Вікіпедія
ruewiki
https://rue.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0
MediaWiki 1.39.0-wmf.25
first-letter
Медіа
Шпеціална
Діскузія
Хоснователь
Діскузія з хоснователём
Вікіпедія
Діскузія ку Вікіпедії
Файл
Діскузія ку файлу
MediaWiki
Діскузія ку MediaWiki
Шаблона
Діскузія ку шаблонї
Поміч
Діскузія ку помочі
Катеґорія
Діскузія ку катеґорії
TimedText
TimedText talk
Модуль
Обговорення модуля
Гаджет
Обсуждение гаджета
Определение гаджета
Обсуждение определения гаджета
Брітаньска імперія
0
509
131867
130087
2022-08-17T22:53:51Z
Zemant
1039
🇬🇧🇬🇧🇬🇧🇬🇧
wikitext
text/x-wiki
[[Файл:British Empire 1897.jpg|thumb|250px|Брітаньска імперія в роцї 1897, в традічній ружовій фарбі]]
[[Файл:The British Empire.png|right|thumb|250px|Землї, котры были в історії під векшов ці меншов брітаньсков контролёв]]
'''Брітаньска імперія''' (анґл. British Empire) была найвекша колоніална ріша в [[Історія|історії]] людства. Розлога в року 1921 была 36,6 міліонів км², то єсть приближно четвертина цілковой розлого земной сушы. Цілкова кілкость жытелїв быв у тому роцї приближно 458 міліонів, што была четвертина тогдышнёй світовой популації. Про незвыклый россяг брітаньской колоніалной рішы ся до велё країн росшырила окрем іншого анґліцька култура, анґліцька правна сістема (звыкове право), традічны шпорты (напр. крікет, раґбі, фотбал), анґліцька сістема міряня, способ едукації і [[Анґліцькый язык|анґлічтїна]], котра є днесь обще найхоснованїшым языком [[дорозуміваня]]. Брітаньска імперія ся роспала в десятьрочах по [[друга світова война|другій світовій войнї]], векшына наступницькых країн є днесь в Громадї Народів (анґл. Commonwealth of Nations).
== Референции ==
{{reflist}}
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Середновік]]
[[Катеґорія:Бывшы штаты]]
[[Катеґорія:Нововік]]
jji8sx0ddy1avofxur5m72qpemlragr
Володимир Ленін
0
540
131872
123198
2022-08-18T01:03:28Z
Zemant
1039
🔴
wikitext
text/x-wiki
[[Файл:Vladimir-Ilich-Lenin-1918.jpg|100px|right]]
'''Володимир Ленін''' (російскы Владимир Ильич Ульянов), котрый прияв [[мено]] Lenin (Ленин), (10. / [[22. апріля]] [[1870]] в Сімбірску (днесь [[Ульяновск|Уляновск]]) – 21. януара 1924 Ґоркі у [[Москва|Москвы]]), быв російскый [[Комунізм|комуністічный]] політік і [[Револуция|револуціонарь]], голова большевицькой стороны, першый председа влады [[СССР]] і теоретік [[ленінізм]]у, котрый дефіновав як адаптацію [[марксізм]]у в добі [[імперіалізм]]у.
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Політічны лідеры|Ленін]]
ldfhu3wxm3gnoox041psvte1i8hikhg
Золото
0
681
131868
113701
2022-08-17T23:18:16Z
Zemant
1039
🏅
wikitext
text/x-wiki
[[Файл:Or Venezuela.jpg|thumb|right| Золото]]
'''Золото''' (Aurum, значка Au) є [[хемія|хемічно]] одолный, дуже добрї тепелно і електрічно водячій, але і мягкый дорогый [[метал]] жовтой фарбы. Уж од давных доб быв хоснованый на выробу [[декорація|декоратівных]] річей і шперків і як мінове ручіня при емісії банковок. В сучасности є ай немаловажным матеріалом в [[Електроніка|електроніцї]], де є цїнена ёго выняткова електрічна водивость і одолность проти [[корозія|корозії]]. В [[природа|природї]] ся находить переважно чісте золото.
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Хемічны елементы]]
[[Катеґорія:Металы]]
[[Катеґорія:Золото]]
kjc1v3f02rwf9g88bx59zwqcbxx93eo
Лондон
0
773
131863
126953
2022-08-17T21:41:01Z
Zemant
1039
🇬🇧
wikitext
text/x-wiki
[[Файл:London Lead Image.jpg|thumb|right|225px|Лондон]]
'''Лондон''' ({{lang-en|London}}) є головне місто [[Велика Брітанія|Споєного Кралёвства Великой Брітанії і Северного Ірьска]] лежачого на юговыходї землї коло устя рікы [[Темза]]. Продукує 20 % [[ГДП]] споєного кралёвства і [[лондонска Сіті]] є єдно з найвекшых світовых центер. Лондон є вєдно з містами [[Ню Йорк (місто)|Ню Йорк]] і [[Токіо]] єдным з найважливишых міста на світі. Термін Лондон ся хоснує про землї вымеджены як єден з анґліцькых реґіонів – [[Великый Лондон]].
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Міста Великой Брітанії]]
[[Катеґорія:Головны міста]]
[[Катеґорія:Населены пункты Великой Британии]]
[[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]]
daphv4qfuolepidtir2zg7wh7axsfax
Мария Кюри
0
809
131765
129208
2022-08-17T16:23:57Z
InternetArchiveBot
22034
Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9
wikitext
text/x-wiki
{{Ученый
|имя =Мария Кюри-Склодовска
|имя оригиналне =Marie Skłodowska-Curie {{Реф-инфо|фр.|по французскы}}
|образчик =[[Файл:Curie-nobel-portrait-2-600.jpg|300px]]
|образчика подпис =
|познатый як =
|позната як =перва двоита Нобелова<br>лавреатка во свѣтѣ
|имя при уроджѣню =Maria Salomea Skłodowska {{Реф-инфо|поль.|по польскы}}
|уроджѣня ={{Birth date|1867|11|07}}
|мѣсто роджѣня =[[Варшава]], [[Царство Польске]], [[Російска імперія|Российска империя]]
|упокоеня ={{Death date and age|1934|07|04|1867|11|07}}
|мѣсто смерти =[[Пасси]], [[Верхня Савойя]], [[Франція|Франция]]
|причина смерти =левкемия
|сферы наук =[[Фізіка|физика]], [[Хемія|хемия]]
|ученый ступень =
|alma mater =Парижска универзита
|главны роботы =радиоактивита<br/>полоний<br/>радий
|честны титулы =20 почестных титулох
|членство в =85 научных обществах свѣта, в том числѣ Французской медицинской академии
|одзнакы =Нобелова награда: физика, 1903<br/>Нобелова награда: хемия, 1911<br>
медалѣ: Бертло Французской академии наук (1902), Деви Лондонского кралевского общества (1903), Маттеуччи Народной академии наук Италии (1904), Еллиота Крессона Франклиновского инштитута (1909), Алберта Кралевского общества умѣлств (1910), Джона Скотта (1921)
|категория склада =Marie Curie
}}
[[File:Nobel prize medal.svg|50px|left]]
'''Мария Саломеа Кюри-Склодовска''', {{Lang-pl|Maria Salomea Skłodowska-Curie}} (*[[7. новембер]] [[1867]], [[Варшава]], [[Царство Польске]], [[Російска імперія|Российска империя]] – †[[4. юл]] [[1934]], [[Пасси]], [[Верхня Савойя]], [[Франція|Франция]] — вызнамна французска учена польского походжѣня, котра експериментовала в области [[Фізіка|физикы]] и [[Хемія|хемии]]. Вызнаменана [[Нобелівска премія|Нобеловыма наградами]]: з [[Фізіка|физикы]] (1903) и [[Хемія|хемии]] (1911),<ref name="Nobel Laureate Facts">[https://web.archive.org/web/20130705174847/http://www.nobelprize.org/nobel_prizes/nobelprize_facts.html Nobel Laureate Facts. Одчитане: 26.11.2008]</ref> перва двоита Нобелева лавреатка в истории. Жена [[Пьер Кюри|Пьера Кюри]], въедно з ним штудировала [[Радиоактивита|радиоактивиту]] и объявила хемичны елементы [[радий]] и [[полоний]].
[[File:Marie et Pierre Curie.jpg|thumb|307px|Мария и Пьер Кюри в своей лаборатории, 1900]]
{{Цитат 2|Наука е в основѣ всякого прогреса, котрый улегшать нам живот и зменшать трапѣня.| [https://pl.wikiquote.org/wiki/Maria_Sk%C5%82odowska-Curie Мария Кюри-Склодовска]}}
==Молоды рокы==
Пришла на свѣт яко пята дѣтина в учительской родинѣ. Отець быв атеиста, а мати запалена католичка. Мария мала 9 рокы, коли ей умерла на тифус старша сестра, и 11 рокы, коли ей умерла мати, хвора на туберкулозу, и четверо дѣти зостали на отця. По смерти матери Мария достала депресию и стратила вѣру в Бога. Гимназию закончила в року 1883 яко золота медалистка. Тогды яко 16-рочна уже остаточно задекларовала ся атеистков и постановила ся оддати науцѣ.<ref>Kienzler 2016, с. 19. Цитат: "Одтогды в ей животѣ мѣсто вѣры и Бога заступила наука."</ref><ref>Curie 1937, с. 397. Цитат: "ей католицка вѣра выпарила ся под вплывом отцьовым (стор. 51).</ref> По закончѣню гимназии робила яко гувернантка и корепетиторка, жебы могла спомагати и сестру Брониславу. Зо сестров ся догварила, же буде ю утримовати покаль она не выштудуе медицину в [[Паріж|Парижу]], а пак прийде учити ся сама. В року 1890 Бронислава выучила ся на дохторку, оддала ся за Казимира Длуского, тыж дохтора, и закликала Марию прийти до Парижа учити ся, на ей повном утриманю.
==Парижска универзита и Пьер Кюри==
На зачатку рока 1891 24-рочна Мария выѣхала до [[Паріж|Парижу]].<ref>Curie 1997, с. 95–98.</ref> В [[Парижска универзита|Парижской универзитѣ]] за предмет штудий выбрала математику и физику. В часѣ штудий спознала ся з [[Пьер Кюри|Пьером Кюри]], о 8 рокы старшым ученым-физиком, котрый уже мав на своем контѣ цѣлый ряд объявлѣнь. [[26. юл]]а [[1895]] побрали ся цивилно, без обручок и священника. В посвадьбяне вандрованя повезли ся на бицикльох котры достали за свальбяный дар.<ref>Skłodowska-Curie 2004, с. 21–23.</ref>
==Полоний, радий и Нобеловы награды==
[[Пьер Кюри]] быв докторандом у [[Анри Бекерел|Анри Бекерела]], котрый в року 1896 объявив непознате вызарьованя («зарѣ Бекереля»), котре емитовали урановы минералы. Мария гледала тему про свою докторску роботу, и Бекерел понукнув ей выгледати, чом в дакотрых урановых минералах е вызарьованя высше, неж бы то мало быти, судячи з подѣлу урана в тых минералах. Робота вызерала неатрактивно и потребовала много рутинной праци з роздѣльованьом елементох. Але Марию то не одстрашило. До ей роботы прилучив ся и Пьер. [[18. юл]]а [[1898]] появили научну роботу в котрой ознамили, же нима выявленый новый [[Хемічный елемент|хемичный елемент]] [[полоний]] з атомовым числом 84, а [[26. децембер|26. децембра]] [[1898]] сполы з [[Густав Бемон|Густавом Бемоном]] голосили объявлѣня наступного нового [[Хемічный елемент|хемичного елемента]] — [[Радий|радия]], атомове число 88.<ref>Brzozowski 2012, с. 6.</ref> Тоты одкрытя выяснили природу непознатого вызарьованя, котре достало назву радиация, {{Реф-инфо|лат.|латина}} radiatio, а властность урановых минералох — ''радиоактивность''. В року 1903 [[Анри Бекерел|Бекерел]] и супругы Кюри достали Нобелову награду з [[Фізіка|физикы]] за одкрытя радиоактивности. Року 1911 Мария Кюри-Склодовска уже сама достала другу Нобелову награду, тот раз з [[Хемія|хемии]], за выдѣлѣня чистого [[Радий|радия]] в кришталичной подобѣ.
==«Живот укладать ся злѣ»==
Наперек тому, же достала свѣтову славу, мусѣла дознати и тяжкы утрапы.
{{Цитат 2|Живот укладать ся якось... Хоть укладать ся злѣ.|[https://pl.wikiquote.org/wiki/Maria_Sk%C5%82odowska-Curie Мария Кюри-Склодовска]}}
Перва дѣтина Кюриовых, [[Ирена Жолио-Кюри|Ирена]] (1897-1956), пошла слѣдами отця и матери и в конци стала ся тыж Нобеловов лавреатков.
В року 1903 уродила другу дѣвочку, котра умерла такой по породѣ.<ref>Giroud 1987, с. 114.</ref> Третя дѣвочка, [[Ева Кюри|Ева]] (1904-2007), стала ся писательков и новинарьков и написала книгу о матери.<ref>Ève Curie. Madame Curie: A Biography.</ref>
[[19. апріль|19. апрѣля]] [[1906]] загынув [[Пьер Кюри]] под колесами конного накладового воза. [[13. май|13. мая]] [[1906]] достала его пост на универзитѣ и так стала ся первов професорков [[Парижска универзита|Парижской универзиты]].<ref name="ЕВ">Encyclopædia Britannica...</ref>
В року 1911 зголосила свою кандидатуру до Французской Академии Наук, але не была выбрана, хоть на тот час была уже Нобелова лавреатка, лавреатка Французской Академии Наук, гонорова докторка наук универзит в [[Единбург]]у, [[Женева|Женевѣ]], [[Манчестер]]у, членка Академий Наук в [[Санкт-Петербурґ|Петербургу]], [[Болония|Болонии]], [[Прага|Празѣ]], Академии Умѣлств в [[Краков]]ѣ. Академикы зостали на [[Сексізм|сексистичных]] и [[Ксенофобия|ксенофобных]] позициях.<ref>Hurwic 2008, с. 75–77.</ref>
Основала [[Инштитут Кюри]] в [[Паріж|Парижу]] (1913), з котрого пак вышли еще четверо Нобеловых лавреатох,<ref>Sobieszczak-Marciniak 2011 ↓, s. 108–123.</ref> и [[Центер онкологии — инштитут Марии Склодовской-Кюри]] в [[Варшава|Варшавѣ]] (1932).
Концьом 1920-х рокох здоровя ученой ся погубило, зачала тратити слух и зрок.<ref>Giroud 1987, с. 245.</ref> Умерла на [[Левкемия|левкемию]] в санаторию Сансельмо в [[Пасси]] [[4. юл]]а [[1934]].
==Жерела и одказы==
* Andrzej Brzozowski. Kalendarium życia Marii Skłodowskiej-Curie. „Mówią Wieki. Magazyn Historyczny.” Wydanie specjalne. Warszawa: Bellona. №3, стор. 6–7, 2012. {{Реф-инфо|поль.|по польскы}}
* Ève Curie: Madame Curie: A Biography. Doubleday & Company, Inc., 1937. {{Реф-инфо|англ.|по английскы}}
* [https://www.britannica.com/biography/Marie-Curie Marie Curie, Polish-born French physicist. //Encyclopædia Britannica.] {{Реф-инфо|англ.|по английскы}}
* Françoise Giroud: Maria Skłodowska-Curie. Warszawa: Państwowy Instytut Wydawniczy, 1987, seria: Biografie Sławnych Ludzi. {{ISBN| 83-06-01328-X}} {{Реф-инфо|поль.|по польскы}}
* Józef Hurwic: Maria Skłodowska-Curie i promieniotwórczość. Warszawa: Wydawnictwo Edukacyjne Zofii Sobkowskiej, 2008. {{ISBN| 83-88287-58-3}} {{Реф-инфо|поль.|по польскы}}
* Iwona Kienzler: Maria Skłodowska-Curie. Złodziejka mężów. Życie i miłości. Warszawa: Bellona, 2016. {{ISBN| 978-83-1114157-5}} {{Реф-инфо|поль.|по польскы}}
* Maria Skłodowska-Curie: Autobiografia i wspomnienia o Piotrze Curie. Warszawa: Dom Wydawniczo-Promocyjny GAL, 2004. {{ISBN| 978-83-921882-8-5}} {{Реф-инфо|поль.|по польскы}}
* Małgorzata Sobieszczak-Marciniak: Maria Skłodowska-Curie, Kobieta wyprzedzająca epokę. Warszawa: Multico, 2011. {{ISBN| 978-83-7763-113-3}} {{Реф-инфо|поль.|по польскы}}
== Референции ==
{{reflist}}
{{Переклад|pl|Maria Skłodowska-Curie|wikitekst|ID=3544}}
{{Lifetime|1867|1934|Кюри, Мария}}
[[Катеґорія:Физици]]
[[Катеґорія:Хемици]]
[[Катеґорія:Нобеловы лавреаты з физикы]]
[[Катеґорія:Нобеловы лавреаты з хемии]]
8sirtetyyiai2pjpjcqcl7tfz1vhsuy
Математіка
0
812
131869
96601
2022-08-17T23:39:36Z
Zemant
1039
wikitext
text/x-wiki
[[Файл:Mathematicsgeneral.jpg|thumb|right|Ілустрація шырїня математічных дісціплін]]
'''Математіка''' (з [[ґрецькый язык|ґрецького]] μαθηματικός (матгематікос) = люблячій познаня; μάθημα (матгема) = [[наука]], знаня, познаня) є наука занимаюча ся з формалной перспектівы квантітов, штруктуров, простором і змінов. Математіка є тыж пописована як дісціпліна, котра ся занимать створёванём абстрактных ентіт і гляданём законитых одношінь міджі нима.
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Формалны наукы]]
[[Катеґорія:Математіка]]
1hs1od7jh475oxn1p9hp4q6osa1clne
Місяць (сателіт)
0
867
131871
129755
2022-08-17T23:56:14Z
Zemant
1039
🌗
wikitext
text/x-wiki
[[Файл:Full Moon Luc Viatour.jpg|thumb|right|Місяць, як го видить позорователь зо [[Земля (планета)|Землї]]]]
[[Файл:Moon_symbol_decrescent.svg|120px|left|thumb|Астрономічный сімбол Місяца, ☾]]
'''Місяць''' є єдиный знамый природный сателіт [[Земля (планета)|Земли]]. Не має іншу формалну назву як „місяць“ (фахово Місяць), і кідь є даколи поетічно называный Луна (славяньска і так само латиньска назва місяця). Ёго сімболом є серьпок (Unicode: ☾).
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Земля]]
1jkftvukll9i4bwfxo9lifcag597g1c
Апріль
0
2002
131746
127833
2022-08-17T14:39:34Z
InternetArchiveBot
22034
Rescuing 0 sources and tagging 2 as dead.) #IABot (v2.0.9
wikitext
text/x-wiki
{{Календарь на місяць|date={{CURRENTYEAR}}-04-01}}{{Місяцї рока}}
[[File:Matthäus Merian Monate 04 April.jpg|thumb|left|Апрѣль — мѣсяць ярьованя]]
'''Апрѣль''' — четвертый [[Місяць (календарьный)|мѣсяць]] [[рік|рока]] в [[Ґреґоріаньскый календарь|григорианском календарю]], обсягуе 30 [[день|днѣ]].
== Характерность ==
В апрѣлю звыкла быти хвѣля выразно нестала и перемѣнчива; одты кедь и в иншых добах року настане така хвѣля, кажуть за тото: апрѣлова хвѣля. У старовѣкых Римлян апрѣль быв засвяченый богыни [[Венера (богыня)|Венерѣ]].<ref name=Otto>Ottův slovník naučný, т. 2, с. 548.</ref>
Про земледѣлця апрѣль — мѣсяць ярьованя, еден з найзатяженых мѣсяцьох.<ref name="ЭСБЕ">Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона</ref>
== Назва ==
Назва мѣсяця '''апрѣль''' походить од {{ref-la}} ''aperio'' ''отворяти'', або, подля иншой верзии, ''apricus'' ''сонѣчный, теплый'',<ref>Дворецкий И. Х. сс. 81, 86.</ref> зато бо в том часѣ отворяла ся ярь.<ref name="ЭСБЕ"/> Латинска назва мѣсяця ''aprilis'' перебрана до векшины европскых языкох, цѣлком незмѣнна перешла и до [[Мадярскый язык|мадярского языка]].<ref name=Otto/>
Чешска назва мѣсяця ''duben'' етимологично ся пояснять як «мѣсяць, коли ся роспущають дубы».<ref>Jiří Rejzek, с. 149.</ref>
Польска назва мѣсяця ''kwiecień'' походить од праславянского ''kwiat'' (цвѣт). Праславянске ''kw'' захранило ся в западных славянскых языках, а в церковнославянском перемѣнило ся ''kw→cw''.<ref>Brückner, с. 287</ref> Украинска назва мѣсяця ''квітень'' перебрана од Полякох в [[XVI. стороча|XVI. сторочу]].
== Христанскы святкы в апрѣлю ==
На тот мѣсяць найчастѣйше припадать [[Великдень]]. У [[Англосасы|англосасох]] тот мѣсяць ся называв ''eastermenadh'', циже великодный мѣсяць.<ref name="ЭСБЕ"/>
Окрем [[Великдень|Великодня]] етнограф [[Юрий Калман Жаткович]] (1855–1920) зазначать в апрѣлю два свята: ''Юря'' ([[24. апріль|24. апрѣля]]) и ''Марков день'' ([[25. апріль|25. апрѣля]]). На Юря звыкли череду гнати первый раз на поле. З Юрьом звязаны велѣ вѣщованя. Кедь на Юря дождь паде, не буде сна. Кедь на Юря рано велика роса упаде, овес ся не уродить, но кедь мороз або снѣг упаде, много буде овса, гречкы и проса. На Марков день перестають морозы быти, и зато до сього дне ни овцѣ не стрыжуть, ни крыхкы речи, напримѣр, пасулю, дынѣ, огуркы, не садять. З тым звязана и приповѣдка: «Ачей и на Марков день у холошнях будеш ходити». Вѣщують, же кедь на Марка вдень ясно, а вночи звѣздяно, добрый рок буде.<ref>Юрий Жаткович, с. 196.</ref>
== Святкы и памятны днѣ ==
* [[1. апріль|1. апрѣль]] — [[Дурный апрѣль]], день фигльох и труфалок.<ref name=Otto/>
* [[8. апріль|8. апрѣль]] — [[Меджинародный день Ромох]]
* [[12. апріль|12. апрѣль]] — [[День козмонавтикы]]
== Интересны факты ==
* Мѣсяць апрѣль мать в сучасности 30 днѣ, але при [[Юлий Цезарь|Юлийови Цезарю]] мав 29.<ref name="ЭСБЕ"/>
* Апрѣль ся зачинать все в такый день тыждня як и [[юл]], а в [[Переступный рік|переступных роках]] тыж як и [[януар]].
== Жерела и одказы ==
* '''Aleksander Brückner''': SŁOWNIK etymologiczny języka polskiego. Wiedza Powszechna, Warszawa 1985 {{ISBN|83 214 0410-3}} [https://www.twirpx.com/file/310042/]{{Dead link|date=August 2022 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} {{ref-pl}}
* '''Ottův slovník naučný'''. Illustrovaná encyklopaedie obecných vědomostí. Díl 1–28. Vyd. J. Otto. V Praze, 1888–1909.
* '''Jiří Rejzek''': Český etymologický slovník. Leda, 2009. — 794 s. — {{ISBN| 8085927853}} [https://www.twirpx.com/file/457624/]{{Dead link|date=August 2022 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} {{ref-cs}}
* '''Дворецкий И. Х.''' Латинско-русский словарь. Изд. второе. М: «Русский язык», 1976.
* '''Юрий Жаткович''': Етнографический очерк Угро-Русских (1896) //Олег Мазурок: Юрій Жаткович як історик та етнограф. Ужгород: УжНУ, 2001. {{ISBN|966-7400-13-0}}{{ref-uk}}
* Апрель //'''Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона''', т. Ia (1890): Алтай — Арагвай, с. 931. [https://ru.wikisource.org/wiki/ЭСБЕ/Апрель]((ref-ru}}
{{Commonscat|April}}
== Референции ==
{{reflist}}
[[Катеґорія:Апріль| ]]
[[Катеґорія:Місяцї]]
[[Катеґорія:Фенолоґія]]
kyqy4ucdcvwir1bgnm5rsph6jpz8it9
131788
131746
2022-08-17T17:21:16Z
Igor Kercsa
5504
Зрушена верзія 131746 од хоснователя [[Special:Contributions/InternetArchiveBot|InternetArchiveBot]] ([[User talk:InternetArchiveBot|діскузія]])
wikitext
text/x-wiki
{{Календарь на місяць|date={{CURRENTYEAR}}-04-01}}{{Місяцї рока}}
[[File:Matthäus Merian Monate 04 April.jpg|thumb|left|Апрѣль — мѣсяць ярьованя]]
'''Апрѣль''' — четвертый [[Місяць (календарьный)|мѣсяць]] [[рік|рока]] в [[Ґреґоріаньскый календарь|григорианском календарю]], обсягуе 30 [[день|днѣ]].
== Характерность ==
В апрѣлю звыкла быти хвѣля выразно нестала и перемѣнчива; одты кедь и в иншых добах року настане така хвѣля, кажуть за тото: апрѣлова хвѣля. У старовѣкых Римлян апрѣль быв засвяченый богыни [[Венера (богыня)|Венерѣ]].<ref name=Otto>Ottův slovník naučný, т. 2, с. 548.</ref>
Про земледѣлця апрѣль — мѣсяць ярьованя, еден з найзатяженых мѣсяцьох.<ref name="ЭСБЕ">Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона</ref>
== Назва ==
Назва мѣсяця '''апрѣль''' походить од {{ref-la}} ''aperio'' ''отворяти'', або, подля иншой верзии, ''apricus'' ''сонѣчный, теплый'',<ref>Дворецкий И. Х. сс. 81, 86.</ref> зато бо в том часѣ отворяла ся ярь.<ref name="ЭСБЕ"/> Латинска назва мѣсяця ''aprilis'' перебрана до векшины европскых языкох, цѣлком незмѣнна перешла и до [[Мадярскый язык|мадярского языка]].<ref name=Otto/>
Чешска назва мѣсяця ''duben'' етимологично ся пояснять як «мѣсяць, коли ся роспущають дубы».<ref>Jiří Rejzek, с. 149.</ref>
Польска назва мѣсяця ''kwiecień'' походить од праславянского ''kwiat'' (цвѣт). Праславянске ''kw'' захранило ся в западных славянскых языках, а в церковнославянском перемѣнило ся ''kw→cw''.<ref>Brückner, с. 287</ref> Украинска назва мѣсяця ''квітень'' перебрана од Полякох в [[XVI. стороча|XVI. сторочу]].
== Христанскы святкы в апрѣлю ==
На тот мѣсяць найчастѣйше припадать [[Великдень]]. У [[Англосасы|англосасох]] тот мѣсяць ся называв ''eastermenadh'', циже великодный мѣсяць.<ref name="ЭСБЕ"/>
Окрем [[Великдень|Великодня]] етнограф [[Юрий Калман Жаткович]] (1855–1920) зазначать в апрѣлю два свята: ''Юря'' ([[24. апріль|24. апрѣля]]) и ''Марков день'' ([[25. апріль|25. апрѣля]]). На Юря звыкли череду гнати первый раз на поле. З Юрьом звязаны велѣ вѣщованя. Кедь на Юря дождь паде, не буде сна. Кедь на Юря рано велика роса упаде, овес ся не уродить, но кедь мороз або снѣг упаде, много буде овса, гречкы и проса. На Марков день перестають морозы быти, и зато до сього дне ни овцѣ не стрыжуть, ни крыхкы речи, напримѣр, пасулю, дынѣ, огуркы, не садять. З тым звязана и приповѣдка: «Ачей и на Марков день у холошнях будеш ходити». Вѣщують, же кедь на Марка вдень ясно, а вночи звѣздяно, добрый рок буде.<ref>Юрий Жаткович, с. 196.</ref>
== Святкы и памятны днѣ ==
* [[1. апріль|1. апрѣль]] — [[Дурный апрѣль]], день фигльох и труфалок.<ref name=Otto/>
* [[8. апріль|8. апрѣль]] — [[Меджинародный день Ромох]]
* [[12. апріль|12. апрѣль]] — [[День козмонавтикы]]
== Интересны факты ==
* Мѣсяць апрѣль мать в сучасности 30 днѣ, але при [[Юлий Цезарь|Юлийови Цезарю]] мав 29.<ref name="ЭСБЕ"/>
* Апрѣль ся зачинать все в такый день тыждня як и [[юл]], а в [[Переступный рік|переступных роках]] тыж як и [[януар]].
== Жерела и одказы ==
* '''Aleksander Brückner''': SŁOWNIK etymologiczny języka polskiego. Wiedza Powszechna, Warszawa 1985 {{ISBN|83 214 0410-3}} [https://www.twirpx.com/file/310042/] {{ref-pl}}
* '''Ottův slovník naučný'''. Illustrovaná encyklopaedie obecných vědomostí. Díl 1–28. Vyd. J. Otto. V Praze, 1888–1909.
* '''Jiří Rejzek''': Český etymologický slovník. Leda, 2009. — 794 s. — {{ISBN| 8085927853}} [https://www.twirpx.com/file/457624/] {{ref-cs}}
* '''Дворецкий И. Х.''' Латинско-русский словарь. Изд. второе. М: «Русский язык», 1976.
* '''Юрий Жаткович''': Етнографический очерк Угро-Русских (1896) //Олег Мазурок: Юрій Жаткович як історик та етнограф. Ужгород: УжНУ, 2001. {{ISBN|966-7400-13-0}}{{ref-uk}}
* Апрель //'''Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона''', т. Ia (1890): Алтай — Арагвай, с. 931. [https://ru.wikisource.org/wiki/ЭСБЕ/Апрель]((ref-ru}}
{{Commonscat|April}}
== Референции ==
{{reflist}}
[[Катеґорія:Апріль| ]]
[[Катеґорія:Місяцї]]
[[Катеґорія:Фенолоґія]]
a3bso3diapqq68h12v6ydxg6x4il1e1
131822
131788
2022-08-17T18:54:53Z
InternetArchiveBot
22034
Rescuing 0 sources and tagging 2 as dead.) #IABot (v2.0.9
wikitext
text/x-wiki
{{Календарь на місяць|date={{CURRENTYEAR}}-04-01}}{{Місяцї рока}}
[[File:Matthäus Merian Monate 04 April.jpg|thumb|left|Апрѣль — мѣсяць ярьованя]]
'''Апрѣль''' — четвертый [[Місяць (календарьный)|мѣсяць]] [[рік|рока]] в [[Ґреґоріаньскый календарь|григорианском календарю]], обсягуе 30 [[день|днѣ]].
== Характерность ==
В апрѣлю звыкла быти хвѣля выразно нестала и перемѣнчива; одты кедь и в иншых добах року настане така хвѣля, кажуть за тото: апрѣлова хвѣля. У старовѣкых Римлян апрѣль быв засвяченый богыни [[Венера (богыня)|Венерѣ]].<ref name=Otto>Ottův slovník naučný, т. 2, с. 548.</ref>
Про земледѣлця апрѣль — мѣсяць ярьованя, еден з найзатяженых мѣсяцьох.<ref name="ЭСБЕ">Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона</ref>
== Назва ==
Назва мѣсяця '''апрѣль''' походить од {{ref-la}} ''aperio'' ''отворяти'', або, подля иншой верзии, ''apricus'' ''сонѣчный, теплый'',<ref>Дворецкий И. Х. сс. 81, 86.</ref> зато бо в том часѣ отворяла ся ярь.<ref name="ЭСБЕ"/> Латинска назва мѣсяця ''aprilis'' перебрана до векшины европскых языкох, цѣлком незмѣнна перешла и до [[Мадярскый язык|мадярского языка]].<ref name=Otto/>
Чешска назва мѣсяця ''duben'' етимологично ся пояснять як «мѣсяць, коли ся роспущають дубы».<ref>Jiří Rejzek, с. 149.</ref>
Польска назва мѣсяця ''kwiecień'' походить од праславянского ''kwiat'' (цвѣт). Праславянске ''kw'' захранило ся в западных славянскых языках, а в церковнославянском перемѣнило ся ''kw→cw''.<ref>Brückner, с. 287</ref> Украинска назва мѣсяця ''квітень'' перебрана од Полякох в [[XVI. стороча|XVI. сторочу]].
== Христанскы святкы в апрѣлю ==
На тот мѣсяць найчастѣйше припадать [[Великдень]]. У [[Англосасы|англосасох]] тот мѣсяць ся называв ''eastermenadh'', циже великодный мѣсяць.<ref name="ЭСБЕ"/>
Окрем [[Великдень|Великодня]] етнограф [[Юрий Калман Жаткович]] (1855–1920) зазначать в апрѣлю два свята: ''Юря'' ([[24. апріль|24. апрѣля]]) и ''Марков день'' ([[25. апріль|25. апрѣля]]). На Юря звыкли череду гнати первый раз на поле. З Юрьом звязаны велѣ вѣщованя. Кедь на Юря дождь паде, не буде сна. Кедь на Юря рано велика роса упаде, овес ся не уродить, но кедь мороз або снѣг упаде, много буде овса, гречкы и проса. На Марков день перестають морозы быти, и зато до сього дне ни овцѣ не стрыжуть, ни крыхкы речи, напримѣр, пасулю, дынѣ, огуркы, не садять. З тым звязана и приповѣдка: «Ачей и на Марков день у холошнях будеш ходити». Вѣщують, же кедь на Марка вдень ясно, а вночи звѣздяно, добрый рок буде.<ref>Юрий Жаткович, с. 196.</ref>
== Святкы и памятны днѣ ==
* [[1. апріль|1. апрѣль]] — [[Дурный апрѣль]], день фигльох и труфалок.<ref name=Otto/>
* [[8. апріль|8. апрѣль]] — [[Меджинародный день Ромох]]
* [[12. апріль|12. апрѣль]] — [[День козмонавтикы]]
== Интересны факты ==
* Мѣсяць апрѣль мать в сучасности 30 днѣ, але при [[Юлий Цезарь|Юлийови Цезарю]] мав 29.<ref name="ЭСБЕ"/>
* Апрѣль ся зачинать все в такый день тыждня як и [[юл]], а в [[Переступный рік|переступных роках]] тыж як и [[януар]].
== Жерела и одказы ==
* '''Aleksander Brückner''': SŁOWNIK etymologiczny języka polskiego. Wiedza Powszechna, Warszawa 1985 {{ISBN|83 214 0410-3}} [https://www.twirpx.com/file/310042/]{{Dead link|date=August 2022 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} {{ref-pl}}
* '''Ottův slovník naučný'''. Illustrovaná encyklopaedie obecných vědomostí. Díl 1–28. Vyd. J. Otto. V Praze, 1888–1909.
* '''Jiří Rejzek''': Český etymologický slovník. Leda, 2009. — 794 s. — {{ISBN| 8085927853}} [https://www.twirpx.com/file/457624/]{{Dead link|date=August 2022 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} {{ref-cs}}
* '''Дворецкий И. Х.''' Латинско-русский словарь. Изд. второе. М: «Русский язык», 1976.
* '''Юрий Жаткович''': Етнографический очерк Угро-Русских (1896) //Олег Мазурок: Юрій Жаткович як історик та етнограф. Ужгород: УжНУ, 2001. {{ISBN|966-7400-13-0}}{{ref-uk}}
* Апрель //'''Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона''', т. Ia (1890): Алтай — Арагвай, с. 931. [https://ru.wikisource.org/wiki/ЭСБЕ/Апрель]((ref-ru}}
{{Commonscat|April}}
== Референции ==
{{reflist}}
[[Катеґорія:Апріль| ]]
[[Катеґорія:Місяцї]]
[[Катеґорія:Фенолоґія]]
kyqy4ucdcvwir1bgnm5rsph6jpz8it9
131829
131822
2022-08-17T19:09:00Z
Igor Kercsa
5504
Зрушена верзія 131822 од хоснователя [[Special:Contributions/InternetArchiveBot|InternetArchiveBot]] VANDALISM([[User talk:InternetArchiveBot|діскузія]])
wikitext
text/x-wiki
{{Календарь на місяць|date={{CURRENTYEAR}}-04-01}}{{Місяцї рока}}
[[File:Matthäus Merian Monate 04 April.jpg|thumb|left|Апрѣль — мѣсяць ярьованя]]
'''Апрѣль''' — четвертый [[Місяць (календарьный)|мѣсяць]] [[рік|рока]] в [[Ґреґоріаньскый календарь|григорианском календарю]], обсягуе 30 [[день|днѣ]].
== Характерность ==
В апрѣлю звыкла быти хвѣля выразно нестала и перемѣнчива; одты кедь и в иншых добах року настане така хвѣля, кажуть за тото: апрѣлова хвѣля. У старовѣкых Римлян апрѣль быв засвяченый богыни [[Венера (богыня)|Венерѣ]].<ref name=Otto>Ottův slovník naučný, т. 2, с. 548.</ref>
Про земледѣлця апрѣль — мѣсяць ярьованя, еден з найзатяженых мѣсяцьох.<ref name="ЭСБЕ">Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона</ref>
== Назва ==
Назва мѣсяця '''апрѣль''' походить од {{ref-la}} ''aperio'' ''отворяти'', або, подля иншой верзии, ''apricus'' ''сонѣчный, теплый'',<ref>Дворецкий И. Х. сс. 81, 86.</ref> зато бо в том часѣ отворяла ся ярь.<ref name="ЭСБЕ"/> Латинска назва мѣсяця ''aprilis'' перебрана до векшины европскых языкох, цѣлком незмѣнна перешла и до [[Мадярскый язык|мадярского языка]].<ref name=Otto/>
Чешска назва мѣсяця ''duben'' етимологично ся пояснять як «мѣсяць, коли ся роспущають дубы».<ref>Jiří Rejzek, с. 149.</ref>
Польска назва мѣсяця ''kwiecień'' походить од праславянского ''kwiat'' (цвѣт). Праславянске ''kw'' захранило ся в западных славянскых языках, а в церковнославянском перемѣнило ся ''kw→cw''.<ref>Brückner, с. 287</ref> Украинска назва мѣсяця ''квітень'' перебрана од Полякох в [[XVI. стороча|XVI. сторочу]].
== Христанскы святкы в апрѣлю ==
На тот мѣсяць найчастѣйше припадать [[Великдень]]. У [[Англосасы|англосасох]] тот мѣсяць ся называв ''eastermenadh'', циже великодный мѣсяць.<ref name="ЭСБЕ"/>
Окрем [[Великдень|Великодня]] етнограф [[Юрий Калман Жаткович]] (1855–1920) зазначать в апрѣлю два свята: ''Юря'' ([[24. апріль|24. апрѣля]]) и ''Марков день'' ([[25. апріль|25. апрѣля]]). На Юря звыкли череду гнати первый раз на поле. З Юрьом звязаны велѣ вѣщованя. Кедь на Юря дождь паде, не буде сна. Кедь на Юря рано велика роса упаде, овес ся не уродить, но кедь мороз або снѣг упаде, много буде овса, гречкы и проса. На Марков день перестають морозы быти, и зато до сього дне ни овцѣ не стрыжуть, ни крыхкы речи, напримѣр, пасулю, дынѣ, огуркы, не садять. З тым звязана и приповѣдка: «Ачей и на Марков день у холошнях будеш ходити». Вѣщують, же кедь на Марка вдень ясно, а вночи звѣздяно, добрый рок буде.<ref>Юрий Жаткович, с. 196.</ref>
== Святкы и памятны днѣ ==
* [[1. апріль|1. апрѣль]] — [[Дурный апрѣль]], день фигльох и труфалок.<ref name=Otto/>
* [[8. апріль|8. апрѣль]] — [[Меджинародный день Ромох]]
* [[12. апріль|12. апрѣль]] — [[День козмонавтикы]]
== Интересны факты ==
* Мѣсяць апрѣль мать в сучасности 30 днѣ, але при [[Юлий Цезарь|Юлийови Цезарю]] мав 29.<ref name="ЭСБЕ"/>
* Апрѣль ся зачинать все в такый день тыждня як и [[юл]], а в [[Переступный рік|переступных роках]] тыж як и [[януар]].
== Жерела и одказы ==
* '''Aleksander Brückner''': SŁOWNIK etymologiczny języka polskiego. Wiedza Powszechna, Warszawa 1985 {{ISBN|83 214 0410-3}} [https://www.twirpx.com/file/310042/] {{ref-pl}}
* '''Ottův slovník naučný'''. Illustrovaná encyklopaedie obecných vědomostí. Díl 1–28. Vyd. J. Otto. V Praze, 1888–1909.
* '''Jiří Rejzek''': Český etymologický slovník. Leda, 2009. — 794 s. — {{ISBN| 8085927853}} [https://www.twirpx.com/file/457624/] {{ref-cs}}
* '''Дворецкий И. Х.''' Латинско-русский словарь. Изд. второе. М: «Русский язык», 1976.
* '''Юрий Жаткович''': Етнографический очерк Угро-Русских (1896) //Олег Мазурок: Юрій Жаткович як історик та етнограф. Ужгород: УжНУ, 2001. {{ISBN|966-7400-13-0}}{{ref-uk}}
* Апрель //'''Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона''', т. Ia (1890): Алтай — Арагвай, с. 931. [https://ru.wikisource.org/wiki/ЭСБЕ/Апрель]((ref-ru}}
{{Commonscat|April}}
== Референции ==
{{reflist}}
[[Катеґорія:Апріль| ]]
[[Катеґорія:Місяцї]]
[[Катеґорія:Фенолоґія]]
a3bso3diapqq68h12v6ydxg6x4il1e1
131859
131829
2022-08-17T21:17:58Z
InternetArchiveBot
22034
Rescuing 0 sources and tagging 2 as dead.) #IABot (v2.0.9
wikitext
text/x-wiki
{{Календарь на місяць|date={{CURRENTYEAR}}-04-01}}{{Місяцї рока}}
[[File:Matthäus Merian Monate 04 April.jpg|thumb|left|Апрѣль — мѣсяць ярьованя]]
'''Апрѣль''' — четвертый [[Місяць (календарьный)|мѣсяць]] [[рік|рока]] в [[Ґреґоріаньскый календарь|григорианском календарю]], обсягуе 30 [[день|днѣ]].
== Характерность ==
В апрѣлю звыкла быти хвѣля выразно нестала и перемѣнчива; одты кедь и в иншых добах року настане така хвѣля, кажуть за тото: апрѣлова хвѣля. У старовѣкых Римлян апрѣль быв засвяченый богыни [[Венера (богыня)|Венерѣ]].<ref name=Otto>Ottův slovník naučný, т. 2, с. 548.</ref>
Про земледѣлця апрѣль — мѣсяць ярьованя, еден з найзатяженых мѣсяцьох.<ref name="ЭСБЕ">Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона</ref>
== Назва ==
Назва мѣсяця '''апрѣль''' походить од {{ref-la}} ''aperio'' ''отворяти'', або, подля иншой верзии, ''apricus'' ''сонѣчный, теплый'',<ref>Дворецкий И. Х. сс. 81, 86.</ref> зато бо в том часѣ отворяла ся ярь.<ref name="ЭСБЕ"/> Латинска назва мѣсяця ''aprilis'' перебрана до векшины европскых языкох, цѣлком незмѣнна перешла и до [[Мадярскый язык|мадярского языка]].<ref name=Otto/>
Чешска назва мѣсяця ''duben'' етимологично ся пояснять як «мѣсяць, коли ся роспущають дубы».<ref>Jiří Rejzek, с. 149.</ref>
Польска назва мѣсяця ''kwiecień'' походить од праславянского ''kwiat'' (цвѣт). Праславянске ''kw'' захранило ся в западных славянскых языках, а в церковнославянском перемѣнило ся ''kw→cw''.<ref>Brückner, с. 287</ref> Украинска назва мѣсяця ''квітень'' перебрана од Полякох в [[XVI. стороча|XVI. сторочу]].
== Христанскы святкы в апрѣлю ==
На тот мѣсяць найчастѣйше припадать [[Великдень]]. У [[Англосасы|англосасох]] тот мѣсяць ся называв ''eastermenadh'', циже великодный мѣсяць.<ref name="ЭСБЕ"/>
Окрем [[Великдень|Великодня]] етнограф [[Юрий Калман Жаткович]] (1855–1920) зазначать в апрѣлю два свята: ''Юря'' ([[24. апріль|24. апрѣля]]) и ''Марков день'' ([[25. апріль|25. апрѣля]]). На Юря звыкли череду гнати первый раз на поле. З Юрьом звязаны велѣ вѣщованя. Кедь на Юря дождь паде, не буде сна. Кедь на Юря рано велика роса упаде, овес ся не уродить, но кедь мороз або снѣг упаде, много буде овса, гречкы и проса. На Марков день перестають морозы быти, и зато до сього дне ни овцѣ не стрыжуть, ни крыхкы речи, напримѣр, пасулю, дынѣ, огуркы, не садять. З тым звязана и приповѣдка: «Ачей и на Марков день у холошнях будеш ходити». Вѣщують, же кедь на Марка вдень ясно, а вночи звѣздяно, добрый рок буде.<ref>Юрий Жаткович, с. 196.</ref>
== Святкы и памятны днѣ ==
* [[1. апріль|1. апрѣль]] — [[Дурный апрѣль]], день фигльох и труфалок.<ref name=Otto/>
* [[8. апріль|8. апрѣль]] — [[Меджинародный день Ромох]]
* [[12. апріль|12. апрѣль]] — [[День козмонавтикы]]
== Интересны факты ==
* Мѣсяць апрѣль мать в сучасности 30 днѣ, але при [[Юлий Цезарь|Юлийови Цезарю]] мав 29.<ref name="ЭСБЕ"/>
* Апрѣль ся зачинать все в такый день тыждня як и [[юл]], а в [[Переступный рік|переступных роках]] тыж як и [[януар]].
== Жерела и одказы ==
* '''Aleksander Brückner''': SŁOWNIK etymologiczny języka polskiego. Wiedza Powszechna, Warszawa 1985 {{ISBN|83 214 0410-3}} [https://www.twirpx.com/file/310042/]{{Dead link|date=August 2022 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} {{ref-pl}}
* '''Ottův slovník naučný'''. Illustrovaná encyklopaedie obecných vědomostí. Díl 1–28. Vyd. J. Otto. V Praze, 1888–1909.
* '''Jiří Rejzek''': Český etymologický slovník. Leda, 2009. — 794 s. — {{ISBN| 8085927853}} [https://www.twirpx.com/file/457624/]{{Dead link|date=August 2022 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} {{ref-cs}}
* '''Дворецкий И. Х.''' Латинско-русский словарь. Изд. второе. М: «Русский язык», 1976.
* '''Юрий Жаткович''': Етнографический очерк Угро-Русских (1896) //Олег Мазурок: Юрій Жаткович як історик та етнограф. Ужгород: УжНУ, 2001. {{ISBN|966-7400-13-0}}{{ref-uk}}
* Апрель //'''Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона''', т. Ia (1890): Алтай — Арагвай, с. 931. [https://ru.wikisource.org/wiki/ЭСБЕ/Апрель]((ref-ru}}
{{Commonscat|April}}
== Референции ==
{{reflist}}
[[Катеґорія:Апріль| ]]
[[Катеґорія:Місяцї]]
[[Катеґорія:Фенолоґія]]
kyqy4ucdcvwir1bgnm5rsph6jpz8it9
Одеса
0
2850
131783
130289
2022-08-17T17:10:24Z
Zemant
1039
🇺🇦
wikitext
text/x-wiki
{{Місто | тіп = | назва = Одеса| місцёва назва = Одеса| образок = | образок_розмір = | прапор = | попис прапора = Прапор міста | ерб = Coat of Arms of Odessa.svg | попис ерба = Ерб Одесы | образок_підпис = | уміщіня = | попис уміщіня = | mapx = | mapy = | marksize = | край = [[Україна]] | окрес = | реґіон = [[Одеска область]] | заложене = [[1794]] | перша змінка = | аґломерація = | статус = [[1794]] | подїл = 3 районы | жытелїв = 1 010 537 (01.01.2022) | розлога = 236,9 | ref-площа = | густота = 4256| код = | коордінаты = {{Coord|46|29|N|30|43|W|scale:100000}} | elevation = | lat_d = | lat_s = | lat_NS = N | long_d = | long_m = | long_EW = E | coordinates_type = | highest = | highest_elevation = | highest_lat_d = | highest_long_d = | lowest = | lowest_elevation = | lowest_lat_d = | lowest_long_d = | надморьска вышка = 50 | водойма = | етнікон = | станція = Одеса| відстань = | желїзніця к = | ref-залізниця к = | автошлях к = | ref-автошлях к = | фізічна к = | ref-фізична к = | желїзніця с = | фізічна с = | автошлях с = | братьскы міста = | день населеного пункту = | поштовы індексы = 65000—65480 | адреса = | веб-сторінка = omr.gov.ua | пріматор = | позначкы = }}
'''Одеса''' (укр. Одеса) є місто в [[Україна|Українї]]. Ся находить на березї [[Чорне море|Чорного моря]]. Має 1 010 537 жытелїв.
== Одказы ==
<references/>
* [[:uk:Одеса|Одеса (укр)]]
* [[:uk:Історія_Одеси|Історія міста Одеса (укр)]]
* [http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Odesa_mst Енциклопедія історії України - Одеса (укр)]
{{50 найбільших міст Україны}}
{{Областны центры Україны}}
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Міста Україны]]
[[Катеґорія:Міста Европы]]
[[Катеґорія:Одеска область]]
5pryfxxguodfpu50h7v147pk5quntrc
Домова война
0
4240
131870
110447
2022-08-17T23:44:57Z
Zemant
1039
⚔
wikitext
text/x-wiki
[[Файл:Evstafiev-chechnya-handshake.jpg|thumb|Ілустратівный образчік ґрупы боёвників в [[Чеченьска Република Ичкерѣя|Чеченії]]]]
'''Домова война''' або тыж '''горожанска война''' є такый [[озброєный конфлікт]], в котрім обідві боюючі стороны творять (холем счасти) жытелї єдного [[штат]]у боюючі справила на ёго теріторії.
Вгодну сітуацію на выник войны представлює слаба централна [[влада]] при выразнім реліґійнім, соціалнім ці націоналнім шпанованю, або екзістенції явного утиску ясно дефінованой части жытелїв. Засадный вплив може походити з історії даного штату або области.
== Прічіны ==
[[Файл:Nyamata Memorial Site 5.jpg|thumb|Памятник [[Рвандьска ґеноціда|ґеноціды у Рвандї]], до котрой вела домова война [[Історія конфліктів Гуту і Тутсі|знеприятеленых Гуту і Тутсі]]]]
Міджі основны прічіны вынику домовых войн належать націоналны і етнічны розлукы, моценьскы, господарьскы і ідеолоґічны розлукы тай реліґійны розлукы. Не все але годен войны подля того роздїлїня шпеціфіковати, бо даколи можуть быти основаны на веце прічінах (наприклад в [[домова война в России|домовій войнї в Росії]] ся боёвало як з [[ідеолоґія|ідеолоґічных]], так з націоналных прічін, много повстань Ірів проти Брітаньскій надвладї было мотівованых як націонално, так і реліґійно).
=== Націоналны розлукы ===
Найчастїшы прічіны такой войны суть в пожадавках єднотливых [[етнос|етнік]] ці [[нація|націй]] жыючіх внутрї [[Многонаціоналный штат|многонаціоналных штатів]], векшынов ходить о пожадавку [[автономії]] ці одторгнутя части теріторії країны, або о усиля дакотрого з етнік перебрати контролю над ряджінём штату. Прикладом може быти [[домова война в Югославії]] і їх наступницькых штатах, [[война в Косові]] і [[Домова война в Рвандї|война у Рвандї]].
=== Моценьскы і ідеолоґічны роспоры ===
Моценьскы роспоры, наприклад о особу ці партію стоячу на чолї країны, або ідеолоґічны роспоры о форму [[Штатне зряджіня|штатного зряджіня]] можуть вести так само ку домовій войнї. Тоты припады суть днесь найчастїшы в розвоёвых країнах, але годен їх найти і в історії тыж найрозвинутїшых країн. Прикладом можуть быти [[фіньска домова война]], [[домова война в России|російска домова война]] ці [[іспаньска домова война]]. Прикладом зо сучасности є [[домова война в Непалї]].
=== Реліґійны розлукы ===
В сучасній добі не суть реліґійны домовы войны барз часты, часто ся навеце комбінують з націоналныма або моценьскыма войнами. Прикладом реліґійных домовых войн можуть быти [[гусітьскы войны]] в [[Чесько|чеськых країнах]] в [[15. сторочу]].
[[Катеґорія:Домовы войны]]
d7n7ndzwalvw0m0f0lif15ign09p50x
Монґольска ріша
0
4706
131866
121689
2022-08-17T22:50:07Z
Zemant
1039
wikitext
text/x-wiki
'''Монґольска ріша''' была другов [[Список найвекшых ріш світа|найвекшых ріш]] в [[Історія людства|історіях людства]]. Екзістовала в [[13. стороча|13.]] і [[14. стороча|14. сторочу]] і в добі свого найвекшого розмаху овладала теріторії о плосї 33 000 000 км<sup>2</sup> (22 % сушы). Під [[Монґолы|монґольсков]] владов жыло коло 100 міліонів жытелїв.
Монґольска ріша выникла в роцї [[1206]], коли [[Темуджін]] зъєднотив роскыршены [[Монґолы|монґольскы]] кменї і став ся Чінґісханом ("найвысшым пановником"). [[Чінґісхан]] започав могутнов експанзіёв, при котрій была добита [[Китай]], [[Середня Азія]], [[Перзія]], [[Кавказ]] і [[Выходна Европа]]. В роцї [[1241]] ся [[Монґолы|монґольскы]] войска находили і на [[Монґольскый атак на Мораву року 1241|Мораві]] і в [[Угорьско|Угорьску]]. [[Монґолы]] ся тыж пробовали добити [[Індія|Індію]], [[Японія|Японію]], [[Ява|Яву]] і [[Еґіпет]], але безуспішно. При [[татарьскы удары|монґольскых атаках]] вмерло веце як 40 міліонів людей.
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Середновік]]
[[Катеґорія:Бывшы штаты]]
hige7l966zoy8xhxnk6ax07bwdy4wo3
Выходна Европа
0
5093
131752
103111
2022-08-17T15:07:38Z
InternetArchiveBot
22034
Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9
wikitext
text/x-wiki
[[Файл:EasternEurope1.png|thumb|right|Выходна Европа без прибалтіцькых штатів]]
'''Выходна Европа''' є выходна часть [[Европа|Европы]]. Хоснованя терміну є нестале і дуже залежне на контекстї. До выходной Европы звычайно є заряджена [[Україна]], [[Европа|европска]] часть [[Росія|Росії]], [[Білорусія]] і [[Молдавія]] і малыма частями своёй теріторії покрывають тыж державы Азербайджан, Ґрузіньско і Казахстан. Даколи ся до выходной Европы рахують тыж прибалтіцькы штаты: [[Естонія]], [[Латвія]] і [[Літва]].<ref>https://web.archive.org/web/20090912045414/https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/</ref>
== Одказы ==
=== Екстерны одказы ===
* [http://www.blisty.cz/2009/2/27/art45546.html Што є Выходна Европа в ОЗН]
== Референції ==
<references/>.
{{Переклад|cs|Východní Evropa|7377405}}
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Европа]]
[[Катеґорія:Регионы Европы]]
trtuylfsr0ubyq8u6uwo24bc0rjbgiz
Маріуполь
0
5386
131777
130437
2022-08-17T16:55:19Z
Zemant
1039
🌐
wikitext
text/x-wiki
{{Місто
| тіп =
| назва = Маріуполь
| місцёва назва = Маріуполь
| образок = Mariupol 2007 (60).jpg
| образок_розмір =
| прапор = Flag of Mariupol.svg
| попис прапора = Прапор міста
| ерб = Mariupol gerb.png
| попис ерба = Ерб міста
| образок_підпис =
| уміщіня =
| попис уміщіня =
| mapx =
| mapy =
| marksize =
| край = [[Донецка Людова Република]]
| окрес =
| реґіон = [[Донецька область]]
| заложене = [[1778]]
| перша змінка =
| аґломерація =
| статус = [[1779]]
| подїл = 4 райони
| жытелїв = 486 856
| розлога = 243.9
| ref-площа =
| густота = 1996.1
| код =
| коордінаты = {{Coord|47|07|N|37|34|W|scale:100000}}
| elevation =
| lat_d =
| lat_s =
| lat_NS = N
| long_d =
| long_m =
| long_EW = E
| coordinates_type =
| highest =
| highest_elevation =
| highest_lat_d =
| highest_long_d =
| lowest =
| lowest_elevation =
| lowest_lat_d =
| lowest_long_d =
| надморьска вышка = 22
| водойма = [[Кальміус]]
| етнікон =
| станція = Маріуполь
| відстань =
| желїзніця к = 933
| ref-залізниця к =
| автошлях к = 762
| ref-автошлях к =
| фізічна к = 635
| ref-фізична к =
| желїзніця с =
| фізічна с = 99,6
| автошлях с = 121
| етнікон = 132
| братьскы міста =
| день населеного пункту =
| поштовы індексы = 87500—87590
| адреса = 875 00, Донецька обл., м. Маріуполь, пр. Миру, 70, 33-62-15
| веб-сторінка = http://www.mariupolrada.gov.ua
| пріматор =
| позначкы =
}}
'''Маріуполь''' є місто в [[Донецка Людова Република|ДНР]], [[Донецька область]]. Находить ся на берегах [[Азовске море|Азовского моря]], 121 км по штрасi и 132 км по желüзному путёви уд [[Донецьк|Донецька]]. Жиє тамкы 436569 жытелїв. Перше ся споминать у [[1778]] році.
{{50 найвекшых міст Україны}}
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Міста Україны]]
[[Катеґорія:Донецька область]]
9hjb6v8qtyffu77m008y4smcsn8ssiv
Міджіславяньскый язык
0
5440
131769
130356
2022-08-17T16:35:39Z
InternetArchiveBot
22034
Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9
wikitext
text/x-wiki
[[Файл:Flag of Interslavic.svg|thumbnail|right|150px|Прапор міджіславянчіны]]
'''Міджіславяньскый язык''' ('''Меджусловјанскы језык''', '''Medžuslovjansky jezyk''') є проєкт штучного языка для взаємной зрозумілoсти серед [[Славяне|Славян]]. Перву міджіславяньску ґраматіку выдал в [[1665]] роцї [[Хорватія|хорватьскый]] священник [[Юрай Крижанич|Юрій Крижанич]]. Тераз найбарже знаным і актівным варіантом міджіславяньского є '''славяньскый''' ('''slovianski''') з [[2006]] рока, котрый базує ся на вшыткых [[славяньскы языкы|славяньскых языках]], по части также на [[русиньскый язык|русинчінї]] і [[старославяньскый язык|старославянчінї]].<ref>[https://web.archive.org/web/20120206025923/http://www.rusnak.info/slavjanski-jazik.htm Язик за шицких славянох на основох русинского]</ref> Бісїдує ним приближно 3000–4000 людей.
== Референції ==
<references/>
== Екстерны одказы ==
* [http://steen.free.fr/interslavic/ Головна сторінка]
* [http://izvesti.info/ Міджіславяньскы інтернетны новины]
* [https://isv.miraheze.org/wiki/Sbornik:Glavna_stranica Меджусловјанскы Викисборник]
{{Шаблона:Славяньскы языкы}}
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Славяньскы языкы]]
[[Катеґорія:Умелы языкы]]
[[Катеґорія:Панславизм]]
q6snqwws6xjny4or3zgn1n55ope2lb6
Євпаторія
0
5663
131775
122844
2022-08-17T16:49:22Z
Zemant
1039
🌐🇷🇺🇺🇦
wikitext
text/x-wiki
{{Місто
| тіп =
| назва = Євпаторія
| місцёва назва = Євпаторія
| образок = Ukraine crimea West Crimea evpatoriya 2.jpg
| образок_розмір =
| прапор = Flag of Yevpatoriya.png
| попис прапора = Прапор міста
| ерб = Evpato s.gif
| попис ерба = Ерб міста
| образок_підпис =
| уміщіня =
| попис уміщіня =
| mapx =
| mapy =
| marksize =
| край = [[Росія]]
| окрес =
| реґіон = [[Републіка Крым]]
| заложене = 497 до н.е.
| перша змінка =
| аґломерація =
| статус =
| подїл =
| жытелїв = 123.777
| розлога = 120.7
| ref-площа =
| густота = 1642
| код =
| коордінаты = {{Coord|45|12|N|33|22|W|scale:100000}}
| elevation =
| lat_d =
| lat_s =
| lat_NS = N
| long_d =
| long_m =
| long_EW = E
| coordinates_type =
| highest =
| highest_elevation =
| highest_lat_d =
| highest_long_d =
| lowest =
| lowest_elevation =
| lowest_lat_d =
| lowest_long_d =
| надморьска вышка = 10
| водойма = Чорне море
| етнікон =
| станція = Євпаторія
| відстань =
| желїзніця к = 900
| ref-залізниця к =
| автошлях к = 778
| ref-автошлях к =
| фізічна к = 619
| ref-фізична к =
| желїзніця с = 93
| фізічна с = 64
| автошлях с = 69
| етнікон =
| братьскы міста =
| день населеного пункту =
| поштовы індексы = 97400-97490
| адреса = 97416, Автономна Республіка Крим, м. Євпаторія, пр. Леніна, 2, 3-23-01
| веб-сторінка = http://www.kalamit.info/
| пріматор = Андрій Петрович Даниленко
| позначкы =
}}
'''Євпаторія''' є місто в [[Росія|Росії]], [[Републіка Крым]]. Находить ся на берегах [[Чорне море|Чорного моря]], 69 км по штрасi и 93 км по желüзному путёви уд [[Сімферополь|Сімферополя]]. Жиє тамкы 123.777 жытелїв. Перше ся споминать у 497 році до н.е..
{{commonscat|Eupatoria}}
{{50 найвекшых міст Україны}}
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Міста Україны]]
ibj8ymd4w6mnawmx285dg0xt32jj90v
Октоброва револуція
0
6090
131774
128936
2022-08-17T16:47:46Z
InternetArchiveBot
22034
Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9
wikitext
text/x-wiki
[[Файл:Stormningen av vinterpalatset.jpg|thumb|right|Знимок з філма ''Десять днїв якы затрясли світом'' од [[Серґей Михайловіч Ейзенштейн|Серґея Ейзенштейна]] ([[1927]]) бывать даколи хыбно браный як документарный]]
'''Октоброва револуція''' (інакше тыж '''Большевицька револуція''', '''Російска револуція''' або '''Велика октоброва соціалістічна револуція''') быв озброєный переворот, проведженый в [[Росія|Росії]] [[7. новембра]] [[1917]] (25. октобра подля [[Юліяньскый календарь|юліяньского календаря]], якый тогды в земли платив). З ініціатівы лідера колишнёй большевицькой фракції [[Російска соціално демократічна роботницька партія|Російской соціално демократічной партії]] [[Володимир Ленін|В. І. Леніна]] была прирыхтована акція, яка вызначно овплывнила цїлосвітове дїяня в [[20. стороча|20. сторочу]]. Тыж то быв початок громадяньской войны в Росії, слїдоване створїнём [[СССР|Совєтьского Союза]] тай росшырїня соціалізму на велику часть світа.
== Референції ==
<references />
{{Переклад|cs|Říjnová revoluce|8287804}}
{{Стыржень}}
== Література ==
* Маліа, Мартин, ''Sovětská tragédie'', Прага 2004.
* Пайпс, Річард, ''Dějiny ruské revoluce'', Прага 1998.
* Сервіс, Роберт, ''Lenin. Životopis'', Прага 2002.
* Троцькый, Лев Давідовіч, ''Dějiny ruské revoluce'', том 1–3, Прага 1936.
== Екстерны одказы ==
{{commonscat|Russian Revolution of 1917}}
* [https://web.archive.org/web/20091023053701/http://geocities.com/CapitolHill/Parliament/9505/Drr2/drr2.htm Выняткы з Троцького Історії російской револуції]
* [http://www.ceskatelevize.cz/ivysilani/207452801280039-historicky-magazin/ Велика октоброва соціалістічна револуція] - відео з ціклу Чеськой телевізії
[[Катеґорія:История России]]
[[Катеґорія:Револуції]]
jg0zmdpy5to3jtg4i54q5jlka4eqj91
Ґлобалне потеплїня
0
6553
131873
130544
2022-08-18T01:13:50Z
Zemant
1039
🔥🔥🔥
wikitext
text/x-wiki
[[Файл:Globalni teplotni odchylka cs.svg|thumb|400px|{{center|Ґлобална середня теплота од року 1880 до року 2015 <br>подля инштрументалных мірянь.<br> Очевидне є ступаня ґлобалных теплот. }}'''Чорна чара''' — рочный промір.<br> '''Червена чара''' — пятьрочный посувный промір.]]
'''Ґлобалне потеплїня''' ({{lang-en|global warming}}) — проґресуюче поступне підвышіня [[температура|температуры]] [[поверхня Земли|поверхнї Земли]], што є повязане з [[скленниковый ефект|скленниковым ефектом]] тай веде до [[зміна клімату|зміны клімату]] в [[ґлобалный|ґлобалных]] крітеріях. Єднак треба зазначіти, же дакотры прічіны ґлобалного потеплїня не знаме. Тыж треба розуміти, же потеплїня є обще усереднена тенденція, зміна температур ся одбывать нерівномірно в залежности од сезону тай місця, бівше того місцями в даякых сезонах клімат ся навеце стане зимнїшым. Наприклад в [[Україна|Українї]] температуры в зимушнїй період зросли значно бівше ніж в лїтушнїй, а в централній [[Росія|Росії]] (Московскый реґіон) при значному потеплїню в зимі, лїтушнї теплоты ся не змінили тай осенны похолоднїли.
За останнїх сто років середня теплота [[воздух]]у над сушов зросла, як ся твердить, веце, як на пів ґрадуса. За даними доповіді [[Міджінародна ґрупа експертів з вопросу змін клімату|Міджінародной ґрупы експертів з вопросів зміны клімату]] гевсе наростаня ся складать за остатнїх сто років о 0,74 <math> \pm </math> 0,18 <sup>o</sup>C
== Вонкашнї лінкы ==
* [http://cataclysm.at.ua Глобальне потепління / глобальное потепления ''на cataclysm.at.ua''] {{ref-uk}}
* [https://web.archive.org/web/20120806004529/http://tyzhden.ua/Society/55859/PrintView ''Олександр Горин''. Нова кліматична ера // Український тиждень, №29 (246), 20.07.2012]
* [https://web.archive.org/web/20140201230012/http://tyzhden.ua/Society/55862/PrintView Менш континентальний: в умовах потепління Україна наближається до морського типу клімату // Український тиждень, №29 (246), 20.07.2012]
* [https://web.archive.org/web/20150622113456/http://tyzhden.ua/Society/55866/PrintView ''Джеймс Астілл''. Північ тане: Арктика нагрівається удвічі швидше за решту планети // Український тиждень, №29 (246), 20.07.2012]
* [https://web.archive.org/web/20141129075644/http://tyzhden.ua/Society/55864/PrintView ''Ганна Трегуб''. Обмежені ресурси: до 2030 року половина людства зіткнеться з нестачею води та сільськогосподарських земель // Український тиждень, №29 (246), 20.07.2012]
* [http://www.naturalist.if.ua/?p=3840 Антарктичне потепління триває // Станіславівський Натураліст] {{ref-uk}}
* [http://www.naturalist.if.ua/?p=406 Клімат змінюється. Чого чекати у майбутньому? // Станіславівський Натураліст] {{ref-uk}}
* [http://www.naturalist.if.ua/?p=307 Новий льодовиковий період - уже чекаємо! // Станіславівський Натураліст] {{ref-uk}}
== Звіти та доповіді ==
* [https://web.archive.org/web/20121030071354/http://www.ipcc.ch/pdf/assessment-report/ar4/syr/ar4_syr_ru.pdf Изменение климата 2007. Обобщающий доклад Межправительственной группы экспертов по изменению климата, на русском]
* [https://web.archive.org/web/20110728070212/http://www.wwf.ru/resources/publ/book/217/ ''Кокорин А.О., Кураев С.Н''. Обзор доклада Николаса Стерна «Экономика изменения климата». WWF, GOF. — М.: WWF России, 2007]
* [http://sites.google.com/site/copenhagendiagnosisru Копенгагенский диагноз 2009. Обзор последних новостей науки о климате, на русском. — UNSW, Sydney, Australia]
== Жрідла ==
* [http://www.vokrugsveta.ru/vs/?article_id=2726 А.Сергеев, Глобальное потепление, или Высокий градус политики // Вокруг света, 2006 № 7]
* [http://www.poteplenie.ru/news/news170905.htm Иващенко О.В., Изменение климата и изменение циклов обращения парниковых газов в системе атмосфера-литосфера-гидросфера — обратные связи могут значительно усилить парниковый эффект.]
* [http://geo.web.ru/db/msg.html?mid=1159815 ''А.В. Павлов, Г.Ф. Гравис.'' Вечная мерзлота и современный климат // GEO.WEB.RU]
* [http://elementy.ru/news/430318 Таяние вечной мерзлоты ведёт к выбросу в атмосферу метана]
* [http://www.nkj.ru/archive/articles/11805 ''Б.Лучков''. Годы грядущие (климат и погода XXI века) // Наука и жизнь, 2007 № 10]
* ''[[Бйорн Ломборг|Бьорн Ломборг]].'' «Охладите! Глобальное потепление. Скептическое руководство», 2007 год, {{ISBN| 978-5-388-00065-1}}
* ''[[Бйорн Ломборг|Бьорн Ломборг]].'' [http://www.project-syndicate.org/commentary/lomborg41/Russian Глупый страх перед глобальным потеплением].
* [http://sci-lib.com/article426.html Глаз шторма. Перевод интервью Джеймса Хансена (James Hansen) директора Института Космических Исследований имени Годдарда (НАСА) // Keith Kloor. Nature Reports Climate Change. 26 November 2009]
* [http://www.lebed.com/2009/art5619.htm Еще раз о потеплении // Лебедь, № 605, 13 декабря 2009 г.]
== Референції ==
{{reflist}}
{{Переклад|uk|Глобальне потепління|10150353}}
[[Катеґорія:Метеорология]]
[[Катеґорія:Ґеоґрафія]]
46298hqpe7dpt5wtvfcsb9n0bo9wbuu
Домова война в США
0
6560
131757
127680
2022-08-17T15:25:30Z
InternetArchiveBot
22034
Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9
wikitext
text/x-wiki
[[Файл:USA Map 1864 including Civil War Divisions.png|300px|right|thumb| ''Роздїлїня на Юг тай Север'']]
'''Домова война в США 1861—1865 рр.''' — война міджі северныма штатами США і [[Конфедератівны Штаты Америкы|11 рабовластницькыма штатами Югу]], котры ся оддїлили од [[Споєны Штаты Америцькы|Споєных Штатів Америкы]] і повстали з метов всокочіня рабовластницького статусу на теріторії югу США.
Война ся почала з битвы за Форт Самтер [[12. апріля]] [[1861]] р. і закінчіла ся [[26. май|26. мая]] [[1865]] р., коли остатнї войска конфедератів ся вздали.
==Література==
'''Першожрідла'''
* United States. War Dept.: ''The War of the Rebellion: a Compilation of the Official Records of the Union and Confederate Armies'', Govt. Print. Off., Washington 1880–1901, 128 Bde. (online <ref>{{cite web |url=https://ehistory.osu.edu/books/official-records |title=The War of the Rebellion: Official Records of the Civil War |publisher=The Ohio State University |accessdate=2021-08-31 }}{{ref-en}}</ref>)
* Southern Historical Society Papers CD-Rom, H-Bar Enterprises 1st Edition, 1997, {{ISBN| 0-7639-0084-2}}
* Clarence Buel, Robert Underwood Johnson: ''Battles and Leaders of the Civil War'', Century Co, New York, 4 томи, 1884–1888 (свідчення учасників війни)
'''Довідковы выданя''':
* Marc Boatner III: ''Civil War Dictionary'', перше видання 1959, Vintage Books 1991, {{ISBN| 0-679-73392-2}}
* Frederick Dyer: ''Compendium of the Civil War'', Morningside Bookshop, 1978, {{ISBN| 0-89029-046-6}}
* David J. Eicher: ''The Civil War in Books: An Analytical Bibliography'', 1997, {{ISBN| 0-252-02273-4}} (коментована бібліографія)
* William F. Fox: ''Regimental Losses in the American Civil War: A Treatise on the Extent and Nature of the Mortuary Losses in the Union Regiments'', u.a. Ebooksondisk.com, 2002, {{ISBN| 1-932157-07-7}}
*Long E. B. Civil War Day by Day: An Almanac 1861—1865. — Garden City, 1971.
* Bernd G. Längin: ''Der Amerikanische Bürgerkrieg. Eine Chronik in Bildern – Tag für Tag.'' Bechtermünz Verlag, {{ISBN| 3-86047-900-8}}, auch Weltbild Verlag, Augsburg 1998. (ілюстроване видання, але без покажчиків)
* James M. McPherson: ''The Atlas of the Civil War'', Running Press Book Publishers, Philadelphia 2005, {{ISBN| 0-7624-2356-0}} (багато карт і фотоматеріалів, перебіг війни, вибрані битви)
'''Общі огляды'''
* Bruce Catton ''The Centennial History of the Civil War'', Garden City, Bd.1 ''The coming fury'' 1961, Bd.2 ''Terrible swift sword'' 1963, Bd.3 ''Never Call Retreat'' 1965, усі три томи в кишеньковому виданні: Pocket Book 1967
* Davies W. C. The Imperial Union: 1861—1865. — Garden City, 1982—1986. — Т. 1—3.
* Shelby Foot: ''The Civil War. A Narrative'', 3 томи, New York 1958–1974, {{ISBN| 0-7126-9812-4}}
* John Keegan ''The American Civil War: A military history''
* James M. McPherson: ''Battle Cry of Freedom. The Civil War Era,'' New York: Oxford University Press, 1988, {{ISBN| 0-19-503863-0}}
*Бурин С. Н. На полях сражений гражданской войны в США. — М.: Наука, 1988.
*Куропятник Г. П. Вторая американская революция. — М., 1961.
*Иванов Р. Ф. Авраам Линкольн и Гражданская война в США. — М., 1964.
*Маль К. М. Гражданская война в США 1861-1865. — М.: АСТ; Минск: Харвест, 2002. — 502 с. — {{ISBN| 5-17-001875-4}}
== Вонкашны лінкы ==
* [http://civilwarcauses.org/ Causes of the Civil War]. primary sources
* [https://web.archive.org/web/20110813160107/http://civil.war-letters.com/ Civil War Letters] — Primary Sources and First Person Accounts.
* [https://web.archive.org/web/19980128034930/http://sunsite.utk.edu/civil-war/reasons.html Declarations of Causes of Secession]
* [https://web.archive.org/web/20070926215351/https://teachingamericanhistory.org/library/index.asp?documentprint=76 Alexander Stephens' Cornerstone Speech]
* [https://web.archive.org/web/20100103040842/http://civilwarhome.com/lincolntroops.htm Lincoln's Call for Troops]
* [http://www.civil-war.net The Civil War Home Page]
* [http://www.sonofthesouth.net The Civil War] - website with more than 7,000 pages of Civil War content, including the complete run of Harper's Weekly newspapers from the Civil War.
* [https://web.archive.org/web/20100723153213/http://www.theuscivilwar.org/ The American Civil War] - Detailed listing of events, documents, battles, commanders and important people of the US Civil War
* [https://web.archive.org/web/20100516104915/http://www.life.com/image/first/in-gallery/41622/civil-war-death-and-destruction Civil War: Death and Destruction] - slideshow by ''[[Life magazine]]''
* [http://www.archives.gov/research/civil-war/photos/index.html Civil War photos] at the National Archives and Records Administration
* [http://www.loc.gov/pictures/search?st=grid&c=100&co=cwp View images] from the [http://www.loc.gov/pictures/collection/cwp/ Civil War Photographs Collection] at the Library of Congress
* [https://web.archive.org/web/20120220032600/http://sunsite.utk.edu/civil-war/generals.html University of Tennessee: U.S. Civil War Generals]
* [http://www.pbs.org/civilwar ''The Civil War''], a Public Broadcasting Service|PBS documentary by Ken Burns
* Individual state's contributions to the Civil War: [http://www.militarymuseum.org/HistoryCW.html California], [http://www.floridamemory.com/OnlineClassroom/FloridaCivilWar/index.cfm Florida], [http://www.illinoiscivilwar.org/ Illinois #1], [https://web.archive.org/web/20071229213624/http://www.rootsweb.com/~ilcivilw/ Illinois #2], [http://www.ohiocivilwar.com/ Ohio], [http://www.pacivilwar.com/ Pennsylvania]
* [http://www.vlib.us/eras/civil_war.html WWW-VL: History: USA Civil War 1855–1865]
* [http://www.civilwar.org Civil War Preservation Trust]
* [http://www.gettysburg.edu/library/gettdigital/civil_war/civilwar.htm Civil War Era Digital Collection at Gettysburg College] This collection contains digital images of political cartoons, personal papers, pamphlets, maps, paintings and photographs from the Civil War Era held in Special Collections at Gettysburg College.
* [http://www.nps.gov/history/nr/twhp/wwwlps/lessons/73morgan/73morgan.htm ''”Fort Morgan and the Battle of Mobile Bay”'', a National Park Service Teaching with Historic Places (TwHP) lesson plan]
* {{cite web |author=Jensen, Richard |url=https://www.loc.gov/item/2005567251/ |publisher=Library of Congress |title="WWW Guide to Civil War Prisons" |accessdate=2021-08-31}}{{ref-en}}
* [http://www.brettschulte.net/CWBlog TOCWOC Civil War Blog] A group Civil War blog consisting of informed amateurs.
* [http://cwba.blogspot.com/ Civil War Books and Authors Blog] A Civil War blog focusing mainly on book reviews.
* [http://cwbn.blogspot.com/ Civil War Bookshelf] American Civil War historiography and publishing blogged daily by Dimitri Rotov.
* [http://www.encyclopediaofalabama.org/face/Article.jsp?id=h-1429 American Civil War in Alabama, Encyclopedia of Alabama]
* [https://web.archive.org/web/20100328222138/http://www.gvsu.edu/library/digitalcollections/index.cfm?id=9A240EF6-E2F4-52AB-1F9B01D680D9DCFB Grand Valley State University Civil War digital collection]
* [http://www.cnn.com/2009/LIVING/06/12/mf.civil.war/index.html Seven Civil War Stories Your Teacher Never Told You] by Eric Johnson, ''CNN'', June 12, 2009
* [http://www.cannonade.net/civil The American Civil War Timeline Project] - A community contributed project to, chronologically and geographically, map the events of the war.
{{commonscat|American Civil War}}
== Референції ==
{{reflist}}
{{Переклад|uk|Громадянська війна в США|9914587}}
[[Катеґорія:Домовы войны]]
[[Катеґорія:Войны США]]
[[Катеґорія:Войны 19. стороча]]
[[Катеґорія:История США]]
d71nxqgnqmdz3ry80hweelolb5ul3ee
Републіка Крым
0
9494
131773
125534
2022-08-17T16:44:44Z
Zemant
1039
/* Сільске ґаздівство */
wikitext
text/x-wiki
[[Файл:Map of Russia - Crimea.svg|thumb|right]]
[[Файл:Flag of Crimea.svg|thumb|right]]
'''Репу́бліка Крым''' ({{lang-ru|Республика Крым}}, {{lang-uk|Республіка Крим}}, [[Крымскотатарскый язык|крым]]. ''Qırım Cumhuriyeti'') є з погляду міджінародного права спорна републіка удну [[Росія|Росії]]. Головне місто є [[Сімферополь]]. У Крыму суть три офіціалных языкы: [[російскый язык|російскый]], [[Україньскый язык|україньскый]] и [[Крымскотатарськый язык|крымскотатарськый]].
== Жытелї ==
Одповідно Росстату, на териториї републікі жию 1 912 168 люд. (2017 р.). Популація містьска - — 50,91% (2017).
=== 5 найвекшых міст ===
{| class="wikitable"
|-
! № !! Місто !! Жытелїв
|-
| 1 || [[Сімферополь]]|| 341 155
|-
| 2|| [[Керч]] || 149 566
|-
| 3|| [[Євпаторія]] || 106 158
|-
| 4|| [[Ялта]]|| 79 457
|-
| 5|| [[Феодосія]]|| 67 993
|}
== Сільске ґаздівство ==
Шпеціалізація - загородництво, садивництво.
[[Продукція]] головных сортов товару
*[[Збіжа]] - 1,29 млн тон
*[[Зеленина]] - 366 т. тон
*[[Сонечник]] - 152 т. тон (+41,5 %)
*[[Бандурка]] - 258 т. тон (-5,3 %)
*[[Мнясо]] - 141 т. тон (-4,2 %)
*[[Молоко]] - 249 т. тон (+2,3 %)
* [[Яйко|Яйка]] - 518 млн (+6,3 %)
==См. тыж==
* [[Автономна републіка Крым]]
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Росія]]
ftgnrm684j0q5cqpw3jbpbj22rf3pye
Уфолизм (образотворче уменя)
0
10060
131797
123084
2022-08-17T17:44:56Z
InternetArchiveBot
22034
Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9
wikitext
text/x-wiki
{{Перекласти/дня|20201024141521}}
'''Уфолизм''' - це напрямок в образотворче уменя. Це напрямок дуже відомо в світі. Воно було засноване в 2012 року художником Татарникова Олександром.
== Посилання ==
*[https://web.archive.org/web/20160304115212/http://www.risunoc.com/2014/05/blog-post_11.html]
*[http://www.millattashlar.ru/index.php/%D0%A2%D0%B0%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B2_%D0%90%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%B5%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87]
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:уменя]]
p305p9x06hv7tu5en73c59d0ys9wwkg
Закарпатськый общеобластный референдум (1991)
0
10104
131745
123290
2022-08-17T13:11:19Z
Zemant
1039
/* Організація Закарпатського областного референдума 1991 */
wikitext
text/x-wiki
{{Языкова норма}}
'''Закарпатськый общеобластный референдум (1991)''' — состоявся 1 децембра 1991 года в єде́н день из всеукрайинськым референдумом и первыми выборами президента Украйины. На референдум быв вынесеный вопрос «О предоставленіи Закарпатськой области статуса автономного края в составѣ Украйины»[http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-231-3-grudnya-1991-roku/].
Єще до вхожденія в состав [[СССР]] 30 януара 1946 года Подкарпатська Русь (історичноє названіє края) являлася республіков, из автономным статусом, в составѣ Чехословакіи, в одповѣдности из Конституційным Законом 326\1938, от 22 новембра 1938[http://karpatorusyn.org/konstitucionnyj-zakon-ot-22-noyabrya-1938-328-sb-ob-avtonomii-podkarpatskoj-rusi/][http://www.epravo.cz/vyhledavani-aspi/?Id=7386&Section=1&IdPara=1&ParaC=2].
== Обоснованіє проведенія областного референдума єдновременно из республіканськым ==
'''Законодательство СРСР о процедурѣ выхода из Союза РСР'''
В связи из правовым соціологічным спором, продовжающымся довкола результатов референдума 1 децембра 1991 года, слѣдуєт отмѣтити то обстоятельство, что проводився он тогды, коли фактично и юридично существовало государство СРСР, и сохранялося ёго правовоє поле. Слѣдовательно, строго юридично, легітимными можут считатися рѣшенія и дѣйствія в рамках существующого на то время правового поля.
Из сёго факта вытѣкаєт, что выход любой союзной республікы из состава СРСР довжен быв осуществлятися тôлько в одповѣдности из [https://ru.wikisource.org/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD_%D0%A1%D0%A1%D0%A1%D0%A0_%D0%BE%D1%82_03.04.1990_%E2%84%96_1409-I Законом СРСР от 3 апреля 1990 года - "Про порядок рѣшенія вопросов, связаных из выходом союзной республікы из СРСР]" . В статі №3 указаного Закона опредѣле́но: "В союзной республіцѣ, на територіи котрой имѣются мѣста компактного проживанія національных груп, составляющых большинство населенія даной мѣстности, при опредѣленіи итогов референдума результаты голосованія по сим мѣстностям учитуются отдѣльно"..
Частьов 7 статті 17 Закона предвидено также, что на случай выхода республікы из состава [[СССР]] довжен быти согласованый статус територій, не принадлежащых выходящѣй республіцѣ на момент єя вхожденія в состав СРСР.
Хорошо извѣстно, что 30 децембра 1922 начався и в маю мѣсяцю 1925 г. завершився процес вхожденія Украйины в состав СРСР, коли IX Всеукрайинскый Зѣзд Рад утвердив новый текст Конституціи УРСР, а на йсю дату республіка Подкарпатська Русь уже входила в состав Первой Чехословацькой республікы. Подкарпатська Русь войшла в состав СРСР из даты обмѣна ратифікаційными грамотами по [http://karpatorusyn.org/vopros-o-date-vstupleniya-v-silu-dogovora-o-zakarpatskoj-ukrainepodkarpatskoj-rusiot-29-iyunya-1945/ Договору от 29 юнія 1945 г. «О Закарпатськой Украйинѣ»][http://www.zakonyprolidi.cz/cs/1946-186].
Временноє, никым не избранноє, назначеноє лишь декретом нелегітимного на то время президента ЧСР Э.Бенеша (5 октовбра 1938 г. добровольно, без якогось принужденія, юридично безупречно отказався от поста президента, и пак, конституційным путём на сей пост пак не избирався) НАЦІОНАЛЬНОЄ СОБРАНІЄ ратифіковало указаный договор 22 новембра 1945 г. и, одповѣдно, ПРЕЗИДІУМ ВЕРХОВНОЙ РАДЫ СССР ратифіковав ёго свойим [https://ru.wikisource.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D0%B0%D0%B7_%D0%9F%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%83%D0%BC%D0%B0_%D0%92%D0%A1_%D0%A1%D0%A1%D0%A1%D0%A0_%D0%BE%D1%82_27.11.1945_%D0%BE_%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%84%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D1%86%D0%B8%D0%B8_%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B0_%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B4%D1%83_%D0%A1%D0%A1%D0%A1%D0%A0_%D0%B8_%D0%A7%D0%B5%D1%85%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%86%D0%BA%D0%BE%D0%B9_%D0%A0%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B9_%D0%BE_%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B9_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%B8%D0%BD%D0%B5 Указом от 27 новембра 1945 года].
Из сёго слѣдує, что в одповѣдности из ч.7 ст. 17 Закона СРСР «Про порядок рѣшенія…» от 3 апреля 1990 г. Украйина была обязана на територіи [https://ru.wikipedia.org/wiki/Подкарпатская_Русь Подкарпатськой Руси] включити в бюлетень референдума 1 децембра 1991 г. вторый вопрос о выборѣ населенієм государственной принадлежности «територіи русинов на юг от Карпат»[http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-193-8-zhovtnya-1991-roku/].
(Всё йсе в руній мѣрѣ односится и к Западной Украйинѣ (см. Закон СРСР « О включеніи Западной Украйины в состав СРСР…» от 1 новембра 1939 г. (ныні Волинська, Дрогобичська, Львовська, Ровенська, Ивано-Франковська и Тернопольска обл. и, отповѣдно, Буковина (Указ Президіума Верховной Рады СРСР от 2 августа 1940 г.)
== Організація Закарпатського областного референдума 1991 ==
М.Ю. Волошук, предсѣдатель [[Закарпатьска областна рада|Закарпатськой областной Рады]], иніційовав проведеніє областного референдума о предоставленіи области статуса автономной республікы в составѣ Украйины[http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-188-1-zhovtnya-1991-roku/].
Первого октовбра 1991 года *(друга колонка четвертого абзаца) Областна Рада принимаєт Декларацію «О провозглашеніи Закарпаття автономным краём»[http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-188-1-zhovtnya-1991-roku/]. Предпосылкôв являвся факт присоєдиненія Закарпаття к СРСР (в 1946 годѣ), поза юридичнôв процедурôв вхожденія в состав СРСР (в 1922 годі) [[УССР|Республікы Украйина]].
'''Публікація Деклараціи в офіціальному органѣ Областной Рады:'''
<blockquote>
<div class="center">'''«Декларація о провозглашеніи Закарпаття автономным краём»'''</div>
Спираючися на традиціи, самобытность, неотнимамоє право на извѣчноє стремленіє многонаціонального населенія Закарпаття к самоопредѣленію:
Исходячи из права на самоопредѣленіє, предусмотреного Уставом ООН и другыми межинародными правовыми документами, и руководствуючися общечеловѣчеськыми цѣнностями и нормами руноправія націй, что закрѣплені в Деклараціи прав человѣка, Хельсінськых соглашеніях, Парижськой хартіи для новой Європы;
Осуществляючи декларацію про государственный суверенитет Украйины и акт провозглашенія независимости Украйины; Признаючи Закарпаття неотнимаємôв составнôв частьôв независимой Украйины;
Исходячи из верховенства Конституціи и законов Украйины (УССР);
Устремляючися обеспечити право національно-культурной автономіи всѣх національных груп в соєдиненію из територіальным и національно-територіальным самоуправленієм;
Гарантуючи предоставленіє в рамках Конституціи и Законов Украйины руных возможностей участія в управленіи государственными и общественными дѣлами представителям всѣх національностей, независимо от их участія в політичных партіях, движеніях, вѣроисповѣданіях, рода и характера занятій, мѣста и времени проживанія на територіи края; Проявляючи заботу про сохраненіє и розвиток добросусѣдськых отношеній из всѣми регіонами Украйины и другыми суверенными республіками;
Отвергаючи любі посягательства на територіальну цѣлостность или попыткы измѣненія границь за счёт или в пользу Закарпаття, протипоставленіє ёго другым регіонам Украйины;
Устрѣмляючися приумножити и май ефективно схосновати в интересах людей економічный и унікальный природный потенціал, обы остановити необратимі змѣны в духовному розвитку, в окружающѣй средѣ и в демографічной сферѣ, областна Рада народных депутатôв провозглашаєт Закарпатську область Закарпатськым автономным краём в составѣ независимого демократичного государства - Украйины.
Сія Декларація вступаєт в силу из момента єя одобренія населенієм Закарпаття на областному референдумѣ.
Внесена на сесіи по предложенію Мукачевського городського, Мукачевського районного, Береговськой районной Рады народных депутатов.
— [http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-188-1-zhovtnya-1991-roku/ «Новини Закарпаття», Газета областной Рады народных депутатов, №. 188, Вторник, 1 октовбра 1991]
</blockquote>
'''«Рѣшеніє се́мой сесіи 21-го созыва о статусѣ Закарпаття в составѣ независимой Украйины»'''
Для обєктивного разсмотренія вопроса статуса Закарпаття в составѣ независимой Украйины се́ма сесія 21 созыва Закарпатського Областной Рады прийняла рѣшеніє о созданіи отповѣдной комісіи.
<blockquote>
<div class="center">'''РѣШЕНІЄ СЕМОЙ СЕСІИ XXI-го СОЗЫВА'''</div>
<div class="center">'''О статусѣ Закарпаття в составѣ независимой Украйины'''</div>
Разсмотрѣвши вопрос про статус Закарпаття в составѣ независимой Украйины, областна Рада народных депутатов рѣшила:
#Отмѣчаючи чрезвычайну важность даного вопроса и необходимость ёго всестороннёго изученія, создати комісію (состав прилагаєтся).
#Комісіи опубліковати обоснованіє статуса Закарпаття в пресѣ и позад аналіза результатов ёго общеобластного обсужденія предоставити облисполкому свои предложенія по даному вопросу до 30 децембра 1991 года.
#Вынести вопрос о статусѣ Закарпаття на областный референдум в отповѣдности из Законом «О всеукрайинскому и мѣстному референдумах».
Президіум сесіи
И. Е. Грицак.
В. В Шепа.
— [http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-193-8-zhovtnya-1991-roku/ «Новини Закарпаття», Газета областной Рады народных депутатов, №. 193, Вторник, 8 октовбра 1991]
</blockquote>
В состав комісіи войшли уважаємі представителі различных общественных організацій, структур, конфесій, общин, профсоюзов и національностей.
В нѣй были представлені различні политичні силы области, такі як, напримѣр, "Рух", "Демократична партія Украйины", "Украйинська республіканська партія".
Представители національных общественных організацій жителѣв Закарпаття: "Рома", "Общества соціально-экономічного развитка румынов Закарпаття им. Кошбука", "Общества нѣмцѣв «Возрожденіє»", "Общества венгерськой культуры КМКС", "Общества карпатськых русинов", "Общества словаков".
Уповномочені релігійных організацій: "Мукачево-Ужгородськой православной єпархіи", "Церкви ХВЕ", "Римсько-католицькой религіозной общины", "Мукачевськой греко-католицькой єпархіи", "Реформатськой церкви".
Культурной и національной направленности общественні організаціи представляли: "Воины афганці", "Общество «Меморіал», "Закарпатськоє отделеніє союза писателей Украйины", "Областна організація общества «Просвіта», "Общества украйинського языка им. Т. Г. Шевченка «Просвіта».
<blockquote>
<div class="center">'''СОСТАВ КОМІСІИ ПО ИЗУЧЕНІЮ ВОПРОСА'''</div>
<div class="center">'''«О СТАТУСѢ ЗАКАРПАТТЯ В СОСТАВѢ НЕЗАВИСИМОЙ УКРАЙИНЫ»'''</div>
1 АДАМ Йосип Иванович сопредсѢдатель общества циган «Рома».
2 АДАМ Аладар Євгенович сопредсѢдатель общества циган «Рома».
3 БЕДЬ Віктор Васильович народный депутат Украйины, предсѢдатель Закарпатськой краєвой організаціи «Руха».
4 ГАБОР Иван Иванович депутат областной Рады, представитель Тячевського района.
5 ГЕРЕВИЧ Иван Иванович депутат областной Рады, представитель Береговського района.
6 ГОЛИШ Иван Васильович представитель г. Мукачево.
7 ГОРВАТ Василій Васильович депутат областной Рады, представитель Мукачевського района.
8 ГРАНЧАК Иван Михайлович професор, доктор историчных наук.
9 ГРЕЧАНИНОВ Віктор Федорович депутат областной Рады, представитель воинов афганців.
10 ГУЗОВ Михаил Михайлович депутат областной Рады, представитель Раховського района.
11 ГУЛАЧІ Людвік Людвікович представитель реформатськой церкви.
12 ДУМНИЧ Михаил Васильович представитель обласной Рады независимых профсоюзов.
13. ЗАДИРАКА Валентина Дмитрієвна представитель Великоберезнянского района.
14. ЗІЛГАЛОВ Василій Алексіёвич предсѢдатель областной организаціи общества «Меморіал».
15. ИЛЬЯШ Иван Иванович депутат областной Рады, представитель Виноградовського района.
16. КАЙНЦ Емельян Иванович предсѢдатель общества нѢмцѢв «Возрожденіє».
17. КЕМЕНЯШ Георгій Георгійович депутат областной Рады, представитель Свалявського района.
18. ЛЕЛЕКАЧ Иван Михайлович - представитель Мукачевськой греко-католицькой єпархіи.
19. МАДЯР Иван Михайлович - депутат областного СовѢта, представитель Иршавского района.
20. МАТІКО Иван - представитель общества словаков.
21. МАРИНА Василий Васильович депутат областной Рады, представитель общества соціально-економічного розвитка румын Закарпаття им. Кошбука.
22. МИШАНИЧ Федор Васильович предсѢдатель краєвой організаціи Демократичной партіи Украйины.
23. МИЛОВАН Шандор представитель римо-католицькой релігійной общины.
24. МОКРЯНИН Иван Михайлович депутат областного Рады, представитель Межгорського района.
25. ПОП Василій Степанович предсѢдатель Закарпатського отдѢленія союза писателей Украйины.
26. РЯШКО Михаил Михайлович Представитель Воловецького района.
27. ТИВОДАР Михаил Петрович депутат областной Рады, кандидат историчных наук.
28. ТУРЯНИЦЯ Иван Михайлович професор, представитель Общества карпатськых русинов.
29. УСТИЧ СергѢй Иванович замѢститель председателя облисполкома.
30. ФЕДАКА Павел Михайлович предсѢдатель обласной організаціи общества «Просвіта».
31. ФЕЕР Петро Иванович депутат областного Рады, представитель Хустського района.
32. ФОДОВ Шандор Лойошович депутат областного Рады, предсѢдатель Общества венгерськой культуры.
33. ХРИПТА Иван Андрійович представитель церкви ХВЕ.
34. ЦУРКО Иван Эмеріхович депутат областной Рады, представитель Ужгородського района.
35. ЧУЧКА Павел Павлович — предсѢдатель Общества украйинського языка им. Т. Г. Шевченка «Просвіта».
36. ШЕРЕГІЙ Василій Мирославович представитель краёвого правленія Украйинськой республіканськой партіи.
37. ЩЕРБА Емелян Станіславович депутат областной Рады, представитель Перечинського района
38. ЯРЕМА Василій Юрійович представитель Мукачево-Ужгородськой православной єпархіи.
— [http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-193-8-zhovtnya-1991-roku/ «Новини Закарпаття», Газета областной Рады народных депутатов, №. 193, Вторник, 8 октовбра 1991 г.]
</blockquote>
== Объявленіє даты проведенія "Областного референдума про статус Закарпаття в составѣ независимой Украйины" на воскресеніє 1 децембра 1991 года ==
В отповѢдности из требованієм статті 21 закона УРСР, в редакціи 1991 года, "О республіканському и мѢстному референдумах", мѢстна Рада народных депутатов позад полученія оформленого довжным образом предложенія (о статусѢ Закарпаття), обязана была выбрати єдно из трёх рѢшеній:
#О назначеніи референдума
#Об отклоненіи референдума
#О решеніи вопроса на сесіи, як не требующого референдума
Сесія приняла рѢшеніє назначити референдум, опредѢлила дату и содержаніє вопроса выносимого на референдум. Сообщеніє о назначеніи референдума, содержаніи и датѢ ёго проведенія было обявлено в мѢстных средствах масовой информаціи.
<blockquote>
<div class="center">'''РѢшеніє семой сесіи Закарпатськой Областной Рады'''</div>
<div class="center">'''народных депутатов двадцать первого созыва от 31 октовбра 1991 г.'''</div>
<div class="center">'''Про проведеніє областного референдума.'''</div>
В одповѢдности из статями 125, 131 Конституціи УССР, статей 13, 14, 21, 22 Закона УССР «О всеукрайинскому и мѢстному референдумах» Областна Рада народных депутатов рѢшила:
#Назначити областный референдум про статус Закарпаття в составѢ независимой Украйины на воскресеніє 1 децембра 1991 года.
#Обязанности областной, городськых (городôв обл.подчиненія), районных, участковых избирательных комісій по проведенію областного референдума возложити одповѢдно на дѢйствующу областну, городську (городов обл. подчиненія), районні избирательні комісіи по выборам депутатов мѢстных Рад народных депутатов, участкові комісіи по выборам Президента Украйины и всеукрайинского референдума. Исходя из того, что областный референдум будет проходити єдновременно из выборами Президента Украйины и всеукрайинскым референдумом и забеспечується совмѢстными участковыми комісіями, признати нецѢлесообразным привлекати к проведенію областного референдума пгт (городов рай. подчиненія), поселкові и сѢльські комісіи по выборам депутатов одповѢдных Рад народных депутатов.
#Содержаніє и форму бюлетеня для голосованія на областному референдумѢ 1 децембря 1991 утвердити.
#Поручити областній комісіи по проведенію референдума и облисполкома розробити и осуществити необходимі організаційно-техничні мѢроприятія по проведенію областного референдума 1 децембра 1991 года.
#РѢшенія о назначеніи областного референдума про статус Закарпаття в составѢ независимой Украйины опубліковати в средствах масовой информаціи.
Президіум сесіи:
И. Е. Грицак,
В. В. Шепа.
— [http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-212-5-listopada-1991-roku/ «Новини Закарпаття», Газета областной Рады народных депутатов, №. 212, Вторник, 5 новембра 1991 г.]
</blockquote>
'''Текст бюлетеня, принятого на семой сесіи Закарпатськой Областной Рады от 31 октовбра 1991 г.:'''
Сема сесія Закарпатськой Областной Рады, приняла и утвердила, в одповѢдности из требованіями законодательства, текст и размѢры бюлетеня.
<blockquote>
<div class="center">'''Бюлетень'''</div>
<div class="center">'''Для голосованія на общеобластному референдумѣ'''</div>
Желаєте ли Вы, обы Закарпаття получило статус автономной територіи, як субєкта в составѣ независимой Украины и не входило в любі другі адміністративно-територіальні образованія?
'''Да (Айно, так), ЖЕЛАЮ______________НЬИТ, НЕ ЖЕЛАЮ.'''
Лишіь єден из указаных отвѣтов, другый вычеркніт.
Бюлетень, в котрому во время голосованія вычеркнуті слова «Да, ЖЕЛАЮ» и «НЬИТ, НЕ ЖЕЛАЮ» вать не вычеркнуто а ни єдно слово, признаєтся недѣйствительным.
Розмѣр Бюллетеня- 1445х105 мм.
— [http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-212-5-listopada-1991-roku/ «Новини Закарпаття», Газета областной Рады народных депутатов, №. 212, Вторник, 5 новембра 1991 г.]
</blockquote>
== Публікація "Деклараціи прав національностей Украйины" 1.11.1991 в офіціальному органѣ Областной Рады ==
Перед проведенієм референдума (6 новембра 1991 г.) в офіціальному органѣ Закарпатськой Областной Рады народных депутатов, была опублікована "Декларація прав національностей Украйины", принята "Верховнôв Радôв Украйины" 1 новембра 1991 года.
Цѣль публікаціи:
Увѣрити жителѣв области в тому, что "Украйинськоє государство гарантуєт всѣм народам, національным групам, гражданам, проживающым на єя територіи, руні політичні, экономічні, соціальні и культурні права ... Украйинськоє государство забеспечуєт право свойим гражданам ... в регіонах, де компактно проживаєт декôлько національных груп, наруно из государственным украйинськым языком може функціоновати язык, приємлемый для всёго населенія даной мѣстности".
<blockquote>
<div class="center">'''Д Е К Л А Р А Ц І Я'''</div>
<div class="center">'''прав національностей Украйины'''</div>
<div class="center">([http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1771-12 Опублікована в Києвѣ в «Вѣдомостях Верховной Рады (ВВР) Украйины» от 31.12.1991 — 1991 р., № 53, стаття 799, Документ 1771-12, текуща редакція — Прийнята 01.11.1991])</div>
Верховна Рада Украйины, исходя из Деклараціи про государственный суверенитет Украйины, Акта провозглашенія независимости Украйины, руководствуючися Всеобщôв деклараційôв прав человѣка и ратифіковаными Украйинôв межинародными пактами о правах и свободах личности,
устрѣмляючися к утвержденію в независимôй, демократичнôй Украйинѣ священных принципôв свободы, гуманізма, соціальнôй справедливости, руноправія всѣх этнічных груп народа Украйины,
принимаючи до вѣдома, что на територіи Украйины проживают граждане больше 100 національностей, котрі вмѣстѣ из украйинськôв составляют пятдесят двох міліонный народ Украйины, принимаєт настоящу Декларацію прав національностей Украйины:
<div class="center">Стаття 1</div>
Украйинськоє государство гарануєт всѣм народам, національным групам, гражданам, проживающим на єя територіи, руні політичні, економічні, соціальні и культурні права. Представителі народôв и національных груп выбираются на руных правах в органы государственной власти всѣх уровней, занимают любі довжності в органах управленія, на предприятіях, в учрежденіях и організаціях. Дискримінація по національному признаку возбраняєтся и караєтся по закону.
<div class="center">Стаття 2</div>
Украйинськоє государство гарантуєт всѣм національностям право на сохраненіє их традиційного разселенія и забеспечуєт существованіє національно-адміністративных єдиниць, берет на себе обязанность создавати надлежащі условія для розвитка всѣх національных языков и культур.
<div class="center">Стаття 3</div>
Украйинськоє государство гарантуєт всѣм народам и національным групам право свободного пользованія родными языками у всѣх сферах общественной жизни, включаючи образованіє, производство, полученіє и распространеніє інформаціи. Верховна Рада Украйины інтерпретуєт статтю 3 Закона "О языках в Украинськой ССР" такым образом, что в предѣлах адміністративно-територіальных єдиниць, де компактно проживаєт опредѣлена національность, может функціоновати єя язык наруно из государственным языком.
Украйинськоє государство забеспечуєт право свойим гражданам свободного пользованія русскым языком. В регіонах, де компактно проживаєт несколько національных груп, наруно из государственным украйинськым языком может функціоновати язык, приємлемый для всёго населенія даной мѣстности.
<div class="center">Стаття 4</div>
Всѣм гражданам Украйины каждôй національности гарантуєтся право исповѣдовати свою релігію, пользовати свою національну символіку, отмѣчати свои національні праздникы, участвовати в традиційных обрядах свойих народôв.
<div class="center">Стаття 5</div>
Памятникы исторіи и культуры народôв и національных груп на територіи Украйины охраняются законом.
<div class="center">Стаття 6</div>
Украйинськоє государство гарантуєт всѣм національностям право создавати свои культурні центры, общества, землячества, обєдиненія. Йсі організаціи можут осуществляти дѣятельность, направлену на розвиток національной культуры, проводити в установленому законом порядке масові мѣроприємства, содѣйствовати созданію національных газет, журналôв, издательств, музеєв, художественных колективôв, театрôв, киностудій.
<div class="center">Стаття 7</div>
Національні культурні центры и общества, представителі національных меньшинств имѣют право на свободні контакты из свойôв історичнôв отцюзнинôв.
Верховна Рада Украйины
м. Києв, 1 новембра 1991 N +1771-XII
— [http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-213-6-listopada-1991-roku/ «Новини Закарпаття», Газета областной Рады народных депутатôв, №. 213, Среда, 6 ноября 1991 г.]
</blockquote>
== Л. Кравчук и Закарпатськый областный референдум ==
20-го новембра 1991 года Предсѣдатель ВР УРСР, кандидат в президенты Украйины - Леонід Кравчук прибыв в Закарпаття. На собравшѣйся по такому случаю восьмѣй внеочереднôй сесіи Областной Рады Л. Кравчук выступив из рѣчôв.
В своёму выступленію ôн подчерковав делікатность выносимого на референдум вопроса и убѣждав собравшыхся депутатôв в необходимости внесенія измѣненій в текст бюлетеня.
Переже всёго рѣчь йшла про замѣну терміна "Автономія" на "Самоурядна територія".
<blockquote>
(...)
Учитуя ситуацію, Закарпаттю можно было бы предоставити особый статус самоуряднôй територіи. Сія територія самостоятельно рѣшаєт свои культурні, языкові проблемы, характер выборôв власти, хозяйственні дѣла, но в одповѣдности из законами Украйины.
(...)
Аж вы в Бюлетеню замѣните слово «автономія» на «особа самоурядна територія», то в такому случайи я з вами. В противному случайи, подчеркнув ôн, возникнут разного рода проблемы, в тому числѣ и правові.
(...)
Итак, менѣ ся видит, - подчеркнув Леонід Макарович, - аж сёму краю предоставится такый спеціальный статус, то сим актом знимаєтся цѣлый ряд проблем - и экономічных, и національно-языковых и культурных, и політичных, и другых. И главноє – же йсе ся вписуєт в Конституцію, в наші законы ...
Се не будет чиєсь пожеланіє. Сей статус будет имѣти юридичну силу, законотворчу силу, ôн будет элементом Конституціи. Йсе означаєт, что дальнѣйша судьба сёго края не будет зависѣти от хорошых ци поганых президентôв, от хорошых ци поганых премєр-міністрôв. Йсе будет означати, что открываєтся путь к повнôй самореалізаціи. А яка разниця межи автономійôв и статусом спеціальной самоуправляємой територіи?
Коли рѣчь идет про автономію, - одповѣв Предсѣдатель Верховной Рады, - то треба опредѣлити яка йсе автономія: ци національно-культурна, ци областна, ци республіканська, ци, возможно, якась друга автономія. Є автономіи в цѣлому, она имѣєт якусь конкретну форму. А як раз повна форма в областному бюлетеню не была опредѣлена. Аж имѣєтся ввиду государственна автономія, то из образованієм в дальнѣйшому 10-12, может, и 20 государственно-політичных структур на територіи Украйины (як ото, вповіме, в сей час автономіи в Ро́сійи) можут начатися межигосударственні, межиавтономні проблемы.
Вот что особенно беспокоит.
А статус самоурядной територіи, даєт повноє право распоряжатися свойими богатствами, свойими ресурсами, свойими экономічными, культурными, національными проблемами.
Главноє лишь, что йсе не государственна, а йсе самоурядна структура. А государство єдно - государство Украйина.
— [http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-223-21-listopada-1991-roku/ «Новини Закарпаття», Газета областной рады народных депутатôв, №. 223, Четверг, 21 новембра 1991 г.]
</blockquote>
== Рѣшеніє внеочередной восьмой сесіи Областной Рады ХХ созыва (20 новембра 1991 г.) «Про измѣненія в текстѣ бюлетеня для голосованія на областному референдумѣ 1 децембра 1991 года» ==
Обращеніє Предсѣдателя Верховной Рады Украйины, кандидата в Президенты Украйины, Леоніда Кравчука в сесійному залѣ Областной Рады найшло отклик у народных депутатôв, и убѣдило их в необходимости внести опредѣлені корективы в бюлетень для голосованія. Позад продолжительных дебатôв было принято рѣшеніє про змѣны в текстѣ бюлетеня формуліровкы "статус автономной територіи", на "из закрѣпленієм в Конституціи Украйины статус спеціальной самоурядной адміністративной територіи". Новый текст бюлетеня быв утвержденый сею же сесією.
<blockquote><div class="center">
РѢШЕНІЄ
Внеочередной восьмой сесіи
Областной Рады ХХ созыва
ПРО ЗМѢНЫ В ТЕКСТѢ БЮЛЕТЕНЯ
ДЛЯ ГОЛОСОВАНІЯ НА ОБЛАСТНОМУ РЕФЕРЕНДУМѢ 1 децембра 1991 года
Референдум 1 децембра 1991 ГОДА
Областна Рада народных депутатôв приняла рѣшеніє:</div>
О частичному измѣненію (п. 3) рѣшенія областной Рады народных депутатôв от 31 октовбра 1991 «О проведеніи областного референдума» утвердити такый текст бюлетеня для голосованія на областному референдумѣ 1 декабря 1991 г. :
«Желаєте ли Вы, обы Закарпаття получило из закрѣпленієм в Конституціи Украйины статус спеціальной самоуправляємой адміністративной територіи як субєкта в составѣ независимой Украйины и не входило в любі другі адміністративно-територіальні образованія».
Президіум сесіи
Грицак І. Ю.
Шепа В.В.
— [http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-223-21-listopada-1991-roku/ «Новини Закарпаття», Газета областной Рады народных депутатов, №. 223, Четверг, 21 новембра 1991 г.]
</blockquote>
== Обращеніє исполнительного комітета областной Рады народных депутатôв к жителям Закарпаття ==
[https://ru.wikisource.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%86%D0%B8%D1%8F_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%B8%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B9_%D0%A1%D0%A1%D0%A0_(1978) Стаття 125 Конституціи УССР (1978)] предоставляла возможность участія мѣстных рад народных депутатôв в обсужденіи вопросов республіканського и общесоюзного значенія, и 131 стаття, - выносити май больше важні вопросы мѣстного значенія на референдум.
Пользуючися сею компетенцією, исполнительный комітет Рады народных депутатов, обратився из офіціальнôв інтерпретаційôв и разясненієм вопроса вынесеного на референдум.
Основні права, котрі гарантовав референдум в случайи положительной отповѣди большинства опрошеных граждан, жителѣв Закарпаття, йсе:
- самостоятельно формовати органы власти всѣх уровней
- самостоятельно, рѣшати вопросы экономікы, соціально-культурного и духовного развитку края
- дѣйствія Президента и Верховной Рады на самоурядной територіи, не будут имѣти прямой юридичной силы, будут дѣйствовати лишь Конституція и Законы Украйины;
<blockquote>
<div class="center">'''«Обращеніє»'''</div>
<div class="center">Исполнительный комітет областной Рады народных депутатôв.</div>
<div class="center">Уважаємі Закарпатці!</div>
В воскресеніє, 1 децембра, получивши бюлетені, вы довжні зробити судьбоносный выбор:
(...)
- Ци будет Закарпаття имѣти статус спеціальной самоуправляємой адміністративной територіи в составѣ независимой Украйины?
(...)
Призываєме сказати «Да (АЙНО), ЖЕЛАЮ», обы Закарпаття получило из закрѣпленієм в Конституціи Украйины статус спеціальной самоуправляємой адміністративной територіи, як субєкт в составѣ независимой Украйины, и не входило в любі другі адміністративно-територіальні образованія.
Сей статус будет гарантовати нам:
- Свободну економічну зону;
- Право самостоятельно, в интересах края и ёго населенія рѣшати вопросы економікы, соціально-культурного и духовного розвитку;
- Право самостоятельно формовати органы власти всѣх уровней;
- Что прямых дѣйствій Президента и Верховной Рады на самоурядной територіи не будет, будут дѣйствовати лишь Конституція и Законы Украйины;
- Возможность повного учёта интересôв всѣх національностей, проживающых в краёви, их широкоє представительство в органах власти самоуправленія, право имѣти свои національно-культурні образованія.
— [http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-223-21-listopada-1991-roku/ «Новини Закарпаття», Газета областной Рады народных депутатôв, №. 223, Четверг, 21 новембра 1991 г.]
</blockquote>
== Обнародованіє результатôв Областного референдума ==
Строго слѣдуючи положенію статті 31 Закона Украйинськой ССР "О республіканському и мѣстному референдумах" (в редакціи от 3 юлія 1991 г. № 1286-XII), офіціальный орган ("Новини Закарпаття") Областной Рады 3 децембра 1991 года опубліковав основні результаты республіканського и Закарпатського общеобластного референдумôв.
Подавляющоє большинство принявшых участіє в референдумах у́сказалось за "Независимость Украйины" (90,13%), при условію вхожденія Закарпаття в состав Украйины в статусѣ "Спеціальной самоуправляємой територіи" (78%). Слѣдуєт отмѣтити высоку явку на референдумах (700555 тыс.).
<blockquote>
<div class="center">'''Результаты референдума'''</div>
<div class="center">
{| class="standard"
|За независимость Украйины
|90,13%
|-
|За Президента Украйины Леоніда Кравчука
|60%
|-
|За самоуправляемоє Закарпаття
|78%
|}
</div>
<div class="center">'''СООБЩЕНІЄ'''</div>
<div class="center">областной комисіи общеобластного референдума об итогах голосованія 1 децембра 1991 г.</div>
<div class="center">
{| class="standard"
|1. Количество граждан, котрі внесені в спискы для голосованія
|847364
|-
|2. Количество граждан, получившых бюлетені для голосованія
|702324
|-
|3. Количество граждан, принявшых участіє в голосованіи
|700555
|-
|4. Количество граждан, котрі одповѣли «ДА (АЙНО)»
|546450
|-
|5. Количество граждан, котрі одповѣли «НЕТ»
|128762
|-
|6. Количество бюлетенѣв, признаных не дѣйствительными
|25 343
|}
</div>
— [http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-231-3-grudnya-1991-roku/ «Новини Закарпаття», Газета областной Рады народных депутатôв, №. 231, Вторник, 3 децембра 1991 г.]
</blockquote>
В слѣдующый номер газеты "Новини Закарпаття" (середа 4 децембра 1991 года), на основѣ поступившых протоколôв, областна комісія сообщила подробні дані о результатах проведеного референдума.
Подробно, по-районах, - количество принявшых участіє в голосованіи, так и по количеству граждан, одповѣвшых на вынесені вопросы - "ДА" (АЙНО).
Из приведеных таблиць слѣдуєт вывод о высокôй заинтересованности граждан (середньый показатель в области 82.7%), так и высокому процентному показателёви количества граждан отвѣтившых на референдумѣ "ДА" (середньый показатель по области 78%).
Слѣдуєт отмѣтити, что низинні районы области: Ужгородськый - 89,7%, Береговськый - 88,9%, Свалявськый - 86,5% на общеобластному референдумѣ в бôльшому процентови проголосовали утвердительно, чим высокогорні районы: Раховськый - 54,1%, Межгорськый - 59,%.
<blockquote>
<div class="center">ВѢДОМОСТИ</div>
<div class="center">о количествѣ граждан, принявших участіє</div>
<div class="center">в голосованіи 1 децембра 1991 года (в процентах)</div>
{| class="wikitable" style="text-align:center"
|-
! Названия горисполкомôв и райсполкомôв || Общеобластный референдум
|-
|Мукачевськый||75.2
|-
|Ужгородськый||76.7
|-
|Береговськый||87.3
|-
|Велико-Березнянськый||96,3
|-
|Виноградовськый||78,1
|-
|Воловецькый||93.7
|-
|Иршавськый||90.8
|-
|Межигорськый||89.0
|-
|Мукачевськый||84.4
|-
|Перечинськый||87.9
|-
|Раховський||79.5
|-
|Свалявськый||92.1
|-
|Тячевськый||75.1
|-
|Ужгородськый||85,3
|-
|Хустськый||83.1
|- class="sortbottom"
! Итого: !! 82.7
|}
<div class="center">ВѢДОМОСТИ</div>
<div class="center">о количестве граждан,</div>
<div class="center">ответивших «ДА» при голосованіи</div>
<div class="center">на общеобластному референдумѣ (в процентах)</div>
{| class="wikitable" style="text-align:center"
|-
! Названія горисполкомôв и райсполкомов || Общеобластный референдум
|-
|Мукачевськый||84.7
|-
|Ужгородськый||82.7
|-
|Береговськый||88.9
|-
|Велико-Березнянськый||86.3
|-
|Виноградовськый||83.2
|-
|Воловецкый||85.2
|-
|Иршавськый||80.1
|-
|Межигорськый||59.4
|-
|Мукачѣвськый||86.1
|-
|Перечинськый||84.2
|-
|Раховськый||54.1
|-
|Свалявськый||86.5
|-
|Тячевськый||61.8
|-
|Ужгородський||89.7
|-
|Хустськый||70.4
|- class="sortbottom"
! Итого:!!78.0
|}
— [http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-232-4-grudnya-1991-roku/ «Новини Закарпаття», Газета областной Рады народных депутатôв, №. 232, Среда, 4 децембра 1991 г.]
</blockquote>
== Легітимность референдума в очах мірового сообщества ==
За референдумом 1991 года пристально слѣдили не лишь самі граждане Украйины, но и мировоє сообщество.
Практично, всѣ зарубѣжні наблюдателі, включаючи мненіє авторитетных мировых и європейських представителѣв, отмѣтили высоку організацію, и отсутствіє существенных нарушеній.
<blockquote>'''«Референдум в Украйинѣ пройшôв організовано, без якых ись нарушеній»'''
<div class="center">'''— Джон Гундерсен - генеральный консул США в Киеве'''[http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-231-3-grudnya-1991-roku/]
Мишел Жакмен - секретарь бюро Національного собранія Франціи
Герт Вайскірхен - депутат бундестага
Патрик Бойєр - член парламента Канады (и другі)</div>
На думку генерального консула США в Києвѣ Джона Гундерсена, секретаря бюро Національного Собранія Франціи Мішеля Жакмена, депутата бундестага Герта Вайскірхен, члена парламента Канады Патріка Бойєра и другых, которі выступили на встрѣчи, референдум на Украинѣ пройшôв організовано, без ниякых нарушеній. Итогы ёго открыют нові возможности для плодотворного и взаимовыгодного сотрудничества с зарубежными странами.
— [http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-231-3-grudnya-1991-roku/ «Новини Закарпаття», Газета областной Рады народных депутатôв, №. 231, Вторник, 3 децембер 1991 г.]
</blockquote>
== Обращеніє девятой сесіи областной Рады народных депутатôв от 24 януара 1992 к Верховной РадѢ Украйины «О внесеніи измененій и доповненій в Конституцію Украйины» ==
В качествѣ правового обоснованія Закарпатського общеобластного референдума служив первый в исторіи СССР общекрымськый референдум 20 януара 1991 года (О возсозданіи Крымськой АССР). Учитуючи волю крымчан 12 фебруара 1991 Верховна Рада УССР приняла Закон "О возстановленіи Крымськой АССР в предѣлах Крымськой области в составѣ Украйинськой ССР."
Йсе была перва реалізована попытка рѣшати судьбу народа, основуючися на волеизъявленіи самых граждан.
Свойим обращенієм IX-ая сесія Закарпатськой областной Рады народных депутатов, в порядкови законодательной иніціативы, обратилася к Верховной Радѣ Украйины з требованієм внесенія измѣненій и доповненій в Конституцію Украины по результатам Закарпатського общеобластного референдума.
Процедура требовала внесеніє доповненія первой части статті 77 Конституціи словами: "В Украйинѣ єсть спеціальна самоуправляєма адміністративна територія Закарпаття", а также, раз референдум фактично проходив в контекстѣ включенія Закарпаття в состав Украйины, доповнити статтю 752 "Спеціальна самоуправляєма адмінистративна територія Закарпаття являєтся составной частью Украйины..."
Однако Высшый законодательный орган Украйины, используючи процедуру бюрократичного саботажа, проигноровав обязательное внесеніє измѣнений и доповненій в Конституцію УССР (як ото было проведено в случаю Крыма), тым самым выведя вопрос адаптаціи украйинського законодательства к правовому положению Закарпатской области в составе независимой Украины, за пределы правового поля Украины.
<blockquote>
<div class="center">'''РѢШЕНІЄ'''</div>
<div class="center">девятой сесіи областной Рады народных депутатôв от 24 януара 1992 г.</div>
<div class="center">ПРО ОБРАЩЕНІЄ К ВЕРХОВНОЙ РАДѢ УКРАЙИНЫ</div>
<div class="center">«О внесеніи измѣненій и доповненій в Конституцію Украйины»</div>
Учитуючи, что 546 450 чоловѣк взрослого населенія области (78 проц.) на областному референдумѣ 1 децембра 1991 г. у́сказалися за предоставленіє Закарпаттю из закрѣпленому в Конституціи Украйины статуса спеціальной самоуправляємой адміністративной територіи в составѣ независимой Украйины, и в одповѣдности из статьôв 38 Закона Украйины «О мѣстных Радах народных депутатов УССР и мѣстному самоуправленію» областна Рада народных депутатôв рѣшила: В порядкови законодательной иніціативы обратитися к Верховнôй Радѣ Украйины о внесеніи такых измѣненій и доповненій в Конституцію Украйины:
#Перву часть статті 77 доповнити словами: "В Украйинѣ єсть спеціальна самоуправляєма адміністративная територія Закарпаття".
#Доповнити Конституцію Украйины главôв 72 «Спеціальна самоурядна адміністративна територія Закарпаття", и статтьôв 752 «Спеціальна самоурядна адміністративна територія Закарпаття являєтся составнôв частьôв Украйины и самостоятельно рѣшаєт вопросы, относящієся к єя компетенціи».
Предсѣдатель Рады
И. КРАИЛО.
— [http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-12-260-30-cichnya-1992-roku/ «Новини Закарпаття», Газета областной Рады народных депутатôв, №. 12/260, Четверг, 30 януара 1992]
</blockquote>
== Закон Украйины «Про спеціальну самоурядну адміністративну територію Закарпаття» ==
Закон Украйины «Про спеціальну самоурядну адміністративну територію Закарпаття» - принятый шестого марта 1992 года на другому засѣданію IX-ой сесіи Закарпатськой Областной Рады народных депутатôв.
Иниційованый Закарпатськôв Областнôв Радôвиз цѣльôв введенія в правовоє поле Украйины результатôв Закарпатського общеобластного референдума 1 децембра 1991 года, про статус Закарпаття в качествѣ спеціальной самоуправляємой адміністративной територіи,як субєкт в составѣ независимой Украйины, невхожденіи ёго в любі другі адміністративно-територіальні образованія из закрѣпленієм (сёго статуса) в Конституціи Украйины.
<blockquote>
<div class="center">ЗАКОН УКРАЙИНЫ (ПРОЕКТ)</div>
<div class="center">Раздѣл I</div>
<div class="center">ОБЩІЄ ПОЛОЖЕНІЯ</div>
'''Стаття 1. Спеціальна самоуправляєма адміністративна територія Закарпаття
'''
Спеціальна самоурядна адміністративна територія Закарпаття (Закарпаття) являєтся особым субєктом адміністративно-територіального устройства Украйины.
'''Стаття 2. Конституційно-правовый статус Закарпаття'''
Статус Закарпаття опредѣляєтся Конституційôв Украйины, сим Законом, Уставом и другыми нормативными актами Закарпаття.
'''Стаття 3. Принципы спеціального адміністративного самоуправленія
'''
Статус спеціальной самоурядной адміністративной територіи Закарпаття основуєтся на слѣдующых принципах:
#неприкосновенности и недѣлимости територіи Закарпаття як неотємлемôй составнôй части Украйины;
#невхожденіє Закарпаття в состав якыхись другых государственных и адміністративно. територіальных образованій;
#обеспеченія прав и свобод личности;
#національно-територіального и культурного самоуправленія;
#хозяйственно - экономічнôй самостоятельности и права выбора форм єя реалізаціи, самофінансованія;
#разграниченіє компетенціи общегосударственных органов и органов власти спеціальной самоурядной адміністративной територіи опредѣляєтся даным Законом, и отсутствіи прямого дѣйствия актов исполнительно-распорядительных органов власти государства на територіи Закарпаття.
...
— [https://ru.wikisource.org/w/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82_%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%B8%D0%BD%D1%8B_%C2%AB%D0%9E_%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%86%D0%B8%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B9_%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D1%83%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D1%8F%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%B9_%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D0%B8%D0%BD%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B9_%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%B8_%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%B5%C2%BB_1.02.1992&oldid=1875556%20см.%20полный%20текст%20проекта%20Закона%20Украины%20«О%20специальной%20самоуправляемой%20административной%20территории%20Закарпатье»%201.02.1992 см. повный текст проекта Закона Украйины «Про спеціальну самоурядну адміністративну територію Закарпаття» 1.02.1992 г.]
</blockquote>
Публічна информація про роботу над проектом Закона в комітетах Верховной Рады Украйины отсутствуєт.
Так як в отповѣдности из Законом «Про референдумы…» в редакціи от 3 юлія 1991 г. результаты референдума вступают в силу из момента их опублікованія в офіціальных СМИ органа проводившого референдум, то отказ Верховной Рады Украйины приняти Закон, регулирующый статус Закарпаття в составѣ Украйины (в отповѣдности из результатами референдума), до настоящого времени оставив ёго неопредѣленым.
== Аналіз итогôв референдума ==
Строго в одповѣдности из Законом УРСР «Про республіканські и мѣстні референдумы…» в редакціи от 03.07.1991 № 1286-XII юлія 1991 г. результаты референдума вступают в силу з момента их публікаціи в офіціальных СМИ органа, проводившого референдум.
Така публікація результатôв референдума в нашому краю была осуществлена 4 децембра 1991 года в газетѣ областной Рады народных депутатôв «Новини Закарпаття» и, слѣдовательно, результаты референдума приобрѣли юридичну силу Закона Украйины прямого дѣйства. (Результаты референдума не требуют ничийого утвержденія ци подтвержденія)
Всеукрайинськый и Закарпатськый общеобластный референдумы имѣют єднаку правову силу (юридично руноцѣнні), и их правова реалізація ци отсутствіє єя, автоматично приводят к идентичным правовым послѣдствіям для субєкта права.
Аж у существующого режима результаты референдума вызывают проблемы примѣненія из существующыми правовыми реаліями, то слѣдуєт внести одповѣдні змѣны в національноє законодавство ци ёго (референдум) слѣдуєт пак повторити.
В сёму и заключаєтся демократичный подход к рѣшенію общегосударственных вопросôв.
Аж Украйина декларуєт стройительство правового государства, необходимо не лишь говорити про йсе, но и слѣдовати обязующым принципам народного волеизъявленія, слѣдуєт не лишь уважати, но и исповняти их.
Не выповненіє рѣшеній референдумôв, в межинародно-правовому полѣ класифікуєтся, як дѣйство, имѣющоє состав государственного преступленія, со всѣми вытѣкающыми из такого факта межинародно-правовыми наслѣдками…
Такым образом, вопрос сей перейшôв в плоскость отрицанія компетенціи народа, як носителя майвысшой власти в государствѣ.
== Одказы ==
* [http://www.epravo.cz/vyhledavani-aspi/?Id=7386&Section=1&IdPara=1&ParaC=2 EPRAVO.CZ – Sbírka zákonů, judikatura, právo]
* [http://karpatorusyn.org/konstitucionnyj-zakon-ot-22-noyabrya-1938-328-sb-ob-avtonomii-podkarpatskoj-rusi/ Конституційный Закон од 22 новембра 1938, №328 Сб. про автономію Подкарпатской Руси.]
* [https://ru.wikisource.org/wiki/Закон_СССР_от_03.04.1990_№_1409-I Закон СРСР от 3 апреля 1990 года - "Про порядок рѣшенія вопросов, связаных из выходом союзной республікы из СРСР]
* [http://karpatorusyn.org/vopros-o-date-vstupleniya-v-silu-dogovora-o-zakarpatskoj-ukrainepodkarpatskoj-rusiot-29-iyunya-1945/ Договору от 29 юнія 1945 г. «О Закарпатськой Украйинѣ»]
* [http://www.zakonyprolidi.cz/cs/1946-186 Sbírky zákonů ČR od roku 1945 v aktuálním konsolidovaném znění]
* [http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-188-1-zhovtnya-1991-roku/ “НОВИНИ ЗАКАРПАТТЯ” №188, 1 ЖОВТНЯ 1991 РОКУ]
* [http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-189-2-zhovtnya-1991-roku/ “НОВИНИ ЗАКАРПАТТЯ” №189, 2 ЖОВТНЯ 1991 РОКУ]
* [http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-193-8-zhovtnya-1991-roku/ “НОВИНИ ЗАКАРПАТТЯ” №193, 8 ЖОВТНЯ 1991 РОКУ]
* [http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-196-197-12-zhovtnya-1991-roku/ “НОВИНИ ЗАКАРПАТТЯ” №196-197, 12 ЖОВТНЯ 1991 РОКУ]
* [http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-198-15-zhovtnya-1991-roku/ “НОВИНИ ЗАКАРПАТТЯ” №198, 15 ЖОВТНЯ 1991 РОКУ]
* [http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-201-202-19-zhovtnya-1991-roku/ “НОВИНИ ЗАКАРПАТТЯ” №201-202, 19 ЖОВТНЯ 1991 РОКУ]
* [http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-207-29-zhovtnya-1991-roku/ “НОВИНИ ЗАКАРПАТТЯ” №207, 29 ЖОВТНЯ 1991 РОКУ]
* [http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-212-5-listopada-1991-roku/ “НОВИНИ ЗАКАРПАТТЯ” №212, 5 ЛИСТОПАДА 1991 РОКУ]
* [http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-213-6-listopada-1991-roku/ “НОВИНИ ЗАКАРПАТТЯ” №213, 6 ЛИСТОПАДА 1991 РОКУ]
* [http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-215-8-listopada-1991-roku/ “НОВИНИ ЗАКАРПАТТЯ” №215, 8 ЛИСТОПАДА 1991 РОКУ]
* [http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-216-12-listopada-1991-roku/ “НОВИНИ ЗАКАРПАТТЯ” №216, 12 ЛИСТОПАДА 1991 РОКУ]
* [http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-217-13-listopada-1991-roku/ “НОВИНИ ЗАКАРПАТТЯ” №217, 13 ЛИСТОПАДА 1991 РОКУ]
* [http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-219-220-16-listopada-1991-roku/ “НОВИНИ ЗАКАРПАТТЯ” №219-220, 16 ЛИСТОПАДА 1991 РОКУ]
* [http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-222-20-listopada-1991-roku/ “НОВИНИ ЗАКАРПАТТЯ” №222, 20 ЛИСТОПАДА 1991 РОКУ]
* [http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-223-21-listopada-1991-roku/ “НОВИНИ ЗАКАРПАТТЯ” №223, 21 ЛИСТОПАДА 1991 РОКУ]
* [http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-224-225-23-listopada-1991-roku/ “НОВИНИ ЗАКАРПАТТЯ” №224-225, 23 ЛИСТОПАДА 1991 РОКУ]
* [http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-226-26-listopada-1991-roku/ “НОВИНИ ЗАКАРПАТТЯ” №226, 26 ЛИСТОПАДА 1991 РОКУ]
* [http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-229-230-30-listopada-1991-roku/ “НОВИНИ ЗАКАРПАТТЯ” №229-230, 30 ЛИСТОПАДА 1991 РОКУ]
* [http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-231-3-grudnya-1991-roku/ “НОВИНИ ЗАКАРПАТТЯ” №231, 3 ГРУДНЯ 1991 РОКУ]
* [http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-232-4-grudnya-1991-roku/ “НОВИНИ ЗАКАРПАТТЯ” №232, 4 ГРУДНЯ 1991 РОКУ]
* [http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-12-260-30-cichnya-1992-roku/ “НОВИНИ ЗАКАРПАТТЯ” №12 (260), 30 CІЧНЯ 1992 РОКУ]
[[Катеґорія:История Украины]]
[[Катеґорія:Референдумы]]
fm2t5vm0p1k5u0u7ghl81gcuulv18p3
Ґедиміновичі
0
10423
131791
121403
2022-08-17T17:29:59Z
Zemant
1039
🐺
wikitext
text/x-wiki
[[File:Ґедимінас.jpg|thumb|Ґедимінас]]
'''Ґедиміновичі''' (Ґедиміновцї) — літовська великокнязьска дінастія, яка пановала у [[Великокнязївство Літовське|Великокнязївстві Літовськым]] у 14.-16. столїтю. Была заснована літовськым великокнязём [[Ґедимінас|Ґедимінасом]] (1275–1341).
[[File:Recueil d'armoiries polonaises - COA of Columns.svg|thumb|герб]]
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Пановницкы роды]]
[[Катеґорія:Середновік]]
tkpkkb3nci8b9iiztshlsppdj5pavlj
Мигаль Финцицкый
0
10586
131767
127853
2022-08-17T16:28:07Z
InternetArchiveBot
22034
Rescuing 0 sources and tagging 2 as dead.) #IABot (v2.0.9
wikitext
text/x-wiki
{{ Писатель
| name = Мигаль Финцицкый
| image = Fincicky_Mihaly.jpg
| imagesize = 225px
| caption =
| birthname = Fincicky Mihály
| birthdate = {{Birth date|1842|09|22}}
| birthplace = Унгчепель, дн. [[Вельке Капушаны]], [[Мадярске кральовство]]
| deathdate = {{Death date and age|1916|01|27|1842|09|22}}
| deathplace = [[Ужгород|Унгвар]], [[Мадярске кральовство]]
| resting_place =
| occupation = мер Унгвара, фолклориста
| language = мадярскый
| nationality = Мадяр
| citizenship = австро-мадярске
| education =
| alma_mater =
| period = 1880–1894, 1904–1916
| notableworks = Угро-руськы народны казкы<!-- or: | notablework = -->
}}
'''Мигаль Финцицкый''' мад. Fincicky Mihály (Унгчепель, [[жупа Унг]], [[22. септембер]] [[1842]] – [[Ужгород|Унгвар]], [[27. януар]] [[1916]]) быв адвокат, литературный товмач, збератель народных спѣванок и казок, варошскый голова [[Ужгород|Унгвара]].
[[File:FincickyMemorialTablet.jpg|thumb|255px|Мемориална табла Финцицкого|right]]
== Биография ==
Родив ся в мадярской родинѣ в валалику Унгчепель в [[Жупа Унг|жупѣ Унг]], котрый валалик уж од року 1914 став ся частев мѣста [[Вельке Капушаны]] (днесь то е улиця Чепель). Учив ся в [[Пряшів|Пряшовѣ]], в Егерѣ, на Унгварской гимназии, пак на Будапештской универзитѣ, де року 1867 достав диплому правника. В [[Будапешт]]ѣ дебутовав з литературнов творбов яко товмач з русской литературы в часописѣ Pesti Hölgyi Divatlap. Вернувши ся до [[Ужгород|Унгвару]], практиковав як адвокат. Од року 1880 из едным перерывом аж до смерти быв мером [[Ужгород|Унгвара]]. Погребеный в [[Ужгород]]ѣ, а на улици Духновича, ч. 23, еще ся заховала скромна партерова хыжа, в котрой жив до смерти.
Мигаль Финцицкый заслужив собѣ статус вызначной особы мѣст Вельке Капушаны и [[Ужгород]].
[[File:FincickyDuchn23.jpg|thumb|255px|Родинный дом Финцицкого|right]]
== Главны роботы ==
=== Русинскы етнографичны зберькы ===
Мигаль Финцицкый лишив за собов добру память у Русинов. Еще в своих молодых роках, главнѣ в 1860-х, организовав ентузиастов на збераня русинского фолклора. Позберав 92 русинскы казкы и 339 спѣванок. Спѣванкы опубликовав (в товмачѣню по мадярскы) уже року 1870. В своих послѣдных роках потовмачив про публикацию 40 лѣпшых русинскых казок, але за живота не удало ся му их опубликовати. Тоты были опубликованы в [[Будапешт]]ѣ року 1970 (A vasorrú indzsibaba), в украинском товмачѣню (и идеологичной переробцѣ) — в [[Ужгород|Ужгородѣ]] в рр. 1974 и 1975 (Таємниця скляної гори), по русинскы во формѣ веб-книгы в року 2016 (Угро-руськы народны казкы). Оригиналы зберькы Финцицкого доднесь не найдены.
=== Иншы роботы ===
Року 1871 выдав властным накладом двохтомник своих товмачѣнь Orosz beszélyek (Русскы повѣданя). Окрем широко познатых авторов ([[Александр Пушкин|Пушкин]], [[Иван Тургенев|Тургенев]]), Финцицкый зознамив мадярского читателя з непознатыма дотогды литераторами (Батюшков, Вяземскый, Давыдов, Державин, Жуковскый, Крылов, Ломоносов).
Финцицкый в меншом обсягу робив тыж товмачѣня зо словацкого и румынского фолклора.
Заслужуе на увагу в аспектѣ етнографии его робота ''Жупа Унг'' (''Ung vármegye''), котра достала мѣсто в XVIII. томѣ енциклопедии ''Австро-Мадярска Монархия в словѣ и образѣ'' (''Az Osztrák-Magyar Monarchia Írásban és Képben''), выданом року 1900.
== Жерела ==
* Sztripszky Hiador: Ethnographia, 1916. {{Реф-инфо|[[Мадярскый язык|мад.]]}}
* Berze Nagy János: Magyar népmesetípusok. I–II., Pécs, 1957. {{Реф-инфо|[[Мадярскый язык|мад.]]}}
* [https://hu.vkapusany.sk/fincicky-mihaly--oznam/mid/348355/.html#m_348355 Вызнамны родаци В. Капушан: Мигаль Финцицкый] {{Реф-инфо|[[Мадярскый язык|мад.]]}}
* {{cite book|title=Magyar néprajzi lexikon|publisher=Akadémiai Kiadó|year=1979|id={{ISBN|963-05-1287-4}} II. kötet|edition=1. kiadás}} {{Реф-инфо|[[Мадярскый язык|мад.]]}}
* Павленко Г.В. Діячі історії, науки і культури Закарпаття. Малий енциклопедичний словник. Вид. друге. Ужгород, 1999. 174–175.
== Публикации Мигаля Финцицкого ==
* Fincicky Mihály: Magyar-orosz népdalok. Pest, 1870.
* Fincicky Mihály: A vasorrú indzsibaba. Kárpát-ukrajnai népmesék. Ortutay Gyula utószavával, Budapest, 1970.
* Таємниця скляної гори. Закарпатські народні казки, зібрані Михайлом Фінцицьким. Вид. «Карпати», Ужгород, 1974. [http://chytanka.com.ua/ebooks/index.php?action=url/view&url_id=1857] [https://www.twirpx.com/file/1620594/]{{Dead link|date=August 2022 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}
* Угро-руськы народны казкы. Зберька М. Финцицкого. Русинська Веб-книга. 2016. [http://www.twirpx.com/file/1942214/]{{Dead link|date=August 2022 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} [https://rusin8.webnode.ru/news/ugro-rusky-narodny-kazky/]
{{lifetime|1842|1916|Финцицкый, Мигаль}}
[[Катеґорія:Русиньскы фолклорісты]]
divs6awpwd9h44h6sba10kfvoyxiu5t
131808
131767
2022-08-17T18:27:58Z
Igor Kercsa
5504
Зрушена верзія 131767 од хоснователя [[Special:Contributions/InternetArchiveBot|InternetArchiveBot]] VANDALISM([[User talk:InternetArchiveBot|діскузія]])
wikitext
text/x-wiki
{{ Писатель
| name = Мигаль Финцицкый
| image = Fincicky_Mihaly.jpg
| imagesize = 225px
| caption =
| birthname = Fincicky Mihály
| birthdate = {{Birth date|1842|09|22}}
| birthplace = Унгчепель, дн. [[Вельке Капушаны]], [[Мадярске кральовство]]
| deathdate = {{Death date and age|1916|01|27|1842|09|22}}
| deathplace = [[Ужгород|Унгвар]], [[Мадярске кральовство]]
| resting_place =
| occupation = мер Унгвара, фолклориста
| language = мадярскый
| nationality = Мадяр
| citizenship = австро-мадярске
| education =
| alma_mater =
| period = 1880–1894, 1904–1916
| notableworks = Угро-руськы народны казкы<!-- or: | notablework = -->
}}
'''Мигаль Финцицкый''' мад. Fincicky Mihály (Унгчепель, [[жупа Унг]], [[22. септембер]] [[1842]] – [[Ужгород|Унгвар]], [[27. януар]] [[1916]]) быв адвокат, литературный товмач, збератель народных спѣванок и казок, варошскый голова [[Ужгород|Унгвара]].
[[File:FincickyMemorialTablet.jpg|thumb|255px|Мемориална табла Финцицкого|right]]
== Биография ==
Родив ся в мадярской родинѣ в валалику Унгчепель в [[Жупа Унг|жупѣ Унг]], котрый валалик уж од року 1914 став ся частев мѣста [[Вельке Капушаны]] (днесь то е улиця Чепель). Учив ся в [[Пряшів|Пряшовѣ]], в Егерѣ, на Унгварской гимназии, пак на Будапештской универзитѣ, де року 1867 достав диплому правника. В [[Будапешт]]ѣ дебутовав з литературнов творбов яко товмач з русской литературы в часописѣ Pesti Hölgyi Divatlap. Вернувши ся до [[Ужгород|Унгвару]], практиковав як адвокат. Од року 1880 из едным перерывом аж до смерти быв мером [[Ужгород|Унгвара]]. Погребеный в [[Ужгород]]ѣ, а на улици Духновича, ч. 23, еще ся заховала скромна партерова хыжа, в котрой жив до смерти.
Мигаль Финцицкый заслужив собѣ статус вызначной особы мѣст Вельке Капушаны и [[Ужгород]].
[[File:FincickyDuchn23.jpg|thumb|255px|Родинный дом Финцицкого|right]]
== Главны роботы ==
=== Русинскы етнографичны зберькы ===
Мигаль Финцицкый лишив за собов добру память у Русинов. Еще в своих молодых роках, главнѣ в 1860-х, организовав ентузиастов на збераня русинского фолклора. Позберав 92 русинскы казкы и 339 спѣванок. Спѣванкы опубликовав (в товмачѣню по мадярскы) уже року 1870. В своих послѣдных роках потовмачив про публикацию 40 лѣпшых русинскых казок, але за живота не удало ся му их опубликовати. Тоты были опубликованы в [[Будапешт]]ѣ року 1970 (A vasorrú indzsibaba), в украинском товмачѣню (и идеологичной переробцѣ) — в [[Ужгород|Ужгородѣ]] в рр. 1974 и 1975 (Таємниця скляної гори), по русинскы во формѣ веб-книгы в року 2016 (Угро-руськы народны казкы). Оригиналы зберькы Финцицкого доднесь не найдены.
=== Иншы роботы ===
Року 1871 выдав властным накладом двохтомник своих товмачѣнь Orosz beszélyek (Русскы повѣданя). Окрем широко познатых авторов ([[Александр Пушкин|Пушкин]], [[Иван Тургенев|Тургенев]]), Финцицкый зознамив мадярского читателя з непознатыма дотогды литераторами (Батюшков, Вяземскый, Давыдов, Державин, Жуковскый, Крылов, Ломоносов).
Финцицкый в меншом обсягу робив тыж товмачѣня зо словацкого и румынского фолклора.
Заслужуе на увагу в аспектѣ етнографии его робота ''Жупа Унг'' (''Ung vármegye''), котра достала мѣсто в XVIII. томѣ енциклопедии ''Австро-Мадярска Монархия в словѣ и образѣ'' (''Az Osztrák-Magyar Monarchia Írásban és Képben''), выданом року 1900.
== Жерела ==
* Sztripszky Hiador: Ethnographia, 1916. {{Реф-инфо|[[Мадярскый язык|мад.]]}}
* Berze Nagy János: Magyar népmesetípusok. I–II., Pécs, 1957. {{Реф-инфо|[[Мадярскый язык|мад.]]}}
* [https://hu.vkapusany.sk/fincicky-mihaly--oznam/mid/348355/.html#m_348355 Вызнамны родаци В. Капушан: Мигаль Финцицкый] {{Реф-инфо|[[Мадярскый язык|мад.]]}}
* {{cite book|title=Magyar néprajzi lexikon|publisher=Akadémiai Kiadó|year=1979|id={{ISBN|963-05-1287-4}} II. kötet|edition=1. kiadás}} {{Реф-инфо|[[Мадярскый язык|мад.]]}}
* Павленко Г.В. Діячі історії, науки і культури Закарпаття. Малий енциклопедичний словник. Вид. друге. Ужгород, 1999. 174–175.
== Публикации Мигаля Финцицкого ==
* Fincicky Mihály: Magyar-orosz népdalok. Pest, 1870.
* Fincicky Mihály: A vasorrú indzsibaba. Kárpát-ukrajnai népmesék. Ortutay Gyula utószavával, Budapest, 1970.
* Таємниця скляної гори. Закарпатські народні казки, зібрані Михайлом Фінцицьким. Вид. «Карпати», Ужгород, 1974. [http://chytanka.com.ua/ebooks/index.php?action=url/view&url_id=1857] [https://www.twirpx.com/file/1620594/]
* Угро-руськы народны казкы. Зберька М. Финцицкого. Русинська Веб-книга. 2016. [http://www.twirpx.com/file/1942214/] [https://rusin8.webnode.ru/news/ugro-rusky-narodny-kazky/]
{{lifetime|1842|1916|Финцицкый, Мигаль}}
[[Катеґорія:Русиньскы фолклорісты]]
1jk9w9s8zbk8yrjtzviqqduvfl6nls1
131840
131808
2022-08-17T19:40:58Z
InternetArchiveBot
22034
Rescuing 0 sources and tagging 2 as dead.) #IABot (v2.0.9
wikitext
text/x-wiki
{{ Писатель
| name = Мигаль Финцицкый
| image = Fincicky_Mihaly.jpg
| imagesize = 225px
| caption =
| birthname = Fincicky Mihály
| birthdate = {{Birth date|1842|09|22}}
| birthplace = Унгчепель, дн. [[Вельке Капушаны]], [[Мадярске кральовство]]
| deathdate = {{Death date and age|1916|01|27|1842|09|22}}
| deathplace = [[Ужгород|Унгвар]], [[Мадярске кральовство]]
| resting_place =
| occupation = мер Унгвара, фолклориста
| language = мадярскый
| nationality = Мадяр
| citizenship = австро-мадярске
| education =
| alma_mater =
| period = 1880–1894, 1904–1916
| notableworks = Угро-руськы народны казкы<!-- or: | notablework = -->
}}
'''Мигаль Финцицкый''' мад. Fincicky Mihály (Унгчепель, [[жупа Унг]], [[22. септембер]] [[1842]] – [[Ужгород|Унгвар]], [[27. януар]] [[1916]]) быв адвокат, литературный товмач, збератель народных спѣванок и казок, варошскый голова [[Ужгород|Унгвара]].
[[File:FincickyMemorialTablet.jpg|thumb|255px|Мемориална табла Финцицкого|right]]
== Биография ==
Родив ся в мадярской родинѣ в валалику Унгчепель в [[Жупа Унг|жупѣ Унг]], котрый валалик уж од року 1914 став ся частев мѣста [[Вельке Капушаны]] (днесь то е улиця Чепель). Учив ся в [[Пряшів|Пряшовѣ]], в Егерѣ, на Унгварской гимназии, пак на Будапештской универзитѣ, де року 1867 достав диплому правника. В [[Будапешт]]ѣ дебутовав з литературнов творбов яко товмач з русской литературы в часописѣ Pesti Hölgyi Divatlap. Вернувши ся до [[Ужгород|Унгвару]], практиковав як адвокат. Од року 1880 из едным перерывом аж до смерти быв мером [[Ужгород|Унгвара]]. Погребеный в [[Ужгород]]ѣ, а на улици Духновича, ч. 23, еще ся заховала скромна партерова хыжа, в котрой жив до смерти.
Мигаль Финцицкый заслужив собѣ статус вызначной особы мѣст Вельке Капушаны и [[Ужгород]].
[[File:FincickyDuchn23.jpg|thumb|255px|Родинный дом Финцицкого|right]]
== Главны роботы ==
=== Русинскы етнографичны зберькы ===
Мигаль Финцицкый лишив за собов добру память у Русинов. Еще в своих молодых роках, главнѣ в 1860-х, организовав ентузиастов на збераня русинского фолклора. Позберав 92 русинскы казкы и 339 спѣванок. Спѣванкы опубликовав (в товмачѣню по мадярскы) уже року 1870. В своих послѣдных роках потовмачив про публикацию 40 лѣпшых русинскых казок, але за живота не удало ся му их опубликовати. Тоты были опубликованы в [[Будапешт]]ѣ року 1970 (A vasorrú indzsibaba), в украинском товмачѣню (и идеологичной переробцѣ) — в [[Ужгород|Ужгородѣ]] в рр. 1974 и 1975 (Таємниця скляної гори), по русинскы во формѣ веб-книгы в року 2016 (Угро-руськы народны казкы). Оригиналы зберькы Финцицкого доднесь не найдены.
=== Иншы роботы ===
Року 1871 выдав властным накладом двохтомник своих товмачѣнь Orosz beszélyek (Русскы повѣданя). Окрем широко познатых авторов ([[Александр Пушкин|Пушкин]], [[Иван Тургенев|Тургенев]]), Финцицкый зознамив мадярского читателя з непознатыма дотогды литераторами (Батюшков, Вяземскый, Давыдов, Державин, Жуковскый, Крылов, Ломоносов).
Финцицкый в меншом обсягу робив тыж товмачѣня зо словацкого и румынского фолклора.
Заслужуе на увагу в аспектѣ етнографии его робота ''Жупа Унг'' (''Ung vármegye''), котра достала мѣсто в XVIII. томѣ енциклопедии ''Австро-Мадярска Монархия в словѣ и образѣ'' (''Az Osztrák-Magyar Monarchia Írásban és Képben''), выданом року 1900.
== Жерела ==
* Sztripszky Hiador: Ethnographia, 1916. {{Реф-инфо|[[Мадярскый язык|мад.]]}}
* Berze Nagy János: Magyar népmesetípusok. I–II., Pécs, 1957. {{Реф-инфо|[[Мадярскый язык|мад.]]}}
* [https://hu.vkapusany.sk/fincicky-mihaly--oznam/mid/348355/.html#m_348355 Вызнамны родаци В. Капушан: Мигаль Финцицкый] {{Реф-инфо|[[Мадярскый язык|мад.]]}}
* {{cite book|title=Magyar néprajzi lexikon|publisher=Akadémiai Kiadó|year=1979|id={{ISBN|963-05-1287-4}} II. kötet|edition=1. kiadás}} {{Реф-инфо|[[Мадярскый язык|мад.]]}}
* Павленко Г.В. Діячі історії, науки і культури Закарпаття. Малий енциклопедичний словник. Вид. друге. Ужгород, 1999. 174–175.
== Публикации Мигаля Финцицкого ==
* Fincicky Mihály: Magyar-orosz népdalok. Pest, 1870.
* Fincicky Mihály: A vasorrú indzsibaba. Kárpát-ukrajnai népmesék. Ortutay Gyula utószavával, Budapest, 1970.
* Таємниця скляної гори. Закарпатські народні казки, зібрані Михайлом Фінцицьким. Вид. «Карпати», Ужгород, 1974. [http://chytanka.com.ua/ebooks/index.php?action=url/view&url_id=1857] [https://www.twirpx.com/file/1620594/]{{Dead link|date=August 2022 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}
* Угро-руськы народны казкы. Зберька М. Финцицкого. Русинська Веб-книга. 2016. [http://www.twirpx.com/file/1942214/]{{Dead link|date=August 2022 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} [https://rusin8.webnode.ru/news/ugro-rusky-narodny-kazky/]
{{lifetime|1842|1916|Финцицкый, Мигаль}}
[[Катеґорія:Русиньскы фолклорісты]]
divs6awpwd9h44h6sba10kfvoyxiu5t
Ромочевиця
0
10617
131784
130710
2022-08-17T17:10:35Z
InternetArchiveBot
22034
Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9
wikitext
text/x-wiki
{{Локалита
|статус = Cело Украины
|руська назва = Ромочевиця
|вид крайны = Держава
|крайна = Украина
|lat_dir = N |lat_deg = 48 |lat_min = 21 |lat_sec = 14
|lon_dir = E |lon_deg = 22 |lon_min = 50 |lon_sec = 11
|CoordAddon =
|CoordScale = 300000
|размер карты страны = 300
|давны назвы = Romocsaháza, Romocsafalva
|вид региона = область
|регион = Закарпатска
|вид района =
|район = Мукачовскый
|вид общины = Еврорегион
|община = [[Еврорегион Карпаты|Карпаты]]
|площа = 0,122 <!-- в квадр. км -->
|вид высоты = Надморска вышка
|высота = 138 <!-- в метрах -->
|население = 560 <!-- лем само число -->
|год переписи = 2001
|часовый пояс = +2
|DST = перевод годинкы
|телефонный код = +380-3131
|почтовый индекс = 89675
|вид идентификатора = КОАТУУ
|цифровой идентификатор = 2122782603
|категория в Commons = Coats of arms of villages in Zakarpattia Oblast
|сайт = <!--http://www.ХХХХХ.com-->
|язык сайта =
}}
'''Ромочевиця''' (давно: Romocsaháza, Romocsfalva, Romočevice) — село в под [[Мукачово]]<nowiki/>м, 15 км оддалене. Сосѣдны села суть: Фогараш — од сѣвера, Пѣстрялово — од сѣверо-западу, Макарево — од западу, Горбок — од юга, [[Залуж]] — од выходу. До реформы року 2020 административно припадало Залужанской сельской радѣ, одтогды — Мукачовской городской громадѣ.
== Днешне село и его жительство ==
Поштовый индекс — 89675. Телефонный код — 3131. Село занимать площу 0,122 км². Код КОАТУУ — 2122782603. В селѣ жиють 560 люди.
== История села ==
[[File:Romutsza (Romocsfalva) seal.jpg|thumb|Нотарьска печатка Ромочевицѣ]]
Перва споминка за Ромочевську школу односить нас до року 1682.<ref> Lehoczky Tivadar. Bereg vármegye monographiája. Ungvár, 1881-1882. </ref> Жолудь на нотарьской печатцѣ з XVIII. вѣка засвѣдчуе, же довкола села были дубровы.
Року 1856 в селѣ жило около 200 людей.<ref>Холлош Атилла. Жизнь и труды Ласло Чопея.</ref>
Року 1910 в селѣ жив 391 обыватель, з того 350 [[Русины|Русинов]], 35 [[Мадяре|Мадяров]], 6 [[Нѣмцѣ|Нѣмцев]]. Грекокатоликов было 383, израелитов шестеро.<ref> A történelmi Magyarország atlasza és adattára 1914.</ref>
Уже в серединѣ марца 1919 по пролетарской [[Револуция|револуции]] и выголошѣню Народной републикы в Ромочевцю зайшло румунске контрреволуцийне войско, якое неодовго вычеряло чехословацке, хоть до Трианонского мирного урегулованя (4. юний 1920) од свого основаня село належало Мадярскому Кралевству. Чехословацкый период 1920—1939 одзначив ся розвитьем народного образованя, газдовства, културных и спортивных организаций. Подля списованя обывательства року 1930 в Ромочевици перебываючых люди было 481, з того 468 [[Русины|Русинов]], 4 [[Евреи]], 2 [[Чехы]] и [[Словаци]] (тоты два народы в списованю не роздѣлены), еден обыватель нерегистрованой народности, шестеро чужоземци. Подля конфессии вшиткы 468 [[Русины|Русинов]] творили грекокатолицку громаду. В селѣ была 3-классна школа з руськым выуковым языком.<ref> Ярослав Достал. Підкарпатська Русь.</ref>
Подля Вѣденского арбитражу року 1938 Мукачово назад одышло Угорщинѣ, а Ромочевиця стала ся приграничным чехословацкым селом.
15. марца 1939 Угорщина зачала военный наступ против новоутвореной на территории Чехословакии Карпатськой Украины, и оборона села мѣстнов жандармериев была зломена 16. марца. Под угорсков владов Ромочевиця обставала по 25. октобер 1944, коли в село зашла Червена Армия. За совѣтской добы село прилучили ку сосѣдному Залужу, а як окрему административну единицю одновили року 1992.<ref> Ромочевиця: Історико-етнографічний нарис.</ref>
== Вызначны родаци ==
*[[Михаил Алмаший|Михайло Алмаший]] (1930) — заслуженый [[учитель]] Украины, краезнатель, [[автор]] учебников, активиста русинской оброды.
* Василь Дурдинець (1937) — генерал милиции, украинскый [[политик]], дочасный Премьер-министер Украины (1997), Министер Украины в надзвычайных ситуациях и охранѣ од наслѣдков Чернобыльской катастрофы (1999–2002), Амбассадор Украины в Мадярщинѣ и Словении.
* Петро Дурдинець (1930) —академик Лѣсничой академии наук [[Украина|Украины]].
* [[Ласлов Чопей]] (1856–1934) — [[педагог]], языкознатель, [[автор]] первого русько-мадярского словника.
==Фотогалерия==
*[https://www.google.com/maps/@48.345725,22.8237129,3a,75y/data=!3m8!1e2!3m6!1sAF1QipOiMil3q0KAVz6bXf0FWU4Kvm510RPTPHCFxPHq!2e10!3e12!6shttps:%2F%2Flh5.googleusercontent.com%2Fp%2FAF1QipOiMil3q0KAVz6bXf0FWU4Kvm510RPTPHCFxPHq%3Dw203-h152-k-no!7i2048!8i1536 Рыбник в Ромочевици (Фото од И.В. Горвата)]
*[https://www.google.com/maps/@48.34197,22.826511,3a,75y,90t/data=!3m8!1e2!3m6!1sAF1QipOqxaHTneP11p4TYyJvwzYUJaWs5_2BjnAAiYVF!2e10!3e12!6shttps:%2F%2Flh5.googleusercontent.com%2Fp%2FAF1QipOqxaHTneP11p4TYyJvwzYUJaWs5_2BjnAAiYVF%3Dw203-h152-k-no!7i2048!8i1536 Околиця Ромочевицѣ (Фото од И.В. Горвата) ]
== Жерела ==
* Ярослав Достал. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919–1938). Ужгород, «Карпати», 2014. {{ISBN| 978-966-671-374-5}}
* Lehoczky Tivadar. Bereg vármegye monographiája. Ungvár, 1881-1882.
* A történelmi Magyarország atlasza és adattára 1914 {{ISBN| 963 85683 3 X}}
* Ромочевиця: Історико-етнографічний нарис. Михайло Алмашій, Ужгород, 1999. {{ISBN| 5-87116-072}}
* Атилла Холлош. Жизнь и труды Ласло Чопея — Hollós Attila. Csopey László élete és művei. Ниредьхаза 2004 — Nyíregyháza, 2004. {{ISBN| 963 9385 64 6}}
== Одказы ==
* [http://www.twirpx.com/file/1775048/ Ярослав Достал. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919–1938)]{{Dead link|date=August 2022 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}
* [https://books.google.com.ua/books?id=w4xGBAAAQBAJ&pg=PA186&lpg=PA186&dq=%D0%A0%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%87%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%86%D1%8F,+%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%BE&source=bl&ots=gCIDQBSLZ7&sig=Ztqrt8rOe5tEzHrcZiT1b0VNCRY&hl=uk&sa=X&ei=1a6VVNb6NKLmyQPY24CYCw&ved=0CBsQ6AEwADgK#v=onepage&q=%D0%A0%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%87%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%86%D1%8F%2C%20%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%BE&f=false Населені пункти і райони Закарпаття: Історично-географічний довідник]
== Референции ==
{{Reflist}}
{{Мукачовскый район}}{{Закарпатска область}}
[[Катеґорія:Села Україны]]
[[Катеґорія:Населены пункты Украины]]
[[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]]
8d8max82kjfm18w4m8gozkyvmnltooo
131821
131784
2022-08-17T18:54:24Z
Igor Kercsa
5504
Зрушена верзія 131784 од хоснователя [[Special:Contributions/InternetArchiveBot|InternetArchiveBot]] VANDALISM([[User talk:InternetArchiveBot|діскузія]])
wikitext
text/x-wiki
{{Локалита
|статус = Cело Украины
|руська назва = Ромочевиця
|вид крайны = Держава
|крайна = Украина
|lat_dir = N |lat_deg = 48 |lat_min = 21 |lat_sec = 14
|lon_dir = E |lon_deg = 22 |lon_min = 50 |lon_sec = 11
|CoordAddon =
|CoordScale = 300000
|размер карты страны = 300
|давны назвы = Romocsaháza, Romocsafalva
|вид региона = область
|регион = Закарпатска
|вид района =
|район = Мукачовскый
|вид общины = Еврорегион
|община = [[Еврорегион Карпаты|Карпаты]]
|площа = 0,122 <!-- в квадр. км -->
|вид высоты = Надморска вышка
|высота = 138 <!-- в метрах -->
|население = 560 <!-- лем само число -->
|год переписи = 2001
|часовый пояс = +2
|DST = перевод годинкы
|телефонный код = +380-3131
|почтовый индекс = 89675
|вид идентификатора = КОАТУУ
|цифровой идентификатор = 2122782603
|категория в Commons = Coats of arms of villages in Zakarpattia Oblast
|сайт = <!--http://www.ХХХХХ.com-->
|язык сайта =
}}
'''Ромочевиця''' (давно: Romocsaháza, Romocsfalva, Romočevice) — село в под [[Мукачово]]<nowiki/>м, 15 км оддалене. Сосѣдны села суть: Фогараш — од сѣвера, Пѣстрялово — од сѣверо-западу, Макарево — од западу, Горбок — од юга, [[Залуж]] — од выходу. До реформы року 2020 административно припадало Залужанской сельской радѣ, одтогды — Мукачовской городской громадѣ.
== Днешне село и его жительство ==
Поштовый индекс — 89675. Телефонный код — 3131. Село занимать площу 0,122 км². Код КОАТУУ — 2122782603. В селѣ жиють 560 люди.
== История села ==
[[File:Romutsza (Romocsfalva) seal.jpg|thumb|Нотарьска печатка Ромочевицѣ]]
Перва споминка за Ромочевську школу односить нас до року 1682.<ref> Lehoczky Tivadar. Bereg vármegye monographiája. Ungvár, 1881-1882. </ref> Жолудь на нотарьской печатцѣ з XVIII. вѣка засвѣдчуе, же довкола села были дубровы.
Року 1856 в селѣ жило около 200 людей.<ref>Холлош Атилла. Жизнь и труды Ласло Чопея.</ref>
Року 1910 в селѣ жив 391 обыватель, з того 350 [[Русины|Русинов]], 35 [[Мадяре|Мадяров]], 6 [[Нѣмцѣ|Нѣмцев]]. Грекокатоликов было 383, израелитов шестеро.<ref> A történelmi Magyarország atlasza és adattára 1914.</ref>
Уже в серединѣ марца 1919 по пролетарской [[Револуция|револуции]] и выголошѣню Народной републикы в Ромочевцю зайшло румунске контрреволуцийне войско, якое неодовго вычеряло чехословацке, хоть до Трианонского мирного урегулованя (4. юний 1920) од свого основаня село належало Мадярскому Кралевству. Чехословацкый период 1920—1939 одзначив ся розвитьем народного образованя, газдовства, културных и спортивных организаций. Подля списованя обывательства року 1930 в Ромочевици перебываючых люди было 481, з того 468 [[Русины|Русинов]], 4 [[Евреи]], 2 [[Чехы]] и [[Словаци]] (тоты два народы в списованю не роздѣлены), еден обыватель нерегистрованой народности, шестеро чужоземци. Подля конфессии вшиткы 468 [[Русины|Русинов]] творили грекокатолицку громаду. В селѣ была 3-классна школа з руськым выуковым языком.<ref> Ярослав Достал. Підкарпатська Русь.</ref>
Подля Вѣденского арбитражу року 1938 Мукачово назад одышло Угорщинѣ, а Ромочевиця стала ся приграничным чехословацкым селом.
15. марца 1939 Угорщина зачала военный наступ против новоутвореной на территории Чехословакии Карпатськой Украины, и оборона села мѣстнов жандармериев была зломена 16. марца. Под угорсков владов Ромочевиця обставала по 25. октобер 1944, коли в село зашла Червена Армия. За совѣтской добы село прилучили ку сосѣдному Залужу, а як окрему административну единицю одновили року 1992.<ref> Ромочевиця: Історико-етнографічний нарис.</ref>
== Вызначны родаци ==
*[[Михаил Алмаший|Михайло Алмаший]] (1930) — заслуженый [[учитель]] Украины, краезнатель, [[автор]] учебников, активиста русинской оброды.
* Василь Дурдинець (1937) — генерал милиции, украинскый [[политик]], дочасный Премьер-министер Украины (1997), Министер Украины в надзвычайных ситуациях и охранѣ од наслѣдков Чернобыльской катастрофы (1999–2002), Амбассадор Украины в Мадярщинѣ и Словении.
* Петро Дурдинець (1930) —академик Лѣсничой академии наук [[Украина|Украины]].
* [[Ласлов Чопей]] (1856–1934) — [[педагог]], языкознатель, [[автор]] первого русько-мадярского словника.
==Фотогалерия==
*[https://www.google.com/maps/@48.345725,22.8237129,3a,75y/data=!3m8!1e2!3m6!1sAF1QipOiMil3q0KAVz6bXf0FWU4Kvm510RPTPHCFxPHq!2e10!3e12!6shttps:%2F%2Flh5.googleusercontent.com%2Fp%2FAF1QipOiMil3q0KAVz6bXf0FWU4Kvm510RPTPHCFxPHq%3Dw203-h152-k-no!7i2048!8i1536 Рыбник в Ромочевици (Фото од И.В. Горвата)]
*[https://www.google.com/maps/@48.34197,22.826511,3a,75y,90t/data=!3m8!1e2!3m6!1sAF1QipOqxaHTneP11p4TYyJvwzYUJaWs5_2BjnAAiYVF!2e10!3e12!6shttps:%2F%2Flh5.googleusercontent.com%2Fp%2FAF1QipOqxaHTneP11p4TYyJvwzYUJaWs5_2BjnAAiYVF%3Dw203-h152-k-no!7i2048!8i1536 Околиця Ромочевицѣ (Фото од И.В. Горвата) ]
== Жерела ==
* Ярослав Достал. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919–1938). Ужгород, «Карпати», 2014. {{ISBN| 978-966-671-374-5}}
* Lehoczky Tivadar. Bereg vármegye monographiája. Ungvár, 1881-1882.
* A történelmi Magyarország atlasza és adattára 1914 {{ISBN| 963 85683 3 X}}
* Ромочевиця: Історико-етнографічний нарис. Михайло Алмашій, Ужгород, 1999. {{ISBN| 5-87116-072}}
* Атилла Холлош. Жизнь и труды Ласло Чопея — Hollós Attila. Csopey László élete és művei. Ниредьхаза 2004 — Nyíregyháza, 2004. {{ISBN| 963 9385 64 6}}
== Одказы ==
* [http://www.twirpx.com/file/1775048/ Ярослав Достал. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919–1938)]
* [https://books.google.com.ua/books?id=w4xGBAAAQBAJ&pg=PA186&lpg=PA186&dq=%D0%A0%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%87%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%86%D1%8F,+%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%BE&source=bl&ots=gCIDQBSLZ7&sig=Ztqrt8rOe5tEzHrcZiT1b0VNCRY&hl=uk&sa=X&ei=1a6VVNb6NKLmyQPY24CYCw&ved=0CBsQ6AEwADgK#v=onepage&q=%D0%A0%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%87%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%86%D1%8F%2C%20%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%BE&f=false Населені пункти і райони Закарпаття: Історично-географічний довідник]
== Референции ==
{{Reflist}}
{{Мукачовскый район}}{{Закарпатска область}}
[[Катеґорія:Села Україны]]
[[Катеґорія:Населены пункты Украины]]
[[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]]
4nuh1u3pjhm4dq9olw9zzcmz5kzdla9
131852
131821
2022-08-17T20:02:37Z
InternetArchiveBot
22034
Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9
wikitext
text/x-wiki
{{Локалита
|статус = Cело Украины
|руська назва = Ромочевиця
|вид крайны = Держава
|крайна = Украина
|lat_dir = N |lat_deg = 48 |lat_min = 21 |lat_sec = 14
|lon_dir = E |lon_deg = 22 |lon_min = 50 |lon_sec = 11
|CoordAddon =
|CoordScale = 300000
|размер карты страны = 300
|давны назвы = Romocsaháza, Romocsafalva
|вид региона = область
|регион = Закарпатска
|вид района =
|район = Мукачовскый
|вид общины = Еврорегион
|община = [[Еврорегион Карпаты|Карпаты]]
|площа = 0,122 <!-- в квадр. км -->
|вид высоты = Надморска вышка
|высота = 138 <!-- в метрах -->
|население = 560 <!-- лем само число -->
|год переписи = 2001
|часовый пояс = +2
|DST = перевод годинкы
|телефонный код = +380-3131
|почтовый индекс = 89675
|вид идентификатора = КОАТУУ
|цифровой идентификатор = 2122782603
|категория в Commons = Coats of arms of villages in Zakarpattia Oblast
|сайт = <!--http://www.ХХХХХ.com-->
|язык сайта =
}}
'''Ромочевиця''' (давно: Romocsaháza, Romocsfalva, Romočevice) — село в под [[Мукачово]]<nowiki/>м, 15 км оддалене. Сосѣдны села суть: Фогараш — од сѣвера, Пѣстрялово — од сѣверо-западу, Макарево — од западу, Горбок — од юга, [[Залуж]] — од выходу. До реформы року 2020 административно припадало Залужанской сельской радѣ, одтогды — Мукачовской городской громадѣ.
== Днешне село и его жительство ==
Поштовый индекс — 89675. Телефонный код — 3131. Село занимать площу 0,122 км². Код КОАТУУ — 2122782603. В селѣ жиють 560 люди.
== История села ==
[[File:Romutsza (Romocsfalva) seal.jpg|thumb|Нотарьска печатка Ромочевицѣ]]
Перва споминка за Ромочевську школу односить нас до року 1682.<ref> Lehoczky Tivadar. Bereg vármegye monographiája. Ungvár, 1881-1882. </ref> Жолудь на нотарьской печатцѣ з XVIII. вѣка засвѣдчуе, же довкола села были дубровы.
Року 1856 в селѣ жило около 200 людей.<ref>Холлош Атилла. Жизнь и труды Ласло Чопея.</ref>
Року 1910 в селѣ жив 391 обыватель, з того 350 [[Русины|Русинов]], 35 [[Мадяре|Мадяров]], 6 [[Нѣмцѣ|Нѣмцев]]. Грекокатоликов было 383, израелитов шестеро.<ref> A történelmi Magyarország atlasza és adattára 1914.</ref>
Уже в серединѣ марца 1919 по пролетарской [[Револуция|револуции]] и выголошѣню Народной републикы в Ромочевцю зайшло румунске контрреволуцийне войско, якое неодовго вычеряло чехословацке, хоть до Трианонского мирного урегулованя (4. юний 1920) од свого основаня село належало Мадярскому Кралевству. Чехословацкый период 1920—1939 одзначив ся розвитьем народного образованя, газдовства, културных и спортивных организаций. Подля списованя обывательства року 1930 в Ромочевици перебываючых люди было 481, з того 468 [[Русины|Русинов]], 4 [[Евреи]], 2 [[Чехы]] и [[Словаци]] (тоты два народы в списованю не роздѣлены), еден обыватель нерегистрованой народности, шестеро чужоземци. Подля конфессии вшиткы 468 [[Русины|Русинов]] творили грекокатолицку громаду. В селѣ была 3-классна школа з руськым выуковым языком.<ref> Ярослав Достал. Підкарпатська Русь.</ref>
Подля Вѣденского арбитражу року 1938 Мукачово назад одышло Угорщинѣ, а Ромочевиця стала ся приграничным чехословацкым селом.
15. марца 1939 Угорщина зачала военный наступ против новоутвореной на территории Чехословакии Карпатськой Украины, и оборона села мѣстнов жандармериев была зломена 16. марца. Под угорсков владов Ромочевиця обставала по 25. октобер 1944, коли в село зашла Червена Армия. За совѣтской добы село прилучили ку сосѣдному Залужу, а як окрему административну единицю одновили року 1992.<ref> Ромочевиця: Історико-етнографічний нарис.</ref>
== Вызначны родаци ==
*[[Михаил Алмаший|Михайло Алмаший]] (1930) — заслуженый [[учитель]] Украины, краезнатель, [[автор]] учебников, активиста русинской оброды.
* Василь Дурдинець (1937) — генерал милиции, украинскый [[политик]], дочасный Премьер-министер Украины (1997), Министер Украины в надзвычайных ситуациях и охранѣ од наслѣдков Чернобыльской катастрофы (1999–2002), Амбассадор Украины в Мадярщинѣ и Словении.
* Петро Дурдинець (1930) —академик Лѣсничой академии наук [[Украина|Украины]].
* [[Ласлов Чопей]] (1856–1934) — [[педагог]], языкознатель, [[автор]] первого русько-мадярского словника.
==Фотогалерия==
*[https://www.google.com/maps/@48.345725,22.8237129,3a,75y/data=!3m8!1e2!3m6!1sAF1QipOiMil3q0KAVz6bXf0FWU4Kvm510RPTPHCFxPHq!2e10!3e12!6shttps:%2F%2Flh5.googleusercontent.com%2Fp%2FAF1QipOiMil3q0KAVz6bXf0FWU4Kvm510RPTPHCFxPHq%3Dw203-h152-k-no!7i2048!8i1536 Рыбник в Ромочевици (Фото од И.В. Горвата)]
*[https://www.google.com/maps/@48.34197,22.826511,3a,75y,90t/data=!3m8!1e2!3m6!1sAF1QipOqxaHTneP11p4TYyJvwzYUJaWs5_2BjnAAiYVF!2e10!3e12!6shttps:%2F%2Flh5.googleusercontent.com%2Fp%2FAF1QipOqxaHTneP11p4TYyJvwzYUJaWs5_2BjnAAiYVF%3Dw203-h152-k-no!7i2048!8i1536 Околиця Ромочевицѣ (Фото од И.В. Горвата) ]
== Жерела ==
* Ярослав Достал. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919–1938). Ужгород, «Карпати», 2014. {{ISBN| 978-966-671-374-5}}
* Lehoczky Tivadar. Bereg vármegye monographiája. Ungvár, 1881-1882.
* A történelmi Magyarország atlasza és adattára 1914 {{ISBN| 963 85683 3 X}}
* Ромочевиця: Історико-етнографічний нарис. Михайло Алмашій, Ужгород, 1999. {{ISBN| 5-87116-072}}
* Атилла Холлош. Жизнь и труды Ласло Чопея — Hollós Attila. Csopey László élete és művei. Ниредьхаза 2004 — Nyíregyháza, 2004. {{ISBN| 963 9385 64 6}}
== Одказы ==
* [http://www.twirpx.com/file/1775048/ Ярослав Достал. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919–1938)]{{Dead link|date=August 2022 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}
* [https://books.google.com.ua/books?id=w4xGBAAAQBAJ&pg=PA186&lpg=PA186&dq=%D0%A0%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%87%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%86%D1%8F,+%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%BE&source=bl&ots=gCIDQBSLZ7&sig=Ztqrt8rOe5tEzHrcZiT1b0VNCRY&hl=uk&sa=X&ei=1a6VVNb6NKLmyQPY24CYCw&ved=0CBsQ6AEwADgK#v=onepage&q=%D0%A0%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%87%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%86%D1%8F%2C%20%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%BE&f=false Населені пункти і райони Закарпаття: Історично-географічний довідник]
== Референции ==
{{Reflist}}
{{Мукачовскый район}}{{Закарпатска область}}
[[Катеґорія:Села Україны]]
[[Катеґорія:Населены пункты Украины]]
[[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]]
8d8max82kjfm18w4m8gozkyvmnltooo
Новоселиця (Перечинскый район)
0
10666
131772
127858
2022-08-17T16:43:20Z
InternetArchiveBot
22034
Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9
wikitext
text/x-wiki
{{Вецезначность|Новоселиця}}
{{Локалита
|статус = Cело Украины
|руська назва = Новоселиця
|оригинална назва = мад. Újkemence, сл. Novoselica
|давны назвы = Нова Камяниця (1696)
|застава =Поворот на НОВОСЕЛИЦУ - panoramio.jpg
|опис заставы = Поворот на Новоселицю з дорогы Н13
|ширина заставы = 280
|герб =
|опис герба =
|ширина герба =
|вид крайны = Еврорегион
|крайна = [[Еврорегион Карпаты|Карпаты]]
|lat_dir = N |lat_deg = 48 |lat_min = 47 |lat_sec = 34
|lon_dir = E |lon_deg = 22 |lon_min = 25 |lon_sec = 01
|CoordAddon =
|CoordScale = 300000
|размер карты страны = 0
|вид региона = Область
|регион = Закарпатска
|вид района = Район
|район = Перечинскый
|вид общины = Сельска рада
|община = Новоселицка
|площа = 22,63
|вид высоты = Надморска вышка
|высота = 350
|население = 492
|год переписи = 2001
|часовый пояс = +2
|DST = перевод годинкы
|телефонный код = +380 3145
|почтовый индекс = 89211
|вид идентификатора = КОАТУУ
|цифровой идентификатор = 2123282001
|категория в Commons = Novoselica
}}
'''Новоселиця''' — село в [[Перечинскый район|Перечинском районѣ]] [[Закарпатьска область|Закарпатской области]] [[Україна|Украины]].
== Днешность села ==
Село оддалене 17 км од [[Перечин]]а: по дорозѣ H13 перейдеме 11.5 км поза центер [[Дубриничѣ|Дубриничох]], а пак, минувши желѣзничну рампу, скрятаме налѣво на незначену асфалтку и идеме еще 5.5 км. Через село тече [[Поток (водный ток)|поток]] Каменичка, приток рѣкы [[Уг (приток Лаборця)|Уг]]. Село умѣстнене под словацков границев, на другой сторонѣ котрой лежить валал [[Іновець|Иновець]] (''слов.'' Inovce). Од центра села до желѣзничной штации Дубриничѣ — 7 км. В селѣ фунгуе лыжарскый вытяг. Найвысша точка над селом — Попрѣчный Верх<ref> Мапа высот в околици од mapy.cz</ref> (1024 м), находить ся на словацкой граници. Новоселиця занимать площу 22,63 км². Обывательство подля списованя-2001 чинить 492 особы. Поштовый индекс — 89211. Телефонный код — 3145. Адрес сельской рады: 89211, Закарпатська обл., Перечинський р-н, с. Новоселиця, 27.
==История==
В писемных жерелах село упоминать ся року 1696, тогды называло ся Нова Камяниця. Року 1752 в селѣ грекокатолицка громада выставила муровану церковь Вознесѣня.
Року 1910 в селѣ были 534 обывателѣ, з того Мадяре — 10, Нѣмцѣ — 34, Русины — 488, иншы — 2. Подля вѣры: римокатолици — 14, грекокатолици — 486, израелиты — 34. До [[Трианонскый мирный договор|Трианона]] село административно належало ку Перечинскому округу (Perecsenyi járás) жупы Унг (Ung vármegye).<ref>A történelmi Magyarország atlasza és adattára 1914 {{ISBN| 963 85683 3 X}} </ref>
Року 1930 в селѣ было 539 жителей, з них Русинов — 512, Евреев — 25, Чехов и Словаков — 1, иншых — 1. Грекокатоликов — 512. Была двоклассна руська школа. <ref>Достал Я. Підкарпатська Русь. (Закарпаття періоду Чехословацької республіки 1919–1938). Ужгород, 2014. С. 133.</ref>
Року 1969 в селѣ жило 544 людей. Была розмѣщена бригада колгоспу «31 рочницѣ Жовтня». Бригада мала 200 голов молодняка маргы и 750 овець. Овчарство было высокопродуктивне: приплод чинив 110 ягнят на 100 овцематок, настрыг вовны — 2.6 кг на овцю. В урочищу Босаковому быв карьер, де добывали высокоякостный [[вапняник]]. В Новоселици — зачаточна школа, клуб, библиотека.<ref> Новоселиця. // Тронько П. и др. (ред.). Історія міст і сіл Української РСР. Том 7. Київ, 1969. С. 473.</ref>
27. октобра 1944 село было выслободжене од фашистов.
== Вызначны родаци ==
* [[Иван Чургович]] (1791—1862) — педагог, священник, културно-просветителный и церковный администратор, доктор богословия.
== Жерела ==
* Достал Я. Підкарпатська Русь. (Закарпаття періоду Чехословацької республіки 1919–1938). Ужгород, 2014. {{ISBN| 978-966-671-374-5}}
* Тронько П. и др. (ред.). Історія міст і сіл Української РСР. Том 7. Закарпатська область. Київ, 1969. С. 473.
* A történelmi Magyarország atlasza és adattára 1914 {{ISBN| 963 85683 3 X}}
== Одказы ==
* Достал Я. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919-1938) pdf [http://www.twirpx.com/file/1775048/]{{Dead link|date=August 2022 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}
* Мапа высот в околици [https://mapy.cz/zimni?x=22.4104213&y=48.7658769&z=13&source=coor&id=22.416944444444443%2C48.79277777777778]
==Фотогалерия==
[https://goo.gl/maps/nbxbpLGdQUJ2 Выгляд на Перечин з Новоселицкой Скалы (фото)]<br/>
[https://goo.gl/maps/GnPWRirsVmC2 Выгляд на село з Новоселицкой Скалы (фото)]<br/>
[https://goo.gl/maps/v3kYwEyVuLx Новоселиця. Выгляд на село з вышного конця (фото)]<br/>
[https://goo.gl/maps/cMCTWqgHG5C2 Новоселиця. Выгляд на сельску улицю (фото)]
== Референции ==
{{Reflist}}
{{Закарпатска область}}
{{Перечинскый район}}
[[Катеґорія:Села Україны]]
[[Катеґорія:Населены пункты Украины]]
[[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]]
mbj2vfio1ettxig2pocqqggbpwbg8xk
131812
131772
2022-08-17T18:35:54Z
Igor Kercsa
5504
Зрушена верзія 131772 од хоснователя [[Special:Contributions/InternetArchiveBot|InternetArchiveBot]] VANDALISM([[User talk:InternetArchiveBot|діскузія]])
wikitext
text/x-wiki
{{Вецезначность|Новоселиця}}
{{Локалита
|статус = Cело Украины
|руська назва = Новоселиця
|оригинална назва = мад. Újkemence, сл. Novoselica
|давны назвы = Нова Камяниця (1696)
|застава =Поворот на НОВОСЕЛИЦУ - panoramio.jpg
|опис заставы = Поворот на Новоселицю з дорогы Н13
|ширина заставы = 280
|герб =
|опис герба =
|ширина герба =
|вид крайны = Еврорегион
|крайна = [[Еврорегион Карпаты|Карпаты]]
|lat_dir = N |lat_deg = 48 |lat_min = 47 |lat_sec = 34
|lon_dir = E |lon_deg = 22 |lon_min = 25 |lon_sec = 01
|CoordAddon =
|CoordScale = 300000
|размер карты страны = 0
|вид региона = Область
|регион = Закарпатска
|вид района = Район
|район = Перечинскый
|вид общины = Сельска рада
|община = Новоселицка
|площа = 22,63
|вид высоты = Надморска вышка
|высота = 350
|население = 492
|год переписи = 2001
|часовый пояс = +2
|DST = перевод годинкы
|телефонный код = +380 3145
|почтовый индекс = 89211
|вид идентификатора = КОАТУУ
|цифровой идентификатор = 2123282001
|категория в Commons = Novoselica
}}
'''Новоселиця''' — село в [[Перечинскый район|Перечинском районѣ]] [[Закарпатьска область|Закарпатской области]] [[Україна|Украины]].
== Днешность села ==
Село оддалене 17 км од [[Перечин]]а: по дорозѣ H13 перейдеме 11.5 км поза центер [[Дубриничѣ|Дубриничох]], а пак, минувши желѣзничну рампу, скрятаме налѣво на незначену асфалтку и идеме еще 5.5 км. Через село тече [[Поток (водный ток)|поток]] Каменичка, приток рѣкы [[Уг (приток Лаборця)|Уг]]. Село умѣстнене под словацков границев, на другой сторонѣ котрой лежить валал [[Іновець|Иновець]] (''слов.'' Inovce). Од центра села до желѣзничной штации Дубриничѣ — 7 км. В селѣ фунгуе лыжарскый вытяг. Найвысша точка над селом — Попрѣчный Верх<ref> Мапа высот в околици од mapy.cz</ref> (1024 м), находить ся на словацкой граници. Новоселиця занимать площу 22,63 км². Обывательство подля списованя-2001 чинить 492 особы. Поштовый индекс — 89211. Телефонный код — 3145. Адрес сельской рады: 89211, Закарпатська обл., Перечинський р-н, с. Новоселиця, 27.
==История==
В писемных жерелах село упоминать ся року 1696, тогды называло ся Нова Камяниця. Року 1752 в селѣ грекокатолицка громада выставила муровану церковь Вознесѣня.
Року 1910 в селѣ были 534 обывателѣ, з того Мадяре — 10, Нѣмцѣ — 34, Русины — 488, иншы — 2. Подля вѣры: римокатолици — 14, грекокатолици — 486, израелиты — 34. До [[Трианонскый мирный договор|Трианона]] село административно належало ку Перечинскому округу (Perecsenyi járás) жупы Унг (Ung vármegye).<ref>A történelmi Magyarország atlasza és adattára 1914 {{ISBN| 963 85683 3 X}} </ref>
Року 1930 в селѣ было 539 жителей, з них Русинов — 512, Евреев — 25, Чехов и Словаков — 1, иншых — 1. Грекокатоликов — 512. Была двоклассна руська школа. <ref>Достал Я. Підкарпатська Русь. (Закарпаття періоду Чехословацької республіки 1919–1938). Ужгород, 2014. С. 133.</ref>
Року 1969 в селѣ жило 544 людей. Была розмѣщена бригада колгоспу «31 рочницѣ Жовтня». Бригада мала 200 голов молодняка маргы и 750 овець. Овчарство было высокопродуктивне: приплод чинив 110 ягнят на 100 овцематок, настрыг вовны — 2.6 кг на овцю. В урочищу Босаковому быв карьер, де добывали высокоякостный [[вапняник]]. В Новоселици — зачаточна школа, клуб, библиотека.<ref> Новоселиця. // Тронько П. и др. (ред.). Історія міст і сіл Української РСР. Том 7. Київ, 1969. С. 473.</ref>
27. октобра 1944 село было выслободжене од фашистов.
== Вызначны родаци ==
* [[Иван Чургович]] (1791—1862) — педагог, священник, културно-просветителный и церковный администратор, доктор богословия.
== Жерела ==
* Достал Я. Підкарпатська Русь. (Закарпаття періоду Чехословацької республіки 1919–1938). Ужгород, 2014. {{ISBN| 978-966-671-374-5}}
* Тронько П. и др. (ред.). Історія міст і сіл Української РСР. Том 7. Закарпатська область. Київ, 1969. С. 473.
* A történelmi Magyarország atlasza és adattára 1914 {{ISBN| 963 85683 3 X}}
== Одказы ==
* Достал Я. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919-1938) pdf [http://www.twirpx.com/file/1775048/]
* Мапа высот в околици [https://mapy.cz/zimni?x=22.4104213&y=48.7658769&z=13&source=coor&id=22.416944444444443%2C48.79277777777778]
==Фотогалерия==
[https://goo.gl/maps/nbxbpLGdQUJ2 Выгляд на Перечин з Новоселицкой Скалы (фото)]<br/>
[https://goo.gl/maps/GnPWRirsVmC2 Выгляд на село з Новоселицкой Скалы (фото)]<br/>
[https://goo.gl/maps/v3kYwEyVuLx Новоселиця. Выгляд на село з вышного конця (фото)]<br/>
[https://goo.gl/maps/cMCTWqgHG5C2 Новоселиця. Выгляд на сельску улицю (фото)]
== Референции ==
{{Reflist}}
{{Закарпатска область}}
{{Перечинскый район}}
[[Катеґорія:Села Україны]]
[[Катеґорія:Населены пункты Украины]]
[[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]]
inam2qz0yqiap2q6ulwrr6dezlhhm9t
131844
131812
2022-08-17T19:47:43Z
InternetArchiveBot
22034
Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9
wikitext
text/x-wiki
{{Вецезначность|Новоселиця}}
{{Локалита
|статус = Cело Украины
|руська назва = Новоселиця
|оригинална назва = мад. Újkemence, сл. Novoselica
|давны назвы = Нова Камяниця (1696)
|застава =Поворот на НОВОСЕЛИЦУ - panoramio.jpg
|опис заставы = Поворот на Новоселицю з дорогы Н13
|ширина заставы = 280
|герб =
|опис герба =
|ширина герба =
|вид крайны = Еврорегион
|крайна = [[Еврорегион Карпаты|Карпаты]]
|lat_dir = N |lat_deg = 48 |lat_min = 47 |lat_sec = 34
|lon_dir = E |lon_deg = 22 |lon_min = 25 |lon_sec = 01
|CoordAddon =
|CoordScale = 300000
|размер карты страны = 0
|вид региона = Область
|регион = Закарпатска
|вид района = Район
|район = Перечинскый
|вид общины = Сельска рада
|община = Новоселицка
|площа = 22,63
|вид высоты = Надморска вышка
|высота = 350
|население = 492
|год переписи = 2001
|часовый пояс = +2
|DST = перевод годинкы
|телефонный код = +380 3145
|почтовый индекс = 89211
|вид идентификатора = КОАТУУ
|цифровой идентификатор = 2123282001
|категория в Commons = Novoselica
}}
'''Новоселиця''' — село в [[Перечинскый район|Перечинском районѣ]] [[Закарпатьска область|Закарпатской области]] [[Україна|Украины]].
== Днешность села ==
Село оддалене 17 км од [[Перечин]]а: по дорозѣ H13 перейдеме 11.5 км поза центер [[Дубриничѣ|Дубриничох]], а пак, минувши желѣзничну рампу, скрятаме налѣво на незначену асфалтку и идеме еще 5.5 км. Через село тече [[Поток (водный ток)|поток]] Каменичка, приток рѣкы [[Уг (приток Лаборця)|Уг]]. Село умѣстнене под словацков границев, на другой сторонѣ котрой лежить валал [[Іновець|Иновець]] (''слов.'' Inovce). Од центра села до желѣзничной штации Дубриничѣ — 7 км. В селѣ фунгуе лыжарскый вытяг. Найвысша точка над селом — Попрѣчный Верх<ref> Мапа высот в околици од mapy.cz</ref> (1024 м), находить ся на словацкой граници. Новоселиця занимать площу 22,63 км². Обывательство подля списованя-2001 чинить 492 особы. Поштовый индекс — 89211. Телефонный код — 3145. Адрес сельской рады: 89211, Закарпатська обл., Перечинський р-н, с. Новоселиця, 27.
==История==
В писемных жерелах село упоминать ся року 1696, тогды называло ся Нова Камяниця. Року 1752 в селѣ грекокатолицка громада выставила муровану церковь Вознесѣня.
Року 1910 в селѣ были 534 обывателѣ, з того Мадяре — 10, Нѣмцѣ — 34, Русины — 488, иншы — 2. Подля вѣры: римокатолици — 14, грекокатолици — 486, израелиты — 34. До [[Трианонскый мирный договор|Трианона]] село административно належало ку Перечинскому округу (Perecsenyi járás) жупы Унг (Ung vármegye).<ref>A történelmi Magyarország atlasza és adattára 1914 {{ISBN| 963 85683 3 X}} </ref>
Року 1930 в селѣ было 539 жителей, з них Русинов — 512, Евреев — 25, Чехов и Словаков — 1, иншых — 1. Грекокатоликов — 512. Была двоклассна руська школа. <ref>Достал Я. Підкарпатська Русь. (Закарпаття періоду Чехословацької республіки 1919–1938). Ужгород, 2014. С. 133.</ref>
Року 1969 в селѣ жило 544 людей. Была розмѣщена бригада колгоспу «31 рочницѣ Жовтня». Бригада мала 200 голов молодняка маргы и 750 овець. Овчарство было высокопродуктивне: приплод чинив 110 ягнят на 100 овцематок, настрыг вовны — 2.6 кг на овцю. В урочищу Босаковому быв карьер, де добывали высокоякостный [[вапняник]]. В Новоселици — зачаточна школа, клуб, библиотека.<ref> Новоселиця. // Тронько П. и др. (ред.). Історія міст і сіл Української РСР. Том 7. Київ, 1969. С. 473.</ref>
27. октобра 1944 село было выслободжене од фашистов.
== Вызначны родаци ==
* [[Иван Чургович]] (1791—1862) — педагог, священник, културно-просветителный и церковный администратор, доктор богословия.
== Жерела ==
* Достал Я. Підкарпатська Русь. (Закарпаття періоду Чехословацької республіки 1919–1938). Ужгород, 2014. {{ISBN| 978-966-671-374-5}}
* Тронько П. и др. (ред.). Історія міст і сіл Української РСР. Том 7. Закарпатська область. Київ, 1969. С. 473.
* A történelmi Magyarország atlasza és adattára 1914 {{ISBN| 963 85683 3 X}}
== Одказы ==
* Достал Я. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919-1938) pdf [http://www.twirpx.com/file/1775048/]{{Dead link|date=August 2022 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}
* Мапа высот в околици [https://mapy.cz/zimni?x=22.4104213&y=48.7658769&z=13&source=coor&id=22.416944444444443%2C48.79277777777778]
==Фотогалерия==
[https://goo.gl/maps/nbxbpLGdQUJ2 Выгляд на Перечин з Новоселицкой Скалы (фото)]<br/>
[https://goo.gl/maps/GnPWRirsVmC2 Выгляд на село з Новоселицкой Скалы (фото)]<br/>
[https://goo.gl/maps/v3kYwEyVuLx Новоселиця. Выгляд на село з вышного конця (фото)]<br/>
[https://goo.gl/maps/cMCTWqgHG5C2 Новоселиця. Выгляд на сельску улицю (фото)]
== Референции ==
{{Reflist}}
{{Закарпатска область}}
{{Перечинскый район}}
[[Катеґорія:Села Україны]]
[[Катеґорія:Населены пункты Украины]]
[[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]]
mbj2vfio1ettxig2pocqqggbpwbg8xk
Новоселиця (Межгорскый район)
0
10697
131771
127857
2022-08-17T16:43:11Z
InternetArchiveBot
22034
Rescuing 0 sources and tagging 2 as dead.) #IABot (v2.0.9
wikitext
text/x-wiki
{{Вецезначность|Новоселиця}}
{{Локалита
|статус = Cело Украины
|руська назва = Новоселиця
|оригинална назва = мад. Tarújfalu (1904)
|давны назвы = Вышный Голятин (1599)
|застава =
|опис заставы =
|ширина заставы = 350
|герб =
|опис герба =
|ширина герба =
|вид крайны = Еврорегион
|крайна = [[Еврорегион Карпаты|Карпаты]]
|lat_dir = N |lat_deg = 48 |lat_min = 41 |lat_sec = 59
|lon_dir = E |lon_deg = 23 |lon_min = 29 |lon_sec = 12
|CoordAddon =
|CoordScale = 300000
|размер карты страны = 0
|вид региона = Область
|регион = Закарпатска
|вид района = Район
|район = Межгорскый
|вид общины = Сельска рада
|община = Новоселицка
|площа = 42
|вид высоты = Середна вышка
|высота = 675
|население = 1054
|год переписи = 2001
|часовый пояс = +2
|DST = перевод годинкы
|телефонный код = +380 3146
|почтовый индекс = 90013
|вид идентификатора = КОАТУУ
|цифровой идентификатор = 2122484801
|категория в Commons = Churches in Mizhhiria Raion
}}
'''Новоселиця''' — село в [[Межгорскый район|Межгорском районѣ]] [[Закарпатьска область|Закарпатской области]] [[Україна|Украины]].
== Днешность села ==
Село оддалене 23 км од [[Межгорье (Закарпатска область)|Межгорья]]. В нижном конци села злитьем меншых [[Поток (водный ток)|поточков]] зачинать ся [[поток (водный ток)|поток]] Голятинка, приток рѣчкы [[Рѣка]]. Село умѣстнене под галицков границев, на другой сторонѣ котрой лежить село Ялинкувате, оддалене около 15 км з перепадом высот дорогы около 200 м. Од центра Новоселицѣ до желѣзничной штации [[Воловець (Закарпатской области)|Воловець]] — 55 км. Середня надморска вышка 675 м. Найвысша точка над селом — Чорна Рѣпа<ref> Мапа высот в околици од mapy.cz</ref> (1285 м), находить ся на Ивано-Франковской граници. Примѣрно в едном километрѣ од Чорной Рѣпы на сѣверо-восток лежить верх Ровный (1276 м), де стыкають ся границѣ трех областей: Закарпатской, Ивано-Франковской и Львовской. Новоселиця занимать площу 42 км², з чого 17 км² — сѣнокосы и паствиска, 5 км² — ораниця.<ref name=Tronko> Новоселиця. // Тронько П. и др. (ред.). Історія міст і сіл Української РСР. Том 7. Київ, 1969. С. 473.</ref>
Обывательство подля списованя-2001 чинить 1054 особы. Поштовый индекс — 90013. Телефонный код — 3146. Адрес сельской рады: 90013, Закарпатська обл., Міжгірський р-н, с. Новоселиця, 147.
==История==
В писемных жерелах село упоминать ся року 1599, тогды называло ся Вышный Голятин (Felseo Holyatyn). Року 1715 упоминать ся яко Новый Голятин (Ujholyatin). Село основали землепанскы роды Бѣлкейов и Долгайов.
Року 1910 в селѣ были 1064 обывателѣ, з того Русины — 898, Нѣмцѣ — 156, Мадяре — 9, иншы — 1. Подля вѣры: грекокатолици — 906, израелиты — 157, иншы — 1.<ref name=Magyar>A történelmi Magyarország atlasza és adattára 1914 {{ISBN| 963 85683 3 X}} </ref> В селѣ находить ся грекокатолицка церковь св. Михаила, освячена року 1851, матрику ведуть од року 1760.<ref name=Dostal>Достал Я. Підкарпатська Русь. (Закарпаття періоду Чехословацької республіки 1919–1938). Ужгород, 2014. С. 133.</ref> Мадярска назва Tarújfalu повела ся од року 1904, коли реализовали урегулованя назв сел. До [[Трианонскый мирный договор|Трианона]] село административно належало ку Воловскому округу (Ökörmezői járás) жупы Мараморош (Máramaros vármegye).<ref name=Magyar>A történelmi Magyarország atlasza és adattára 1914 {{ISBN| 963 85683 3 X}} </ref>
Року 1930 в селѣ было 1155 жителей, з них Русинов — 930, Евреев — 181, Чехов и Словаков — 20, Нѣмцьов — 1, иншых — 23. Грекокатоликов — 929. В селѣ быв нотарскый уряд. Была четыриклассна руська школа. <ref name=Dostal>Достал Я. Підкарпатська Русь. (Закарпаття періоду Чехословацької республіки 1919–1938). Ужгород, 2014. С. 133.</ref>
За «другых Мадяров» (1939–1944) веце як 60 людей из села утѣкли до Совѣтского Союзу. Червена армия пришла в село 13. октобра 1944. Року 1969 в селѣ жило 1258 людей. Была розмѣщена централна управа колгоспу «Перемога». В Новоселици были зачаточна школа, восямрочна школа, клуб, болниця на 15 постелей.<ref name=Tronko> Новоселиця. // Тронько П. и др. (ред.). Історія міст і сіл Української РСР. Том 7. Київ, 1969. С. 473.</ref>
== Заимавости ==
Подля дакотрых жерел, в околици села находять ся слѣды едной давной шахты, такого типа, в якых добывала ся соль еще за доб римлянскых в давной Дакии, до котрой належав и Мараморош. Были то ямы, до 40 м глубокы, 4–8 м широкы и 15–30 м довгы. Тот способ добываня соли удержав ся до середновѣку. <ref>Dr. Jiří Král: Podkarpatská Rus. V Praze, nákladem vlastním, 1924. S. 42.</ref>
== Жерела ==
* Достал Я. Підкарпатська Русь. (Закарпаття періоду Чехословацької республіки 1919–1938). Ужгород, 2014.
* Тронько П. и др. (ред.). Історія міст і сіл Української РСР. Том 7. Закарпатська область. Київ, 1969. С. 374.
* A történelmi Magyarország atlasza és adattára 1914 {{ISBN| 963 85683 3 X}}
* Dr. Jiří Král. Podkarpatská Rus. V Praze, nákladem vlastním, 1924.
== Одказы ==
* Достал Я. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919-1938) pdf {{ISBN |978-966-671-374-5}}. [http://www.twirpx.com/file/1775048/]{{Dead link|date=August 2022 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}
* Мапа высот в околици [https://mapy.cz/zimni?x=23.4792155&y=48.7075214&z=13&source=coor&id=23.486666666666668%2C48.69972222222222]
* Тронько П. и др. (ред.). Історія міст і сіл Української РСР. Том 7. Закарпатська область. Київ, 1969. [http://www.twirpx.com/file/1138147/]{{Dead link|date=August 2022 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}
* [https://goo.gl/maps/qiXJj8c1Ca22 Церковь в Новоселици (фото)]
== Референции ==
{{Reflist}}
{{Закарпатска область}}
{{Межгорскый район}}
[[Катеґорія:Села Україны]]
[[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]]
[[Катеґорія:Населены пункты Украины]]
qyvjaatan8aynl7kgkqj6fx5y96o42b
131811
131771
2022-08-17T18:34:53Z
Igor Kercsa
5504
Зрушена верзія 131771 од хоснователя [[Special:Contributions/InternetArchiveBot|InternetArchiveBot]] VANDALISM([[User talk:InternetArchiveBot|діскузія]])
wikitext
text/x-wiki
{{Вецезначность|Новоселиця}}
{{Локалита
|статус = Cело Украины
|руська назва = Новоселиця
|оригинална назва = мад. Tarújfalu (1904)
|давны назвы = Вышный Голятин (1599)
|застава =
|опис заставы =
|ширина заставы = 350
|герб =
|опис герба =
|ширина герба =
|вид крайны = Еврорегион
|крайна = [[Еврорегион Карпаты|Карпаты]]
|lat_dir = N |lat_deg = 48 |lat_min = 41 |lat_sec = 59
|lon_dir = E |lon_deg = 23 |lon_min = 29 |lon_sec = 12
|CoordAddon =
|CoordScale = 300000
|размер карты страны = 0
|вид региона = Область
|регион = Закарпатска
|вид района = Район
|район = Межгорскый
|вид общины = Сельска рада
|община = Новоселицка
|площа = 42
|вид высоты = Середна вышка
|высота = 675
|население = 1054
|год переписи = 2001
|часовый пояс = +2
|DST = перевод годинкы
|телефонный код = +380 3146
|почтовый индекс = 90013
|вид идентификатора = КОАТУУ
|цифровой идентификатор = 2122484801
|категория в Commons = Churches in Mizhhiria Raion
}}
'''Новоселиця''' — село в [[Межгорскый район|Межгорском районѣ]] [[Закарпатьска область|Закарпатской области]] [[Україна|Украины]].
== Днешность села ==
Село оддалене 23 км од [[Межгорье (Закарпатска область)|Межгорья]]. В нижном конци села злитьем меншых [[Поток (водный ток)|поточков]] зачинать ся [[поток (водный ток)|поток]] Голятинка, приток рѣчкы [[Рѣка]]. Село умѣстнене под галицков границев, на другой сторонѣ котрой лежить село Ялинкувате, оддалене около 15 км з перепадом высот дорогы около 200 м. Од центра Новоселицѣ до желѣзничной штации [[Воловець (Закарпатской области)|Воловець]] — 55 км. Середня надморска вышка 675 м. Найвысша точка над селом — Чорна Рѣпа<ref> Мапа высот в околици од mapy.cz</ref> (1285 м), находить ся на Ивано-Франковской граници. Примѣрно в едном километрѣ од Чорной Рѣпы на сѣверо-восток лежить верх Ровный (1276 м), де стыкають ся границѣ трех областей: Закарпатской, Ивано-Франковской и Львовской. Новоселиця занимать площу 42 км², з чого 17 км² — сѣнокосы и паствиска, 5 км² — ораниця.<ref name=Tronko> Новоселиця. // Тронько П. и др. (ред.). Історія міст і сіл Української РСР. Том 7. Київ, 1969. С. 473.</ref>
Обывательство подля списованя-2001 чинить 1054 особы. Поштовый индекс — 90013. Телефонный код — 3146. Адрес сельской рады: 90013, Закарпатська обл., Міжгірський р-н, с. Новоселиця, 147.
==История==
В писемных жерелах село упоминать ся року 1599, тогды называло ся Вышный Голятин (Felseo Holyatyn). Року 1715 упоминать ся яко Новый Голятин (Ujholyatin). Село основали землепанскы роды Бѣлкейов и Долгайов.
Року 1910 в селѣ были 1064 обывателѣ, з того Русины — 898, Нѣмцѣ — 156, Мадяре — 9, иншы — 1. Подля вѣры: грекокатолици — 906, израелиты — 157, иншы — 1.<ref name=Magyar>A történelmi Magyarország atlasza és adattára 1914 {{ISBN| 963 85683 3 X}} </ref> В селѣ находить ся грекокатолицка церковь св. Михаила, освячена року 1851, матрику ведуть од року 1760.<ref name=Dostal>Достал Я. Підкарпатська Русь. (Закарпаття періоду Чехословацької республіки 1919–1938). Ужгород, 2014. С. 133.</ref> Мадярска назва Tarújfalu повела ся од року 1904, коли реализовали урегулованя назв сел. До [[Трианонскый мирный договор|Трианона]] село административно належало ку Воловскому округу (Ökörmezői járás) жупы Мараморош (Máramaros vármegye).<ref name=Magyar>A történelmi Magyarország atlasza és adattára 1914 {{ISBN| 963 85683 3 X}} </ref>
Року 1930 в селѣ было 1155 жителей, з них Русинов — 930, Евреев — 181, Чехов и Словаков — 20, Нѣмцьов — 1, иншых — 23. Грекокатоликов — 929. В селѣ быв нотарскый уряд. Была четыриклассна руська школа. <ref name=Dostal>Достал Я. Підкарпатська Русь. (Закарпаття періоду Чехословацької республіки 1919–1938). Ужгород, 2014. С. 133.</ref>
За «другых Мадяров» (1939–1944) веце як 60 людей из села утѣкли до Совѣтского Союзу. Червена армия пришла в село 13. октобра 1944. Року 1969 в селѣ жило 1258 людей. Была розмѣщена централна управа колгоспу «Перемога». В Новоселици были зачаточна школа, восямрочна школа, клуб, болниця на 15 постелей.<ref name=Tronko> Новоселиця. // Тронько П. и др. (ред.). Історія міст і сіл Української РСР. Том 7. Київ, 1969. С. 473.</ref>
== Заимавости ==
Подля дакотрых жерел, в околици села находять ся слѣды едной давной шахты, такого типа, в якых добывала ся соль еще за доб римлянскых в давной Дакии, до котрой належав и Мараморош. Были то ямы, до 40 м глубокы, 4–8 м широкы и 15–30 м довгы. Тот способ добываня соли удержав ся до середновѣку. <ref>Dr. Jiří Král: Podkarpatská Rus. V Praze, nákladem vlastním, 1924. S. 42.</ref>
== Жерела ==
* Достал Я. Підкарпатська Русь. (Закарпаття періоду Чехословацької республіки 1919–1938). Ужгород, 2014.
* Тронько П. и др. (ред.). Історія міст і сіл Української РСР. Том 7. Закарпатська область. Київ, 1969. С. 374.
* A történelmi Magyarország atlasza és adattára 1914 {{ISBN| 963 85683 3 X}}
* Dr. Jiří Král. Podkarpatská Rus. V Praze, nákladem vlastním, 1924.
== Одказы ==
* Достал Я. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919-1938) pdf {{ISBN |978-966-671-374-5}}. [http://www.twirpx.com/file/1775048/]
* Мапа высот в околици [https://mapy.cz/zimni?x=23.4792155&y=48.7075214&z=13&source=coor&id=23.486666666666668%2C48.69972222222222]
* Тронько П. и др. (ред.). Історія міст і сіл Української РСР. Том 7. Закарпатська область. Київ, 1969. [http://www.twirpx.com/file/1138147/]
* [https://goo.gl/maps/qiXJj8c1Ca22 Церковь в Новоселици (фото)]
== Референции ==
{{Reflist}}
{{Закарпатска область}}{{Межгорскый район}}
[[Катеґорія:Села Україны]]
[[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]]
[[Катеґорія:Населены пункты Украины]]
j6qr3019i42o97yy562762m2ty9tsmt
131843
131811
2022-08-17T19:47:41Z
InternetArchiveBot
22034
Rescuing 0 sources and tagging 2 as dead.) #IABot (v2.0.9
wikitext
text/x-wiki
{{Вецезначность|Новоселиця}}
{{Локалита
|статус = Cело Украины
|руська назва = Новоселиця
|оригинална назва = мад. Tarújfalu (1904)
|давны назвы = Вышный Голятин (1599)
|застава =
|опис заставы =
|ширина заставы = 350
|герб =
|опис герба =
|ширина герба =
|вид крайны = Еврорегион
|крайна = [[Еврорегион Карпаты|Карпаты]]
|lat_dir = N |lat_deg = 48 |lat_min = 41 |lat_sec = 59
|lon_dir = E |lon_deg = 23 |lon_min = 29 |lon_sec = 12
|CoordAddon =
|CoordScale = 300000
|размер карты страны = 0
|вид региона = Область
|регион = Закарпатска
|вид района = Район
|район = Межгорскый
|вид общины = Сельска рада
|община = Новоселицка
|площа = 42
|вид высоты = Середна вышка
|высота = 675
|население = 1054
|год переписи = 2001
|часовый пояс = +2
|DST = перевод годинкы
|телефонный код = +380 3146
|почтовый индекс = 90013
|вид идентификатора = КОАТУУ
|цифровой идентификатор = 2122484801
|категория в Commons = Churches in Mizhhiria Raion
}}
'''Новоселиця''' — село в [[Межгорскый район|Межгорском районѣ]] [[Закарпатьска область|Закарпатской области]] [[Україна|Украины]].
== Днешность села ==
Село оддалене 23 км од [[Межгорье (Закарпатска область)|Межгорья]]. В нижном конци села злитьем меншых [[Поток (водный ток)|поточков]] зачинать ся [[поток (водный ток)|поток]] Голятинка, приток рѣчкы [[Рѣка]]. Село умѣстнене под галицков границев, на другой сторонѣ котрой лежить село Ялинкувате, оддалене около 15 км з перепадом высот дорогы около 200 м. Од центра Новоселицѣ до желѣзничной штации [[Воловець (Закарпатской области)|Воловець]] — 55 км. Середня надморска вышка 675 м. Найвысша точка над селом — Чорна Рѣпа<ref> Мапа высот в околици од mapy.cz</ref> (1285 м), находить ся на Ивано-Франковской граници. Примѣрно в едном километрѣ од Чорной Рѣпы на сѣверо-восток лежить верх Ровный (1276 м), де стыкають ся границѣ трех областей: Закарпатской, Ивано-Франковской и Львовской. Новоселиця занимать площу 42 км², з чого 17 км² — сѣнокосы и паствиска, 5 км² — ораниця.<ref name=Tronko> Новоселиця. // Тронько П. и др. (ред.). Історія міст і сіл Української РСР. Том 7. Київ, 1969. С. 473.</ref>
Обывательство подля списованя-2001 чинить 1054 особы. Поштовый индекс — 90013. Телефонный код — 3146. Адрес сельской рады: 90013, Закарпатська обл., Міжгірський р-н, с. Новоселиця, 147.
==История==
В писемных жерелах село упоминать ся року 1599, тогды называло ся Вышный Голятин (Felseo Holyatyn). Року 1715 упоминать ся яко Новый Голятин (Ujholyatin). Село основали землепанскы роды Бѣлкейов и Долгайов.
Року 1910 в селѣ были 1064 обывателѣ, з того Русины — 898, Нѣмцѣ — 156, Мадяре — 9, иншы — 1. Подля вѣры: грекокатолици — 906, израелиты — 157, иншы — 1.<ref name=Magyar>A történelmi Magyarország atlasza és adattára 1914 {{ISBN| 963 85683 3 X}} </ref> В селѣ находить ся грекокатолицка церковь св. Михаила, освячена року 1851, матрику ведуть од року 1760.<ref name=Dostal>Достал Я. Підкарпатська Русь. (Закарпаття періоду Чехословацької республіки 1919–1938). Ужгород, 2014. С. 133.</ref> Мадярска назва Tarújfalu повела ся од року 1904, коли реализовали урегулованя назв сел. До [[Трианонскый мирный договор|Трианона]] село административно належало ку Воловскому округу (Ökörmezői járás) жупы Мараморош (Máramaros vármegye).<ref name=Magyar>A történelmi Magyarország atlasza és adattára 1914 {{ISBN| 963 85683 3 X}} </ref>
Року 1930 в селѣ было 1155 жителей, з них Русинов — 930, Евреев — 181, Чехов и Словаков — 20, Нѣмцьов — 1, иншых — 23. Грекокатоликов — 929. В селѣ быв нотарскый уряд. Была четыриклассна руська школа. <ref name=Dostal>Достал Я. Підкарпатська Русь. (Закарпаття періоду Чехословацької республіки 1919–1938). Ужгород, 2014. С. 133.</ref>
За «другых Мадяров» (1939–1944) веце як 60 людей из села утѣкли до Совѣтского Союзу. Червена армия пришла в село 13. октобра 1944. Року 1969 в селѣ жило 1258 людей. Была розмѣщена централна управа колгоспу «Перемога». В Новоселици были зачаточна школа, восямрочна школа, клуб, болниця на 15 постелей.<ref name=Tronko> Новоселиця. // Тронько П. и др. (ред.). Історія міст і сіл Української РСР. Том 7. Київ, 1969. С. 473.</ref>
== Заимавости ==
Подля дакотрых жерел, в околици села находять ся слѣды едной давной шахты, такого типа, в якых добывала ся соль еще за доб римлянскых в давной Дакии, до котрой належав и Мараморош. Были то ямы, до 40 м глубокы, 4–8 м широкы и 15–30 м довгы. Тот способ добываня соли удержав ся до середновѣку. <ref>Dr. Jiří Král: Podkarpatská Rus. V Praze, nákladem vlastním, 1924. S. 42.</ref>
== Жерела ==
* Достал Я. Підкарпатська Русь. (Закарпаття періоду Чехословацької республіки 1919–1938). Ужгород, 2014.
* Тронько П. и др. (ред.). Історія міст і сіл Української РСР. Том 7. Закарпатська область. Київ, 1969. С. 374.
* A történelmi Magyarország atlasza és adattára 1914 {{ISBN| 963 85683 3 X}}
* Dr. Jiří Král. Podkarpatská Rus. V Praze, nákladem vlastním, 1924.
== Одказы ==
* Достал Я. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919-1938) pdf {{ISBN |978-966-671-374-5}}. [http://www.twirpx.com/file/1775048/]{{Dead link|date=August 2022 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}
* Мапа высот в околици [https://mapy.cz/zimni?x=23.4792155&y=48.7075214&z=13&source=coor&id=23.486666666666668%2C48.69972222222222]
* Тронько П. и др. (ред.). Історія міст і сіл Української РСР. Том 7. Закарпатська область. Київ, 1969. [http://www.twirpx.com/file/1138147/]{{Dead link|date=August 2022 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}
* [https://goo.gl/maps/qiXJj8c1Ca22 Церковь в Новоселици (фото)]
== Референции ==
{{Reflist}}
{{Закарпатска область}}{{Межгорскый район}}
[[Катеґорія:Села Україны]]
[[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]]
[[Катеґорія:Населены пункты Украины]]
2q44mv03dvr3uqxr237f2izg5kb6hn4
СМЕРШ
0
10868
131785
130633
2022-08-17T17:14:46Z
InternetArchiveBot
22034
Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9
wikitext
text/x-wiki
[[Файл:СМЕРШ Удостоверение контрразведки 1943.jpg|thumb|right|290px|Легитимация СМЕРШ, 1943]]
'''СМЕРШ''' (куртанка од «Смерть шпионам!») — назва трех независимых окремых контрарозвѣдковых организаций в [[СССР]] в часѣ [[Друга світова война|Другой свѣтовой войны]].
==Цѣль, створѣня и час дѣяня==
В первы тыжднѣ по зачатку [[Друга світова война|Другой свѣтовой войны]] фронт драматично посував ся в глубину [[СССР]] з чим появила опасность прониканя вражой агентуры. Окрем того появило ся дезертерство в войску. Уже в первы тыжднѣ войны вышла постанова Державного Комитета Обороны, подписана [[Осиф Сталін|Сталином]] (№ ГКО-187/сс з дня 17.07.1941), яка створила Особенны Оддѣлы [[НКВД]], а их офицеры, так званы «особисты» достали главну задачу — бороти ся з шпионажом, дезертерством в прифронтовой смузѣ — и надзвычайны права арештовати каждого трафеного, аж и розстрѣляти на мѣстѣ чину.<ref>[http://shieldandsword.mozohin.ru/documents/gko187ss.htm Постанова ГКО-187/сс]</ref> В апрѣлю и маю 1943 на основѣ Особенных Оддѣлов створили контрарозвѣдку СМЕРШ окремо в Наркоматѣ Обороны, Наркоматѣ Военно-морского флота и в [[НКВД]].<ref name="ЕИУ">Енциклопедія історії України, т.9, сс.668-669.</ref> До задач додала ся борьба из зрадниками, паникерами, антисовѣтскыми елементами и филтрация военных, котры вертали ся з нѣмецкого заятя. Зона дѣяня СМЕРША од фронта росширила ся теперь и на тылы и на территории, выслобожены з оккупации. На территориях чужых держав СМЕРШ справовав ся так, як на своей территории. Филтрация репатриантов завершила ся в року 1946, з тым и СМЕРШ закончив свое дѣяня.<ref name="БиБиСи">"СМЕРШ": контрразведка или орудие репрессий?</ref>
==Резултаты роботы==
{{Цитат збоку|Заглавье=Скарга [[Едвард Бенеш|Едварда Бенеша]] [[Осиф Сталін|Сталину]] о Подкарпатской Руси|Полога=right|Ширина=400px|Розмѣр букв=80%|Содержанье= «…советские органы на всей освобожденной территории проводят аресты, ведут допросы, сажают в тюрьмы не только гражданских лиц, но и чехословацких военнослужащих, причем без учета того, о каком преступлении шла речь. Ни в одном из известных случаев ареста речь не шла о преступлениях против советских войск, а в большинстве о политических деяниях в период до прихода советских войск на чехословацкую территорию»|Подпис=В. Марьина. Закарпатская Украина…<ref>Марьина В., сс. 138–139</ref>}}
По данным Никиты Петрова, научного сотрудника центра «Мемориал» ([[Росія|Россия]]), особисты и органы СМЕРША арештовали в рр. 1941 аж 1945 около 700 тысяч людей, из котрых были розстрѣляны 70 тысяч. Векшину арештованых, котры перейшли филтрациов и вываровали ся од розстрѣла, спровадили в лагры, стандардный присуд — на 25 рокы. Окрем того, на территории [[Нїмецько|Германии]] и [[Польско|Польщи]] были захранены фашистичны концлагры, а в них теперь уже держали "противников социалистичного выбора".<ref name="БиБиСи">"СМЕРШ": контрразведка или орудие репрессий?</ref>
В януарѣ 1945 в [[Будапешт]]ѣ в [[Мадярьско|Мадярщинѣ]] заарештовали шведского дипломата [[Валленберг, Раул|Раула Валленберга]], якый в часѣ нацистичной оккупации, через дипломатичны каналы вывозив Жыдов,спасаючи их од концлагров, а позднѣйше сам дипломат пропав десь в совѣтскых арештах. В маю 1945 в Празѣ в [[Чеськословеньско|Чехословакии]] арештовали и вывезли до [[Москва|Москвы]] бывшого президента Карпатской Украины [[Авґустин Волошин|А. Волошина]].<ref name="ЕИУ">Енциклопедія історії України, т.9, сс.668-669.</ref>
==СМЕРШ в подкарпатской и украинской литературѣ==
* [http://www.twirpx.com/file/1834509/ Павло Загребельний. В-ван!]{{Dead link|date=August 2022 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} {{ref-uk}}
* [https://rusin8.webnode.ru/news/sinevirskij-nikolaj-smersh-god-v-stane-vraga/ Николай Синевирский. СМЕРШ. Год в стане врага] {{ref-ru}}
* [https://rusin8.webnode.ru/news/pereprava/ Владимир Танчинець. Переправа.]
== Жерела и одказы==
* Енциклопедія історії України : у 10 т. / Смолій В. и др. (ред.). Інститут історії України НАНУ. — К. : Наук. думка, 2013.
* Марьина В.В. Закарпатская Украина (Подкарпатская Русь) в политике Бенеша и Сталина. 1939–1945 гг. М. Новый хронограф. 2003.
* [http://news.bbc.co.uk/hi/russian/life/newsid_2954000/2954799.stm "СМЕРШ": контрразведка или орудие репрессий? (русс.)]
== Референции ==
{{reflist}}
[[Катеґорія:Друга світова война]]
[[Катеґорія:Органы безпекы]]
skob1sa73jyztd95473e8rg1fdy1tme
131823
131785
2022-08-17T18:56:18Z
Igor Kercsa
5504
Зрушена верзія 131785 од хоснователя [[Special:Contributions/InternetArchiveBot|InternetArchiveBot]]VANDALISM ([[User talk:InternetArchiveBot|діскузія]])
wikitext
text/x-wiki
[[Файл:СМЕРШ Удостоверение контрразведки 1943.jpg|thumb|right|290px|Легитимация СМЕРШ, 1943]]
'''СМЕРШ''' (куртанка од «Смерть шпионам!») — назва трех независимых окремых контрарозвѣдковых организаций в [[СССР]] в часѣ [[Друга світова война|Другой свѣтовой войны]].
==Цѣль, створѣня и час дѣяня==
В первы тыжднѣ по зачатку [[Друга світова война|Другой свѣтовой войны]] фронт драматично посував ся в глубину [[СССР]] з чим появила опасность прониканя вражой агентуры. Окрем того появило ся дезертерство в войску. Уже в первы тыжднѣ войны вышла постанова Державного Комитета Обороны, подписана [[Осиф Сталін|Сталином]] (№ ГКО-187/сс з дня 17.07.1941), яка створила Особенны Оддѣлы [[НКВД]], а их офицеры, так званы «особисты» достали главну задачу — бороти ся з шпионажом, дезертерством в прифронтовой смузѣ — и надзвычайны права арештовати каждого трафеного, аж и розстрѣляти на мѣстѣ чину.<ref>[http://shieldandsword.mozohin.ru/documents/gko187ss.htm Постанова ГКО-187/сс]</ref> В апрѣлю и маю 1943 на основѣ Особенных Оддѣлов створили контрарозвѣдку СМЕРШ окремо в Наркоматѣ Обороны, Наркоматѣ Военно-морского флота и в [[НКВД]].<ref name="ЕИУ">Енциклопедія історії України, т.9, сс.668-669.</ref> До задач додала ся борьба из зрадниками, паникерами, антисовѣтскыми елементами и филтрация военных, котры вертали ся з нѣмецкого заятя. Зона дѣяня СМЕРША од фронта росширила ся теперь и на тылы и на территории, выслобожены з оккупации. На территориях чужых держав СМЕРШ справовав ся так, як на своей территории. Филтрация репатриантов завершила ся в року 1946, з тым и СМЕРШ закончив свое дѣяня.<ref name="БиБиСи">"СМЕРШ": контрразведка или орудие репрессий?</ref>
==Резултаты роботы==
{{Цитат збоку|Заглавье=Скарга [[Едвард Бенеш|Едварда Бенеша]] [[Осиф Сталін|Сталину]] о Подкарпатской Руси|Полога=right|Ширина=400px|Розмѣр букв=80%|Содержанье= «…советские органы на всей освобожденной территории проводят аресты, ведут допросы, сажают в тюрьмы не только гражданских лиц, но и чехословацких военнослужащих, причем без учета того, о каком преступлении шла речь. Ни в одном из известных случаев ареста речь не шла о преступлениях против советских войск, а в большинстве о политических деяниях в период до прихода советских войск на чехословацкую территорию»|Подпис=В. Марьина. Закарпатская Украина…<ref>Марьина В., сс. 138–139</ref>}}
По данным Никиты Петрова, научного сотрудника центра «Мемориал» ([[Росія|Россия]]), особисты и органы СМЕРША арештовали в рр. 1941 аж 1945 около 700 тысяч людей, из котрых были розстрѣляны 70 тысяч. Векшину арештованых, котры перейшли филтрациов и вываровали ся од розстрѣла, спровадили в лагры, стандардный присуд — на 25 рокы. Окрем того, на территории [[Нїмецько|Германии]] и [[Польско|Польщи]] были захранены фашистичны концлагры, а в них теперь уже держали "противников социалистичного выбора".<ref name="БиБиСи">"СМЕРШ": контрразведка или орудие репрессий?</ref>
В януарѣ 1945 в [[Будапешт]]ѣ в [[Мадярьско|Мадярщинѣ]] заарештовали шведского дипломата [[Валленберг, Раул|Раула Валленберга]], якый в часѣ нацистичной оккупации, через дипломатичны каналы вывозив Жыдов,спасаючи их од концлагров, а позднѣйше сам дипломат пропав десь в совѣтскых арештах. В маю 1945 в Празѣ в [[Чеськословеньско|Чехословакии]] арештовали и вывезли до [[Москва|Москвы]] бывшого президента Карпатской Украины [[Авґустин Волошин|А. Волошина]].<ref name="ЕИУ">Енциклопедія історії України, т.9, сс.668-669.</ref>
==СМЕРШ в подкарпатской и украинской литературѣ==
* [http://www.twirpx.com/file/1834509/ Павло Загребельний. В-ван!] {{ref-uk}}
* [https://rusin8.webnode.ru/news/sinevirskij-nikolaj-smersh-god-v-stane-vraga/ Николай Синевирский. СМЕРШ. Год в стане врага] {{ref-ru}}
* [https://rusin8.webnode.ru/news/pereprava/ Владимир Танчинець. Переправа.]
== Жерела и одказы==
* Енциклопедія історії України : у 10 т. / Смолій В. и др. (ред.). Інститут історії України НАНУ. — К. : Наук. думка, 2013.
* Марьина В.В. Закарпатская Украина (Подкарпатская Русь) в политике Бенеша и Сталина. 1939–1945 гг. М. Новый хронограф. 2003.
* [http://news.bbc.co.uk/hi/russian/life/newsid_2954000/2954799.stm "СМЕРШ": контрразведка или орудие репрессий? (русс.)]
== Референции ==
{{reflist}}
[[Катеґорія:Друга світова война]]
[[Катеґорія:Органы безпекы]]
p0twk4klz2amyqs8p0dr4a9peonrvft
131853
131823
2022-08-17T20:04:23Z
InternetArchiveBot
22034
Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9
wikitext
text/x-wiki
[[Файл:СМЕРШ Удостоверение контрразведки 1943.jpg|thumb|right|290px|Легитимация СМЕРШ, 1943]]
'''СМЕРШ''' (куртанка од «Смерть шпионам!») — назва трех независимых окремых контрарозвѣдковых организаций в [[СССР]] в часѣ [[Друга світова война|Другой свѣтовой войны]].
==Цѣль, створѣня и час дѣяня==
В первы тыжднѣ по зачатку [[Друга світова война|Другой свѣтовой войны]] фронт драматично посував ся в глубину [[СССР]] з чим появила опасность прониканя вражой агентуры. Окрем того появило ся дезертерство в войску. Уже в первы тыжднѣ войны вышла постанова Державного Комитета Обороны, подписана [[Осиф Сталін|Сталином]] (№ ГКО-187/сс з дня 17.07.1941), яка створила Особенны Оддѣлы [[НКВД]], а их офицеры, так званы «особисты» достали главну задачу — бороти ся з шпионажом, дезертерством в прифронтовой смузѣ — и надзвычайны права арештовати каждого трафеного, аж и розстрѣляти на мѣстѣ чину.<ref>[http://shieldandsword.mozohin.ru/documents/gko187ss.htm Постанова ГКО-187/сс]</ref> В апрѣлю и маю 1943 на основѣ Особенных Оддѣлов створили контрарозвѣдку СМЕРШ окремо в Наркоматѣ Обороны, Наркоматѣ Военно-морского флота и в [[НКВД]].<ref name="ЕИУ">Енциклопедія історії України, т.9, сс.668-669.</ref> До задач додала ся борьба из зрадниками, паникерами, антисовѣтскыми елементами и филтрация военных, котры вертали ся з нѣмецкого заятя. Зона дѣяня СМЕРША од фронта росширила ся теперь и на тылы и на территории, выслобожены з оккупации. На территориях чужых держав СМЕРШ справовав ся так, як на своей территории. Филтрация репатриантов завершила ся в року 1946, з тым и СМЕРШ закончив свое дѣяня.<ref name="БиБиСи">"СМЕРШ": контрразведка или орудие репрессий?</ref>
==Резултаты роботы==
{{Цитат збоку|Заглавье=Скарга [[Едвард Бенеш|Едварда Бенеша]] [[Осиф Сталін|Сталину]] о Подкарпатской Руси|Полога=right|Ширина=400px|Розмѣр букв=80%|Содержанье= «…советские органы на всей освобожденной территории проводят аресты, ведут допросы, сажают в тюрьмы не только гражданских лиц, но и чехословацких военнослужащих, причем без учета того, о каком преступлении шла речь. Ни в одном из известных случаев ареста речь не шла о преступлениях против советских войск, а в большинстве о политических деяниях в период до прихода советских войск на чехословацкую территорию»|Подпис=В. Марьина. Закарпатская Украина…<ref>Марьина В., сс. 138–139</ref>}}
По данным Никиты Петрова, научного сотрудника центра «Мемориал» ([[Росія|Россия]]), особисты и органы СМЕРША арештовали в рр. 1941 аж 1945 около 700 тысяч людей, из котрых были розстрѣляны 70 тысяч. Векшину арештованых, котры перейшли филтрациов и вываровали ся од розстрѣла, спровадили в лагры, стандардный присуд — на 25 рокы. Окрем того, на территории [[Нїмецько|Германии]] и [[Польско|Польщи]] были захранены фашистичны концлагры, а в них теперь уже держали "противников социалистичного выбора".<ref name="БиБиСи">"СМЕРШ": контрразведка или орудие репрессий?</ref>
В януарѣ 1945 в [[Будапешт]]ѣ в [[Мадярьско|Мадярщинѣ]] заарештовали шведского дипломата [[Валленберг, Раул|Раула Валленберга]], якый в часѣ нацистичной оккупации, через дипломатичны каналы вывозив Жыдов,спасаючи их од концлагров, а позднѣйше сам дипломат пропав десь в совѣтскых арештах. В маю 1945 в Празѣ в [[Чеськословеньско|Чехословакии]] арештовали и вывезли до [[Москва|Москвы]] бывшого президента Карпатской Украины [[Авґустин Волошин|А. Волошина]].<ref name="ЕИУ">Енциклопедія історії України, т.9, сс.668-669.</ref>
==СМЕРШ в подкарпатской и украинской литературѣ==
* [http://www.twirpx.com/file/1834509/ Павло Загребельний. В-ван!]{{Dead link|date=August 2022 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} {{ref-uk}}
* [https://rusin8.webnode.ru/news/sinevirskij-nikolaj-smersh-god-v-stane-vraga/ Николай Синевирский. СМЕРШ. Год в стане врага] {{ref-ru}}
* [https://rusin8.webnode.ru/news/pereprava/ Владимир Танчинець. Переправа.]
== Жерела и одказы==
* Енциклопедія історії України : у 10 т. / Смолій В. и др. (ред.). Інститут історії України НАНУ. — К. : Наук. думка, 2013.
* Марьина В.В. Закарпатская Украина (Подкарпатская Русь) в политике Бенеша и Сталина. 1939–1945 гг. М. Новый хронограф. 2003.
* [http://news.bbc.co.uk/hi/russian/life/newsid_2954000/2954799.stm "СМЕРШ": контрразведка или орудие репрессий? (русс.)]
== Референции ==
{{reflist}}
[[Катеґорія:Друга світова война]]
[[Катеґорія:Органы безпекы]]
skob1sa73jyztd95473e8rg1fdy1tme
Городы-миллионникы России
0
11021
131756
96505
2022-08-17T15:17:42Z
InternetArchiveBot
22034
Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9
wikitext
text/x-wiki
Городы-миллионникы суть такы, котры мають высше як еден миллион обывательох.
З позиции штатистикы в теперѣшный час (од децембра 2012) на территории [[Росія|России]] такых городох числить ся 15, подля того критерия [[Росія|Россия]] дѣлить 3-4 мѣсто з [[Бразілія|Бразилиев]].
{| class="wikitable"
|-
! Умѣщѣня
! Город
! Обывательство, тыс. особ<br><small>(официалны концевы<br> данны списованя 2010<ref name="GKS_100">[https://web.archive.org/web/20130702213008/http://www.gks.ru/free_doc/new_site/perepis2010/croc/Documents/Vol1/pub-01-05.xlsx Росстат. Федеральная служба Государственной статистики. Города с численностью населения 100 тысяч человек и более]</ref>)</small>
! Змѣна в процентах<br>до списованя 2002<ref>[http://www.gks.ru/free_doc/new_site/population/demo/perepis2010/inf.doc Росстат. Федеральная служба Государственной статистики. Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, районов, городских населённых пунктов, сельских населённых пунктов — районных центров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи человек и более.]</ref>
! Обывательство<br>на 1. януара 2015 (тыс.)<ref name="GKS_2016">{{cite web
| url = http://www.gks.ru/free_doc/doc_2015/bul_dr/mun_obr2015.rar
| publisher = Росстат. Федеральная служба Государственной статистики
| title = Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2015 года.
| accessdate = 2014-08-18}}</ref>
! Обывательство городского округа<br>на 1. януара 2015 (тыс.)<ref name="GKS_2016" /> <br> з оправов на 2016
|-
| 1
| [[Москва]]
| 11 504
| 113 %
| 2|12 330
| 12 330
|-
| 2
| [[Санкт-Петербурґ|Санкт-Петербург]]
| 4 880
| 104 %
| 2|5 225
| 5 225
|-
| 3
| [[Новосибирск]]
| 1 474
| 103 %
| 1 584
| 1 584
|-
| 4
| [[Екатеринбург]]
| 1 350
| 104 %
| 1 428
| 1 477
|-
| 5
| [[Нижнїй Новгород|Нижный Новгород]]
| 1 251
| 95 %
| 1 272
| 1 272
|-
| 6
| [[Казань]]
| 1 144
| 103 %
| 1 217
| 1 217
|-
| 7
| [[Челябинск]]
| 1 130
| 105 %
| 2|1 192
| 1 192
|-
| 8
| [[Омск]]
| 1 166
| 101 %
| 1 178
| 1 178
|-
| 9
| [[Самара]]
| 1 165
| 102 %
| 1 171
| 1 171
|-
| 10
| [[Ростов-на-Дону]]
| 1 089
| 102 %
| 1 115
| 1 120
|-
| 11
| [[Уфа]]
| 1 062
| 102 %
| 2|1 109
| 1 109
|-
| 12
| [[Красноярск]]
| 977
| 107 %
| 1 067
| 1 084<ref>http://www.ias-statistika.ru/module/Free/OneNews.aspx?773</ref>
|-
| 13
| [[Пермь]]
| 991
| 101 %
| 1 041
| 1 041
|-
| 14
| [[Воронеж]]
| 890<ref>Городска межа Воронежа была росширена в марцу 2010, еднак в списованю тото игноровали, понеже подля установѣня Уряду РФ были заказаны административны перетворѣня и переименованя в 2010 року в часѣ перед списованьом; Росстат зачав раховати обывательство города в новых границях лем од 1. януара 2011.</ref>
| 111 %
| 1 032
| 1 032
|-
| 15
| [[Волгоград]]
| 1 021
| 99 %
| 1 018
| 1 018
|}
== Референции ==
{{reflist}}
[[Катеґорія:Міста Росії]]
maumk9s6p8r505q8dv1u6qjbgswmh2q
Пруссия
0
11370
131753
131744
2022-08-17T15:11:50Z
Igor Kercsa
5504
Igor Kercsa переменовав сторінку [[Пруссія]] на [[Пруссия]]: as in the article
wikitext
text/x-wiki
{{Заникла держава
| názov = Пруссия
| originálny názov = Preußen
| rok vzniku = 1525
| rok zániku = 1947
| viac pred =
| pred 1 =
| pred 1 vlajka =
| pred 2 =
| pred 2 vlajka =
| pred 3 =
| pred 3 vlajka =
| pred info =
| viac po = áno
| po 1 = Федеративна република Германия
| po 1 vlajka = Flag of Germany.svg
| po 2 = Германска демократична република
| po 2 vlajka = Flag of East Germany.svg
| po 3 = Польска людова република
| po 3 vlajka = Flag of Poland (1928-1980).svg
| šírka 1. sloupce =
| vlajka = Flag of Prussia (1892-1918).svg
| článok o vlajke =
| vlajka veľkosť =
| znak = Coat of Arms of the Kingdom of Prussia 1873-1918.svg
| článok o znaku =
| znak veľkosť =
| rámček znak =
| hymna =
| článok o hymne =
| motto = Gott mit uns
| článok o motte =
| mapa = Kingdom_of_Prussia_1870.svg
| mapa veľkosť =
| mapa poznámka = Прусске кральовство в року 1870
| hlavné mesto = [[Калининград|Кенигсберг]] (1525–1701)<br/>[[Берлин]] (1701–1947)
| rozloha = 348 702 <small>(1907)</small><br/>297 007<small>(1939)</small>
| rozloha poznámka =
| najvyšší bod =
| najvyšší bod poznámka =
| najdlhšia rieka =
| najdlhšia rieka poznámka=
| počet obyvateľov = 24 689 000 <small>(1871)</small><br/>41 915 040 <small>(1939)</small>
| počet obyvateľov poznámka =
| jazyky = [[Нѣмецкый язык|нѣмецкый]]
| národnostné zloženie =
| náboženstvo = [[протестантство]],<br>[[Католицка Церковь|католицтво]],<br>[[юдаизм]]
| štátne zriadenie = [[монархия]] (до 1918)<br/>[[република]] (од 1918)
| materská zem =
| mena =
| vznik =
| zánik =
}}
[[File:Duchy of Prussia.svg|thumb|290px|{{center|'''Герцогство Пруссия'''}}
{{Legend|#ffdb3c|Герцогство Пруссия}}
{{Legend|#ffe18f|Кральовска Пруссия}}
{{Legend|#a7ff5a|Велике княжество Литовске}}]]
'''Пруссия''', {{ref-de}} ''Preussen'' — в истории [[Середня Европа|Середньой Европы]] то быв штат, котрый екзистовав в роках 1525–1947. Спочатку то была держава Тевтонского ордена на юговыходных берегах [[Балтицке море|Балтицкого моря]], котра в [[Середновік|середновѣк]]у достала ся под нѣмецку и польску владу. Ей главным городом быв [[Калининград|Кенигсберг]]. Од року 1701 ту было [[Кральовство Пруссия]]. Од року 1871 ся ту створило [[Нѣмецке цѣсарство]] (1871–1918) з главным городом [[Берлин]] под владов династии Гогенцоллернох. По падѣ династии Гогенцоллернох (1918) на его мѣстѣ взникла наступницка держава Веймарска република зоз Вольным штатом Пруссия (Freistaat Preussen). По поражцѣ Германии в [[Друга світова война|Другой свѣтовой войнѣ]] она была политично реорганизована договором витязных союзных держав в року 1947, наслѣдком котрого Пруссия была ликвидована.<ref>Encyclopedia Britannica: Prussia summary</ref>
== Походжѣня Прусох ==
Автохтонны Прусы, были переважно ловцѣ и скотаре, их язык належав ку [[Балтицкы языкы|балтицкой групѣ]] [[Индоевропскы языкы|индоевропскых языкох]]. Тоты давны Прусы были звязаны з [[Латвийцѣ|Латвийцями]] и [[Литовцѣ|Литовцями]], и их племена жили меджи рѣками [[Висла]] и [[Нѣман]], в долном току. Их сполоченска организация была лѣвка, и они были [[поганство|поганы]]. В [[XIII. стороча|XIII. сторочу]] з благословлѣня [[Папа римскый|Папы]] их землѣ были колонизованы [[Поляци|Поляками]] з помочов крижарского Тевтонского чину и в наступных сторочах Прусы были асимилованы и говорили [[Нѣмецкый язык|по нѣмецкы]].<ref name="EB">Encyclopedia Britannica: Prussia</ref>
== Створѣня прусской державы ==
Од останку [[XIV. стороча]] наростать одпор славян и побалтскых народох против експанзии Тевтонского чину. В року 1385 наслѣдком [[Кревска уния|Кревской унии]] литовскый князь Ягайло став ся польскым кральом, и польско-литовске войско по рядѣ войн дефинитивно поразило Тевтонох в Грюнвалдской битцѣ 1410. По далшой [[Тринадцятьрочна война (1454—1466)|Тринадцятьрочной войнѣ (1454—1466)]] землѣ Тевтонского чину на [[запад]] од [[Висла|Вислы]] (тзв. Кральовска Пруссия) одышли под владу польской коруны, котра вышла на берегы [[Балтицке море|Балтицкого моря]], а на выходных землях утворило ся тевтонска Пруссия з главным городом [[Калининград|Кенигсберг]], в статусѣ вазала польской коруны. Так в нижном току [[Висла|Вислы]] утворив ся клин переважно польскоязычной територии, роздѣляючый нѣмецкоязычны землѣ на [[запад]]ѣ и на [[выход]]ѣ.<ref name="EB"/>
== Герцогство Пруссия ==
Тевтоны могли ся дале росширяти на выход, але новодобыты землѣ мали оддавати под владу польскому кралю. Од року 1501 великы магистры Тевтонох одрекли складовати вазалску присягу польскому кралю. Але по польско-тевтонской войнѣ 1519–1525, котру програли, великый магистер Албрехт Старший (Гогенцоллерн) в року 1525 приняв лутеранство и секуларизовав выходну Пруссию, што однынѣ стала ся наслѣдным герцогством з главным городом [[Калининград|Кенигсберг]]. В року 1618 тота династична линия ся урвала, и Герцогство Пруссия перешло до властности бранденбургскых курфюрстох з рода Гогенцоллернох. В року 1641 курфюрст {{nowrap|Фридрих Вилгельм I.}} (пановав в 1640–1688) пришов до польского краля Владислава IV Ваза и склав вазалску присягу за Герцогство Пруссия. В наступных роках герцогство окуповала Швеция, и в януарѣ року 1656 курфюрст достав право феодалной властности на герцогство од шведского краля, котрый пак в новембрѣ 1656 оддав му герцогство до повной суверенной властности. В року 1657 польскый краль подтвердив тото дарованя. Так династия Бранденбургскых Гогенцоллернох стала ся сувереном над Герцогством Пруссия, что чинило основу про ей далше возвышѣня до ранга кральох. За свои успѣшны державницкы чины {{nowrap|Фридрих Вилгельм I.}} став ся познатый як «Великий курфюрст».<ref name="EB"/><ref name="Kulakov">Кулаков В. И.</ref>
{{Статья в роботѣ|}}
== Жерела и одказы ==
* {{Cite web |title= '''Prussia summary''' |url= https://www.britannica.com/summary/Prussia |date= 2 May. 2020 |publisher= '''Encyclopedia Britannica''' |accessdate= 2022-08-08}}{{ref-en}}
* {{Cite web |title= '''Prussia''' |url= https://www.britannica.com/place/Prussia |date= 11 Jan. 2021 |publisher= '''Encyclopedia Britannica''' |accessdate= 2022-08-12}}{{ref-en}}
* {{Cite book |author= '''Кулаков В. И.''' |chapter= ПРУССИЯ ВОСТОЧНАЯ |title= //Большая российская энциклопедия |volume= Том 27 |location= Москва, 2015 |at= Cтр. 661 |url= https://bigenc.ru/world_history/text/3170315 |accessdate= 2022-08-16}}{{ref-ru}}
{{Commonscat|Prussia}}
== Референции ==
{{reflist}}
[[Катеґорія:Заниклы штаты Германии]]
[[Катеґорія:История Германии]]
pckmnzos6wnbo853l93m2tgcvezq5bx
131759
131753
2022-08-17T16:00:02Z
Igor Kercsa
5504
доповнѣня
wikitext
text/x-wiki
{{Заникла держава
| názov = Пруссия
| originálny názov = Preußen
| rok vzniku = 1525
| rok zániku = 1947
| viac pred =
| pred 1 =
| pred 1 vlajka =
| pred 2 =
| pred 2 vlajka =
| pred 3 =
| pred 3 vlajka =
| pred info =
| viac po = áno
| po 1 = Федеративна република Германия
| po 1 vlajka = Flag of Germany.svg
| po 2 = Германска демократична република
| po 2 vlajka = Flag of East Germany.svg
| po 3 = Польска людова република
| po 3 vlajka = Flag of Poland (1928-1980).svg
| šírka 1. sloupce =
| vlajka = Flag of Prussia (1892-1918).svg
| článok o vlajke =
| vlajka veľkosť =
| znak = Coat of Arms of the Kingdom of Prussia 1873-1918.svg
| článok o znaku =
| znak veľkosť =
| rámček znak =
| hymna =
| článok o hymne =
| motto = Gott mit uns
| článok o motte =
| mapa = Kingdom_of_Prussia_1870.svg
| mapa veľkosť =
| mapa poznámka = Прусске кральовство в року 1870
| hlavné mesto = [[Калининград|Кенигсберг]] (1525–1701)<br/>[[Берлин]] (1701–1947)
| rozloha = 348 702 <small>(1907)</small><br/>297 007<small>(1939)</small>
| rozloha poznámka =
| najvyšší bod =
| najvyšší bod poznámka =
| najdlhšia rieka =
| najdlhšia rieka poznámka=
| počet obyvateľov = 24 689 000 <small>(1871)</small><br/>41 915 040 <small>(1939)</small>
| počet obyvateľov poznámka =
| jazyky = [[Нѣмецкый язык|нѣмецкый]]
| národnostné zloženie =
| náboženstvo = [[протестантство]],<br>[[Католицка Церковь|католицтво]],<br>[[юдаизм]]
| štátne zriadenie = [[монархия]] (до 1918)<br/>[[република]] (од 1918)
| materská zem =
| mena =
| vznik =
| zánik =
}}
[[File:Duchy of Prussia.svg|thumb|290px|{{center|'''Герцогство Пруссия'''}}
{{Legend|#ffdb3c|Герцогство Пруссия}}
{{Legend|#ffe18f|Кральовска Пруссия}}
{{Legend|#a7ff5a|Велике княжество Литовске}}]]
'''Пруссия''', {{ref-de}} ''Preussen'' — в истории [[Середня Европа|Середньой Европы]] то быв штат, котрый екзистовав в роках 1525–1947. Спочатку то была держава Тевтонского ордена на юговыходных берегах [[Балтицке море|Балтицкого моря]], котра в [[Середновік|середновѣк]]у достала ся под нѣмецку и польску владу. Ей главным городом быв [[Калининград|Кенигсберг]]. Од року 1701 ту было [[Кральовство Пруссия]]. Од року 1871 ся ту створило [[Нѣмецке цѣсарство]] (1871–1918) з главным городом [[Берлин]] под владов династии Гогенцоллернох. По падѣ династии Гогенцоллернох (1918) на его мѣстѣ взникла наступницка держава Веймарска република зоз Вольным штатом Пруссия (Freistaat Preussen). По поражцѣ Германии в [[Друга світова война|Другой свѣтовой войнѣ]] она была политично реорганизована договором витязных союзных держав в року 1947, наслѣдком котрого Пруссия была ликвидована.<ref>Encyclopedia Britannica: Prussia summary</ref>
== Походжѣня Прусох ==
Автохтонны Прусы, были переважно ловцѣ и скотаре, их язык належав ку [[Балтицкы языкы|балтицкой групѣ]] [[Индоевропскы языкы|индоевропскых языкох]]. Тоты давны Прусы были звязаны з [[Латвийцѣ|Латвийцями]] и [[Литовцѣ|Литовцями]], и их племена жили меджи рѣками [[Висла]] и [[Нѣман]], в долном току. Их сполоченска организация была лѣвка, и они были [[поганство|поганы]]. В [[XIII. стороча|XIII. сторочу]] з благословлѣня [[Папа римскый|Папы]] их землѣ были колонизованы [[Поляци|Поляками]] з помочов крижарского Тевтонского чину и в наступных сторочах Прусы были асимилованы и говорили [[Нѣмецкый язык|по нѣмецкы]].<ref name="EB">Encyclopedia Britannica: Prussia</ref>
== Створѣня прусской державы ==
Од останку [[XIV. стороча]] наростать одпор славян и побалтскых народох против експанзии Тевтонского чину. В року 1385 наслѣдком [[Кревска уния|Кревской унии]] литовскый князь Ягайло став ся польскым кральом, и польско-литовске войско по рядѣ войн дефинитивно поразило Тевтонох в Грюнвалдской битцѣ 1410. По далшой [[Тринадцятьрочна война (1454—1466)|Тринадцятьрочной войнѣ (1454—1466)]] землѣ Тевтонского чину на [[запад]] од [[Висла|Вислы]] (тзв. Кральовска Пруссия) одышли под владу польской коруны, котра вышла на берегы [[Балтицке море|Балтицкого моря]], а на выходных землях утворило ся тевтонска Пруссия з главным городом [[Калининград|Кенигсберг]], в статусѣ вазала польской коруны. Так в нижном току [[Висла|Вислы]] утворив ся клин переважно польскоязычной територии, роздѣляючый нѣмецкоязычны землѣ на [[запад]]ѣ и на [[выход]]ѣ.<ref name="EB"/>
== Герцогство Пруссия ==
Тевтоны могли ся дале росширяти на выход, але новодобыты землѣ мали оддавати под владу польскому кралю. Од року 1501 великы магистры Тевтонох одрекли складовати вазалску присягу польскому кралю. Але по польско-тевтонской войнѣ 1519–1525, котру програли, великый магистер Албрехт Старший (Гогенцоллерн) в року 1525 приняв лутеранство и секуларизовав выходну Пруссию, што однынѣ стала ся наслѣдным герцогством з главным городом [[Калининград|Кенигсберг]]. В року 1618 тота династична линия ся урвала, и Герцогство Пруссия перешло до властности бранденбургскых курфюрстох з рода Гогенцоллернох. В року 1641 курфюрст {{nowrap|Фридрих Вилгельм I.}} (пановав в 1640–1688) пришов до польского краля Владислава IV Ваза и склав вазалску присягу за Герцогство Пруссия. В наступных роках герцогство окуповала Швеция, и в януарѣ року 1656 курфюрст достав право феодалной властности на герцогство од шведского краля, котрый пак в новембрѣ 1656 оддав му герцогство до повной суверенной властности. В року 1657 польскый краль подтвердив тото дарованя. Так династия Бранденбургскых Гогенцоллернох стала ся сувереном над Герцогством Пруссия, что чинило основу про ей далше возвышѣня до ранга кральох. За свои успѣшны державницкы чины {{nowrap|Фридрих Вилгельм I.}} став ся познатый як «Великий курфюрст».<ref name="EB"/><ref name="Kulakov">Кулаков В. И.</ref>
== Кральовство Пруссия ==
{{Статья в роботѣ|}}
== Жерела и одказы ==
* {{Cite web |title= '''Prussia summary''' |url= https://www.britannica.com/summary/Prussia |date= 2 May. 2020 |publisher= '''Encyclopedia Britannica''' |accessdate= 2022-08-08}}{{ref-en}}
* {{Cite web |title= '''Prussia''' |url= https://www.britannica.com/place/Prussia |date= 11 Jan. 2021 |publisher= '''Encyclopedia Britannica''' |accessdate= 2022-08-12}}{{ref-en}}
* {{Cite book |author= '''Кулаков В. И.''' |chapter= ПРУССИЯ ВОСТОЧНАЯ |title= //Большая российская энциклопедия |volume= Том 27 |location= Москва, 2015 |at= Cтр. 661 |url= https://bigenc.ru/world_history/text/3170315 |accessdate= 2022-08-16}}{{ref-ru}}
* {{Cite book |author= '''Матвеева А. Г.''' |chapter= ПРУССИЯ |title= //Большая российская энциклопедия (online) |location= Москва, 2021 |url= https://bigenc.ru/world_history/text/5872013 |accessdate= 2022-08-17}}{{ref-ru}}
{{Commonscat|Prussia}}
== Референции ==
{{reflist}}
[[Катеґорія:Заниклы штаты Германии]]
[[Катеґорія:История Германии]]
9coww66weoecwgi51phtvuctagc0a7f
Генералный штатут про Подкарпатску Русь
0
11670
131865
122085
2022-08-17T22:25:49Z
Zemant
1039
/* История штатута */
wikitext
text/x-wiki
[[File:Medium coat of arms of Czechoslovakia (1918-1938 and 1945-1961).svg|thumb|Середный герб Чехословакии з полями Чехии (в центрѣ), Словакии, Русинии, Шлезии и Моравии (1920)]]
[[File:CS 1000 Korun Kč 1934.jpg|thumb|Тысячкоруначка з написом по русинскы, нѣмецкы и мадярскы]]
'''Генералный штатут про Подкарпатску Русь''' (повнов назвов Генералный штатут про организацию и администрацию Подкарпатской Руси, ''чеш.'' Generální statut pro organizaci a administraci Podkarpatské Rusi) быв правный акт, котрым ся становила юрисдикция [[Підкарпатьска Русь|Подкарпатской Руси]] або Русинии в [[Чеськословеньско|Первой Чехословацкой републицѣ]].
==История штатута==
Документ быв приготовленый одповѣдно до межинародных завязок [[Чеськословеньско|Чехословакии]] подля Сен-Жерменского мирного договора (1919). Приготовили го в октобрѣ 1919 министер внутра Антонин Швегла (Antonín Švehla) и дочасный администратор [[Підкарпатьска Русь|Подкарпатской Руси]] Ян Брейха (Jan Brejcha).<ref>Вегеш М. Генеральний статут...</ref> Дня [[7. новембер|7. новембра]] [[1919]] схвалила го чехословацка влада.<ref name="Поп">Pop, Ivan. Malé dejíny..., сс. 75-76.</ref> Выголосив го в [[Ужгород]]ѣ [[18. новембер|18. новембра]] [[1919]] французскый генерал Едмон Еннок (Edmond Ennocque), найвысшый велитель окупачной чехословацкой легии, яко прокламацию дочасного военного администратора под ч. 26536/1919, а подписав го быв тыж дочасный цивилный администратор [[Підкарпатьска Русь|Подкарпатской Руси]] Ян Брейха. Настала вшак безпрецедентна ситуация, коли штатотворный правный акт ани не быв публикованый в урядной Зберцѣ законох и заряджѣнь.<ref name="Поп"/>
[[29. фебруар]]а [[1920]] была схвалена Конштитучна листина Чехословацкой републикы, в котрой была и клаузула о автономии [[Підкарпатьска Русь|Подкарпатской Руси]]. Ей законодарным органом мав быти Сойм, котрый мав право выдавати законы в языковой, школской и набоженской сферах. Але тоты законы еще потребовали подпис президента републикы, таксамо Конштитучный суд мав право рѣшати о платности або неплатности тых законох. Тото были одхылкы од установлѣнь Сен-Жерменского договора. Были и далшы одхылкы. Але теперь змѣненый генералный штатут заряджѣньом з дня [[26. апріль|26. апрѣля]] [[1920]] ч. 356 Зберкы законох и заряджѣнь [[Чеськословеньско|Чехословацкой републикы]] достав повну правну силу.<ref name="Поп2">Pop, Ivan. Malé dejíny..., сс. 77-79.</ref>
==Обсяг штатута==
===Зачаточны установлѣня===
Официална назва края была подля штатута '''Подкарпатска Русь''' (Podkarpatská Rus), але при том была доволена и назва '''Русиния''' (Rusínsko).<ref name="Поп"/>
Понеже границя зо [[Словеньско|Словакиев]] в дотогдышной [[Австро-Угорьско|Австро-Мадярщинѣ]] была внутриштатна рѣчь, штатутом была дочасно становена по рѣцѣ [[Уг (приток Лаборця)|Уг]].<ref>Зазначка П.Р. Магочия (Формування..., с. 232): Остаточно границю пересунули в року 1929 кус на запад, додавши до [[Підкарпатьска Русь|Подкарпатской Руси]] еще 32 села. Але и так русинскы политици нигда на тоту границю не пристали, понеже в [[Словеньско|Словакии]] зоставало еще понад 90 тыс. Русинох.</ref>
За язык урядованя и школной выукы означили мѣстный народный русинскый язык, але была то дефиниция барз неточна и тото дало ся знати гнедь в школном року 1919/20.<ref>Магочій П.Р., Формування..., с. 66.</ref>
Администрацию справовав дочасный администратор — быв ним Ян Брейха, а была му на помочи конзултачна пятьчленна рада, названа дочаснов Директориев, на челѣ котрой став Григорий Жаткович, америцкый правник.<ref name="Маг">Магочій П.Р., Формування..., сс. 118–119.</ref>
Вшиткы клаузулы штатута мали быти остаточно дефинованы подкарпаторуськым Соймом, котрый мав быти скликаный в часѣ до трьох мѣсяци по формованю пражского парламента. В реалности Сойм не скликали аж в року 1938.<ref>Магочій, П.Р. Формування..., с.85.</ref>
Але [[де факто]] владу справовав генерал Еннок и администратор Брейха без того, обы ся перед тым порадили з Директориев.<ref name="Поп"/>
===Змѣны подля конштитучной листины===
Подля модификованого штатута намѣсто администратора теперь на челѣ автономной влады стояв губернатор, котрого меновав президент на пропозицию централной влады до того часу, покля ся не скличе Сойм. Губернатор мав право представляти [[Підкарпатьска Русь|Подкарпатску Русь]] на высшых мѣстах, меновати урядникох (окрем пошты, желѣзницѣ и мытницѣ). Цивилна справа была в руках вицегубернатора, котрый мав повинность информовати губернатора о своей чинности. Губернатор мог скасовати рѣшѣня вицегубернатора, але на то мав достати схвалѣня од централной влады. Намѣсто директории теперь была заведена Губерниална рада, до котрой 10 члены выберали старосты сел, а иншы 4 члены меновала централна влада. В пилных припадах мож было рѣшати и без выслуханя Губерниалной рады.<ref name="Поп2"/>
Взглядом на то, же вицегубернатор все быв Чех, меновала го централна влада и ей подлѣгав,<ref>Magocsi, P.R. Chrbtom..., с.243.</ref> мала централна влада справу [[Підкарпатьска Русь|Подкарпатской Руси]] певно контроловану.
==Жерела и одказы==
* Magocsi, Paul Robert. Chrbtom k horam. Dejiny Karpatskej Rusi a karpatských Rusínov. UNIVERSUM. Prešov, 2016. {{ISBN| 978-80-89046-97-3}}.
* Pop, Ivan. Malé dejíny Rusínov. Vydalo Združenie inteligencie Rusínov Slovenska. Bratislava, 2011. {{ISBN| 978-80-970354-4-0}}.
* ''Вегеш М. М.'' [http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?Z21ID=&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Gen_statut Генеральний статут про організацію і адміністрацію Підкарпатської Русі 1919 // Енциклопедія історії України / редкол.: В. А. Смолій та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2]
* Магочій, Павло Роберт. Формування національної самосвідомості: Підкарпатська Русь /1848–1948/. Поличка "Карпатського Краю" №3-6 (18). Ужгород. 1994. ISSN 0869–0782. Сс.118-119.
== Референции ==
{{reflist}}
[[Катеґорія:История Подкарпатской Руси]]
6ao1xb050whgo93rok7g9cv5soqs32j
Сувалкы
0
11727
131750
131632
2022-08-17T15:05:31Z
Igor Kercsa
5504
одказ
wikitext
text/x-wiki
{{Локалита
|статус = Мѣсто на правах повѣту
|руська назва = Сувалкы
|оригинална назва = Suwałki ''поль.''
|застава = POL Suwałki flag.svg
|опис заставы =
|ширина заставы =
|герб = POL Suwałki COAII.svg
|опис герба = <!-- появить ся над фотков -->
|ширина герба = <!-- в пикселах, нп.: 100, 150… -->
|вид крайны = [[Держава]] <!--2.гарадича администрации -->
|крайна = Польща
|lat_dir = N |lat_deg = 54 |lat_min = 06 |lat_sec = 04
|lon_dir = E |lon_deg = 22 |lon_min = 55 |lon_sec = 57
|CoordAddon =
|CoordScale = 300000 <!-- мапы укажуть ся в масштабѣ 3 км/цм -->
|размер карты страны = 326 <!-- 0 затлумить выдачу мапы под рамов -->
|давны назвы = Сувалкы, 1688
|вид региона = Воеводство
|регион = [[Подляхске воеводство|Подляхске]]
|вид района = Повѣт<!--4.гарадича администрации, пусто назначить: Район -->
|район = Мѣсто на правах повѣту
|вид общины = Президент <!--5.гарадича администрации -->
|община = Чеслав Ренкевич
|площа = 65,5 <!-- в квадр. км -->
|вид высоты = Надморска вышка <!--(Найвысша точка, Высота центра …-->
|высота = 170 <!-- в метрах -->
|население = 69543 <!-- лем само число -->
|год переписи = 2016????
|часовый пояс = +1
|DST = перевод годинкы <!—пустый параметер значить, же час не переводять -->
|телефонный код = +48-87
|почтовый индекс = 16-400 до 16-403<br/>16-430 до 16-434
|вид идентификатора = SIMC
|цифровой идентификатор = 0977456
|категория в Commons = Suwałki
|сайт = http://um.suwalki.pl/
|язык сайта = (поль.)
}}
[[File:Suwalszczyzna.png|thumb|340px|<center>Сувалкы и околиця</center>]]
'''Сувалкы''' (''поль.'' Suwałki, ''нѣм.'' Suwalken, ''лит.'' Suvalkai, ''бѣл.'' Сувалкі) — мѣсто на правах повѣту в сѣверовосточной [[Польско|Польщи]], в [[Подляхске воеводство |воеводствѣ Подляхском]]. Статус мѣста мають од року 1720.
==География==
Сувалкы положены над рѣков [[Чарна Ганча]], оддалены о 110 км од воеводского центра [[Бялысток]], суть недалеко од границѣ з [[Калининградска область|Калининградсков областьов]], [[Літва|Литвов]] и [[Білорусь|Бѣлорусиев]]. Ту проходить стратегичный транспортный коридор, вяжучый [[балтицкы державы]] и централну [[Европа|Европу]].
Територия повѣту е найстуденѣйшым мѣстом в [[Польско|Польщи]].
==История==
* 1688 — перва споминка о Сувалках, закладеных [[монах]]ами; територия належить [[Польско-литовска уния (1569–1795)|Польско-литовской унии]];
* 1795 — Сувалкы входять до [[Кральовство Пруссия|Кральовства Пруссия]] до року 1807.
* 1807 — Сувалкы входять до [[Княжество Варшавске|Княжества Варшавского]], вазалску територию [[Франция|Франции]], и зоставали в том статусѣ до року 1815.
* 1815 — По роздѣлѣ [[Княжество Варшавске|Княжества Варшавского]] Сувалкы входять до [[Кральовство Польске|Кральовства Польского]], котрое перебывать в унии з [[Российска империя|Российсков империев]] до року 1918.
* 1914 — в септембрѣ Сувалкы окуповали Нѣмцѣ, але в околици силну позицию заняли Россияне;<ref name="Ревай">Révai nagy lexikona</ref>
* 1915 — Нѣмцѣ обключили и заяли векшину Россиян, до року 1919 Сувалкы зоставали под нѣмецков окупациов;<ref name="Ревай"/>
* 1919 — Сувалкы входять до независимой [[Рѣчь Посполита Польска|Другой Польской Републикы]], до року 1939;
* 1939 — Сувалкы под нѣмецков окупациев до конця року 1944.
==Економика==
Сувалкы суть центром деревопромыслу, выробы ставебных материалох, потравинарства. Добра инфраструктура туристикы водной, пѣшой и бицигльовой, агротуристикы. Розвита торговля и службы.
== Вызнамны родаци ==
* [[Анджей Вайда]] — филмовый [[режисер]]
* [[Мария Конопницка]] — [[писатель]]ка
==Жерела и одказы==
* Révai nagy lexikona. 1-21. köt. Révai Testvérek Irodalmi Intézet Részvénytársaság, Budapest. 1911–1935. Том 17, с. 774.
* [http://um.suwalki.pl/ Официалный сайт]
== Референции ==
{{reflist}}
{{Переклад|pl|Suwałki|contents|ID=10609}}
== Галерия ==
<gallery widths="140" heights="90" mode="packed">
Suwalken. Das Stadtmuseum..jpg|Мѣстскый музей
Suwalki 01.jpg|[[Костел]] св. Александра
Suwalken. In der Konkathedrale zum hl. Alexander..jpg|Интерьер [[костел]]а св. Александра
Park Konstytucji 3 Maja w Suwałkach.JPG|Парк Конституции 3. мая
Suwalki Kosciuszki.jpg|Улиця Тадеуша Косцюшка
</gallery>
[[Катеґорія:Населены пункты в Польску]]
422rkiyxqs5em1yfrkuk2mz7ohgebzc
Тадеуш Косцюшко
0
11823
131755
127093
2022-08-17T15:14:28Z
Igor Kercsa
5504
одказ
wikitext
text/x-wiki
{{Особа
|Имя=Тадеуш Косцюшко
|Имя_оригиналне=''Andrzej Tadeusz Bonawentura Kościuszko'' {{Реф-инфо|поль.|по польскы}}
|Категория_склада=Tadeusz Kościuszko
|Образчик=[[File:Tadeusz Kościuszko.PNG|230px]]
|Образчика_подпис=Т.Косцюшко в року 1766<br /><center>[[Файл:Tadeusz Kościuszko's signature.svg|180px]]
|Чинность=польскый и америцкый генерал, фортификачный инжинер, вождь повстаня
|Уроджѣня={{Birth date|1746|02|04}}
|Мѣсто_роджѣня=Меречовщина, Велике княжество Литовске, дн. Бѣлорусь, Брестска обл.
|Упокоеня={{Death date and age|1817|10|15|1746|02|04}}
|Мѣсто_смерти=Золотурн, Швайц
|Причина_смерти=
}}
'''Тадеуш Косцюшко''', повным йменом ''Andrzej Tadeusz Bonawentura Kościuszko'' {{Реф-инфо|поль.|по польскы}}, (*[[4. фебруар]] [[1746]] – †[[15. октобер]] [[1817]]) быв польскый и америцкый генерал, фортификачный инжинер, участник [[Америцка война за независимость|америцкой войны за независимость]], вождь повстаня против [[Россия|России]], народный герой [[Польско|Польщи]], [[Білорусь|Бѣлоруси]] и [[США]], честный горожанин [[Франція|Франции]].<ref>[http://www.belarus.by/en/about-belarus/famous-belarusians/tadeusz-kosciuszko Tadeusz Kościuszko. BelTA News Agency. {{Реф-инфо|англ.|по англицкы}} Одчитано: новембра 16., 2015.]</ref><ref>[https://web.archive.org/web/20151117024931/http://minsk.usembassy.gov/kosciuszko2015.html U.S. Embassy Marks Birthday of Tadeusz Kościuszko With Donation to Museum. February 5, 2015. U.S. Department of State {{Реф-инфо|англ.|по англицкы}} Одчитано: новембра 16., 2015.]</ref>.
==Молоды рокы==
Родив ся яко четвертый дѣтвак полковника литовского войска в родовом маетку Меречовщина около мѣстечка [[Косово (Білорусь)|Косово]], тогды належного до [[Велике княжество Литовске|Великого княжества Литовского]] (днесь в [[Білорусь|Бѣлоруси]]). Учив ся в школѣ [[Пиаристы|пиаристох]] (1755–1760), але лишив через родинны проблемы, пак закончив Кадетскый Корпус новоотвореной Рыцарской школы в [[Варшава|Варшавѣ]] в шаржи капитана (1765-1768). За добры успѣхы в науцѣ яко кралевскый штипендиста учив ся еще 5 рокы во [[Франція|Франции]].
Влѣтѣ року 1775 вернув ся до [[Польско|Польщи]], тогды уже три рокы як роздѣленой и принученой редуковати свое войско до 10 тыс. воякох. З той причины не удало му ся найти войскову службу. На родовом маетку газдовав его старшый брат, прото в гледаню службы выѣхав до [[Дрезда|Дрезды]], але ани там не успѣв и побрав ся до [[Паріж|Парижу]]. Там ся дознав о войнѣ в [[Америка|Америцѣ]], де колонии зачали войну за независимость од [[Велика Брітанія|Великобритании]]. В [[Паріж|Парижу]] ся много говорило о первых успѣхах Америчанох, котрых подпоровала и [[Франція|Франция]], и так неодовго одплыв до [[Америка|Америкы]].
==В Америцѣ==
Быв приятый до войска, боюючого за независимость сѣвероамерицкых колоний в годности полковника-инжинера и такой достав задачу опевнити мѣсто [[Филаделфия|Филаделфию]] (септембер, 1776).
В яри 1977 быв посланый под канадску границю до штабу генерала Гейтса, войско котрого уступало под натиском перевагы Англичанох. Косцюшко достав задачу загамовати Англичанох.<ref name="Storozynski53–54">Storozynski 2011, сс. 53–54</ref>. На его росказ воякы обаляли дерева, зносили мосты и гати.<ref name="Storozynski53–54"/>. Англичане тратили час и силы, перемагаючи препоны, дякуючи тому Америчане устигли перебрати ся через [[Гудзон (рѣка)|рѣку Гудзон]]<ref name="Storozynski53–54"/>, збудовати фортификации и перемочи неприятеля в битвѣ коло [[Битва под Саратогов|Саратогы]].
В роках 1778–1779 занимав ся укрѣпленьом форта [[Вест-Пойнт]] на [[Гудзон (рѣка)|рѣцѣ Гудзон]] и зробив з него неприступну крѣпость, за што достав похвалну характеристику од самого [[Джордж Вашінґтон|Джорджа Вашингтона]]: «муж наукы и заслуг (a gentleman of science and of merit)».<ref name="ВР">Rosiek, Wilhelm (Kraków). Kościuszko, с.547.</ref>
Од року 1780 был главным фортификачным инжинером Южного войска.<ref name="ВР"/> По закончѣню войны в року 1783 достав шаржу бригадного генерала, америцке гражданство, орден [[Общество Цинциннатох|Общества Цинциннатох]],<ref name="ВР"/> двѣ особны пиштолѣ в дар од [[Джордж Вашінґтон|Джорджа Вашингтона]]<ref>Сулек З. Тадеуш Костюшко — вождь и общественный реформатор // История военного дела в Польше: Избранные вопросы / Под ред.Витольда Беганьского и др. — Варшава: Изд-во М-во нац. обороны Польск. Нар. Республики, 1970. — С. 132—151.</ref> и в року 1784 вернув ся до краю.
==Война з Россиев==
В року 1788 Великый Сойм рѣшив росширити польске войско до 100 тыс. воякох, што выволало непокой [[Российска империя|России]] и [[Кральовство Пруссия|Пруссии]]. Од року 1789 Косцюшко быв од краля именованый генералмайором и занимав ся реорганизациов войска. В року 1791 была прията [[Конштитуция 3. мая]], котров ся ограничовали права шляхтичох. До незадоволеных додали ся польскы магнаты, котры попросили помоч од [[Катарина Велика|Катарины Великой]]. В яри 1792 российска армада вкрочила до [[Польско|Польщи]]. Дивизия под веденьом Косцюшка (една з трьох) успѣшно клала им одпор. Косцюшко быв повышеный на генералпоручника и достав орден [[Virtuti Militari]]. Але краль приступив [[24. юл]]а [[1792]] на жаданя магнатох и росказав перестати чинити одпор. Косцюшко на то лишив войскову службу и емигровав до [[Франція|Франции]].
==Косцюшково повстаня==
[[File:Przysiega Kosciuszki.jpg|thumb|265px|Присяга Косцюшка]]
В року 1793 зостала Польща по другый раз роздѣлена. Патриоты на емиграции и в краю готовили повстаня. Косцюшко во [[Франція|Франции]] гледав материалну помоч, але достав лем почестне гражданство. [[24. марец|24. марца]] [[1794]] в [[Краков|Краковѣ]] Косцюшко зложив присягу перед народом и прияв веденя повстаня яко Найвысшый Велитель Народных Збройных Сил. [[4. апріль|4.апрѣля]] 1794 выграв [[Битва под Рацлавицями|битву под Рацлавицями]], што мало велику цѣну не так милитарну, як моралну. В маю против повстанцям приступило и прусске войско, на што Косцюшко не раховав, выголошуючи войну лем России. В конци юна до [[Польско|Польщи]] вступило и австрийске войско. На российской сторонѣ вступив до бою корпус генерала [[Александр Суворов|Суворова]]. Найзнаменитѣйшым чином Косцюшкового повстаня была оборона Варшавы, котру облѣгало российско-прусске войско в силѣ 41 тыс. воякох и 235 канонох. По двохмѣсячном марном облѣганю мусѣли одыйти з великыма стратами. [[10. октобер|10. октобра]] [[1794]] в програной битвѣ под [[Мацейовицѣ|Мацейовицями]] Косцюшко трафив зоз цѣлым своим штабом до российской неволѣ. [[16. новембер|16. новембра]] новый Найвысшый Велитель Томаш Вавжецки под [[Радошицѣ|Радошицями]] зложив капитулацию перед российскым генералом Федором Денисовом. Резултатом повстаня было третье роздѣлѣня, при котром [[Польско|Польща]] зникла з мапы [[Европа|Европы]].
==В доживотной емиграции==
[[File:Kosciuszkova mohyla v Krakove.jpg|thumb|265px|Косцюшкова могыла в Краковѣ]]
[[26. новембер|26. новембра]] [[1796]] Косцюшко зложив присягу вѣрноподданства, а тыж мусѣв ся завязати, же нигда ся не верне до [[Польско|Польщи]], и царь [[Павел І. Романов]] выпустив го на волю. За тоту цѣну достали ся на слободу 20 тысяч Полякох, котры были заяты в току повстаня. Хоть ся повстаня не подарило, зостав Косцюшко в очах народа символом независимости, котрый ся передавать з поколѣня на поколѣня.
Косцюшко оселив ся в [[Золотурн]]у в [[Швайц]]у. В року 1806 не прияв вызву [[Наполеон]]а, жебы став в челѣ польского войска в сполочном походѣ на [[Росія|Россию]]. В року 1815 не прияв ани пропозиции од царя [[Александр І. Романов|Александра]] высловити схвалѣня марионетового Кралевства Польского взамѣн за статкы и дары.
Умер в [[Золотурн]]у [[15. октобер|15. октобра]] [[1817]].
Во вшиткых частях роздѣленой [[Польско|Польщи]] служили смуточны молебны. Сенат в [[Краков]]ѣ дав [[3. юл]]а [[1818]] святочно перенести его позостаткы до отчизнины и уложити в кралевской гробцѣ на [[Вавел]]у.<ref name="ВР1">Rosiek, Wilhelm (Kraków). Kościuszko, с.552.</ref> Вдячный народ насыпав му тысячами рук славный помник — могылу при [[Краков]]ѣ.
==Жерела и одказы==
* Rosiek, Wilhelm (Kraków). Kościuszko. // Tvůrcové dějin. Čtyři tisicletí světových dějin v obrazech dob a osobností. Třetí díl. Novověk. Red. Karel Stloukal. Nakladatel L. Mazáč. V Praze, 1935. Cc. 546-552. {{Реф-инфо|чеш.|по чешскы}}
* Storozynski Alex. Kosciuszko Książę chłopów. — W.A.B, 2011. — {{ISBN| 978-83-7414-930-3}} {{Реф-инфо|поль.|по польскы}}
== Референции ==
{{reflist}}
{{DEFAULTSORT:Косцюшко, Тадеуш}}
[[Катеґорія:Польскы генералове]]
[[Катеґорія:Америцкы генералове]]
[[Катеґорія:Пиаристичны штуденты]]
[[Катеґорія:История Польщи]]
mhu2f0h28ydf952w7d28d7la8abuld7
Клара Балог
0
13241
131760
122236
2022-08-17T16:00:15Z
InternetArchiveBot
22034
Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9
wikitext
text/x-wiki
{{Особа
|Имя=Клара Балог
|Имя_оригиналне=родж. Клара Керечанин
|Категория_склада=
|Образчик= [[File:Клара Балог.jpg|250px]]
|Чинность=хореографка, фолклористка
|Уроджѣня={{Birth date|1928|07|17}}
|Мѣсто_роджѣня=[[Ужгород]], [[Чехословакия]]
|Упокоеня={{Death date and age|2018|06|09|1928|07|17}}
|Мѣсто_смерти=[[Ужгород]], [[Украина]]
|Причина_смерти=
}}
'''Клара Балог''' (*[[17. юл]] [[1928]], [[Ужгород]], [[Чехословакия]] — †[[9. юн]] [[2018]], [[Ужгород]], [[Украина]]) — хореографка и фолклористка на [[Подкарпатска Русь|Подкарпатской Руси]] и [[Украина|Украинѣ]].
==Биография==
Пришла на свѣт яко пята дѣтина зоз семерох в родинѣ школного беделуша (дозорцѣ) Федора Керечанина, котрый служив в престижной чешской школѣ в центрѣ [[Ужгород]]а (днешна школа №1), де родина достала двѣ комнаты в сутеренѣ.<ref name="КБ1516">Клара Балог: Мої роси і зорі, сс. 15-16.</ref> В родинѣ ся говорило трьома языками: з няньом [[Русиньскый язык|по русинскы]], з мамов [[Мадярскый язык|по мадярскы]], з бабов [[Німецькый язык|по нѣмецкы]],<ref name="Некролог">Пішла з житя... (видео).</ref> а в школном дворѣ меджи дѣточыма забавами [[Чешскый язык|по чешскы]].<ref name="КБ1516"/>
В шѣстьрочном вѣку пошла до русинской [[Народна школа (Мадярске кралевство)#зачаточна народна школа|зачаточной народной школы]], а в 10-рочном до русинско-мадярской [[Горожанска школа|горожанкы]] (1938-1942), пак абсолвовала чешско-мадярску учительску [[Семинария|семинарию]] (1943-1947). За час ей наукы в семинарии пережила въедно з [[Ужгород]]ом четыри державы, а матуровала уже в [[УССР|Украинѣ]], яко [[Українцї|Украинка]]. На тот час учительска [[семинария]] была переменована на музично-педагогичне училище.<ref name="КБ2427">Клара Балог: Мої роси і зорі, сс. 24-27.</ref> <ref name="Некролог"/>
Первы хореографичны знаня достала в 6-рочном вѣку в штудию танця, котре вела солистка [[Прага|пражского]] балета Аврелия Кремницка.<ref name="Некролог"/> Од року 1945 Клара Балог уже солистка танечной групы [[Закарпатскый народный хор|Закарпатского державного ансамбла пѣснѣ и танцю]], а од року 1969 — балетмайстерка и [[режисер]]ка.<ref name="Илченко">Ільченко Л. О.</ref>
Перве выступлѣня з колективом в [[Москва|Москвѣ]] мали [[23. новембра]] [[1948]], а уже в року 1951 по далшом выступлѣню в [[Москва|Москвѣ]] достала свое перве державне вызнаменаня — орден «Знак Пошани» (1951).<ref name="КБ2427"/> З тым ся зачала ей триумфална карьера хореографкы.
Клара Балог штудировала в селах народны танцѣ, подробно описала их и выдала книгу «Танці Закарпаття». На основѣ того створила понад 30 хореографичных композиций. Вела курсы народного танця и режисерску хореографичну роботу в [[Киев]]ѣ, [[Пряшов]]ѣ, [[США]], [[Канада|Канадѣ]], [[Франция|Франции]].<ref name="Илченко"/>
Мати ей умерла в року 1966, отець в року 1978.<ref>Клара Балог: Мої роси і зорі, с. 37.</ref> Муж, Василь Балог, режисер областной телевизии, о рок скорше од ней. Дѣтей не мали.
Еще и 80-рочна каждоденно ходила на любену роботу, аж року 2013, коли серйозно охворѣла, мусѣла ся того лишити.<ref>Штефаньо О.</ref>
Погребена на теметовѣ Калвария 12. юна 2018.
В конци своей книгы споминок лишила нам одказ:
{{Цитат 2|Будьме людми, жийме в злагодѣ и взаимном честованю!|Клара Балог. Мої роси і зорі, с. 58.}}
==Вызнаменаня==
* 1951 — Орден «Знак Пошани»<ref name="КБ2427"/>
* 1957 — Заслужена артистка [[УССР]]
* 1960 — Орден Трудового Червоного Прапора<ref>Клара Балог: Мої роси і зорі, с. 30</ref>
* 1974 — Народна артистка [[УССР]]
* 1996 — Честна одзнака Президента [[Украина|Украины]]<ref>Указ Президента України від 22 серпня 1996 року № 739/96</ref>
* 2000 — доживотна державна стипендия<ref name="Илченко"/>
* 2003 — Орден княгині Ольги III ст.<ref>Указ Президента України від 6 жовтня 2003 року № 1159/2003</ref>
* 2008 — Орден князя Ярослава Мудрого V ст.<ref>Указ Президента України від 10 вересня 2008 року № 824/2008</ref>
==Жерела и одказы==
* Клара Балог. Мої роси і зорі. /Літ. запис В.А. Качкана. — Ужгород: Карпати, 1988. 64 с. {{ISBN| 5-7757-0213-1}} {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}}
* Ільченко Л. О.: Балог Клара Федорівна. //Енциклопедія Закарпаття. Визначні особи ХХ століття. Закарпатський осередок НТШ. Під наук. ред. Довганича О.Д. «Гражда». Ужгород, 2007. {{ISBN| 978-966-8924-33-0}} С. 26. {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}}
* [http://vsapravda.info/?p=94665 Пішла з життя легендарна ужгородська балетмейстер. Некролог (текст и видео). //Вся закарпатська правда. 9.06.2018]{{Dead link|date=August 2022 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}}
* [http://chas-z.com.ua/news/63906 Штефаньо О.: Як крокувала життям Клара Балог. //Час Закарпаття.] {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}}
==Додаточны жерела==
* Клара Балог. Танці Закарпаття. /Вступ. сл. В. Габорця. Ужгород, 1998. 143 с. {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}}
* Капраль М.: Балог Клара. //Магочій П.Р., Поп І. (уклад.) Енциклопедія історії та культури карпатських русинів. Вид-во В.Падяка. Ужгород, 2010. — 856 c.+ХХХІІ с. {{ISBN| 978-966-387-044-1}} Сс. 37-38. {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}}
*[http://esu.com.ua/search_articles.php?id=40162 Конькова Г. В.: БА́ЛОГ Клара Федорівна. //Енциклопедія сучасної України.] {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}}
== Референции ==
{{reflist}}
{{Lifetime|1928|2018|Балог, Клара}}
[[Катеґорія:Хореографы]]
iisok4w677q7gq9ipwefmst7ys6icou
131798
131760
2022-08-17T17:52:02Z
Igor Kercsa
5504
доповнѣня
wikitext
text/x-wiki
{{Особа
|Имя=Клара Балог
|Имя_оригиналне=родж. Клара Керечанин
|Категория_склада=
|Образчик= [[File:Клара Балог.jpg|250px]]
|Чинность=хореографка, фолклористка
|Уроджѣня={{Birth date|1928|07|17}}
|Мѣсто_роджѣня=[[Ужгород]], [[Чехословакия]]
|Упокоеня={{Death date and age|2018|06|09|1928|07|17}}
|Мѣсто_смерти=[[Ужгород]], [[Украина]]
|Причина_смерти=
}}
'''Клара Балог''' (*[[17. юл]] [[1928]], [[Ужгород]], [[Чехословакия]] — †[[9. юн]] [[2018]], [[Ужгород]], [[Украина]]) — хореографка и фолклористка на [[Подкарпатска Русь|Подкарпатской Руси]] и [[Украина|Украинѣ]].
==Биография==
Пришла на свѣт яко пята дѣтина зоз семерох в родинѣ школного беделуша (дозорцѣ) Федора Керечанина, котрый служив в престижной чешской школѣ в центрѣ [[Ужгород]]а (днешна школа №1), де родина достала двѣ комнаты в сутеренѣ.<ref name="КБ1516">Клара Балог: Мої роси і зорі, сс. 15-16.</ref> В родинѣ ся говорило трьома языками: з няньом [[Русиньскый язык|по русинскы]], з мамов [[Мадярскый язык|по мадярскы]], з бабов [[Німецькый язык|по нѣмецкы]],<ref name="Некролог">Пішла з житя... (видео).</ref> а в школном дворѣ меджи дѣточыма забавами [[Чешскый язык|по чешскы]].<ref name="КБ1516"/>
В шѣстьрочном вѣку пошла до русинской [[Народна школа (Мадярске кралевство)#зачаточна народна школа|зачаточной народной школы]], а в 10-рочном до русинско-мадярской [[Горожанска школа|горожанкы]] (1938-1942), пак абсолвовала чешско-мадярску учительску [[Семинария|семинарию]] (1943-1947). За час ей наукы в семинарии пережила въедно з [[Ужгород]]ом четыри державы, а матуровала уже в [[УССР|Украинѣ]], яко [[Українцї|Украинка]]. На тот час учительска [[семинария]] была переменована на музично-педагогичне училище.<ref name="КБ2427">Клара Балог: Мої роси і зорі, сс. 24-27.</ref> <ref name="Некролог"/>
Первы хореографичны знаня достала в 6-рочном вѣку в штудию танця, котре вела солистка [[Прага|пражского]] балета Аврелия Кремницка.<ref name="Некролог"/> Од року 1945 Клара Балог уже солистка танечной групы [[Закарпатскый народный хор|Закарпатского державного ансамбла пѣснѣ и танцю]], а од року 1969 — балетмайстерка и [[режисер]]ка.<ref name="Илченко">Ільченко Л. О.</ref>
Перве выступлѣня з колективом в [[Москва|Москвѣ]] мали [[23. новембра]] [[1948]], а уже в року 1951 по далшом выступлѣню в [[Москва|Москвѣ]] достала свое перве державне вызнаменаня — орден «Знак Пошани» (1951).<ref name="КБ2427"/> З тым ся зачала ей триумфална карьера хореографкы.
Клара Балог штудировала в селах народны танцѣ, подробно описала их и выдала книгу «Танці Закарпаття». На основѣ того створила понад 30 хореографичных композиций. Вела курсы народного танця и режисерску хореографичну роботу в [[Киев]]ѣ, [[Пряшов]]ѣ, [[США]], [[Канада|Канадѣ]], [[Франция|Франции]].<ref name="Илченко"/>
Мати ей умерла в року 1966, отець в року 1978.<ref>Клара Балог: Мої роси і зорі, с. 37.</ref> Муж, Василь Балог, режисер областной телевизии, о рок скорше од ней. Дѣтей не мали.
Еще и 80-рочна каждоденно ходила на любену роботу, аж року 2013, коли серйозно охворѣла, мусѣла ся того лишити.<ref>Штефаньо О.</ref>
Погребена на теметовѣ Калвария 12. юна 2018.
В конци своей книгы споминок лишила нам одказ:
{{Цитат 2|Будьме людми, жийме в злагодѣ и взаимном честованю!|Клара Балог. Мої роси і зорі, с. 58.}}
==Вызнаменаня==
* 1951 — Орден «Знак Пошани»<ref name="КБ2427"/>
* 1957 — Заслужена артистка [[УССР]]
* 1960 — Орден Трудового Червоного Прапора<ref>Клара Балог: Мої роси і зорі, с. 30</ref>
* 1974 — Народна артистка [[УССР]]
* 1996 — Честна одзнака Президента [[Украина|Украины]]<ref>Указ Президента України від 22 серпня 1996 року № 739/96</ref>
* 2000 — доживотна державна стипендия<ref name="Илченко"/>
* 2003 — Орден княгині Ольги III ст.<ref>Указ Президента України від 6 жовтня 2003 року № 1159/2003</ref>
* 2008 — Орден князя Ярослава Мудрого V ст.<ref>Указ Президента України від 10 вересня 2008 року № 824/2008</ref>
==Жерела и одказы==
* Клара Балог. Мої роси і зорі. /Літ. запис В.А. Качкана. — Ужгород: Карпати, 1988. 64 с. {{ISBN| 5-7757-0213-1}} {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}}
* Ільченко Л. О.: Балог Клара Федорівна. //Енциклопедія Закарпаття. Визначні особи ХХ століття. Закарпатський осередок НТШ. Під наук. ред. Довганича О.Д. «Гражда». Ужгород, 2007. {{ISBN| 978-966-8924-33-0}} С. 26. {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}}
* [http://vsapravda.info/?p=94665 Пішла з життя легендарна ужгородська балетмейстер. Некролог (текст и видео). //Вся закарпатська правда. 9.06.2018]{{Dead link|date=August 2022 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}}
* [http://chas-z.com.ua/news/63906 Штефаньо О.: Як крокувала життям Клара Балог. //Час Закарпаття.] {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}}
* [https://www.youtube.com/watch?v=8TOYGKHPjtw Тиса-1."Русинська родина". Клара Балог (17.11.2012)]{{ref-uk}}
==Додаточны жерела==
* Клара Балог. Танці Закарпаття. /Вступ. сл. В. Габорця. Ужгород, 1998. 143 с. {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}}
* Капраль М.: Балог Клара. //Магочій П.Р., Поп І. (уклад.) Енциклопедія історії та культури карпатських русинів. Вид-во В.Падяка. Ужгород, 2010. — 856 c.+ХХХІІ с. {{ISBN| 978-966-387-044-1}} Сс. 37-38. {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}}
*[http://esu.com.ua/search_articles.php?id=40162 Конькова Г. В.: БА́ЛОГ Клара Федорівна. //Енциклопедія сучасної України.] {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}}
== Референции ==
{{reflist}}
{{Lifetime|1928|2018|Балог, Клара}}
[[Катеґорія:Хореографы]]
75t67qs5vll09ii656ln464tg55f69p
131799
131798
2022-08-17T17:54:35Z
Igor Kercsa
5504
одказ
wikitext
text/x-wiki
{{Особа
|Имя=Клара Балог
|Имя_оригиналне=родж. Клара Керечанин
|Категория_склада=
|Образчик= [[File:Клара Балог.jpg|250px]]
|Чинность=хореографка, фолклористка
|Уроджѣня={{Birth date|1928|07|17}}
|Мѣсто_роджѣня=[[Ужгород]], [[Чехословакия]]
|Упокоеня={{Death date and age|2018|06|09|1928|07|17}}
|Мѣсто_смерти=[[Ужгород]], [[Украина]]
|Причина_смерти=
}}
'''Клара Балог''' (*[[17. юл]] [[1928]], [[Ужгород]], [[Чехословакия]] — †[[9. юн]] [[2018]], [[Ужгород]], [[Украина]]) — хореографка и фолклористка на [[Подкарпатска Русь|Подкарпатской Руси]] и [[Украина|Украинѣ]].
==Биография==
Пришла на свѣт яко пята дѣтина зоз семерох в родинѣ школного беделуша (дозорцѣ) Федора Керечанина, котрый служив в престижной чешской школѣ в центрѣ [[Ужгород]]а (днешна школа №1), де родина достала двѣ комнаты в сутеренѣ.<ref name="КБ1516">Клара Балог: Мої роси і зорі, сс. 15-16.</ref> В родинѣ ся говорило трьома языками: з няньом [[Русиньскый язык|по русинскы]], з мамов [[Мадярскый язык|по мадярскы]], з бабов [[Німецькый язык|по нѣмецкы]],<ref name="Некролог">Клара Балог (видео, Тиса-1).</ref> а в школном дворѣ меджи дѣточыма забавами [[Чешскый язык|по чешскы]].<ref name="КБ1516"/>
В шѣстьрочном вѣку пошла до русинской [[Народна школа (Мадярске кралевство)#зачаточна народна школа|зачаточной народной школы]], а в 10-рочном до русинско-мадярской [[Горожанска школа|горожанкы]] (1938-1942), пак абсолвовала чешско-мадярску учительску [[Семинария|семинарию]] (1943-1947). За час ей наукы в семинарии пережила въедно з [[Ужгород]]ом четыри державы, а матуровала уже в [[УССР|Украинѣ]], яко [[Українцї|Украинка]]. На тот час учительска [[семинария]] была переменована на музично-педагогичне училище.<ref name="КБ2427">Клара Балог: Мої роси і зорі, сс. 24-27.</ref> <ref name="Некролог"/>
Первы хореографичны знаня достала в 6-рочном вѣку в штудию танця, котре вела солистка [[Прага|пражского]] балета Аврелия Кремницка.<ref name="Некролог"/> Од року 1945 Клара Балог уже солистка танечной групы [[Закарпатскый народный хор|Закарпатского державного ансамбла пѣснѣ и танцю]], а од року 1969 — балетмайстерка и [[режисер]]ка.<ref name="Илченко">Ільченко Л. О.</ref>
Перве выступлѣня з колективом в [[Москва|Москвѣ]] мали [[23. новембра]] [[1948]], а уже в року 1951 по далшом выступлѣню в [[Москва|Москвѣ]] достала свое перве державне вызнаменаня — орден «Знак Пошани» (1951).<ref name="КБ2427"/> З тым ся зачала ей триумфална карьера хореографкы.
Клара Балог штудировала в селах народны танцѣ, подробно описала их и выдала книгу «Танці Закарпаття». На основѣ того створила понад 30 хореографичных композиций. Вела курсы народного танця и режисерску хореографичну роботу в [[Киев]]ѣ, [[Пряшов]]ѣ, [[США]], [[Канада|Канадѣ]], [[Франция|Франции]].<ref name="Илченко"/>
Мати ей умерла в року 1966, отець в року 1978.<ref>Клара Балог: Мої роси і зорі, с. 37.</ref> Муж, Василь Балог, режисер областной телевизии, о рок скорше од ней. Дѣтей не мали.
Еще и 80-рочна каждоденно ходила на любену роботу, аж року 2013, коли серйозно охворѣла, мусѣла ся того лишити.<ref>Штефаньо О.</ref>
Погребена на теметовѣ Калвария 12. юна 2018.
В конци своей книгы споминок лишила нам одказ:
{{Цитат 2|Будьме людми, жийме в злагодѣ и взаимном честованю!|Клара Балог. Мої роси і зорі, с. 58.}}
==Вызнаменаня==
* 1951 — Орден «Знак Пошани»<ref name="КБ2427"/>
* 1957 — Заслужена артистка [[УССР]]
* 1960 — Орден Трудового Червоного Прапора<ref>Клара Балог: Мої роси і зорі, с. 30</ref>
* 1974 — Народна артистка [[УССР]]
* 1996 — Честна одзнака Президента [[Украина|Украины]]<ref>Указ Президента України від 22 серпня 1996 року № 739/96</ref>
* 2000 — доживотна державна стипендия<ref name="Илченко"/>
* 2003 — Орден княгині Ольги III ст.<ref>Указ Президента України від 6 жовтня 2003 року № 1159/2003</ref>
* 2008 — Орден князя Ярослава Мудрого V ст.<ref>Указ Президента України від 10 вересня 2008 року № 824/2008</ref>
==Жерела и одказы==
* Клара Балог. Мої роси і зорі. /Літ. запис В.А. Качкана. — Ужгород: Карпати, 1988. 64 с. {{ISBN| 5-7757-0213-1}} {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}}
* Ільченко Л. О.: Балог Клара Федорівна. //Енциклопедія Закарпаття. Визначні особи ХХ століття. Закарпатський осередок НТШ. Під наук. ред. Довганича О.Д. «Гражда». Ужгород, 2007. {{ISBN| 978-966-8924-33-0}} С. 26. {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}}
* [http://chas-z.com.ua/news/63906 Штефаньо О.: Як крокувала життям Клара Балог. //Час Закарпаття.] {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}}
* [https://www.youtube.com/watch?v=8TOYGKHPjtw Тиса-1."Русинська родина". Клара Балог (17.11.2012)]{{ref-uk}}
==Додаточны жерела==
* Клара Балог. Танці Закарпаття. /Вступ. сл. В. Габорця. Ужгород, 1998. 143 с. {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}}
* Капраль М.: Балог Клара. //Магочій П.Р., Поп І. (уклад.) Енциклопедія історії та культури карпатських русинів. Вид-во В.Падяка. Ужгород, 2010. — 856 c.+ХХХІІ с. {{ISBN| 978-966-387-044-1}} Сс. 37-38. {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}}
*[http://esu.com.ua/search_articles.php?id=40162 Конькова Г. В.: БА́ЛОГ Клара Федорівна. //Енциклопедія сучасної України.] {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}}
== Референции ==
{{reflist}}
{{Lifetime|1928|2018|Балог, Клара}}
[[Катеґорія:Хореографы]]
lghxwwctnul94a2lvitdrra1fss2kev
Перечин
0
13909
131776
127864
2022-08-17T16:53:31Z
InternetArchiveBot
22034
Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9
wikitext
text/x-wiki
{{Локалита
|статус = Город [[Украина|Украины]]
|руська назва = Перечин
|оригинална назва =
|застава = Perechyn flag.svg
|опис заставы =
|ширина заставы = 150
|герб =Perech_s.png
|ширина герба = 90
|вид крайны = Еврорегион
|крайна = [[Еврорегион Карпаты|Карпаты]]
|lat_dir = N |lat_deg =48 |lat_min =44 |lat_sec =03 <!-- землеписна ширка-->
|lon_dir = E |lon_deg =22 |lon_min =28 |lon_sec =07 <!-- землеписна довжка-->
|CoordAddon =
|CoordScale = 300000 <!-- мапы укажуть ся в масштабѣ 3 км/цм -->
|размер карты страны = 0 <!-- так затлумить выдачу мапы под рамов -->
|давны назвы =
|вид региона = Область
|регион = Закарпатска
|вид района = <!--4.гарадича администрации, предволено: Район -->
|район = Перечинскый
|вид общины = Мер
|община = Иван Погорѣляк<ref>[http://www.perechyn.com.ua/aparat-miskoyi-radi Апарат мерии]</ref>
|площа = 7,45
|вид высоты = Надморска вышка
|высота = 171-196
|население = 6 737<ref name="Статистика2016">[http://database.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2016/zb_nas_15.pdf Чисельність наявного населення України на 1 січня 2016, с. 35.]</ref>
|год переписи = 2016
|часовый пояс = +2
|DST = перевод годинкы
|телефонный код = +380 3145
|почтовый индекс = 89200—89202
|вид идентификатора = КОАТУУ
|цифровой идентификатор = 2123610100
|категория в Commons = Perechyn
|сайт = http://www.perechyn.com.ua/
|язык сайта = {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}}
}}
[[Файл:Perechyn1.JPG|thumb|290px|Улиця Перечина]]
[[File:Перечин. Римо-католицький храм св. Августина (1906).jpg|thumb|290px|[[Костел]] св. Августина (1906)]]
[[File:F Feketa.jpg|thumb|290px|Поштарь Федор Фекета]]
'''Перечин''' - [[варош]] в [[Закарпатска область|Закарпатской области]] [[Украина|Украины]], административный центер [[Перечинскый район|Перечинского района]]. В сучасности мать Перечин 6.737 жытельох (2016).<ref name="Статистика2016"/>
Варошскый статус Перечин достав в року 2004.<ref name="Вербиленко">Вербиленко Г. А.</ref><ref name="Федака"/>
==Землепис==
Лежить в долинѣ [[Уг (приток Лаборця)|рѣкы Уг]], о 21 км на сѣвер од [[Ужгород]]а. Через Перечин иде асфалтка [[Ужгород]]–[[Львов]] и желѣзнична линия [[Чоп]]–[[Москва]].<ref name=Tronko>Тронько П. и др., с. 439</ref>
Середня теплота януара -3,9°С, юла 19,3°С. Вышковый роздѣл в катастровых границях 25 м.<ref>Географічна енциклопедія України, том 3, с. 22.</ref>
Надморска вышка [[Уг (приток Лаборця)|Уга]] на входѣ до Перечина 149 м (район Бантлинова товарня, суток з [[Туря|Турьов]]), на выходѣ 142 м (готарь Яслище), вышка дорогы в том мѣстѣ 156 м.<ref>Чешска военска мапа: Země Podkarpatská. Zeměpisný ústav M.N.O., č. 527-1919, л. 4569.</ref> Интерполация тых дат давать нижню середню вышку Перечина 171 м. Верхня середня вышка з доданьом вышкового роздѣлу пак буде 196 м.
==История==
===Мадярска доба===
Перва упоминка о селѣ походить з року 1399,<ref name="Федака">Сергій Федака: Перечин.</ref> а в року 1427 село упомянуте, як часть доминии грофох Другетох,<ref name="Вербиленко"/> котрому належало до року 1691, коли перешло у властность грофа Берченьи.
Найдавнѣйша печатка Перечина, яка дошла до нас, походить з року 1823, в тот час село уже належало ерару; а найдавнѣйшым старостом (бировом), за котрого заховали ся упоминкы быв Иван Иваник, што бировив в серединѣ [[XIX. стороча]], потомкы котрого жиють в Перечинѣ донынѣ.<ref name="Федака"/>
На основѣ найстаршых упоминок и печаток варошска рада в року 1999, коли Перечин святковав 600-роча, схвалила днешный герб Перечина, на котром стоить и рок его основаня.
В року 1893 нѣмецке акционерне товаришство ''Бантлин'' отворило в Перечинѣ лѣсохемичный комбинат, де з букового дерева выробляли смолу, ацетон, метиловый шпиритус, оцтовый квас и др. Комбинат мав филиалку в [[Туря Быстра|Тури Быстрой]], де мали роботу 156 особ, а в року 1903 лем в самом Перечинѣ мали роботу 272 сталы роботници. В тых роках аж до [[Ужоцкый переход|Ужоцкого перехода]] потягли желѣзницю, в Перечинѣ збудовали желѣзничну штанцию, отворили фирес з 30 робочыма мѣстами, де продуковали шлиперы про штреку.<ref>Тронько П. и др., сс. 441-442</ref>
===Чехословацка доба===
[[14. януара]] [[1919]] Перечин окуповало чешске войско, але в апрѣлю мусѣло лишити село. Мѣстны лѣвы пробовали установити владу Совѣтох, але неодовго [[Чехы]] ся вернули и той владѣ настав конець. За [[Чехы|Чехох]] ся стали позитивны змѣны в [[Култура|културѣ]]. В роках 1928-30 збудовала школу на 400 мѣст чешска фирма ''Лана'', тота сама, што будовала район Галагов в [[Ужгород]]ѣ. Коли подля Вѣденьского арбитражу [[2. новембра]] [[1938]] [[Ужгород]] передали [[Мадярске кральовство|Мадярщинѣ]], Перечин обстав ся в [[Карпатьска Україна|Карпатской Украинѣ]].<ref name="Федака"/>
Фирма ''Бантлин'' перешла у властность ''Живнобанкы''. На перечинской фабрицѣ робило уже 2000 роботникох, але наслѣдком кризы в року 1936 зостало лем 200.<ref>Достал Я., с. 132.</ref>
===Друга мадярска доба===
Од [[15. марца]] [[1939]] до [[27. октобра]] [[1944]] Перечин быв окупованый [[Мадярске кральовство|Мадярами]].<ref name="Вербиленко"/>
===Совѣтска доба===
Зачала ся [[27. октобра]] [[1944]] з приходом Червеной армады.
В совѣтскый период отворили сокову и древообробну фабрикы, промысловку, дом културы.<ref>Кудрицкий А.В. и др., с. 655.</ref> В року 1968 отворили фабрику радиоелектронных сучасток «Стеатит», днесь закрыту. В року 1988 завели природный газ зоз [[Уренгой|Уренгоя]].<ref name="Федака"/>
==Туристичны объекты==
Памяткы архитектуры, истории и умѣня:<ref name="Вербиленко"/>
* Свято-Николайовска церква (1763—69)
* [[костел]] св. Августина (1906)
* памятник поштарю Федору Фекетѣ (автор [[Михайло Белень|М. Белень]])
Шпорт и рекреация:
* лыжарска база на горѣ Плѣшка (5<sup>1</sup>/<sub>2</sub> км [[воздух]]ом, около 15 км пѣшым ходом)<ref>[https://tourinform.org.ua/pishohidnyj-pohod-vyhidnoho-dnya-na-h-plishka/ Трамп на гору Плѣшка]</ref><ref>Мапа высот в околици, гора Плѣшка.</ref>
==Жерела==
* Вербиленко Г. А.: Перечин. //Енциклопедія історії України : у 10 т. / Смолій В. и др. (ред.). Інститут історії України НАНУ. — К. : Наук. думка, 2003-2013. {{ISBN| 966-00-0632-2}}; том 8 (2011) {{ISBN| 978-966-00-1142-7}}, с. 141.
* Географічна енциклопедія України, 3 том; К., «Українська енциклопедія», 1993. {{ISBN| 5-88500—020—4}}
* Достал, Ярослав. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919–1938). Ужгород, «Карпати», 2014. {{ISBN| 978-966-671-374-5}}.
* Кудрицкий А.В. и др. (ред.). Украинский советский энциклопедический словарь в трех томах. / Главная редакция Украинской Советской Энциклопедии им. М.П. Бажана. К., 1988. Том 2. {{ISBN| 5-88500-002-6}}.
* Тронько П. и др. (ред.) Історія міст і сіл України. Том 7. Закарпатська область. К. 1969.
== Екстерны одказы ==
{{commonscat|Perechyn}}
*[http://ukrssr.com.ua/zakarp/perechinskiy/perechin-perechinskiy-rayon-zakarpatska-oblast ПЕРЕЧИН, ПЕРЕЧИНСЬКИЙ РАЙОН, ЗАКАРПАТСЬКА ОБЛАСТЬ. //Історія міст і сіл України. Том 7.]
* Достал Я. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919-1938) pdf [http://www.twirpx.com/file/1775048/]{{Dead link|date=August 2022 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}
* Мапа высот в околици, гора Плѣшка [https://mapy.cz/zimni?x=22.468611&y=48.734167&z=13&source=coor&id=22.398058%2C48.741299]
* [http://www.ji.lviv.ua/n44texts/fedaka2.htm Сергій Федака: Перечин.]
== Референции ==
{{reflist}}
{{Перечинскый район}}
{{Закарпатска область}}
[[Катеґорія:Населены пункты Украины]]
[[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]]
5jdorfko580hlzht3fmvb9bmy4y8dcm
131813
131776
2022-08-17T18:37:02Z
Igor Kercsa
5504
Зрушена верзія 131776 од хоснователя [[Special:Contributions/InternetArchiveBot|InternetArchiveBot]]VANDALISM ([[User talk:InternetArchiveBot|діскузія]])
wikitext
text/x-wiki
{{Локалита
|статус = Город [[Украина|Украины]]
|руська назва = Перечин
|оригинална назва =
|застава = Perechyn flag.svg
|опис заставы =
|ширина заставы = 150
|герб =Perech_s.png
|ширина герба = 90
|вид крайны = Еврорегион
|крайна = [[Еврорегион Карпаты|Карпаты]]
|lat_dir = N |lat_deg =48 |lat_min =44 |lat_sec =03 <!-- землеписна ширка-->
|lon_dir = E |lon_deg =22 |lon_min =28 |lon_sec =07 <!-- землеписна довжка-->
|CoordAddon =
|CoordScale = 300000 <!-- мапы укажуть ся в масштабѣ 3 км/цм -->
|размер карты страны = 0 <!-- так затлумить выдачу мапы под рамов -->
|давны назвы =
|вид региона = Область
|регион = Закарпатска
|вид района = <!--4.гарадича администрации, предволено: Район -->
|район = Перечинскый
|вид общины = Мер
|община = Иван Погорѣляк<ref>[http://www.perechyn.com.ua/aparat-miskoyi-radi Апарат мерии]</ref>
|площа = 7,45
|вид высоты = Надморска вышка
|высота = 171-196
|население = 6 737<ref name="Статистика2016">[http://database.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2016/zb_nas_15.pdf Чисельність наявного населення України на 1 січня 2016, с. 35.]</ref>
|год переписи = 2016
|часовый пояс = +2
|DST = перевод годинкы
|телефонный код = +380 3145
|почтовый индекс = 89200—89202
|вид идентификатора = КОАТУУ
|цифровой идентификатор = 2123610100
|категория в Commons = Perechyn
|сайт = http://www.perechyn.com.ua/
|язык сайта = {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}}
}}
[[Файл:Perechyn1.JPG|thumb|290px|Улиця Перечина]]
[[File:Перечин. Римо-католицький храм св. Августина (1906).jpg|thumb|290px|[[Костел]] св. Августина (1906)]]
[[File:F Feketa.jpg|thumb|290px|Поштарь Федор Фекета]]
'''Перечин''' - [[варош]] в [[Закарпатска область|Закарпатской области]] [[Украина|Украины]], административный центер [[Перечинскый район|Перечинского района]]. В сучасности мать Перечин 6.737 жытельох (2016).<ref name="Статистика2016"/>
Варошскый статус Перечин достав в року 2004.<ref name="Вербиленко">Вербиленко Г. А.</ref><ref name="Федака"/>
==Землепис==
Лежить в долинѣ [[Уг (приток Лаборця)|рѣкы Уг]], о 21 км на сѣвер од [[Ужгород]]а. Через Перечин иде асфалтка [[Ужгород]]–[[Львов]] и желѣзнична линия [[Чоп]]–[[Москва]].<ref name=Tronko>Тронько П. и др., с. 439</ref>
Середня теплота януара -3,9°С, юла 19,3°С. Вышковый роздѣл в катастровых границях 25 м.<ref>Географічна енциклопедія України, том 3, с. 22.</ref>
Надморска вышка [[Уг (приток Лаборця)|Уга]] на входѣ до Перечина 149 м (район Бантлинова товарня, суток з [[Туря|Турьов]]), на выходѣ 142 м (готарь Яслище), вышка дорогы в том мѣстѣ 156 м.<ref>Чешска военска мапа: Země Podkarpatská. Zeměpisný ústav M.N.O., č. 527-1919, л. 4569.</ref> Интерполация тых дат давать нижню середню вышку Перечина 171 м. Верхня середня вышка з доданьом вышкового роздѣлу пак буде 196 м.
==История==
===Мадярска доба===
Перва упоминка о селѣ походить з року 1399,<ref name="Федака">Сергій Федака: Перечин.</ref> а в року 1427 село упомянуте, як часть доминии грофох Другетох,<ref name="Вербиленко"/> котрому належало до року 1691, коли перешло у властность грофа Берченьи.
Найдавнѣйша печатка Перечина, яка дошла до нас, походить з року 1823, в тот час село уже належало ерару; а найдавнѣйшым старостом (бировом), за котрого заховали ся упоминкы быв Иван Иваник, што бировив в серединѣ [[XIX. стороча]], потомкы котрого жиють в Перечинѣ донынѣ.<ref name="Федака"/>
На основѣ найстаршых упоминок и печаток варошска рада в року 1999, коли Перечин святковав 600-роча, схвалила днешный герб Перечина, на котром стоить и рок его основаня.
В року 1893 нѣмецке акционерне товаришство ''Бантлин'' отворило в Перечинѣ лѣсохемичный комбинат, де з букового дерева выробляли смолу, ацетон, метиловый шпиритус, оцтовый квас и др. Комбинат мав филиалку в [[Туря Быстра|Тури Быстрой]], де мали роботу 156 особ, а в року 1903 лем в самом Перечинѣ мали роботу 272 сталы роботници. В тых роках аж до [[Ужоцкый переход|Ужоцкого перехода]] потягли желѣзницю, в Перечинѣ збудовали желѣзничну штанцию, отворили фирес з 30 робочыма мѣстами, де продуковали шлиперы про штреку.<ref>Тронько П. и др., сс. 441-442</ref>
===Чехословацка доба===
[[14. януара]] [[1919]] Перечин окуповало чешске войско, але в апрѣлю мусѣло лишити село. Мѣстны лѣвы пробовали установити владу Совѣтох, але неодовго [[Чехы]] ся вернули и той владѣ настав конець. За [[Чехы|Чехох]] ся стали позитивны змѣны в [[Култура|културѣ]]. В роках 1928-30 збудовала школу на 400 мѣст чешска фирма ''Лана'', тота сама, што будовала район Галагов в [[Ужгород]]ѣ. Коли подля Вѣденьского арбитражу [[2. новембра]] [[1938]] [[Ужгород]] передали [[Мадярске кральовство|Мадярщинѣ]], Перечин обстав ся в [[Карпатьска Україна|Карпатской Украинѣ]].<ref name="Федака"/>
Фирма ''Бантлин'' перешла у властность ''Живнобанкы''. На перечинской фабрицѣ робило уже 2000 роботникох, але наслѣдком кризы в року 1936 зостало лем 200.<ref>Достал Я., с. 132.</ref>
===Друга мадярска доба===
Од [[15. марца]] [[1939]] до [[27. октобра]] [[1944]] Перечин быв окупованый [[Мадярске кральовство|Мадярами]].<ref name="Вербиленко"/>
===Совѣтска доба===
Зачала ся [[27. октобра]] [[1944]] з приходом Червеной армады.
В совѣтскый период отворили сокову и древообробну фабрикы, промысловку, дом културы.<ref>Кудрицкий А.В. и др., с. 655.</ref> В року 1968 отворили фабрику радиоелектронных сучасток «Стеатит», днесь закрыту. В року 1988 завели природный газ зоз [[Уренгой|Уренгоя]].<ref name="Федака"/>
==Туристичны объекты==
Памяткы архитектуры, истории и умѣня:<ref name="Вербиленко"/>
* Свято-Николайовска церква (1763—69)
* [[костел]] св. Августина (1906)
* памятник поштарю Федору Фекетѣ (автор [[Михайло Белень|М. Белень]])
Шпорт и рекреация:
* лыжарска база на горѣ Плѣшка (5<sup>1</sup>/<sub>2</sub> км [[воздух]]ом, около 15 км пѣшым ходом)<ref>[https://tourinform.org.ua/pishohidnyj-pohod-vyhidnoho-dnya-na-h-plishka/ Трамп на гору Плѣшка]</ref><ref>Мапа высот в околици, гора Плѣшка.</ref>
==Жерела==
* Вербиленко Г. А.: Перечин. //Енциклопедія історії України : у 10 т. / Смолій В. и др. (ред.). Інститут історії України НАНУ. — К. : Наук. думка, 2003-2013. {{ISBN| 966-00-0632-2}}; том 8 (2011) {{ISBN| 978-966-00-1142-7}}, с. 141.
* Географічна енциклопедія України, 3 том; К., «Українська енциклопедія», 1993. {{ISBN| 5-88500—020—4}}
* Достал, Ярослав. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919–1938). Ужгород, «Карпати», 2014. {{ISBN| 978-966-671-374-5}}.
* Кудрицкий А.В. и др. (ред.). Украинский советский энциклопедический словарь в трех томах. / Главная редакция Украинской Советской Энциклопедии им. М.П. Бажана. К., 1988. Том 2. {{ISBN| 5-88500-002-6}}.
* Тронько П. и др. (ред.) Історія міст і сіл України. Том 7. Закарпатська область. К. 1969.
== Екстерны одказы ==
{{commonscat|Perechyn}}
*[http://ukrssr.com.ua/zakarp/perechinskiy/perechin-perechinskiy-rayon-zakarpatska-oblast ПЕРЕЧИН, ПЕРЕЧИНСЬКИЙ РАЙОН, ЗАКАРПАТСЬКА ОБЛАСТЬ. //Історія міст і сіл України. Том 7.]
* Достал Я. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919-1938) pdf [http://www.twirpx.com/file/1775048/]
* Мапа высот в околици, гора Плѣшка [https://mapy.cz/zimni?x=22.468611&y=48.734167&z=13&source=coor&id=22.398058%2C48.741299]
* [http://www.ji.lviv.ua/n44texts/fedaka2.htm Сергій Федака: Перечин.]
== Референции ==
{{reflist}}
{{Перечинскый район}}
{{Закарпатска область}}
[[Катеґорія:Населены пункты Украины]]
[[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]]
kd3y0ort8l381g35mnikrzg5c29hqx7
131846
131813
2022-08-17T19:53:33Z
InternetArchiveBot
22034
Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9
wikitext
text/x-wiki
{{Локалита
|статус = Город [[Украина|Украины]]
|руська назва = Перечин
|оригинална назва =
|застава = Perechyn flag.svg
|опис заставы =
|ширина заставы = 150
|герб =Perech_s.png
|ширина герба = 90
|вид крайны = Еврорегион
|крайна = [[Еврорегион Карпаты|Карпаты]]
|lat_dir = N |lat_deg =48 |lat_min =44 |lat_sec =03 <!-- землеписна ширка-->
|lon_dir = E |lon_deg =22 |lon_min =28 |lon_sec =07 <!-- землеписна довжка-->
|CoordAddon =
|CoordScale = 300000 <!-- мапы укажуть ся в масштабѣ 3 км/цм -->
|размер карты страны = 0 <!-- так затлумить выдачу мапы под рамов -->
|давны назвы =
|вид региона = Область
|регион = Закарпатска
|вид района = <!--4.гарадича администрации, предволено: Район -->
|район = Перечинскый
|вид общины = Мер
|община = Иван Погорѣляк<ref>[http://www.perechyn.com.ua/aparat-miskoyi-radi Апарат мерии]</ref>
|площа = 7,45
|вид высоты = Надморска вышка
|высота = 171-196
|население = 6 737<ref name="Статистика2016">[http://database.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2016/zb_nas_15.pdf Чисельність наявного населення України на 1 січня 2016, с. 35.]</ref>
|год переписи = 2016
|часовый пояс = +2
|DST = перевод годинкы
|телефонный код = +380 3145
|почтовый индекс = 89200—89202
|вид идентификатора = КОАТУУ
|цифровой идентификатор = 2123610100
|категория в Commons = Perechyn
|сайт = http://www.perechyn.com.ua/
|язык сайта = {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}}
}}
[[Файл:Perechyn1.JPG|thumb|290px|Улиця Перечина]]
[[File:Перечин. Римо-католицький храм св. Августина (1906).jpg|thumb|290px|[[Костел]] св. Августина (1906)]]
[[File:F Feketa.jpg|thumb|290px|Поштарь Федор Фекета]]
'''Перечин''' - [[варош]] в [[Закарпатска область|Закарпатской области]] [[Украина|Украины]], административный центер [[Перечинскый район|Перечинского района]]. В сучасности мать Перечин 6.737 жытельох (2016).<ref name="Статистика2016"/>
Варошскый статус Перечин достав в року 2004.<ref name="Вербиленко">Вербиленко Г. А.</ref><ref name="Федака"/>
==Землепис==
Лежить в долинѣ [[Уг (приток Лаборця)|рѣкы Уг]], о 21 км на сѣвер од [[Ужгород]]а. Через Перечин иде асфалтка [[Ужгород]]–[[Львов]] и желѣзнична линия [[Чоп]]–[[Москва]].<ref name=Tronko>Тронько П. и др., с. 439</ref>
Середня теплота януара -3,9°С, юла 19,3°С. Вышковый роздѣл в катастровых границях 25 м.<ref>Географічна енциклопедія України, том 3, с. 22.</ref>
Надморска вышка [[Уг (приток Лаборця)|Уга]] на входѣ до Перечина 149 м (район Бантлинова товарня, суток з [[Туря|Турьов]]), на выходѣ 142 м (готарь Яслище), вышка дорогы в том мѣстѣ 156 м.<ref>Чешска военска мапа: Země Podkarpatská. Zeměpisný ústav M.N.O., č. 527-1919, л. 4569.</ref> Интерполация тых дат давать нижню середню вышку Перечина 171 м. Верхня середня вышка з доданьом вышкового роздѣлу пак буде 196 м.
==История==
===Мадярска доба===
Перва упоминка о селѣ походить з року 1399,<ref name="Федака">Сергій Федака: Перечин.</ref> а в року 1427 село упомянуте, як часть доминии грофох Другетох,<ref name="Вербиленко"/> котрому належало до року 1691, коли перешло у властность грофа Берченьи.
Найдавнѣйша печатка Перечина, яка дошла до нас, походить з року 1823, в тот час село уже належало ерару; а найдавнѣйшым старостом (бировом), за котрого заховали ся упоминкы быв Иван Иваник, што бировив в серединѣ [[XIX. стороча]], потомкы котрого жиють в Перечинѣ донынѣ.<ref name="Федака"/>
На основѣ найстаршых упоминок и печаток варошска рада в року 1999, коли Перечин святковав 600-роча, схвалила днешный герб Перечина, на котром стоить и рок его основаня.
В року 1893 нѣмецке акционерне товаришство ''Бантлин'' отворило в Перечинѣ лѣсохемичный комбинат, де з букового дерева выробляли смолу, ацетон, метиловый шпиритус, оцтовый квас и др. Комбинат мав филиалку в [[Туря Быстра|Тури Быстрой]], де мали роботу 156 особ, а в року 1903 лем в самом Перечинѣ мали роботу 272 сталы роботници. В тых роках аж до [[Ужоцкый переход|Ужоцкого перехода]] потягли желѣзницю, в Перечинѣ збудовали желѣзничну штанцию, отворили фирес з 30 робочыма мѣстами, де продуковали шлиперы про штреку.<ref>Тронько П. и др., сс. 441-442</ref>
===Чехословацка доба===
[[14. януара]] [[1919]] Перечин окуповало чешске войско, але в апрѣлю мусѣло лишити село. Мѣстны лѣвы пробовали установити владу Совѣтох, але неодовго [[Чехы]] ся вернули и той владѣ настав конець. За [[Чехы|Чехох]] ся стали позитивны змѣны в [[Култура|културѣ]]. В роках 1928-30 збудовала школу на 400 мѣст чешска фирма ''Лана'', тота сама, што будовала район Галагов в [[Ужгород]]ѣ. Коли подля Вѣденьского арбитражу [[2. новембра]] [[1938]] [[Ужгород]] передали [[Мадярске кральовство|Мадярщинѣ]], Перечин обстав ся в [[Карпатьска Україна|Карпатской Украинѣ]].<ref name="Федака"/>
Фирма ''Бантлин'' перешла у властность ''Живнобанкы''. На перечинской фабрицѣ робило уже 2000 роботникох, але наслѣдком кризы в року 1936 зостало лем 200.<ref>Достал Я., с. 132.</ref>
===Друга мадярска доба===
Од [[15. марца]] [[1939]] до [[27. октобра]] [[1944]] Перечин быв окупованый [[Мадярске кральовство|Мадярами]].<ref name="Вербиленко"/>
===Совѣтска доба===
Зачала ся [[27. октобра]] [[1944]] з приходом Червеной армады.
В совѣтскый период отворили сокову и древообробну фабрикы, промысловку, дом културы.<ref>Кудрицкий А.В. и др., с. 655.</ref> В року 1968 отворили фабрику радиоелектронных сучасток «Стеатит», днесь закрыту. В року 1988 завели природный газ зоз [[Уренгой|Уренгоя]].<ref name="Федака"/>
==Туристичны объекты==
Памяткы архитектуры, истории и умѣня:<ref name="Вербиленко"/>
* Свято-Николайовска церква (1763—69)
* [[костел]] св. Августина (1906)
* памятник поштарю Федору Фекетѣ (автор [[Михайло Белень|М. Белень]])
Шпорт и рекреация:
* лыжарска база на горѣ Плѣшка (5<sup>1</sup>/<sub>2</sub> км [[воздух]]ом, около 15 км пѣшым ходом)<ref>[https://tourinform.org.ua/pishohidnyj-pohod-vyhidnoho-dnya-na-h-plishka/ Трамп на гору Плѣшка]</ref><ref>Мапа высот в околици, гора Плѣшка.</ref>
==Жерела==
* Вербиленко Г. А.: Перечин. //Енциклопедія історії України : у 10 т. / Смолій В. и др. (ред.). Інститут історії України НАНУ. — К. : Наук. думка, 2003-2013. {{ISBN| 966-00-0632-2}}; том 8 (2011) {{ISBN| 978-966-00-1142-7}}, с. 141.
* Географічна енциклопедія України, 3 том; К., «Українська енциклопедія», 1993. {{ISBN| 5-88500—020—4}}
* Достал, Ярослав. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919–1938). Ужгород, «Карпати», 2014. {{ISBN| 978-966-671-374-5}}.
* Кудрицкий А.В. и др. (ред.). Украинский советский энциклопедический словарь в трех томах. / Главная редакция Украинской Советской Энциклопедии им. М.П. Бажана. К., 1988. Том 2. {{ISBN| 5-88500-002-6}}.
* Тронько П. и др. (ред.) Історія міст і сіл України. Том 7. Закарпатська область. К. 1969.
== Екстерны одказы ==
{{commonscat|Perechyn}}
*[http://ukrssr.com.ua/zakarp/perechinskiy/perechin-perechinskiy-rayon-zakarpatska-oblast ПЕРЕЧИН, ПЕРЕЧИНСЬКИЙ РАЙОН, ЗАКАРПАТСЬКА ОБЛАСТЬ. //Історія міст і сіл України. Том 7.]
* Достал Я. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919-1938) pdf [http://www.twirpx.com/file/1775048/]{{Dead link|date=August 2022 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}
* Мапа высот в околици, гора Плѣшка [https://mapy.cz/zimni?x=22.468611&y=48.734167&z=13&source=coor&id=22.398058%2C48.741299]
* [http://www.ji.lviv.ua/n44texts/fedaka2.htm Сергій Федака: Перечин.]
== Референции ==
{{reflist}}
{{Перечинскый район}}
{{Закарпатска область}}
[[Катеґорія:Населены пункты Украины]]
[[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]]
5jdorfko580hlzht3fmvb9bmy4y8dcm
Ворочово
0
13929
131751
127847
2022-08-17T15:06:53Z
InternetArchiveBot
22034
Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9
wikitext
text/x-wiki
{{Локалита
|статус = Cело [[Украина|Украины]]
|руська назва = Ворочово
|оригинална назва = мад. Kapuszög, сл. Voročov
|давны назвы = Ворочево (1995)
|застава =
|опис заставы =
|ширина заставы =
|герб =
|опис герба =
|ширина герба =
|вид крайны = Держава
|крайна = Украина
|lat_dir = N |lat_deg = 48 |lat_min = 43 |lat_sec = 02
|lon_dir = E |lon_deg = 22 |lon_min = 26 |lon_sec = 54
|CoordAddon =
|CoordScale = 300000
|размер карты страны = 250
|вид региона = Область
|регион = Закарпатска
|вид района = Район
|район = Перечинскый
|вид общины = Териториална громада
|община = Перечинска<ref name=Р18052017>[http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rf7571=11462 Рѣшѣня Закарпатской облрады з 18.05.2017]</ref>
|площа = 28,36
|вид высоты = Надморска вышка
|высота = 160<ref>Информер: Ворочово</ref>
|население = 806
|год переписи = 2001
|часовый пояс = +2
|DST = перевод годинкы
|телефонный код = +380 3145
|почтовый индекс = 89220
|вид идентификатора = КОАТУУ
|цифровой идентификатор = 2123280501
|категория в Commons =
}}
'''Ворочово''' — село в [[Перечинскый район|Перечинском районѣ]] [[Закарпатьска область|Закарпатской области]] [[Україна|Украины]]. Рѣшѣньом Закарпатской областной рады зо дня [[18. мая]] [[2017]] Ворочово административно входить в [[Перечин]]ску варошску териториалну громаду.<ref name=Р18052017/>
== Полога ==
Лежить на рѣцѣ [[Уг (приток Лаборця)|Уг]] пониже [[Перечин]]а, од котрого оддалене о {{nowrap|5 [[км]]}}.<ref name=Tronko>Тронько, с. 473.</ref> Мать желѣзничну заставку ''Ворочево'' на усѣку Самбор–Чоп Львовской желѣзницѣ.<ref>Архангельский, кн. I, с. 102.</ref>
==История==
;Мадярска доба:Перва упоминка в жерелах датована роком 1552.<ref name=Tronko/> Року 1910 в селѣ были 832 обывателѣ, з того: [[Русины]] — 778, [[Нѣмцѣ]] — 25, [[Мадяре]] — 15. Подля вѣры: грекокатолици — 778, римокатолици — 26, израелиты — 23. До [[Трианонскый мирный договор|Трианона]] село административно належало ку Перечинскому округу (Perecsenyi járás) [[Жупа Унг|жупы Унг]] (Ung vármegye).<ref>A történelmi Magyarország atlasza és adattára 1914 {{ISBN| 963 85683 3 X}}</ref>
;Чехословацка доба:В року 1930 зоз 892 обывательох 839 были [[Русины]], 22 — [[Чехы]] и [[Словаци]], 19 — [[Мадяре]], 8 — [[Евреи]], 4 — чужоземцѣ. Найвекша религийна громада, грекокатолицка, числила 819 вѣрникы и мала муровану церкву св. Николая з року 1859.<ref>Достал Я., с. 138.</ref>
;Украинска доба:Зачала ся [[27. октобра]] [[1944]], коли село выслободила од фашистичной окупации Червена армада, до котрой вступили добровольцями 14 обывательох.<ref name=Tronko/>
== Жерела и одказы ==
* '''Архангельский А. С., Архангельский В. А.''' Железнодорожные станции СССР / Справочник в двух книгах — М.: Транспорт, 1981 {{ref-ru}}
* '''Достал Я.''' Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919-1938) pdf [http://www.twirpx.com/file/1775048/]{{Dead link|date=August 2022 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} {{ref-uk}}
* {{Cite web |url=https://weather.in.ua/zakarpatskaja/4654 |title='''Информер: Ворочово''' |publisher=weather.in.ua |accessdate=2021-06-07 }}{{ref-uk}}
* '''Тронько П.''' и др. (ред.) Історія міст і сіл України. Том 7. Закарпатська область. К. 1969. [http://ukrssr.com.ua/zakarp/perechinskiy/vorocheve-perechinskiy-rayon-zakarpatska-oblast] {{ref-uk}}
== Референции ==
{{Reflist}}
{{Закарпатска область}}
{{Перечинскый район}}
[[Катеґорія:Села Україны]]
[[Катеґорія:Населены пункты Украины]]
[[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]]
6k1ddfpivr3m1popooz2merhsmk8h1m
131792
131751
2022-08-17T17:30:59Z
Igor Kercsa
5504
Зрушена верзія 131751 од хоснователя [[Special:Contributions/InternetArchiveBot|InternetArchiveBot]] VANDALISM([[User talk:InternetArchiveBot|діскузія]])
wikitext
text/x-wiki
{{Локалита
|статус = Cело [[Украина|Украины]]
|руська назва = Ворочово
|оригинална назва = мад. Kapuszög, сл. Voročov
|давны назвы = Ворочево (1995)
|застава =
|опис заставы =
|ширина заставы =
|герб =
|опис герба =
|ширина герба =
|вид крайны = Держава
|крайна = Украина
|lat_dir = N |lat_deg = 48 |lat_min = 43 |lat_sec = 02
|lon_dir = E |lon_deg = 22 |lon_min = 26 |lon_sec = 54
|CoordAddon =
|CoordScale = 300000
|размер карты страны = 250
|вид региона = Область
|регион = Закарпатска
|вид района = Район
|район = Перечинскый
|вид общины = Териториална громада
|община = Перечинска<ref name=Р18052017>[http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rf7571=11462 Рѣшѣня Закарпатской облрады з 18.05.2017]</ref>
|площа = 28,36
|вид высоты = Надморска вышка
|высота = 160<ref>Информер: Ворочово</ref>
|население = 806
|год переписи = 2001
|часовый пояс = +2
|DST = перевод годинкы
|телефонный код = +380 3145
|почтовый индекс = 89220
|вид идентификатора = КОАТУУ
|цифровой идентификатор = 2123280501
|категория в Commons =
}}
'''Ворочово''' — село в [[Перечинскый район|Перечинском районѣ]] [[Закарпатьска область|Закарпатской области]] [[Україна|Украины]]. Рѣшѣньом Закарпатской областной рады зо дня [[18. мая]] [[2017]] Ворочово административно входить в [[Перечин]]ску варошску териториалну громаду.<ref name=Р18052017/>
== Полога ==
Лежить на рѣцѣ [[Уг (приток Лаборця)|Уг]] пониже [[Перечин]]а, од котрого оддалене о {{nowrap|5 [[км]]}}.<ref name=Tronko>Тронько, с. 473.</ref> Мать желѣзничну заставку ''Ворочево'' на усѣку Самбор–Чоп Львовской желѣзницѣ.<ref>Архангельский, кн. I, с. 102.</ref>
==История==
;Мадярска доба:Перва упоминка в жерелах датована роком 1552.<ref name=Tronko/> Року 1910 в селѣ были 832 обывателѣ, з того: [[Русины]] — 778, [[Нѣмцѣ]] — 25, [[Мадяре]] — 15. Подля вѣры: грекокатолици — 778, римокатолици — 26, израелиты — 23. До [[Трианонскый мирный договор|Трианона]] село административно належало ку Перечинскому округу (Perecsenyi járás) [[Жупа Унг|жупы Унг]] (Ung vármegye).<ref>A történelmi Magyarország atlasza és adattára 1914 {{ISBN| 963 85683 3 X}}</ref>
;Чехословацка доба:В року 1930 зоз 892 обывательох 839 были [[Русины]], 22 — [[Чехы]] и [[Словаци]], 19 — [[Мадяре]], 8 — [[Евреи]], 4 — чужоземцѣ. Найвекша религийна громада, грекокатолицка, числила 819 вѣрникы и мала муровану церкву св. Николая з року 1859.<ref>Достал Я., с. 138.</ref>
;Украинска доба:Зачала ся [[27. октобра]] [[1944]], коли село выслободила од фашистичной окупации Червена армада, до котрой вступили добровольцями 14 обывательох.<ref name=Tronko/>
== Жерела и одказы ==
* '''Архангельский А. С., Архангельский В. А.''' Железнодорожные станции СССР / Справочник в двух книгах — М.: Транспорт, 1981 {{ref-ru}}
* '''Достал Я.''' Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919-1938) pdf [http://www.twirpx.com/file/1775048/] {{ref-uk}}
* {{Cite web |url=https://weather.in.ua/zakarpatskaja/4654 |title='''Информер: Ворочово''' |publisher=weather.in.ua |accessdate=2021-06-07 }}{{ref-uk}}
* '''Тронько П.''' и др. (ред.) Історія міст і сіл України. Том 7. Закарпатська область. К. 1969. [http://ukrssr.com.ua/zakarp/perechinskiy/vorocheve-perechinskiy-rayon-zakarpatska-oblast] {{ref-uk}}
== Референции ==
{{Reflist}}
{{Закарпатска область}}
{{Перечинскый район}}
[[Катеґорія:Села Україны]]
[[Катеґорія:Населены пункты Украины]]
[[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]]
54c0voxal34jyaahtsbiofs1r957bsg
131827
131792
2022-08-17T19:05:37Z
InternetArchiveBot
22034
Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9
wikitext
text/x-wiki
{{Локалита
|статус = Cело [[Украина|Украины]]
|руська назва = Ворочово
|оригинална назва = мад. Kapuszög, сл. Voročov
|давны назвы = Ворочево (1995)
|застава =
|опис заставы =
|ширина заставы =
|герб =
|опис герба =
|ширина герба =
|вид крайны = Держава
|крайна = Украина
|lat_dir = N |lat_deg = 48 |lat_min = 43 |lat_sec = 02
|lon_dir = E |lon_deg = 22 |lon_min = 26 |lon_sec = 54
|CoordAddon =
|CoordScale = 300000
|размер карты страны = 250
|вид региона = Область
|регион = Закарпатска
|вид района = Район
|район = Перечинскый
|вид общины = Териториална громада
|община = Перечинска<ref name=Р18052017>[http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rf7571=11462 Рѣшѣня Закарпатской облрады з 18.05.2017]</ref>
|площа = 28,36
|вид высоты = Надморска вышка
|высота = 160<ref>Информер: Ворочово</ref>
|население = 806
|год переписи = 2001
|часовый пояс = +2
|DST = перевод годинкы
|телефонный код = +380 3145
|почтовый индекс = 89220
|вид идентификатора = КОАТУУ
|цифровой идентификатор = 2123280501
|категория в Commons =
}}
'''Ворочово''' — село в [[Перечинскый район|Перечинском районѣ]] [[Закарпатьска область|Закарпатской области]] [[Україна|Украины]]. Рѣшѣньом Закарпатской областной рады зо дня [[18. мая]] [[2017]] Ворочово административно входить в [[Перечин]]ску варошску териториалну громаду.<ref name=Р18052017/>
== Полога ==
Лежить на рѣцѣ [[Уг (приток Лаборця)|Уг]] пониже [[Перечин]]а, од котрого оддалене о {{nowrap|5 [[км]]}}.<ref name=Tronko>Тронько, с. 473.</ref> Мать желѣзничну заставку ''Ворочево'' на усѣку Самбор–Чоп Львовской желѣзницѣ.<ref>Архангельский, кн. I, с. 102.</ref>
==История==
;Мадярска доба:Перва упоминка в жерелах датована роком 1552.<ref name=Tronko/> Року 1910 в селѣ были 832 обывателѣ, з того: [[Русины]] — 778, [[Нѣмцѣ]] — 25, [[Мадяре]] — 15. Подля вѣры: грекокатолици — 778, римокатолици — 26, израелиты — 23. До [[Трианонскый мирный договор|Трианона]] село административно належало ку Перечинскому округу (Perecsenyi járás) [[Жупа Унг|жупы Унг]] (Ung vármegye).<ref>A történelmi Magyarország atlasza és adattára 1914 {{ISBN| 963 85683 3 X}}</ref>
;Чехословацка доба:В року 1930 зоз 892 обывательох 839 были [[Русины]], 22 — [[Чехы]] и [[Словаци]], 19 — [[Мадяре]], 8 — [[Евреи]], 4 — чужоземцѣ. Найвекша религийна громада, грекокатолицка, числила 819 вѣрникы и мала муровану церкву св. Николая з року 1859.<ref>Достал Я., с. 138.</ref>
;Украинска доба:Зачала ся [[27. октобра]] [[1944]], коли село выслободила од фашистичной окупации Червена армада, до котрой вступили добровольцями 14 обывательох.<ref name=Tronko/>
== Жерела и одказы ==
* '''Архангельский А. С., Архангельский В. А.''' Железнодорожные станции СССР / Справочник в двух книгах — М.: Транспорт, 1981 {{ref-ru}}
* '''Достал Я.''' Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919-1938) pdf [http://www.twirpx.com/file/1775048/]{{Dead link|date=August 2022 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} {{ref-uk}}
* {{Cite web |url=https://weather.in.ua/zakarpatskaja/4654 |title='''Информер: Ворочово''' |publisher=weather.in.ua |accessdate=2021-06-07 }}{{ref-uk}}
* '''Тронько П.''' и др. (ред.) Історія міст і сіл України. Том 7. Закарпатська область. К. 1969. [http://ukrssr.com.ua/zakarp/perechinskiy/vorocheve-perechinskiy-rayon-zakarpatska-oblast] {{ref-uk}}
== Референции ==
{{Reflist}}
{{Закарпатска область}}
{{Перечинскый район}}
[[Катеґорія:Села Україны]]
[[Катеґорія:Населены пункты Украины]]
[[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]]
6k1ddfpivr3m1popooz2merhsmk8h1m
131832
131827
2022-08-17T19:15:39Z
Igor Kercsa
5504
Зрушена верзія 131827 од хоснователя [[Special:Contributions/InternetArchiveBot|InternetArchiveBot]]VANDALISM ([[User talk:InternetArchiveBot|діскузія]])
wikitext
text/x-wiki
{{Локалита
|статус = Cело [[Украина|Украины]]
|руська назва = Ворочово
|оригинална назва = мад. Kapuszög, сл. Voročov
|давны назвы = Ворочево (1995)
|застава =
|опис заставы =
|ширина заставы =
|герб =
|опис герба =
|ширина герба =
|вид крайны = Держава
|крайна = Украина
|lat_dir = N |lat_deg = 48 |lat_min = 43 |lat_sec = 02
|lon_dir = E |lon_deg = 22 |lon_min = 26 |lon_sec = 54
|CoordAddon =
|CoordScale = 300000
|размер карты страны = 250
|вид региона = Область
|регион = Закарпатска
|вид района = Район
|район = Перечинскый
|вид общины = Териториална громада
|община = Перечинска<ref name=Р18052017>[http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rf7571=11462 Рѣшѣня Закарпатской облрады з 18.05.2017]</ref>
|площа = 28,36
|вид высоты = Надморска вышка
|высота = 160<ref>Информер: Ворочово</ref>
|население = 806
|год переписи = 2001
|часовый пояс = +2
|DST = перевод годинкы
|телефонный код = +380 3145
|почтовый индекс = 89220
|вид идентификатора = КОАТУУ
|цифровой идентификатор = 2123280501
|категория в Commons =
}}
'''Ворочово''' — село в [[Перечинскый район|Перечинском районѣ]] [[Закарпатьска область|Закарпатской области]] [[Україна|Украины]]. Рѣшѣньом Закарпатской областной рады зо дня [[18. мая]] [[2017]] Ворочово административно входить в [[Перечин]]ску варошску териториалну громаду.<ref name=Р18052017/>
== Полога ==
Лежить на рѣцѣ [[Уг (приток Лаборця)|Уг]] пониже [[Перечин]]а, од котрого оддалене о {{nowrap|5 [[км]]}}.<ref name=Tronko>Тронько, с. 473.</ref> Мать желѣзничну заставку ''Ворочево'' на усѣку Самбор–Чоп Львовской желѣзницѣ.<ref>Архангельский, кн. I, с. 102.</ref>
==История==
;Мадярска доба:Перва упоминка в жерелах датована роком 1552.<ref name=Tronko/> Року 1910 в селѣ были 832 обывателѣ, з того: [[Русины]] — 778, [[Нѣмцѣ]] — 25, [[Мадяре]] — 15. Подля вѣры: грекокатолици — 778, римокатолици — 26, израелиты — 23. До [[Трианонскый мирный договор|Трианона]] село административно належало ку Перечинскому округу (Perecsenyi járás) [[Жупа Унг|жупы Унг]] (Ung vármegye).<ref>A történelmi Magyarország atlasza és adattára 1914 {{ISBN| 963 85683 3 X}}</ref>
;Чехословацка доба:В року 1930 зоз 892 обывательох 839 были [[Русины]], 22 — [[Чехы]] и [[Словаци]], 19 — [[Мадяре]], 8 — [[Евреи]], 4 — чужоземцѣ. Найвекша религийна громада, грекокатолицка, числила 819 вѣрникы и мала муровану церкву св. Николая з року 1859.<ref>Достал Я., с. 138.</ref>
;Украинска доба:Зачала ся [[27. октобра]] [[1944]], коли село выслободила од фашистичной окупации Червена армада, до котрой вступили добровольцями 14 обывательох.<ref name=Tronko/>
== Жерела и одказы ==
* '''Архангельский А. С., Архангельский В. А.''' Железнодорожные станции СССР / Справочник в двух книгах — М.: Транспорт, 1981 {{ref-ru}}
* '''Достал Я.''' Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919-1938) pdf [http://www.twirpx.com/file/1775048/] {{ref-uk}}
* {{Cite web |url=https://weather.in.ua/zakarpatskaja/4654 |title='''Информер: Ворочово''' |publisher=weather.in.ua |accessdate=2021-06-07 }}{{ref-uk}}
* '''Тронько П.''' и др. (ред.) Історія міст і сіл України. Том 7. Закарпатська область. К. 1969. [http://ukrssr.com.ua/zakarp/perechinskiy/vorocheve-perechinskiy-rayon-zakarpatska-oblast] {{ref-uk}}
== Референции ==
{{Reflist}}
{{Закарпатска область}}{{Перечинскый район}}
[[Катеґорія:Села Україны]]
[[Катеґорія:Населены пункты Украины]]
[[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]]
ldtuvymv7z4b3qwlzxjq5khjikhkdmm
131862
131832
2022-08-17T21:27:56Z
InternetArchiveBot
22034
Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9
wikitext
text/x-wiki
{{Локалита
|статус = Cело [[Украина|Украины]]
|руська назва = Ворочово
|оригинална назва = мад. Kapuszög, сл. Voročov
|давны назвы = Ворочево (1995)
|застава =
|опис заставы =
|ширина заставы =
|герб =
|опис герба =
|ширина герба =
|вид крайны = Держава
|крайна = Украина
|lat_dir = N |lat_deg = 48 |lat_min = 43 |lat_sec = 02
|lon_dir = E |lon_deg = 22 |lon_min = 26 |lon_sec = 54
|CoordAddon =
|CoordScale = 300000
|размер карты страны = 250
|вид региона = Область
|регион = Закарпатска
|вид района = Район
|район = Перечинскый
|вид общины = Териториална громада
|община = Перечинска<ref name=Р18052017>[http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rf7571=11462 Рѣшѣня Закарпатской облрады з 18.05.2017]</ref>
|площа = 28,36
|вид высоты = Надморска вышка
|высота = 160<ref>Информер: Ворочово</ref>
|население = 806
|год переписи = 2001
|часовый пояс = +2
|DST = перевод годинкы
|телефонный код = +380 3145
|почтовый индекс = 89220
|вид идентификатора = КОАТУУ
|цифровой идентификатор = 2123280501
|категория в Commons =
}}
'''Ворочово''' — село в [[Перечинскый район|Перечинском районѣ]] [[Закарпатьска область|Закарпатской области]] [[Україна|Украины]]. Рѣшѣньом Закарпатской областной рады зо дня [[18. мая]] [[2017]] Ворочово административно входить в [[Перечин]]ску варошску териториалну громаду.<ref name=Р18052017/>
== Полога ==
Лежить на рѣцѣ [[Уг (приток Лаборця)|Уг]] пониже [[Перечин]]а, од котрого оддалене о {{nowrap|5 [[км]]}}.<ref name=Tronko>Тронько, с. 473.</ref> Мать желѣзничну заставку ''Ворочево'' на усѣку Самбор–Чоп Львовской желѣзницѣ.<ref>Архангельский, кн. I, с. 102.</ref>
==История==
;Мадярска доба:Перва упоминка в жерелах датована роком 1552.<ref name=Tronko/> Року 1910 в селѣ были 832 обывателѣ, з того: [[Русины]] — 778, [[Нѣмцѣ]] — 25, [[Мадяре]] — 15. Подля вѣры: грекокатолици — 778, римокатолици — 26, израелиты — 23. До [[Трианонскый мирный договор|Трианона]] село административно належало ку Перечинскому округу (Perecsenyi járás) [[Жупа Унг|жупы Унг]] (Ung vármegye).<ref>A történelmi Magyarország atlasza és adattára 1914 {{ISBN| 963 85683 3 X}}</ref>
;Чехословацка доба:В року 1930 зоз 892 обывательох 839 были [[Русины]], 22 — [[Чехы]] и [[Словаци]], 19 — [[Мадяре]], 8 — [[Евреи]], 4 — чужоземцѣ. Найвекша религийна громада, грекокатолицка, числила 819 вѣрникы и мала муровану церкву св. Николая з року 1859.<ref>Достал Я., с. 138.</ref>
;Украинска доба:Зачала ся [[27. октобра]] [[1944]], коли село выслободила од фашистичной окупации Червена армада, до котрой вступили добровольцями 14 обывательох.<ref name=Tronko/>
== Жерела и одказы ==
* '''Архангельский А. С., Архангельский В. А.''' Железнодорожные станции СССР / Справочник в двух книгах — М.: Транспорт, 1981 {{ref-ru}}
* '''Достал Я.''' Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919-1938) pdf [http://www.twirpx.com/file/1775048/]{{Dead link|date=August 2022 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} {{ref-uk}}
* {{Cite web |url=https://weather.in.ua/zakarpatskaja/4654 |title='''Информер: Ворочово''' |publisher=weather.in.ua |accessdate=2021-06-07 }}{{ref-uk}}
* '''Тронько П.''' и др. (ред.) Історія міст і сіл України. Том 7. Закарпатська область. К. 1969. [http://ukrssr.com.ua/zakarp/perechinskiy/vorocheve-perechinskiy-rayon-zakarpatska-oblast] {{ref-uk}}
== Референции ==
{{Reflist}}
{{Закарпатска область}}{{Перечинскый район}}
[[Катеґорія:Села Україны]]
[[Катеґорія:Населены пункты Украины]]
[[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]]
r42ec4hr33bzpr86f0mflgoysrm2t7b
Раково (Перечинскый район)
0
13930
131781
127870
2022-08-17T17:06:35Z
InternetArchiveBot
22034
Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9
wikitext
text/x-wiki
{{Локалита
|статус = Cело [[Украина|Украины]]
|руська назва = Раково
|оригинална назва = мад. Rákó
|давны назвы =
|застава =
|опис заставы =
|ширина заставы =
|герб =
|опис герба =
|ширина герба =
|вид крайны = Еврорегион
|крайна = [[Еврорегион Карпаты|Карпаты]]
|lat_dir = N |lat_deg = 48 |lat_min = 41 |lat_sec = 32
|lon_dir = E |lon_deg = 22 |lon_min = 38 |lon_sec = 19
|CoordAddon =
|CoordScale = 300000
|размер карты страны = 0
|вид региона = Область
|регион = Закарпатска
|вид района = Район
|район = Перечинскый
|вид общины = Сельска рада
|община = Туряпасѣцка
|площа = 21,85
|вид высоты = Надморска вышка
|высота = 231
|население = 784
|год переписи = 2001
|часовый пояс = +2
|DST = перевод годинкы
|телефонный код = +380 3145
|почтовый индекс = 89224
|вид идентификатора = КОАТУУ
|цифровой идентификатор = 2123285503
|категория в Commons =
}}
'''Раково''' — село в [[Перечинскый район|Перечинском районѣ]] [[Закарпатьска область|Закарпатской области]] [[Україна|Украины]].
==История==
Року 1910 в селѣ были 832 обывателѣ, з того [[Мадяре]] — 9, [[Нѣмцѣ]] — 49, [[Русины]] — 901. Подля вѣры: грекокатолици — 907, израелиты — 50. До [[Трианонскый мирный договор|Трианона]] село административно належало ку Перечинскому округу (Perecsenyi járás) [[Жупа Унг|жупы Унг]] (Ung vármegye).<ref>A történelmi Magyarország atlasza és adattára 1914 {{ISBN| 963 85683 3 X}} </ref>
==Сельска рада==
Село належить ку Туряпасѣцкой сельской радѣ.
Тур'є-Пасічанська сільська рада<br>89232, Закарпатська обл., Перечинський р-н, с.Тур’я Пасіка, вул.Турянська,33, тел. 2-30-04 {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}}
Ку Туряпасѣцкой сельской радѣ односить ся тыж населеный пункт [[Завбуч]].<ref>Тронько П., с. 474.</ref>
== Вызначны родаци ==
* Петро Ходанич (1951—) — публициста, писатель.
==Жерела и одказы ==
* Достал Я. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919-1938) pdf [http://www.twirpx.com/file/1775048/]{{Dead link|date=August 2022 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}
* Тронько П. и др. (ред.) Історія міст і сіл України. Том 7. Закарпатська область. К. 1969.
== Референции ==
{{Reflist}}
{{Закарпатска область}}
{{Перечинскый район}}
[[Катеґорія:Села Україны]]
[[Катеґорія:Населены пункты Украины]]
[[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]]
0x6ur3nfkc56zu2fz2qjwsf6vu0yuci
131819
131781
2022-08-17T18:51:25Z
Igor Kercsa
5504
Зрушена верзія 131781 од хоснователя [[Special:Contributions/InternetArchiveBot|InternetArchiveBot]]VANDALISM ([[User talk:InternetArchiveBot|діскузія]])
wikitext
text/x-wiki
{{Локалита
|статус = Cело [[Украина|Украины]]
|руська назва = Раково
|оригинална назва = мад. Rákó
|давны назвы =
|застава =
|опис заставы =
|ширина заставы =
|герб =
|опис герба =
|ширина герба =
|вид крайны = Еврорегион
|крайна = [[Еврорегион Карпаты|Карпаты]]
|lat_dir = N |lat_deg = 48 |lat_min = 41 |lat_sec = 32
|lon_dir = E |lon_deg = 22 |lon_min = 38 |lon_sec = 19
|CoordAddon =
|CoordScale = 300000
|размер карты страны = 0
|вид региона = Область
|регион = Закарпатска
|вид района = Район
|район = Перечинскый
|вид общины = Сельска рада
|община = Туряпасѣцка
|площа = 21,85
|вид высоты = Надморска вышка
|высота = 231
|население = 784
|год переписи = 2001
|часовый пояс = +2
|DST = перевод годинкы
|телефонный код = +380 3145
|почтовый индекс = 89224
|вид идентификатора = КОАТУУ
|цифровой идентификатор = 2123285503
|категория в Commons =
}}
'''Раково''' — село в [[Перечинскый район|Перечинском районѣ]] [[Закарпатьска область|Закарпатской области]] [[Україна|Украины]].
==История==
Року 1910 в селѣ были 832 обывателѣ, з того [[Мадяре]] — 9, [[Нѣмцѣ]] — 49, [[Русины]] — 901. Подля вѣры: грекокатолици — 907, израелиты — 50. До [[Трианонскый мирный договор|Трианона]] село административно належало ку Перечинскому округу (Perecsenyi járás) [[Жупа Унг|жупы Унг]] (Ung vármegye).<ref>A történelmi Magyarország atlasza és adattára 1914 {{ISBN| 963 85683 3 X}} </ref>
==Сельска рада==
Село належить ку Туряпасѣцкой сельской радѣ.
Тур'є-Пасічанська сільська рада<br>89232, Закарпатська обл., Перечинський р-н, с.Тур’я Пасіка, вул.Турянська,33, тел. 2-30-04 {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}}
Ку Туряпасѣцкой сельской радѣ односить ся тыж населеный пункт [[Завбуч]].<ref>Тронько П., с. 474.</ref>
== Вызначны родаци ==
* Петро Ходанич (1951—) — публициста, писатель.
==Жерела и одказы ==
* Достал Я. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919-1938) pdf [http://www.twirpx.com/file/1775048/]
* Тронько П. и др. (ред.) Історія міст і сіл України. Том 7. Закарпатська область. К. 1969.
== Референции ==
{{Reflist}}
{{Закарпатска область}}{{Перечинскый район}}
[[Катеґорія:Села Україны]]
[[Катеґорія:Населены пункты Украины]]
[[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]]
2qq8dp6sc7thz9kiixoo96ete9mejjd
131850
131819
2022-08-17T20:00:08Z
InternetArchiveBot
22034
Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9
wikitext
text/x-wiki
{{Локалита
|статус = Cело [[Украина|Украины]]
|руська назва = Раково
|оригинална назва = мад. Rákó
|давны назвы =
|застава =
|опис заставы =
|ширина заставы =
|герб =
|опис герба =
|ширина герба =
|вид крайны = Еврорегион
|крайна = [[Еврорегион Карпаты|Карпаты]]
|lat_dir = N |lat_deg = 48 |lat_min = 41 |lat_sec = 32
|lon_dir = E |lon_deg = 22 |lon_min = 38 |lon_sec = 19
|CoordAddon =
|CoordScale = 300000
|размер карты страны = 0
|вид региона = Область
|регион = Закарпатска
|вид района = Район
|район = Перечинскый
|вид общины = Сельска рада
|община = Туряпасѣцка
|площа = 21,85
|вид высоты = Надморска вышка
|высота = 231
|население = 784
|год переписи = 2001
|часовый пояс = +2
|DST = перевод годинкы
|телефонный код = +380 3145
|почтовый индекс = 89224
|вид идентификатора = КОАТУУ
|цифровой идентификатор = 2123285503
|категория в Commons =
}}
'''Раково''' — село в [[Перечинскый район|Перечинском районѣ]] [[Закарпатьска область|Закарпатской области]] [[Україна|Украины]].
==История==
Року 1910 в селѣ были 832 обывателѣ, з того [[Мадяре]] — 9, [[Нѣмцѣ]] — 49, [[Русины]] — 901. Подля вѣры: грекокатолици — 907, израелиты — 50. До [[Трианонскый мирный договор|Трианона]] село административно належало ку Перечинскому округу (Perecsenyi járás) [[Жупа Унг|жупы Унг]] (Ung vármegye).<ref>A történelmi Magyarország atlasza és adattára 1914 {{ISBN| 963 85683 3 X}} </ref>
==Сельска рада==
Село належить ку Туряпасѣцкой сельской радѣ.
Тур'є-Пасічанська сільська рада<br>89232, Закарпатська обл., Перечинський р-н, с.Тур’я Пасіка, вул.Турянська,33, тел. 2-30-04 {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}}
Ку Туряпасѣцкой сельской радѣ односить ся тыж населеный пункт [[Завбуч]].<ref>Тронько П., с. 474.</ref>
== Вызначны родаци ==
* Петро Ходанич (1951—) — публициста, писатель.
==Жерела и одказы ==
* Достал Я. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919-1938) pdf [http://www.twirpx.com/file/1775048/]{{Dead link|date=August 2022 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}
* Тронько П. и др. (ред.) Історія міст і сіл України. Том 7. Закарпатська область. К. 1969.
== Референции ==
{{Reflist}}
{{Закарпатска область}}{{Перечинскый район}}
[[Катеґорія:Села Україны]]
[[Катеґорія:Населены пункты Украины]]
[[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]]
p1d5iqifckwbgwgohficxl2xbsrbq40
Маюркы
0
13958
131766
127852
2022-08-17T16:25:30Z
InternetArchiveBot
22034
Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9
wikitext
text/x-wiki
{{Локалита
|статус = Cело [[Украина|Украины]]
|руська назва = Маюркы
|оригинална назва = мад. Majorka
|давны назвы =
|застава =
|опис заставы =
|ширина заставы =
|герб =
|опис герба =
|ширина герба =
|вид крайны = Еврорегион
|крайна = [[Еврорегион Карпаты|Карпаты]]
|lat_dir = N |lat_deg = 48 |lat_min = 42 |lat_sec = 17
|lon_dir = E |lon_deg = 22 |lon_min = 44 |lon_sec = 49
|CoordAddon =
|CoordScale = 300000
|размер карты страны = 0
|вид региона = Область
|регион = Закарпатска
|вид района = Район
|район = Перечинскый
|вид общины = Сельска рада
|община = Порошково
|площа = 5,76
|вид высоты = Надморска вышка
|высота = 325
|население = 181
|год переписи = 2001
|часовый пояс = +2
|DST = перевод годинкы
|телефонный код = +380 3145
|почтовый индекс = 89230
|вид идентификатора = КОАТУУ
|цифровой идентификатор = 2123283002
|категория в Commons =
}}
'''Маюркы''' — село в [[Перечинскый район|Перечинском районѣ]] [[Закарпатьска область|Закарпатской области]] [[Україна|Украины]]. Административно подряджено Порошковской сельской радѣ.<ref>Тронько П., с. 463.</ref>
==История==
В чехословацкой добѣ село еще не мало штатистично-административный статус, в приселку ''Маюркы'' села [[Порошково]] была еднокласна русинска школа (1930).<ref>Достал Я., с. 134.</ref>
==Жерела и одказы ==
* Достал, Ярослав. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919–1938). Ужгород, «Карпати», 2014. <nowiki>ISBN 978-966-671-374-5</nowiki> [http://www.twirpx.com/file/1775048/ (pdf)]{{Dead link|date=August 2022 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}
* Тронько П. и др. (ред.) Історія міст і сіл України. Том 7. Закарпатська область. К. 1969.
== Референции ==
{{Reflist}}
{{Закарпатска область}}
{{Перечинскый район}}
[[Катеґорія:Села Україны]]
[[Катеґорія:Населены пункты Украины]]
[[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]]
jywup5dtlw4gu811h3o01bq35380jfv
131807
131766
2022-08-17T18:21:26Z
Igor Kercsa
5504
Зрушена верзія 131766 од хоснователя [[Special:Contributions/InternetArchiveBot|InternetArchiveBot]] VANDALISM([[User talk:InternetArchiveBot|діскузія]])
wikitext
text/x-wiki
{{Локалита
|статус = Cело [[Украина|Украины]]
|руська назва = Маюркы
|оригинална назва = мад. Majorka
|давны назвы =
|застава =
|опис заставы =
|ширина заставы =
|герб =
|опис герба =
|ширина герба =
|вид крайны = Еврорегион
|крайна = [[Еврорегион Карпаты|Карпаты]]
|lat_dir = N |lat_deg = 48 |lat_min = 42 |lat_sec = 17
|lon_dir = E |lon_deg = 22 |lon_min = 44 |lon_sec = 49
|CoordAddon =
|CoordScale = 300000
|размер карты страны = 0
|вид региона = Область
|регион = Закарпатска
|вид района = Район
|район = Перечинскый
|вид общины = Сельска рада
|община = Порошково
|площа = 5,76
|вид высоты = Надморска вышка
|высота = 325
|население = 181
|год переписи = 2001
|часовый пояс = +2
|DST = перевод годинкы
|телефонный код = +380 3145
|почтовый индекс = 89230
|вид идентификатора = КОАТУУ
|цифровой идентификатор = 2123283002
|категория в Commons =
}}
'''Маюркы''' — село в [[Перечинскый район|Перечинском районѣ]] [[Закарпатьска область|Закарпатской области]] [[Україна|Украины]]. Административно подряджено Порошковской сельской радѣ.<ref>Тронько П., с. 463.</ref>
==История==
В чехословацкой добѣ село еще не мало штатистично-административный статус, в приселку ''Маюркы'' села [[Порошково]] была еднокласна русинска школа (1930).<ref>Достал Я., с. 134.</ref>
==Жерела и одказы ==
* Достал, Ярослав. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919–1938). Ужгород, «Карпати», 2014. <nowiki>ISBN 978-966-671-374-5</nowiki> [http://www.twirpx.com/file/1775048/ (pdf)]
* Тронько П. и др. (ред.) Історія міст і сіл України. Том 7. Закарпатська область. К. 1969.
== Референции ==
{{Reflist}}
{{Закарпатска область}}
{{Перечинскый район}}
[[Катеґорія:Села Україны]]
[[Катеґорія:Населены пункты Украины]]
[[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]]
eztd79lr59oor2hxvbvb72rwhgv4p2h
131839
131807
2022-08-17T19:39:08Z
InternetArchiveBot
22034
Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9
wikitext
text/x-wiki
{{Локалита
|статус = Cело [[Украина|Украины]]
|руська назва = Маюркы
|оригинална назва = мад. Majorka
|давны назвы =
|застава =
|опис заставы =
|ширина заставы =
|герб =
|опис герба =
|ширина герба =
|вид крайны = Еврорегион
|крайна = [[Еврорегион Карпаты|Карпаты]]
|lat_dir = N |lat_deg = 48 |lat_min = 42 |lat_sec = 17
|lon_dir = E |lon_deg = 22 |lon_min = 44 |lon_sec = 49
|CoordAddon =
|CoordScale = 300000
|размер карты страны = 0
|вид региона = Область
|регион = Закарпатска
|вид района = Район
|район = Перечинскый
|вид общины = Сельска рада
|община = Порошково
|площа = 5,76
|вид высоты = Надморска вышка
|высота = 325
|население = 181
|год переписи = 2001
|часовый пояс = +2
|DST = перевод годинкы
|телефонный код = +380 3145
|почтовый индекс = 89230
|вид идентификатора = КОАТУУ
|цифровой идентификатор = 2123283002
|категория в Commons =
}}
'''Маюркы''' — село в [[Перечинскый район|Перечинском районѣ]] [[Закарпатьска область|Закарпатской области]] [[Україна|Украины]]. Административно подряджено Порошковской сельской радѣ.<ref>Тронько П., с. 463.</ref>
==История==
В чехословацкой добѣ село еще не мало штатистично-административный статус, в приселку ''Маюркы'' села [[Порошково]] была еднокласна русинска школа (1930).<ref>Достал Я., с. 134.</ref>
==Жерела и одказы ==
* Достал, Ярослав. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919–1938). Ужгород, «Карпати», 2014. <nowiki>ISBN 978-966-671-374-5</nowiki> [http://www.twirpx.com/file/1775048/ (pdf)]{{Dead link|date=August 2022 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}
* Тронько П. и др. (ред.) Історія міст і сіл України. Том 7. Закарпатська область. К. 1969.
== Референции ==
{{Reflist}}
{{Закарпатска область}}
{{Перечинскый район}}
[[Катеґорія:Села Україны]]
[[Катеґорія:Населены пункты Украины]]
[[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]]
jywup5dtlw4gu811h3o01bq35380jfv
Порошково
0
13986
131779
127866
2022-08-17T16:59:46Z
InternetArchiveBot
22034
Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9
wikitext
text/x-wiki
{{Локалита
|статус = Cело [[Украина|Украины]]
|руська назва = Порошково
|оригинална назва = мад. Poroskő, сл. Poroškov
|давны назвы =
|застава =
|опис заставы =
|ширина заставы =
|герб =
|опис герба =
|ширина герба =
|вид крайны = Еврорегион
|крайна = [[Еврорегион Карпаты|Карпаты]]
|lat_dir = N |lat_deg = 48 |lat_min = 39 |lat_sec = 59
|lon_dir = E |lon_deg = 22 |lon_min = 45 |lon_sec = 05
|CoordAddon = type:adm3rd
|CoordScale = 100000
|размер карты страны = 0
|вид региона = Область
|регион = Закарпатска
|вид района = Район
|район = Перечинскый
|вид общины = Сельска рада
|община = Порошковска
|площа = 54,72<ref name=PVR>Порошково. //Портал ВР</ref>
|вид высоты = Надморска вышка
|высота =
|население = 3821<ref name=PVR/>
|год переписи = 2001
|часовый пояс = +2
|DST = перевод годинкы
|телефонный код = +380 3145
|почтовый индекс = 89230<ref name=PVR/>
|вид идентификатора = КОАТУУ
|цифровой идентификатор = 2123283001
|категория в Commons = Poroshkovo
}}
'''Порошково''' — село в [[Перечинскый район|Перечинском районѣ]] [[Закарпатска область|Закарпатской области]], центер сельськой рады, до котрой входять [[Маюркы]] и [[Мокра]]. Лежить на лѣвом березѣ рѣчкы
[[Туря |Турѣ]], за 23 км од районного центра. Через село иде асфалтка [[Ужгород]] — [[Свалява]].<ref name="Гурницькый">Гурницький К. І.</ref>
==История==
Первы упоминкы о селѣ датованы роками 1357 и 1381, паном села быв Габор Орос, дале
Порошково належало панству Другетох, а од року 1711 ерару.<ref name=Fedaka>Федака С., с. 175.</ref> В року 1762 збудовали муровану грекокатолицку церковь св. Николая, котра служить громадѣ доднесь.<ref name="Достал"/>
Року 1910 в селѣ были 2012 обывателѣ, з того [[Мадяре]] — 40, [[Нѣмцѣ]] — 126, [[Русины]] — 1846. Подля вѣры: римокатолици — 20, грекокатолици — 1857, израелиты — 130. До [[Трианонскый мирный договор|Трианона]] село административно належало ку Перечинскому округу (Perecsenyi járás) [[Жупа Унг|жупы Унг]] (Ung vármegye).<ref>A történelmi Magyarország atlasza és adattára 1914 <nowiki>ISBN 963 85683 3 X</nowiki> </ref>
В януарѣ 1919 Порошково окуповало чехословацке войско.<ref name="Гурницькый"/>
В року 1930 село мало 2513 обывательох, з котрых 2345 были грекокатоликы. Подля народности: [[Русины]] — 2351, [[Евреи]] — 94, [[Чехы]] и [[Словакы]] — 38, [[Мадяре]] — 13, [[Нѣмцѣ]] — 2, чужоземцѣ — 15. Была русинска 6-класна школа. Ходив приватный [[автобус]]. В селѣ была пошта, нотарскый уряд, жандарска станиця.<ref name="Достал">Достал Я., с. 134.</ref>
В марцу 1939 Порошково окуповало мадярске войско. Около 100 молодых людей утѣкли до Совѣтами окупованой части [[Польща|Польщи]], 87 з них вернули ся яко воякы армадного корпуса генерала [[Лудвик Свобода|Лудвика Свободы]].<ref name="Гурницькый"/>
[[25. октобра]] [[1944]] до Порошкова вступила 24. Самаро-Ульяновска стрѣлецка дивизия Червеной армады и зачав ся совѣтскоукраинскый период его истории. В року 1962 отворили нову велику середню школу на 750 учньох.<ref name="Гурницькый"/>
== Вызначны родаци ==
* [[Михаил Михалина]] (1924 - 1998) - вызначный русинскый, мадярскый и чешскый фотбаловый оборонець.
* [[Августин Штефан]] - педагог, политичный дѣятель Подкарпатской Руси
* [[Євґеній Фенцик|Евгений Фенцик]] - писатель, журналиста, публициста, служив ту священиком од року 1885 до своей смерти.<ref name=Fedaka/>
==Сельска рада==
Порошківська сільська рада<br>
89230, Закарпатська обл., Перечинський р-н, с.Порошково, вул.Центральна,74<ref name=PVR/> {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}}
== Жерела и одказы ==
* Гурницький К. І.: Порошкове. //Тронько П. и др. (ред.) Історія міст і сіл України. Том 7. Закарпатська область. К. 1969. Сс. 463-472. {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}}
* Достал, Ярослав. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919–1938). Ужгород, «Карпати», 2014. <nowiki>ISBN 978-966-671-374-5</nowiki> [http://www.twirpx.com/file/1775048/ (pdf)]{{Dead link|date=August 2022 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}}
* Федака Сергій. Населені пункти і райони Закарпаття. Історично-географічний довідник. "Ліра". Ужгород, 2014. <nowiki>ISBN 978-617-596-158-2</nowiki> [https://books.google.com.ua/books?id=w4xGBAAAQBAJ&pg=PA175&lpg=PA175&dq=Федака+Порошково+Перечинського+району&source=bl&ots=gDLuWxSEXa&sig=bXTuVh3gbSliU89gJPUsUTeR6Vg&hl=uk&sa=X&ved=2ahUKEwjJ4fym-6beAhVmp4sKHbA8CmkQ6AEwCXoECAcQAQ#v=onepage&q=Федака%20Порошково%20Перечинського%20району&f=false Google books] {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}}
* [http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rf7571=11471 Порошково. //Портал ВР України] {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}}
== Референции ==
{{Reflist}}
{{Закарпатска область}}
{{Перечинскый район}}
[[Катеґорія:Села Україны]]
[[Катеґорія:Населены пункты Украины]]
[[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]]
lhpnavhk1adif7bbiv3a7i2fa8lpxws
131816
131779
2022-08-17T18:39:29Z
Igor Kercsa
5504
Зрушена верзія 131779 од хоснователя [[Special:Contributions/InternetArchiveBot|InternetArchiveBot]] VANDALISM([[User talk:InternetArchiveBot|діскузія]])
wikitext
text/x-wiki
{{Локалита
|статус = Cело [[Украина|Украины]]
|руська назва = Порошково
|оригинална назва = мад. Poroskő, сл. Poroškov
|давны назвы =
|застава =
|опис заставы =
|ширина заставы =
|герб =
|опис герба =
|ширина герба =
|вид крайны = Еврорегион
|крайна = [[Еврорегион Карпаты|Карпаты]]
|lat_dir = N |lat_deg = 48 |lat_min = 39 |lat_sec = 59
|lon_dir = E |lon_deg = 22 |lon_min = 45 |lon_sec = 05
|CoordAddon = type:adm3rd
|CoordScale = 100000
|размер карты страны = 0
|вид региона = Область
|регион = Закарпатска
|вид района = Район
|район = Перечинскый
|вид общины = Сельска рада
|община = Порошковска
|площа = 54,72<ref name=PVR>Порошково. //Портал ВР</ref>
|вид высоты = Надморска вышка
|высота =
|население = 3821<ref name=PVR/>
|год переписи = 2001
|часовый пояс = +2
|DST = перевод годинкы
|телефонный код = +380 3145
|почтовый индекс = 89230<ref name=PVR/>
|вид идентификатора = КОАТУУ
|цифровой идентификатор = 2123283001
|категория в Commons = Poroshkovo
}}
'''Порошково''' — село в [[Перечинскый район|Перечинском районѣ]] [[Закарпатска область|Закарпатской области]], центер сельськой рады, до котрой входять [[Маюркы]] и [[Мокра]]. Лежить на лѣвом березѣ рѣчкы
[[Туря |Турѣ]], за 23 км од районного центра. Через село иде асфалтка [[Ужгород]] — [[Свалява]].<ref name="Гурницькый">Гурницький К. І.</ref>
==История==
Первы упоминкы о селѣ датованы роками 1357 и 1381, паном села быв Габор Орос, дале
Порошково належало панству Другетох, а од року 1711 ерару.<ref name=Fedaka>Федака С., с. 175.</ref> В року 1762 збудовали муровану грекокатолицку церковь св. Николая, котра служить громадѣ доднесь.<ref name="Достал"/>
Року 1910 в селѣ были 2012 обывателѣ, з того [[Мадяре]] — 40, [[Нѣмцѣ]] — 126, [[Русины]] — 1846. Подля вѣры: римокатолици — 20, грекокатолици — 1857, израелиты — 130. До [[Трианонскый мирный договор|Трианона]] село административно належало ку Перечинскому округу (Perecsenyi járás) [[Жупа Унг|жупы Унг]] (Ung vármegye).<ref>A történelmi Magyarország atlasza és adattára 1914 <nowiki>ISBN 963 85683 3 X</nowiki> </ref>
В януарѣ 1919 Порошково окуповало чехословацке войско.<ref name="Гурницькый"/>
В року 1930 село мало 2513 обывательох, з котрых 2345 были грекокатоликы. Подля народности: [[Русины]] — 2351, [[Евреи]] — 94, [[Чехы]] и [[Словакы]] — 38, [[Мадяре]] — 13, [[Нѣмцѣ]] — 2, чужоземцѣ — 15. Была русинска 6-класна школа. Ходив приватный [[автобус]]. В селѣ была пошта, нотарскый уряд, жандарска станиця.<ref name="Достал">Достал Я., с. 134.</ref>
В марцу 1939 Порошково окуповало мадярске войско. Около 100 молодых людей утѣкли до Совѣтами окупованой части [[Польща|Польщи]], 87 з них вернули ся яко воякы армадного корпуса генерала [[Лудвик Свобода|Лудвика Свободы]].<ref name="Гурницькый"/>
[[25. октобра]] [[1944]] до Порошкова вступила 24. Самаро-Ульяновска стрѣлецка дивизия Червеной армады и зачав ся совѣтскоукраинскый период его истории. В року 1962 отворили нову велику середню школу на 750 учньох.<ref name="Гурницькый"/>
== Вызначны родаци ==
* [[Михаил Михалина]] (1924 - 1998) - вызначный русинскый, мадярскый и чешскый фотбаловый оборонець.
* [[Августин Штефан]] - педагог, политичный дѣятель Подкарпатской Руси
* [[Євґеній Фенцик|Евгений Фенцик]] - писатель, журналиста, публициста, служив ту священиком од року 1885 до своей смерти.<ref name=Fedaka/>
==Сельска рада==
Порошківська сільська рада<br>
89230, Закарпатська обл., Перечинський р-н, с.Порошково, вул.Центральна,74<ref name=PVR/> {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}}
== Жерела и одказы ==
* Гурницький К. І.: Порошкове. //Тронько П. и др. (ред.) Історія міст і сіл України. Том 7. Закарпатська область. К. 1969. Сс. 463-472. {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}}
* Достал, Ярослав. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919–1938). Ужгород, «Карпати», 2014. <nowiki>ISBN 978-966-671-374-5</nowiki> [http://www.twirpx.com/file/1775048/ (pdf)] {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}}
* Федака Сергій. Населені пункти і райони Закарпаття. Історично-географічний довідник. "Ліра". Ужгород, 2014. <nowiki>ISBN 978-617-596-158-2</nowiki> [https://books.google.com.ua/books?id=w4xGBAAAQBAJ&pg=PA175&lpg=PA175&dq=Федака+Порошково+Перечинського+району&source=bl&ots=gDLuWxSEXa&sig=bXTuVh3gbSliU89gJPUsUTeR6Vg&hl=uk&sa=X&ved=2ahUKEwjJ4fym-6beAhVmp4sKHbA8CmkQ6AEwCXoECAcQAQ#v=onepage&q=Федака%20Порошково%20Перечинського%20району&f=false Google books] {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}}
* [http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rf7571=11471 Порошково. //Портал ВР України] {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}}
== Референции ==
{{Reflist}}
{{Закарпатска область}}{{Перечинскый район}}
[[Катеґорія:Села Україны]]
[[Катеґорія:Населены пункты Украины]]
[[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]]
fambbv2by5asx8r3vxetlwrw12njmsc
131848
131816
2022-08-17T19:56:44Z
InternetArchiveBot
22034
Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9
wikitext
text/x-wiki
{{Локалита
|статус = Cело [[Украина|Украины]]
|руська назва = Порошково
|оригинална назва = мад. Poroskő, сл. Poroškov
|давны назвы =
|застава =
|опис заставы =
|ширина заставы =
|герб =
|опис герба =
|ширина герба =
|вид крайны = Еврорегион
|крайна = [[Еврорегион Карпаты|Карпаты]]
|lat_dir = N |lat_deg = 48 |lat_min = 39 |lat_sec = 59
|lon_dir = E |lon_deg = 22 |lon_min = 45 |lon_sec = 05
|CoordAddon = type:adm3rd
|CoordScale = 100000
|размер карты страны = 0
|вид региона = Область
|регион = Закарпатска
|вид района = Район
|район = Перечинскый
|вид общины = Сельска рада
|община = Порошковска
|площа = 54,72<ref name=PVR>Порошково. //Портал ВР</ref>
|вид высоты = Надморска вышка
|высота =
|население = 3821<ref name=PVR/>
|год переписи = 2001
|часовый пояс = +2
|DST = перевод годинкы
|телефонный код = +380 3145
|почтовый индекс = 89230<ref name=PVR/>
|вид идентификатора = КОАТУУ
|цифровой идентификатор = 2123283001
|категория в Commons = Poroshkovo
}}
'''Порошково''' — село в [[Перечинскый район|Перечинском районѣ]] [[Закарпатска область|Закарпатской области]], центер сельськой рады, до котрой входять [[Маюркы]] и [[Мокра]]. Лежить на лѣвом березѣ рѣчкы
[[Туря |Турѣ]], за 23 км од районного центра. Через село иде асфалтка [[Ужгород]] — [[Свалява]].<ref name="Гурницькый">Гурницький К. І.</ref>
==История==
Первы упоминкы о селѣ датованы роками 1357 и 1381, паном села быв Габор Орос, дале
Порошково належало панству Другетох, а од року 1711 ерару.<ref name=Fedaka>Федака С., с. 175.</ref> В року 1762 збудовали муровану грекокатолицку церковь св. Николая, котра служить громадѣ доднесь.<ref name="Достал"/>
Року 1910 в селѣ были 2012 обывателѣ, з того [[Мадяре]] — 40, [[Нѣмцѣ]] — 126, [[Русины]] — 1846. Подля вѣры: римокатолици — 20, грекокатолици — 1857, израелиты — 130. До [[Трианонскый мирный договор|Трианона]] село административно належало ку Перечинскому округу (Perecsenyi járás) [[Жупа Унг|жупы Унг]] (Ung vármegye).<ref>A történelmi Magyarország atlasza és adattára 1914 <nowiki>ISBN 963 85683 3 X</nowiki> </ref>
В януарѣ 1919 Порошково окуповало чехословацке войско.<ref name="Гурницькый"/>
В року 1930 село мало 2513 обывательох, з котрых 2345 были грекокатоликы. Подля народности: [[Русины]] — 2351, [[Евреи]] — 94, [[Чехы]] и [[Словакы]] — 38, [[Мадяре]] — 13, [[Нѣмцѣ]] — 2, чужоземцѣ — 15. Была русинска 6-класна школа. Ходив приватный [[автобус]]. В селѣ была пошта, нотарскый уряд, жандарска станиця.<ref name="Достал">Достал Я., с. 134.</ref>
В марцу 1939 Порошково окуповало мадярске войско. Около 100 молодых людей утѣкли до Совѣтами окупованой части [[Польща|Польщи]], 87 з них вернули ся яко воякы армадного корпуса генерала [[Лудвик Свобода|Лудвика Свободы]].<ref name="Гурницькый"/>
[[25. октобра]] [[1944]] до Порошкова вступила 24. Самаро-Ульяновска стрѣлецка дивизия Червеной армады и зачав ся совѣтскоукраинскый период его истории. В року 1962 отворили нову велику середню школу на 750 учньох.<ref name="Гурницькый"/>
== Вызначны родаци ==
* [[Михаил Михалина]] (1924 - 1998) - вызначный русинскый, мадярскый и чешскый фотбаловый оборонець.
* [[Августин Штефан]] - педагог, политичный дѣятель Подкарпатской Руси
* [[Євґеній Фенцик|Евгений Фенцик]] - писатель, журналиста, публициста, служив ту священиком од року 1885 до своей смерти.<ref name=Fedaka/>
==Сельска рада==
Порошківська сільська рада<br>
89230, Закарпатська обл., Перечинський р-н, с.Порошково, вул.Центральна,74<ref name=PVR/> {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}}
== Жерела и одказы ==
* Гурницький К. І.: Порошкове. //Тронько П. и др. (ред.) Історія міст і сіл України. Том 7. Закарпатська область. К. 1969. Сс. 463-472. {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}}
* Достал, Ярослав. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919–1938). Ужгород, «Карпати», 2014. <nowiki>ISBN 978-966-671-374-5</nowiki> [http://www.twirpx.com/file/1775048/ (pdf)]{{Dead link|date=August 2022 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}}
* Федака Сергій. Населені пункти і райони Закарпаття. Історично-географічний довідник. "Ліра". Ужгород, 2014. <nowiki>ISBN 978-617-596-158-2</nowiki> [https://books.google.com.ua/books?id=w4xGBAAAQBAJ&pg=PA175&lpg=PA175&dq=Федака+Порошково+Перечинського+району&source=bl&ots=gDLuWxSEXa&sig=bXTuVh3gbSliU89gJPUsUTeR6Vg&hl=uk&sa=X&ved=2ahUKEwjJ4fym-6beAhVmp4sKHbA8CmkQ6AEwCXoECAcQAQ#v=onepage&q=Федака%20Порошково%20Перечинського%20району&f=false Google books] {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}}
* [http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rf7571=11471 Порошково. //Портал ВР України] {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}}
== Референции ==
{{Reflist}}
{{Закарпатска область}}{{Перечинскый район}}
[[Катеґорія:Села Україны]]
[[Катеґорія:Населены пункты Украины]]
[[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]]
sxx69rx4v7dbkvgddobzqnuu6h3ss0c
Полянска Гута
0
13987
131778
127865
2022-08-17T16:57:26Z
InternetArchiveBot
22034
Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9
wikitext
text/x-wiki
{{Локалита
|статус = Cело [[Украина|Украины]]
|руська назва = Полянска Гута
|оригинална назва = мад. Mezőhuta, сл. Poľanská Huta
|давны назвы =
|застава =
|опис заставы =
|ширина заставы =
|герб =
|опис герба =
|ширина герба =
|вид крайны = Еврорегион
|крайна = [[Еврорегион Карпаты|Карпаты]]
|lat_dir = N |lat_deg = 48 |lat_min = 44 |lat_sec = 09
|lon_dir = E |lon_deg = 22 |lon_min = 45 |lon_sec = 47
|CoordAddon = type:adm3rd
|CoordScale = 100000
|размер карты страны = 0
|вид региона = Область
|регион = Закарпатска
|вид района = Район
|район = Перечинскый
|вид общины = Сельска рада
|община = Туряполянска
|площа = 24,81
|вид высоты = Надморска вышка
|высота = 403
|население = 465<ref name=PVR>Полянска Гута. //Портал ВР</ref>
|год переписи = 2001
|часовый пояс = +2
|DST = перевод годинкы
|телефонный код = +380 3145
|почтовый индекс = 89232
|вид идентификатора = КОАТУУ
|цифровой идентификатор = 2123286202
|категория в Commons =
}}
'''Полянска Гута''' — село в [[Перечинскый район|Перечинском районѣ]] [[Закарпатска область|Закарпатской области]]. Село административно належить ку Туряполянской сельской радѣ.<ref name=Tronko>Тронько П., с. 474.</ref>
==История==
В року 1910 в селѣ жили 278 особ [[Русины|русинской]] народности. До року 1913 село мало [[Мадярскый язык|мадярску]] назву ''Polenahuta'', пак было переименовано на ''Mezőhuta'' и прилучено ку Туря Полянѣ.<ref>Révai nagy lexikona, т. 13, с 717.</ref> З той причины в наступных роках не мало статус окремого села и штатистичны податкы хыблять.<ref>Достал, Ярослав.</ref>
Статус окремого села, але належного ку Туряполянской сельской радѣ, одзыскало при совѣтской административной реформѣ в року 1945.<ref name=Tronko/>
Року 1989 в селѣ были 479 обывателѣ.{{Citation needed}}
==Сельска рада==
Тур'є-Полянська сільська рада<br>
89232, Закарпатська обл., Перечинський р-н, с.Тур’я Поляна, вул.Зелена,94<ref name=PVR/> {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}}
== Жерела и одказы ==
* Révai nagy lexikona. 1-21. köt. Révai Testvérek Irodalmi Intézet Részvénytársaság, Budapest. 1911–1935.
* Достал, Ярослав. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919–1938). Ужгород, «Карпати», 2014. <nowiki>ISBN 978-966-671-374-5</nowiki> [http://www.twirpx.com/file/1775048/ (pdf)]{{Dead link|date=August 2022 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}}
* Тронько П. и др. (ред.) Історія міст і сіл України. Том 7. Закарпатська область. К. 1969. {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}}
* [http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rf7571=11487 Полянска Гута. //Портал ВР України] {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}}
== Референции ==
{{Reflist}}
{{Закарпатска область}}
{{Перечинскый район}}
[[Катеґорія:Села Україны]]
[[Катеґорія:Населены пункты Украины]]
[[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]]
3a9d58n7fdenkvd528c81nok8f8mf2u
131814
131778
2022-08-17T18:37:57Z
Igor Kercsa
5504
Зрушена верзія 131778 од хоснователя [[Special:Contributions/InternetArchiveBot|InternetArchiveBot]]VANDALISM ([[User talk:InternetArchiveBot|діскузія]])
wikitext
text/x-wiki
{{Локалита
|статус = Cело [[Украина|Украины]]
|руська назва = Полянска Гута
|оригинална назва = мад. Mezőhuta, сл. Poľanská Huta
|давны назвы =
|застава =
|опис заставы =
|ширина заставы =
|герб =
|опис герба =
|ширина герба =
|вид крайны = Еврорегион
|крайна = [[Еврорегион Карпаты|Карпаты]]
|lat_dir = N |lat_deg = 48 |lat_min = 44 |lat_sec = 09
|lon_dir = E |lon_deg = 22 |lon_min = 45 |lon_sec = 47
|CoordAddon = type:adm3rd
|CoordScale = 100000
|размер карты страны = 0
|вид региона = Область
|регион = Закарпатска
|вид района = Район
|район = Перечинскый
|вид общины = Сельска рада
|община = Туряполянска
|площа = 24,81
|вид высоты = Надморска вышка
|высота = 403
|население = 465<ref name=PVR>Полянска Гута. //Портал ВР</ref>
|год переписи = 2001
|часовый пояс = +2
|DST = перевод годинкы
|телефонный код = +380 3145
|почтовый индекс = 89232
|вид идентификатора = КОАТУУ
|цифровой идентификатор = 2123286202
|категория в Commons =
}}
'''Полянска Гута''' — село в [[Перечинскый район|Перечинском районѣ]] [[Закарпатска область|Закарпатской области]]. Село административно належить ку Туряполянской сельской радѣ.<ref name=Tronko>Тронько П., с. 474.</ref>
==История==
В року 1910 в селѣ жили 278 особ [[Русины|русинской]] народности. До року 1913 село мало [[Мадярскый язык|мадярску]] назву ''Polenahuta'', пак было переименовано на ''Mezőhuta'' и прилучено ку Туря Полянѣ.<ref>Révai nagy lexikona, т. 13, с 717.</ref> З той причины в наступных роках не мало статус окремого села и штатистичны податкы хыблять.<ref>Достал, Ярослав.</ref>
Статус окремого села, але належного ку Туряполянской сельской радѣ, одзыскало при совѣтской административной реформѣ в року 1945.<ref name=Tronko/>
Року 1989 в селѣ были 479 обывателѣ.{{Citation needed}}
==Сельска рада==
Тур'є-Полянська сільська рада<br>
89232, Закарпатська обл., Перечинський р-н, с.Тур’я Поляна, вул.Зелена,94<ref name=PVR/> {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}}
== Жерела и одказы ==
* Révai nagy lexikona. 1-21. köt. Révai Testvérek Irodalmi Intézet Részvénytársaság, Budapest. 1911–1935.
* Достал, Ярослав. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919–1938). Ужгород, «Карпати», 2014. <nowiki>ISBN 978-966-671-374-5</nowiki> [http://www.twirpx.com/file/1775048/ (pdf)] {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}}
* Тронько П. и др. (ред.) Історія міст і сіл України. Том 7. Закарпатська область. К. 1969. {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}}
* [http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rf7571=11487 Полянска Гута. //Портал ВР України] {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}}
== Референции ==
{{Reflist}}
{{Закарпатска область}}
{{Перечинскый район}}
[[Катеґорія:Села Україны]]
[[Катеґорія:Населены пункты Украины]]
[[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]]
12iv00i83t7pcolvz6xyket9wx3i85g
131815
131814
2022-08-17T18:38:27Z
Igor Kercsa
5504
refresh
wikitext
text/x-wiki
{{Локалита
|статус = Cело [[Украина|Украины]]
|руська назва = Полянска Гута
|оригинална назва = мад. Mezőhuta, сл. Poľanská Huta
|давны назвы =
|застава =
|опис заставы =
|ширина заставы =
|герб =
|опис герба =
|ширина герба =
|вид крайны = Еврорегион
|крайна = [[Еврорегион Карпаты|Карпаты]]
|lat_dir = N |lat_deg = 48 |lat_min = 44 |lat_sec = 09
|lon_dir = E |lon_deg = 22 |lon_min = 45 |lon_sec = 47
|CoordAddon = type:adm3rd
|CoordScale = 100000
|размер карты страны = 0
|вид региона = Область
|регион = Закарпатска
|вид района = Район
|район = Перечинскый
|вид общины = Сельска рада
|община = Туряполянска
|площа = 24,81
|вид высоты = Надморска вышка
|высота = 403
|население = 465<ref name=PVR>Полянска Гута. //Портал ВР</ref>
|год переписи = 2001
|часовый пояс = +2
|DST = перевод годинкы
|телефонный код = +380 3145
|почтовый индекс = 89232
|вид идентификатора = КОАТУУ
|цифровой идентификатор = 2123286202
|категория в Commons =
}}
'''Полянска Гута''' — село в [[Перечинскый район|Перечинском районѣ]] [[Закарпатска область|Закарпатской области]]. Село административно належить ку Туряполянской сельской радѣ.<ref name=Tronko>Тронько П., с. 474.</ref>
==История==
В року 1910 в селѣ жили 278 особ [[Русины|русинской]] народности. До року 1913 село мало [[Мадярскый язык|мадярску]] назву ''Polenahuta'', пак было переименовано на ''Mezőhuta'' и прилучено ку Туря Полянѣ.<ref>Révai nagy lexikona, т. 13, с 717.</ref> З той причины в наступных роках не мало статус окремого села и штатистичны податкы хыблять.<ref>Достал, Ярослав.</ref>
Статус окремого села, але належного ку Туряполянской сельской радѣ, одзыскало при совѣтской административной реформѣ в року 1945.<ref name=Tronko/>
Року 1989 в селѣ были 479 обывателѣ.{{Citation needed}}
==Сельска рада==
Тур'є-Полянська сільська рада<br>
89232, Закарпатська обл., Перечинський р-н, с.Тур’я Поляна, вул.Зелена,94<ref name=PVR/> {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}}
== Жерела и одказы ==
* Révai nagy lexikona. 1-21. köt. Révai Testvérek Irodalmi Intézet Részvénytársaság, Budapest. 1911–1935.
* Достал, Ярослав. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919–1938). Ужгород, «Карпати», 2014. <nowiki>ISBN 978-966-671-374-5</nowiki> [http://www.twirpx.com/file/1775048/ (pdf)] {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}}
* Тронько П. и др. (ред.) Історія міст і сіл України. Том 7. Закарпатська область. К. 1969. {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}}
* [http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rf7571=11487 Полянска Гута. //Портал ВР України] {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}}
== Референции ==
{{Reflist}}
{{Закарпатска область}}{{Перечинскый район}}
[[Катеґорія:Села Україны]]
[[Катеґорія:Населены пункты Украины]]
[[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]]
p0ezzukwv9ggbhni1ocjvl7ztq4m2a6
131847
131815
2022-08-17T19:56:02Z
InternetArchiveBot
22034
Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9
wikitext
text/x-wiki
{{Локалита
|статус = Cело [[Украина|Украины]]
|руська назва = Полянска Гута
|оригинална назва = мад. Mezőhuta, сл. Poľanská Huta
|давны назвы =
|застава =
|опис заставы =
|ширина заставы =
|герб =
|опис герба =
|ширина герба =
|вид крайны = Еврорегион
|крайна = [[Еврорегион Карпаты|Карпаты]]
|lat_dir = N |lat_deg = 48 |lat_min = 44 |lat_sec = 09
|lon_dir = E |lon_deg = 22 |lon_min = 45 |lon_sec = 47
|CoordAddon = type:adm3rd
|CoordScale = 100000
|размер карты страны = 0
|вид региона = Область
|регион = Закарпатска
|вид района = Район
|район = Перечинскый
|вид общины = Сельска рада
|община = Туряполянска
|площа = 24,81
|вид высоты = Надморска вышка
|высота = 403
|население = 465<ref name=PVR>Полянска Гута. //Портал ВР</ref>
|год переписи = 2001
|часовый пояс = +2
|DST = перевод годинкы
|телефонный код = +380 3145
|почтовый индекс = 89232
|вид идентификатора = КОАТУУ
|цифровой идентификатор = 2123286202
|категория в Commons =
}}
'''Полянска Гута''' — село в [[Перечинскый район|Перечинском районѣ]] [[Закарпатска область|Закарпатской области]]. Село административно належить ку Туряполянской сельской радѣ.<ref name=Tronko>Тронько П., с. 474.</ref>
==История==
В року 1910 в селѣ жили 278 особ [[Русины|русинской]] народности. До року 1913 село мало [[Мадярскый язык|мадярску]] назву ''Polenahuta'', пак было переименовано на ''Mezőhuta'' и прилучено ку Туря Полянѣ.<ref>Révai nagy lexikona, т. 13, с 717.</ref> З той причины в наступных роках не мало статус окремого села и штатистичны податкы хыблять.<ref>Достал, Ярослав.</ref>
Статус окремого села, але належного ку Туряполянской сельской радѣ, одзыскало при совѣтской административной реформѣ в року 1945.<ref name=Tronko/>
Року 1989 в селѣ были 479 обывателѣ.{{Citation needed}}
==Сельска рада==
Тур'є-Полянська сільська рада<br>
89232, Закарпатська обл., Перечинський р-н, с.Тур’я Поляна, вул.Зелена,94<ref name=PVR/> {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}}
== Жерела и одказы ==
* Révai nagy lexikona. 1-21. köt. Révai Testvérek Irodalmi Intézet Részvénytársaság, Budapest. 1911–1935.
* Достал, Ярослав. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919–1938). Ужгород, «Карпати», 2014. <nowiki>ISBN 978-966-671-374-5</nowiki> [http://www.twirpx.com/file/1775048/ (pdf)]{{Dead link|date=August 2022 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}}
* Тронько П. и др. (ред.) Історія міст і сіл України. Том 7. Закарпатська область. К. 1969. {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}}
* [http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rf7571=11487 Полянска Гута. //Портал ВР України] {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}}
== Референции ==
{{Reflist}}
{{Закарпатска область}}{{Перечинскый район}}
[[Катеґорія:Села Україны]]
[[Катеґорія:Населены пункты Украины]]
[[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]]
nsiilaw3g7rb6op79fvyk0m4cmzn8y7
Лумшоры
0
13988
131763
127850
2022-08-17T16:19:35Z
InternetArchiveBot
22034
Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9
wikitext
text/x-wiki
{{Локалита
|статус = Cело [[Украина|Украины]]
|руська назва = Лумшоры
|оригинална назва = мад. Rónafüred, сл. Lumšur
|давны назвы =
|застава =Лумшори - Чани - panoramio - Igor1972P.jpg
|опис заставы = Сучасны купелѣ в Лумшорах
|ширина заставы = 270
|герб =
|опис герба =
|ширина герба =
|вид крайны = Еврорегион
|крайна = [[Еврорегион Карпаты|Карпаты]]
|lat_dir = N |lat_deg = 48 |lat_min = 48 |lat_sec = 02
|lon_dir = E |lon_deg = 22 |lon_min = 42 |lon_sec = 51
|CoordAddon = type:adm3rd
|CoordScale = 100000
|размер карты страны = 0
|вид региона = Область
|регион = Закарпатска
|вид района = Район
|район = Перечинскый
|вид общины = Сельска рада
|община = Туричковска
|площа = 22,44<ref name=LVR>Лумшори на сайті ВР.</ref>
|вид высоты = Надморска вышка
|высота = 490<ref name=Dostal/>
|население = 84<ref name=LVR/>
|год переписи = 2001
|часовый пояс = +2
|DST = перевод годинкы
|телефонный код = +380 3145
|почтовый индекс = 89222
|вид идентификатора = КОАТУУ
|цифровой идентификатор = 2123284504
|категория в Commons = Lumshory
}}
[[File:Лумшори - Чани - panoramio.jpg|thumb|290px|Купелѣ в Лумшорах]]
'''Лумшоры''' — село в [[Перечинскый район|Перечинском районѣ]] [[Закарпатска область|Закарпатской области]], административно належить ку Туричковской сельской радѣ въедно зоз селами [[Липовець (Перечинскый район)|Липовець]] и [[Ликицары]]. В Лумшорах розмѣщена туристично-рекреачна база. Тут тыж е сѣрчановодородне жерело.<ref>Тронько П., с. 475.</ref> До року 1945 село не мало административного статуса и не споминать ся в штатистиках.<ref name=Dostal>Достал Я., сс. 137-138.</ref> Авшак ся Лумшоры споминають меджи найвызнамнѣйшыма жерелами сѣрчано-йодовыма и сѣрчаныма.<ref>Dr. Jiří Král, с. 47.</ref><ref name=Fedaka>Федака С., сс. 128-129.</ref>
==Сельска рада==
Туричківська сільська рада<br>89215, Закарпатська обл., Перечинський р-н, с.Турички,30<ref name=LVR/> {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}}
==Купелѣ Лумшоры==
Купелѣ Лумшоры суть найдавнѣйшыма в [[Угорска Русь|Угорской Руси]], бо упоминають ся уже з року 1600. Дотеперь заховав ся стародавный котел, в котром грѣли лѣчиву воду. Од року 1751 ту была и деревяна церковь св. Михайла, тота ся але не заховала, згорѣла в року 1906.<ref name=Fedaka/>
В чехословацкой добѣ примитивны купелѣ Лумшоры ренововали.
{{Цитат|Стары кади просты, без кабинок, коло них под голым небом находить ся великый желѣзный котел, до котрого з деревяного жолоба од жерела тече лѣчива сѣрчана вода. Ужгородска лѣсодобывна управа збудовала новый будинок з кадями-кабинками, 23 гостьовыма комнатами, великов ѣдалньов и заскленов верандов. Од року 1929 тот комплекс арендуе Пражскый Сполок промысловцьох и подузятникох на Кральовых Виноградах (Praha XІІ, Fochova, 31). Суть тыж йодове тай желѣзо-сѣрчане жерела лѣчивой воды на питя.<ref name=Dostal/>}}
В сучасности в Лумшорах фунгуе лѣчивно-оздоровный комплекс ''Полонина'' зоз плаварньов, рекреачны базы ''Лумшоры'' и ''Ловецке обыстя'', лыжарськый вытяг.<ref name=Fedaka/>
== Жерела и одказы ==
* Dr. Jiří Král. Podkarpatská Rus. V Praze, nákladem vlastním, 1924.
* Достал, Ярослав. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919–1938). Ужгород, «Карпати», 2014. <nowiki>ISBN 978-966-671-374-5</nowiki> [http://www.twirpx.com/file/1775048/ (pdf)]{{Dead link|date=August 2022 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}}
* Тронько П. и др. (ред.) Історія міст і сіл України. Том 7. Закарпатська область. К. 1969. {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}}
* Федака Сергій. Населені пункти і райони Закарпаття. Історично-географічний довідник. "Ліра". Ужгород, 2014. <nowiki>ISBN 978-617-596-158-2</nowiki> [https://books.google.com.ua/books?id=w4xGBAAAQBAJ&pg=PA128&lpg=PA128&dq=Федака+Лумшори+Перечинського+району&source=bl&ots=gDLuWyQH-2&sig=SOYYhRM8pUJ_ObPLpaty-Ycvyk8&hl=uk&sa=X&ved=2ahUKEwj4nI6smqfeAhXCWywKHT2gDHYQ6AEwDXoECAIQAQ#v=onepage&q=Федака%20Лумшори%20Перечинського%20району&f=false Google books] {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}}
* [http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rf7571=11496 Лумшори на сайті ВР України] {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}}
== Референции ==
{{Reflist}}
{{Закарпатска область}}
{{Перечинскый район}}
[[Катеґорія:Села Україны]]
[[Катеґорія:Населены пункты Украины]]
[[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]]
swmi6gfrkcrat2s5dm72xswy1hk4brs
131804
131763
2022-08-17T18:12:59Z
Igor Kercsa
5504
Зрушена верзія 131763 од хоснователя [[Special:Contributions/InternetArchiveBot|InternetArchiveBot]] VANDALISM([[User talk:InternetArchiveBot|діскузія]])
wikitext
text/x-wiki
{{Локалита
|статус = Cело [[Украина|Украины]]
|руська назва = Лумшоры
|оригинална назва = мад. Rónafüred, сл. Lumšur
|давны назвы =
|застава =Лумшори - Чани - panoramio - Igor1972P.jpg
|опис заставы = Сучасны купелѣ в Лумшорах
|ширина заставы = 270
|герб =
|опис герба =
|ширина герба =
|вид крайны = Еврорегион
|крайна = [[Еврорегион Карпаты|Карпаты]]
|lat_dir = N |lat_deg = 48 |lat_min = 48 |lat_sec = 02
|lon_dir = E |lon_deg = 22 |lon_min = 42 |lon_sec = 51
|CoordAddon = type:adm3rd
|CoordScale = 100000
|размер карты страны = 0
|вид региона = Область
|регион = Закарпатска
|вид района = Район
|район = Перечинскый
|вид общины = Сельска рада
|община = Туричковска
|площа = 22,44<ref name=LVR>Лумшори на сайті ВР.</ref>
|вид высоты = Надморска вышка
|высота = 490<ref name=Dostal/>
|население = 84<ref name=LVR/>
|год переписи = 2001
|часовый пояс = +2
|DST = перевод годинкы
|телефонный код = +380 3145
|почтовый индекс = 89222
|вид идентификатора = КОАТУУ
|цифровой идентификатор = 2123284504
|категория в Commons = Lumshory
}}
[[File:Лумшори - Чани - panoramio.jpg|thumb|290px|Купелѣ в Лумшорах]]
'''Лумшоры''' — село в [[Перечинскый район|Перечинском районѣ]] [[Закарпатска область|Закарпатской области]], административно належить ку Туричковской сельской радѣ въедно зоз селами [[Липовець (Перечинскый район)|Липовець]] и [[Ликицары]]. В Лумшорах розмѣщена туристично-рекреачна база. Тут тыж е сѣрчановодородне жерело.<ref>Тронько П., с. 475.</ref> До року 1945 село не мало административного статуса и не споминать ся в штатистиках.<ref name=Dostal>Достал Я., сс. 137-138.</ref> Авшак ся Лумшоры споминають меджи найвызнамнѣйшыма жерелами сѣрчано-йодовыма и сѣрчаныма.<ref>Dr. Jiří Král, с. 47.</ref><ref name=Fedaka>Федака С., сс. 128-129.</ref>
==Сельска рада==
Туричківська сільська рада<br>89215, Закарпатська обл., Перечинський р-н, с.Турички,30<ref name=LVR/> {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}}
==Купелѣ Лумшоры==
Купелѣ Лумшоры суть найдавнѣйшыма в [[Угорска Русь|Угорской Руси]], бо упоминають ся уже з року 1600. Дотеперь заховав ся стародавный котел, в котром грѣли лѣчиву воду. Од року 1751 ту была и деревяна церковь св. Михайла, тота ся але не заховала, згорѣла в року 1906.<ref name=Fedaka/>
В чехословацкой добѣ примитивны купелѣ Лумшоры ренововали.
{{Цитат|Стары кади просты, без кабинок, коло них под голым небом находить ся великый желѣзный котел, до котрого з деревяного жолоба од жерела тече лѣчива сѣрчана вода. Ужгородска лѣсодобывна управа збудовала новый будинок з кадями-кабинками, 23 гостьовыма комнатами, великов ѣдалньов и заскленов верандов. Од року 1929 тот комплекс арендуе Пражскый Сполок промысловцьох и подузятникох на Кральовых Виноградах (Praha XІІ, Fochova, 31). Суть тыж йодове тай желѣзо-сѣрчане жерела лѣчивой воды на питя.<ref name=Dostal/>}}
В сучасности в Лумшорах фунгуе лѣчивно-оздоровный комплекс ''Полонина'' зоз плаварньов, рекреачны базы ''Лумшоры'' и ''Ловецке обыстя'', лыжарськый вытяг.<ref name=Fedaka/>
== Жерела и одказы ==
* Dr. Jiří Král. Podkarpatská Rus. V Praze, nákladem vlastním, 1924.
* Достал, Ярослав. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919–1938). Ужгород, «Карпати», 2014. <nowiki>ISBN 978-966-671-374-5</nowiki> [http://www.twirpx.com/file/1775048/ (pdf)] {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}}
* Тронько П. и др. (ред.) Історія міст і сіл України. Том 7. Закарпатська область. К. 1969. {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}}
* Федака Сергій. Населені пункти і райони Закарпаття. Історично-географічний довідник. "Ліра". Ужгород, 2014. <nowiki>ISBN 978-617-596-158-2</nowiki> [https://books.google.com.ua/books?id=w4xGBAAAQBAJ&pg=PA128&lpg=PA128&dq=Федака+Лумшори+Перечинського+району&source=bl&ots=gDLuWyQH-2&sig=SOYYhRM8pUJ_ObPLpaty-Ycvyk8&hl=uk&sa=X&ved=2ahUKEwj4nI6smqfeAhXCWywKHT2gDHYQ6AEwDXoECAIQAQ#v=onepage&q=Федака%20Лумшори%20Перечинського%20району&f=false Google books] {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}}
* [http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rf7571=11496 Лумшори на сайті ВР України] {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}}
== Референции ==
{{Reflist}}
{{Закарпатска область}}
{{Перечинскый район}}
[[Катеґорія:Села Україны]]
[[Катеґорія:Населены пункты Украины]]
[[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]]
3hrrblia9em5s8rktxocaykbuttkzl2
131837
131804
2022-08-17T19:34:36Z
InternetArchiveBot
22034
Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9
wikitext
text/x-wiki
{{Локалита
|статус = Cело [[Украина|Украины]]
|руська назва = Лумшоры
|оригинална назва = мад. Rónafüred, сл. Lumšur
|давны назвы =
|застава =Лумшори - Чани - panoramio - Igor1972P.jpg
|опис заставы = Сучасны купелѣ в Лумшорах
|ширина заставы = 270
|герб =
|опис герба =
|ширина герба =
|вид крайны = Еврорегион
|крайна = [[Еврорегион Карпаты|Карпаты]]
|lat_dir = N |lat_deg = 48 |lat_min = 48 |lat_sec = 02
|lon_dir = E |lon_deg = 22 |lon_min = 42 |lon_sec = 51
|CoordAddon = type:adm3rd
|CoordScale = 100000
|размер карты страны = 0
|вид региона = Область
|регион = Закарпатска
|вид района = Район
|район = Перечинскый
|вид общины = Сельска рада
|община = Туричковска
|площа = 22,44<ref name=LVR>Лумшори на сайті ВР.</ref>
|вид высоты = Надморска вышка
|высота = 490<ref name=Dostal/>
|население = 84<ref name=LVR/>
|год переписи = 2001
|часовый пояс = +2
|DST = перевод годинкы
|телефонный код = +380 3145
|почтовый индекс = 89222
|вид идентификатора = КОАТУУ
|цифровой идентификатор = 2123284504
|категория в Commons = Lumshory
}}
[[File:Лумшори - Чани - panoramio.jpg|thumb|290px|Купелѣ в Лумшорах]]
'''Лумшоры''' — село в [[Перечинскый район|Перечинском районѣ]] [[Закарпатска область|Закарпатской области]], административно належить ку Туричковской сельской радѣ въедно зоз селами [[Липовець (Перечинскый район)|Липовець]] и [[Ликицары]]. В Лумшорах розмѣщена туристично-рекреачна база. Тут тыж е сѣрчановодородне жерело.<ref>Тронько П., с. 475.</ref> До року 1945 село не мало административного статуса и не споминать ся в штатистиках.<ref name=Dostal>Достал Я., сс. 137-138.</ref> Авшак ся Лумшоры споминають меджи найвызнамнѣйшыма жерелами сѣрчано-йодовыма и сѣрчаныма.<ref>Dr. Jiří Král, с. 47.</ref><ref name=Fedaka>Федака С., сс. 128-129.</ref>
==Сельска рада==
Туричківська сільська рада<br>89215, Закарпатська обл., Перечинський р-н, с.Турички,30<ref name=LVR/> {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}}
==Купелѣ Лумшоры==
Купелѣ Лумшоры суть найдавнѣйшыма в [[Угорска Русь|Угорской Руси]], бо упоминають ся уже з року 1600. Дотеперь заховав ся стародавный котел, в котром грѣли лѣчиву воду. Од року 1751 ту была и деревяна церковь св. Михайла, тота ся але не заховала, згорѣла в року 1906.<ref name=Fedaka/>
В чехословацкой добѣ примитивны купелѣ Лумшоры ренововали.
{{Цитат|Стары кади просты, без кабинок, коло них под голым небом находить ся великый желѣзный котел, до котрого з деревяного жолоба од жерела тече лѣчива сѣрчана вода. Ужгородска лѣсодобывна управа збудовала новый будинок з кадями-кабинками, 23 гостьовыма комнатами, великов ѣдалньов и заскленов верандов. Од року 1929 тот комплекс арендуе Пражскый Сполок промысловцьох и подузятникох на Кральовых Виноградах (Praha XІІ, Fochova, 31). Суть тыж йодове тай желѣзо-сѣрчане жерела лѣчивой воды на питя.<ref name=Dostal/>}}
В сучасности в Лумшорах фунгуе лѣчивно-оздоровный комплекс ''Полонина'' зоз плаварньов, рекреачны базы ''Лумшоры'' и ''Ловецке обыстя'', лыжарськый вытяг.<ref name=Fedaka/>
== Жерела и одказы ==
* Dr. Jiří Král. Podkarpatská Rus. V Praze, nákladem vlastním, 1924.
* Достал, Ярослав. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919–1938). Ужгород, «Карпати», 2014. <nowiki>ISBN 978-966-671-374-5</nowiki> [http://www.twirpx.com/file/1775048/ (pdf)]{{Dead link|date=August 2022 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}}
* Тронько П. и др. (ред.) Історія міст і сіл України. Том 7. Закарпатська область. К. 1969. {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}}
* Федака Сергій. Населені пункти і райони Закарпаття. Історично-географічний довідник. "Ліра". Ужгород, 2014. <nowiki>ISBN 978-617-596-158-2</nowiki> [https://books.google.com.ua/books?id=w4xGBAAAQBAJ&pg=PA128&lpg=PA128&dq=Федака+Лумшори+Перечинського+району&source=bl&ots=gDLuWyQH-2&sig=SOYYhRM8pUJ_ObPLpaty-Ycvyk8&hl=uk&sa=X&ved=2ahUKEwj4nI6smqfeAhXCWywKHT2gDHYQ6AEwDXoECAIQAQ#v=onepage&q=Федака%20Лумшори%20Перечинського%20району&f=false Google books] {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}}
* [http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rf7571=11496 Лумшори на сайті ВР України] {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}}
== Референции ==
{{Reflist}}
{{Закарпатска область}}
{{Перечинскый район}}
[[Катеґорія:Села Україны]]
[[Катеґорія:Населены пункты Украины]]
[[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]]
swmi6gfrkcrat2s5dm72xswy1hk4brs
Англицке кральовство
0
14158
131875
115845
2022-08-18T08:38:40Z
Zemant
1039
/* Плантагенеты */
wikitext
text/x-wiki
{{Заникла держава
| názov = Англицке кральовство
| originálny názov = Kingdom of England
| rok vzniku = 927
| rok zániku = 1707<br>
''{{nowrap|{{nobold|1649–1660: [[Англицка република]]}}}}''
| viac pred = ne
| pred 1 =
| pred 1 vlajka =
| pred 2 =
| pred 2 vlajka =
| pred info =
| viac po = áno
| po 1 = Англицка република
| po 1 vlajka = Flag of the Commonwealth (1649-1651).svg
| po 2 = Кральовство Великой Британии
| po 2 vlajka = Flag of Great Britain (1707-1800).svg
| šírka 1. sloupce =
| vlajka = Flag of England.svg
| článok o vlajke =
| vlajka veľkosť =
| znak = Royal Coat of Arms of England (1399-1603).svg
| článok o znaku =
| znak veľkosť = 95px
| rámček znak = áno
| hymna =
| článok o hymne =
| motto = Dieu et mon droit<br><small>Бог и мое право</small>
| článok o motte =
| mapa = Location map of England in 1700.svg
| mapa veľkosť =
| mapa poznámka = Англицке кральовство в року 1700
| hlavné mesto = [[Винчестер]] до 12. стороча<br>[[Лондон]] од 12. стороча
| rozloha =
| rozloha poznámka =
| najvyšší bod =
| najvyšší bod poznámka =
| najdlhšia rieka =
| najdlhšia rieka poznámka=
| počet obyvateľov =
| počet obyvateľov poznámka =
| jazyky = староанглицкый (до 1066)<br>нормандскый (по 1066)<br>англицкый (поступно выперать нормандскый од 12. стороча)
| národnostné zloženie =
| náboženstvo =
| štátne zriadenie = [[монархия]]
| materský štát =
| mena =
| vznik =
| zánik =
}}
'''Англицке кральовство''' была суверенна [[держава]] на островѣ [[Велика Британия (остров)|Велика Британия]], котра взникла в 10. сторочу з векшого числа [[Англосаксы|англо-саксонскых]] кральовств, и ествовала до року 1707, коли ся злучѣньом зо [[Шкотске кральовство|Шкоциев]] створило [[Кральовство Великой Британии]].
==Зачаток кральовства==
Краль [[Англосаксы|Англосаксох]] [[Етелстан]] (895-924-939) сѣм [[англосаксы|англосаксонскых]] кральовств (тзв. [[Гептархія|Гептархию]]), перед тым розбитых впадом [[Викингове|Викингох]], злучив в року [[927]] до едной [[Держава|державы]], и тот межник ся поважуе за историчный зачаток Англицкого кральовства, котре в той конфигурации занимало вшитку територию днешной [[Англия|Англии]], а од 13. стороча и [[Велс]]у.
==Под владов Норманох==
Далшым важным межником было заятя Англицкого кральовства [[Нормане|Норманами]], котры принесли зо собов сѣверофранцузске нарѣча, што стало ся урядным языком владнучых верств и зоставало такым до року 1362, лишивши вплыв на цѣлы стороча. Краль [[Виллиам I. Добыватель|Виллиам I.]] (1027-1066-1087, Виллиам Добыватель) роздѣляв землѣ меджи вазалами и нарядив евиденцию поземкох в цѣлом кральовствѣ в ''Поземковой книзѣ (Domesday Book)'', завюг централный архив и повинне документованя, выбудовав вельо каштельох, а потомкы его сидять на тронѣ доднесь.<ref name=Eupedia>A brief history of England</ref>
==Плантагенеты==
По смерти [[Виллиам I. Добыватель|Виллиама Добывателя]] зачало ся неславне суперѣня о трон, котре ся записало до истории забивствами кральох и наслѣдникох и [[домова война|домовыма войнами]]. При кралю [[Генрик II. Плантагенет|Генрику II.]] (1133-1154-1189), первом з дома Плантагенетох, зачала ся активно розвивати [[Оксфордска универзита]], коли в року 1167 заказав ся учити в заграничу. Краль [[Едвард I. Довгоногый]] (1239-1272-1307) воевав майже через цѣлу добу свого 35-рочного панованя и прилучив ку кральовству [[Велс]].<ref name=Eupedia/> Умер в ходѣ войновой выправы на [[Шкотске кральовство|Шкоцию]]. [[Едвард I. Довгоногый|Едвард I.]] зробив [[парламент]], котрый од року 1215 скликовали лем припадно, сталым органом влады.
==Сторочна война и Война руж==
При [[Едвард III.|Едвардѣ III.]] (1312-1327-1377) зачала ся [[сторочна война]] (1337–1453) и лютовав ''чорный мор (Black Death)'', котрый забив третину обывательства.<ref name=Eupedia/> В резултатѣ войны Английске кральовство утратило вшиткы континенталны територии, окрем пристава [[Кале]], котрый держало еще до року 1458. [[Сторочна война]] ослабила владу краля и великых феодалох дома Ланкастерох, што стратили континеталны маеткы. Выбухла домова война меджи нима и домом Йоркох. Оба тоты домы были конарями Плантагенетох, первы мали в гербѣ червену ружу, другы бѣлу. Тота война достала назву [[Война руж]] (1455–1485). Спочатку Ланкастеровцьох побѣдили Йорковцѣ, але пак тых побѣдив далекый суродник Ланкастеровцьох [[Генрик VII. Тудор|Генрик Тудор]] (1457-1485-1509), закладатель дома Тудорох. Оженивши ся з наслѣдницьов дома Йоркох, [[Генрик VII. Тудор|Генрик Тудор]] во своем гербѣ злучив червену и бѣлу ружѣ.<ref>БСЭ: Алой и Белой розы война.</ref>
==Тудоры==
Англицке кральовство вступило в [[Нововік|нововѣк]] з домом Тудорох (1485–1603), котры змоцнили абсолутну кральовску владу. В их добѣ зачали ся морскы выправы по цѣлой [[Земля (планета)|Земли]] и заятя колоний, была створена [[Англиканска Церковь]]. Доба владнутя [[Алжбета I. Анґліцька|Алжбеты І.]] (1533-1558-1603), послѣдной з дому Тудорох, была первым золотым вѣком Англицкого кральовства, вѣком великых [[Мореплавець|мореплавцьох]], [[филозоф]]ох и [[драматик]]ох.<ref name=Eupedia/>
==Стюарты==
Первый пановник з дому Стюартох быв [[Якуб І. Стюарт]] (1566-1603-1625), быв он пра-правнуком [[Генрик VII. Тудор|Генрик Тудора]], при ньом ся продовжив золотый алжбетинскый вѣк. Быв он разом и кральом [[Шкотске кральовство|Шкоции]] яко Якуб VI. (1566-1567-1625) и так в часѣ свого панованя реализовала ся [[Уния корун]] меджи Англицкым и [[Шкотске кральовство|Шкотскым кральовством]].
Панованя Стюартох было дочасно перервано домовов войнов, револуциев, по котрых установила ся [[Англицка република]] (1649-1660), а по ей падѣ продовжило ся.<ref name=Stuart>House of Stuart.</ref>
[[Уния корун]] ествовала до [[1. мая]] [[1707]], коли в добѣ кральовны [[Анна Стюартова|Анны Стюартовой]] (1665-1702-1714), послѣдной пановницѣ дому Стюартох, набрали силу [[Акты о унии з року 1707]], котрыма закончила ся история Англицкого кральовства, и было створене [[Кральовство Великой Британии]].
==Жерела и одказы==
* [https://www.eupedia.com/england/english_history.shtml A brief history of England. //Eupedia.]
* [https://www.britannica.com/topic/House-of-Stuart House of Stuart, SCOTTISH AND ENGLISH ROYAL FAMILY. //Encyclopaedia Britannica]
* [http://bse.sci-lib.com/article020818.html БСЭ: Алой и Белой розы война.]
== Референции ==
{{reflist}}
[[Катеґорія:Бывшы штаты]]
[[Катеґорія:История Споеного кральовства]]
o4f418u1zao7t4e6j5g95m3jbk63uvw
Протестантство
0
14251
131876
120182
2022-08-18T10:43:21Z
Zemant
1039
/* История */
wikitext
text/x-wiki
[[File:Christian cross.svg|thumb|150px|Латинскый криж протестантскых Церков]]
'''Протестантство''', або '''протестантизм''' — еден з главных конарьох [[христианство|христианства]], загорнюючых до себе групу независимых [[Церковь (организация)|Церков]], котры вышли з [[Реформация|реформных набоженскых рухох]] антикатолицкого характера, взниклых в [[XVI. стороча|16. сторочу]] в [[Европа|Европѣ]].
==История==
Импулзом ку зачатку [[Реформация|Реформации]] стало ся побурѣня части вѣруючых и духовенства розмножившими ся знеужитями [[Римокатолицька церьков|католицкого]] [[клер]]а. Так, познатый выступ [[Мартин Лутер|Лутера]] против продажу одпусток (1517) завершив ся формулованьом его реформаторскых поглядох в «Девятьдесять пятьох тезах», а за тым и его разрывом с [[Римокатолицька церьков|Римом]]. Дефинитивне витязство идей [[Реформация|Реформации]] настало в добѣ религийных войн [[XVI. стороча|16.]]-[[XVII. стороча|17. стороч]].<ref name="ЭР">Энциклопедия религий, сс. 1019-1025.</ref>
По [[Вестфалскый мир|Вестфалском миру]] (1648) протестантство доповнило ся еще иншыма христианскыма реформныма напрямами. Протестанты тыж ся означують як ''евангелици'', понеже еден з их главных принципох, платных про вшиткы конарѣ протестантства — ''Sola Scriptura (лем [[Святе Писмо]])'' — вызнаня [[Святе Писмо|Святого Писма]] единым авторитетом про [[Церковь (организация)|Церковь]], не обтяженым Церковным або Папскым посередництвом и учительством. Тот принцип привюг протестантох ку опорѣ на оригиналный текст, непринятю неточного латинского текста [[Вулгата|Вулгаты]] и зготовлѣню перекладох Библии на народностны языкы, што тыж обясняли они потребов зробити [[Святе Писмо]] людово приступным, и што вызначно стимуловало розвитя [[книгопечатаня]]. В протестантствѣ каждый вѣрник мать право на самостойне читаня и толкованя [[Святе Писмо|Святого Писма]], што недопустимо в [[Католицька церьков|католицизмѣ]] и [[Православна церьков|православии]].<ref name="ЭР"/>
==Жерела и одказы==
* Энциклопедия религий / Под ред. А.П. Забияко, А.Н. Красникова, Е.С. Элбакян. — М.: Академический Проект ({{ISBN| 978-5-8291-1084-0}}), Гаудеамус ({{ISBN| 978-5-98426-067-1}}), 2008. — 1520 с.
== Референции ==
{{reflist}}
[[Катеґорія:Протестантство]]
6tj9yttfrvyrf529fhb697mb469eqb6
Поток (педагогика)
0
14399
131780
127869
2022-08-17T17:01:37Z
InternetArchiveBot
22034
Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9
wikitext
text/x-wiki
{{Вецезначность|Поток}}
[[File:Парное-взаимное обучение-в.Германии-080423-08.jpg|thumb|400px|<center>Взаимна наука в групѣ</center>]]
'''Поток''' в школованю — роздѣлѣня ученикох подля их наданя ку науцѣ на групы во вшиткых предметах, або лем в окремых предметах и учебных програмах в школѣ.<ref name="Gamoran">Gamoran, Adam (1992). Is Ability Grouping Equitable? //Educational Leadership, vol. 50(2)</ref><ref name=Teachers,Schools,andSociety>{{cite book
|author1=Karen Zittleman |author2=Sadker, David Miller |title=Teachers, Schools and Society: A Brief Introduction to Education with Bind-in Online Learning Center Card with free Student Reader CD-ROM
|publisher=McGraw-Hill Humanities/Social Sciences/Languages
|location=
|year=2006
|pages=104, 107, 108, G–12
|isbn=978-0-07-323007-8
}}</ref>
Система родила ся и переважно фунгуе в [[США]].
==Опис==
В потоковой системѣ школованя вшиткы ученикы ся роздѣляють на класы зависимо од их успѣшности, напримѣр на три: нормална успѣшность, успѣшность высше або ниже нормалной. Каждый предмет в таком припадѣ ся одповѣдно преподавать в трьох вариантах: спрощеный, нормалный и авансованый.
Авшак главный змысел потокового школованя не е лем в роздѣлѣню подля наданости, але в непрерывной контроли и динамичности.<ref>Slavin, R. E. (1987). Ability grouping: A best-evidence synthesis. Review of Educational Research, 57, 293–336.</ref> Ученик може быти во высшой групѣ з [[Математика|математикы]], а едночасно в низшой групѣ з англицкого [[язык]]а. Належность ку групѣ динамично вызначать [[учитель]]. Кедь видить, же ученик потребуе обновити свои знаня перед тым, як поступовати дале, може го послати в низшу групу, про дакотры лекции може злучити въедно вшиткы [[поток (педагогика)|потокы]], циже роздѣлѣня е динамичне. Роздѣлѣня подля наданости не фиксуе ся в индексѣ штудента.
==История==
Потокове школованя и его розличны варианты в [[США]] суть практикованы уже майже [[стороча]].<ref name="Rubin">Rubin, B. (2008). Detracking in Context: How Local Constructions of Ability Complicate Equity-Geared Reform. Teachers College Record. Retrieved from: [http://www.tcrecord.org/printcontent.asp?contentID14603]</ref>
Оно зачало ся, коли ростуче число дѣтей емигрантох зачало ся записовати до школ в резултатѣ законох о повинном школованю, а были они неспособны учити ся так, як роджены [[Америчане]]. Нажаль, потокове школованя скоро набрало форму, подобну [[сегрегация|сегрегации]].<ref name="Wheelock">Wheelock, A. (1992). Crossing the tracks: How "untracking" can save America's schools. New York: New Press.</ref>
==Перевагы и дефекты системы==
Потокова система школованя давать можность каждому штудентови якостно учити ся одповѣдно своим способностям и мотивации. Наданы штуденты можуть досягнути значно высшы резултаты опротив системы сполочного школованя.
Система была оскаржована з того, же понижуе и дискриминуе менше наданых штудентох: же штудент придѣленый до низшых груп лем тяжко може ся достати ку лѣпшой позиции. Понеже меджи нима были значнов мѣров представителе социалных, расовых и народностных меншин, приписовали системѣ за дефект и серйознѣншы формы [[дискриминация|дискриминации]]: [[расизм]], социалну [[дискриминация|дискриминацию]], [[сексизм]].<ref name=Teachers,Schools,andSociety/>
==Сучасность==
В резултатѣ критикы в сучасности система потокового школованя ся отворено не пропагуе. В державных бесплатных школах школованя е сполочне, без жадной [[сегрегация|сегрегации]]. Але окрем державных школ суть в великом числѣ приватны, меджи нима и престижны школы, котры фунгують на правах автономии и самы вызначають свою систему школованя.
{{Цитат 2|...днесь в державных школах Хюстонского школного округа Латиноамеричане чинять уже над 50%, Афроамеричане около 30%, а бѣлы лем 9%! .. в приватных школах ся учать переважно бѣлы, частка бѣлых дѣти в мегаполису не перевысшать 30%. Тота ситуация несе доста проблем.|{{Цитат 3|Оригиналный текст|...сегодня в государственных школах Хьюстонского образовательного округа латиноамериканцы составляют уже более 50%, афроамериканцы около 30%, а белые менее 9%! ... в частных школах учатся в основном белые ученики, доля белых детей в мегаполисе не более 30%. Эта ситуация создает американцам достаточно много проблем.| Димиев, Айрат. Классная Америка, глава 2.}}}}
==Жерела и одказы==
* Димиев, Айрат. Классная Америка. Казань: Парадигма, 2008. — 208 с. — {{ISBN| 978-5-85247-202-1}} [https://www.twirpx.com/file/474864/ <small>''Доступно онлайн''</small>]{{Dead link|date=August 2022 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}
== Референции ==
{{reflist}}
{{Переклад|en|Tracking (education)|0}}
[[Катеґорія:Педагогика]]
4m781ekbvrh3c5dj9xtday9or6o04pj
131817
131780
2022-08-17T18:40:36Z
Igor Kercsa
5504
Зрушена верзія 131780 од хоснователя [[Special:Contributions/InternetArchiveBot|InternetArchiveBot]]VANDALISM ([[User talk:InternetArchiveBot|діскузія]])
wikitext
text/x-wiki
{{Вецезначность|Поток}}
[[File:Парное-взаимное обучение-в.Германии-080423-08.jpg|thumb|400px|<center>Взаимна наука в групѣ</center>]]
'''Поток''' в школованю — роздѣлѣня ученикох подля их наданя ку науцѣ на групы во вшиткых предметах, або лем в окремых предметах и учебных програмах в школѣ.<ref name="Gamoran">Gamoran, Adam (1992). Is Ability Grouping Equitable? //Educational Leadership, vol. 50(2)</ref><ref name=Teachers,Schools,andSociety>{{cite book
|author1=Karen Zittleman |author2=Sadker, David Miller |title=Teachers, Schools and Society: A Brief Introduction to Education with Bind-in Online Learning Center Card with free Student Reader CD-ROM
|publisher=McGraw-Hill Humanities/Social Sciences/Languages
|location=
|year=2006
|pages=104, 107, 108, G–12
|isbn=978-0-07-323007-8
}}</ref>
Система родила ся и переважно фунгуе в [[США]].
==Опис==
В потоковой системѣ школованя вшиткы ученикы ся роздѣляють на класы зависимо од их успѣшности, напримѣр на три: нормална успѣшность, успѣшность высше або ниже нормалной. Каждый предмет в таком припадѣ ся одповѣдно преподавать в трьох вариантах: спрощеный, нормалный и авансованый.
Авшак главный змысел потокового школованя не е лем в роздѣлѣню подля наданости, але в непрерывной контроли и динамичности.<ref>Slavin, R. E. (1987). Ability grouping: A best-evidence synthesis. Review of Educational Research, 57, 293–336.</ref> Ученик може быти во высшой групѣ з [[Математика|математикы]], а едночасно в низшой групѣ з англицкого [[язык]]а. Належность ку групѣ динамично вызначать [[учитель]]. Кедь видить, же ученик потребуе обновити свои знаня перед тым, як поступовати дале, може го послати в низшу групу, про дакотры лекции може злучити въедно вшиткы [[поток (педагогика)|потокы]], циже роздѣлѣня е динамичне. Роздѣлѣня подля наданости не фиксуе ся в индексѣ штудента.
==История==
Потокове школованя и его розличны варианты в [[США]] суть практикованы уже майже [[стороча]].<ref name="Rubin">Rubin, B. (2008). Detracking in Context: How Local Constructions of Ability Complicate Equity-Geared Reform. Teachers College Record. Retrieved from: [http://www.tcrecord.org/printcontent.asp?contentID14603]</ref>
Оно зачало ся, коли ростуче число дѣтей емигрантох зачало ся записовати до школ в резултатѣ законох о повинном школованю, а были они неспособны учити ся так, як роджены [[Америчане]]. Нажаль, потокове школованя скоро набрало форму, подобну [[сегрегация|сегрегации]].<ref name="Wheelock">Wheelock, A. (1992). Crossing the tracks: How "untracking" can save America's schools. New York: New Press.</ref>
==Перевагы и дефекты системы==
Потокова система школованя давать можность каждому штудентови якостно учити ся одповѣдно своим способностям и мотивации. Наданы штуденты можуть досягнути значно высшы резултаты опротив системы сполочного школованя.
Система была оскаржована з того, же понижуе и дискриминуе менше наданых штудентох: же штудент придѣленый до низшых груп лем тяжко може ся достати ку лѣпшой позиции. Понеже меджи нима были значнов мѣров представителе социалных, расовых и народностных меншин, приписовали системѣ за дефект и серйознѣншы формы [[дискриминация|дискриминации]]: [[расизм]], социалну [[дискриминация|дискриминацию]], [[сексизм]].<ref name=Teachers,Schools,andSociety/>
==Сучасность==
В резултатѣ критикы в сучасности система потокового школованя ся отворено не пропагуе. В державных бесплатных школах школованя е сполочне, без жадной [[сегрегация|сегрегации]]. Але окрем державных школ суть в великом числѣ приватны, меджи нима и престижны школы, котры фунгують на правах автономии и самы вызначають свою систему школованя.
{{Цитат 2|...днесь в державных школах Хюстонского школного округа Латиноамеричане чинять уже над 50%, Афроамеричане около 30%, а бѣлы лем 9%! .. в приватных школах ся учать переважно бѣлы, частка бѣлых дѣти в мегаполису не перевысшать 30%. Тота ситуация несе доста проблем.|{{Цитат 3|Оригиналный текст|...сегодня в государственных школах Хьюстонского образовательного округа латиноамериканцы составляют уже более 50%, афроамериканцы около 30%, а белые менее 9%! ... в частных школах учатся в основном белые ученики, доля белых детей в мегаполисе не более 30%. Эта ситуация создает американцам достаточно много проблем.| Димиев, Айрат. Классная Америка, глава 2.}}}}
==Жерела и одказы==
* Димиев, Айрат. Классная Америка. Казань: Парадигма, 2008. — 208 с. — {{ISBN| 978-5-85247-202-1}} [https://www.twirpx.com/file/474864/ <small>''Доступно онлайн''</small>]
== Референции ==
{{reflist}}
{{Переклад|en|Tracking (education)|0}}
[[Катеґорія:Педагогика]]
00utegeh9j2i8jkfudz8zwvms4j29lz
131849
131817
2022-08-17T19:57:05Z
InternetArchiveBot
22034
Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9
wikitext
text/x-wiki
{{Вецезначность|Поток}}
[[File:Парное-взаимное обучение-в.Германии-080423-08.jpg|thumb|400px|<center>Взаимна наука в групѣ</center>]]
'''Поток''' в школованю — роздѣлѣня ученикох подля их наданя ку науцѣ на групы во вшиткых предметах, або лем в окремых предметах и учебных програмах в школѣ.<ref name="Gamoran">Gamoran, Adam (1992). Is Ability Grouping Equitable? //Educational Leadership, vol. 50(2)</ref><ref name=Teachers,Schools,andSociety>{{cite book
|author1=Karen Zittleman |author2=Sadker, David Miller |title=Teachers, Schools and Society: A Brief Introduction to Education with Bind-in Online Learning Center Card with free Student Reader CD-ROM
|publisher=McGraw-Hill Humanities/Social Sciences/Languages
|location=
|year=2006
|pages=104, 107, 108, G–12
|isbn=978-0-07-323007-8
}}</ref>
Система родила ся и переважно фунгуе в [[США]].
==Опис==
В потоковой системѣ школованя вшиткы ученикы ся роздѣляють на класы зависимо од их успѣшности, напримѣр на три: нормална успѣшность, успѣшность высше або ниже нормалной. Каждый предмет в таком припадѣ ся одповѣдно преподавать в трьох вариантах: спрощеный, нормалный и авансованый.
Авшак главный змысел потокового школованя не е лем в роздѣлѣню подля наданости, але в непрерывной контроли и динамичности.<ref>Slavin, R. E. (1987). Ability grouping: A best-evidence synthesis. Review of Educational Research, 57, 293–336.</ref> Ученик може быти во высшой групѣ з [[Математика|математикы]], а едночасно в низшой групѣ з англицкого [[язык]]а. Належность ку групѣ динамично вызначать [[учитель]]. Кедь видить, же ученик потребуе обновити свои знаня перед тым, як поступовати дале, може го послати в низшу групу, про дакотры лекции може злучити въедно вшиткы [[поток (педагогика)|потокы]], циже роздѣлѣня е динамичне. Роздѣлѣня подля наданости не фиксуе ся в индексѣ штудента.
==История==
Потокове школованя и его розличны варианты в [[США]] суть практикованы уже майже [[стороча]].<ref name="Rubin">Rubin, B. (2008). Detracking in Context: How Local Constructions of Ability Complicate Equity-Geared Reform. Teachers College Record. Retrieved from: [http://www.tcrecord.org/printcontent.asp?contentID14603]</ref>
Оно зачало ся, коли ростуче число дѣтей емигрантох зачало ся записовати до школ в резултатѣ законох о повинном школованю, а были они неспособны учити ся так, як роджены [[Америчане]]. Нажаль, потокове школованя скоро набрало форму, подобну [[сегрегация|сегрегации]].<ref name="Wheelock">Wheelock, A. (1992). Crossing the tracks: How "untracking" can save America's schools. New York: New Press.</ref>
==Перевагы и дефекты системы==
Потокова система школованя давать можность каждому штудентови якостно учити ся одповѣдно своим способностям и мотивации. Наданы штуденты можуть досягнути значно высшы резултаты опротив системы сполочного школованя.
Система была оскаржована з того, же понижуе и дискриминуе менше наданых штудентох: же штудент придѣленый до низшых груп лем тяжко може ся достати ку лѣпшой позиции. Понеже меджи нима были значнов мѣров представителе социалных, расовых и народностных меншин, приписовали системѣ за дефект и серйознѣншы формы [[дискриминация|дискриминации]]: [[расизм]], социалну [[дискриминация|дискриминацию]], [[сексизм]].<ref name=Teachers,Schools,andSociety/>
==Сучасность==
В резултатѣ критикы в сучасности система потокового школованя ся отворено не пропагуе. В державных бесплатных школах школованя е сполочне, без жадной [[сегрегация|сегрегации]]. Але окрем державных школ суть в великом числѣ приватны, меджи нима и престижны школы, котры фунгують на правах автономии и самы вызначають свою систему школованя.
{{Цитат 2|...днесь в державных школах Хюстонского школного округа Латиноамеричане чинять уже над 50%, Афроамеричане около 30%, а бѣлы лем 9%! .. в приватных школах ся учать переважно бѣлы, частка бѣлых дѣти в мегаполису не перевысшать 30%. Тота ситуация несе доста проблем.|{{Цитат 3|Оригиналный текст|...сегодня в государственных школах Хьюстонского образовательного округа латиноамериканцы составляют уже более 50%, афроамериканцы около 30%, а белые менее 9%! ... в частных школах учатся в основном белые ученики, доля белых детей в мегаполисе не более 30%. Эта ситуация создает американцам достаточно много проблем.| Димиев, Айрат. Классная Америка, глава 2.}}}}
==Жерела и одказы==
* Димиев, Айрат. Классная Америка. Казань: Парадигма, 2008. — 208 с. — {{ISBN| 978-5-85247-202-1}} [https://www.twirpx.com/file/474864/ <small>''Доступно онлайн''</small>]{{Dead link|date=August 2022 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}
== Референции ==
{{reflist}}
{{Переклад|en|Tracking (education)|0}}
[[Катеґорія:Педагогика]]
4m781ekbvrh3c5dj9xtday9or6o04pj
Малый Березный
0
14933
131764
127851
2022-08-17T16:23:01Z
InternetArchiveBot
22034
Rescuing 0 sources and tagging 2 as dead.) #IABot (v2.0.9
wikitext
text/x-wiki
{{Локалита
|статус = [[Село]] в [[Украина|Украинѣ]]
|руська назва = Малый Березный
|оригинална назва = {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}} Малий Березний
|застава = Малий Березний.jpg
|опис заставы = Главна улиця села
|ширина заставы = 250
|герб = <!-- назва файла, нп.: Herb.jpg -->
|опис герба = <!-- появить ся над фотков -->
|ширина герба = <!-- в пикселах, нп.: 100 -->
|вид крайны = Еврорегион
|крайна = [[Еврорегион Карпаты|Карпаты]]
|lat_dir = N |lat_deg =48 |lat_min =51 |lat_sec =51 <!-- землеписна ширка-->
|lon_dir = E |lon_deg =22 |lon_min =26 |lon_sec =34 <!-- землеписна довжка-->
|CoordAddon =
|CoordScale = 300000 <!-- мапы укажуть ся в маштабѣ (скалѣ) 3 км/цм -->
|размер карты страны = 0 <!-- так затлумить выдачу мапы под рамов -->
|давны назвы = Kisberezna, 1398
|вид региона = Область<!--3.гарадича администрации-->
|регион = [[Закарпатска область|Закарпатска]]
|вид района = <!--4.гарадича администрации, предволено: Район -->
|район = [[Великоберезняньскый район|Великоберезнянскый]]
|вид общины = Сельска рада<!--5.гарадича администрации ПОВИННЫЙ ПАРАМЕТЕР!-->
|община = Малоберезнянска
|площа = 5,4218 <!-- в квадр. км -->
|вид высоты = Надморска вышка <!-- або: Найвысша точка, Высота центра …-->
|высота = 193<!-- в метрах -->
|население = 1 597<!-- лем само число -->
|год переписи = 2001
|часовый пояс = +2
|DST = перевод годинкы <!—пусто значить, же час не переводять -->
|телефонный код = +380 3135
|почтовый индекс = 89040
|вид идентификатора = КОАТУУ<!-- локална система кодованя територии-->
|цифровой идентификатор = 2120883601
|категория в Commons = Maliy Bereznyi
|сайт = https://rada.info/rada/04350955/
|язык сайта = укр.
}}
'''Малы́й Бере́зный''', {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}} ''Ма́лий Березни́й'' — [[село]] в [[Украина|Украинѣ]], в [[Закарпатска область|Закарпатской области]], [[Великоберезнянський район|Великоберезнянском районѣ]], оддалене о 4 км од районного центра.<ref name="Тронько">Тронько П. и др. (ред.), с. 200.</ref>
В околици села лежить граничный переход до [[Словакия|Словакии]] ([[Убля]]).
Желѣзнична заставка на линии [[Самбор]] – [[Чоп]] Львовской желѣзницѣ.<ref>Заставка М. Березный</ref>
==Сельска рада==
[[Село]] Малый Березный е центром ''Малоберезнянской сельской рады'', до котрой входять тыж [[Село|села]] [[Мирча (Закарпатска область)|Мирча]] и [[Завосина]].<ref name="Тронько"/>
;Малоберезнянска сельска рада:
:89040 Закарпатська обл., Великоберезнянський р-н, с. Малий Березний, вул. Центральна, буд. 60 {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}}
:Час роботы: пн-пт 9:00-18:00
:Телефон: (380 3135) 31-3-23
:Голова рады/староста села: Мицода Иван Иванович
==История==
[[File:Монастир 5.jpg|thumb|290px|Монастырь [[Чин св. Василія Великого|чину Святого Василия Великого]]]]
[[File:Печатка.jpg|thumb|Исторична печатка]]
;Мадярска доба:[[Село]] ''Kisberezna'' упомянуте в историчных документах од року 1398 въедно з сосѣдным ''Nagyberezna'', днешным районным центром, и суть то двѣ найстаршы осады района.<ref> Sebestyén Zsolt: Kárpátaljai helységnév-magyarázatok a Nagybereznai járásból, с. 174.</ref>
:В року 1910 в селѣ бывали 1006 особ, з них были 798 — [[Русины]], 116 — [[Нѣмцѣ]], 85 — [[Мадяре]]; подля вѣровызнаня: 787 — [[Грекокатолицка Церковь|грекокатолици]], 123 — израелиты, 79 — [[Римокатолицька церьков|римокатолици]].<ref>A történelmi Magyarország...</ref>
;Чехословацка доба:В року 1930 село мало 1036 обывательох, а 850 были [[Русины]], 102 — [[Евреи]], 43 — [[Чехы]] и [[Словаци]], 3 — [[Нѣмцѣ]], 5 — иншых народностей, 33 — чужоземцѣ. Грекокатолицка громада мала 853 вѣрникох, муровану церковь Св. Петра и Павла з року 1789 и монастырь [[Чин св. Василія Великого|ЧСВВ]] з церквов Св. Тройцѣ з року 1742. В селѣ была четырикласна русинска школа и еден клас чешской школы, поштовый уряд и желѣзнична штация.<ref>Достал Я., с. 54.</ref>
;Украинска доба:Свою [[УССР|украинско-совѣтску]] историю [[село]] зачало писати [[27. октобра]] [[1944]], коли было ослободжене од нѣмецко-мадярскых [[фашизм|фашистох]].<ref name="Тронько"/>
== Жерела ==
* Достал Я. Підкарпатська Русь. (Закарпаття періоду Чехословацької республіки 1919–1938). Ужгород, 2014. {{ISBN| 978-966-671-374-5}}
* Тронько П. и др. (ред.). Історія міст і сіл Української РСР. Том 7. Закарпатська область. Київ, 1969.
* A történelmi Magyarország atlasza és adattára 1914 {{ISBN| 963 85683 3 X}}
== Одказы ==
* Достал Я. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919-1938) pdf [http://www.twirpx.com/file/1775048/]{{Dead link|date=August 2022 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}
* Заставка М. Березный [https://railwayz.info/photolines/station/2073]
* Мапа высот в околици [https://mapy.cz/zimni?x=22.442778&y=48.864167&z=13&source=coor&id=22.442778%2C48.864167]
* Тронько П. и др. (ред.). Історія міст і сіл Української РСР. Том 7. Закарпатська область. Київ, 1969. [http://www.twirpx.com/file/1138147/]{{Dead link|date=August 2022 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}
* Sebestyén Zsolt: Kárpátaljai helységnév-magyarázatok a Nagybereznai járásból [http://mnytud.arts.klte.hu/ht/4/13sebest.pdf]
== Референции ==
{{reflist}}
[[Катеґорія:Населены пункты Украины]]
[[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]]
rjuc3roweqotut8njcb7q5zee4zh064
131805
131764
2022-08-17T18:14:00Z
Igor Kercsa
5504
Зрушена верзія 131764 од хоснователя [[Special:Contributions/InternetArchiveBot|InternetArchiveBot]]VANDALISM ([[User talk:InternetArchiveBot|діскузія]])
wikitext
text/x-wiki
{{Локалита
|статус = [[Село]] в [[Украина|Украинѣ]]
|руська назва = Малый Березный
|оригинална назва = {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}} Малий Березний
|застава = Малий Березний.jpg
|опис заставы = Главна улиця села
|ширина заставы = 250
|герб = <!-- назва файла, нп.: Herb.jpg -->
|опис герба = <!-- появить ся над фотков -->
|ширина герба = <!-- в пикселах, нп.: 100 -->
|вид крайны = Еврорегион
|крайна = [[Еврорегион Карпаты|Карпаты]]
|lat_dir = N |lat_deg =48 |lat_min =51 |lat_sec =51 <!-- землеписна ширка-->
|lon_dir = E |lon_deg =22 |lon_min =26 |lon_sec =34 <!-- землеписна довжка-->
|CoordAddon =
|CoordScale = 300000 <!-- мапы укажуть ся в маштабѣ (скалѣ) 3 км/цм -->
|размер карты страны = 0 <!-- так затлумить выдачу мапы под рамов -->
|давны назвы = Kisberezna, 1398
|вид региона = Область<!--3.гарадича администрации-->
|регион = [[Закарпатска область|Закарпатска]]
|вид района = <!--4.гарадича администрации, предволено: Район -->
|район = [[Великоберезняньскый район|Великоберезнянскый]]
|вид общины = Сельска рада<!--5.гарадича администрации ПОВИННЫЙ ПАРАМЕТЕР!-->
|община = Малоберезнянска
|площа = 5,4218 <!-- в квадр. км -->
|вид высоты = Надморска вышка <!-- або: Найвысша точка, Высота центра …-->
|высота = 193<!-- в метрах -->
|население = 1 597<!-- лем само число -->
|год переписи = 2001
|часовый пояс = +2
|DST = перевод годинкы <!—пусто значить, же час не переводять -->
|телефонный код = +380 3135
|почтовый индекс = 89040
|вид идентификатора = КОАТУУ<!-- локална система кодованя територии-->
|цифровой идентификатор = 2120883601
|категория в Commons = Maliy Bereznyi
|сайт = https://rada.info/rada/04350955/
|язык сайта = укр.
}}
'''Малы́й Бере́зный''', {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}} ''Ма́лий Березни́й'' — [[село]] в [[Украина|Украинѣ]], в [[Закарпатска область|Закарпатской области]], [[Великоберезнянський район|Великоберезнянском районѣ]], оддалене о 4 км од районного центра.<ref name="Тронько">Тронько П. и др. (ред.), с. 200.</ref>
В околици села лежить граничный переход до [[Словакия|Словакии]] ([[Убля]]).
Желѣзнична заставка на линии [[Самбор]] – [[Чоп]] Львовской желѣзницѣ.<ref>Заставка М. Березный</ref>
==Сельска рада==
[[Село]] Малый Березный е центром ''Малоберезнянской сельской рады'', до котрой входять тыж [[Село|села]] [[Мирча (Закарпатска область)|Мирча]] и [[Завосина]].<ref name="Тронько"/>
;Малоберезнянска сельска рада:
:89040 Закарпатська обл., Великоберезнянський р-н, с. Малий Березний, вул. Центральна, буд. 60 {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}}
:Час роботы: пн-пт 9:00-18:00
:Телефон: (380 3135) 31-3-23
:Голова рады/староста села: Мицода Иван Иванович
==История==
[[File:Монастир 5.jpg|thumb|290px|Монастырь [[Чин св. Василія Великого|чину Святого Василия Великого]]]]
[[File:Печатка.jpg|thumb|Исторична печатка]]
;Мадярска доба:[[Село]] ''Kisberezna'' упомянуте в историчных документах од року 1398 въедно з сосѣдным ''Nagyberezna'', днешным районным центром, и суть то двѣ найстаршы осады района.<ref> Sebestyén Zsolt: Kárpátaljai helységnév-magyarázatok a Nagybereznai járásból, с. 174.</ref>
:В року 1910 в селѣ бывали 1006 особ, з них были 798 — [[Русины]], 116 — [[Нѣмцѣ]], 85 — [[Мадяре]]; подля вѣровызнаня: 787 — [[Грекокатолицка Церковь|грекокатолици]], 123 — израелиты, 79 — [[Римокатолицька церьков|римокатолици]].<ref>A történelmi Magyarország...</ref>
;Чехословацка доба:В року 1930 село мало 1036 обывательох, а 850 были [[Русины]], 102 — [[Евреи]], 43 — [[Чехы]] и [[Словаци]], 3 — [[Нѣмцѣ]], 5 — иншых народностей, 33 — чужоземцѣ. Грекокатолицка громада мала 853 вѣрникох, муровану церковь Св. Петра и Павла з року 1789 и монастырь [[Чин св. Василія Великого|ЧСВВ]] з церквов Св. Тройцѣ з року 1742. В селѣ была четырикласна русинска школа и еден клас чешской школы, поштовый уряд и желѣзнична штация.<ref>Достал Я., с. 54.</ref>
;Украинска доба:Свою [[УССР|украинско-совѣтску]] историю [[село]] зачало писати [[27. октобра]] [[1944]], коли было ослободжене од нѣмецко-мадярскых [[фашизм|фашистох]].<ref name="Тронько"/>
== Жерела ==
* Достал Я. Підкарпатська Русь. (Закарпаття періоду Чехословацької республіки 1919–1938). Ужгород, 2014. {{ISBN| 978-966-671-374-5}}
* Тронько П. и др. (ред.). Історія міст і сіл Української РСР. Том 7. Закарпатська область. Київ, 1969.
* A történelmi Magyarország atlasza és adattára 1914 {{ISBN| 963 85683 3 X}}
== Одказы ==
* Достал Я. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919-1938) pdf [http://www.twirpx.com/file/1775048/]
* Заставка М. Березный [https://railwayz.info/photolines/station/2073]
* Мапа высот в околици [https://mapy.cz/zimni?x=22.442778&y=48.864167&z=13&source=coor&id=22.442778%2C48.864167]
* Тронько П. и др. (ред.). Історія міст і сіл Української РСР. Том 7. Закарпатська область. Київ, 1969. [http://www.twirpx.com/file/1138147/]
* Sebestyén Zsolt: Kárpátaljai helységnév-magyarázatok a Nagybereznai járásból [http://mnytud.arts.klte.hu/ht/4/13sebest.pdf]
== Референции ==
{{reflist}}
[[Катеґорія:Населены пункты Украины]]
[[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]]
s1nikmmj3tp8k96mt4z9hwlxmpiveih
131838
131805
2022-08-17T19:37:47Z
InternetArchiveBot
22034
Rescuing 0 sources and tagging 2 as dead.) #IABot (v2.0.9
wikitext
text/x-wiki
{{Локалита
|статус = [[Село]] в [[Украина|Украинѣ]]
|руська назва = Малый Березный
|оригинална назва = {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}} Малий Березний
|застава = Малий Березний.jpg
|опис заставы = Главна улиця села
|ширина заставы = 250
|герб = <!-- назва файла, нп.: Herb.jpg -->
|опис герба = <!-- появить ся над фотков -->
|ширина герба = <!-- в пикселах, нп.: 100 -->
|вид крайны = Еврорегион
|крайна = [[Еврорегион Карпаты|Карпаты]]
|lat_dir = N |lat_deg =48 |lat_min =51 |lat_sec =51 <!-- землеписна ширка-->
|lon_dir = E |lon_deg =22 |lon_min =26 |lon_sec =34 <!-- землеписна довжка-->
|CoordAddon =
|CoordScale = 300000 <!-- мапы укажуть ся в маштабѣ (скалѣ) 3 км/цм -->
|размер карты страны = 0 <!-- так затлумить выдачу мапы под рамов -->
|давны назвы = Kisberezna, 1398
|вид региона = Область<!--3.гарадича администрации-->
|регион = [[Закарпатска область|Закарпатска]]
|вид района = <!--4.гарадича администрации, предволено: Район -->
|район = [[Великоберезняньскый район|Великоберезнянскый]]
|вид общины = Сельска рада<!--5.гарадича администрации ПОВИННЫЙ ПАРАМЕТЕР!-->
|община = Малоберезнянска
|площа = 5,4218 <!-- в квадр. км -->
|вид высоты = Надморска вышка <!-- або: Найвысша точка, Высота центра …-->
|высота = 193<!-- в метрах -->
|население = 1 597<!-- лем само число -->
|год переписи = 2001
|часовый пояс = +2
|DST = перевод годинкы <!—пусто значить, же час не переводять -->
|телефонный код = +380 3135
|почтовый индекс = 89040
|вид идентификатора = КОАТУУ<!-- локална система кодованя територии-->
|цифровой идентификатор = 2120883601
|категория в Commons = Maliy Bereznyi
|сайт = https://rada.info/rada/04350955/
|язык сайта = укр.
}}
'''Малы́й Бере́зный''', {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}} ''Ма́лий Березни́й'' — [[село]] в [[Украина|Украинѣ]], в [[Закарпатска область|Закарпатской области]], [[Великоберезнянський район|Великоберезнянском районѣ]], оддалене о 4 км од районного центра.<ref name="Тронько">Тронько П. и др. (ред.), с. 200.</ref>
В околици села лежить граничный переход до [[Словакия|Словакии]] ([[Убля]]).
Желѣзнична заставка на линии [[Самбор]] – [[Чоп]] Львовской желѣзницѣ.<ref>Заставка М. Березный</ref>
==Сельска рада==
[[Село]] Малый Березный е центром ''Малоберезнянской сельской рады'', до котрой входять тыж [[Село|села]] [[Мирча (Закарпатска область)|Мирча]] и [[Завосина]].<ref name="Тронько"/>
;Малоберезнянска сельска рада:
:89040 Закарпатська обл., Великоберезнянський р-н, с. Малий Березний, вул. Центральна, буд. 60 {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}}
:Час роботы: пн-пт 9:00-18:00
:Телефон: (380 3135) 31-3-23
:Голова рады/староста села: Мицода Иван Иванович
==История==
[[File:Монастир 5.jpg|thumb|290px|Монастырь [[Чин св. Василія Великого|чину Святого Василия Великого]]]]
[[File:Печатка.jpg|thumb|Исторична печатка]]
;Мадярска доба:[[Село]] ''Kisberezna'' упомянуте в историчных документах од року 1398 въедно з сосѣдным ''Nagyberezna'', днешным районным центром, и суть то двѣ найстаршы осады района.<ref> Sebestyén Zsolt: Kárpátaljai helységnév-magyarázatok a Nagybereznai járásból, с. 174.</ref>
:В року 1910 в селѣ бывали 1006 особ, з них были 798 — [[Русины]], 116 — [[Нѣмцѣ]], 85 — [[Мадяре]]; подля вѣровызнаня: 787 — [[Грекокатолицка Церковь|грекокатолици]], 123 — израелиты, 79 — [[Римокатолицька церьков|римокатолици]].<ref>A történelmi Magyarország...</ref>
;Чехословацка доба:В року 1930 село мало 1036 обывательох, а 850 были [[Русины]], 102 — [[Евреи]], 43 — [[Чехы]] и [[Словаци]], 3 — [[Нѣмцѣ]], 5 — иншых народностей, 33 — чужоземцѣ. Грекокатолицка громада мала 853 вѣрникох, муровану церковь Св. Петра и Павла з року 1789 и монастырь [[Чин св. Василія Великого|ЧСВВ]] з церквов Св. Тройцѣ з року 1742. В селѣ была четырикласна русинска школа и еден клас чешской школы, поштовый уряд и желѣзнична штация.<ref>Достал Я., с. 54.</ref>
;Украинска доба:Свою [[УССР|украинско-совѣтску]] историю [[село]] зачало писати [[27. октобра]] [[1944]], коли было ослободжене од нѣмецко-мадярскых [[фашизм|фашистох]].<ref name="Тронько"/>
== Жерела ==
* Достал Я. Підкарпатська Русь. (Закарпаття періоду Чехословацької республіки 1919–1938). Ужгород, 2014. {{ISBN| 978-966-671-374-5}}
* Тронько П. и др. (ред.). Історія міст і сіл Української РСР. Том 7. Закарпатська область. Київ, 1969.
* A történelmi Magyarország atlasza és adattára 1914 {{ISBN| 963 85683 3 X}}
== Одказы ==
* Достал Я. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919-1938) pdf [http://www.twirpx.com/file/1775048/]{{Dead link|date=August 2022 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}
* Заставка М. Березный [https://railwayz.info/photolines/station/2073]
* Мапа высот в околици [https://mapy.cz/zimni?x=22.442778&y=48.864167&z=13&source=coor&id=22.442778%2C48.864167]
* Тронько П. и др. (ред.). Історія міст і сіл Української РСР. Том 7. Закарпатська область. Київ, 1969. [http://www.twirpx.com/file/1138147/]{{Dead link|date=August 2022 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}
* Sebestyén Zsolt: Kárpátaljai helységnév-magyarázatok a Nagybereznai járásból [http://mnytud.arts.klte.hu/ht/4/13sebest.pdf]
== Референции ==
{{reflist}}
[[Катеґорія:Населены пункты Украины]]
[[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]]
rjuc3roweqotut8njcb7q5zee4zh064
Мирча (Закарпатска область)
0
15483
131768
127854
2022-08-17T16:29:40Z
InternetArchiveBot
22034
Rescuing 0 sources and tagging 2 as dead.) #IABot (v2.0.9
wikitext
text/x-wiki
{{Вецезначность|Мирча}}
{{Локалита
|статус = [[Село]] в [[Украина|Украинѣ]]
|руська назва = Мирча
|оригинална назва = {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}} Мирча
|застава =
|опис заставы =
|ширина заставы =
|герб = <!-- назва файла, нп.: Herb.jpg -->
|опис герба = <!-- появить ся над фотков -->
|ширина герба = <!-- в пикселах, нп.: 100 -->
|вид крайны = Еврорегион
|крайна = [[Еврорегион Карпаты|Карпаты]]
|lat_dir = N |lat_deg =48 |lat_min =49 |lat_sec =42 <!-- землеписна ширка-->
|lon_dir = E |lon_deg =22 |lon_min =28 |lon_sec =02 <!-- землеписна довжка-->
|CoordAddon =
|CoordScale = 300000 <!-- мапы укажуть ся в маштабѣ (скалѣ) 3 км/цм -->
|размер карты страны = 0 <!-- так затлумить выдачу мапы под рамов -->
|давны назвы = Merche, 1551
|вид региона = Область<!--3.гарадича администрации-->
|регион = [[Закарпатска область|Закарпатска]]
|вид района = <!--4.гарадича администрации, предволено: Район -->
|район = [[Великоберезняньскый район|Великоберезнянскый]]
|вид общины = Сельска рада<!--5.гарадича администрации ПОВИННЫЙ ПАРАМЕТЕР!-->
|община = Малоберезнянска
|площа = 4,186 <!-- в квадр. км -->
|вид высоты = Надморска вышка <!-- або: Найвысша точка, Высота центра …-->
|высота = 209<!-- в метрах -->
|население = 686<!-- лем само число -->
|год переписи = 2001
|часовый пояс = +2
|DST = перевод годинкы <!—пусто значить, же час не переводять -->
|телефонный код = +380 3135
|почтовый индекс = 89040
|вид идентификатора = КОАТУУ<!-- локална система кодованя територии-->
|цифровой идентификатор = 2120883603
|категория в Commons =
|сайт =
|язык сайта =
}}
'''Мирча''', {{ref-uk}} ''Мирча'' — село в [[Великоберезнянський район|Великоберезнянском районѣ]] [[Закарпатска область|Закарпатской области]] [[Украина|Украины]], подряджене Малоберезнянской сельской радѣ.<ref name="Тронько">Тронько П. и др. (ред.), т. 7, с. 200.</ref><ref>Облікова картка.</ref>
==История==
Первый раз упомянуте яко Merche в року 1551. Назва походить од славянского имена Мирче {{ref-bg}}, Mirče {{ref-hr}} {{ref-sr}}, а тыж Mircea {{ref-ro}}.<ref> Sebestyén Zsolt, сс. 176–177.</ref>
В року 1910 ту жив 501 обыватель, з того [[Русины]] — 439, Нѣмцѣ — 38, Мадяре —4. Грекокатоликох было 437, израелитох — 38, римокатоликох — 26. До [[Трианонскый мирный договор|Трианона]] село належало Великоберезнянскому округу [[Жупа Унг|жупы Унг]].<ref>A történelmi Magyarország...</ref>
В року 1930 в селѣ быв 601 обыватель: [[Русины]] — 541, [[Евреи]] — 18, [[Чехы]] и [[Словаци]] — 10, чужоземцѣ (без чехословацкого подданства) — 32. В селѣ была [[русинскый язык|русинска]] [[школа]] (2 класы). [[Грекокатолицка Церковь|Грекокатолицка]] громада числила 853 вѣрникы и мала муровану [[Церьков (храм)|церкву]] Покровы Пресвятой Богородицѣ, 1820.<ref>Достал Я., с 54</ref>
==Вызнамны родаци==
* [[Юлиан Ревай]], [[Политик|политичный дѣятель]] [[Подкарпатска Русь|Подкарпатской Руси]] периода [[Чехословакия|Чехословакии]], [[педагог]], [[новинарь]].
== Жерела ==
* '''Достал Я'''. Підкарпатська Русь. (Закарпаття періоду Чехословацької республіки 1919–1938). Ужгород, 2014. {{ISBN| 978-966-671-374-5}} {{ref-ua}}
* '''Тронько П.''' и др. (ред.). Історія міст і сіл Української РСР. Том 7. Закарпатська область. Київ, 1969. {{ref-ua}}
* '''A történelmi Magyarország''' atlasza és adattára 1914 {{ISBN| 963 85683 3 X}} {{ref-hu}}
* {{Cite web |url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rf7571=11047 |title= '''Облікова картка''' |language=[[Украинскый язык|украинскы]] |accessdate=2019-09-22}}
== Одказы ==
* Достал Я. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919-1938) pdf [http://www.twirpx.com/file/1775048/]{{Dead link|date=August 2022 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}
* Тронько П. и др. (ред.). Історія міст і сіл Української РСР. Том 7. Закарпатська область. Київ, 1969. [http://www.twirpx.com/file/1138147/]{{Dead link|date=August 2022 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}
* Sebestyén Zsolt: Kárpátaljai helységnév-magyarázatok a Nagybereznai járásból [http://mnytud.arts.klte.hu/ht/4/13sebest.pdf]
== Референции ==
{{reflist}}
[[Катеґорія:Населены пункты Украины]]
[[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]]
d7h43k3uriusladotaeqtqnnpkjit8q
131809
131768
2022-08-17T18:31:25Z
Igor Kercsa
5504
Зрушена верзія 131768 од хоснователя [[Special:Contributions/InternetArchiveBot|InternetArchiveBot]]VANDALISM([[User talk:InternetArchiveBot|діскузія]])
wikitext
text/x-wiki
{{Вецезначность|Мирча}}
{{Локалита
|статус = [[Село]] в [[Украина|Украинѣ]]
|руська назва = Мирча
|оригинална назва = {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}} Мирча
|застава =
|опис заставы =
|ширина заставы =
|герб = <!-- назва файла, нп.: Herb.jpg -->
|опис герба = <!-- появить ся над фотков -->
|ширина герба = <!-- в пикселах, нп.: 100 -->
|вид крайны = Еврорегион
|крайна = [[Еврорегион Карпаты|Карпаты]]
|lat_dir = N |lat_deg =48 |lat_min =49 |lat_sec =42 <!-- землеписна ширка-->
|lon_dir = E |lon_deg =22 |lon_min =28 |lon_sec =02 <!-- землеписна довжка-->
|CoordAddon =
|CoordScale = 300000 <!-- мапы укажуть ся в маштабѣ (скалѣ) 3 км/цм -->
|размер карты страны = 0 <!-- так затлумить выдачу мапы под рамов -->
|давны назвы = Merche, 1551
|вид региона = Область<!--3.гарадича администрации-->
|регион = [[Закарпатска область|Закарпатска]]
|вид района = <!--4.гарадича администрации, предволено: Район -->
|район = [[Великоберезняньскый район|Великоберезнянскый]]
|вид общины = Сельска рада<!--5.гарадича администрации ПОВИННЫЙ ПАРАМЕТЕР!-->
|община = Малоберезнянска
|площа = 4,186 <!-- в квадр. км -->
|вид высоты = Надморска вышка <!-- або: Найвысша точка, Высота центра …-->
|высота = 209<!-- в метрах -->
|население = 686<!-- лем само число -->
|год переписи = 2001
|часовый пояс = +2
|DST = перевод годинкы <!—пусто значить, же час не переводять -->
|телефонный код = +380 3135
|почтовый индекс = 89040
|вид идентификатора = КОАТУУ<!-- локална система кодованя територии-->
|цифровой идентификатор = 2120883603
|категория в Commons =
|сайт =
|язык сайта =
}}
'''Мирча''', {{ref-uk}} ''Мирча'' — село в [[Великоберезнянський район|Великоберезнянском районѣ]] [[Закарпатска область|Закарпатской области]] [[Украина|Украины]], подряджене Малоберезнянской сельской радѣ.<ref name="Тронько">Тронько П. и др. (ред.), т. 7, с. 200.</ref><ref>Облікова картка.</ref>
==История==
Первый раз упомянуте яко Merche в року 1551. Назва походить од славянского имена Мирче {{ref-bg}}, Mirče {{ref-hr}} {{ref-sr}}, а тыж Mircea {{ref-ro}}.<ref> Sebestyén Zsolt, сс. 176–177.</ref>
В року 1910 ту жив 501 обыватель, з того [[Русины]] — 439, Нѣмцѣ — 38, Мадяре —4. Грекокатоликох было 437, израелитох — 38, римокатоликох — 26. До [[Трианонскый мирный договор|Трианона]] село належало Великоберезнянскому округу [[Жупа Унг|жупы Унг]].<ref>A történelmi Magyarország...</ref>
В року 1930 в селѣ быв 601 обыватель: [[Русины]] — 541, [[Евреи]] — 18, [[Чехы]] и [[Словаци]] — 10, чужоземцѣ (без чехословацкого подданства) — 32. В селѣ была [[русинскый язык|русинска]] [[школа]] (2 класы). [[Грекокатолицка Церковь|Грекокатолицка]] громада числила 853 вѣрникы и мала муровану [[Церьков (храм)|церкву]] Покровы Пресвятой Богородицѣ, 1820.<ref>Достал Я., с 54</ref>
==Вызнамны родаци==
* [[Юлиан Ревай]], [[Политик|политичный дѣятель]] [[Подкарпатска Русь|Подкарпатской Руси]] периода [[Чехословакия|Чехословакии]], [[педагог]], [[новинарь]].
== Жерела ==
* '''Достал Я'''. Підкарпатська Русь. (Закарпаття періоду Чехословацької республіки 1919–1938). Ужгород, 2014. {{ISBN| 978-966-671-374-5}} {{ref-ua}}
* '''Тронько П.''' и др. (ред.). Історія міст і сіл Української РСР. Том 7. Закарпатська область. Київ, 1969. {{ref-ua}}
* '''A történelmi Magyarország''' atlasza és adattára 1914 {{ISBN| 963 85683 3 X}} {{ref-hu}}
* {{Cite web |url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rf7571=11047 |title= '''Облікова картка''' |language=[[Украинскый язык|украинскы]] |accessdate=2019-09-22}}
== Одказы ==
* Достал Я. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919-1938) pdf [http://www.twirpx.com/file/1775048/]
* Тронько П. и др. (ред.). Історія міст і сіл Української РСР. Том 7. Закарпатська область. Київ, 1969. [http://www.twirpx.com/file/1138147/]
* Sebestyén Zsolt: Kárpátaljai helységnév-magyarázatok a Nagybereznai járásból [http://mnytud.arts.klte.hu/ht/4/13sebest.pdf]
== Референции ==
{{reflist}}
[[Катеґорія:Населены пункты Украины]]
[[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]]
tc6aenamvbovcndwvm4g99gd6lp7hye
131841
131809
2022-08-17T19:41:55Z
InternetArchiveBot
22034
Rescuing 0 sources and tagging 2 as dead.) #IABot (v2.0.9
wikitext
text/x-wiki
{{Вецезначность|Мирча}}
{{Локалита
|статус = [[Село]] в [[Украина|Украинѣ]]
|руська назва = Мирча
|оригинална назва = {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}} Мирча
|застава =
|опис заставы =
|ширина заставы =
|герб = <!-- назва файла, нп.: Herb.jpg -->
|опис герба = <!-- появить ся над фотков -->
|ширина герба = <!-- в пикселах, нп.: 100 -->
|вид крайны = Еврорегион
|крайна = [[Еврорегион Карпаты|Карпаты]]
|lat_dir = N |lat_deg =48 |lat_min =49 |lat_sec =42 <!-- землеписна ширка-->
|lon_dir = E |lon_deg =22 |lon_min =28 |lon_sec =02 <!-- землеписна довжка-->
|CoordAddon =
|CoordScale = 300000 <!-- мапы укажуть ся в маштабѣ (скалѣ) 3 км/цм -->
|размер карты страны = 0 <!-- так затлумить выдачу мапы под рамов -->
|давны назвы = Merche, 1551
|вид региона = Область<!--3.гарадича администрации-->
|регион = [[Закарпатска область|Закарпатска]]
|вид района = <!--4.гарадича администрации, предволено: Район -->
|район = [[Великоберезняньскый район|Великоберезнянскый]]
|вид общины = Сельска рада<!--5.гарадича администрации ПОВИННЫЙ ПАРАМЕТЕР!-->
|община = Малоберезнянска
|площа = 4,186 <!-- в квадр. км -->
|вид высоты = Надморска вышка <!-- або: Найвысша точка, Высота центра …-->
|высота = 209<!-- в метрах -->
|население = 686<!-- лем само число -->
|год переписи = 2001
|часовый пояс = +2
|DST = перевод годинкы <!—пусто значить, же час не переводять -->
|телефонный код = +380 3135
|почтовый индекс = 89040
|вид идентификатора = КОАТУУ<!-- локална система кодованя територии-->
|цифровой идентификатор = 2120883603
|категория в Commons =
|сайт =
|язык сайта =
}}
'''Мирча''', {{ref-uk}} ''Мирча'' — село в [[Великоберезнянський район|Великоберезнянском районѣ]] [[Закарпатска область|Закарпатской области]] [[Украина|Украины]], подряджене Малоберезнянской сельской радѣ.<ref name="Тронько">Тронько П. и др. (ред.), т. 7, с. 200.</ref><ref>Облікова картка.</ref>
==История==
Первый раз упомянуте яко Merche в року 1551. Назва походить од славянского имена Мирче {{ref-bg}}, Mirče {{ref-hr}} {{ref-sr}}, а тыж Mircea {{ref-ro}}.<ref> Sebestyén Zsolt, сс. 176–177.</ref>
В року 1910 ту жив 501 обыватель, з того [[Русины]] — 439, Нѣмцѣ — 38, Мадяре —4. Грекокатоликох было 437, израелитох — 38, римокатоликох — 26. До [[Трианонскый мирный договор|Трианона]] село належало Великоберезнянскому округу [[Жупа Унг|жупы Унг]].<ref>A történelmi Magyarország...</ref>
В року 1930 в селѣ быв 601 обыватель: [[Русины]] — 541, [[Евреи]] — 18, [[Чехы]] и [[Словаци]] — 10, чужоземцѣ (без чехословацкого подданства) — 32. В селѣ была [[русинскый язык|русинска]] [[школа]] (2 класы). [[Грекокатолицка Церковь|Грекокатолицка]] громада числила 853 вѣрникы и мала муровану [[Церьков (храм)|церкву]] Покровы Пресвятой Богородицѣ, 1820.<ref>Достал Я., с 54</ref>
==Вызнамны родаци==
* [[Юлиан Ревай]], [[Политик|политичный дѣятель]] [[Подкарпатска Русь|Подкарпатской Руси]] периода [[Чехословакия|Чехословакии]], [[педагог]], [[новинарь]].
== Жерела ==
* '''Достал Я'''. Підкарпатська Русь. (Закарпаття періоду Чехословацької республіки 1919–1938). Ужгород, 2014. {{ISBN| 978-966-671-374-5}} {{ref-ua}}
* '''Тронько П.''' и др. (ред.). Історія міст і сіл Української РСР. Том 7. Закарпатська область. Київ, 1969. {{ref-ua}}
* '''A történelmi Magyarország''' atlasza és adattára 1914 {{ISBN| 963 85683 3 X}} {{ref-hu}}
* {{Cite web |url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rf7571=11047 |title= '''Облікова картка''' |language=[[Украинскый язык|украинскы]] |accessdate=2019-09-22}}
== Одказы ==
* Достал Я. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919-1938) pdf [http://www.twirpx.com/file/1775048/]{{Dead link|date=August 2022 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}
* Тронько П. и др. (ред.). Історія міст і сіл Української РСР. Том 7. Закарпатська область. Київ, 1969. [http://www.twirpx.com/file/1138147/]{{Dead link|date=August 2022 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}
* Sebestyén Zsolt: Kárpátaljai helységnév-magyarázatok a Nagybereznai járásból [http://mnytud.arts.klte.hu/ht/4/13sebest.pdf]
== Референции ==
{{reflist}}
[[Катеґорія:Населены пункты Украины]]
[[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]]
d7h43k3uriusladotaeqtqnnpkjit8q
Чоповцѣ
0
16068
131800
127809
2022-08-17T17:56:01Z
InternetArchiveBot
22034
Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9
wikitext
text/x-wiki
{{Локалита
|статус = [[Село]] [[Украина|Украины]]
|руська назва = Чоповцѣ
|оригинална назва = Чопівці {{ref-uk}}
|застава = <!-- назва файла, нп.: Zastava.png -->
|опис заставы = <!-- появить ся над фотков -->
|ширина заставы = <!-- в пикселах, нп.: 150 -->
|герб = Чоповцы_герб.png
|опис герба = Герб села
|ширина герба = 100
|вид крайны = Держава<!--2.гарадича администрации -->
|крайна = [[Украина]]
|lat_dir = N |lat_deg =48 |lat_min =29 |lat_sec =20 <!-- землеписна ширка-->
|lon_dir = E |lon_deg =22 |lon_min =36 |lon_sec =53 <!-- землеписна довжка-->
|CoordAddon =type:adm3rd
|CoordScale = 100000 <!-- мапы укажуть ся в маштабѣ (скалѣ) 1 км/цм -->
|размер карты страны = 0 <!-- так затлумить выдачу мапы под рамов -->
|давны назвы =
|вид региона = Область<!--3.гарадича администрации-->
|регион = [[Закарпатска область|Закарпатска]]
|вид района = <!--4.гарадича администрации, предволено: Район -->
|район = [[Мукачовскый район|Мукачовскый]]
|вид общины = Сельска рада<!--5.гарадича администрации ПОВИННЫЙ ПАРАМЕТЕР!-->
|община = Ракошинска<ref name="ВРУ"/>
|площа = 0,709<ref name="ВРУ">Чопівці на сайті Верховної ради України</ref><!-- в квадр. км -->
|вид высоты = Надморска вышка <!-- або: Найвысша точка, Высота центра …-->
|высота = 131<ref>weather.in.ua Чопівці (Закарпатська область)</ref><!-- в метрах -->
|население = 434<ref name="ВРУ"/><!-- лем само число -->
|год переписи = 2001
|часовый пояс = +2
|DST = перевод годинкы <!—пусто значить, же час не переводять -->
|телефонный код = +380 3131<ref name="ВРУ"/>
|почтовый индекс = 89620<ref name="ВРУ"/>
|вид идентификатора = КОАТУУ<!-- локална система кодованя територии-->
|цифровой идентификатор = 2122786811
|категория в Commons = Chopivtsi
|сайт = <!-- http://www.ХХХХХ.com -->
|язык сайта =
}}
'''Чоповцѣ''', {{ref-uk}} ''Чопівці'' — село в [[Мукачовскый район|Мукачовском районѣ]] [[Закарпатска область|Закарпатской области]] [[Украина|Украины]].
==Полога==
Лежить на сѣверозапад од Мукачова меджи селами [[Жуково]] и [[Бенедиковцѣ]].
==История==
Перва упоминка походить зо списованя газдовств в року 1530 (тогдышна назва Чополцка Tsapoltzka).<ref>Sebestyén Zsolt, с. 33</ref>
В року 1910 [[село]] мало 467 обывательох, з того: 433 [[Русины]], 32 [[Мадяре]]; подля вѣры; 434 грекокатолици, 32 израелиты. До [[Трианонскый мирный договор|Трианона]] надежало ку Латорицкому округу [[Жупа Берег|жупы Берег]].<ref>A történelmi Magyarország</ref>
В року 1930 зоз 524 обывательох были 488 [[Русины]], 34 [[Евреи]], 2 чужоземцѣ; подля вѣры 456 православны. В селѣ была мурована грекокатолицка церква Вознесѣня з року 1877. В року 1930 высвячена деревяна православна церква Вознесѣня, котра была розобрана в року 1945.<ref>Достал Я.</ref>
==Вызнамны родаци==
* [[Семен Панько]] (1920–1976), подкарпатскый [[поет]], [[проза]]ик, [[перекладатель]], [[новинарь]].
==Жерела и одказы==
* '''A történelmi Magyarország''' atlasza és adattára 1914 {{ISBN| 963 85683 3 X}}
* '''Sebestyén Zsolt''': Bereg megye helységneveinek etimológiai szótára [http://mek.oszk.hu/11600/11640/11640.pdf]
* '''Ярослав Достал'''. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919–1938). Ужгород, «Карпати», 2014. {{ISBN| 978-966-671-374-5}} [http://www.twirpx.com/file/1775048/ Ярослав Достал. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919–1938)]{{Dead link|date=August 2022 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}
* {{Cite web |url=http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rf7571=11445 |title='''Чопівці на сайті Верховної ради України''' |language=[[Украинскый язык|украинскы]] |accessdate= 2020-02-21}}
* {{Cite web |url=https://weather.in.ua/ua/zakarpatskaja/28477 |title='''weather.in.ua Чопівці (Закарпатська область)''' |language=[[Украинскый язык|украинскы]] |accessdate= 2020-02-21}}
== Референции ==
{{reflist}}
{{Мукачовскый район}}
{{Закарпатска область}}
[[Катеґорія:Населены пункты Украины]]
frwf327cnlarqg4xloja458omabqr5e
131828
131800
2022-08-17T19:07:06Z
Igor Kercsa
5504
Зрушена верзія 131800 од хоснователя [[Special:Contributions/InternetArchiveBot|InternetArchiveBot]] VANDALISM([[User talk:InternetArchiveBot|діскузія]])
wikitext
text/x-wiki
{{Локалита
|статус = [[Село]] [[Украина|Украины]]
|руська назва = Чоповцѣ
|оригинална назва = Чопівці {{ref-uk}}
|застава = <!-- назва файла, нп.: Zastava.png -->
|опис заставы = <!-- появить ся над фотков -->
|ширина заставы = <!-- в пикселах, нп.: 150 -->
|герб = Чоповцы_герб.png
|опис герба = Герб села
|ширина герба = 100
|вид крайны = Держава<!--2.гарадича администрации -->
|крайна = [[Украина]]
|lat_dir = N |lat_deg =48 |lat_min =29 |lat_sec =20 <!-- землеписна ширка-->
|lon_dir = E |lon_deg =22 |lon_min =36 |lon_sec =53 <!-- землеписна довжка-->
|CoordAddon =type:adm3rd
|CoordScale = 100000 <!-- мапы укажуть ся в маштабѣ (скалѣ) 1 км/цм -->
|размер карты страны = 0 <!-- так затлумить выдачу мапы под рамов -->
|давны назвы =
|вид региона = Область<!--3.гарадича администрации-->
|регион = [[Закарпатска область|Закарпатска]]
|вид района = <!--4.гарадича администрации, предволено: Район -->
|район = [[Мукачовскый район|Мукачовскый]]
|вид общины = Сельска рада<!--5.гарадича администрации ПОВИННЫЙ ПАРАМЕТЕР!-->
|община = Ракошинска<ref name="ВРУ"/>
|площа = 0,709<ref name="ВРУ">Чопівці на сайті Верховної ради України</ref><!-- в квадр. км -->
|вид высоты = Надморска вышка <!-- або: Найвысша точка, Высота центра …-->
|высота = 131<ref>weather.in.ua Чопівці (Закарпатська область)</ref><!-- в метрах -->
|население = 434<ref name="ВРУ"/><!-- лем само число -->
|год переписи = 2001
|часовый пояс = +2
|DST = перевод годинкы <!—пусто значить, же час не переводять -->
|телефонный код = +380 3131<ref name="ВРУ"/>
|почтовый индекс = 89620<ref name="ВРУ"/>
|вид идентификатора = КОАТУУ<!-- локална система кодованя територии-->
|цифровой идентификатор = 2122786811
|категория в Commons = Chopivtsi
|сайт = <!-- http://www.ХХХХХ.com -->
|язык сайта =
}}
'''Чоповцѣ''', {{ref-uk}} ''Чопівці'' — село в [[Мукачовскый район|Мукачовском районѣ]] [[Закарпатска область|Закарпатской области]] [[Украина|Украины]].
==Полога==
Лежить на сѣверозапад од Мукачова меджи селами [[Жуково]] и [[Бенедиковцѣ]].
==История==
Перва упоминка походить зо списованя газдовств в року 1530 (тогдышна назва Чополцка Tsapoltzka).<ref>Sebestyén Zsolt, с. 33</ref>
В року 1910 [[село]] мало 467 обывательох, з того: 433 [[Русины]], 32 [[Мадяре]]; подля вѣры; 434 грекокатолици, 32 израелиты. До [[Трианонскый мирный договор|Трианона]] надежало ку Латорицкому округу [[Жупа Берег|жупы Берег]].<ref>A történelmi Magyarország</ref>
В року 1930 зоз 524 обывательох были 488 [[Русины]], 34 [[Евреи]], 2 чужоземцѣ; подля вѣры 456 православны. В селѣ была мурована грекокатолицка церква Вознесѣня з року 1877. В року 1930 высвячена деревяна православна церква Вознесѣня, котра была розобрана в року 1945.<ref>Достал Я.</ref>
==Вызнамны родаци==
* [[Семен Панько]] (1920–1976), подкарпатскый [[поет]], [[проза]]ик, [[перекладатель]], [[новинарь]].
==Жерела и одказы==
* '''A történelmi Magyarország''' atlasza és adattára 1914 {{ISBN| 963 85683 3 X}}
* '''Sebestyén Zsolt''': Bereg megye helységneveinek etimológiai szótára [http://mek.oszk.hu/11600/11640/11640.pdf]
* '''Ярослав Достал'''. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919–1938). Ужгород, «Карпати», 2014. {{ISBN| 978-966-671-374-5}} [http://www.twirpx.com/file/1775048/ Ярослав Достал. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919–1938)]
* {{Cite web |url=http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rf7571=11445 |title='''Чопівці на сайті Верховної ради України''' |language=[[Украинскый язык|украинскы]] |accessdate= 2020-02-21}}
* {{Cite web |url=https://weather.in.ua/ua/zakarpatskaja/28477 |title='''weather.in.ua Чопівці (Закарпатська область)''' |language=[[Украинскый язык|украинскы]] |accessdate= 2020-02-21}}
== Референции ==
{{reflist}}
{{Мукачовскый район}}{{Закарпатска область}}
[[Катеґорія:Населены пункты Украины]]
4m4xknr2e62z7zhm53o9er5fiurup64
131857
131828
2022-08-17T20:22:50Z
InternetArchiveBot
22034
Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9
wikitext
text/x-wiki
{{Локалита
|статус = [[Село]] [[Украина|Украины]]
|руська назва = Чоповцѣ
|оригинална назва = Чопівці {{ref-uk}}
|застава = <!-- назва файла, нп.: Zastava.png -->
|опис заставы = <!-- появить ся над фотков -->
|ширина заставы = <!-- в пикселах, нп.: 150 -->
|герб = Чоповцы_герб.png
|опис герба = Герб села
|ширина герба = 100
|вид крайны = Держава<!--2.гарадича администрации -->
|крайна = [[Украина]]
|lat_dir = N |lat_deg =48 |lat_min =29 |lat_sec =20 <!-- землеписна ширка-->
|lon_dir = E |lon_deg =22 |lon_min =36 |lon_sec =53 <!-- землеписна довжка-->
|CoordAddon =type:adm3rd
|CoordScale = 100000 <!-- мапы укажуть ся в маштабѣ (скалѣ) 1 км/цм -->
|размер карты страны = 0 <!-- так затлумить выдачу мапы под рамов -->
|давны назвы =
|вид региона = Область<!--3.гарадича администрации-->
|регион = [[Закарпатска область|Закарпатска]]
|вид района = <!--4.гарадича администрации, предволено: Район -->
|район = [[Мукачовскый район|Мукачовскый]]
|вид общины = Сельска рада<!--5.гарадича администрации ПОВИННЫЙ ПАРАМЕТЕР!-->
|община = Ракошинска<ref name="ВРУ"/>
|площа = 0,709<ref name="ВРУ">Чопівці на сайті Верховної ради України</ref><!-- в квадр. км -->
|вид высоты = Надморска вышка <!-- або: Найвысша точка, Высота центра …-->
|высота = 131<ref>weather.in.ua Чопівці (Закарпатська область)</ref><!-- в метрах -->
|население = 434<ref name="ВРУ"/><!-- лем само число -->
|год переписи = 2001
|часовый пояс = +2
|DST = перевод годинкы <!—пусто значить, же час не переводять -->
|телефонный код = +380 3131<ref name="ВРУ"/>
|почтовый индекс = 89620<ref name="ВРУ"/>
|вид идентификатора = КОАТУУ<!-- локална система кодованя територии-->
|цифровой идентификатор = 2122786811
|категория в Commons = Chopivtsi
|сайт = <!-- http://www.ХХХХХ.com -->
|язык сайта =
}}
'''Чоповцѣ''', {{ref-uk}} ''Чопівці'' — село в [[Мукачовскый район|Мукачовском районѣ]] [[Закарпатска область|Закарпатской области]] [[Украина|Украины]].
==Полога==
Лежить на сѣверозапад од Мукачова меджи селами [[Жуково]] и [[Бенедиковцѣ]].
==История==
Перва упоминка походить зо списованя газдовств в року 1530 (тогдышна назва Чополцка Tsapoltzka).<ref>Sebestyén Zsolt, с. 33</ref>
В року 1910 [[село]] мало 467 обывательох, з того: 433 [[Русины]], 32 [[Мадяре]]; подля вѣры; 434 грекокатолици, 32 израелиты. До [[Трианонскый мирный договор|Трианона]] надежало ку Латорицкому округу [[Жупа Берег|жупы Берег]].<ref>A történelmi Magyarország</ref>
В року 1930 зоз 524 обывательох были 488 [[Русины]], 34 [[Евреи]], 2 чужоземцѣ; подля вѣры 456 православны. В селѣ была мурована грекокатолицка церква Вознесѣня з року 1877. В року 1930 высвячена деревяна православна церква Вознесѣня, котра была розобрана в року 1945.<ref>Достал Я.</ref>
==Вызнамны родаци==
* [[Семен Панько]] (1920–1976), подкарпатскый [[поет]], [[проза]]ик, [[перекладатель]], [[новинарь]].
==Жерела и одказы==
* '''A történelmi Magyarország''' atlasza és adattára 1914 {{ISBN| 963 85683 3 X}}
* '''Sebestyén Zsolt''': Bereg megye helységneveinek etimológiai szótára [http://mek.oszk.hu/11600/11640/11640.pdf]
* '''Ярослав Достал'''. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919–1938). Ужгород, «Карпати», 2014. {{ISBN| 978-966-671-374-5}} [http://www.twirpx.com/file/1775048/ Ярослав Достал. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919–1938)]{{Dead link|date=August 2022 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}
* {{Cite web |url=http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rf7571=11445 |title='''Чопівці на сайті Верховної ради України''' |language=[[Украинскый язык|украинскы]] |accessdate= 2020-02-21}}
* {{Cite web |url=https://weather.in.ua/ua/zakarpatskaja/28477 |title='''weather.in.ua Чопівці (Закарпатська область)''' |language=[[Украинскый язык|украинскы]] |accessdate= 2020-02-21}}
== Референции ==
{{reflist}}
{{Мукачовскый район}}{{Закарпатска область}}
[[Катеґорія:Населены пункты Украины]]
jp2g010rroq297f5oitn2ezcbbd1so9
Нимфа (потя)
0
16142
131770
127758
2022-08-17T16:42:14Z
InternetArchiveBot
22034
Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9
wikitext
text/x-wiki
{{Вецезначность|Нимфа}}
{{Таксон
|статус= Неогроженый вид
|образчик= [[Файл:Nymphicus hollandicus (AM LB8416-4).jpg|250px]]
|образчика подпис= Самчик
|назва= Нимфа (потя)
|домена= <!-- Regio -->[[Еукариоты]] (Eukaryota)
|царство= <!-- Regnum -->[[Живина]] (Animalia)
|подцарство= <!-- Subregnum -->
|надфиль= <!-- Superphylum -->
|филь= <!-- Phylum -->
|подфиль= <!-- Subphylum -->
|инфрафиль= <!-- Infraphylum -->
|надтип= <!-- Superdivisio -->
|тип= <!-- Divisio -->[[Хордовы]] (Chordata)
|подтип= <!-- Subdivisio -->
|надклас= <!-- Superclassis -->
|клас= <!-- Classis -->[[Птахы]] (Aves)
|подклас= <!-- Subclassis -->
|инфраклас= <!-- Infraclassis -->
|магнус-ряд= <!-- Magnordo -->
|надряд= <!-- Superordo -->
|гранд-ряд= <!-- Grandordo -->
|мирус-ряд= <!-- Mirordo -->
|ряд= <!-- Ordo -->Папагайовы (Psittaciformes)
|подряд= <!-- Subordo -->
|инфраряд= <!-- Infraordo -->
|парвус-ряд= <!-- Parvordo -->
|надродина= <!-- Superfamilia -->
|родина= <!-- Familia -->Какаду (Cacatuidae)
|подродина= <!-- Subfamilia -->
|надплемено= <!-- Supertribus -->
|племено= <!-- Tribus -->
|подплемено= <!-- Subtribus -->
|надрод= <!-- Supergenus -->
|род= <!-- Genus --> (Nymphicus)
|подрод= <!-- Subgenus -->
|вид= <!-- Species -->Нимфа (N. hollandicus)
|подвид= <!-- Subspecies -->
|научна назва= Nymphicus hollandicus<br>Robert Kerr, 1792.
| категория склада= Nymphicus hollandicus
}}
[[File:Nymphicus hollandicus MHNT.ZOO.2010.11.148.28.jpg|thumb|262px| {{center|''Nymphicus hollandicus''}}]]
'''Нимфа''', або '''коре́ла''',<ref>Бёме Р.Л., Флинт В.Е.</ref> {{ref-la}} ''Nymphicus hollandicus'' — птиця родины [[какаду]], единый вид рода ''Nymphicus''.
==Опис==
Чубатый, малый, сѣрый [[Австралія (контінент)|австралскый]] папагай нимфа (''Nymphicus hollandicus''). Мать жовту голову, червены флякы около ух и тяжкый [[джубок]], котрым коле [[орѣх]]ы. Належить ку той истой родинѣ ''Cacatuidae'', што и векшы [[какаду]]. Мать довжку до 32 цм (тѣло въедно з хвостом), жие на отвореных просторах и кормить ся насѣньом трав. Еден з найвецей любленых домашных папагайох, котры екзистують во многых вариантох офарблѣня.<ref>Encyclopaedia Britannica</ref> Самка не мать жовте офарблѣня головы, або мать менше выразне.
==Огроженость вида==
Подля шацованя [[Меджинародна уния охраны природы| Меджинародной унии охраны природы]] ([[IUCN]]) од 9. августа 2018 в ''Червеном списѣ огроженых файт'' належить до категории LC (least concern) неогроженых видох.<ref>[https://www.iucnredlist.org/species/22684828/132056250 BirdLife International 2018. Nymphicus hollandicus. The IUCN Red List of Threatened Species 2018.]</ref>
== Ареал и сохташ ==
Корелы росширены в [[Австралия|Австралии]], де они домують звекша в сухых ци полусухых сторонах, але все недалеко од воды. Як переважно вандровный вид, перелѣтають все там, де найдуть поживу и воду. Найчастѣйше суть в парах або невеликых фовтах. Але даколи ся зберуть и соткы их при водѣ, на пострах [[фармер]]ам, бо кормлять ся и на култивованых [[Ростлины|ростлинах]].
==Жерела и одказы==
* '''Бёме Р.Л., Флинт В.Е.''': Пятиязычный словарь названий животных. Птицы — М.: Русский язык, РУССО, 1994. — 845 с. [https://www.twirpx.com/file/2391531/]{{Dead link|date=August 2022 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}
* {{Cite web |url=https://www.britannica.com/animal/cockatiel |title=Cockatiel (Nymphicus hollandicus) |publisher='''Encyclopaedia Britannica''' |language=[[Англицкый язык|англицкы]] |accessdate=2020-03-22}}
== Референции ==
{{reflist}}
[[Катеґорія:Птахы]]
nxpujnsjuw3k8qq8i5921v0qsap4gdp
131810
131770
2022-08-17T18:33:29Z
Igor Kercsa
5504
Зрушена верзія 131770 од хоснователя [[Special:Contributions/InternetArchiveBot|InternetArchiveBot]] VANDALISM([[User talk:InternetArchiveBot|діскузія]])
wikitext
text/x-wiki
{{Вецезначность|Нимфа}}
{{Таксон
|статус= Неогроженый вид
|образчик= [[Файл:Nymphicus hollandicus (AM LB8416-4).jpg|250px]]
|образчика подпис= Самчик
|назва= Нимфа (потя)
|домена= <!-- Regio -->[[Еукариоты]] (Eukaryota)
|царство= <!-- Regnum -->[[Живина]] (Animalia)
|подцарство= <!-- Subregnum -->
|надфиль= <!-- Superphylum -->
|филь= <!-- Phylum -->
|подфиль= <!-- Subphylum -->
|инфрафиль= <!-- Infraphylum -->
|надтип= <!-- Superdivisio -->
|тип= <!-- Divisio -->[[Хордовы]] (Chordata)
|подтип= <!-- Subdivisio -->
|надклас= <!-- Superclassis -->
|клас= <!-- Classis -->[[Птахы]] (Aves)
|подклас= <!-- Subclassis -->
|инфраклас= <!-- Infraclassis -->
|магнус-ряд= <!-- Magnordo -->
|надряд= <!-- Superordo -->
|гранд-ряд= <!-- Grandordo -->
|мирус-ряд= <!-- Mirordo -->
|ряд= <!-- Ordo -->Папагайовы (Psittaciformes)
|подряд= <!-- Subordo -->
|инфраряд= <!-- Infraordo -->
|парвус-ряд= <!-- Parvordo -->
|надродина= <!-- Superfamilia -->
|родина= <!-- Familia -->Какаду (Cacatuidae)
|подродина= <!-- Subfamilia -->
|надплемено= <!-- Supertribus -->
|племено= <!-- Tribus -->
|подплемено= <!-- Subtribus -->
|надрод= <!-- Supergenus -->
|род= <!-- Genus --> (Nymphicus)
|подрод= <!-- Subgenus -->
|вид= <!-- Species -->Нимфа (N. hollandicus)
|подвид= <!-- Subspecies -->
|научна назва= Nymphicus hollandicus<br>Robert Kerr, 1792.
| категория склада= Nymphicus hollandicus
}}
[[File:Nymphicus hollandicus MHNT.ZOO.2010.11.148.28.jpg|thumb|262px| {{center|''Nymphicus hollandicus''}}]]
'''Нимфа''', або '''коре́ла''',<ref>Бёме Р.Л., Флинт В.Е.</ref> {{ref-la}} ''Nymphicus hollandicus'' — птиця родины [[какаду]], единый вид рода ''Nymphicus''.
==Опис==
Чубатый, малый, сѣрый [[Австралія (контінент)|австралскый]] папагай нимфа (''Nymphicus hollandicus''). Мать жовту голову, червены флякы около ух и тяжкый [[джубок]], котрым коле [[орѣх]]ы. Належить ку той истой родинѣ ''Cacatuidae'', што и векшы [[какаду]]. Мать довжку до 32 цм (тѣло въедно з хвостом), жие на отвореных просторах и кормить ся насѣньом трав. Еден з найвецей любленых домашных папагайох, котры екзистують во многых вариантох офарблѣня.<ref>Encyclopaedia Britannica</ref> Самка не мать жовте офарблѣня головы, або мать менше выразне.
==Огроженость вида==
Подля шацованя [[Меджинародна уния охраны природы| Меджинародной унии охраны природы]] ([[IUCN]]) од 9. августа 2018 в ''Червеном списѣ огроженых файт'' належить до категории LC (least concern) неогроженых видох.<ref>[https://www.iucnredlist.org/species/22684828/132056250 BirdLife International 2018. Nymphicus hollandicus. The IUCN Red List of Threatened Species 2018.]</ref>
== Ареал и сохташ ==
Корелы росширены в [[Австралия|Австралии]], де они домують звекша в сухых ци полусухых сторонах, але все недалеко од воды. Як переважно вандровный вид, перелѣтають все там, де найдуть поживу и воду. Найчастѣйше суть в парах або невеликых фовтах. Але даколи ся зберуть и соткы их при водѣ, на пострах [[фармер]]ам, бо кормлять ся и на култивованых [[Ростлины|ростлинах]].
==Жерела и одказы==
* '''Бёме Р.Л., Флинт В.Е.''': Пятиязычный словарь названий животных. Птицы — М.: Русский язык, РУССО, 1994. — 845 с. [https://www.twirpx.com/file/2391531/]
* {{Cite web |url=https://www.britannica.com/animal/cockatiel |title=Cockatiel (Nymphicus hollandicus) |publisher='''Encyclopaedia Britannica''' |language=[[Англицкый язык|англицкы]] |accessdate=2020-03-22}}
== Референции ==
{{reflist}}
[[Катеґорія:Птахы]]
ptekzbs5o08wlyjxoiwqivwpeu4embn
131842
131810
2022-08-17T19:47:15Z
InternetArchiveBot
22034
Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9
wikitext
text/x-wiki
{{Вецезначность|Нимфа}}
{{Таксон
|статус= Неогроженый вид
|образчик= [[Файл:Nymphicus hollandicus (AM LB8416-4).jpg|250px]]
|образчика подпис= Самчик
|назва= Нимфа (потя)
|домена= <!-- Regio -->[[Еукариоты]] (Eukaryota)
|царство= <!-- Regnum -->[[Живина]] (Animalia)
|подцарство= <!-- Subregnum -->
|надфиль= <!-- Superphylum -->
|филь= <!-- Phylum -->
|подфиль= <!-- Subphylum -->
|инфрафиль= <!-- Infraphylum -->
|надтип= <!-- Superdivisio -->
|тип= <!-- Divisio -->[[Хордовы]] (Chordata)
|подтип= <!-- Subdivisio -->
|надклас= <!-- Superclassis -->
|клас= <!-- Classis -->[[Птахы]] (Aves)
|подклас= <!-- Subclassis -->
|инфраклас= <!-- Infraclassis -->
|магнус-ряд= <!-- Magnordo -->
|надряд= <!-- Superordo -->
|гранд-ряд= <!-- Grandordo -->
|мирус-ряд= <!-- Mirordo -->
|ряд= <!-- Ordo -->Папагайовы (Psittaciformes)
|подряд= <!-- Subordo -->
|инфраряд= <!-- Infraordo -->
|парвус-ряд= <!-- Parvordo -->
|надродина= <!-- Superfamilia -->
|родина= <!-- Familia -->Какаду (Cacatuidae)
|подродина= <!-- Subfamilia -->
|надплемено= <!-- Supertribus -->
|племено= <!-- Tribus -->
|подплемено= <!-- Subtribus -->
|надрод= <!-- Supergenus -->
|род= <!-- Genus --> (Nymphicus)
|подрод= <!-- Subgenus -->
|вид= <!-- Species -->Нимфа (N. hollandicus)
|подвид= <!-- Subspecies -->
|научна назва= Nymphicus hollandicus<br>Robert Kerr, 1792.
| категория склада= Nymphicus hollandicus
}}
[[File:Nymphicus hollandicus MHNT.ZOO.2010.11.148.28.jpg|thumb|262px| {{center|''Nymphicus hollandicus''}}]]
'''Нимфа''', або '''коре́ла''',<ref>Бёме Р.Л., Флинт В.Е.</ref> {{ref-la}} ''Nymphicus hollandicus'' — птиця родины [[какаду]], единый вид рода ''Nymphicus''.
==Опис==
Чубатый, малый, сѣрый [[Австралія (контінент)|австралскый]] папагай нимфа (''Nymphicus hollandicus''). Мать жовту голову, червены флякы около ух и тяжкый [[джубок]], котрым коле [[орѣх]]ы. Належить ку той истой родинѣ ''Cacatuidae'', што и векшы [[какаду]]. Мать довжку до 32 цм (тѣло въедно з хвостом), жие на отвореных просторах и кормить ся насѣньом трав. Еден з найвецей любленых домашных папагайох, котры екзистують во многых вариантох офарблѣня.<ref>Encyclopaedia Britannica</ref> Самка не мать жовте офарблѣня головы, або мать менше выразне.
==Огроженость вида==
Подля шацованя [[Меджинародна уния охраны природы| Меджинародной унии охраны природы]] ([[IUCN]]) од 9. августа 2018 в ''Червеном списѣ огроженых файт'' належить до категории LC (least concern) неогроженых видох.<ref>[https://www.iucnredlist.org/species/22684828/132056250 BirdLife International 2018. Nymphicus hollandicus. The IUCN Red List of Threatened Species 2018.]</ref>
== Ареал и сохташ ==
Корелы росширены в [[Австралия|Австралии]], де они домують звекша в сухых ци полусухых сторонах, але все недалеко од воды. Як переважно вандровный вид, перелѣтають все там, де найдуть поживу и воду. Найчастѣйше суть в парах або невеликых фовтах. Але даколи ся зберуть и соткы их при водѣ, на пострах [[фармер]]ам, бо кормлять ся и на култивованых [[Ростлины|ростлинах]].
==Жерела и одказы==
* '''Бёме Р.Л., Флинт В.Е.''': Пятиязычный словарь названий животных. Птицы — М.: Русский язык, РУССО, 1994. — 845 с. [https://www.twirpx.com/file/2391531/]{{Dead link|date=August 2022 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}
* {{Cite web |url=https://www.britannica.com/animal/cockatiel |title=Cockatiel (Nymphicus hollandicus) |publisher='''Encyclopaedia Britannica''' |language=[[Англицкый язык|англицкы]] |accessdate=2020-03-22}}
== Референции ==
{{reflist}}
[[Катеґорія:Птахы]]
nxpujnsjuw3k8qq8i5921v0qsap4gdp
Венера (богыня)
0
16163
131749
127846
2022-08-17T15:00:02Z
InternetArchiveBot
22034
Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9
wikitext
text/x-wiki
{{Вецезначность|Венера}}
[[File:Venus und Armor.jpg|right|80px]]
'''Венера''', {{ref-la}} ''Venus'', gen ''Veneris'' — в римлянской [[Міфолоґія|мифологии]] зачаточно [[бог|богыня]] загород и [[синоним]] плодности. Позднѣйше, по росширѣню баѣ о [[Еней|Енею]], была стотожнена з матерьов [[Еней|Енея]] [[Афродита|Афродитов]] и стала ся не лем богыньов красы и [[любов]]и, але и праматерьов Енея и его потомкох и покровительков Римлян. Каммай росширив ся в [[Середоморя|Середоморю]] култ Венеры по выбудованю храма Венеры на горѣ Ериче на западѣ [[Сицилия|Сицилии]].<ref>Токарев С.А., с. 190.</ref> Святыня екзистовала уже при [[Феничане|Феничанах]], котры ту велбили [[Семиты|семитску]] богыню [[Астарта|Астарту]], пак при [[Старовіка Греция|старовѣкых Греках]], што почитали [[Афродита|Афродиту]], захранив ся и при [[Старовікый Рим|давных Римлянах]], котры ся покланяли Венерѣ;<ref>История Эриче.</ref> ту в едном мѣстѣ скрижовали ся истории розличных цивилизаций и три розличны подобы едной богынѣ.
== Жерела и одказы ==
* '''Токарев С.А.''' (гл. ред.): Мифы народов мира. Энциклопедия (электронное издание) — М.: Советская Энциклопедия, 2008. — 1147 с. [https://www.twirpx.com/file/689397/]{{Dead link|date=August 2022 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}{{ref-ru}}
* {{Cite web |url=http://mosintour.ru/country.asp?Id=21&Id2=1706 |title='''История Эриче''' |accessdate=2020-04-03}} {{ref-ru}}
{{Commonscat|Venus (dea)}}
== Референции ==
{{reflist}}
[[Катеґорія:Давноримскы богынѣ]]
q1d1sh29siw24v520vg1cxqzldlfpal
131790
131749
2022-08-17T17:28:30Z
Igor Kercsa
5504
Зрушена верзія 131749 од хоснователя [[Special:Contributions/InternetArchiveBot|InternetArchiveBot]] VANDALISM([[User talk:InternetArchiveBot|діскузія]])
wikitext
text/x-wiki
{{Вецезначность|Венера}}
[[File:Venus und Armor.jpg|right|80px]]
'''Венера''', {{ref-la}} ''Venus'', gen ''Veneris'' — в римлянской [[Міфолоґія|мифологии]] зачаточно [[бог|богыня]] загород и [[синоним]] плодности. Позднѣйше, по росширѣню баѣ о [[Еней|Енею]], была стотожнена з матерьов [[Еней|Енея]] [[Афродита|Афродитов]] и стала ся не лем богыньов красы и [[любов]]и, але и праматерьов Енея и его потомкох и покровительков Римлян. Каммай росширив ся в [[Середоморя|Середоморю]] култ Венеры по выбудованю храма Венеры на горѣ Ериче на западѣ [[Сицилия|Сицилии]].<ref>Токарев С.А., с. 190.</ref> Святыня екзистовала уже при [[Феничане|Феничанах]], котры ту велбили [[Семиты|семитску]] богыню [[Астарта|Астарту]], пак при [[Старовіка Греция|старовѣкых Греках]], што почитали [[Афродита|Афродиту]], захранив ся и при [[Старовікый Рим|давных Римлянах]], котры ся покланяли Венерѣ;<ref>История Эриче.</ref> ту в едном мѣстѣ скрижовали ся истории розличных цивилизаций и три розличны подобы едной богынѣ.
== Жерела и одказы ==
* '''Токарев С.А.''' (гл. ред.): Мифы народов мира. Энциклопедия (электронное издание) — М.: Советская Энциклопедия, 2008. — 1147 с. [https://www.twirpx.com/file/689397/]{{ref-ru}}
* {{Cite web |url=http://mosintour.ru/country.asp?Id=21&Id2=1706 |title='''История Эриче''' |accessdate=2020-04-03}} {{ref-ru}}
{{Commonscat|Venus (dea)}}
== Референции ==
{{reflist}}
[[Катеґорія:Давноримскы богынѣ]]
3g5x378gy15bzu50dtbhki1s32m7j3t
131826
131790
2022-08-17T19:03:42Z
InternetArchiveBot
22034
Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9
wikitext
text/x-wiki
{{Вецезначность|Венера}}
[[File:Venus und Armor.jpg|right|80px]]
'''Венера''', {{ref-la}} ''Venus'', gen ''Veneris'' — в римлянской [[Міфолоґія|мифологии]] зачаточно [[бог|богыня]] загород и [[синоним]] плодности. Позднѣйше, по росширѣню баѣ о [[Еней|Енею]], была стотожнена з матерьов [[Еней|Енея]] [[Афродита|Афродитов]] и стала ся не лем богыньов красы и [[любов]]и, але и праматерьов Енея и его потомкох и покровительков Римлян. Каммай росширив ся в [[Середоморя|Середоморю]] култ Венеры по выбудованю храма Венеры на горѣ Ериче на западѣ [[Сицилия|Сицилии]].<ref>Токарев С.А., с. 190.</ref> Святыня екзистовала уже при [[Феничане|Феничанах]], котры ту велбили [[Семиты|семитску]] богыню [[Астарта|Астарту]], пак при [[Старовіка Греция|старовѣкых Греках]], што почитали [[Афродита|Афродиту]], захранив ся и при [[Старовікый Рим|давных Римлянах]], котры ся покланяли Венерѣ;<ref>История Эриче.</ref> ту в едном мѣстѣ скрижовали ся истории розличных цивилизаций и три розличны подобы едной богынѣ.
== Жерела и одказы ==
* '''Токарев С.А.''' (гл. ред.): Мифы народов мира. Энциклопедия (электронное издание) — М.: Советская Энциклопедия, 2008. — 1147 с. [https://www.twirpx.com/file/689397/]{{Dead link|date=August 2022 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}{{ref-ru}}
* {{Cite web |url=http://mosintour.ru/country.asp?Id=21&Id2=1706 |title='''История Эриче''' |accessdate=2020-04-03}} {{ref-ru}}
{{Commonscat|Venus (dea)}}
== Референции ==
{{reflist}}
[[Катеґорія:Давноримскы богынѣ]]
q1d1sh29siw24v520vg1cxqzldlfpal
131831
131826
2022-08-17T19:14:30Z
Igor Kercsa
5504
Зрушена верзія 131826 од хоснователя [[Special:Contributions/InternetArchiveBot|InternetArchiveBot]] VANDALISM([[User talk:InternetArchiveBot|діскузія]])
wikitext
text/x-wiki
{{Вецезначность|Венера}}
[[File:Venus und Armor.jpg|right|80px]]
'''Венера''', {{ref-la}} ''Venus'', gen ''Veneris'' — в римлянской [[Міфолоґія|мифологии]] зачаточно [[бог|богыня]] загород и [[синоним]] плодности. Позднѣйше, по росширѣню баѣ о [[Еней|Енею]], была стотожнена з матерьов [[Еней|Енея]] [[Афродита|Афродитов]] и стала ся не лем богыньов красы и [[любов]]и, але и праматерьов Енея и его потомкох и покровительков Римлян. Каммай росширив ся в [[Середоморя|Середоморю]] култ Венеры по выбудованю храма Венеры на горѣ Ериче на западѣ [[Сицилия|Сицилии]].<ref>Токарев С.А., с. 190.</ref> Святыня екзистовала уже при [[Феничане|Феничанах]], котры ту велбили [[Семиты|семитску]] богыню [[Астарта|Астарту]], пак при [[Старовіка Греция|старовѣкых Греках]], што почитали [[Афродита|Афродиту]], захранив ся и при [[Старовікый Рим|давных Римлянах]], котры ся покланяли Венерѣ;<ref>История Эриче.</ref> ту в едном мѣстѣ скрижовали ся истории розличных цивилизаций и три розличны подобы едной богынѣ.
== Жерела и одказы ==
* '''Токарев С.А.''' (гл. ред.): Мифы народов мира. Энциклопедия (электронное издание) — М.: Советская Энциклопедия, 2008. — 1147 с. [https://www.twirpx.com/file/689397/]{{ref-ru}}
* {{Cite web |url=http://mosintour.ru/country.asp?Id=21&Id2=1706 |title='''История Эриче''' |accessdate=2020-04-03}} {{ref-ru}}
{{Commonscat|Venus (dea)}}
== Референции ==
{{reflist}}
[[Катеґорія:Давноримскы богынѣ]]
3g5x378gy15bzu50dtbhki1s32m7j3t
131861
131831
2022-08-17T21:26:05Z
InternetArchiveBot
22034
Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9
wikitext
text/x-wiki
{{Вецезначность|Венера}}
[[File:Venus und Armor.jpg|right|80px]]
'''Венера''', {{ref-la}} ''Venus'', gen ''Veneris'' — в римлянской [[Міфолоґія|мифологии]] зачаточно [[бог|богыня]] загород и [[синоним]] плодности. Позднѣйше, по росширѣню баѣ о [[Еней|Енею]], была стотожнена з матерьов [[Еней|Енея]] [[Афродита|Афродитов]] и стала ся не лем богыньов красы и [[любов]]и, але и праматерьов Енея и его потомкох и покровительков Римлян. Каммай росширив ся в [[Середоморя|Середоморю]] култ Венеры по выбудованю храма Венеры на горѣ Ериче на западѣ [[Сицилия|Сицилии]].<ref>Токарев С.А., с. 190.</ref> Святыня екзистовала уже при [[Феничане|Феничанах]], котры ту велбили [[Семиты|семитску]] богыню [[Астарта|Астарту]], пак при [[Старовіка Греция|старовѣкых Греках]], што почитали [[Афродита|Афродиту]], захранив ся и при [[Старовікый Рим|давных Римлянах]], котры ся покланяли Венерѣ;<ref>История Эриче.</ref> ту в едном мѣстѣ скрижовали ся истории розличных цивилизаций и три розличны подобы едной богынѣ.
== Жерела и одказы ==
* '''Токарев С.А.''' (гл. ред.): Мифы народов мира. Энциклопедия (электронное издание) — М.: Советская Энциклопедия, 2008. — 1147 с. [https://www.twirpx.com/file/689397/]{{Dead link|date=August 2022 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}{{ref-ru}}
* {{Cite web |url=http://mosintour.ru/country.asp?Id=21&Id2=1706 |title='''История Эриче''' |accessdate=2020-04-03}} {{ref-ru}}
{{Commonscat|Venus (dea)}}
== Референции ==
{{reflist}}
[[Катеґорія:Давноримскы богынѣ]]
q1d1sh29siw24v520vg1cxqzldlfpal
Куштановиця
0
16296
131762
127849
2022-08-17T16:15:20Z
InternetArchiveBot
22034
Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9
wikitext
text/x-wiki
{{Локалита
|статус = [[Село]] [[Украина|Украины]]
|руська назва = Куштановиця
|оригинална назва =
|застава = <!-- назва файла, нп.: Zastava.png -->
|опис заставы = <!-- появить ся над фотков -->
|ширина заставы = <!-- в пикселах, нп.: 150 -->
|герб = Kushtanovitsa gerb.png
|опис герба = Герб села
|ширина герба = 100
|вид крайны = Держава<!--2.гарадича администрации -->
|крайна = [[Украина]]
|lat_dir = N |lat_deg =48 |lat_min =26 |lat_sec =54 <!-- землеписна ширка-->
|lon_dir = E |lon_deg =22 |lon_min =47 |lon_sec =22 <!-- землеписна довжка-->
|CoordAddon =type:adm3rd
|CoordScale = 100000 <!-- мапы укажуть ся в маштабѣ (скалѣ) 1 км/цм -->
|размер карты страны = 0 <!-- так затлумить выдачу мапы под рамов -->
|давны назвы =
|вид региона = Область<!--3.гарадича администрации-->
|регион = [[Закарпатска область|Закарпатска]]
|вид района = <!--4.гарадича администрации, предволено: Район -->
|район = [[Мукачовскый район|Мукачовскый]]
|вид общины = Сельска рада<!--5.гарадича администрации ПОВИННЫЙ ПАРАМЕТЕР!-->
|община = Верхньокоропецька<ref name="ВРУ">Куштановиця на сайті Верховної ради України</ref>
|площа = 1,98<ref name="ЕСУ">Бухман Н. Л.</ref><!-- в квадр. км -->
|вид высоты = Надморска вышка <!-- або: Найвысша точка, Высота центра …-->
|высота = 200<ref>Информер: Куштановиця (Закарпатська область)</ref><!-- в метрах -->
|население = 765<ref name="ВРУ"/><!-- лем само число -->
|год переписи = 2001
|часовый пояс = +2
|DST = перевод годинкы <!—пусто значить, же час не переводять -->
|телефонный код = +380 3131<ref name="ВРУ"/>
|почтовый индекс = 89662<ref name="ВРУ"/>
|вид идентификатора = КОАТУУ<!-- локална система кодованя територии-->
|цифровой идентификатор = 2122781607
|категория в Commons = Kushtanovytsia
|сайт = <!-- http://www.ХХХХХ.com -->
|язык сайта =
}}
'''Куштановиця''', — село в [[Мукачовскый район|Мукачовском районѣ]] [[Закарпатска область|Закарпатской области]] [[Украина|Украины]].
;Сельска рада{{ref-uk}}:
:Верхньокоропецька сільська рада
:89660, Закарпатська обл., Мукачівський р-н, с.Верхній Коропець, вул.Шенборна,16
== История ==
Перва упоминка о селѣ датована роком [[1597]], коли [[1. януара]] князь Жигмонд Ракоци дав кенизьовске право на основаня будучого села Шандору Костану зоз сосѣднього Кендерешова.<ref name="Федака">Федака С., с. 119.</ref><ref name=Sebestyén>Sebestyén Zsolt, c. 89.</ref> В року 1600 тото село уже и упомянуте под назвов ''Kustánfalva'', а в року 1773 под славянсков назвов ''Куштановиця''.<ref name=Sebestyén/>
До [[Трианонскый мирный договор|Трианона]] село належало ку Латорицкому округу [[Жупа Берег|жупы Берег]]. В року 1910 евидованых обывательох было 521, з того 468 [[Русины]], 41 [[Нѣмцѣ|Нѣмець]], 10 [[Мадяре]]; подля вѣры: 467 грекокатолици, 49 римокатолици.<ref>A történelmi Magyarország</ref>
В апрѣлю 1919 Куштановицю окуповали [[Румыны]], але уже в маю оддали [[Чехословакия|Чехам]] подля [[Трианонскый мирный договор|Трианонского договора]].<ref name="ЕСУ"/> В чехословацкой добѣ в селѣ была русинска школа (три класы). Списованя в року 1930 указало 660 обывательох, з них 616 [[Русины]], 33 [[Нѣмцѣ]], 9 [[Евреи]], двое [[Чехы]] и [[Словаци]] (евиденция была сполочна). Грекокатолицка громада зоз 593 вѣрникох мала од року 1902 камяну церкву Введения Пресвятой Богородицѣ.<ref>Достал Я., с. 107.</ref>
В марцу 1939 село вернуло ся под владу [[Мадярске кральовство|Мадярского кральовства]].
В октобрѣ 1944 Куштановиця перешла под военну администрацию Червеной армады,<ref name="Федака"/> и зачала ся украинска доба истории села.
== Интересны факты ==
В Куштановици объявлене археологичне погребиско [[VI. стороча до н. е.|VI.]] – [[IV. стороча до н. е.]], котре дало назву археологичной културѣ ''[[Куштановицка култура|Куштановицка]]''.<ref>Тронько П. и др., 342.</ref>
==Жерела и одказы==
* '''A történelmi Magyarország''' atlasza és adattára 1914 {{ISBN| 963 85683 3 X}}{{ref-hu}}
* '''Sebestyén Zsolt''': Bereg megye helységneveinek etimológiai szótára [http://mek.oszk.hu/11600/11640/11640.pdf]{{ref-hu}}
* '''Ярослав Достал'''. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919–1938). Ужгород, «Карпати», 2014. {{ISBN| 978-966-671-374-5}} [http://www.twirpx.com/file/1775048/ Ярослав Достал. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919–1938)]{{Dead link|date=August 2022 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}{{ref-uk}}
* '''Тронько П. и др.''' (ред.): Історія міст і сіл України. Том 7. Закарпатська область. К. 1969.{{ref-uk}}
* '''Федака С.''': Населені пункти і райони Закарпаття: Істор.-геогр. довід. Уж., 2014. [https://books.google.com.ua/books?id=w4xGBAAAQBAJ&pg=PA119&lpg=PA119&dq=сергій+федака+куштановиця+мукачівського+району&source=bl&ots=gDPCTyQNW3&sig=ACfU3U2u-es7FFPmRB4qoweY17EyCqnBhw&hl=uk&sa=X&ved=2ahUKEwi2453fvJPpAhUqlYsKHU3pCtgQ6AEwAHoECAoQAQ#v=onepage&q=сергій%20федака%20куштановиця%20мукачівського%20району&f=false Одчитане 2020-05-01]{{ref-uk}}
* {{Cite web |author='''Бухман Н. Л.''' |date=2016 |url=http://esu.com.ua/search_articles.php?id=52602 |title=Куштановиця |publisher=//Енциклопедія Сучасної України |accessdate= 2020-05-01}}{{ref-uk}}
* {{Cite web |url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rf7571=11364 |title='''Куштановиця на сайті Верховної ради України''' |accessdate= 2020-05-01}}{{ref-uk}}
* {{Cite web |url=https://weather.in.ua/ua/zakarpatskaja/12957 |title='''Информер: Куштановиця (Закарпатська область)''' |accessdate= 2020-05-01}}{{ref-uk}}
== Референции ==
{{reflist}}
{{Мукачовскый район}}
{{Закарпатска область}}
[[Катеґорія:Населены пункты Украины]]
jgrimgydfoxwozlc3753i307u8udk09
131803
131762
2022-08-17T18:10:56Z
Igor Kercsa
5504
Зрушена верзія 131762 од хоснователя [[Special:Contributions/InternetArchiveBot|InternetArchiveBot]]VANDALISM ([[User talk:InternetArchiveBot|діскузія]])
wikitext
text/x-wiki
{{Локалита
|статус = [[Село]] [[Украина|Украины]]
|руська назва = Куштановиця
|оригинална назва =
|застава = <!-- назва файла, нп.: Zastava.png -->
|опис заставы = <!-- появить ся над фотков -->
|ширина заставы = <!-- в пикселах, нп.: 150 -->
|герб = Kushtanovitsa gerb.png
|опис герба = Герб села
|ширина герба = 100
|вид крайны = Держава<!--2.гарадича администрации -->
|крайна = [[Украина]]
|lat_dir = N |lat_deg =48 |lat_min =26 |lat_sec =54 <!-- землеписна ширка-->
|lon_dir = E |lon_deg =22 |lon_min =47 |lon_sec =22 <!-- землеписна довжка-->
|CoordAddon =type:adm3rd
|CoordScale = 100000 <!-- мапы укажуть ся в маштабѣ (скалѣ) 1 км/цм -->
|размер карты страны = 0 <!-- так затлумить выдачу мапы под рамов -->
|давны назвы =
|вид региона = Область<!--3.гарадича администрации-->
|регион = [[Закарпатска область|Закарпатска]]
|вид района = <!--4.гарадича администрации, предволено: Район -->
|район = [[Мукачовскый район|Мукачовскый]]
|вид общины = Сельска рада<!--5.гарадича администрации ПОВИННЫЙ ПАРАМЕТЕР!-->
|община = Верхньокоропецька<ref name="ВРУ">Куштановиця на сайті Верховної ради України</ref>
|площа = 1,98<ref name="ЕСУ">Бухман Н. Л.</ref><!-- в квадр. км -->
|вид высоты = Надморска вышка <!-- або: Найвысша точка, Высота центра …-->
|высота = 200<ref>Информер: Куштановиця (Закарпатська область)</ref><!-- в метрах -->
|население = 765<ref name="ВРУ"/><!-- лем само число -->
|год переписи = 2001
|часовый пояс = +2
|DST = перевод годинкы <!—пусто значить, же час не переводять -->
|телефонный код = +380 3131<ref name="ВРУ"/>
|почтовый индекс = 89662<ref name="ВРУ"/>
|вид идентификатора = КОАТУУ<!-- локална система кодованя територии-->
|цифровой идентификатор = 2122781607
|категория в Commons = Kushtanovytsia
|сайт = <!-- http://www.ХХХХХ.com -->
|язык сайта =
}}
'''Куштановиця''', — село в [[Мукачовскый район|Мукачовском районѣ]] [[Закарпатска область|Закарпатской области]] [[Украина|Украины]].
;Сельска рада{{ref-uk}}:
:Верхньокоропецька сільська рада
:89660, Закарпатська обл., Мукачівський р-н, с.Верхній Коропець, вул.Шенборна,16
== История ==
Перва упоминка о селѣ датована роком [[1597]], коли [[1. януара]] князь Жигмонд Ракоци дав кенизьовске право на основаня будучого села Шандору Костану зоз сосѣднього Кендерешова.<ref name="Федака">Федака С., с. 119.</ref><ref name=Sebestyén>Sebestyén Zsolt, c. 89.</ref> В року 1600 тото село уже и упомянуте под назвов ''Kustánfalva'', а в року 1773 под славянсков назвов ''Куштановиця''.<ref name=Sebestyén/>
До [[Трианонскый мирный договор|Трианона]] село належало ку Латорицкому округу [[Жупа Берег|жупы Берег]]. В року 1910 евидованых обывательох было 521, з того 468 [[Русины]], 41 [[Нѣмцѣ|Нѣмець]], 10 [[Мадяре]]; подля вѣры: 467 грекокатолици, 49 римокатолици.<ref>A történelmi Magyarország</ref>
В апрѣлю 1919 Куштановицю окуповали [[Румыны]], але уже в маю оддали [[Чехословакия|Чехам]] подля [[Трианонскый мирный договор|Трианонского договора]].<ref name="ЕСУ"/> В чехословацкой добѣ в селѣ была русинска школа (три класы). Списованя в року 1930 указало 660 обывательох, з них 616 [[Русины]], 33 [[Нѣмцѣ]], 9 [[Евреи]], двое [[Чехы]] и [[Словаци]] (евиденция была сполочна). Грекокатолицка громада зоз 593 вѣрникох мала од року 1902 камяну церкву Введения Пресвятой Богородицѣ.<ref>Достал Я., с. 107.</ref>
В марцу 1939 село вернуло ся под владу [[Мадярске кральовство|Мадярского кральовства]].
В октобрѣ 1944 Куштановиця перешла под военну администрацию Червеной армады,<ref name="Федака"/> и зачала ся украинска доба истории села.
== Интересны факты ==
В Куштановици объявлене археологичне погребиско [[VI. стороча до н. е.|VI.]] – [[IV. стороча до н. е.]], котре дало назву археологичной културѣ ''[[Куштановицка култура|Куштановицка]]''.<ref>Тронько П. и др., 342.</ref>
==Жерела и одказы==
* '''A történelmi Magyarország''' atlasza és adattára 1914 {{ISBN| 963 85683 3 X}}{{ref-hu}}
* '''Sebestyén Zsolt''': Bereg megye helységneveinek etimológiai szótára [http://mek.oszk.hu/11600/11640/11640.pdf]{{ref-hu}}
* '''Ярослав Достал'''. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919–1938). Ужгород, «Карпати», 2014. {{ISBN| 978-966-671-374-5}} [http://www.twirpx.com/file/1775048/ Ярослав Достал. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919–1938)]{{ref-uk}}
* '''Тронько П. и др.''' (ред.): Історія міст і сіл України. Том 7. Закарпатська область. К. 1969.{{ref-uk}}
* '''Федака С.''': Населені пункти і райони Закарпаття: Істор.-геогр. довід. Уж., 2014. [https://books.google.com.ua/books?id=w4xGBAAAQBAJ&pg=PA119&lpg=PA119&dq=сергій+федака+куштановиця+мукачівського+району&source=bl&ots=gDPCTyQNW3&sig=ACfU3U2u-es7FFPmRB4qoweY17EyCqnBhw&hl=uk&sa=X&ved=2ahUKEwi2453fvJPpAhUqlYsKHU3pCtgQ6AEwAHoECAoQAQ#v=onepage&q=сергій%20федака%20куштановиця%20мукачівського%20району&f=false Одчитане 2020-05-01]{{ref-uk}}
* {{Cite web |author='''Бухман Н. Л.''' |date=2016 |url=http://esu.com.ua/search_articles.php?id=52602 |title=Куштановиця |publisher=//Енциклопедія Сучасної України |accessdate= 2020-05-01}}{{ref-uk}}
* {{Cite web |url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rf7571=11364 |title='''Куштановиця на сайті Верховної ради України''' |accessdate= 2020-05-01}}{{ref-uk}}
* {{Cite web |url=https://weather.in.ua/ua/zakarpatskaja/12957 |title='''Информер: Куштановиця (Закарпатська область)''' |accessdate= 2020-05-01}}{{ref-uk}}
== Референции ==
{{reflist}}
{{Мукачовскый район}}
{{Закарпатска область}}
[[Катеґорія:Населены пункты Украины]]
pjvzqn57bh17onoz1x9rvbp9l17a2q4
131836
131803
2022-08-17T19:31:58Z
InternetArchiveBot
22034
Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9
wikitext
text/x-wiki
{{Локалита
|статус = [[Село]] [[Украина|Украины]]
|руська назва = Куштановиця
|оригинална назва =
|застава = <!-- назва файла, нп.: Zastava.png -->
|опис заставы = <!-- появить ся над фотков -->
|ширина заставы = <!-- в пикселах, нп.: 150 -->
|герб = Kushtanovitsa gerb.png
|опис герба = Герб села
|ширина герба = 100
|вид крайны = Держава<!--2.гарадича администрации -->
|крайна = [[Украина]]
|lat_dir = N |lat_deg =48 |lat_min =26 |lat_sec =54 <!-- землеписна ширка-->
|lon_dir = E |lon_deg =22 |lon_min =47 |lon_sec =22 <!-- землеписна довжка-->
|CoordAddon =type:adm3rd
|CoordScale = 100000 <!-- мапы укажуть ся в маштабѣ (скалѣ) 1 км/цм -->
|размер карты страны = 0 <!-- так затлумить выдачу мапы под рамов -->
|давны назвы =
|вид региона = Область<!--3.гарадича администрации-->
|регион = [[Закарпатска область|Закарпатска]]
|вид района = <!--4.гарадича администрации, предволено: Район -->
|район = [[Мукачовскый район|Мукачовскый]]
|вид общины = Сельска рада<!--5.гарадича администрации ПОВИННЫЙ ПАРАМЕТЕР!-->
|община = Верхньокоропецька<ref name="ВРУ">Куштановиця на сайті Верховної ради України</ref>
|площа = 1,98<ref name="ЕСУ">Бухман Н. Л.</ref><!-- в квадр. км -->
|вид высоты = Надморска вышка <!-- або: Найвысша точка, Высота центра …-->
|высота = 200<ref>Информер: Куштановиця (Закарпатська область)</ref><!-- в метрах -->
|население = 765<ref name="ВРУ"/><!-- лем само число -->
|год переписи = 2001
|часовый пояс = +2
|DST = перевод годинкы <!—пусто значить, же час не переводять -->
|телефонный код = +380 3131<ref name="ВРУ"/>
|почтовый индекс = 89662<ref name="ВРУ"/>
|вид идентификатора = КОАТУУ<!-- локална система кодованя територии-->
|цифровой идентификатор = 2122781607
|категория в Commons = Kushtanovytsia
|сайт = <!-- http://www.ХХХХХ.com -->
|язык сайта =
}}
'''Куштановиця''', — село в [[Мукачовскый район|Мукачовском районѣ]] [[Закарпатска область|Закарпатской области]] [[Украина|Украины]].
;Сельска рада{{ref-uk}}:
:Верхньокоропецька сільська рада
:89660, Закарпатська обл., Мукачівський р-н, с.Верхній Коропець, вул.Шенборна,16
== История ==
Перва упоминка о селѣ датована роком [[1597]], коли [[1. януара]] князь Жигмонд Ракоци дав кенизьовске право на основаня будучого села Шандору Костану зоз сосѣднього Кендерешова.<ref name="Федака">Федака С., с. 119.</ref><ref name=Sebestyén>Sebestyén Zsolt, c. 89.</ref> В року 1600 тото село уже и упомянуте под назвов ''Kustánfalva'', а в року 1773 под славянсков назвов ''Куштановиця''.<ref name=Sebestyén/>
До [[Трианонскый мирный договор|Трианона]] село належало ку Латорицкому округу [[Жупа Берег|жупы Берег]]. В року 1910 евидованых обывательох было 521, з того 468 [[Русины]], 41 [[Нѣмцѣ|Нѣмець]], 10 [[Мадяре]]; подля вѣры: 467 грекокатолици, 49 римокатолици.<ref>A történelmi Magyarország</ref>
В апрѣлю 1919 Куштановицю окуповали [[Румыны]], але уже в маю оддали [[Чехословакия|Чехам]] подля [[Трианонскый мирный договор|Трианонского договора]].<ref name="ЕСУ"/> В чехословацкой добѣ в селѣ была русинска школа (три класы). Списованя в року 1930 указало 660 обывательох, з них 616 [[Русины]], 33 [[Нѣмцѣ]], 9 [[Евреи]], двое [[Чехы]] и [[Словаци]] (евиденция была сполочна). Грекокатолицка громада зоз 593 вѣрникох мала од року 1902 камяну церкву Введения Пресвятой Богородицѣ.<ref>Достал Я., с. 107.</ref>
В марцу 1939 село вернуло ся под владу [[Мадярске кральовство|Мадярского кральовства]].
В октобрѣ 1944 Куштановиця перешла под военну администрацию Червеной армады,<ref name="Федака"/> и зачала ся украинска доба истории села.
== Интересны факты ==
В Куштановици объявлене археологичне погребиско [[VI. стороча до н. е.|VI.]] – [[IV. стороча до н. е.]], котре дало назву археологичной културѣ ''[[Куштановицка култура|Куштановицка]]''.<ref>Тронько П. и др., 342.</ref>
==Жерела и одказы==
* '''A történelmi Magyarország''' atlasza és adattára 1914 {{ISBN| 963 85683 3 X}}{{ref-hu}}
* '''Sebestyén Zsolt''': Bereg megye helységneveinek etimológiai szótára [http://mek.oszk.hu/11600/11640/11640.pdf]{{ref-hu}}
* '''Ярослав Достал'''. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919–1938). Ужгород, «Карпати», 2014. {{ISBN| 978-966-671-374-5}} [http://www.twirpx.com/file/1775048/ Ярослав Достал. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919–1938)]{{Dead link|date=August 2022 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}{{ref-uk}}
* '''Тронько П. и др.''' (ред.): Історія міст і сіл України. Том 7. Закарпатська область. К. 1969.{{ref-uk}}
* '''Федака С.''': Населені пункти і райони Закарпаття: Істор.-геогр. довід. Уж., 2014. [https://books.google.com.ua/books?id=w4xGBAAAQBAJ&pg=PA119&lpg=PA119&dq=сергій+федака+куштановиця+мукачівського+району&source=bl&ots=gDPCTyQNW3&sig=ACfU3U2u-es7FFPmRB4qoweY17EyCqnBhw&hl=uk&sa=X&ved=2ahUKEwi2453fvJPpAhUqlYsKHU3pCtgQ6AEwAHoECAoQAQ#v=onepage&q=сергій%20федака%20куштановиця%20мукачівського%20району&f=false Одчитане 2020-05-01]{{ref-uk}}
* {{Cite web |author='''Бухман Н. Л.''' |date=2016 |url=http://esu.com.ua/search_articles.php?id=52602 |title=Куштановиця |publisher=//Енциклопедія Сучасної України |accessdate= 2020-05-01}}{{ref-uk}}
* {{Cite web |url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rf7571=11364 |title='''Куштановиця на сайті Верховної ради України''' |accessdate= 2020-05-01}}{{ref-uk}}
* {{Cite web |url=https://weather.in.ua/ua/zakarpatskaja/12957 |title='''Информер: Куштановиця (Закарпатська область)''' |accessdate= 2020-05-01}}{{ref-uk}}
== Референции ==
{{reflist}}
{{Мукачовскый район}}
{{Закарпатска область}}
[[Катеґорія:Населены пункты Украины]]
jgrimgydfoxwozlc3753i307u8udk09
Залуж (Мукачовскый район)
0
16361
131758
127848
2022-08-17T15:41:19Z
InternetArchiveBot
22034
Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9
wikitext
text/x-wiki
{{Локалита
|статус = [[Село]] [[Украина|Украины]]
|руська назва = Залуж
|оригинална назва = Залужжя {{ref-uk}}
|застава = Zaluzhia.JPG
|опис заставы = Памятник воякам зоз Залужа
|ширина заставы = 250
|герб = <!-- назва файла, нп.: Herb.jpg -->
|опис герба = <!-- появить ся над фотков -->
|ширина герба = <!-- в пикселах, нп.: 100 -->
|вид крайны = Держава<!--2.гарадича администрации -->
|крайна = [[Украина]]
|lat_dir = N |lat_deg =48 |lat_min =21 |lat_sec =28 <!-- землеписна ширка-->
|lon_dir = E |lon_deg =22 |lon_min =51 |lon_sec =15 <!-- землеписна довжка-->
|CoordAddon =
|CoordScale = 300000 <!-- мапы укажуть ся в маштабѣ (скалѣ) 3 км/цм -->
|размер карты страны = 0 <!-- так затлумить выдачу мапы под рамов -->
|давны назвы =
|вид региона = Область<!--3.гарадича администрации-->
|регион = [[Закарпатска область|Закарпатска]]
|вид района = <!--4.гарадича администрации, предволено: Район -->
|район = [[Мукачовскый район|Мукачовскый]]
|вид общины = Сельска рада<!--5.гарадича администрации ПОВИННЫЙ ПАРАМЕТЕР!-->
|община = Залужска
|площа = 0,413<!-- в квадр. км -->
|вид высоты = Надморска вышка <!-- або: Найвысша точка, Высота центра …-->
|высота = 164<!-- в метрах -->
|население = 1268<!-- лем само число -->
|год переписи = 2001
|часовый пояс = +2
|DST = перевод годинкы <!—пусто значить, же час не переводять -->
|телефонный код = +38 03131
|почтовый индекс = 89675
|вид идентификатора = КОАТУУ<!-- локална система кодованя територии-->
|цифровой идентификатор = 2122782601
|категория в Commons = Zaluzhzhia, Mukachevo Raion
|сайт = <!-- http://www.ХХХХХ.com -->
|язык сайта =
}}
'''За́луж''', {{ref-uk}} ''Залу́жжя'' — [[село]] в [[Мукачовскый район|Мукачовском районѣ]] [[Закарпатска область|Закарпатской области]] [[Украина|Украины]], оддалене о 18 км од районного центра.<ref name="Тронько">Тронько П. и др., с. 433.</ref>
;Сельска рада{{ref-uk}}:
:Залужанська сільська рада
:89675, Закарпатська обл., Мукачівський р-н,<br>
:с. Залужжя, вул. Духновича, 48а
== Назва ==
Русинска назва ''Залуж'', хоснована в досовѣтскый период (до року 1944) походить од слова ''луг''. Мадярска назва ''Beregkisalmás'' походить од ''alma яблоко''.<ref>Sebestyén Zsolt, с. 73.</ref>
== История ==
;Найдавнѣйша доба:Село познате од року 1451. Под роком 1733 упомянута деревяна церква Йоанна Крестителя з трьома звонами. В роках 1909–1912 талианскы майстры выставили муровану Покровску церкву.<ref name="Федака">Федака С., сс. 86–87.</ref>
;Чехословацка доба:В селѣ быв нотарскый уряд, пошта, телеграф, телефон, русинска школа (3 класы) и чешска (1 класа), ходив державный автобус.<ref name="Достал">Ярослав Достал, с. 130.</ref>
;Совѣтска доба:[[10. авґуст|10. августа]] [[1946]] тут отворили перву в области сельску болницю, котра обслужовала 12 околичных сел. Восени в року 1948 организоване дружство ''колгосп «Радянська влада»'' {{ref-uk}}. В року 1950 злучили го з ромочевицкым ''колгоспом «Ленінський шлях»''{{ref-uk}} и створили ''колгосп «Більшовик»''. В року 1954 Залужской сельрадѣ подрядили [[Ромочевиця|Ромочевицю]], а в року 1962 само село припоили до Залужа. В зачатку 1980-х отворили музичну школу. В року 1986 росширили середню общеобразовну школу.<ref name="Федака"/>
== Обывательство ==
* В року 1910 зоз 727 обывательох были: 515 [[Русины]], 111 [[Мадяре]], 100 [[Нѣмцѣ]]. Подля вѣры: 544 грекокатолици, 144 израелиты, 27 римокатолици.<ref>A történelmi Magyarország.</ref>
* В року 1930 зоз 813 обывательох заевидованы: 670 [[Русины]], 121 [[Евреи]], 11 [[Чехы]] и [[Словаци]], 6 [[Мадяре]], 3 [[Нѣмцѣ]], 2 чужоземцѣ.<ref name="Достал"/>
== Интересны факты ==
* [[22. септембра]] [[1983]] при селови згорѣв [[автобус]] зоз 29 пасажерами, на память трагедии стоить знак (од року 2003).<ref name="Федака"/>
== Вызнамны особы ==
* [[Павел Цибере]] (1910–1979), [[правник]], вызнамный [[Подкарпатска Русь|подкарпатскый]] [[Русины|русинскый]] [[политик]] и [[дипломат]], [[учитель]].
==Жерела и одказы==
* '''A történelmi Magyarország''' atlasza és adattára 1914 {{ISBN| 963 85683 3 X}}{{ref-hu}}
* '''Sebestyén Zsolt''': Bereg megye helységneveinek etimológiai szótára [http://mek.oszk.hu/11600/11640/11640.pdf]{{ref-hu}}
* '''Ярослав Достал'''. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919–1938). Ужгород, «Карпати», 2014. {{ISBN| 978-966-671-374-5}} [http://www.twirpx.com/file/1775048/ Ярослав Достал. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919–1938)]{{Dead link|date=August 2022 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}{{ref-uk}}
* '''Тронько П. и др.''' (ред.): Історія міст і сіл України. Том 7. Закарпатська область. К. 1969.{{ref-uk}}
* '''Федака С.''': Населені пункти і райони Закарпаття: Істор.-геогр. довід. Уж., 2014. [https://books.google.com.ua/books?id=w4xGBAAAQBAJ&pg=PA86&lpg=PA86&dq=федака+залужжя+мукачівського+району&source=bl&ots=gDPDTBRGYb&sig=ACfU3U3AZU73AWKAYBSqXQEhng46iFhtaQ&hl=uk&sa=X&ved=2ahUKEwjZwvKBu7HpAhXMy6YKHcJ7CAEQ6AEwA3oECAoQAQ#v=onepage&q=федака%20залужжя%20мукачівського%20району&f=false Одчитане 2020-05-13]{{ref-uk}}
* {{Cite web |url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rf7571=11375 |title='''Залужжя на сайті Верховної ради України''' |accessdate= 2020-05-13}}{{ref-uk}}
* {{Cite web |url=https://weather.in.ua/ua/zakarpatskaja/8381 |title='''Информер: Залужжя (Закарпатська область)''' |accessdate= 2020-05-13}}{{ref-uk}}
== Референции ==
{{reflist}}
{{Мукачовскый район}}
{{Закарпатска область}}
[[Катеґорія:Населены пункты Украины]]
dfpa8uda3mm1fsmhwhnblhv8rhfru8n
131793
131758
2022-08-17T17:35:10Z
Igor Kercsa
5504
Зрушена верзія 131758 од хоснователя [[Special:Contributions/InternetArchiveBot|InternetArchiveBot]] VANDALISM ([[User talk:InternetArchiveBot|діскузія]])
wikitext
text/x-wiki
{{Локалита
|статус = [[Село]] [[Украина|Украины]]
|руська назва = Залуж
|оригинална назва = Залужжя {{ref-uk}}
|застава = Zaluzhia.JPG
|опис заставы = Памятник воякам зоз Залужа
|ширина заставы = 250
|герб = <!-- назва файла, нп.: Herb.jpg -->
|опис герба = <!-- появить ся над фотков -->
|ширина герба = <!-- в пикселах, нп.: 100 -->
|вид крайны = Держава<!--2.гарадича администрации -->
|крайна = [[Украина]]
|lat_dir = N |lat_deg =48 |lat_min =21 |lat_sec =28 <!-- землеписна ширка-->
|lon_dir = E |lon_deg =22 |lon_min =51 |lon_sec =15 <!-- землеписна довжка-->
|CoordAddon =
|CoordScale = 300000 <!-- мапы укажуть ся в маштабѣ (скалѣ) 3 км/цм -->
|размер карты страны = 0 <!-- так затлумить выдачу мапы под рамов -->
|давны назвы =
|вид региона = Область<!--3.гарадича администрации-->
|регион = [[Закарпатска область|Закарпатска]]
|вид района = <!--4.гарадича администрации, предволено: Район -->
|район = [[Мукачовскый район|Мукачовскый]]
|вид общины = Сельска рада<!--5.гарадича администрации ПОВИННЫЙ ПАРАМЕТЕР!-->
|община = Залужска
|площа = 0,413<!-- в квадр. км -->
|вид высоты = Надморска вышка <!-- або: Найвысша точка, Высота центра …-->
|высота = 164<!-- в метрах -->
|население = 1268<!-- лем само число -->
|год переписи = 2001
|часовый пояс = +2
|DST = перевод годинкы <!—пусто значить, же час не переводять -->
|телефонный код = +38 03131
|почтовый индекс = 89675
|вид идентификатора = КОАТУУ<!-- локална система кодованя територии-->
|цифровой идентификатор = 2122782601
|категория в Commons = Zaluzhzhia, Mukachevo Raion
|сайт = <!-- http://www.ХХХХХ.com -->
|язык сайта =
}}
'''За́луж''', {{ref-uk}} ''Залу́жжя'' — [[село]] в [[Мукачовскый район|Мукачовском районѣ]] [[Закарпатска область|Закарпатской области]] [[Украина|Украины]], оддалене о 18 км од районного центра.<ref name="Тронько">Тронько П. и др., с. 433.</ref>
;Сельска рада{{ref-uk}}:
:Залужанська сільська рада
:89675, Закарпатська обл., Мукачівський р-н,<br>
:с. Залужжя, вул. Духновича, 48а
== Назва ==
Русинска назва ''Залуж'', хоснована в досовѣтскый период (до року 1944) походить од слова ''луг''. Мадярска назва ''Beregkisalmás'' походить од ''alma яблоко''.<ref>Sebestyén Zsolt, с. 73.</ref>
== История ==
;Найдавнѣйша доба:Село познате од року 1451. Под роком 1733 упомянута деревяна церква Йоанна Крестителя з трьома звонами. В роках 1909–1912 талианскы майстры выставили муровану Покровску церкву.<ref name="Федака">Федака С., сс. 86–87.</ref>
;Чехословацка доба:В селѣ быв нотарскый уряд, пошта, телеграф, телефон, русинска школа (3 класы) и чешска (1 класа), ходив державный автобус.<ref name="Достал">Ярослав Достал, с. 130.</ref>
;Совѣтска доба:[[10. авґуст|10. августа]] [[1946]] тут отворили перву в области сельску болницю, котра обслужовала 12 околичных сел. Восени в року 1948 организоване дружство ''колгосп «Радянська влада»'' {{ref-uk}}. В року 1950 злучили го з ромочевицкым ''колгоспом «Ленінський шлях»''{{ref-uk}} и створили ''колгосп «Більшовик»''. В року 1954 Залужской сельрадѣ подрядили [[Ромочевиця|Ромочевицю]], а в року 1962 само село припоили до Залужа. В зачатку 1980-х отворили музичну школу. В року 1986 росширили середню общеобразовну школу.<ref name="Федака"/>
== Обывательство ==
* В року 1910 зоз 727 обывательох были: 515 [[Русины]], 111 [[Мадяре]], 100 [[Нѣмцѣ]]. Подля вѣры: 544 грекокатолици, 144 израелиты, 27 римокатолици.<ref>A történelmi Magyarország.</ref>
* В року 1930 зоз 813 обывательох заевидованы: 670 [[Русины]], 121 [[Евреи]], 11 [[Чехы]] и [[Словаци]], 6 [[Мадяре]], 3 [[Нѣмцѣ]], 2 чужоземцѣ.<ref name="Достал"/>
== Интересны факты ==
* [[22. септембра]] [[1983]] при селови згорѣв [[автобус]] зоз 29 пасажерами, на память трагедии стоить знак (од року 2003).<ref name="Федака"/>
== Вызнамны особы ==
* [[Павел Цибере]] (1910–1979), [[правник]], вызнамный [[Подкарпатска Русь|подкарпатскый]] [[Русины|русинскый]] [[политик]] и [[дипломат]], [[учитель]].
==Жерела и одказы==
* '''A történelmi Magyarország''' atlasza és adattára 1914 {{ISBN| 963 85683 3 X}}{{ref-hu}}
* '''Sebestyén Zsolt''': Bereg megye helységneveinek etimológiai szótára [http://mek.oszk.hu/11600/11640/11640.pdf]{{ref-hu}}
* '''Ярослав Достал'''. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919–1938). Ужгород, «Карпати», 2014. {{ISBN| 978-966-671-374-5}} [http://www.twirpx.com/file/1775048/ Ярослав Достал. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919–1938)]{{ref-uk}}
* '''Тронько П. и др.''' (ред.): Історія міст і сіл України. Том 7. Закарпатська область. К. 1969.{{ref-uk}}
* '''Федака С.''': Населені пункти і райони Закарпаття: Істор.-геогр. довід. Уж., 2014. [https://books.google.com.ua/books?id=w4xGBAAAQBAJ&pg=PA86&lpg=PA86&dq=федака+залужжя+мукачівського+району&source=bl&ots=gDPDTBRGYb&sig=ACfU3U3AZU73AWKAYBSqXQEhng46iFhtaQ&hl=uk&sa=X&ved=2ahUKEwjZwvKBu7HpAhXMy6YKHcJ7CAEQ6AEwA3oECAoQAQ#v=onepage&q=федака%20залужжя%20мукачівського%20району&f=false Одчитане 2020-05-13]{{ref-uk}}
* {{Cite web |url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rf7571=11375 |title='''Залужжя на сайті Верховної ради України''' |accessdate= 2020-05-13}}{{ref-uk}}
* {{Cite web |url=https://weather.in.ua/ua/zakarpatskaja/8381 |title='''Информер: Залужжя (Закарпатська область)''' |accessdate= 2020-05-13}}{{ref-uk}}
== Референции ==
{{reflist}}
{{Мукачовскый район}}
{{Закарпатска область}}
[[Катеґорія:Населены пункты Украины]]
i8pwk7b9uan19mo8msoh6mcnhw4n8is
131833
131793
2022-08-17T19:20:09Z
InternetArchiveBot
22034
Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9
wikitext
text/x-wiki
{{Локалита
|статус = [[Село]] [[Украина|Украины]]
|руська назва = Залуж
|оригинална назва = Залужжя {{ref-uk}}
|застава = Zaluzhia.JPG
|опис заставы = Памятник воякам зоз Залужа
|ширина заставы = 250
|герб = <!-- назва файла, нп.: Herb.jpg -->
|опис герба = <!-- появить ся над фотков -->
|ширина герба = <!-- в пикселах, нп.: 100 -->
|вид крайны = Держава<!--2.гарадича администрации -->
|крайна = [[Украина]]
|lat_dir = N |lat_deg =48 |lat_min =21 |lat_sec =28 <!-- землеписна ширка-->
|lon_dir = E |lon_deg =22 |lon_min =51 |lon_sec =15 <!-- землеписна довжка-->
|CoordAddon =
|CoordScale = 300000 <!-- мапы укажуть ся в маштабѣ (скалѣ) 3 км/цм -->
|размер карты страны = 0 <!-- так затлумить выдачу мапы под рамов -->
|давны назвы =
|вид региона = Область<!--3.гарадича администрации-->
|регион = [[Закарпатска область|Закарпатска]]
|вид района = <!--4.гарадича администрации, предволено: Район -->
|район = [[Мукачовскый район|Мукачовскый]]
|вид общины = Сельска рада<!--5.гарадича администрации ПОВИННЫЙ ПАРАМЕТЕР!-->
|община = Залужска
|площа = 0,413<!-- в квадр. км -->
|вид высоты = Надморска вышка <!-- або: Найвысша точка, Высота центра …-->
|высота = 164<!-- в метрах -->
|население = 1268<!-- лем само число -->
|год переписи = 2001
|часовый пояс = +2
|DST = перевод годинкы <!—пусто значить, же час не переводять -->
|телефонный код = +38 03131
|почтовый индекс = 89675
|вид идентификатора = КОАТУУ<!-- локална система кодованя територии-->
|цифровой идентификатор = 2122782601
|категория в Commons = Zaluzhzhia, Mukachevo Raion
|сайт = <!-- http://www.ХХХХХ.com -->
|язык сайта =
}}
'''За́луж''', {{ref-uk}} ''Залу́жжя'' — [[село]] в [[Мукачовскый район|Мукачовском районѣ]] [[Закарпатска область|Закарпатской области]] [[Украина|Украины]], оддалене о 18 км од районного центра.<ref name="Тронько">Тронько П. и др., с. 433.</ref>
;Сельска рада{{ref-uk}}:
:Залужанська сільська рада
:89675, Закарпатська обл., Мукачівський р-н,<br>
:с. Залужжя, вул. Духновича, 48а
== Назва ==
Русинска назва ''Залуж'', хоснована в досовѣтскый период (до року 1944) походить од слова ''луг''. Мадярска назва ''Beregkisalmás'' походить од ''alma яблоко''.<ref>Sebestyén Zsolt, с. 73.</ref>
== История ==
;Найдавнѣйша доба:Село познате од року 1451. Под роком 1733 упомянута деревяна церква Йоанна Крестителя з трьома звонами. В роках 1909–1912 талианскы майстры выставили муровану Покровску церкву.<ref name="Федака">Федака С., сс. 86–87.</ref>
;Чехословацка доба:В селѣ быв нотарскый уряд, пошта, телеграф, телефон, русинска школа (3 класы) и чешска (1 класа), ходив державный автобус.<ref name="Достал">Ярослав Достал, с. 130.</ref>
;Совѣтска доба:[[10. авґуст|10. августа]] [[1946]] тут отворили перву в области сельску болницю, котра обслужовала 12 околичных сел. Восени в року 1948 организоване дружство ''колгосп «Радянська влада»'' {{ref-uk}}. В року 1950 злучили го з ромочевицкым ''колгоспом «Ленінський шлях»''{{ref-uk}} и створили ''колгосп «Більшовик»''. В року 1954 Залужской сельрадѣ подрядили [[Ромочевиця|Ромочевицю]], а в року 1962 само село припоили до Залужа. В зачатку 1980-х отворили музичну школу. В року 1986 росширили середню общеобразовну школу.<ref name="Федака"/>
== Обывательство ==
* В року 1910 зоз 727 обывательох были: 515 [[Русины]], 111 [[Мадяре]], 100 [[Нѣмцѣ]]. Подля вѣры: 544 грекокатолици, 144 израелиты, 27 римокатолици.<ref>A történelmi Magyarország.</ref>
* В року 1930 зоз 813 обывательох заевидованы: 670 [[Русины]], 121 [[Евреи]], 11 [[Чехы]] и [[Словаци]], 6 [[Мадяре]], 3 [[Нѣмцѣ]], 2 чужоземцѣ.<ref name="Достал"/>
== Интересны факты ==
* [[22. септембра]] [[1983]] при селови згорѣв [[автобус]] зоз 29 пасажерами, на память трагедии стоить знак (од року 2003).<ref name="Федака"/>
== Вызнамны особы ==
* [[Павел Цибере]] (1910–1979), [[правник]], вызнамный [[Подкарпатска Русь|подкарпатскый]] [[Русины|русинскый]] [[политик]] и [[дипломат]], [[учитель]].
==Жерела и одказы==
* '''A történelmi Magyarország''' atlasza és adattára 1914 {{ISBN| 963 85683 3 X}}{{ref-hu}}
* '''Sebestyén Zsolt''': Bereg megye helységneveinek etimológiai szótára [http://mek.oszk.hu/11600/11640/11640.pdf]{{ref-hu}}
* '''Ярослав Достал'''. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919–1938). Ужгород, «Карпати», 2014. {{ISBN| 978-966-671-374-5}} [http://www.twirpx.com/file/1775048/ Ярослав Достал. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919–1938)]{{Dead link|date=August 2022 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}{{ref-uk}}
* '''Тронько П. и др.''' (ред.): Історія міст і сіл України. Том 7. Закарпатська область. К. 1969.{{ref-uk}}
* '''Федака С.''': Населені пункти і райони Закарпаття: Істор.-геогр. довід. Уж., 2014. [https://books.google.com.ua/books?id=w4xGBAAAQBAJ&pg=PA86&lpg=PA86&dq=федака+залужжя+мукачівського+району&source=bl&ots=gDPDTBRGYb&sig=ACfU3U3AZU73AWKAYBSqXQEhng46iFhtaQ&hl=uk&sa=X&ved=2ahUKEwjZwvKBu7HpAhXMy6YKHcJ7CAEQ6AEwA3oECAoQAQ#v=onepage&q=федака%20залужжя%20мукачівського%20району&f=false Одчитане 2020-05-13]{{ref-uk}}
* {{Cite web |url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rf7571=11375 |title='''Залужжя на сайті Верховної ради України''' |accessdate= 2020-05-13}}{{ref-uk}}
* {{Cite web |url=https://weather.in.ua/ua/zakarpatskaja/8381 |title='''Информер: Залужжя (Закарпатська область)''' |accessdate= 2020-05-13}}{{ref-uk}}
== Референции ==
{{reflist}}
{{Мукачовскый район}}
{{Закарпатска область}}
[[Катеґорія:Населены пункты Украины]]
dfpa8uda3mm1fsmhwhnblhv8rhfru8n
131834
131833
2022-08-17T19:22:12Z
Igor Kercsa
5504
Зрушена верзія 131833 од хоснователя [[Special:Contributions/InternetArchiveBot|InternetArchiveBot]] VANDALISM([[User talk:InternetArchiveBot|діскузія]])
wikitext
text/x-wiki
{{Локалита
|статус = [[Село]] [[Украина|Украины]]
|руська назва = Залуж
|оригинална назва = Залужжя {{ref-uk}}
|застава = Zaluzhia.JPG
|опис заставы = Памятник воякам зоз Залужа
|ширина заставы = 250
|герб = <!-- назва файла, нп.: Herb.jpg -->
|опис герба = <!-- появить ся над фотков -->
|ширина герба = <!-- в пикселах, нп.: 100 -->
|вид крайны = Держава<!--2.гарадича администрации -->
|крайна = [[Украина]]
|lat_dir = N |lat_deg =48 |lat_min =21 |lat_sec =28 <!-- землеписна ширка-->
|lon_dir = E |lon_deg =22 |lon_min =51 |lon_sec =15 <!-- землеписна довжка-->
|CoordAddon =
|CoordScale = 300000 <!-- мапы укажуть ся в маштабѣ (скалѣ) 3 км/цм -->
|размер карты страны = 0 <!-- так затлумить выдачу мапы под рамов -->
|давны назвы =
|вид региона = Область<!--3.гарадича администрации-->
|регион = [[Закарпатска область|Закарпатска]]
|вид района = <!--4.гарадича администрации, предволено: Район -->
|район = [[Мукачовскый район|Мукачовскый]]
|вид общины = Сельска рада<!--5.гарадича администрации ПОВИННЫЙ ПАРАМЕТЕР!-->
|община = Залужска
|площа = 0,413<!-- в квадр. км -->
|вид высоты = Надморска вышка <!-- або: Найвысша точка, Высота центра …-->
|высота = 164<!-- в метрах -->
|население = 1268<!-- лем само число -->
|год переписи = 2001
|часовый пояс = +2
|DST = перевод годинкы <!—пусто значить, же час не переводять -->
|телефонный код = +38 03131
|почтовый индекс = 89675
|вид идентификатора = КОАТУУ<!-- локална система кодованя територии-->
|цифровой идентификатор = 2122782601
|категория в Commons = Zaluzhzhia, Mukachevo Raion
|сайт = <!-- http://www.ХХХХХ.com -->
|язык сайта =
}}
'''За́луж''', {{ref-uk}} ''Залу́жжя'' — [[село]] в [[Мукачовскый район|Мукачовском районѣ]] [[Закарпатска область|Закарпатской области]] [[Украина|Украины]], оддалене о 18 км од районного центра.<ref name="Тронько">Тронько П. и др., с. 433.</ref>
;Сельска рада{{ref-uk}}:
:Залужанська сільська рада
:89675, Закарпатська обл., Мукачівський р-н,<br>
:с. Залужжя, вул. Духновича, 48а
== Назва ==
Русинска назва ''Залуж'', хоснована в досовѣтскый период (до року 1944) походить од слова ''луг''. Мадярска назва ''Beregkisalmás'' походить од ''alma яблоко''.<ref>Sebestyén Zsolt, с. 73.</ref>
== История ==
;Найдавнѣйша доба:Село познате од року 1451. Под роком 1733 упомянута деревяна церква Йоанна Крестителя з трьома звонами. В роках 1909–1912 талианскы майстры выставили муровану Покровску церкву.<ref name="Федака">Федака С., сс. 86–87.</ref>
;Чехословацка доба:В селѣ быв нотарскый уряд, пошта, телеграф, телефон, русинска школа (3 класы) и чешска (1 класа), ходив державный автобус.<ref name="Достал">Ярослав Достал, с. 130.</ref>
;Совѣтска доба:[[10. авґуст|10. августа]] [[1946]] тут отворили перву в области сельску болницю, котра обслужовала 12 околичных сел. Восени в року 1948 организоване дружство ''колгосп «Радянська влада»'' {{ref-uk}}. В року 1950 злучили го з ромочевицкым ''колгоспом «Ленінський шлях»''{{ref-uk}} и створили ''колгосп «Більшовик»''. В року 1954 Залужской сельрадѣ подрядили [[Ромочевиця|Ромочевицю]], а в року 1962 само село припоили до Залужа. В зачатку 1980-х отворили музичну школу. В року 1986 росширили середню общеобразовну школу.<ref name="Федака"/>
== Обывательство ==
* В року 1910 зоз 727 обывательох были: 515 [[Русины]], 111 [[Мадяре]], 100 [[Нѣмцѣ]]. Подля вѣры: 544 грекокатолици, 144 израелиты, 27 римокатолици.<ref>A történelmi Magyarország.</ref>
* В року 1930 зоз 813 обывательох заевидованы: 670 [[Русины]], 121 [[Евреи]], 11 [[Чехы]] и [[Словаци]], 6 [[Мадяре]], 3 [[Нѣмцѣ]], 2 чужоземцѣ.<ref name="Достал"/>
== Интересны факты ==
* [[22. септембра]] [[1983]] при селови згорѣв [[автобус]] зоз 29 пасажерами, на память трагедии стоить знак (од року 2003).<ref name="Федака"/>
== Вызнамны особы ==
* [[Павел Цибере]] (1910–1979), [[правник]], вызнамный [[Подкарпатска Русь|подкарпатскый]] [[Русины|русинскый]] [[политик]] и [[дипломат]], [[учитель]].
==Жерела и одказы==
* '''A történelmi Magyarország''' atlasza és adattára 1914 {{ISBN| 963 85683 3 X}}{{ref-hu}}
* '''Sebestyén Zsolt''': Bereg megye helységneveinek etimológiai szótára [http://mek.oszk.hu/11600/11640/11640.pdf]{{ref-hu}}
* '''Ярослав Достал'''. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919–1938). Ужгород, «Карпати», 2014. {{ISBN| 978-966-671-374-5}} [http://www.twirpx.com/file/1775048/ Ярослав Достал. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919–1938)]{{ref-uk}}
* '''Тронько П. и др.''' (ред.): Історія міст і сіл України. Том 7. Закарпатська область. К. 1969.{{ref-uk}}
* '''Федака С.''': Населені пункти і райони Закарпаття: Істор.-геогр. довід. Уж., 2014. [https://books.google.com.ua/books?id=w4xGBAAAQBAJ&pg=PA86&lpg=PA86&dq=федака+залужжя+мукачівського+району&source=bl&ots=gDPDTBRGYb&sig=ACfU3U3AZU73AWKAYBSqXQEhng46iFhtaQ&hl=uk&sa=X&ved=2ahUKEwjZwvKBu7HpAhXMy6YKHcJ7CAEQ6AEwA3oECAoQAQ#v=onepage&q=федака%20залужжя%20мукачівського%20району&f=false Одчитане 2020-05-13]{{ref-uk}}
* {{Cite web |url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rf7571=11375 |title='''Залужжя на сайті Верховної ради України''' |accessdate= 2020-05-13}}{{ref-uk}}
* {{Cite web |url=https://weather.in.ua/ua/zakarpatskaja/8381 |title='''Информер: Залужжя (Закарпатська область)''' |accessdate= 2020-05-13}}{{ref-uk}}
== Референции ==
{{reflist}}
{{Мукачовскый район}}{{Закарпатска область}}
[[Катеґорія:Населены пункты Украины]]
n4xtdbph5c2p73kf0lyrhxkgb17iems
131864
131834
2022-08-17T21:45:33Z
InternetArchiveBot
22034
Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9
wikitext
text/x-wiki
{{Локалита
|статус = [[Село]] [[Украина|Украины]]
|руська назва = Залуж
|оригинална назва = Залужжя {{ref-uk}}
|застава = Zaluzhia.JPG
|опис заставы = Памятник воякам зоз Залужа
|ширина заставы = 250
|герб = <!-- назва файла, нп.: Herb.jpg -->
|опис герба = <!-- появить ся над фотков -->
|ширина герба = <!-- в пикселах, нп.: 100 -->
|вид крайны = Держава<!--2.гарадича администрации -->
|крайна = [[Украина]]
|lat_dir = N |lat_deg =48 |lat_min =21 |lat_sec =28 <!-- землеписна ширка-->
|lon_dir = E |lon_deg =22 |lon_min =51 |lon_sec =15 <!-- землеписна довжка-->
|CoordAddon =
|CoordScale = 300000 <!-- мапы укажуть ся в маштабѣ (скалѣ) 3 км/цм -->
|размер карты страны = 0 <!-- так затлумить выдачу мапы под рамов -->
|давны назвы =
|вид региона = Область<!--3.гарадича администрации-->
|регион = [[Закарпатска область|Закарпатска]]
|вид района = <!--4.гарадича администрации, предволено: Район -->
|район = [[Мукачовскый район|Мукачовскый]]
|вид общины = Сельска рада<!--5.гарадича администрации ПОВИННЫЙ ПАРАМЕТЕР!-->
|община = Залужска
|площа = 0,413<!-- в квадр. км -->
|вид высоты = Надморска вышка <!-- або: Найвысша точка, Высота центра …-->
|высота = 164<!-- в метрах -->
|население = 1268<!-- лем само число -->
|год переписи = 2001
|часовый пояс = +2
|DST = перевод годинкы <!—пусто значить, же час не переводять -->
|телефонный код = +38 03131
|почтовый индекс = 89675
|вид идентификатора = КОАТУУ<!-- локална система кодованя територии-->
|цифровой идентификатор = 2122782601
|категория в Commons = Zaluzhzhia, Mukachevo Raion
|сайт = <!-- http://www.ХХХХХ.com -->
|язык сайта =
}}
'''За́луж''', {{ref-uk}} ''Залу́жжя'' — [[село]] в [[Мукачовскый район|Мукачовском районѣ]] [[Закарпатска область|Закарпатской области]] [[Украина|Украины]], оддалене о 18 км од районного центра.<ref name="Тронько">Тронько П. и др., с. 433.</ref>
;Сельска рада{{ref-uk}}:
:Залужанська сільська рада
:89675, Закарпатська обл., Мукачівський р-н,<br>
:с. Залужжя, вул. Духновича, 48а
== Назва ==
Русинска назва ''Залуж'', хоснована в досовѣтскый период (до року 1944) походить од слова ''луг''. Мадярска назва ''Beregkisalmás'' походить од ''alma яблоко''.<ref>Sebestyén Zsolt, с. 73.</ref>
== История ==
;Найдавнѣйша доба:Село познате од року 1451. Под роком 1733 упомянута деревяна церква Йоанна Крестителя з трьома звонами. В роках 1909–1912 талианскы майстры выставили муровану Покровску церкву.<ref name="Федака">Федака С., сс. 86–87.</ref>
;Чехословацка доба:В селѣ быв нотарскый уряд, пошта, телеграф, телефон, русинска школа (3 класы) и чешска (1 класа), ходив державный автобус.<ref name="Достал">Ярослав Достал, с. 130.</ref>
;Совѣтска доба:[[10. авґуст|10. августа]] [[1946]] тут отворили перву в области сельску болницю, котра обслужовала 12 околичных сел. Восени в року 1948 организоване дружство ''колгосп «Радянська влада»'' {{ref-uk}}. В року 1950 злучили го з ромочевицкым ''колгоспом «Ленінський шлях»''{{ref-uk}} и створили ''колгосп «Більшовик»''. В року 1954 Залужской сельрадѣ подрядили [[Ромочевиця|Ромочевицю]], а в року 1962 само село припоили до Залужа. В зачатку 1980-х отворили музичну школу. В року 1986 росширили середню общеобразовну школу.<ref name="Федака"/>
== Обывательство ==
* В року 1910 зоз 727 обывательох были: 515 [[Русины]], 111 [[Мадяре]], 100 [[Нѣмцѣ]]. Подля вѣры: 544 грекокатолици, 144 израелиты, 27 римокатолици.<ref>A történelmi Magyarország.</ref>
* В року 1930 зоз 813 обывательох заевидованы: 670 [[Русины]], 121 [[Евреи]], 11 [[Чехы]] и [[Словаци]], 6 [[Мадяре]], 3 [[Нѣмцѣ]], 2 чужоземцѣ.<ref name="Достал"/>
== Интересны факты ==
* [[22. септембра]] [[1983]] при селови згорѣв [[автобус]] зоз 29 пасажерами, на память трагедии стоить знак (од року 2003).<ref name="Федака"/>
== Вызнамны особы ==
* [[Павел Цибере]] (1910–1979), [[правник]], вызнамный [[Подкарпатска Русь|подкарпатскый]] [[Русины|русинскый]] [[политик]] и [[дипломат]], [[учитель]].
==Жерела и одказы==
* '''A történelmi Magyarország''' atlasza és adattára 1914 {{ISBN| 963 85683 3 X}}{{ref-hu}}
* '''Sebestyén Zsolt''': Bereg megye helységneveinek etimológiai szótára [http://mek.oszk.hu/11600/11640/11640.pdf]{{ref-hu}}
* '''Ярослав Достал'''. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919–1938). Ужгород, «Карпати», 2014. {{ISBN| 978-966-671-374-5}} [http://www.twirpx.com/file/1775048/ Ярослав Достал. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919–1938)]{{Dead link|date=August 2022 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}{{ref-uk}}
* '''Тронько П. и др.''' (ред.): Історія міст і сіл України. Том 7. Закарпатська область. К. 1969.{{ref-uk}}
* '''Федака С.''': Населені пункти і райони Закарпаття: Істор.-геогр. довід. Уж., 2014. [https://books.google.com.ua/books?id=w4xGBAAAQBAJ&pg=PA86&lpg=PA86&dq=федака+залужжя+мукачівського+району&source=bl&ots=gDPDTBRGYb&sig=ACfU3U3AZU73AWKAYBSqXQEhng46iFhtaQ&hl=uk&sa=X&ved=2ahUKEwjZwvKBu7HpAhXMy6YKHcJ7CAEQ6AEwA3oECAoQAQ#v=onepage&q=федака%20залужжя%20мукачівського%20району&f=false Одчитане 2020-05-13]{{ref-uk}}
* {{Cite web |url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rf7571=11375 |title='''Залужжя на сайті Верховної ради України''' |accessdate= 2020-05-13}}{{ref-uk}}
* {{Cite web |url=https://weather.in.ua/ua/zakarpatskaja/8381 |title='''Информер: Залужжя (Закарпатська область)''' |accessdate= 2020-05-13}}{{ref-uk}}
== Референции ==
{{reflist}}
{{Мукачовскый район}}{{Закарпатска область}}
[[Катеґорія:Населены пункты Украины]]
fkkzgpxm1i88w0pxrw7ohxxq73kryne
Барбово
0
17355
131747
127834
2022-08-17T14:42:53Z
InternetArchiveBot
22034
Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9
wikitext
text/x-wiki
{{Локалита
|статус = Cело [[Украина|Украины]]
|руська назва = Барбово
|оригинална назва =
|застава = <!-- назва файла, нп.: Zastava.png -->
|опис заставы = <!-- появить ся над фотков -->
|ширина заставы = <!-- в пикселах, нп.: 150 -->
|герб = <!-- назва файла, нп.: Herb.jpg -->
|опис герба = <!-- появить ся над фотков -->
|ширина герба = <!-- в пикселах, нп.: 100 -->
|вид крайны = Еврорегион
|крайна = [[Еврорегион Карпаты|Карпаты]] <!-- Do not put link here for the location map accuracy (if used)!-->
|lat_dir = N |lat_deg =48 |lat_min =20 |lat_sec =25 <!-- землеписна ширка-->
|lon_dir = E |lon_deg =22 |lon_min =46 |lon_sec =09 <!-- землеписна довжка-->
|CoordAddon =
|CoordScale = 300000 <!-- мапы укажуть ся в маштабѣ (скалѣ) 3 км/цм -->
|карта страны = <!-- локачна мапа штату (имплицитно дасть мапу свѣта) -->
|размер карты страны = 0 <!-- так затлумить выдачу мапы под рамов -->
|давны назвы = Барбово (до 1946); Бородівка {{ref-uk}} (до 1995)
|вид региона = [[Область]]<!--3.гарадича администрации-->
|регион = [[Закарпатска область|Закарпатска]]
|вид района = <!--4.гарадича администрации, предволено: Район -->
|район =[[Мукачовскый район|Мукачовскый]]
|вид общины = Сельска рада<!--5.гарадича администрации ПОВИННЫЙ ПАРАМЕТЕР!-->
|община = Макарьовска
|площа = 2,092<!-- в квадр. км -->
|вид высоты = Надморска вышка <!-- або: Найвысша точка, Высота центра …-->
|высота = 127<!-- в метрах --><ref>Информер: Барбово</ref>
|население = 948<!-- лем само число -->
|год переписи = 2001
|часовый пояс = +2
|DST = перевод годинкы <!—пусто значить, же час не переводять -->
|телефонный код = +380 3131
|почтовый индекс = 89677
|вид идентификатора = КОАТУУ <!-- локална система кодованя територии-->
|цифровой идентификатор = 2122785402
|категория в Commons =
|сайт =
|язык сайта =
}}
'''Барбово''' — [[село]] в [[Мукачовскый район|Мукачовском районѣ]] [[Закарпатска область|Закарпатской области]] [[Украина|Украины]], подряджене Макарьовской сельской радѣ.
;Сельска рада{{ref-uk}}:
:89624 Закарпатська обл., Мукачівський р-н,
:с. Макарьово, вул. Духновича, 36
:телефон: 3803131-67-2-19
== Полога ==
Село оддалене о {{nowrap|12 [[км]]}} од [[Мукачово|Мукачова]]<ref name=Tronko>Тронько П.</ref> на юг и простерать ся до высушеного болота Серне, в селѣ тече рѣчка Бабичка.<ref name=Fedaka>Федака С.</ref>
== История ==
Перва упоминка о селѣ в жерелах — з року 1428.<ref name=Fedaka/> Назва, вѣроятно, походить од властного имени (Бартоломей, Берталан), подля того, же стары назвы Barthhaza, Bárthháza, Barthausen.<ref>Sebestyén Zsolt</ref> Од року 1763 ту ся розростать нѣмецка колония.<ref name=Fedaka/>
В року 1910 в селѣ зоз 1096 обывательох были: 582 [[Русины]], 489 [[Нѣмцѣ]], 25 [[Мадяре]]. Подля вѣры: грекокатолици — 595, римокатолици —455, израелиты — 46.<ref>A történelmi Magyarország</ref>
В року 1930 уже мали 1248 обывательох, з них: 737 [[Русины]], 458 [[Нѣмцѣ]], 45 [[Евреи]], 7 [[Мадяре]], еден чужоземець. Подля вѣры: 662 православны, 463 римокатолици. В селѣ была русинска школа (3 класы) и нѣмецка (2 класы).<ref>Достал Я.</ref>
В 1930-х ту став ся резонансный криминалный злочин, за котрый писали новинкы, што пак стало ся основов про роман [[Карел Чапек|Карла Чапека]] ''Гордубал''.<ref name=Fedaka/>
В року 1946 село ''Барбово'' было преименоване на ''Бородівку''<ref>{{cite web |url= https://uk.wikisource.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D0%B0%D0%B7_%D0%9F%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D1%96%D1%97_%D0%92%D0%B5%D1%80%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B8_%D0%A3%D0%A0%D0%A1%D0%A0_%D0%B2%D1%96%D0%B4_25.6.1946_%C2%AB%D0%9F%D1%80%D0%BE_%D0%B7%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%8C_%D1%82%D0%B0_%D1%83%D1%82%D0%BE%D1%87%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%E2%80%A6_%D0%BD%D0%B0%D0%B7%D0%B2_%E2%80%A6_%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%C2%BB |title=Указ Президії Верховної Ради УРСР від 25.6.1946 «Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Закарпатської області» — Вікіджерела |publisher=uk.wikisource.org |accessdate = 2020-12-20}}</ref>. В року 1995 село достало назад историчну назву<ref>{{cite web |url= https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/137/95-%D0%BF%D0%B2 |title=Про відновлення окремим населеним пунктам Берегівського, Виноградівського, Мукачівського та Ужгородського районів Закарпатської області колишніх найменувань |publisher= zakon.rada.gov.ua |date=1995 |accessdate= 2020-12-20 |deadlink=no}}</ref>
== Вызнамны родаци ==
* [[Йосиф Жупан]] (1904–1987), русинскый [[писатель]]
* [[Василь Гомоннай]] (1920–2004), [[педагог]], [[професор]], доктор педагогичных наук, заслуженый учитель Украины.
== Жерела и одказы ==
* '''A történelmi Magyarország''' atlasza és adattára 1914 {{ISBN| 963 85683 3 X}} {{ref-hu}}
* '''Sebestyén Zsolt''': Bereg megye helységneveinek etimológiai szótára [http://mek.oszk.hu/11600/11640/11640.pdf] {{ref-hu}} С. 21
* '''Ярослав Достал'''. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919–1938). Ужгород, «Карпати», 2014. {{ISBN| 978-966-671-374-5}} [http://www.twirpx.com/file/1775048/ Ярослав Достал. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919–1938)]{{Dead link|date=August 2022 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} {{ref-uk}}
* '''Тронько П.''' и др. (ред.) Історія міст і сіл України. Том 7. Закарпатська область. К. 1969. {{ref-uk}} С. 431
* '''Федака, Сергій'''. Населені пункти і райони Закарпаття. Історично-географічний довідник. "Ліра". Ужгород, 2014. {{ISBN|978-617-596-158-2}} Сс. 10–11 {{ref-uk}} [https://books.google.com.ua/books?id=w4xGBAAAQBAJ&pg=PA10&lpg=PA10&dq=%D0%91%D0%B0%D1%80%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D0%BE+%D0%9C%D1%83%D0%BA%D0%B0%D1%87%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE+%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD%D1%83+%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BA%D0%B0&source=bl&ots=gEHCUBSKY3&sig=ACfU3U1IRo5hG8jKIqMEP7_E99Yw1P1NZg&hl=uk&sa=X&ved=2ahUKEwjatrufsd3tAhVBtIsKHYzmCFg4ChDoATAJegQIBxAC#v=onepage&q=%D0%91%D0%B0%D1%80%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D0%BE%20%D0%9C%D1%83%D0%BA%D0%B0%D1%87%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD%D1%83%20%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BA%D0%B0&f=false Одчитане: 2020-12-20]
* [http://weather.in.ua/ua/zakarpatskaja/673 '''Информер: Барбово''']
== Референции ==
{{reflist}}
{{Мукачовскый район}}
{{Закарпатска область}}
[[Катеґорія:Села Україны]]
[[Катеґорія:Населены пункты Украины]]
[[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]]
qqil9rjzgbq21h1x5bo82r84zywkdk2
131789
131747
2022-08-17T17:23:09Z
Igor Kercsa
5504
Зрушена верзія 131747 од хоснователя [[Special:Contributions/InternetArchiveBot|InternetArchiveBot]] ([[User talk:InternetArchiveBot|діскузія]])
wikitext
text/x-wiki
{{Локалита
|статус = Cело [[Украина|Украины]]
|руська назва = Барбово
|оригинална назва =
|застава = <!-- назва файла, нп.: Zastava.png -->
|опис заставы = <!-- появить ся над фотков -->
|ширина заставы = <!-- в пикселах, нп.: 150 -->
|герб = <!-- назва файла, нп.: Herb.jpg -->
|опис герба = <!-- появить ся над фотков -->
|ширина герба = <!-- в пикселах, нп.: 100 -->
|вид крайны = Еврорегион
|крайна = [[Еврорегион Карпаты|Карпаты]] <!-- Do not put link here for the location map accuracy (if used)!-->
|lat_dir = N |lat_deg =48 |lat_min =20 |lat_sec =25 <!-- землеписна ширка-->
|lon_dir = E |lon_deg =22 |lon_min =46 |lon_sec =09 <!-- землеписна довжка-->
|CoordAddon =
|CoordScale = 300000 <!-- мапы укажуть ся в маштабѣ (скалѣ) 3 км/цм -->
|карта страны = <!-- локачна мапа штату (имплицитно дасть мапу свѣта) -->
|размер карты страны = 0 <!-- так затлумить выдачу мапы под рамов -->
|давны назвы = Барбово (до 1946); Бородівка {{ref-uk}} (до 1995)
|вид региона = [[Область]]<!--3.гарадича администрации-->
|регион = [[Закарпатска область|Закарпатска]]
|вид района = <!--4.гарадича администрации, предволено: Район -->
|район =[[Мукачовскый район|Мукачовскый]]
|вид общины = Сельска рада<!--5.гарадича администрации ПОВИННЫЙ ПАРАМЕТЕР!-->
|община = Макарьовска
|площа = 2,092<!-- в квадр. км -->
|вид высоты = Надморска вышка <!-- або: Найвысша точка, Высота центра …-->
|высота = 127<!-- в метрах --><ref>Информер: Барбово</ref>
|население = 948<!-- лем само число -->
|год переписи = 2001
|часовый пояс = +2
|DST = перевод годинкы <!—пусто значить, же час не переводять -->
|телефонный код = +380 3131
|почтовый индекс = 89677
|вид идентификатора = КОАТУУ <!-- локална система кодованя територии-->
|цифровой идентификатор = 2122785402
|категория в Commons =
|сайт =
|язык сайта =
}}
'''Барбово''' — [[село]] в [[Мукачовскый район|Мукачовском районѣ]] [[Закарпатска область|Закарпатской области]] [[Украина|Украины]], подряджене Макарьовской сельской радѣ.
;Сельска рада{{ref-uk}}:
:89624 Закарпатська обл., Мукачівський р-н,
:с. Макарьово, вул. Духновича, 36
:телефон: 3803131-67-2-19
== Полога ==
Село оддалене о {{nowrap|12 [[км]]}} од [[Мукачово|Мукачова]]<ref name=Tronko>Тронько П.</ref> на юг и простерать ся до высушеного болота Серне, в селѣ тече рѣчка Бабичка.<ref name=Fedaka>Федака С.</ref>
== История ==
Перва упоминка о селѣ в жерелах — з року 1428.<ref name=Fedaka/> Назва, вѣроятно, походить од властного имени (Бартоломей, Берталан), подля того, же стары назвы Barthhaza, Bárthháza, Barthausen.<ref>Sebestyén Zsolt</ref> Од року 1763 ту ся розростать нѣмецка колония.<ref name=Fedaka/>
В року 1910 в селѣ зоз 1096 обывательох были: 582 [[Русины]], 489 [[Нѣмцѣ]], 25 [[Мадяре]]. Подля вѣры: грекокатолици — 595, римокатолици —455, израелиты — 46.<ref>A történelmi Magyarország</ref>
В року 1930 уже мали 1248 обывательох, з них: 737 [[Русины]], 458 [[Нѣмцѣ]], 45 [[Евреи]], 7 [[Мадяре]], еден чужоземець. Подля вѣры: 662 православны, 463 римокатолици. В селѣ была русинска школа (3 класы) и нѣмецка (2 класы).<ref>Достал Я.</ref>
В 1930-х ту став ся резонансный криминалный злочин, за котрый писали новинкы, што пак стало ся основов про роман [[Карел Чапек|Карла Чапека]] ''Гордубал''.<ref name=Fedaka/>
В року 1946 село ''Барбово'' было преименоване на ''Бородівку''<ref>{{cite web |url= https://uk.wikisource.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D0%B0%D0%B7_%D0%9F%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D1%96%D1%97_%D0%92%D0%B5%D1%80%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B8_%D0%A3%D0%A0%D0%A1%D0%A0_%D0%B2%D1%96%D0%B4_25.6.1946_%C2%AB%D0%9F%D1%80%D0%BE_%D0%B7%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%8C_%D1%82%D0%B0_%D1%83%D1%82%D0%BE%D1%87%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%E2%80%A6_%D0%BD%D0%B0%D0%B7%D0%B2_%E2%80%A6_%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%C2%BB |title=Указ Президії Верховної Ради УРСР від 25.6.1946 «Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Закарпатської області» — Вікіджерела |publisher=uk.wikisource.org |accessdate = 2020-12-20}}</ref>. В року 1995 село достало назад историчну назву<ref>{{cite web |url= https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/137/95-%D0%BF%D0%B2 |title=Про відновлення окремим населеним пунктам Берегівського, Виноградівського, Мукачівського та Ужгородського районів Закарпатської області колишніх найменувань |publisher= zakon.rada.gov.ua |date=1995 |accessdate= 2020-12-20 |deadlink=no}}</ref>
== Вызнамны родаци ==
* [[Йосиф Жупан]] (1904–1987), русинскый [[писатель]]
* [[Василь Гомоннай]] (1920–2004), [[педагог]], [[професор]], доктор педагогичных наук, заслуженый учитель Украины.
== Жерела и одказы ==
* '''A történelmi Magyarország''' atlasza és adattára 1914 {{ISBN| 963 85683 3 X}} {{ref-hu}}
* '''Sebestyén Zsolt''': Bereg megye helységneveinek etimológiai szótára [http://mek.oszk.hu/11600/11640/11640.pdf] {{ref-hu}} С. 21
* '''Ярослав Достал'''. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919–1938). Ужгород, «Карпати», 2014. {{ISBN| 978-966-671-374-5}} [http://www.twirpx.com/file/1775048/ Ярослав Достал. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919–1938)] {{ref-uk}}
* '''Тронько П.''' и др. (ред.) Історія міст і сіл України. Том 7. Закарпатська область. К. 1969. {{ref-uk}} С. 431
* '''Федака, Сергій'''. Населені пункти і райони Закарпаття. Історично-географічний довідник. "Ліра". Ужгород, 2014. {{ISBN|978-617-596-158-2}} Сс. 10–11 {{ref-uk}} [https://books.google.com.ua/books?id=w4xGBAAAQBAJ&pg=PA10&lpg=PA10&dq=%D0%91%D0%B0%D1%80%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D0%BE+%D0%9C%D1%83%D0%BA%D0%B0%D1%87%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE+%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD%D1%83+%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BA%D0%B0&source=bl&ots=gEHCUBSKY3&sig=ACfU3U1IRo5hG8jKIqMEP7_E99Yw1P1NZg&hl=uk&sa=X&ved=2ahUKEwjatrufsd3tAhVBtIsKHYzmCFg4ChDoATAJegQIBxAC#v=onepage&q=%D0%91%D0%B0%D1%80%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D0%BE%20%D0%9C%D1%83%D0%BA%D0%B0%D1%87%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD%D1%83%20%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BA%D0%B0&f=false Одчитане: 2020-12-20]
* [http://weather.in.ua/ua/zakarpatskaja/673 '''Информер: Барбово''']
== Референции ==
{{reflist}}
{{Мукачовскый район}}
{{Закарпатска область}}
[[Катеґорія:Села Україны]]
[[Катеґорія:Населены пункты Украины]]
[[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]]
tb28fqm54bu1s40qyeshm36zjil0vl8
131818
131789
2022-08-17T18:42:04Z
Igor Kercsa
5504
refresh
wikitext
text/x-wiki
{{Локалита
|статус = Cело [[Украина|Украины]]
|руська назва = Барбово
|оригинална назва =
|застава = <!-- назва файла, нп.: Zastava.png -->
|опис заставы = <!-- появить ся над фотков -->
|ширина заставы = <!-- в пикселах, нп.: 150 -->
|герб = <!-- назва файла, нп.: Herb.jpg -->
|опис герба = <!-- появить ся над фотков -->
|ширина герба = <!-- в пикселах, нп.: 100 -->
|вид крайны = Еврорегион
|крайна = [[Еврорегион Карпаты|Карпаты]] <!-- Do not put link here for the location map accuracy (if used)!-->
|lat_dir = N |lat_deg =48 |lat_min =20 |lat_sec =25 <!-- землеписна ширка-->
|lon_dir = E |lon_deg =22 |lon_min =46 |lon_sec =09 <!-- землеписна довжка-->
|CoordAddon =
|CoordScale = 300000 <!-- мапы укажуть ся в маштабѣ (скалѣ) 3 км/цм -->
|карта страны = <!-- локачна мапа штату (имплицитно дасть мапу свѣта) -->
|размер карты страны = 0 <!-- так затлумить выдачу мапы под рамов -->
|давны назвы = Барбово (до 1946); Бородівка {{ref-uk}} (до 1995)
|вид региона = [[Область]]<!--3.гарадича администрации-->
|регион = [[Закарпатска область|Закарпатска]]
|вид района = <!--4.гарадича администрации, предволено: Район -->
|район =[[Мукачовскый район|Мукачовскый]]
|вид общины = Сельска рада<!--5.гарадича администрации ПОВИННЫЙ ПАРАМЕТЕР!-->
|община = Макарьовска
|площа = 2,092<!-- в квадр. км -->
|вид высоты = Надморска вышка <!-- або: Найвысша точка, Высота центра …-->
|высота = 127<!-- в метрах --><ref>Информер: Барбово</ref>
|население = 948<!-- лем само число -->
|год переписи = 2001
|часовый пояс = +2
|DST = перевод годинкы <!—пусто значить, же час не переводять -->
|телефонный код = +380 3131
|почтовый индекс = 89677
|вид идентификатора = КОАТУУ <!-- локална система кодованя територии-->
|цифровой идентификатор = 2122785402
|категория в Commons =
|сайт =
|язык сайта =
}}
'''Барбово''' — [[село]] в [[Мукачовскый район|Мукачовском районѣ]] [[Закарпатска область|Закарпатской области]] [[Украина|Украины]], подряджене Макарьовской сельской радѣ.
;Сельска рада{{ref-uk}}:
:89624 Закарпатська обл., Мукачівський р-н,
:с. Макарьово, вул. Духновича, 36
:телефон: 3803131-67-2-19
== Полога ==
Село оддалене о {{nowrap|12 [[км]]}} од [[Мукачово|Мукачова]]<ref name=Tronko>Тронько П.</ref> на юг и простерать ся до высушеного болота Серне, в селѣ тече рѣчка Бабичка.<ref name=Fedaka>Федака С.</ref>
== История ==
Перва упоминка о селѣ в жерелах — з року 1428.<ref name=Fedaka/> Назва, вѣроятно, походить од властного имени (Бартоломей, Берталан), подля того, же стары назвы Barthhaza, Bárthháza, Barthausen.<ref>Sebestyén Zsolt</ref> Од року 1763 ту ся розростать нѣмецка колония.<ref name=Fedaka/>
В року 1910 в селѣ зоз 1096 обывательох были: 582 [[Русины]], 489 [[Нѣмцѣ]], 25 [[Мадяре]]. Подля вѣры: грекокатолици — 595, римокатолици —455, израелиты — 46.<ref>A történelmi Magyarország</ref>
В року 1930 уже мали 1248 обывательох, з них: 737 [[Русины]], 458 [[Нѣмцѣ]], 45 [[Евреи]], 7 [[Мадяре]], еден чужоземець. Подля вѣры: 662 православны, 463 римокатолици. В селѣ была русинска школа (3 класы) и нѣмецка (2 класы).<ref>Достал Я.</ref>
В 1930-х ту став ся резонансный криминалный злочин, за котрый писали новинкы, што пак стало ся основов про роман [[Карел Чапек|Карла Чапека]] ''Гордубал''.<ref name=Fedaka/>
В року 1946 село ''Барбово'' было преименоване на ''Бородівку''<ref>{{cite web |url= https://uk.wikisource.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D0%B0%D0%B7_%D0%9F%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D1%96%D1%97_%D0%92%D0%B5%D1%80%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B8_%D0%A3%D0%A0%D0%A1%D0%A0_%D0%B2%D1%96%D0%B4_25.6.1946_%C2%AB%D0%9F%D1%80%D0%BE_%D0%B7%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%8C_%D1%82%D0%B0_%D1%83%D1%82%D0%BE%D1%87%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%E2%80%A6_%D0%BD%D0%B0%D0%B7%D0%B2_%E2%80%A6_%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%C2%BB |title=Указ Президії Верховної Ради УРСР від 25.6.1946 «Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Закарпатської області» — Вікіджерела |publisher=uk.wikisource.org |accessdate = 2020-12-20}}</ref>. В року 1995 село достало назад историчну назву<ref>{{cite web |url= https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/137/95-%D0%BF%D0%B2 |title=Про відновлення окремим населеним пунктам Берегівського, Виноградівського, Мукачівського та Ужгородського районів Закарпатської області колишніх найменувань |publisher= zakon.rada.gov.ua |date=1995 |accessdate= 2020-12-20 |deadlink=no}}</ref>
== Вызнамны родаци ==
* [[Йосиф Жупан]] (1904–1987), русинскый [[писатель]]
* [[Василь Гомоннай]] (1920–2004), [[педагог]], [[професор]], доктор педагогичных наук, заслуженый учитель Украины.
== Жерела и одказы ==
* '''A történelmi Magyarország''' atlasza és adattára 1914 {{ISBN| 963 85683 3 X}} {{ref-hu}}
* '''Sebestyén Zsolt''': Bereg megye helységneveinek etimológiai szótára [http://mek.oszk.hu/11600/11640/11640.pdf] {{ref-hu}} С. 21
* '''Ярослав Достал'''. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919–1938). Ужгород, «Карпати», 2014. {{ISBN| 978-966-671-374-5}} [http://www.twirpx.com/file/1775048/ Ярослав Достал. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919–1938)] {{ref-uk}}
* '''Тронько П.''' и др. (ред.) Історія міст і сіл України. Том 7. Закарпатська область. К. 1969. {{ref-uk}} С. 431
* '''Федака, Сергій'''. Населені пункти і райони Закарпаття. Історично-географічний довідник. "Ліра". Ужгород, 2014. {{ISBN|978-617-596-158-2}} Сс. 10–11 {{ref-uk}} [https://books.google.com.ua/books?id=w4xGBAAAQBAJ&pg=PA10&lpg=PA10&dq=%D0%91%D0%B0%D1%80%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D0%BE+%D0%9C%D1%83%D0%BA%D0%B0%D1%87%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE+%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD%D1%83+%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BA%D0%B0&source=bl&ots=gEHCUBSKY3&sig=ACfU3U1IRo5hG8jKIqMEP7_E99Yw1P1NZg&hl=uk&sa=X&ved=2ahUKEwjatrufsd3tAhVBtIsKHYzmCFg4ChDoATAJegQIBxAC#v=onepage&q=%D0%91%D0%B0%D1%80%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D0%BE%20%D0%9C%D1%83%D0%BA%D0%B0%D1%87%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD%D1%83%20%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BA%D0%B0&f=false Одчитане: 2020-12-20]
* [http://weather.in.ua/ua/zakarpatskaja/673 '''Информер: Барбово''']
== Референции ==
{{reflist}}
{{Мукачовскый район}}{{Закарпатска область}}
[[Катеґорія:Села Україны]]
[[Катеґорія:Населены пункты Украины]]
[[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]]
80eexbk3gc2ue4qnk2gi38if96dygu3
131824
131818
2022-08-17T18:56:53Z
InternetArchiveBot
22034
Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9
wikitext
text/x-wiki
{{Локалита
|статус = Cело [[Украина|Украины]]
|руська назва = Барбово
|оригинална назва =
|застава = <!-- назва файла, нп.: Zastava.png -->
|опис заставы = <!-- появить ся над фотков -->
|ширина заставы = <!-- в пикселах, нп.: 150 -->
|герб = <!-- назва файла, нп.: Herb.jpg -->
|опис герба = <!-- появить ся над фотков -->
|ширина герба = <!-- в пикселах, нп.: 100 -->
|вид крайны = Еврорегион
|крайна = [[Еврорегион Карпаты|Карпаты]] <!-- Do not put link here for the location map accuracy (if used)!-->
|lat_dir = N |lat_deg =48 |lat_min =20 |lat_sec =25 <!-- землеписна ширка-->
|lon_dir = E |lon_deg =22 |lon_min =46 |lon_sec =09 <!-- землеписна довжка-->
|CoordAddon =
|CoordScale = 300000 <!-- мапы укажуть ся в маштабѣ (скалѣ) 3 км/цм -->
|карта страны = <!-- локачна мапа штату (имплицитно дасть мапу свѣта) -->
|размер карты страны = 0 <!-- так затлумить выдачу мапы под рамов -->
|давны назвы = Барбово (до 1946); Бородівка {{ref-uk}} (до 1995)
|вид региона = [[Область]]<!--3.гарадича администрации-->
|регион = [[Закарпатска область|Закарпатска]]
|вид района = <!--4.гарадича администрации, предволено: Район -->
|район =[[Мукачовскый район|Мукачовскый]]
|вид общины = Сельска рада<!--5.гарадича администрации ПОВИННЫЙ ПАРАМЕТЕР!-->
|община = Макарьовска
|площа = 2,092<!-- в квадр. км -->
|вид высоты = Надморска вышка <!-- або: Найвысша точка, Высота центра …-->
|высота = 127<!-- в метрах --><ref>Информер: Барбово</ref>
|население = 948<!-- лем само число -->
|год переписи = 2001
|часовый пояс = +2
|DST = перевод годинкы <!—пусто значить, же час не переводять -->
|телефонный код = +380 3131
|почтовый индекс = 89677
|вид идентификатора = КОАТУУ <!-- локална система кодованя територии-->
|цифровой идентификатор = 2122785402
|категория в Commons =
|сайт =
|язык сайта =
}}
'''Барбово''' — [[село]] в [[Мукачовскый район|Мукачовском районѣ]] [[Закарпатска область|Закарпатской области]] [[Украина|Украины]], подряджене Макарьовской сельской радѣ.
;Сельска рада{{ref-uk}}:
:89624 Закарпатська обл., Мукачівський р-н,
:с. Макарьово, вул. Духновича, 36
:телефон: 3803131-67-2-19
== Полога ==
Село оддалене о {{nowrap|12 [[км]]}} од [[Мукачово|Мукачова]]<ref name=Tronko>Тронько П.</ref> на юг и простерать ся до высушеного болота Серне, в селѣ тече рѣчка Бабичка.<ref name=Fedaka>Федака С.</ref>
== История ==
Перва упоминка о селѣ в жерелах — з року 1428.<ref name=Fedaka/> Назва, вѣроятно, походить од властного имени (Бартоломей, Берталан), подля того, же стары назвы Barthhaza, Bárthháza, Barthausen.<ref>Sebestyén Zsolt</ref> Од року 1763 ту ся розростать нѣмецка колония.<ref name=Fedaka/>
В року 1910 в селѣ зоз 1096 обывательох были: 582 [[Русины]], 489 [[Нѣмцѣ]], 25 [[Мадяре]]. Подля вѣры: грекокатолици — 595, римокатолици —455, израелиты — 46.<ref>A történelmi Magyarország</ref>
В року 1930 уже мали 1248 обывательох, з них: 737 [[Русины]], 458 [[Нѣмцѣ]], 45 [[Евреи]], 7 [[Мадяре]], еден чужоземець. Подля вѣры: 662 православны, 463 римокатолици. В селѣ была русинска школа (3 класы) и нѣмецка (2 класы).<ref>Достал Я.</ref>
В 1930-х ту став ся резонансный криминалный злочин, за котрый писали новинкы, што пак стало ся основов про роман [[Карел Чапек|Карла Чапека]] ''Гордубал''.<ref name=Fedaka/>
В року 1946 село ''Барбово'' было преименоване на ''Бородівку''<ref>{{cite web |url= https://uk.wikisource.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D0%B0%D0%B7_%D0%9F%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D1%96%D1%97_%D0%92%D0%B5%D1%80%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B8_%D0%A3%D0%A0%D0%A1%D0%A0_%D0%B2%D1%96%D0%B4_25.6.1946_%C2%AB%D0%9F%D1%80%D0%BE_%D0%B7%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%8C_%D1%82%D0%B0_%D1%83%D1%82%D0%BE%D1%87%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%E2%80%A6_%D0%BD%D0%B0%D0%B7%D0%B2_%E2%80%A6_%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%C2%BB |title=Указ Президії Верховної Ради УРСР від 25.6.1946 «Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Закарпатської області» — Вікіджерела |publisher=uk.wikisource.org |accessdate = 2020-12-20}}</ref>. В року 1995 село достало назад историчну назву<ref>{{cite web |url= https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/137/95-%D0%BF%D0%B2 |title=Про відновлення окремим населеним пунктам Берегівського, Виноградівського, Мукачівського та Ужгородського районів Закарпатської області колишніх найменувань |publisher= zakon.rada.gov.ua |date=1995 |accessdate= 2020-12-20 |deadlink=no}}</ref>
== Вызнамны родаци ==
* [[Йосиф Жупан]] (1904–1987), русинскый [[писатель]]
* [[Василь Гомоннай]] (1920–2004), [[педагог]], [[професор]], доктор педагогичных наук, заслуженый учитель Украины.
== Жерела и одказы ==
* '''A történelmi Magyarország''' atlasza és adattára 1914 {{ISBN| 963 85683 3 X}} {{ref-hu}}
* '''Sebestyén Zsolt''': Bereg megye helységneveinek etimológiai szótára [http://mek.oszk.hu/11600/11640/11640.pdf] {{ref-hu}} С. 21
* '''Ярослав Достал'''. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919–1938). Ужгород, «Карпати», 2014. {{ISBN| 978-966-671-374-5}} [http://www.twirpx.com/file/1775048/ Ярослав Достал. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919–1938)]{{Dead link|date=August 2022 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} {{ref-uk}}
* '''Тронько П.''' и др. (ред.) Історія міст і сіл України. Том 7. Закарпатська область. К. 1969. {{ref-uk}} С. 431
* '''Федака, Сергій'''. Населені пункти і райони Закарпаття. Історично-географічний довідник. "Ліра". Ужгород, 2014. {{ISBN|978-617-596-158-2}} Сс. 10–11 {{ref-uk}} [https://books.google.com.ua/books?id=w4xGBAAAQBAJ&pg=PA10&lpg=PA10&dq=%D0%91%D0%B0%D1%80%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D0%BE+%D0%9C%D1%83%D0%BA%D0%B0%D1%87%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE+%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD%D1%83+%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BA%D0%B0&source=bl&ots=gEHCUBSKY3&sig=ACfU3U1IRo5hG8jKIqMEP7_E99Yw1P1NZg&hl=uk&sa=X&ved=2ahUKEwjatrufsd3tAhVBtIsKHYzmCFg4ChDoATAJegQIBxAC#v=onepage&q=%D0%91%D0%B0%D1%80%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D0%BE%20%D0%9C%D1%83%D0%BA%D0%B0%D1%87%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD%D1%83%20%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BA%D0%B0&f=false Одчитане: 2020-12-20]
* [http://weather.in.ua/ua/zakarpatskaja/673 '''Информер: Барбово''']
== Референции ==
{{reflist}}
{{Мукачовскый район}}{{Закарпатска область}}
[[Катеґорія:Села Україны]]
[[Катеґорія:Населены пункты Украины]]
[[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]]
dz26nq5cwpyttx8u096owpcivna63jx
131830
131824
2022-08-17T19:09:48Z
Igor Kercsa
5504
Зрушена верзія 131824 од хоснователя [[Special:Contributions/InternetArchiveBot|InternetArchiveBot]] VANDALISM([[User talk:InternetArchiveBot|діскузія]])
wikitext
text/x-wiki
{{Локалита
|статус = Cело [[Украина|Украины]]
|руська назва = Барбово
|оригинална назва =
|застава = <!-- назва файла, нп.: Zastava.png -->
|опис заставы = <!-- появить ся над фотков -->
|ширина заставы = <!-- в пикселах, нп.: 150 -->
|герб = <!-- назва файла, нп.: Herb.jpg -->
|опис герба = <!-- появить ся над фотков -->
|ширина герба = <!-- в пикселах, нп.: 100 -->
|вид крайны = Еврорегион
|крайна = [[Еврорегион Карпаты|Карпаты]] <!-- Do not put link here for the location map accuracy (if used)!-->
|lat_dir = N |lat_deg =48 |lat_min =20 |lat_sec =25 <!-- землеписна ширка-->
|lon_dir = E |lon_deg =22 |lon_min =46 |lon_sec =09 <!-- землеписна довжка-->
|CoordAddon =
|CoordScale = 300000 <!-- мапы укажуть ся в маштабѣ (скалѣ) 3 км/цм -->
|карта страны = <!-- локачна мапа штату (имплицитно дасть мапу свѣта) -->
|размер карты страны = 0 <!-- так затлумить выдачу мапы под рамов -->
|давны назвы = Барбово (до 1946); Бородівка {{ref-uk}} (до 1995)
|вид региона = [[Область]]<!--3.гарадича администрации-->
|регион = [[Закарпатска область|Закарпатска]]
|вид района = <!--4.гарадича администрации, предволено: Район -->
|район =[[Мукачовскый район|Мукачовскый]]
|вид общины = Сельска рада<!--5.гарадича администрации ПОВИННЫЙ ПАРАМЕТЕР!-->
|община = Макарьовска
|площа = 2,092<!-- в квадр. км -->
|вид высоты = Надморска вышка <!-- або: Найвысша точка, Высота центра …-->
|высота = 127<!-- в метрах --><ref>Информер: Барбово</ref>
|население = 948<!-- лем само число -->
|год переписи = 2001
|часовый пояс = +2
|DST = перевод годинкы <!—пусто значить, же час не переводять -->
|телефонный код = +380 3131
|почтовый индекс = 89677
|вид идентификатора = КОАТУУ <!-- локална система кодованя територии-->
|цифровой идентификатор = 2122785402
|категория в Commons =
|сайт =
|язык сайта =
}}
'''Барбово''' — [[село]] в [[Мукачовскый район|Мукачовском районѣ]] [[Закарпатска область|Закарпатской области]] [[Украина|Украины]], подряджене Макарьовской сельской радѣ.
;Сельска рада{{ref-uk}}:
:89624 Закарпатська обл., Мукачівський р-н,
:с. Макарьово, вул. Духновича, 36
:телефон: 3803131-67-2-19
== Полога ==
Село оддалене о {{nowrap|12 [[км]]}} од [[Мукачово|Мукачова]]<ref name=Tronko>Тронько П.</ref> на юг и простерать ся до высушеного болота Серне, в селѣ тече рѣчка Бабичка.<ref name=Fedaka>Федака С.</ref>
== История ==
Перва упоминка о селѣ в жерелах — з року 1428.<ref name=Fedaka/> Назва, вѣроятно, походить од властного имени (Бартоломей, Берталан), подля того, же стары назвы Barthhaza, Bárthháza, Barthausen.<ref>Sebestyén Zsolt</ref> Од року 1763 ту ся розростать нѣмецка колония.<ref name=Fedaka/>
В року 1910 в селѣ зоз 1096 обывательох были: 582 [[Русины]], 489 [[Нѣмцѣ]], 25 [[Мадяре]]. Подля вѣры: грекокатолици — 595, римокатолици —455, израелиты — 46.<ref>A történelmi Magyarország</ref>
В року 1930 уже мали 1248 обывательох, з них: 737 [[Русины]], 458 [[Нѣмцѣ]], 45 [[Евреи]], 7 [[Мадяре]], еден чужоземець. Подля вѣры: 662 православны, 463 римокатолици. В селѣ была русинска школа (3 класы) и нѣмецка (2 класы).<ref>Достал Я.</ref>
В 1930-х ту став ся резонансный криминалный злочин, за котрый писали новинкы, што пак стало ся основов про роман [[Карел Чапек|Карла Чапека]] ''Гордубал''.<ref name=Fedaka/>
В року 1946 село ''Барбово'' было преименоване на ''Бородівку''<ref>{{cite web |url= https://uk.wikisource.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D0%B0%D0%B7_%D0%9F%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D1%96%D1%97_%D0%92%D0%B5%D1%80%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B8_%D0%A3%D0%A0%D0%A1%D0%A0_%D0%B2%D1%96%D0%B4_25.6.1946_%C2%AB%D0%9F%D1%80%D0%BE_%D0%B7%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%8C_%D1%82%D0%B0_%D1%83%D1%82%D0%BE%D1%87%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%E2%80%A6_%D0%BD%D0%B0%D0%B7%D0%B2_%E2%80%A6_%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%C2%BB |title=Указ Президії Верховної Ради УРСР від 25.6.1946 «Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Закарпатської області» — Вікіджерела |publisher=uk.wikisource.org |accessdate = 2020-12-20}}</ref>. В року 1995 село достало назад историчну назву<ref>{{cite web |url= https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/137/95-%D0%BF%D0%B2 |title=Про відновлення окремим населеним пунктам Берегівського, Виноградівського, Мукачівського та Ужгородського районів Закарпатської області колишніх найменувань |publisher= zakon.rada.gov.ua |date=1995 |accessdate= 2020-12-20 |deadlink=no}}</ref>
== Вызнамны родаци ==
* [[Йосиф Жупан]] (1904–1987), русинскый [[писатель]]
* [[Василь Гомоннай]] (1920–2004), [[педагог]], [[професор]], доктор педагогичных наук, заслуженый учитель Украины.
== Жерела и одказы ==
* '''A történelmi Magyarország''' atlasza és adattára 1914 {{ISBN| 963 85683 3 X}} {{ref-hu}}
* '''Sebestyén Zsolt''': Bereg megye helységneveinek etimológiai szótára [http://mek.oszk.hu/11600/11640/11640.pdf] {{ref-hu}} С. 21
* '''Ярослав Достал'''. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919–1938). Ужгород, «Карпати», 2014. {{ISBN| 978-966-671-374-5}} [http://www.twirpx.com/file/1775048/ Ярослав Достал. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919–1938)] {{ref-uk}}
* '''Тронько П.''' и др. (ред.) Історія міст і сіл України. Том 7. Закарпатська область. К. 1969. {{ref-uk}} С. 431
* '''Федака, Сергій'''. Населені пункти і райони Закарпаття. Історично-географічний довідник. "Ліра". Ужгород, 2014. {{ISBN|978-617-596-158-2}} Сс. 10–11 {{ref-uk}} [https://books.google.com.ua/books?id=w4xGBAAAQBAJ&pg=PA10&lpg=PA10&dq=%D0%91%D0%B0%D1%80%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D0%BE+%D0%9C%D1%83%D0%BA%D0%B0%D1%87%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE+%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD%D1%83+%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BA%D0%B0&source=bl&ots=gEHCUBSKY3&sig=ACfU3U1IRo5hG8jKIqMEP7_E99Yw1P1NZg&hl=uk&sa=X&ved=2ahUKEwjatrufsd3tAhVBtIsKHYzmCFg4ChDoATAJegQIBxAC#v=onepage&q=%D0%91%D0%B0%D1%80%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D0%BE%20%D0%9C%D1%83%D0%BA%D0%B0%D1%87%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD%D1%83%20%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BA%D0%B0&f=false Одчитане: 2020-12-20]
* [http://weather.in.ua/ua/zakarpatskaja/673 '''Информер: Барбово''']
== Референции ==
{{reflist}}
{{Мукачовскый район}}{{Закарпатска область}}
[[Катеґорія:Села Україны]]
[[Катеґорія:Населены пункты Украины]]
[[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]]
80eexbk3gc2ue4qnk2gi38if96dygu3
131860
131830
2022-08-17T21:19:50Z
InternetArchiveBot
22034
Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9
wikitext
text/x-wiki
{{Локалита
|статус = Cело [[Украина|Украины]]
|руська назва = Барбово
|оригинална назва =
|застава = <!-- назва файла, нп.: Zastava.png -->
|опис заставы = <!-- появить ся над фотков -->
|ширина заставы = <!-- в пикселах, нп.: 150 -->
|герб = <!-- назва файла, нп.: Herb.jpg -->
|опис герба = <!-- появить ся над фотков -->
|ширина герба = <!-- в пикселах, нп.: 100 -->
|вид крайны = Еврорегион
|крайна = [[Еврорегион Карпаты|Карпаты]] <!-- Do not put link here for the location map accuracy (if used)!-->
|lat_dir = N |lat_deg =48 |lat_min =20 |lat_sec =25 <!-- землеписна ширка-->
|lon_dir = E |lon_deg =22 |lon_min =46 |lon_sec =09 <!-- землеписна довжка-->
|CoordAddon =
|CoordScale = 300000 <!-- мапы укажуть ся в маштабѣ (скалѣ) 3 км/цм -->
|карта страны = <!-- локачна мапа штату (имплицитно дасть мапу свѣта) -->
|размер карты страны = 0 <!-- так затлумить выдачу мапы под рамов -->
|давны назвы = Барбово (до 1946); Бородівка {{ref-uk}} (до 1995)
|вид региона = [[Область]]<!--3.гарадича администрации-->
|регион = [[Закарпатска область|Закарпатска]]
|вид района = <!--4.гарадича администрации, предволено: Район -->
|район =[[Мукачовскый район|Мукачовскый]]
|вид общины = Сельска рада<!--5.гарадича администрации ПОВИННЫЙ ПАРАМЕТЕР!-->
|община = Макарьовска
|площа = 2,092<!-- в квадр. км -->
|вид высоты = Надморска вышка <!-- або: Найвысша точка, Высота центра …-->
|высота = 127<!-- в метрах --><ref>Информер: Барбово</ref>
|население = 948<!-- лем само число -->
|год переписи = 2001
|часовый пояс = +2
|DST = перевод годинкы <!—пусто значить, же час не переводять -->
|телефонный код = +380 3131
|почтовый индекс = 89677
|вид идентификатора = КОАТУУ <!-- локална система кодованя територии-->
|цифровой идентификатор = 2122785402
|категория в Commons =
|сайт =
|язык сайта =
}}
'''Барбово''' — [[село]] в [[Мукачовскый район|Мукачовском районѣ]] [[Закарпатска область|Закарпатской области]] [[Украина|Украины]], подряджене Макарьовской сельской радѣ.
;Сельска рада{{ref-uk}}:
:89624 Закарпатська обл., Мукачівський р-н,
:с. Макарьово, вул. Духновича, 36
:телефон: 3803131-67-2-19
== Полога ==
Село оддалене о {{nowrap|12 [[км]]}} од [[Мукачово|Мукачова]]<ref name=Tronko>Тронько П.</ref> на юг и простерать ся до высушеного болота Серне, в селѣ тече рѣчка Бабичка.<ref name=Fedaka>Федака С.</ref>
== История ==
Перва упоминка о селѣ в жерелах — з року 1428.<ref name=Fedaka/> Назва, вѣроятно, походить од властного имени (Бартоломей, Берталан), подля того, же стары назвы Barthhaza, Bárthháza, Barthausen.<ref>Sebestyén Zsolt</ref> Од року 1763 ту ся розростать нѣмецка колония.<ref name=Fedaka/>
В року 1910 в селѣ зоз 1096 обывательох были: 582 [[Русины]], 489 [[Нѣмцѣ]], 25 [[Мадяре]]. Подля вѣры: грекокатолици — 595, римокатолици —455, израелиты — 46.<ref>A történelmi Magyarország</ref>
В року 1930 уже мали 1248 обывательох, з них: 737 [[Русины]], 458 [[Нѣмцѣ]], 45 [[Евреи]], 7 [[Мадяре]], еден чужоземець. Подля вѣры: 662 православны, 463 римокатолици. В селѣ была русинска школа (3 класы) и нѣмецка (2 класы).<ref>Достал Я.</ref>
В 1930-х ту став ся резонансный криминалный злочин, за котрый писали новинкы, што пак стало ся основов про роман [[Карел Чапек|Карла Чапека]] ''Гордубал''.<ref name=Fedaka/>
В року 1946 село ''Барбово'' было преименоване на ''Бородівку''<ref>{{cite web |url= https://uk.wikisource.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D0%B0%D0%B7_%D0%9F%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D1%96%D1%97_%D0%92%D0%B5%D1%80%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B8_%D0%A3%D0%A0%D0%A1%D0%A0_%D0%B2%D1%96%D0%B4_25.6.1946_%C2%AB%D0%9F%D1%80%D0%BE_%D0%B7%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%8C_%D1%82%D0%B0_%D1%83%D1%82%D0%BE%D1%87%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%E2%80%A6_%D0%BD%D0%B0%D0%B7%D0%B2_%E2%80%A6_%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%C2%BB |title=Указ Президії Верховної Ради УРСР від 25.6.1946 «Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Закарпатської області» — Вікіджерела |publisher=uk.wikisource.org |accessdate = 2020-12-20}}</ref>. В року 1995 село достало назад историчну назву<ref>{{cite web |url= https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/137/95-%D0%BF%D0%B2 |title=Про відновлення окремим населеним пунктам Берегівського, Виноградівського, Мукачівського та Ужгородського районів Закарпатської області колишніх найменувань |publisher= zakon.rada.gov.ua |date=1995 |accessdate= 2020-12-20 |deadlink=no}}</ref>
== Вызнамны родаци ==
* [[Йосиф Жупан]] (1904–1987), русинскый [[писатель]]
* [[Василь Гомоннай]] (1920–2004), [[педагог]], [[професор]], доктор педагогичных наук, заслуженый учитель Украины.
== Жерела и одказы ==
* '''A történelmi Magyarország''' atlasza és adattára 1914 {{ISBN| 963 85683 3 X}} {{ref-hu}}
* '''Sebestyén Zsolt''': Bereg megye helységneveinek etimológiai szótára [http://mek.oszk.hu/11600/11640/11640.pdf] {{ref-hu}} С. 21
* '''Ярослав Достал'''. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919–1938). Ужгород, «Карпати», 2014. {{ISBN| 978-966-671-374-5}} [http://www.twirpx.com/file/1775048/ Ярослав Достал. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919–1938)]{{Dead link|date=August 2022 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} {{ref-uk}}
* '''Тронько П.''' и др. (ред.) Історія міст і сіл України. Том 7. Закарпатська область. К. 1969. {{ref-uk}} С. 431
* '''Федака, Сергій'''. Населені пункти і райони Закарпаття. Історично-географічний довідник. "Ліра". Ужгород, 2014. {{ISBN|978-617-596-158-2}} Сс. 10–11 {{ref-uk}} [https://books.google.com.ua/books?id=w4xGBAAAQBAJ&pg=PA10&lpg=PA10&dq=%D0%91%D0%B0%D1%80%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D0%BE+%D0%9C%D1%83%D0%BA%D0%B0%D1%87%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE+%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD%D1%83+%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BA%D0%B0&source=bl&ots=gEHCUBSKY3&sig=ACfU3U1IRo5hG8jKIqMEP7_E99Yw1P1NZg&hl=uk&sa=X&ved=2ahUKEwjatrufsd3tAhVBtIsKHYzmCFg4ChDoATAJegQIBxAC#v=onepage&q=%D0%91%D0%B0%D1%80%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D0%BE%20%D0%9C%D1%83%D0%BA%D0%B0%D1%87%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD%D1%83%20%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BA%D0%B0&f=false Одчитане: 2020-12-20]
* [http://weather.in.ua/ua/zakarpatskaja/673 '''Информер: Барбово''']
== Референции ==
{{reflist}}
{{Мукачовскый район}}{{Закарпатска область}}
[[Катеґорія:Села Україны]]
[[Катеґорія:Населены пункты Украины]]
[[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]]
dz26nq5cwpyttx8u096owpcivna63jx
Туриця
0
17361
131794
127812
2022-08-17T17:42:20Z
InternetArchiveBot
22034
Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9
wikitext
text/x-wiki
{{Локалита
|статус = [[Село]] [[Украина|Украины]]
|руська назва = Туриця
|оригинална назва =
|давны назвы =
|застава =
|опис заставы =
|ширина заставы =
|герб = Turica gerb.png
|опис герба =
|ширина герба = 150
|вид крайны = Еврорегион
|крайна = [[Еврорегион Карпаты|Карпаты]]
|lat_dir = N |lat_deg = 48 |lat_min = 43 |lat_sec = 38
|lon_dir = E |lon_deg = 22 |lon_min = 38 |lon_sec = 24
|CoordAddon = type:adm3rd
|CoordScale = 100000
|размер карты страны = 0
|вид региона = Область
|регион = Закарпатска
|вид района = Район
|район = Перечинскый
|вид общины = Сельска рада
|община = Турицка
|площа = 2,326<ref name=Fedaka>Федака Сергій</ref>
|вид высоты = Надморска вышка
|высота = 208<ref>Інформер: Туриця</ref>
|население = 1098
|год переписи = 2001
|часовый пояс = +2
|DST = перевод годинкы
|телефонный код = +380 3145
|почтовый индекс = 89222
|вид идентификатора = КОАТУУ
|цифровой идентификатор = 2123284001
|категория в Commons =
}}
'''Туриця''' — село в [[Перечинскый район|Перечинском районѣ]] [[Закарпатска область|Закарпатской области]], административно належить ку Турицкой сельской радѣ. До року 1945 называло ся Велика Туриця.<ref name=Tronko>Тронько П.</ref>
;Сельска рада{{ref-uk}}:
:Турицька сільська рада<br>89222, Закарпатська обл.,<br>Перечинський р-н, с.Туриця,<br>вул. Центральна, 78
== Полога ==
Лежить в долинѣ рѣкы Туричка, о {{nowrap|12 [[км]]}} од [[Перечин]]а.<ref name=Tronko/><ref name=Fedaka/>
== История ==
Первый раз упомянуте в историчных документах в року 1552.<ref name=Tronko/>
В року 1910 село мало 906 обывательох, з того: 877 — [[Русины]], 22 — [[Мадяре]]. Подля вѣры: 858 — грекокатолици, 42 — израелиты.<ref>A történelmi Magyarország</ref>
В року 1930 зоз 969 обывательох были: [[Русины]] — 898, [[Евреи]] — 34, [[Чехы]] и [[Словаци]] — 17, [[Мадяре]] — 6, чужоземцѣ — 14. Грекокатолицка религийна громада мала 914 вѣрникох и муровану церкву Св. Петра и Павла, 1830. В селѣ была жандарска станиця и русинска школа (4 класы).<ref>Достал, Ярослав</ref> Интерьер церкви вымальовав [[Фердинанд Видра]].<ref name=Fedaka/>
Украинска доба села зачала ся 27 октобра 1944 з приходом Червеной армады. В року 1969 село мало 1208 обывательох, восямрочну школу, клуб на 200 особ, библиотеку.<ref name=Tronko/>
== Жерела и одказы ==
* '''A történelmi Magyarország''' atlasza és adattára 1914 {{ISBN| 963 85683 3 X}} {{ref-hu}}
* '''Достал, Ярослав'''. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919–1938). Ужгород, «Карпати», 2014. {{ISBN|978-966-671-374-5}} [http://www.twirpx.com/file/1775048/ (pdf)]{{Dead link|date=August 2022 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} {{ref-uk}} С. 137
* '''Тронько П.''' и др. (ред.) Історія міст і сіл України. Том 7. Закарпатська область. К. 1969. {{ref-uk}} С. 475
* '''Федака Сергій.''' Населені пункти і райони Закарпаття. Історично-географічний довідник. "Ліра". Ужгород, 2014. {{ISBN|978-617-596-158-2}} [https://books.google.com.ua/books?id=w4xGBAAAQBAJ&pg=PA217&lpg=PA217&dq=Туриця+Перечинського+району+Сергій+Федака&source=bl&ots=gEHCWzOF0a&sig=ACfU3U3jK7uD8waJN7KeLj5Aiba4mHN80Q&hl=uk&sa=X&ved=2ahUKEwik3dCav-LtAhXJCRAIHRgAD9MQ6AEwAnoECAMQAg#v=onepage&q=Туриця%20Перечинського%20району%20Сергій%20Федака&f=false] {{ref-uk}} С. 217
* {{cite web |title='''Інформер: Туриця''' |url=http://weather.in.ua/ua/zakarpatskaja/26653 |accessdate=2020-12-22}}{{ref-uk}}
== Референции ==
{{Reflist}}
{{Закарпатска область}}{{Перечинскый район}}
[[Катеґорія:Села Україны]]
[[Катеґорія:Населены пункты Украины]]
[[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]]
h27tsamn6aztk6fe0s7blayjjwu8ovu
131801
131794
2022-08-17T17:58:24Z
Igor Kercsa
5504
Зрушена верзія 131794 од хоснователя [[Special:Contributions/InternetArchiveBot|InternetArchiveBot]] VANDALISM([[User talk:InternetArchiveBot|діскузія]])
wikitext
text/x-wiki
{{Локалита
|статус = [[Село]] [[Украина|Украины]]
|руська назва = Туриця
|оригинална назва =
|давны назвы =
|застава =
|опис заставы =
|ширина заставы =
|герб = Turica gerb.png
|опис герба =
|ширина герба = 150
|вид крайны = Еврорегион
|крайна = [[Еврорегион Карпаты|Карпаты]]
|lat_dir = N |lat_deg = 48 |lat_min = 43 |lat_sec = 38
|lon_dir = E |lon_deg = 22 |lon_min = 38 |lon_sec = 24
|CoordAddon = type:adm3rd
|CoordScale = 100000
|размер карты страны = 0
|вид региона = Область
|регион = Закарпатска
|вид района = Район
|район = Перечинскый
|вид общины = Сельска рада
|община = Турицка
|площа = 2,326<ref name=Fedaka>Федака Сергій</ref>
|вид высоты = Надморска вышка
|высота = 208<ref>Інформер: Туриця</ref>
|население = 1098
|год переписи = 2001
|часовый пояс = +2
|DST = перевод годинкы
|телефонный код = +380 3145
|почтовый индекс = 89222
|вид идентификатора = КОАТУУ
|цифровой идентификатор = 2123284001
|категория в Commons =
}}
'''Туриця''' — село в [[Перечинскый район|Перечинском районѣ]] [[Закарпатска область|Закарпатской области]], административно належить ку Турицкой сельской радѣ. До року 1945 называло ся Велика Туриця.<ref name=Tronko>Тронько П.</ref>
;Сельска рада{{ref-uk}}:
:Турицька сільська рада<br>89222, Закарпатська обл.,<br>Перечинський р-н, с.Туриця,<br>вул. Центральна, 78
== Полога ==
Лежить в долинѣ рѣкы Туричка, о {{nowrap|12 [[км]]}} од [[Перечин]]а.<ref name=Tronko/><ref name=Fedaka/>
== История ==
Первый раз упомянуте в историчных документах в року 1552.<ref name=Tronko/>
В року 1910 село мало 906 обывательох, з того: 877 — [[Русины]], 22 — [[Мадяре]]. Подля вѣры: 858 — грекокатолици, 42 — израелиты.<ref>A történelmi Magyarország</ref>
В року 1930 зоз 969 обывательох были: [[Русины]] — 898, [[Евреи]] — 34, [[Чехы]] и [[Словаци]] — 17, [[Мадяре]] — 6, чужоземцѣ — 14. Грекокатолицка религийна громада мала 914 вѣрникох и муровану церкву Св. Петра и Павла, 1830. В селѣ была жандарска станиця и русинска школа (4 класы).<ref>Достал, Ярослав</ref> Интерьер церкви вымальовав [[Фердинанд Видра]].<ref name=Fedaka/>
Украинска доба села зачала ся 27 октобра 1944 з приходом Червеной армады. В року 1969 село мало 1208 обывательох, восямрочну школу, клуб на 200 особ, библиотеку.<ref name=Tronko/>
== Жерела и одказы ==
* '''A történelmi Magyarország''' atlasza és adattára 1914 {{ISBN| 963 85683 3 X}} {{ref-hu}}
* '''Достал, Ярослав'''. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919–1938). Ужгород, «Карпати», 2014. {{ISBN|978-966-671-374-5}} [http://www.twirpx.com/file/1775048/ (pdf)] {{ref-uk}} С. 137
* '''Тронько П.''' и др. (ред.) Історія міст і сіл України. Том 7. Закарпатська область. К. 1969. {{ref-uk}} С. 475
* '''Федака Сергій.''' Населені пункти і райони Закарпаття. Історично-географічний довідник. "Ліра". Ужгород, 2014. {{ISBN|978-617-596-158-2}} [https://books.google.com.ua/books?id=w4xGBAAAQBAJ&pg=PA217&lpg=PA217&dq=Туриця+Перечинського+району+Сергій+Федака&source=bl&ots=gEHCWzOF0a&sig=ACfU3U3jK7uD8waJN7KeLj5Aiba4mHN80Q&hl=uk&sa=X&ved=2ahUKEwik3dCav-LtAhXJCRAIHRgAD9MQ6AEwAnoECAMQAg#v=onepage&q=Туриця%20Перечинського%20району%20Сергій%20Федака&f=false] {{ref-uk}} С. 217
* {{cite web |title='''Інформер: Туриця''' |url=http://weather.in.ua/ua/zakarpatskaja/26653 |accessdate=2020-12-22}}{{ref-uk}}
== Референции ==
{{Reflist}}
{{Закарпатска область}}{{Перечинскый район}}
[[Катеґорія:Села Україны]]
[[Катеґорія:Населены пункты Украины]]
[[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]]
nu77fxq9kyeiu6e498jp5491dti79vp
131854
131801
2022-08-17T20:14:44Z
InternetArchiveBot
22034
Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9
wikitext
text/x-wiki
{{Локалита
|статус = [[Село]] [[Украина|Украины]]
|руська назва = Туриця
|оригинална назва =
|давны назвы =
|застава =
|опис заставы =
|ширина заставы =
|герб = Turica gerb.png
|опис герба =
|ширина герба = 150
|вид крайны = Еврорегион
|крайна = [[Еврорегион Карпаты|Карпаты]]
|lat_dir = N |lat_deg = 48 |lat_min = 43 |lat_sec = 38
|lon_dir = E |lon_deg = 22 |lon_min = 38 |lon_sec = 24
|CoordAddon = type:adm3rd
|CoordScale = 100000
|размер карты страны = 0
|вид региона = Область
|регион = Закарпатска
|вид района = Район
|район = Перечинскый
|вид общины = Сельска рада
|община = Турицка
|площа = 2,326<ref name=Fedaka>Федака Сергій</ref>
|вид высоты = Надморска вышка
|высота = 208<ref>Інформер: Туриця</ref>
|население = 1098
|год переписи = 2001
|часовый пояс = +2
|DST = перевод годинкы
|телефонный код = +380 3145
|почтовый индекс = 89222
|вид идентификатора = КОАТУУ
|цифровой идентификатор = 2123284001
|категория в Commons =
}}
'''Туриця''' — село в [[Перечинскый район|Перечинском районѣ]] [[Закарпатска область|Закарпатской области]], административно належить ку Турицкой сельской радѣ. До року 1945 называло ся Велика Туриця.<ref name=Tronko>Тронько П.</ref>
;Сельска рада{{ref-uk}}:
:Турицька сільська рада<br>89222, Закарпатська обл.,<br>Перечинський р-н, с.Туриця,<br>вул. Центральна, 78
== Полога ==
Лежить в долинѣ рѣкы Туричка, о {{nowrap|12 [[км]]}} од [[Перечин]]а.<ref name=Tronko/><ref name=Fedaka/>
== История ==
Первый раз упомянуте в историчных документах в року 1552.<ref name=Tronko/>
В року 1910 село мало 906 обывательох, з того: 877 — [[Русины]], 22 — [[Мадяре]]. Подля вѣры: 858 — грекокатолици, 42 — израелиты.<ref>A történelmi Magyarország</ref>
В року 1930 зоз 969 обывательох были: [[Русины]] — 898, [[Евреи]] — 34, [[Чехы]] и [[Словаци]] — 17, [[Мадяре]] — 6, чужоземцѣ — 14. Грекокатолицка религийна громада мала 914 вѣрникох и муровану церкву Св. Петра и Павла, 1830. В селѣ была жандарска станиця и русинска школа (4 класы).<ref>Достал, Ярослав</ref> Интерьер церкви вымальовав [[Фердинанд Видра]].<ref name=Fedaka/>
Украинска доба села зачала ся 27 октобра 1944 з приходом Червеной армады. В року 1969 село мало 1208 обывательох, восямрочну школу, клуб на 200 особ, библиотеку.<ref name=Tronko/>
== Жерела и одказы ==
* '''A történelmi Magyarország''' atlasza és adattára 1914 {{ISBN| 963 85683 3 X}} {{ref-hu}}
* '''Достал, Ярослав'''. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919–1938). Ужгород, «Карпати», 2014. {{ISBN|978-966-671-374-5}} [http://www.twirpx.com/file/1775048/ (pdf)]{{Dead link|date=August 2022 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} {{ref-uk}} С. 137
* '''Тронько П.''' и др. (ред.) Історія міст і сіл України. Том 7. Закарпатська область. К. 1969. {{ref-uk}} С. 475
* '''Федака Сергій.''' Населені пункти і райони Закарпаття. Історично-географічний довідник. "Ліра". Ужгород, 2014. {{ISBN|978-617-596-158-2}} [https://books.google.com.ua/books?id=w4xGBAAAQBAJ&pg=PA217&lpg=PA217&dq=Туриця+Перечинського+району+Сергій+Федака&source=bl&ots=gEHCWzOF0a&sig=ACfU3U3jK7uD8waJN7KeLj5Aiba4mHN80Q&hl=uk&sa=X&ved=2ahUKEwik3dCav-LtAhXJCRAIHRgAD9MQ6AEwAnoECAMQAg#v=onepage&q=Туриця%20Перечинського%20району%20Сергій%20Федака&f=false] {{ref-uk}} С. 217
* {{cite web |title='''Інформер: Туриця''' |url=http://weather.in.ua/ua/zakarpatskaja/26653 |accessdate=2020-12-22}}{{ref-uk}}
== Референции ==
{{Reflist}}
{{Закарпатска область}}{{Перечинскый район}}
[[Катеґорія:Села Україны]]
[[Катеґорія:Населены пункты Украины]]
[[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]]
h27tsamn6aztk6fe0s7blayjjwu8ovu
Ужок
0
17368
131796
127810
2022-08-17T17:43:50Z
InternetArchiveBot
22034
Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9
wikitext
text/x-wiki
{{Локалита
|статус = [[Село]] в [[Украина|Украинѣ]]
|руська назва = Ужок
|оригинална назва =
|застава = Uzhok Panoramic View.jpg
|опис заставы = Панорама села
|ширина заставы = 250
|герб = <!-- назва файла, нп.: Herb.jpg -->
|опис герба = <!-- появить ся над фотков -->
|ширина герба = <!-- в пикселах, нп.: 100 -->
|вид крайны = Еврорегион
|крайна = [[Еврорегион Карпаты|Карпаты]]
|lat_dir = N |lat_deg =48 |lat_min =59 |lat_sec =05 <!-- землеписна ширка-->
|lon_dir = E |lon_deg =22 |lon_min =51 |lon_sec =53 <!-- землеписна довжка-->
|CoordAddon =
|CoordScale = 300000 <!-- мапы укажуть ся в маштабѣ (скалѣ) 3 км/цм -->
|карта страны =
|размер карты страны = 0 <!-- так затлумить выдачу мапы под рамов -->
|давны назвы =
|вид региона = Область<!--3.гарадича администрации-->
|регион = [[Закарпатска область|Закарпатска]]
|вид района = <!--4.гарадича администрации, предволено: Район -->
|район = [[Великоберезняньскый район|Великоберезнянскый]]
|вид общины = Сельска рада<!--5.гарадича администрации ПОВИННЫЙ ПАРАМЕТЕР!-->
|община = Ужоцка
|площа = 22,769 <!-- в квадр. км -->
|вид высоты = Надморска вышка <!-- або: Найвысша точка, Высота центра …-->
|высота = 567<!-- в метрах -->
|население = 772<!-- лем само число -->
|год переписи = 2001
|часовый пояс = +2
|DST = перевод годинкы <!—пусто значить, же час не переводять -->
|телефонный код = +380 3135
|почтовый индекс = 89031
|вид идентификатора = КОАТУУ<!-- локална система кодованя територии-->
|цифровой идентификатор = 2120886801
|категория в Commons = Uzhok
|сайт =
|язык сайта =
}}
[[File:Ukrajna, Uzsok, Sportszálló. Fortepan 6148.jpg|thumb|290px|{{center|Готел ''Шпорт'' в року 1939}}]]
[[File:Wooden Church St. Michael of Ushok, Ukraine.jpg|thumb|290px|{{center|Михайловска церква з року 1745}}]]
'''Ужок''', — [[село]] в [[Украина|Украинѣ]], в [[Закарпатска область|Закарпатской области]], [[Великоберезнянський район|Великоберезнянском районѣ]], оддалене о 45 км од районного центра.<ref name=Tronko>Тронько П. и др. (ред.), с. 202.</ref>
;Администрация {{ref-uk}}:
: Ужоцька сільська рада
: 89031, c. Ужок, вул.Головна,3
: тел. 3803135-38-2-91
== История ==
Перва упоминка о селѣ походить з року 1582 з листины, потвержуючой, же властниками села суть Другеты.<ref name=Sebestyén>Sebestyén Zsolt</ref> Хоть Ужок быв основаный в [[XVI. стороча|XVI. сторочу]], але на зачатку [[XVII. стороча]] село вымерло од мора. По часѣ было заселене приходниками з [[Галичина|Галичины]].<ref name=Tronko/>
В року 1910 зоз 1045 обывательох Ужка были: 823 [[Русины]], 130 [[Нѣмцѣ]], 62 [[Мадяре]]. Подля вѣры: 843 грекокатолици, 125 израелиты, 65 римокатолици.<ref>A történelmi Magyarország</ref>
[[25. септембра]] [[1914]] российска армада прорвала ся через Ужоцкый просмык до [[Мадярске кральовство|Мадярщины]], але уже [[4. октобра]] была выбита назад. Ещи мѣсяць ся тягли тяжкы бои, в котрых оборонцѣ стратили 20% своих воякох.<ref name=Révai>Révai nagy lexikona</ref>
В боях были розбиты ужоцкы купелѣ, модерный балнеологичный курорт, котрый мав два домы з купелями (28 кабин), пять [[бунгалов]]ох (60 цимрѣ), залы на шведску гимнастику, парк з фонтанов во формѣ фигуры [[Геркул]]а, што ся бие з гидров. Тота фигура, зготовлена в року 1842, ся заховала и стоить днесь во дворѣ [[Ужгородскый замок|Ужгородского замку]]. В медживойновой, чехословацкой добѣ купелѣ были часточно обновлены и дале выуживали 7 мѣстных минералых жерел (три на питя, четыри на купелѣ), а тыж быв выбудованый готел ''Шпорт'' (в Другой свѣтовой войнѣ знищеный) на выхоснованя барз вгодных околичных теренох про лыжованя и [[Туристика|туристику]].<ref name=Dostal>Достал Я.</ref>
В року 1930 Ужок мав 1147 обывательох, з них были: 975 [[Русины]], 72 [[Евреи]], 62 [[Чехы]] и [[Словаци]], 7 [[Мадяре]], 31 чужоземцѣ. Грекокатолицка громада числила 974 вѣрникы. В селѣ была русинска школа (3 класы) и чешска (1 класа); жандарска станиця и мытниця ({{nowrap|т. зв.}} финанцы).<ref name=Dostal/>
В року 1944 в околици села на желѣзници Жорнава—Ужок успѣшны диверзии чинили партизаны оддѣлу {{nowrap|О. В. Тканка}}. 16. октобра 1944 село выслободив од фашистох 18. стрѣлецкый корпус Червеной армады. З тым ся зачала писати украинско-совѣтска история села. В року 1969 в селѣ жили 1023 особы, была восямрочна школа, клуб и двѣ библиотекы. Селяне ся занимали овчарством и култивовали [[Кромплѣ|кромплѣ]].<ref name=Tronko/>
== Памяткы ==
Деревляна шатрова тризрубна церква [[XVIII. стороча]] (хранена державов),<ref name=Tronko/> [[Світова дїдовизна ЮНЕСКО|свѣтова дѣдовизна UNESCO]].<ref>{{cite web |url=http://culture.unian.net/ukr/detail/194648 |title=Дерев'яні церкви Карпат внесли до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО |publisher=UNIAN |date=2013 Jun 21|accessdate=2020-12-25}}</ref>
== Жерела и одказы ==
* '''A történelmi Magyarország''' atlasza és adattára 1914 {{ISBN| 963 85683 3 X}} {{ref-hu}}
* '''Révai nagy lexikona'''. 18. köt. Révai Testvérek Irodalmi Intézet Részvénytársaság, Budapest, 1925 {{ref-hu}} С. 663.
* '''Sebestyén Zsolt''': Kárpátaljai helységnév-magyarázatok a Nagybereznai járásból [http://mnytud.arts.klte.hu/ht/4/13sebest.pdf] {{ref-hu}} Сс. 180–181.
* '''Достал Я.''' Підкарпатська Русь. (Закарпаття періоду Чехословацької республіки 1919–1938). Ужгород, 2014. {{ISBN| 978-966-671-374-5}} [http://www.twirpx.com/file/1775048/]{{Dead link|date=August 2022 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} {{ref-uk}} С. 58.
* '''Тронько П.''' и др. (ред.). Історія міст і сіл Української РСР. Том 7. Закарпатська область. Київ, 1969. {{ref-uk}} С. 202.
== Референции ==
{{reflist}}
[[Катеґорія:Населены пункты Украины]]
[[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]]
bp18rsagh3l7yactdraa7e3nyi420ji
131825
131796
2022-08-17T19:02:20Z
Igor Kercsa
5504
Зрушена верзія 131796 од хоснователя [[Special:Contributions/InternetArchiveBot|InternetArchiveBot]]VANDALISM ([[User talk:InternetArchiveBot|діскузія]])
wikitext
text/x-wiki
{{Локалита
|статус = [[Село]] в [[Украина|Украинѣ]]
|руська назва = Ужок
|оригинална назва =
|застава = Uzhok Panoramic View.jpg
|опис заставы = Панорама села
|ширина заставы = 250
|герб = <!-- назва файла, нп.: Herb.jpg -->
|опис герба = <!-- появить ся над фотков -->
|ширина герба = <!-- в пикселах, нп.: 100 -->
|вид крайны = Еврорегион
|крайна = [[Еврорегион Карпаты|Карпаты]]
|lat_dir = N |lat_deg =48 |lat_min =59 |lat_sec =05 <!-- землеписна ширка-->
|lon_dir = E |lon_deg =22 |lon_min =51 |lon_sec =53 <!-- землеписна довжка-->
|CoordAddon =
|CoordScale = 300000 <!-- мапы укажуть ся в маштабѣ (скалѣ) 3 км/цм -->
|карта страны =
|размер карты страны = 0 <!-- так затлумить выдачу мапы под рамов -->
|давны назвы =
|вид региона = Область<!--3.гарадича администрации-->
|регион = [[Закарпатска область|Закарпатска]]
|вид района = <!--4.гарадича администрации, предволено: Район -->
|район = [[Великоберезняньскый район|Великоберезнянскый]]
|вид общины = Сельска рада<!--5.гарадича администрации ПОВИННЫЙ ПАРАМЕТЕР!-->
|община = Ужоцка
|площа = 22,769 <!-- в квадр. км -->
|вид высоты = Надморска вышка <!-- або: Найвысша точка, Высота центра …-->
|высота = 567<!-- в метрах -->
|население = 772<!-- лем само число -->
|год переписи = 2001
|часовый пояс = +2
|DST = перевод годинкы <!—пусто значить, же час не переводять -->
|телефонный код = +380 3135
|почтовый индекс = 89031
|вид идентификатора = КОАТУУ<!-- локална система кодованя територии-->
|цифровой идентификатор = 2120886801
|категория в Commons = Uzhok
|сайт =
|язык сайта =
}}
[[File:Ukrajna, Uzsok, Sportszálló. Fortepan 6148.jpg|thumb|290px|{{center|Готел ''Шпорт'' в року 1939}}]]
[[File:Wooden Church St. Michael of Ushok, Ukraine.jpg|thumb|290px|{{center|Михайловска церква з року 1745}}]]
'''Ужок''', — [[село]] в [[Украина|Украинѣ]], в [[Закарпатска область|Закарпатской области]], [[Великоберезнянський район|Великоберезнянском районѣ]], оддалене о 45 км од районного центра.<ref name=Tronko>Тронько П. и др. (ред.), с. 202.</ref>
;Администрация {{ref-uk}}:
: Ужоцька сільська рада
: 89031, c. Ужок, вул.Головна,3
: тел. 3803135-38-2-91
== История ==
Перва упоминка о селѣ походить з року 1582 з листины, потвержуючой, же властниками села суть Другеты.<ref name=Sebestyén>Sebestyén Zsolt</ref> Хоть Ужок быв основаный в [[XVI. стороча|XVI. сторочу]], але на зачатку [[XVII. стороча]] село вымерло од мора. По часѣ было заселене приходниками з [[Галичина|Галичины]].<ref name=Tronko/>
В року 1910 зоз 1045 обывательох Ужка были: 823 [[Русины]], 130 [[Нѣмцѣ]], 62 [[Мадяре]]. Подля вѣры: 843 грекокатолици, 125 израелиты, 65 римокатолици.<ref>A történelmi Magyarország</ref>
[[25. септембра]] [[1914]] российска армада прорвала ся через Ужоцкый просмык до [[Мадярске кральовство|Мадярщины]], але уже [[4. октобра]] была выбита назад. Ещи мѣсяць ся тягли тяжкы бои, в котрых оборонцѣ стратили 20% своих воякох.<ref name=Révai>Révai nagy lexikona</ref>
В боях были розбиты ужоцкы купелѣ, модерный балнеологичный курорт, котрый мав два домы з купелями (28 кабин), пять [[бунгалов]]ох (60 цимрѣ), залы на шведску гимнастику, парк з фонтанов во формѣ фигуры [[Геркул]]а, што ся бие з гидров. Тота фигура, зготовлена в року 1842, ся заховала и стоить днесь во дворѣ [[Ужгородскый замок|Ужгородского замку]]. В медживойновой, чехословацкой добѣ купелѣ были часточно обновлены и дале выуживали 7 мѣстных минералых жерел (три на питя, четыри на купелѣ), а тыж быв выбудованый готел ''Шпорт'' (в Другой свѣтовой войнѣ знищеный) на выхоснованя барз вгодных околичных теренох про лыжованя и [[Туристика|туристику]].<ref name=Dostal>Достал Я.</ref>
В року 1930 Ужок мав 1147 обывательох, з них были: 975 [[Русины]], 72 [[Евреи]], 62 [[Чехы]] и [[Словаци]], 7 [[Мадяре]], 31 чужоземцѣ. Грекокатолицка громада числила 974 вѣрникы. В селѣ была русинска школа (3 класы) и чешска (1 класа); жандарска станиця и мытниця ({{nowrap|т. зв.}} финанцы).<ref name=Dostal/>
В року 1944 в околици села на желѣзници Жорнава—Ужок успѣшны диверзии чинили партизаны оддѣлу {{nowrap|О. В. Тканка}}. 16. октобра 1944 село выслободив од фашистох 18. стрѣлецкый корпус Червеной армады. З тым ся зачала писати украинско-совѣтска история села. В року 1969 в селѣ жили 1023 особы, была восямрочна школа, клуб и двѣ библиотекы. Селяне ся занимали овчарством и култивовали [[Кромплѣ|кромплѣ]].<ref name=Tronko/>
== Памяткы ==
Деревляна шатрова тризрубна церква [[XVIII. стороча]] (хранена державов),<ref name=Tronko/> [[Світова дїдовизна ЮНЕСКО|свѣтова дѣдовизна UNESCO]].<ref>{{cite web |url=http://culture.unian.net/ukr/detail/194648 |title=Дерев'яні церкви Карпат внесли до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО |publisher=UNIAN |date=2013 Jun 21|accessdate=2020-12-25}}</ref>
== Жерела и одказы ==
* '''A történelmi Magyarország''' atlasza és adattára 1914 {{ISBN| 963 85683 3 X}} {{ref-hu}}
* '''Révai nagy lexikona'''. 18. köt. Révai Testvérek Irodalmi Intézet Részvénytársaság, Budapest, 1925 {{ref-hu}} С. 663.
* '''Sebestyén Zsolt''': Kárpátaljai helységnév-magyarázatok a Nagybereznai járásból [http://mnytud.arts.klte.hu/ht/4/13sebest.pdf] {{ref-hu}} Сс. 180–181.
* '''Достал Я.''' Підкарпатська Русь. (Закарпаття періоду Чехословацької республіки 1919–1938). Ужгород, 2014. {{ISBN| 978-966-671-374-5}} [http://www.twirpx.com/file/1775048/] {{ref-uk}} С. 58.
* '''Тронько П.''' и др. (ред.). Історія міст і сіл Української РСР. Том 7. Закарпатська область. Київ, 1969. {{ref-uk}} С. 202.
== Референции ==
{{reflist}}
[[Катеґорія:Населены пункты Украины]]
[[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]]
4jgew27fvsr13ku3ndsti89nnhyhtrv
131856
131825
2022-08-17T20:15:32Z
InternetArchiveBot
22034
Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9
wikitext
text/x-wiki
{{Локалита
|статус = [[Село]] в [[Украина|Украинѣ]]
|руська назва = Ужок
|оригинална назва =
|застава = Uzhok Panoramic View.jpg
|опис заставы = Панорама села
|ширина заставы = 250
|герб = <!-- назва файла, нп.: Herb.jpg -->
|опис герба = <!-- появить ся над фотков -->
|ширина герба = <!-- в пикселах, нп.: 100 -->
|вид крайны = Еврорегион
|крайна = [[Еврорегион Карпаты|Карпаты]]
|lat_dir = N |lat_deg =48 |lat_min =59 |lat_sec =05 <!-- землеписна ширка-->
|lon_dir = E |lon_deg =22 |lon_min =51 |lon_sec =53 <!-- землеписна довжка-->
|CoordAddon =
|CoordScale = 300000 <!-- мапы укажуть ся в маштабѣ (скалѣ) 3 км/цм -->
|карта страны =
|размер карты страны = 0 <!-- так затлумить выдачу мапы под рамов -->
|давны назвы =
|вид региона = Область<!--3.гарадича администрации-->
|регион = [[Закарпатска область|Закарпатска]]
|вид района = <!--4.гарадича администрации, предволено: Район -->
|район = [[Великоберезняньскый район|Великоберезнянскый]]
|вид общины = Сельска рада<!--5.гарадича администрации ПОВИННЫЙ ПАРАМЕТЕР!-->
|община = Ужоцка
|площа = 22,769 <!-- в квадр. км -->
|вид высоты = Надморска вышка <!-- або: Найвысша точка, Высота центра …-->
|высота = 567<!-- в метрах -->
|население = 772<!-- лем само число -->
|год переписи = 2001
|часовый пояс = +2
|DST = перевод годинкы <!—пусто значить, же час не переводять -->
|телефонный код = +380 3135
|почтовый индекс = 89031
|вид идентификатора = КОАТУУ<!-- локална система кодованя територии-->
|цифровой идентификатор = 2120886801
|категория в Commons = Uzhok
|сайт =
|язык сайта =
}}
[[File:Ukrajna, Uzsok, Sportszálló. Fortepan 6148.jpg|thumb|290px|{{center|Готел ''Шпорт'' в року 1939}}]]
[[File:Wooden Church St. Michael of Ushok, Ukraine.jpg|thumb|290px|{{center|Михайловска церква з року 1745}}]]
'''Ужок''', — [[село]] в [[Украина|Украинѣ]], в [[Закарпатска область|Закарпатской области]], [[Великоберезнянський район|Великоберезнянском районѣ]], оддалене о 45 км од районного центра.<ref name=Tronko>Тронько П. и др. (ред.), с. 202.</ref>
;Администрация {{ref-uk}}:
: Ужоцька сільська рада
: 89031, c. Ужок, вул.Головна,3
: тел. 3803135-38-2-91
== История ==
Перва упоминка о селѣ походить з року 1582 з листины, потвержуючой, же властниками села суть Другеты.<ref name=Sebestyén>Sebestyén Zsolt</ref> Хоть Ужок быв основаный в [[XVI. стороча|XVI. сторочу]], але на зачатку [[XVII. стороча]] село вымерло од мора. По часѣ было заселене приходниками з [[Галичина|Галичины]].<ref name=Tronko/>
В року 1910 зоз 1045 обывательох Ужка были: 823 [[Русины]], 130 [[Нѣмцѣ]], 62 [[Мадяре]]. Подля вѣры: 843 грекокатолици, 125 израелиты, 65 римокатолици.<ref>A történelmi Magyarország</ref>
[[25. септембра]] [[1914]] российска армада прорвала ся через Ужоцкый просмык до [[Мадярске кральовство|Мадярщины]], але уже [[4. октобра]] была выбита назад. Ещи мѣсяць ся тягли тяжкы бои, в котрых оборонцѣ стратили 20% своих воякох.<ref name=Révai>Révai nagy lexikona</ref>
В боях были розбиты ужоцкы купелѣ, модерный балнеологичный курорт, котрый мав два домы з купелями (28 кабин), пять [[бунгалов]]ох (60 цимрѣ), залы на шведску гимнастику, парк з фонтанов во формѣ фигуры [[Геркул]]а, што ся бие з гидров. Тота фигура, зготовлена в року 1842, ся заховала и стоить днесь во дворѣ [[Ужгородскый замок|Ужгородского замку]]. В медживойновой, чехословацкой добѣ купелѣ были часточно обновлены и дале выуживали 7 мѣстных минералых жерел (три на питя, четыри на купелѣ), а тыж быв выбудованый готел ''Шпорт'' (в Другой свѣтовой войнѣ знищеный) на выхоснованя барз вгодных околичных теренох про лыжованя и [[Туристика|туристику]].<ref name=Dostal>Достал Я.</ref>
В року 1930 Ужок мав 1147 обывательох, з них были: 975 [[Русины]], 72 [[Евреи]], 62 [[Чехы]] и [[Словаци]], 7 [[Мадяре]], 31 чужоземцѣ. Грекокатолицка громада числила 974 вѣрникы. В селѣ была русинска школа (3 класы) и чешска (1 класа); жандарска станиця и мытниця ({{nowrap|т. зв.}} финанцы).<ref name=Dostal/>
В року 1944 в околици села на желѣзници Жорнава—Ужок успѣшны диверзии чинили партизаны оддѣлу {{nowrap|О. В. Тканка}}. 16. октобра 1944 село выслободив од фашистох 18. стрѣлецкый корпус Червеной армады. З тым ся зачала писати украинско-совѣтска история села. В року 1969 в селѣ жили 1023 особы, была восямрочна школа, клуб и двѣ библиотекы. Селяне ся занимали овчарством и култивовали [[Кромплѣ|кромплѣ]].<ref name=Tronko/>
== Памяткы ==
Деревляна шатрова тризрубна церква [[XVIII. стороча]] (хранена державов),<ref name=Tronko/> [[Світова дїдовизна ЮНЕСКО|свѣтова дѣдовизна UNESCO]].<ref>{{cite web |url=http://culture.unian.net/ukr/detail/194648 |title=Дерев'яні церкви Карпат внесли до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО |publisher=UNIAN |date=2013 Jun 21|accessdate=2020-12-25}}</ref>
== Жерела и одказы ==
* '''A történelmi Magyarország''' atlasza és adattára 1914 {{ISBN| 963 85683 3 X}} {{ref-hu}}
* '''Révai nagy lexikona'''. 18. köt. Révai Testvérek Irodalmi Intézet Részvénytársaság, Budapest, 1925 {{ref-hu}} С. 663.
* '''Sebestyén Zsolt''': Kárpátaljai helységnév-magyarázatok a Nagybereznai járásból [http://mnytud.arts.klte.hu/ht/4/13sebest.pdf] {{ref-hu}} Сс. 180–181.
* '''Достал Я.''' Підкарпатська Русь. (Закарпаття періоду Чехословацької республіки 1919–1938). Ужгород, 2014. {{ISBN| 978-966-671-374-5}} [http://www.twirpx.com/file/1775048/]{{Dead link|date=August 2022 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} {{ref-uk}} С. 58.
* '''Тронько П.''' и др. (ред.). Історія міст і сіл Української РСР. Том 7. Закарпатська область. Київ, 1969. {{ref-uk}} С. 202.
== Референции ==
{{reflist}}
[[Катеґорія:Населены пункты Украины]]
[[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]]
bp18rsagh3l7yactdraa7e3nyi420ji
Ракошино
0
17555
131782
127872
2022-08-17T17:06:41Z
InternetArchiveBot
22034
Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9
wikitext
text/x-wiki
{{Локалита
|статус = [[Село]] [[Украина|Украины]]
|руська назва = Ракошино
|оригинална назва =
|застава = <!-- назва файла, нп.: Zastava.png -->
|опис заставы = <!-- появить ся над фотков -->
|ширина заставы = <!-- в пикселах, нп.: 150 -->
|герб = Rakoshino.jpg
|опис герба = ''Памятник полеглым родакам''
|ширина герба = 250
|вид крайны = [[Держава]]<!--2.гарадича администрации -->
|крайна = Украина
|lat_dir = N |lat_deg =48 |lat_min =27 |lat_sec =51 <!-- землеписна ширка-->
|lon_dir = E |lon_deg =22 |lon_min =35 |lon_sec =51 <!-- землеписна довжка-->
|CoordAddon =type:adm3rd
|CoordScale = 100000 <!-- мапы укажуть ся в маштабѣ (скалѣ) 1 км/цм -->
|размер карты страны = 250 <!-- так затлумить выдачу мапы под рамов -->
|давны назвы =
|вид региона = Область<!--3.гарадича администрации-->
|регион = [[Закарпатска область|Закарпатска]]
|вид района = <!--4.гарадича администрации, предволено: Район -->
|район = [[Мукачовскый район|Мукачовскый]]
|вид общины = Сельска рада<!--5.гарадича администрации ПОВИННЫЙ ПАРАМЕТЕР!-->
|община = Ракошинска<ref name="ВРУ"/>
|площа = 4,219<ref name="ВРУ">Ракошино на сайті Верховної ради України</ref><!-- в квадр. км -->
|вид высоты = Надморска вышка <!-- або: Найвысша точка, Высота центра …-->
|высота = 113<ref>weather.in.ua Ракошино (Закарпатська область)</ref><!-- в метрах -->
|население = 3280<ref name="ВРУ"/><!-- лем само число -->
|год переписи = 2001
|часовый пояс = +2
|DST = перевод годинкы <!—пусто значить, же час не переводять -->
|телефонный код = +380 3131<ref name="ВРУ"/>
|почтовый индекс = 89620<ref name="ВРУ"/>
|вид идентификатора = КОАТУУ<!-- локална система кодованя територии-->
|цифровой идентификатор = 2122786801
|категория в Commons = Rakoshyno
|сайт =
|язык сайта =
}}
'''Ра́кошино''', {{ref-hu}} ''Beregrákos'', {{ref-cs}} ''Rákošín'' — село в [[Мукачовскый район|Мукачовском районѣ]] [[Закарпатска область|Закарпатской области]] [[Украина|Украины]].
;Администрация{{ref-uk}}:
:89620, Закарпатська обл.,
:Мукачівський р-н, с. Ракошино,
:вул. Дружби, 20; +380 3131 74-2-21
== Полога ==
Лежить на правому березѣ [[Ріка|рѣкы]] [[Латориця|Латорицѣ]] на автомагистрали [[Ужгород]] – [[Мукачово]] за {{nowrap|9 [[км]]}} од районного центра.<ref name=Netocaev>Неточаєв В. І., Шершун І. М.</ref>
== История ==
Перва документална упоминка о селѣ на запад од Мукачова, названом ''Rakus'' (Ракуш), датована роком 1332. Назва походить од едного рамена [[Ріка|рѣкы]] [[Латориця]], а подля [[Тивадар Легоцкый|Легоцкого]], людовы переказы споминають, же в том мѣстѣ рѣкы бивно ся трафляли ракы.<ref>Sebestyén Zsolt, сс. 119–120.</ref>
В року 1910 зоз 2726 обывательох села {{ref-hu}} ''Beregrákos'' были {{nowrap|1538 [[Мадяре]]}}, {{nowrap|1043 [[Русины]]}} и {{nowrap|139 [[Нѣмцѣ]]}}. До [[Трианонскый мирный договор|Трианона]] село належало ку Латорицкому округу (Latorcai járás) [[Жупа Берег|жупы Берег]].<ref>A történelmi Magyarország</ref>
В року 1911 отворила ся «людова библиотека», котра мала 150 книг. [[22. марца]] [[1919]] в селѣ установила ся [[Мадярска Совѣтска Република|совѣтска влада]], котра ся передержала 39 днѣ, зачим село окуповало румынске контрареволучне войско, а в маю передало го чехословацкой владѣ, подля [[Трианонскый мирный договор|Трианонского договора]].<ref name=Netocaev/>
В року 1930 зоз 3167 обывательох {{ref-cs}} ''Rákošín''-a были {{nowrap|1499 [[Мадяре]]}}, {{nowrap|1332 [[Русины]]}}, {{nowrap|292 [[Евреи]]}}, {{nowrap|21 [[Чехы]] и [[Словаци]]}}, {{nowrap|8 [[Нѣмцѣ]]}}, 15 — чужоземцѣ. Державны уряды: нотарскый, поштовый, жандарскый. Школы: чешска (4 класы), русинска (3 класы), реформатска мадярска (2 класы), грекокатолицка (1 класа).<ref>Ярослав Достал, с. 116.</ref>
[[26. октобра]] [[1944]] Червена армада выслободила село од мадярской окупации, але не передала го чехословацкой владѣ, а установила совѣтску военску администрацию. {{nowrap|17. новембра 1944}} обывателѣ села выказали свою дяку «возъеднати ся з матерьов Совѣтсков Украинов» и выбрали Дмитра Ковача и Петра Варгу за посланцьох на зъѣзд народных комитетох [[Закарпатска Украина|Закарпатской Украины]] до [[Мукачово|Мукачова]]. До року 1969 в селѣ збудовали {{nowrap|1252 бывалны домы}}, з них 530 з помочов державы, новый клуб на {{nowrap|300 мѣст}}, стадион на {{nowrap|2000 мѣст}}, дом служеб; отворены двѣ середнѣ, три восямрочны, три зачаточны школы и школа з интернатом, шѣсть библиотек з фондом {{nowrap|33 тысячѣ книжок}}; болниця на 50 постелей, амбуланты, аптека, дѣточа конзултация, де затруднены довъедна {{nowrap|53 працовници}} здоровництва, котры первый раз в истории дали можность обывателям села бесплатно ся лѣчити.<ref name=Netocaev/> {{nowrap|24 родаци}} села упали геройсков смертьов в рокы [[Друга світова война|Другой свѣтовой войны]],<ref>Marosi Anita</ref> их память сокотить монумент в центрѣ села.<ref name=Netocaev/>
== Вызнамны родаци ==
* [[Володимир Микита]] (*1931), народный малярь Украины
==Жерела и одказы ==
* '''A történelmi Magyarország''' atlasza és adattára 1914 {{ISBN| 963 85683 3 X}}{{ref-hu}}
* '''Sebestyén Zsolt''': Bereg megye helységneveinek etimológiai szótára [http://mek.oszk.hu/11600/11640/11640.pdf]{{ref-hu}}
* '''Ярослав Достал'''. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919–1938). Ужгород, «Карпати», 2014. {{ISBN| 978-966-671-374-5}} [http://www.twirpx.com/file/1775048/ Ярослав Достал. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919–1938)]{{Dead link|date=August 2022 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}{{ref-uk}}
* '''Неточаєв В. І., Шершун І. М.''': Ракошин // Тронько П. и др. (ред.) Історія міст і сіл України. Том 7. Закарпатська область. К. 1969. — Сс.412–421. {{ref-uk}} [http://ukrssr.com.ua/zakarp/mukachivskiy/rakoshin-mukachivskiy-rayon-zakarpatska-oblast Одчитане: 2021-01-09]
* {{Cite web |url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rf7571=11440 |title='''Ракошино на сайті Верховної ради України''' |language=[[Украинскый язык|украинскы]] |accessdate= 2020-02-21}}
* {{Cite web |url=https://weather.in.ua/ua/zakarpatskaja/22123 |title='''weather.in.ua Ракошино (Закарпатська область)''' |language=[[Украинскый язык|украинскы]] |accessdate= 2020-02-21}}
* {{cite web |author='''Marosi Anita''' |title=Kárpátalja anno: Beregrákos |date=2014.01.13 |url=https://karpatalja.ma/sorozatok/karpatalja-anno/karpatalja-anno-beregrakos/ |publisher=karpatalja.ma |accessdate=2021-02-10}}{{ref-hu}}
== Референции ==
{{reflist}}
{{Мукачовскый район}} {{Закарпатска область}}
[[Катеґорія:Населены пункты Украины]]
[[Категория:Населены пункты Закарпатской области]]
78xbf6b6rpxyxmsrixvxh0l2bu8m8ft
131820
131782
2022-08-17T18:53:03Z
Igor Kercsa
5504
Зрушена верзія 131782 од хоснователя [[Special:Contributions/InternetArchiveBot|InternetArchiveBot]] VANDALISM([[User talk:InternetArchiveBot|діскузія]])
wikitext
text/x-wiki
{{Локалита
|статус = [[Село]] [[Украина|Украины]]
|руська назва = Ракошино
|оригинална назва =
|застава = <!-- назва файла, нп.: Zastava.png -->
|опис заставы = <!-- появить ся над фотков -->
|ширина заставы = <!-- в пикселах, нп.: 150 -->
|герб = Rakoshino.jpg
|опис герба = ''Памятник полеглым родакам''
|ширина герба = 250
|вид крайны = [[Держава]]<!--2.гарадича администрации -->
|крайна = Украина
|lat_dir = N |lat_deg =48 |lat_min =27 |lat_sec =51 <!-- землеписна ширка-->
|lon_dir = E |lon_deg =22 |lon_min =35 |lon_sec =51 <!-- землеписна довжка-->
|CoordAddon =type:adm3rd
|CoordScale = 100000 <!-- мапы укажуть ся в маштабѣ (скалѣ) 1 км/цм -->
|размер карты страны = 250 <!-- так затлумить выдачу мапы под рамов -->
|давны назвы =
|вид региона = Область<!--3.гарадича администрации-->
|регион = [[Закарпатска область|Закарпатска]]
|вид района = <!--4.гарадича администрации, предволено: Район -->
|район = [[Мукачовскый район|Мукачовскый]]
|вид общины = Сельска рада<!--5.гарадича администрации ПОВИННЫЙ ПАРАМЕТЕР!-->
|община = Ракошинска<ref name="ВРУ"/>
|площа = 4,219<ref name="ВРУ">Ракошино на сайті Верховної ради України</ref><!-- в квадр. км -->
|вид высоты = Надморска вышка <!-- або: Найвысша точка, Высота центра …-->
|высота = 113<ref>weather.in.ua Ракошино (Закарпатська область)</ref><!-- в метрах -->
|население = 3280<ref name="ВРУ"/><!-- лем само число -->
|год переписи = 2001
|часовый пояс = +2
|DST = перевод годинкы <!—пусто значить, же час не переводять -->
|телефонный код = +380 3131<ref name="ВРУ"/>
|почтовый индекс = 89620<ref name="ВРУ"/>
|вид идентификатора = КОАТУУ<!-- локална система кодованя територии-->
|цифровой идентификатор = 2122786801
|категория в Commons = Rakoshyno
|сайт =
|язык сайта =
}}
'''Ра́кошино''', {{ref-hu}} ''Beregrákos'', {{ref-cs}} ''Rákošín'' — село в [[Мукачовскый район|Мукачовском районѣ]] [[Закарпатска область|Закарпатской области]] [[Украина|Украины]].
;Администрация{{ref-uk}}:
:89620, Закарпатська обл.,
:Мукачівський р-н, с. Ракошино,
:вул. Дружби, 20; +380 3131 74-2-21
== Полога ==
Лежить на правому березѣ [[Ріка|рѣкы]] [[Латориця|Латорицѣ]] на автомагистрали [[Ужгород]] – [[Мукачово]] за {{nowrap|9 [[км]]}} од районного центра.<ref name=Netocaev>Неточаєв В. І., Шершун І. М.</ref>
== История ==
Перва документална упоминка о селѣ на запад од Мукачова, названом ''Rakus'' (Ракуш), датована роком 1332. Назва походить од едного рамена [[Ріка|рѣкы]] [[Латориця]], а подля [[Тивадар Легоцкый|Легоцкого]], людовы переказы споминають, же в том мѣстѣ рѣкы бивно ся трафляли ракы.<ref>Sebestyén Zsolt, сс. 119–120.</ref>
В року 1910 зоз 2726 обывательох села {{ref-hu}} ''Beregrákos'' были {{nowrap|1538 [[Мадяре]]}}, {{nowrap|1043 [[Русины]]}} и {{nowrap|139 [[Нѣмцѣ]]}}. До [[Трианонскый мирный договор|Трианона]] село належало ку Латорицкому округу (Latorcai járás) [[Жупа Берег|жупы Берег]].<ref>A történelmi Magyarország</ref>
В року 1911 отворила ся «людова библиотека», котра мала 150 книг. [[22. марца]] [[1919]] в селѣ установила ся [[Мадярска Совѣтска Република|совѣтска влада]], котра ся передержала 39 днѣ, зачим село окуповало румынске контрареволучне войско, а в маю передало го чехословацкой владѣ, подля [[Трианонскый мирный договор|Трианонского договора]].<ref name=Netocaev/>
В року 1930 зоз 3167 обывательох {{ref-cs}} ''Rákošín''-a были {{nowrap|1499 [[Мадяре]]}}, {{nowrap|1332 [[Русины]]}}, {{nowrap|292 [[Евреи]]}}, {{nowrap|21 [[Чехы]] и [[Словаци]]}}, {{nowrap|8 [[Нѣмцѣ]]}}, 15 — чужоземцѣ. Державны уряды: нотарскый, поштовый, жандарскый. Школы: чешска (4 класы), русинска (3 класы), реформатска мадярска (2 класы), грекокатолицка (1 класа).<ref>Ярослав Достал, с. 116.</ref>
[[26. октобра]] [[1944]] Червена армада выслободила село од мадярской окупации, але не передала го чехословацкой владѣ, а установила совѣтску военску администрацию. {{nowrap|17. новембра 1944}} обывателѣ села выказали свою дяку «возъеднати ся з матерьов Совѣтсков Украинов» и выбрали Дмитра Ковача и Петра Варгу за посланцьох на зъѣзд народных комитетох [[Закарпатска Украина|Закарпатской Украины]] до [[Мукачово|Мукачова]]. До року 1969 в селѣ збудовали {{nowrap|1252 бывалны домы}}, з них 530 з помочов державы, новый клуб на {{nowrap|300 мѣст}}, стадион на {{nowrap|2000 мѣст}}, дом служеб; отворены двѣ середнѣ, три восямрочны, три зачаточны школы и школа з интернатом, шѣсть библиотек з фондом {{nowrap|33 тысячѣ книжок}}; болниця на 50 постелей, амбуланты, аптека, дѣточа конзултация, де затруднены довъедна {{nowrap|53 працовници}} здоровництва, котры первый раз в истории дали можность обывателям села бесплатно ся лѣчити.<ref name=Netocaev/> {{nowrap|24 родаци}} села упали геройсков смертьов в рокы [[Друга світова война|Другой свѣтовой войны]],<ref>Marosi Anita</ref> их память сокотить монумент в центрѣ села.<ref name=Netocaev/>
== Вызнамны родаци ==
* [[Володимир Микита]] (*1931), народный малярь Украины
==Жерела и одказы ==
* '''A történelmi Magyarország''' atlasza és adattára 1914 {{ISBN| 963 85683 3 X}}{{ref-hu}}
* '''Sebestyén Zsolt''': Bereg megye helységneveinek etimológiai szótára [http://mek.oszk.hu/11600/11640/11640.pdf]{{ref-hu}}
* '''Ярослав Достал'''. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919–1938). Ужгород, «Карпати», 2014. {{ISBN| 978-966-671-374-5}} [http://www.twirpx.com/file/1775048/ Ярослав Достал. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919–1938)]{{ref-uk}}
* '''Неточаєв В. І., Шершун І. М.''': Ракошин // Тронько П. и др. (ред.) Історія міст і сіл України. Том 7. Закарпатська область. К. 1969. — Сс.412–421. {{ref-uk}} [http://ukrssr.com.ua/zakarp/mukachivskiy/rakoshin-mukachivskiy-rayon-zakarpatska-oblast Одчитане: 2021-01-09]
* {{Cite web |url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rf7571=11440 |title='''Ракошино на сайті Верховної ради України''' |language=[[Украинскый язык|украинскы]] |accessdate= 2020-02-21}}
* {{Cite web |url=https://weather.in.ua/ua/zakarpatskaja/22123 |title='''weather.in.ua Ракошино (Закарпатська область)''' |language=[[Украинскый язык|украинскы]] |accessdate= 2020-02-21}}
* {{cite web |author='''Marosi Anita''' |title=Kárpátalja anno: Beregrákos |date=2014.01.13 |url=https://karpatalja.ma/sorozatok/karpatalja-anno/karpatalja-anno-beregrakos/ |publisher=karpatalja.ma |accessdate=2021-02-10}}{{ref-hu}}
== Референции ==
{{reflist}}
{{Мукачовскый район}} {{Закарпатска область}}
[[Катеґорія:Населены пункты Украины]]
[[Категория:Населены пункты Закарпатской области]]
e6hn82t0fscc28j2ha4y6c8d2wyfy5g
131851
131820
2022-08-17T20:00:11Z
InternetArchiveBot
22034
Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9
wikitext
text/x-wiki
{{Локалита
|статус = [[Село]] [[Украина|Украины]]
|руська назва = Ракошино
|оригинална назва =
|застава = <!-- назва файла, нп.: Zastava.png -->
|опис заставы = <!-- появить ся над фотков -->
|ширина заставы = <!-- в пикселах, нп.: 150 -->
|герб = Rakoshino.jpg
|опис герба = ''Памятник полеглым родакам''
|ширина герба = 250
|вид крайны = [[Держава]]<!--2.гарадича администрации -->
|крайна = Украина
|lat_dir = N |lat_deg =48 |lat_min =27 |lat_sec =51 <!-- землеписна ширка-->
|lon_dir = E |lon_deg =22 |lon_min =35 |lon_sec =51 <!-- землеписна довжка-->
|CoordAddon =type:adm3rd
|CoordScale = 100000 <!-- мапы укажуть ся в маштабѣ (скалѣ) 1 км/цм -->
|размер карты страны = 250 <!-- так затлумить выдачу мапы под рамов -->
|давны назвы =
|вид региона = Область<!--3.гарадича администрации-->
|регион = [[Закарпатска область|Закарпатска]]
|вид района = <!--4.гарадича администрации, предволено: Район -->
|район = [[Мукачовскый район|Мукачовскый]]
|вид общины = Сельска рада<!--5.гарадича администрации ПОВИННЫЙ ПАРАМЕТЕР!-->
|община = Ракошинска<ref name="ВРУ"/>
|площа = 4,219<ref name="ВРУ">Ракошино на сайті Верховної ради України</ref><!-- в квадр. км -->
|вид высоты = Надморска вышка <!-- або: Найвысша точка, Высота центра …-->
|высота = 113<ref>weather.in.ua Ракошино (Закарпатська область)</ref><!-- в метрах -->
|население = 3280<ref name="ВРУ"/><!-- лем само число -->
|год переписи = 2001
|часовый пояс = +2
|DST = перевод годинкы <!—пусто значить, же час не переводять -->
|телефонный код = +380 3131<ref name="ВРУ"/>
|почтовый индекс = 89620<ref name="ВРУ"/>
|вид идентификатора = КОАТУУ<!-- локална система кодованя територии-->
|цифровой идентификатор = 2122786801
|категория в Commons = Rakoshyno
|сайт =
|язык сайта =
}}
'''Ра́кошино''', {{ref-hu}} ''Beregrákos'', {{ref-cs}} ''Rákošín'' — село в [[Мукачовскый район|Мукачовском районѣ]] [[Закарпатска область|Закарпатской области]] [[Украина|Украины]].
;Администрация{{ref-uk}}:
:89620, Закарпатська обл.,
:Мукачівський р-н, с. Ракошино,
:вул. Дружби, 20; +380 3131 74-2-21
== Полога ==
Лежить на правому березѣ [[Ріка|рѣкы]] [[Латориця|Латорицѣ]] на автомагистрали [[Ужгород]] – [[Мукачово]] за {{nowrap|9 [[км]]}} од районного центра.<ref name=Netocaev>Неточаєв В. І., Шершун І. М.</ref>
== История ==
Перва документална упоминка о селѣ на запад од Мукачова, названом ''Rakus'' (Ракуш), датована роком 1332. Назва походить од едного рамена [[Ріка|рѣкы]] [[Латориця]], а подля [[Тивадар Легоцкый|Легоцкого]], людовы переказы споминають, же в том мѣстѣ рѣкы бивно ся трафляли ракы.<ref>Sebestyén Zsolt, сс. 119–120.</ref>
В року 1910 зоз 2726 обывательох села {{ref-hu}} ''Beregrákos'' были {{nowrap|1538 [[Мадяре]]}}, {{nowrap|1043 [[Русины]]}} и {{nowrap|139 [[Нѣмцѣ]]}}. До [[Трианонскый мирный договор|Трианона]] село належало ку Латорицкому округу (Latorcai járás) [[Жупа Берег|жупы Берег]].<ref>A történelmi Magyarország</ref>
В року 1911 отворила ся «людова библиотека», котра мала 150 книг. [[22. марца]] [[1919]] в селѣ установила ся [[Мадярска Совѣтска Република|совѣтска влада]], котра ся передержала 39 днѣ, зачим село окуповало румынске контрареволучне войско, а в маю передало го чехословацкой владѣ, подля [[Трианонскый мирный договор|Трианонского договора]].<ref name=Netocaev/>
В року 1930 зоз 3167 обывательох {{ref-cs}} ''Rákošín''-a были {{nowrap|1499 [[Мадяре]]}}, {{nowrap|1332 [[Русины]]}}, {{nowrap|292 [[Евреи]]}}, {{nowrap|21 [[Чехы]] и [[Словаци]]}}, {{nowrap|8 [[Нѣмцѣ]]}}, 15 — чужоземцѣ. Державны уряды: нотарскый, поштовый, жандарскый. Школы: чешска (4 класы), русинска (3 класы), реформатска мадярска (2 класы), грекокатолицка (1 класа).<ref>Ярослав Достал, с. 116.</ref>
[[26. октобра]] [[1944]] Червена армада выслободила село од мадярской окупации, але не передала го чехословацкой владѣ, а установила совѣтску военску администрацию. {{nowrap|17. новембра 1944}} обывателѣ села выказали свою дяку «возъеднати ся з матерьов Совѣтсков Украинов» и выбрали Дмитра Ковача и Петра Варгу за посланцьох на зъѣзд народных комитетох [[Закарпатска Украина|Закарпатской Украины]] до [[Мукачово|Мукачова]]. До року 1969 в селѣ збудовали {{nowrap|1252 бывалны домы}}, з них 530 з помочов державы, новый клуб на {{nowrap|300 мѣст}}, стадион на {{nowrap|2000 мѣст}}, дом служеб; отворены двѣ середнѣ, три восямрочны, три зачаточны школы и школа з интернатом, шѣсть библиотек з фондом {{nowrap|33 тысячѣ книжок}}; болниця на 50 постелей, амбуланты, аптека, дѣточа конзултация, де затруднены довъедна {{nowrap|53 працовници}} здоровництва, котры первый раз в истории дали можность обывателям села бесплатно ся лѣчити.<ref name=Netocaev/> {{nowrap|24 родаци}} села упали геройсков смертьов в рокы [[Друга світова война|Другой свѣтовой войны]],<ref>Marosi Anita</ref> их память сокотить монумент в центрѣ села.<ref name=Netocaev/>
== Вызнамны родаци ==
* [[Володимир Микита]] (*1931), народный малярь Украины
==Жерела и одказы ==
* '''A történelmi Magyarország''' atlasza és adattára 1914 {{ISBN| 963 85683 3 X}}{{ref-hu}}
* '''Sebestyén Zsolt''': Bereg megye helységneveinek etimológiai szótára [http://mek.oszk.hu/11600/11640/11640.pdf]{{ref-hu}}
* '''Ярослав Достал'''. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919–1938). Ужгород, «Карпати», 2014. {{ISBN| 978-966-671-374-5}} [http://www.twirpx.com/file/1775048/ Ярослав Достал. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919–1938)]{{Dead link|date=August 2022 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}{{ref-uk}}
* '''Неточаєв В. І., Шершун І. М.''': Ракошин // Тронько П. и др. (ред.) Історія міст і сіл України. Том 7. Закарпатська область. К. 1969. — Сс.412–421. {{ref-uk}} [http://ukrssr.com.ua/zakarp/mukachivskiy/rakoshin-mukachivskiy-rayon-zakarpatska-oblast Одчитане: 2021-01-09]
* {{Cite web |url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rf7571=11440 |title='''Ракошино на сайті Верховної ради України''' |language=[[Украинскый язык|украинскы]] |accessdate= 2020-02-21}}
* {{Cite web |url=https://weather.in.ua/ua/zakarpatskaja/22123 |title='''weather.in.ua Ракошино (Закарпатська область)''' |language=[[Украинскый язык|украинскы]] |accessdate= 2020-02-21}}
* {{cite web |author='''Marosi Anita''' |title=Kárpátalja anno: Beregrákos |date=2014.01.13 |url=https://karpatalja.ma/sorozatok/karpatalja-anno/karpatalja-anno-beregrakos/ |publisher=karpatalja.ma |accessdate=2021-02-10}}{{ref-hu}}
== Референции ==
{{reflist}}
{{Мукачовскый район}} {{Закарпатска область}}
[[Катеґорія:Населены пункты Украины]]
[[Категория:Населены пункты Закарпатской области]]
78xbf6b6rpxyxmsrixvxh0l2bu8m8ft
Турѣ Реметы
0
17647
131795
127811
2022-08-17T17:42:35Z
InternetArchiveBot
22034
Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9
wikitext
text/x-wiki
{{Локалита
|статус = [[Село]] в [[Украина|Украинѣ]]
|руська назва = Турѣ Реметы
|оригинална назва = {{ref-uk}} Тур'ї Ремети
|герб = Tremeta герб.gif
|ширина герба = 120
|вид крайны = Еврорегион
|крайна = [[Еврорегион Карпаты|Карпаты]]
|lat_dir = N |lat_deg =48 |lat_min =42 |lat_sec =51 <!-- землеписна ширка-->
|lon_dir = E |lon_deg =22 |lon_min =35 |lon_sec =38 <!-- землеписна довжка-->
|CoordAddon =
|CoordScale = 300000 <!-- мапы укажуть ся в масштабѣ 3 км/цм -->
|размер карты страны = 0 <!-- так затлумить выдачу мапы под рамов -->
|давны назвы =
|вид региона = [[Область]]
|регион = [[Закарпатска область|Закарпатска]]
|вид района =
|район = [[Перечинскый район|Перечинскый]]
|вид общины = Сельска рада
|община = Туряреметска
|площа = 48,86<!-- в квадр. км --><ref name=VRU/>
|вид высоты = Надморска вышка <!-- або: Найвысша точка, Высота центра …-->
|высота = 204<!-- в метрах --><ref>Інформер: Тур'ї Ремети</ref>
|население = 3340<!-- лем само число --><ref name=VRU>Облікова картка с. Тур'ї Ремети</ref>
|год переписи = 2001
|часовый пояс = +2
|DST = перевод годинкы <!—пусто значить, же час не переводять -->
|телефонный код = +380 3145
|почтовый индекс = 89221
|вид идентификатора = КОАТУУ
|цифровой идентификатор = 2123286301
|категория в Commons = Turyi Remety
|сайт =
|язык сайта =
}}
'''Турѣ Реметы''', {{ref-uk}} ''Тур'ї Ремети'', {{ref-hu}} ''Turjaremete'', {{ref-cs}} ''Tuří Remety'' — [[село]] в [[Перечинскый район|Перечинском районѣ]] [[Закарпатска область|Закарпатской области]] [[Украина|Украины]].
;Сельска рада<ref name=VRU/> {{ref-uk}}:
:Тур'є-Реметівська сільська рада
:89221, Закарпатська обл., Перечинський р-н,
:с. Тур’ї Ремети, вул. Тканка, 1
:тел.03145 51-150, 51-260
== Полога ==
Лежить на далници [[Перечин]] – [[Свалява]] од [[Перечин]]а на [[выход]] {{nowrap|о 9 [[км]]}}<ref name=Tronko>Тронько П.</ref> на сутоку [[Туричка|Туричкы]] з [[Туря (приток Уга)|Турьов]].<ref>Турьи Реметы М-34-118</ref>
== История ==
Перва упоминка о селѣ в историчных документах датована роком 1451. В роках 1830–1870 в селѣ фунговала невелика желѣзарня.<ref name=Tronko/>
В року 1910 зоз 2041 обывательох были 1237 [[Русины]], 446 [[Мадяре]], 334 [[Словаци]]; подля вѣры: 1290 грекокатолици, 481 римокатолици, 218 израелиты.<ref>A történelmi Magyarország</ref>
В року 1930 зоз 2332 обывательох были 1562 [[Русины]], 540 [[Чехы]] и [[Словаци]], 182 [[Евреи]], 24 [[Мадяре]], 1 [[Нѣмцѣ| Нѣмець]], 1 — иншый, 22 — чужоземцѣ; подля вѣры: 1586 грекокатолици, котры мали муровану церкву {{nowrap|Св. Михаила}} од року 1771, и 505 римокатолици з костелом {{nowrap|Св. Юрия}} од року 1886. Штатна справа: нотарскый, жандарскый, лѣсогаздовный уряды, пошта, телеграф, телефон.<ref name=Dostal>Достал, Ярослав</ref>
* Школы:<ref name=Dostal/>
** русинска (7 клас),
** чешска (4 класы).
* Промысел:<ref name=Dostal/>
** штатный конярскый завод на хованя племенитых кони про цѣлу Подкарпатску Русь (створеный в року 1870 на мѣстѣ желѣзарнѣ, закрытой з доводу вычерпаня копалнѣ желѣзной руды);
** ку нему належны 5 ферм про статок на [[полонина Руна|полонинѣ Руной]] (800 кони, 3000 коров, 32 племенны быкы, 33 племенны конѣ-гуцулы);
** велика штатна дереворобна фабрика.
В року 1942 в селѣ гортисты зрядили концлагер, в котром держали неприятельох режима, зокрема секретаря крайского комитета [[КПЧ]] [[Олекса Борканюк|Олексу Борканюка]]. [[27. октобра]] [[1944]] Турѣ Реметы были выслободжены од фашистох Червенов армадов и вступили до украинской добы своей истории, котра ся зачала так, же 44 хлопы были взяты доброволцями до Червеной армады. В року 1969 в селѣ были 3323 обывателѣ, земледѣлске дружство, {{ref-uk|в}} «колгосп „Зоря комунізму“», деревообробна фабрика з цехами пиловым, буторовым и выробох про домашность, гидроелектрарня на выкон {{nowrap|360 [[Киловаттгодина|киловатт]]}}, лѣсництво [[Перечин]]ского лѣсокомбінату, середня школа, вечерна школа про молодых працуючых, библиотека, клуб на 250 мѣст, при ньом 5 кружкы аматерского умѣня; сельска болниця.<ref name=Tronko/>
== Вызнамны родаци ==
* [[Иван Мураний]] (1881–1945), [[педагог]], културный дѣятель, [[священик]]
* [[Шандор Рот]] (1921–1996), украинскый и мадярскый [[Лингвистика|лингвиста]], [[професор]] [[Будапештска универзита|Будапештской универзиты]].<ref name=Tronko/>
* [[Магда Адам]] (1925–2017), историчка, докторка Мадярской академии наук
== Жерела и одказы ==
* [https://books.google.com.ua/books/about/A_T%C3%B6rt%C3%A9nelmi_Magyarorsz%C3%A1g_atlasza_%C3%A9s.html?id=y_QNYAAACAAJ&redir_esc=y '''A történelmi Magyarország''' atlasza és adattára 1914] {{ISBN| 963 85683 3 X}}{{ref-hu}}
* '''Достал, Ярослав'''. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919–1938). Ужгород, «Карпати», 2014. <nowiki>ISBN 978-966-671-374-5</nowiki> [http://www.twirpx.com/file/1775048/ (pdf)]{{Dead link|date=August 2022 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} {{ref-uk}}
* {{cite web |title='''Інформер: Тур'ї Ремети''' |url=http://weather.in.ua/ua/zakarpatskaja/26632 |accessdate=2021-03-19}}{{ref-uk}}
* '''Тронько П.''' и др. (ред.) Історія міст і сіл України. Том 7. Закарпатська область. К. 1969. Сс. 474–475. [http://ukrssr.com.ua/zakarp/perechinskiy/tur-yi-remeti-perechinskiy-rayon-zakarpatska-oblast Одчитане: 2021-03-16]{{ref-ru}}
* {{Cite web |url=http://freemap.com.ua/maps/genshtab/m-34-118.jpg |title='''Турьи Реметы М-34-118''' |date=1990 |format=мапа |publisher=Генеральный штаб |accessdate=2021-03-16}}{{ref-ru}}
* {{cite web |date=2021 |url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rf7571=11489 |title='''Облікова картка с. Тур'ї Ремети''' |publisher=Верховна Рада України |accessdate=2021-03-16}}{{ref-uk}}
== Референции ==
{{reflist}}
{{Перечинскый район}}{{Закарпатска область}}
[[Катеґорія:Села Україны]]
[[Катеґорія:Населены пункты Украины]]
[[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]]
s60meqbt1ccv97tx2xlz4pfomf2r9lu
131806
131795
2022-08-17T18:15:31Z
Igor Kercsa
5504
Зрушена верзія 131795 од хоснователя [[Special:Contributions/InternetArchiveBot|InternetArchiveBot]] VANDALISM([[User talk:InternetArchiveBot|діскузія]])
wikitext
text/x-wiki
{{Локалита
|статус = [[Село]] в [[Украина|Украинѣ]]
|руська назва = Турѣ Реметы
|оригинална назва = {{ref-uk}} Тур'ї Ремети
|герб = Tremeta герб.gif
|ширина герба = 120
|вид крайны = Еврорегион
|крайна = [[Еврорегион Карпаты|Карпаты]]
|lat_dir = N |lat_deg =48 |lat_min =42 |lat_sec =51 <!-- землеписна ширка-->
|lon_dir = E |lon_deg =22 |lon_min =35 |lon_sec =38 <!-- землеписна довжка-->
|CoordAddon =
|CoordScale = 300000 <!-- мапы укажуть ся в масштабѣ 3 км/цм -->
|размер карты страны = 0 <!-- так затлумить выдачу мапы под рамов -->
|давны назвы =
|вид региона = [[Область]]
|регион = [[Закарпатска область|Закарпатска]]
|вид района =
|район = [[Перечинскый район|Перечинскый]]
|вид общины = Сельска рада
|община = Туряреметска
|площа = 48,86<!-- в квадр. км --><ref name=VRU/>
|вид высоты = Надморска вышка <!-- або: Найвысша точка, Высота центра …-->
|высота = 204<!-- в метрах --><ref>Інформер: Тур'ї Ремети</ref>
|население = 3340<!-- лем само число --><ref name=VRU>Облікова картка с. Тур'ї Ремети</ref>
|год переписи = 2001
|часовый пояс = +2
|DST = перевод годинкы <!—пусто значить, же час не переводять -->
|телефонный код = +380 3145
|почтовый индекс = 89221
|вид идентификатора = КОАТУУ
|цифровой идентификатор = 2123286301
|категория в Commons = Turyi Remety
|сайт =
|язык сайта =
}}
'''Турѣ Реметы''', {{ref-uk}} ''Тур'ї Ремети'', {{ref-hu}} ''Turjaremete'', {{ref-cs}} ''Tuří Remety'' — [[село]] в [[Перечинскый район|Перечинском районѣ]] [[Закарпатска область|Закарпатской области]] [[Украина|Украины]].
;Сельска рада<ref name=VRU/> {{ref-uk}}:
:Тур'є-Реметівська сільська рада
:89221, Закарпатська обл., Перечинський р-н,
:с. Тур’ї Ремети, вул. Тканка, 1
:тел.03145 51-150, 51-260
== Полога ==
Лежить на далници [[Перечин]] – [[Свалява]] од [[Перечин]]а на [[выход]] {{nowrap|о 9 [[км]]}}<ref name=Tronko>Тронько П.</ref> на сутоку [[Туричка|Туричкы]] з [[Туря (приток Уга)|Турьов]].<ref>Турьи Реметы М-34-118</ref>
== История ==
Перва упоминка о селѣ в историчных документах датована роком 1451. В роках 1830–1870 в селѣ фунговала невелика желѣзарня.<ref name=Tronko/>
В року 1910 зоз 2041 обывательох были 1237 [[Русины]], 446 [[Мадяре]], 334 [[Словаци]]; подля вѣры: 1290 грекокатолици, 481 римокатолици, 218 израелиты.<ref>A történelmi Magyarország</ref>
В року 1930 зоз 2332 обывательох были 1562 [[Русины]], 540 [[Чехы]] и [[Словаци]], 182 [[Евреи]], 24 [[Мадяре]], 1 [[Нѣмцѣ| Нѣмець]], 1 — иншый, 22 — чужоземцѣ; подля вѣры: 1586 грекокатолици, котры мали муровану церкву {{nowrap|Св. Михаила}} од року 1771, и 505 римокатолици з костелом {{nowrap|Св. Юрия}} од року 1886. Штатна справа: нотарскый, жандарскый, лѣсогаздовный уряды, пошта, телеграф, телефон.<ref name=Dostal>Достал, Ярослав</ref>
* Школы:<ref name=Dostal/>
** русинска (7 клас),
** чешска (4 класы).
* Промысел:<ref name=Dostal/>
** штатный конярскый завод на хованя племенитых кони про цѣлу Подкарпатску Русь (створеный в року 1870 на мѣстѣ желѣзарнѣ, закрытой з доводу вычерпаня копалнѣ желѣзной руды);
** ку нему належны 5 ферм про статок на [[полонина Руна|полонинѣ Руной]] (800 кони, 3000 коров, 32 племенны быкы, 33 племенны конѣ-гуцулы);
** велика штатна дереворобна фабрика.
В року 1942 в селѣ гортисты зрядили концлагер, в котром держали неприятельох режима, зокрема секретаря крайского комитета [[КПЧ]] [[Олекса Борканюк|Олексу Борканюка]]. [[27. октобра]] [[1944]] Турѣ Реметы были выслободжены од фашистох Червенов армадов и вступили до украинской добы своей истории, котра ся зачала так, же 44 хлопы были взяты доброволцями до Червеной армады. В року 1969 в селѣ были 3323 обывателѣ, земледѣлске дружство, {{ref-uk|в}} «колгосп „Зоря комунізму“», деревообробна фабрика з цехами пиловым, буторовым и выробох про домашность, гидроелектрарня на выкон {{nowrap|360 [[Киловаттгодина|киловатт]]}}, лѣсництво [[Перечин]]ского лѣсокомбінату, середня школа, вечерна школа про молодых працуючых, библиотека, клуб на 250 мѣст, при ньом 5 кружкы аматерского умѣня; сельска болниця.<ref name=Tronko/>
== Вызнамны родаци ==
* [[Иван Мураний]] (1881–1945), [[педагог]], културный дѣятель, [[священик]]
* [[Шандор Рот]] (1921–1996), украинскый и мадярскый [[Лингвистика|лингвиста]], [[професор]] [[Будапештска универзита|Будапештской универзиты]].<ref name=Tronko/>
* [[Магда Адам]] (1925–2017), историчка, докторка Мадярской академии наук
== Жерела и одказы ==
* [https://books.google.com.ua/books/about/A_T%C3%B6rt%C3%A9nelmi_Magyarorsz%C3%A1g_atlasza_%C3%A9s.html?id=y_QNYAAACAAJ&redir_esc=y '''A történelmi Magyarország''' atlasza és adattára 1914] {{ISBN| 963 85683 3 X}}{{ref-hu}}
* '''Достал, Ярослав'''. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919–1938). Ужгород, «Карпати», 2014. <nowiki>ISBN 978-966-671-374-5</nowiki> [http://www.twirpx.com/file/1775048/ (pdf)] {{ref-uk}}
* {{cite web |title='''Інформер: Тур'ї Ремети''' |url=http://weather.in.ua/ua/zakarpatskaja/26632 |accessdate=2021-03-19}}{{ref-uk}}
* '''Тронько П.''' и др. (ред.) Історія міст і сіл України. Том 7. Закарпатська область. К. 1969. Сс. 474–475. [http://ukrssr.com.ua/zakarp/perechinskiy/tur-yi-remeti-perechinskiy-rayon-zakarpatska-oblast Одчитане: 2021-03-16]{{ref-ru}}
* {{Cite web |url=http://freemap.com.ua/maps/genshtab/m-34-118.jpg |title='''Турьи Реметы М-34-118''' |date=1990 |format=мапа |publisher=Генеральный штаб |accessdate=2021-03-16}}{{ref-ru}}
* {{cite web |date=2021 |url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rf7571=11489 |title='''Облікова картка с. Тур'ї Ремети''' |publisher=Верховна Рада України |accessdate=2021-03-16}}{{ref-uk}}
== Референции ==
{{reflist}}
{{Перечинскый район}}{{Закарпатска область}}
[[Катеґорія:Села Україны]]
[[Катеґорія:Населены пункты Украины]]
[[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]]
1ctb0ncbw17zypho827n5c20dajrnu7
131855
131806
2022-08-17T20:14:52Z
InternetArchiveBot
22034
Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9
wikitext
text/x-wiki
{{Локалита
|статус = [[Село]] в [[Украина|Украинѣ]]
|руська назва = Турѣ Реметы
|оригинална назва = {{ref-uk}} Тур'ї Ремети
|герб = Tremeta герб.gif
|ширина герба = 120
|вид крайны = Еврорегион
|крайна = [[Еврорегион Карпаты|Карпаты]]
|lat_dir = N |lat_deg =48 |lat_min =42 |lat_sec =51 <!-- землеписна ширка-->
|lon_dir = E |lon_deg =22 |lon_min =35 |lon_sec =38 <!-- землеписна довжка-->
|CoordAddon =
|CoordScale = 300000 <!-- мапы укажуть ся в масштабѣ 3 км/цм -->
|размер карты страны = 0 <!-- так затлумить выдачу мапы под рамов -->
|давны назвы =
|вид региона = [[Область]]
|регион = [[Закарпатска область|Закарпатска]]
|вид района =
|район = [[Перечинскый район|Перечинскый]]
|вид общины = Сельска рада
|община = Туряреметска
|площа = 48,86<!-- в квадр. км --><ref name=VRU/>
|вид высоты = Надморска вышка <!-- або: Найвысша точка, Высота центра …-->
|высота = 204<!-- в метрах --><ref>Інформер: Тур'ї Ремети</ref>
|население = 3340<!-- лем само число --><ref name=VRU>Облікова картка с. Тур'ї Ремети</ref>
|год переписи = 2001
|часовый пояс = +2
|DST = перевод годинкы <!—пусто значить, же час не переводять -->
|телефонный код = +380 3145
|почтовый индекс = 89221
|вид идентификатора = КОАТУУ
|цифровой идентификатор = 2123286301
|категория в Commons = Turyi Remety
|сайт =
|язык сайта =
}}
'''Турѣ Реметы''', {{ref-uk}} ''Тур'ї Ремети'', {{ref-hu}} ''Turjaremete'', {{ref-cs}} ''Tuří Remety'' — [[село]] в [[Перечинскый район|Перечинском районѣ]] [[Закарпатска область|Закарпатской области]] [[Украина|Украины]].
;Сельска рада<ref name=VRU/> {{ref-uk}}:
:Тур'є-Реметівська сільська рада
:89221, Закарпатська обл., Перечинський р-н,
:с. Тур’ї Ремети, вул. Тканка, 1
:тел.03145 51-150, 51-260
== Полога ==
Лежить на далници [[Перечин]] – [[Свалява]] од [[Перечин]]а на [[выход]] {{nowrap|о 9 [[км]]}}<ref name=Tronko>Тронько П.</ref> на сутоку [[Туричка|Туричкы]] з [[Туря (приток Уга)|Турьов]].<ref>Турьи Реметы М-34-118</ref>
== История ==
Перва упоминка о селѣ в историчных документах датована роком 1451. В роках 1830–1870 в селѣ фунговала невелика желѣзарня.<ref name=Tronko/>
В року 1910 зоз 2041 обывательох были 1237 [[Русины]], 446 [[Мадяре]], 334 [[Словаци]]; подля вѣры: 1290 грекокатолици, 481 римокатолици, 218 израелиты.<ref>A történelmi Magyarország</ref>
В року 1930 зоз 2332 обывательох были 1562 [[Русины]], 540 [[Чехы]] и [[Словаци]], 182 [[Евреи]], 24 [[Мадяре]], 1 [[Нѣмцѣ| Нѣмець]], 1 — иншый, 22 — чужоземцѣ; подля вѣры: 1586 грекокатолици, котры мали муровану церкву {{nowrap|Св. Михаила}} од року 1771, и 505 римокатолици з костелом {{nowrap|Св. Юрия}} од року 1886. Штатна справа: нотарскый, жандарскый, лѣсогаздовный уряды, пошта, телеграф, телефон.<ref name=Dostal>Достал, Ярослав</ref>
* Школы:<ref name=Dostal/>
** русинска (7 клас),
** чешска (4 класы).
* Промысел:<ref name=Dostal/>
** штатный конярскый завод на хованя племенитых кони про цѣлу Подкарпатску Русь (створеный в року 1870 на мѣстѣ желѣзарнѣ, закрытой з доводу вычерпаня копалнѣ желѣзной руды);
** ку нему належны 5 ферм про статок на [[полонина Руна|полонинѣ Руной]] (800 кони, 3000 коров, 32 племенны быкы, 33 племенны конѣ-гуцулы);
** велика штатна дереворобна фабрика.
В року 1942 в селѣ гортисты зрядили концлагер, в котром держали неприятельох режима, зокрема секретаря крайского комитета [[КПЧ]] [[Олекса Борканюк|Олексу Борканюка]]. [[27. октобра]] [[1944]] Турѣ Реметы были выслободжены од фашистох Червенов армадов и вступили до украинской добы своей истории, котра ся зачала так, же 44 хлопы были взяты доброволцями до Червеной армады. В року 1969 в селѣ были 3323 обывателѣ, земледѣлске дружство, {{ref-uk|в}} «колгосп „Зоря комунізму“», деревообробна фабрика з цехами пиловым, буторовым и выробох про домашность, гидроелектрарня на выкон {{nowrap|360 [[Киловаттгодина|киловатт]]}}, лѣсництво [[Перечин]]ского лѣсокомбінату, середня школа, вечерна школа про молодых працуючых, библиотека, клуб на 250 мѣст, при ньом 5 кружкы аматерского умѣня; сельска болниця.<ref name=Tronko/>
== Вызнамны родаци ==
* [[Иван Мураний]] (1881–1945), [[педагог]], културный дѣятель, [[священик]]
* [[Шандор Рот]] (1921–1996), украинскый и мадярскый [[Лингвистика|лингвиста]], [[професор]] [[Будапештска универзита|Будапештской универзиты]].<ref name=Tronko/>
* [[Магда Адам]] (1925–2017), историчка, докторка Мадярской академии наук
== Жерела и одказы ==
* [https://books.google.com.ua/books/about/A_T%C3%B6rt%C3%A9nelmi_Magyarorsz%C3%A1g_atlasza_%C3%A9s.html?id=y_QNYAAACAAJ&redir_esc=y '''A történelmi Magyarország''' atlasza és adattára 1914] {{ISBN| 963 85683 3 X}}{{ref-hu}}
* '''Достал, Ярослав'''. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919–1938). Ужгород, «Карпати», 2014. <nowiki>ISBN 978-966-671-374-5</nowiki> [http://www.twirpx.com/file/1775048/ (pdf)]{{Dead link|date=August 2022 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} {{ref-uk}}
* {{cite web |title='''Інформер: Тур'ї Ремети''' |url=http://weather.in.ua/ua/zakarpatskaja/26632 |accessdate=2021-03-19}}{{ref-uk}}
* '''Тронько П.''' и др. (ред.) Історія міст і сіл України. Том 7. Закарпатська область. К. 1969. Сс. 474–475. [http://ukrssr.com.ua/zakarp/perechinskiy/tur-yi-remeti-perechinskiy-rayon-zakarpatska-oblast Одчитане: 2021-03-16]{{ref-ru}}
* {{Cite web |url=http://freemap.com.ua/maps/genshtab/m-34-118.jpg |title='''Турьи Реметы М-34-118''' |date=1990 |format=мапа |publisher=Генеральный штаб |accessdate=2021-03-16}}{{ref-ru}}
* {{cite web |date=2021 |url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rf7571=11489 |title='''Облікова картка с. Тур'ї Ремети''' |publisher=Верховна Рада України |accessdate=2021-03-16}}{{ref-uk}}
== Референции ==
{{reflist}}
{{Перечинскый район}}{{Закарпатска область}}
[[Катеґорія:Села Україны]]
[[Катеґорія:Населены пункты Украины]]
[[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]]
s60meqbt1ccv97tx2xlz4pfomf2r9lu
Клячаново
0
18086
131761
128408
2022-08-17T16:01:45Z
InternetArchiveBot
22034
Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9
wikitext
text/x-wiki
{{Локалита
|статус = [[Село]] [[Украина|Украины]]
|руська назва = Клячаново
|оригинална назва =
|застава = <!-- назва файла, нп.: Zastava.png -->
|опис заставы = <!-- появить ся над фотков -->
|ширина заставы = <!-- в пикселах, нп.: 150 -->
|герб =
|опис герба =
|ширина герба = 250
|вид крайны = [[Держава]]<!--2.гарадича администрации -->
|крайна = Украина
|lat_dir = N |lat_deg =48 |lat_min =27 |lat_sec =54 <!-- землеписна ширка-->
|lon_dir = E |lon_deg =22 |lon_min =40 |lon_sec =01 <!-- землеписна довжка-->
|CoordAddon =type:adm3rd
|CoordScale = 100000 <!-- мапы укажуть ся в маштабѣ (скалѣ) 1 км/цм -->
|размер карты страны = 250 <!-- так затлумить выдачу мапы под рамов -->
|давны назвы =
|вид региона = Область<!--3.гарадича администрации-->
|регион = [[Закарпатска область|Закарпатска]]
|вид района = <!--4.гарадича администрации, предволено: Район -->
|район = [[Мукачовскый район|Мукачовскый]]
|вид общины = Сельска громада<!--5.гарадича администрации ПОВИННЫЙ ПАРАМЕТЕР!-->
|община = Ивановецка<ref name="ВРУ">Клячаново на сайті Верховної ради України</ref>
|площа = 2,038<!-- в квадр. км -->
|вид высоты = Надморска вышка <!-- або: Найвысша точка, Высота центра …-->
|высота = 118<ref>Информер: Клячаново (Закарпатська область)</ref><!-- в метрах -->
|население = 1905<ref name=population>{{cite web|url=http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp|title=Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12))|publisher=Банк даних Державної служби статистики України|accessdate=2021-10-26}}</ref><!-- лем само число -->
|год переписи = 2001
|часовый пояс = +2
|DST = перевод годинкы <!—пусто значить, же час не переводять -->
|телефонный код = +380 3131
|почтовый индекс = 89623
|вид идентификатора = КОАТУУ<!-- локална система кодованя територии-->
|цифровой идентификатор = 2122783202
|категория в Commons = Rakoshyno
|сайт =
|язык сайта =
}}
'''Кляча́ново''', {{ref-hu}} ''Klacsanó'', {{ref-cs}} ''Kličanovo'' — село в [[Мукачовскый район|Мукачовском районѣ]] [[Закарпатска область|Закарпатской области]] [[Украина|Украины]].<ref name=Sebestyén>Sebestyén Zsolt, с. 80</ref><ref name=Dostal>Ярослав Достал, сс. 105–106</ref>
;Администрация {{ref-uk}}:
:Івановецька сільська громада
:89622, Закарпатська обл., Мукачівський р-н,
:с. Іванівці, вул. Миру, 15
== История ==
Перва упоминка о селѣ под назвов ''Clechano'' в листинѣ грофского рода Зичи<ref>ZichyOkm. 8: 51</ref> датована роком 1422.<ref name=Sebestyén/>
В року 1910 в селѣ были 1099 обывателе: 825 [[Русины]], 211 [[Нѣмцѣ]], 62 [[Мадяре]]. Подля вѣры: грекокатолици — 681, израелиты — 214, римокатолици — 189. До [[Трианонскый мирный договор|Трианона]] село належало Латорицкому округови (Latorczai járás) [[Жупа Берег|жупы Берег]].<ref>A történelmi Magyarország</ref>
В року 1930 заевидованы 1484 обывателе, з того: [[Русины]] — 1235, [[Евреи]] — 218, [[Мадяре]] — 12, [[Чехы]] и [[Словаци]] — 4, иншы — 1, чужоземцѣ — 14. Грекокатолицка громада была найвекша и мала 1025 вѣрникох и муровану церкву Рождества Пресвятой Богородицѣ з 1820 року. Римокатолици мали мурованый [[костел]] Успѣня Пресвятой Богородицѣ з 1688 року. В селѣ были русинска (5 клас) и чешска (2 класы) школа.<ref>Ярослав Достал</ref>
== Вызнамны родаци ==
* [[Дмитро Кешеля]] (*1951), [[писатель]], [[новинарь]].
== Жерела и одказы ==
* '''A történelmi Magyarország''' atlasza és adattára 1914 {{ISBN| 963 85683 3 X}} [https://books.google.com.ua/books/about/A_T%C3%B6rt%C3%A9nelmi_Magyarorsz%C3%A1g_atlasza_%C3%A9s.html?id=y_QNYAAACAAJ&redir_esc=y <small>''Доступно онлайн''</small>]{{ref-hu}}
* '''ZichyOkm''' (архив Зичи):.A zichi és vásonkeői gróf Zichy-család idősb ágának okmánytára. Codex diplomaticus domus senioris comitum Zichy de Zich et Vásonkeő. Bp., 1871–1931.
* '''Sebestyén Zsolt''': Bereg megye helységneveinek etimológiai szótára [http://mek.oszk.hu/11600/11640/11640.pdf]{{ref-hu}}
* '''Ярослав Достал'''. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919–1938). Ужгород, «Карпати», 2014. {{ISBN| 978-966-671-374-5}} [http://www.twirpx.com/file/1775048/ Ярослав Достал. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919–1938)]{{Dead link|date=August 2022 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}{{ref-uk}}
* {{Cite web |url=https://weather.in.ua/ua/zakarpatskaja/10762 |title='''Информер: Клячаново (Закарпатська область)''' |language= |accessdate= 2021-10-26}}{{ref-uk}}
* {{Cite web |url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rf7571=11388 |title='''Клячаново на сайті Верховної ради України''' |language= |accessdate= 2021-10-26}}{{ref-uk}}
== Референции ==
{{reflist}}
{{Мукачовскый район}}{{Закарпатска область}}
[[Катеґорія:Населены пункты Украины]]
[[Категория:Населены пункты Закарпатской области]]
otniwf3cma6iwx6i3a0vlmt8mrwdy9x
131802
131761
2022-08-17T18:03:17Z
Igor Kercsa
5504
Зрушена верзія 131761 од хоснователя [[Special:Contributions/InternetArchiveBot|InternetArchiveBot]]VANDALISM ([[User talk:InternetArchiveBot|діскузія]])
wikitext
text/x-wiki
{{Локалита
|статус = [[Село]] [[Украина|Украины]]
|руська назва = Клячаново
|оригинална назва =
|застава = <!-- назва файла, нп.: Zastava.png -->
|опис заставы = <!-- появить ся над фотков -->
|ширина заставы = <!-- в пикселах, нп.: 150 -->
|герб =
|опис герба =
|ширина герба = 250
|вид крайны = [[Держава]]<!--2.гарадича администрации -->
|крайна = Украина
|lat_dir = N |lat_deg =48 |lat_min =27 |lat_sec =54 <!-- землеписна ширка-->
|lon_dir = E |lon_deg =22 |lon_min =40 |lon_sec =01 <!-- землеписна довжка-->
|CoordAddon =type:adm3rd
|CoordScale = 100000 <!-- мапы укажуть ся в маштабѣ (скалѣ) 1 км/цм -->
|размер карты страны = 250 <!-- так затлумить выдачу мапы под рамов -->
|давны назвы =
|вид региона = Область<!--3.гарадича администрации-->
|регион = [[Закарпатска область|Закарпатска]]
|вид района = <!--4.гарадича администрации, предволено: Район -->
|район = [[Мукачовскый район|Мукачовскый]]
|вид общины = Сельска громада<!--5.гарадича администрации ПОВИННЫЙ ПАРАМЕТЕР!-->
|община = Ивановецка<ref name="ВРУ">Клячаново на сайті Верховної ради України</ref>
|площа = 2,038<!-- в квадр. км -->
|вид высоты = Надморска вышка <!-- або: Найвысша точка, Высота центра …-->
|высота = 118<ref>Информер: Клячаново (Закарпатська область)</ref><!-- в метрах -->
|население = 1905<ref name=population>{{cite web|url=http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp|title=Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12))|publisher=Банк даних Державної служби статистики України|accessdate=2021-10-26}}</ref><!-- лем само число -->
|год переписи = 2001
|часовый пояс = +2
|DST = перевод годинкы <!—пусто значить, же час не переводять -->
|телефонный код = +380 3131
|почтовый индекс = 89623
|вид идентификатора = КОАТУУ<!-- локална система кодованя територии-->
|цифровой идентификатор = 2122783202
|категория в Commons = Rakoshyno
|сайт =
|язык сайта =
}}
'''Кляча́ново''', {{ref-hu}} ''Klacsanó'', {{ref-cs}} ''Kličanovo'' — село в [[Мукачовскый район|Мукачовском районѣ]] [[Закарпатска область|Закарпатской области]] [[Украина|Украины]].<ref name=Sebestyén>Sebestyén Zsolt, с. 80</ref><ref name=Dostal>Ярослав Достал, сс. 105–106</ref>
;Администрация {{ref-uk}}:
:Івановецька сільська громада
:89622, Закарпатська обл., Мукачівський р-н,
:с. Іванівці, вул. Миру, 15
== История ==
Перва упоминка о селѣ под назвов ''Clechano'' в листинѣ грофского рода Зичи<ref>ZichyOkm. 8: 51</ref> датована роком 1422.<ref name=Sebestyén/>
В року 1910 в селѣ были 1099 обывателе: 825 [[Русины]], 211 [[Нѣмцѣ]], 62 [[Мадяре]]. Подля вѣры: грекокатолици — 681, израелиты — 214, римокатолици — 189. До [[Трианонскый мирный договор|Трианона]] село належало Латорицкому округови (Latorczai járás) [[Жупа Берег|жупы Берег]].<ref>A történelmi Magyarország</ref>
В року 1930 заевидованы 1484 обывателе, з того: [[Русины]] — 1235, [[Евреи]] — 218, [[Мадяре]] — 12, [[Чехы]] и [[Словаци]] — 4, иншы — 1, чужоземцѣ — 14. Грекокатолицка громада была найвекша и мала 1025 вѣрникох и муровану церкву Рождества Пресвятой Богородицѣ з 1820 року. Римокатолици мали мурованый [[костел]] Успѣня Пресвятой Богородицѣ з 1688 року. В селѣ были русинска (5 клас) и чешска (2 класы) школа.<ref>Ярослав Достал</ref>
== Вызнамны родаци ==
* [[Дмитро Кешеля]] (*1951), [[писатель]], [[новинарь]].
== Жерела и одказы ==
* '''A történelmi Magyarország''' atlasza és adattára 1914 {{ISBN| 963 85683 3 X}} [https://books.google.com.ua/books/about/A_T%C3%B6rt%C3%A9nelmi_Magyarorsz%C3%A1g_atlasza_%C3%A9s.html?id=y_QNYAAACAAJ&redir_esc=y <small>''Доступно онлайн''</small>]{{ref-hu}}
* '''ZichyOkm''' (архив Зичи):.A zichi és vásonkeői gróf Zichy-család idősb ágának okmánytára. Codex diplomaticus domus senioris comitum Zichy de Zich et Vásonkeő. Bp., 1871–1931.
* '''Sebestyén Zsolt''': Bereg megye helységneveinek etimológiai szótára [http://mek.oszk.hu/11600/11640/11640.pdf]{{ref-hu}}
* '''Ярослав Достал'''. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919–1938). Ужгород, «Карпати», 2014. {{ISBN| 978-966-671-374-5}} [http://www.twirpx.com/file/1775048/ Ярослав Достал. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919–1938)]{{ref-uk}}
* {{Cite web |url=https://weather.in.ua/ua/zakarpatskaja/10762 |title='''Информер: Клячаново (Закарпатська область)''' |language= |accessdate= 2021-10-26}}{{ref-uk}}
* {{Cite web |url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rf7571=11388 |title='''Клячаново на сайті Верховної ради України''' |language= |accessdate= 2021-10-26}}{{ref-uk}}
== Референции ==
{{reflist}}
{{Мукачовскый район}}{{Закарпатска область}}
[[Катеґорія:Населены пункты Украины]]
[[Категория:Населены пункты Закарпатской области]]
c8z6nkkolmds9ql05zolyefbltafx3g
131835
131802
2022-08-17T19:27:17Z
InternetArchiveBot
22034
Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9
wikitext
text/x-wiki
{{Локалита
|статус = [[Село]] [[Украина|Украины]]
|руська назва = Клячаново
|оригинална назва =
|застава = <!-- назва файла, нп.: Zastava.png -->
|опис заставы = <!-- появить ся над фотков -->
|ширина заставы = <!-- в пикселах, нп.: 150 -->
|герб =
|опис герба =
|ширина герба = 250
|вид крайны = [[Держава]]<!--2.гарадича администрации -->
|крайна = Украина
|lat_dir = N |lat_deg =48 |lat_min =27 |lat_sec =54 <!-- землеписна ширка-->
|lon_dir = E |lon_deg =22 |lon_min =40 |lon_sec =01 <!-- землеписна довжка-->
|CoordAddon =type:adm3rd
|CoordScale = 100000 <!-- мапы укажуть ся в маштабѣ (скалѣ) 1 км/цм -->
|размер карты страны = 250 <!-- так затлумить выдачу мапы под рамов -->
|давны назвы =
|вид региона = Область<!--3.гарадича администрации-->
|регион = [[Закарпатска область|Закарпатска]]
|вид района = <!--4.гарадича администрации, предволено: Район -->
|район = [[Мукачовскый район|Мукачовскый]]
|вид общины = Сельска громада<!--5.гарадича администрации ПОВИННЫЙ ПАРАМЕТЕР!-->
|община = Ивановецка<ref name="ВРУ">Клячаново на сайті Верховної ради України</ref>
|площа = 2,038<!-- в квадр. км -->
|вид высоты = Надморска вышка <!-- або: Найвысша точка, Высота центра …-->
|высота = 118<ref>Информер: Клячаново (Закарпатська область)</ref><!-- в метрах -->
|население = 1905<ref name=population>{{cite web|url=http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp|title=Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12))|publisher=Банк даних Державної служби статистики України|accessdate=2021-10-26}}</ref><!-- лем само число -->
|год переписи = 2001
|часовый пояс = +2
|DST = перевод годинкы <!—пусто значить, же час не переводять -->
|телефонный код = +380 3131
|почтовый индекс = 89623
|вид идентификатора = КОАТУУ<!-- локална система кодованя територии-->
|цифровой идентификатор = 2122783202
|категория в Commons = Rakoshyno
|сайт =
|язык сайта =
}}
'''Кляча́ново''', {{ref-hu}} ''Klacsanó'', {{ref-cs}} ''Kličanovo'' — село в [[Мукачовскый район|Мукачовском районѣ]] [[Закарпатска область|Закарпатской области]] [[Украина|Украины]].<ref name=Sebestyén>Sebestyén Zsolt, с. 80</ref><ref name=Dostal>Ярослав Достал, сс. 105–106</ref>
;Администрация {{ref-uk}}:
:Івановецька сільська громада
:89622, Закарпатська обл., Мукачівський р-н,
:с. Іванівці, вул. Миру, 15
== История ==
Перва упоминка о селѣ под назвов ''Clechano'' в листинѣ грофского рода Зичи<ref>ZichyOkm. 8: 51</ref> датована роком 1422.<ref name=Sebestyén/>
В року 1910 в селѣ были 1099 обывателе: 825 [[Русины]], 211 [[Нѣмцѣ]], 62 [[Мадяре]]. Подля вѣры: грекокатолици — 681, израелиты — 214, римокатолици — 189. До [[Трианонскый мирный договор|Трианона]] село належало Латорицкому округови (Latorczai járás) [[Жупа Берег|жупы Берег]].<ref>A történelmi Magyarország</ref>
В року 1930 заевидованы 1484 обывателе, з того: [[Русины]] — 1235, [[Евреи]] — 218, [[Мадяре]] — 12, [[Чехы]] и [[Словаци]] — 4, иншы — 1, чужоземцѣ — 14. Грекокатолицка громада была найвекша и мала 1025 вѣрникох и муровану церкву Рождества Пресвятой Богородицѣ з 1820 року. Римокатолици мали мурованый [[костел]] Успѣня Пресвятой Богородицѣ з 1688 року. В селѣ были русинска (5 клас) и чешска (2 класы) школа.<ref>Ярослав Достал</ref>
== Вызнамны родаци ==
* [[Дмитро Кешеля]] (*1951), [[писатель]], [[новинарь]].
== Жерела и одказы ==
* '''A történelmi Magyarország''' atlasza és adattára 1914 {{ISBN| 963 85683 3 X}} [https://books.google.com.ua/books/about/A_T%C3%B6rt%C3%A9nelmi_Magyarorsz%C3%A1g_atlasza_%C3%A9s.html?id=y_QNYAAACAAJ&redir_esc=y <small>''Доступно онлайн''</small>]{{ref-hu}}
* '''ZichyOkm''' (архив Зичи):.A zichi és vásonkeői gróf Zichy-család idősb ágának okmánytára. Codex diplomaticus domus senioris comitum Zichy de Zich et Vásonkeő. Bp., 1871–1931.
* '''Sebestyén Zsolt''': Bereg megye helységneveinek etimológiai szótára [http://mek.oszk.hu/11600/11640/11640.pdf]{{ref-hu}}
* '''Ярослав Достал'''. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919–1938). Ужгород, «Карпати», 2014. {{ISBN| 978-966-671-374-5}} [http://www.twirpx.com/file/1775048/ Ярослав Достал. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919–1938)]{{Dead link|date=August 2022 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}{{ref-uk}}
* {{Cite web |url=https://weather.in.ua/ua/zakarpatskaja/10762 |title='''Информер: Клячаново (Закарпатська область)''' |language= |accessdate= 2021-10-26}}{{ref-uk}}
* {{Cite web |url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rf7571=11388 |title='''Клячаново на сайті Верховної ради України''' |language= |accessdate= 2021-10-26}}{{ref-uk}}
== Референции ==
{{reflist}}
{{Мукачовскый район}}{{Закарпатска область}}
[[Катеґорія:Населены пункты Украины]]
[[Категория:Населены пункты Закарпатской области]]
otniwf3cma6iwx6i3a0vlmt8mrwdy9x
Діскузія з хоснователём:YoungstownToast
3
18308
131845
130391
2022-08-17T19:52:09Z
Igor Kercsa
5504
help!
wikitext
text/x-wiki
Hello Youngstown Toast, When you have some time, could you take a look at the English article: [[en: Stefania Turkewich]]? She was the first woman composer of classical music in Ukraine. Could you do a shortened article about her for the Rusyn Wikipedia? Last year I asked a number of editors in the Rusyn Wikipedia to take a look at this, and if you're interested and would like to try it, I'm sure they would come in and help you. [[Хоснователь:Nicola Mitchell|Nicola Mitchell]] ([[Діскузія з хоснователём:Nicola Mitchell|діскузія]]) 21:41, 17 януара 2022 (CET)
:@[[Хоснователь:Nicola Mitchell|Nicola Mitchell]] Hi. My knowledge of Rusyn is very limited but I'll try to write an article with the help of some friends. --[[Хоснователь:YoungstownToast|YoungstownToast]] ([[Діскузія з хоснователём:YoungstownToast|діскузія]]) 23:48, 17 януара 2022 (CET)
::Thank you! [[Хоснователь:Nicola Mitchell|Nicola Mitchell]] ([[Діскузія з хоснователём:Nicola Mitchell|діскузія]]) 12:31, 18 януара 2022 (CET)
Hi, Youngstown Toast! You have made a blunder, renaming Абауйсолнок to Солнок. The first is [[:en:Abaújszolnok|a small village]] in Borsod-Abaúj-Zemplén County in nothern Hungary, the second is a [[:en:Szolnok|town]] in Jász-Nagykun-Szolnok county in central Hungary. Please, contact some global admin to quickly delete your redirection from ruewiki, because it blocks the restoring of the correct naming. --[[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскузія]]) 09:54, 1 марца 2022 (CET)
:My apologies. I'll fix it right away! Thank you for telling me. [[Хоснователь:YoungstownToast|YoungstownToast]] ([[Діскузія з хоснователём:YoungstownToast|діскузія]]) 18:02, 1 марца 2022 (CET)
== Stefania Turkewich ==
Hello YoungstownToast, Would you be able to give this article just a start in the Rusyn language Wikipedia, with an introductory sentence or paragraph? [[Хоснователь:Nicola Mitchell|Nicola Mitchell]] ([[Діскузія з хоснователём:Nicola Mitchell|діскузія]]) 14:33, 7 апріля 2022 (CEST)
== InternetArchiveBot vandalising ==
Please, help me stop InternetArchiveBot on rue-wiki, if you can. It continuosly mark live links as dead. all vandalising of today needs rollbacking --[[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскузія]]) 21:51, 17 авґуста 2022 (CEST)
pvi59ho3tgkl9y3s93d7rrspyaui5d8
131858
131845
2022-08-17T21:13:58Z
Iluvatar
3472
ping
wikitext
text/x-wiki
Hello Youngstown Toast, When you have some time, could you take a look at the English article: [[en: Stefania Turkewich]]? She was the first woman composer of classical music in Ukraine. Could you do a shortened article about her for the Rusyn Wikipedia? Last year I asked a number of editors in the Rusyn Wikipedia to take a look at this, and if you're interested and would like to try it, I'm sure they would come in and help you. [[Хоснователь:Nicola Mitchell|Nicola Mitchell]] ([[Діскузія з хоснователём:Nicola Mitchell|діскузія]]) 21:41, 17 януара 2022 (CET)
:@[[Хоснователь:Nicola Mitchell|Nicola Mitchell]] Hi. My knowledge of Rusyn is very limited but I'll try to write an article with the help of some friends. --[[Хоснователь:YoungstownToast|YoungstownToast]] ([[Діскузія з хоснователём:YoungstownToast|діскузія]]) 23:48, 17 януара 2022 (CET)
::Thank you! [[Хоснователь:Nicola Mitchell|Nicola Mitchell]] ([[Діскузія з хоснователём:Nicola Mitchell|діскузія]]) 12:31, 18 януара 2022 (CET)
Hi, Youngstown Toast! You have made a blunder, renaming Абауйсолнок to Солнок. The first is [[:en:Abaújszolnok|a small village]] in Borsod-Abaúj-Zemplén County in nothern Hungary, the second is a [[:en:Szolnok|town]] in Jász-Nagykun-Szolnok county in central Hungary. Please, contact some global admin to quickly delete your redirection from ruewiki, because it blocks the restoring of the correct naming. --[[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскузія]]) 09:54, 1 марца 2022 (CET)
:My apologies. I'll fix it right away! Thank you for telling me. [[Хоснователь:YoungstownToast|YoungstownToast]] ([[Діскузія з хоснователём:YoungstownToast|діскузія]]) 18:02, 1 марца 2022 (CET)
== Stefania Turkewich ==
Hello YoungstownToast, Would you be able to give this article just a start in the Rusyn language Wikipedia, with an introductory sentence or paragraph? [[Хоснователь:Nicola Mitchell|Nicola Mitchell]] ([[Діскузія з хоснователём:Nicola Mitchell|діскузія]]) 14:33, 7 апріля 2022 (CEST)
== InternetArchiveBot vandalising ==
Please, help me stop InternetArchiveBot on rue-wiki, if you can. It continuosly mark live links as dead. all vandalising of today needs rollbacking --[[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскузія]]) 21:51, 17 авґуста 2022 (CEST)
:@[[user:Cyberpower678|Cyberpower678]].—[[Хоснователь:Iluvatar|Iluvatar]] ([[Діскузія з хоснователём:Iluvatar|діскузія]]) 23:13, 17 авґуста 2022 (CEST)
rv6wt8cgzyj3dmr4go13fpva2dpp7gz
131874
131858
2022-08-18T02:32:02Z
YoungstownToast
18056
/* InternetArchiveBot vandalising */ Відповідь
wikitext
text/x-wiki
Hello Youngstown Toast, When you have some time, could you take a look at the English article: [[en: Stefania Turkewich]]? She was the first woman composer of classical music in Ukraine. Could you do a shortened article about her for the Rusyn Wikipedia? Last year I asked a number of editors in the Rusyn Wikipedia to take a look at this, and if you're interested and would like to try it, I'm sure they would come in and help you. [[Хоснователь:Nicola Mitchell|Nicola Mitchell]] ([[Діскузія з хоснователём:Nicola Mitchell|діскузія]]) 21:41, 17 януара 2022 (CET)
:@[[Хоснователь:Nicola Mitchell|Nicola Mitchell]] Hi. My knowledge of Rusyn is very limited but I'll try to write an article with the help of some friends. --[[Хоснователь:YoungstownToast|YoungstownToast]] ([[Діскузія з хоснователём:YoungstownToast|діскузія]]) 23:48, 17 януара 2022 (CET)
::Thank you! [[Хоснователь:Nicola Mitchell|Nicola Mitchell]] ([[Діскузія з хоснователём:Nicola Mitchell|діскузія]]) 12:31, 18 януара 2022 (CET)
Hi, Youngstown Toast! You have made a blunder, renaming Абауйсолнок to Солнок. The first is [[:en:Abaújszolnok|a small village]] in Borsod-Abaúj-Zemplén County in nothern Hungary, the second is a [[:en:Szolnok|town]] in Jász-Nagykun-Szolnok county in central Hungary. Please, contact some global admin to quickly delete your redirection from ruewiki, because it blocks the restoring of the correct naming. --[[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскузія]]) 09:54, 1 марца 2022 (CET)
:My apologies. I'll fix it right away! Thank you for telling me. [[Хоснователь:YoungstownToast|YoungstownToast]] ([[Діскузія з хоснователём:YoungstownToast|діскузія]]) 18:02, 1 марца 2022 (CET)
== Stefania Turkewich ==
Hello YoungstownToast, Would you be able to give this article just a start in the Rusyn language Wikipedia, with an introductory sentence or paragraph? [[Хоснователь:Nicola Mitchell|Nicola Mitchell]] ([[Діскузія з хоснователём:Nicola Mitchell|діскузія]]) 14:33, 7 апріля 2022 (CEST)
== InternetArchiveBot vandalising ==
Please, help me stop InternetArchiveBot on rue-wiki, if you can. It continuosly mark live links as dead. all vandalising of today needs rollbacking --[[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскузія]]) 21:51, 17 авґуста 2022 (CEST)
:@[[user:Cyberpower678|Cyberpower678]].—[[Хоснователь:Iluvatar|Iluvatar]] ([[Діскузія з хоснователём:Iluvatar|діскузія]]) 23:13, 17 авґуста 2022 (CEST)
:I'll try to contact a global admin or something. [[Хоснователь:YoungstownToast|YoungstownToast]] ([[Діскузія з хоснователём:YoungstownToast|діскузія]]) 04:32, 18 авґуста 2022 (CEST)
f356a9njuylvh7i2zq1gqqtonra16op
Беркасово
0
18678
131748
131547
2022-08-17T14:44:31Z
InternetArchiveBot
22034
Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9
wikitext
text/x-wiki
{{Локалита
|статус = Село з русинскым обывательством, [[Войводина]]
|руська назва = Беркасово
|оригинална назва = {{nobold|''Беркасово'' {{ref-sr}}}}
|застава = Berkasovo 471.jpg
|опис заставы = Културный дом
|ширина заставы = 250
|герб = <!-- назва файла, нп.: Herb.jpg -->
|опис герба = <!-- появить ся над фотков -->
|ширина герба = <!-- в пикселах, нп.: 100 -->
|вид крайны = Держава
|крайна = Сербия
|lat_dir = N |lat_deg =45 |lat_min =09 |lat_sec =02 <!-- землеписна ширка-->
|lon_dir = E |lon_deg =19 |lon_min =15 |lon_sec =43 <!-- землеписна довжка-->
|CoordAddon = type:city
|CoordScale = 300000 <!-- мапы укажуть ся в масштабѣ 3 км/цм -->
|размер карты страны = 250 <!-- 0 затлумить выдачу мапы под рамов -->
|давны назвы =
|вид региона = Автономный край
|регион = [[Войводина]]
|вид района = Справный округ
|район = [[Срѣмскый округ|Срѣмскый]]
|вид общины = Община
|община = [[Шид (община)|Шид]]
|площа = 20,6
|вид высоты = Надморска вышка <!-- або: Найвысша точка, Высота центра …-->
|высота = 149
|население = 1228<ref name="Kniga9">Књига 9, ''Становништво, упоредни преглед броја становника 1948, 1953, 1961, 1971, 1981, 1991, 2002, подаци по насељесть''</ref>
|год переписи = 2002
|часовый пояс = +1
|DST = перевод годинкы <!—пусто значить, же час не переводять -->
|телефонный код = +381 022
|почтовый индекс = 22242
|вид идентификатора = <!-- локална система кодованя територии-->
|цифровой идентификатор =
|категория в Commons = Berkasovo
|сайт = <!-- http://www.ХХХХХ.com -->
|язык сайта =
}}
'''Беркасово''', {{ref-sr}} ''Беркасово'' — [[село]] в [[Сербия|Сербии]], в общинѣ [[Шид (община)|Шид]], в [[Срѣмскый округ|Срѣмском окрузѣ]] автономного края [[Войводина]], в историко-географичной области [[Срѣм]].
== История ==
Село спомянуте найскорше в папскых документах з XIII. стороча, од XV. стороча ту стояла твердыня под назвов Деспотовац, што была властностьов деспота Вука Бранковича, познатого як ''Вук, Огняный Драк'', котрый бойовав на сторонѣ краля Матяша Корвина против [[Османска империя|Османох]].<ref name="Vojvodina-2">{{Cite web |title= Egzoticna Vojvodina - 2 |publisher= Neoplanta |url= http://www.nadlanu.com/Blogs/BlogViewEntry%2CblogcategoryID%2C9%2CblogID%2C326%2CblogentryID%2C1324.html |date= 11 June 2006 |archiveurl= https://web.archive.org/web/20070928023546/http://www.nadlanu.com/Blogs/BlogViewEntry%2CblogcategoryID%2C9%2CblogID%2C326%2CblogentryID%2C1324.html |archivedate= 28 Sept 2007 |accessdate= 2022-08-02}}{{ref-sr}}</ref>
Сучасне село спомянуте в року 1733, коли ту была высвячена сербска православна церква {{nowrap|Св. Петра и Павла}}.<ref>{{Cite book |last=Хорват |first=Рудолф |authorlink= |title=Сријем — насеља и становништво |year= |url= |publisher= Хрватски институт за повијест - Подружница за повијест Славоније, Сријема и Барање |pages=38 |location= Славонски Брод |isbn=953-6659-04-2}}</ref>
До року 1828 село было чисто сербске, а одтогды ся ту зачали приселяти [[Русины]], а уже в року 1852 ту было 78 русинскых родин. Грекокатолицка церква была лем у [[Шид]]у, до котрого была една година ходу (около 4 км), але в сучасности Шид и Беркасово ся зовсѣм приблизили.<ref name="Vojvodina-2"/>
== Обывательство ==
{| border=1 cellpadding=4 cellspacing=0 class="toccolours" style="align: center; margin: 0.5em 0 0 0; border-style: solid; border: 1px solid #999; border-right-width: 2px; border-bottom-width: 2px; border-collapse: collapse; font-size: 100%;"
|+ '''Народностне зложѣня, 2002'''<ref name="Kniga9"/>
|-
| style="background:#eeffaa;" | '''Народность'''
| colspan=1 style="background:#eeffaa;" align="center" | '''Особ'''
| colspan=1 style="background:#eeffaa;" align="center" | '''%'''
|-
| style="background:#f3fff3;" | [[Сербы]]
| align="right" | 841
| align="right" | 68,48
|-
| style="background:#f3fff3;" | [[Русины]]
| align="right" | 184
| align="right" | 14,98
|-
| style="background:#f3fff3;" | [[Югославы]]
| align="right" | 51
| align="right" | 4,15
|-
| style="background:#f3fff3;" | [[Хорваты]]
| align="right" | 47
| align="right" | 3,82
|-
| style="background:#f3fff3;" | [[Словаци]]
| align="right" | 21
| align="right" | 1,71
|-
| style="background:#f3fff3;" | [[Мадяре]]
| align="right" | 6
| align="right" | 0,48
|-
| style="background:#f3fff3;" | [[Русы]]
| align="right" | 2
| align="right" | 0,16
|-
| style="background:#f3fff3;" | [[Ромове]]
| align="right" | 2
| align="right" | 0,16
|-
| style="background:#f3fff3;" | [[Украинцѣ]]
| align="right" | 1
| align="right" | 0,08
|-
| style="background:#f3fff3;" | [[Могамедан]]е
| align="right" | 1
| align="right" | 0,08
|-
| style="background:#f3fff3;" | [[Македонцѣ]]
| align="right" | 1
| align="right" | 0,08
|-
| style="background:#f3fff3;" | Иншы/невыяснены
| align="right" | 61
| align="right" | 4,96
|}
{| border=1 cellpadding=4 cellspacing=0 class="toccolours" style="align: left; margin: 0.5em 0 0 0; border-style: solid; border: 1px solid #999; border-right-width: 2px; border-bottom-width: 2px; border-collapse: collapse; font-size: 100%;"
|+ '''Динамика обывательства'''<ref>Knjiga20</ref>
! style="background:#eeffaa;" colspan=8 | Число обывательох 1948 – 2011
|- style="background:#f3fff3;"
! 1948
! 1953
! 1961
! 1971
! 1981
! 1991
! 2002
! 2011
|- align="center"
| 1156
| 1235
| 1214
| 1213
| 1217
| 1103
| 1228
| 1115
|}
== Жерела и одказы ==
* '''Књига 9''', ''Становништво, упоредни преглед броја становника 1948, 1953, 1961, 1971, 1981, 1991, 2002, подаци по насељесть'', [http://webrzs.stat.gov.rs/axd/index.php Републички завод за статистику] [https://web.archive.org/web/20150207061337/http://webrzs.stat.gov.rs/WebSite Архивна копия 2015-02-03], Београд, мај 2004, {{ISBN| 86-84433-14-9}} {{ref-sr}}
* {{Cite web |url=http://pod2.stat.gov.rs/ObjavljenePublikacije/Popis2011/Knjiga20.pdf |title='''Knjiga20''' Попис становништва, домаћинстава и станова 2011. у Републици Србији / 2011 Census of Population, Households and Dwellings in the Republic of Serbia |format=PDF, c. 46 |publisher= Републички завод за статистику / Statistical Office of the Republic of Serbia |accessdate=2022-08-02 }}{{ref-sr}} {{ref-en}}
== Референции ==
{{reflist}}
[[Катеґорія:Населены пункты Сербії]]
[[Катеґорія:Населены пункты Войводины]]
[[Катеґорія:Срѣмскый округ]]
eqr2n9e7ped2z299u3trxcd8ytzdzub
Пруссія
0
18702
131754
2022-08-17T15:11:50Z
Igor Kercsa
5504
Igor Kercsa переменовав сторінку [[Пруссія]] на [[Пруссия]]: as in the article
wikitext
text/x-wiki
#ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Пруссия]]
3xlkv3s0znx0fmh7smg8cql76qnlqx5
ДНР
0
18703
131786
2022-08-17T17:16:29Z
Zemant
1039
Напрямлїня на [[Донецка Людова Република]]
wikitext
text/x-wiki
#перенаправление [[Донецка Людова Република]]
9f2ftwzwqcqmj03zssyuls6guzvxq9t
ДЛР
0
18704
131787
2022-08-17T17:17:34Z
Zemant
1039
Напрямлїня на [[Донецка Людова Република]]
wikitext
text/x-wiki
#перенаправление [[Донецка Людова Република]]
9f2ftwzwqcqmj03zssyuls6guzvxq9t