Вікіпедія
ruewiki
https://rue.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0
MediaWiki 1.39.0-wmf.23
first-letter
Медіа
Шпеціална
Діскузія
Хоснователь
Діскузія з хоснователём
Вікіпедія
Діскузія ку Вікіпедії
Файл
Діскузія ку файлу
MediaWiki
Діскузія ку MediaWiki
Шаблона
Діскузія ку шаблонї
Поміч
Діскузія ку помочі
Катеґорія
Діскузія ку катеґорії
TimedText
TimedText talk
Модуль
Обговорення модуля
Гаджет
Обсуждение гаджета
Определение гаджета
Обсуждение определения гаджета
Ідеолоґія
0
373
131656
80578
2022-08-10T13:07:19Z
Zemant
1039
🌌
wikitext
text/x-wiki
'''Ідеолоґія''' є выбрушена [[сістема]] суджінь, одношінь, значінь і ідей з аполоґетічнов або офензівнов функціов основанов на формулованю політічных, світоглядовых ці подобных інтересів даякой ґрупы. В політічній і сполоченьскій праксї ся ідеолоґія владнучой ґрупы проявує наприклад у формі [[філозофія|філозофії]], права ці сокашів, обще ся через свою субєктівіту снажыть о формулацію комплексного выкладу сполочности і [[чоловік]]а як такого.
{{Стыржень}}
s9tye074lkzl1ygw1qs8prj6zz65z8s
Друга світова война
0
622
131658
123566
2022-08-10T13:58:31Z
Zemant
1039
☢☢☢
wikitext
text/x-wiki
[[Файл:Second world war europe animation small.gif|right|Анімація вывоя войны в Европі]]
'''Друга світова война''' быв ґлобалный войновый [[конфлікт]], в котрім была участна векшына штатів світа і котрый ся став з веце як 60 міліонами жертв дотеперь найвекшым і найвеце знищуючов войновов стрічов в [[Історія|історії]] людства. Прічіны войны преставлёвали резултаты версаіллескго договору, котры проглубили чутя понижіня в пораженых штатах, окремо в [[Нїмецько|Нїмецьку]], і велика господарьска кріза на переломі двадцятых і тридцятых років, котра прінціпалным способом ослабила велику часть штатів, чім уможнила рост [[націзм]]у під веджінём [[Адолф Гітлер|Адолфа Гітлера]] і іншых тоталітарных режімів в цілій [[Европа|Европі]].
Обще приїманым датумом початку войны в Европі є 1. септембер 1939, коли націстічне Нїмецько напало [[Польща|Польщу]], нашто ся до конфлікту запоїла [[Франція]], [[Велика Брітанія]] і штаты Коммонвеалтгу. За першый передчасный атак 2. світовой войны в Европі є браный тзв. Яблунковскый інцідент. В [[Азія|Азії]] є за початок войны брана [[Японія|японьска]] інвазія до [[Китай|Кітаї]] 7. юла 1937. [[Совєтьскый союз]] перше підписав з [[Нїмецько|Нїмецьком]] пакт о неатакованю і уволнив тым простор про націстічну воєньску інвазію, але 22 юна 1941 быв пропаденый нїмецькым Вегрмахтом. Споєны штаты америцькы, котры уж скоре давали Споєнцям поміч были затягнуты до войны 7. децембра 1941 потім, што Японія ударила на їх морьску закладню в [[Перл Гарбор|Перл Гарборі]]. Конець войны в Европі настав 8. мая 1945 капітулаціов [[Нїмецько|Нїмецька]]. По [[Споєны Штаты Америцькы|америцькім]] пущіню [[Атомовы бомбардованя Гирошимы и Нагасаки|атомовых бомб]] на міста [[Гірошіма]] і [[Наґасакі]] капітуловала і Японія 2. септембра того самого року.
== Вонкашнї лінкы ==
{{Commonscat|World War II}}
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Друга світова война]]
03ycwxm3pu0s6rpx4xyei0lbv1u62go
Енді Варгол
0
647
131651
107564
2022-08-10T12:26:05Z
Zemant
1039
/* 60. рокы */
wikitext
text/x-wiki
[[File:Drel 0020 xs vip andy warhol looking at thomas dellert banana split 1980 bruno ehrs.jpg|thumb|Енді Вaргoл в року 1980]]
[[Файл:Andy Warhol 1977.jpg|thumb|Енді Вaргoл в року 1977]]
[[Файл:Warhol's grave.jpg|thumb]]
'''Енді Варгол''' (''Andy Warhol'', ''Andrew Warhola'', '''Андрій Варгола'''; [[6. авґуст|6. авґуста]] [[1928]], Піттсбург — [[22. фебруар]]а [[1987]], [[Ню Йорк (місто)|Ню Йорк]]) — америцькый малярь, ґрафік, філмовый автор і ведуча особность америцького руху [[поп арт]]. Быв то [[Русины|Русин]], котрый ся став світознамым умелцём.
== Біоґрафія ==
=== Дїточі рокы і ранна карьєра ===
'''Andrew Warhola''' ся народив в америцькім Піттсбурґу [[Русины|русиньскым]] іміґрантам, котры походжінём были з [[Ракусько-Угорьско|Ракусько-Угорьского]] села [[Микова]] (днесь часть северовыходного [[Словеньско|Словеньска]]). Точне дата ёго народжіня не є цілком ясне. В жрідлах годен найти дакілько даных, котры одказують на рокы 1928-1931. Наконець Варгол сам твердив, же ёго родный лист з року [[1930]] є лем фалзіфікат. Найчастїше ся як дата ёго народжіня споминать акурат [[6. авґуст]] [[1928]]. Варголів отець, Андрій Варгола, робив в угольных банях і на будовах в Пенсілванії. Енді мав іщі двох старшых братів, Джона (Яна) ай Паула (Павла). Вшыткы вєдно жыли на піттсурзькій 55. уліцї Білен. Родина была [[Ґрекокатолицька церьков|ґрекокатолицькой]] віры. Як дїтина ся Енді трираз нервово зосыпав; першыраз, як мав вісем, а потім іщі двараз бігом слїдуючіх двох років.
Варголовы умелецькы схылы ся проявили уж скоро. Енді штудовав область комерчной дізайновой творчости на Карнеґіго технолоґічнім інштітутї (Carnegie Institute of Technology) в Піттсбурґу, де ся стрїтив з такыма особностями, як быв наприклад Філіп Перлштеін, знамый малярь експресівных актів. Завершінём штудія здобыв тітул бакаларь образотворчого уменя (Bachelor of Fine Arts). По абсолуторію ся в роцї 1949 переселив до Ню Йорку і гев зачав успішну карьєру ілустратора рекламных часописів і дізайнера рекламных матеріалів.
=== 60. рокы ===
[[Файл:Campbells.jpg|left|thumb|250px|Поливкы од Campbell Soup Company]]
Бігом 60. років ся Варгол выпрацовав - з автора інзератів ся став єдным з найславнїшых умелцїв своёй добы. Із своїма сполупрацовниками дефіновав основны терміны той декады.
Зачав малёвати знамы америцькы продукты, як наприклад бляшанкы Кемпбеловой поливкы од компанії Campbell Soup Company. Тыж ся занимав творчостёв портретів такых знамых особностей, якыма были наприклад [[Мерілін Монро]], [[Елвіс Преслі]], [[Мугаммад Алі]], [[Троі Донагу]] або [[Елізабет Тейлор]]. Окрем іншого дізайновав днесь уж преславну фляшку на Кока-Колу.
В тій добі Варгол основав умелецьке штудіо „The Factory“ („Фабрика“), в котрім ся обколесив шыроков шкалов умелцїв, писателїв, музикантів і андерґроундовых целебріт. В авґустї зачав Варгол з масовов продукціов сїтодруку. Намагав ся так вытворити уменя нелем з масовых продуктів, але і в масовім чіслї. Метода ґумяного штумпля му зразу зачала припадати „барз домашня“. Проголосив: „Єм незвычайно пасівный. Беру річі так, як суть. Лем ся на них смотрю, позорую світ.“ Тым, же в добі творчого процесу мінімалізовав погляд на дїло, роспутав умелецьку [[револуция|револуцію]] - ёго роботы ся стали дуже швыдко нелем контроверзны, але і популарны.
Дїла, якы выникли в тім часї, были споєны передовшыткым з [[Споєны Штаты Америцькы|америцьков поп-културов]]. Варгол зображав різным способом доларовы банковкы, целебріты, значковы продукты і образчікы з новиновых фраґментів. Тоты предметы ся стали на першый погляд на полотнї роспознательны і часто мають силный ефект на масы. Тот факт Варгола фасціновав найвеце, а зато є зъєдинюючім елементом вшыткой ёго творчости 60. років.
=== Філмоґрафія ===
* ''[[Blow Job]]'' (1963)
* ''[[Eat]]'' (1963)
* ''Haircut'' (1963)
* ''Kiss'' (1963)
* ''Naomi's Birthday Party'' (1963)
* ''Sleep'' (1963)
* ''13 Most Beautiful Women'' (1964)
* ''[[Batman Dracula]]'' (1964)
* ''Clockwork'' (1964)
* ''Couch'' (1964)
* ''Drunk'' (1964)
* ''[[Empire (1964 film)|Empire]]'' (1964)
* ''The End of Dawn'' (1964)
* ''Lips'' (1964)
* ''Mario Banana I'' (1964)
* ''Mario Banana II'' (1964)
* ''Messy Lives'' (1964)
* ''Naomi and Rufus Kiss'' (1964)
* ''Tarzan and Jane Regained… Sort of'' (1964)
* ''The Thirteen Most Beautiful Boys'' (1964)
* ''Beauty No. 2'' (1965)
* ''Bitch'' (1965)
* ''Camp'' (1965)
* ''Harlot'' (1965)
* ''Horse'' (1965)
* ''Kitchen'' (1965)
* ''The Life of Juanita Castro'' (1965)
* ''My Hustler'' (1965)
* ''Poor Little Rich Girl'' (1965)
* ''Restaurant'' (1965)
* ''Space'' (1965)
* ''Taylor Mead's Ass'' (1965)
* ''[[Vinyl (film)|Vinyl]]'' (1965)
* ''Screen Test'' (1965)
* ''Screen Test No. 2'' (1965)
* ''Ari and Mario'' (1966)
* ''Hedy'' (1966)
* ''Kiss the Boot'' (1966)
* ''Milk'' (1966)
* ''Salvador Dalí'' (1966)
* ''Shower'' (1966)
* ''Sunset'' (1966)
* ''Superboy'' (1966)
* ''The Closet'' (1966)
* ''[[Chelsea Girls]]'' (1966)
* ''The Beard'' (1966)
* ''More Milk, Yvette'' (1966)
* ''Outer and Inner Space'' (1966)
* ''The Velvet Underground and Nico'' (1966)
* ''The Andy Warhol Story'' (1967)
* ''Tiger Morse'' (1967)
* ''****'' (1967)
* ''Imitation of Christ'' (1967)
* ''The Nude Restaurant'' (1967)
* ''Bike Boy'' (1967)
* ''I, a Man'' (1967)
* ''San Diego Surf'' (1968)
* ''The Loves of Ondine'' (1968)
* ''[[Blue Movie]]'' (1969)
* ''Lonesome Cowboys'' (1969)
* ''L'Amour'' (1972)
* ''[[Flesh (film)]]'' (1968)
* ''[[Flesh for Frankenstein]]'' (1973)<br /><small>aka Andy Warhol's Frankenstein (USA)</small>
* ''[[Blood for Dracula]]'' (1974)<br /><small>aka Andy Warhol's Dracula (USA)</small>
== Референції ==
{{Переклад|cs|Andy Warhol|7549864}}
{{lifetime|1928|1987 |Варгол, Енді}}
[[Катеґорія:Вытварници]]
[[Катеґорія:Русиньскы малярї]]
[[Катеґорія:Русиньскы Америчане]]
8dddmxgcon67leazxver4h47pci09q7
Парламент
0
927
131663
129899
2022-08-10T16:32:30Z
Zemant
1039
/* История */
wikitext
text/x-wiki
[[File:Unibicameral Map.svg|thumb|upright=1.6|
{{Legend|#37abc8|Двокоморный парламент}}
{{Legend|#ff9955|Еднокоморный парламент}}
{{Legend|#b0e947|Еднокоморный парламент з радов старшин}}
{{Legend|#000000|Не мать парламент лем [[Саудска Арабия]] и [[Ватикан]]}}]]
'''Парламент''', {{ref-en}} ''parliament'', {{ref-fr}} ''parlement'', {{ref-la}} ''parliamentum'', {{ref-hu}} ''országgyűlés'' ''державный сойм'', законодарный орган<ref name=Révai>Révai nagy lexikona</ref> — згромаджѣня [[вольбы|воленых]] ци неволеных заступцьох приналежной административной териториалной единицѣ, ци то штат, союз [[штат]]ох, сполкова краина штату.
== Етимология ==
Зачаточне значѣня того слова во [[Французскый язык|французчинѣ]] — просто бесѣдованя, говорѣня, повѣданя: {{ref-fr}} ''parler'' =''говорити''.
== История ==
Значѣня заступительского згромаджѣня парламент достав в англицком политичном системѣ уж в [[XII. стороча|XII. сторочу]]. Од зачатку то была кральовска рада, на котру ся скликали при потребѣ великашѣ, а наступно все вецей ся усталила, аж наконець при [[Англицке кральовство#Стюарты|Стюартох]] достала значны прерогативы в законодарствѣ и в контроли влады, а ей права были забеспечены в конштитучных документах (Magna Charta, Bill of rights). Наступно ся вывинув двохкоморный парламент: в нижньой Коморѣ Комунит суть волены представителе народа (посланцѣ), во верхньой Коморѣ Лордох суть менованы кральом представителе аристокрации (Лорды). Подобный вывой мали парламенты [[штат|иншых держав]].<ref name=Révai/>
== Жерела и одказы ==
* {{Cite book |chapter= Parlament |title= //'''Révai nagy lexikona''' |at=15. köt. 208. old. |publisher= Révai Testvérek Irodalmi Intézet Részvénytársaság |location= Budapest, 1922 |url= https://mek.oszk.hu/06700/06758/pdf/revai15.pdf https://mek.oszk.hu/06700/06758/djvu/}}{{ref-hu}}
== Референции ==
{{reflist}}
[[Катеґорія:Політіка]]
cyinvf8i3mdizt8j1xbyajslkc2k844
Правік
0
963
131681
118922
2022-08-10T22:37:13Z
Zemant
1039
🌱
wikitext
text/x-wiki
[[Файл:Stonehenge.jpg|thumb|left|upright=1.4|[[Стонгендж]], Англіцько]]
{{Историчны добы}}
'''Правік''' є традічне означіня [[Історія|історії]] людства з котрого не суть писомны жрідла, т.є. часу до взнику. Хоснує ся тыж термін передісторія ці преісторія.
Правік загорнює час взнику і вывоя чоловіка, людьской сполочности і културы од 3 міліонів років п.н.е. (розграня третёгір і четвертогір) до 4. тісячроча п.н.е. (платить лем про дакотры евроазійскы і африцькы области, у нас дефакто правік тырвав аж до приходу [[Келты|Келтів]] в 3 сторочу п.н.е.). Правік є так найстаршов і найдовше тырваючов етапов. Намісто хыблячіх писомных жрідел суть жрідлом познаня правікых култур [[археолоґія|археолоґічны]] матеріалы.
{{Clear}}
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Историчны добы]]
k8536rzmoigpkftny2fv4qd9uwvq339
Ужгород
0
1136
131673
130969
2022-08-10T19:48:01Z
Zemant
1039
/* Култура і памяткы */
wikitext
text/x-wiki
{{НП
<!-- Основные данные -->
|статус = місто
|русинське iмя = Ужгород
|застава = Flag of Uzhhorod.svg
|опис заставы =
|ерб = Coat of arms of Uzhgorod.png
|опис ерба =
|гимн =
|девиз =
|країна = [[Украина]]
|размер карты страны = 0
|область = Закарпатска область
|район = Ужгородскый район
|Прежние названия =
|Состоит из =
<!-- Даты -->
|Дата основания = [[892]]/[[903]]
|Первое упоминание = [[10. стороча]]
|статус с = 1946
|День основания =
<!-- География -->
|площадь = 40
|Климат =
|lat_dir = N|lat_deg = 48|lat_min = 37|lat_sec = 12
|lon_dir = E|lon_deg = 22|lon_min = 18|lon_sec = 0
|Карта страны = Uschhorod-Ukraine-Map.png
|Карта области = Uzhgorod-Raion.png
|Карта района =
<!-- Население -->
|этнохороним =
|языки =
|население = 116 334<ref>[http://www.uz.ukrstat.gov.ua/statinfo/dem/chis_nasel011012.pdf Чисельність населення на 1 жовтня 2012 року — Головне управління статистики у Закарпатській області]</ref>
|Население за дату = 2004
|Место по населению в районе =
|Место по населению в области = 1
|Место по населению в стране =
|Плотность = 2940
|национальный состав = [[Русины]], [[Українцї]], [[Русы]], [[Словакы]], [[Мадяры]], [[Поляци]], [[Евреи]] , [[Циґане]], [[Румыны|Румуны]]
|конфессиональный состав = [[православіє]], [[католицтво]], [[юдаизм]]
<!-- Прочие параметры -->
|телефонный код = +380-312
|почтовые индексы = 88000-88499
|автомобильный код =
|вид идентификатора =
|цифровой идентификатор =
<!-- Власть -->
|глава = Богдан Андриив
|местное самоуправление = Городской совет
|адрес = 88000, г. Ужгород, пл. Почтовая, 3
|сайт =
|Электронная почта = umr@uzh.ukrtel.net
<!-- Wikipedia -->
|категория в Commons = Uzhhorod
}}
{{ПозКарта|Украина | alt = physical |lat_dir = N|lat_deg = 48|lat_min = 37|lat_sec = 26
|lon_dir = E|lon_deg = 22|lon_min = 17|lon_sec = 42 |label=Ужгород |width=280|marksize=5|float=right |caption=}}
'''Ужгород''' (''Užhorod''; ''Ungvár''; ''Ungwar'') — [[місто]] на [[Україна|Українї]], 116 334 жытелїв (2012) адміністратівный центер [[Закарпатьска область|Закарпатьской области]]. Официална назва ''Ужгород'' была заведена в року 1919 по входжіню [[Подкарпатска Русь|Подкарпатской Руси]] до [[Чехословакия|Чехословакии]]. До того од року 1849 на взоступі габы русофилства была хоснована дакотрыма представителями интелигенции, переважно в [[Литература|литературі]].<ref>Літераті Т.</ref>
== Історія ==
Перед приходом Мадярів належав міджі славяньскы міста; тогды ся гев находила часть теріторії населена Білыма Хорватами. Тоты ту выбудовали певность і резіденцію ранно містьского типу. На початку [[10. стороча]] ся там обявили Мадяре, котры ся міста, так само як цалой [[Велика мадярска низина|Паноньской низины]], зміцнили.
У [[середовік]]у быв Ужгород [[Угорьско|угорьскым]] городом; быв ту центер [[Уг (жупа)|Ужськой жупы]] а іщі коло року [[1910]] творили [[Мадяре]] дас 80 % жытелїв.
Од року [[1776]], коли была з [[Мукачово|Мукачова]] гев пересунута [[Мукачовска ґрекокатолицька єпархія|єпископска резіденція]], ся [[Ужгород]] став центром [[Русины|русиньской]] культуры. Року [[1872]] гев была добудована желїзніця з [[Чоп]]у, пізнїше продовжена через [[Ужоцькый переход]] до [[Львів|Львова]]. Міджі роками [[1919]] і [[1938]] быв головным містом [[Підкарпатьска Русь|Підкарпатьской Руси]], части [[Чеськословеньско|Чеськословеньска]] <ref>PRECLÍK, Vratislav: "Profesor Masaryk a Podkarpatská Rus právě před sto lety" (Professor Masaryk and Subcarpatian Russia just hundred years ago), in Čas: časopis Masarykova demokratického hnutí, leden - březen 2019, roč.XXVII. čís. 125. ISSN 1210-1648, str.18 – 23 </ref>. У тых лїтах быв великый розвой міста: выникло много будов у тіпічным чеськословеньскім штілї, збудовали ся новы кварталы (як наприклад Мале Ґалаґо). В роцї [[1938]] ся Ужгород (і цалый юг Підкарпатя) став на базї [[Перша віденьска арбітраж|Віденьской арбітражі]] знову частёв Мадярьска.
[[Файл:Uschhorod oblastnarada.jpg|thumb|left|Будова областной рады в Ужгородї, поставлена в 30. роках 20. стороча, і новодобый помник Т. Шевченкови]]
27. октобра 1944 ослободив місто 4. україньскый фронт. По [[Друга світова война|II. світовій войнї]] была Підкарпатьска Русь передана [[Совєтьскый союз|Совєтьскому союзу]], тай Ужгород ся так став частёв [[УССР|Україньской ССР]]. Іщі того самого року ([[1945]]) была основана [[Ужгородска народна универзита]]. Сучасне поставлїня головного міста [[Закарпатска область|Закарпатьской области]] мать Ужгород од року [[1946]], од року [[1991]] є частёв независлой [[Україна|Україны]].
== Култура і памяткы ==
В Ужгородї, стале облюбленїшым цїлём турістів, суть про перезераня архітектонічны памяткы вшелиякых епох. Домінантов є [[Ужгородьскый замок]], стоячі на 30 м высокім сопечнім горбку; днесь є там музей з дакілько експозіціями. Недалеко є тыж [[сканзен]] народной архітектуры.
[[Ґрекокатолицька церьков|Ґрекокатолицька]] катедрала з двома вежами была выбудована в роцї [[1646]] і оперед служыла [[Йезуиты|римокатоликам]]. [[Сінаґоґа (Ужгород)|Ужгородьска сінаґоґа]] дотеперь стоїть, была але перемінена на філгармонію і збавлена вшыткых реліґійных предметів. Дале ся ту находить множество храмів різных [[реліґія|реліґій]].
== Турістіка ==
[[Файл:Orientační plán města Užhorodu.jpg|thumb|left|Мапа Ужгороду в часї першой чеськословеньской републікы]]
Тото місто мать уже 6 Турістічных марок - ч. 1 про Горяньску ротунду, ч. 6 про сканзен, ч. 18 про бусту Т.Ґ. Масаріка,
ч. 70 про сінаґоґу, ч. 96 про Ужгородьскый замок і ч. 136 про корчму „Децо у нотаря”.
Далше інфо на [http://www.turystycni-marky.com.ua Турістічны маркы Україны].
== Обывательство ==
Од середовіку до початку [[20. стороча]] были переважуючов націоналностёв [[Мадяре]]. Часты політічны і теріторіалны зміны але етнічным складом порядно замахали. За списованём в роцї 2001, коли ту жыло 117 317 жытелїв, творили [[Українцї]]<ref>До того чісла ся мусить односити ай векшына ужгородьскых [[Русины|Русинів]].</ref> 77,8 %, [[Русы]] 9,6 %, [[Мадяре]] 6,9 %, [[Словаци]] 2,5 % a [[Циґане]] 1,5 %. Міджі реліґіями перевладать [[Грекокатолицка Церковь|ґрекокатолицька]] і [[православна церьков]].
== Екстерны одказы ==
{{cite web |author='''Тетяна ЛІТЕРАТІ''' |editor= |date=2019-05-24 |url=http://chas-z.com.ua/news/73510 |title=ВТРАЧЕНИЙ УЖГОРОД: ОФІЦІЙНЕ СТОРІЧЧЯ НАЗВИ МІСТА |publisher= |format= |quote= |language=[[Украинскый язык|украинскы]] |accessdate=2019-12-27 |archiveurl= |archivedate= }}
* [https://www.britannica.com/place/Uzhhorod Uzhhorod //Encyklopaedia Britannica] {{ref-en}}
* [http://foso.uz.ua Културно науковы сторінкы Ужгород]
* [http://uzhorod.info Сторінкы о Ужгородї враховано практічных інформацій]
* [http://www.dusekarpat.cz/ukrajina/uzhorod/ Ужгород] – спроваджаня по містї + фотоґрафії
* [http://www.tourinform.org.ua/ Турістічны інформації]
* [https://web.archive.org/web/20100425063125/http://48x24.com/ Електронічна мапа]
* [http://sunsite.berkeley.edu:8085/x-ussr/100k/M-34-129.jpg Podrobná topografická mapa (1985)]
* [http://www.karpatia.cz/ Karpatia] – общі актуалны інформації о Закарпатю і Українї, каталоґ убытованя
{{commonscat|Uzhhorod}}
== Референції ==
<references/>
{{Переклад|cs|Užhorod|7373180}}
{{50 найбільших міст Україны}}
{{Областны центры Україны}}
[[Катеґорія:Населены пункты Украины]]
[[Катеґорія:Міста Україны]]
[[Катеґорія:Закарпатьска область]]
[[Катеґорія:Ужгород]]
i3d4yggrdv1djsi1m5oj4pndly4e694
Швеція
0
1220
131666
130593
2022-08-10T17:17:34Z
Zemant
1039
/* Землепис */
wikitext
text/x-wiki
[[Файл:Location Sweden EU Europe.png|thumb|right|Швеція]]
[[Файл:Great coat of arms of Sweden.svg|thumb|альт=|Ерб Швеції]]
[[Файл:Flag of Sweden.svg|thumb|альт=|Швецскый прапор]]
'''Швеція''' — [[штат]] на северї [[Европа|Европы]]. Повна назва — Шведске Кральовство, {{Реф-инфо|[[Шведскый язык|шв.]]}} Konungariket Sverige {{Audio|Sv-Konungariket Sverige.ogg|''[Konjunjariket Sværije]''}}. Краль Karl XVI Gustaf. Швецiя є членом [[Европска унія|Европской унії]] од року [[1995|1995]]. Офіціалный язык - шведскый язык (Det svenska språket).
==Землепис==
Гранічіть з [[Норьско|Норьском]] на западї і [[Фіньско|Фіньском]] на северовыходї. На выходї Швеції лежыть [[Балтіцьке море]]. '''[[Головне місто]] [[Штокголм]]'''.
Велику часть країны покрывають [[лес|лїсы]] і [[горы|гірска дичіна]]. Густота жытельства є низка, векшына є концентрована в містьскых областях.
==Обывательство==
В початку року 2018 в Швеції жыє над 10 милионів обывателїв. Густота залюднѣня — 22/км².
Три найвекшы міста в Швеції суть:
# [[Штокголм]] – найвекше місто; Популація 911 989 (2015 рок). Проґноза популації 1 012 488 (2020рок). Проґноза популації рок 2015 - рок 2020 +11% <ref name=Stockholm-Chamber-of-Commerce>https://www.chamber.se/nyheter/stockholm-vaxer-snabbast-i-europa-2.htm </ref>.
# [[Гетеборг|Ґётеборґ]] – друге найвекше місто; Популація 565 496 (2018 рок). Популація +1 457 (2018.01.01 - 2018.03.31)<ref name=Swedish-Statistics-Central>http://www.scb.se/hitta-statistik/statistik-efter-amne/befolkning/befolkningens-sammansattning/befolkningsstatistik/pong/tabell-och-diagram/kvartals--och-halvarsstatistik--kommun-lan-och-riket/kvartal-1-2018/ </ref>.
# [[Малме]] – третє найвекше місто. Популація 334 987 (2018 рок) <ref name=Swedish-Statistics-Central />. Проґноза популації +57700 (рок 2016 - рок 2019) <ref name=Malmö-City-official-website>http://malmo.se/download/18.5f3af0e314e7254d70ed2b5f/1491304797973/Presentation+kompletterande+befolkningsprognos+dec+2015.pdf</ref> .
Популація Шведского Краловства 10 120 242.<ref name=Swedish-Statistics-Central-SCB>http://www.scb.se/hitta-statistik/statistik-efter-amne/befolkning/befolkningens-sammansattning/befolkningsstatistik/#_Nyckeltal </ref>
==Адміністратівне дїлїня==
Шведске Кральовство ся дїлить на 21 край <ref name=Region-Vastra-Gotaland>http://www.vgregion.se/politik/ </ref>, 13 з ніх є регіоны.
# [[Край Блекiнге]] (Blekinge län)
# [[Край Даларна]] (Dalarnas län)
# [[Край Готланд]] (Gotlands län)
# [[Край Гавлеборг]] (Gävleborgs län)
# [[Край Халланд]] (Hallands län)
# [[Край ємтланд]] (Jämtlands län)
# [[Край Ёнгчёпинг]] (Jönköpings län)
# [[Край Кальмар]] (Kalmar län)
# [[Край Кроноберг]] (Kronobergs län)
# [[Край Норботтен]] (Norrbottens län)
# [[Край Сконе]] (Skåne län)
# [[Край Штокголм]] (Stockholms län)
# [[Край Сёдерманланд]] (Södermanlands län)
# Край Уппсала (Uppsala län)
# Край Вестерботтен (Västerbottens län)
# Край Вестерноррланд (Västernorrlands län)
# Край вестманланд (Västmanlands län)
# Край Западный Готаланд (Västra Götalands län)
# Край Эребро (Örebro län)
# Край Эстерготаланд (Östergötlands län)
== Референції ==
<references />
{{Стыржень}}
{{Европска унія}}
{{Штаты Европы}}
[[Катеґорія:Европска унія]]
[[Катеґорія:Країны|Швеція]]
[[Катеґорія:Країны Европы]]
[[Катеґорія:Швеция]]
q9dlwi222pyolf9yg8fca6mhzcb0tft
131667
131666
2022-08-10T17:39:54Z
Igor Kercsa
5504
оправа хыбы
wikitext
text/x-wiki
[[Файл:Location Sweden EU Europe.png|thumb|right|Швеція]]
[[Файл:Great coat of arms of Sweden.svg|thumb|альт=|Ерб Швеції]]
[[Файл:Flag of Sweden.svg|thumb|альт=|Швецскый прапор]]
'''Швеція''' — [[штат]] на северї [[Европа|Европы]]. Повна назва — Шведске Кральовство, {{Реф-инфо|[[Шведскый язык|шв.]]}} Konungariket Sverige {{Audio|Sv-Konungariket Sverige.ogg|''[Konjunjariket Sværije]''}}. Краль Karl XVI Gustaf. Швецiя є членом [[Европска унія|Европской унії]] од року [[1995|1995]]. Офіціалный язык - шведскый язык (Det svenska språket).
==Землепис==
Гранічіть з [[Норьско|Норьском]] на западї і [[Фіньско|Фіньском]] на северовыходї. На выходї Швеції лежыть [[Балтіцьке море]]. '''[[Головне місто]] [[Штокголм]]'''.
Велику часть країны покрывають лїсы і [[горы|гірска дичіна]]. Густота жытельства є низка, векшына є концентрована в містьскых областях.
==Обывательство==
В початку року 2018 в Швеції жыє над 10 милионів обывателїв. Густота залюднѣня — 22/км².
Три найвекшы міста в Швеції суть:
# [[Штокголм]] – найвекше місто; Популація 911 989 (2015 рок). Проґноза популації 1 012 488 (2020рок). Проґноза популації рок 2015 - рок 2020 +11% <ref name=Stockholm-Chamber-of-Commerce>https://www.chamber.se/nyheter/stockholm-vaxer-snabbast-i-europa-2.htm </ref>.
# [[Гетеборг|Ґётеборґ]] – друге найвекше місто; Популація 565 496 (2018 рок). Популація +1 457 (2018.01.01 - 2018.03.31)<ref name=Swedish-Statistics-Central>http://www.scb.se/hitta-statistik/statistik-efter-amne/befolkning/befolkningens-sammansattning/befolkningsstatistik/pong/tabell-och-diagram/kvartals--och-halvarsstatistik--kommun-lan-och-riket/kvartal-1-2018/ </ref>.
# [[Малме]] – третє найвекше місто. Популація 334 987 (2018 рок) <ref name=Swedish-Statistics-Central />. Проґноза популації +57700 (рок 2016 - рок 2019) <ref name=Malmö-City-official-website>http://malmo.se/download/18.5f3af0e314e7254d70ed2b5f/1491304797973/Presentation+kompletterande+befolkningsprognos+dec+2015.pdf</ref> .
Популація Шведского Краловства 10 120 242.<ref name=Swedish-Statistics-Central-SCB>http://www.scb.se/hitta-statistik/statistik-efter-amne/befolkning/befolkningens-sammansattning/befolkningsstatistik/#_Nyckeltal </ref>
==Адміністратівне дїлїня==
Шведске Кральовство ся дїлить на 21 край <ref name=Region-Vastra-Gotaland>http://www.vgregion.se/politik/ </ref>, 13 з ніх є регіоны.
# [[Край Блекiнге]] (Blekinge län)
# [[Край Даларна]] (Dalarnas län)
# [[Край Готланд]] (Gotlands län)
# [[Край Гавлеборг]] (Gävleborgs län)
# [[Край Халланд]] (Hallands län)
# [[Край ємтланд]] (Jämtlands län)
# [[Край Ёнгчёпинг]] (Jönköpings län)
# [[Край Кальмар]] (Kalmar län)
# [[Край Кроноберг]] (Kronobergs län)
# [[Край Норботтен]] (Norrbottens län)
# [[Край Сконе]] (Skåne län)
# [[Край Штокголм]] (Stockholms län)
# [[Край Сёдерманланд]] (Södermanlands län)
# Край Уппсала (Uppsala län)
# Край Вестерботтен (Västerbottens län)
# Край Вестерноррланд (Västernorrlands län)
# Край вестманланд (Västmanlands län)
# Край Западный Готаланд (Västra Götalands län)
# Край Эребро (Örebro län)
# Край Эстерготаланд (Östergötlands län)
== Референції ==
<references />
{{Стыржень}}
{{Европска унія}}
{{Штаты Европы}}
[[Катеґорія:Европска унія]]
[[Катеґорія:Країны|Швеція]]
[[Катеґорія:Країны Европы]]
[[Катеґорія:Швеция]]
k1juox4ntqdjtq9qaonkawh31jh39fc
Русиньска Вікіпедія
0
3583
131661
127509
2022-08-10T15:20:56Z
Zemant
1039
/* Штатістіка */
wikitext
text/x-wiki
[[Файл:Wikipedia-logo-v2-rue.png|right]]
'''Русиньска Вікіпедія''' є [[Русиньскый язык|русиньскоязычна]] часть [[Вікіпедія|Вікіпедії]], міджінародной [[інтернет]]овой [[Енціклопедія|енціклопедії]] з отвореным обсягом, на котрого творбі сполупрацують добровольны редакторы з цілого світа. Цїлый проєкт враховано русиньской части забеспечує [[Фонд Вікімедія]] основана в згодї із законами штату [[Флоріда]] ([[США]]).<ref>[https://web.archive.org/web/20101222120644/http://wikimediafoundation.org/wiki/Frequently_Asked_Questions Wikimedia Foundation – Frequently Asked Questions], часты звідованя на вебі Фонду Вікімедія, анґліцькы</ref> Русиньска верзія є за чіслом статей 159 з 288 [[:ru:Википедия:Список Википедий<!-- Вікіпедія:Список Вікіпедій-->|екзістуючіх языковых верзій]].<ref>[http://meta.wikimedia.org/wiki/List_of_Wikipedias#1.2B_articles Metawiki:List of Wikipedias]</ref>
Днём {{CURRENTDAY}} {{CURRENTMONTHNAMEGEN}} {{CURRENTYEAR}} року Русиньскый оддїл Вікіпедії обсягує {{NUMBEROFARTICLES}} {{plural:статья|статьи|статей}}. Зарегистрированы {{NUMBEROFUSERS}} {{plural:{{NUMBEROFUSERS}}|участник|участникы|участників}}, из них {{NUMBEROFACTIVEUSERS}} учинили даяку операцію за послїдны 30 днї. Обще число оправ выносить {{NUMBEROFEDITS}}.
== Навщивеность ==
{{bar box
|title=Країны подля навщивности Русиньской Вікіпедії во фебруарї 2017
|titlebar=#ddd
|width=470px
|bars=
{{bar percent|[[Нїмецько]]|#4682B4|46.5}}
{{bar percent|[[США]]|#ADD8E6|28.1}}
{{bar percent|[[Україна]]|#B0C4DE|10.5}}
{{bar percent|[[Франція]]|#4169E1|7.0}}
{{bar percent|иншы країны|#808080|7.9}}
|caption = (0.0007% од цїлковой навщивности [[Вікіпедія|Вікіпедії]])
}}<ref>[[:ru:Русинская Википедия]]</ref>
== Штатістіка ==
* 21 юлія 2017 — 6 100 статей.
* 10 юнія 2018 — 6 546 статей.
* 10 авґуста 2022 — 8385 статей.
== См. тыж ==
* [[Вікіпедія:Кроніка русиньской Вікіпедії]]
== Референції ==
<references/>
== Одказы ==
* [[Головна сторінка|Русиньска Вікіпедія – Головна сторінка]]
* [https://web.archive.org/web/20101210165235/http://holosy.sk/rusinska-v%D1%96k%D1%96ped%D1%96ya-sya-rodit-vo-v%D1%96k%D1%96-%D1%96nkubator%D1%97 Русиньска вікіпедія ся родить во вікі-інкубаторї]
* [http://ru.wikinews.org/wiki/Создана_русинская_Википедия Создана русинская Википедия — Вікіновины] {{ref-ru}}
* [http://meta.wikimedia.org/wiki/Requests_for_new_languages/Wikipedia_Rusyn Requests for new languages/Wikipedia Rusyn]
[[Катеґорія:Языковы верзії Вікіпедії]]
1cg88xijtaq54cmeh9xijp8ay57zivd
Мукачово
0
3824
131654
131445
2022-08-10T13:02:26Z
Zemant
1039
/* Історія */
wikitext
text/x-wiki
{{Языкова норма}}
{{НП
|статус = Город
|русское название = Мукачево
|оригинальное название = Мукачеве (Mukačeve)
|подчинение =
|страна = Украина
|герб = Mukachevo gerb.png
|флаг = Mukachevo prapor.png
|ширина герба =
|ширина флага =
|lat_dir = N |lat_deg = 48 |lat_min = 26 |lat_sec = 43
|lon_dir = E |lon_deg = 22 |lon_min = 43 |lon_sec = 02
|CoordAddon =
|CoordScale =
|размер карты страны = 250
|размер карты региона =
|размер карты района =
|вид региона =
|регион =
|регион в таблице =
|вид района =
|район =
|район в таблице =
|вид общины =
|община =
|община в таблице =
|карта страны = <!-- альтернативная, но с такими же координатами краёв -->
|карта региона = <!-- альтернативная, но с такими же координатами краёв -->
|карта района = <!-- альтернативная, но с такими же координатами краёв -->
|внутреннее деление =
|вид главы =
|глава =
|дата основания =
|первое упоминание =
|прежние имена =
|статус с =
|площадь =
|вид высоты =
|высота центра НП =
|климат =
|официальный язык =
|население = 82 700 (2011)
|год переписи =
|плотность = 27,9
|агломерация =
|национальный состав =
|конфессиональный состав=
|этнохороним =
|часовой пояс =
|DST =
|телефонный код = +380-3131
|почтовый индекс = 89600
|почтовые индексы =
|автомобильный код =
|вид идентификатора =
|цифровой идентификатор =
|категория в Commons =
|сайт = http://www.mukachevo.net
|язык сайта = uk
}}
'''Мукачово''' ({{lang-uk|Мукачево, Мукачеве, Мукачів}}, {{lang-ru|Мукачево}}, {{lang-hu|Munkács}}, {{lang-sk|Mukačevo}}, {{lang-de|Munkatsch}}, {{lang-yi|מונקאטש}}, {{lang-ro|Muncaci}}, {{lang-pl|Mukaczewo}}) - город обласного подпорядковання в [[Закарпатьска область|Закарпатьскій области України]], коло 86 000 жытелів (2016).
Мукачово - економічный, торговый центр [[Закарпаття]], єден з центрів Русиньского движенія. Так у Мукачеві функціонує Дом Русинов (заснований Товариством Підкарпатьскых Русинів)
Національний состав: [[Русины]], [[Українцї]], [[Мадяре]], [[Жыде]], [[Німцї]], [[Росіяне]], [[Циґане]].
==Історія==
Засноване в II половинї VIII стороча. У 1396 [[Угорьско|Угорьскый]] король Сігізмунд подаровав Мукачово і закріплені за ним володіння князові [[Федор Коріатович|Федорові Коріатовичові]]. В 1445 роцї реґент країны Янош Гуняді дав Мукачеву привілеґій - право на самоуправлїня, то значіть місто достало [[Маґдебургське право]]. У [[XVII. стороча|XVII сторочу]] під владов Трансильванії. У XVIII сторочу - частёв [[Австро-Угорьско|Австро-Угорьска]].В 1919 роцї Мукачово было частёв Підкарпатьской Русї і припоєне до [[Чеськословеньско|Чеськословеньской републікы]]. По [[Друга світова война|Другій Світовій Войнї]] [[Підкарпатьска Русь]] (в тому чіслі і Мукачово) припоєне до Україньской РСР. З 1991 року УРСР переменоване на держава [[Україна]]
(головне місто [[Київ]]).
==Примечание==
<references/>
{{Шаблона:Мукачовскый район}}{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Міста Україны]]
[[Катеґорія:Населены пункты Украины]]
qk1kgn4dqstmnygnrfwq94nzt9yrwi2
Каттегат
0
3978
131660
123086
2022-08-10T14:35:48Z
Zemant
1039
/* Географія */
wikitext
text/x-wiki
{{Перекласти/дня|20201024141647}}
[[Файл:Carte Skagerrak-Kattegat2.png|right|thumb|250px|Каттегат і Скагеррак]]
'''Каттегат''' — акваторія, що обмежена [[Ютландія|Ютландією]] ([[Даньско]] і крайня північ [[Нїмецько|Нїмецьки]]) і [[Сконе]], [[Халланд]] і [[Бохуслен]] ([[Швеція]]). Балтійське море має з'єднання з Каттегатом через [[Ересунн]] і [[Данські протоки]]. Каттегат є продовженням [[Скагеррак]]у і може розглядатися або як затока Балтійського моря, або як затока Північного моря, або згідно скандинавській традиції, не є жодним з них.
*Довжина біля 200 км,
*Ширина від 60 км на півночі до 122 км на півдні.
*Глибина 10—30 м, у північній частині більш 50 м.
== Географія ==
Згідно з визначенням, по прикордонній конвенції 1932, підписанної [[Даньско]]єю, [[Норьско|Норвегією]] та [[Швеція|Швецією]], північна межа між Каттегат і Скагеррак прямує від півночі миса [[Гренен]] в Ютландії на південь до межі Ересунну і далі до маяка [[Куллен]] в Сконе<ref>[http://untreaty.un.org/unts/60001_120000/17/36/00033786.pdf Convention No 3210]. League of Nations Treaty Series 199, 1933. Retrieved 15 April 2008.</ref>
У протоку впадають річки [[Гета-Ельв]], [[Лаган]], [[Ніссан (ріка)|Ніссан]], [[Етран]], [[Віскан]] з боку Швеції, а також річка [[Гудено]] з боку Даньски.
Найбівш великі острови - [[Самсьо]], [[Уруст]], [[Лесе]], [[Анхольт]]. Остані два нерідко називають данським «пустинними поясом», завдяки їх сухому літньому клімату.
У протоці присутньо дві течії: направлене на північ менше солоне, поверхневе, і солоніше, глибинніше, направлене на південь. Прибережні води замерзають в зимовий час.
Назва Каттегата пішло від ніжньосаксонського ''Kat'' (кошка) і ''Gat'' (дірка). Оно вживано з середньовіччя, коли капітани називали эту область вузької, «як котячі діра», оскільки тут присутні кілька морських мілин, вельми ускладнюючих судноплавство.
== Референції ==
{{reflist}}
[[Катеґорія:Проливы]]
br4ak4ljrk2ln34nghgn1kdmby3qfba
Миколаїв
0
5376
131676
122874
2022-08-10T21:22:17Z
Zemant
1039
🇺🇦
wikitext
text/x-wiki
{{Місто
| тіп =
| назва = Миколаїв
| місцёва назва = Миколаїв
| образок =
| образок_розмір =
| прапор = Flag of Nikolayev.svg
| попис прапора = Прапор міста
| ерб = Coat of arms of Nikolayev.svg
| попис ерба = Ерб міста
| образок_підпис =
| уміщіня =
| попис уміщіня =
| mapx =
| mapy =
| marksize =
| край = [[Україна]]
| окрес =
| реґіон = [[Миколаївска область]]
| заложене = [[1789]]
| перша змінка =
| аґломерація =
| статус = [[1789]]
| подїл = 4 райони
| жытелїв = 470 011 (2022 р.)
| розлога = 260
| ref-площа =
| густота = 1 959
| код =
| коордінаты = {{Coord|46|58|N|31|59|W|scale:100000}}
| elevation =
| lat_d =
| lat_s =
| lat_NS = N
| long_d =
| long_m =
| long_EW = E
| coordinates_type =
| highest =
| highest_elevation =
| highest_lat_d =
| highest_long_d =
| lowest =
| lowest_elevation =
| lowest_lat_d =
| lowest_long_d =
| надморьска вышка = 42
| водойма = Южный Буг
| етнікон =
| станція = Миколаїв
| відстань =
| желїзніця к = 587
| ref-залізниця к =
| автошлях к = 472
| ref-автошлях к =
| фізічна к = 403
| ref-фізична к =
| желїзніця с =
| фізічна с =
| автошлях с =
| братьскы міста =
| день населеного пункту =
| поштовы індексы = 54000-490
| адреса = 54009, м. Миколаїв, Адміральська, 20, 35-30-11
| веб-сторінка = http://www.gorsovet.mk.ua/home.ua
| пріматор = Чайка Володимир Дмитрович
| позначкы =
}}
'''Миколаїв''' є місто в [[Україна|Україні]], 470 011 жытелїв, адміністратівне центрум [[Миколаївска область|Миколаївской области]]. Перше ся споминать у [[1789]] році.
{{50 найвекшых міст Україны}}
{{Областны центры Україны}}
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Міста Україны]]
[[Катеґорія:Миколаївска область]]
rybgkwhkmabw212gtbyiuusj1uow09n
Івовга
0
5571
131657
124332
2022-08-10T13:10:36Z
Zemant
1039
/* Способ жывота */
wikitext
text/x-wiki
[[Файл:Oriole_2.jpg|thumb|right|Oriole_2.jpg|Івовга]]
[[File:Oriolus oriolus MHNT 232 Foret de la Mamora Maroc RdN.jpg|thumb|''Oriolus oriolus'']]
'''Івовга''' (''Oriolus oriolus'') є [[птах]] з родины івовговых великости [[кос]]а.
== Опис ==
[[Самець]] мать выразно жовте зафарблїня тїла в контрастї з чорнов фарбов крыл і хвоста. Дзёбак є червеный, коло ока є чорный фляк. Саміця є невыразно зафарблена, їй тїло є на хырбетї оливов зелене, спід тїла є сивый з поздовжныма смужками. Молоды екземплары суть на сподї білы і слабо смужкованы, крыловы пірка мають світлый лем.
* вага: 50-80 ґ
* довжка тїла: 23-25 цм
* роспятя крыл: 14-16 цм
== Способ жывота ==
Івовга є перелїтный [[вид (біолоґія)|вид]], котрый до [[Середня Европа|Середнёй Европы]] прилїтавать на граніцї апріля і мая. Зимовища европскых популацій ся находять в южній і юговыходній [[Африка|Африцї]]. Росшырена є найчастїше єднотливо, в світлых листяных лїсях, садах ітд. Гнїздїня започінать кінцём мая. Гнїздить лем до надморьской вышкы 600 м. н. м., гнїздо сплїтать з травы в корунах стормів, у вілцї дакотрого конаря. Саміця кладе 3-5 яєць з пару чорныма фляками. При інкубації ся черяють обомі родічі. По двох тыжднях ся лягнуть молодята, котры о далшых 14 днїв вылїтають з гнїзда. На зимовища одлїтають початком септембра.
== Страва ==
Різны безхырбетны жывотны і дужиновы плоды.
== Росшырїня ==
Правдоподобно ся в давнинї пошырёвали із середоморьскых країв напрямом на север. В сучасности є северна граніця ареалу в южній Шкандінавії. Проникла і до середнёй Азії, тамты популації зимують в Переднїй Індії.
== Референції ==
{{Переклад|cs|Žluva hajní|7631059}}
==Література==
Dungel J., Hudec K.:''Atlas ptáků České a Slovenské republiky''. Academia, Praha, 2001.
Šťastný K., Bejček V., Hudec K.: ''Svět zvířat IV - Ptáci(1)''. Albatros, Praha, 1998.
{{Sisterlinks
|commons=Oriolus oriolus
|species=Oriolus oriolus}}
== Екстерны одказы ==
* [http://www.rozhlas.cz/hlas/pevci-p/_zprava/39939 Приклад голосу з проєкту Чеського розгласу Голос на каждый день]
[[Катеґорія:Івовговы]]
[[Катеґорія:Птаство Підкарпатьской Руси]]
0zuz9am4eq9o3ibfaedcbq9l6333w8e
Дикое Поле
0
10950
131652
128952
2022-08-10T12:39:42Z
Zemant
1039
/* Колонизация */
wikitext
text/x-wiki
[[File:Kamyana mohyla.jpg|thumb|right|350px|Природна резервация Камяны могылы, Донбасс, хранить доднесь образ бывалого Дикого Поля <br/>{{Coord|47.3046|N|37.0813|E}}]]
'''Дикое Поле''' (укр. Дике Поле, русс. Дикое Поле, пол. Dzikie pola, лит. Dykra) — исторична назва незаселеной территории на сѣвер од [[Чорне море|Чорного]] и [[Азовске море|Азовского моря]], на западѣ ограничена [[Днѣстер|Днѣстром]], на востоку [[Дон]]ом. Сѣверна границя Дикого Поля не окреслена дефинитивно, але на мапѣ Боплана може быти означена линиев Умань–Кременчук. <ref>Guillaume Le Vasseur de Beauplan, 1648</ref>
==История==
В 9—13. вѣках на тых землях бывали кочовы племена [[Куманы|Куманох]] и [[Печенѣгы|Печенѣгох]], [[Золота Орда]] и др. В 14–15. вѣках Дикое Поле было залучено до [[Великое княжество Литовское|Великого княжества Литовского]], але часть территории периодично контроловали [[Крымское ханство]] и [[Ногайска орда]], одкы нападали на богаты городы на сѣверѣ. Од того часу про оборону тых городох на землѣ Дикого поля высували передову страж, козацкѣ дозоры, з котрых поступово творили ся и войсковы осады. Территория Дикого поля помалы ставала ся все менша.
==Назва==
Назва «Дике поле» появила ся в 15. вѣку и означала, очевидно, никым не контролованы землѣ. Жити на тых землях могли лем тоты люде, котры знали самы заручити свою беспечность збройнов силов. На мапѣ Боплана на краю Дикого Поля находить ся замок [[Кодак]]. Назва заникла в 18. вѣку, коли зачала ся интензивна колонизация территории и на тых землях могли беспечно жити цивилны обывателе.
==Колонизация==
О тоты землѣ мали интерес [[Великое княжество Литовское]], [[Рѣчь Посполита]], пак [[Русске царство]] и [[Османьска імперія|Османска империя]]. [[Бахчисарайскый договор (1681)]] подѣлив Дикое Поле межи [[Русске царство|Русскым царством]] и [[Османьска імперія|Османсков империов]] з границьов по [[Днїпр|Днѣпру]]. Але воеваня [[Російска імперія|России]] за выход на [[Чорне море|Чорное море]] продовжив первый российскый император [[Петро I. Російскый|Петро І]]. в далшых войнах з [[Османьска імперія|Османами]]. Особенны успѣхы в добываню новых земель мала его наступниця императорка [[Катарина II. Велика]]. Року 1774 [[Кючук-Кайнарджийскый договор]] дав [[Російска імперія|Российской империи]] право плавбы и триманя флота на [[Чорне море|Чорном морю]] и часть [[Крымское ханство|Крыма]], року 1783 она прилучила цѣлый [[Крым]], а року 1791 [[Ясскый договор]] посунув границю межи двома империями уже на [[Днѣстер]]. И так вшитка территория Дикого Поля одтогды достала ся под владу [[Російска імперія|Российской империи]].
В ходѣ российско-турецкых войн военны осады просували ся все дале на юг. За 16–18. вѣкы з Дикого Поля став ся доста заселеный регион, в яком на конець 18. ст. было 2500 осад з числом обывательства около едного миллиона особ, што фактично приближало ся до заселености давно осадженых [[Україна|украинскых земель]].<ref>Пірко В.О., с.74</ref> Назва Дикое Поле помалы стратила смысел.
==Жерела==
* Пірко В.О. Заселення і господарське освоєння степової України в XVI-XVIII ст. «Східний видавничий дім» Донецьк. 2004.
* Чухліб Т.В. Бахчисарайський мир 1681 р. // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 207. — {{ISBN| 966-00-0734-5}}.
* Шемшученко Ю.С. та ін. Дике Поле // Юридична енциклопедія: В 6 т. / Шемшученко Ю.С. (гол. ред.) та ін. — К.: «Укр. енцикл.», 1998. {{ISBN| 966-7492-00-1}}
* Щербак В.О. Дике Поле // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 381. — {{ISBN| 966-00-0405-2}}.
==Одказы==
* [http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/a/ac/Beauplan_Poland_XVII_map.jpg Delineatio Generalis Camporum Desertorum vulgo Ukraina (Боплан)]
* [http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Dyke_pole Шемшученко Ю.С. та ін. Дике Поле]
* [http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Dyke_pole Щербак В.О. Дике Поле]
== Референции ==
{{reflist}}
[[Катеґорія:Історія Европы]]
[[Катеґорія:Историчны области Украины]]
[[Катеґорія:Историчны области России]]
c2cdeey6sdj8h3duh74xd5rdgr47b5i
131668
131652
2022-08-10T18:27:49Z
Igor Kercsa
5504
доповнѣня
wikitext
text/x-wiki
[[File:Ukraine-Dyke_Pole.png|thumb|right|350px|{{center|Ориентачна полога Дикого Поля}}]]
[[File:Kamyana mohyla.jpg|thumb|right|350px|{{center|Природна резервация Камяны могылы, Донбасс, хранить доднесь образ бывалого Дикого Поля <br/>{{Coord|47.3046|N|37.0813|E}}}}]]
'''Дикое Поле''' (укр. Дике Поле, русс. Дикое Поле, пол. Dzikie pola, лит. Dykra) — исторична назва незаселеной территории на сѣвер од [[Чорне море|Чорного]] и [[Азовске море|Азовского моря]], на западѣ ограничена [[Днѣстер|Днѣстром]], на востоку [[Дон]]ом. Сѣверна границя Дикого Поля не окреслена дефинитивно, але на мапѣ Боплана може быти означена линиев Умань–Кременчук. <ref>Guillaume Le Vasseur de Beauplan, 1648</ref>
==История==
В 9—13. вѣках на тых землях бывали кочовы племена [[Куманы|Куманох]] и [[Печенѣгы|Печенѣгох]], [[Золота Орда]] и др. В 14–15. вѣках Дикое Поле было залучено до [[Великое княжество Литовское|Великого княжества Литовского]], але часть территории периодично контроловали [[Крымское ханство]] и [[Ногайска орда]], одкы нападали на богаты городы на сѣверѣ. Од того часу про оборону тых городох на землѣ Дикого поля высували передову страж, козацкѣ дозоры, з котрых поступово творили ся и войсковы осады. Территория Дикого поля помалы ставала ся все менша.
==Назва==
Назва «Дике поле» появила ся в 15. вѣку и означала, очевидно, никым не контролованы землѣ. Жити на тых землях могли лем тоты люде, котры знали самы заручити свою беспечность збройнов силов. На мапѣ Боплана на краю Дикого Поля находить ся замок [[Кодак]]. Назва заникла в 18. вѣку, коли зачала ся интензивна колонизация территории и на тых землях могли беспечно жити цивилны обывателе.
==Колонизация==
О тоты землѣ мали интерес [[Великое княжество Литовское]], [[Рѣчь Посполита]], пак [[Русске царство]] и [[Османьска імперія|Османска империя]]. [[Бахчисарайскый договор (1681)]] подѣлив Дикое Поле межи [[Русске царство|Русскым царством]] и [[Османьска імперія|Османсков империов]] з границьов по [[Днїпр|Днѣпру]]. Але воеваня [[Російска імперія|России]] за выход на [[Чорне море|Чорное море]] продовжив первый российскый император [[Петро I. Російскый|Петро І]]. в далшых войнах з [[Османьска імперія|Османами]]. Особенны успѣхы в добываню новых земель мала его наступниця императорка [[Катарина II. Велика]]. Року 1774 [[Кючук-Кайнарджийскый договор]] дав [[Російска імперія|Российской империи]] право плавбы и триманя флота на [[Чорне море|Чорном морю]] и часть [[Крымское ханство|Крыма]], року 1783 она прилучила цѣлый [[Крым]], а року 1791 [[Ясскый договор]] посунув границю межи двома империями уже на [[Днѣстер]]. И так вшитка территория Дикого Поля одтогды достала ся под владу [[Російска імперія|Российской империи]].
В ходѣ российско-турецкых войн военны осады просували ся все дале на юг. За 16–18. вѣкы з Дикого Поля став ся доста заселеный регион, в яком на конець 18. ст. было 2500 осад з числом обывательства около едного миллиона особ, што фактично приближало ся до заселености давно осадженых украинскых земель (на [[сѣвер]] од Дикого Поля).<ref>Пірко В.О., с.74</ref> Назва Дикое Поле помалы стратила смысел.
==Жерела==
* Пірко В.О. Заселення і господарське освоєння степової України в XVI-XVIII ст. «Східний видавничий дім» Донецьк. 2004.
* Чухліб Т.В. Бахчисарайський мир 1681 р. // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 207. — {{ISBN| 966-00-0734-5}}.
* Шемшученко Ю.С. та ін. Дике Поле // Юридична енциклопедія: В 6 т. / Шемшученко Ю.С. (гол. ред.) та ін. — К.: «Укр. енцикл.», 1998. {{ISBN| 966-7492-00-1}}
* Щербак В.О. Дике Поле // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 381. — {{ISBN| 966-00-0405-2}}.
==Одказы==
* [http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/a/ac/Beauplan_Poland_XVII_map.jpg Delineatio Generalis Camporum Desertorum vulgo Ukraina (Боплан)]
* [http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Dyke_pole Шемшученко Ю.С. та ін. Дике Поле]
* [http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Dyke_pole Щербак В.О. Дике Поле]
== Референции ==
{{reflist}}
[[Катеґорія:Історія Европы]]
[[Катеґорія:Историчны области Украины]]
[[Катеґорія:Историчны области России]]
f9xayb3go78irknhw2d6jdkig0rb2d5
Молитва
0
11147
131655
119691
2022-08-10T13:05:18Z
Zemant
1039
/* Молитва в поганскых култах */
wikitext
text/x-wiki
[[File:Dürer, Albrecht - Hand Study with Bible - 1506.jpg|thumb|300px|[[Албрехт Дюрер]], Рукы на Библии - 1506]]
'''Молитва''' — часть духовного живота вѣрника, обернѣня ку [[Бог]]у, святым, або надприродным силам, а тыж словесное содержаня такого обернѣня.
==Характер молитвы==
Молитва може быти спонтанна, але в култах и обрядах мать обычайно даяку канонизовану форму. В молитвѣ [[Бог]]у оддаваме честь, славу и подякованя, а тыж обертаме ся з просьбами. Примѣром того може быти [[Отче наш]], де суть вшиткы тоты елементы.
Кедь вѣрник одышов далеко од [[Бог]]а и хоче навернути ся, молитва его буде содержати каяня.
Молитва може быти приватна и соборна (на Божой службѣ).
==Молитва в поганскых култах==
У политеистичных поганох молитвы мали важную ролю, при всякых подѣях живота, маловажѣня нима грозило гнѣвом многочисленных [[бог|богох]]. На каждый припад были становлены формулы молитвы, котры требало строго додержати: хотьяка хыба або зашпотаня значило, же молитва стратить силу.
==Молитва в монотеистичных култах==
Молитвенны традиции в найросширенѣйшых монотеистичных култах — [[Хрістіанство|христианствѣ]], [[Іслам|исламѣ]], [[Будгізм|буддизмѣ]], [[Юдаїзм|юдаизмѣ]] — мають свою шпецифику.
== Жерела и одказы ==
* Молитва. // Василенко Л.И. Краткий религиозно-философский словарь. Истина и Жизнь. Москва, 1996. [https://www.logic-books.info/sites/default/files/vasilenko._religiozno-filosfskiy_slovar.pdf Доступна PDF-копия]
* Молитва. // Ковач Ф. и др. Краєзнавчий словник русинів-українців. Пряшівщина. СРУСР. Пряшів, 1999. {{ISBN| 80-85137-15-1}}.
* [http://terme.ru/termin/molitva.html Молитва: розличны дефиниции]
== Референции ==
{{reflist}}
{{Commonscat|Prayer}}
[[Катеґорія:Молитвы]]
64o659cmbul3hxwkv2jbebtdwnj9yeg
ФК Динамо Київ
0
11937
131659
122391
2022-08-10T14:12:30Z
Zemant
1039
/* Успіхы */
wikitext
text/x-wiki
'''ФК Динамо Київ''' ([[Україньскый язык|укр]]. Футбольний клуб Динамо Київ), знамый так само як '''ФКДК''' - є професіоналный фотбаловый клуб з мїста [[Київ]] на [[Україна|Україні]].
== Успіхы ==
*'''[[Україньска ліґа]]'''
**'''Шампіоны''' (15): 1992/1993, 1993/94, 1994/95, 1995/96, 1996/97, 1997/98, 1998/99, 1999/2000, 2000/2001, 2002/2003, 2003/2004, 2006/2007, 2008/2009, 2014/2015, 2015/2016, 2020/2021
*'''[[Україньскый погар]]'''
**'''Шампіоны''' (12): 1993/1994, 1995/1996, 1997/1998, 1998/1999, 1999/2000, 2002/2003, 2004/2005, 2005/2006, 2006/2007, 2013/2014, 2014/2015, 2019/2020
*'''[[Супер погар УЕФЗ]]'''
**'''Шампіоны''' (1): 1975
== Сімболіка ==
<gallery>
Зображення:Dynamo-Kyiv_logo_(1989-1996).png|1989—1996
Зображення:Емблема ФК Динамо Київ (2007).gif|Септембер—децембер [[2007]]
|[[2008]]—[[3. юл]] [[2011]]
Зображення:FC Dynamo Kyiv logo.svg| [[2011]]
</gallery>
== Славны грачі ==
*[[Олег Блохін]]
== Одказы ==
*[http://www.slavia.cz/ Домашна сторінка клуба]
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Шпортовы клубы]]
[[Катеґорія:Фотбаловы клубы]]
5kjmm5d9aeu2c6eqqn1yzwoadh1z4v3
Римска република
0
12242
131677
115446
2022-08-10T21:40:01Z
Zemant
1039
/* Поздна доба */
wikitext
text/x-wiki
{{Заникла держава
| názov = Римска република
| originálny názov = Res publica Romana
| rok vzniku = [[509 до н. е.]]
| rok zániku = [[27 до н. е.]]
| viac pred =
| pred 1 = Римске кральовство
| pred 1 vlajka = Capitoline Wolf of Roman Kingdom.svg
| pred 2 =
| pred 2 vlajka =
| pred info =
| viac po =
| po 1 = Римска империя
| po 1 vlajka = Augustus first century aureus obverse.png
| po 2 =
| po 2 vlajka =
| šírka 1. sloupce =
| vlajka =
| článok o vlajke =
| vlajka veľkosť =
| znak = Consul et lictores.png
| článok o znaku = Конзул, спроваджаный ликторами
| znak veľkosť =
| rámček znak =
| hymna =
| článok o hymne =
| motto = '''Senatus Populus que Romanus'''<br> Сенат и обывателе Рима
| článok o motte =
| mapa = Roman Republic-44BC.png
| mapa veľkosť = 300px
| mapa poznámka = Римска Република перед забивством [[Юлий Цезарь|Юлия Цезаря]] (44 до н. е.)
| hlavné mesto = [[Рим]]
| rozloha =
| rozloha poznámka =
| najvyšší bod =
| najvyšší bod poznámka =
| najdlhšia rieka =
| najdlhšia rieka poznámka=
| počet obyvateľov =
| počet obyvateľov poznámka =
| jazyky = [[Латиньскый язык|латина]] (официалный)
| národnostné zloženie =
| náboženstvo = римскый политеизм
| štátne zriadenie = аристократична република
| materská zem =
| mena = монеты Римской републикы
| vznik =
| zánik =
}}
[[File:Roman Republic Empire map.gif|thumb|297px|Рост и упадок Старовѣкого Риму<br>
{{legend|#a64|[[Римска република]]}}
{{legend|#a6a|[[Римска империя]]}}
{{legend|#48a|[[Западна Римска империя]]}}
{{legend|#bc4|[[Византска империя]]}}]]
'''Римска република''', {{Реф-инфо|[[Латиньскый язык|лат.]]}} ''Res publica Romana'' — исторична доба [[Старовікый Рим|Старовѣкого Рима]], обнимаюча 509—27. рокы до н. е. Державно-политича организация републикы обсяговала демократичны, олигархичны и монархичны (перевзяты од предошлого [[Римске кральовство|кральовства]]) елементы.
Римска република была ''републиков аристократичнов'', понеже высшый владный орган — [[Сенат (Старовікый Рим)|сенат]], — быв складеный лем з аристократох ([[патриций]]ох). Жадный урядник, {{Реф-инфо|[[Латиньскый язык|лат.]]}} magistratus, не быв плаченый, наопак, подля практик републикы мав з властных гроши платити розличны позиранкы и добра про [[плебей]]ох, жебы го выбрали на уряд. Подля официалной идеи ''Senatus Populus que Romanus'' (Сенат и обывателе Рима), люд свое право влады реализовав на [[Згромаджіня (Старовікый Рим)|згромаджѣнях]] розличного уровня, {{Реф-инфо|[[Латиньскый язык|лат.]]}} comitia.<ref name="РимРеп">Римска република.</ref>
==Взник републикы==
Римска република взникла на мѣстѣ [[Римске кральовство|Римского кральовства]] в року [[509 до н. е.]], коли быв ей послѣдный краль [[Луций Тарквиний Супербус]] зверженый з трона. По выгнаню краля [[Сенат (Старовікый Рим)|сенат]] зачав выберати двох [[Конзул (Старовікый Рим)|конзулох]] на еден рок, котры владли в державѣ. Часть штатных инштитуций перешла од добы кральовства, як напримѣр [[Сенат (Старовікый Рим)|сенат]], але з часом достали новы функции, але векша часть была сформована наново на потребы републикы.
==История Римской републикы==
Историю Римской републикы звыкли роздѣльовати на три добы:
# 458-274. до н. е. — ранна доба,
# 274-133. до н. е. — середна доба,
# 133-27. до н. е. — поздна доба.
===Ранна доба===
В зачатку република вела меншы и векшы войны зо своима сосѣдами. Територия републикы была в зачатку ограничена городом [[Рим]] и найблизшов околицьов. Завязовали ся военны и торговы договоры, потребны про оборону и розвой. Уже в року [[509 до н. е.]] быв завязаный первый торговый договор з [[Картагена|Картагенов]].<ref name="Хроно">Хронология Старовѣкого Риму.</ref>
Во сферѣ внуторной вылѣпшовала державны инштитуции и мусѣла рѣшити конфликт меджи [[Патриций|патрициями]] и [[Плебей|плебеями]]. Уже в року [[501 до н. е.]] быв установленый пост [[Диктатор (Старовікый Рим)|диктатора]],<ref name="Хроно"/> на тот пост зачаточно выберали лем [[Патриций|патриция]] и лем на 6 мѣсяци в часѣ великого огрожѣня републикы, коли была потреба силной влады. Про внуторны конфликты быв року [[471 до н. е.]] введеный инштитут [[трибун]]ох, представительох плебса, котры выступовали в оборонѣ интересох [[плебей]]ох: [[трибун]]ы мали право ветовати закон в [[Сенат (Старовікый Рим)|сенатѣ]].
В року [[390 до н.е.]] Галлы заяли и спалили Рим. Не могли добыти лем Капитолийскый град, але взяли го в облогу. Наконець обложены Римляне мусѣли заплатити контрибуцию 1000 либер<ref>Либра — старовѣка римска единка вагы, была ровна 450 грамам.</ref> золота (450 кил), жебы их лишили на покою.<ref name="Révai">A köztársaság kora.</ref>
В конци ранной добы до Римской републикы належала уже вшитка територия [[Апеннинскый полуостров|Апеннинского полуострова]].
===Середна доба===
В середной добѣ Римска република вела [[Пунскы войны|войны]] за панованя в [[Середоморя|Середоморю]]. Република выбудовала морску флоту, добыла островы [[Корзика|Корзику]] ([[259 до н. е.]]),<ref name="Хроно"/> [[Сицилия|Сицилию]] ([[241 до н. е.]]),<ref name="Хроно"/> [[Сардиния|Сардинию]] ([[225 до н. е.]]).<ref name="Хроно"/>
Войновы успѣхы, дани и контрибуции, котрыма република обтяжовала завойованы провинции, дозволили добити ся процвѣтаня во внуторной сферѣ. Од року [[167 до н. е.]] гражданин републикы уж не повинен быв платити жадны дани.<ref name="Révai"/>
На конець середной добы Римска република пановала в цѣлом [[Середоморя|Середоморю]].
===Поздна доба===
В поздной добѣ територия ся росширила нательо, же про ей утриманя в покорности мусѣли створити жолднѣрске войско (реформа Гая Мариуса). Одтеперь перевагу над [[Сенат (Старовікый Рим)|сенатом]] зачали доставати успѣшны войсковы велителе и их приватны войска.<ref name="РимРеп"/> Наслѣдком того поздна доба принесла серию домовых воен и повстань. Найвекшы были:
* 1. домова война меджи Гайом Мариусом и Корнелиом Суллом — 83-82 до н. е. — и наступна диктатура Суллы;
* [[Спартаково повстаня]] — 73-71 до н. е.;
* 2. домова война меджи Помпейом и [[Юлий Цезарь|Цезарьом]] — 49-45 до н. е. — по котрой [[Юлий Цезарь|Цезарь]] достав неограничену владну моц;
* забитя [[Юлий Цезарь|Цезаря]] — [[44 до н. е.]]
* 3. домова война меджи Марком Антонийом и [[Октавиан Август|Октавианом]] — 44-30 до н. е.
[[домова война|Домовы войны]] и внуторны непокои вели наконець ку занику републикы.
==Заник републикы==
Упадок републикы зачав ся по другой домовой войнѣ, котра тырвала од року 49 до н. е. до року 44 до н. е. В року [[51 до н. е.]] [[Юлий Цезарь|Цезарь]] остаточно покорив Галлию, став ся надзвычайно богатым и мав авториту в очах цѣлой републикы и подпору своих легионох. Влада дотеперь была в руках [[триумвират]]а [[Юлий Цезарь|Цезарь]]-Красс-Помпей. [[Юлий Цезарь|Цезарь]] привязав Помпея, свого потенциалного супера, оддавши му свою дѣвку за жену. Але в року 54 до н. е. она умерла при породѣ, и тота вяза утратила ся. Красс, найбогатшый Римлянин, подпоровав [[Юлий Цезарь|Цезаря]], але в року [[53 до н. е.]] быв забитый в битцѣ под Каррами в Мезопотамии.<ref name="Révai"/> Помпей став ся супером [[Юлий Цезарь|Цезаря]] и мав вплыв в сенатѣ, де многы сенаторы были тыж противници Цезаря. Цезарь став ся реалнов грозбов про Помпея. Конзулскый термин [[Юлий Цезарь|Цезарьов]] быв при концю, и Помпей надѣяв ся, же подля закона од [[Юлий Цезарь|Цезаря]] буде одняте велительство легионами, котры войовали в Галлии. [[Юлий Цезарь|Цезарь]] мав ся стати простым обывательом. Але [[10. януар]]а [[49 до н. е.]] [[Юлий Цезарь|Цезарь]], не хотячи стратити владу, зоз войском перешов рѣку [[Рубикон]]<ref>Рубикон быв границьов матичной територии републикы, на котру закон не дозваляв завести войско з провинции. Одтогды выраз «перейти Рубикон» означать переступити закон.</ref> и рушив на Рим.<ref name="Хроно"/> Зачала ся 2. домова война, в котрой быв Помпей забитый в року [[48 до н. е.]] в Египтѣ. Цезарь бив ся зо своима противниками, аж в року 45 до н. е. забрав собѣ вшитку владу и выголосив себе [[Диктатор (Старовікый Рим)|диктатор]]ом на 10 рокы. Але неодовго, уже [[15. марец|15. марца]] [[44 до н. е.]] загынув [[Юлий Цезарь|Гай Юлий Цезарь]] жертвов комплоту.
Смерть [[Юлий Цезарь|Цезаря]] допровадила до 3. домовой войны в котрой наконець Октавиан, адоптованый сын забитого, побѣдив Марка Антония в морской [[Битва при мысі Акциум|битвѣ при мысѣ Акциум]] в [[Йонске море|Йонском морѣ]] ([[31 до н. е.]]).<ref name="Révai"/> Марк Антоний и войовавша на его сторонѣ египетска пановниця Клеопатра з частьов флоты утѣкли до [[Старовікый Египет|Египту]]. На другый рок [[Октавиан Август|Октавиан]] покорив [[Старовікый Египет|Египет]] и, вернувши ся в Рим и зобравши до своих рук вшитку владу, пановав 44 рокы. В року 27 до н. е. [[Сенат (Старовікый Рим)|сенат]] дав му честный титул ''Augustus'' (Священый) . [[Октавиан Август|Октавиан]] став ся первым римским императором.<ref name="РимРеп"/>
==Жерела и одказы==
* Római birodalom: '''A köztársaság kora.''' Révai nagy lexikona. 1-21. köt. Révai Testvérek Irodalmi Intézet Részvénytársaság, Budapest. 1911–1935. Том 16, сс. 328-330. {{Реф-инфо|[[Мадярскый язык|мад.]]}}
* [https://www.imperiumromanum.edu.pl/chronologia-starozytnego-rzymu/ '''Хронология Старовѣкого Риму.''' //Портал Imperium Romanum] {{Реф-инфо|[[Польскый язык|поль.]]}}
* [https://www.imperiumromanum.edu.pl/ustroj/republika-rzymska/ '''Римска република.''' //Портал Imperium Romanum] {{Реф-инфо|[[Польскый язык|поль.]]}}
{{Commonscat|Roman Republic}}
== Референции ==
{{reflist}}
[[Катеґорія:Старовікый Рим]]
[[Катеґорія:Бывшы штаты]]
tgrxmhzxx46tziz3pjvrsffww4zwwty
Середоморя
0
12258
131678
118339
2022-08-10T21:59:22Z
Zemant
1039
/* История */
wikitext
text/x-wiki
[[File:Mediterranean Relief.jpg|thumb|400px|<center>Середоморя: рельеф </center>]]
[[File:Mediterranean Sea 16.61811E 38.99124N.jpg|thumb|400px|<center>Середоморя зо сателита {{coord|38.99124|N|16.61811|E|}}</center>]]
'''Середомо́ря''', {{Реф-инфо|[[Испанскый язык|исп.]]}} Cuenca del Mediterráneo, {{Реф-инфо|[[Французскый язык|фр.]]}} Bassin méditerranéen, {{Реф-инфо|[[Италиянскый язык|ит.]]}} Bacino del Mediterraneo, {{Реф-инфо|[[Турецкый язык|тур.]]}} Akdeniz Havzası, {{Реф-инфо|[[Гебрейскый язык|геб.]]}} אגן הים התיכון, {{Реф-инфо|[[Арабскый язык|ар.]]}} حوض البحر الأبيض المتوسط — историчный и землеписный регион, якый загорнюе землѣ в басейнѣ [[Середоземне море|Середоземного моря]]. [[Середоземне море]] было колысков мореплаваня, ту взникли, сполужили, активно торговали и вымѣньовали культурны досягнутя найдавнѣйшы цивилизации ([[Старовікый Египет]], [[Фениция]], [[Старовіка Греция]] тай иншы. По завойованю цѣлого Середоморя [[Римска империя|Римсков империев]], оно ся вывинуло на найрозвитѣйшый регион [[Старовік|старовѣку]].
==История==
[[Минойска култура|Островане з Креты]] уж в зачатку ІІ. тысячроча до н. е. торговали з [[Старовікый Египет|Египтом]]. Около року 1500 до н. е. их вычеряли [[Феничане]], котры створили свои колонии на берегах моря. За ними цѣле Середоморя опановали [[Старовікый Рим|Римляне]]. По упадку [[Римска империя|Римской империи]] южны берегы [[Середоземне море|Середоземного моря]] опановали [[Арабы]].<ref name="WW">Witold Wilczyński.</ref> В 7-16. ст. Середоморя стало ся регионом двох религий: [[Христианство|христианства]] тай [[ислам]]у. [[Византска империя]] в 15. ст. заникла, а розмогла ся [[Османска империя]] (1299-1922).<ref>History of the Mediterranean</ref> Середоморя в каждой историчной добѣ было регионом, котрый вплывав на цѣлу [[Европа|Европу]].
==Днешность==
Днешне Середоморя сопротив Сѣверной и Западной [[Европа|Европы]] е промыслово заосталым и худобным регионом, жие пригамованым темпом и старыми способами газдованя. Главным конарьом економикы региона зоставать туристика. Туристы притягуе стабилно добрый лѣтушный час, красны ландшафты, множество историчных памяток. Найвекшов проблемов региона зоставать напятя и конфликты межи трема [[Набоженство|набоженствами]]: [[ислам]]ом, [[христианство]]м и [[юдаизм]]ом.<ref name="WW"/>
==Жерела и одказы==
* [https://encyklopedia.pwn.pl/haslo/srodziemnomorski-region;3984337.html '''Witold Wilczyński.''' Region śródziemnomorski. //Encyklopedia PWN.] {{Реф-инфо|[[Польскый язык|поль.]]}}
* [http://www.historyworld.net/wrldhis/PlainTextHistories.asp?historyid=ab44 '''History of the Mediterranean'''] {{Реф-инфо|[[Англицкый язык|англ.]]}}
== Референции ==
{{reflist}}
{{Commonscat|Mediterranean Sea Basin}}
[[Катеґорія:Регионы Европы]]
[[Катеґорія:Регионы Африкы]]
[[Катеґорія:Регионы Азии]]
[[Катеґорія:Середоземне море]]
8a09ylcaq6k55vqfk9p5yi6q0mlkvwx
Генетика
0
13038
131682
117686
2022-08-10T22:38:58Z
Zemant
1039
/* Предмет наукы */
wikitext
text/x-wiki
[[File:Gregor Mendel Monk.jpg|thumb|Gregor Mendel (1822–1884),<br>[[монах]] и професор природных наук]]
'''Генетика''', од {{Реф-инфо|[[Грецкый язык|гр.]]}} ''ϒένεσις'' походжѣня — наука о дѣдичности и мѣнливости [[организм]]ох и [[биология|биологичных]] закономѣрностях тых процесох.<ref name="УСЕС">УСЭС, том 1, с. 394.</ref><ref name="Тимченко">Тимченко А.Д., сс. 85-86. </ref>
==История==
Закладательом генетикы поважують [[Грегор Мендел|Грегора Мендела]], котрый [[8. фебруара]] [[1865]] на засѣданю научного общества в [[Брно|Брнѣ]] представив свои одкрытя в генетицѣ, але научный свѣт на них зареаговав аж через 35 рокы, по смерти ученого.<ref>Ауербах, Шарлотта. Генетика. Москва: Атомиздат, 1966. С. 24.</ref> Як наука генетика ся зачала розвивати од року 1900, в роботах [[Гюго де Фрис]]а, [[Карл Корренс|Карла Корренса]] и [[Ерих фон Чермак-Сайзенег|Ериха фон Чермак-Сайзенега]], котры наново обявили законы Менделя и продовжили его роботу.<ref name="УСЕС"/>
==Предмет наукы==
Генетика штудируе законы [[Онтогенеза|онтогенезы]] организмох, принципы захованя и передачи генетичной информации, законы появы новых властностей и [[фенотип]]ичных знакох, основы [[Еволуція|еволуции]] живота на [[Земля (планета)|Земли]]. Главнов задачов генетикы е выпрацованя методох ряджѣня дѣдичностьов и мѣнливостьов про зысканя [[орґанізм|новых форм организмох]], хосенных людству.<ref name="УСЕС"/>
==Конарѣ генетикы==
В сучасности генетика розвивать ся по вельох напрямах и в пограничных з иншыма науками сферах:<ref name="Тимченко"/>
* ''генетика биохемична'' — погранична дисциплина, яка хоснуе [[биохемия|биохемичны]] методы и занимать ся штудиями хемичных процесох апарата дѣдичности и мѣнливости;
* ''генетика звѣрят'' — занимать ся шляхтѣньом и ховом новых новых файт домашных звѣрят и генетиков дикой [[Фауна|фауны]];
* ''генетика козмична'' — штудируе вплыв козмичного простору на генетику людей, звѣрят и ростлин;
* ''генетика медицинска'' — погранична наука, яка штудируе дѣдичны хвороты и методы их превенции и терапии;
* ''генетика микроорганизмох'' — штудируе дѣдичность и мѣнливость у [[вирус]]ох, [[Бактерії|бактерий]], [[микроскопия|микроскопичных]] [[грибы|грибох]] и [[протисты|протистох]];
* ''генетика молекуларна'' — занимать ся процесами генетикы на молекуларном ступни;
* ''генетика популачна'' — штудируе [[генотип]]ы популаций и закономѣрности их змѣны в часѣ и просторѣ;
* ''генетика радиачна'' — штудируе вплыв [[радиация|радиации]] на дѣдичность и мѣнливость;
* ''генетика чоловѣка'' — погранична дисциплина з [[Антрополоґія|антропологиов]] и [[медицина|медицинов]];
* ''генетика еволучна'' — штудируе дѣдичность и мѣнливость в процесѣ еволуции [[Флора|флоры]] и [[Фауна|фауны]] [[Земля (планета)|Земли]].
==Жерела и одказы==
* Тимченко А. Д. Краткий медико-биологический словарь. Киев. Вища школа. 1988. {{ISBN| 5-11-000102-2}}.
* УСЭС: Украинский советский энциклопедический словарь в трех томах. / Кудрицкий А.В. и др. (ред.). Главная редакция Украинской Советской Энциклопедии им. М.П. Бажана. К., 1988. Том 1. {{ISBN| 5-88500-001-8}}.
{{Commonscat|Genetics}}
== Референции ==
{{reflist}}
[[Катеґорія:Генетика]]
7rsuptyrtusjppytrvayk25hfdfatz8
Инвазия Варшавского пакта до Чехословакии
0
13424
131679
120694
2022-08-10T22:05:33Z
Zemant
1039
/* Инвазия */
wikitext
text/x-wiki
{{Бой
|конфликт = Операция Дунай
|часть =
|образок = 10 Soviet Invasion of Czechoslovakia - Flickr - The Central Intelligence Agency.jpg
|опис = Совѣтскы танкы на улицях Прагы, 1968
|час = август 1968
|мѣсто = [[Чехословакия]]
|casus =
|територия=
|резултат = Капитулация [[Чехословакия|Чехословакии]]<br>Конець реформ [[Пражска ярь|Пражской яри]]<br>Окупация [[Чехословакия|Чехословакии]] до р.1991<br>Выйтя [[Албания|Албании]] з [[Варшавскый пакт|Варшавского пакта]]
|противник1= [[File:Flag of the Soviet Union (1955-1980).svg|22px|border]] [[СССР]]<br>[[File:Flag of Bulgaria.svg|22px|border]] [[Болгария]]<br>[[File:Flag of East Germany.svg|22px|border]] [[ГДР]]<br>[[File:Civil Ensign of Hungary.svg|22px|border]] [[Мадярщина]]<br>[[File:Flag of Poland (1928-1980).svg|22px|border]] [[Польща]]
|противник2= [[File:Flag of the Czech Republic.svg|22px|border]] [[Чехословакия]]<br>''и ей прихылникы:''<br>[[File:Flag of Albania.svg|22px|border]] [[Албания]]<br>[[File:Flag of Romania.svg|22px|border]] [[Румыния]]<br>[[File:Flag of Yugoslavia (1946-1992).svg|22px|border]] [[Югославия]]
|велитель1=
|велитель2=
|сила1 =
|сила2 =
|страты1 = 112 мертвых, 87 раненых
|страты2 = 139 мертвых цивилистох, 500 раненых
|страты3 =
|зазначкы =
}}
'''Инвазия Варшавского пакта до Чехословакии''', {{Реф-инфо|[[Чешскый язык|чеш.]]}} ''Invaze vojsk Varšavské smlouvy do Československa'', зачала ся в [[Ночь|ночи]] на [[21. авґуст|21. августа]] [[1968]]. Была то инвазия «братскых социалистичных» [[Болгария|Болгарии]], [[Мадярщина|Мадярщины]], [[Польща|Польщи]] з найвекшов участьов [[СССР]], войско [[ГДР]] было одволане в послѣдну минуту, а [[Албания]] и [[Румыния]] одрекли участь.
==Пражска ярь==
{{main|Пражска ярь}}
В януарѣ 1968, намѣсто одстраненого [[Антонин Новотный|Антонина Новотного]], наробившого копу незаконностей, Первым тайником Комунистичной партии Чехословакии став ся [[Александер Дубчек]], котрый выголосив нову политику ''«социализма з людсков тварьов»''. [[Антонин Новотный|Новотный]] але зоставав еще Президентом [[Чехословакия|Чехословакии]]. Кардинална либерализация и демократизация политичного и економичного живота, з погляду совѣтского веджѣня могла привести наконець до независимости, подобной югославскому варианту, о чом писали ай чешскы академикы.<ref name="Янчура">[https://zurnal.pravda.sk/neznama-historia/clanok/465335-zastavte-kontrarevoluciu-kym-je-cas/ Vladimír Jancura: Zastavte kontrarevolúciu, kým je čas!]</ref> Такы страхы мали и конзерваторы в чехословацком веджѣню. Народ приняв [[Александер Дубчек|Дубчека]] и реформы з небывалым ентузиазмом. В сосѣдных державах з великым интересом позирали на то, што ся дѣе в [[Чехословакия|Чехословакии]], в том числѣ и в [[Закарпатска область|Закарпатской области]] [[Украина|Украины]], куды доходив сигнал чехословацкой телевизии. Комунистичне веджѣня тых держав мусѣло штось робити, жебы зоперти роскладный вплыв [[Пражска ярь|Пражской яри]] на своих подданых.
[[File:Okupace Svobodný-vysílač.JPG|thumb|300px|Антиокупачна летучка]]
==Натиск на Дубчека==
В конци фебруара до [[Прага|Прагы]] прилетѣв сам [[Леонид Ильич Брежнев]]. Пробовав пересвѣдчити [[Александер Дубчек|Дубчека]], жебы зопер реформы, ай жебы захранив [[Антонин Новотный|Антонина Новотного]] хоть лем на посту Президента. Дубчек одповѣдав, же реформы были прияты одповѣдно до [[Конштитуция|конштитуции]], не протиречать социализму, а [[Чехословакия]] не ладить розорвати одношѣня з [[СССР]], ани не хоче выйти з [[Варшавскый пакт|Варшавского пакту]]. Але Совѣты му не вѣровали. Тото, што ся дѣяло, зоз совѣтского погляду была контрареволуция. Их страхы приумножали ся тым, же [[Чехословакия]] была едина меджи своима сосѣдами держава, де не были жадны совѣтскы военны базы. Совѣтска пропаганда ширила информации, же на западных границях стоить 21 америцка и нѣмецка дивизия, готовы зарвати ся до [[Чехословакия|Чехословакии]].<ref name="Янчура"/> Од чехословацкого веджѣня на основѣ того много раз жадали дозвол на введжѣня совѣтского войска на охрану загроженого социализма, але не достали го. Намѣсто того достали дозвол на десятьденны военскы маневры [[Варшавскый пакт|Варшавского пакта]] 20.-30. юна. На маневры пришли 27 тысяч воякы, але по их концю зостали на територии [[Чехословакия|Чехословакии]] и надале на неозначеный час.
Тымчасом уже в зачатку апрѣля в [[СССР]] было рѣшено о инвазии, а 12. апрѣля военскы велителѣ уже достали запечатаны подробны планы инвазии, котры лем требало отворити и реализовати, як прийде росказ.<ref name="Янчура"/> Хыбив лем достойный [[casus belli]].
==Брежневова доктрина==
{{main|Брежневова доктрина}}
Были еще вецеры встрѣчи, але пересвѣдчити чехословацкых реформаторох не удало ся. Доконця, [[Александер Дубчек|Дубчек]], позваный на встрѣчу будучых инвадерох во [[Варшава|Варшавѣ]] 14.-15. юла 1968, там не пошов, а достав одты писмо пяткы «братскых держав», повное очевидных грозб. В наступных днях чехословацкы комунистичны лидеры одповѣли на тото писмо, же не вызнають право «братскых держав» мѣшати ся до внуторных дѣл [[Чехословакия|Чехословакии]]. [[Леонид Ильич Брежнев|Брежнев]] вшелияк стояв на том, жебы Дубчек стрѣтив ся з вождями пяткы и чув од них персонално, што думають о чехословацкых реформах.
29. юла — 1. августа одбыли ся безпрецедентны догваряня [[Леонид Ильич Брежнев|Брежнева]] з [[Александер Дубчек|Дубчеком]] в желѣзничном вагонѣ в [[Черна над Тисов|Черной над Тисов]], де первый приобѣцяв, же одтягне совѣтске «маневрове» войско 3. августа, а другый еще раз потвердив, же не хоче охабити [[Варшавскый пакт]] ани демонтовати [[социализм]].<ref name="Mikeš">[https://www.aktuality.sk/clanok/601268/kalendarium-nasi-vlastizradcovia-odovzdali-pozyvaci-list-rusom-v-bratislave/ Zolo Mikeš: Kalendárium: Naši vlastizradcovia odovzdali pozývací list Rusom v Bratislave. //aktuality.sk]</ref>
3. августа совѣтскы войска одышли зоз [[Чехословакия|Чехословакии]], а [[Александер Дубчек|Дубчек]] на встрѣчи з пятков «братскых держав» в [[Братислава|Братиславѣ]] выслухав нову давку критикы. Ту але быв уже вытвореный и жаданый [[casus belli]]. Была прията декларация, котру позднѣйше назвали [[Брежневова доктрина]]. Тото дало правну основу про военный засяг членох «социалистичного табора» на захрану социализма в хотькотрой членской державѣ. Група чехословацкых догматичных членох веджѣня комунистичной партии передала [[Леонид Ильич Брежнев|Брежневови]] и особне писмо з просьбов о захрану чехословацкого [[социализм]]а.<ref name="Mikeš"/><ref>[http://www.68.usd.cas.cz/files/studie/Pribeh_zvaciho_dopisu.pdf František Janáček, Marie Michálková: Příběh zvacího dopisu]</ref>
==Инвазия==
Еще 10. августа [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|совѣтскы офицеры]] под видом туристох на особных автах перейшли тыма дорогами, де ся плановав наступ войска, а офицеры парадесантных войск пришли на летиска до [[Прага|Прагы]] и [[Брно|Брна]] под видом совѣтскых цивилных пилотох и зобрали информации, потребны про высаджѣня десанта.<ref>[http://www.vremya.ru/2008/143/5/210079.html Гапоненко А.: «Мы готовились ударить во фланг войскам НАТО»]</ref>
З [[Ночь|ночи]] 21. августа зачала ся скоординована инвазия зо вшиткых сухоземных границь и з [[воздух]]а, а за 36 годин были обсаджены вшиткы важны объекты в [[Чехословакия|Чехословакии]]. Генерал Русов, началник чехословацкого генштаба 26. августа в парламентѣ мелдовав, же интервенчны войска правдоподобно мають 6300 танкы, 2000 каноны, 550 бойовых и 250 транспортовых летадел, а сумарне число живой силы пересягуе 500 тысяч воякох.<ref name="Minařík">[http://armada.vojenstvi.cz/povalecna/sovet.vojska/3.htm Pplk. Dr. Pavel Minařík, CSc.: Bratská vojska...]</ref> На тот раз войска зостали аж до року 1991. Чехословацке войско на росказ велительства не засягло. Але обывательство цѣлый тыждень спонтанно протестовало.
Чехословацке веджѣня было арештоване и интерноване. Реформам [[Пражска ярь|Пражской яри]] быв покладеный конець и зачала ся доба так званой «нормализации», циже навернутя ку социализму совѣтского взора.
{{Commonscat|Warsaw Pact invasion in Prague}}
== Референции ==
{{reflist}}
{{Переклад|sk|Vpád vojsk Varšavskej zmluvy do Česko-Slovenska|0}}
[[Катеґорія:История Чехословакии]]
a1zns7j0nw7dku84a15m7o13wq2kj0p
131686
131679
2022-08-11T10:07:45Z
Igor Kercsa
5504
одказ
wikitext
text/x-wiki
{{Бой
|конфликт = Операция Дунай
|часть =
|образок = 10 Soviet Invasion of Czechoslovakia - Flickr - The Central Intelligence Agency.jpg
|опис = Совѣтскы танкы на улицях Прагы, 1968
|час = август 1968
|мѣсто = [[Чехословакия]]
|casus =
|територия=
|резултат = Капитулация [[Чехословакия|Чехословакии]]<br>Конець реформ [[Пражска ярь|Пражской яри]]<br>Окупация [[Чехословакия|Чехословакии]] до р.1991<br>Выйтя [[Албания|Албании]] з [[Варшавскый пакт|Варшавского пакта]]
|противник1= [[File:Flag of the Soviet Union (1955-1980).svg|22px|border]] [[СССР]]<br>[[File:Flag of Bulgaria.svg|22px|border]] [[Болгария]]<br>[[File:Flag of East Germany.svg|22px|border]] [[ГДР]]<br>[[File:Civil Ensign of Hungary.svg|22px|border]] [[Мадярщина]]<br>[[File:Flag of Poland (1928-1980).svg|22px|border]] [[Польща]]
|противник2= [[File:Flag of the Czech Republic.svg|22px|border]] [[Чехословакия]]<br>''и ей прихылникы:''<br>[[File:Flag of Albania.svg|22px|border]] [[Албания]]<br>[[File:Flag of Romania.svg|22px|border]] [[Румыния]]<br>[[File:Flag of Yugoslavia (1946-1992).svg|22px|border]] [[Югославия]]
|велитель1=
|велитель2=
|сила1 =
|сила2 =
|страты1 = 112 мертвых, 87 раненых
|страты2 = 139 мертвых цивилистох, 500 раненых
|страты3 =
|зазначкы =
}}
'''Инвазия Варшавского пакта до Чехословакии''', {{Реф-инфо|[[Чешскый язык|чеш.]]}} ''Invaze vojsk Varšavské smlouvy do Československa'', зачала ся в [[Ночь|ночи]] на [[21. авґуст|21. августа]] [[1968]]. Была то инвазия «братскых социалистичных» [[Болгария|Болгарии]], [[Мадярщина|Мадярщины]], [[Польща|Польщи]] з найвекшов участьов [[СССР]], войско [[ГДР]] было одволане в послѣдну минуту, а [[Албания]] и [[Румыния]] одрекли участь.
==Пражска ярь==
{{main|Пражска ярь}}
В януарѣ 1968, намѣсто одстраненого [[Антонин Новотный|Антонина Новотного]], наробившого копу незаконностей, Первым тайником Комунистичной партии Чехословакии став ся [[Александер Дубчек]], котрый выголосив нову политику ''«социализма з людсков тварьов»''. [[Антонин Новотный|Новотный]] але зоставав еще Президентом [[Чехословакия|Чехословакии]]. Кардинална либерализация и демократизация политичного и економичного живота, з погляду совѣтского веджѣня могла привести наконець до независимости, подобной югославскому варианту, о чом писали ай чешскы академикы.<ref name="Янчура">[https://zurnal.pravda.sk/neznama-historia/clanok/465335-zastavte-kontrarevoluciu-kym-je-cas/ Vladimír Jancura: Zastavte kontrarevolúciu, kým je čas!]</ref> Такы страхы мали и конзерваторы в чехословацком веджѣню. Народ приняв [[Александер Дубчек|Дубчека]] и реформы з небывалым ентузиазмом. В сосѣдных державах з великым интересом позирали на то, што ся дѣе в [[Чехословакия|Чехословакии]], в том числѣ и в [[Закарпатска область|Закарпатской области]] [[Украина|Украины]], куды доходив сигнал чехословацкой телевизии. Комунистичне веджѣня тых держав мусѣло штось робити, жебы зоперти роскладный вплыв [[Пражска ярь|Пражской яри]] на своих подданых.
[[File:Okupace Svobodný-vysílač.JPG|thumb|300px|Антиокупачна летучка]]
==Натиск на Дубчека==
В конци фебруара до [[Прага|Прагы]] прилетѣв сам [[Леонид Ильич Брежнев]]. Пробовав пересвѣдчити [[Александер Дубчек|Дубчека]], жебы зопер реформы, ай жебы захранив [[Антонин Новотный|Антонина Новотного]] хоть лем на посту Президента. Дубчек одповѣдав, же реформы были прияты одповѣдно до [[Конштитуция|конштитуции]], не протиречать социализму, а [[Чехословакия]] не ладить розорвати одношѣня з [[СССР]], ани не хоче выйти з [[Варшавскый пакт|Варшавского пакту]]. Але Совѣты му не вѣровали. Тото, што ся дѣяло, зоз совѣтского погляду была контрареволуция. Их страхы приумножали ся тым, же [[Чехословакия]] была едина меджи своима сосѣдами держава, де не были жадны совѣтскы военны базы. Совѣтска пропаганда ширила информации, же на западных границях стоить 21 америцка и нѣмецка дивизия, готовы зарвати ся до [[Чехословакия|Чехословакии]].<ref name="Янчура"/> Од чехословацкого веджѣня на основѣ того много раз жадали дозвол на введжѣня совѣтского войска на охрану загроженого социализма, але не достали го. Намѣсто того достали дозвол на десятьденны военскы маневры [[Варшавскый пакт|Варшавского пакта]] 20.-30. юна. На маневры пришли 27 тысяч воякы, але по их концю зостали на територии [[Чехословакия|Чехословакии]] и надале на неозначеный час.
Тымчасом уже в зачатку апрѣля в [[СССР]] было рѣшено о инвазии, а 12. апрѣля военскы велителѣ уже достали запечатаны подробны планы инвазии, котры лем требало отворити и реализовати, як прийде росказ.<ref name="Янчура"/> Хыбив лем достойный [[casus belli]].
==Брежневова доктрина==
{{main|Брежневова доктрина}}
Были еще вецеры встрѣчи, але пересвѣдчити чехословацкых реформаторох не удало ся. Доконця, [[Александер Дубчек|Дубчек]], позваный на встрѣчу будучых инвадерох во [[Варшава|Варшавѣ]] 14.-15. юла 1968, там не пошов, а достав одты писмо пяткы «братскых держав», повное очевидных грозб. В наступных днях чехословацкы комунистичны лидеры одповѣли на тото писмо, же не вызнають право «братскых держав» мѣшати ся до внуторных дѣл [[Чехословакия|Чехословакии]]. [[Леонид Ильич Брежнев|Брежнев]] вшелияк стояв на том, жебы Дубчек стрѣтив ся з вождями пяткы и чув од них персонално, што думають о чехословацкых реформах.
29. юла — 1. августа одбыли ся безпрецедентны догваряня [[Леонид Ильич Брежнев|Брежнева]] з [[Александер Дубчек|Дубчеком]] в желѣзничном вагонѣ в [[Черна над Тисов|Черной над Тисов]], де первый приобѣцяв, же одтягне совѣтске «маневрове» войско 3. августа, а другый еще раз потвердив, же не хоче охабити [[Варшавскый пакт]] ани демонтовати [[социализм]].<ref name="Mikeš">[https://www.aktuality.sk/clanok/601268/kalendarium-nasi-vlastizradcovia-odovzdali-pozyvaci-list-rusom-v-bratislave/ Zolo Mikeš: Kalendárium: Naši vlastizradcovia odovzdali pozývací list Rusom v Bratislave. //aktuality.sk]</ref>
3. августа совѣтскы войска одышли зоз [[Чехословакия|Чехословакии]], а [[Александер Дубчек|Дубчек]] на встрѣчи з пятков «братскых держав» в [[Братислава|Братиславѣ]] выслухав нову давку критикы. Ту але быв уже вытвореный и жаданый [[casus belli]]. Была прията декларация, котру позднѣйше назвали [[Брежневова доктрина]]. Тото дало правну основу про военный засяг членох «социалистичного табора» на захрану социализма в хотькотрой членской державѣ. Група чехословацкых догматичных членох веджѣня комунистичной партии передала [[Леонид Ильич Брежнев|Брежневови]] и особне писмо з просьбов о захрану чехословацкого [[социализм]]а.<ref name="Mikeš"/><ref>[http://www.68.usd.cas.cz/files/studie/Pribeh_zvaciho_dopisu.pdf František Janáček, Marie Michálková: Příběh zvacího dopisu]</ref>
==Инвазия==
Еще 10. августа [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|совѣтскы]] офицеры под видом туристох на особных автах перейшли тыма дорогами, де ся плановав наступ войска, а офицеры парадесантных войск пришли на летиска до [[Прага|Прагы]] и [[Брно|Брна]] под видом совѣтскых цивилных пилотох и зобрали информации, потребны про высаджѣня десанта.<ref>[http://www.vremya.ru/2008/143/5/210079.html Гапоненко А.: «Мы готовились ударить во фланг войскам НАТО»]</ref>
З [[Ночь|ночи]] 21. августа зачала ся скоординована инвазия зо вшиткых сухоземных границь и з [[воздух]]а, а за 36 годин были обсаджены вшиткы важны объекты в [[Чехословакия|Чехословакии]]. Генерал Русов, началник чехословацкого генштаба 26. августа в парламентѣ мелдовав, же интервенчны войска правдоподобно мають 6300 танкы, 2000 каноны, 550 бойовых и 250 транспортовых летадел, а сумарне число живой силы пересягуе 500 тысяч воякох.<ref name="Minařík">[http://armada.vojenstvi.cz/povalecna/sovet.vojska/3.htm Pplk. Dr. Pavel Minařík, CSc.: Bratská vojska...]</ref> На тот раз войска зостали аж до року 1991. Чехословацке войско на росказ велительства не засягло. Але обывательство цѣлый тыждень спонтанно протестовало.
Чехословацке веджѣня было арештоване и интерноване. Реформам [[Пражска ярь|Пражской яри]] быв покладеный конець и зачала ся доба так званой «нормализации», циже навернутя ку социализму совѣтского взора.
{{Commonscat|Warsaw Pact invasion in Prague}}
== Референции ==
{{reflist}}
{{Переклад|sk|Vpád vojsk Varšavskej zmluvy do Česko-Slovenska|0}}
[[Катеґорія:История Чехословакии]]
0umjk8umwd7y78rb3t0m6wkgcw8hi6g
Западноукраинска людова република
0
14304
131650
131390
2022-08-10T12:19:46Z
Zemant
1039
/* Збройный конфликт */
wikitext
text/x-wiki
{{Заникла держава
| názov = Западноукраинска людова република
| originálny názov = Західноукраїнська Народна Республіка
| rok vzniku = 1918
| rok zániku = 1919
| viac pred = áno
| pred 1 = Австро-Мадярщина
| pred 1 vlajka = Flag_of_Austria-Hungary_1869-1918.svg
| pred 2 =
| pred 2 vlajka =
| pred info =
| viac po = áno
| po 1 = Рѣчь Посполита II.
| po 1 vlajka = Flag of Poland.svg
| po 2 = Румынске кральовство
| po 2 vlajka = Flag of Romania.svg
| šírka 1. sloupce =
| vlajka = Flag of the Ukrainian State.svg
| článok o vlajke =
| vlajka veľkosť =
| znak = ZUNR coa.svg
| článok o znaku =
| znak veľkosť = 90px
| rámček znak = áno
| hymna = Ще не вмерла Украина
| článok o hymne =
| motto =
| článok o motte =
| mapa = West ukraine.png
| mapa veľkosť = 300px
| mapa poznámka = Територия, на котру претендовала ЗУЛР
| hlavné mesto = [[Львов]], [[Тернополь]]
| rozloha =
| rozloha poznámka =
| najvyšší bod =
| najvyšší bod poznámka =
| najdlhšia rieka =
| najdlhšia rieka poznámka=
| počet obyvateľov =
| počet obyvateľov poznámka =
| jazyky = [[украинскый язык|украинскый]], [[Польскый язык|польскый]], идиш
| národnostné zloženie =
| náboženstvo = [[Православна церьков|православие]], [[Грекокатолицка Церковь|грекокатолицизм]]
| štátne zriadenie = [[република]]
| materský štát =
| mena =
| vznik = [[1. новембер]] [[1918]]
| zánik = [[18. юл]] [[1919]]
}}
'''Западноукраинска людова република''', (ЗУЛР) {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}} ''Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР)'' – курто екзистовавша державна формация, взникла в резултатѣ роспаду Австро-Мадярщины. Република претендовала на територию восточной [[Галичина|Галичины]], часть територии [[Угорска Русь|Угорской Руси]] и часть територии [[Буковина|Буковины]].
==Выголошѣня намѣрох==
[[19. октобра]] [[1918]] во [[Львов]]ѣ [[Українцї|украинскы]] депутаты [[Австрийска империя|австрийского]] [[парламент]]а, послы [[Галичина|галицкого]] и [[Буковина|буковинского]] крайовых соймох, политичны партии [[Галичина|Галичины]] и [[Буковина|Буковины]], представителѣ [[Клер|духовенства]] и штудентох створили Украинску народну раду (УНР), котра выголосила Украинску [[Держава|державу]] на територии [[Галичина|Галичины]], [[Буковина|Буковины]] и [[Угорска Русь|Угорской Руси]], выбрала президентом Рады [[Евген Петрушевич|Евгена Петрушевича]].<ref name="ЛР">Литвин М. Р., Рубльов О. С.</ref> Одповѣдно рѣшѣням Парижской мирной конференции в бывшой [[Австрийска империя|австрийской]] части [[Польща|Польщи]] была створена [[Польска ликвидачна комисия]], котра была оправнена як переходна влада той територии.
[[Угорска Русь]] належала ку юрисдикции [[Мадярске кральовство|Мадярского кральовства]] и доконця ай по роспадѣ [[Австро-Мадярщина|Австро-Мадярщины]] ей далша доля в протикладѣ з Галичинов еще лем мала быти рѣшена в [[Париж]]у. В тот самый час лидеры [[Угорска Русь|угорскых Русинох]] рѣшали путьом мирного выеднаваня вопрос автономии [[Руська Крайна|Руськой Крайны]].<ref>Magocsi, Paul Robert.</ref>
==Збройный конфликт==
[[31. октобра]] [[1918]] во [[Львов]]ѣ дознали ся, же приходить [[Польска ликвидачна комисия]], котра мала перебрати од австрийского намѣстника владу над крайом. Украинска народна рада зажадала од [[Габсбурьска монархія|австрийского намѣстника]] передачу влады УНР, але была одвергнута, на што вночи были найважнѣйшы объекты [[Львов]]а заняты военсков силов.<ref name="ЛР"/>
Польскы (векшиновы) обывателе [[Львов]]а не прияли украинску владу и зачали уличны бои. По пару тыжднях на помочь им пришли вояци з [[Перемышль|Перемышля]] и [[22. новембра]] [[1918]] украинске войско одышло зо [[Львов]]а. Столиця ЗУЛР была перенесена до [[Тернополь|Тарнополя]], а по мѣсяцю до [[Ивано-Франковск|Станиславова]]. [[22. януара]] [[1919]] в [[Киев]]ѣ быв выголошеный симболичный акт злукы зоз ЗУЛР, але жадной практичной помочи одты достати не могли.<ref name="ЕСУ">Литвин, М. Р.</ref>
Завойованя територии [[Угорска Русь|Угорской Руси]] зостало лем намѣром.
Уже [[11. новембра]] [[1918]] [[Румыны|румынске]] войско заяло [[Чорновцѣ]], а неодовго цѣлу [[Буковина|Буковину]]. [[18. юла]] [[1919]] украинске войско было вытѣснене за рѣку [[Збруч]].<ref name="ЛР"/> Западноукраинска людова република ''[[де факто]]'' перестала екзистовати.
==Остаточный конець==
[[14. марца]] [[1923]] Рада держав [[Троита Антанта|Антанты]] вызнала восточну [[Галичина|Галичину]] польсков земльов. Екзилова влада ЗУЛР выголосила протест, а [[15. марца]] [[1923]] самоликвидовала ся.<ref name="ЕСУ"/>
==Жерела и одказы==
* Magocsi, Paul Robert. Chrbtom k horam. Dejiny Karpatskej Rusi a karpatských Rusínov. UNIVERSUM. Prešov, 2016. {{ISBN|978-80-89046-97-3}} Сс. 225-226.
* Литвин М. Р., Рубльов О. С.: Західноукраїнська Народна Республіка. //Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К.: Наукова думка, 2005. — Т. 3 {{ISBN|966-00-0610-1}} сс. 298-299. [http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=ZUNR ''<small>Доступно онлайн</small>'']
* Литвин, М. Р.: Західноукраїнська Народна Республіка. //Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. — К., 2010. — Т. 10 : З — Зор {{ISBN| 978-966-02-5721-4}} сс. 398—400. [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=16406 ''<small>Доступно онлайн</small>'']
== Референции ==
{{reflist}}
[[Катеґорія:Бывшы штаты]]
[[Катеґорія:История Польщи]]
[[Катеґорія:История Украины]]
ngdkrtn6nhdk7awjr6amy472dh0ljkn
131672
131650
2022-08-10T18:58:54Z
Igor Kercsa
5504
одказ
wikitext
text/x-wiki
{{Заникла держава
| názov = Западноукраинска людова република
| originálny názov = Західноукраїнська Народна Республіка
| rok vzniku = 1918
| rok zániku = 1919
| viac pred = áno
| pred 1 = Австро-Мадярщина
| pred 1 vlajka = Flag_of_Austria-Hungary_1869-1918.svg
| pred 2 =
| pred 2 vlajka =
| pred info =
| viac po = áno
| po 1 = Рѣчь Посполита II.
| po 1 vlajka = Flag of Poland.svg
| po 2 = Румынске кральовство
| po 2 vlajka = Flag of Romania.svg
| šírka 1. sloupce =
| vlajka = Flag of the Ukrainian State.svg
| článok o vlajke =
| vlajka veľkosť =
| znak = ZUNR coa.svg
| článok o znaku =
| znak veľkosť = 90px
| rámček znak = áno
| hymna = Ще не вмерла Украина
| článok o hymne =
| motto =
| článok o motte =
| mapa = West ukraine.png
| mapa veľkosť = 300px
| mapa poznámka = Територия, на котру претендовала ЗУЛР
| hlavné mesto = [[Львов]], [[Тернополь]]
| rozloha =
| rozloha poznámka =
| najvyšší bod =
| najvyšší bod poznámka =
| najdlhšia rieka =
| najdlhšia rieka poznámka=
| počet obyvateľov =
| počet obyvateľov poznámka =
| jazyky = [[украинскый язык|украинскый]], [[Польскый язык|польскый]], идиш
| národnostné zloženie =
| náboženstvo = [[Православна церьков|православие]], [[Грекокатолицка Церковь|грекокатолицизм]]
| štátne zriadenie = [[република]]
| materský štát =
| mena =
| vznik = [[1. новембер]] [[1918]]
| zánik = [[18. юл]] [[1919]]
}}
'''Западноукраинска людова република''', (ЗУЛР) {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}} ''Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР)'' – курто екзистовавша державна формация, взникла в резултатѣ роспаду Австро-Мадярщины. Република претендовала на територию восточной [[Галичина|Галичины]], часть територии [[Угорска Русь|Угорской Руси]] и часть територии [[Буковина|Буковины]].
==Выголошѣня намѣрох==
[[19. октобра]] [[1918]] во [[Львов]]ѣ [[Українцї|украинскы]] депутаты [[Австрийска империя|австрийского]] [[парламент]]а, послы [[Галичина|галицкого]] и [[Буковина|буковинского]] крайовых соймох, политичны партии [[Галичина|Галичины]] и [[Буковина|Буковины]], представителѣ [[Клер|духовенства]] и штудентох створили Украинску народну раду (УНР), котра выголосила Украинску [[Держава|державу]] на територии [[Галичина|Галичины]], [[Буковина|Буковины]] и [[Угорска Русь|Угорской Руси]], выбрала президентом Рады [[Евген Петрушевич|Евгена Петрушевича]].<ref name="ЛР">Литвин М. Р., Рубльов О. С.</ref> Одповѣдно рѣшѣням Парижской мирной конференции в бывшой [[Австрийска империя|австрийской]] части [[Польща|Польщи]] была створена [[Польска ликвидачна комисия]], котра была оправнена як переходна влада той територии.
[[Угорска Русь]] належала ку юрисдикции [[Мадярске кральовство|Мадярского кральовства]] и доконця ай по роспадѣ [[Австро-Мадярщина|Австро-Мадярщины]] ей далша доля в протикладѣ з Галичинов еще лем мала быти рѣшена в [[Париж]]у. В тот самый час лидеры [[Угорска Русь|угорскых Русинох]] рѣшали путьом мирного выеднаваня вопрос автономии [[Руська Крайна|Руськой Крайны]].<ref>Magocsi, Paul Robert.</ref>
==Збройный конфликт==
[[31. октобра]] [[1918]] во [[Львов]]ѣ дознали ся, же приходить [[Польска ликвидачна комисия]], котра мала перебрати од австрийского намѣстника владу над крайом. Украинска народна рада зажадала од [[Австро-Мадярщина|австрийского]] намѣстника передачу влады УНР, але была одвергнута, на што вночи были найважнѣйшы объекты [[Львов]]а заняты военсков силов.<ref name="ЛР"/>
Польскы (векшиновы) обывателе [[Львов]]а не прияли украинску владу и зачали уличны бои. По пару тыжднях на помочь им пришли вояци з [[Перемышль|Перемышля]] и [[22. новембра]] [[1918]] украинске войско одышло зо [[Львов]]а. Столиця ЗУЛР была перенесена до [[Тернополь|Тарнополя]], а по мѣсяцю до [[Ивано-Франковск|Станиславова]]. [[22. януара]] [[1919]] в [[Киев]]ѣ быв выголошеный симболичный акт злукы зоз ЗУЛР, але жадной практичной помочи одты достати не могли.<ref name="ЕСУ">Литвин, М. Р.</ref>
Завойованя територии [[Угорска Русь|Угорской Руси]] зостало лем намѣром.
Уже [[11. новембра]] [[1918]] [[Румыны|румынске]] войско заяло [[Чорновцѣ]], а неодовго цѣлу [[Буковина|Буковину]]. [[18. юла]] [[1919]] украинске войско было вытѣснене за рѣку [[Збруч]].<ref name="ЛР"/> Западноукраинска людова република ''[[де факто]]'' перестала екзистовати.
==Остаточный конець==
[[14. марца]] [[1923]] Рада держав [[Троита Антанта|Антанты]] вызнала восточну [[Галичина|Галичину]] польсков земльов. Екзилова влада ЗУЛР выголосила протест, а [[15. марца]] [[1923]] самоликвидовала ся.<ref name="ЕСУ"/>
==Жерела и одказы==
* Magocsi, Paul Robert. Chrbtom k horam. Dejiny Karpatskej Rusi a karpatských Rusínov. UNIVERSUM. Prešov, 2016. {{ISBN|978-80-89046-97-3}} Сс. 225-226.
* Литвин М. Р., Рубльов О. С.: Західноукраїнська Народна Республіка. //Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К.: Наукова думка, 2005. — Т. 3 {{ISBN|966-00-0610-1}} сс. 298-299. [http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=ZUNR ''<small>Доступно онлайн</small>'']
* Литвин, М. Р.: Західноукраїнська Народна Республіка. //Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. — К., 2010. — Т. 10 : З — Зор {{ISBN| 978-966-02-5721-4}} сс. 398—400. [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=16406 ''<small>Доступно онлайн</small>'']
== Референции ==
{{reflist}}
[[Катеґорія:Бывшы штаты]]
[[Катеґорія:История Польщи]]
[[Катеґорія:История Украины]]
049yyawt5ldi2u55kpaqreshy0887ml
Америчане
0
14437
131675
119495
2022-08-10T20:26:49Z
Zemant
1039
/* Имиграция и сполоченство днесь */
wikitext
text/x-wiki
{{Народ
|group= Америчане
|image= [[Файл:USA-people-stub-icon.png|270px]]<!-- образок, колаж або табло -->
|population = 308,7 милионы (2010)<ref>[https://web.archive.org/web/20101224044247/http://2010.census.gov/news/releases/operations/cb10-cn93.html U.S. Census Bureau 2010 Census]</ref>
|region1 = [[Мексико]]
|pop1 = 0,7–1 милион
|ref1 = <ref>{{cite web|url=http://www3.inegi.org.mx/sistemas/TabuladosBasicos/LeerArchivo.aspx?ct=27409&c=27302&s=est&f=2|title=People live in Mexico, INEGI, 2010|publisher=}}</ref><ref>{{cite web |url=https://www.overseasvotefoundation.org/files/counting%20american%20civilians%20abroad.pdf |title=These are our Numbers: Civilian Americans Overseas and Voter Turnout |last1=Smith |first1=Dr. Claire M. |date=August 2010 |work=OVF Research Newsletter |publisher=Overseas Vote Foundation |accessdate=December 11, 2012 |quote=Previous research indicates that the number of U.S. Americans living in Mexico is around 1 million, with 600,000 of those living in Mexico City.}}</ref>
|region2 = [[Канада]]
|pop2 = 0,3–1 милион
|ref2 = <ref>{{cite web |url=http://www12.statcan.ca/census-recensement/2006/dp-pd/hlt/97-562/pages/page.cfm?Lang=E&Geo=PR&Code=01&Data=Count&Table=2&StartRec=1&Sort=3&Display=All&CSDFilter=5000 |title=Ethnic origins, 2006 counts, for Canada, provinces and territories - 20% sample data |author=<!--Staff writer(s); no by-line.--> |date=June 10, 2010 |work=Statistics Canada |publisher=Government of Canada |accessdate=February 17, 2013 |quote=Ethnic origins Americans Total responses 316,350}}</ref><ref>Barrie McKenna: Tax amnesty offered to Americans in Canada. //The Globe and Mail, Ottawa date=June 27, 2012 [https://www.theglobeandmail.com/globe-investor/personal-finance/taxes/tax-amnesty-offered-to-americans-in-canada/article4372266/ accessdate=December 17, 2012]</ref>
|region3 = [[Филиппины]]
|pop3 = 0,2–0,6 милиона
|ref3 = <ref>Evan S. Medeiros; Keith Crane; Eric Heginbotham; Norman D. Levin; Julia F. Lowell (November 7, 2008). Pacific Currents: The Responses of U.S. Allies and Security Partners in East Asia to Chinaâ€TMs Rise. Rand Corporation. p. 115. {{ISBN| 978-0-8330-4708-3}} An estimated 4 million Filipino-Americans, most of whom are U.S. citizens or dual citizens, live in the United States, and over 250,000 U.S. citizens live in the Philippines. [https://books.google.com/books?id=Ndb6KWTKRrwC&pg=PA115 date=November 7, 2008]<br/>FACT SHEET: United States-Philippines Bilateral Relations //U.S. Embassy in the Philippines. United States Department of State. 28 April 2014 [https://ph.usembassy.gov/fact-sheet-united-states-philippines-bilateral-relations access-date=20 April 2018] "Around 350,000 Americans reside in the Philippines, and approximately 600,000 U.S. citizens visit the country each year."</ref><ref>Matthew Cooper: Why the Philippines Is America's Forgotten Colony. //National Journal (November 15, 2013) [http://www.nationaljournal.com/magazine/why-the-philippines-is-america-s-forgotten-colony-20131115 access-date=January 28, 2015] "At the same time, person-to-person contacts are widespread: Some 600,000 Americans live in the Philippines and there are 3 million Filipino-Americans, many of whom are devoting themselves to typhoon relief."</ref>
|region4 = [[Германия]]
|pop4 = 324 000
|ref4 =<ref>BiB - Bundesinstitut für Bevölkerungsforschung - Pressemitteilungen - Zuwanderung aus außereuropäischen Ländern fast verdoppelt. March 2, 2017 [http://www.bib-demografie.de/DE/Aktuelles/Presse/Archiv/2017/2017-03-01-zuwanderung-aussereuropaeische-Laender-fast-verdoppelt.html ]</ref>
|region5 = [[Израел]]
|pop5 = 200 000
|ref5 =<ref>Daphna Berman: Need an appointment at the U.S. Embassy? Get on line! //Haaretz, January 23, 2008 [http://www.haaretz.com/print-edition/news/need-an-appointment-at-the-u-s-embassy-get-on-line-1.237816 accessdate=December 11, 2012] "According to estimates, some 200,000 American citizens live in Israel and the Palestinian territories."</ref><ref>Michele Chabin: In vitro babies denied U.S. citizenship. //USA Today, March 19, 2012 Jerusalem [http://usatoday30.usatoday.com/news/world/story/2012-03-19/in-vitro-citizenship/53656616/1 accessdate=December 11, 2012] "Most of the 200,000 U.S. citizens in Israel have dual citizenship, and fertility treatments are common because they are free."</ref>
...
|languages = [[Англицкый язык|англицкый]], [[Испанскый язык|испанскый]] и др.
|religions = [[протестантство]], [[Католицька церьков|католицизм]] и др.
|related = <!-- сродникы -->
|footnotes = <!-- зазначкы -->
}}
'''Америчане''', америцкый [[народ]], обывателѣ [[США]], потомкы розличных, переважно европскых, популаций. В формованю америцкого [[народ]]а брали участь представителе [[негроидна раса|негроидной]] и [[америцка раса|америцкой]] [[Раса (людска)|расы]].<ref name="БоТи">Богина Ш. А., Тишков В. А. Американцы. //Народы и религии мира, сс. 43-46.</ref>
==Етнична история==
Характерным про етничну историю Америчанох была расова и етнична многотварность. Зачаточно переважали тоты, што походили з [[Кральовство Великой Британии|Англии]] и ей заморскых територий. Тото установило ведучу роль [[Англицкый язык|англицкого языка]] и [[Култура|културы]] в америцкых колониях, а пак в [[США]]. Англицкы традиции достали в [[США|Америцѣ]] самобытне розвитя и подлягли культурному вплыву привандровалцьох од иншых [[народ]]ох [[Европа|Европы]], а тыж [[Индиане|Индианох]] и [[Афричане|Афричанох]], ку чему приспѣвали и мѣшаны [[Манжелство|манжелства]].<ref name="БоТи"/>
==Имиграция и сполоченство днесь==
В згодѣ зоз теперѣшныма имиграчныма законами и потребами научно-техничного прогреса предностне право на
приход до [[США]], окрем сородникох америцкых горожанох, достали учены, шпециалисты и подобны квалификованы имигранты. Прудко выростла имиграция з [[Азия|Азии]]. Многы имигранты захранили двоиту [[етнос|етничну свѣдомость]]. Найменше асимилованы [[Мексичане]]. Про них е характерна многодѣтна родина, иншак про Америчанох — 1-2-дѣтна. Легализованы суть еднополы [[Манжелство|манжелства]].<ref name="БоТи"/>
[[Мексичане|Мексичанох]] в сучасности е 31,8 милиона (лем легалных).<ref>U.S. Census Bureau 2010 Census Population Counts</ref>
==Националны свята и шпорты==
;Главны свята суть<ref name="БоТи"/>
* День независимости — [[4. юл]]
* День подякованя — послѣдный четверь [[Новембер|новембра]]
* День матери — друга недѣля [[Май|мая]]
; Главны шпорты суть<ref name="БоТи"/>
* [[бейсбал]]
* [[баскетбал]]
* [[бокс]]
* [[рагби]]
* [[гокей]]
==Жерела и одказы==
* Народы и религии мира: Энциклопедия / Гл. ред. В. А. Тишков, Редкол.: О. Ю. Артемова, С. А. Арутюнов, А. Н. Кожановский и др. — М.: Большая Российская энциклопедия, 1999. - 928 с: ил. {{ISBN| 5-85270-155-6}}
* U.S. Census Bureau Announces 2010 Census Population Counts [https://web.archive.org/web/20101224044247/http://2010.census.gov/news/releases/operations/cb10-cn93.html <small>''Доступно онлайн''</small>]
{{Commonscat|People of the United States}}
== Референции ==
{{reflist}}
{{Переклад|en|Americans|0}}
[[Катеґорія:Народы і етніка]]
0qjg5nz5x9a8fzzs2ijmdy155j6sm59
Напад НАТО на СРЮ
0
14842
131649
127689
2022-08-10T12:08:39Z
Zemant
1039
🇽🇰
wikitext
text/x-wiki
{{Бой
|конфликт = Напад [[НАТО]] на [[СРЮ]]
|часть = [[Косовска война|Косовской войны]]
|образок = Bombed building on ulica knez milosa.JPG
|опис = Урядна будова в [[Београд]]ѣ, збуряна [[НАТО]]м
|час = [[24. марец]] [[1999]] — [[10. юн]] [[1999]]
|мѣсто = [[Союзна Република Югославия]]
|casus = етноцид
|територия= утрата Косова
|резултат = Косово перешло под меджинародну контролу
|противник1= [[НАТО]]
|противник2= [[СРЮ]]
|велитель1= Весли Кларк
|велитель2= Слободан Милошевич
|сила1 =
|сила2 =
|страты1 =
|страты2 =
|страты3 =
|зазначкы =
}}
'''Напад НАТО на СРЮ''', {{Реф-инфо|[[Англицкый язык|англ.]]}} ''Operation Allied Force'' ''операция «Споенецка сила»'' — военна операция [[НАТО]] против [[Союзна Република Югославия|Союзной Републикы Югославии]] в часѣ од [[24. марца]] до [[10. юна]] [[1999]] в добѣ [[Косовска война|войны в Косовѣ]].
[[Союзна Република Югославия]] была обвинена з того, же в [[Косово|Косовѣ]] допущать ся етничных чисток [[Албанцѣ|Албанцьох]], югославскы безпечностны силы твердили, же они ведуть операции против озброеных албанскых терористох, подтримованых зо загранича. Дипломатичным способом заставити выгнаня [[Албанцѣ|Албанцьох]] и донутити [[СРЮ]] одтягнути войско з Косова не удало ся.
Засяг [[НАТО]] став ся без сугласу [[Рада безпечности ОЗН|Рады безпечности ОЗН]], против того были [[Российска Федерация|Россия]] и [[Китайска людова република|Китай]].
Бомбардованя зачали ся з атак на военскы цѣлѣ, была парализована система протилетецкой обороны, чим ся НАТО добило необмедженого панованя во воздуху. Дале летецкы атакы продовжили ся цѣлы 78 днѣ и были намѣрены на розбитя инфраштруктуры, економикы, школ, медицинскых капацит, медий, културных памяток, церков и монастырей.<ref>NATO WAR CRIMES.</ref> Шкоды, причинены СРЮ шацованы од 30 до 100 милиард америцкых доларох.. Сумарне число людскых жертв не е урядно выголошене, а сербскы одгады суть од 1200 до 2500 мертвых и около 6000 раненых.<ref name="Беоковић">Жртве бомбардовања нису пребројане.</ref> Бѣженцями ся стали даколко сто тысяч [[Албанцѣ|Албанцьох]] Косова.
Великыма шкодами и жертвами была [[СРЮ]] принучена подписати догоду и вывести войско з Косова, котре перешло под контролу миротворных сил. Въедно зо сербскым войском одышли около 200 тысяч косовскых [[Сербы|Сербох]], чим ся [[Сербия]] з числом бѣженцьох 500 тысяч достала на перву позицию в [[Европа|Европѣ]].<ref>[https://www.danas.rs/drustvo/srbija-ima-najvise-izbeglica-u-evropi/ Srbija ima najviše izbeglica u Evropi.]</ref>
НАТО в нападѣ поужило и заказаный меджинародным правом вызброй, напримѣр казетовы и радиоактивны бомбы. Резултатом того были до року 2004 зарегистрованы 30 тысяч новозахворѣлых на раковину, а зоз умертностьов з той причины [[Сербия]] стала на перву позицию в [[Европа|Европѣ]].<ref>[http://www.rts.rs/page/stories/sr/story/125/Društvo/1869769/Srbija+prva+u+Evropi+po+stopi+smrtnosti+od+raka+.html Srbija prva u Evropi po stopi smrtnosti od raka.]</ref>
{{Цитат 2|Первый раз за свою историю НАТО не крыло ся за масков «оборонной организации», а указало ся як агрессор, што напав невтралну державу и забрав од ней часть територии.|{{Цитат 3|Оригиналный текст (русс)|Впервые в своей истории НАТО открыто показало себя не как «оборонительная» организация, а как агрессивный блок, напавший на нейтральную страну и насильно отторгнувший от нее часть территории.|Артем Кирпиченок: ДВАДЦАТЬ ЛЕТ АТАКЕ НА ЮГОСЛАВИЮ.}}}}
==Жерела и одказы==
* Андреев М.В. Современные проблемы взаимодействия СБ ООН с региональными организациями в сфере обеспечения международного права и безопасности. //Вестник ТИСБИ. - 2001. - № 1. [https://web.archive.org/web/20190327091123/http://www.law.edu.ru/doc/document.asp?docID=1216623 <small>''Доступне онлайн''</small>]
* Јелена Беоковић: Жртве бомбардовања нису пребројане. //Политика, 23.03.2010 [http://www.politika.rs/scc/clanak/128656/Жртве-бомбардовања-нису-пребројане <small>''Доступне онлайн''</small>]
* Артем Кирпиченок: ДВАДЦАТЬ ЛЕТ АТАКЕ НА ЮГОСЛАВИЮ. //Ліва, інтернет-журнал, 24.03.2019 [http://liva.com.ua/dvadczat-let-atake-na-yugoslaviyu.html?fbclid=IwAR0TDz3FWjZywEFZGX4gPJX8h7sHO5JxGR5pDsV7txSuFxAA_rRqq52dce8 <small>''Одчитане 26.03.2019''</small> ]
* [http://www.slobodan-milosevic.org/nato.htm NATO WAR CRIMES]
== Референции ==
{{reflist}}
{{Commonscat|1999 NATO bombing of Yugoslavia}}
{{Переклад|sr|НАТО бомбардовање СРЈ|21766506|ru|Бомбардировки Югославии (1999)|98850489}}
[[Катеґорія:Войны 20. стороча]]
9b06r3a5r6yrj7ibx2p7sjrltvfsxzf
Конфедерация
0
14921
131665
128145
2022-08-10T17:09:58Z
Zemant
1039
/* Примѣры историчных конфедераций */
wikitext
text/x-wiki
'''Конфедерация''', од {{Реф-инфо|[[Латиньскый язык|лат.]]}} ''confederatio уния, здружѣня'' — форма державного зряджѣня, при котрой [[Держава|державы]], входячы до конфедерации цѣлком зостають независимыма, мають свои органы державной влады и ряджѣня, а шпециалны сполочны органы створюють ся лем про координацию [[Политикa|политикы]] и поступованя в конкретных сферах, напримѣр военской, заграничной политикы и др.<ref name=Prochorov>Прохоров А. М., с. 624.</ref>
Конфедерация е така форма унии, де ся акцент кладе на автономию держав-членок, коли ж федерация е уния держав, де ся акцентуе высшость сполочной влады. Исторично мож тыж видѣти припады конфедерации як форму дочасной унии независимых [[Держава|держав]], створену про даякы цѣлѣ.<ref name=Britannica>Encyclopaedia Britannica</ref>
==Примѣры историчных конфедераций==
* В року 1815 [[Вѣденьскый конгрес]] вытворив Германску конфедерацию.<ref name=Britannica/>
* До року 1789 [[Споєны Штаты Америцькы|США]] были конфедерациев, а пак стали ся федеративнов републиков, што означало тѣснѣйшы звязаня.<ref name=Britannica/>
==Жерела и одказы==
* Прохоров А. М. (гл. ред.). Большой энциклопедический словарь. Москва: Советская энциклопедия, 1993. 1630 с. {{ISBN| 5-85270-015-0}}
* [https://www.britannica.com/topic/confederation-politics Confederation. //Encyclopaedia Britannica]
== Референции ==
{{reflist}}
[[Катеґорія:Формы штату и влады]]
cuiuuuaay6syvca0fj0uecf6duk08j6
Польско-литовска уния (1569–1795)
0
15211
131653
130504
2022-08-10T12:50:14Z
Zemant
1039
/* Люблинска уния */
wikitext
text/x-wiki
{{Заникла держава
| názov =Польско-литовска уния
| originálny názov =<small><small>Królestwo Polskie i Wielkie Księstwo Litewskie ([[Польскый язык|поль]])<br><small>Lenkijos Karalystė ir Lietuvos Didžioji Kunigaikštystė ([[литовскый язык|лит]])</small></small></small>
| rok vzniku = 1569
| rok zániku = 1795
| viac pred =
| pred 1 = Польске кральовство (1385 – 1569)
| pred 1 vlajka = Kingdom of Poland-flag.svg
| pred 2 = Литовске велике княжество
| pred 2 vlajka = Royal banner of the Grand Duchy of Lithuania.svg
| pred info =
| viac po =
| po 1 = Кральовство Галичина и Лодомерия
| po 1 vlajka = Flag of the Habsburg Monarchy.svg
| po 2 = Российска империя
| po 2 vlajka = Flag of Russia.svg
| po 3 = Кральовство Пруссия
| po 3 vlajka = Flag of the Kingdom of Prussia (1750-1801).svg
| šírka 1. sloupce =
| vlajka = Chorągiew królewska króla Zygmunta III Wazy.svg
| článok o vlajke =
| vlajka veľkosť =
| znak = Polish House of Vasa Coa.svg
| článok o znaku =
| znak veľkosť =
| rámček znak =
| hymna = Gaude Mater Polonia
| článok o hymne =
| motto = Si Deus nobiscum quis contra nos<br/>(Кедь Бог з нами, та ко против нас)
| článok o motte =
| mapa = Polish-Lithuanian Commonwealth (orthographic projection).svg
| mapa veľkosť =
| mapa poznámka =
| hlavné mesto = [[Краков]] <small>(1569-1793)<br/></small>[[Варшава]] <small>(1793-1795)</small>
| rozloha = 1 153 465
| rozloha poznámka = <small>(1650)</small>
| najvyšší bod =
| najvyšší bod poznámka =
| najdlhšia rieka =
| najdlhšia rieka poznámka=
| počet obyvateľov = 11 000 000
| počet obyvateľov poznámka = <small>(1650)</small>
| jazyky = [[Польскый язык|польскый]], [[Литовскый язык|литовскый]], [[Русинскый язык|русинскый]], [[Латинскый язык|латина]], [[идиш]]
| národnostné zloženie =
| náboženstvo = [[Римокатолицька церьков|римокатолици]], [[Православна церьков|православны]], [[Протестантство|протестанты]], [[Юдаизм|юдеи]], [[Ислам|могамедане]]
| štátne zriadenie = [[Монархия]] <small>( наслѣдна 1569-1573)</small><br/><small>(волена 1573-1791/1792-1795)</small><br/><small>(конштитучна <noinclude></noinclude>1791-1792)</small>
| materská zem =
| mena =
| vznik = 1. юл 1569
| zánik = 24. октобер 1795
}}
'''Польско-литовска уния''' — федерация [[Польске кральовство|Польского кральовства]] и [[Литовске велике княжество|Литовского великого княжества]], котра взникла з [[Люблинска уния|Люблинской унии]] (1569) и заникла роздѣлѣньом меджи [[Российска империя|Россиев]], [[Кральовство Пруссия|Пруссиев]] и [[Австрийска империя|Австриев]] (1795).
Польско-литовска уния екзистовала понад два стороча и была другов найвекшов державов в [[Европа|Европѣ]] по [[Русске царство|России]].
==Люблинска уния==
{{main|Люблинска уния}}
По смерти [[Жигмонд І. Польскый|Жигмонда І.]] в року 1548 польскым кральом став ся его сын [[Жигмонд ІІ. Август]], на котром ся скончила династия Ягелонска, яко же быв бездѣтный. З той причины, хотячи бизовнѣйше звязати кральовство, скликав в року 1569 до Люблина сойм, а там схвалили так звану Люблинску унию. Подля той [[Польске кральовство|Польща]], [[Литовске велике княжество|Литва]] и их [[Україна|украинскы землѣ]] стали ся еднов державов, што звала ся Рѣчь Посполита.<ref>Аркас М. М., сс. 123–124.</ref> Договор унии подписали 26. юна 1569, а пак польскый и литовскый соймы поокреме схвалили го 1. юла 1569.<ref name=LU>ЛЮБЛИНСКАЯ УНИЯ 1569.</ref> [[4. юла]] [[1569]] договор ратификовав польскый краль [[Жигмонд ІІ. Август]], котрый так ставав ся сполочным монархом унии.<ref name="Степанов">Степанов Д. Ю.</ref>
==Политичне и социалне зряджѣня==
Главным городом быв [[Краков]], де мали ся одбывати корунации и погребы монархох. Сполочный сойм мав ся зберати во [[Варшава|Варшавѣ]]. Уния мала сполочны мытны границѣ, вонкашну политику и валуту, але ерар кажда держава мала поокреме, як и окремое войско и судництво. В [[Литовске велике княжество|Литвѣ]] тыж зоставав окремый официалный язык — [[рутенскый язык]], котрый хосновав [[Кирилиця|кирилицю]].<ref name=LU/>
В социалной штруктурѣ привилегована была шляхта, котра чинила 10% обывательства. Лем шляхта могла занимати державны уряды, в том числѣ и быти посланцями сойма. Шляхта не мала права жити в городах, ани занимати ся ремеслами. Лем шляхта могла властнити землю и подданых селян. Повинностьов шляхты была участь в «посполитом рушѣню», циже збройной домобранѣ. Селяне, «хлопы», были в повной зависимости од пана-шляхтича, котрый годен быв их судити, аж и на смерть. Варощане были под охранов [[Магдебургске право|Магдебургского права]], але не были представлены в соймѣ, были ограничены в торговли. Ку социалным проблемам додавала ся нееднотность шляхты: богаты магнаты могли мати у себе на службѣ по 200–300 шляхтичох, хоть формално они мали еднакы права и статус зоз магнатом.<ref name="Степанов"/>
==История==
Перве [[стороча]] унии минуло односно стабилно. Рѣчь Посполита мала успѣхы во войнах з [[Русске царство|Россиев]] и [[Османска империя|Турциев]]. Але при успѣхах на [[восток]]у поробила хыбы на [[запад]]ѣ. В року 1611 польско-литовскый сойм передав маркгрофу Бранденбургскому дѣдичны права на [[Воеводство Пруссия]], котре было [[вазал]]ом [[Польске кральовство|Польского кральовства]], што поступно вело ку взнику силной прусской державы-противника и утраты територий. Середина [[XVII. стороча]] принесла далшу катастрофу, котров ся закончило [[повстаня Богдана Хмелницкого]], што спровоковало довгорочне замѣшаня ся до конфликта [[Русске царство|России]] и [[Шведска империя|Швеции]], ци то во формѣ отвореной войны, або дипломатичной. Рѣчь Посполита потребовала реформы военскы, социалны и газдовскы, але против тому ишло право вета, котре в соймѣ давало можность хотькотрому шляхтичу ветовати всяку реформу. [[XVIII. стороча]] приносить еще и вплыв вонкашных противникох реформ: розмогшы ся [[Российска империя|Россия]] и [[Кральовство Пруссия|Пруссия]], опираючи ся на проблему додержаня прав некатоликох гамовали потребны перемѣны. Интригы, дипломатичны и остры войны привели на три [[дѣлѣня Польщѣ]]: 1772, 1793, 1795 — и конець Рѣчи Посполитой.<ref name="Степанов"/>
==Жерела и одказы==
* '''Аркас М. М.''': Історія України-Русі. — Факс. вид. — Київ: Вища школа, 1990. — 456 с. {{ISBN|5-11-002473-1}} [[Украинскый язык|(по украинскы)]]
*{{Cite web |title='''ЛЮБЛИНСКАЯ УНИЯ 1569''' |url=https://w.histrf.ru/articles/article/show/liublinskaia_uniia_1569_unia_lubelska_unia_polsko_litewska |publisher=//Энциклопедия «Всемирная история» (онлайн) |language=[[Русскый язык|русскы]] |accessdate=2019-07-08 }}
*{{Cite web |author='''Степанов Д. Ю.''' |title=РЕЧЬ ПОСПОЛИТАЯ |url=https://w.histrf.ru/articles/article/show/riech_pospolitaia_1569_1795 |publisher=//Энциклопедия «Всемирная история» (онлайн) |language=[[Русскый язык|русскы]] |accessdate=2019-07-08 }}
== Референции ==
{{reflist}}
[[Катеґорія:История Польщи]]
[[Категория:История Литвы]]
[[Категория:Історія Европы]]
6hr1wy89h2518j2164mgy2bfho6bonn
131670
131653
2022-08-10T18:47:08Z
Igor Kercsa
5504
мала оправа
wikitext
text/x-wiki
{{Заникла держава
| názov =Польско-литовска уния
| originálny názov =<small><small>Królestwo Polskie i Wielkie Księstwo Litewskie ([[Польскый язык|поль]])<br><small>Lenkijos Karalystė ir Lietuvos Didžioji Kunigaikštystė ([[литовскый язык|лит]])</small></small></small>
| rok vzniku = 1569
| rok zániku = 1795
| viac pred =
| pred 1 = Польске кральовство (1385 – 1569)
| pred 1 vlajka = Kingdom of Poland-flag.svg
| pred 2 = Литовске велике княжество
| pred 2 vlajka = Royal banner of the Grand Duchy of Lithuania.svg
| pred info =
| viac po =
| po 1 = Кральовство Галичина и Лодомерия
| po 1 vlajka = Flag of the Habsburg Monarchy.svg
| po 2 = Российска империя
| po 2 vlajka = Flag of Russia.svg
| po 3 = Кральовство Пруссия
| po 3 vlajka = Flag of the Kingdom of Prussia (1750-1801).svg
| šírka 1. sloupce =
| vlajka = Chorągiew królewska króla Zygmunta III Wazy.svg
| článok o vlajke =
| vlajka veľkosť =
| znak = Polish House of Vasa Coa.svg
| článok o znaku =
| znak veľkosť =
| rámček znak =
| hymna = Gaude Mater Polonia
| článok o hymne =
| motto = Si Deus nobiscum quis contra nos<br/>(Кедь Бог з нами, та ко против нас)
| článok o motte =
| mapa = Polish-Lithuanian Commonwealth (orthographic projection).svg
| mapa veľkosť =
| mapa poznámka =
| hlavné mesto = [[Краков]] <small>(1569-1793)<br/></small>[[Варшава]] <small>(1793-1795)</small>
| rozloha = 1 153 465
| rozloha poznámka = <small>(1650)</small>
| najvyšší bod =
| najvyšší bod poznámka =
| najdlhšia rieka =
| najdlhšia rieka poznámka=
| počet obyvateľov = 11 000 000
| počet obyvateľov poznámka = <small>(1650)</small>
| jazyky = [[Польскый язык|польскый]], [[Литовскый язык|литовскый]], [[Русинскый язык|русинскый]], [[Латинскый язык|латина]], [[идиш]]
| národnostné zloženie =
| náboženstvo = [[Римокатолицька церьков|римокатолици]], [[Православна церьков|православны]], [[Протестантство|протестанты]], [[Юдаизм|юдеи]], [[Ислам|могамедане]]
| štátne zriadenie = [[Монархия]] <small>( наслѣдна 1569-1573)</small><br/><small>(волена 1573-1791/1792-1795)</small><br/><small>(конштитучна <noinclude></noinclude>1791-1792)</small>
| materská zem =
| mena =
| vznik = 1. юл 1569
| zánik = 24. октобер 1795
}}
'''Польско-литовска уния''' — федерация [[Польске кральовство|Польского кральовства]] и [[Литовске велике княжество|Литовского великого княжества]], котра взникла з [[Люблинска уния|Люблинской унии]] (1569) и заникла роздѣлѣньом меджи [[Российска империя|Россиев]], [[Кральовство Пруссия|Пруссиев]] и [[Австрийска империя|Австриев]] (1795).
Польско-литовска уния екзистовала понад два стороча и была другов найвекшов державов в [[Европа|Европѣ]] по [[Русске царство|России]].
==Люблинска уния==
{{main|Люблинска уния}}
По смерти [[Жигмонд І. Польскый|Жигмонда І.]] в року 1548 польскым кральом став ся его сын [[Жигмонд ІІ. Август]], на котром ся скончила династия Ягелонска, яко же быв бездѣтный. З той причины, хотячи бизовнѣйше звязати кральовство, скликав в року 1569 до Люблина сойм, а там схвалили так звану Люблинску унию. Подля той [[Польске кральовство|Польща]], [[Литовске велике княжество|Литва]] и их [[Дикое поле|украинскы землѣ на сѣвер од Дикого Поля]] стали ся еднов державов, што звала ся Рѣчь Посполита.<ref>Аркас М. М., сс. 123–124.</ref> Договор унии подписали 26. юна 1569, а пак польскый и литовскый соймы поокреме схвалили го 1. юла 1569.<ref name=LU>ЛЮБЛИНСКАЯ УНИЯ 1569.</ref> [[4. юла]] [[1569]] договор ратификовав польскый краль [[Жигмонд ІІ. Август]], котрый так ставав ся сполочным монархом унии.<ref name="Степанов">Степанов Д. Ю.</ref>
==Политичне и социалне зряджѣня==
Главным городом быв [[Краков]], де мали ся одбывати корунации и погребы монархох. Сполочный сойм мав ся зберати во [[Варшава|Варшавѣ]]. Уния мала сполочны мытны границѣ, вонкашну политику и валуту, але ерар кажда держава мала поокреме, як и окремое войско и судництво. В [[Литовске велике княжество|Литвѣ]] тыж зоставав окремый официалный язык — [[рутенскый язык]], котрый хосновав [[Кирилиця|кирилицю]].<ref name=LU/>
В социалной штруктурѣ привилегована была шляхта, котра чинила 10% обывательства. Лем шляхта могла занимати державны уряды, в том числѣ и быти посланцями сойма. Шляхта не мала права жити в городах, ани занимати ся ремеслами. Лем шляхта могла властнити землю и подданых селян. Повинностьов шляхты была участь в «посполитом рушѣню», циже збройной домобранѣ. Селяне, «хлопы», были в повной зависимости од пана-шляхтича, котрый годен быв их судити, аж и на смерть. Варощане были под охранов [[Магдебургске право|Магдебургского права]], але не были представлены в соймѣ, были ограничены в торговли. Ку социалным проблемам додавала ся нееднотность шляхты: богаты магнаты могли мати у себе на службѣ по 200–300 шляхтичох, хоть формално они мали еднакы права и статус зоз магнатом.<ref name="Степанов"/>
==История==
Перве [[стороча]] унии минуло односно стабилно. Рѣчь Посполита мала успѣхы во войнах з [[Русске царство|Россиев]] и [[Османска империя|Турциев]]. Але при успѣхах на [[восток]]у поробила хыбы на [[запад]]ѣ. В року 1611 польско-литовскый сойм передав маркгрофу Бранденбургскому дѣдичны права на [[Воеводство Пруссия]], котре было [[вазал]]ом [[Польске кральовство|Польского кральовства]], што поступно вело ку взнику силной прусской державы-противника и утраты територий. Середина [[XVII. стороча]] принесла далшу катастрофу, котров ся закончило [[повстаня Богдана Хмелницкого]], што спровоковало довгорочне замѣшаня ся до конфликта [[Русске царство|России]] и [[Шведска империя|Швеции]], ци то во формѣ отвореной войны, або дипломатичной. Рѣчь Посполита потребовала реформы военскы, социалны и газдовскы, але против тому ишло право вета, котре в соймѣ давало можность хотькотрому шляхтичу ветовати всяку реформу. [[XVIII. стороча]] приносить еще и вплыв вонкашных противникох реформ: розмогшы ся [[Российска империя|Россия]] и [[Кральовство Пруссия|Пруссия]], опираючи ся на проблему додержаня прав некатоликох гамовали потребны перемѣны. Интригы, дипломатичны и остры войны привели на три [[дѣлѣня Польщѣ]]: 1772, 1793, 1795 — и конець Рѣчи Посполитой.<ref name="Степанов"/>
==Жерела и одказы==
* '''Аркас М. М.''': Історія України-Русі. — Факс. вид. — Київ: Вища школа, 1990. — 456 с. {{ISBN|5-11-002473-1}} [[Украинскый язык|(по украинскы)]]
*{{Cite web |title='''ЛЮБЛИНСКАЯ УНИЯ 1569''' |url=https://w.histrf.ru/articles/article/show/liublinskaia_uniia_1569_unia_lubelska_unia_polsko_litewska |publisher=//Энциклопедия «Всемирная история» (онлайн) |language=[[Русскый язык|русскы]] |accessdate=2019-07-08 }}
*{{Cite web |author='''Степанов Д. Ю.''' |title=РЕЧЬ ПОСПОЛИТАЯ |url=https://w.histrf.ru/articles/article/show/riech_pospolitaia_1569_1795 |publisher=//Энциклопедия «Всемирная история» (онлайн) |language=[[Русскый язык|русскы]] |accessdate=2019-07-08 }}
== Референции ==
{{reflist}}
[[Катеґорія:История Польщи]]
[[Категория:История Литвы]]
[[Категория:Історія Европы]]
5c4qcmwct5tmjj47zsyeuy057b2h7gt
131671
131670
2022-08-10T18:48:35Z
Igor Kercsa
5504
typo
wikitext
text/x-wiki
{{Заникла держава
| názov =Польско-литовска уния
| originálny názov =<small><small>Królestwo Polskie i Wielkie Księstwo Litewskie ([[Польскый язык|поль]])<br><small>Lenkijos Karalystė ir Lietuvos Didžioji Kunigaikštystė ([[литовскый язык|лит]])</small></small></small>
| rok vzniku = 1569
| rok zániku = 1795
| viac pred =
| pred 1 = Польске кральовство (1385 – 1569)
| pred 1 vlajka = Kingdom of Poland-flag.svg
| pred 2 = Литовске велике княжество
| pred 2 vlajka = Royal banner of the Grand Duchy of Lithuania.svg
| pred info =
| viac po =
| po 1 = Кральовство Галичина и Лодомерия
| po 1 vlajka = Flag of the Habsburg Monarchy.svg
| po 2 = Российска империя
| po 2 vlajka = Flag of Russia.svg
| po 3 = Кральовство Пруссия
| po 3 vlajka = Flag of the Kingdom of Prussia (1750-1801).svg
| šírka 1. sloupce =
| vlajka = Chorągiew królewska króla Zygmunta III Wazy.svg
| článok o vlajke =
| vlajka veľkosť =
| znak = Polish House of Vasa Coa.svg
| článok o znaku =
| znak veľkosť =
| rámček znak =
| hymna = Gaude Mater Polonia
| článok o hymne =
| motto = Si Deus nobiscum quis contra nos<br/>(Кедь Бог з нами, та ко против нас)
| článok o motte =
| mapa = Polish-Lithuanian Commonwealth (orthographic projection).svg
| mapa veľkosť =
| mapa poznámka =
| hlavné mesto = [[Краков]] <small>(1569-1793)<br/></small>[[Варшава]] <small>(1793-1795)</small>
| rozloha = 1 153 465
| rozloha poznámka = <small>(1650)</small>
| najvyšší bod =
| najvyšší bod poznámka =
| najdlhšia rieka =
| najdlhšia rieka poznámka=
| počet obyvateľov = 11 000 000
| počet obyvateľov poznámka = <small>(1650)</small>
| jazyky = [[Польскый язык|польскый]], [[Литовскый язык|литовскый]], [[Русинскый язык|русинскый]], [[Латинскый язык|латина]], [[идиш]]
| národnostné zloženie =
| náboženstvo = [[Римокатолицька церьков|римокатолици]], [[Православна церьков|православны]], [[Протестантство|протестанты]], [[Юдаизм|юдеи]], [[Ислам|могамедане]]
| štátne zriadenie = [[Монархия]] <small>( наслѣдна 1569-1573)</small><br/><small>(волена 1573-1791/1792-1795)</small><br/><small>(конштитучна <noinclude></noinclude>1791-1792)</small>
| materská zem =
| mena =
| vznik = 1. юл 1569
| zánik = 24. октобер 1795
}}
'''Польско-литовска уния''' — федерация [[Польске кральовство|Польского кральовства]] и [[Литовске велике княжество|Литовского великого княжества]], котра взникла з [[Люблинска уния|Люблинской унии]] (1569) и заникла роздѣлѣньом меджи [[Российска империя|Россиев]], [[Кральовство Пруссия|Пруссиев]] и [[Австрийска империя|Австриев]] (1795).
Польско-литовска уния екзистовала понад два стороча и была другов найвекшов державов в [[Европа|Европѣ]] по [[Русске царство|России]].
==Люблинска уния==
{{main|Люблинска уния}}
По смерти [[Жигмонд І. Польскый|Жигмонда І.]] в року 1548 польскым кральом став ся его сын [[Жигмонд ІІ. Август]], на котром ся скончила династия Ягелонска, яко же быв бездѣтный. З той причины, хотячи бизовнѣйше звязати кральовство, скликав в року 1569 до Люблина сойм, а там схвалили так звану Люблинску унию. Подля той [[Польске кральовство|Польща]], [[Литовске велике княжество|Литва]] и их [[Дикое Поле|украинскы землѣ на сѣвер од Дикого Поля]] стали ся еднов державов, што звала ся Рѣчь Посполита.<ref>Аркас М. М., сс. 123–124.</ref> Договор унии подписали 26. юна 1569, а пак польскый и литовскый соймы поокреме схвалили го 1. юла 1569.<ref name=LU>ЛЮБЛИНСКАЯ УНИЯ 1569.</ref> [[4. юла]] [[1569]] договор ратификовав польскый краль [[Жигмонд ІІ. Август]], котрый так ставав ся сполочным монархом унии.<ref name="Степанов">Степанов Д. Ю.</ref>
==Политичне и социалне зряджѣня==
Главным городом быв [[Краков]], де мали ся одбывати корунации и погребы монархох. Сполочный сойм мав ся зберати во [[Варшава|Варшавѣ]]. Уния мала сполочны мытны границѣ, вонкашну политику и валуту, але ерар кажда держава мала поокреме, як и окремое войско и судництво. В [[Литовске велике княжество|Литвѣ]] тыж зоставав окремый официалный язык — [[рутенскый язык]], котрый хосновав [[Кирилиця|кирилицю]].<ref name=LU/>
В социалной штруктурѣ привилегована была шляхта, котра чинила 10% обывательства. Лем шляхта могла занимати державны уряды, в том числѣ и быти посланцями сойма. Шляхта не мала права жити в городах, ани занимати ся ремеслами. Лем шляхта могла властнити землю и подданых селян. Повинностьов шляхты была участь в «посполитом рушѣню», циже збройной домобранѣ. Селяне, «хлопы», были в повной зависимости од пана-шляхтича, котрый годен быв их судити, аж и на смерть. Варощане были под охранов [[Магдебургске право|Магдебургского права]], але не были представлены в соймѣ, были ограничены в торговли. Ку социалным проблемам додавала ся нееднотность шляхты: богаты магнаты могли мати у себе на службѣ по 200–300 шляхтичох, хоть формално они мали еднакы права и статус зоз магнатом.<ref name="Степанов"/>
==История==
Перве [[стороча]] унии минуло односно стабилно. Рѣчь Посполита мала успѣхы во войнах з [[Русске царство|Россиев]] и [[Османска империя|Турциев]]. Але при успѣхах на [[восток]]у поробила хыбы на [[запад]]ѣ. В року 1611 польско-литовскый сойм передав маркгрофу Бранденбургскому дѣдичны права на [[Воеводство Пруссия]], котре было [[вазал]]ом [[Польске кральовство|Польского кральовства]], што поступно вело ку взнику силной прусской державы-противника и утраты територий. Середина [[XVII. стороча]] принесла далшу катастрофу, котров ся закончило [[повстаня Богдана Хмелницкого]], што спровоковало довгорочне замѣшаня ся до конфликта [[Русске царство|России]] и [[Шведска империя|Швеции]], ци то во формѣ отвореной войны, або дипломатичной. Рѣчь Посполита потребовала реформы военскы, социалны и газдовскы, але против тому ишло право вета, котре в соймѣ давало можность хотькотрому шляхтичу ветовати всяку реформу. [[XVIII. стороча]] приносить еще и вплыв вонкашных противникох реформ: розмогшы ся [[Российска империя|Россия]] и [[Кральовство Пруссия|Пруссия]], опираючи ся на проблему додержаня прав некатоликох гамовали потребны перемѣны. Интригы, дипломатичны и остры войны привели на три [[дѣлѣня Польщѣ]]: 1772, 1793, 1795 — и конець Рѣчи Посполитой.<ref name="Степанов"/>
==Жерела и одказы==
* '''Аркас М. М.''': Історія України-Русі. — Факс. вид. — Київ: Вища школа, 1990. — 456 с. {{ISBN|5-11-002473-1}} [[Украинскый язык|(по украинскы)]]
*{{Cite web |title='''ЛЮБЛИНСКАЯ УНИЯ 1569''' |url=https://w.histrf.ru/articles/article/show/liublinskaia_uniia_1569_unia_lubelska_unia_polsko_litewska |publisher=//Энциклопедия «Всемирная история» (онлайн) |language=[[Русскый язык|русскы]] |accessdate=2019-07-08 }}
*{{Cite web |author='''Степанов Д. Ю.''' |title=РЕЧЬ ПОСПОЛИТАЯ |url=https://w.histrf.ru/articles/article/show/riech_pospolitaia_1569_1795 |publisher=//Энциклопедия «Всемирная история» (онлайн) |language=[[Русскый язык|русскы]] |accessdate=2019-07-08 }}
== Референции ==
{{reflist}}
[[Катеґорія:История Польщи]]
[[Категория:История Литвы]]
[[Категория:Історія Европы]]
ou2aq4hs2atyufs8qzmvrt0vpkj20dz
Штаты США
0
15587
131674
131559
2022-08-10T20:23:25Z
Zemant
1039
🇺🇸🇺🇸🇺🇸🇺🇸
wikitext
text/x-wiki
[[File:Map of USA with state names.svg|thumb|550px|{{center|Штаты США}}]]
'''Штат США''', {{ref-en}} ''U.S. state'' — една з 50 административно-териториалных единиць федерации, котры складують [[Споены Штаты Америцкы|Споены Штаты Америкы]].
Тоты штаты суть: одокремлены [[Аляска]], [[Гавай (США)|Гавай]], и 48 [[штат]]ох на монолитной територии меджи [[Канада|Канадов]] и [[Мексико|Мексиком]].<ref name="ЭК">Энциклопедия «Кругосвет»</ref>
Четыре штаты суть во своих официалных назвах означены не як ''штат'', але як [[Сполоченство (США)|''сполоченство'']].
{{Clear}}
;Принцип федерации:Окрем общого роздѣлѣня влады Конштитуция роздѣлила правомочности меджи централну владу и влады штатох, створивши федералну систему державного ряджѣня. [[Америчане]], операючи ся на свои повдругасторочны практикы живота в окремых колониях и штатох, твердо сокотили прерогативы мѣстной влады. Они держали принцип федерализма найпервов гаранциев од деспотизма централной влады и лишили той владѣ лем ограничены владны правомочности, передавши вшиткы зосталы владам штатох и мѣстным администрациям — тото шпециално зафиксоване в 10. амендментѣ (оправѣ) ку [[Конштітуція|Конштитуции]].<ref name="ЭК"/>
;Влада в штатах:Влада в штатах, як и федерална роздѣлена на три конарѣ законодарна (двохкоморовый<ref>Окрем Небраскы, де [[парламент]] еднокоморовый.</ref> [[парламент]]); судова влада и выконна влада, ведена губернатором, выбераным на четыри рокы. Штаты дѣлять ся на округы, а правомочность окружной влады мать значны вариации, зависимо од штата. Влада в [[город]]ах, селищах и [[Село|селах]] мать значну [[Автономия|автономию]] в дѣлах школства, пожарной безпекы, охраны порядка, водозастачаня и др., звязаных з каждоденным животом.<ref name="ЭК"/>
==Одказы==
* {{Cite web |url=https://www.krugosvet.ru/enc/strany_mira/SOEDINENNIE_SHTATI_AMERIKI.html |title=СОЕДИНЕННЫЕ ШТАТЫ АМЕРИКИ, США / ОСНОВНЫЕ ПРИНЦИПЫ КОНСТИТУЦИИ |publisher='''Энциклопедия «Кругосвет»''' |language=[[Русскый язык|русскы]] |accessdate=2019-10-25}}
{{Commonscat|Maps of the United States}}
== Референции ==
{{reflist}}
[[Катеґорія:Штаты США]]
kh9bczexkyfblinp2ar6ms81aicch5f
Социалистична Федеративна Република Югославия
0
17589
131648
125119
2022-08-10T12:07:19Z
Zemant
1039
/* Основаня штату */
wikitext
text/x-wiki
{{Заникла держава
| názov = Социалистична Федеративна<br>Република Югославия (СФРЮ)
| originálny názov = <small>Социјалистичка Федеративна<br>Република Југославија</small>
| rok vzniku = 1945
| rok zániku = 1992
| viac pred = áno
| pred 1 = Кральовство Югославия
| pred 1 vlajka = Flag of the Kingdom of Yugoslavia.svg
| pred 2 =
| pred 2 vlajka =
| pred info =
| viac po = áno
| po 1 = Союзна Република Югославия
| po 1 vlajka = Flag of FR Yugoslavia.svg
| po 2 = Хорватия
| po 2 vlajka = Flag of the Republic of Croatia in 1990.svg
| po 3 = Словения
| po 3 vlajka =Flag of Slovenia.svg
| po 4 = Македония
| po 4 vlajka =Flag of North Macedonia (1992–1995).svg
| po 5 = Босния и Герцеговина
| po 5 vlajka =Flag of Bosnia and Herzegovina (1992-1998).svg
| po 6 =
| po 6 vlajka =
| šírka 1. sloupce =
| vlajka = Flag of SFR Yugoslavia.svg
| článok o vlajke =
| vlajka veľkosť =
| znak = GRB JUGOSLAVIJE.svg
| článok o znaku =
| znak veľkosť =
| rámček znak = áno
| hymna = Гей, Славяне
| článok o hymne =
| motto = Братство и единство
| článok o motte =
| mapa = Yugoslavia 1956-1990.svg
| mapa veľkosť = 200px
| mapa poznámka =
| hlavné mesto = [[Београд]]
| rozloha = 255 804
| rozloha poznámka = (юл 1989)
| najvyšší bod =
| najvyšší bod poznámka =
| najdlhšia rieka =
| najdlhšia rieka poznámka=
| počet obyvateľov = 23 724 919
| počet obyvateľov poznámka = (юл 1989)
| jazyky =
| národnostné zloženie =
| náboženstvo =
| štátne zriadenie = [[социализм]], [[федерация]]
| materský štát =
| mena = югославскый динар
| vznik = [[29. новембер]] [[1945]]
| zánik = [[27. апріль|27. апрѣль]] [[1992]]
}}
'''Социалистична Федеративна Република Югославия''', покуртано '''СФРЮ''', бесѣдно '''Югославия''', [[Друга Югославия]] — многонародностный штат на юговыходѣ [[Европа|Европы]], створеный по закончѣню [[Друга світова война|Другой свѣтовой войны]] як федерация социалистичных републик и роздѣленый в роках {{nowrap|1991–1992}} на окремы републикы в процесѣ политичной, економичной кризы и [[Домова война|домовых войн]].
;Змѣна назв штату (конштитуция 1963):
*[[1945]], [[29. новембер]] – [[1963]], [[7. апріль|7. апрѣль]]<br>Федеративна Народна Република Югославия ([[ФНРЮ]])
*[[1963]], [[7. апріль|7. апрѣль]] – [[1992]], [[27. апріль|27. апрѣль]]<br>Социалистична Федеративна Република Югославия ([[СФРЮ]])
== Основаня штату ==
В новембрѣ 1945 перешли парламентскы выберанкы, на котрых 90% вот достав Народный фронт Югославии под проводом [[КПЮ]]. [[29. новембра]] [[1945]] Закладаюча скупщина ликвидовала [[монархия|монархию]] и выгласила [[Федеративна Народна Република Югославия|Федеративну Народну Републику Югославию]]
([[ФНРЮ]]), загорнюючу 6 републик (Словения, Хорватия, Босния и Герцеговина, Сербия, Черногория, Македония), з котрых кажда мала свою владу, представителный орган (скупщину) и конштитуцию.<ref name=Putiatin>Путятин В. С.</ref> В [[Сербія|Сербии]] двѣ провинции, [[Войводина]] и [[Косово]], достали автономный статус, котрым ся вызнавала их народностна шпецифика. На зачатку быв приятый яко взор модел [[СССР]].<ref name=Allcock>Allcock, John B. and Lampe, John R.</ref>
== Самоурядный социализм ==
Але в року 1948 совѣтске шефство неудачно попробовало одсунути [[Йосип Броз Тито|Й. Броза Тита]] з ведучых позиций, што привело наконець [[15. октобра]] [[1949]] ку розрыву дипломатичных односин, и Югославия розвивала ся подля властного моделу, самоурядного социализма, одвергла колективизацию земледѣлства, завела торжны принципы газдованя, доставала помочь од западных штатох. В року 1953 была прията нова конштитуция, де на челѣ федерации стояв президент (тот пост занимав в роках {{nowrap|1953–1980}} [[Йосип Броз Тито|Тито]]).<ref name=Putiatin/> Югославскый модел, наперек федерализму, быв высоко централизованый и владу твердо держала [[Комунистична партия Югославии]] (од року 1953 [[Союз комунистох Югославии]]). Але в роках 1953, 1963 и 1974 поступно были прияты новы конштитуции, котры все вецей влады передавали од федералного уровня на уровнѣ републик, комунит (opštine) и економичных подприять, каждое з котрых справовала властна рада роботникох. Федералный парламент (Skupština) мав двѣ коморы: ''Федералну комору'' з 220 депутатох од роботницкых рад, комунит и сполоченскых организаций и (верхню) ''Комору републик'' з 88 делегатох од републичных скупщин. Подля конштитуции 1974 [[Йосип Броз Тито|Титови]] было придѣлене доживотне президентство, а автономным краям [[Войводина]] и [[Косово]] — права републик. Поступна децентрализация ослабляля твердость влады. Зачаточно, в роках {{nowrap|1953–1965}}, быв досягнутый знаменитый економичный рост, але дале ся розвой спомалив. В {{nowrap|1980-х}} роках выросла инфлация и безроботя, котры рады роботникох часто поправляли неконтролованыма позычками. Од року 1983 [[Меджинародный валутовый фонд]] зачав жадати тверду економичну рештруктуризацию, што привело ку наростаню старых конфликтох и ворожнѣ в сполоченствѣ. Тото наконець ся стало еднов з причин [[Роспад Югославии|роспада Другой Югославии]].<ref name=Allcock/>
== Жерела и одказы ==
* {{cite web |author='''Allcock, John B. and Lampe, John R.''' |title=Yugoslavia, former federated nation [1929–2003] |url=https://www.britannica.com/place/Yugoslavia-former-federated-nation-1929-2003 |publisher=Encyclopedia Britannica |date=5 Nov. 2020 |accessdate=2021-02-22}}{{ref-en}}
* '''Путятин В. С.''' ЮГОСЛАВИЯ //Большая российская энциклопедия. Том 35. Москва, 2017, {{nowrap|стр. 533–535}} [https://bigenc.ru/geography/text/4918589 Верзия: 2017. Одчитане: 21.02.2021] {{ref-ru}}
== Референции ==
{{reflist}}
[[Катеґорія:Бывшы штаты]]
khs73f3yj8viyh8ujkiv4xdixhwfznf
Право грунту
0
17803
131684
126389
2022-08-10T23:10:57Z
Zemant
1039
🌐
wikitext
text/x-wiki
[[File:Jus soli world.svg|thumb|350px|Апликация принципу ''jus soli'' во свѣтѣ
{{legend|#0000ff|цѣлком апликованый}}
{{legend|#00ccff|апликованый з рештрикциями}}
{{legend|#ccffff|апликация теперь зрушена}}
{{legend|#cccccc|апликация не е, ани не была}}
]]
'''Право грунту''', циже принцип ''права ґрунту'', {{ref-la}} ''jus soli'' — принцип автоматичного набытя особов [[Горожанство|горожанства]] од мѣста ([[штат]]у) уроджѣня, независимо од горожанства ей родительох.<ref name=Butkevic>Буткевич О. В.</ref> Переважно тот принцип хоснованый в [[Америка|Америцѣ]].<ref>Шемшученко Ю. С.</ref><ref name=Butkevic/>
На практицѣ в чистой формѣ принцип ''jus soli'' не хоснують в легислативѣ тых штатох, де ся поуживать, векшинов ся комбинуе з принципом [[право крови|права крови]]. Кедь дѣтвак ся уродить в летадлѣ або на шифѣ в отвореном морю (екстериториално), набывать горожанство того штату, в котром зарегистроване [[летадло]], ци под заставов котрого плавать [[шифа]].<ref name=Butkevic/>
== Жерела и одказы ==
* '''Буткевич О. В.''': Право ґрунту //Українська дипломатична енциклопедія: {{nowrap|у 5-ти т.}} / редкол.: {{nowrap|Д. В. Табачник}} (голова) та ін.; худож.-оформлювач {{nowrap|О. М. Іванова}}. — Харків: Фоліо, 2013. — {{nowrap|Т. 4. — 469 с}}. {{ISBN|978-966-03-6649-7}} {{nowrap|С. 239.}} {{ref-uk}}
* {{Cite book |author='''Шемшученко Ю. С.''' |title=//Юридична енциклопедія {{nowrap|[у 6 т.], том 5}} |isbn=966-7492-05-2 |language=украинскы |edition= |location=Київ |publisher=Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана |date=2003 |pages= |chapter=Право ґрунту }} [http://leksika.com.ua/17820927/legal/pravo_gruntu Одчитане 2021-06-02]
== Референции ==
{{reflist}}
[[Катеґорія:Межинародне право]]
[[Катеґорія:Держава]]
57yfqs2nexv366fs9zyh9001vjxgxd6
Право крови
0
17805
131683
126398
2022-08-10T23:04:22Z
Zemant
1039
/* Колизии */
wikitext
text/x-wiki
'''Право крови''', циже ''принцип права крови'', {{ref-la}} ''jus sanguinis'' — принцип автоматичного набытя особов [[Горожанство|горожанства]] при уроджѣню путьом наслѣдованя горожанства од родительох независимо од мѣста (штату) уроджѣня. Инша назва: набытя горожанства «з походжѣня».Того принципу ся держить векша часть штатох свѣту,<ref name=Butkevic>Буткевич О. В.</ref> але в окремых припадах тоты штаты беруть на увагу и [[право грунту]].<ref>Шемшученко Ю. С.</ref>
== Старый и новый варианты ==
В доктринѣ меджинародного права розличують тзв. «старый» и «новый» варианты права крови. Старый основаный на понятю, же глава родины — муж. Подля того варианта дѣтвак набывать [[горожанство]] отця (лем несопружный дѣтвак набывать горожанство матери). Новый вариант основаный на понятю ровноправности мужа и жены в родинѣ. При том вариантѣ, кедь горожанство мужа и жены нееднаке, [[горожанство]] дѣтвака ся рѣшать подля злагоды родительох.<ref name=Butkevic/>
== Колизии ==
;Двоите горожанство:Кедь ся дѣтвак родить од родительох штату, хоснуючого ''принцип права крови'' (ius sanguinus), на територии иншого штату, хоснуючого принцип [[Право грунту|права грунту]] ([[Jus soli|ius soli]]), такый дѣтвак (бипатрид) може од роджѣня мати [[двоите горожанство]].<ref name=Menzinski>Менжинский В. И.</ref>
;Обминутя бездомовинства:Кедь ся в штатѣ, хоснуючом ''принцип права крови'' (ius sanguinus), родить дѣтвак од родительох без [[горожанство|горожанства]], подля рекомендаций [[ОЗН]] (напр.<ref>{{cite web |publisher= United Nations High Commissioner for Refugees | title=PLAN D’ACTION DE BANJUL DE LA COMMUNAUTE DES ETATS DE L’AFRIQUE DE L’OUEST (CEDEAO) POUR L’ERADICATION DE L’APATRIDIE 2017 – 2024 | url= http://www.unhcr.org/protection/statelessness/591c385b7/statelessness-conference-2017-banjul-plan-action-french.html?query=apatrid |accessdate=2021-06-04}}}{{ref-fr}}</ref>) не мать зостати [[апатрид]]ом. Зато в том припадѣ, а тыж кедь ся найде новороденя од незнатых родительох, ся часто поужие [[право грунту]], напримѣр в [[Польща|Польщи]] на основѣ {{nowrap|артикулу 14}} закона о горожанствѣ, на [[Чехия|Чехах]] на основѣ §5 a §10 закона {{nowrap|ч. 186/2013}} о горожанствѣ.
== См. тыж ==
* [[Апатрид]]
* [[Бипатрид]]
* [[Право грунту]]
== Жерела и одказы ==
* '''Буткевич О. В.''': Право крові //Українська дипломатична енциклопедія: {{nowrap|у 5-ти т.}} / редкол.: {{nowrap|Д. В. Табачник}} (голова) та ін.; худож.-оформлювач {{nowrap|О. М. Іванова}}. — Харків: Фоліо, 2013. — {{nowrap|Т. 4. — 469 с}}. {{ISBN|978-966-03-6649-7}} {{nowrap|С. 240.}} {{ref-uk}}
* {{cite web |author='''Менжинский В. И.''' |editor= |date= |url=http://bse.sci-lib.com/article118693.html |title=Бипатриды |publisher=// Большая советская энциклопедия {{nowrap|[в 30 т.]}} / гл. ред. {{nowrap|А. М. Прохоров}}. — {{nowrap|3-е изд}}. — М. : Советская энциклопедия, {{nowrap|1969–1978}} |format= |quote= |language= |accessdate=2021-06-04 |archiveurl= |archivedate= }} {{ref-ru}}
* {{Cite book |author='''Шемшученко Ю. С.''' |title=//Юридична енциклопедія {{nowrap|[у 6 т.], том 5}} |isbn=966-7492-05-2 |language=украинскы |edition= |location=Київ |publisher=Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана |date=2003 |pages= |chapter=Право крові }} [http://leksika.com.ua/15740121/legal/pravo_krovi Одчитане 2021-06-03] {{ref-uk}}
== Референции ==
{{reflist}}
[[Катеґорія:Межинародне право]]
[[Катеґорія:Держава]]
{{Переклад|cs|Ius sanguinis|15958341|pl|Ius sanguinis|56266623}}
k350vo0jmg8v9qh9zjvdyzx9cvk4p0p
Унитарна держава
0
18111
131664
128579
2022-08-10T17:09:00Z
Zemant
1039
/* Автономия */
wikitext
text/x-wiki
[[File:Map_of_unitary_and_federal_states.svg|thumb|400px|{{center|Унитарны и федеративны державы свѣта}}<br />{{Legend|#0000b0;|унитарны}}{{Legend|#00e000|федеративны}}]]
'''Унитарна держава''' ({{ref-fr}} ''unitaire'' единый, {{ref-la}} ''unitas'' единство) — форма державного зряджѣня, при котрой векша часть або вшитка влада централизована. Тота форма е протикладом федеративной державѣ.<ref name=EB>Encyclopedia Britannica</ref>
== Характеристика ==
Складовы части унитарной державы суть административно-териториалныма зложками без статуса державной формации. Унитарна держава мать едну [[Конштитуция|уставу]], едну [[Законодарство|легислативу]], едно [[горожанство]], едину едноуровневу систему органох державной влады и справованя, едну судову систему, единый буджет и даневу систему и т.д., едным словом, вшиткы уровни влады суть згорнуты до единой общедержавной администрации. В административно-териториалных зложках унитарной державы, попри органах, выбраных обывательством (посланцѣ до мѣстной влады), суть присланы державов ([[президент]]ом, министерством внутра) представителе (владный комисарь, префект и др.), котры мають дозорно-контролны функции и рѣшають координачны, долагодны ай интегративны задачи.<ref name=BRE>Бекяшев К. А.</ref>
== Мягшы варианты ==
=== Автономия ===
Унитарна держава може дати окремым зложкам [[автономия|автономию]]. Напримѣр, в составѣ [[Никарагуа]] суть двѣ автономны области, населены [[Индиане|Индианами]]; в составѣ [[Финландия|Финландии]] суть автономны [[Аланды]].<ref name=BRE/>
=== Регионална самосправа ===
В розвитых демократиях унитарна держава во векшой мѣрѣ децентрализована, напримѣр, [[Франция]] и [[Велика Британия]] дають широку самостойность своим регионам.<ref name=BRE/>
== Жерела и одказы ==
* {{cite web |author= |editor= |date=7 Aug. 2019 |url=https://www.britannica.com/topic/unitary-state |title=Unitary state |publisher= '''Encyclopedia Britannica''' |format= |quote= |language= |accessdate=2021-11-11 |archiveurl= |archivedate= }}{{ref-en}}
* {{Cite book |author='''Бекяшев К. А.''' |editor= |title= // Большая российская энциклопедия |language= |edition= |volume=Том 33 |chapter=УНИТАРНОЕ ГОСУДАРСТВО |quote= |location=Москва |publisher= |date=2017 |series= |page=стр. 44 |isbn= |doi= |url= https://bigenc.ru/law/text/4699517 }}{{ref-ru}}
{{Commonscat|Forms of state}}
== Референции ==
{{reflist}}
[[Катеґорія:Формы штату и влады]]
a1bf2qxtwpazth6k1bzuabwcnk31lrw
Чалдоны
0
18398
131680
130046
2022-08-10T22:17:32Z
Zemant
1039
/* Поведеня */
wikitext
text/x-wiki
[[File:Старой чалдон 19 век.png|230px|thumb|Чалдонськый дїдочко.<br>Фотоґрафія 19 ст..]]
'''Чалдоны''', '''чолдоны''', '''челдоны'''<ref>{{cite web |url =https://ru.wikisource.org/wiki/%D0%9F%D0%BE_%D0%A3%D1%81%D1%81%D1%83%D1%80%D0%B8%D0%B9%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%8E/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D0%BD%D1%8B%D0%B9_%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%82/%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%B0_36._%D0%9A_%D0%98%D0%9C%D0%90%D0%9D%D0%A3 |title = Название}}</ref>(рувно так знаты як '''Сибирськы старожители''') — майстаршы славянськы жители [[Сибирия|Сибирии]]. Осадити ся в Сибирии с послїдку 16 ст.<ref>{{cite web |url =https://web.snauka.ru/issues/2018/06/86863 |title = Чалдоны - русские аборигены Западной Сибири}}</ref>. Суть носители [[сибирськый говур|сибирського говура]] заєдно з [[сибирськы козаки|сибирськыми козаками]] и [[кержак]]ами, котры складують з чалдонами [[сибирськый старожительскый народ]].
==Поведеня==
Чалдоны стати ся от [[Великый Новгород|новгородськых]] и [[Володимир|владимирськых]] приселников, яки ступали изо Великого Устюгу. [[Сибирськый говур|Сибирськый говур]] отбил вплыв новгородского и владимирского гутуров.
Зато у чалдонїв говур сїверноруськый.
3ig4ed490jls793ut2cn3m0g6aq2oq4
Калифорния
0
18681
131662
131577
2022-08-10T15:58:26Z
Zemant
1039
/* Економика */
wikitext
text/x-wiki
{{Регион
|статус= Штат [[США]]
|регион= Калифорния
|регион оригинал= State of California (СA)
|образчик= {{Кратное изображение
|зона= center
|зона_подписи= center
|подпись = Застава и печать
|ширина1 = 150
|ширина2 = 100
|изобр1 = Flag of California.svg
|изобр2 = Great Seal of California.svg
}}
|подпис=
|розлога= 423 970 км<sup>2</sup>
|обывательство= 39 576 757 особ (2020)
|центер= [[Сакраменто, Калифорния|Сакраменто]]<br>
<small>{{Coord|38|34|31|N|121|29|10|W|format=dms|type:country}}</small>
|зложѣня=
|язык=
|пост ведучого= Губернатор
|имя ведучого= Гевин Нюсом
|интернет-сайт= https://www.ca.gov ''англ.''
|категория склада= California
}}
[[File:Map of USA CA.svg|thumb|276px|{{center|Локация штата Калифорния (CА) в [[США]]}}]]
[[File:Golden Gate Bridge as seen from Battery East.jpg|thumb|276px|{{center|Мост ''Золоты Ворота'' в Сан Франциско, една з туристичных атракций Калифорнии}}]]
'''Калифорния''', {{ref-en}} ''California'', {{Audio|en-us-California.ogg|''выгваряня''}} — еден зо штатох [[США]], положеных на [[запад]]ѣ [[США]]. Калифорния вошла до [[США]] яко 31. [[Штаты США|штат]] [[9. септембра]] [[1850]]. Главный город [[Сакраменто, Калифорния|Сакраменто]].<ref name="EB">McNamee, Gregory Lewis and Morgan, Neil</ref>
Найвекшый штат подля числа обывательства и третий найвекшый подля плохы, простертый на около 1300 км вздовж берега океана и на 400 км в глубину континента.<ref name="EB"/>
== География ==
Калифорния межуе з америцкым штатом [[Орегон]] на [[сѣвер]]ѣ, штатами [[Невада]] и [[Аризона]] на [[выход]]ѣ, [[Мексико]]м на [[юг]]у и [[Тихый океан|Тихым океаном]] на [[запад]]ѣ. Калифорния — краина огромлюючых климатичных контрастох: од слотавого сѣверного берега океана (4300 мм рочны выпады) до выпаленой пустыни Колорадо на югу, од подобного на [[Середоморя]] централного и южного берега до [[вулкан]]ичного плато на крайном сѣверо-выходѣ.<ref name="EB"/>
== Обывательство ==
Автохтоны Калифорнии, [[Индиане]], в року 1880 зоставали лем в числѣ около 15 тысяч, лем десятина од их доколумбовой популации. Але од XX. стороча охранна политика и приселѣня з иншых штатох привели ку тому, же в зачатку XXI. стороча Калифорния стала ся штатом з найвекшов индиансков популациов, звекша урбанизованов.<ref name="EB"/>
{| class="wikitable"; text-align:right; font-size:80%;"
|+ style="font-size:120%" |Динамика расового зложѣня, 1970–2010<ref>{{Переклад|en|California|1102184210}}</ref>
|-
! Раса/походжѣня !! 1970<ref name="census" /> !! 1990<ref name="census">{{Cite web |last1=Campbell Gibson |last2=Kay Jung |date=September 2002 |title=Historical Census Statistics on Population Totals By Race, 1790 to 1990, and By Hispanic Origin, 1970 to 1990, For The United States, Regions, Divisions, and States |url=https://www.census.gov/population/www/documentation/twps0056/twps0056.html |urlstatus=dead |archiveurl=https://web.archive.org/web/20080725044857/http://www.census.gov/population/www/documentation/twps0056/twps0056.html |archivedate=July 25, 2008 |accessdate=December 27, 2014 |website=Population Division |publisher=United States Census Bureau}}</ref>!! 2000<ref>{{Cite web |last=<!--Staff writer(s); no by-line.--> |date=August 2002 |title=California: 2000 |url=https://www.census.gov/prod/2002pubs/c2kprof00-ca.pdf |accessdate=December 27, 2014 |website=Census 2000 Profile |publisher=United States Census Bureau}}</ref>!! 2010<ref>{{Cite web |last=<!--Staff writer(s); no by-line.--> |date=2010 |title=Profile of General Population and Housing Characteristics: 2010 |url=http://factfinder.census.gov/bkmk/table/1.0/en/DEC/10_SF1/SF1DP1/0400000US06 |urlstatus=dead |archiveurl=https://archive.today/20141227223817/http://factfinder.census.gov/bkmk/table/1.0/en/DEC/10_SF1/SF1DP1/0400000US06 |archivedate=December 27, 2014 |accessdate=December 27, 2014 |website=2010 Census Summary File 1 |publisher=United States Census Bureau}}</ref>
|-
| Бѣлы ||89.0% ||69.0% ||59.5% ||57.6%
|-
| Азийцѣ ||2.8% ||9.6% ||10.9% ||13.0%
|-
| Афроамеричане ||7.0% ||7.4% ||6.7% ||6.2%
|-
| Индиане ||0.5% ||0.8% ||1.0% ||1.0%
|-
| Тихоокеанскы островане ||– ||– ||0.3% ||0.4%
|-
| Иншы ||0.7% ||13.2% ||21.6% ||21.9%
|}
== Економика ==
Калифорния — економично найсилнѣйшый штат [[США]] и поступать ся лем дакотрым промыслово розвитым державам свѣта. В року 1965 Калифорния вытѣснила [[Ню Йорк (штат)|Ню Йорк]] як найвекшый експортер промысловых товарох. Од конця {{nobr|1970-х}} Калифорния стала ся свѣтовым лидром выробы [[компютер|компютерох]] и [[електроніка|електроникы]]. Калифорния зоставать ведучов в аерокосмическом промыслѣ (хоть од {{nobr|1990-х}} видко упадок), в кино- и телеиндустрии, а тыж в земледѣлствѣ и винарствѣ.<ref name="EB"/>
== Интересны факты ==
* И найвысша, и найнизша точкы в 48 штатох монолитной територии [[США]] меджи [[Канада|Канадов]] и [[Мексико|Мексиком]] суть в штатѣ Калифорния:
** Mount Whitney (4418 м)
** Долина Смерти (Death Valley, -86 м)
== Жерела и одказы ==
* {{cite web |author= '''McNamee, Gregory Lewis and Morgan, Neil''' |title= California |publisher= Encyclopædia Britannica |date= 9 Mar. 2022 |url= https://www.britannica.com/place/California-state |accessdate=2022-08-04 }}{{ref-en}}
== Референции ==
{{reflist}}
[[Категория:Штаты США]]
oy0vscoaw4jwasldy04szakinzxctsx
Яков Головацкый
0
18691
131669
131641
2022-08-10T18:34:45Z
TheHistoryOFEUROPE
23765
wikitext
text/x-wiki
{{Особа|Имя=Яков Головацкый|Имя_оригиналне=Яків Головацький|Чинность=лингвиста, етнограф, фольклориста, историк, поет, священик УГКЦ, педагог и активиста|Мѣсто_роджѣня=Чепели, [[Австро-Мадярщина]]|Мѣсто_смерти=[[Вільно|Вильно]]|Уроджѣня=17. октобер 1814|Образчик=[[File:Yakiv Holovatsky 1871 Maixner.jpg|150px]]}}
'''Я́ков Фе́доровыч Голова́цький''' (псевдоним ''Гаврило Русын''; *[[17. октобер]] [[1814]], с. Чепели, дн. Золочивськый район — †[[13. май]] [[1888]], [[Вільно|Вильно]]) — [[Лингвистика|лингвиста]], [[Етноґраф|етнограф]], фольклориста, [[историк]], [[поет]], [[священик]] УГКЦ, [[педагог]] и активиста.
{{Stub}}
jga06q37t9rl3ofgn6r3hj8prcuvbid
Діскузія з хоснователём:Velimir Ivanovic
3
18693
131685
2022-08-11T07:26:06Z
Liuxinyu970226
6553
Створена сторінка: <div lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr"> == Global ban proposal notification == Apologies for writing in English. {{int:Please-translate}} There is an on-going discussion about a proposal that you be globally banned from editing all Wikimedia projects. You are invited to participate at [[:m:Requests for comment/Global ban for Velimir Ivanovic|Requests for comment/Global ban for Velimir Ivanovic]] on Meta-Wiki. {{int:Feedback-thanks-title}} ~~~~
wikitext
text/x-wiki
<div lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr">
== Global ban proposal notification ==
Apologies for writing in English. {{int:Please-translate}}
There is an on-going discussion about a proposal that you be globally banned from editing all Wikimedia projects. You are invited to participate at [[:m:Requests for comment/Global ban for Velimir Ivanovic|Requests for comment/Global ban for Velimir Ivanovic]] on Meta-Wiki. {{int:Feedback-thanks-title}} [[Хоснователь:Liuxinyu970226|Liuxinyu970226]] ([[Діскузія з хоснователём:Liuxinyu970226|діскузія]]) 09:26, 11 авґуста 2022 (CEST)
psqyrsryusf1pglthbentzpqurcwdk4