Вікіпедія ruewiki https://rue.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 MediaWiki 1.39.0-wmf.23 first-letter Медіа Шпеціална Діскузія Хоснователь Діскузія з хоснователём Вікіпедія Діскузія ку Вікіпедії Файл Діскузія ку файлу MediaWiki Діскузія ку MediaWiki Шаблона Діскузія ку шаблонї Поміч Діскузія ку помочі Катеґорія Діскузія ку катеґорії TimedText TimedText talk Модуль Обговорення модуля Гаджет Обсуждение гаджета Определение гаджета Обсуждение определения гаджета Петро Мурянка 0 938 131722 128677 2022-08-14T17:20:51Z Igor Kercsa 5504 typo wikitext text/x-wiki {{ Писатель | name = Петро Трохановскый | image = | imagesize = | alt = | caption = | pseudonym = Петро Мурянка, Петро Поплета, Афтанас Колька, Климентий Жак<ref>Русински/руски писнї, с. 149.</ref> | birthname = Piotr Trochanowski | birthdate = {{Birth date and age|1947|08|10}} | birthplace = [[Пархов]], [[Долна Шлезия (воеводство)|Долна Шлезия]], [[Польско|Польща]] | deathdate = <!-- {{Death date and age|YYYY|MM|DD|YYYY|MM|DD}} --> | deathplace = | resting_place = | occupation = [[поет]], редактор, спѣвак, [[диригент]], [[режисер]] | language = лемковскый, польскый | nationality = Русин | ethnicity = з Лемковины | citizenship = польске | education = | alma_mater = | period = 1971–доднесь | genre = <!-- or: | genres = --> | subject = <!-- or: | subjects = --> | movement = | notableworks = <!-- or: | notablework = --> | spouse = <!-- or: | spouses = --> | partner = <!-- or: | partners = --> | children = | relatives = | awards = | signature = | signature_alt = | website = | Commons = }} '''Петро Мурянка''' (властным меном '''Петро Трохановскый''', родженый [[10. авґуст|10. августа]] [[1947]] в [[Пархов]]ѣ в бывшом воеводствѣ Легницком (днесь [[воеводство Долна Шлезия]]) в [[Польско|Польщи]] — [[Русины|русинскый]] (лемковскый) [[поет]], [[співак|спѣвак]], културный и сполоченскый активиста. ==Биография== Петро Трохановскый уродив ся в [[Пархов]]ѣ<ref>Тогдышна назва села была: Пархотин. (A Wisła dalej płynie, с. 13.)</ref> на западных новоодзысканых землях [[Польско|Польщи]] о три тыжднѣ по тому, як там были переселены цѣлов фамилиов з лемковского села [[Більцарева|Бѣлцарьова]] в рамках [[Акція Вісла|акции Висла]]. Закончив Православну духовну [[Семинария|семинарию]] и штудовав на Христианской богословской Академии в [[Варшава|Варшавѣ]], але не зостав высвяченый до духовного стану. Намѣсто того року 1976 вернув ся на [[Лемковина|Лемковину]] и ту быв [[диригент]]ом церковного хора в [[Санок]]у (1978–1982), а од року 1982 в [[Крениця|Крыници]]. Од 1980-х еден з ведучых културных и сполоченскых активистох лемковской оброды. Быв сполуосновником фестивала ''Ватра'' на [[Лемковина|Лемковинѣ]] (1983), редактором часописа ''Голос Ватры'' и солистом ансамбла ''Лемковина''. Занимать ведучы позиции в [[Стоваришыня Лемків|Стоваришѣню Лемкох]], редагуе двомѣсячник ''Бесіда'' и рочник ''Лемківскій календар'' тай иншы выданя. {{Цитат|Так, як в Словакии, так и ту успѣх лемковскых русинскых организаций зависѣв од динамизма еднотливцьох, в том припадѣ сполоченского активиста Андрѣя Копчи, поета Петра Мурянкы-Трохановского и ученой Олены Дуць-Файферовой...|Magocsi, Paul Robert. Chrbtom k horam, с. 480.}} Од року 1992 учитель лемковского языка в основной школѣ в [[Крениця|Крыници]]. Як учитель языка и редактор лемковскых выдань активну участь мав на кодификации лемковского варианта русинского языка в [[Польско|Польщи]]. ==Литературна и сценична творчость== В литературѣ дебутовав року 1971, коли в украинской новинцѣ ''Наше слово'', органѣ ''Українського суспільно-культурного товариства (УСКТ)'' в секции ''Лемківська сторінка'' зачав выступати з [[верш]]ами, малыма прозами и репортажами. Выдав четыри зберкы поезий: * Suchy badyl — Сухий бадиль — [[Новый Сонч]], 1983 (з перекладом по польскы Здзиславы Зегадлувны) * Мурянчыско — УСКТ, [[Варшава]], 1984 * Jak sokół wodę z kamienia — Як сокіл воды на камени — Iskry, [[Варшава]], 1989 (з перекладом по польскы Барбары Догналик) * Планетникы: давны и новы вершы — [[Стоваришыня Лемків|Stowarzyszenie Łemków]], [[Крениця|Крыниця]], 2001 Выдав драму ''Млиньскы камені'' (1990), написав и режировав дѣточы сценичны образкы, пьесы про Молодежный аматерскый театер ''Терка''. Склав и выдав антологию дѣточой поезии ''Мамко, куп мі книжку'' (1995), де во властной адаптации представив дѣточу поезию з [[Войводина|Войводины]], [[Лемковина|Лемковины]] и [[Пряшівскый край|Пряшовщины]]. Выдав по польскы автобиографичну книгу, адресовану Полякам, ''A Wisła dalej płynie'' (2007) «з вѣров, же захочуть прочитати и спробують зрозумѣти». ==Оцѣнѣня<ref>Магочій П.Р., Поп І., сс. 748-749.</ref>== *1984, 1998 — Заслуженый дѣятель културы од польского министерства културы * 1985, 1987 — Лемко року * 1990 — польска литературна премия им. Станислава Пьентака * 1997 — Православна премия им. князя Острожского * 2002 — Литературна премия им. Александра Духновича * 2003 — Премия св. брата Алберта за успѣхы в културѣ, добродѣтельствѣ и екуменичной сферѣ == Публикации == * {{cite book |last1=Мурянка |first1=Петро |authorlink1=Петро Мурянка |last2=Graban |first2=Volodislav|last3=Zegadłówna |first3= Zdzisława|title= [[Сухий бадиль]]|trans_title= a Dry Stalk|url= |format= |accessdate= |type= |edition= |series= |volume= |date= |year=1983 |publisher=Sądecka Oficyna Wydawnicza |location=[[Новый Сонч|Nowy Sącz]] |language=[[Польскый язык|польскы]] |isbn= |oclc= 69452364|doi= |id= |page= |pages= |at= |trans_chapter= |chapter= |chapterurl= |quote= }} * {{cite book |last1= Трохановскый |first1=Петро |authorlink1= |last2= |first2= |editor1-first= |editor1-last= |editor1-link= |others= |title= [[Як сокіл воды на камени]] |trans_title= Like water from a stone falcon |url= |format= |accessdate= |edition= |series= |volume= |date= |year= 1989 |publisher= Iskry |location= Warsaw |language= [[Польскый язык|польскы]], [[Русиньскый язык|русиньскы]]|isbn= 9788320711349 |oclc= 30750811 |doi= |id= |page= |pages= |trans_chapter= |chapter= |chapterurl= |quote= |ref= |bibcode= }} * {{cite book |last1=Трохановскый |first1=Петро |authorlink1=Петро Мурянка |title=[[Мамо куп мі книжку|Мамко куп мі книжку]] |trans_title= |url= |format= |accessdate= |type=children's poetry |edition= |series= |volume= |date= |year=1995 |publisher=SOWy |location= [[Новый Сонч|Nowy Sącz]]|language= [[Русиньскый язык|русиньскы]]|isbn= 9788385753308 |oclc=46719953 }} * {{cite book |title= Planetnyky : davny i novy vershy |last= Мурянка |first= Петро|authorlink=Петро Мурянка |year= 2001|publisher= Stovarišynâ Lemkìv|language= [[Русиньскый язык|русиньскы]]|location= |isbn= 9788390973043 |oclc= 54079749 }} * [[Бесіда]] (редактор) ==Жерела и одказы== * Magocsi, Paul Robert. Chrbtom k horam. Dejiny Karpatskej Rusi a karpatských Rusínov. UNIVERSUM. Prešov, 2016. {{ISBN| 978-80-89046-97-3}}. * Murianka, Petro. A Wisła dalej płynie. (Z zamierzonego cyklu: Opisać życie). Stowarzyszenie Łemków. Krynica - Legnica. 2007. {{ISBN| 13 978-83-923771-5-3}}. * Дудаш Н. (зостав.). Русински/руски писнї. Вибрала Наталия Дудаш. Нови Сад. Футура. 1997. {{ISBN| 86-7105-111-0}}. * Магочій П.Р., Поп І. (уклад.) Енциклопедія історії та культури карпатських русинів. Вид-во В.Падяка. Ужгород, 2010. {{ISBN| 978-966-387-044-1}}. == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1947||Мурянка, Петро}} [[Катеґорія:Русиньскы поеты]] [[Катеґорія:Русиньскы співаци]] [[Катеґорія:Русиньскы умелцї]] [[Катеґорія:Польскы писателе]] hpmnt21p11t4y69azuh9nemrcfbvo8e Закарпатска область 0 3725 131730 131338 2022-08-15T05:46:50Z TheHistoryOFEUROPE 23765 wikitext text/x-wiki {{Регион |статус=Область [[Україна|Украины]] |регион=Закарпатска область |регион оригинал=Закарпатська область ''укр.'' |образчик=[[Файл:Karptska Ukraina-2 COA.svg|80px]] |подпис=Герб области |розлога=12 777 км<sup>2</sup> |обывательство=1 244 895 особ (2009) |центер=[[Ужгород]]<br/>{{Coord|48.62|||N|22.3|||E|format=dms}} |зложѣня=11 мѣст, 13 районох |язык=украинскый |пост ведучого=Губернатор<ref>Официална назва поста: Голова Обласної Державної Адміністрації (ОДА) ''укр.''</ref> |имя ведучого=Игорь С. Бондаренко<ref>{{Cite web |title=Розказ Президента Украины ч. 492/2019 з дня 5. юла 2019 «Про призначення І.Бондаренка головою Закарпатської обласної державної адміністрації» |url=https://www.president.gov.ua/documents/4922019-27929}} ''укр.''</ref> |интернет-сайт=[http://www.carpathia.gov.ua/ ''укр.''] |категория склада=Zakarpattia Oblast }} [[File:Закарпатская область.png|257px|thumb|{{center|Карта Закарпатской области}}]] '''Закарпатска область''' ([[україньскый язык|по укр.]] ''Закарпатська область'', [[мадярьскый язык|по мад.]] ''Kárpátalja'') — область на крайном югозападѣ [[Україна|Украины]], в верхном току [[Ріка|рѣкы]] [[Тиса]] з центром в [[Ужгород|Ужгородѣ]]. Область уникатна своев пологов: мать границѣ з четырма сосѣдныма державами: [[Польско|Польща]], [[Словеньско|Словакия]], [[Мадярьско|Мадярщина]], [[Румуньско|Румыния]]. Мать розлогу 12 777 км² и 1 244 895 жительох ([[2009]]). ==Створѣня области== До октобра 1944 территория теперѣшной области выше 1000 роков была частьов [[Мадярске кральовство|Мадярщины]], окрем рокох 1919—1939, коли была частьов [[Чеськословеньско|Чехословакии]]. По приходѣ Червеной Армады, 26. октобра 1944 Первый зъѣзд Народных комитетов Закарпатской Украины в Мукачовѣ выголосив републику [[Закарпатска Украина]] и просив найвысшы органы [[УССР]] и [[СССР]] прияти ю в состав [[УССР]].<ref>Тронько П., с. 60</ref> Тота просьба была удоволена. Народна Рада Закарпатской Украины докончила величезну роботу организации житя новоствореной републики. Але република мала куртый живот. 22. януара 1946 указом Президиума Найвысшой Рады [[СССР]] она была перетворена в Закарпатску область в составѣ Украины з двома городами и 13 округами, а 25. януара в Закарпатской области были введены законы [[УССР]].<ref>Пушкаш А., с.437</ref> {{Цитат 3|О створѣню републикы Закарпатска Украина|На съезде делегатов народных комитетов в Мукачеве 26 ноября 1944 года было провозглашено государственное образование Закарпатская Украина с единствен­ным заданием — осуществить воссоединение края с Советской Украиной.| А. Пушкаш. Цивилизация или варварство<ref>Пушкаш А., с. 430</ref>|60%}} == Административне дѣлѣня == [[File:ZakarpatOblOutlined.png|thumb|250px|{{center|Районы Закарпатской области}}]] [[Файл:Map of Ukraine political simple Oblast Transkarpatien.png|thumb|250px|{{center|Закарпатска область в [[Україна|Украинѣ]]}}]] [[Файл:Flag of Transcarpathian Oblast.svg|thumb|250px|Застава области, прията 27.02.2009]] Область административно дѣлить ся на 13 районов и два городы областного подряджѣня: [[Ужгород]] и [[Мукачово]]. Районы Закарпатской области: * [[Берегівскый район|Береговскый район]] * [[Великоберезняньскый район|Великоберезнянскый район]] * [[Виноградівскый район|Виноградовскый район]] * [[Воловецкый район]] * [[Иршавскый район]] * [[Межгорскый район]] * [[Мукачівскый район|Мукачовскый район]] * [[Перечинскый район]] * [[Раховскый район]] * [[Свалявскый район]] * [[Тячовскый район]] * [[Ужгородскый район]] * [[Хустскый район]] == См. тыж == * [[Карпатьска Русь|Карпатска Русь]] * [[Підкарпатьска Русь|Подкарпатска Русь]] * [[Карпатьска Україна|Карпатска Украина]] * [[Закарпатска Украина]] * [[Русиньскый язык|Русинскый язык]] ==Застава области== Архивны документы свѣдчать, же много раз чехословацкы власти пробовали въедно з мѣстными политиками Подкарпатской Руси створити прапор края, удоволяючый розличны политичны ориентации. Але вшиткы пробы натыкали ся на нерѣшимость вопроса: якый прапор мать быти в основѣ: славянскый триколор або украинскый сино-жовтый.<ref>Філіппов О., с. 60</ref> Року 2006 быв выголошеный конкурс на проект заставы, але и тот не дав резултат. Наконець, под тиском политичных обстоянь, перед грядущым визитом в область Президента В. Ющенка, Областна Рада 27.02.2009 прияла нову заставу области, яка символизуе входжѣня области в Украину.<ref>Флаг Закарпатской области</ref> ==Обывательство== В [[Трианонскый мирный договор|дотрианонской]] добѣ найвекшы етничны групы обывательства были Русины, Мадяре, Румыны. По [[Трианонскый мирный договор|Трианонѣ]] поступно майже половка Мадярох выемигровала. Од року 1944 были вшыткы Русины без их згоды евидованы як Украинцѣ, так же не знати, што было едных, а што другых, а поствоенны совѣтскы репресии пережила лем третина Мадярох.<ref>Molnár József, Molnár D. István, с. 9.</ref> {| class="wikitable" |- ! rowspan=2|Рок!! rowspan=2 |Обывательство !! colspan=2|Русины/Украинцѣ !! colspan=2|Мадяре !! colspan=2|Иншы |- ! Число ! % ! Число ! % ! Число ! % |- align ="right" | 1910 || 598&nbsp;863 || 331&nbsp;625 || 55,4 || 184&nbsp;287 || 30,8 || 82&nbsp;951 || 13,9 |- align ="right" | 1921 || 612&nbsp;442 || 372&nbsp;523 || 60,8 || 111&nbsp;052 || 18,1 || 128&nbsp;867 || 21,0 |- align ="right" | 1930 || 733&nbsp;956 || 447&nbsp;127 || 60,9 || 116&nbsp;548 || 15,9 || 170&nbsp;281 || 23,2 |- align ="right" | 1941 || 854&nbsp;772 || 502&nbsp;329 || 58,8 || 233&nbsp;840 || 27,4 || 118&nbsp;603 || 13,9 |- align ="right" | 1946 || 758&nbsp;700 || 624&nbsp;400 || 82,3 || 66&nbsp;000 || 8,7 || 68&nbsp;300 || 9,0 |- align ="right" | 2001 || 1&nbsp;254&nbsp;614 || 1&nbsp;010&nbsp;127 || 80,5 || 151&nbsp;516 || 12,1 || 92&nbsp;971 || 7,4 |} ==Жерела и одказы== * Пушкаш А. Цивилизация или варварство. Закарпатье 1918–1945. Институт славяноведения РАН. М. Изд. «Европа», 2006. * Тронько П. и др. (ред.). Історія міст і сіл України. Закарпатська область. К. 1969. * Філіппов О. Питання створення прапора Підкарпатської Русі. - Ужгород: "Ліра", 2008. * [https://geraldika.ru/symbols/23130 Флаг Закарпатской области] * [http://konyvbirodalom.at.ua/term_tud/Molnar_Jozsef_-_Karpatalja_nepessege.pdf Molnár József, Molnár D. István. Kárpátalja népessége és magyarsága a népszámlálási és népmozgalmi adatok tükrében. Beregszász, 2005] ==Референции== {{Reflist}} {{Области Украины}}{{Закарпатска область}} [[Катеґорія:Закарпатьска область]] [[Катеґорія:Україна]] [[Катеґорія:Области Україны]] j1lbi35kn1lmrw78xdw69xvtp3wcyac 131734 131730 2022-08-15T11:18:27Z Zemant 1039 /* Створѣня области */ wikitext text/x-wiki {{Регион |статус=Область [[Україна|Украины]] |регион=Закарпатска область |регион оригинал=Закарпатська область ''укр.'' |образчик=[[Файл:Karptska Ukraina-2 COA.svg|80px]] |подпис=Герб области |розлога=12 777 км<sup>2</sup> |обывательство=1 244 895 особ (2009) |центер=[[Ужгород]]<br/>{{Coord|48.62|||N|22.3|||E|format=dms}} |зложѣня=11 мѣст, 13 районох |язык=украинскый |пост ведучого=Губернатор<ref>Официална назва поста: Голова Обласної Державної Адміністрації (ОДА) ''укр.''</ref> |имя ведучого=Игорь С. Бондаренко<ref>{{Cite web |title=Розказ Президента Украины ч. 492/2019 з дня 5. юла 2019 «Про призначення І.Бондаренка головою Закарпатської обласної державної адміністрації» |url=https://www.president.gov.ua/documents/4922019-27929}} ''укр.''</ref> |интернет-сайт=[http://www.carpathia.gov.ua/ ''укр.''] |категория склада=Zakarpattia Oblast }} [[File:Закарпатская область.png|257px|thumb|{{center|Карта Закарпатской области}}]] '''Закарпатска область''' ([[україньскый язык|по укр.]] ''Закарпатська область'', [[мадярьскый язык|по мад.]] ''Kárpátalja'') — область на крайном югозападѣ [[Україна|Украины]], в верхном току [[Ріка|рѣкы]] [[Тиса]] з центром в [[Ужгород|Ужгородѣ]]. Область уникатна своев пологов: мать границѣ з четырма сосѣдныма державами: [[Польско|Польща]], [[Словеньско|Словакия]], [[Мадярьско|Мадярщина]], [[Румуньско|Румыния]]. Мать розлогу 12 777 км² и 1 244 895 жительох ([[2009]]). ==Створѣня области== До октобра 1944 территория теперѣшной области выше 1000 роков была частьов [[Мадярске кральовство|Мадярщины]], окрем рокох 1919—1939, коли была частьов [[Чеськословеньско|Чехословакии]]. По приходѣ Червеной Армады, 26. октобра 1944 Первый зъѣзд Народных комитетов Закарпатской Украины в [[Мукачово|Мукачовѣ]] выголосив републику [[Закарпатска Украина]] и просив найвысшы органы [[УССР]] и [[СССР]] прияти ю в состав [[УССР]].<ref>Тронько П., с. 60</ref> Тота просьба была удоволена. Народна Рада Закарпатской Украины докончила величезну роботу организации житя новоствореной републики. Але република мала куртый живот. 22. януара 1946 указом Президиума Найвысшой Рады [[СССР]] она была перетворена в Закарпатску область в составѣ Украины з двома городами и 13 округами, а 25. януара в Закарпатской области были введены законы [[УССР]].<ref>Пушкаш А., с.437</ref> {{Цитат 3|О створѣню републикы Закарпатска Украина|На съезде делегатов народных комитетов в Мукачеве 26 ноября 1944 года было провозглашено государственное образование Закарпатская Украина с единствен­ным заданием — осуществить воссоединение края с Советской Украиной.| А. Пушкаш. Цивилизация или варварство<ref>Пушкаш А., с. 430</ref>|60%}} == Административне дѣлѣня == [[File:ZakarpatOblOutlined.png|thumb|250px|{{center|Районы Закарпатской области}}]] [[Файл:Map of Ukraine political simple Oblast Transkarpatien.png|thumb|250px|{{center|Закарпатска область в [[Україна|Украинѣ]]}}]] [[Файл:Flag of Transcarpathian Oblast.svg|thumb|250px|Застава области, прията 27.02.2009]] Область административно дѣлить ся на 13 районов и два городы областного подряджѣня: [[Ужгород]] и [[Мукачово]]. Районы Закарпатской области: * [[Берегівскый район|Береговскый район]] * [[Великоберезняньскый район|Великоберезнянскый район]] * [[Виноградівскый район|Виноградовскый район]] * [[Воловецкый район]] * [[Иршавскый район]] * [[Межгорскый район]] * [[Мукачівскый район|Мукачовскый район]] * [[Перечинскый район]] * [[Раховскый район]] * [[Свалявскый район]] * [[Тячовскый район]] * [[Ужгородскый район]] * [[Хустскый район]] == См. тыж == * [[Карпатьска Русь|Карпатска Русь]] * [[Підкарпатьска Русь|Подкарпатска Русь]] * [[Карпатьска Україна|Карпатска Украина]] * [[Закарпатска Украина]] * [[Русиньскый язык|Русинскый язык]] ==Застава области== Архивны документы свѣдчать, же много раз чехословацкы власти пробовали въедно з мѣстными политиками Подкарпатской Руси створити прапор края, удоволяючый розличны политичны ориентации. Але вшиткы пробы натыкали ся на нерѣшимость вопроса: якый прапор мать быти в основѣ: славянскый триколор або украинскый сино-жовтый.<ref>Філіппов О., с. 60</ref> Року 2006 быв выголошеный конкурс на проект заставы, але и тот не дав резултат. Наконець, под тиском политичных обстоянь, перед грядущым визитом в область Президента В. Ющенка, Областна Рада 27.02.2009 прияла нову заставу области, яка символизуе входжѣня области в Украину.<ref>Флаг Закарпатской области</ref> ==Обывательство== В [[Трианонскый мирный договор|дотрианонской]] добѣ найвекшы етничны групы обывательства были Русины, Мадяре, Румыны. По [[Трианонскый мирный договор|Трианонѣ]] поступно майже половка Мадярох выемигровала. Од року 1944 были вшыткы Русины без их згоды евидованы як Украинцѣ, так же не знати, што было едных, а што другых, а поствоенны совѣтскы репресии пережила лем третина Мадярох.<ref>Molnár József, Molnár D. István, с. 9.</ref> {| class="wikitable" |- ! rowspan=2|Рок!! rowspan=2 |Обывательство !! colspan=2|Русины/Украинцѣ !! colspan=2|Мадяре !! colspan=2|Иншы |- ! Число ! % ! Число ! % ! Число ! % |- align ="right" | 1910 || 598&nbsp;863 || 331&nbsp;625 || 55,4 || 184&nbsp;287 || 30,8 || 82&nbsp;951 || 13,9 |- align ="right" | 1921 || 612&nbsp;442 || 372&nbsp;523 || 60,8 || 111&nbsp;052 || 18,1 || 128&nbsp;867 || 21,0 |- align ="right" | 1930 || 733&nbsp;956 || 447&nbsp;127 || 60,9 || 116&nbsp;548 || 15,9 || 170&nbsp;281 || 23,2 |- align ="right" | 1941 || 854&nbsp;772 || 502&nbsp;329 || 58,8 || 233&nbsp;840 || 27,4 || 118&nbsp;603 || 13,9 |- align ="right" | 1946 || 758&nbsp;700 || 624&nbsp;400 || 82,3 || 66&nbsp;000 || 8,7 || 68&nbsp;300 || 9,0 |- align ="right" | 2001 || 1&nbsp;254&nbsp;614 || 1&nbsp;010&nbsp;127 || 80,5 || 151&nbsp;516 || 12,1 || 92&nbsp;971 || 7,4 |} ==Жерела и одказы== * Пушкаш А. Цивилизация или варварство. Закарпатье 1918–1945. Институт славяноведения РАН. М. Изд. «Европа», 2006. * Тронько П. и др. (ред.). Історія міст і сіл України. Закарпатська область. К. 1969. * Філіппов О. Питання створення прапора Підкарпатської Русі. - Ужгород: "Ліра", 2008. * [https://geraldika.ru/symbols/23130 Флаг Закарпатской области] * [http://konyvbirodalom.at.ua/term_tud/Molnar_Jozsef_-_Karpatalja_nepessege.pdf Molnár József, Molnár D. István. Kárpátalja népessége és magyarsága a népszámlálási és népmozgalmi adatok tükrében. Beregszász, 2005] ==Референции== {{Reflist}} {{Области Украины}}{{Закарпатска область}} [[Катеґорія:Закарпатьска область]] [[Катеґорія:Україна]] [[Катеґорія:Области Україны]] dxbe96wz53rb8lkf1yuv0cwg4cs77ep Кежмарок 0 5328 131726 92170 2022-08-14T18:47:40Z Krumpi 19687 coa update wikitext text/x-wiki [[Файл:Kežmarok Town hall 2015 1.jpg|right|thumb|Радніця]] '''Кежмарок''' є місто находяче ся під [[Высокы Татры (горы)|Высокыма Татрами]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]]. Є центром традічного реґіону [[Спіш]]. == Фотоґрафія з воздуха == <gallery> Image:Kesmarkivarcivertanlegi1.jpg Image:Kesmarkivarcivertanlegi2.jpg Image:Coat of Arms of Kežmarok.svg Image: </gallery> {{commons|Category:Kežmarok}} == Екстерны одказы == * [http://www.kezmarok.sk www.kezmarok.sk] * [http://www.kezmarok.net www.kezmarok.net] * [http://www.youtube.com/watch?v=wPdMfosWivY Кежмарок з пташой перспектівы - відео] {{Стыржень}} {{Окрес Кежмарок}} [[Катеґорія:Окрес Кежмарок]] [[Катеґорія:Міста Словеньска]] aagg446bjb7egvlh14u3uac41poniwa Охранця в жытѣ 0 14435 131729 110843 2022-08-14T19:55:32Z Igor Kercsa 5504 link wikitext text/x-wiki {{Публикация | статус = Америцкый повойновый [[бестселер]] | назва = Охранця в жытѣ | назва иншоязычна = The Catcher in the Rye | образчик = [[Файл:Catcher-in-the-rye-red-cover.jpg|150px]] | образчика подпис = <small>Обкладка выданя з року 1985</small> | автор = [[Джером Дейвид Селинджер]] | редактор = <!-- редактор/редакторка/редакторы --> | авдио награня = | назва оригинала = | товмач = <!-- товмач/товмачка/товмаче --> | илустратор = <!-- илустратор/илустраторка/илустраторы --> | обкладка роботы = | держава = [[США]] | язык = [[Англицкый язык|англицкый]] | едиция = | число выпуска = | темы = <!-- тема/темы --> | жанры = <!-- жанер/жанры --> | выдаватель = Little, Brown and Company | датум появы = [[16. юл]] [[1951]] | тип медиа = <!-- полиграфия, дигитална книга, аудиофайл --> | число сторон = 277 | награда = <!-- награда/награды --> | isbn = | зазначкы = | категория склада = <!-- напр. Gulliver's travels --> }} '''Охранця в жытѣ''', {{Реф-инфо|[[Англицкый язык|англ.]]}} ''The Catcher in the Rye'' авторства [[Джером Дейвид Селинджер|Джерома Дейвида Селинджера]] — еден з найпопуларнѣйшых америцкых повойновых романох. Литературный жанер — розлучованя ся з дѣтством (coming of age). В романѣ конфронтуе наивность и щирость дѣточых представ з циничностьов и фалшивостьов реалного свѣта доростлых. [[Протагониста]] романа, 16-рочный Голден Колфилд не терпить нияку фалош и крутость того свѣта, але мусить ся з нев стыкати на каждом кроку. Што творить насправдѣ главный конфликт, як и в многых иншых повѣданях и повѣстях, принесшых Сэлинджерови статус сучасного класика, — тужба по вѣчной незналости, котра все желаннѣйша од познаня, проба продовжити дѣтство, коли давно збѣгли вшиткы календарны термины, одмѣтованя доростлости, принимаюче формы и доимливы, и драматичны, и смѣшны.<ref name="Зверев">Зверев А. М.: Сэлинджер: тоска по неподдельности.</ref> Голден Колфилд не находит сполочного языка не лем зо свѣтом доростлых, з [[Учитель|учителями]] — ненавистны суть му и его колегы. Не мать ниякого интереса, ниякой животной цѣли. То го приводить наконець до шкандалного вылучѣня з приватной престижной [[Школа|школы]], уже третьой за рядом! Находить сполочный язык лем з дѣтми, ай во властной родинѣ може ся звѣрити лем своей молодшой сестрѣ Фиби. В том критичном моментѣ му але и Фиби вычитать, же не мож лем вшитко ненавидѣти, а просить го най повѣсть, што любить, кым бы ся хотѣв стати. Тото просте звѣданя выпадать быти найтяжшым, котре достав в животѣ. Але одповѣдь на него каждый мусить собѣ дати, и то е первым логичным кроком ку тому, жебы найти свое мѣсто. И по довжом налѣганю сестры Голден Колфилд одповѣдать так: {{Цитат 2|...я собѣ представив, як малы дѣти бавлять ся в жытѣ, на великом поли жыта. Тысячи малых дѣти, а никого старшого коло них, никого, окрем мене. А я стою на краю страшной зарвы. И я мушу там быти, я мушу каждого охранити, кедь ся зачне приближовати ку зарвѣ. Я мушу там ся появити и вхопити го. Нич иншое бых не робив цѣлый день, я быв бы лем охранця в жытѣ. Тото звучить бзиковато, але тото едине, што бы-м направду любив.|{{Цитат 3|Оригиналный текст|... I keep picturing all these little kids playing some game in this big field of rye and all. Thousands of little kids, and nobody's around — nobody big, I mean — except me. And I'm standing on the edge of some crazy cliff. What I have to do, I have to catch everybody if they start to go over the cliff — I mean if they're running and they don't look where they're going I have to come out from somewhere and catch them. That's all I'd do all day. I'd just be the catcher in the rye and all. I know it's crazy, but that's the only thing I'd really like to be.|Jerome David Salinger: The Catcher in the Rye.}} }} Намага и тяжкость гляданя свого мѣста у ненавистном свѣтѣ приводить Голдена Колфилда на думку утѣкнути одты десь «на необываный край свѣта», в крайном припадѣ выбрати доброволну [[смерть]].<ref name=Macurová>Alena Macurová: Salinger, Jerome David: Kdo chytá v žitě.</ref> Наконець то, што не удавало ся родичам, ани [[Учитель|учителям]], ани психологам, удавать ся Фиби, котра вертать свого брата в родину, примиреного зо свѣтом и ставшого доростлым и зодповѣдным за себе, за родину и окружѣня. ==Интересны факты== * Роман ''Охранця в жытѣ'' быв заказаный в роках 1961–1982 в школах и библиотеках [[США]].<ref>"In Cold Fear: 'The Catcher in the Rye', Censorship, Controversies and Postwar American Character. (Book Review)". Modern Language Review. April 1, 2003.</ref> * В роках 1990–1999 книжка была 10. в списку книг лимитованого доступу в школах и библиотеках.<ref>[http://www.ala.org/advocacy/bbooks/100-most-frequently-challenged-books-1990–1999 100 most frequently challenged books: 1990–1999]</ref> * Рочно ся продавать около едного милиона екземплары, а од зачатку уже продало ся над 65 милионы.<ref>Подля [[:en:List of best-selling books]]. Подля старшых податок: понад 20 милионы.</ref> ==Жерела и одказы== * '''Alena Macurová: Salinger, Jerome David: Kdo chytá v žitě.''' // Vladimír Macura a kolektiv (eds.) Slovník světových literárních děl. 2/M-<big>ž</big>. Vydání druhé. Praha, Odeon, 1989. {{ISBN| 80-207 -0960-6}} Ss. 210-211. {{Реф-инфо|чеш.|по чешскы}} * '''Зверев А. М.: Сэлинджер: тоска по неподдельности.''' //Сэлинджер Джером Дэвид. Над пропастью во ржи / Повести / Рассказы. — М.: НФ «Пушкинская библиотека», ООО «Издательство АСТ», 2004. — 863, (1] с. — (Золотой фонд мировой классики). {{ISBN| 5-94643-032-7}} (НФ «Пушкинская библиотека») / {{ISBN| 5-17-013216-6}} (ООО «Издательство АСТ»). Сс. 5-24. {{Реф-инфо|русс.|по русскы}} == Референции == {{reflist}} {{Переклад|en|The Catcher in the Rye|0}} [[Катеґорія:Англицка литература]] n9kubnql98syvga4ykb8smuv5u56dbk Даниела Стил 0 18695 131733 131719 2022-08-15T10:54:36Z Igor Kercsa 5504 доповнѣня wikitext text/x-wiki {{ Писатель | name = Даниела Стил | image = | imagesize = | alt = | caption = | pseudonym = | birthname = Даниела Фернанда Доминика Мюриел Емили Шулейн-Стил | birthdate = {{Birth date and age|1947|08|14}} | birthplace = [[Ню Йорк (місто)|Ню Йорк]], [[США]] | deathdate = <!-- {{Death date and age|YYYY|MM|DD|YYYY|MM|DD}} --> | deathplace = | resting_place = | occupation = [[роман|романистка]] | language = [[Англицкый язык|англицкый]] | nationality = | ethnicity = | citizenship = | education = | alma_mater = [[Нюйоркска универзита]] | period = 1973 – доднесь | genre = [[роман]] | subject = | movement = | notableworks = | spouse = | partner = | children = девятеро | relatives = | awards = | signature = Danielle steel signature.svg | signature_alt = | website = http://www.daniellesteel.com/ Danielle Steel {{ref-en}} | Commons = Danielle Steel }} [[File:Danielle Steel's longtime residence in San Francisco.jpg|thumb|262px|{{center|Резиденция писателькы в Сан Франциску}}]] '''Даниела Фернанда Доминика Мюриел Емили Шулейн-Стил''', {{ref-en}} ''Danielle Fernande Dominique Muriel Emily Schuelein-Steel'', *[[14. авґуст|14. август]] [[1947]], [[Ню Йорк (місто)|Ню Йорк]], [[США]] — америцка [[писатель]]ка множества [[роман]]ох, котры ся стали [[бестселер]]ами. Даниела Стил — четверта найвекша бестселерова писателька вшиткых часох зоз сумарным накладом ей книг понад 800&nbsp;млн екземплары.<ref>{{Cite web |title=Danielle Steel |url=https://www.forbes.com/profile/danielle-steel/ |accessdate=2022-08-13 |publisher=Forbes }}{{ref-en}}</ref> До року 2021 написала 190 книжок, з того понад 140 [[роман]]ы.<ref name=":1">{{Cite web |title= After Quarantining in Paris For Over a Year, Author Danielle Steel Dreams of Dressing Up Again |url= https://www.instyle.com/fashion/danielle-steels-wardrobe-home-tour |accessdate=2022-08-13}}{{ref-en}}</ref> == Биография == Походить зоз мѣшаной родины: отець Джон Шулейн-Стил (John Schulein-Steel) — нѣмецко-еврейскый имигрант з родины властникох пивоварной значкы ''Löwenbräu'', мати — Норма да Камара Стоун Рейс (Norma da Camara Stone Reis) з родины португалского дипломата.<ref name="transworld">{{cite web | title = Danielle Steel | publisher = Books At Transworld | url = http://www.booksattransworld.co.uk/daniellesteel/home.htm | accessdate = 2022-08-13 | archiveurl = https://web.archive.org/web/20071226031228/http://www.booksattransworld.co.uk/daniellesteel/home.htm | archivedate = December 26, 2007 | urlstatus = dead }}{{ref-en}}</ref><ref name="google">{{cite book |title= A to Z of American Women Writers |author= Kort,&nbsp;C.|date= 2007 |publisher= Facts On File, Incorporated |isbn= 9781438107936 |url= https://books.google.com/books?id=QyvXLgnTNpIC|page=311 |accessdate= 2022-08-13}}{{ref-en}}</ref><ref name="People">{{cite web |url= http://www.people.com/people/archive/article/0,,20113010,00.html |title= Danielle Steel |last= Chin |first= Paula |date= June 29, 1992 |publisher= People Magazine |accessdate= 2022-08-13 |archiveurl= https://web.archive.org/web/20110110070512/http://people.com/people/archive/article/0,,20113010,00.html |archivedate= January 10, 2011 }}{{ref-en}}</ref> Ей родителе ся розвели, як мала восѣм рокы, и выростала переважно при отцю, лем зрѣдка при матери.<ref name="angel2">{{cite book |last= Angel |first= Karen |date= March 19, 2006 |title= Lonely Heart |publisher= The Age |location= Melbourne |url= http://www.theage.com.au/articles/2006/03/18/1142582568777.html |accessdate= 2022-08-13}}{{ref-en}}</ref> Воспитана в католицкой вѣрѣ, подумовала в молоды рокы пойти до клаштору.<ref>{{cite web | url= https://www.reuters.com/article/people-books-steel-dc-idUSN2145543420080222 | publisher= Reuters | title= Author Danielle Steel had childhood dreams of becoming a nun | date= February 22, 2008 | accessdate= 2022-08-13}}{{ref-en}}</ref> По штудиях на [[Нюйоркска универзита|Нюйоркской универзитѣ]] працовала в пропагачно-рекламной агенции и писала статьи до новинок. Еден ей клиент, редактор ''Ladies' Home Journal'' Джон Мак Картер, переятый тыма статьями, нарадив ю писати книгы, а она так и вчинила.<ref name="People"/> Перенесла ся до [[Сан Франциско|Сан Франциска]] и писала. Ей первый [[роман]] «Вернутя дому» (Going Home) вышов в року 1973. Обсяговав многы темы, вдяка котрым пак ей творба стала ся широко позната, як акцент на проблемах родины и людскых односинах. Ей односины зоз другым мужом дали импулз наступным двом романам, «Передчутя любости» (Passion's Promise) и «Теперь и навсе» (Now and Forever), котры зачали ей карьеру. По успѣху четвертой книгы «Обѣцяня» (The Promise) была прията до высшого сполоченства [[Сан Франциско|Сан Франциска]].<ref name="People"/> Была пять раз оддана и пять раз розведена и мала девятеро дѣти. Бывать во своих резиденциях в [[Сан Франциско|Сан Франциску]] и в [[Париж]]у. Основала и утримуе два харитативны фонды: на помочь дѣтям и бездомовцям. Наперек свому публичному статусу, Даниела Стил скромна, затѣнчлива и не любить мати интервю з новинарями. == Творба == Еден роман ей забере два-три рокы, але пише едночасно до пять романы нараз. Зображуе свѣт богатых и славных. Дакотры твердять, же черпать идеи про свою творбу з властного живота.<ref name=":0">{{cite web | title = The Lives of Danielle Steel: The Unauthorized Biography of America's #1 Best-Selling Author |url =http://www.publishersweekly.com/978-0-312-11257-8|website=Publishersweekly.com |date =October 1994 |accessdate= 2022-08-15}}{{ref-en}}</ref> Хоть критикы пишуть, же ей романы суть шаблоновы и напхаты солодков ватов, она ся шпыртать з небарз солодкыма аспектами людского живота и натуры, як инцест, самозабивство, розвод, [[война]], аж и [[голокауст]].<ref name="segretto">{{cite web | last = Segretto | first = Mike| title = Meet the Writers: Danielle Steel | publisher = Barnes and Noble | year = 2005 | url =http://www.barnesandnoble.com/writers/writerdetails.asp?z=y&cid=748011#bio | accessdate = 2022-08-15}}{{ref-en}}</ref> 22 ей книгы суть нафилмованы про телевизию. Окрем любовных романох написала 18 книг про дѣти, зберьку поезий и спѣванковы тексты.<ref>https://daniellesteel.com/about-danielle/ About Danielle Steel {{ref-en}}</ref> == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1947| |Стил, Даниела}} [[Катеґорія:Англоязычны писателе]] 8tokhen23rnxs3ph6rhf9asi2at82tn Вікіпедія:Образчік тыждня/2022/32 4 18696 131723 2022-08-14T17:22:48Z Igor Kercsa 5504 refresh wikitext text/x-wiki [[File: Danielle Steel's longtime residence in San Francisco.jpg |200px|center]] <center> <small>Дом Даниелы Стил в Сан Франциску</small> </center> qrd0nmqrob2p9kvx07tkuomkmtg1rop Вікіпедія:Статя тыждня/2022/32 4 18697 131724 2022-08-14T17:23:44Z Igor Kercsa 5504 refresh wikitext text/x-wiki {{Цитат збоку|Полога=left|Содержанье=<center>75-ы уродины<br>Петра Мурянкы</center>|Тло=#eee9d9}} '''Петро Мурянка''' (*1947) — (властным меном Петро Трохановскый), русинскый (лемковскый) поет, спѣвак, културный и сполоченскый активиста. Од року 1992 учитель лемковского языка в основной школѣ в Крыници. Як учитель языка и редактор лемковскых выдань активну участь мав на кодификации лемковского варианта русинского языка в Польщи. Еден з трьох ключовых сполоченскых активистох, котры ся заслужили о успѣх лемковскых русинскых организаций в Польщи. {{Clear}} [[Петро Мурянка| ''...подробно'']] {{Цитат збоку|Полога=left|Содержанье=<center>75-ы уродины <br>Даниелы Стил</center>|Тло=#eee9d9}} '''Даниела Стил''' (*1947) — америцка писателька множества романох, котры ся стали бестселерами. Даниела Стил — четверта найвекша бестселерова писателька вшиткых часох зоз сумарным накладом ей книг понад 800 млн екземпляры. {{Clear}} [[Даниела Стил| ''...подробно'']] i6fic13noo99i6gqt32btvsw1f42qk9 Вікіпедія:Інтересне/2022/32 4 18698 131725 2022-08-14T17:24:31Z Igor Kercsa 5504 refresh wikitext text/x-wiki … Даниела Стил (Danielle Fernande Dominique Muriel Emily Schuelein-Steel), америцка прозаичка, авторка множества любовных романох, основаных на властном животѣ: родителе Даніелы ся розвели, коли мала лем осѣм рокы, ай она сама до днесь оддавала ся и розводила ся 5 раз а мать девятеро дѣти?<br> ... притом е авторков понад 140 романох и четвертов найвекшов бестселеровов писательков вшиткых часох? 8fjbrqv3vzkee45nimmzu03ouzpxxru Бестселер 0 18699 131727 2022-08-14T19:47:25Z Igor Kercsa 5504 нова статья wikitext text/x-wiki [[Файл:Catcher-in-the-rye-red-cover.jpg|thumb|250px|Америцкый повойновый бестселер<br>''The Catcher in the Rye'' (Охранця в жытѣ)]] '''Бестселер''', од {{ref-en}} ''best'' лѣпшый + ''sell'' продавати — книга, котру выдали великым накладом, уважаючи на интерес масового невыбагливого читателя або комерчны огляды, часто мотивованы модов або сензачнов темов.<ref name="Hromiak">P.&nbsp;Т.&nbsp;Гром'як, Ю.&nbsp;І.&nbsp;Ковалів, В.&nbsp;І.&nbsp;Теремкo</ref> == История == На книжному торгу англоязычных штатох, передовшиткым [[США]], тото слово хосновали од {{nowrap|1890-х рокох}}. Первы лишты бестселерох ся появили в часописѣ «The Воокmап» в року 1895, в часописѣ «Pulisher's Weekly» од року 1912, в додатку ку «The New York Times book review» — од августа 1942. Докладна евиденция бестселерох подля различных параметрох ествуе в [[США]] од року 1945. Зачаточно поспис найжаданѣйшых книг обсяговав лем белетристику, але уже од року 1917 была выдѣлена окрема евиденция «небелетристичных выдань» (попfiction), котры ку концю [[XX. стороча|XX. ст.]] накладами перевысшили белетристичну литературу примѣрно три раз. Одтогды число розличных категорий евиденции бестселерох подняли до десятьох. До половкы выдань в категории «nonfiction» незмѣнно чинили приручникы, самоучителны, кулинарны, заградкарьскы ай иншы порадникы. При тому штатистикы [[США]] не брали в рахубу в той категории енциклопедии, молитвенникы, учебникы, зберькы крижовок, сонникы и подобны виды книжной продукции. Другов важнов градациов категоризации вшиткых публикованых книг стало ся роздѣлѣня на «первовыдания» (hardcover editions) и далшы масовы и, обычайно тунѣ выданя (paperbacks). Книги в мягкых обкладках широку популарность достали в [[США]] нараз по [[Друга світова война|Другой свѣтовой войнѣ]].<ref name="Nikolukin">А.&nbsp;Н.&nbsp;Николюкин</ref> == Сучасность == Меджи бестселерами трафляли ся ай книгы высокой умѣлецкой вартости — «Старый и море» Е. Хемингвея, «[[Охранця в жытѣ]]» [[Джером Дейвид Селинджер|Дж. Селинджера]],<ref name="Hromiak"/> ай иншы. Навецей авторитетным жерелом информации о жаданю на книгы в [[США]] и в вельох штатах [[Запад]]а ся поважуе новинка «The New York Times»,<ref name="Nikolukin"/> котра публикуе обновленый спис бестселерох (book review) каждый тыждень. == Жерела и одказы == * {{Cite book |editor= '''P.&nbsp;Т.&nbsp;Гром'як, Ю.&nbsp;І.&nbsp;Ковалів, В.&nbsp;І.&nbsp;Теремкo''' |title= Літературознавчий словник-довідник |location= Київ |publisher= ВЦ&nbsp;«Академія», 2007 |isbn= 978-966-580-244-0 |at= С.&nbsp;82}}{{ref-uk}} * {{Cite book |editor= '''А.&nbsp;Н.&nbsp;Николюкин''' |title= Литературная энциклопедия терминов и понятий |location= Москва |publisher= Институт научной информации по общественным наукам РАН: Интелвак, 2001 |isbn= 5-93264-026-X. |at= Сс.&nbsp;81–84}}{{ref-uk}} == Референции == {{reflist}} [[Катеґорія:Література]] r6zttuepzeor4zzankc41nlog5lnirf 131728 131727 2022-08-14T19:49:33Z Igor Kercsa 5504 одказ wikitext text/x-wiki [[Файл:Catcher-in-the-rye-red-cover.jpg|thumb|250px|Америцкый повойновый бестселер<br>''The Catcher in the Rye'' ([[Охранця в жытѣ]])]] '''Бестселер''', од {{ref-en}} ''best'' лѣпшый + ''sell'' продавати — книга, котру выдали великым накладом, уважаючи на интерес масового невыбагливого читателя або комерчны огляды, часто мотивованы модов або сензачнов темов.<ref name="Hromiak">P.&nbsp;Т.&nbsp;Гром'як, Ю.&nbsp;І.&nbsp;Ковалів, В.&nbsp;І.&nbsp;Теремкo</ref> == История == На книжному торгу англоязычных штатох, передовшиткым [[США]], тото слово хосновали од {{nowrap|1890-х рокох}}. Первы лишты бестселерох ся появили в часописѣ «The Воокmап» в року 1895, в часописѣ «Pulisher's Weekly» од року 1912, в додатку ку «The New York Times book review» — од августа 1942. Докладна евиденция бестселерох подля различных параметрох ествуе в [[США]] од року 1945. Зачаточно поспис найжаданѣйшых книг обсяговав лем белетристику, але уже од року 1917 была выдѣлена окрема евиденция «небелетристичных выдань» (попfiction), котры ку концю [[XX. стороча|XX. ст.]] накладами перевысшили белетристичну литературу примѣрно три раз. Одтогды число розличных категорий евиденции бестселерох подняли до десятьох. До половкы выдань в категории «nonfiction» незмѣнно чинили приручникы, самоучителны, кулинарны, заградкарьскы ай иншы порадникы. При тому штатистикы [[США]] не брали в рахубу в той категории енциклопедии, молитвенникы, учебникы, зберькы крижовок, сонникы и подобны виды книжной продукции. Другов важнов градациов категоризации вшиткых публикованых книг стало ся роздѣлѣня на «первовыдания» (hardcover editions) и далшы масовы и, обычайно тунѣ выданя (paperbacks). Книги в мягкых обкладках широку популарность достали в [[США]] нараз по [[Друга світова война|Другой свѣтовой войнѣ]].<ref name="Nikolukin">А.&nbsp;Н.&nbsp;Николюкин</ref> == Сучасность == Меджи бестселерами трафляли ся ай книгы высокой умѣлецкой вартости — «Старый и море» Е. Хемингвея, «[[Охранця в жытѣ]]» [[Джером Дейвид Селинджер|Дж. Селинджера]],<ref name="Hromiak"/> ай иншы. Навецей авторитетным жерелом информации о жаданю на книгы в [[США]] и в вельох штатах [[Запад]]а ся поважуе новинка «The New York Times»,<ref name="Nikolukin"/> котра публикуе обновленый спис бестселерох (book review) каждый тыждень. == Жерела и одказы == * {{Cite book |editor= '''P.&nbsp;Т.&nbsp;Гром'як, Ю.&nbsp;І.&nbsp;Ковалів, В.&nbsp;І.&nbsp;Теремкo''' |title= Літературознавчий словник-довідник |location= Київ |publisher= ВЦ&nbsp;«Академія», 2007 |isbn= 978-966-580-244-0 |at= С.&nbsp;82}}{{ref-uk}} * {{Cite book |editor= '''А.&nbsp;Н.&nbsp;Николюкин''' |title= Литературная энциклопедия терминов и понятий |location= Москва |publisher= Институт научной информации по общественным наукам РАН: Интелвак, 2001 |isbn= 5-93264-026-X. |at= Сс.&nbsp;81–84}}{{ref-uk}} == Референции == {{reflist}} [[Катеґорія:Література]] 49wjbh11hifq74o6l1tosqbjuu0ji3z 131732 131728 2022-08-15T08:22:35Z Igor Kercsa 5504 доповнѣня wikitext text/x-wiki [[Файл:Catcher-in-the-rye-red-cover.jpg|thumb|250px|Америцкый повойновый бестселер<br>''The Catcher in the Rye'' ([[Охранця в жытѣ]])]] '''Бестселер''', од {{ref-en}} ''best'' лѣпшый + ''sell'' продавати — книга, котру выдали великым накладом, уважаючи на интерес масового невыбагливого читателя або комерчны огляды, часто мотивованы модов або сензачнов темов.<ref name="Hromiak">P.&nbsp;Т.&nbsp;Гром'як, Ю.&nbsp;І.&nbsp;Ковалів, В.&nbsp;І.&nbsp;Теремкo</ref> == История == На книжному торгу англоязычных штатох, передовшиткым [[США]], тото слово хосновали од {{nowrap|1890-х рокох}}. Первы лишты бестселерох ся появили в часописѣ «The Воокmап» в року 1895, в часописѣ «Pulisher's Weekly» од року 1912, в додатку ку «The New York Times book review» — од августа 1942. Докладна евиденция бестселерох подля различных параметрох ествуе в [[США]] од року 1945. Зачаточно поспис найжаданѣйшых книг обсяговав лем белетристику, але уже од року 1917 была выдѣлена окрема евиденция «небелетристичных выдань» (попfiction), котры ку концю [[XX. стороча|XX. ст.]] накладами перевысшили белетристичну литературу примѣрно три раз. Одтогды число розличных категорий евиденции бестселерох подняли до десятьох. До половкы выдань в категории «nonfiction» незмѣнно чинили приручникы, самоучителны, кулинарны, заградкарьскы ай иншы порадникы. При тому штатистикы [[США]] не брали в рахубу в той категории енциклопедии, молитвенникы, учебникы, зберькы крижовок, сонникы и подобны виды книжной продукции. Другов важнов градациов категоризации вшиткых публикованых книг стало ся роздѣлѣня на «первовыдания» (hardcover editions) и далшы масовы и, обычайно тунѣ выданя (paperbacks). Книги в мягкых обкладках широку популарность достали в [[США]] нараз по [[Друга світова война|Другой свѣтовой войнѣ]].<ref name="Nikolukin">А.&nbsp;Н.&nbsp;Николюкин</ref> == Сучасность == Добра продаваность книгы указуе на комерчный успѣх, але не мусить указовати на добру литературну якость книгы. В огромной векшинѣ бестселеры суть невыбагливого смаку и жанру любовно-романтичны ци псевдоисторичны писаня, криминалны и детективны истории, окултно-фантазийны елабораты.<ref name="Nikolukin"/> Але не все: меджи бестселерами трафляють ся ай книгы высокой умѣлецкой вартости — «Старый и море», «За кым звонять» Е.&nbsp;Хемингвея, «Однесены вѣтром» М.&nbsp;Митчелл, «[[Охранця в жытѣ]]» [[Джером Дейвид Селинджер|Дж.&nbsp;Селинджера]], ай иншы.<ref name="Hromiak"/><ref>Ю.&nbsp;І.&nbsp;Ковалів</ref> Найвецей авторитетным жерелом информации о жаданю на книгы в [[США]] ай вельох иншых штатох [[Запад]]а ся поважуе новинка «The New York Times»,<ref name="Nikolukin"/> котра публикуе обновленый спис бестселерох (book review) каждый тыждень. == Жерела и одказы == * {{Cite book |editor= '''P.&nbsp;Т.&nbsp;Гром'як, Ю.&nbsp;І.&nbsp;Ковалів, В.&nbsp;І.&nbsp;Теремкo''' |title= Літературознавчий словник-довідник |location= Київ |publisher= ВЦ&nbsp;«Академія», 2007 |isbn= 978-966-580-244-0 |at= С.&nbsp;82}}{{ref-uk}} * {{Cite book |editor= '''Ю.&nbsp;І.&nbsp;Ковалів''' |title= Літературознавча енциклопедія. У двох томах |volume= Т.&nbsp;1 |location= Київ |publisher= ВЦ&nbsp;«Академія», 2007 |isbn= 978-966-580-233-4 |at= С.&nbsp;125}}{{ref-uk}} * {{Cite book |editor= '''А.&nbsp;Н.&nbsp;Николюкин''' |title= Литературная энциклопедия терминов и понятий |location= Москва |publisher= Институт научной информации по общественным наукам РАН: Интелвак, 2001 |isbn= 5-93264-026-X. |at= Сс.&nbsp;81–84}}{{ref-ru}} == Референции == {{reflist}} [[Катеґорія:Література]] 6ht1tpk8nr2p2ffoin19ols9d1wssve Чеченьска Република Ичкерѣя 0 18700 131731 2022-08-15T05:53:29Z TheHistoryOFEUROPE 23765 Створена сторінка: '''Чеченьска Република Ичкерѣя''' — был самовыголошеный [[Унитарна держава|штат]] на [[Сѣверный Кавказ|Сѣверным Кавказу]], не вызнаный жаднов державов-членков [[ОЗН]]. Главне мѣсто было [[Грозный]]. {{Стыржень}} wikitext text/x-wiki '''Чеченьска Република Ичкерѣя''' — был самовыголошеный [[Унитарна держава|штат]] на [[Сѣверный Кавказ|Сѣверным Кавказу]], не вызнаный жаднов державов-членков [[ОЗН]]. Главне мѣсто было [[Грозный]]. {{Стыржень}} fhrpimz1xbj1jszsrx2g2j4hppr34mc