Вікіпедія
ruewiki
https://rue.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0
MediaWiki 1.39.0-wmf.25
first-letter
Медіа
Шпеціална
Діскузія
Хоснователь
Діскузія з хоснователём
Вікіпедія
Діскузія ку Вікіпедії
Файл
Діскузія ку файлу
MediaWiki
Діскузія ку MediaWiki
Шаблона
Діскузія ку шаблонї
Поміч
Діскузія ку помочі
Катеґорія
Діскузія ку катеґорії
TimedText
TimedText talk
Модуль
Обговорення модуля
Гаджет
Обсуждение гаджета
Определение гаджета
Обсуждение определения гаджета
Імперіалізм
0
379
131961
100350
2022-08-23T21:50:54Z
Zemant
1039
wikitext
text/x-wiki
'''Імперіалізм''' є [[понятя]] хосноване на означіня великодержавы, добывачной, експанзівной і мілітантной [[Політіка|політікы]], ведженов намагов о росшырїня влпиву єдного [[штат]]у над іншыма з цілём вытворїня великодержавы або добытя домінантного впливу над теріторіов, на котры сі тот штат робить право з історічных, [[нація|націоналных]], реліґійных ці політічных прічін (природне богатство, тунї цїны роботы, стратеґічны пункты).
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Політіка]]
cq36kabmoywy1eermxi61pz8xxaixd6
Багамы
0
481
131957
122488
2022-08-23T14:09:52Z
WhiteBlackTime
25300
wikitext
text/x-wiki
{{Інфобокс країна
|common_name = The Bahamas
|conventional_long_name = Багамскы островы
|image_flag = Flag of the Bahamas.svg
|image_coat = Coat of arms of the Bahamas.svg
|image_map = LocationBahamas.svg
|national_motto = "Forward, Upward, Onward, Together"
|national_anthem = "[[March On, Bahamaland]]"
|royal_anthem = "[[God Save the Queen]]"
|official_languages = [[Анґліцькый язык|Анґліцькый]]
|regional_languages = [[Bahamian Creole]]
|ethnic_groups = 85% [[Afro-Bahamian|Africans]], 12% [[European Bahamians|Europeans]], 3% [[Asia]]n and [[Hispanic]]
|demonym = [[Bahamians|Bahamian]]
|latd=25 |latm=4 |latNS=N |longd=77 |longm=20 |longEW=W
|capital = [[Nassau, Bahamas|Nassau]]
|government_type = [[Parliamentary system|Parliamentary democracy]] and [[Constitutional monarchy]]
|leader_title1 = [[Monarchy of the Bahamas|Monarch]]
|leader_name1 = Queen [[Elizabeth II]]
|leader_title2 = [[List of Governors-General of the Bahamas|Governor-General]]
|leader_name2 = Sir [[Arthur Foulkes]]
|leader_title3 = [[List of heads of government of the Bahamas|Prime Minister]]
|leader_name3 = [[Hubert Ingraham]]
|area_rank = 160th
|area_magnitude = 1 E10
|area_km2 = 13878
|area_sq_mi = 5358 <!-- Do not remove [[WP:MOSNUM]]-->
|percent_water = 28%
|population_estimate = 330,000<ref name="pop">Population estimates for the Bahamas take into account the effects of excess mortality due to [[AIDS]]; this can result in lower [[life expectancy]], higher [[infant mortality]] and [[death rate]]s, lower population growth rates, and changes in the distribution of population by age and sex than would otherwise be expected.</ref>
|population_estimate_year = 2009
|population_estimate_rank = 177th
|population_census = 254,685
|population_census_year = 1990
|population_density_km2 = 23.27
|population_density_sq_mi = 60<!-- Do not remove [[WP:MOSNUM]]-->
|population_density_rank = 181st
|GDP_PPP_year = 2009
|GDP_PPP = $9.020 billion<ref name=imf2>{{cite web|url=http://www.imf.org/external/pubs/ft/weo/2010/01/weodata/weorept.aspx?sy=2007&ey=2010&scsm=1&ssd=1&sort=country&ds=.&br=1&c=313&s=NGDPD%2CNGDPDPC%2CPPPGDP%2CPPPPC%2CLP&grp=0&a=&pr.x=85&pr.y=14 |title=The Bahamas|publisher=International Monetary Fund|accessdate=2010-04-21}}</ref>
|GDP_PPP_rank =
|GDP_PPP_per_capita = $26,473<ref name=imf2/>
|GDP_PPP_per_capita_rank =
|GDP_nominal_year = 2009
|GDP_nominal = $7.33 billion<ref name=imf2/>
|GDP_nominal_per_capita = $21,529<ref name=imf2/>
|HDI_year = 2007 <!-- Please use the year in which the HDI data refers to and not the publication year -->
|HDI = {{increase}} 0.856<ref name="HDI">{{cite web|url=http://hdrstats.undp.org/en/countries/country_fact_sheets/cty_fs_BHS.html|title=Human Development Report 2009: Bahamas|publisher=The United Nations|accessdate=2009-10-18}}</ref>
|HDI_rank = 52nd
|HDI_category = <span style="color:#009900;">high</span>
|sovereignty_type = [[Independence]]
|sovereignty_note = from the [[United Kingdom]]
|established_event1 = Self-governing
|established_date1 = 1964
|established_event2 = Full independence
|established_date2 = July 10, 1973<ref name="bbc_Bahamas">{{cite web |date=July 9, 1973|url = http://news.bbc.co.uk/onthisday/hi/dates/stories/july/9/newsid_2498000/2498835.stm|title = 1973: Bahamas' sun sets on British Empire|publisher = [[BBC News]]| accessdate = 2009-05-01 | last= |quote=}}</ref>
|currency = [[Bahamian dollar]]
|currency_code = BSD
|country_code =
|time_zone = [[Eastern Time Zone|EST]]
|utc_offset = −5
|time_zone_DST = [[Eastern Daylight Time|EDT]]
|utc_offset_DST = −4
|drives_on = левостороннее
|cctld = [[.bs]]
|calling_code = [[Area code 242|+1-242]]
}}
'''Багамскы островы''' (Багамы) лежать юговыходнї од [[Флоріда|Флоріды]] і северовыходнї од [[Куба|Кубы]]. Архіпелаґ творить 30 векшых, 700 меншых і дас 2400 кораловых островів. Лежыть в [[Атлантічный океан|Атлантічнім океанї]].
== Референції ==
<references/>
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Країны]]
hharg7hjtow93bi18s2hiub3c1k5d0u
Русины
0
1010
132001
131612
2022-08-24T05:09:30Z
InternetArchiveBot
22034
Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9
wikitext
text/x-wiki
{{Далшы значіня}}
{{Інфобокс Етнічна ґрупа
| group = Русины
<!--| image =[[Файл:Rusyn flag.svg]]-->
| image =[[Файл:Fedor Vico (cropped).jpg|100px]][[Файл:Alexander Dukhnovich.jpg|95px]]<br />[[Файл:Michael Strank.jpg|100px]][[Файл:Jimmy Carter with Andy Warhol during a reception for inaugural portfolio artists., 06-14-1977 - NARA - 175147 (cropped).jpg|92px]]
<!--Do not use unfree artwork here--><div style="bromanackground-color:#fee8ab">[[Федор Віцо]] • [[Духновіч, Александер|Александер Духновіч]]<br />[[Майкл Стренк]] • [[Енді Варгол]]</div>
| poptime =
| region1 = {{flag|Словеньско}}
| pop1 = 63,510
| ref1 = <ref>[https://okruhly-stol.sk/wp-content/uploads/2012/02/Statistika-tab.jpg Permanently resident population by nationality and by regions and districts] - Population and Housing Census 2011, Statistical Office of the [[Словеньско]]</ref>
| region2 = {{flag|Сербія}}
| pop2 = 15,626
| ref2 = <ref>{{cite book| year = 2002| month = December 24| title = Issue LII, No. 295, Final Results of the Census 2002| chapter = 3. Population by national or ethnic groups by Census 2002, by municipalities| editor = Zoran Jančić| edition = Communication| pages = 6–7| publisher = Republic Statistical Office of Serbia| location = Belgrade| id = YU ISSN 0353–9555 SRB 295 SN31 241202|url = http://webrzs.stat.gov.rs/zip/esn31.pdf}}</ref>
| region3 = {{flag|Україна}}
| pop3 = 10,100
| ref3 = <ref name="ukraine">[http://ukrcensus.gov.ua/results/general/nationality/zakarpatia/ Про кількість та склад населення Закарпатської області<br />за підсумками Всеукраїнського перепису населення 2001 року]. The higher figure is an estimate based on the proportions of local-born ethnic "Ukrainians" living in relevant West-Ukrainian oblasts; the Dolinyan, Boyko and Hutsul areas are included. See [http://haidamaka.org.ua/obr/maps/mapa2.jpg Карта говорiв украïнськоï мови], 10.10.2008; [http://www.booksite.ru/fulltext/1/001/007/088/88994.htm Энциклопедический словарь: В 86 томах с иллюстрациями и дополнительными материалами. Edited by Андреевский, И.Е. − Арсеньев, К.К. − Петрушевский, Ф.Ф. − Шевяков, В.Т., s.v. ''Русины''. Online version. Вологда, Russia: Вологодская областная универсальная научная библиотека, 2001 (1890−1907)], 10.10.2008; [http://www.ethnologue.org/show_language.asp?code=rue Ethnologue: Languages of the World. Edited by Gordon, Raymond G., Jr., s.v. ''Rusyn''. Fifteenth edition. Online version. Dallas, Texas, U.S.A.: SIL International, 2008 (2005)], 10.10.2008; [http://www.eurominority.org/version/eng/minority-detail.asp?id_minorities=208 Eurominority: Peoples in search of freedom. Edited by Bodlore-Penlaez, Mikael, s.v. ''Ruthenians''. Quimper, France: Organization for the European Minorities, 1999–2008], 10.10.2008. How this estimate has been prepared in detail, is represented in the Table 1 of this article.</ref>
| region4 = {{flag|Румуньско}}
| pop4 = 7,000
| ref4 ={{Citation needed|date=December 2009}}
| region5 = {{flag|Польско}}
| pop5 = 5,800
| ref5 = {{Citation needed|date=December 2009}}
| region6 = {{flag|Croatia}}
| pop6 = 2,337
| ref6 = <ref>[http://www.dzs.hr/Hrv/censuses/Census2001/Popis/H01_02_02/H01_02_02.html Permanently resident population by nationality and by regions and districts] - Population and Housing Census 2001, Statistical Office of the [[Croatia]]</ref>
| rels = [[Православна церьков]], [[Ґрецько-католицька церьков]]
| langs = [[Русиньскый язык]], [[бачваньскый русиньскый язык]], [[україньскый язык]], [[словеньскый язык]], [[російскый язык]] {{Citation needed}}
| flag = [[File:Flag of Rusyns 2007.svg|200px|border]]
| related = іншы [[славяне]], [[українцї]]
}}
'''Русины''' або '''Карпатьскы Русины''' ([[україньскый язык|по укр.]] ''русини'', [[словеньскый язык|по слов.]] ''Rusíni'', [[польскый язык|по пол.]] ''Rusini'', [[серьбскый язык|по серьб.]] ''Русини, Rusini'') — [[Выходны славяне|выходославяньска]] етнічна ґрупа.
== Населїня, підґрупы і множество ==
Русины населяют [[Закарпатьска область|Закарпатьску область]] [[Україна|Україны]], Выходне [[Словеньско]] (северовыход [[Пряшівскый край|Пряшівского края]]) і часть [[Бескиды|польскых Бескид]]; дакотра часть з них жыє в країнах, де ся переселили в часї послїднїх стороч — [[Мадярьско|Мадярьску]], [[Сербія|Сербії]] (в [[Войводина|Войводинї]], де є їх [[Русиньскый язык|язык]] признаный як єден з офіціалных языків края), [[Румунія|Румунії]], [[Молдавія|Молдавії]], [[Хорватія|Хорватiї]], [[Споєны Штаты Америцькы|США]], [[Канада|Канадї]], [[Австральскый Союз|Австралії]], [[Росія|Росії]]. Помімо самоназываня «Русины» і «Руснакы», тыж ся называють другыма народами як ''Угрорусины'', ''Угрорусы'', ''Карпатороссы'', ''Рутены''
[[Файл:Vojvodina west east slavs.png|thumb|left|260px| Русиньске населїня у [[Войводина|Войводинї]] ]]
Русины даякый час назад были включены в список націй [[Орґанізація націй и народів, не маючіх представительства|UNPO]]. Теперь Русинів в списку націй UNPO нїт.
По україньскім списованю населїня в 2001 року, в Закарпатской области было [[реґістрація|зареґістровано]] 10 090 Русинів. Списованя людей в року [[2002]] в [[Польско|Польску]] — 5 863 [[Лемкы|Лемків]] (підґрупа Русинів), списованя людей року 2002 в [[Войводина|Войводинї]] — 15 626 Русинів, в Мадярьску [[2001]] — 2 079 людей.
[[Файл:Teritorio_de_rutenoj.jpg|thumb|left|300px|Етнічна теріторія карпатьскых Русинів]]
Русины — четвертый выходославяньскый народ, знамый під менами: Руснакы, Угрорусины, Угрорусы, Карпатороссы, Рутены, Русины. На початку становлїня штатности выходных славян — [[Київска Русь|Києвской Руси]], земли Русинів населяли Славяне (анткого походжіня): [[Білы Хорваты]], а Чорны Хорваты населяли Чехы і южне Польско. Жылі ту і Стары [[Булгары]]. Земля Русинів з тых часів ся зове [[Підкарпатьска Русь]]. В составі Чехословакії єй называли Підкарпатьска Русь, а в составі [[Угорьска|Угорьско]] ся называла Руська Крайна. Австроугорьскы уряды хосновали златинізованый етнонім: «рутены» деріват од «Русины». В часї [[XI]]-[[XIII стороча|XIII вік]]ів угорьскы феодалы поступно заберали земли Русинів за «засечной лініов» — граніцёв края, поступно єй посували по Підкарпатю ку підножаю гор. Правне включіня Підкарпатьской Руси до Угорьского кралёвства ся дїало в [[XIII]]-[[XIV вік]]ах. Грамоты зафіксовали обшырну катеґорію выходославяньскых назв поселїня, говорячіх о прожываню там в проїднаванім часї выходных Славян. А Києвска Русь, ослаблена сепаратізмом містных урядів — князькыма конфліктами, впала під ударами татаро — монґольского . В резултатї тых подїй Підкарпатьска Русь до початку [[XX вік]]а належала Угорьскому кралёвству.
[[Файл:Русинские субэтносы.jpg|thumb|right|260px|<center> Область де жыють Русины: [[Лемкы]] (блакитнов), [[Бойкы]] (гнедов), [[Долиняны]] (червенов) і [[Гуцулы]] (зеленов)</center>]]
Православна Церьков Підкарпатьской Руси змушено вступила в унію з Рімом, уніатьску ґрекокатолицьку церьков 24 апріля 1646 року Ужгородской унії. З того моменту приналежность к уніатству стало ся етнічным сіґналом приналежности к славянскому етносу Русин. Як і скоре Русины упали асімілації. В резултатї асімілації Русинів і страты языка, уніаты ся появили серед Румунів, Мадярів і Словаків. Етнічна теріторія Русинів ся поступно зменшовала і в серединї XIX стороча она невелё перевышовала 50 тісяч кв.км.
В року 1910 в многонародностнім Угорьскім кралёвстві русиньскоязычного населїня убыло до 2,6 % в резултатї асімілації Русинів, а чісло уніатів ся знижыло з 5,4 % незначно до 5,2 %. Потомкы Русинів што стратили язык ся старали сохранити приналежность ку уніатству. В року 1910 множество Русинів было таке: уніатів 472 тісяч, католиків 3 тісяч, а православных ся сохранило лем 7 тісяч. Приятя уніатства евідентно загамовало Русинів од веце швыдкого темпа асімілації. Множество уніатів у другых етніках реґіону в резултатї асімілації Русинів была в року 1910 така: мадярьскоязычны уніаты 247 тісяч, румуноязычны уніаты 121 тісяч, і словакоязычны 102 тісяч. Во взаємноодношінях Русинів зо Словаками скоре ішов процес не асімілації, але процес консолідації славян Угорьска, языкы котрых дуже подобны. Взникло переходне субетнікум словако-рутены по вірї ґрекокатолици, а по языку переходный діалект словацького языка. Множество словако—рутенів в року 1830 была 12 тісяч, і к 1910 достигла уж 110 тісяч людей. В резултатї асімілаторской політікы австроухорьскых урядів в Підкарпатьскій Руси ішов інтензівный процес знижіня чісла русиньскоязычных сел, аналоґічный процесам в Ґерманії, знижіня чісла славяноязычных сел у лужічанів в Полабскій Сербії і поморянів-кашубів в Поморянії. В року 1810 в Підкарпатю было русиньскоязычных сел 776, в 1830 756 сел, і в 1880 їх остало лем 517. Несмотря на асімілацію Русинів і їх еміґрацію за океан асіміляцію Русинів, їх множество ся звекшовало. В року 1810 Русинів-уніатів было 430 тісяч, в 1910 Русинів было 482 тісяч, в 1930 достигла 570 тіс., а в 1979 978 тіс. людей. На теріторії Словеньска ся множество Русинів зменшало, в року 1810 їх было 153 тіс., в 1900 — 83 тіс., а в 1980 їх остало 47 тісяч. В Румунії теперь русиньскоязычного населїня остало 32 тісяч людей і суть концентрованы в основнім на ріцї Русковой. В Мадярьску русиньскый язык вышов з хоснованя. В Румунії іщі жыють Українцї в Буковинї и Липоване — руськы в делтї Дуная і містї Тульча.
=== на Словеньску ===
На выходї превладають Русины, на западї суть лем дакотры з русиньскых сел. Крайнов западнов точков є [[Остурня]] у [[Стара Любовня|Старой Любовнї]].
Списованя людей на Словеньску в року 2001 зазначіло 24 201 Русинів. Найвекша концентрація русинського і україньского (у выбраных народностей почас списованя людей) населїня ся находить в окресах [[Окрес Міджілабірцї|Міджілабірцї]] і [[Окрес Свідник|Свідник]]. Русиньске населїня [[Словеньско|Словеньска]] є концентроване передовшыткым в селах в горьскых масівах [[Спішска Маґура]], [[Левочскы Верхы]], [[Черґов]], [[Низкы Бескиды]], [[Сланьскы Верхы]], [[Выгорлат]], [[Буковскы Верхы]].
; Списованя людей на Словеньску в року 2001, русиньске і україньске населїня в процентах
{| class="standard"
!Окрес ||%
|-
|[[Окрес Міджілабірцї]] ||align="right"|45,4
|-
|[[Окрес Свідник]] ||align="right"|13,0
|-
|[[Окрес Снина]] ||align="right"|11,6
|-
|[[Окрес Стропков]] ||align="right"|6,1
|-
|[[Окрес Гуменне]] ||align="right"|5,0
|-
|[[Окрес Бардеёв]] ||align="right"|4,2
|-
|[[Окрес Стара Любовня]] ||align="right"|4,5
|-
|[[Окрес Пряшів]] ||align="right"|1,4
|}
У карпатьскых Русинах екзістують силны процесы асімілації. Веце точный образ даколишнёго заселїня краю Русинами може дати процентове населїня православных і ґрекокатоликів:
; Списованя людей в року 2001 на Словеньску, православне і ґрекокатолицьке населїня в процентах
{| class="standard"
! ||%
|-
|[[Окрес Міджілабірцї]] ||align="right"|84,5
|-
|[[Окрес Свідник]] ||align="right"|56,3
|-
|[[Окрес Стропков]] ||align="right"|48,3
|-
|[[Окрес Собранцї]] ||align="right"|43,9
|-
|[[Окрес Снина]] ||align="right"|43,2
|-
|[[Окрес Стара Любовня]] ||align="right"|33,0
|-
|[[Окрес Михалївцї]] ||align="right"|25,6
|-
|[[Окрес Бардеёв]] ||align="right"|24,5
|-
|[[Окрес Воронов над Топлёв]] ||align="right"|24,4
|-
|[[Окрес Требішов]] ||align="right"|24,2
|-
|[[Окрес Гуменне]] ||align="right"|21,2
|-
|[[Окрес Сабінов]] ||align="right"|11,3
|-
|[[Окрес Ґелніца]] ||align="right"|10,6
|-
|[[Окрес Пряшів]] ||align="right"|8,8
|}
== Література ==
<div class="reflist4" style="height: 220px; overflow: auto; padding: 3px" >
# [[Магочи|Magocsi, Paul Robert]]. Encyclopedia of Rusyn History and Culture, Toronto, University of Toronto Press, [[2002]], {{ISBN| 0-8020-3566-3}}. О книге:[https://web.archive.org/web/20081231101138/http://findarticles.com/p/articles/mi_qa3763/is_200403/ai_n9363940] [http://books.google.ru/books?id=ovCVDLYN_JgC&dq=encyclopedia+of+rusyn+history+and+culture&pg=PP1&ots=eRbaB34Ank&sig=DvKAn6pmi2WA67VxILQ2qjgCdZw&prev=http://www.google.ru/search%3Fq%3DEncyclopedia%2Bof%2BRusyn%2BHistory%2Band%2BCulture%26ie%3Dutf-8%26oe%3Dutf-8%26aq%3Dt%26rls%3Dorg.mozilla:ru:official%26client%3Dfirefox-a&sa=X&oi=print&ct=title&cad=one-book-with-thumbnail#PPP1,M1 Содержание, популярные отрывки:]
# Henri Baerlein, In Czechoslovakia’s hinterland, Hutchinson, [[1938]], ASIN B00085K1BA
# Bidwell Ch.E. The Language of Carpatho-Ruthenian Publications in America. Pittsburg, [[1971]].
# Christian Ganzer, Die Karpato-Ukraine 1938/39 — Spielball im internationalen Interessenkonflikt am Vorabend des Zweiten Weltkrieges, Hamburg, [[2001]] (Die Ostreihe — Neue Folge. Heft 12).
# Albert S. Kotowski, «'Ukrainisches Piemont'? Die Karpartenukraine am Vorabend des Zweiten Weltkrieges.» In: Jahrbücher für Geschichte Osteuropas 49 ([[2001]]), Heft 1. S. 67-95.
# Kamil Krofta, Carpathian Ruthenia and the Czechoslovak Republic, [[1934]], ASIN B0007JY0OG
# Frantisek Nemec & Vladimir Moudry, The Soviet Seizure of Subcarpathian Ruthenia, Hyperion Press, Toronto, [[1955]]
#: Reprint edition: November 1, [[1980]], {{ISBN| 0-8305-0085-5}}
# Stefan A. Fent, Greetings from the Old Country to all of the American Russian people ! (Pozdravlenije iz staroho Kraja vsemu Amerikanskomu Karpatorusskomu Narodu!), [[1935]], ASIN B0008C9LY6
# Vincent Shandor, Carpatho-Ukraine in the Twentieth Century. A Political and Legal History, Cambridge, Mass., Harvard U.P. for the Ukrainian Research Institute, Harvard University, [[1997]], {{ISBN| 0-916458-86-5}}
# Peter Stercho, Carpatho-Ukraine in International Affairs 1938—1939, Notre Dame, [[1959]]
# Rusinko, Elaine ([[2003]]). ''Straddling Borders: Literature and Identity in Subcarpathian Rus',''
# Michael Winch, Republic for a day: An eye-witness account of the Carpatho-Ukraine incident, University Microfilms, [[1973]], ASIN B0006W7NUW
# Павел-Роберт [[Магочи]]. Народ нізвідки. Ілюстрована історія карпаторусинів, [[Ужгород]], [[2006]]
# Павел-Роберт Магочи. Історія України, Киев, [[2007]]. (на англ: Paul Robert Magocsi.A History of Ukraine,University of Toronto Press (Jan [[1997]]), {{ISBN| 978-0-8020-7820-9}})
# Магочий, П. Р.: Русины на Словенську. Пряшов, Русинська оброда, [[1993]].
# Paul Robert Magocsi.The Shaping of a National Identity: «Subcarpathian Rus», 1848—1948 (Harvard Ukrainian Research Institute Sources and Documents), University of Washington Press; Rev Exp edition (Oct [[2002]]), {{ISBN| 978-0-295-98146-8}}
# Paul Robert Magocsi.The Rusyns of [[Словакия|Slovakia]]: An Historical Survey (East European Monographs), Columbia University Press (23 Mar [[1994]]), {{ISBN| 978-0-88033-278-1}}
# Paul Robert Magocsi.Our People: Carpatho-Rusyns And Their Descendants in [[Северная Америка|North America]],Bolchazy Carducci Pub; 4th Rev edition (30 Jul [[2005]]), {{ISBN| 978-0-86516-611-0}}
# Magocsi, Paul Robert.An historiographical guide to Subcarpathian Rus,Harvard Ukrainian Research Institute, [[1978]], ASIN: B0000E9UBX
# Paul R. Magosci, The Ruthenian decision to unite with Czechoslovakia, Harvard Ukrainian Research Institute, [[1975]], ASIN B0006WVY9I
# Paul R. Magocsi, The Shaping of a National Identity. Subcarpathian Rus`, 1848—1948, Cambridge, Massachusetts, London, [[1978]], {{ISBN| 0-674-80579-8}}
# Magosci Paul Robert. A new Slavic language is born: The Rusyn literary language of Slovakia. — New York, [[1996]]. — VII, 79 p., VII, 68 p.
# Сб.: Русины: вопросы истории и културы. Пряшов, Русинська оброда, [[1994]].
# [http://www.rusyn.md/works/17.pdf Суляк С. Осколки Святой Руси. Очерки этнической истории руснаков Молдавии]{{Dead link|date=August 2021 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}, научный ред-р д-р ист наук Шорников П. М.,Кишинев, изд. дом «Татьяна», [[2004]], 240 с {{ISBN| 9975-948-24-3}}
# Лабош Ф. История Русинох Бачкей, Сриму и Славониї, 1745—1918. — Вуковар, [[1979]].
# Панько, Ю.: К вопросу о русинстве в Словакии и о возрождении русинскоголитературного языка. In: Wspólczesne tendencje jezyków słowiańskich. Prace naikowe Uniwersytetu Śląskiego nr 1456 T. 1. Katowice, [[1994]], s. 61-66.
# Мовчан С. П., Качараба С. П. Еміграція галицьких селян в Боснію i Герцеговіну наприкінці XIX — на початку ХХ ст. // Пробл. слов‘янознавства = Пробл. славяноведения. — Львів, [[1990]]. — Вип. 12. — С. 66-73.
</div>
== Референції ==
{{commonscat|Rusyns}}
<references/>
[[Катеґорія:Треба докінчіти]]
[[Катеґорія:Русины]]
4e6n4v6spwjtvxq0rak1tu3s9fg73a9
Ріка
0
1017
132002
121699
2022-08-24T05:11:12Z
InternetArchiveBot
22034
Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9
wikitext
text/x-wiki
{{Вецезначность|Рѣка}}
[[File:Claude Monet - Branch of the Seine near Giverny.JPG|right|260px]]
[[Файл:Grand Tetons11.jpg|right|260px]]
'''Ріка''' є природный водный ток. В порівнаню з [[поток (водный ток)|потоком]] мать звычайно векшый проток, довжку або розлогу базену.
Точна меджинародна дефиниция, котра бы клала роздїл меджи [[поток (водный ток)|потоком]] и малов ріков не екзистуе.
==Дефиниции в окремых державах ==
В [[Украина|украинской]] гидрографии за нижну границю понятя малой рікы взята довжка од 10 км.<ref>Географічна енциклопедія України, том 2, с. 165.</ref> На основі той дефиниции складеный и каталог рік.<ref> Швець Г.І., Дрозд Н.І., Левченко С.П. Каталог річок України.</ref>
В [[Словакия|Словакии]] и [[Польща|Польщи]] ся за ріку поважуе водоток з плохов водозбору, не меншов од 100 км<sup>2</sup>.<ref>Nazewnictwo geograficzne Polski. Tom I. Hydronimy.</ref><ref>DZUROVČIN, L</ref>
== Жрідла ==
* DZUROVČIN, L.: Geomorfológia. PU FHPV, Katedra geografie a geoekológie. {{ISBN| 80-88885-79-5}} С. 124.
* Географічна енциклопедія України: В 3-х т. Редкол.: О. М. Маринич (відп. ред.) та ін.— К. «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1989—1993. Т. 2: О-З. — 480 с.: {{ISBN|5-88500—012—3}}
* Швець Г.І., Дрозд Н.І., Левченко С.П. Каталог річок України. Видавництво АН УРСР. Київ, 1957.
== Одказы ==
* Nazewnictwo geograficzne Polski. Tom I. Hydronimy. Główny Urząd Geodezji i Kartografii. Warszawa 2006 [https://web.archive.org/web/20160304131225/http://ksng.gugik.gov.pl/pliki/wprowadzenie.pdf <small>''Доступне онлайн''</small>]
{{Commonscat|Rivers}}
== Референції ==
{{reflist}}
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Гидросфера]]
[[Катеґорія:Рікы|*]]
cxmt394nb0i9ggnfyl5yemfjyo4zqo3
Антоній Годинка
0
1753
131967
124839
2022-08-24T02:13:43Z
InternetArchiveBot
22034
Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9
wikitext
text/x-wiki
[[Файл:Hodinka Antal.JPG|thumb|right|Антоній Годинка]]
'''Антон Годинка (Antal Hodinka)''' (псевд. Сокырницькый Сирохман, Сокырницькый Сиротюк, Тоний Романув) ([[7. фебруар]] [[1864]] [[Ладомирів]] - [[15. юл]] [[1946]] [[Будапешт]]) - історік, етноґраф, педаґоґ, ученый русиньского напряму.
== Жывотопис ==
Своє [[дїтинство]] прожыв у селі Сокырниця на Марамороші. Учів ся в ґімназіях Марамарош-Сіґета і [[Ужгород|Ужгорода]] (1871-1882), в Ужгородьскім духовнім семінарї, в 1882-1886 – в Будапештьскій Централній Теолоґічній Академії. Од 1888 робив як научный сполупрацёвник Мадярского Народного музея в Будапештї. В 1889 штудовав у [[Відень|Віднї]] в Австрійскім Історічнім Інштітуті. Штудовав діпломацію, палеоґрафію, славяньску філолоґію під веджінём знамого славісту В. Ягича. Написав дізертацію о історії Сербії (PhDr. 1891). Од 1892 до 1906 робив бібліётекаря і архівісту Імператорско-кралёвской фидеокомісіонной бібліотекы у Вені. В 1895-1896 быв штипендантом Мадярской АН в Рімі. В 1905 за роботу «История венґерско-славянских контактов до 1526 ґ. » дістав названя пріват-доцента філозофічной факулты Будапештьской універзіты. Од 1906 быв професором Пожонской Братіславськой універзіты. Од 1923 до 1935 быв ведучім катедры всеобщой історії Пейчськой універзіты. В 1918-1919, 1926-1927 декан філозофічной факулты, в 1932 быв ректор той універзіты. В 1941-1943 председа «Подкарпатского Общества Наук». Быв знамый як історіёґроф духовной історії, автор многых історічных, церьковно-духовных, публистічных робот із Історії Венґрії, Підкарпатьской Руси: «История Мукачевской ґреко-католической епархии», 1909; зборник документів із історії епархії (527 документів, 1458-1715); зборник документів із історії Ужгородськой домінії і міста, (1917); «Утцюзнина, ґаздувство, и прошлость южнокарпатськых русинув» (1923). Годинка передемонстрував богатьство русиньского народного языка, можность поужываня ёго як інштрумента научного выскуму. О културї русинів написав по мадярьскы діло «Die österreichisch-ungarische Monarchie im Wort und Bild», (1900), де написав голову «Die Ruthenen / A Ruthének». Позберав много матеріалів о Русинах із світьскых і церьковных архівів. В 1995 быв публиковный ёго зборник «Пісні нашых предків». В 1922 завершыв зоставлїня русиньско-мадярьского словаря (7500 слов , 1991). Годинка ся тримав поглядів о етнічній самостатности русинів і приналежности їх ку централному европскому културному ареалу.
== Жрідла ==
* [https://web.archive.org/web/20071018201459/http://www.icl.org.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=277&Itemid=66 Антон Годинка, дослідник джерел], Інститут Церковного Права {{icon ukr}}
{{Lifetime|1864|1946|Годинка, Антон}}
[[Катеґорія:Русиньскы історіци]]
[[Катеґорія:Етнографы]]
[[Катеґорія:Педаґоґы]]
g04sq219pimy8x8udlhateau0syxqc4
Дзурдёш
0
2595
131976
86062
2022-08-24T03:07:41Z
InternetArchiveBot
22034
Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9
wikitext
text/x-wiki
{{Общіна Дзурдёш}}
'''Дзурдёш''' (по {{язык+sk|Ďurďoš}}) є [[село]] на [[Словеньско|Словеньску]] в [[окрес Воронов над Топлёв|окресї Воронов над Топлёв]].
== Історія ==
== Ґеоґрафія ==
== Вызначны родаци і жытелї ==
== Жрідла ==
== Екстерны одказы ==
* [https://web.archive.org/web/20100123101804/http://www.durdos.ocu.sk/ Oficiálne stránky obce Ďurďoš] {{icon slk}}
{{Окрес Воронов над Топлёв}}
{{Русиньскы села на Словеньску}}
{{Стыржень}}
f9gnh9zea98xccv31zqpknho1ki35qc
Острожніця
0
2691
131992
108623
2022-08-24T04:40:31Z
InternetArchiveBot
22034
Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9
wikitext
text/x-wiki
{{Локалита исторична
|статус = Заникле село в Словакии
|руська назва = Остружниця
|оригинална назва =
|застава = <!-- назва файла, нп.: Zastava.png -->
|опис заставы = <!-- появить ся над фотков --></nowiki>
|ширина заставы = <!-- в пикселах, нп.: 150 --></nowiki>
|герб = <!-- назва файла, нп.: Herb.jpg -->
|опис герба = <!-- появить ся над фотков -->
|ширина герба = <!-- в пикселах, нп.: 100, 150… -->
|вид крайны = Причина занику
|крайна = Ставба водного дѣла
|lat_dir = N |lat_deg =49 |lat_min =05 |lat_sec =44 <!-- землеписна ширка-->
|lon_dir = E |lon_deg =22 |lon_min =13 |lon_sec =54 <!-- землеписна довжка-->
|CoordAddon =
|CoordScale = 300000 <!-- мапы укажуть ся в масштабѣ 3 км/цм -->
|размер карты страны = 0 <!-- тот параметер затлумить выдачу мапы под рамов -->
|давны назвы =
|часть = <!-- куды входив -->
|вид региона = Край<!--2. гарадича администрации -->
|регион = Пряшовскый
|вид района = Окрес<!--3.гарадича администрации, пусто назначить: Район -->
|район = Снина
|вид общины = Справа територии<!--4.гарадича администрации -->
|община = [[Снина]]
|площа = <!-- в квадр. км -->
|вид высоты = <!--(Найвысша точка/Высота центра…-->
|высота = <!-- в метрах -->
|категория в Commons =
}}
'''Острожніця''' (по {{язык+sk|Ostrožnica}}, мад. ''Szedreske'', рус. нар. ''Остружниця, Стружниця'') –— заникле русиньске [[село]] на [[Словеньско|Словеньску]] в [[окрес Снина|окресї Снина]]. В роцї [[1980]] было выстяговане про выставбу водного дїла [[Старина (водозбор)|Старина]].
==З истории==
Перва упоминка о селї походить з року 1585. Жителї села говорили тзв. "пуйдяцькым" діалектом, што мож видїти и з народных назв села. Село давнїйше належало до панства [[Гуменне]], а пак до окресу [[Гуменне]]. Остружниця цїлково заникла року 1986.<ref>Vodná nádrž Starina – súčasť Polonín</ref>
==Днешный стан==
Про вступ до заниклого села, котре находить ся теперь в храненой зонї [[Старина (водозбор)|водозбору]], е потребне шпеціалне поволїня од окресного уряду в [[Снина|Снинї]].
По бывшом селї заховали ся такы памяткы:
* сельскый цынтарь;
* военьскый цынтарь з Первой світовой войны, де похованы 82 воякы;
* розвалины церкви з року 1806, з котрого походить рідкостный литературный памятник —— рукописна тзв. ''Остружницка евангелія'' з року 1492.<ref>Lesopoľnohospodárske urbárske spoločenstvo Starina</ref>
==Вызначны люде села==
* [[Анна Галґашова]] (*1923–†1996), народна писателька, зберателька фолклору.
* [[Юрко Харитун]] (*1948), поет, лавреат премії Александра Духновича (2012), удїляной Карпаторуськым выскумным центром ( Тhe Carpatho-Rusyn Research Center).
==Жрідла, одказы==
* [http://www.carpatho-rusynacademy.org/ukrawards-history-literature.html Laureates of the Aleksander Dukhnovych Prize for Rusyn Literature (англ.)]{{Dead link|date=August 2022 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}
* [http://www.sopsr.sk/nppoloniny/sk/starina.php Vodná nádrž Starina – súčasť Polonín (слов.)]
* [http://www.urbar-starina.sk/o-nas/ Lesopoľnohospodárske urbárske spoločenstvo Starina (слов.)]
* [http://www.new.rusynacademy.sk/index.php/novinky-32-2015/articles/id-35-yj-rik-od-vyseljinja-zhyteljiv-semox-sel-starinskoj-doliny.html Кузмякова А. 35-ый рік од выселїня жытелїв семох сел Стариньской долины]
* Дудаш Н. (зряд.). Русински / руски писнї. Нови сад. 1997.
==Референції==
{{Reflist}}
[[Катеґорія:Заниклы села Словеньска]]
9f9e56wwvwxjeauqn8n1zf5jkv9wmvf
Володимир Бучацькый
0
4993
131972
124641
2022-08-24T02:44:54Z
InternetArchiveBot
22034
Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9
wikitext
text/x-wiki
'''Володимир Бучацькый''' ([[20. юла]] [[1885]], [[Рыманів]] - [[1963]](?), [[Торонто]], [[Канада]]) - історік [[Лемковина|Лемковины]].
Ёго отець основав в [[Рыманів|Рыманові]] різбарьску школу. Кідь мав Володимир три рокы, отець го взяв до [[Сянік|Сянока]], де жыв до року 1944. Потім пішов до еміґрації до Канады. Ёго найвызначнїшы творы суть історічны роботы ''В тривожних днях німецької окупації'', ''Москвофільство на Лемківщіні'', ''Лемки - українське гірьске племя'' ці памяти ''З моїх юних літ''.
==Література==
* {{книга|автор =[[Іван Красовскый]]|тітул =Діячі наукі і культури Лемківщини|одказ =|місто =Торонто-[[Львів]]|выдавательство =|рік =2000 |том = |сторінкы = 8|сторінок =124 |выданя = |isbn =966-95740-0-5 |тіраж =}}
== Одказы ==
* [http://www.lemko.org/books/buczackyj/index.html Мґр. Володимир Бучацький. Лемківщина {{ref-uk}}]
* [https://web.archive.org/web/20160307075358/http://storinka-m.kiev.ua/article.php?id=113 Володимир Бучацький. ЛЕМКІВЩИНА. ІСТОРИЧНО-ПОБУТОВА РОЗВІДКА {{ref-uk}}]
{{Lifetime|1885|1963|Бучацькый, Володимир}}
{{Біоґрафічный стыржень}}
[[Катеґорія:Історіци]]
6gn5bbcxr1zqcpdtnshebyw2bjbu93i
Александер Грабарь
0
5438
131966
125595
2022-08-24T02:08:21Z
InternetArchiveBot
22034
Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9
wikitext
text/x-wiki
{{Вецезначность|Грабарь|особы}}[[Файл:Александер Грабарь.jpg|right|150px]]
'''Александер Грабарь''' ([[17. авґуста]] [[1883]], [[Будапешт]] - [[1959]], [[Ужгород]]) - русиньскый културный дїятель, педаґоґ і малярь. Основатель карпатьской [[орнітолоґія|орнітолоґії]] і автор першых науковых орнітолоґічных робот в [[Русиньскый язык|русиньскім языку]].
==Біоґрафія==
Народив ся в [[Мадярьско|Мадярьску]] в містї Будапешт в роцї [[1883]]. Року [[1902]] скінчів ґімназію в [[Ужгород]]ї і в роцї 1903 публіковав першу наукову роботу уж як штудент біолоґічной факулты в Будапештї, яку закінчів в р. [[1906]]. Потім започав робити на ужгородьскій ґімназії як професор біолоґії. За свій вклад до наукы быв оцїненый діпломом Ужгородьского кралёвского орнітолоґічного товариства. Од року 1944 працовав в Підкарпатьскім краёзнательскім музею. По року 1945 быв доцентом Ужгородьской універзіты. Умер в 1959 в Ужгородї.
Ёго найзнаміша робота ''Птаство Подкарпатской Руси'' з року 1931 описує 278 видів авіфауны Підкарпатя і часточно выходного [[Словеньско|Словеньска]]. Єй велике значіня про Русинів є в тім, же была написана по [[Русиньскый язык|русиньскы]] і захопила оріґіналны русиньскы назвы [[птах]]ів. Зозберав унікатну колекцію хижых птахів яка є днесь єдина свого тіпу в [[Україна|Українї]]. Александер Грабарь тыж роспрацовав практічну сістему годовлї гищів у волъєрах. Малёвав країнкы і заряджує ся до підкарпатьской школы країнарїв імпресіоністів.
==Творба==
* Az urali bagoly fészkelése a Kárpátokban //Természet-tudományi kőzlőny, Budapest, 1903
* Beobachtungen űber die Uraleule //Aquila, t. 32-33, 1935-1926
* Gyps fulvus, Nyctea nivea, Aegolius Teugmalnni
* A. nyérc Uyshorodon (Putorius lutreola) //Kárpati vadász Berehovo–Beregszasz, 1928
* Птаство Подкарпатской Руси //Подкарпатська Русь, р.8. Ужгород, 1931
* Туруни Подкарпатской Руси (Carabini Carpathorossiae) // Подкарпатска Русь, р.8. Ужгород, 1931-1932
* Ptactvo na Podkarpatské Rusi // Sbornik Zemské Musejni Společnosti v Užhorodé, 1932
* Уральська сова на Подкарпатскої Руси // Подкарпатска Русь, р. 10 Ужгород, 1933
* Важки Подкарпатскої Руси (Odonata Carpathorossica)
* Die Verbreitung des weissen Storches (Ciconia c. ciconia L.) im Hordungarischen Karpathen-vorland in den Jahren 1933-1934 // Aquila. t. 46-49, Budapest, 1939
* Хижое птаство Подкарпаття // Зоря, Hajnal, 1942, Унгвар, I, № 1-2, 1941, II, № 1-2
==Література==
* {{книга|автор =[[Іван Поп]]|тітул =Podkarpatská Rus - osobnosti její historie, vědy a kultury|одказ = |місто =[[Прага]] |выдавательство =Libri |рік = [[2008]]|том = |сторінкы =111 |сторінок = |серія = |isbn =978-80-7277-370-1 |тіраж =1200 }}
* [https://web.archive.org/web/20200322204020/http://www.lucanus.org.ua/zoomuz/promuz-ua.htm Зоологічний музей ДВНЗ УжНУ]
* [http://aetos.kiev.ua/pdf/berkut/berkut2.pdf Пioнер наукової орнiтологiї на Закарпатті], Беркут, № 2, 1993, стр. 42 - 44
==Екстерны одказы==
[http://aetos.kiev.ua/selectrus/hrabar.htm ПТИЦЫ ПОДКАРПАТСКОЙ РУСИ]
{{Lifetime|1883|1959|Грабарь, Александер}}
[[Катеґорія:Русины]]
[[Катеґорія:Орнітолоґія]]
53w6f0qze6xnta5r27qqpjig2fvckv5
Скептіцізм
0
6287
132004
127080
2022-08-24T05:23:32Z
InternetArchiveBot
22034
Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9
wikitext
text/x-wiki
'''Скептіцізм''' (з [[староґрецькый язык|ґрецького]] слова ''скептомаі'' –„похыбую“) є близкый [[аґностіцізм]]у і [[нігілізм]]у. Спептіцізм навязує на учіня [[софісты|софістів]]. Першы скептікы вказовали на релатівность людьского знаня, на ёго формалну недоказательность і залежность на різных условіях. Звычайно ся хоснує осначіня скептік про особы, котры:
# мають недовірливе одношіня або думаня о вшыткых або о шпеціфікованых річах,
# Твердять, же правдиве знаня не є можливе,
# сістематічно ушытко судять крітічно.<br />
<br />
== Одказы ==
=== Референції ===
<references />
{{Переклад|cs|Skepticismus|8178147}}
=== Повязаны статї ===
* [[Філозофічный скептіцізм]]
* [[Гуме]]
* [[Нігілізм]]
* [[Наука]]
* [[Псевдонаука]]
* [[Пірргон з Еліды]]
* [[Секстус Емпірікус]]
=== Література ===
* Sextus Empiricus, Outlines of Pyrrhonism, R.G. Bury (trans.), Prometheus Books, Buffalo, NY, 1990.
* ISBN 0-674-99204-0 Diogenes Laertius: Lives of Eminent Philosophers
* ISBN 0-7914-3067-7 Grimes John, A Concise Dictionary of Indian Philosophy, SUNY Press 1996, New York
* ISBN 978-0-691-09550-9 Gregory N. Derry, What Science Is and How It Works, Princeton University Press 2002
* ISBN 80-7198-062-5 Filipský J., Liščák V., Heroldová H. a kol., Lexikon východní moudrosti, Votobia Olomouc 1996
=== Екстерны одказы ===
* [http://pantheon.yale.edu/~kd47/responding.htm Responses to skepticism]
* [https://web.archive.org/web/20070621153548/http://www.philosophy.leeds.ac.uk/GMR/hmp/modules/hdc0405/units/unit05/outlines.html Excerpts from the "Outlines of Pyrrhonism" by Sextus Empiricus]
* [https://web.archive.org/web/20170516185804/http://gehirnimtank.de/ Attempted refutation of external-world scepticism.] Recently published books by philosopher Olaf M. Müller
* [https://web.archive.org/web/20080920054451/http://www.theness.com/articles.asp?id=23 Article: Skepticism and Denial] by Stephen Novella MD, The New England Journal of Skepticism
* [https://web.archive.org/web/20100203225220/http://www.earlham.edu/~peters/writing/skept.htm Classical Skepticism] by Peter Suber.
* [https://web.archive.org/web/20080517225330/http://journal.ilovephilosophy.com/Article/On-the-Impossibility-of-Real-A-Priori-Knowledge/157 On the Impossibility of Real A Priori Knowledge]
* [https://web.archive.org/web/20180331075452/http://sysifos.cz/ Чеськый клуб СІСІФОС - офіціалны сторінкы]
* [http://www.zine.cz/mirror/AZOld/occam/morn1.htm Чом суть скептікы скептічны]
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Філозофічны напрямы]]
5zz0i8mbdrfqn72jpq1ai0t4h089squ
Мурянкы
0
6605
131986
91050
2022-08-24T04:19:35Z
InternetArchiveBot
22034
Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9
wikitext
text/x-wiki
[[Файл:Formica rufa2 mrowka rudnica.jpg|міні|праворуч|Робоча мурянка]]
'''Мурянкы''' (''Formicidae'') — [[родина (біолоґія)|родина]] соціалной [[хробач]]і з [[ряд (біолоґія)|ряду]] [[перетинчастокрылы]]х, [[надродина (біолоґія)|надродины]] [[Vespoidea|Веспоідей]]. Днесь, описаныма і знаных науцї є понад 12 тис. видів мурянок.
Мурянкы суть нелїтаючіма шпеціалізованыма [[оса]]ми, якы ся розвинули в екстра еволучный конарь в раннім [[крейдовый період|крейдовім періодї]] [[мезозойска ера|мезозойской еры]] — 110–100 млн. років тому.
Мурянкы утворюють складны соціалны колонії з [[каста|кастовым]] лучінём в них. Зокрема одокремлюють кралёвну або матку, яка здатна до розмножіня, робочіх мурянок і вояків. Дакотры виды мають дакілько «шпеціалностей» в кастї. Вшыткы мурянкы в колонії суть бесплодныма самцями, выїмков є лем матка. Самцї ся зъявлюють лем в часї вылїту молодых маток і їх росселїня.
Векшына видів мурянок про свої колонії будують мурянчі копы тыж называны ай кочка, хоць існують виды, колонії котрых ведуть кочовый способ жывота.
Наука, котра штудує мурянкы ся зове [[мірмеколоґія]].
== Референції ==
{{reflist}}
{{Переклад|uk|Мурахи|10267712}}
== Вонкашнї лінкы ==
* [http://www.naturalist.if.ua/?p=3662 Паразит мурах] {{ref-uk}}
* [http://antclub.ru/muravi Мурахи]{{ref-ru}}
* [https://web.archive.org/web/20081121010617/http://www.lib.ua-ru.net/inode/41689.html Автореферат Мурашки (Hymenoptera, Formicidae) Палеарктики. (еволюцiя, систематика, фауногенез)]
* [http://www.naturalist.if.ua/?p=2192 ЗВИЧАЙНА МУРАХА.]- на сайті Станіславівський Натураліст
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Мурянкы]]
[[Катеґорія:Сполоченьска хробач]]
b8g8jmt6diqavthjee7imqrv88d7wj9
Аборт
0
6725
131964
121655
2022-08-24T02:01:33Z
InternetArchiveBot
22034
Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9
wikitext
text/x-wiki
[[Файл:Human_Embryo_-_Approximately_8_weeks_estimated_gestational_age.jpg|thumb|праворуч|210пкс|6-тыжднёвый [[зародок]], одстраненый в резултатї аборту.]]
'''Аборт''' ({{lang-la|abortus}} — потрат) — перерываня жывота зачатой, але іщі не народженой дїтины, в наслїдку чого настане перерываня [[тяж]]і, і одстранїня їй з [[матка|маткы]] до того, як дїтина зможе жыти самостатно. Народжіня дїтины по 28 тыждню тяжі ся называть передчасным породом. Аборт може быти ''мимовольным'' ([[потрат]]) і ''медічным'' (пряме втручаня — [[хірурґ]]ічне ці [[медікамент]]озне).
== Література ==
# ''Тимошенко Л. В.'', Про шкідливість аборту. К., 1956.
# ''Кочергинский А. 3.'', Что надо знать об аборте и его последствиях. Кишинев, 1956. {{ref-ru}}
# ''Никончик О. К.'', Аборт и его последствия. М., 1956. {{ref-ru}}
# ''Петченко А. И.'', Акушерство. К., 1954. {{ref-ru}}
# ''Сердюков М. Г.'', Чем вреден и опасен аборт. М., 1954. {{ref-ru}}
== Референції ==
{{reflist}}
{{Переклад|uk|Аборт|11085566}}
== Вонкашнї лінкы ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z1155-06 Наказ МОЗ України ''«Про затвердження Інструкції про порядок проведення операції штучного переривання вагітності, форм первинної облікової документації та інструкцій щодо їх заповнення»'', N 183 від 25.03.2009]{{ref-uk}}
* [http://www.who.int/reproductive-health/publications/ru/safe_abortion/index.html ''Безпечний аборт'': рекомендації для систем охорони здоров'я з питань політики і практики, 2004], ''[[Всесвітня організація охорони здоров'я]]''{{ref-ru}}
* [https://web.archive.org/web/20091027215936/http://www.medicalabortionconsortium.org/articles/for-women/main-book/?bl=ru ''Інформація для жінок про медикаментозний аборт'', The International Consortium for Medical Abortion (ICMA) Information Package on Medical Abortion]{{ref-ru}}
*Denisov BP, Sakevich VI, Jasilioniene A (2012) [http://www.plosone.org/article/info%3Adoi%2F10.1371%2Fjournal.pone.0049986 Divergent Trends in Abortion and Birth Control Practices in Belarus, Russia and Ukraine. PLoS ONE 7(11): e49986. doi:10.1371/journal.pone.0049986]
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Тяж]]
[[Катеґорія:Социалны проблемы]]
[[Катеґорія:Аборт]]
fvdbifoiea80m5d9aeue97ogs5uzdii
Актер
0
6764
131965
131638
2022-08-24T02:07:20Z
InternetArchiveBot
22034
Rescuing 0 sources and tagging 2 as dead.) #IABot (v2.0.9
wikitext
text/x-wiki
[[File:Atkinson Rowan.jpg|thumb|250px|<center>Рован Аткинсон, британскый актер</center>]]
'''Актер''' ('''актерка'''), од {{ref-fr}} ''acteur'', {{ref-la}} ''actor'' — [[Умѣня|умѣлець]], котрый в [[Театер|театрѣ]] або [[филм]]ѣ, втѣляючи ся в поставу драматичной постановкы, з помочов голоса, [[Міміка|мимикы]], гестох, одогравать указовану поставу, вживши ся в ей [[Психика|психику]], говорячи ей языком.<ref name=Aktor>Aktor.</ref> В иншых видах сценичного [[умѣня]] ([[опера]], [[балет]], [[естрада]], [[циркус]]) интерпретох звекша называють артистами.<ref>Актор.</ref>
==Жерела и одказы==
* Велика українська енциклопедія. — Київ: ДНУ «Енциклопедичне видавництво», 2016. — 592 с. {{ISBN|978-617-7238-39-2}}
: {{Cite web |url=https://vue.gov.ua/Актор |title='''Актор''' |publisher=Велика українська енциклопедія |language=[[Украинскый язык|украинскы]] |accessdate=2019-11-15}}
* {{Cite web |url=https://www.praca.pl/poradniki/lista-stanowisk/media-sztuka-rozrywka/aktor_pr-822.html |title='''Aktor''' |language=[[Польскый язык|польскы]] |accessdate=2019-11-15}}
== Додаточне читаня ==
* [https://www.gowork.pl/poradnik/23/kariera/jak-zostac-aktorem-ile-zarabia-aktor-plusy-i-minusy-pracy-w-zawodzie/ Jak zostać aktorem? Ile zarabia aktor? Plusy i minusy pracy w zawodzie]{{Dead link|date=August 2022 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} (по [[Польскый язык|польскы]]) https://www.gowork.pl/poradnik/23/kariera/jak-zostac-aktorem-ile-zarabia-aktor-plusy-i-minusy-pracy-w-zawodzie/{{Dead link|date=August 2022 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}
{{Commonscat|Acting}}
== Референции ==
{{reflist}}
[[Катеґорія:Професії]]
[[Катеґорія:Уменя]]
3wr3dnodmrnoj8gc2cz3ekpys19pfny
Петро Оґірко
0
8645
131993
127501
2022-08-24T04:44:31Z
InternetArchiveBot
22034
Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9
wikitext
text/x-wiki
'''Петро Оґірко'''( [[1923]] - [[2001]]) , [[монах]], уніятьскый дїятель [[Ґрекокатолицька церьков|ґрекокатолицькый]] . Ґрекокатолицька церьков (Католицька церьков візантьского обряду, ) є выходны католицькы церькви , котры мають літурґію візантьского обряду. Тоты церькви дїяють в середнїй і выходній [[Европа|Европі]] ([[Польско]], [[Словеньско]], [[Україна]] ітд.). [[Римокатолицька церьков]] з нима узко сполупрацує і тримле їх за часть єдиной [[католицька церьков|католицька церьков]]. Ґрекокатолицькы церькви узнавають авторіту папу римского і здїляють з римокатолицьков церьквов доґматічну науку. Літурґія є служена в візантьскім обрядї.
== Родина ==
На западї [[Україна|Україны]].
* [https://web.archive.org/web/20130703223016/http://beta.wikiversity.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE_%D0%9E%D0%B3%D1%96%D1%80%D0%BA%D0%BE Петро Оґірко]
*[http://www.youtube.com/watch?v=8G0TPvQLs9c Петро Оґірко]
== Одказы ==
*[http://www.catholic-hierarchy.org/diocese/dstuk.html Слуга Божий Оґірко Петро ]
*[http://www.scribd.com/doc/16351420/The-Ukrainian-Weekly-197818 Петро Оґірко]{{Dead link|date=August 2021 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}
*[https://web.archive.org/web/20110414222556/http://www.scribd.com/doc/16321372/The-Ukrainian-Weekly-198424 Петро Оґірко]
*[https://web.archive.org/web/20151107063731/http://archives.timesleader.com/2001/2001_18/2001_12_11_PETER_OHIRKO.html#ixzz2JTubEMsq Слуга Божий Оґірко Петро ]
{{Lifetime|1923|2001|Оґірко Петро}}
[[Катеґорія:Духовенство]]
2di6rl3on447bqc7mc1phjcb167xq1v
Ірьско
0
8717
132010
122149
2022-08-24T09:59:01Z
Zemant
1039
🇮🇪🇮🇪🇮🇪🇮🇪
wikitext
text/x-wiki
[[File:Flag of Ireland.svg|thumb|альт=|Iрьскый прапор]]
[[Файл:EU-Ireland.svg|thumb|Полога [[Ірьско|Ірьска]] в [[Европа|Европі]]]]
'''Ірьско''', {{ref-en}} ''Ireland'', {{ref-ga}} ''Éire'' є островный штат в западній [[Европа|Европі]]. Головне місто є [[Даблин]]. Офіціална мена є [[Евро]]. Ірьско є членом [[Европска унія|Европской унії]] од року 1973. Популація — 5,123 міліонів жытелїв (2022 р.); густота популації — 77,8/км². Теріторія — 84 421 км².
{{Европска унія}}
{{Штаты Европы}}
{{стыржень}}
[[Катеґорія:Країны Европы]]
[[Катеґорія:Европска унія]]
[[Катеґорія:Країны]]
[[Катеґорія:Ирска република]]
gyt1okzqml7axr4s5rza47pts45mhfh
Насморк
0
9322
131988
89493
2022-08-24T04:27:47Z
InternetArchiveBot
22034
Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9
wikitext
text/x-wiki
'''Насморк''' (у медицині риніт; уд грец. rinos — нӱс) — запалення слызистої оболонкы носа. Появляться уд вірусӱв, бактирій, студини, уд запорошаного авать загазованого воздуха. Риніт годен быти симптомом простуды. Кіть довго ни лічити та годен стати хронічным.
== Народна медицина ==
* Насморк сохтувуть лічити каплями із соку алое, меду і т.п.
[[Файл:Єден із видӱв алое|міні|праворуч|http://yandex.ua/images/search?text=%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D1%94&redircnt=1399165317.1&img_url=http%3A%2F%2Fimg1.liveinternet.ru%2Fimages%2Fattach%2Fc%2F7%2F94%2F728%2F94728067_large_0_81649_31261f60_XL.jpg&pos=26&rpt=simage&pin=1{{Dead link|date=August 2022 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}]]
* У катайськӱв медицині іспользувуть акупунктуру
--[[Шпеціална:Вклад/91.224.178.65|91.224.178.65]] 03:14, 4 мая 2014 (CEST)
h1novnnnuadbxe6sh3hqko90ecmw0cb
Олег Голтвяньскый
0
10146
131991
126945
2022-08-24T04:37:41Z
InternetArchiveBot
22034
Rescuing 2 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9
wikitext
text/x-wiki
'''Олег Голтвяньскый''' ([[8. cептембера]] [[1980]] ) — [[Україна|україньскый]] політічний деятель, бувшій голова і єден з головных керівников [[Україньскый Национальный Союз|Україньского Национального Союза]]<ref>https://web.archive.org/web/20140307222047/http://ningma.org.ua/attachments/article/771/1390673950385.pdf</ref><ref>https://web.archive.org/web/20160305055353/http://advocat-cons.info/index.php?newsid=17768#.VsrhsvckPbd</ref>.
== Референції ==
{{reflist}}
== Екстерны одказы ==
*[http://naso.org.ua/ сайт Україньскый Национальный Союз]
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Політіци]]
[[Катеґорія:Політічны лідеры]]
kl9ji95eil3s2a5vk1r0bhb0317py5x
Сергій Татусяк
0
10171
131955
112258
2022-08-23T13:53:50Z
Visem
2064
wikitext
text/x-wiki
[[Файл:3rd Muravskiy festival-11.jpg|міні|ліворуч]]
'''Сергій Филиповыч Татусяк''' (нар. 5 квітня 1955, с. Жабокричка Чечельницький район, Вінницька область) — Українськый політик, Народный депутат Україны 4-го скликання. Голова Вінницької обласної Ради від 11 листопада 2010 до 21 лютого 2014.
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Політічны лідеры]]
3soxyujkne4eq73fx7yz9ainrlulgha
131956
131955
2022-08-23T13:54:04Z
Visem
2064
wikitext
text/x-wiki
[[Файл:3rd Muravskiy festival-11.jpg|міні|праворуч]]
'''Сергій Филиповыч Татусяк''' (нар. 5 квітня 1955, с. Жабокричка Чечельницький район, Вінницька область) — Українськый політик, Народный депутат Україны 4-го скликання. Голова Вінницької обласної Ради від 11 листопада 2010 до 21 лютого 2014.
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Політічны лідеры]]
cg5j6zvy0hgr12fq7kyhvivr9coxd3w
Теодор Ромжa
0
10283
131959
131953
2022-08-23T17:31:43Z
Igor Kercsa
5504
образок намѣсто конфишкованого
wikitext
text/x-wiki
[[File:Romza Teodor Glen Cove USA.jpg|thumb|250px|Теодор Ромжа, фото од [[Йозафат Тімковіч|Й.Тимковича]], василианскый монастырь Glen Cove, USA]]
'''Теодор Ромжa''' (*[[14. апріль|14. апріля]] [[1911]], [[Великый Бычков]] — †[[1. новембер|1. новембра]] [[1947]], [[Мукачово]]) — быв [[єпіскоп]] [[Мукачовска ґрекокатолицька єпархія|Мукачовской ґрекокатолицькой єпархії]]. [[27. юн|27. юна]] [[2001]] го [[Папа римскый|папа]] [[Папа Йоан Павел ІІ.|Йоан Павел ІІ.]] выголосив за благословеного.<ref>Vatican: documents</ref>
==Біоґрафія==
В роцї [[1930]] закінчів штудії матурітов на ґімназії в [[Хуст]]і. Теодор быв все веселый, любив шпорт, рад чітав жывоты святых і мучеників. Тогдышній мукачовскый єпископ [[Петро Ґебей]] ёго прияв до священицького семінаря в [[Ужгород]]і і кідь відів, якы мать таленты і характер, післав го докінчіти теолоґічны штудії до папського колеґія Ґерманікум-Гунґарікум, в 1934 Русікум в [[Рим]]і. Філозофію і теолоґію скінчів на папській универзіті Ґреґоріанум, де здобыв і докторскый тітул. В [[Рим]]і быв 25. 12. 1936 рукоположеный на [[священик]]а. Ёго священицкым моттом были слова 116 псалму: Господи, єм твій слуга і сын твоёй служебниці. В році [[1937]] быв менованый за пароха в [[Березове|Березовім]]. Новій єпископ [[Александер Стойка]] ёго пізніше закликав до [[Ужгород]]у і выменовав за шпірітуала свячщеницького семінаря і професора філозофії. По смерти єпископа А. Стойку прияв 24. 9. 1944 єпископску хіротонію на єпископа [[Мукачовска ґрекокатолицька єпархія|мукачовской єпархії]], котру вів лем три рокы. На єпископа Ромжу зробили 27. 10. 1947 [[атентат]]. Тяжкым воєнскым мотором вдарили до воза, в котрім ся віз єпископ і другы священиці. Віз ся розпав а отрясеных священиків бы бандиты добили на смерть, кебы не пришлов поштарьскый мотор з єдной і віруючі з другой страны. Пак іх одвезли до шпыталя до [[Мукачово|Мукачова]]. Єпископ ся уж діставав із тяжкой раны, як го 31. 10. 1947 отровила сестра Одарка, котру післало [[НКВД]]. Вмерти мусив прото, бо быв могучов силов, котра тримала віруючіх вєдно і не піддавала ся неприятелёві Хрістовой церкві. Ёго жывот быв як ікона [[Ісус Хрістос|Хріста]]. Насдідовав [[Ісус Хрістос|Ісуса]], ріс в мудрости, вчів словами і прикладом, обяв вшыткых і вшытко із любовёв. В переслідуваню быв силный і прияв свій хрест – смерь про віру і про церков. Свою душу оддал Сотворителёві в шпыталю як мученик 1. 11. 1947. В 60-тых роках 20-го сторіча інавґурованём метрополитного архієпископа візантійскорусиньской метрополії Ш. Й. Кочішка ся почав процес беатифікації єпископа Т. Ромжу і ёго сполубратів, [[Павел Петро Ґойдіч|Павла Петра Ґойдіча]], [[Василь Гопко|Василя Гопка]] і [[Александер Хіра|Александра Хіру]]. За благословеного Ромжу выголосив 27. 6. 2001 [[Папа Йоан Павел ІІ.|Йоан Павел ІІ.]]
== Жрідла ==
* {{cite web |url=http://www.vatican.va/news_services/liturgy/documents/ns_lit_doc_20010627_romza_en.html |title=Teodor Romża (1911–1947) |publisher='''Vatican: documents''' |accessdate=2021-04-18}} {{ref-en}}
* Іван Поп: Podkarpatská Rus - osobnosti její historie, vědy a kultury, Libri; Перше выданя ([[2008]]), {{ISBN| 978-80-7277-370-1}}
{{Commonscat|Teodor Romža}}
== Референції ==
{{reflist}}
{{Lifetime|1911|1947|Ромжа, Теодор}}
[[Катеґорія:Русиньскы церьковны дїятелї]]
[[Катеґорія:Русиньскы єпіскопы]]
[[Катеґорія:Русиньскы мученици]]
[[Катеґорія:Грекокатолицкы епископы]]
nwcwutd4cbnhnshbnk5wb8m9ctw12df
Флоріда
0
10314
131958
97644
2022-08-23T17:19:55Z
Zemant
1039
🇺🇸🇺🇸🇺🇸🇺🇸
wikitext
text/x-wiki
[[Файл:Flag of Florida.svg|thumb|right| прапор Флоріды]]
'''Флоріда''' є єден зос штатів [[США]]. Лежыть на юго-выході федерації на [[півостров|півострові]] у побережья [[Атлантічный океан|Атлантічного океана]], котрый несе таку істу назву. Головным містом Флоріды є [[Таллагассі]].
Флоріда мать 18,8 міліонїв обывателїв a мать розлогу 170.451 км<sup>2</sup>.
[[Катеґорія:Штаты США]]
r4w4naj3snb9gx00qrotuafa4h6l1cf
Блажів
0
10450
131969
113994
2022-08-24T02:24:58Z
InternetArchiveBot
22034
Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9
wikitext
text/x-wiki
{{Локалита исторична
|статус = Заникле село в Словакии
|руська назва = Блажов
|оригинална назва =
|застава = Torysa - panoramio - Dusan Bajus.jpg
|опис заставы = Ториса повыш Блажова
|ширина заставы = 350
|вид крайны = Причина занику
|крайна = Зряджѣня цвѣчиска Яворина
|lat_dir = N |lat_deg =49.15 |lat_min = |lat_sec = <!-- землеписна ширка-->
|lon_dir = E |lon_deg =20.75 |lon_min = |lon_sec = <!-- землеписна довжка-->
|CoordAddon =
|CoordScale = 300000 <!-- мапы укажуть ся в масштабѣ 3 км/цм -->
|размер карты страны = 0 <!-- тот параметер затлумить выдачу мапы под рамов -->
|давны назвы = Balázsvágás, 1317
|часть = <!-- куды входив -->
|вид региона = Край<!--2. гарадича администрации -->
|регион = Пряшовскый
|вид района = Окрес<!--3.гарадича администрации, пусто назначить: Район -->
|район = Сабинов
|вид общины = Справа територии<!--4.гарадича администрации -->
|община = [[Сабинов]]
|площа = <!-- в квадр. км -->
|вид высоты = Надморска вышка<!--(Найвысша точка/Высота центра…-->
|высота = 570<!-- в метрах -->
|категория в Commons =
}}
'''Блажов''', {{Реф-инфо|[[Словацкый язык|слов.]]}} Blažov — заникле русинске [[село]] в [[окрес Сабинов|окресѣ Сабинов]] [[Пряшовскый край|Пряшовского края]] [[Словеньско|Словакии]]. Блажов быв положеный о 10 км на [[запад]] од [[Липаны|Липан]] на берегах [[Ториса|Торисы]].
==История==
[[Село]] первый раз спомянуте в догодѣ з [[19. марец|19. марца]] [[1317]] котров ся давать задача Блажейови з Брезовици заложити [[село]] на нѣмецком правѣ, а удѣлять ся му дѣдична функция [[шолтыс]]а. Закладателе села на 18 рокы были увольнены од дани.
[[Село]] споминать ся аж до року 1918 яко Balázsvágás {{Реф-инфо|[[Мадярскый язык|мад.]]}}, што значит Блажейова Поруба. По року 1918 мать официалну словацку назву Blažov. Блажов быв населеный людми восточного обряда, а службы ся служили в [[церковнославянскый язык|церковнославянском языку]]. [[28. септембер|28. септембра]] [[1853]] высвятили нову муровану церкву Святого Духа, а в службѣ ся зучастнили [[епископ]] [[Осиф Гаганець]] и каноник [[Александер Духнович]]. Тота церква стала ся послѣднов будовов, котра пережила заник села и была збуряна около року 1987.
В року 1950 комунистична влада [[Чеськословеньско|Чехословакии]] заказала [[Грекокатолицка Церковь|Грекокатолицку Церковь]], против чого ся валалчане бурили. Не хотѣли богаты газдове Блажова ани колективизацию, бо они купили свои поля и лѣсы за тяжко зароблены в Америцѣ пѣнязи. В року 1952 рѣшила комунистична влада зрядити на територии, де лежав и Блажов, военскый выцвѣкoвый простор Яворина, а так ся збавити од проблемох.<ref>[https://web.archive.org/web/20210506130613/http://blazov.sk/history.html Сайт заниклого села Блажов] {{Реф-инфо|[[Словацкый язык|слов.]]}}</ref>
==Ликвидация села==
[[30. май|30. мая]] [[1952]] з полициев было зачате выселѣня, котрому подлягли 212 родин. Але уж в року 1953 127 родин вернули ся до своих обысть, бо не были спокойны з новыма быванями и з финанчныма одшкодованями. До конця року ся помалы вернули ай далшы. В наступных двох роках влада еще раз ай з помочов войска выселила людей, а хыжы им збуряли, жебы не мали де вернути ся. Послѣдный обыватель быв выселеный [[26. май|26. мая]] [[1955]]. За одпор пятеро были засуджены, а одбыли в арештѣ од мѣсяця до рока.
==Днешность==
Каждый рок в августѣ блажовчане зберають ся в ареалѣ заниклого села и припоминають собѣ его трагичну историю.
По падѣ комунистичного режима часть бывшых обывательох села подля закона о рештитуции вернула собѣ свои землѣ, а року 2011 основали на тых землях ''Лѣсне и поземкове дружство Блажов'' зо сѣдлиском в [[Кежмарок|Кежмарку]].
Военскый обвод Яворина рѣшеньом [[Словеньско|словацкой]] влады з дня [[1. децембер|1. децембра]] [[2010]]<ref name="455/2010">[https://www.slov-lex.sk/pravne-predpisy/SK/ZZ/2010/455/ Nariadenie vlády SR č. 455/2010 Z. z. SR z 1. decembra 2010 o zrušení Vojenského obvodu Javorina. Ministerstvo spravodlivosti SR, dátum vydania 2010-12-01. Одчитане 2016-01-09.]</ref> быв ликвидованый з платностьов од [[1. януар]]а [[2011]].
==Вызнамны особы==
* Родаком з Блажова быв [[Гавриил Блажовскый]] (*1705—†1742), [[епископ]] [[Мукачовска ґрекокатолицька єпархія|Мукачовскый]] [[Грекокатолицка Церковь|Грекокатолицкой Церкви]] (1738-1742).
* В Блажовѣ выростав од сѣмрочного вѣку у свого стрыя, тутешного фараря Деметра Петренка будучый [[епископ]] [[Василь Гопко]].
==Жерела и одказы==
* [http://www.blazov.sk/index.html Stránka bývalej obci Blažov] {{Реф-инфо|[[Словацкый язык|слов.]]}}
== Референції ==
<references/>
[[Катеґорія:Заниклы села Словеньска]]
[[Катеґорія:Бывшы населены пункты]]
46mypimqtsuzzhv5qtvbf2d79wy607e
Морава (історічна країна)
0
10579
131985
126999
2022-08-24T04:17:45Z
InternetArchiveBot
22034
Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9
wikitext
text/x-wiki
{{Вецезначность|Морава}}
{{Інфобокс країна
| native_name = {{lang|uk|Морава}}
| conventional_long_name =
| common_name = Морава
| image_flag = Banner_of_arms_of_Moravia.svg|120px]]
| image_coat = Moravia.svg|60px]]
| image_map = EU-Moravia.png
|
| national_anthem =
| official_languages = [[Ческый]]
| regional_languages = [[Моравскый]]
| ethnic_groups = 65.8% [[ Чехы]], 20,3 % [[Мораване]]
|
| demonym = Чехі, Мораване
| capital = [[Брно]]
| latd=49.5 |latm= |latNS=N|longd=17 |longm= |longEW=E
| largest_city = capital
| established_event1 = [[Морава]]
| established_date1 = 882
| established_event2 = князївство Моравске
| established_date2 = 1019
| established_event3 = князївство Моравске
| established_date3 = 1192
| established_event4 = Маркгра́фctbo Моравске
| established_date4 = 1192
| established_event5 = Kраїна - Маркгра́фctbo Моравске
| established_date5 = 20. сертемвмбра 1848
| established_event6 = Маркгра́фctbo Моравске
| established_date6 = 30. децембра 1861
| area_km2 = 22,348.87
| area_sq_mi = 233,090 <!--Do not remove per [[WP:MOSNUM]]-->
| percent_water =
| population_estimate = 3,100,000
| population_estimate_year = 2011
| population_estimate_rank =
| population_census =
| population_census_year = 2001
| population_density_km2 = 77
| population_density_sq_mi = 199 <!--Do not remove per [[WP:MOSNUM]]-->
| population_density_rank =
| currency_code = CZK
| country_code = UKR
| time_zone = Cередноевропскый час
| utc_offset =
| time_zone_DST = Cередноевропскый лїтнїй час
| utc_offset_DST = +3
| drives_on = right
| cctld = [[.cz]]
| calling_code = [[Telephone numbers in Ukraine|320]]
| footnotes = {{smallsup|1}} .
}}
[[Image:Map of Moravia.jpg|thumb|right|200px|Мапа Морави 1932]]
[[Image:Czechoslovakia01.png|thumb|right|300px|Чеськословеньскa 1937]]
[[Image:Moravská orlice.jpg|thumb|right|300px|Прапор Морави]]
'''Морава'''<ref>[http://dic.academic.ru/dic.nsf/slovo_o_polku_igoreve/473/Морава|Морава это:]</ref> (до рока 1918 ''Марка Моравскa'' – ''Маркгра́фctbo Моравске'') - історичнa країна в [[Середня Европа|середнїй Европі]], на выходї [[Чесько|Чеcкой републікы]], э історичнa терітория ([[Країна|країна]]), єдной із штирёх самосправованых теріторій (країн: [[Чехы]], [[Слезьскo|Слезьско]], [[Словеньско]] і [[Підкарпатьска Русь|Підкарпатьску Русь]]) бывшого [[Чеськословеньско|Чеськословеньскa]]. Гранічіть з Чеськом /Чехыйов/ (336 км) на западї, Слезьскоm (км) на северї, [[Словеньско|Словеньском]] (193 км) на выходї і з [[Австрія|Австріëв]] /Ракуском/ (215 км) на югу. Морава (країна) є поріча рікы [[Морава (верхний приток Дуная)|Морави]].
Морава в роках 1918-1949 малa 22.348 км² і 2,61 мілїоні жытелїв. Днесь мать 3,2 мілїоні жытелїв. Ηа Морава жыють передовшыткым (міджі Чехів) [[Мораване]] (Моравяны, Моравакы) і [[Словакы]] як меншына.
Головным містом Моравы є [[Брно]].
В Мораве є офіціална мена Чеська коруна, кідже є сучастьов [[Чесько|Чеcкой републікы]].
== Мораване ==
* [[Томаш Ґарік Масарік]]
* [[Зіґмунд Фройд]]
== Референції ==
<references/>
== Екстерны одказы ==
{{commonscat|Moravia}}
* [http://www.eparchie-ob.eu Olomoucko-brněnská eparchie/Оломоуцкая и Брненская епархия, οфіційний сайт]
* [http://www.rkcbrno.estranky.cz Греко-католицька парафія в Брно, οфіційний сайт]
* [http://drevo-info.ru/articles/13068.html Оломоуцкая и Брненская епархия, οфіційний сайт]
* [http://drevo-info.ru/articles/find/МОРАВИЯ.html МОРАВИЯ - Эта статья еще не существует!]
* [https://web.archive.org/web/20170214181608/http://www.mzm.cz/en/home/ Моравскы музей, οфіційний сайт]
* [http://www.moravska-galerie.cz/?lang=en/ Моравский художній музей (Γалеρίя), οфіційний сайт]
* [http://www.mzk.cz/en Моравска Бібліοтека, οфіційний сайт]
* [https://web.archive.org/web/20161026100144/http://www.mza.cz/ Моравский країны Архів, οфіційний сайт]
* [http://www.filharmonie-brno.cz/en/ Φілгармонія Брно Офіційний сайт]
[[Катеґорія:История Чехии]]
[[Катеґорія:Бывшы штаты]]
tl6t06pauyzj689a5585j4qq2ipluqm
Ласлов Чопей
0
10616
131981
119059
2022-08-24T03:57:43Z
InternetArchiveBot
22034
Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9
wikitext
text/x-wiki
{{Писатель
| name = Ласлов Чопей
| native_name = Csopey Laszló
| image = Чопей Ласло.jpg
| caption = Образчик з книгы А.Голлоша
| birthdate = 1. октобер 1856
| birthplace = [[Ромочевиця]], [[жупа Берег]], [[Мадярске кральовство]]
| deathdate = 23. юний 1934 (77 рокы)
| deathplace = [[Будапешт]], [[Мадярске кральовство]]
| penname = Almási Laszló, Almássy
| occupation = педагог, товмач, словникарь
| movement = языкова реформация
| spouse = Лаура Сабов (од 1882)
| children = Лаура (1883), Ласлов мл. (1885), Ержика, Вилма
| language = руськый, мадярскый
| nationality = Русин
| ethnicity = з Мукачовщины
| citizenship = мадярске
| awards = премия Фекешгази
| alma_mater = [[Будапештска универзита]]
}}
'''Ласлов Чопей''' (мад. Csopey László); *[[1. октобер]] [[1856]], [[Ромочевиця]], [[жупа Берег]], [[Мадярске кральовство]] — †[[23. юн]]ий [[1934]], [[Будапешт]], [[Мадярске кральовство]]; [[Гимназия|гимназиалный]] профессор в [[Будапешт]]ѣ, спорядник руськых учебников про народны школы [[Подкарпатя]], словникарь, реформатор языка, товмач, педагог и популаризатор наукы и литературы.
== Биография ==
Отець Ласлова Чопея, Базил Чопей, служив [[пѣвцоучитель]]ом в [[Залуж]]у, недалеко од [[Мукачово|Мукачова]].<ref>Атилла Холлош. Жизнь и труды Ласло Чопея. Сс. 40–41.</ref> Дѣтвак до шѣстьрочного вѣку знав лем материнскый руськый язык, але на мукачовской, а од другой классы на ужгородской [[Гимназия|гимназии]] добрѣ освоив русскый, а пак служачи в войску, сербскый и словацкый. Року 1879 на [[Будапештска универзита|Будапештской универзитѣ]] достав посвѣдку за шѣсть семестров физикы и математикы, в котрой тыж зазначено, же абсолвовав языковы и литературны курсы. Того же року по конкурсу доставать мѣсто русского товмача в канцеларнѣ премьер-министра.<ref> Csopey László. // Révai Nagy Lexikona. V. köt. Bp., 1912. 148. old.</ref> Року 1883 зыскуе диплому учителя физикы и математикы. Од року 1887 доставать пост помочного, а од року 1892 дефинитивного [[Гимназия|гимназиалного]] профессора. В рр. 1887–1906 выбраный на подсекретаря Мадярского Кралевского Природописного общества (Magy. Kir. Természettudományi Társulat) и робить сполуредактора ''Природописного Вѣстника (Természettudományi Közlöny)''.<ref>Атилла Холлош. Жизнь и труды Ласло Чопея. С. 49.</ref> В рр. 1881–1884 по программѣ Министерии Просвѣты и Култов приготовив цѣлый ряд учебников про руськы народны школы, котрых язык максимално приближав ку народной бесѣдѣ, а тыж збогачовав язык властнов словотворбов в припадѣ, коли народна бесѣда не стачила. Умер в [[Будапешт]]ѣ и погребеный на теметовѣ Фаркашрейт.
== Оцѣнкы трудов Ласлова Чопея ==
Чопей найвеце познатый своим словником (''Русько-мадярський словарь'' — ''Rutén-magyar szótár'', [[1883]]), котрый быв признатый найлѣпшым в конкурсѣ, выголошеном Мадярсков Кралевсков Академиев и вызнаменаный премиов Фекешгази (1881). Конкурентным быв словник Митрака, котрый основав ся на великорусчинѣ з невеликым додатком «областных» (подкарпатскых) слов. В опредѣлѣню конкурсовой комиссии было зазначено, же словник Чопея признавать ся лѣпшым, бо основаный на мѣстной бесѣдѣ.
В украинском языкознаню словник Чопея достав высоке оцѣнѣня. Цѣнить ся, же у передсловѣ до словника Чопей досвѣдчать окремѣшность малоруського языка.<ref>Німчук В. В. Чопей Василь // Українська мова: Енциклопедія.</ref>
В мадярской сосполной думцѣ Чопей найвецей цѣненый за его товмачѣня русской беллетристикы, литературознательскых и иншых фаховых книг, як и за спомянутый словник.<ref>Csopey László. // Révai Nagy Lexikona. V. köt. Bp., 1912. 148. old.</ref>
Подкарпатска интеллигенция еще не была готова прияти реформаторскы учебникы и словник,<ref> Иштван Удвари. Памяти Ласло Чопея. // Studia Slavica Hungaricae. XXXVII. Bp. 1991–1992. Cc.467–473. </ref> народна бесѣда еще все была поважована достойнов лем про корчму, не про литературу и науку. Примѣром реакции на змаганя Чопея быв [[верш]] [[Александер Павловіч|Александра Павловича]] ''Василь роду измѣнил''.<ref> Василь роду измѣнил, русскій букварь осквернил.</ref>
== Библиография робот ==
Библиография опубликованных робот Ласлова Чопея в монографии А. Голлоша занимать 32 стороны<ref> Атилла Холлош. Жизнь и труды Ласло Чопея. Сс. 52–84.</ref> и формат енциклопедичной статьи дозвалять лем одослати заинтересованных ку тому жрѣдлу.
Главнѣйшы роздѣлы библиографии обсягують: литературознаня — 8 робот; етнография — 17 робот; языкознаня — 4 роботы; товмачѣня русской беллетристикы — 21 робота; товмачѣня фаховой литературы — 8 робот; учебникы про руськы школы — 8 робот; статьи з природознаня — 209 робот; статьи о географичных експедициях — 23 роботы.
== Жерела ==
* Німчук В. В. Чопей Василь // Українська мова: Енциклопедія. — К.: Українська енциклопедія, 2000. {{ISBN| 966-7492-07-9}}
* Csopey László. // Révai Nagy Lexikona. V. köt. Bp., 1912. 148. old.
* Иштван Удвари. Памяти Ласло Чопея. // Studia Slavica Hungaricae. XXXVII. Bp. 1991–1992. Cc.467–473.
* Атилла Холлош. Жизнь и труды Ласло Чопея — Hollós Attila. Csopey László élete és művei. Ниредьхаза 2004 — Nyíregyháza, 2004.
== Одказы ==
* [https://rusin8.webnode.ru/news/vasil-rodu-izm%d1%a3nil%2c-russkij-bukvar-oskvernil/ Василь роду измѣнил, русскій букварь осквернил]
* [https://web.archive.org/web/20140223185101/http://www.carpatho-rusynacademy.org/ukrlanchopei.html Світова академія русинської культури]
== Референции ==
[[Катеґорія:Русиньскы лінґвісты]]
[[Катеґорія:Русиньскы педаґоґы]]
{{DEFAULTSORT:Чопей, Ласлов}}
3xfsjhscbbfcwr1zoj9govlq248k54q
Говерла
0
10816
131975
103453
2022-08-24T03:00:00Z
InternetArchiveBot
22034
Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9
wikitext
text/x-wiki
{{coord|48.1602|N|24.5|E|format=dms|scale:100000}}
{{Верх
| назва = Верх Говерла
| мѣстна-назва =
| фото = Hoverla1.JPG
| фото-розмѣр = 350px <!-- обща ширка -->
| подпис-фото = Выступ од западу, з Лазещины, через Козьмещик
| высота-над-морем = 2061 м
| умѣстнѣня = 23 км (возд.) од румынской границѣ
| горске-пасмо = [[Чорногора]]
| изолация = 84 км возд. [[Петрос Родненскый]], [[Румуньско|Румыния]]
| перепад-высот = 776 м од базы Заросляк
| latd = 48 | latm = 09 | lats = 37 | latNS = N
| longd =24 | longm =30 | longs =00 | longEW = E
| тип-гор = [[флиш]]
| вѣк-гор =
| остатна-ерупция =
| первый-выступ =
| легше-выходиско = од востока, база Заросляк, доѣзд 20 км од [[Ворохта|Ворохты]]
| категория в Commons = Hoverla
}}
'''Говерла''' — навысша точка гребеня [[Чорногора]], а з тым и найвысшый верх [[Україна|Украины]] з надморсков вышков 2061 м.
==Полога и околиця==
Говерла находить ся на областной граници [[Закарпатьска область|Закарпатской]] и [[Івано-Франківска область|Ивано-Франковской]]. На юговосточной убочи Говерлы во вышцѣ около 1700 м мае выток рѣка [[Прут]]. Пониже 1500 м гора окружена смерековыма, а еще ниже буковыма лѣсами. Вершок мать прикры схылы и взимѣ лавиноопасный, найменшу опасность представлять взимѣ выступ од западу. Снѣг на вершку лежить од септембра по май. На восточной убочи в надморской вышцѣ 1500 м на рѣцѣ [[Прут]] мож видѣти красный водопад. Цѣла околиця Говерлы належить до категории природной храненой территории.
==История==
До року 1919 на верху и дале по гребеню [[Чорногора]] тягла ся границя [[Мадярьско|Мадярщины]] и [[Польско|Польщи]], в роках 1918–1938 границя [[Чеськословеньско|Чехословакии]] и [[Польско|Польщи]], в роках 1939–1944 границя [[Мадярьско|Мадярщины]] и [[СССР]]. Стары граничны знакы мож еще видѣти и доднесь.
==Туристика==
Говерла — жаданый объект туристикы. Перва значкована траса на Говерлу появила ся року 1880. Туристична хата Заросляк выставлена уже року 1881. Найлегше выйти на Говерлу од базы Заросляк (доѣзд з Ворохты, 20 км), одкаль веде синя значкована траса, час выступу — 2–3 годины. Траса веде через хранену территорию: [[Карпатскый народный природный парк]]. Другым популарным выходиском е Лазещина зо западной стороны, одкаль ся тыж иде через хранену территорию : Карпатскый биосферный заповѣдник. До хаты Козьмещик веде зелена значка, дале — жовта, час выступу — 5–6 годин.
Од часу президентства В. Ющенка не смотрячи на статус храненой территории активно розвивать ся громадна политизована туристика на Говерлу. Одповѣдьов на то в октобрѣ 2007 политичны оппоненты здевастовали патриотичны символы, установлены на вершку.<ref>[http://unian.net/eng/news/news-218198.html Eurasian Youth Union outraged state symbols of Ukraine (photo)]; UNIAN News Agency, October 22, 2007 (англ.)</ref><ref>[https://web.archive.org/web/20150504142903/http://human-rights.unian.ua/72330-narugu-nad-simvolami-ukrajini-zdiysnili-ne-rosiyani-a-etnichni-ukrajintsi.html Наругу здійснили не росіяни, а етнічні українці]; УНІАН, 22 жовтня 2007 (укр.)</ref>
==Жерела и одказы==
*Маринич О. М. (відп. ред.) та ін. Географічна енциклопедія України. К., 1989.
* [http://www.dusekarpat.cz/ukrajina/hoverla/?lg=uk ''Душа Карпат'' — Говерла (чеш.)]
* [http://blog.karpaty.ua/chomu-pokhid-na-govierlu-nie-naikrashcha-idieia/ Чому похід на Говерлу — не найкраща ідея? (укр.)]
==Референции==
{{reflist}}
[[Катеґорія:Верхы и горскы пасма]]
[[Катеґорія:Верхы и горскы пасма Украины]]
[[Катеґорія:Верхы и горскы пасма Закарпатской области]]
h0ngluau2xynjm03va6aq810fun59z5
Тячовскый район
0
10832
132009
117292
2022-08-24T05:49:40Z
InternetArchiveBot
22034
Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9
wikitext
text/x-wiki
{{Регион
|статус=[[Закарпатска область]], [[Украина]]
|регион=Тячовскый район
|регион оригинал=Тячівський район {{Реф-инфо|''укр.''|по украинскы}}
|образчик=[[File:Tjachvskiy rayon gerb.png|70px]]
|подпис=Герб района
|розлога=1 800 км<sup>2</sup>
|обывательство=171 900 особ (2001)
|центер=[[Тячово]]<br/>{{Coord|48.02|N|23.57|E|format=dms}}
|зложѣня=1 город, 5 мѣстечок, 55 сел
|язык=украинскый, румынскый<ref name="RL">[http://news.finance.ua/ua/~/1/0/all/2013/12/10/314631 Румынскый язык — регионалный в Тячовском районѣ {{Реф-инфо|укр.|по украинскы}}]</ref>
|пост ведучого=Голова администрации
|имя ведучого=Демянчук Вас. Юр.
|интернет-сайт=[http://www.tyachiv-rda.gov.ua/ {{Реф-инфо|''укр.''|по украинскы}}]
|категория склада=Tiachiv Raion
}}
[[File:OkruhTiachovo-1200px.png|thumb|350px|left|<center>Локачна мапа Тячовского района</center>]]
[[File:Tyachiv1.JPG|thumb|260px|Районный уряд в [[Тячово|Тячовѣ]]]]
'''Тячовскый райо́н''', {{Реф-инфо|''укр.''|по украинскы}} Тячівський район — административна единка [[Закарпатьска область|Закарпатской области]] [[Україна|Украины]]. Административный центер — город [[Тячово]].
== Полога ==
Район находить ся в восточной части [[Закарпатьска область|Закарпатской области]] и сосѣдить на сѣверѣ з [[Івано-Франківска область|Ивано-Франковсков областев]], на югу — з [[Румуньско|Румыниев]], на западѣ — з [[Межгорскый район|Межгорскым]] и [[Хустскый район|Хустскым]], на востоку — з [[Раховскый район|Раховскым]] районами. Плоха — 1800 км<sup>2</sup>, в значной мѣрѣ лѣсы и горы. 18 населены пункты мають статус горскых.
Главны рѣки — [[Тиса]], [[Тересва (рѣка)|Тересва]], [[Теребля (рѣка)|Теребля]] (долный ток).
==История==
Территория населена од прадавного часу. В околици Апшы найдены слѣды поселѣня сперед 50 тыс. лѣт, а в околици Великой Уголькы — сперед 30 тыс. лѣт (палеолит). В районѣ суть могылы [[Куштановицка култура|Куштановицкой културы]] ([[Колодное]]), памятникы деревяной церковной архитектуры ([[Колодное]], [[Нересниця]]).<ref>Советское Закарпатье, с. 219</ref>
==Обывательство==
Року 1969 в районѣ жили 132,7 тыс. людей, переважно [[Украинцѣ]] (около 105 тыс.), дале [[Румыны]] — 14 тыс., [[Русы]] — 2 тыс.<ref name=T>Тронько П., с.579</ref>
Подля списованя рока 2001 в районѣ жили 171,9 тысяч людей, з того [[Украинцѣ]] — 143 тыс. (83%), [[Румыны]] — 21,3 тысячи (12,4%), [[Мадяре]] — 5 тысяч (2,9%), [[Русы]] — 1,8 тысяч (1% обывательства), [[Нѣмцѣ]] — 0,3 тысячи (0,2 %)<ref>[http://2001.ukrcensus.gov.ua/results/general/nationality/zakarpatia/ Національний склад населення / Закарпатська область]</ref>. В районѣ румынскый язык принятый як регионалный.<ref name="RL"/>
==Продукция==
Главны конарѣ продукции района суть лѣсное газдовство, деревообробка, продукция поживы, вина, конзерв, добываня кухеньской соли, мрамора, садова и скотарска продукция.<ref name=T>Тронько П., с.579</ref> Тячовщина здавна славна своев садовинов. В добѣ [[Чеськословеньско|ЧСР]] тячовскы яблока експортовали до [[Анґлія|Англии]], [[Голандія|Голландии]], [[Норьско|Норвегии]], [[Нїмецько|Нѣмеччины]], [[Швеция|Швеции]].<ref>Тронько П., с.571</ref>
За рокы независимости Украины пришли в упадок перед тым успѣшно фунгуючы транспортны и промысловы объекты, як [[желѣзниця]] [[Тересва]]-[[Усть-Чорна]], котра звязовала вшиткы села долины [[Тересва (рѣка)|Тересвы]] и фунговала в роках 1903–1998,<ref>Усть-Чорнянска желѣзниця</ref> Закарпатска промыслова геликоптерна сполочность Миноборонпрома Украины в [[Дубовое (Тячовскый район)|Дубовому]], што выробляла аеросани-амфибию А-3 (до року 1987), а пак зачала з выробов геликоптеры значкы Ми-34 (од року 1989), року 1997 была однесена в число подприять, стратегичного значѣня,<ref>[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/911-97-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України № 911 від 21 серпня 1997 р. "Про затвердження переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави"]</ref> але не смотрячи на то днесь практично знищена и около 3000 людей стратили роботу.<ref>Смерть гиганта</ref>
==Жерела==
* Советское Закарпатье. Справочник-путеводитель. Изд-во "Карпаты". Ужгород. 1968.
* Тронько П. и др. (ред.) Історія міст і сіл України. Закарпатська область. К. 1969.
==Одказы==
* [http://www.tyachiv-rda.gov.ua/vidomosti.html Сайт районной администрации {{Реф-инфо|укр.|по украинскы}}]
* [http://2001.ukrcensus.gov.ua/results/general/nationality/zakarpatia// Списованя 2001 {{Реф-инфо|укр.|по украинскы}}]
* [https://web.archive.org/web/20131216132351/http://news.finance.ua/ua/~/1/0/all/2013/12/10/314631 Румынскый язык — регионалный в Тячовском районѣ {{Реф-инфо|укр.|по украинскы}}]
* [https://zakarp.yz.co.ua/places.php?id=45 Усть-Чорнянска желѣзниця {{Реф-инфо|укр.|по украинскы}}]
* [http://zak.depo.ua/rus/zak/smert-giganta-yak-viglyadayut-ruyini-vertolitnogo-zavodu-02032016210700 Смерть гиганта: Как выглядят развалины вертолетного завода на Закарпатье {{Реф-инфо|русс.|по русски}}]
==Референции==
{{Reflist}}
{{Тячовскый район}}
{{Закарпатска область}}
[[Катеґорія:Районы Закарпатской области]]
enh7vt1zl4yf7za5ozkobkgn2x6xpvu
НКВД
0
10894
131987
125525
2022-08-24T04:26:24Z
InternetArchiveBot
22034
Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9
wikitext
text/x-wiki
[[File:Emblema NKVD.svg|thumb|right|150px|Емблема НКВД]]
'''НКВД''', чит. Ен-Ка-Ве-Де (''русск.'' Народный комиссариат внутренних дел), быв державный орган безпекы в [[СССР]] в роках 1934–1946, подобны органы были тыж в союзных републиках.
==История и функции==
[[File:Yagoda kanal Moskva Volga.jpg|thumb|right|300px|Генрих Ягода визитуе выставбу канала Москва– Волга, докончовану арештантами. Ягоду допроважать Никита Хрущов (злѣва за Ягодом).]]
НКВД СССР перебрав функции НКВД [[РСФСР]], але додаточно и [[ОГПУ]], и так окрем функций Министерии внуторных дѣл достав функции тайной державной полиции и мимосудных репрессий. Наркомом внуторных дѣл быв именованый Генрих Яго́да.<ref>[http://www.memo.ru/history/NKVD/kto/biogr/gb566.htm Ягода Генрих (Енох) Григорьевич (Гершевич)]</ref> Функции были:
* внуторных дѣл
** забезпечѣня сполоченского порядка и державной безпекы,
** охрана социалистичной властности,
** евиденция обывательства,
** погранична охрана,
** справованя и охрана тюрем и направно-трудовых лагров;
* тайной полиции
** розвѣдка и контрарозвѣдка,
** выявѣня и невтрализация внуторного неприятеля.
В року 1941 функции тайной полиции были выокремены и переданы новому органу безпекы: [[НКГБ]]. В року 1946 НКВД быв перетвореный на МВД (Министерию внуторных дѣл).
НКВД од року 1941 достало право выносити засуды аж до кары смерти мимосудным порядком (особенными тройками).
==Дѣяня в СССР и заграничу==
В период коллективизации НКВД реализовав громадны репрессии против селян, означеных [[кулак]]ами, депортовав цѣлы народы, обвинены з коллаборации з противником, або нелоялности. Справовав систему направно-трудовых лагров. В заграничу организовав шпионажну сѣть, политичны аттентаты, а в часѣ войны и по войнѣ нанучовав сталинистичну политику и приведеня до влады коммунистичных урядов. В року 1946 агентура НКВД, [[СМЕРШ]]а и [[НКГБ]] довъедна чинила над 200 тыс. людей.<ref>Джеффри Бурдс, с. 43</ref>
==Одказы и жерела==
* [http://www.historicus.ru/deyatelnost_rukovodstva_nkvd/ НКВД в рр. 1934–1938]
* [https://web.archive.org/web/20201125103423/https://xn--b1aew.xn--p1ai/mvd/structure1/Glavnie_upravlenija/Glavnoe_upravlenie_jekonomicheskoj_bezop/80-%D0%BB%D0%B5%D1%82-%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%B5 80 лет Службе экономической безопасности МВД России]
* [http://militera.lib.ru/research/0/pdf/burds.pdf Джеффри Бурдс. Советская агентура. Очерки истории СССР в послевоенные годы(1944-1948). «Современная История». Москва – Нью Йорк. 2006]
== Референції ==
{{reflist}}
[[Катеґорія:Органы безпекы]]
[[Катеґорія:История СССР]]
2e96a52jwklkk0phxza7huzqk9i2r3v
BigBang (группа з Норвегии)
0
11022
131963
127135
2022-08-24T01:52:26Z
InternetArchiveBot
22034
Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9
wikitext
text/x-wiki
{{Вецезначность|BIGBANG}}
[[File:Bigbang.jpg|thumb|right|450px|{{center|Норвежска группа BigBang наживо, 2005}}]]
'''Bigbang''' то [[Норьско|норвежска]] [[Рок-музика|рокова]] группа, лидером котрой е Ейстайн Грени (''нор.'' Øystein Greni). Через рокы зостава группы даколько разы ся мѣняла, але при том все зостали во форматѣ трио, а Ейстайн Грени зоставав сталым членом. Хоть правопис назвы группы не быв устояный, обычайно ся пише '''BigBang'''.<ref name=SNL>Bergan, Jon Vidar, ''Store Norske Leksikon'' [http://www.snl.no/BigBang BigBang]. Kunnskapsforlaget.</ref><ref name=nprl>''Norsk pop- og rockleksikon'' (2005). [http://www.mic.no/nmi.nsf/doc/art2006042714240797260242 BigBang]. Vega Forlag.</ref><ref name=nrk-ml>NRK.no Musikkleksikon [https://archive.is/20130112082345/http://fil.nrk.no/musikk/gml_musikkleksikon/1.6113024 BigBang]</ref><ref>NRK.no [http://www.nrk.no/kultur-og-underholdning/1.848593 Kultur-og-underholdning: BigBang]</ref><ref name=db-aug11>Grønneberg, Anders, ''Dagbladet.no'' (August 12, 2011). [http://www.dagbladet.no/2011/08/12/kultur/bigbang/musikk/oystein_greni/17648079/ - BigBang er mitt liv]</ref><ref>Henschien, Siren, TV2 (March 6, 2009). [http://www.tv2nyhetene.no/magasinet/grenis-hyrdestund-2610346.html Grenis hyrdestund]</ref><ref name=db-hm-skt>Moslet, Håkon, ''Dagbladet'' (February 15, 2002). [http://www.dagbladet.no/kultur/2002/02/15/313423.html Skate or die]</ref><ref>Ustad Stav, Torill, ''Adresseavisen'' (November 21, 2007). [https://web.archive.org/web/20121018191159/http://www.adressa.no/kultur/musikk/article982318.ece BigBang dropper Trondheim]</ref>
Группа ся поважуе за найлѣпшу живу музику [[Норьско|Норвегии]]. Вшиткы лиричны спѣванкы группа спѣвать по англицкы.
== Референции ==
{{reflist}}
[[Катеґорія:Ансамблы]]
1u1pe8pvmgfaq48dqhm4bun9bc8f9nb
Полихно
0
11735
131994
130881
2022-08-24T04:47:51Z
InternetArchiveBot
22034
Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9
wikitext
text/x-wiki
{{Локалита
|статус = Cело Словакии, регион Новоград
|руська назва = Полихно
|оригинална назва = Polichno ''слов.''
|застава = Polichno - ulica obce (7).jpg
|опис заставы = Евангелицкый костел
|ширина заставы = 300<!-- в пикселах, нп.: 150 -->
|герб = <!-- назва файла, нп.: Herb.jpg -->
|опис герба = <!-- появить ся над фотков -->
|ширина герба = <!-- в пикселах, нп.: 100, 150… -->
|вид крайны = Штат <!--2.гарадича администрации -->
|крайна = Словакия
|lat_dir = N |lat_deg = 48 |lat_min = 24 |lat_sec = 23 <!-- землеписна ширка -->
|lon_dir = E |lon_deg = 19 |lon_min = 29 |lon_sec = 49 <!-- землеписна довжка -->
|CoordAddon =
|CoordScale = 300000 <!-- мапы укажуть ся в масштабѣ 3 км/цм -->
|размер карты страны = 300 <!-- 0 затлумить выдачу мапы под рамов -->
|давны назвы = Polyhna, 1467
|вид региона = Край
|регион = Банскобыстрицкый
|вид района = Окрес
|район = Лученець
|вид общины = Сельскый уряд <!--5.гарадича администрации -->
|община = Polichno č.138, PSČ 985 13
|площа = 11,07 <!-- в квадр. км -->
|вид высоты = Надморска вышка <!--(Найвысша точка, Высота центра …-->
|высота = 600 <!-- в метрах -->
|население = 144 <!-- лем само число -->
|год переписи = 2016
|часовый пояс = +1
|DST = перевод годинкы <!—пустый параметер значить, же час не переводять -->
|телефонный код = +421-47
|почтовый индекс = 985 13 (пошта [[Абелова]])
|вид идентификатора = ŠÚJ
|цифровой идентификатор = 511757
|категория в Commons = Polichno, Slovakia
|сайт = http://www.polichno.sk
|язык сайта = (слов.)
}}
'''Полихно''' (''слов.'' Polichno, в минулости Polichna, ''мад.'' Polichnó, Parlagos)<ref name="vývoj-názvu">Majtán, Milan. Názvy obcí Slovenskej republiky (Vývin v rokoch 1773 – 1997). Bratislava, 1998. ''слов.''</ref> — [[село]] в [[Словеньско|Словакии]] в окресѣ [[Окрес Лученець|Лученець]], оддалене 15 км од окресного мѣста [[Лученець]]. В селѣ ся родила писателька [[Божена Сланчикова-Тимрава]].
==История==
↓<ref>Информация зоз сайта села.</ref>
* 1467 — перва документована упоминка о селѣ Polyhna
* 1688 — первый деревяный евангелицкый аугсбург. [[костел]]
* 1710/11 — мор в селѣ
* 1827/28 — выставлена евангелицка аугсбург. фара
* 1828 — заведеный водовод
* 1938 — 24. септембер — мобилизация до войска
* 1839 — выставлена евангелицка аугсбург. школа
* 1919 — 3. юн — село обсадило мадярске войско
* 1930 — 23. септембер — село навщивив Т.Г. Масарик
* 1942 — в селѣ зачав ходити [[автобус]], завели [[телефон]] и телеграф
* 1945 — 28. януар — село ослободжене Червенов армадов
* 1973 — послѣдный рок выучованя в школѣ
* 2000 — отвореный интернетовый сайт села
== Памяткы ==
* Евангелицкый [[костел]] Аугсбургской Церкви класицистичного штилу з року 1788. Перед тым евангелици служили ся старшым деревяным [[костел]]ом з року 1688, котрый пак розобрали. Турня нового, вывершена звоновидным верхом, походить з року 1813. [[Костел]] быв росширеный в роках 1870-1871 и обновляный в року 1935.<ref>[http://www.pamiatkynaslovensku.sk/polichno-evanjelicky-kostol Pamiatky na Slovensku: Polichno, Evanjelický kostol ''слов.'']</ref>
<gallery>
image:Polichno - Evanjelický kostol (1).jpg
image:Polichno - Evanjelický kostol.jpg
image:Kostol v Polichne2.JPG
</gallery>
* Евангелицка фара, памятне родне мѣсто [[писатель]]кы [[Божена Сланчикова-Тимрава|Божены Сланчиковой-Тимравы]], проста ставба з 19. стороча.<ref>[https://web.archive.org/web/20170412063012/http://www.pamiatky.sk/po/po/Details?id=11702 Register nehnuteľných národných kultúrnych pamiatok. Pamiatkový úrad Slovenskej republiky ''слов.'']</ref>
<gallery>
image:Polichno - pamätná fara.jpg|Фара-музей
image:Polichno - pamätná tabuľa Boženy Slančíkovej – Timravy.jpg|Памятна табла Тимравы
</gallery>
== Родаци села ==
* [[Ирена Лацякова]] (* [[1865]] – † [[1951]]), [[писатель]]ка
* [[Божена Сланчикова-Тимрава]] (* [[1867]] – † [[1951]]), [[проза]]ичка и [[драма]]тичка
==Жерела и одказы==
* [http://www.polichno.sk/index.php Официалный сайт села ''слов.'']
* [http://www.najkrajsikraj.sk/polichno/ Найкрасшый край]- туристичны атракции в селѣ ''слов.''
== Референции ==
{{reflist}}
{{Переклад|sk|Polichno|contents|ID=26898}}
[[Катеґорія:Населены пункты Словакии]]
[[Катеґорія:Населены пункты окресу Лученець]]
2rnvhkap9mtxk34l9ta9rp377f6hekl
Рационализм
0
12017
131998
103656
2022-08-24T05:02:01Z
InternetArchiveBot
22034
Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9
wikitext
text/x-wiki
[[File:An archangel revealing the physical nature of the universe t Wellcome L0022460.jpg|thumb|350px|Архангел одкрывать ученым физичну природу свѣта. Гравира од Джеймса Барри, 1795. Слухають: Francis Bacon; Nicolaus Copernicus; Galileo Galilei; Isaac Newton; Thales; René Descartes; Archimedes; Robert Grosseteste; Roger Bacon. Образок походить з Wellcome Collection [https://wellcome.ac.uk/press-release/thousands-years-visual-culture-made-free-through-wellcome-images]]]
'''Рационализм''', од {{Реф-инфо|лат.|в латинѣ}} ratio —розум, в широком смыслѣ — филозофичный напрям, опертый на пересвѣдчѣню, же людскый розум схопный познавати законы розвою природы и сполоченства. Одты синоним рационализма — интелектуализм.<ref name="ЕБ">Brand Blanshard.</ref> Рационализм ся протиставлять [[Мистика|мистицѣ]], [[Теология|теологии]], [[Иррационализм|иррационализму]].
==Рационализм в теории познаня==
В теории познаня ([[Гнозеология]], [[Епістемолоґія|Епистемология]], [[Ноетика]]) рационализм — напрям, котрый ся протиставлять [[сенсуализм]]у. Рационалисты суть пересвѣдчены, же познаня можне лем дякуючи [[A priori|априорным]] предпокладам, а не чувствам, а единый критерий познаня е тыж лем розум.
Одты другый синоним рационализма — априоризм. Рационалисты вѣрують, же реалита сама од себе мать внуторну логичну штруктуру,<ref name="ЕБ"/> а тоту мож осягнути з помочов принципох [[Логика|логикы]] и [[Математика|математикы]].
Закладательом рационализма в [[Нововік|нововѣк]]у поважують [[Рене Декарт]]а. Найкуртшым выкладом рационализма е Декартов славный вырок:
{{Цитат 2|Мыслю, значить ествую.<ref>[[Cogito ergo sum|Cogito, ergo sum]]. {{Реф-инфо|лат.|в латинѣ}}</ref>|Рене Декарт. Основы филозофии, 1644}}
Але зачаткы рационализма мож указати уже в [[Старовік|старовѣк]]у. Напримѣр, [[Платон]] роздѣльовав просту думку (doxa) од правдивого и певного познаня (epistémé), котрое мож достати лем через познаня идеи (eidos).<ref name="ЕБ"/> Тоты идеи суть независимы од людского мыслѣня, але даякым способом ся з его штруктуры одводять. Кедьже суть независимы и екзистують поза людскым розумом, може их чоловѣк осягнути, кедь прийде на достаточный ступень дозрѣлости.
Свого цвѣтучого вѣку досяг рационализм во 18. ст., коли став ся доминантным в свѣтонаглядѣ елит, ба и организуючов силов в державном и сполоченском упорядкованю. Намѣсто традицийных форм и знеужить рационализм понукнув гесло [[Просвітительство|просвѣтительства]] и рационалного упорядкованя живота. [[Велика французьска револуція|Французска револуция]] цѣлком одшмарила традичный вывой, зарядила радикалны трансформации державного и сполоченского живота под заставов ''рационализма''. Во сферѣ вѣры рационализм означав одстранѣня [[Чудо|чудес]] з [[Религия|религии]] и ей основаня на чистом розумѣ и [[Моралка|моралцѣ]].<ref name="Ревай">Révai nagy lexikona. Том 16, с. 1-2.</ref> В [[Католицька церьков|католицкой]] дотогды [[Франция|Франции]] [[Робеспьер]] державным декретом зарядив нову [[Деизм|деистичну]] вѣру — Култ Найвысшого Ества (фр. Culte de l'Être suprême).
==Вызвы рационализму==
Рѣшително против рационализма в теории познаня выступали [[Сензуализм|сензуалисты]], котры твердили: «нѣт нич в розумѣ, што не было бы перед тым в чутях». Тыж против принципа ''[[A priori|a priori]]'' рационализма ишли [[Емпиризм|емпиристы]], подля котрых вшиткы познаня добывають ся [[A posteriori|a posteriori]], лем зо скушености. Емпириста [[Джон Локк|Джон Лок]] представляв душу чоловѣка як чистый лист, на который скушеность напише свои буквы.<ref name="Ревай"/>
Тота опозиция еще яснѣйше выставать во филозофии [[Кант, Иммануел|Канта]], котрый быв на зачатку рационалистом, а позднѣйше прийшов до того погляду, же чутя и розум суть навзаем независимы, а кажде з двох необходный фактор в познаню, так же лем обое въедно творять праве познаня.<ref name="Ревай"/>
==Жерела и одказы==
* [https://www.britannica.com/topic/rationalism Brand Blanshard:Rationalism. //Encyclopaedia Britannica. {{Реф-инфо|англ.|по англицкы}}]{{Dead link|date=August 2022 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}
* [http://dai.fmph.uniba.sk/~filit/fvr/racionalizmus.html Racionalizmus. //OTVORENÁ FILOZOFICKÁ ENCYKLOPÉDIA. {{Реф-инфо|слов.|по словацкы}}]
* Racionalizmus. //Révai nagy lexikona. 1-21. köt. Révai Testvérek Irodalmi Intézet Részvénytársaság, Budapest. 1911–1935. Том 16, с. 1-2.
* Рационализм. //Украинский советский энциклопедический словарь в трех томах. / Кудрицкий А.В. и др. (ред.). Главная редакция Украинской Советской Энциклопедии им. М.П. Бажана. К., 1988. Том 3, с. 47.
== Референции ==
{{reflist}}
{{Commonscat|Rationalism}}
[[Катеґорія:Філозофічны напрямы]]
lkrhms9qavbqeofyn8twwsc1demzud7
Страбичово
0
12090
132006
127910
2022-08-24T05:29:16Z
InternetArchiveBot
22034
Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9
wikitext
text/x-wiki
{{Локалита
|статус = Cело [[Украина|Украины]]
|руська назва = Страбичово
|оригинална назва =
|застава =
|опис заставы =
|ширина заставы =
|герб =
|опис герба =
|ширина герба =
|вид крайны = [[Держава]]
|крайна = Украина <!-- не дайте одказ: затлумить выдачу мапы под рамов -->
|lat_dir = N |lat_deg = 48 |lat_min = 23 |lat_sec = 25
|lon_dir = E |lon_deg = 22 |lon_min = 32 |lon_sec = 15
|CoordAddon =
|CoordScale = 300000 <!-- мапы укажуть ся в масштабѣ 3 км/цм -->
|размер карты страны = 250
|давны назвы = Mezőterebes {{Реф-инфо|мад.|по мадярскы}}
|вид региона = Область
|регион = Закарпатска
|вид района = <!--4.гарадича администрации, пусто назначить: Район -->
|район = Мукачовскый
|вид общины = Сельска рада <!--5.гарадича администрации -->
|община = Страбичовска<ref name=OK/>
|площа = 4,877<ref name=OK> Облікова картка</ref> <!-- в квадр. км -->
|вид высоты = Надморска вышка <!--(Найвысша точка, Высота центра …-->
|высота = 107 <!-- в метрах -->
|население = 3386 <!-- лем само число -->
|год переписи = 2001
|часовый пояс = +2
|DST = перевод годинкы <!—пустый параметер значить, же час не переводять -->
|телефонный код = +380-3131<ref name=OK/>
|почтовый индекс = 89655<ref name=OK/>
|вид идентификатора = КОАТУУ <!--инде може быти инша система -->
|цифровой идентификатор = 2122787401
|категория в Commons =
|сайт = https://rada.info/rada/04350688/
|язык сайта = {{Реф-инфо|укр.|по украинскы}}
}}
'''Страбичо́во''' — село в [[Мукачівскый район|Мукачовском районѣ]] [[Закарпатска область|Закарпатской области]] [[Украина|Украины]].
==Полога и околиця==
Село оддалене од [[Мукачово|Мукачова]] о 12 км, на линии [[Мукачово]]–[[Чоп]], мать [[Желѣзниця|желѣзничну]] штацию и автобусову заставку. Околиця ровнинна, безлѣса.
==История==
Упоминать ся в историчных жерелах уже в року 1466.<ref name="Тр">Тронько П. и др. (ред.), с. 438.</ref>
Подля [[Тивадар Легоцкый|Тивадара Легоцкого]] пановниця [[Ержебет Силадиова]] того року дала право Шандорови Оросу, сынови свого панщаря з Лучок Данила Ороса, заселити спустошеное село Страбичово новыма колонистами. В року 1649 там было уже 70 панщари. Током часу село вымѣняло многых газдох: в року 1762 намѣсто рода Етвеш пришли Детриховцѣ, а року 1778 паном села став ся гроф Шенборн. Року 1870 в селѣ было 1128 обыватели. Матрика ведена од року 1769.<ref>Marosi Anita.</ref>
В року 1910 село мало 2008 обывательох, з того [[Русины|Русинох]] — 1580, [[Мадяре|Мадярох]] —229, [[Нѣмцѣ|Нѣмцьох]] —19. Подля вѣры: грекокатоликох — 1637, израелитох — 183, римокатоликох — 112. В мадярской добѣ належало ку Мукачовскому ярашу [[Жупа Берег|жупы Берег]].<ref>A történelmi Magyarország </ref><br>
В року 1930 в селѣ жила 2121 особа. Подля народности: [[Русины]] — 1793, [[Евреи]] — 184, [[Мадяре]] — 57, [[Чехы]] и [[Словаци]] — 19, [[Нѣмцѣ]] — 1, иншы — 39, чужоземцѣ (без чехословацкого горожанства) — 28. Была 7-класна русинска школа, грекокатолицка мурована церковь Св. Димитрия з року 1903.<ref>Достал, Ярослав, с. 119.</ref>
В року [[1944]], [[25. октобер|25. октобра]] з приходом Червеной армады в селѣ зачинать ся украинска доба его истории.<ref name="Тр"/>
==Сельска рада==
89655, Закарпатська обл., Мукачівський р-н, с.Страбичово, вул.Центральна, 206 , тел. 4-34-03 [https://rada.info/rada/04350688/ {{Реф-инфо|укр.|по украинскы}}]
==Жерела и одказы==
* [https://books.google.com.ua/books/about/A_T%C3%B6rt%C3%A9nelmi_Magyarorsz%C3%A1g_atlasza_%C3%A9s.html?id=y_QNYAAACAAJ&redir_esc=y A történelmi Magyarország atlasza és adattára 1914] {{ISBN| 963 85683 3 X}} {{Реф-инфо|мад.|по мадярскы}}
* '''Достал, Ярослав.''' Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919–1938). Ужгород, «Карпати», 2014. {{ISBN| 978-966-671-374-5}}. {{Реф-инфо|укр.|по украинскы}}
* '''Тронько П. и др.''' (ред.) Історія міст і сіл України. Том 7. Закарпатська область. К. 1969. {{Реф-инфо|укр.|по украинскы}}
* [https://web.archive.org/web/20150206075516/http://www.karpatalja.ma/sorozatok/karpatalja-anno/karpatalja-anno-mezoterebes/ '''Marosi Anita.''' Kárpátalja anno: Mezőterebes. // Kárpátalja.ma, 2. Feb. 2015 {{Реф-инфо|мад.|по мадярскы}}]
* {{cite web |title= '''Облікова картка''': с Страбичово |url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rf7571=11453 |date=2021 |publisher=Верховна Рада України |accessdate=2021-09-08}}{{ref-uk}}
== Референции ==
{{reflist}}
{{Мукачовскый район}}{{Закарпатска область}}
[[Катеґорія:Села Україны]]
[[Катеґорія:Населены пункты Украины]]
[[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]]
obsocdf0je6jfce7d8r3udtbn51icr8
Настінка (вышивка)
0
12412
131989
119740
2022-08-24T04:27:55Z
InternetArchiveBot
22034
Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9
wikitext
text/x-wiki
{{Вонкове медиум
| title = Фотографии настѣнок
| topic =
| align =right
| width =250px
| image1 =[https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/10/Cura_crna.jpg/1024px-Cura_crna.jpg Елипсоидна настѣнка]
| image2 =[https://upload.wikimedia.org/wikipedia/sr/thumb/e/e6/Kuvarica1.jpg/1024px-Kuvarica1.jpg Традична настѣнка]
| image3 =
}}
'''Настѣнка (вышивка)''', {{Реф-инфо|[[Мадярскый язык|мад.]]}} falvédő, {{Реф-инфо|[[Нїмецькый язык|нѣм.]]}} Wand Schutz — была бѣла вышивана завѣса на стѣну, великости около 50<sup>х</sup>100 цм, котра ся вѣшала на стѣну над шпором, жебы масть и иншы потравины, пырскаючи при готовлѣню стравы, не забабрали стѣну.
Од часу до часу настѣнка ся вымѣнила и порайбала.
==Походжѣня и росширѣня==
Мода вѣшати настѣнку пришла з нѣмецкых земель. Было то практичне, а заедно естетичне. Окрем того мало еще и выховну задачу. А навецей указовало, же газды сего домовства суть слушны люде.<ref name="Сатмари">Szathmáry István Pál</ref>
Настѣнкы неодовго росширили ся по вшиткых землях [[Австро-Мадярщина|Австро-Мадярщины]]. Днесь уж мало де заховали ся, понеже модерны стѣновы материалы и мыючы средства подавають иншы добры способы на задержаня чистоты. Але суть богато представлены в музеях, и выставкы, котры ся там организують, мають великый успѣх.
<ref name="Сатмари"/>
==Зготовлѣня и хоснованя==
Мустер на вышиваня готовили людовы [[Вытварництво|вытварници]] и продавали на пьяцах и торговицях. Рисовав ся на бѣлом полотнѣ зоз фаребныма [[Церуза|церузками]]. Подля подложеного рисунка вышивала го даяка женска особа, припадно додаючи властну фантазию, а як была вышивка готова, по пару пару райбанях церузовый рисунок ся дочиста вымыв.
Настѣнка ся вѣшала не лем над шпором, але и над постельов, што стояла при стѣнѣ, над умывалником або лавором на умываня, ай хоть де инде, кедь требало охранити стѣну.
== Настѣнковы сентенции ==
* Газда ми лем воду пие чистую, та я за дѣвоцтвом нич не баную.
* Мужѣ, жены, стары, млады — всѣ овоча ѣдять рады.
* Коминарю, дяблово створѣня, не дотыкай ся мня, бо ми згорить печѣня!
==Жерела и одказы==
* [https://web.archive.org/web/20180104013805/https://mno.hu/hetvegimagazin/falvedo-avagy-mirol-arulkodtak-a-himzett-memek-1335632 Szathmáry István Pál: Falvédő, avagy miről árulkodnak a hímzett mémek. //Magyar Nemzet. Online változat: 2016. április 4. Nyomtatott változat: 2016. április 2.] {{Реф-инфо|[[Мадярскый язык|мад.]]}}
== Референции ==
{{reflist}}
{{Переклад|sr|Домаћица (вез)|81143}}
[[Катеґорія:Ручны роботы]]
953m9ag9qzhmtroxk7kuf3rqv8u6qrz
Поляна (Свалявскый район)
0
12434
131995
116362
2022-08-24T04:48:25Z
InternetArchiveBot
22034
Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9
wikitext
text/x-wiki
{{Локалита
|статус = Село Украины
|руська назва = Поляна
|оригинална назва =
|застава =
|опис заставы =
|ширина заставы =
|герб = Polyana sval gerb.png
|опис герба = Герб села
|ширина герба = 80
|вид крайны = Еврорегион <!--2.гарадича администрации -->
|крайна = [[Еврорегион Карпаты|Карпаты]]
|lat_dir = N |lat_deg = 48 |lat_min = 37 |lat_sec = 31
|lon_dir = E |lon_deg = 22 |lon_min = 58 |lon_sec = 10
|CoordAddon =
|CoordScale = 300000 <!-- мапы укажуть ся в масштабѣ 3 км/цм -->
|размер карты страны = 0 <!-- тот параметер затлумить выдачу мапы под рамов -->
|давны назвы =
|вид региона = область
|регион = Закарпатска
|вид района = <!--4.гарадича администрации, пусто назначить: Район -->
|район = Свалявскый
|вид общины = Сельска рада <!--5.гарадича администрации -->
|община = Полянска
|площа = 3,916<!-- в квадр. км -->
|вид высоты = <!--(Найвысша точка, Высота центра …-->
|высота = 320<ref name="Тронько">Кулагін І. С., с. 555.</ref>
|население = 2.747 <!-- лем само число -->
|год переписи = 2001
|часовый пояс = +2
|DST = перевод годинкы <!—пустый параметер значить, же час не переводять -->
|телефонный код = +380-3133
|почтовый индекс = 89313
|вид идентификатора = КОАТУУ <!--инде може быти инша система -->
|цифровой идентификатор = 2124084401
|категория в Commons = Poliana (Svaliava Raion)
|сайт = http://www.svalyava-vlada.gov.ua/ukr/page.php?type=clause&id=126
|язык сайта = {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}}
}}
'''Поляна''', {{Реф-инфо|[[Мадярскый язык|мад.]]}} ''Polena'' — [[село]] в [[Украина|Украинѣ]], в [[Свалявскый район|Свалявском районѣ]] [[Закарпатьска область|Закарпатской области]]. Обывательство — 2.747 особ (2001)<ref>[https://gromada.info/gromada/polyanska/ Полянська громада] {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}}</ref>.
==География==
Село положене од районного центра [[Свалява]] о 10 км на сѣвер, в невеликой узкой долинѣ, окруженой лѣсами. В сѣверной околици села стара, днесь утративша вызнам [[дорога]] [[Мукачово]]-[[Львов]] зачинать ся поднимати на переход [[Уклин]]. Нова активна дорога [[Автодорога М-06 (Украина)|М-06]] в сучасности иде мимо села. В южном конци села зливають ся рѣчкы Мала и Велика Пеня, даючи зачаток рѣцѣ [[Пеня]].<ref name="Тронько"/>
В селѣ и широкой околици суть жерела минералных вод. Уже од року 1826 тоты воды хосновали про лѣчебны купелѣ, в року 1868 была выбудована водолѣчебня, а од року 1946 зачав фунговати ''санаторий Поляна''.<ref name="ЗМ"/>
В зимушный час купеляшѣ можуть ся и лыжовати на невеликых околичных горах, де суть лыжарскы вытягы.<ref>[http://zymaghory.com/tourism/polyana Поляна – лікування та відпочинок в Карпатах] {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}}</ref>
==История==
[[Файл:Poliana zakarpat.jpg|thumb|290px|Улиця [[Александер Духновіч|Александра Духновича]] в Полянѣ<ref name="ЗМ">Завадяк М. И., Мадрыга И. М., сс. 62-63.</ref>]]
Поляна стоить на мѣстѣ даколишной пастырской осады, котра была спалена татаро-монголсков ордов в роках 1241-1242. Новозакладене село зачали будовати в року 1584. В року 1728, коли паном села став ся гроф Шенборн, в селѣ были 52 хыжѣ и 362 обывателе.<ref name="Тронько"/>
В року 1910 в селѣ жили 912 [[Русины|русинскы]], [[Нѣмцѣ|нѣмецькы]] и [[Мадяре|мадярскы]] обывателе. По [[Трианонскый мирный договор|Трианонѣ]] (1919) село одышло [[Чехословакия|Чехословакии]].<ref>Révai nagy lexikona.</ref>
В року 1930 в селѣ было 1280 особ, з того [[Русины]] — 741, [[Евреи]] — 273, чужоземцѣ — 100, [[Чехы]] и [[Словаци]] — 85, [[Мадяре]] —55, [[Нѣмцѣ]] — 22, иншы — 4. Набоженска грекокатолицка громада в числѣ 802 вѣрникох мала муровану церкву Св. Михаила, высвячену в року 1845. В селѣ быв нотарскый уряд, пошта, телеграф, [[телефон]], жандарска станиця, русинска школа (5 клас), чешска школа (3 класы), ходив приватный [[автобус]].
[[17. апріль|17. апрѣля]] [[1929]] Державна справа контролы потравин при [[Карлова универзита|Карловой универзитѣ]] в [[Прага|Празѣ]] выдала посудок о высокой якости тутешной минералной воды. Вода ся фляшковала и вывозила на продаж. В селѣ фунговали купелѣ, модерно и комфортно обладованы, де лѣчили, окрем жалудковых, нервовы, ставовы, кровны, плюцны (окрем [[Туберкулоза|туберкулозы]]) хвороты.<ref>Достал Я.</ref>
[[15. марец|15. марца]] [[1939]] в село пришло мадярске войско и село вернуло ся под мадярску коруну. [[24. октобер|24. октобра]] [[1944]], переломивши одпор мадярского войска, в село зашла Червена Армада, и зачав ся совѣтско-украинскый период истории села.<ref>Кулагін І. С., с. 559.</ref>
В року 1950 отворили середну школу, в року 1966 — еще еден санаторий,<ref>Сонячне Закарпаття {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}}</ref> з чим рочне число купеляшох перевысшило 10 тысяч особ.<ref>Кулагін І. С., сс. 562-563.</ref>
== Полянска сельска рада ==
До Полянской сельской рады входять села Поляна и [[Уклин]]. Число обывательох двох локалит чинить 3131 особ, территория — 4,568 га.
Сельска рада мать 20 депутатох и голову. Адрес: 89335, Закарпатська обл., Свалявський р-н, с.Поляна, вул. Духновича, 65 ''(укр.)''.
==Жерела==
* Révai nagy lexikona. 1-21. köt. Révai Testvérek Irodalmi Intézet Részvénytársaság, Budapest. 1911–1935. Том 15, с. 546.
* Достал, Ярослав. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919–1938). Ужгород, «Карпати», 2014. С. 190. {{ISBN| 978-966-671-374-5}}
* Завадяк М. И., Мадрыга И. М. Курорт Поляна. Карпатська вежа. Мукачево , 2009.
* Кулагін І. С. Поляна. //Тронько П. и др. (ред.) Історія міст і сіл України. Том 7. Закарпатська область. К. 1969.
* Історія міст і сіл Української РСР. Закарпатська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970.
* [http://www.karpaty.info/ua/uk/zk/sv/polyana/ karpaty.info]
* [https://web.archive.org/web/20201029100333/http://www.svalyava-vlada.gov.ua/ukr/page.php?type=clause&id=126 Полянска сельска рада] {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}}
== Референции ==
{{reflist}}
{{Свалявскый район}}
[[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]]
[[Катеґорія:Населены пункты Украины]]
exmjxohpsfvw1y0o6ghj9zps502q56u
Сусково
0
12769
132007
122818
2022-08-24T05:30:39Z
InternetArchiveBot
22034
Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9
wikitext
text/x-wiki
{{Локалита
|статус = Село [[Украина|Украины]]
|руська назва = Сусково
|оригинална назва = <!-- словацка, мадярска и т.п. -->
|застава = <!-- назва файла, нп.: Zastava.png -->
|опис заставы = <!-- появить ся над фотков -->
|ширина заставы = <!-- в пикселах, нп.: 150 -->
|герб = <!-- назва файла, нп.: Herb.jpg -->
|опис герба = <!-- появить ся над фотков -->
|ширина герба = <!-- в пикселах, нп.: 100 -->
|вид крайны = Еврорегион<!--2.гарадича администрации -->
|крайна = [[Еврорегион Карпаты|Карпаты]]
|lat_dir = N |lat_deg =48 |lat_min =32 |lat_sec =32 <!-- землеписна ширка-->
|lon_dir = E |lon_deg =22 |lon_min =54 |lon_sec =55 <!-- землеписна довжка-->
|CoordAddon =
|CoordScale = 300000 <!-- мапы укажуть ся в масштабѣ 3 км/цм -->
|размер карты страны = 0 <!-- так затлумить выдачу мапы под рамов -->
|давны назвы =
|вид региона = область<!--3.гарадича администрации-->
|регион = Закарпатска
|вид района = <!--4.гарадича администрации, предволено: Район -->
|район = Свалявскый
|вид общины = Сельска рада
|община = Сусковска
|площа = 1,788<!-- в квадр. км -->
|вид высоты = Надморска вышка <!-- або: Найвысша точка, Высота центра …-->
|высота = 197<!-- в метрах --><ref>Мапа Země Podkarpatská, Zeměpisný ústav M.N.O., 1936, лист 4570 Svalava.</ref>
|население = 1468<!-- лем само число -->
|год переписи = 2001
|часовый пояс = +2
|DST = перевод годинкы <!—пусто значить, же час не переводять -->
|телефонный код = +380 3133
|почтовый индекс = 89322
|вид идентификатора = КОАТУУ<!-- локална система кодованя територии-->
|цифровой идентификатор = 2124086901
|категория в Commons =
|сайт = http://www.svalyava-vlada.gov.ua/ukr/page.php?type=clause&id=131
|язык сайта = укр.
}}
'''Су́сково''', {{Реф-инфо|[[Мадярскый язык|мад.]]}} Bányfalu — [[село]] в [[Украина|Украинѣ]], ([[Закарпатска область]], [[Свалявскый район]]).
== Полога ==
Село лежить на правом березѣ [[Латориця|Латорицѣ]], о 7 км на юговосток од районного центра [[Свалява]].<ref name="Тронько">Тронько П., с. 565.</ref> В южной околици села бѣгне [[дорога М-06 (Украина)|дорога М-06 Киев-Чоп]], а на другом березѣ [[Латориця|Латорицѣ]] е желѣзнична штация [[Пасіка (Свалявскый район)|Пасѣка]].
== История ==
Перва упоминка походить з року [[1456]], але тото село заникло. Далшым закладательом (кенизьом) села быв Василь Цѣванко, а его кенизскы права наслѣдовав его сын и внук. О том свѣдчить кенизска листина Дьердя І. Ракоци з дня [[6. апріля|6. апрѣля]] [[1645]]. В року 1649 в селѣ жили уже 4 родины. И тото село в року [[1677]] заникло, але по Раковциовой войнѣ обновило ся. В року 1749 ту были 6 газдовств з 4 волами, 4 коровами и едным коньом. З року [[1844]] позната печатка села, на котрой зображене потя на сусѣку. В року [[1845]] в селѣ были 192 обывателѣ. В роках 1868-1880 усилованями [[Иван Силвай|о. Иоанна Силвая]] выставили муровану церковь Св. Николая. Зачатком 20. ст. зоз Сусковом ся злили сосѣдны Йовбовиця и Ервинсдорф ([[новоселиця]], закладена в року [[1850]] [[Шенборны|Шенборнами]].<ref name="Федака">Федака С., сс. 209-210.</ref>
В року [[1910]] в селѣ были 710 обывателей, подля народности 575 [[Русины]], 102 [[Німці|Нѣмцѣ]], 23 [[Мадяре]], подля конфесии 585 грекокатоликы, 97 израелиты, 27 римокатоликы.<ref>A történelmi Magyarország...</ref>
В року 1930 в селѣ обывателей было 828, меджи нима [[Русины]] 687, [[Евреи]] 99, [[Чехы]] и [[Словакы]] 11, [[Німці|Нѣмцѣ]] 8, чужоземцѣ 23. Грекокатолицка мурована церковь Св. Николая з року 1880 служила громадѣ в числѣ 704 вѣрникох. Была русинска трикласна школа и жандарска станиця.<ref>Достал Я., с. 193.</ref>
[[25. октобра]] [[1944]] в село зашла Червена Армада и зачала ся доба [[УССР]]. В року 1969 село мало 1333 обывательох, восемрочну школу, клуб и библиотеку.<ref name="Тронько"/> В року [[1954]] створена Сусковска сельска рада, до котрой входить тыж сосѣдне село [[Пасіка (Свалявскый район)|Пасѣка]].<ref>Сусково на сайтѣ Свалявской районной влады.</ref>
== Вызнамны особы ==
* [[Иван Силвай]] (1838-1904) — грекокатолицкый священик, русинскый писатель, етнограф, културный дѣятель на Угорской Руси — родак зо Сускова.
== Рекреачны капациты ==
В сучасности в селѣ фунгують:<ref name="Федака"/>
* пензион ''Латориця'' з капацитов 200 гостей;
* готеловый комплекс ''У газды'' з капацитов 60 гостей.<ref>[http://ezdimsami.com.ua/uk/uhazdy.html Готел ''У газды'']</ref>
== Жерела ==
* [https://books.google.com.ua/books/about/A_T%C3%B6rt%C3%A9nelmi_Magyarorsz%C3%A1g_atlasza_%C3%A9s.html?id=y_QNYAAACAAJ&redir_esc=y A történelmi Magyarország atlasza és adattára 1914] {{ISBN| 963 85683 3 X}}
* Достал, Ярослав. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919–1938). Ужгород, «Карпати», 2014. {{ISBN| 978-966-671-374-5}}
* Тронько П. и др. (ред.) Історія міст і сіл України. Том 7. Закарпатська область. К. 1969. {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}}
* Федака, Сергій. Населені пункти і райони Закарпаття. Історично-географічний довідник. "Ліра". Ужгород, 2014. {{ISBN| 978-617-596-158-2}}
* [https://web.archive.org/web/20160823161842/http://svalyava-vlada.gov.ua/ukr/page.php?type=clause&id=131 Сусково на сайтѣ Свалявской районной влады] {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}}
== Референции ==
{{reflist}}
{{Свалявскый район}}{{Закарпатска область}}
[[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]]
[[Катеґорія:Населены пункты Украины]]
[[Катеґорія:Села Україны]]
[[Катеґорія:Села Закарпатьской области]]
py78u90wnaqgxjv76o3d9jdkydbk323
Евген Перфецкый
0
12839
131977
128014
2022-08-24T03:15:41Z
InternetArchiveBot
22034
Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9
wikitext
text/x-wiki
{{Ученый
|имя = Евген Перфецкый
|имя оригиналне =
|образчик = [[Файл:Евген Перфецкый.jpg|230px]]
|образчика подпис =
|познатый як = историк-медиевиста<br>слависта
|позната як =
|имя при уроджѣню = Евгений Юлианович Перфецкий
|уроджѣня = {{Birth date|1888|04|10}}
|мѣсто роджѣня = [[Носов (Люблинске воеводство)|Носов]], Холмска губерния, [[Российска империя|Россия]], днесь [[Польща]]
|упокоеня = {{Death date and age|1947|08|18|1888|04|10}}
|мѣсто смерти = [[Бардійовскы Купели|Бардѣйовскы Купели]]<br>погребеный в [[Братислава|Братиславѣ]]<ref name="АК">Андрій Ковач.</ref>
|причина смерти =
|сферы наук = история [[Середновік|середновѣку]]<br>история [[Угорска Русь|Угорской Руси]]
|ученый ступень =
|alma mater =
|главны роботы = Sociálně-hospodářské poměry Podkarpatské Rusi ve století XIII.―XV. 1924, друге выданя 1995
|честны титулы =
|членство в =
|одзнакы =
|категория склада = <!-- лем сама назва, напр.: Marie Curie -->
}}
'''Евген Перфецкый''' ([[10. апріля|10. апрѣля]] [[1888]]<ref>[https://aleph.nkp.cz/F/?func=find-c&local_base=aut&ccl_term=ica=jk01092554 jk01092554][[:cs:Národní autority České republiky]]</ref> – [[18. авґуста|18. августа]] [[1947]]) — историк, слависта, еден з найпознатѣйшых историкох [[Середновік|середновѣку]] в [[Чехословакия|Чехословакии]] в медживойню.<ref name="Жигалов">Жигалов А.Ю., с. 106.</ref>
==Биография и научна карьера==
Родив ся [[10. апріля|10. апрѣля]] [[1888]] в [[Носов (Люблинске воеводство)|Носовѣ]], {{Реф-инфо|[[Польскый язык|пол.]]}} ''Nosów'', тогды Холмской губернии [[Российска империя|России]], днесь [[Люблинске воеводство|Люблинского воеводства]] в [[Польща|Польщи]].
Гимназию выходив в [[Седльце|Седльцях]], {{Реф-инфо|[[Польскый язык|пол.]]}} ''Siedlce'', 50 км од родного села. Зыскав квалификацию историка на [[Санкт-Петербургска универзита|Санкт-Петербургской универзитѣ]] (1912), абсолвовав постградуалны штудии на Вѣденьской универзитѣ (1912-1914), в часѣ котрых знакомив ся з архивами [[Мукачово|Мукачова]], [[Унгвар]]а, [[Красный Брід (монастырь)|Красного Брода]] и [[Будапешт]]а. Резултатом тых штудий были первы роботы в сферѣ истории [[Угорска Русь|Угорской Руси]]. Од року 1919 быв доцентом [[Киевска универзита|Киевской универзиты]]. По установлѣню большевицкой влады и реорганизации универзиты емигровав до [[Чехословакия|Чехословакии]] (1921).<ref name="Поп">Иван Поп.</ref>
Причинов емиграции была домова война на [[Украина|Украинѣ]], а тыж екстремно проукраинска и антиболшевицка позиция Перфецкого. В зачатку року 1919 став ся он инициатором кампании против закладательох Украинской академии наук [[Владимир Вернадскый|Владимира Вернадского]] и [[Николай Василенко|Николая Василенка]] за их недостаточну «украинскость».<ref>Лавров В.В.</ref>
На емиграции, наученый горьков скушеностьов, Перфецкый занимав мѣрно проукраинску позицию, але остороняв ся од политикы и украинского екстремизма. В роках 1921-1947 на [[Универзита Коменского в Братиславѣ|универзитѣ Коменского в Братиславѣ]] читав курс истории [[Подкарпатска Русь|Подкарпатской Руси]] и [[Российска империя|российску]] историю.<ref name="Поп">Иван Поп.</ref>
Перфецкый писав роботы на русском, украинском, польском и чешском языках.<ref>Справка: Перфецкий Е.Ю.</ref> Читав тыж лекции на универзитах в [[Карлова универзита|Празѣ]] и [[Универзита Палацкого в Оломоуцу|Оломоуцу]].<ref name="АК"/> Писав не лем о Подкарпатской Руси, цѣнны суть его роботы о давнорусской литературѣ,<ref name="Жигалов"/> як напримѣр, [http://91.151.182.200:8080/cgi-bin/irbis64r_11/cgiirbis_64.exe?LNG=&Z21ID=&I21DBN=BAN&P21DBN=BAN&S21STN=1&S21REF=&S21FMT=fullwebr&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=1&S21P03=A=&S21STR=%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%84%D0%B5%D1%86%D0%BA%D0%B8%D0%B9,%20%D0%95%D0%B2%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%AE%D1%80%D1%8C%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87 Ruské letopisné svody a jejich vzájemný poměr. - Bratislava: 1922. - 101 с. - (Spisy filosof. fakulty Univ. Komenského)]{{Dead link|date=August 2022 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}, в послѣдных роках живота готовив книгу о истории России, але она зостала не завершена и не выдана, понеже его погляды о болшевиках не одповѣдали тогочасной пануючой идеологии.<ref name="Поп"/>
Умер [[18. авґуста|18. августа]] [[1947]] в [[Бардійовскы Купели|Бардѣйовскых Купелях]],<ref name="Поп"/> погребеный в [[Братислава|Братиславѣ]]<ref name="АК"/>
==Творы Перфецкого о Подкарпатской Руси==
* Обзоръ Угрорусской историографіи. Петроградъ: Типографія Императорской Академіи Наукъ, 1915.
* Религіозное движеніе въ XVI и началѣ XVII вѣка въ Угорской Руси. //Извѣстія ОРЯСИАН, 1916, т. 21.
* [https://search.rsl.ru/ru/record/01004219297 Печатная церковно-славянская книга Угорской Руси в XVII и XVIII веках. Петроград : тип. Имп. Акад. наук, 1917.]
* Угорська Русь в XVII ст. //Україна, 1917, кн. 3-4.
* Іоанникій Базилович та його Brevis notitia. Київ, 1918, кн. 2.
* Přehled dějin Podkarpatské Rusi. //Podkarpatská Rus, Praha, 1923.
* Василій Тарасович, єпископ Мукачевский: до історії початків церковної унії в Підкарпаттю. //НЗ товариства «Просвіта», Ужгород, 1923, т. 2.
* Hlavné vývojové stupně v cirkevných dějinách Podkarpatskej Rusi. //Prúdy, Bratislava, č. 1, 1924.
* Boj za náboženskú a národnú samostatnost cirkve Podkarpatskej Rusi na začiatku XVIII. stor. //Prúdy, č. 3, 1924.
* Sociálně-hospodářské poměry Podkarpatské Rusi ve století XIII.―XV. / Eugen Perfeckij. — V Bratislavě, 1924.
* Друкарні та стародруки Підкарпатської Русі. //Бібліологічні вісті, Київ, 1926, кн. IV.
* Підкарпатські й галицько-руські традиції про короля Матяша Корвіна. 1926.<ref name="АК"/>
==Жерела и одказы==
* Андрій Ковач: Перфецький Євген. //Ковач Ф. и др. Краєзнавчий словник русинів-українців. Пряшівщина. СРУСР. Пряшів, 1999. {{ISBN| 80-85137-15-1}} С. 263. {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}}
* Иван Поп: Перфецкий Евгений Юлианович. //Поп, И. Энциклопедия Подкарпатской Руси. Ужгород: Изд-во В.Падяка, 2001. 431 с. {{ISBN| 966-7838-23-4}} С. 299. {{Реф-инфо|[[Руськый язык|русс.]]}}
* [http://www.vestnik-mgou.ru/Articles/Doc/6260 Жигалов А.Ю.: Изучение «Повести временных лет» в Чехословакии 1920-1930 гг. //Вестник МГОУ. Серия «Русская филология». №6/2013, сс. 106-109.] {{Реф-инфо|[[Руськый язык|русс.]]}}
* [http://www.kdu.edu.ua/EKB_jurnal/2013_1(15)/Pdf/9.pdf Лавров В.В.: «Найти ненужным и меня…»(об одном конспиративном письме академика В. И. Вернадского). //Екологічна Безпека № 1/2013 (15)]
* [http://unicat.nlb.by/opac/pls/dict.prn_ref?tu=r&tq=v0&name_view=va_all&a001=BY-NLB-ar139877&strq=l_siz=20 Справка: Перфецкий Е.Ю. (1888-1947) //Сводный электронный каталог библиотек Беларуси.] {{Реф-инфо|[[Руськый язык|русс.]]}}
==Иншы жерела==
* Гривна Василь. Євгеній Перфецький. //НЗ МУК в Свиднику. Братіслава-Пряшів, 1976, т. 8, сс. 363-380.
* Dostálová Marina. Bratislavské roky historika Eugena Julíanoviča Perfeckého. //Slovanské študie, №1, 1995, Bratislava, сс. 51-56.
== Референции ==
{{reflist}}
{{Lifetime|1888|1947|Перфецкый, Евген}}
[[Катеґорія:Русиньскы історіци]]
4g21qh1ryikqhwxj9xvxjmzung9o3l5
Карл Ландштайнер
0
13092
131979
131704
2022-08-24T03:42:51Z
InternetArchiveBot
22034
Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9
wikitext
text/x-wiki
{{Ученый
|имя = Карл Ландштайнер
|имя оригиналне = Karl Landsteiner
|образчик =[[File:Karl Landsteiner nobel.jpg|264px]]
|образчика подпис = Австрийскый дохтор, Нобелов лавреат
|познатый як = объявитель груп кровли
|позната як =
|имя при уроджѣню =
|уроджѣня = {{Birth date|1868|06|14}}
|мѣсто роджѣня = [[Відень|Вѣдень]], [[Австро-Мадярщина]]
|упокоеня = {{Death date and age|1943|06|26|1868|06|14}}
|мѣсто смерти = [[Ню Йорк (місто)|Ню Йорк]], [[США]]
|причина смерти = сердцьовый напад
|сферы наук = имунология, биохемия
|ученый ступень =
|alma mater = [[Вѣденска универзита]]
|главны роботы =
|честны титулы = [[Нобелова награда]], 1930<br>[[Ласкера-Дебейки награда]], 1946
|членство в =
|одзнакы =
|категория склада = Karl Landsteiner
}}
[[File:Nobel prize medal.svg|50px|left]]
{{Вонкове медиум
| title = Карл Ландштайнер на банковцѣ
| topic = Австрийска банковка номинала 1000 шилингы, котра ходила од року 1997 до заведжѣна евра в року 2002.<br />'''''На лицьови''''' банковкы австрийский имунолог Карл Ландштайнер (1868—1943). Многы пятьуголникы на зображѣню припоминають о его штудиях над [[полиовирус]]ом.<br />'''''На опаку''''' Ландштайнер за [[микроскопом]] во своей лаборатории. Злѣва в пятьуголнику — штилизоване зображѣня скуплѣня [[Еритроциты|кровинок]] припоминать о выявлѣню [[Групы кровли|груп кровли]]. В правом кутѣ — геометричный модел [[полиовирус]]а.
| align =
| width = 285px
| image1 =https://supermonetki.ru/product_info.php?products_id=11692
}}
'''Карл Ла́ндштайнер''', {{Реф-инфо|[[Нїмецькый язык|нѣм.]]}} ''Karl Landsteiner''; *[[14. юн]] [[1868]], [[Вѣдень]], [[Австро-Мадярщина]] — †[[26. юн]] [[1943]], [[Ню Йорк (місто)|Ню Йорк]], [[США]] — [[Австрия|австрийскый]] и [[США|америцкый]] дохтор, хемик, имунолог, инфекциониста. Первый выгледовач в области имуногематологии и иммунохемии, автор робот зоз молекуларной и бунковой физиологии реакции организма на розмыты [[антиген]]ы и при том взникаючы шпецифичны и нешпецифичны явы. Лавреат [[Нобелова награда|Нобела]] зоз физиологии и медицины ([[1930]])<ref name="УСЭС">Украинский советский энциклопедический словарь в трех томах. Том 2, с. 226.</ref> за объявлѣня [[Група кровли|груп кровли]] у чоловѣка, што дозволило учинити [[Гемотрансфузия|переливаня кровли]] рутиннов медицинсков процедуров. Лавреат [[Ласкера-Дебейки награда|награды Ласкера-Дебейки]] за клиничны медицинскы выгледованя (1946, посмертно).
== Биография ==
Родив ся [[14. юна]] [[1868]] в [[Баден (Нижна Австрия)|Баденѣ]] под [[Вѣдень|Вѣдньом]]<ref>[http://www.karl-landsteiner.at/wissenswertes.html Dr. Karl Landsteiner — Arzt und Bakteriologe]</ref><ref>[https://books.google.com/books?id=G9nVBAAAQBAJ&pg=PT19&lpg=PT19&dq= Epitope Recognition Since Landsteiner’s Discovery]</ref>, в [[Евреи|еврейской]] фамилии, [[Морава (історічна країна)|моравского]] походжѣня<ref name=autogenerated1>[https://books.google.com/books?id=de3qX6IXMe8C&pg=PA136&lpg=PA136&dq= Pauline M. H. Mazumdar «Species and Specificity: An Interpretation of the History of Immunology»]</ref>. Отець му, Леополд Ландштайнер (1818—1875), — вызнамный новинарь родом з [[Микулов|Николсбурга]], доктор права, основатель и первый редактор новинкы «Die Presse» (1848), позднѣйше тыж закладатель еще едной новинкы «Die Morgenpost», — умер, коли дѣтвак мав 6 рокы<ref>[https://www.geni.com/people/Dr-Leopold-Landsteiner/6000000010503673601 Генеалогия фамилии Ландштайнер]</ref>. Карла воспитала мати, Фанни Гесс (1837—1908), родачка зоз [[Простейов|Проснитца]], котрой быв барз одданый. В децембру 1890 переступив на [[Католицька церьков|католицтво]], што перед ним отворило академичну карьеру<ref name=autogenerated1 /><ref>[https://eleven.co.il/jews-in-world-civilization/science/12325/ Ландштайнер Карл. //Электронная еврейская энциклопедия]{{Dead link|date=August 2022 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}</ref>. Во фебруарѣ 1891 зыскав дохторску диплому на медицинской факултѣ [[Вѣденска универзита|Вѣденской универзиты]] и продовжовав роботу на универзитѣ яко выгледовач и [[педагог]].
В роках 1891—1896 заинтересовав ся хемиов, котру штудовав током пятьох рокох, добываючи практичны скушености во [[Вюрцбург]]у, [[Мюнхен]]ѣ и [[Цурих]]у.
В року 1896 вернув ся до [[Вѣдень|Вѣдня]], достав мѣсто асистента во Вѣденском инштитутѣ гигиены. Такой того року зистив, же лабораторны културы [[Бактерії|бактерий]] мож [[Аглутинация (биология)|аглутиновати]], додавши имуннный [[кровный серум]].
Од року 1898 Ландштайнер працовав на катедрѣ патологоанатомии [[Вѣденска универзита|Вѣденской универзиты]], де его наставниками были професор А. Вейхселбаум, зистившый бактериалну природу [[менингит]]а, и А. Френкел, объявившый [[пневмокок]]ы (диплокок Френкела). В том часѣ захопила го [[имунология]].
В року [[1900]] Ландштайнер, тогды асистент Вѣденского инштитута патологии, побрав кровь собѣ и пятьом своим колегам, оддѣлив серум от [[еритроцит]]ох з помочов центрифугы и змѣшав окремы взоркы [[еритроцит]]ох зоз серумом кровли розличных особ и зо своев. В сполочной роботѣ з Л. Янскым подля притомности або непритомности аглутинации Ландштайнер роздѣлив вшиткы взоркы кровли на три групы: А, В и 0. Два рокы нато ученикы Ландштайнера Алфред Штурли и Адриано Декастелло выказали четверту групу кровли — АВ. Стямивши то, же властный серум кровли не давать аглутинацию зоз «своима» [[еритроцит]]ами, ученый прийшов на вывод, познатый в сучасности як строге правило Ландштайнера: «В организмѣ чоловѣка [[антиген]] [[групы кровли]] ([[аглутиноген]]) и антитѣла ку ньому ([[аглутинины]]) нигда не коекзистують». За свои объявлѣня Ландштайнер зыскав в року 1930 [[Нобелова награда|Нобелову награду]].
В роках 1908—1911, яко главный патологоанатом Вѣденской кральовской болницѣ ''Wilhelminenspital'', Ландштайнер сконцентровав ся на штудиях [[полиомиелит|дѣтской парализы]].
В року [[1909]] сполу з С. Поппером зистив инфекчну природу [[полиомиелит|дѣтской парализы]].
В року 1911 став ся професором [[Вѣденска универзита|Вѣденской универзиты]].
В року 1916 побрав ся з Гелен Власто, а о рок нато им ся родив сын Ернест Карл<ref>[http://boards.ancestry.com/surnames.landsteiner/10/mb.ashx Landsteiner, Dr. Ernest Karl. Obituary]</ref>.
В часѣ [[Перша світова война|Первой свѣтовой войны]] емигровав до [[Нидерланды|Нидерландох]].
В року [[1922]] быв позваный стати на чоло лаборатории в Центрѣ медицинских выгледовань [[Рокфеллеровска универзита|Рокфеллеровской универзиты]] ([[Ню Йорк (місто)|Ню Йорк]]).
В роках 1927—1928 под его проводом при участи Александра Винера и Филипа Левина были объявлены антигенны системы [[еритроцит]]ох чоловѣка: MN и P.
В року 1939, уже 70-рочный, достав од Рокфеллеровской универзиты честный титул «Заслуженый професор во выслужбѣ», але продовжав робити. Якраз в том часѣ, в роках 1939—1942, под его проводом А. Винер — еден з найталентованых ученикох, объявив нову [[Резус-фактор|систему антигенох Rh-Hr]].<ref>Тимченко А. Д., с. 254.</ref><ref name="УСЭС"/> За объявлѣня и штудии той системы А. Винер, К. Ландштайнер, Ф. Левин и Дж. Магони достали [[Награда Ласкера-Дебейки за клиничны медицинскы выгледованя|награду Алберта Ласкера за клиничны медицинскы выгледованя]] (1946).
[[24. юн]] [[1943]] Ландштайнер в лаборатории за робочым столом достав тяжкый напад [[Сердечна ангина|сердечной ангины]] и быв покладеный до шпиталя [[Рокфеллеровска универзита|Рокфеллеровской универзиты]]. Два дны нато, [[26. юна]], поминув.
== Честь памяти ==
* В маю [[2005]] 58-а сесия [[Світова организация здоровництва|Свѣтовой асамблеи здоровництва]], в [[Женева|Женевѣ]] вынесла рѣшѣня каждорочно [[14. юн]] (день уродин Карла Ландштайнера), славити яко [[Світовый день дарця кровли|Свѣтовый день дарця кровли]] (резолуция WHA58.13).
* Ку сторочу уродин Карла Ландштайнера выданы почтовы знамкы [[Австрия|Австрии]] и [[ГДР]] (1968).
* В его честь названа Награда Евери−Ландштайнера, котра ся од року 1973 года удѣлять Нѣмецкым обществом имунологии (Deutsche Gesellschaft für Immunologie).
* В року 1976 [[Меджинародный астрономичный сполок]] дав имя Карла Ландштайнера [[Ландштайнер (кратер Мѣсяця)|кратерови]] на [[Видима сторона Мѣсяця|видимой сторонѣ Мѣсяця]].
== Жерела и одказы ==
* Тимченко А. Д. Краткий медико-биологический словарь. Киев. Вища школа. 1988. {{ISBN| 5-11-000102-2}}
* Украинский советский энциклопедический словарь в трех томах. / Кудрицкий А.В. и др. (ред.). Главная редакция Украинской Советской Энциклопедии им. М.П. Бажана. К., 1988. Том 2. {{ISBN| 5-88500-002-6}}
* [http://nobelprize.org/nobel_prizes/medicine/laureates/1930/landsteiner-bio.html Подробнѣйша биография на сайтѣ Нобелевой награды]
== Референции ==
{{reflist}}
{{Lifetime|1868|1943|Ландштайнер, Карл}}
{{Переклад|ru|Ландштейнер, Карл|0}}
[[Катеґорія:Медици]]
[[Катеґорія:Нобеловы лавреаты з физиологии и медицины]]
l3i5tx4t7rh6mfjplqt8ll72kz3vrs6
Синевир
0
13311
132003
128248
2022-08-24T05:22:58Z
InternetArchiveBot
22034
Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9
wikitext
text/x-wiki
{{Вецезначность|Синевир (варианты)}}
{{Водна плоха
| статус = Объект туристикы в [[Закарпатска область|Закарпатской области]]
| назва = Синевир
| назва мѣстна = Синевирске озеро
| образок = Блакитна вода озера Синевир.jpg
| великость образка = 280
| опис образка =
| тип объекта =
| розлога = 0,04-0,07
| довжка =
| ширина =
| объем =
| базен =
| макс. глубина = 22-24
| надморска вышка = 989
| берегова линия =
| приток = три поточка, норы
| одток = подземный выток ку [[Теребля (рѣка)|Теребли]]
| островы = безименный островок
| приставы =
| тип администрации1 = [[Область]]
| назва администрации1 = [[Закарпатска область|Закарпатска]]
| тип администрации2 = [[Район]]
| назва администрации2 = [[Межгорскый район|Межгорскый]]
| координаты = {{coord|48|37|01|N|23|41|01|E|type:event}}
| держава = {{Flagicon|Україна}}[[Украина]]
| континент = [[Европа]]
| мапа =
|опис мапы =
| категория склада = Synevyr Lake
}}
'''Синевир''' — [[озеро]] в [[Закарпатска область|Закарпатской области]] [[Украина|Украины]]. Плоха 0,07 км<sup>2</sup>, глубина до 24 м. Лежить в [[Горганы|Горганах]] в котлинѣ, котря ся вытворила горскым ссувом.<ref name="УСЭС">Украинский советский энциклопедический словарь, том 3, с. 189.</ref>
==Живый свѣт озера==
В озерѣ жиють [[Пструг|пстругы]], але лапаня заказане.<ref name="ГЕУ">Географічна енциклопедія України, том 3, с. 181.</ref> Озеро окружене смерековыма лѣсами, приступаючыма ку самому берегу.
[[Пструг]]ы Синевирского озера суть шпециалного подвида, котрый ся одличуе од рѣчковых [[пструг]]ох скоршым ростом и векшов плодностьов. В року 1954 областна новинка писала, же тот подвид [[пструг]]а надзвычайно цѣнный про племенне пестованя.<ref>Анучин В. А. География..., сс. 60-61.</ref>
Од року 2004 озеро под числом 1400 записано до списка храненых мокрин Ramsar яко Народный Парк Синевир. В регистрачном опису меджи храненыма видами зазначеный племенитый рак ''Astacus astacus'' и флора, котра е хранена подля ''Червеной книгы Украины''.<ref>Lake Synevyr.</ref>
==Туристика==
Главный вызнам озеро мать яко [[туристика|туристичный]] объект.<ref name="УСЭС"/> Синевир — едине в [[Область|области]] озеро односно великого розмѣра, его плоха около 7 га, середня глубина 15 м.<ref>Советское Закарпатье, с 16.</ref>
В року 1924 добрый знатель Подкарпатской Руси др. Йиржи Крал, пише о озерѣ ''Ozero'' во вышцѣ 989 м под горов ''Ozirňou'' (1500 м), нияк не споминаючи о его туристичном вызнамѣ. Под назвов ''Sinivir'' споминать лем село.<ref>Dr. Jiří Král. Podkarpatská Rus, сс. 16, 95.</ref>
В року 1956 совѣтска география познавала озеро под назвов ''Синевирске озеро'', циже озеро, котре находить ся при с.н.п.<ref>с.н.п. — сельскый населеный пункт.</ref> ''Синевир''.<ref>Анучин В. А. География..., с. 294.</ref>
{{Цитат 2|Закарпатя мать 32 озера, але найвеце познате Синевирске озеро, положене на сѣверовостоку Межгорского района во вышцѣ 987 м. Сюды доста рѣдко загостюють туристы, а шкода, бо се озеро з прозрачнов водов, невеличкым малебным островком посерединѣ, зарамоване в густу зеленяву — едно з найкрасшых в Закарпатю.{{Цитат 3|Оригиналный текст (русс.)|Озер в Закарпатье немного — 32... Наибольшей известностью пользуется Синевирское озеро, расположенное в северо-восточой части Межгорского района на высоте 987 м. Сюда сравнительно редко заглядывают туристы, а между тем это озеро с прозрачной водой, с небольшим живописным островком посередине, окаймленное густой зеленью — одно из самых красивых в Закарпатье.| <small>Анучин В. А. География Советского Закарпатья, с. 38.</small>}}}}
Од конця 1950-х озеро, по выставбѣ доброй дорогы и пансионата, ставать ся атрактивным туристичным объектом. Про туристох додавали новы а новы службы и объекты, была выгадана примитивна легенда о взнику озера, выготовлены деревяны рѣзбы, зображуючы поставы Синѣ и Вира, «геройох» той легенды. Туристика давать заробок многым мѣстным обывателям. Назва ''Синевир'' в сучасности вяже ся з озером, а не з селом, як то было колись.<ref>[https://web.archive.org/web/20210415023109/https://touristclub.com.ua/biblioteka-turista/dostoprimechatelnosti-karpat/ozero-sinevir.html Озеро Синевир на сайтѣ туристичного клуба Украины.]</ref> Туристичный объект ''Siněvirské jezero'' барз популарный и у чешскых туристох.<ref>[https://www.dusekarpat.cz/ukrajina/sinevirske-jezero/ Siněvirské jezero на сайтѣ Duše Karpat.]</ref>
==Жерела и одказы==
* Dr. Jiří Král. Podkarpatská Rus. V Praze, nákladem vlastním, 1924.
* Анучин В. А. География Советского Закарпатья. — Москва: Гос. изд. географической литературы, 1956. 296 с.
* Географічна енциклопедія України: в 3 т / Редкол.: А. М. Маринич и др. — К.: Українська радянська енциклопедія, 1993. — Т. 3: П—Я. — С. 181. — 480 с. — {{ISBN| 5-88500-020-4}}
* Советское Закарпатье. Справочник-путеводитель. Ред. Свереняк М. В. — Ужгород: Карпаты, 1968. Изд. четвертое.
* Украинский советский энциклопедический словарь в трех томах. / Кудрицкий А.В. и др. (ред.). Главная редакция Украинской Советской Энциклопедии им. М.П. Бажана. К., 1988. Том 3. {{ISBN| 5-88500-007-7}}
* [https://rsis.ramsar.org/ris/1400 Lake Synevyr. //Ramsar Sites Information Service.]
== Референции ==
{{reflist}}
==Фотогалерия==
<gallery>
Синевирський заповідник 11.JPG|Туристична зона
Озеро Синевир з висоти пташиного польоту.jpg|Озеро з [[воздух]]а
Enchanted by nature.jpg|Туристична выглядка
Rafting on Lake Synevyr, part 2.jpg|Прогулка на плыти
Довга стежинка у ліс.JPG|Придорожна торговля
</gallery>
[[Катеґорія:Озера]]
[[Катеґорія:Озера в Украинѣ]]
54opvb9o8kugxzb6c64wtlm5289quhp
Поток (водный ток)
0
14397
131996
110721
2022-08-24T04:53:56Z
InternetArchiveBot
22034
Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9
wikitext
text/x-wiki
{{Вецезначность|Поток}}
[[File:Туда побежал белый кролик.JPG|right|260px]]
'''По́ток''' — невеликый сталый або периодично взникаючый водоток, сформованый стоком снѣговых, дождьовых вод або выходом на поверх подземных вод, обычнов довжинов 3-5 км.<ref name=Treshnikov>Ручей. //Трёшников А.Ф., с. 269.</ref> Потокы суть найчастѣйше притоками [[Ріка|рѣк]]. Точна меджинародна дефиниция, котра бы клала роздѣл меджи потоком и малов [[Ріка|рѣков]] не екзистуе.
==Далшы характеристикы==
Додаточныма характеристиками годна быти звивистость, нешироке устя, слабо выражена долина. Кедь не е подземных вод, лем опадовы, поток годен периодично пересыхати.<ref name=Treshnikov/>
==Дефиниция==
; '''Довжка току'''
В [[Украина|украинской]] гидрографии за нижну границю понятя малой рѣкы взята довжка од 10 км.<ref>Географічна енциклопедія України, том 2, с. 165.</ref> Одповѣдно поток — под 10 км.
; '''Плоха водозбору'''
Каталог рѣк [[Украина|Украины]] загорнюе водотокы довжкы од 10 км, а тыж з плохов водозбору над 25 км<sup>2</sup>, что ся може поважовати за другу подля важности часть дефиниции.<ref>Швець Г.І., Дрозд Н.І., Левченко С.П., с. 3.</ref> Одповѣдно поток е водоток з плохов водозбору под 25 км<sup>2</sup>. В [[Словакия|Словакии]] и [[Польща|Польщи]] ся за поток поважуе водоток з плохов водозбору под 100 км<sup>2</sup>.<ref>Nazewnictwo geograficzne Polski. Tom I. Hydronimy.</ref>
==Жерела и одказы==
* DZUROVČIN, L.: Geomorfológia. PU FHPV, Katedra geografie a geoekológie. {{ISBN| 80-88885-79-5}} С. 124.
* Nazewnictwo geograficzne Polski. Tom I. Hydronimy. Główny Urząd Geodezji i Kartografii. Warszawa 2006 [https://web.archive.org/web/20160304131225/http://ksng.gugik.gov.pl/pliki/wprowadzenie.pdf <small>''Доступне онлайн''</small>]
* Географічна енциклопедія України: В 3-х т. Редкол.: О. М. Маринич (відп. ред.) та ін.— К. «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1989—1993. Т. 2: О-З. — 480 с.: {{ISBN|5-88500—012—3}}
* Трёшников А.Ф. (гл. ред). Географический энциклопедический словарь. Понятия и термины. — М., Сов. энциклопедия, 1988. — 432 с.
* Швець Г.І., Дрозд Н.І., Левченко С.П. Каталог річок України. Видавництво АН УРСР. Київ, 1957.
{{Commonscat|Streams}}
== Референции ==
{{reflist}}
{{Переклад|sk|Potok|0|pl|Potok|0}}
[[Катеґорія:Гидросфера]]
[[Катеґорія:Рікы]]
cfd2a9z98diezd36u9xdenllwoo5xty
Бѣла Тиса
0
14474
131970
127343
2022-08-24T02:33:21Z
InternetArchiveBot
22034
Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9
wikitext
text/x-wiki
{{Водный ток
|статус = Горска рѣка
|назва = Бѣла Тиса
|назва иншоязычна = Fehér Tisza {{Реф-инфо|[[Мадярскый язык|мад.]]}}
|образчик = [[Файл:Fehér-Tisza. Fortepan 6074.jpg|350px]]
|образчика подпис = Бѣла Тиса, 1941
|довжка току = 26 км<ref name="УГЕ">Кирилюк М. І.: Біла Тиса.</ref>
|плоха базену = 489 км<sup>2</sup><ref name="Швець">Каталог річок України (1957), с. 16, поз. 87.</ref>
|проток середный =
|проток максималный =
|выток = Суток [[Балзатул]]а и [[Стоговець|Стоговця]]<ref name="УГЕ"/>
Надморска вышка 800 м<br>
{{coord|48|01|45|N|24|30|57|E|scale:100000}}
|притокы =
|устя = Суток з [[Чорна Тиса (рѣка)|Чорнов Тисов]] на 966-м км од устя [[Тиса|Тисы]]<ref name="Швець"/><br>
Надморска вышка 460 м<ref name=Král>Dr. Jiří Král, с. 24.</ref><br>
{{coord|48|04|30|N|24|14|39|E|scale:100000}}
|путь до моря = [[Тиса]] → [[Дунай]] → [[Чорне море]]
|категория склада = Tisza in Ukraine
}}
'''Бѣла Тиса''' — горска рѣка в [[Закарпатска область|Закарпатской области]] [[Украина|Украины]], лѣвый суток [[Тиса|Тисы]] (базен [[Дунай|Дуная]]).<ref name="УГЕ"/>
==Опис==
За выток Бѣлой Тисы поважують суток горскых [[Ріка|рѣчок]] [[Балзатул]] и [[Стоговець]] на югозападных убочах масиву [[Чорногора]], надморска вышка 800 м. Долина [[Ріка|рѣкы]] V-подобна, ширина корыта 15–20 м; суть порогы и быстрины.<ref name="УГЕ"/>
Бѣла Тиса зливать ся з [[Чорна Тиса (рѣка)|Чорнов]] на сѣверной околици [[Рахово|Рахова]] Устерѣкы в надморской вышцѣ 460 м, творячи зачаток [[Тиса|Тисы]].<ref name=Král/> Спад [[Ріка|рѣкы]] 13 <sup>м</sup>/<sub>км</sub>.
Живлѣня мѣшане, переважать дождьове. Замерзаня зачинать ся в конци новембра, але замерзать [[Ріка|рѣка]] рѣдко. Очищать ся од леду в [[фебруар]]ѣ – [[Марец|марцу]]. Гидрологичы посты суть около [[Село|сел]] [[Лугы (Раховскый район)|Лугы]] и [[Ростокы (Раховскый район)|Ростокы]]. На окремых усѣках корыто Бѣлой Тисы укрѣплене. [[Ріка|Рѣка]] служить на водозастачаня и рыбарство.<ref name="УГЕ"/>
==История дефиниции вытока Бѣлой Тисы==
;50-ы рокы XX. стороча
На 19-м километрѣ од устя Бѣла Тиса приимать правый приток — рѣку [[Говерла (рѣка)|Говерла]], котра мать свой выток о еден километр на юговосток од вершины [[Говерла|Говерлы]] в пасмѣ [[Чорногора]] в надморской вышцѣ 1824 м. В том же сутоку приимать яко лѣвый приток рѣку [[Стоговець]], котра мать выток в [[Мармарошскы Верхы|Мармарошскых Верхах]]. З тых двох рѣк важнѣйша ся поважовала [[Говерла (рѣка)|Говерла]], так же твердило ся, же «Бѣла Тиса зачинать ся в Чорногорѣ» и ей довжка 33,5 км ([[Говерла (рѣка)|Говерла]] зарахована як ей часть).<ref name="Анучин">Анучин В. А., с. 29.</ref> В каталогу рѣк Украины (1957) зачаток Бѣлой Тисы быв дефинованый яко суток на 19-м километрѣ [[Говерла (рѣка)|Говерлы]] и [[Стоговець|Стоговця]], так же довжка Бѣлой Тисы была лем 19 км.<ref name="Швець"/>
;90-ы рокы XX. стороча
Подля новой дефиниции Бѣла Тиса зачинаться сутоком [[Балзатул]]а и [[Стоговець|Стоговця]], ей довжка 26 км (+7 км — оддалѣня меджи тыма двома сутоками).<ref name="УГЕ"/> О тоты 7 км уменшила ся довжка [[Стоговець|Стоговця]], а окрем того уже вытокы Бѣлой Тисы належало гледати в [[Мармарошскы Верхы|Мармарошскых Верхах]].
==Найновшы мѣряня==
В року 2000 експедиция Сегедского научного товаришства и Карпатскый биосферный заповѣдник, озброены найновшов апаратуров вымѣряли, же выток [[Стоговець|Стоговця]] находить ся высше, як то думали дотеперь, в надморской вышцѣ над 1400 м под верхом [[Стог (1653 м)|Стог]].<ref>A Fehér-Tisza eredete, forráshelye</ref> Было тыж вымѣряно, же основный приток е [[Стоговець]] подля его протока, так же [[Балзатул]] ся мать поважовати за приток [[Стоговець|Стоговця]], што мимоходом, зазначено и в каталогу рѣчок еще в року 1957.<ref>Каталог річок України (1957), с. 17.</ref><ref>[https://www.delmagyar.hu/szeged_hirek/felterkepeztek_a_tisza_forrasvideket/2111676/ Feltérképezték a Tisza forrásvidékét.]{{Dead link|date=August 2022 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}</ref> В мѣстѣ найденого вытоку замонтовали памятну таблу з двоязычным текстом. В далшых експедициях провели точны вымѣры и мапованя. Координаты вытоку Бѣлой Тисы ( точнѣйше: [[Стоговець|Стоговця]]) суть {{coord|47|57|54.7|N|24|31|56.8|E}}, надморска вышка 1484 м.<ref>Выток Бѣлой Тисы (найновшы мѣряня).</ref>
==Жерела и одказы==
* '''Dr. Jiří Král''': Podkarpatská Rus. V Praze, nákladem vlastním, 1924. {{ref-cs}}
* '''Анучин В. А.''': География советского Закарпатья. — М.: Географгиз, 1956. — 296 с. {{ref-ru}}
* '''Кирилюк М. І.: Біла Тиса'''. //Географічна енциклопедія України: В 3-х т. Редкол.: О. М. Маринич (відп. ред.) та ін.— К. «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1989—1993. Т. 1: А—Ж.— 416 с: {{ISBN|5-88500—005—0}} С. 94. {{ref-uk}}
* Швець Г.І., Дрозд Н.І., Левченко С.П. '''Каталог річок України'''. — Видавництво АН УРСР. Київ, 1957. — 192 с. {{ref-uk}}
* [https://www.tisza-forras.hu/feher-tisza-forrasa/ '''A Fehér-Tisza eredete, forráshelye'''] {{ref-hu}}
* [http://geocaching.hu/poi.geo?id=73967 '''Выток Бѣлой Тисы (найновшы мѣряня)'''. 2009.07.07 (ФОТО)] {{ref-hu}}
== Референции ==
{{reflist}}
[[Катеґорія:Рікы Европы]]
[[Катеґорія:Рікы Україны]]
[[Катеґорія:Рікы подля алфавиту]]
klmxo22495gjszxpjfvxgv4sndzmisc
Бескид (штация)
0
14704
131968
130717
2022-08-24T02:23:11Z
InternetArchiveBot
22034
Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9
wikitext
text/x-wiki
{{Вецезначность|Бескид}}
[[File:Бескид (станція).JPG|thumb|300px|Пасажерска чекалня штации Бескид]]
{{ПозКарта |Украина|label = Штация Бескид | lat_deg = 48 | lat_min = 45 | lat_sec = 46
| lon_deg = 23 | lon_min = 19 |lon_sec = 37.8 | width = 300 | alt = Ukraine relief location map.jpg}}
'''Бескид''' — [[Желѣзниця|желѣзнична]] штация Львовской желѣзницѣ, Ужгородской дирекции в [[Закарпатска область|Закарпатской области]] [[Украина|Украины]].<ref>[http://railwayz.info/photolines/station/2689 Штация Бескид]</ref>
==Полога и комодиты==
Штация лежить на [[сѣвер]]ном боку [[Бескидскый тунел|Бескидского тунела]] на одстояню 8 км од штаций Лавочне и Скотарске. До [[Мукачово|Мукачова]] — 70 км, до [[Стрый (город)|Стрыя]] — 80 км. Обслугуе лем вициналны линии. Не мать складовню на багаж. В зимушный час недалеко од штации е можность горского лыжованя, фунгуе вытяг, популарный у жительох [[Мукачово|Мукачова]]. Про туристы и влѣтѣ и взимѣ е одты найлегшый выступ на [[Верховинскый вододѣл]].
==История==
Штация отворена в року [[1885]]<ref>Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР том 1, с. 53.</ref> яко гранична штация [[Мадярске кральовство|мадярской]] [[Желѣзниця|желѣзницѣ]] на линиии [[Мукачово]] — [[Стрый (город)|Стрый]] и належала ку [[Свалявскый район|Свалявскому округу]] [[Жупа Берег|жупы Берег]].<ref name=Révai>Révai nagy lexikona, том 3, с. 219.</ref> Желѣзничну линию и штацию отворили по выставбѣ [[Бескидскый тунел|Бескидского тунела]]. Назву штация достала од [[Бескиды|Восточных Бескидох]] — части [[Лѣсисты Карпаты|Лѣсистых Карпат]], через котру пролягла.
Линию зъелектрификовали в року [[1956]] яко линию [[Желѣзниця|желѣзницѣ]] [[Лавочне]] — [[Мукачово]], перву електрификовану линию Львовской желѣзницѣ.
==Жерела и одказы==
* Révai nagy lexikona. 1-21. köt. Révai Testvérek Irodalmi Intézet Részvénytársaság, Budapest. 1911–1935.
* Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В 2-х кн. — М. : Транспорт, 1981.
* [http://railwayz.info/photolines/station/2689 Штация Бескид]
* [https://swrailway.gov.ua/timetable/eltrain/?sid1=3372&sid2=&startPicker2=&dateR=0&lng= Порядок руху вициналных линий]{{Dead link|date=August 2022 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}.
{{Commonscat|Train_stations_in_Ukraine}}
== Референции ==
{{reflist}}
{{Переклад|uk|Бескид (станція)|0}}
[[Катеґорія:Желѣзничны штации Закарпатской области]]
1zvlf3uhq5k28jcnmaoutbvm8o0ozq9
Римавска Баня
0
14726
131999
130888
2022-08-24T05:04:02Z
InternetArchiveBot
22034
Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9
wikitext
text/x-wiki
{{Локалита
|статус = Cело Словакии, регион Малогонт
|руська назва = Римавска Баня
|оригинална назва = Rimavská Baňa
|застава = Rimavská Baňa - Evanjelický kostol (1).jpg
|опис заставы = Евангелицкый костел, [[XIII. стороча]]
|ширина заставы = 250
|герб = <!-- назва файла, нп.: Herb.jpg -->
|опис герба = <!-- появить ся над фотков -->
|ширина герба = <!-- в пикселах, нп.: 100 -->
|вид крайны = Штат <!--2.гарадича администрации -->
|крайна = Словакия
|lat_dir = N |lat_deg =48 |lat_min =30 |lat_sec = 40 <!-- землеписна ширка-->
|lon_dir = E |lon_deg =19 |lon_min =56 |lon_sec =29 <!-- землеписна довжка-->
|CoordAddon =
|CoordScale = 300000 <!-- мапы укажуть ся в маштабѣ (скалѣ) 3 км/цм -->
|размер карты страны = 280 <!-- 0 затлумить выдачу мапы под рамов -->
|давны назвы = Баня, 1270
|вид региона = Край
|регион = Банскобыстрицкый
|вид района = Окрес
|район = Римавска Собота
|вид общины = Сельскый уряд
|община = Rimavská Baňa, Hlavná 168/4
|площа = 26,21<!-- в квадр. км -->
|вид высоты = Надморска вышка <!-- або: Найвысша точка, Высота центра …-->
|высота = 256<!-- в метрах -->
|население = 533<!-- лем само число -->
|год переписи = 2017
|часовый пояс = +1
|DST = перевод годинкы <!—пусто значить, же час не переводять -->
|телефонный код = +421-47
|почтовый индекс = 980 53
|вид идентификатора = ŠÚJ
|цифровой идентификатор = 515426
|категория в Commons = Rimavská Baňa
|сайт = https://www.obecrimavskabana.sk
|язык сайта = слов.
}}
'''Римавска Баня''', {{Реф-инфо|[[Словацкый язык|слов.]]}} ''Rimavská Baňa'' — [[село]] в [[Словакия|Словакии]] в окресѣ [[Окрес Римавска Собота|Римавска Собота]]. Як наповѣдать назва села, звязане оно з баництвом, але днесь уже даколько [[Стороча|стороч]] ту жадны банѣ не суть. Але в селѣ е цѣнный евангелицкый [[костел]] з конця [[XIII. стороча]] зоз [[Середновік|середновѣкыма]] [[фреска]]ми.<ref name=EvKost>[https://web.archive.org/web/20161120085013/http://www.pamiatky.sk/po/po/Details?id=12278 Register nehnuteľných národných kultúrnych pamiatok]</ref>
==История==
Перва упоминка о селѣ походить з року 1270, а звало ся тогды Баня и была то банницка осада.<ref name=E-obce>Obec Rimavská Baňa //E-obce.sk</ref>
В [[XIII. стороча|XIII.]] — [[XV. стороча]]х в селѣ [[Нѣмцѣ|нѣмецькы]] колонисты добывали [[золото]] ай иншы копалины, але долованя заникло з повным вычерпаньом найдищ.<ref>[https://www.obecrimavskabana.sk/obec/historia/ История Римавской Банѣ]</ref>
==Вызнамны родаци==
* [[Юрай Палкович (професор)|Юрай Палкович]] (1769–1850) — [[професор]], народный будитель [[Словаци|Словакох]]
==Памяткы==
На горбку над селом находить ся евангелицкый [[костел]], котрый в интерьерѣ мать фрескы з добы около року 1370.<ref name=EvKost/>
==Жерела и одказы==
* [https://www.e-obce.sk/obec/rimavskabana/rimavska-bana.html Obec Rimavská Baňa //E-obce.sk]
* Počet obyvateľov SR k 31. 12. 2017 Bratislava : Štatistický úrad SR.
== Референции ==
{{reflist}}
[[Катеґорія:Населены пункты Словакии]]
ggi2u5cw8631qb1mh9inzbgp0vddkoz
Евреи
0
14935
131978
120456
2022-08-24T03:21:47Z
InternetArchiveBot
22034
Rescuing 3 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9
wikitext
text/x-wiki
{{Народ
|group= Евреи<br>יהודים (Jehudim)
|image= [[File:Jews montage.jpg|350px]]
|image_caption =<center><small> [[Юда Макавей]], [[Йозеф Флавий]], [[Акиба бен Йозеф]], [[Мойсей Маймонид]], [[Барух Спиноза]], [[Зигмунд Фройд]], [[Шолом Алейхем]], [[Алберт Айнштайн]], [[Емми Нетер]], [[Давид Бен Гурион]], [[Марк Шагалл]], [[Натали Портман]]</small></center>
|population = 14 млн особ (шацованя, 1983).<ref name="УСЭС">УСЭС, том 1, с. 582.</ref>
|region1 = [[Израел]]<!-- регион -->
|pop1 = 6 042 000<!-- популация в регионѣ -->
|ref1 = [https://www.ynetnews.com/articles/0,7340,L-4367878,00.html]<!-- референция про регион-->
|region2 = [[США]]
|pop2 = 5 835 000
|ref2 = <ref name="НиРМ">Народы и религии мира, сс. 167–169.</ref>
|region3 = [[Россия]]
|pop3 = 551 000
|ref3 = <ref name="НиРМ"/>
|region4 = [[Франция]]
|pop4 = 535 000
|ref4 = <ref name="НиРМ"/>
|region5 = [[Украина]]
|pop5 = 487 000
|ref5 = <ref name="НиРМ"/>
|region6 = [[Канада]]
|pop6 = 325 000
|ref6 = <ref name="НиРМ"/>
|region7 = [[Велика Британия]]
|pop7 = 300 000
|ref7 = <ref name="НиРМ"/>
|languages = <center>[[иврит]], [[идиш]], [[ладино]]</center>
|religions = <center>[[юдаизм]]</center>
|related = <!-- сродникы -->
|footnotes = <!-- зазначкы -->
}}
'''Евре́и''' — сполочна етнична назва ряда народностей, исторично походячых од стародавных Гебрейох. Днешны Евреи жиють в розличных [[держава]]х [[свѣт]]а, цѣлковов популациев около 14 млн особ (шацованя, 1983).<ref name="УСЭС"/>
==Етимология==
Назва ''Еврей'', переважно книжна, пришла через [[Старославяньскый язык|старославянскый]] зоз [[Старовіка Греция|давногрецкого]] ''гебрайос''; [[Византска империя|византского]] ''евреос'', котры, зо свого боку, походять од [[иврит]]ской самоназвы עִבְרִי ''иври''. Буквално ''иври'' — приходник с другого боку.<ref name="ОРТ">Еврей. //Электронная еврейская энциклопедия ОРТ.</ref>
Иншы, переважно бесѣдны назвы, ''Жид'', ''Юдей'', в [[Латинскый язык|латинѣ]] ''judaeus'', [[Англицкый язык|англицке]] ''Jew'', [[Нѣмецкый язык|нѣмецке]] ''Jude'', [[Польскый язык|польске]], [[Словацкый язык|словацке]] и [[Чешскый язык|чешске]] ''Żyd'' походить од [[иврит]]ского ''йегуди'', што зачаточно означало потомка Йегуды, праотця едного з еврейскых племен, а пак ся однесло фигурално на вшиткых Еврейох.<ref name="ОРТ"/>
==Етнолингвистичны групы==
;Ашкеназы:Перед [[Друга світова война|2. свѣтовов войнов]] 90% Еврейох односили ся ку той групѣ (''Ашкеназ'' в давногебрейчинѣ — [[Германия]]). Язык Ашкеназох, [[идиш]], родив ся в Германии в [[X. стороча|X.]] – [[XII. стороча]]х и росширив ся найвеце, перед [[Друга світова война|2. свѣтовов войнов]] говорило [[идиш]]ом 11 млн особ, в сучасности в [[Израел]]у говорить ним майже половка обывательства.<ref name="НиРМ"/>
;Сефарды:Група, котра примѣрно в том истом часѣ вывинула ся в Испании, а по выгнаню од року 1492 росширила ся переважно на [[юг]]у [[Европа|Европы]] и на [[сѣвер]]ѣ [[Африка|Африкы]]. Сефардами часто называють вшиткых Еврейох, котры не суть Ашкеназами.<ref>Сефарды. //Электронная еврейская энциклопедия ОРТ</ref> Сефарды говорять языком ''ладино'', подобным [[Испанскый язык|испанскому]].<ref name="УСЭС"/>
;Иншы: Ествуе еще веце етнолигвистичных груп Еврейох, переважно в окремых державах и регионах ([[Бухара]], [[Грузия]], [[Етиопия]], [[Йемен]], [[Китай]], [[Сѣверный Кавказ]] и др. Общым языком вшиткых Еврейох е [[иврит]], урядный язык [[Израел]]а.<ref>Этнолингвистические группы. //Электронная еврейская энциклопедия ОРТ.</ref>
==Жерела и одказы==
* Народы и религии мира: Энциклопедия / Гл. ред. В. А. Тишков, Редкол.: О. Ю. Артемова, С. А. Арутюнов, А. Н. Кожановский и др. — М.: Большая Российская энциклопедия, 1999. - 928 с: ил. {{ISBN| 5-85270-155-6}}
* УСЭС: Украинский советский энциклопедический словарь в трех томах. / Кудрицкий А.В. и др. (ред.). Главная редакция Украинской Советской Энциклопедии им. М.П. Бажана. К., 1988. Том 1. {{ISBN| 5-88500-001-8}}
* Еврей. //Электронная еврейская энциклопедия ОРТ [https://web.archive.org/web/20190512102717/https://www.eleven.co.il/jewish-history/overview/11501/]
* Сефарды. //Электронная еврейская энциклопедия ОРТ [https://web.archive.org/web/20190428103934/https://eleven.co.il/diaspora/ethno-linguistic-groups/13778/]
* Этнолингвистические группы. //Электронная еврейская энциклопедия ОРТ [https://web.archive.org/web/20190322122604/https://eleven.co.il/diaspora/ethno-linguistic-groups/]
== Референции ==
{{reflist}}
[[Катеґорія:Народы і етніка]]
dx40gep27u6lxcljb4e67zy30ggxdpi
Сянкы (штация)
0
15508
132008
115123
2022-08-24T05:34:00Z
InternetArchiveBot
22034
Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9
wikitext
text/x-wiki
[[File:Sianky Railway Station (2).jpg|thumb|400px|<center>Штация Сянкы, 2019 {{coord|49|01|24.2|N|22|54|5.9|E|scale:5000}}</center>]]
'''Ся́нкы''' — желѣзнична штация на линии [[Самбор]] – [[Чоп]] Ужгородской дирекции Львовской желѣзницѣ, што лежить в селѣ [[Сянкы]] [[Львовска область|Львовской области]] [[Украина|Украины]].<ref name=Sianki>Станция Сянки</ref><ref>Архангельский А. С., Архангельский В. А., том 2, с. 150.</ref>
==Операции и порядок руху==
;Операции:На штации стають вициналны потягы [[Сянкы]] – [[Мукачово]] и далекоходны [[Львов]] – [[Солотвино]] и [[Киев]] – [[Солотвино]]. Продають карткы на вшиткы потягы. Принимають ся и выдавають ся цѣловагоновы наклады, котры можуть быти складованы на отвореных терьховых плохах штации, а тыж наклады, зоз котрыма мож нарабляти на одбочковых колеях. Принимать ся и выдавать ся багажия.<ref name=Sianki/>
;Порядок руху:
* {{Cite web |url=https://www.uz.gov.ua/passengers/timetable/?station=23118&by_station=Пошук |title='''Далекоходны+резервованя''' |language=[[Украинскый язык|украинскы]] |publisher=Укржелѣзниця |accessdate=2019-09-28}}
* {{Cite web |url=https://tochka-na-karte.ru/Railway-Stations/7046-Sjanki.html |title='''Далекоходны+резервованя''' |format= |language=[[Русскый язык|русскы]] |publisher=tochka-na-karte.ru |accessdate=2019-09-28}}
* {{Cite web |url=https://swrailway.gov.ua/timetable/eltrain/?sid=4045&lng= |title='''Вициналны линии''' |language=[[Украинскый язык|украинскы]] |publisher=Укржелѣзниця |accessdate=2019-09-28}}
==История==
[[File:Sianky station2.jpg|thumb|Штация Сянкы, 2013]]
Штация отворена [[24. авґуст|24. августа]] [[1905]]. В часѣ [[Друга світова война|Другой свѣтовой войны]] штоковый будинок штации<ref name=Sianki/> быв розбитый, намѣсто нього выставили партеровый будинок з претезийнов турньов. В року [[2016]] будинок реконштруовали, жебы приспособити штацию на потребы инвалидох, з оглядом на то, же о 2 км од штации умѣщена параолимпийска шпортова база ''Яворов''.<ref name=reconstruction>[https://web.archive.org/web/20190928202627/https://uz.gov.ua/press_center/latest_news/436529/ Станцію Сянки Львівської залізниці обладнають для людей з інвалідністю]</ref>
==Интересны факты==
Штация Сянкы — найвысше положена штация в [[Украина|Украинѣ]] (834 м н.м.)<ref name=reconstruction/><ref>[https://weather.in.ua/ua/l'vovskaja/25691]</ref>
==Жерела и одказы==
* '''Архангельский А. С., Архангельский В. А.''' Железнодорожные станции СССР: Справочник. В 2-х кн. — М. : Транспорт, 1981 {{ref-ru}}
* {{Cite web |url=https://railwayz.info/photolines/station/2444 |title='''Станция Сянки''' |format=ФОТО |language=[[Русскый язык|русскы]] |publisher=railwayz.info |accessdate=2019-09-28}}
{{Commonscat|Sianky Railway Station}}
== Референции ==
{{reflist}}
{{Переклад|uk|Сянки (станція)|25885937}}
[[Катеґорія:Желѣзничны штации Закарпатской области]]
c1y4zujmjxhzcjxwugznfhi1gmw84w8
Гиероглиф
0
15739
131960
131954
2022-08-23T17:34:16Z
Igor Kercsa
5504
одказ
wikitext
text/x-wiki
[[File:Egypt Hieroglyphe4.jpg|thumb|[[Старовікый Еґіпет|Давноегипетскы]] гиероглифы]]
'''Гиеро́глифы''', од {{ref-el}} ''ἱερός'' ''священный'' + ''γλυφή'' ''то, што вырѣзано'' — [[графема|графемы]], напоминаючы рисункы даякых объектох ([[Чоловік розумный|люде]], [[Жывотины|животины]], предметы), котры суть в основѣ систем словесно-складового писма (напримѣр, давноегипетского, китайского).<ref>ИЕРО́ГЛИФ</ref><ref>Большой энциклопедический словарь, с. 476.</ref>
==История==
Пиктографичне писмо зродило ся около року [[3300 до н. е.]] у [[Шумеры|Шумерох]], котры з помочов рисункох, зазначали, раховали и дѣлили свой маеток, потравины. Тоты рисункы были схематичны и указовали предмет або дѣю. Поступно графичны знакы зачали передавати [[звук]]ы, писмо ся ставало силабичным, як основа про писаня служили глиняны табличкы. а [[графема|графемы]] достали форму клинописных знакох.<ref>Хронология, сс. 18–19.</ref>
==Жерела и одказы==
* '''''Большой энциклопедический словарь.''''' Главный редактор А. М. Прохоров — Москва: Советская энциклопедия, 1993. — 1630 с. {{ISBN| 5-85270-015-0}} {{Реф-инфо|[[Русскый язык|рус.]]}}
* '''Хронология'''; //{{ВИДС}}
* {{cite web |author= |editor= |date= |url=https://bigenc.ru/linguistics/text/2000831 |title='''ИЕРО́ГЛИФ''' |publisher=Большая российская энциклопедия |format=онлайн |quote= |language=[[Русскый язык|русскы]] |accessdate=2019-11-27 |archiveurl= |archivedate= }}
{{Commonscat|Hieroglyphs}}
== Референции ==
{{reflist}}
[[Катеґорія:Системы письма]]
mt4vzeqtm3gmfi650g36vjtrbpmy22g
Газпром
0
15896
131973
131198
2022-08-24T02:52:58Z
InternetArchiveBot
22034
Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9
wikitext
text/x-wiki
<div style="float:right; text-align:center;">
[[File:Gazprom logo.svg|right|200px]]
[[File:Gazprom Headquarters.jpg|right|200px]]
<small>''Централа компании в Москвѣ''</small>
</div>
'''ПАО «Газпро́м»''', {{ref-ru}} ''публичное акционерное общество «Газпром»'', [[Российска Федерация|российска]] енергетична компания, найвекша подля торжной вартости в [[Российска Федерация|России]].<ref name="БРЭ">Гутник А. В.</ref>
==История==
В року 1989 Министерство газового промысла [[Российска Федерация|России]] перетворили на штатный газовый концерн «Газпром». [[5. новембра]] [[1992]] подписаный декрет Президента [[Российска Федерация|Российской Федерации]] о его переводѣ зо штатной властности в приватну, на основѣ котрого влада [[Российска Федерация|РФ]] рѣшѣньом з дня [[25. фебруара]] [[1993]] № 138 основала ''РАО<ref>Российское акционерное общество {{ref-ru}}</ref> «Газпром»'' (днешна назва ''ПАО «Газпром»''). В року 1994 зачала ся приватизация, при тому закон жадав, жебы во властности штату зостало найменше 50% плус една акция.
== Капациты ==
В року 2015 в сполочности працовали 460 тысяч особ. Главный напрям — експорт [[земный газ|земного газу]] по газоводах, але в року 2009 збудовали перву фабрику на кондензованый газ, котрый ся експортуе цистерновыма шифами про заморскых спотребительох, и тота технология успѣшно ся розвивать. «Газпром» мать найвекшы в свѣтѣ засобы [[земный газ|земного газу]], котры чинять сумарно 17% од свѣтовых, а добываня чинить 11% од свѣтового.
==Жерела и одказы==
* {{cite web |author= '''Гутник А. В.''' |editor= |date=2018 |url=https://bigenc.ru/economics/text/4413226 |title= ГАЗПРОМ |publisher=// Большая российская энциклопедия |format=online |quote= |language=[[Русскый язык|русскы]] |accessdate=2020-01-02 |archiveurl= |archivedate= }}
* [https://web.archive.org/web/20200102022513/https://www.gazprom.ru/ Официалный сайт] {{ref-ru}}
== Референции ==
{{reflist}}
{{Переклад|ru|Газпром|103997664}}
[[Катеґорія:Компании]]
[[Катеґорія:Економика России]]
2hy7f75rdm0mp8lutiuh0byem8qd5d8
Станїслав Конєчні
0
15924
132005
117116
2022-08-24T05:28:02Z
InternetArchiveBot
22034
Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9
wikitext
text/x-wiki
ПгДр. '''Станїслав Конєчні''', к. н. (* 6. децембра 1949 в Левочі) - історик.
Од року 1990 Станїслав Конєчні ся наповно занимав штудіом історії Русинів і Українцїв на Словеньску і в середнїй Европі 20. стороча. Став ся сполуавтором восьмох моноґрафій і веце як 100 штудій і одборных статей, двох каталоґів, сценаря выставкы і реалізатором многых лекцій і научных презентацій на Словеньску і за ёго граніцями з области історії Русинів, історії іншых етнічных меншын і подобных тем. Вів рїшіня трёх научных і одборных проєктів, быв орґанізатором або єдным з орґанізаторів дакількох научных акцій міджінародного характеру.
С. Конєчні є членом Словеньской історічной сполочности, Асоціації україністів Словеньска, Світовой академії русиньской културы. В сучасности є председом Ученой рады Сполоченьсконаучного інштітуту САН в Кошіцях, членом Сейму САН в Братїславі і членом Научно-одборной рады Словеньского народного музея – [[Музей Русиньской Культуры в Пряшові|Музея русиньской културы в Пряшові]].
== Жерела и одказы ==
* http://www.rusynacademy.sk/rusynski/d/d_114.htm
* https://www.unipo.sk/cjknm/hlavne-sekcie/urjk/obsadenie-institutu/stanislav-konecny/
* https://web.archive.org/web/20200808151958/https://www.svusav.sk/en/staff/personnel/phdr-stanislav-konecny-csc/
[[Катеґорія:Русиньскы історіци]]
t5epanbjhqvitne15cz5h2jlmhlgxhl
Нѣмецка Мокра
0
16050
131990
127305
2022-08-24T04:33:36Z
InternetArchiveBot
22034
Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9
wikitext
text/x-wiki
{{Локалита
|статус = Cело Украины
|руська назва = Нѣмецка Мокра
|оригинална назва = Німецька Мокра {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}}
|застава = Вид на село Німецька Мокра.jpg
|опис заставы = Выгляд од югу
|ширина заставы = 300<!-- в пикселах, нп.: 150 -->
|герб = <!-- назва файла, нп.: Herb.jpg -->
|опис герба = <!-- появить ся над фотков -->
|ширина герба = <!-- в пикселах, нп.: 100, 150… -->
|вид крайны = Еврорегион <!--2.гарадича администрации -->
|крайна = [[Еврорегион Карпаты|Карпаты]]
|lat_dir = N |lat_deg = 48 |lat_min = 22 |lat_sec = 37 <!-- землеписна ширка -->
|lon_dir = E |lon_deg = 23 |lon_min = 50 |lon_sec = 42<!-- землеписна довжка-->
|CoordAddon =
|CoordScale = 300000 <!-- мапы укажуть ся в масштабѣ 3 км/цм -->
|размер карты страны = 0 <!-- тот параметер затлумить выдачу мапы под рамов -->
|давны назвы = Mokra, 1638<ref name=Sebestyén>Sebestyén Zsolt, сс. 100–101.</ref>
|вид региона = область
|регион = Закарпатска
|вид района = <!--4.гарадича администрации, пусто назначить: Район -->
|район = Тячовскый
|вид общины = Сельска рада <!--5.гарадича администрации -->
|община = Руськомокрянска
|площа = <!-- в квадр. км -->
|вид высоты = Вышка центра села<!--(Найвысша точка, Высота центра …-->
|высота = 661<ref>[http://weather.in.ua/ua/zakarpatskaja/11264 Вышка села]</ref>
|население = 540 <!-- лем само число -->
|год переписи = 2001
|часовый пояс = +2
|DST = перевод годинкы <!—пустый параметер значить, же час не переводять -->
|телефонный код = +380-3134
|почтовый индекс = 90521
|вид идентификатора = КОАТУУ <!--инде може быти инша система -->
|цифровой идентификатор = 2124486102
|категория в Commons = Nimetska Mokra
|сайт = <!-- http://www.ХХХХХ.com -->
|язык сайта = <!-- нп. (мад., анг.) -->
}}
'''Нѣмецка Мокра''', {{ref-de}} ''Deutsch Mokra'', {{ref-cs}} ''Německá Mokrá'', {{ref-uk}} ''Німецька Мокра'', {{ref-ru}} ''Немецкая Мокрая''<ref>[https://web.archive.org/web/20210811132018/https://rusin8.webnode.ru/_files/200000405-bea33bea35/Deutsch%20Mokra.jpg Входна таблиця (фото 1930х)]</ref> — [[село]] в [[Тячовскый район|Тячовском районѣ]] [[Закарпатска область|Закарпатской области]] [[Украина|Украины]].
==География==
''Нѣмецка Мокра'' — невеличке село, простерте в довжцѣ 2,5 км на лѣвом березѣ [[Мокрянка (приток Тересвы)|рѣкы Мокрянкы]],<ref name="Австриякы">Мешканці села Німецька Мокра...</ref> на серединѣ путе з [[Усть-Чорна|Усть-Чорной]] до [[Колочава|Колочавы]].
==История==
Перва упоминка в документах: Mokra, 1638, а з нѣмецков идентификациев: Deutsch-Mokra, 1783.<ref name=Sebestyén/>
Село заклали утѣкачѣ з [[Галич]]а, и мало оно лем 16 убогых хыж, коли [[9. новембра]] [[1775]] сюды прибыли з повозом 120 переселенцѣ зоз землѣ [[Горна Австрия]], котрых покликала мадярска влада в интересѣ организации лѣсового газдованя.<ref name="Австриякы"/> В року 1910 были 730 обывателѣ, з них 654 — [[Нѣмцѣ]], 47 — [[Мадяре]], 28 — [[Русины]]; подля вѣры: 663 — римокатолици, 37 — грекокатолици, 20 — израелиты.<ref>A történelmi Magyarország...</ref> В року 1930 зоз 1027 обывательох 807 были [[Нѣмцѣ]], 142 — [[Русины]], 55 — [[Чехы]] и [[Словаци]], 7 — [[Евреи]], 6 — [[Мадяре]], 10 — чужоземцѣ; римокатолицка громада мала 841 вѣрника и деревяну церкву з року 1779, котра ся заховала доднесь, а в ней ся заховала застава, под котров пришли ту австрийскы переселенцѣ.<ref>Достал, Ярослав, сс. 132–133.</ref>
В [[УССР|совѣтско-украинской добѣ]] село было перейменоване на ''Комсомольськ'' (1946).<ref name=Sebestyén/> Фундаменталне академичне выданя ''Історія міст і сіл України. Закарпатська область. Київ, 1969'', упоминать за ''Комсомольськ'' лем тельо, же было «колись Німецька Мокра».<ref>Тронько П., с. 650.</ref> А меджи тым, в року 1944 нѣмецке обывательство села было репресоване, в селѣ зостали лем 12–14 родин з даколишных переселенцьох, иншых розтерьхали по таборах примусовой роботы в СССР, иншы в роках 1974–1975 емигровали до ФРГ, доднесь зостали лем двѣ родины.<ref name="Австриякы"/> В року 2016 декомунизачным актом [[Украина]] вернула селу историчну назву {{ref-uk}} ''Німецька Мокра''.<ref>[https://web.archive.org/web/20160607201629/http://rada.gov.ua/news/Novyny/124616.html Верховна Рада України ухвалила Постанову «Про перейменування окремих населених пунктів та районів»]</ref>
==Жерела и одказы==
* '''A történelmi Magyarország''' atlasza és adattára 1914 {{ISBN|963 85683 3 X}} [https://books.google.com.ua/books/about/A_T%C3%B6rt%C3%A9nelmi_Magyarorsz%C3%A1g_atlasza_%C3%A9s.html?id=y_QNYAAACAAJ&redir_esc=y <small>''Доступно онлайн''</small>] {{Реф-инфо|[[Мадярскый язык|мад.]]}}
* '''Sebestyén Zsolt'''. Máramaros megye helységneveinek etimológiai szótára. Bessenyei könyvkiadó. Nyíregyháza, 2012. {{ISBN| 978-615-5097-53-9}} {{Реф-инфо|[[Мадярскый язык|мад.]]}}
* '''Достал, Ярослав'''. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919–1938). Ужгород, «Карпати», 2014. {{ISBN|978-966-671-374-5}} {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}}
* '''Тронько П.''' и др. (ред.) Історія міст і сіл України. Закарпатська область. К. 1969. {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}}
* {{cite web |date=2015-05-15 |url=https://pershij.com.ua/meshkantsi-sela-nimetska-mokra-na-tiachivshchyni-maiut-avstriiske-korinnia/ |title='''Мешканці села Німецька Мокра на Тячівщині мають австрійське коріння''' |format=ФОТО |publisher=перший.com.ua language=[[Украинскый язык|украинскы]] |accessdate=2020-02-06}}
== Референции ==
{{reflist}}
{{Тячовскый район}}
{{Закарпатска область}}
[[Катеґорія:Населены пункты Украины]]
[[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]]
91geq7p953lcbwso5c69sq0ar8tpnrb
Рудолф Ерих Распе
0
16404
132000
119411
2022-08-24T05:08:55Z
InternetArchiveBot
22034
Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9
wikitext
text/x-wiki
{{Особа
|Имя=Рудолф Ерих Распе
|Имя_оригиналне=Rudolf Erich Raspe
|Категория_склада=Rudolf Erich Raspe
|Образчик=[[File:Rudolf Erich Raspe.jpg|230px]]
|Образчика_подпис=
|Чинность=[[ученый]], библиотекарь, [[писатель]], швинглер
|Уроджѣня={{Birth date|1736|03|28}}<ref name="крест">Датум кресту.</ref>
|Мѣсто_роджѣня=Ганновер, Нижня Саксония
|Упокоеня={{Death date and age|1794|11|15|1736|03|28}}
|Мѣсто_смерти=Макросс, Ирландия
|Причина_смерти=тифус
}}
'''Рудолф Ерих Распе''', {{ref-de}} ''Rudolf Erich Raspe'', *[[28. марец]] [[1736]],<ref name="крест"/> земля Ганновер, днесь [[Нижнє Сасько|Нижня Саксония]] – † [[16. новембер]] [[1794]], [[Макросс]] при [[Килларни]], грофство Керри, [[Ирландия]] — [[ученый]], библиотекарь, [[писатель]], автор книгы о пригодах [[Барон Мюнхаузен|барона Мюнхаузена]].
==Биография и творба ==
;Дома:Учив ся на универзитах в [[Геттингенска универзита|Геттинген]]у и [[Лайпцигска универзита|Лайпциг]]у [[природны наукы]] и [[Филология|филологию]]. Публиковав статьи на темы [[Археология|археологии]], [[Геология|геологии]], [[минералогия|минералогии]] и [[Литература|литературы]]. В року 1764 выдав латинскоязычны роботы [[Готтфрид Вилгелм Лайбниц|Готтфрида Вилгелма Лайбница]] В року 1766 появив свой [[роман]] ''Гермин и Гунилда'', еден з первых рыцарскых романох. Быв первый в [[Германия|Германии]], кто представив литературному сполоченству [[Поемы Оссиана]]. В року 1767 став ся [[професор]]ом [[Карлова универзита|Карловой универзиты]] а заразом хранительом антикварной и нумизматичной колекции в [[Кассел]]у, котра была властностьов мѣстного ландгрофа.<ref name="ЗП">Макаров А.</ref><ref name=Otto>Ottův slovník naučný</ref><ref>Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона</ref>
:В року 1769 зыскав членство в [[Геттингенска академия наук|Геттингенской академии наук]] и [[Лондонске кральовске общество|Лондонском кральовском обществѣ]]. Але в року 1775, коли обокрав колекцию грофа и перед арештом утѣк до [[Лондон]]а, быв з общества [[7. децембра]] [[1775]] за швинглерство выгнаный.<ref name=EB>Rudolf Erich Raspe</ref><ref>[https://collections.royalsociety.org/DServe.exe?dsqIni=Dserve.ini&dsqApp=Archive&dsqCmd=Show.tcl&dsqDb=Persons&dsqPos=0&dsqSearch=((text)%3D%27NA3466%27) The Royal Society record]{{Dead link|date=August 2022 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}</ref>
;На утѣку:В роках 1781 – 1783 по нѣмецкы вышли первы истории [[Барон Мюнхаузен|барона Мюнхаузена]], ''Vademecum für lustige Leute (Порадник про веселу челядь)'', котры Распе опрацовав и в року 1785 анонимно выдав в [[Лондон]]ѣ под титулом ''Baron Munchausen’s Narrative of His Marvellous Travels and Campaigns in Russia (Росповѣдь барона Мюнхаузена о його чудесных путованях и пригодах в России)''. Зыскавшу успѣх анонимну книжку уже в року 1786, а пак зась в року 1788 выдав по нѣмецкы в значно доповненом обсягу [[Готтфрид Август Бюргер]], и якраз тот вариант став ся частьов свѣтовой литературы. Реалне авторство первого варианта одкрыв аж в року 1847 Гайнрих Деринг (Heinrich Döring) в його биографии Бюргера. Тымчасом Распе замѣшав ся до далшых швынгльох з горництвом в [[Шкоция|Шкоции]] и в року 1791 утѣк до [[Ирландия|Ирландии]], де о три рокы умер.<ref name=EB/><ref>ModernLib.Net</ref>
== Жерела и одказы ==
* '''Ottův slovník naučný'''. Illustrovaná encyklopaedie obecných vědomostí. Díl 21. Vyd. J. Otto. V Praze, 1904. {{ref-cs}} Str. 303.
* '''Макаров А.''': Распе, Рудольф Еріх //Зарубіжні письменники. Енциклопедичний словник. Ред. Михальська Н., Щавурський Б. — Тернопіль: Богдан, 2006 {{ISBN|966-692-744-6}} {{ref-uk}} Сс. 406–408.
* Распе, Рудольф-Эрих // '''Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона''' : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907. {{ref-ru}} [https://ru.wikisource.org/wiki/ЭСБЕ/Распе,_Рудольф-Эрих Одчитане 2020-05-22]
* {{cite web |url=https://www.britannica.com/biography/Rudolf-Erich-Raspe |date=January 01, 2020 |title='''Rudolf Erich Raspe''' |publisher=Encyclopædia Britannica, inc. |accessed=May 23, 2020}}{{ref-en}}
* {{cite web |url=https://modernlib.net/books/raspe_rudolf_erih/ |title=Распе Рудольф Эрих |publisher='''ModernLib.Net''' |accessdate=2020-05-22}} {{ref-ru}}
== Референции ==
{{reflist}}
{{Lifetime|1736|1794|Распе, Рудолф}}
[[Катеґорія:Англоязычны писателе]]
[[Катеґорія:Німецкоязычны писателе]]
[[Катеґорія:Приповѣдкарѣ]]
gz8u3qt7oswssg2p02ojcgtmlqemtau
Кругосвет
0
16770
131980
120847
2022-08-24T03:54:45Z
InternetArchiveBot
22034
Rescuing 2 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9
wikitext
text/x-wiki
{{Публикация
| статус =https://www.krugosvet.ru
| назва = Енциклопедия Кругосвет
| назва иншоязычна =Энциклопедия «Кругосвет» {{ref-ru}}
| образчик =
| образчика подпис =
| автор =
| назва оригинала =
| держава =
| язык = [[Русскый язык|русскый]]
| темы =
| жанры = универзална просвѣтна енциклопедия
| выдаватель =
| датум появы = 2000
| тип медиа = интернет-выданя
| категория склада =
}}
'''Кругосвет''', {{ref-ru}} ''Энциклопедия «Кругосвет»'' — [[інтернет|интернет]]-[[енциклопедия]] универзалного просвѣтного обсягу, отвореного приступа про читательох.
Енциклопедия взникла в року 2000 и ку року 2010, подля компании ''МедиаХауз'', властника електронной верзии, енциклопедия ''Кругосвет'' обсяговала понад 12 700 статей (из них 7 100 — биографии), понад 12 100 илустраций, 600 политичных, историчных и економичных мап, а тыж историчны и политичны документы.<ref>{{cite web|url=http://www.mediahouse.ru/catalogue.html?spich=1272609608#1272609608|title=Кругосвет 2010|work=http://www.mediahouse.ru|accessdate=2010-11-22|deadlink=yes|archiveurl=https://web.archive.org/web/20120513114423/http://mediahouse.ru/catalogue.html?spich=1272609608#1272609608|archivedate=2012-05-13}}</ref>. Основана на [[Енциклопедия Кольера|Енциклопедии Кольера]], {{ref-en}} ''Collier's Encyclopedia'', едной з основных англоязычных универзалных енциклопедий, котра была выдавана в [[США]] до року 1998.
Енциклопедия ''Кругосвет'' доступна на бесплатном сайтѣ https://www.krugosvet.ru. Повну електронну копию мож купити на двох [[компакт-диск]]ах або едном [[DVD|DVD-диску]]. Папѣрьова верзия енциклопедия не была выдавана.
== Одказы ==
* ''Добровольский А. В.'' [https://web.archive.org/web/20150924032716/http://www.ict.edu.ru/ft/005544/307-322.pdf Энциклопедия «Кругосвет» и возможности её использования] // В сб. науч. ст. «Интернет-порталы: содержание и технологии». Выпуск 4 / Редкол.: А. Н. Тихонов (пред.) и др.; ФГУ ГНИИ ИТТ «Информика». — М.: Просвещение, 2007. — Сс. 307–322.
* [http://www.krugosvet.ru Сайт енциклопедии ''Кругосвет''].
* [https://web.archive.org/web/20041116220758/http://www.fcenter.ru/online.shtml?articles%2Fsoftware%2Fencyclopedias%2F504 Энциклопедия «Кругосвет» 2001]
* [http://www.nestor.minsk.by/kg/2007/02/kg70203.html Энциклопедия «Кругосвет» 2006]
* [https://web.archive.org/web/20080912143101/http://www.fcenter.ru/online.shtml?articles%2Fsoftware%2Fencyclopedias%2F24499 Энциклопедия «Кругосвет» 2008]
== Референции ==
{{reflist}}
{{Переклад|ru|Кругосвет|103780246}}
[[Категория:Онлайн-енциклопедии]]
1af6kwv3zdv9vskai7er80xrgckfodg
Монастырь Святого Николая, Карповтлаш
0
17222
131984
123371
2022-08-24T04:17:18Z
InternetArchiveBot
22034
Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9
wikitext
text/x-wiki
[[File:Monast nan2.JPG|thumb|330px|{{center|Храм монастыря Святого Николая в [[Карповтлаш]]у}}]]
'''Монастырь Святого Николая в Карповтлашу''' — [[Православна Церковь|православный]] мужскый [[монастырь]] Хустской епархии [[Украинска православна церковь (Московского патриархата)|Украинской православной церкви (Московского патриархата)]], положеный при селѣ [[Карповтлаш]] [[Хустскый район|Хустского района]] [[Закарпатска область|Закарпатской области]], основаный в року 1919 преподобным [[Алексий (Кабалюк)|Алексием Карпаторусскым]] по його выслободжѣню из арешта.<ref>Данилец Ю. И., иером. Пимен (Мацола)</ref>
;Зачаткы:По закончѣню [[Перва свѣтова война|Первой свѣтовой войны]] до [[Иза|Изы]] ся вернули з [[Российска империя|России]] еромонахы Алексий, Амфилохий и Матфей, котры зачали створьовати монашы обытели. Так достав организачный зачаток мужскый монастырь Святого Николая около [[Иза|Изы]]. В року 1920 по одсунѣ румынского войска з [[Подкарпатска Русь|Подкарпатской Руси]] и приходом на [[Чехословакия|чехословацкой]] администрации, были вызнаны ровны права православных. Первы населникы обытели на зачатку жили в церковном домѣ при сельском храмѣ. Того ж року з благословѣня владыкы Досифея зачали ставебны роботы, на котры люде добровольно даровали потребны средства. Монастырь Святого Николая, яко центер православного монашества, мав меджи людми и духовенством, а тыж у епископа [[Дамаскин (Грданички)|Дамаскина]], велику авториту. При монастырьови в роках 1933 – 1937 были пастырскы курзы про духовенство.<ref name=PEAV>Православная энциклопедия ''Азбука веры''</ref>
;Совѣтска доба: В року 1954 маеток монастыря быв конфишкованый; в року 1960 булдозерами были збуряны вшиткы ставбы и на их мѣстѣ поставлена туберкулозна болниця.<ref name=PEAV/>
;Постсовѣтска доба:Од старой обытели зостав лем старенькый дом и каплиця. [[12. юла]] [[1991]] в каплици одслужили перву литургию. Поступно монахы зачали ся вертати в родну обытель.<ref name=PEAV/>
== Жерела и одказы ==
* '''Данилец Ю. И., иером. Пимен (Мацола)''': Православные монастыри Закарпатья. Путеводитель. К.: Издательский отдел УПЦ, 2012 {{ISBN|978-966-2371-19-2}} [https://web.archive.org/web/20200925131910/http://orthodoxbook.org.ua/index.php/item/201209r.html] {{ref-ru}}
* {{cite web |url=https://azbyka.ru/palomnik/Свято-Николаевский_мужской_монастырь_(с._Иза-Карпутлаш) |title=Свято-Николаевский мужской монастырь (с. Иза-Карпутлаш) |publisher='''Православная энциклопедия ''Азбука веры''''' |accessdate=2020-11-03 }}{{ref-ru}}
{{Commonscat|Saint Nicholas monastery, Karpovtlash}}
== Референции ==
{{reflist}}
<gallery mode=packed heights=150px>
Monast_nan.JPG
Постройка в монастыре, Карповтлаш, Закарпатье - panoramio.jpg
</gallery>
[[Категория:Монастырѣ|Николай]]
cy3zi7rgrihr0ich3v8ctpshkr1ko2e
Великый Бычков
0
17252
131971
123576
2022-08-24T02:36:02Z
InternetArchiveBot
22034
Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9
wikitext
text/x-wiki
{{Локалита
|статус = [[Мѣстечко]] [[Украина|Украины]]
|руська назва = Великый Бычков
|оригинална назва = ''Великий Бичків'' {{ref-uk}}
|застава = Velykyi Bychkiv 2019.jpg
|опис заставы = Выгляд на мѣстечко з воздуха;<br>на лѣвом березѣ румынска часть
|ширина заставы = 270
|вид крайны = Еврорегион<!--2.гарадича администрации -->
|крайна = [[Еврорегион Карпаты|Карпаты]]
|lat_dir = N |lat_deg =47 |lat_min =58 |lat_sec =09 <!-- землеписна ширка-->
|lon_dir = E |lon_deg =24 |lon_min =00 |lon_sec =28 <!-- землеписна довжка-->
|CoordAddon =
|CoordScale = 300000 <!-- мапы укажуть ся в маштабѣ (скалѣ) 3 км/цм -->
|размер карты страны = 0 <!-- так затлумить выдачу мапы под рамов -->
|давны назвы = Великый Бочков, до 1944
|вид региона = Область<!--3.гарадича администрации-->
|регион = [[Закарпатска область|Закарпатска]]
|вид района = <!--4.гарадича администрации, предволено: Район -->
|район = [[Раховскый район|Раховскый]]
|вид общины = Мѣстска рада<!--5.гарадича администрации ПОВИННЫЙ ПАРАМЕТЕР!-->
|община = Великобычковска
|площа = 8<!-- в квадр. км --><ref name=ESU>Енциклопедія сучасної України</ref>
|вид высоты = Вышка центра
|высота = 299<ref>Інформер: Великий Бичків</ref><!-- в метрах -->
|население = 9 430<ref name=ESU/>
|год переписи = 2001
|часовый пояс = +2
|DST = перевод годинкы <!—пусто значить, же час не переводять -->
|телефонный код = +380 3132
|почтовый индекс = 90615
|вид идентификатора = КОАТУУ
|цифровой идентификатор = 2123655500
|категория в Commons = Velykyi Bychkiv
|сайт = https://bychkivrada.gov.ua
|язык сайта = {{ref-uk}}
}}
'''Великый Бычков''' (до року 1944 — '''Великый Бочков'''),<ref name=ESU/> {{ref-uk}} ''Великий Бичків'', {{ref-hu}} ''Nagybocskó'', {{ref-ro}} ''Bocicoiu Mare'' — [[мѣстечко]] в [[Раховскый район|Раховском районѣ]] [[Закарпатска область|Закарпатской области]] [[Украина|Украины]]. Статус [[Мѣстечко|мѣстечка]], {{ref-uk}} «селище мѣстского типа», достало в року 1947.<ref name=Tronko>Тронько П.</ref>
;Администрация<ref>https://web.archive.org/web/20201202085953/https://bychkivrada.gov.ua/structure/</ref>{{ref-uk}}:
: Великобичківська селищна рада <br>
:90615, Закарпатська обл., <br>
:Рахівський р-н,<br>
:смт. Великий Бичків, вул. Грушевського, 108
:тел. 03132-33238
:Староста: Божук Йосип Михайлович
== Полога ==
Лежить на правом березѣ [[Тиса|Тисы]], оддалене о {{nowrap|35 [[Метер#Кілометер|км]]}} од районного центра [[Рахово|Рахова]], и о {{nowrap|12 [[Метер#Кілометер|км]]}} од желѣзничной штации Солотвина<ref name=Tronko/> (желѣзниця в том одсѣку ходить по румынском боку). На противном, лѣвом березѣ [[Тиса|Тисы]], котрый належить [[Румыния|Румынии]], простер ся румынскый Великый Бочков, {{ref-ro}} ''Bocicoiu Mare'', котрый в минулости называв ся Нѣмецкый Бочков, {{ref-hu}} ''Németbocskó''. Правобережна украинска часть в минулости ся дѣлила на Великый и Малый Бочков<ref name=Atörténelmi>A történelmi Magyarország</ref>
== История ==
Перва упоминка датована роком 1373 под назвов ''Bochkou''. <ref name=Sebestyén>Sebestyén Zsolt, с. 98.</ref>
В року 1720 на рѣцѣ [[Шопурка]] зачала фунговати пила, найвекша в [[Подкарпатя|Подкарпатю]].<ref name=ESU/><ref name=Fedaka>Федака С., сс 35–38.</ref> В року 1868 отворила ся швайчарско-мадярска хемична фабрика (од року 1896 фирма ''Клотилда''), котра достала на 50 рокы лицензию на выхоснованя лѣса и выробляла яко перва в цѣлой [[Австро-Мадярщина|Австро-Мадярщинѣ]] путьом сухой дестилации дерева оцет, деревне угля, иншу продукцию. В року 1897 ту мали роботу 420, в року 1900 — 574 роботникы. Продукция ишла на експорт до штатох [[Европа|Европы]], до [[Галичина|Галичины]], [[Буковина|Буковины]] и [[Российска империя|России]], прото в року 1887 желѣзниця была продовжена за Зимирскый [[просмык]] на сѣверну сторону [[Карпаты|Карпат]].<ref name=Tronko/>
В року 1910 Великый Бочков мав 5955 обывательох, меджи нима были 3078 [[Русины]], 1646 [[Мадяре]] и 1177 [[Нѣмцѣ]].<ref name=Atörténelmi/>
По [[Перва свѣтова война|Первой свѣтовой войнѣ]] ту наростать роботницкый рух. В чехословацкой добѣ В. Бочков ставать ся едным з найвекшых револучных и културницкых центрох [[Подкарпатска Русь|Подкарпатской Руси]]. В [[Децембер|децембрѣ]] [[1933]] в Бочковѣ учитель мѣстной горожанкы {{nowrap|Ю. А. Шерегий}} основав театер ''Нова сцена'' — первый украинскый професионалный театер Подкарпаткой Руси.<ref name=Fedaka/>
В року 1930 штатистика евидуе в Бочковѣ 6707 обывательох: 4363 [[Русины]], 1253 [[Евреи]], 571 [[Мадяре|Мадяр]], 272 [[Чехы]] и [[Словаци]], 30 [[Нѣмцѣ]], 10 — иншы, 208 — чужоземцѣ. Школы: мѣшана [[горожанка]] (7 клас, русинска и чешска); русинска народна (6 кл.); чешска народна (5 кл.), русинска народна (5 кл. в приселку Малый Бочков). Штатны уряды: нотарскый, жандарскый, пошта-телеграф-телефон, даньовый, цолный, лѣсозаготовный.<ref>Достал Я., сс. 165–166.</ref>
В добѣ [[УССР]] на базѣ ''Клотилды'' створеный Великобычковскый лѣсохимкомбинат, котрый значно модернизовав и росширив продукцию, а тыж занимав ся высаджованьом лѣса. В той добѣ выбудовали 1270 новы будинкы, отворены болниця, породницке оддѣлѣня, поликлиника: середня школа, середня интернатна школа, културный дом (1964).<ref name=Tronko/>
В року 2004 в Бычковѣ основаный женскый грекокатолицкый монастырь.<ref name=Fedaka/>
== Етимология назвы ==
Украинизована назва ''Bičkiv Velký'' зафиксована аж под роком 1925.<ref name=Sebestyén/> Исторична и официална назва ''Великый Бочков'' была «украинизована» новов владов в року 1944 на ''Великий Бичків''.<ref name=ESU/> Авторитетный слависта [[Иштван Кньежа]] поважовав, же ''Bočkov'' — присвойна форма од властного имени ''Boček''. Подля людовой етимологии, назва ''Бочков'' може походити од славянского апелатива *bъčьka 'бочка' зато, бо там правили великы бочкы, в котрых ся вывозила соль из [[Солотвино|Солотвина]].<ref name=Sebestyén/>
== Жерела и одказы ==
* '''Sebestyén Zsolt''': Máramaros megye helységneveinek etimológiai szótára. Bessenyei könyvkiadó. Nyíregyháza, 2012. {{ISBN| 978-615-5097-53-9}} [http://mek.oszk.hu/13200/13208/13208.pdf <small>''Доступно онлайн''</small>]
* '''A történelmi Magyarország''' atlasza és adattára 1914 {{ISBN|963 85683 3 X}} [https://books.google.com.ua/books/about/A_T%C3%B6rt%C3%A9nelmi_Magyarorsz%C3%A1g_atlasza_%C3%A9s.html?id=y_QNYAAACAAJ&redir_esc=y <small>''Доступно онлайн''</small>] {{ref-hu}}
* '''Достал, Ярослав'''. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919–1938). Ужгород, «Карпати», 2014. {{ISBN| 978-966-671-374-5}} {{ref-uk}}
* '''Тронько П.''' и др. (ред.) Історія міст і сіл України. Том 7. Закарпатська область. К. 1969.[http://ukrssr.com.ua/zakarp/rahivskiy/velikiy-bichkiv-rahivskiy-rayon-zakarpatska-oblast <small>''Доступно онлайн''</small>] {{ref-uk}}
* '''Федака Сергій'''. Населені пункти і райони Закарпаття. Історично-географічний довідник. "Ліра". Ужгород, 2014. {{ISBN| 978-617-596-158-2}} [https://books.google.com.ua/books?id=w4xGBAAAQBAJ&pg=PA38&lpg=PA38&dq=Великий+Бичків+Рахівського+району+Сергій+Федака&source=bl&ots=gEHzXuQF_5&sig=ACfU3U1dJjcD6J313OO4t4j4yFv7_kVHhA&hl=uk&sa=X&ved=2ahUKEwjznsv62IztAhVrx4sKHWnZCsM4ChDoATAJegQIBhAC#v=onepage&q=Великий%20Бичків%20Рахівського%20району%20Сергій%20Федака&f=false <small>''Доступно онлайн''</small>] {{ref-uk}}
* {{cite web |title='''Інформер: Великий Бичків''' |url=https://weather.in.ua/ua/zakarpatskaja/2867 |publisher= |accessdate=2020-11-17}} {{ref-uk}}
* {{cite web |author=Й. М. Луцак |date=2005 |title=Великий Бичків |url=http://esu.com.ua/search_articles.php?id=32727 |publisher='''Енциклопедія сучасної України''' |accessdate=2020-11-17}} {{ref-uk}}
== Референции ==
{{reflist}}
{{Раховскый район}}
{{Закарпатска область}}
[[Категория:Населены пункты Украины]]
[[Категория:Населены пункты Закарпатской области]]
8q0akq3p4eo293deecy419lc1lqiqse
Русске царство
0
17348
131962
129949
2022-08-23T22:52:37Z
Zemant
1039
/* Взник и вывой */
wikitext
text/x-wiki
{{Заникла держава
| názov = Русске царство
| originálny názov = Русское царство
| rok vzniku = [[1547]]
| rok zániku = [[1721]]
| viac pred =
| pred 1 = Велике княжество Московске
| pred 1 vlajka = Banner of the Most Merciful Savior, 1552.svg
| pred 2 =
| pred 2 vlajka =
| pred info =
| viac po =
| po 1 = Российска империя
| po 1 vlajka = Flag of Russia.svg
| po 2 =
| po 2 vlajka =
| šírka 1. sloupce =
| vlajka = Flag of Russia.svg
| článok o vlajke =
| vlajka veľkosť =
| znak = Russian-coat-arm-1667.svg
| článok o znaku =
| znak veľkosť =
| rámček znak =
| hymna =
| článok o hymne =
| motto =
| článok o motte =
| mapa = Russian Tsardom 1500 to 1700.png
| mapa veľkosť =
| mapa poznámka = Територия Русского царства: 1500 темнозелена; 1600 зелена; 1700 свѣтлозелена
| hlavné mesto = [[Москва]] (1547–1712)<br>[[Санкт-Петербург]] (1712–1721)
| rozloha =
| rozloha poznámka =
| najvyšší bod =
| najvyšší bod poznámka =
| najdlhšia rieka =
| najdlhšia rieka poznámka=
| počet obyvateľov = конець XVI. ст. — 6 млн<br>1640-ы — 7 млн<br>1670-ы — 11 млн<br>1722 — 14 млн
| počet obyvateľov poznámka =
| jazyky =
| národnostné zloženie =
| náboženstvo =
| štátne zriadenie = [[монархия]]
| materský štát =
| mena =
| vznik =
| zánik =
}}
'''Ру́сске ца́рство''' — назва российской державы меджи роками 1547 и 1721.<ref name=Halusko>Галушко К.Ю.</ref>
== Взник и вывой ==
Московскый пановник в року 1547, великый князь московскый [[Иван IV. Грозный]] быв помазаный на царство и прияв титулу {{ref-ru}} ''великий государь, Божиею милостию царь и великий князь всея Руси, Владимирский, Московский, Новгородский, Псковский, Рязанский, Тверской, Югорский, Пермский, Вятцкий, Болгарский и иных'', в далшых роках росширену: ''царь Казанский, царь Астраханский, царь Сибирский'', ''и всея Северныя страны повелитель''. Иншы хоснованы назвы царства были в России: ''Московское царство'', ''Московское государство''; в [[Западна Европа|Западной Европѣ]]: ''Moscovia'' або ''Russia''. Меджинародне вызнаня царской титулы пришло не нараз, але росло въедно з успѣхами росширѣня царства. В року 1552 было прилучене Казанске ханство, в року 1556 — Астраханске, так цѣлый базен [[Волга|Волгы]] припав царству, в року 1558 зачала ся [[Ливонска война|война за Побалтя]], на выходѣ ся зачало освоѣня [[Урал]]у и [[Сибирия|Сибирии]]. Зоз тыма росширѣнями моноетнична [[Київска Русь|Русь]] перетворила ся на полиетничну Россию. В року 1554 пришло вызнаня од [[Англицке кральовство|Англицкого кральовства]], в року 1574 — од [[Священна римска империя|Священной римской империи]]. Але росширѣня на запад ся не подарило, а од югу наростало протистояня [[Османска империя|Османской империи]].<ref name=Halusko/>
Послѣдный царь Русского царства, [[Петро Великый|Петро I.]], завойовав приступ ку [[Азовске море|Азовскому морю]] (1695–1696), а пак ся сконцентровав на добытю приступа ку [[Балтицке море|Балтицкому]] во войнѣ зоз [[Швеция|Швециев]]. Выграна [[Сѣверна война]] 1700–1721 вывела царство в число ведучых европскых великодержав.<ref name=Halusko/>
== Хронология ==
* [[1547]] — [[Иван IV. Грозный]] ставать ся первым русскым царьом<ref>Хронология, с. 230</ref>
* [[1554]] – [[1560]] — в Москвѣ на вызнаменаня покорѣня Казанского ханства выставили храм Василия Блаженного<ref>Хронология, с. 231</ref>
* [[1556]] — [[Иван IV. Грозный]] добывать Астраханске ханство<ref>Хронология, с. 232</ref>
* [[1582]] — козак [[Ермак Тимофѣевич]] розбивать войско сибирского хана при рѣцѣ [[Иртыш]]<ref>Хронология, с. 238</ref>
* [[1584]] — смерть [[Иван IV. Грозный|Ивана Грозного]], його сын [[Федор I. Иванович|Федор]], формалный царь, слабоумный, практично царство справуе його шовгор [[Борис Годунов]]<ref>Хронология, с. 238</ref>
* [[1598]] – [[1605]] — царюе [[Борис Годунов]],<ref>Хронология, с. 241</ref> по його смерти зачинать ся «[[баламутна доба]]» царства<ref>Хронология, с. 243</ref>
* [[1613]] — конець «баламутной добы»; царьом выбраный [[Михаил I. Романов]], первый царь династии, котра зостане на тронѣ до року 1917<ref>Хронология, с. 245</ref>
* [[1666]] — [[патриарх Никон]] выголошуе [[старовѣрство|старовѣрцьох]], котры одпорують заведжѣню богослужебных реформ, за розбивачох<ref>Хронология, с. 260</ref>
* [[1670]] — бунт [[Степан Разин|Степана Разина]]<ref>Хронология, с. 261</ref>
* [[1709]] — [[Петро Великый|Петро I.]] розбивать шведске войско под [[Полтава|Полтавов]]; [[Швеция]] утрачуе контролу над [[Балтицке море|Балтицкым морьом]].<ref>Хронология, с. 271</ref>
* [[1712]] — царь [[Петро Великый|Петро I.]] переносить столицю царства до [[Санкт-Петербург]]а<ref>Хронология, с. 272</ref>
* [[1721]] — [[Ништадтскый мирный договор]], завершуючый [[Сѣверна война|Сѣверну войну]], оддавать Ингрию, часть Карелии, Ливонию и Финландию русскому царству, котре ся ставать европсков великодержавов; [[Петро Великый]] бере титулу императора<ref>Хронология, с. 275</ref>
== Жерела и одказы ==
* {{cite web |author= '''Галушко К.Ю.''' |title=РОСІЯ |url=http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Rosiia |publisher=//Енциклопедія історії України : у 10 т. / Смолій В. и др. (ред.). Інститут історії України НАНУ. — К. : Наук. думка, 2003-2013. {{ISBN| 966-00-0632-2}}; том 9; сс. 311–317|accessdate=2020-12-17}}{{ref-uk}}
* '''Хронология''' //{{ВИДС}}{{ref-ru}}
== Референции ==
{{reflist}}
[[Категория:Бывшы штаты]]
[[Катеґорія:История России]]
hxpqtr27ard83sv6xxuhbmy3irh9w0x
Лес
0
17544
131982
124902
2022-08-24T03:59:13Z
InternetArchiveBot
22034
Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9
wikitext
text/x-wiki
[[Файл:LoessVicksburg.jpg|thumb|250px|{{center|Лес в [[Миссисипи (штат)|Миссисипи]], [[США]]}}]]
[[Файл:ArgentinaLoess.JPG|thumb|250px|{{center|Лес в [[Патагония|Патагонии]], [[Аргентина]]}}]]
[[File:Loess Europe.jpg|thumb|250px|{{center|Лесы в [[Европа|Европѣ]]}}]]
'''Лес''', {{ref-en}} ''loess'', ''aeolian soil'', ''brickearth limon''; {{ref-de}} ''Löss'' / ''Löß'' — [[континент]]ална еднородна, обычайно непасмовита, пухка седиментна горнина плово-жовтого колору з вапняниково-пѣсковатыма включѣнями, зложена переважно порошистыма зеренками. <ref name=Bilecki>Білецький В. С.</ref><ref name=Petrov>Петров О.В.</ref>
== Характеристика ==
Пороватость {{nowrap|40–55 %}}. Характерный значный став [[карбонат]]ох [[калций|калция]]. Обсяг порошистых зеренок (великости {{nowrap|0,05–0.005 [[мм]]}}) в лесѣ — над 60 %. Складать ся переважно зоз зерен кварцу, польовых шпатох, слюд. Обсягуе мушлѣ тай кости и зубы [[Ссавцї|ссавцьох]]. Легко розмокать и розмывать ся: при силном звогчѣню в товщах лесу взникають осѣданя, грозны про ставебництво. Ропознавають "студеный" лес (зоз слѣдами вѣчно замерзлой землѣ) и "теплый". Лес росширеный в [[Европа|Европѣ]], [[Азия|Азии]], [[Сѣверна Америка|Сѣверной]] и [[Южна Америка|Южной Америцѣ]], переважно в степовых и полупустынных районах мѣрного пояса. Грубость лесу мѣнять ся од единиць до даколькых соток метрох (в [[Китай|Китаю]] и [[Середня Азия|Середньой Азии]] до {{nowrap|400 [[Метер|м]]}}), горнина в сподных горизонтах силно збита. Особливость лесу — наглый спад моцности штруктурных повязань при звогчѣню, што веде до вывою лесового [[Карст|псевдокарсту]], утратѣ носных властностей грунтох, взнику ссувох и подобне. Лесы занимають до 2/3 плох во степовых и лѣсостеповых зонах.<ref name=Bilecki/>
== Походжѣня ==
Дискузия о походжѣня лесу держить уже над 150 рокы. Його приписовали оддѣяню вѣтру, дождьовых и топленых снѣговых або глечерных вод, вывѣтрьованю або периодичным промерзаням материнской горнины, [[Вулкан|вулканизму]], козмичному порохови, усѣдованю в [[Ріка|рѣках]], [[Озеро|озерах]] и [[Море|морях]]. Популарны суть теории вѣтрового, грунтового и комплексного походжѣня лесу.<ref name=Bilecki/><ref name=Petrov/>
== Жерела и одказы ==
* '''Білецький В. С.''': Лес //Мала гірнича енциклопедія. В 3 т. — Донецьк: Донбас, 2007 Том 2. {{ISBN| 57740-0828-2}} {{ref-uk}} С. 22
* '''Петров О.В.''' (гл. ред.) Геологический словарь в трех томах. Изд. третье. — СПб.: Изд-во ВСЕГЕИ. {{ISBN| 978-5-93761-246-5}} {{ref-ru}} С. 134 [https://www.vsegei.ru/ru/public/sprav/geodictionary/article.php?ELEMENT_ID=78296&sphrase_id=1422923 Одчитане: 2021-02-06]{{Dead link|date=August 2022 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}
{{Commonscat|Loess}}
== Референции ==
{{reflist}}
[[Категория:Седиментны горнины]]
gcxl9rqtrbvh8tbetu83gfvub1tk63h
Михайло Белень
0
17774
131983
126995
2022-08-24T04:15:38Z
InternetArchiveBot
22034
Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9
wikitext
text/x-wiki
{{Особа
|Имя=Михайло Бе́лень
|Имя_оригиналне={{ref-uk}} ''Михайло Олексійович Беле́нь''
|Категория_склада=
|Образчик=[[File:BLANK.jpg|50px]]
|Образчика_подпис=[http://esu.com.ua/images/article_images/B/Beleny%20Mihaylo%20Oleksiyovich.jpg Фото]
|Чинность=скулптор, график, медальер
|Уроджѣня={{Birth date|1951|05|19}}
|Мѣсто_роджѣня=[[Лѣсковець]], [[УССР]]
|Упокоеня=<!--{{Death date and age|20??|??|??|1951|05|19}}-->
|Мѣсто_смерти=
|Причина_смерти=
}}
'''Михайло Бе́лень''', {{ref-uk}} ''Михайло Олексійович Беле́нь'', *[[19. май]] [[1951]], [[Лѣсковець]] Межгорского (нынѣ Хустского) району [[Закарпатска область|Закарпатской области]] [[УССР]] — украинскый [[скулптор]], график, медальер, Заслуженый малярь Украины (2002).<ref name=Vehes>Вегеш М. М.</ref>
== Биография ==
;Штудии:Од року 1967 по 1971 учив ся в Ужгородском училищу ужиткового умѣня, а од року 1977 по 1983 — в Киевском державном умѣлецком инштитутѣ. В роках {{nowrap|1986–1989}} доконалив ся на ашпирантурѣ Академии умѣлств СССР ([[Москва]]) в творчых майстернях ей [[киев]]ской филиалкы,<ref name=Vehes/> а в роках {{nowrap|1997–2000}} — на ашпирантурѣ при катедрѣ филозофии [[УжНУ]].<ref name=Steciak>Стецяк І. П.</ref>
; Становиска, функции, титулы:По закончѣню штудий быв членом републиковой рады про скулптуру Умѣлецкого фонду Украины, ведучым вытварником Закарпатскых умѣлецко-выробных майстерень, членом управы и головов секции скулптуры Закарпатской секции Сполку умѣлцьох Украины (1983), членом Сполку новинарьох Украины (1996).<ref name=Almasi>Михайло Алмашій, Михайло Капраль</ref> Доктор [[умѣлствознаня]] (2004), професор [[honoris causa]] Ужгородской Украинской Богословской Академии, академик Украинской меджинародной академии оригиналных идей. Заслуженый малярь Украины (2002). Член Сполку дизайнерох Украины (2006). Честный варощан [[Перечин]]а (2004), [[Межгорье (Закарпатска область)|Межгорья]] (2007), [[Ясѣня]] (2010).<ref name=Steciak/><ref>[https://zakarpat.brovdi.art/images/zBibliography/b/beleny_muhaylo/z-3.jpg Белень М. О. на BROVDI ART]</ref>
== Творба ==
М. Белень [[автор]] понад 500 памятных медали на честь вызнамных особ свѣтовой наукы и културы, понад 80 мемориалных табл и гербох и понад 20 памятникох в городах и селах [[Закарпатска область|Закарпатской области]], пятьох книг.<ref name=Steciak/><ref name=BROVDI>BROVDI ART</ref> Скулптуры {{nowrap|М. Беленя}} характеризують ся академичным реализмом.<ref name=Almasi/> Найвеце вызнамныма суть памятникы [[Александер Духнович|Александру Духновичу]] в [[Ужгород]]ѣ, [[Тарас Шевченко|Тарасу Шевченку]] в [[Мукачово|Мукачовѣ]], легендарному поштарю [[Федор Фекета|Федору Фекетѣ]] в [[Перечин]]ѣ, [[Шандор Петевфи|Шандору Петевфи]] в мукачовском замку ''Паланок''. Хоть его поважають за прихылника академизма, але при том мать авторске виджѣня, што доповнять класичне одтворѣня, додавать му окремѣшности, уникатности. Михайло Белень тыж рафинованый график. Так, его графичный цикл ''Етнография Карпат''<ref>[https://www.facebook.com/ikercsa/posts/1867945523377855 Графичный цикл ''Етнография Карпат'']</ref> — цѣнный научный материал етнографичного характеру, што заховав историю, архаику, часть тых рѣчи, якы хосновали Русины, передавать дух предкох, их филозофию бытя. Зоз етнографичного циклу выростать цикл графичных филозофскых композиций ''Чоловѣк – Свѣт Душѣ – Вселена'' (графичный символизм), што указуе автора як умѣлця– филозофа, усилуючого ся роскрыти глубинну суть живота.<ref name=BROVDI/>
== Интересны факты ==
* Вандалы в Ужгородѣ украли памятну таблу [[Василь Гренджа-Донскый|Василю Гренджи]] и {{nowrap|М. Беленю}} было уложено выготовити нову.<ref>Михайло Белень, академічний скульптор, художник, педагог // Культурологічні джерела. – 2003. – №4. – С. 36-37. </ref>
* На вершку [[Говерла|Говерлы]] подля проекта {{nowrap|М. Беленя}} поставленый памятный знак на честь {{nowrap|5-роча}} самостойности Украины (1996).<ref>[https://web.archive.org/web/20210522200315/https://karpatnews.in.ua/news/20016-zakarpatskyi-maestro-mystetstva-vidznachyv-60-rokiv.htm М. Мушинка о Михайлови Беленю]</ref>
* В часѣ визиты {{nowrap|[[Папа Иоанн Павел II.|Папы Йоанна Павла II.]]}} на [[Украина|Украину]] (2001) Президент {{nowrap|[[Леонид Кучма|Л. Кучма]]}} подаровав му статуетку ''Оранта – Богоматѣрь Украины'' роботы {{nowrap|М. Беленя}}.<ref>[https://web.archive.org/web/20210522173251/https://vseosvita.ua/library/prezentacia-belen-mihajlo-oleksijovic-106453.html Презентация Михайла Беленя (15 слайды)]</ref>
* [[27. юна]] [[2007]] Виктор Балога з Катеринов Ющенко отворив памятник Духновичови в Мукачовѣ (скулптор {{nowrap|М. Белень}}) и повѣв, якы слова [[Александер Духнович|Будителя]] актуалны про днешню [[Украина|Украину]].<ref>[https://zakarpattya.net.ua/News/11442-Viktor-Baloha-i-Kateryna-Iushchenko-vidkryly-v-Mukachevi-pam’iatnyk-Oleksandru-Dukhnovychu Віктор Балога і Катерина Ющенко відкрили в Мукачеві пам’ятник Олександру Духновичу]</ref>
== Жерела и одказы ==
* '''[[Михаил Алмаший|Михайло Алмашій]], [[Михаил Капраль|Михайло Капраль]]''': Белень Михайло //{{ЕКР}} С. 45.
* '''[[Микола Вегеш|Вегеш М. М.]]''': Белень Михайло Олексійович //Енциклопедія Сучасної України: електронна версія / гол. редкол.: {{nowrap|І.М. Дзюба}}, {{nowrap|А.І. Жуковський}}, {{nowrap|М.Г. Железняк та ін.}}; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2003.[http://esu.com.ua/search_articles.php?id=39038 Оправлене: 2003. Одчитане: 21.05.2021] {{ref-uk}}
* '''Стецяк І. П.''': Белень Михайло Олексійович //{{ЕЗВО20}} С. 37.
* {{cite web |title=БЕЛЕНЬ МИХАЙЛО, 1951. Художник, графік, скульптор-монументаліст, педагог |publisher='''BROVDI ART''' |url=https://zakarpat.brovdi.art/khudozhnyky/myttsi-zakarpattia/mihajlo-belen#parentHorizontalTab1 }}{{ref-uk}}
== Референции ==
{{reflist}}
{{Lifetime|1951||Белень Михайло}}
[[Категория:Скулпторы]]
2tm2qr24rwrqyeeouz1a0h3u2gvkhho
Протоплазма
0
18215
131997
129000
2022-08-24T04:57:54Z
InternetArchiveBot
22034
Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9
wikitext
text/x-wiki
Протоплазма - внутрішный обсяг жывой [[Бунка (біолоґія)|бункы]], єй [[Бункове ядро|ядро]] а [[цітоплазма]].<ref>https://web.archive.org/web/20211211083014/http://www.onlinedics.ru/slovar/bes/p/protoplazma.html</ref> Є огранічена [[Бункова мембрана|бунковов мембранов]].<ref>https://www.biologyonline.com/dictionary/protoplasm</ref>
== Референції ==
<references />
[[Катеґорія:Біолоґія]]
8mm6ybuv6af4vl56d3zcw4l73gwsnyx
Гнуштя
0
18547
131974
131715
2022-08-24T02:59:44Z
InternetArchiveBot
22034
Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9
wikitext
text/x-wiki
{{Локалита
|статус = Варош Словакии, регион Малогонт
|руська назва = Гнуштя
|оригинална назва = Hnúšťa
|застава =
|опис заставы =
|ширина заставы =
|герб = Coat of Arms of Hnúšťa.svg
|опис герба = <!-- появить ся над фотков -->
|ширина герба = 100
|вид крайны = Штат <!--2.гарадича администрации -->
|крайна = Словакия
|lat_dir = N |lat_deg =48 |lat_min =34 |lat_sec = 24 <!-- землеписна ширка-->
|lon_dir = E |lon_deg =19 |lon_min =57 |lon_sec =14 <!-- землеписна довжка-->
|CoordAddon =
|CoordScale = 300000 <!-- мапы укажуть ся в маштабѣ (скалѣ) 3 км/цм -->
|карта страны = Relief Map of Slovakia 2.png
|размер карты страны = 280 <!-- 0 затлумить выдачу мапы под рамов -->
|давны назвы = Hirmistia, 1438
|вид региона = Край
|регион = Банскобыстрицкый
|вид района = Окрес
|район = Римавска Собота
|вид общины = Варошскый уряд
|община = Námestie Francisciho 74<br>981 01 Hnúšťa
|площа = 68,05<!-- в квадр. км -->
|вид высоты = Надморска вышка <!-- або: Найвысша точка, Высота центра …-->
|высота = 298<!-- в метрах -->
|население = 6714<!-- лем само число --><ref> Počet obyvateľov</ref>
|год переписи = 31.12.2021
|часовый пояс = +1
|DST = перевод годинкы <!—пусто значить, же час не переводять -->
|телефонный код = +421-47
|почтовый индекс = 981 01
|вид идентификатора = ŠÚJ
|цифровой идентификатор = 514829
|категория в Commons = Hnúšťa
|сайт = https://mesto.hnusta.sk
|язык сайта = {{ref-sk}}{{ref-en}}
}}
'''Гнуштя''', {{ref-sk}} ''Hnúšťa'', {{ref-hu}} ''Nyustya'', {{ref-de}} ''Nusten'' — [[варош]] в [[Словакия|Словакии]] в окресѣ [[Окрес Римавска Собота|Римавска Собота]].
== История ==
Перва документована споминка датована роком 1438 под латинсков назвов ''Hirmistia''.<ref name="MH">Mesto Hnúšťa</ref> Во феодалной добѣ первы властникы Гнуштѣ были з мадярского немешского рода ''Feledy'', послѣдны —
з рода ''Fáy''.<ref name="Oficiálna"> stránka mesta</ref> Варошскый статус зысканый в року 1960 злучѣньом з сосѣдным селом Ликер, а тогды дочасна назва была Гнуштя-Ликер.<ref name="MH"/>
== Зложѣня обывательства ==
;Етничне:
* [[Словаци]] – 93,12 %
* [[Ромы]] – 3,36 %
* [[Мадяре]] – 1,07 %
* [[Чехы]] – 0,40 %
* [[Нѣмцѣ]] – 0,04 %
ай иншы
;Набоженске:
* римокатолици – 36,10 %
* атеисты – 35,44 %
* протестанты<ref>Главнѣ евангелици аугсбургского вызнаня</ref> – 21,62 %
* грекокатолици – 0,37 %
ай иншы
==Вызнамны родаци==
* [[Ян Францисци Римавскый]] (1822–1905), [[поет]], народный будитель [[Словаци|Словакох]]
==Жерела и одказы==
* [https://www.e-obce.sk/obec/hnusta/hnusta.html '''Mesto Hnúšťa''' //E-obce.sk]
* [https://web.archive.org/web/20220606220722/https://mesto.hnusta.sk/ '''Oficiálna stránka mesta''']
* [http://datacube.statistics.sk/#!/view/sk/VBD_DEM/om7101rr/v_om7101rr_00_00_00_sk '''Počet obyvateľov''' podľa pohlavia – obce (ročne). Bratislava: Štatistický úrad SR, rev. 2022-03-31]
== Референции ==
{{reflist}}
{{Переклад|sk|Hnúšťa|7383586}}
[[Катеґорія:Населены пункты Словакии]]
406qdtdrduzp6dlbnmfecvhv4qzdjfs
132011
131974
2022-08-24T11:06:57Z
Igor Kercsa
5504
одказ
wikitext
text/x-wiki
{{Локалита
|статус = Варош Словакии, регион Малогонт
|руська назва = Гнуштя
|оригинална назва = Hnúšťa
|застава =
|опис заставы =
|ширина заставы =
|герб = Coat of Arms of Hnúšťa.svg
|опис герба = <!-- появить ся над фотков -->
|ширина герба = 100
|вид крайны = Штат <!--2.гарадича администрации -->
|крайна = Словакия
|lat_dir = N |lat_deg =48 |lat_min =34 |lat_sec = 24 <!-- землеписна ширка-->
|lon_dir = E |lon_deg =19 |lon_min =57 |lon_sec =14 <!-- землеписна довжка-->
|CoordAddon =
|CoordScale = 300000 <!-- мапы укажуть ся в маштабѣ (скалѣ) 3 км/цм -->
|карта страны = Relief Map of Slovakia 2.png
|размер карты страны = 280 <!-- 0 затлумить выдачу мапы под рамов -->
|давны назвы = Hirmistia, 1438
|вид региона = Край
|регион = Банскобыстрицкый
|вид района = Окрес
|район = Римавска Собота
|вид общины = Варошскый уряд
|община = Námestie Francisciho 74<br>981 01 Hnúšťa
|площа = 68,05<!-- в квадр. км -->
|вид высоты = Надморска вышка <!-- або: Найвысша точка, Высота центра …-->
|высота = 298<!-- в метрах -->
|население = 6714<!-- лем само число --><ref> Počet obyvateľov</ref>
|год переписи = 31.12.2021
|часовый пояс = +1
|DST = перевод годинкы <!—пусто значить, же час не переводять -->
|телефонный код = +421-47
|почтовый индекс = 981 01
|вид идентификатора = ŠÚJ
|цифровой идентификатор = 514829
|категория в Commons = Hnúšťa
|сайт = https://mesto.hnusta.sk
|язык сайта = {{ref-sk}}{{ref-en}}
}}
'''Гнуштя''', {{ref-sk}} ''Hnúšťa'', {{ref-hu}} ''Nyustya'', {{ref-de}} ''Nusten'' — [[варош]] в [[Словакия|Словакии]] в окресѣ [[Окрес Римавска Собота|Римавска Собота]].
== История ==
Перва документована споминка датована роком 1438 под латинсков назвов ''Hirmistia''.<ref name="MH">Mesto Hnúšťa</ref> Во феодалной добѣ первы властникы Гнуштѣ были з мадярского немешского рода ''Feledy'', послѣдны —
з рода ''Fáy''.<ref name="Oficiálna"> stránka mesta</ref> Варошскый статус зысканый в року 1960 злучѣньом з сосѣдным селом Ликер, а тогды дочасна назва была Гнуштя-Ликер.<ref name="MH"/>
== Зложѣня обывательства ==
;Етничне:
* [[Словаци]] – 93,12 %
* [[Ромы]] – 3,36 %
* [[Мадяре]] – 1,07 %
* [[Чехы]] – 0,40 %
* [[Нѣмцѣ]] – 0,04 %
ай иншы
;Набоженске:
* римокатолици – 36,10 %
* атеисты – 35,44 %
* протестанты<ref>Главнѣ евангелици аугсбургского вызнаня</ref> – 21,62 %
* грекокатолици – 0,37 %
ай иншы
==Вызнамны родаци==
* [[Ян Францисци Римавскый]] (1822–1905), [[поет]], народный будитель [[Словаци|Словакох]]
==Жерела и одказы==
* [https://www.e-obce.sk/obec/hnusta/hnusta.html '''Mesto Hnúšťa''' //E-obce.sk]
* [https://mesto.hnusta.sk/ '''Oficiálna stránka mesta'''] [https://web.archive.org/web/20220606220722/https://mesto.hnusta.sk/ архивна копия 2022-08-24]
* [http://datacube.statistics.sk/#!/view/sk/VBD_DEM/om7101rr/v_om7101rr_00_00_00_sk '''Počet obyvateľov''' podľa pohlavia – obce (ročne). Bratislava: Štatistický úrad SR, rev. 2022-03-31]
== Референции ==
{{reflist}}
{{Переклад|sk|Hnúšťa|7383586}}
[[Катеґорія:Населены пункты Словакии]]
sjd89j2pi13l8ymzko1zmansc2prq91