Вікіпедія ruewiki https://rue.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 MediaWiki 1.39.0-wmf.26 first-letter Медіа Шпеціална Діскузія Хоснователь Діскузія з хоснователём Вікіпедія Діскузія ку Вікіпедії Файл Діскузія ку файлу MediaWiki Діскузія ку MediaWiki Шаблона Діскузія ку шаблонї Поміч Діскузія ку помочі Катеґорія Діскузія ку катеґорії TimedText TimedText talk Модуль Обговорення модуля Гаджет Обсуждение гаджета Определение гаджета Обсуждение определения гаджета Київска область 0 3745 132049 123017 2022-08-27T11:14:46Z Zemant 1039 wikitext text/x-wiki [[Файл:Map of Ukraine political simple Oblast Kiew.png|thumb|250px|Київска область.]] '''Київска область''' ({{lang-uk|Київська область}}, Київщина) – є єдна з областей на северї [[Україна|Україны]], з центром у місті [[Київ]]. Мать розлогу 28 131 км² і 1 795 542 жытелїв ([[2022]]). {{Україна}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Україна]] [[Катеґорія:Области Україны]] [[Катеґорія:Київска область]] mx5ty24pyuimkae9eldqvttlj4ogqc0 Галич 0 10383 132046 131935 2022-08-26T19:12:06Z Illia-tar 25550 два слова wikitext text/x-wiki [[File:Kingdom of Galicia.png|thumb|Галицке кралёвство]] '''Галич''' — давньоруськый історічный край на северо-западі сучасной [[Україна|Україны]] і юго-выході [[Польско|Польска]]. {{Стыржень}} Ім'я рэгіёну дала назву горада Галіч (сталіцы Галіцкага князёўства). На гербе намаляваная галка — птах сямейства воранавых Га́лка (лац. Coloeus monedula, syn. Corvus monedula)..Галки є два бачыць птахаў у роду Колоеус тісно пов'язаний з,варонамі    але традыцыйна менш, чым ворони та ворони (Corvus). Coloeus часам разглядаецца як падрод Corvus, у тым ліку МСОП. Першае пісьмо назва горада з'явілася у Іпацьеўскім літапісе 1140 года, у Лаўрэнцьеўскім літапісе 1144 года. У стары час галици («галіцы»*) у множыне гэта назва зграі птахаў галок, а можа, і грачыў, але ад воронаў гэтых птахаў дакладна  адрознівалі бо: «Тогда по Руской земле ретко ратаеве кикахуть, но часто врани граяхуть, трупиа себе делаче, а галицы свою речь гозоряхуть, хотять полетети на уедие».* («Тоди по Русской земле слабы орачи перегукуются, але часта каркаюць вароны трупы дзелячы і галкі па-своему говорить, хочу полетіти на бенкет»). Іншыя згадкі:1) «Галици стады бежаць к Дону великаму»* («Зграі галок летяць до вялікага Дону»). 2) «Щекот славий успе, говор галичь убудиси»* («Затих соловьев прокинулся гомин галок»).* <nowiki>*</nowiki> Гэтыя тры цытаты са *Слова аб палку Ігаравым* 12 стагоддзя. [[Катеґорія:Историчны области Польщи]] [[Катеґорія:Историчны области Украины]] 8bdayoe6rzr99az6pkactrjff3u87ik Велика мадярска низина 0 17539 132045 124897 2022-08-26T17:36:56Z Zemant 1039 /* Украина */ wikitext text/x-wiki [[File:Hortobagy-ziehbrunnen.jpg|thumb|250px|{{center|Колодязь в гортобадьской пустѣ}}]] [[File:Ukraine-Uzhhorod-Rakhiv Road-1.jpg|thumb|250px|{{center|Подкарпатска низина, Украина}}]] [[File:Gemes kut.JPG|thumb|250px|{{center|Салашскый живот во Войводинѣ}}]] [[File:Tó.jpg|thumb|250px|{{center|Образ зоз хорватской Баранѣ}}]] '''Велика мадярска низина''', {{ref-hu}} ''Alföld'', давнѣйше ''Nagy Magyar Alföld'', морфологично представлять собов найзападнѣйшу часть евразийского [[степ]]а, од котрого оддѣлена подковов [[Карпаты|Карпат]]. Обща плоха около {{nowrap|93 000 [[км]]<sup>2</sup>}}. Лежить на територии шѣстьох держав: [[Мадярщина]], [[Румыния]], [[Сербия]], [[Словакия]], [[Украина]], [[Хорватия]]. Простерать ся од [[сѣвер]]а на [[юг]] на {{nowrap|460–500 [[км]]}}, од [[запад]]а на [[выход]] на {{nowrap|220–290 [[км]]}}.<ref name=Révai >Révai nagy lexikona.</ref> == Мадярщина == На територии днешной Мадярщины лежать {{nowrap|52 000 [[км]]<sup>2</sup>}} циже 56% общой плохы Великой мадярской низины. Понижать ся од [[сѣвер]]а на [[юг]], а ей найвысша точка, горбок Гопортьок,<ref>[https://www.geocaching.hu/caches.geo?id=1424 Hoportyok-hegy az Alföld teteje]</ref> з надморсков вышков {{nowrap|183 [[Метры над морьом|м н.м.]]}} находить ся около села Нѣрбогат {{coord|47|45.4||N|22|2||E}} в залѣсненом теренѣ и означена геодезичным знаком HP 1961.<ref> [https://www.geocaching.hu/images.geo?id=11279&group=1424&table=cache_images&wi=600&he=450 Геодезичный знак HP 1961]</ref> Найнизша точка, варошска часть Ялова, {{ref-hu}} ''Gyálarét'', [[город]]а [[Сегед]]а на [[юг]]у [[Мадярщина|Мадярщины]] з надморсков вышков {{nowrap|75,8 [[Метры над морьом|м н.м.]]}} Окрем того понижѣня од [[сѣвер]]а на [[юг]], понижать ся од западного и выходного края ку серединѣ, ку корыту [[Тиса|Тисы]], так же землѣ попри Тисѣ суть найнизшы.<ref name=Révai/> == Румыния == В мадярской фаховой литературѣ тота сторона называна ''Kelet-Alföld'' (выходна низина). Складать ся з трьох части: Сатмарска низина, {{ref-ro}} ''Câmpia Someșului''; Керешскый край, {{ref-ro}} ''Crișana''; Темешварскый Банат, {{ref-ro}} ''Banat''. == Сербия == Сербска часть лежить во [[Войводина|Войводинѣ]] и складать ся з Южной Бачкы, Западного Баната и Выходного Срѣма. == Словакия == Словацка часть называть ся Выходословацка низина, {{ref-sk}} ''Východoslovenská nížina''. == Украина == [[Украина|Украинску]] часть Великой мадярской низины называють Подкарпатска низина, {{ref-uk}} ''Закарпатська низовина''. Суть то найуроднѣйшы и про [[польногосподарство|земледѣлску]] продукцию найвгоднѣйшы землѣ [[Закарпатска область|Закарпатской области]]. == Хорватия == Хорватска часть складать ся з бывшой жупы Бараня, {{ref-hr}} ''Baranja'' и Выходного Срѣма, {{ref-hr}} ''Srijem''. == Жерела и одказы == * Alföld.2. //'''Révai nagy lexikona'''. 1. köt. Révai Testvérek Irodalmi Intézet Részvénytársaság, Budapest. 1911. {{ref-hu}} С.&nbsp;341. {{Commonscat|Great Hungarian Plain}} == Референции == {{reflist}} {{Переклад|hu|Alföld|23481164}} [[Катеґорія:Мадярьско]] [[Катеґорія:Румыния]] [[Катеґорія:Сербія]] [[Катеґорія:Словеньско]] [[Катеґорія:Україна]] [[Катеґорія:Хорватия]] b49ucwj80rr8wb7kx0xei3nknc6un4s Дмитрий Лазар 0 18712 132047 2022-08-26T19:15:58Z Igor Kercsa 5504 нова статья wikitext text/x-wiki {{ Писатель | name = Дмитрий Лазар | image = BLANK.jpg | imagesize = 50px | alt = | caption = <small>Хыбить вольный образок</small> | pseudonym = Тисослав; Д. Л.; М. Д. идр.<ref name="Chlanta">Хланта І. В.</ref> | birthname = | birthdate = {{Birth date|1922|08|24}} | birthplace = [[Шандрово]], [[Подкарпатска Русь]], [[Чехословакия]] | deathdate = {{Death date and age|1991|01|03|1922|08|24}} | deathplace = [[Хуст]], [[Украина]] | resting_place = | occupation = поет | language = [[Русскый язык|русскый]] | nationality = | ethnicity = | citizenship = | education = | alma_mater = | period = 1939–1957 | genre = | subject = | movement = | notableworks = | spouse = | partner = | children = | relatives = | awards = | signature = | signature_alt = | website = | Commons = }} '''Дмитрий Лазар''', {{nowrap|*[[24. авґуст|24. август]] [[1922]]}}, [[Шандрово]], [[Подкарпатска Русь]], [[Чехословакия]] — {{nowrap|†[[3. януар]] [[1991]]}}, [[Хуст]], [[Украина]] — подкарпатскый русскоязычный поет.<ref name="Almasi">М. Алмаший</ref><ref name="Chlanta"/> == Биография == Походив зоз селянской родины. Учив ся в русской гимназии в [[Прага|Празѣ]] (1936–1939), по роспадѣ Чехословакии продовжив в Хустской гимназии (1939–1942). По закончѣню гимназии быв мобилизованый до мадярского войска (1943) служив на выходном фронтѣ, де ся похворѣв на [[тифус]], з котрого лѣчив ся в шпиталях в Станиславовѣ (теперь [[Ивано-Франковск]]), пак в [[Братислава|Братиславѣ]] (1945). Куртый час быв товмачом в шпециалной еднотцѣ Червеной армады, а в октобрѣ 1945 вернув ся дому. Служив урядником в хустской одбочцѣ «Сільгосптехніка» и в розличных ставебницкых организациях.<ref name="Chlanta"/> Умер в [[Хуст]]ѣ.<ref name="Almasi"/> == Творба == Зачаток поетичной творчости Дмитрия Лазара односить ся ку гимназиалным роком в [[Хуст]]ѣ, де быв участником литературного кружка професора русской литературы [[Петро Линтур|Петра Линтура]]. Поезии его ся появляли в розличных выданях (Карпаторусский голос, Русская правда, Русское слово, Литературна недѣля), в зберьках "Будетъ день!" (1941) ай "Тройка" (1943). В повойновом часѣ найповнѣйше представленый в зборниках «Поэзия Закарпатья» ([[Пряшов]], 1957), «Віщий вогонь» (Ужгород, 1974, в перекладѣ по украинскы), в книзѣ «Хуст над Тисою» (1992). Написав спомины за [[поет]]а [[Димитрий Вакаров|Димитрия Вакарова]], котры опубликованы в книзѣ «Я навіки прийшов у життя» (1957). == Жерела и одказы == * {{Поп2001 |автор= М. Алмаший |статья= Лазар Дмитрий |позиция= С.&nbsp;230}} * '''Хланта І. В.''': Лазар Дмитро Васильович //{{ЕЗВО20}} С.&nbsp;186 == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1922|1991|Лазар, Дмитрий}} [[Катеґорія:Русиньскы поеты]] [[Катеґорія:Русскоязычны поеты]] mt7hxs7skmn2gihfcn5284zndt4dpx9 132048 132047 2022-08-26T19:17:03Z Igor Kercsa 5504 одказ wikitext text/x-wiki {{ Писатель | name = Дмитрий Лазар | image = BLANK.jpg | imagesize = 50px | alt = | caption = <small>Хыбить вольный образок</small> | pseudonym = Тисослав; Д. Л.; М. Д. идр.<ref name="Chlanta">Хланта І. В.</ref> | birthname = | birthdate = {{Birth date|1922|08|24}} | birthplace = [[Шандрово]], [[Подкарпатска Русь]], [[Чехословакия]] | deathdate = {{Death date and age|1991|01|03|1922|08|24}} | deathplace = [[Хуст]], [[Украина]] | resting_place = | occupation = поет | language = [[Русскый язык|русскый]] | nationality = | ethnicity = | citizenship = | education = | alma_mater = | period = 1939–1957 | genre = | subject = | movement = | notableworks = | spouse = | partner = | children = | relatives = | awards = | signature = | signature_alt = | website = | Commons = }} '''Дмитрий Лазар''', {{nowrap|*[[24. авґуст|24. август]] [[1922]]}}, [[Шандрово]], [[Подкарпатска Русь]], [[Чехословакия]] — {{nowrap|†[[3. януар]] [[1991]]}}, [[Хуст]], [[Украина]] — подкарпатскый русскоязычный поет.<ref name="Almasi">М. Алмаший</ref><ref name="Chlanta"/> == Биография == Походив зоз селянской родины. Учив ся в русской гимназии в [[Прага|Празѣ]] (1936–1939), по роспадѣ Чехословакии продовжив в Хустской гимназии (1939–1942). По закончѣню гимназии быв мобилизованый до мадярского войска (1943) служив на выходном фронтѣ, де ся похворѣв на [[тифус]], з котрого лѣчив ся в шпиталях в Станиславовѣ (теперь [[Ивано-Франковск]]), пак в [[Братислава|Братиславѣ]] (1945). Куртый час быв товмачом в шпециалной еднотцѣ Червеной армады, а в октобрѣ 1945 вернув ся дому. Служив урядником в хустской одбочцѣ «Сільгосптехніка» и в розличных ставебницкых организациях.<ref name="Chlanta"/> Умер в [[Хуст]]ѣ.<ref name="Almasi"/> == Творба == Зачаток поетичной творчости Дмитрия Лазара односить ся ку гимназиалным роком в [[Хуст]]ѣ, де быв участником литературного кружка професора русской литературы [[Петро Линтур|Петра Линтура]]. Поезии его ся появляли в розличных выданях (Карпаторусский голос, Русская правда, Русское слово, Литературна недѣля), в зберьках "Будетъ день!" (1941) ай "Тройка" (1943). В повойновом часѣ найповнѣйше представленый в зборниках «Поэзия Закарпатья» ([[Пряшов]], 1957), «Віщий вогонь» (Ужгород, 1974, в перекладѣ по украинскы), в книзѣ «Хуст над Тисою» (1992). Написав спомины за [[поет]]а [[Димитрий Вакаров|Димитрия Вакарова]], котры опубликованы в книзѣ «Я навіки прийшов у життя» (1957).<ref name="Chlanta"/> == Жерела и одказы == * {{Поп2001 |автор= М. Алмаший |статья= Лазар Дмитрий |позиция= С.&nbsp;230}} * '''Хланта І. В.''': Лазар Дмитро Васильович //{{ЕЗВО20}} С.&nbsp;186 == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1922|1991|Лазар, Дмитрий}} [[Катеґорія:Русиньскы поеты]] [[Катеґорія:Русскоязычны поеты]] qeq746rkczus3r6yfpusacwyl1fagz0