Вікіпедія ruewiki https://rue.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 MediaWiki 1.39.0-wmf.23 first-letter Медіа Шпеціална Діскузія Хоснователь Діскузія з хоснователём Вікіпедія Діскузія ку Вікіпедії Файл Діскузія ку файлу MediaWiki Діскузія ку MediaWiki Шаблона Діскузія ку шаблонї Поміч Діскузія ку помочі Катеґорія Діскузія ку катеґорії TimedText TimedText talk Модуль Обговорення модуля Гаджет Обсуждение гаджета Определение гаджета Обсуждение определения гаджета 0 730 131645 124302 2022-08-10T11:12:21Z Zemant 1039 💻 wikitext text/x-wiki [[Файл:Personal computer, exploded 5.svg|thumb|325px|Базовы части персоналного компютера: 1.&nbsp;[[Монітор (образовка)]], 2.&nbsp;[[Матїчна дочка]], 3.&nbsp;[[Процесор]] (ЦПУ), 4.&nbsp;Память [[РАМ]], 5.&nbsp;Росшыруюча карта, 6.&nbsp;[[Електрічне жрідло]], 7.&nbsp;[[Оптічна механіка]], 8.&nbsp;[[Твердый діск]], 9.&nbsp;[[Компютерова клавесница]], 10.&nbsp;[[Компютерова мыша|Компютерова мышка]]]] '''Компютер''' (од анґл. computer; лат. computator — обчіслёвач, лат. computatrum — раховати) є в [[інформатіка|інформатіцї]] електронічный апарат, котрый обраблять дата помочов допереду вытвореного [[Компютеровый проґрам|проґраму]]. Сучасный компютер ся складать з [[гардвер]]у, котре представлює фізічны части компютеру (процесор, клавесница, монітор ітд.) і зо [[софтвер]]у ([[операчна сістема]] і проґрамы). Компютер є справила керованый хоснователём, котрый давать компютеру дата ку оброблїню посередництвом ёго вступных компонентів і компютер резултаты презентує помочов выступных компонентів. В сучасности суть компютеры хоснованы скоро во вшыткых сферах [[чоловік розумный|людьской актівіты]]. {{Стыржень}} [[Катеґорія:Компютеры| ]] svsenz050iazxxr8jahqit7ft0dgtqn 0 1012 131629 127065 2022-08-09T16:09:36Z Zemant 1039 /* Днешнїй стан */ wikitext text/x-wiki {{Локалита исторична |статус = Заникле село в Словакии |руська назва = Руське |оригинална назва = |застава = Panorama NP Poloniny z Ruskeho sedla.JPG |опис заставы = Панорама Народного парку Полонины з Руського сїдла |ширина заставы = 350 |вид крайны = Причина занику |крайна = Выставба водозбора Старина |lat_dir = N |lat_deg =49 |lat_min =06 |lat_sec =29 <!-- землеписна ширка--> |lon_dir = E |lon_deg =22 |lon_min =20 |lon_sec =50 <!-- землеписна довжка--> |CoordAddon = |CoordScale = 300000 <!-- мапы укажуть ся в масштабѣ 3 км/цм --> |размер карты страны = 0 <!-- тот параметер затлумить выдачу мапы под рамов --> |давны назвы = |часть = <!-- куды входив --> |вид региона = Край<!--2. гарадича администрации --> |регион = Пряшовскый |вид района = Окрес<!--3.гарадича администрации, пусто назначить: Район --> |район = Снина |вид общины = Справа територии<!--4.гарадича администрации --> |община = [[Снина]] |площа = <!-- в квадр. км --> |вид высоты = <!--(Найвысша точка/Высота центра…--> |высота = <!-- в метрах --> |категория в Commons = }} '''Руське''' было [[село]] на [[Словеньско|Словеньску]] в [[окрес Снина|окресї Снина]], в долинї рікы [[Цироха]] на ей лївом притоку Брестовый поток в надморской вышцї 470 м. Село заникло з причины выставбы [[Старина (водозбор)|водозбора Старина]]. ==З історії== Першыраз спомянуте в роцї 1567. Спочатку належало гуменьскому панству, пізнїше веце фамилиям. В [[1980|роцї 1980]] было опущене зато бо там мала быти поставлена [[Старина (водозбор)|переграда Старина]]. ==Днешнїй стан== Днесь територия заниклого села находить ся в ареалї [[Народный парк Полонины|Народного парку Полонины]]. [[Руське]] было послїдне зо вшыткых седем сел, котры евакуовали з околицї выставляного водного дїла [[Старина (водозбор)|Старина]], выселїня завершило ся в року 1986.<ref>Lesopoľnohospodárske urbárske spoločenstvo Starina</ref> Із села ся сохранив сельскый цінтерь, каплічка на місцї збуряной церькві з року 1789, воєньскый цінтерь з [[Перша світова война|першой світовой войны]] ай три хыжы. Серед села під цінтерьом є розпятя з року 1955. З кінце колишнёго села до [[Руське сѣдло|Руського переходу]] іде стара [[драга]] з 1861 тзв. Porta Rusica. На ту [[Драга|драгу]] є запоєна ціклотраса "Карпатьска маґістрала" [[Великый Березный]] — [[Снина]] — [[Руське сѣдло]]. На верху Великый Горб (650 м) е лыжарскый вытяг (306 м, з перепадом высот 130 м). == Одказы == * [https://web.archive.org/web/20160305174107/http://www.ruske.sk/histor_kniha/ Інтернетова книжка о Руськім] * [http://www.urbar-starina.sk/o-nas/ Lesopoľnohospodárske urbárske spoločenstvo Starina (слов.)] * [https://mapy.hiking.sk/?x=22.34722&y=49.10806&ref=permalink Руське, туристична мапа] ==Референції== {{Reflist}} [[Катеґорія:Заниклы села Словеньска]] s4al2qdz5osq9b2sj7qh215q5f35l7e 0 1028 131624 121754 2022-08-09T12:32:50Z Zemant 1039 ⚔ wikitext text/x-wiki {{Місто | тіп = | назва = Санкт-Петербурґ | місцёва назва = {{lang-ru|Санкт-Петербург}} | образок = | образок_розмір = | образок_підпис = | прапор = Flag of Saint Petersburg.svg | попис прапора = Прапор Санкт-Петербурґа | ерб = Coat of Arms of Saint Petersburg (2003).svg | попис ерба = Ерб Санкт-Петербурґа | уміщіня = | попис уміщіня = | mapx = | mapy = | marksize = | край = [[Росія]] | окрес = | реґіон = | заложене = 1703 | перша змінка = | аґломерація = Санкт-Петербурґска | статус = | подїл = | жытелїв = 5 377 503 (2022) | розлога = | ref-площа = | густота = 3631,47 | код = | коордінаты = {{Coord|59|57|N|30|19|E|scale:100000}} | elevation = | lat_d = | lat_s = | lat_NS = N | long_d = | long_m = | long_EW = E | coordinates_type = | highest = | highest_elevation = | highest_lat_d = | highest_long_d = | lowest = | lowest_elevation = | lowest_lat_d = | lowest_long_d = | надморьска вышка = | водойма = Санкт-Петербурґ | етнікон = | станція = | відстань = | желїзніця к = | ref-залізниця к = | автошлях к = | ref-автошлях к = | фізічна к = | ref-фізична к = | желїзніця с = | фізічна с = | автошлях с = | братьскы міста = | день населеного пункту = | поштовы індексы = 190000—199406 | адреса = | веб-сторінка = http://gov.spb.ru/{{ref-ru}}, {{ref-en}} | пріматор = {{lang-ru|Александр Беглов}} | позначкы = }} '''Санкт-Петербурґ''' (скоре '''Ленінґрад''' і '''Петроград''', говорово '''Пітєр''') є із своїма 5 281 579 ([[2017]]) жытелями друге найвекше місто [[Росія|Російской федерації]] і з міст над міліон жытелїв найсевернїше на світї. Лежыть в северозападнїй части Росії коло устя рікы [[Нєва]] до [[Фіньскый залив|Фіньского залива]], котрый є частёв [[Балтіцьке море|Балтіцького моря]]. == Назвы == * Санкт-Петербурґ [[27. май]] [[1703]] — [[31. авґуст]] [[1914]] * [[Петроград]] — [[31. авґуст]] [[1914]] — [[26. януар]] [[1924]] * [[Ленинград]] — [[26. януар]] [[1924]] — [[16. май]] [[1992]] * Санкт-Петербурґ з [[16. май]] [[1992]] {{Стыржень}} [[Катеґорія:Міста Росії]] [[Катеґорія:Санкт-Петербурґ| ]] [[Катеґорія:Населены пункты России]] 3h3s78d1szjhaavviaeun53ewq9960j 0 2778 131626 123271 2022-08-09T13:22:36Z Zemant 1039 🇷🇺🇺🇦🇧🇾 wikitext text/x-wiki [[Файл:Dnepr з містами.jpg|thumb|Басейн Днїпра]] '''Днїпр''', {{Реф-инфо|[[Україньскый язык|укр.]]}} Дніпро, {{lang-ru|Днепр}}, {{lang-be|Дняпро}} — ріка в [[Европа|Европі]]. Тече на теріторії [[Росія|Росії]], [[Білорусія|Білорусії]] і [[Україна|Україны]]. Найвекшы міста над Днїпром - то [[Київ]], [[Смолѣнск]], [[Могилёв]], [[Днїпро (місто)|Днїпро]], [[Запорожя]], [[Херсон]]. Днїпр є четверта найдовша ріка [[Европа|Европы]]. Прамінить у [[Росія|Росії]]. Свою путь закінчує втоком до [[Чорне море|Чорного моря]]. {{Стыржень}} [[Катеґорія:Рікы Росії]] [[Катеґорія:Рікы Україны]] [[Катеґорія:Рікы подля алфавиту]] [[Катеґорія:Рікы Европы]] [[Катеґорія:Рікы Білоруси]] lb0q3245us8k9ssmkdqmtr9aph7sto1 2 3884 131623 131112 2022-08-09T12:11:00Z Zemant 1039 👨‍🏭 wikitext text/x-wiki Вітаю любі друзі! Я з [[Великый Новгород|Великыго Новгорода]]! [[file:President.gov.ua emblem (2).svg|400px|algin|center|]] [[file:Flag of the Donetsk Republic (Organisation).svg|400px|algin|center|[[ДНР]]]] [[file:Flag of Rusyns 2007.svg|400px|algin|center|]] {{Babel|en-3|ru|rue-1|uk-3|}} f5hrubmgr0a5kelo7a4mqwpm6zqyths 0 4803 131647 115458 2022-08-10T11:36:01Z Zemant 1039 🇸🇰 wikitext text/x-wiki [[File:Greek-catholic.png|right|120px]] {{Commonscat|Greek Catholic Church}} [[Файл:Ґрецкокатолицькый алумней в Пряшові.png|міні|'''Ґрецкокатолицькый алумней в [[Пряшів|Пряшові]] 1862''']] '''Ґрекокатолицька церьков''' ('''Католицька церьков візантьского обряду''', '''уніаты''') є сполочне означіня про тоты автокефалны (самосправовальны) [[выходна католицька церьков|выходны католицькы церькви]], котры мають [[літурґія|літурґію]] [[візантьскый обряд|візантьского обряду]]. Тоты церькви дїяють головно в середнїй і выходній [[Европа|Европі]] ([[Польско]], [[Словеньско]], [[Україна]] ітд.). [[Римокатолицька церьков]] з нима узко сполупрацує і тримле їх за часть єдиной [[католицька церьков|католицька церьков]]. Ґрекокатолицькы церькви узнавають авторіту папу римского і здїляють з римокатолицьков церьквов [[доґма]]тічну науку. Літурґія є але служена не в латиньскім обрядї, але в візантьскім обрядї. Фактічно іде о тоту часть [[православна церьков|православных церьквей]], котры ся в польско-літовскім штатї на основі брестлітовской унії одскипили од православной церькви і подробили Риму, і далшых церьквей, котры ся ку ним додаточно припоїли далшыма уніями. Православны церькви кличуть ґрекокатолицькы церькви уніятьскыма і беруть їх за одпадликів од православной віры. {{Стыржень}} [[Катеґорія:Грекокатолицка Церковь]] 62pfd2djy4sry7lbhqsvlmdpmy91osn 0 5879 131628 131143 2022-08-09T14:49:48Z Zemant 1039 /* Штатны сімболы */ wikitext text/x-wiki ''Тота статья е о автономной земли [[Русины|Русинів]] в [[Чехословакия|Чехословацькій републицї]]; о самовыголошеной державі року 1939 повідать статья [[Карпатьска Україна]]'' [[File:Medium coat of arms of Czechoslovakia (1918-1938 and 1945-1961).svg|thumb|Середный герб Чехословакии з полями Чехии (в центрѣ), Словакии, Русинии, Шлезии и Моравии (1920)]] [[Image:Czechoslovakia01.png|thumb|right|220px|Землї Чехословакії]] ''' Підкарпатьска Русь''',<ref> Preclík, Vratislav. Masaryk a legie (Masaryk and legions), váz. kniha, 219 pages, first issue vydalo nakladatelství Paris Karviná, Žižkova 2379 (734 01 Karvina, Czech Republic) ve spolupráci s Masarykovým demokratickým hnutím (Masaryk Democratic Movement, Prague), 2019, {{ISBN| 978-80-87173-47-3}}, pages 35 – 53, 106 - 107, 111-112, 124–125, 128, 129, 132, 140–148, 184–199. </ref> або '''Русинія'''<ref>Вегеш М. М.</ref> (до рока 1918 познавана як '''''[[Угорска Русь|Угорьска Русь]]''''') є назва, означуюча історичну теріторию, на котрій ся теперь находить днешня [[Україна|україньска]] [[Закарпатьска область]], з чісто історично документованого никаня є то означіня єдной зо штирёх самосправованых земель [[Чеськословеньско|Чеськословеньска]] в роках [[1919]]-[[1939]] і курто по скончіню [[Друга світова война|Другой світовой войны]] до 29. юна 1945, котрой теріторія мала дакус іншы граніцї (загорнёвала наприклад і днесь [[Словеньско|словеньске]] село [[Лїкаровцї]], а навспак не загорнёвала узку смугу земель на югозападї з містом [[Чоп]], яке было в тій добі частёв Словеньска). Єй головным містом быв [[Ужгород]]; в новембрі [[1938]] по [[Перша віденьска арбітраж|Першій віденьскій арбітражі]], котра причленила южны области, враховано [[Ужгород]]а і [[Мукачово|Мукачова]], населены передовшыткым Мадярами ку [[Мадярске кральовство|Мадярьскому кралёвству]], ся єй центром справованя стало місто [[Хуст]]. 30 децембра 1938 (платність од 1. 1. 1939) автономнов владов перейменована на [[Карпатьска Україна|Карпатьску Україну]] — як автономний край у складі «другої» Чехословацької Републіки <ref>''Я. Рихлік: Підкарпатьска Русь в історії Ческословеньска 1918-1946, Вішеград {{ISBN| 978-80-7429-556-0}}'' </ref>. == Обывательство == В року 1930 мала Підкарпатьска Русь 725.357 тісяч жытелїв. ==Штатны сімболы== Законом ч.252 з дня [[30. марца]] [[1920]] для Підкарпатской Руси (Русинії) установленый герб, якый одображав ся в общом державном гербі [[Чеськословеньско|Чехословацкой републикі]], а тыж в президентском гербі. Застава была єдина державна застава републикы: окрема застава про Русинію не екзистовала.<ref>Філіппов, Олексій, с. 46.</ref> == Ґубернаторы == {|class="wikitable" |+ ! № ! Ґубернатор ! Рокы ґубернаторства ! Рокы жывота |- | 1 | [[Ґріґорій Жатковіч]] | 26. апріля 1920 — марец 1921 | 1886 — 1967 |- | 2 | [[Антоній Бескид]] | 14. децембра 1923 — 16. юна 1933 | 1855 — 1933 |- | | [[Антонин Розсыпал]] | 16. юна 1933 — 15 фебруар 1935 | 1866 — 1937 |- | 3 | [[Константин Грабарь]] | 15. фебруар 1935 — 9. октобер 1938 | 1877 — 1938 |- | 4 | [[Иван Парканий]] | 9. октобер 1938 — 4. новембер 1938 | 1896 — 1996 |} ==См. тыж== * [[Генералный штатут про Подкарпатску Русь]] * [[Карпатьска Україна]] * [[Район]] ==Жерела== * Pop, Ivan. Malé dejíny Rusínov. Vydalo Združenie inteligencie Rusínov Slovenska. Bratislava, 2011. {{ISBN| 978-80-970354-4-0}}. * Філіппов, Олексій. Таємниця герба Підкарпатської Русі. — Ужгород: Карпати, 2006. {{ISBN| 966-671-115-Х}}. * ''Вегеш М. М.'' [http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?Z21ID=&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Gen_statut Генеральний статут про організацію і адміністрацію Підкарпатської Русі 1919 // Енциклопедія історії України / редкол.: В. А. Смолій та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2] * Магочій, Павло Роберт. Формування національної самосвідомості: Підкарпатська Русь /1848–1948/. Поличка "Карпатського Краю" №3-6 (18). Ужгород. 1994. ISSN 0869–0782. Сс.118-119. == Референции == <references/> {{Переклад|cs|Podkarpatská Rus|7498543}} [[Катеґорія:Підкарпатьска Русь]] [[Катеґорія:Землї Чеськословеньска]] [[Катеґорія:Закарпатьска область]] [[Катеґорія:Русины]] ls33dcblfkb7srnzh4uyocw1zy0wu5x 0 6617 131636 127192 2022-08-09T18:50:59Z Zemant 1039 👑👑👑 wikitext text/x-wiki [[Файл:Wikinger.jpg|thumb|250px|right|Даньскы вікінґове на походї на Анґлію. (''Мініатура, «Житіє св. Едмунда», 12. стороча'').]] [[Файл:Trondheim viking.jpg|thumb|200px|Вікінґ ся смотрить на Тронхеймскый фйорд.]] '''Вікінґове''' (од стар.шканд.- ''víkingr'', тыж [[нормане]] або [[варяґове]]) — [[Шкандінавскы языкы|шкандінавскоязычны]] племена, котры в [[Середовік]]у заселяли прибережну, а тыж контіненталну часть [[Шкандінавія|Шкандінавії]] тай [[Балтіцьке море|Балтіцького моря]]. Од [[8 ст.]] стали шыроко знаныма в северозападній Европі як войовници, піраты і купцї. Свою експанзію пошырили на вшытку [[Европа|Европу]], Северну Атлантіку і [[Близкый Выход]]. У [[Франція|Франції]] «северны люде» были знаёмы як «нормане», в Анґлії їх звали «данцями», у Візантії — «варанґами», на [[Київска Русь|Руси]] — «варяґами». Часто на выноёваных землях заснововали властны поселїня. В [[Анґлія|Анґлії]], [[Нормандія|Нормандії]], в [[Ісландія|Ісландії]], на [[Сіцілія|Сіцілії]] тай міджірічу [[Днїпро|Днїпра]] і [[Волхов|Волхова]] утворили властны державы. До остатку ся помішали з містныма племенами. Населїня [[Ісландія|Ісландії]] ся триме за чістых етнічных нащадків вікінґів. {{Commons|Category:Runestones|Рунічны кафлї вікінґів}} [[Файл:Sö 338, Turinge.JPG|thumb|Рунный камінь на згадку о вікінґови, котрый впав «на выходї в Гардах»]] [[Файл:El funeral de un vikingo, por Frank Dicksee.jpg|thumb|left|300px|«Погрїб вікінґа». Умелець Френк Діксі]] == Вонкашнї лінкы == {{commons|Category:Viking ships|Кораблї вікінґів}} * [http://www.bbc.co.uk/history/ancient/vikings/ BBC: History of Vikings] * [https://web.archive.org/web/20070403042357/http://www.dark-truth.org/okt19-2006-12.html Загадка парагвайських вікінгів] {{ref-en}} * [https://web.archive.org/web/20100820092348/http://www.lofotr.no/engelsk/index.htm Borg Viking museum, Norway] * [http://www.viking.no/ Мережа Вікінгів] {{ref-en}} * [https://web.archive.org/web/20110222155218/http://aboutweapons.com.ua/category/historical-swords/viking-swords Зброя Вікінгів. Опис та фотогалерея] * [https://web.archive.org/web/20131001082748/http://www.uib.no/jais/v003ht/03-001-025Montgom1.htm Арабські мандрівники Ібн Фалдан і Русійяхб про вікінгів] {{ref-en}} * [http://www.viking-myths.com Міфологія вікінгів] == Література == * Rudolf Simek: Die Wikinger. - C.H. Beck Verlag, München 2005. {{ISBN| 3-406-41881-3}}. * Angus Konstam. Historical Atlas Of The Viking World. New York - Thalamus Publishing, 2002. {{ISBN| 0902-886-038}} * Викинги: набеги с севера /Пер. с анг. Л.Флорентьева. — М.: ТЕРРА, 1996. - С. 28, 30. * Кіндер Г., Хільгеман В. «Всесвітня історія:dtv-Atlas»:Пер. з нім. - К.:Знання-Прес, 2001. * [http://petkov.at.ua/index/soderzhanie_knigi/0-5 ''Петков С.В. Варяги: Государства викингов в Северо-Восточной Европе. – Запорожье: КПУ, 2009. – 87 с.] {{ref-ru}} * Hall, Richard, Exploring the World of the Vikings. Thames and Hudson, 2007. {{ISBN| 978-0-500-05144-3}} *Lindqvist, Thomas, 'Early Political Organisation: (a) An Introductory Survey', in The Cambridge History of Scandinavia: Prehistory to 1520, ed. Knut Helle. Cambridge University Press, 2003. {{ISBN| 0-521-47299-7}}. pp. 160–67. == Референції == {{reflist}} {{Переклад|uk|Вікінги|10394766}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Середновік]] [[Катеґорія:Історія Европы]] kg9qcl52seyhrlzxmvekvia0mjk9law 0 6764 131625 115820 2022-08-09T12:34:33Z 188.147.64.181 Add an information how to become an actor, how much you can earn, how you can find a job. wikitext text/x-wiki [[File:Atkinson Rowan.jpg|thumb|250px|<center>Рован Аткинсон, британскый актер</center>]] '''Актер''' ('''актерка'''), од {{ref-fr}} ''acteur'', {{ref-la}} ''actor'' — [[Умѣня|умѣлець]], котрый в [[Театер|театрѣ]] або [[филм]]ѣ, втѣляючи ся в поставу драматичной постановкы, з помочов голоса, [[Міміка|мимикы]], гестох, одогравать указовану поставу, вживши ся в ей [[Психика|психику]], говорячи ей языком.<ref name=Aktor>Aktor.</ref> В иншых видах сценичного [[умѣня]] ([[опера]], [[балет]], [[естрада]], [[циркус]]) интерпретох звекша называють артистами.<ref>Актор.</ref> ==Жерела и одказы== * Велика українська енциклопедія. — Київ: ДНУ «Енциклопедичне видавництво», 2016. — 592&nbsp;с. {{ISBN|978-617-7238-39-2}} : {{Cite web |url=https://vue.gov.ua/Актор |title='''Актор''' |publisher=Велика українська енциклопедія |language=[[Украинскый язык|украинскы]] |accessdate=2019-11-15}} * [https://www.gowork.pl/poradnik/23/kariera/jak-zostac-aktorem-ile-zarabia-aktor-plusy-i-minusy-pracy-w-zawodzie/ '''Aktor'''] (по [[Польскый язык|польскы]]) Как стать актером? Заработная плата и перспективы трудоустройства: https://www.gowork.pl/poradnik/23/kariera/jak-zostac-aktorem-ile-zarabia-aktor-plusy-i-minusy-pracy-w-zawodzie/ * {{Cite web |url=https://www.praca.pl/poradniki/lista-stanowisk/media-sztuka-rozrywka/aktor_pr-822.html |title='''Aktor''' |language=[[Польскый язык|польскы]] |accessdate=2019-11-15}} {{Commonscat|Acting}} == Референции == {{reflist}} [[Катеґорія:Професії]] [[Катеґорія:Уменя]] 0sa9bf27vbi8s9fbajcx1s5c0zyj3xf 131638 131625 2022-08-10T09:12:19Z Igor Kercsa 5504 мала оправа wikitext text/x-wiki [[File:Atkinson Rowan.jpg|thumb|250px|<center>Рован Аткинсон, британскый актер</center>]] '''Актер''' ('''актерка'''), од {{ref-fr}} ''acteur'', {{ref-la}} ''actor'' — [[Умѣня|умѣлець]], котрый в [[Театер|театрѣ]] або [[филм]]ѣ, втѣляючи ся в поставу драматичной постановкы, з помочов голоса, [[Міміка|мимикы]], гестох, одогравать указовану поставу, вживши ся в ей [[Психика|психику]], говорячи ей языком.<ref name=Aktor>Aktor.</ref> В иншых видах сценичного [[умѣня]] ([[опера]], [[балет]], [[естрада]], [[циркус]]) интерпретох звекша называють артистами.<ref>Актор.</ref> ==Жерела и одказы== * Велика українська енциклопедія. — Київ: ДНУ «Енциклопедичне видавництво», 2016. — 592&nbsp;с. {{ISBN|978-617-7238-39-2}} : {{Cite web |url=https://vue.gov.ua/Актор |title='''Актор''' |publisher=Велика українська енциклопедія |language=[[Украинскый язык|украинскы]] |accessdate=2019-11-15}} * {{Cite web |url=https://www.praca.pl/poradniki/lista-stanowisk/media-sztuka-rozrywka/aktor_pr-822.html |title='''Aktor''' |language=[[Польскый язык|польскы]] |accessdate=2019-11-15}} == Додаточне читаня == * [https://www.gowork.pl/poradnik/23/kariera/jak-zostac-aktorem-ile-zarabia-aktor-plusy-i-minusy-pracy-w-zawodzie/ Jak zostać aktorem? Ile zarabia aktor? Plusy i minusy pracy w zawodzie] (по [[Польскый язык|польскы]]) https://www.gowork.pl/poradnik/23/kariera/jak-zostac-aktorem-ile-zarabia-aktor-plusy-i-minusy-pracy-w-zawodzie/ {{Commonscat|Acting}} == Референции == {{reflist}} [[Катеґорія:Професії]] [[Катеґорія:Уменя]] fwstbva2p4mcc6v5opmhx74i7o82pds 0 10192 131634 124617 2022-08-09T18:07:30Z Zemant 1039 🇵🇱 wikitext text/x-wiki [[File:Flag of the Lemkos (Rusyns from Poland).svg|thumb|Лемковина]] '''Лемковина''' є теріторія в [[Европа|Европі]], яка ся історічні находить бережох і долинах [[Низкы Бескиды|Низкых Бескід]]. Історічне і натуральне жытлиско [[Лемкы|Лемків]] - жытелів Лемковины сягать од [[Попрад (ріка)|Попрадьской]] долины аж к долинї рікы [[Ослава|Ослава]] в Польску і таксамо до северо-выходного [[Словеньско|Словеньска]] ід [[Вігорлат]]у і [[Спіська Маґура|Спіськой Маґурі]]. {{Стыржень}} [[Катеґорія:Европа]] 9qjopbm33m1j6g4aa7r0dqyuirslejw 0 10768 131627 130548 2022-08-09T14:23:41Z Zemant 1039 /* История */ wikitext text/x-wiki [[File:Ruski Krstur, Uniate church.jpg|thumb|300px|Грекокатолїцка церква у Руским Керестуре]] '''Руснаци у Сербиї''' {{Реф-инфо|[[Сербскый язык|cерб.]]}} ''Русини у Србији'' — потомки приселєнцох зоз сиверовосточних жупанийох дакедишнєй Угорскей.<ref>Шанта (2002)</ref> ==История== [[Русины|Руснаци]] на териториї нєшкайшей Сербиї жию вецей як 260 роки. У нашей богатей традициї 17. януар 1751. рок остал зазначени як окремни датум. Того дня Франц Йозеф де Редл, совитнїк царици [[Мария Терезия|Мариї Терезиї]] и администратор Кральовско-державного Бачкого дистрикту у Зомборе подписал перши урядови документ - Контракт о насельованю 200 руских грекокатолїцких фамелийох на тедишню пустару Вельки Керестур. Бул то официялни початок нєшкайшого [[Руски Керестур|Руского Керестура]], найстаршого, найвекшого и найпознатшого места Руснацох у Войводини и [[Сербія|Сербиї]]. Прето тот датум вибрани за нашо националне швето. Перши руски приселєнци поєдинєчно до Бачкей почали приходзиц уж штредком двацетих рокох XVIII столїтия, алє лєм єден попис зоз 1746. року шведочи о пребуваню векшого числа руских фамелийох недалеко од Керестура. Їх насельованє було повязане зоз общима обставинами. По законченю периода австро-турских войнох 1739. року [[Габсбурьска монархія|Габсбурґска монархия]] пришла на маєток плодних, алє цалком пустих територийох южней Угорскей. Теди принєшена одлука же би ше вони населєли и привредно обновели. Медзи народами хтори сцигли и пущели коренї на плодней войводянскей ровнїни нашли ше и Руснаци. Вони ше приселєли зоз сиверовосточних жупанийох тедишнєй Угорскей, зоз обласцох хтори ше нєшка находза у восточней [[Словеньско|Словацкей]], [[Закарпатьска область|Закарпатскей обласци]] [[Україна|України]] и [[Мадярьско|Мадярскей]]. Под подобнима условиями, 15. мая 1763. року у [[Зомбор|Зомборе]] подписани докумет о насельованю ище єдного руского штредку - [[Коцур|Коцура]]. По одредби тих контрактох колонисти по националносци мушели буц Руснаци (Ruthen-и) по статусу шлєбодни людзе, по вири грекокатолїки (унияти). Од вредних жительох тих двох бачких населєньох перших 350 фамелийох, як и нових приселєнцох зоз старого краю Горнїци (горнїх крайох [[Австро-Угорьско|Австро-Угорскей]]), з часом ше розвила национална заєднїца Руснацох у [[Войводина|Войводини]]. У другей половки XVIII вику жительство спомнутих населєньох нєпреривно росло. Пре нєдостаток жеми цали XIX и початок XX столїтия бул у знаку висельованя Руснацох зоз Руского Керестура и Коцура на бачку и сримску ровнїну дзе символично зашате коло дзешец нови руски колониї. ==Култура== ==Просвита и образованє== '''Дружтво за руски язик, литературу и културу''' (основане 1970. року) у сотруднїцтве зоз Министерством просвити Републики Сербиї и Националним совитом рускей националней меншинии другима компетентнима институциями потримує виучованє руского язика як виборного предмета зоз елементами националней култури у школох у хторих нє исную можлївосци отримованя порядней настава на руским язику. ===Предшколске воспитанє и образованє=== Наймладши пестую мацерински язик у предшколскей установи у Новим Садзе, Вербаше и Кули, а порядни воспитни ґрупи предшколского возросту єст у Руским Керестуре, Коцуре и Дюрдьове. ===Основне воспитанє и образованє=== Порядна настава на руским язику ше роками орґанизує у трох основних школох: у Руским Керестуре, Коцуре и Дюрдьове. ===Штреднє образованє и воспитанє=== У Руским Керестуре 1945. року формована перша руска ''Ґимназия'' (як нїжша реална державна ґимназия) хтора робела по трансформованє до основней школи 1948/49. школского року, а од 1970. року по терашнї часи роби як подполна штредня школа. То єдина штредня школа на руским язику у Европи и швеце. Кадри з тей ґимназиї ношителє векшини активносцох на общим планє розвою при Руснацох, а окреме у образованю и култури. ===Катедра за руски язик и литературу=== На Филозофским факултету у Новим Садзе 1981. року отворена Катедра за руски язик и литературу хтора нєшка ноши назву Оддзелєнє за русинистику. На нєй по 2009. рок дипломовали 32 студенти. На Оддзелєню за русинистику на Филозофским факултету ше од 2007. року отрумую и мастер студиї. ==Видавательна дїялносц== ===Новини, часописи, рочнїки=== После законченя Другей шветовей войни розвой рускей заєднїци предлужени, алє под другима условиями и зоз помоцу держави. Уж 1945. року обновює ше роботу Руских новинох под новим меном ''Руске слово''. Новинско-видавательна установа ''Руске слово'',нєшка зоз шедзиском у Новим Садзе основана кед и истоменово новини. ===Кнїжки=== НВУ ''Руске слово'' публикує кнїжки та вецей часописи и едициї, як цо то Часопис за литературу, културу и уметносц ''Шветлосц'', Часопис за дзеци ''Заградка'' и Културно-политични часопис за младих ''МАК''. Кнїжки и учебнїки публикую и Завод за видаванє учебнїкох у Беоґрадзе - Оддзелєнє у Новим Садзе, Дружтво за руски язик, литературу и културу и други видавателє, як, наприклад, Грекокатолїцка церква, Руска матка и други. На руским язику од 1945. (точнєйше, од 1921.) року по нєшка друковани вецей як 600 наслови кнїжкох. ==Информованє по руски== ===Радио=== Руска заєднїца у Сербиї, ма и мрежу електронских медийох. Так у системи Радиодифузней установи Войводини, у рамикох Явного сервиса, Руснаци маю редакцию од 1948. року у рамикох Радио Нового Саду и редакцию Телевизиї од 1975. року, програму емитую каждодньово. Робя и даскельо руски редакциї у локалних радио станїцох. ===ТВ=== Руска заєднїца у Сербиї, ма и мрежу електронских медийох. Так у системи Радиодифузней установи Войводини, у рамикох Явного сервиса, Руснаци маю редакцию од 1948. року у рамикох Радио Нового Саду и редакцию Телевизиї од 1975. року, програму емитую каждодньово. Робя и даскельо руски редакциї у локалних радио станїцох. ==Грекокатолїцка Церква== Од початку присельованя Руснацох до Бачкей окремну улогу мала Грекокатолїцка церква. Грекокатолїки за свойого духовного поглавара припознаваю римского папу, алє маю восточни обряд, хасную обичаї и церковнославянски кнїжки, а священїки маю право женїц ше. Коло церковних општинох, хтори були фундамент новим руским колонийом, одвивал ше дружтвени живот заєднїци. У Руским Керестуре парохия основана 1751. року, а лєм два роки познєйше почина робиц и школа хтора ше нєшка може похвалїц зоз 255-рочну традицию. Року 1777. за шицких грекокатолїкох у тей часци Габсбурґскей монархиї основана епископия, чийо шедзиско було у [[Крижевцѣ|Крижевцох]]. Нєшка Руснаци у [[Войводина|Войводини]] у церковней орґанизациї подпадаю под Апостолски еґзархат за грекокатолїкох у Сербиї и Чарней Гори хтори установени 2003. року. Його шедзиско у Руским Керестуре. После Керестура и Коцура, найстарша руска колония настала у городским штредку у Новим Садзе дзе 1780. року основана и треца руска парохия у [[Бачка|Бачкей]]. На маєток крижевского епископа у Шидзе Руснаци ше починаю насельовац 1803. року. По [[Револуция|Револуциї]] 1848/9. року, наставаю нови колониї у Беркасове и у Вербаше а од осемдзешатих рокох XIX столїтия звекшує ше число Руснацох у Дюрдьове и Ґосподїнцох. Наставаю и руски населєня у Бачинцох Бикич Долу и Сримскей Митровици. До Нового Орахова Руснаци ше населєли после Другей шветовей войни, а векше число припаднїкох нашей заєднїци ше почина зявйовац и у Суботици. ==Народна традиция== * Руски народни обичаї, руска народна традиция и руска народна култура * Руска народна музика * Руски Фолклор * Руски Театер ==Жительство== Попис зоз 1848. року гутори же руска заєднїца мала 8 500 души. По першим державним попису Кральовини СГС зоз 1921. року Руснацох було 20 383 а 1971. року у Югославиї було 24 640 Руснацох. На попису 2002 . року у Сербиї уписани 15 905 гражданеє, хтори ше вияшнєли як Руснаци, цо виноши 0,2 % жительства Републики Сербиї. Од шицких населєньох у хторих жию Руснаци, Руски Керестур и Коцур остали як два найвекши и найзначнейши руски центри. Керестур, населєнє зоз 6 000 жителями, зоз своїма образовнима, културнима и церковнима установами представя матку Руснацох у Сербиї. Коцур нешка ма коло 5 000 жительох од чого приблїжно 3 000 Руснаци. ==Места дзе жию Руснаци== * [[Руски Керестур]] * [[Коцур]] * [[Бикич Дол]] * [[Новый Сад|Нови Сад]] * [[Дюрдьов]] * [[Вербас]] * [[Кула]] * [[Шид]] * [[Беркасов]] * [[Бачинци]] ==Жридла== * {{Cite book|ref=harv|last=Biljnja|first=Vladimir|title=Rusini u Vojvodini: Prilog izučavanju istorije Rusina Vojvodine (1918-1945)|year=1987|location=Novi Sad|publisher=Dnevnik}} * {{Cite book|ref=harv|editor-last=Варґа|editor-first=Михайло|title=Зборнїк роботох зоз Трецого шветового конґреса Русинох (Руснацох, Лемкох)|year=1997|location=Руски Керестур|publisher=Руска матка}} * {{Cite book|ref=harv|editor-last=Варґа|editor-first=Михайло|title=Руска матка Югославиї: Зборнїк документох|year=1998|location=Руски Керестур|publisher=Руска матка}} * {{Cite book|ref=harv|last=Jankulov|first=Borislav|title=Pregled kolonizacije Vojvodine u XVIII i XIX veku|year=1961|edition=1.|location=Novi Sad|publisher=Matica srpska}} * {{Cite book|ref=harv|last=Лабош|first=Федор|title=История Русинох Бачкей, Сриму и Славониї 1745-1918|year=1979|location=Вуковар|publisher=Союз Русинох и Українцох Горватской}} * {{Cite book|ref=harv|last=Рамач|first=Янко|title=Кратка история Руснацох (1745-1918)|year=1993|location=Нови Сад|publisher=Грекокатолїцка парохия св. Петра и Павла}} * {{Cite book|ref=harv|last=Рамач|first=Јанко|chapter=Националне оријентације Русина у Краљевини СХС/Југославији у периоду између два светска рата|title=Војвођански простор у контексту европске историје: Зборник радова|year=2012|location=Нови Сад|publisher=Филозофски факултет|pages=333-348}} * {{Cite book|ref=harv|last=Шанта|first=Владимир|title=Енигма Русини-Руснаци-Рутени: Дожица, роздумованя и прешвеченя о етнїчним идентитету югославаянских Руснацох|year=2002|location=Нови Сад|publisher=Фељтон}} * Ирина Папуга (2000, 2022). ''Русинска гимназија Руска ґимназия'', Друштво за русински језик, књижевност и културу, Нови Сад ==Вонкашнї вязи== {{Commonscat|Rusyns in Serbia}} * [http://www.ruskikerestur.org/ Руски Керестур] [[Катеґорія:Русины]] [[Катеґорія:Сербія]] == Референци == {{reflist}} qyyrjsrmof6i8pjsly9ympoe5bvne2z 0 10843 131635 130998 2022-08-09T18:12:43Z Zemant 1039 /* Прогресс индустриализации */ wikitext text/x-wiki [[File:The funeral of the dead. Kiev 1918.jpg|thumb|right|500px|17 (4) фебруар 1918 г. - похороны погыблых. За еден день в два братскы гробы спустили в Киевѣ 750 деревищ. Довъедна в бою з Централнов Радов од 16 до 27 януара 1918 погыбли над 2000 киевскых пролетари]] [[File:Polish troops in Kiev.jpg|thumb|Польске войско вступать до Киева, 1920]] [[File:Bundesarchiv Bild 183-J10852, Ausländische Arbeiter im III. Reich.jpg|thumb|Молоды украинкы одходять здомю до Райха, обы своев роботов помогли успѣху великой борьбы. Май 1943.]] [[File:RIAN archive 35522 Teeming operation in the blast furnace plant of the Kuibyshev Steel Works in Kramatorsk.jpg|thumb|RIAN archive 35522 Топлѣня оцѣли в Краматорску, 1968]] [[File:Antonov An-22PZ (UR-64459 (cn 5340101)) - 2.jpg|thumb|Antonov An-22PZ (UR-64459 (cn 5340101)) – 2 Первый лѣтак Ан-22 Антей, CCCP-64459 (cn 5340101), быв выготовеный 18.08.1964 на Киевском авиазаводѣ №473 в Святошинѣ]] [[File:Buleten 1991-12.jpg|thumb|Листок голосованя з референдума-1991]] '''Украинска Совѣтска Социалистична Република (УССР)''' (''укр.'' Українська Радянська Соціалістична Республіка, УРСР) — совѣтска република, выглашена на части территории бывшой [[Російска імперія|Российской империи]], една из держав-закладательок [[СССР]], союзна република в его составѣ. ==История== Формованя и етаблованя УССР перебѣгало непросто и в противостоянях розличных сил и идей, в котрых меншу ролю играло демократичное волевыявлѣня народа, а перемагала звекша сила оружия. Зачаток тому поклали [[Револуция|револучны]] процесы в [[Російска імперія|Российской империи]] и выголошеный [[Володимир Ленін|Ленином]] принцип права наций на самоопредѣлѣня, што быв в основѣ националной политикы коммунистов. *22.11.1917 Централная Рада (Киев) выгласила створѣня Украинской Людовой Републики (УЛР) в составѣ Российской Федерации (Третий Универсал Украинской Централной Рады)<ref name="M">Магочий, с. 411–412.</ref> * 25.12.1917 Первый Всеукраинскый зъѣзд совѣтов робочых, солдатскых и селянскых депутатов в [[Харьков]]ѣ выголосив Украинску Людову Републику, з уряднов повнов назвов ''Украинска Людова Република Совѣтов робочых, селянскых, солдатскых и козацкых депутатов'', курто УЛРС. <ref>[http://tsdea.archives.gov.ua/ru/?page=flag_ На День державной заставы Украины, 23.08. 2010] © ЦГЭА Украины</ref> Болшевикы, организаторы зъѣзда, поважовали выголошену в Киевѣ републику буржоазнов и наконець побѣдили ю оружнов силов. Столиця Украины зоставала в [[Харьков]]ѣ аж до року 1934, коли была перенесена до [[Киев]]а. <ref> Енц. іст. України, т. 10, с. 347–350 </ref> * Януар 1918 выокремила ся Донецко-Криворожска Совѣтска Република (ДКСР): Харьковска, Екатеринославска, часть Херсонской области и области Войска Донского.<ref name="УСЕС"> Укр. сов. энц. слов., т. 1, с. 563</ref> * 19.03.1918 Другый Всеукраинскый зъѣзд Совѣтов в [[Харьков]]ѣ выголосив вступ ДКСР в состав РСФСР.<ref name="УСЕС"> Укр. сов. энц. слов., т. 1, с. 563</ref> * 9.02.1918 УНР (з Централнов Радов в [[Киев]]ѣ) подписала в [[Брест-Литовск]]у договор з Централныма державами ([[Нїмецько|Нѣмещина]], [[Австро-Угорьско|Австро-Мадярщина]], [[Булгарія|Болгария]] и [[Турція|Турция]]), котры брали ся ю охранити перед болшевицкым наступом, але за то вздала ся территорий на запад од [[Днѣстер|Днѣстра]] и [[Галичина|Галичины]]. Централна Рада тыж мала застачити про [[Нїмецько|Нѣмещину]] великы обсягы зерна и иншой продукции. Нѣмцѣ, правда, выгнали совѣтское войско з [[Киев]]а (2.03.1918), але не охранили УНР, ба наконець 28.04.1918 звергли Централну Раду, поставили мѣсто того свою марионетку — гетмана Скоропадского, котрый своим рядом продержав ся лем до осени.<ref name="M">Магочий, с. 411–412.</ref> На Украинѣ зачала ся домова война, котра тягла ся аж до року 1920 з участев бѣлых, червеных, розличных мѣстных банд и заграничных интервентов. * 10.03.1919 в [[Харьков]]ѣ Третий Всеукраинскый зъѣзд Совѣтов выголосив ''Украинску Социалистичну Совѣтску Републику'' (по другый раз) зо столицев [[Харьков]] и прияв перву Конституцию УССР. Друга УССР была выголошена як независима, але ориентовала ся на тѣсну кооперацию з РСФСР, и в наступны два рокы зъединили ся в дѣлах войсковых, финансовых, вонкашной торговлѣ, коммуникаций, народного господарства. Тым зыскали велику силу и в конци року 1920 побѣдили в домовой войнѣ. * 30.12.1922 УССР вступила до [[СССР]] и звала ся официално ''Украинска Социалистична Совѣтска Република'' (''укр.'' Українська Соціялістична Радянська Республіка, УСРР) * 30.01.1937 змѣнила назву на ''Украинска Совѣтска Социалистична Република (УССР)'' (''укр.'' Українська Радянська Соціалістична Республіка, УРСР) подля новой Конституции [[СССР]], принятой 5.12.1936. ==Росширѣня территорий== УССР зыскала додаточны территории: * од [[Польско|Польщи]] ** 1939 Западну Украину * од [[РСФСР]] **1954 Крым * од [[Румуньско|Румынии]] ** 1940 [[Буджак]] ** 1940 [[Буковина|Буковину]] ** 1948 остров Змѣиный * од [[Чеськословеньско|Чехословакии]] **1945 [[Підкарпатьска Русь|Подкарпатску Русь]] **1945 [[Чоп]] и 250 км² словацкой территории ==Прогресс индустриализации== Подля промысловой продукции УССР стояла на другом мѣстѣ межи републиками [[СССР]]. В УССР до року 1941 были выставлены соткы новых товарень, инфраштруктурных и промысловых объектох, в тому числѣ такы гиганты, як Азовсталь, ДнѣпроГЕС, Запорожсталь, Криворожсталь, [[Харьков|Харьковскый]] тракторный завод и др. УССР завела до експлуатации 5 атомовых електрарень: Чорнобыльску АЕС (1977), Ровенску АЕС (1980), Южноукраинску АЕС (1982), Запорожску АЕС (1984), Хмелницку АЕС (1987). == Ликвидация== * 24.08.1991 [[Україна|Украина]] выголосила независимость. * 17.09.1991 З Конституции [[Україна|Украины]] вымазана назва «УССР». *1.12.1991 Референдум потвердив акт о независимости. Украинска Совѣтска Социалистична Република (УССР) закончила свою историю. ==Жерела== * Енциклопедія історії України : у 10 т. / Смолій В. и др. (ред.). Інститут історії України НАНУ. — К. : Наук. думка, 2013. * Маґочій П.Р. Історія України. Вид-во часописа «Критика». Київ, 2007. * Украинский советский энциклопедический словарь в трех томах. / Кудрицкий А.В. и др. (ред.). Главная редакция Украинской Советской Энциклопедии им. М.П. Бажана. К., 1988. ==Референции== {{Reflist}} [[Катеґорія:Союзны републики в составѣ СССР]] [[Катеґорія:Бывшы штаты]] [[Катеґорія:УССР]] 0w6qjtfksyuuvho14xos723f8vrh9lv 0 11370 131637 121834 2022-08-09T20:06:32Z Igor Kercsa 5504 доповнѣня wikitext text/x-wiki {{Заникла держава | názov = Пруссия | originálny názov = Preußen | rok vzniku = 1525 | rok zániku = 1947 | viac pred = | pred 1 = | pred 1 vlajka = | pred 2 = | pred 2 vlajka = | pred 3 = | pred 3 vlajka = | pred info = | viac po = áno | po 1 = Федеративна република Германия | po 1 vlajka = Flag of Germany.svg | po 2 = Германска демократична република | po 2 vlajka = Flag of East Germany.svg | po 3 = Польска людова република | po 3 vlajka = Flag of Poland (1928-1980).svg | šírka 1. sloupce = | vlajka = Flag of Prussia (1892-1918).svg | článok o vlajke = | vlajka veľkosť = | znak = Coat of Arms of the Kingdom of Prussia 1873-1918.svg | článok o znaku = | znak veľkosť = | rámček znak = | hymna = | článok o hymne = | motto = Gott mit uns | článok o motte = | mapa = Kingdom_of_Prussia_1870.svg | mapa veľkosť = | mapa poznámka = Прусске кральовство в року 1870 | hlavné mesto = [[Калининград|Кенигсберг]] (1525–1701)<br/>[[Берлин]] (1701–1947) | rozloha = 348 702 <small>(1907)</small><br/>297 007<small>(1939)</small> | rozloha poznámka = | najvyšší bod = | najvyšší bod poznámka = | najdlhšia rieka = | najdlhšia rieka poznámka= | počet obyvateľov = 24 689 000 <small>(1871)</small><br/>41 915 040 <small>(1939)</small> | počet obyvateľov poznámka = | jazyky = [[Нѣмецкый язык|нѣмецкый]] | národnostné zloženie = | náboženstvo = [[протестантство]],<br>[[Католицка Церковь|католицтво]],<br>[[юдаизм]] | štátne zriadenie = [[монархия]] (до 1918)<br/>[[република]] (од 1918) | materská zem = | mena = | vznik = | zánik = }} '''Пруссия''', {{ref-de}}''Preussen'' — в истории [[Середня Европа|Середньой Европы]] то быв штат, котрый екзистовав в роках 1525–1947. Спочатку то была держава Тевтонского ордена на юговыходных берегах [[Балтицке море|Балтицкого моря]], котра в [[Середновік|середновѣк]]у достала ся под нѣмецку и польску владу. Ей главным городом быв [[Калининград|Кенигсберг]]. Од року 1701 ту было [[Кральовство Пруссия]]. Од року 1871 ся ту створило [[Нѣмецке цѣсарство]] (1871–1918) з головным мѣстом [[Берлин]] под владов династии Гогенцоллернох. По падѣ династии Гогенцоллернох (1918) на его мѣстѣ взникла наступницка держава Веймарска република зоз Вольным штатом Пруссия (Freistaat Preussen). По поражцѣ Германии в [[Друга світова война|Другой свѣтовой войнѣ]] она была политично реорганизована договором витязных союзных держав в року 1947, наслѣдком котрого Пруссия была ликвидована.<ref>Encyclopedia Britannica</ref> {{Статья в роботѣ|}} == Жерела и одказы == * {{Cite web |title= Prussia summary |url= https://www.britannica.com/summary/Prussia |date= 2 May. 2020 |publisher= '''Encyclopedia Britannica''' |accessdate= 2022-08-08}}{{ref-en}} == Референции == {{reflist}} [[Катеґорія:Заниклы штаты Германии]] [[Катеґорія:История Германии]] 3w9liiok7oha4nxgnu4mc5cpwfdo1yh 0 11727 131632 130736 2022-08-09T18:01:45Z Igor Kercsa 5504 одказы wikitext text/x-wiki {{Локалита |статус = Мѣсто на правах повѣту |руська назва = Сувалкы |оригинална назва = Suwałki ''поль.'' |застава = POL Suwałki flag.svg |опис заставы = |ширина заставы = |герб = POL Suwałki COAII.svg |опис герба = <!-- появить ся над фотков --> |ширина герба = <!-- в пикселах, нп.: 100, 150… --> |вид крайны = [[Держава]] <!--2.гарадича администрации --> |крайна = Польща |lat_dir = N |lat_deg = 54 |lat_min = 06 |lat_sec = 04 |lon_dir = E |lon_deg = 22 |lon_min = 55 |lon_sec = 57 |CoordAddon = |CoordScale = 300000 <!-- мапы укажуть ся в масштабѣ 3 км/цм --> |размер карты страны = 326 <!-- 0 затлумить выдачу мапы под рамов --> |давны назвы = Сувалкы, 1688 |вид региона = Воеводство |регион = [[Подляхске воеводство|Подляхске]] |вид района = Повѣт<!--4.гарадича администрации, пусто назначить: Район --> |район = Мѣсто на правах повѣту |вид общины = Президент <!--5.гарадича администрации --> |община = Чеслав Ренкевич |площа = 65,5 <!-- в квадр. км --> |вид высоты = Надморска вышка <!--(Найвысша точка, Высота центра …--> |высота = 170 <!-- в метрах --> |население = 69543 <!-- лем само число --> |год переписи = 2016???? |часовый пояс = +1 |DST = перевод годинкы <!—пустый параметер значить, же час не переводять --> |телефонный код = +48-87 |почтовый индекс = 16-400 до 16-403<br/>16-430 до 16-434 |вид идентификатора = SIMC |цифровой идентификатор = 0977456 |категория в Commons = Suwałki |сайт = http://um.suwalki.pl/ |язык сайта = (поль.) }} [[File:Suwalszczyzna.png|thumb|340px|<center>Сувалкы и околиця</center>]] '''Сувалкы''' (''поль.'' Suwałki, ''нѣм.'' Suwalken, ''лит.'' Suvalkai, ''бѣл.'' Сувалкі) — мѣсто на правах повѣту в сѣверовосточной [[Польско|Польщи]], в [[Подляхске воеводство |воеводствѣ Подляхском]]. Статус мѣста мають од року 1720. ==География== Сувалкы положены над рѣков [[Чарна Ганча]], оддалены о 110 км од воеводского центра [[Бялысток]], суть недалеко од границѣ з [[Калининградска область|Калининградсков областьов]], [[Літва|Литвов]] и [[Білорусь|Бѣлорусиев]]. Ту проходить стратегичный транспортный коридор, вяжучый [[балтицкы державы]] и централну [[Европа|Европу]]. Територия повѣту е найстуденѣйшым мѣстом в [[Польско|Польщи]]. ==История== * 1688 — перва споминка о Сувалках, закладеных [[монах]]ами; територия належить [[Польско-литовска уния (1569–1795)|Польско-литовской унии]]; * 1795 — Сувалкы входять до кралевства [[Пруссія|Пруссия]] до року 1807. * 1807 — Сувалкы входять до [[Княжество Варшавске|Княжества Варшавского]], вазалску територию [[Франция|Франции]], и зоставали в том статусѣ до року 1815. * 1815 — По роздѣлѣ [[Княжество Варшавске|Княжества Варшавского]] Сувалкы входять до [[Кральовство Польске|Кральовства Польского]], котрое перебывать в унии з [[Российска империя|Российсков империев]] до року 1918. * 1914 — в септембрѣ Сувалкы окуповали Нѣмцѣ, але в околици силну позицию заняли Россияне;<ref name="Ревай">Révai nagy lexikona</ref> * 1915 — Нѣмцѣ обключили и заяли векшину Россиян, до року 1919 Сувалкы зоставали под нѣмецков окупациов;<ref name="Ревай"/> * 1919 — Сувалкы входять до независимой [[Рѣчь Посполита Польска|Другой Польской Републикы]], до року 1939; * 1939 — Сувалкы под нѣмецков окупациев до конця року 1944. ==Економика== Сувалкы суть центром деревопромыслу, выробы ставебных материалох, потравинарства. Добра инфраструктура туристикы водной, пѣшой и бицигльовой, агротуристикы. Розвита торговля и службы. == Вызнамны родаци == * [[Анджей Вайда]] — филмовый [[режисер]] * [[Мария Конопницка]] — [[писатель]]ка ==Жерела и одказы== * Révai nagy lexikona. 1-21. köt. Révai Testvérek Irodalmi Intézet Részvénytársaság, Budapest. 1911–1935. Том 17, с. 774. * [http://um.suwalki.pl/ Официалный сайт] == Референции == {{reflist}} {{Переклад|pl|Suwałki|contents|ID=10609}} == Галерия == <gallery widths="140" heights="90" mode="packed"> Suwalken. Das Stadtmuseum..jpg|Мѣстскый музей Suwalki 01.jpg|[[Костел]] св. Александра Suwalken. In der Konkathedrale zum hl. Alexander..jpg|Интерьер [[костел]]а св. Александра Park Konstytucji 3 Maja w Suwałkach.JPG|Парк Конституции 3. мая Suwalki Kosciuszki.jpg|Улиця Тадеуша Косцюшка </gallery> [[Катеґорія:Населены пункты в Польску]] btafw4d0xch7n0x3lqobg5l2oe99pyb 0 11759 131622 128450 2022-08-09T12:05:46Z Zemant 1039 /* Житьопис */ wikitext text/x-wiki '''Ігор Юрійович Керча''' ([[20. фебруар]] [[1943]], с. [[Ґоронда]], нынї [[Мукачево|Мукачевського]] района [[Закарпатьска область|Закарпатськой области]]) — русинськый писатель, товмач тай державно-културный дїятель. Єден из кодіфікаторув руснацької бесїды. == Житьопис == Сын Юрія Керчі. Матуровав фізіко-математічный факултет [[Ужгородска народна универзита|Ужгородського державного універзітета]]<ref name="karpatnews">[http://karpatnews.in.ua/news/34960-uzhhorod-ruska-premiia-za-2011-rik-vruchena-ihoriu-kerchi-foto.htm Ужгород. "Руська премія" за 2011 рік вручена Ігорю Керчі (ФОТО) {{ref-uk}}]</ref> (1965) а Кыювськый інженерно-ставяцькый інштітут (1973). Робив в [[Ужгород|Унґварови]] на механічнуй товарнї (1967–1995), в АТ „Геліос“ (1995–1998). Автор робут: * І. Керча, Василь Сочка-Боржавин. „Русинськый язык“ (Унґвар, 1992), *{{книга|автор =[[Михаил Алмашій|Михайло Алмашій]], [[Ігор Керча]], [[Василь Молнар]], [[Степан Попович]]|тітул =Материнськый язык: писемниця русинського языка|місто=[[Мукачово]] |выдавательство =Общество им. Александра Духновича|рік =1999|сторінок =98|isbn =|тіраж =}}, * „Утцюзнина, читанка про недїльні школы“ ([[Будапешт]], 2001; Унґвар, 2002), * „Матяш, король Русинув“ ([[Ужгород|Унґвар]], 2001), *Двохтомный „Словник русинсько-руськый“ ([[Ужгород|Унґвар]], 2007). Потовмачив на русинську зборникы вершув: ; из [[Мадярскый язык|мадярської]]<nowiki>:</nowiki> * „Убрані поезії“ [[Шандор Петефі|Ш. Петефі]] ([[Ужгород|Унґвар]], 1998), * „Наші добрі Русины“ Д. Крудія ([[Ужгород|Унґвар]], 2002); ; из [[Чеськый язык|чеської]]<nowiki>:</nowiki> *„Смутні очі Анцї Караджічової“ І. Ольбрахта ([[Ужгород|Унґвар]], 2001), * „Земля, Европов зохабена“ Я. Затлоукала ([[Ужгород|Унґвар]], 2002); ; <nowiki>про дїти:</nowiki> * „Бетярськый букварь“ ([[Ужгород|Унґвар]], 2004) Печатав свої верші руснацьков бесїдов у [[Закарпатска область|Закарпатськуй]] періодицї. Лавреат „Руської премії“ Інтернаціоналного фонда „Ruska cena“ ([[Прага]], 2011)<ref name="karpatnews" />. У 2008. годї сесю премію дустала сестра му Тамара. Теперь Ігор Керча є головным дописовательом [[Русиньска Вікіпедія|Русинської Вікіпедії]]. == Запяткы == {{reflist}} == Удкликованя == * [http://karpatnews.in.ua/news/34960-uzhhorod-ruska-premiia-za-2011-rik-vruchena-ihoriu-kerchi-foto.htm Ужгород. "Руська премія" за 2011 рік вручена Ігорю Керчі (ФОТО) {{ref-uk}}] {{DEFAULTSORT:Керча, Ігор Юрійович}} [[Катеґорія:Русиньскы лінґвісты]] qapnsrs38u36prliwrhqrnd61pj41hr 0 15141 131630 130995 2022-08-09T17:22:28Z Zemant 1039 /* Історія */ wikitext text/x-wiki {{Інфобокс країна |native_name = Нохчийн Республика |conventional_long_name = |common_name = Чечня |national_anthem = ''Шатлакхан Илли'' |image_flag = Flag of Chechen Republic since 2004.svg |image_coat = Coat of Arms of Chechnya (2020-).svg |image_map = |official_languages = [[Чеченьскый язык|чеченьскый]], [[Російскый язык|російскый]] |capital = [[Грозный]] |latd = 43 |latm = 24 |latNS = N |longd = 45 |longm = 43 |longEW = E |largest_city = [[Грозный]] |government_type = [[републіка]] |leader_title1 = предсїдатель |leader_name1 = [[Рамзан Кадыров]] |leader_title2 = |leader_name2 = |area_rank = |area_km2 = 15.000 |area_sq_mi = |percent_water = |population_estimate = 1.238.452 |population_estimate_year = 2008 |population_density_km2 = 76 |population_density_rank = |GDP_PPP_year = |GDP_PPP = |GDP_PPP_rank = |GDP_PPP_per_capita = |GDP_PPP_per_capita_rank = |HDI_year = |HDI = |HDI_rank = |HDI_category = |currency = |currency_code = |country_code = |time_zone = |utc_offset = |time_zone_DST = |utc_offset_DST = |drives_on = |cctld = |calling_code = }} '''Чечня''' ('''Републіка Чечня''', [[Російскый язык|російскый]] Чече́нская Респу́блика, [[Чеченьскый язык|чеченьскый]] Нохчийн Республика) - є автономна републіка, часть [[Росія|Росії]]. На северовыходї сусїдить з Дагестаном, на югу з [[Ґрузія|Ґрузіёв]]. Популація — 1.238.452 жытелїв, густота залюднѣня — 76 /км². == Історія == В року 1991 путьом военного переворота владу взяв Джохар Дудаєв, была выголошена република з официалнов назвов [[Чеченьска Република Ичкерѣя]]. В дорозѣ 21. апріля 1996 быв забитый. Року 1998 во [[політіка|внуторной политицѣ]] были пороблены значны перемѣны во створѣню «[[ислам]]ского штату». == Одказы == *[http://chechnya.gov.ru/ Строна] [[Катеґорія:Росія]] cg0zu18ibm360lmypd60j51yynaihxs 0 15567 131643 115436 2022-08-10T11:07:37Z Zemant 1039 /* Задачѣ и цѣли */ wikitext text/x-wiki [[File:Lage Carpathian Euroregion.png|thumb|260px|Еврорегион ''Карпаты'' на мапѣ Европы]] '''Еврорегион Карпаты''' —меджинародна организация, створена [[14. фебруара]] [[1993]] в [[Дебрецин]]ѣ представителями регионалных администраций [[Мадярщина|Мадярщины]], [[Польща|Польщи]], [[Украина|Украины]]. В року 1997 было тыж прияте жаданя о вступѣ од вецерох регионалных администраций [[Румыния|Румынии]], а в року 1999 — [[Словакия|Словакии]], и они тыж ся стали членами организации.<ref>Еврорегион Карпаты, административне дѣлѣня.</ref> ==Члены== Еврорегион е меджи найвекшыма в [[Европа|Европѣ]] и первым, створеным в бывшом так званом [[СССР|совѣтском]] блоку: его плоха 145&nbsp;000&nbsp;км², а обывательство 15&nbsp;млн особ.<ref name=About>O združení.</ref> {| class="wikitable" |- ! Держава !! Назва еврорегиона !! Членскы администрации |- | Magyarország || Kárpátok Eurorégió || megye: * Borsod-Abaúj-Zemplén * Hajdú-Bihar * Heves * Jász-Nagykun-Szolnok * Szabolcs-Szatmár-Bereg |- | Polska || Euroregion Karpacki || województwо: * małopolskie * podkarpackie |- | Romania || Euroregiunea Carpatica || județul: * Satu Mare * Maramureș * Bihar * Sălaj * Botoșani * Suceava * Harghita |- | Slovensko || Karpatský euroregión || samosprávny kraj: * Košický * Prešovský |- | Україна || Карпатський єврорегіон || область: * Закарпатська * Івано-Франківська * Львівська * Чернівецька |} ==Задачѣ и цѣли== Задачами суть координация сполочных черезграничных акций сосѣдуючых регионох в [[Наука|науцѣ]], охранѣ животного окружѣня, школованю, газдовствѣ и [[Култура|културѣ]]. Концьовым резултатом бы мало быти злѣпшѣня [[жывот|живота]] обывательох и зламаня барьерох меджи нима.<ref name=About/> ==Веджѣня== Найвысшым органом е ''Рада еврорегиона'', котра ся зберать двараз рочно на мѣстах, договореных на принципѣ ротации. ''Предсѣдник Рады'' выберать ся на два рокы так исто на принципѣ ротации. ==Одказы== * {{Cite web |url=https://www.tradecarp.com/sk/index.html |title='''Еврорегион Карпаты, административне дѣлѣня''' |format=мапа |accessdate=2019-10-19}} * {{Cite web |url=http://www.ker.sk |title='''O združení''' |language=[[Словацкый язык|словацкы]] |accessdate=2019-10-19}} == Референции == {{reflist}} {{Переклад|sk|Karpatský euroregión|6822596}} [[Катеґорія:Міджінародны орґанізації]] 99wsbcir0iwp4mopp94odnw6muygso4 0 16124 131631 120460 2022-08-09T17:37:53Z Zemant 1039 🌐 wikitext text/x-wiki '''Пандемия коронавируса COVID-19''' - [[пандемия]] инфекции од коронавируса SARS-CoV-2<ref name="rt1">{{Cite web |url=https://www.lem.fm/sumar-dnya-na-12-martsya-2020-r/ |title=Сумар дня на 12. марця 2020 р. Пандемія коронавіруса |publisher=www.lem.fm |language=русинскы |accessdate=2020-03-12}}</ref>. Хворота уж вымогла вецей як 600000 жертв. [[11. марца]] Свѣтова Организация Здоровля оголосила, што на свѣтѣ е уж пандемия, не епидемия<ref name="rt2">{{Cite web |url=https://www.rusyn.fm/spravy/zahranicie/%d0%b3%d1%80%d0%be%d0%b7%d1%8c%d0%b1%d0%b0-%d0%bf%d0%b0%d0%bd%d0%b4%d0%b5%d0%bc%d1%96%d1%97-%d1%94-%d1%80%d0%b5%d0%b0%d0%bb%d0%bd%d0%b0/ |title=ГРОЗЬБА ПАНДЕМІЇ Є РЕАЛНА |publisher=rusyn.fm |language=русинскы |accessdate=2020-03-10}}</ref>. В [[свѣт]]ѣ е актуалны за штатистиками 15 000 000 потдверджѣных ситуаций инфикации новым коронавирусом. == Сімптомы == *Температура вецей як 37°С *Кашель *Тяжке дыханя == Ризиковы факторы == Найважнѣйшым е фактор старшого вѣку. == Одказы == *[https://gisanddata.maps.arcgis.com/apps/opsdashboard/index.html#/bda7594740fd40299423467b48e9ecf6 Вірус в світї] == Референции == {{reflist}} [[Катеґорія:Здоровя і медіціна]] 37wn7y03i8ycqk92jmdki35a6p838sn 0 17199 131644 123249 2022-08-10T11:09:24Z Zemant 1039 /* Лѣтописы, звязаны з Угорсков Русьов */ wikitext text/x-wiki [[File:LavrentyevskayaLetopis.jpg|thumb|Лаврентийовскый лѣтопис, 1377]] [[File:USSRStampPostalHistory1978A.jpg|thumb|{{center|Поштова знамка з текстом лѣтописа и автопортретом лѣтописця Нестора}}]] '''Лѣтопис''' — в широкому вызнамѣ е всякый историко-литературный жанр, в якому повѣданя слѣдуе за роками. В узкому вызнамѣ лѣтописами называють лем рукописны тексты, створены в тому жанрѣ в середновѣку. Меджи нима, вшак, суть не лем тексты з точно датованыма за роками записами о подѣях, якы ставали ся, але и записы, умѣщены подля хронологичного шора без дѣлѣня по роках.<ref name=Francuk>Франчук В.Ю.</ref> == Етимология == Назва походить од слов "въ лѣто", якыми в [[XI. стороча|XI.]] – [[XVII. стороча]]х авторы лѣтописох зачинали опис подѣй дакотрого року, а за тыма словами наслѣдовало число рока ай хронографичны, часто календарны, записы. Историкы хоснують термин "лѣтопис", за правило, ку хроникам даякого регионалного характера, походжѣньом зо земель выходных славянох. В [[Западна Европа|Западной Европѣ]] подобны историко-литературны записы называють анналами, од {{ref-la}} ''annales libri'' – рочны книгы, и хрониками, од {{ref-el}} ''χρονικάς'' – звязаный з часом.<ref name=Francuk/> == Лѣтописы, звязаны з Угорсков Русьов == Меджи найдавнѣйшыма лѣтописами, непрямо звязаныма з [[Мадярьско|Угорсков Русьов]], мож указати на [[Gesta Hungarorum]], де суть записы о подѣях [[X. стороча]] и приходѣ [[Мадяре|Мадярох]] в [[Паннония|Паннонию]] через [[Карпаты]]. Але вецеро историкох не поважують тоту хронику за сполягливе историчне жерело.<ref>Павленко Г. В.</ref><ref>Поп И.</ref> Напротив, цѣлком одповѣдать означѣню лѣтописа [[Гукливскый лѣтопис]], запис подѣй з року 1660 до 1830-х, зробленый [[священик]]ами в селѣ [[Гукливый|Гукливому]] на [[Угорска Русь|Угорской Руси]].<ref>Д-р Богдан Романенчук</ref> == Жерела и одказы == * '''Павленко Г. В.''' Діячі історії, науки і культури Закарпаття. Малий енциклопедичний словник. Ужгород, 1999. {{ISBN| 966-7242-10-2}}. Сс. 7-8. {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}} * '''Поп И.''' Энциклопедия Подкарпатской Руси. Ужгород: Изд-во В.Падяка, 2001. 431 с. {{ISBN| 966-7838-23-4}}. С. 77. {{Реф-инфо|[[Руськый язык|русс.]]}} * '''Д-р Богдан Романенчук'''. Азбуковник. Енциклопедія української літератури. Том 2. — Філядельфія: «Київ»-1973 — 536&nbsp;с.— Сс. 504-505 * '''Франчук В.Ю.''': ЛІТОПИС, літописання, літописознавство // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.:"Наукова думка", 2009. — 790 с. {{ISBN|978-966-00-1028-1}} Сс. 237–239. [http://www.history.org.ua/?termin=Litopis Одчитане: 2020-10-27] == Референции == {{reflist}} [[Категория:Литературны жанры]] [[Категория:Хронолоґія]] 3ewzgb0bi1f9i55xsgy62tir6f48bgb 131646 131644 2022-08-10T11:14:16Z Igor Kercsa 5504 оправа хыбы wikitext text/x-wiki [[File:LavrentyevskayaLetopis.jpg|thumb|Лаврентийовскый лѣтопис, 1377]] [[File:USSRStampPostalHistory1978A.jpg|thumb|{{center|Поштова знамка з текстом лѣтописа и автопортретом лѣтописця Нестора}}]] '''Лѣтопис''' — в широкому вызнамѣ е всякый историко-литературный жанр, в якому повѣданя слѣдуе за роками. В узкому вызнамѣ лѣтописами называють лем рукописны тексты, створены в тому жанрѣ в середновѣку. Меджи нима, вшак, суть не лем тексты з точно датованыма за роками записами о подѣях, якы ставали ся, але и записы, умѣщены подля хронологичного шора без дѣлѣня по роках.<ref name=Francuk>Франчук В.Ю.</ref> == Етимология == Назва походить од слов "въ лѣто", якыми в [[XI. стороча|XI.]] – [[XVII. стороча]]х авторы лѣтописох зачинали опис подѣй дакотрого року, а за тыма словами наслѣдовало число рока ай хронографичны, часто календарны, записы. Историкы хоснують термин "лѣтопис", за правило, ку хроникам даякого регионалного характера, походжѣньом зо земель выходных славянох. В [[Западна Европа|Западной Европѣ]] подобны историко-литературны записы называють анналами, од {{ref-la}} ''annales libri'' – рочны книгы, и хрониками, од {{ref-el}} ''χρονικάς'' – звязаный з часом.<ref name=Francuk/> == Лѣтописы, звязаны з Угорсков Русьов == Меджи найдавнѣйшыма лѣтописами, непрямо звязаныма з [[Угорска Русь|Угорсков Русьов]], мож указати на [[Gesta Hungarorum]], де суть записы о подѣях [[X. стороча]] и приходѣ [[Мадяре|Мадярох]] в [[Паннония|Паннонию]] через [[Карпаты]]. Але вецеро историкох не поважують тоту хронику за сполягливе историчне жерело.<ref>Павленко Г. В.</ref><ref>Поп И.</ref> Напротив, цѣлком одповѣдать означѣню лѣтописа [[Гукливскый лѣтопис]], запис подѣй з року 1660 до 1830-х, зробленый [[священик]]ами в селѣ [[Гукливый|Гукливому]] на [[Угорска Русь|Угорской Руси]].<ref>Д-р Богдан Романенчук</ref> == Жерела и одказы == * '''Павленко Г. В.''' Діячі історії, науки і культури Закарпаття. Малий енциклопедичний словник. Ужгород, 1999. {{ISBN| 966-7242-10-2}}. Сс. 7-8. {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}} * '''Поп И.''' Энциклопедия Подкарпатской Руси. Ужгород: Изд-во В.Падяка, 2001. 431 с. {{ISBN| 966-7838-23-4}}. С. 77. {{Реф-инфо|[[Руськый язык|русс.]]}} * '''Д-р Богдан Романенчук'''. Азбуковник. Енциклопедія української літератури. Том 2. — Філядельфія: «Київ»-1973 — 536&nbsp;с.— Сс. 504-505 * '''Франчук В.Ю.''': ЛІТОПИС, літописання, літописознавство // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.:"Наукова думка", 2009. — 790 с. {{ISBN|978-966-00-1028-1}} Сс. 237–239. [http://www.history.org.ua/?termin=Litopis Одчитане: 2020-10-27] == Референции == {{reflist}} [[Категория:Литературны жанры]] [[Категория:Хронолоґія]] onvb5f61mxo2tqhrua1fz44oyh5cqzh 0 18690 131633 2022-08-09T18:02:48Z Igor Kercsa 5504 #redirect wikitext text/x-wiki #REDIRECT [[Рѣчь Посполита II.]] cx25ejbotq9fls70cjwvf92ijvlwj4r 0 18691 131639 2022-08-10T09:18:05Z TheHistoryOFEUROPE 23765 Створена сторінка: {{Статья в роботѣ|TheHistoryOFEUROPE}} '''Я́ков Фе́доровыч Голова́цький''' (псевдоним ''Гаврило Русын''; 17 октобер 1814, с. Чепелі, днешный Золочівський район — 13 травня 1888, [[Вільно|Вильно]]) — [[Лингвистика|лингвиста]], [[Етноґраф|етнограф]], фольклориста, [[историк]], по... wikitext text/x-wiki {{Статья в роботѣ|TheHistoryOFEUROPE}} '''Я́ков Фе́доровыч Голова́цький''' (псевдоним ''Гаврило Русын''; 17 октобер 1814, с. Чепелі, днешный Золочівський район — 13 травня 1888, [[Вільно|Вильно]]) — [[Лингвистика|лингвиста]], [[Етноґраф|етнограф]], фольклориста, [[историк]], [[поет]], [[священик]] УГКЦ, [[педагог]] и активиста. {{Stub}} jtz3sv3bxolevahchlmxr1bgpe7yb1v 131640 131639 2022-08-10T09:30:42Z TheHistoryOFEUROPE 23765 wikitext text/x-wiki {{Особа|Имя=Яков Головацкый|Имя_оригиналне=Яків Головацький|Чинность=лингвиста, етнограф, фольклориста, историк, поет, священик УГКЦ, педагог и активиста|Мѣсто_роджѣня=Чепели, [[Австро-Мадярщина]]|Мѣсто_смерти=[[Вільно|Вильно]]|Уроджѣня=17. октобер 1814|Образчик=[[File:Yakiv Holovatsky 1871 Maixner.jpg|150px]]}} '''Я́ков Фе́доровыч Голова́цький''' (псевдоним ''Гаврило Русын''; 17 октобер 1814, с. Чепели, дн. Золочівський район — 13 травня 1888, [[Вільно|Вильно]]) — [[Лингвистика|лингвиста]], [[Етноґраф|етнограф]], фольклориста, [[историк]], [[поет]], [[священик]] УГКЦ, [[педагог]] и активиста. {{Stub}} tng8660ckk8v6wube8q60gv218w6cg8 131641 131640 2022-08-10T09:34:22Z TheHistoryOFEUROPE 23765 wikitext text/x-wiki {{Особа|Имя=Яков Головацкый|Имя_оригиналне=Яків Головацький|Чинность=лингвиста, етнограф, фольклориста, историк, поет, священик УГКЦ, педагог и активиста|Мѣсто_роджѣня=Чепели, [[Австро-Мадярщина]]|Мѣсто_смерти=[[Вільно|Вильно]]|Уроджѣня=17. октобер 1814|Образчик=[[File:Yakiv Holovatsky 1871 Maixner.jpg|150px]]}} '''Я́ков Фе́доровыч Голова́цький''' (псевдоним ''Гаврило Русын''; *[[17. октобер]] [[1814]], с. Чепели, дн. Золочивський район — †[[13. май]] [[1888]], [[Вільно|Вильно]]) — [[Лингвистика|лингвиста]], [[Етноґраф|етнограф]], фольклориста, [[историк]], [[поет]], [[священик]] УГКЦ, [[педагог]] и активиста. {{Stub}} 9cc5mh7eltf9hus9g3xsfibesbui8vu 2 18692 131642 2022-08-10T09:39:19Z TheHistoryOFEUROPE 23765 Створена сторінка: Вітайте на моїй сторінці хоснователя! wikitext text/x-wiki Вітайте на моїй сторінці хоснователя! jggfipog78hqprc909l7ft0yl8oo1kq