжу в жар життя… Відчиняю вікно… жадібно пю<noinclude></noinclude> huhder7dg5emlb0ac67heuv6w30svox 250 224893 469340 2022-08-29T09:42:17Z Balakun 8632 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Balakun" /></noinclude>зимне повітря… свідомість вертає. Здається я знову сильна… Місяць пливе безхмарним небом, повінню світла заливає простори; близький, мовчаливий бір, поля срібні — — море блиску… Дивно чудовий цей цілий світ. Здається, перший раз бачу те ясне небо — неначе я дитина… Ясна левада неба — і левада землі у білих снігових пухах — осяяна теж звіздочками брилянтиками… Дві ясні левади — — нічого більш не бачу, ні не чую… Там дальше в долині село. В білих хатинах люди сплять, ні гавкання собак сюди не доходить. — — Долітає до мене тільки легкий гук джерельної води „Гучка“, що не далася скувати в крижані закови зими. Не зводжу очий із неба… Зорі! Зорі! Дрібні брилянтики! Сонця чи мертві вигорілі ґльоби? Чи й там душі, що терплять, як тут — на землі?… Чи земля — моя домівка — їм зорею сяє — і моляться вони до неї? Обнімаю зорі… Ах, що це сьогодні? Здається, кінчиться сьогодні сей рік — що записаний у книгах роком 1884… Знову щезає — никне атом мого „я“. Яка дрібна в океані віків ця хвилина — що називали її роком 1884, а що тільки горя принесла мені з собою… Вона — ця хвилина догасає — гасне, а мої жалі, мої моління не долетіли до тих зірок… Дійдуть тоді, коли атоми тіла мого увійдуть у тканину квітки. А те, що горить у мені, моя свідомість чи розпливеться як краплини роси в жарі сонця, щезне у безвісти віків… Чи?… Чи?… Чого я шукаю? Чого я хочу? Чи цей новий шлях правдивий? Чи варта<noinclude></noinclude> b9sziynkrhqjs8w1ptdubllgb41vxfk 250 224894 469341 2022-08-29T09:44:22Z Balakun 8632 /* Проблематична */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="2" user="Balakun" /></noinclude>йти по тернах? Чи мої сльози, як і втіхи тих других людий, чи горе і радість життя не виринає з темного хаосу так, без ціли, без потреби, без наслідків? Хто скаже мені, чи з волі наймудріщого Єства і в користь людскости терпіння одиниць свідоміщих, чи тільки з хаосу йдуть і в хаосі пропадають? Немає відповіди. Хвилина сумніву, протесту, і знов хвилина віри — екстази. Відчуваю серцем те, на що відповіди немає… І тільки в душі найшла я блаженність тиху тої ночі місячної, тої ночі новорічної. — Переді мною відхиляються події — простори, все мигтить, сяє красками веселок, звенить соняшними акордами сфер… Терпінням був ти мені, погасаючий роче, але з терпіння стає нове життя — і розкриваються правди золоті і шляхи нові… {{dhr|1em}} {{Потрібне зображення}}<noinclude></noinclude> 5g7b22h92syy28zlezty012ho9ygg53 116 224895 469344 2022-08-29T10:14:05Z Alexkrakovsky 4488 Створена сторінка: {{Архіви/справа | назва = Купча крєпость на 11 десятин 685 квадратних саженів землі Балтського повіту при колонії Гершуновці | рік = 1894 | примітки = c:File:ДАОО 741-2-900. 1894. Купча крєпость на 11 десятин 685 квадратних саженів землі Балтського повіту при колонії Ге... wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Купча крєпость на 11 десятин 685 квадратних саженів землі Балтського повіту при колонії Гершуновці | рік = 1894 | примітки = [[c:File:ДАОО 741-2-900. 1894. Купча крєпость на 11 десятин 685 квадратних саженів землі Балтського повіту при колонії Гершуновці.pdf]] }} [[File:ДАОО 741-2-900. 1894. Купча крєпость на 11 десятин 685 квадратних саженів землі Балтського повіту при колонії Гершуновці.pdf|thumb]] [[Категорія:Таврійська губернія]] nlab8r39wxam3wifxsq83wac93azrrd 469345 469344 2022-08-29T10:14:32Z Alexkrakovsky 4488 wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Купча крєпость на 11 десятин 685 квадратних саженів землі Балтського повіту при колонії Гершуновці, проданої товариством євреїв землеробів товариству південно-західних залізничних доріг за 1671 рубль 56 копійок сріблом | рік = 1894 | примітки = [[c:File:ДАОО 741-2-900. 1894. Купча крєпость на 11 десятин 685 квадратних саженів землі Балтського повіту при колонії Гершуновці.pdf]] }} [[File:ДАОО 741-2-900. 1894. Купча крєпость на 11 десятин 685 квадратних саженів землі Балтського повіту при колонії Гершуновці.pdf|thumb]] [[Категорія:Таврійська губернія]] rbo5vvkq88izmn0h7mlycu2pkovs7q5 116 224896 469351 2022-08-29T10:26:28Z Alexkrakovsky 4488 Створена сторінка: {{Архіви/справа | назва = Справа репресованого Голодний Михайло Йосипович | рік = 1936-1962 | примітки = [[c:File:ДАОО Р-8065-2-2591. 1936-1962. Справа репресованого Голодний Михайло Йосипович.pdf]] }} File:ДАОО Р-8065-2-2591. 1936-1962. Справа репресованого Голодний Михайло Йосипович.p... wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Справа репресованого Голодний Михайло Йосипович | рік = 1936-1962 | примітки = [[c:File:ДАОО Р-8065-2-2591. 1936-1962. Справа репресованого Голодний Михайло Йосипович.pdf]] }} [[File:ДАОО Р-8065-2-2591. 1936-1962. Справа репресованого Голодний Михайло Йосипович.pdf|thumb]] [[Категорія:Одеса]] idq1jaxt6b5i4uzcwaw683k9rh2vhw1 250 224897 469352 2022-08-29T10:29:30Z Ivakode 10266 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Ivakode" /></noinclude>їй, цій Державі Радянській, щоб Українська Капеля поїхала закордон і показала там своє мистецтво, але... декілька тисяч карбованців у золотій валюті... —„Люди добрі, та за ці гроші скільки тракторів, машин всіляких придбати можна!.. Там, закордоном, хотять почути нас... ну, то нехай і гроші платять”... Ми не могли не погодитися 3 таким, повним глибокої логіки і абсолютної переконливости доказом... тим більш, що у теці в Городовенка лежала підписана обома сторонами—французьким імпресаріо Zеrbason'ом („Цербазон”), що його ми одразу ж „переоктябрили” у „фармазон” і директором капелі,—умова, що за нею кожен співак, крім переїзних квитків, приміщення і видатків на візи, пашпорти тощо—діставав ще й „на пропитание” 1 доляр і 25 центів щодня. На наші гроші, це трохи більш 2 крб. На французьку валюту—франки, це щось понад 25 франків щоденно. За свідченням „бувалих” людей—цих грошей для Франції досить, щоб поснідати, пообідати, ще Й випити пляшку вина, яке, до речі, там дуже дешеве. Ну, якщо так... їдемо! {{c|ЧУЛОЧКИ, НОСОЧКИ, ХУСТОЧКИ-ПЛАТОЧКИ...}} Через два-три дні чутка про мою подорож закордон облетіла увесь Харків. Товариші директори театральні, зав. худ. і актори і музики—близькі мої товариші по спільні праці—з очевидною, хоч і прихованою заздрістю, вітали мене, зичили мені всіляких успіхів од щирого серця і... кожний висловлював певність і надію, що я, такий „прекрасний друг і товариш” не забуду їх, там, у далекій стороні, і неодмінно привезу звідти хоч якого-будь „гостинцяє”... В залежності од статі, віку і смаків просили, щоб не забув: — Чулки шовкові...<noinclude></noinclude> mmh9ex7cjwpxh3zesv63wnv11whv4db 250 224898 469353 2022-08-29T10:36:19Z Ivakode 10266 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Ivakode" /></noinclude>— Шарф, або хусточку... — Ґрим, ґрим Лейхнера! — Обов'язково кишенькову клапкамеру. Я фотоаматор... і гроші наперед дам!.. — Ви дивіться, пудри... Коті... — Може знайдете щось з теорії режисури... — З техніки театру!.. Диригент Харківський цікавився: — Добру сигару... Артистка „Березіля” Чистякова: — Що б же вас попрохати?.. Ага!.. платівку для патефона... Заслужений артист Моргулян: — Пам'ятайте: 3-ю симфонію Бетховена!.. Я, в свою чергу, попросив театри: „Березіль”, Єврейський, Для дітей, Оперовий, Червонозаводський, щоб вони дали мені фота своїх вистав, теж як гостинець... для закордонних газет і журналів. І... „долг платежом красен”. Я не всім привіз гостинця, а мені теж не всі театри (хоч директори Й обіцяли) дали реклямний матеріял. Правда, було й навпаки. {{c|ЧАС ІДЕ... ВИЇЖДЖАИТЕ ШВИДШЕ...}} Це таке я чую від вас, тов. читачі. Таке саме чув я й від адміністратора „Думки”. Але що ти поробиш, коли французький консул у Москві зацікавився: — Який, власне, голос у артиста Грудини?.. — Ну, що ти йому скажеш? Довелося розповісти: — В дитинстві ще... давно-давно колись... колоратурне сопрано. А коли співав у школі, церковно-приходський регент із собору винайшов дискант. А в аматорській трупі колись виводив:<noinclude></noinclude> rceo7wpgyu0iwjhcpw7gkqepazflpsp 116 224899 469356 2022-08-29T10:38:34Z Alexkrakovsky 4488 Створена сторінка: {{Архіви/фонд | назва = Архів відділу реєстрації актів цивільного стану Одеського обласного управління юстиції | примітки = }} ==Описи== {|class="wikitable" !№||Анотація||Крайні дати||Справ |- |[[/1/]]||м. Одеса||1919-1935||1549 |} wikitext text/x-wiki {{Архіви/фонд | назва = Архів відділу реєстрації актів цивільного стану Одеського обласного управління юстиції | примітки = }} ==Описи== {|class="wikitable" !№||Анотація||Крайні дати||Справ |- |[[/1/]]||м. Одеса||1919-1935||1549 |} 3oeg0femlo7u9zy8jqkd27us3dz5fxb 116 224900 469360 2022-08-29T10:44:19Z Alexkrakovsky 4488 Створена сторінка: {{Архіви/опис | назва = Архів відділу реєстрації актів цивільного стану Одеського обласного управління юстиції. м. Одеса. | примітки = }} ==Справи== {| class="wikitable sortable" !№||Назва||Роки||Сторінки |- |[[/274/]]||Міський РАЦС м. Одеса. Народження. 21.08.1925-01.09.1925. №10157-10348||1925... wikitext text/x-wiki {{Архіви/опис | назва = Архів відділу реєстрації актів цивільного стану Одеського обласного управління юстиції. м. Одеса. | примітки = }} ==Справи== {| class="wikitable sortable" !№||Назва||Роки||Сторінки |- |[[/274/]]||Міський РАЦС м. Одеса. Народження. 21.08.1925-01.09.1925. №10157-10348||1925||196 |} [[Категорія:Одеса]] jy7q66d09pxem958quvf6ccm4m41rls 250 224901 469361 2022-08-29T10:45:36Z Ivakode 10266 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Ivakode" /></noinclude>„По синьому морю”... говорили, що тенором. — Коли ж перейшов до трупи професійної—диригент доручав співати Возного. — Самий справжній ліричний баритон! Дехто з професорів співу гадав, що у мене цілком яскрава „октава”. Городовенко ж визначив коротко: — Бас. Зрозуміло, що такий необмежений, у кільканадцять октав діяпазон мого виключного голосу, переконав, кінець-кінцем, французького повпреда, і я поїхав... як представник Товариства Культурного Зв'язку з закордоном. Додавати тут про те, що „Думка” і без мене співала добре, і що в моїй допомозі басам не було вже такої нагальної потреби—я вважаю, із притаманної мені скромности, зайвим. Але відзначити той факт, що напередодні самого від'їзду французький уряд зацікавився місцем мого народження і всіма моїми предками, аж до третього коліна включно,—слід. Точно за анкетою: — Що робила ваша бабуня до революції? — І чи був у вас дідусь... а коли ні, то чому?.. Покінчивши кінець-кінцем з анкетами, візами, пашпортом, окрвійськоматом, жилкоопом, дружиною... всіма знайомими, знявшись з обл ку і „харчового довольствія”, забравши гонорар по всіх редакціях, віддавши розпорядження своїм замам, зробивши кілька доповідів на останніх засіданнях і загзборах, попрощавшись зі всіма друзями і товаришами... Попрохавши і пообіцявши: — Не забувати і писати!.. Я зрештою, уже в самий останній час згадав, що а з самим Наркомом освіти, тов. Скрипником так і не побачився перед від'їздом. І не чемно і не по-діловому...<noinclude></noinclude> g8ki91iqmo0bm7x0cxa685kuhw0vqiq 116 224902 469364 2022-08-29T10:46:39Z Alexkrakovsky 4488 Створена сторінка: {{Архіви/справа | назва = Міський РАЦС м. Одеса. Народження. 21.08.1925-01.09.1925. №10157-10348 | рік = 1925 | примітки = [[c:File:ДАОО Р-8085-1-274. 1925. Міський РАЦС м. Одеса. Народження. 21.08.1925-01.09.1925. №10157-10348.pdf]] }} File:ДАОО Р-8085-1-274. 1925. Міський РАЦС м. Одеса. Народження. 21.08.1925-01.09.1925. №101... wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Міський РАЦС м. Одеса. Народження. 21.08.1925-01.09.1925. №10157-10348 | рік = 1925 | примітки = [[c:File:ДАОО Р-8085-1-274. 1925. Міський РАЦС м. Одеса. Народження. 21.08.1925-01.09.1925. №10157-10348.pdf]] }} [[File:ДАОО Р-8085-1-274. 1925. Міський РАЦС м. Одеса. Народження. 21.08.1925-01.09.1925. №10157-10348.pdf|thumb]] [[Категорія:Одеса]] duk1mjkasf1tr4e5o8rg0445f7rdtaf 250 224903 469368 2022-08-29T10:52:10Z Ivakode 10266 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Ivakode" /></noinclude>— Раз-раз! В Наркомос!.. — Тов. Скрипник на засіданні в Раднарком!.. Ну. що ж... Паняй в Раднарком!.. Пустили. Передали Миколі Олексійовичу. Кінчив Микола Олексійович доповідь. Вийшов. — Ага!.. Їдете?.. Добре... — Так і так, Миколо Олексійовичу, їду... Може скажете що, на прощання, якісь інструкції, як там, що?.. Вибачте, що турбую тут, усе якось ніколи... Пашпорти, візи... — Знаю, знаю... Що ж.. Щасливо!.. Інструкцій?.. Хм... Закордон їдете? Вперше? Знаєте, я додержуюсь такої думки: щоб навчити людину плавати—треба взяти й кинути її у воду... Випливе—плаватиме... — Їдьте здорові. Вітайте „Думку”. І що ж видумаєте?—поїхали! Так таки, якісь собі Лохвицькі, Роменські, Ніженські, Лубенські сини погоничів та свинопасів стали гістьми аж на Монпарнасі. {{c|СЛОВОМ... ВИРУШИЛИ...}} Хоч це й не так просто, а в тім... Закордонні пашпорти одержано, фрацузькі, німецькі, латвійські візи—є, квитки прямого сполучення Київ—Париж у теці в адміністратора. Вагон від Києва до прикордонної станції спеціяльного призначення—здобуто. Всі формальності пророблено... Репертуар заготовлено... Декілька сот долярів ,на пропитание" одержано... Останні привітання від НКО заслухано. Вдруге, втретє і в десяте —„Отечеське”, напутственне слово директора і мистецького керівника Н. Т. Городовенка. І... „Думка” 7-го січня о 9-й ранку вирушила. 11 січня о 1-й годині опівдні маємо бути у Парижі. А 12-го вже перший виступ „Думки” в одній з найкращих концертних заль Парижу, разом з Паризькою симфонічною оркестрою.<noinclude></noinclude> bve9pmmmns7pnlq72icit7rj2vr07f1 250 224904 469370 2022-08-29T10:53:23Z Ivakode 10266 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Ivakode" /></noinclude>[[Файл:Дмитро Грудина. Перший рейд. 1930.pdf]]<noinclude></noinclude> sm07uwkac9gnn8t5yqugwkn2slczs7v 250 224905 469377 2022-08-29T11:26:47Z Balakun 8632 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Balakun" /></noinclude>{{dhr|3em}}{{c|Errata:}} ст. 248 Аліція — має бути „Аміція“ ст. 275 віщих душ — має бути „віщих дум“.<noinclude></noinclude> 4b13utwvzbcfz22ldu41srz6kctfvib 250 224906 469380 2022-08-29T11:47:52Z Balakun 8632 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Balakun" /></noinclude>{{Сторінка:Уляна Кравченко. Спогади учительки.1936.pdf/1}}<noinclude></noinclude> eixqio04hy28sicx4s0xsnd6avkwlc5